audio
audioduration (s) 0.38
26.6
| text
stringlengths 4
382
| speaker_id
int64 1
1
|
---|---|---|
Раптом занепокоєні пасажири закричали «Дивіться, напис Освенцем! | 1 |
|
Серце кожного з нас у ту мить завмерло». | 1 |
|
Освенцем саме ця назва означала страхіття, газові камери, крематорії, масове знищення. | 1 |
|
Потяг під'їжджав поволі, майже нерішуче, наче хотів якнайдовше вберегти своїх пасажирів від жахливого усвідомлення. | 1 |
|
Освенцем. | 1 |
|
Тьмяний світанок прояснив обриси величезного табору. | 1 |
|
Довгі лінії кількох рядів колючого дроту, сторожові вежі, прожектори й довгі колони вбраних у лахміття людських фігур, сірих у сірому світлі світанку, що прямували розбитими дорогами в невідомому нам напрямку. | 1 |
|
Інколи лунали вигуки й крики команди. | 1 |
|
Ми не знали, що вони означають. | 1 |
|
Моя уява змальовувала шибениці з повішеними людьми. | 1 |
|
Я був нажаханий, але це було навіть краще, тому що крок за кроком ми повинні були звикати до нескінченного та неосяжного жахіття. | 1 |
|
Нарешті ми під'їхали до станції. | 1 |
|
Перевозданну тишу розітнули командні вигуки. | 1 |
|
Відтоді ми чули ці грубі, пронизливі інтонації постійно, знову і знову у всіх таборах. | 1 |
|
Вони звучали, наче останній крик жертви, хоча й відрізнялися від нього. | 1 |
|
У них була деренчлива охриплість, наче вони виходили із горлянки людини, що безперервно кричала. | 1 |
|
Людини, яку вбивали знову і знов. | 1 |
|
Двері вагонів відчинилися, і досередину увійшла кубка ув'язнених. | 1 |
|
Вони носили смугасті уніформи, мали поголені голови, але виглядали добряче відгодованими. | 1 |
|
Вони розмовляли всіма європейськими мовами і навіть трохи жартували, що скидалося на гротеск у цих обставинах. | 1 |
|
Наче людина, що тоне та гапається за соломинку, мій вроджений оптимізм, який часто керує моїми почуттями навіть у безнадійних ситуаціях, | 1 |
|
Навів мене на думку. | 1 |
|
Ці в'язні виглядають доволі непогано. | 1 |
|
Вони начебто в гарному настрої і навіть регочуть. | 1 |
|
Хто знає, можливо, і я поділю їхнє провілейоване становище. | 1 |
|
У психіатрії цей стан відомий під назвою ілюзія відтермінування. | 1 |
|
Засуджена людина незадовго до страти впадає в ілюзію, що може дістати помилування в останню хвилину. | 1 |
|
Ми також ухопилися за клаптики надії і до останньої миті вірили, що буде не так вже й погано. | 1 |
|
Саме лише вигляд рум'яних щічок і круглих облич цих в'язнів вселяв у нас відвагу. | 1 |
|
Ми не знали, що ті в'язні належать до спеціально відібраної еліти, яка роками приймала нові транспорти, що день за днем приїжджали на станцію. | 1 |
|
Вони брали на себе опіку над новими в'язнями і їхнім багажем, включно з дефіцитними речами та коштовностями. | 1 |
|
В останні роки війни Освенцем став дивним місцем у Європі. | 1 |
|
Тут зберігалися унікальні скарби – золото та срібло, платина та діаманти – не тільки на величезних складах, але також у руках есесівців. | 1 |
|
Півтори тисячі в'язнів скупчилися в ангарах, розрахованих на розміщення щонайбільше двох сотень осіб. | 1 |
|
Нам було холодно і голодно. | 1 |
|
Не було вдосталь місця, щоб навіть присісти на впочибки. | 1 |
|
Що вже казати про те, щоб лягти? | 1 |
|
150-грамова скибочка хліба була нашою єдиною їжею протягом чотирьох днів. | 1 |
|
Однак я почув, як старший в'язень, приставлений для нагляду за ангаром, торгувався з одним членом приймальної команди щодо платинової булавки для кроватки, оздобленої діамантами. | 1 |
|
Більшість здобичі невдовзі вимінюють на шнапс. | 1 |
|
Я більше не пригадую, скільки тисяч марок коштувала кількість шнапсу для веселої вечірки, але знаю, що ці в'язні старожили потребували шнапсу. | 1 |
|
Хто звинуватить їх, що в цих обставинах вони намагалися одурманити себе? | 1 |
|
Існувала й інша категорія в'язнів, яка в майже необмежених кількостях отримувала алкоголь від есесівців. | 1 |
|
Люди, котрі працювали в газових камерах та крематоріях, і котрі чудово знали, що одного дня вони перестануть бути катами з примусу і самі стануть жертвами. | 1 |
|
Майже кожен у нашому транспорті мав ілюзію, що його помилують, що все завершиться добре. | 1 |
|
Ми не зрозуміли значення сцени, свідками якої стали. | 1 |
|
Нам наказали залишити наш багаж у вагонах і вишукуватися у дві лінії. | 1 |
|
З одного боку чоловіки, з іншого жінки. | 1 |
|
І пройти повз старшого офіцера СС. | 1 |
|
Як не дивно, мені пощастило сховати під пальтом мій наплічник. | 1 |
|
Моя шеренга один за одним минала офіцера. | 1 |
|
Я зрозумів, що мені буде не переливки, якщо він помітить мій наплічник. | 1 |
|
Він щонайменше зіб'є мене з ніг. | 1 |
|
Я знав це з попереднього досвіду. | 1 |
|
Інстинктивно я виструнчився, наближаючись до офіцера, щоб він не помітив мого важкого вантажу. | 1 |
|
Потім я опинився перед ним обличчя до обличчя. | 1 |
|
Це був високий чоловік. | 1 |
|
Він виглядав струнким і підтягнутим у своїй бездоганній уніформі. | 1 |
|
Який контраст із нами, неохайними і замурзаними після довгої подорожі? | 1 |
|
Він мав набундючений і зарозумілий вигляд і стояв, підтримуючи правий лікоть лівою рукою. | 1 |
|
Права рука була піднята, і вказівним пальцем цієї руки він ледаче вказував праворуч чи ліворуч. | 1 |
|
Жоден із нас і найменшої гадки не мав про лиховісне значення цього недбалого руху пальцем, що вказував то праворуч, то ліворуч, але ліворуч найчастіше. | 1 |
|
Надійшла моя черга. | 1 |
|
Хтось прошепотів мені, що вислання праворуч означатиме працю, ліворуч – відрядять хворих і нездатних працювати, які вирушать до особливого табору. | 1 |
|
Я просто чекав, що станеться. | 1 |
|
Перша із багатьох подібних ситуацій. | 1 |
|
Мій заплічний мішок тягнув мене трохи ліворуч, але я намагався виструнчитися. | 1 |
|
Есесівець поглянув на мене, начебто завагався, а потім поклав руки мені на плечі. | 1 |
|
Я щосили намагався виглядати зухом. | 1 |
|
Він дуже повільно повернув мене праворуч, і я вирушив у цьому напрямку. | 1 |
|
Значення руху пальцем нам пояснили ввечері. | 1 |
|
Це був перший відбір, перший вирок щодо нашого існування чи не існування. | 1 |
|
Більшість привезених у нашому транспорті, близько 90%, прирекли на смерть. | 1 |
|
Їхній вирок було здійснено протягом наступних кількох годин. | 1 |
|
Відіслані наліво просто зі станції вирушили до крематорію. | 1 |
|
На дверях цієї будівлі, як розповів мені один із тамтешніх працівників, кількома європейськими мовами було написано «Баня». | 1 |
|
Заходячи досередини, кожен в'язень отримував шматок мила, а потім із милосердя я не буду розповідати, що було далі. | 1 |
|
Про це страхіття написали вже чимало. | 1 |
|
Ми врятовані, меншість пасажирів потяга дізналися правду ввечері. | 1 |
|
Я запитав у в'язнів, які перебували тут уже деякий час, куди відіслали мого колегу і товариша «Р». | 1 |
|
«Його відправили наліво?» «Так», – відповів я. | 1 |
|
«Тоді ти зможеш побачити його там», – відповіли мені. | 1 |
|
«Де?» Рука вказала на димар за кілька сотень метрів від нас, з якого в сіре небо Польщі жбухав стовп вогню, перетворюючись на лиховісну хмару диму. | 1 |
|
«Ось там ваш товариш, лине до неба», – відповіли мені. | 1 |
|
Але я доти не розумів, доки мені не пояснили прямо. | 1 |
|
Однак я збився з розповіді. | 1 |
|
Із погляду психології перед нами був ще довгий, дуже довгий день від світанку на станції до нашого першого нічного відпочинку в таборі. | 1 |
|
Оточені есесівською озброєною охороною, ми були змушені бігти зі станції по всколючий дріт під напругою до табору, до санітарного пункту. | 1 |
|
Для тих із нас, які благополучно відбули перший відбір, це була справжня баня. | 1 |
|
Знову ж таки, ілюзія порятунку знайшла своє підтвердження. | 1 |
|
Есесівці були майже чарівні. | 1 |
|
Невдовзі ми з'ясували причину. | 1 |
|
Вони люб'язно ставилися до нас, бо побачили годинники на наших руках і могли переконати нас віддати їх. | 1 |
|
Якщо ми мусимо віддати все наше майно в будь-якому випадку, то чому ці порівняно милі люди не можуть отримати годинники? | 1 |
|
Можливо, одного дня вони також прислужаться нам. | 1 |
|
Ми чекали в ангарі, який, вочевидь, вів до дезінфекційної камери. | 1 |
|
Увійшли есесівці і розклали на підлозі ковдри, на які ми повинні були скласти все наше майно, усі годинники і коштовності. | 1 |
|
Серед нас усе ще були наївні в'язні, які запитували розважаючі старожилів, котрі допомагали, чи можуть вони залишити собі обручку, медаль чи талісман на щастя. | 1 |
|
Ніхто ще не міг повірити до кінця, що доведеться віддати все. | 1 |
|
Я спробував втаємничити одного зі старих ув'язнених. | 1 |
End of preview. Expand
in Dataset Viewer.
README.md exists but content is empty.
Use the Edit dataset card button to edit it.
- Downloads last month
- 3