
Yehor/radtts-uk
Text-to-Speech
•
Updated
audio
audio | duration
float64 | transcription
string | transcription_stressed
string |
---|---|---|---|
5.1 | Отож я знаю, що роблю, той ходім. | Ото́ж я зна́ю, що роблю́, той ході́м. |
|
3.2 | — А може до якого ґазди? | — А мо́же до яко́го ґа́зди? |
|
5.7 | — Дійсно, це так, — наважився вкинути слово Д'Артаньян. | — Ді́йсно, це так, — нава́жився вки́нути сло́во Д'Артаньян. |
|
5.9 | Троє мушкетерів теж дуже полюбили свого молодого приятеля. | Тро́є мушкете́рів теж ду́же полюби́ли свого́ молодо́го при́ятеля. |
|
5.1 | — На нас три, ах, тільки два книдлі? | — На нас три, ах, ті́льки два кни́длі? |
|
2.8 | — Може воно й так. | — Мо́же воно́ й так. |
|
5.1 | Потім зв'язав їх до купи майже під прямим кутом. | По́тім зв'яза́в їх до ку́пи ма́йже під прями́м куто́м. |
|
6.9 | Ян біг наосліп, бо звучало йому в ушах одне тільки слово жити. | Ян біг нао́сліп, бо звуча́ло йому в уша́х одне́ ті́льки сло́во жи́ти. |
|
5.8 | — Як? — скрикнула Марина, — бранці з України? | — Як? — скри́кнула Мари́на, — бра́нці з Украї́ни? |
|
5.8 | Тільки в таких випадках слід вживати не шпаду, а ніж. | Ті́льки в таки́х ви́падках слід вжива́ти не шпа́ду, а ніж. |
|
6.1 | Пан Іван був значний чоловік, старожитель у М. | Пан Іва́н був значни́й чолові́к, старожи́тель у М. |
|
6.4 | А люди, як дізналися, то й почали вчащати за позичкою. | А лю́ди, як дізна́лися, то й почали́ вчаща́ти за по́зичкою. |
|
6.3 | Гомін чинивсь по полю скрізь такий, мов підступає орда. | Го́мін чини́всь по по́лю скрізь таки́й, мов підступа́є орда́. |
|
7.2 | За катом — лорд Вінтер, Д'Артаньян, Атос, Портос і Араміс. | За ка́том — лорд Вінтер, Д'Артаньян, Атос, Портос і Араміс. |
|
3.4 | Це було саме в раз. | Це було́ са́ме в раз. |
|
7.9 | Аж тут берег під ним — хруп! Одколовсь, і вже козак похиливсь назад. | Аж тут бе́рег під ним — хруп! Одколовсь, і вже коза́к похили́всь наза́д. |
|
5.7 | — Чом же не для кота? Хочеш, зараз поцілую! | — Чом же не для кота́? Хо́чеш, за́раз поцілу́ю! |
|
5.3 | — Я ж уже доросла жінка, і добре все розумію. | — Я ж уже́ доро́сла жі́нка, і до́бре все розумі́ю. |
|
5.8 | — Ти мусиш дати скорше вбити себе, ніж кинути свій пост! | — Ти му́сиш да́ти ско́рше вби́ти себе́, ніж ки́нути свій пост! |
|
4 | І він сів спиною до жінки. | І він сів спи́ною до жі́нки. |
|
7.3 | Присягаюсь, хазяїну, я один випив, принаймні, півтораста пляшок. | Присяга́юсь, хазя́їну, я оди́н ви́пив, прина́ймні, півтора́ста пляшо́к. |
|
4.2 | Видко, що ви приїхали здалека. | Ви́дко, що ви приї́хали зда́лека. |
|
4.9 | Д'Артаньян стрибнув назад і витяг шпаду. | Д'Артаньян стрибну́в наза́д і ви́тяг шпа́ду. |
|
6.3 | Я сиджу при лямпі за якоюсь роботою і жду на Володю. | Я сиджу́ при ля́мпі за яко́юсь робо́тою і жду на Воло́дю. |
|
3.9 | Ви таки боляче вдарили мене. | Ви таки́ бо́ляче вда́рили мене́. |
|
4.8 | Мовчанка смерти тяжіла над природою. | Мовча́нка смерти тяжі́ла над приро́дою. |
|
6.6 | Ви тільки подумайте, за пуд, за всяке зерно, по полтиннику. | Ви ті́льки поду́майте, за пуд, за вся́ке зе́рно́, по полтиннику. |
|
4 | Ось і ми погладимо тобі дорогу. | Ось і ми погла́димо тобі́ доро́гу. |
|
4.2 | Я дав вам усе, що в мене було. | Я дав вам усе́, що в мене́ було́. |
|
4.7 | — Чорт побирай! — крикнув він Д'Артаньянові. | — Чорт побира́й! — кри́кнув він Д'Артаньянові. |
|
4.6 | — Я до ваших послуг, — заявив сержант. | — Я до ва́ших по́слуг, — заяви́в сержа́нт. |
|
5.5 | Прибувши туди, вони побачили і причину заворушення. | Прибу́вши туди́, вони́ поба́чили і причи́ну завору́шення. |
|
5.6 | Ось побачиш, коли він од царя не перейде до турка! | Ось поба́чиш, коли́ він од царя́ не пере́йде до ту́рка! |
|
7.5 | — Раз, два, — сказав він, рахуючи арештантів, — а третій де? | — Раз, два, — сказа́в він, раху́ючи арешта́нтів, — а тре́тій де? |
|
3.9 | Не з тих, що приваблюють жінок. | Не з тих, що прива́блюють жіно́к. |
|
5.5 | А все ж таки ми любимо життя й ненавидимо смерть. | А все ж таки́ ми лю́бимо життя́ й нена́видимо смерть. |
|
6.6 | — Ви не зробите цього, Д'Артаньяне, — зимно відповів йому Атос. | — Ви не зро́бите цього́, Д'Артаньяне, — зи́мно відпові́в йому Атос. |
|
6.4 | Д'Артаньян і Плянше йшли слідом, за п'ятсот кроків від них. | Д'Артаньян і Пля́нше йшли слі́дом́, за п'ятсо́т кро́ків від них. |
|
5.9 | — Як отеє тебе господь сюди заніс?— питає Шрам. | — Як оте́є тебе́ госпо́дь сюди́ зані́с?— пита́є Шрам. |
|
6.3 | На ту хвилину до кімнати ввійшов Грімо в супроводі Плянше. | На ту хвили́ну до кімна́ти ввійшо́в Грі́мо в су́проводі Пля́нше. |
|
5.3 | — У лівий бік ножем, правда? — перебив Б'юкенгем. | — У лі́вий бік ноже́м, пра́вда? — переби́в Б'юкенгем. |
|
5.1 | — Що ви робитемете в Портсмуті? — допитувала міледі. | — Що ви робитемете в По́ртсмуті? — допи́тувала міле́ді. |
|
2.7 | — Ну, а далі! | — Ну, а да́лі! |
|
4.2 | Чотири мушкетери стали до роботи. | Чоти́ри мушкете́ри ста́ли до робо́ти. |
|
4 | — Ну так, — сказав він. | — Ну так, — сказа́в він. |
|
7.1 | — Поможіть, поможіть, — бурмотіла пані Бонасьє, — рятуйте! | — Поможі́ть, поможі́ть, — бурмоті́ла па́ні Бонасьє, — ряту́йте! |
|
4.2 | — Сір! — не знижував голоса Тревій. | — Сір! — не зни́жував голоса́ Тревій. |
|
3.1 | Вернув над вечір. | Верну́в над ве́чір. |
|
4.8 | У цю справу втручатися нам не годиться. | У цю спра́ву втруча́тися нам не годи́ться. |
|
3.4 | — Я щасливий. | — Я щасли́вий. |
|
3 | Що ж тут чинити? | Що ж тут чини́ти? |
|
6.8 | — Закладаюся, що не вгадаєте, кого я приймав за вашої відсутности. | — Закладаюся, що не вгада́єте, кого я прийма́в за ва́шої відсутности. |
|
5.7 | — Хто в Гвинтовки, а я поїду просто до Васюти. | — Хто в Гвинтовки, а я пої́ду про́сто до Васю́ти. |
|
6.3 | По цих словах Д'Артаньян, як справжній лицар, витяг шпаду. | По цих слова́х Д'Артаньян, як спра́вжній ли́цар, ви́тяг шпа́ду. |
|
4 | І ось, обіцяла й приїхала. | І ось, обіця́ла й приї́хала. |
|
5.7 | — Ой, киньте це! Невже ви шукаєте мучеництва? | — Ой, ки́ньте це! Невже́ ви шука́єте му́чеництва? |
|
7.5 | Це обличчя мало на собі невиразні сліди старовинної монгольської крови. | Це обли́ччя ма́ло на собі́ невира́зні сліди́ старови́нної монго́льської кро́ви. |
|
9 | Я важив милостю короля, своїм життям, щоб побачити вас нехай одну тільки мить. | Я ва́жив ми́лостю короля́, свої́м́́́ життя́м, щоб поба́чити вас неха́й одну́ ті́льки мить. |
|
3.9 | — У чому річ? — спитав Портос. | — У чому́ річ? — спита́в Портос. |
|
5.9 | — Ну, а ти виступаєш на тім вічу з яким рефератом? | — Ну, а ти виступа́єш на тім ві́чу з яки́м рефера́том? |
|
3.5 | Він зашиб мені плече. | Він заши́б мені́ плече́. |
|
7.4 | Грімо хотів був виправдатись, як Атос підніс пальця, і Грімо змовк. | Грі́мо хоті́в був ви́правдатись, як Атос підні́с па́льця, і Грі́мо змовк. |
|
5.1 | Портос був людина зовсім протилежного ґатунку. | Портос був люди́на зо́всім протиле́жного ґату́нку. |
|
6 | — Де ж той Шрам? Це хіба десята доля старого Шрама. | — Де ж той Шрам? Це хіба́ деся́та до́ля старо́го Шра́ма. |
|
8.5 | — О, пане, — вигукнув Плянше, — або я все виконаю, або мене пошматують. | — О, па́не, — ви́гукнув Пля́нше, — або́ я все ви́конаю, або́ мене́ пошмату́ють. |
|
6.7 | — О шостій чи о сьомій шлях до Шальо зовсім безлюдний. | — О шо́стій чи о сьо́мій шлях до Шальо зо́всім безлю́дний. |
|
5.1 | Я люблю людей з розумом і серцем. | Я люблю́ люде́й з ро́зумом і се́рцем. |
|
7.3 | Чоловіки — лише стадні тварини, приручені і дисципліновані. | Чоловіки́ — лише́ ста́дні твари́ни, приру́чені і дисципліно́вані. |
|
6.4 | Обняв Іванець Петра Сердюка за сі слова. | Обня́в Іване́ць Петра́ Сердюка́ за сі слова́. |
|
6 | Краще для вас, чим швидше підете. | Кра́ще для вас, чим шви́дше пі́дете. |
|
7.9 | Тілько добре собі пам'ятай, що брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. | Ті́лько до́бре собі́ пам'ята́й, що брехне́ю світ про́йдеш, та наза́д не верне́шся. |
|
5.2 | І той пропустив мовчки, як побачив перстень. | І той пропусти́в мо́вчки, як поба́чив пе́рстень. |
|
6.5 | У човні сиділи офіцер, боцман та вісім веслярів. | У човні́ сиді́ли офіце́р, боцман та ві́сім веслярі́в. |
|
3.1 | — Про мою власну? | — Про мою́ вла́сну? |
|
5.1 | — Це ви через те, що він себе хотів зарізати? | — Це ви че́рез те, що він себе́ хоті́в зарі́зати? |
|
4.8 | — Сьогодні в Парижі у мене дуже важлива справа. | — Сього́дні в Пари́жі у мене́ ду́же важли́ва спра́ва. |
|
3.9 | А то думав, що вже по тобі. | А то ду́мав, що вже по тобі́. |
|
4.3 | — Тепер про нас хіба тільки почуєш. | — Тепе́р про нас хіба́ ті́льки почу́єш. |
|
4.7 | — Ах, справді! — відмовив Д'Артаньян. | — Ах, спра́вді! — відмо́вив Д'Артаньян. |
|
3 | — Де цей лист? | — Де цей лист? |
|
6.7 | І ось тут я зустрів людину з серцем і терпінням Христовим. | І ось тут я зустрі́в люди́ну з се́рцем і терпі́нням Христо́вим. |
|
5.1 | — Ви не знаєте, що я залишив семінарію? | — Ви не зна́єте, що я зали́ши́в семіна́рію? |
|
5 | А я реготалася, реготалася як шалена. | А я регота́лася, регота́лася як шале́на. |
|
7.8 | Тоді міледі прожене тебе, і ти знаєш, вона не обмежить цим своєї помсти. | Тоді́ міле́ді прожене́ тебе́, і ти зна́єш, вона́ не обме́жить цим своє́ї по́мсти. |
|
3.6 | І потім вона померла. | І по́тім вона́ поме́рла. |
|
7 | — Але ти й стільки не заробив, живучи в горах! — їдко замітив Гава. | — Але́ ти й сті́льки не зароби́в, живучи́ в го́рах! — їдко замі́тив Га́ва. |
|
5.1 | Якщо вони прийдуть, попередь їх про те, що сталося. | Якщо́ вони́ при́йдуть, попере́дь їх про те, що ста́лося. |
|
6.9 | Ну, тепер я рад з душі стукнутись із тобою шаблями. | Ну, тепе́р я рад з душі́ сту́кнутись із тобо́ю шабля́ми. |
|
4.6 | Зрадів дідусь, що аж усміхавсь. | Зраді́в діду́сь, що аж усміха́всь. |
|
7.2 | Ми тебе гетьманом, ми тебе гетьманом оберемо! А там своє на умі. | Ми тебе́ ге́тьманом, ми тебе́ ге́тьманом оберемо́! А там своє́ на умі́. |
|
5.6 | Ми вже казали, що Атос любив Д'Артаньяна, як сина. | Ми вже каза́ли, що Атос люби́в Д'Артаньяна, як си́на. |
|
3.9 | — А ви що робили, пане Портосе? | — А ви що роби́ли, па́не Портосе? |
|
6.2 | — Гетьман, гетьман Іван Мартинович! — кричать на все горло. | — Ге́тьман, ге́тьман Іва́н Марти́нович! — крича́ть на все го́рло. |
|
4.7 | Спирайся на мою руку та ходім до табору. | Спира́йся на мою́ ру́ку та ході́м до та́бору. |
|
5.1 | Я її поцілував, і вона задрімала. | Я її поцілува́в, і вона́ задріма́ла. |
|
4.7 | — Звичайно, на тому, якого подаровано. | — Звича́йно, на то́му, яко́го подаро́вано. |
|
4.2 | Новорічна година наближається. | Новорі́чна годи́на наближа́ється. |
|
6.1 | Тому вони пішли далі, але господаря будинку вже не побачили. | Тому́ вони́ пішли́ да́лі, але́ госпо́даря буди́нку вже не поба́чили. |
|
2.5 | — Що йому тут треба? | — Що йому тут тре́ба? |
|
5.2 | — Слава тобі, боже! Ну, не тратьмо ж часу й ми. | — Сла́ва тобі́, бо́же! Ну, не тра́тьмо ж ча́су й ми. |
@misc {smoliakov_2025,
author = { {Smoliakov} },
title = { opentts-uk (Revision 32abc9c) },
year = 2025,
url = { https://huggingface.co/datasets/Yehor/opentts-uk },
doi = { 10.57967/hf/4551 },
publisher = { Hugging Face }
}