RU
stringlengths 5
169
| UKR
stringlengths 5
61
|
|---|---|
Путь на Московщину. | Шлях на Московщину. |
Только на сердце похлонет, | Аж на серці похолоне, |
Как его напомню. | Як його згадаю. |
Рассказывал бы о том бедствии, | Розказав би про те лихо, |
А так телько портит язык | А так тілько псує мову |
И зачем тебе знать, | Та й нащо те знати, |
Со слезами на глазах | Що сльозами перед вами |
Кэте только кресало | Кете лиш кресало |
Дома не беспокоились. | Дома не журились. |
А то бедствие расказуют, | А то лихо розказувать, |
Мячнее же подумываю, | Лучче ж поміркую, |
Где находится моя Екатерина | Де то моя Катерина |
Ивасем путешествует. | З Івасем мандрує. |
Под темным гаем, | Попід темним гаєм, |
Идут путем чумачек, | Ідуть шляхом чумаченьки, |
Идет путем молодица, | Іде шляхом молодиця, |
Чего печальна, невесела, | Чого ж смутна, невесела, |
В латанной свиточке, | У латаній свитиночці, |
На плечах бумажник, | На плечах торбина, |
В руке трость, а на другой | В руці ціпок, а на другій |
Встретилась с чумаками, | Зустрілася з чумаками, |
И сыну за горького | Та синові за гіркого |
Было и то, что под тином | Було й таке, що під тином |
Чтобы не пришлось москаля шукать, | Щоб не довелося москаля шукать, |
Тогда не спрашивайте, за что люди ругают, | Тоді не питайте, за що люде лають, |
За что не пускают в дом, нощут. | За що не пускають в хату ночувать. |
Кого бог карает на земле, | Кого бог кара на світі, |
Куда ветер веет. | Куди вітер віє. |
Сиротическое солнце светит | Сиротині сонце світить |
Человек бы зашли солнце, | Люде б сонце заступили, |
Если бы имели силу, | Якби мали силу, |
Чтобы сыроти не светило, | Щоб сироті не світило, |
Слезы не сушили. | Сльози не сушило. |
За что мир стонет? | За що світом нудить? |
Что она сделала людям, | Що зробила вона людям, |
Чего хотят люди? | Чого хотять люде? |
Не показывай слез, | Не показуй людям сльози, |
А чтобы личико не тщетно | А щоб личко не марніло |
К восходу солнца в темном лесу | До схід сонця в темнім лісі |
А сердито отдохнет, | А серденько одпочине, |
Пока слезы льются. | Поки сльози ллються. |
Шутая бросил Катрусю москаль. | Жартуючи кинув Катрусю москаль. |
Недостатка не видит, с кем ей шутить, | Недоля не бачить, з ким їй жартувати, |
Чтобы не пришлось москаля шукать. | Щоб не довелося москаля шукать. |
Где же Катрусь блудит? | Де ж Катруся блудить? |
РебЕкка заверюха, | Свище полем заверюха, |
Идет Екатерина | Іде Катерина |
И в одном священстве. | І в одній свитині. |
Стоять Катря посреди поля, | Стоїть Катря серед поля, |
Дала слезам волю. | Дала сльозам волю. |
Еще бы плакала Екатерина, | Ще б плакала Катерина, |
И слез больше нет. | Та сліз більш немає. |
Утром под росой. | Вранці під росою. |
А под лесом, край дороги, | А під лісом, край дороги, |
А не пустят, то и снаружи | А не пустять, то й надворі |
Под домом заночующих, | Під хатою заночуєм, |
Где же ты будешь ночевать, | Де ж ти будеш ночувати, |
Как меня не станет? | Як мене не стане? |
Да не заговорят, | Та не заговорять, |
Но никто о матери не спит, | Та ніхто про матір на сміх не спита, |
Но они спросят, спорят о продолжении, | А Йвася спитають, зараннє спитають, |
Ребенку не дадут дожить до языка. | Не дадуть до мови дитині дожить. |
На кого собаки на улице ругают? | На кого собаки на улиці лають? |
Кто лобуря водит? | Хто лобуря водить? |
Да и тех людей засранцы не дают носить. | Та й тих люде заздрі не дають носить. |
Как эти старики высокочёрные, | Мов ті діди високочолі, |
Дубы стоят. | Дуби з гетьманщини стоять. |
В яру гребля, ивы в ряд, | У яру гребля, верби в ряд, |
Ставок под льдом в неволе | Ставок під кригою в неволі |
Но лес загуло. | Та тілько лісом загуло. |
Как море, белое поле | Як те море, біле поле |
Вышел из дома карбовский, | Вийшов з хати карбівничий, |
Чтобы лес осмотреть, | Щоб ліс оглядіти, |
Что не видно и мира. | Що не видно й світа. |
Нехоро их разносила, | Недобра їх розносила, |
Речь действительно по делу. | Мов справді за ділом. |
Полетела Екатерина | Полетіла Катерина |
И не одевалась. | І не одяглася. |
Ибо ночью знает и многое другое, | Бо уночі тілько й знає, |
Босса встала посреди пути, | Боса стала серед шляху, |
А москалье ей навстречу, | А москалі їй назустріч, |
Впереди старший едет. | Попереду старший їде. |
А он посмотрел, | А він подивився, |
Да шпорами лошадь в стороны. | Та шпорами коня в боки. |
Неужели забыл Екатерину? | Хіба забув Катерину? |
Разве не узнаешь? | Хіба не пізнаєш? |
Я Катрусь твоя дорогая. | Я Катруся твоя люба. |
А он лошадь погоняет, | А він коня поганяє, |
Как будто и не видит. | Нібито й не бачить. |
Ты меня не знаешь, Ивэн? | Ти не пізнав мене, Йване? |
И ты меня бросаешь? | І ти мене покидаєш? |
За что же, скажи, мой голубой? | За що ж, скажи, мій голубе? |
Кому хоть отдать | Кому хоч оддати |
В садик ходила, | В садочок ходила, |
Что когда-то любила, | Що колись кохалась, |
Что от тебя имела сына, | Що од тебе сина мала, |
Да не бросай сына. | Та не кидай сина. |
Бросила стремена | Кинула стремена |
Нес ему сына. | Несе йому сина. |
Где я с тобой делюсь? | Де дінусь з тобою? |