RU
stringlengths 50
147
| UKR
stringlengths 44
145
|
|---|---|
Ой пошла я в яр за водой, Там милый гуляет с другой. А другая тая, А я вчера с ней, | Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, А я вчора з нею, |
Там милый гуляет с другой. А другая тая, А я вчера с ней, С змеем, | Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, А я вчора з нею, З сією змією, |
А другая тая, А я вчера с ней, С змеем, В поле плоскостей выбирала | А другая тая, А я вчора з нею, З сією змією, В полі плоскінь вибирала |
А я вчера с ней, С змеем, В поле плоскостей выбирала Да все и сказала, | А я вчора з нею, З сією змією, В полі плоскінь вибирала Та все й розказала, |
И будут приветствовать, И спросят тебя о тебе, Чтобы потом смеяться, Чтобы смеяться над тобой, | І будуть вітати, І питать тебе про тебе, Щоб потім сміятись, Щоб з тебе сміятись, |
И спросят тебя о тебе, Чтобы потом смеяться, Чтобы смеяться над тобой, Без врагов можно в мире | І питать тебе про тебе, Щоб потім сміятись, Щоб з тебе сміятись, Без ворогів можна в світі |
Чтобы потом смеяться, Чтобы смеяться над тобой, Без врагов можно в мире А эти добрые люди | Щоб потім сміятись, Щоб з тебе сміятись, Без ворогів можна в світі А ці добрі люде |
За вольную волю. Круг города Берестечка На четыре мили Я славный запорожец | За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене славні запорожці |
Круг города Берестечка На четыре мили Я славный запорожец Своим трупом покрыли. | Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене славні запорожці Своїм трупом вкрили. |
На четыре мили Я славный запорожец Своим трупом покрыли. Да это меня гайвороны | На чотири милі Мене славні запорожці Своїм трупом вкрили. Та те мене гайворони |
Меня смирно и, пахая, Хорошо жить с семьей. А еще лучше по горе С женой молода. | Мене стиха та, орючи, Добре жити з родиною. А ще лучче за горою З дружиною молодою. |
Хорошо жить с семьей. А еще лучше по горе С женой молода. Ой пойду я темным гаем, | Добре жити з родиною. А ще лучче за горою З дружиною молодою. Ой піду я темним гаєм, |
Легче было бы самой жить, Как с тобой в мире драться. В уединении в святой В дневное время | Легше було б самій жити, Як з тобою в світі битись. У неділеньку у святую У досвітнюю годину |
Как с тобой в мире драться. В уединении в святой В дневное время Мост в Чигирине | Як з тобою в світі битись. У неділеньку у святую У досвітнюю годину Місті в Чигирині |
В уединении в святой В дневное время Мост в Чигирине Звонили во все колокола, | У неділеньку у святую У досвітнюю годину Місті в Чигирині Задзвонили в усі дзвони, |
Сам архимандрит выходит, Важно и тихо В раннюю пору На высокую гору | Сам архімандрит виходжає, Поважно та тихо У раннюю пору На високу гору |
Важно и тихо В раннюю пору На высокую гору Из Луга выступало, | Поважно та тихо У раннюю пору На високу гору З Лугу виступало, |
В раннюю пору На высокую гору Из Луга выступало, Да на трубах выиграло, | У раннюю пору На високу гору З Лугу виступало, Та на трубах вигравало, |
На ляха водить. Не мне теперь, старик, Пусть носит Наливейко Козакам в славу, | На ляха водити. Не мені тепер, старому, Нехай носить Наливайко Козакам на славу, |
Не мне теперь, старик, Пусть носит Наливейко Козакам в славу, Чтобы испугались впечатлители ляхи | Не мені тепер, старому, Нехай носить Наливайко Козакам на славу, Щоб лякались вражі ляхи |
Преславного запорожца В передышку ходила Мирошника полюбила В передышку ходила | Преславного запорожця У перетику ходила Мірошника полюбила У перетику ходила |
В передышку ходила Мирошника полюбила В передышку ходила Лимар кичку зашивает, | У перетику ходила Мірошника полюбила У перетику ходила Лимар кичку зашиває, |
Мирошника полюбила В передышку ходила Лимар кичку зашивает, В передышку ходила | Мірошника полюбила У перетику ходила Лимар кичку зашиває, У перетику ходила |
В передышку ходила Лимар кичку зашивает, В передышку ходила Я по дровам | У перетику ходила Лимар кичку зашиває, У перетику ходила Я по дрова |
И прижимками яму, Завернули его в ту рогожу И спустили Иоанна В этой яме глубокая | Та притиками яму, Завернули його у тую рогожу Та й спустили Івана У ту яму глибокую |
Завернули его в ту рогожу И спустили Иоанна В этой яме глубокая На высокой могиле. | Завернули його у тую рогожу Та й спустили Івана У ту яму глибокую На високій могилі. |
В этой яме глубокая На высокой могиле. А я так его любила. Не тополю высокую | У ту яму глибокую На високій могилі. А я так його любила. Не тополю високую |
Пусть ваше только что Такова я девушка, И широкая долина, И высокой могилы, | Нехай своє лишенько Отака я дівчина, І широкую долину, І високую могилу, |
Такова я девушка, И широкая долина, И высокой могилы, И поужинаю час, | Отака я дівчина, І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, |
Такова я девушка, И широкая долина, И высокой могилы, И поужинаю час, | Отака я дівчина, І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, |
Такова я девушка, И широкая долина, И высокой могилы, И поужинаю час, | Отака я дівчина, І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, |
И широкая долина, И высокой могилы, И поужинаю час, И что снилось-говорилось, | І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, І що снилось-говорилось, |
И широкая долина, И высокой могилы, И поужинаю час, И что снилось-говорилось, | І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, І що снилось-говорилось, |
И широкая долина, И высокой могилы, И поужинаю час, И что снилось-говорилось, | І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, І що снилось-говорилось, |
И высокой могилы, И поужинаю час, И что снилось-говорилось, Не забуду я. | І високую могилу, І вечернюю годину, І що снилось-говорилось, Не забуду я. |
И что снилось-говорилось, Не забуду я. А пока дорогой Летившая тихая молодежь | І що снилось-говорилось, Не забуду я. А тим часом дорогії Літа тії молодії |
Не забуду я. А пока дорогой Летившая тихая молодежь Я в плену, ты вдова, | Не забуду я. А тим часом дорогії Літа тії молодії Я в неволі, ти вдовою, |
А пока дорогой Летившая тихая молодежь Я в плену, ты вдова, И вспомнил те времена, | А тим часом дорогії Літа тії молодії Я в неволі, ти вдовою, Та згадуєм тії годи, |
Как жили раньше. На ветре рядом с бродой Барвинок не восходит. Почему-то девушка к броду | Як жили колись. На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду |
На ветре рядом с бродой Барвинок не восходит. Почему-то девушка к броду По воде не ходит. | На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. |
Барвинок не восходит. Почему-то девушка к броду По воде не ходит. На ветре тына | Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. На вгороді коло тину |
Почему-то девушка к броду По воде не ходит. На ветре тына Сохнет на тичине | Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. На вгороді коло тину Сохне на тичині |
На ветре тына Сохнет на тичине Девушка из хижины. На ветре рядом с бродой | На вгороді коло тину Сохне на тичині Дівчина з хатини. На вгороді коло броду |
Прошли молодые годы Нет с кем остглого Никто не встретится. Нет воды теи | Минулися молодії Немає з ким остиглого Нема кому зустрінути, Нема кому води тії |
И гробницы рила, рила, И со святыми не пела, Словно полотном покрыты, Боющеюбою умыте, | Та гробовища рила, рила, І со святими не співала, Неначе полотном укриті, Росою божою умиті, |
И со святыми не пела, Словно полотном покрыты, Боющеюбою умыте, А люди бедной в деревне, | І со святими не співала, Неначе полотном укриті, Росою божою умиті, А люди біднії в селі, |
И со святыми не пела, Словно полотном покрыты, Боющеюбою умыте, А люди бедной в деревне, | І со святими не співала, Неначе полотном укриті, Росою божою умиті, А люди біднії в селі, |
И со святыми не пела, Словно полотном покрыты, Боющеюбою умыте, А люди бедной в деревне, | І со святими не співала, Неначе полотном укриті, Росою божою умиті, А люди біднії в селі, |
Словно полотном покрыты, Боющеюбою умыте, А люди бедной в деревне, Как испуганные ягненка, | Неначе полотном укриті, Росою божою умиті, А люди біднії в селі, Неначе злякані ягнята, |
Словно полотном покрыты, Боющеюбою умыте, А люди бедной в деревне, Как испуганные ягненка, | Неначе полотном укриті, Росою божою умиті, А люди біднії в селі, Неначе злякані ягнята, |
Словно полотном покрыты, Боющеюбою умыте, А люди бедной в деревне, Как испуганные ягненка, | Неначе полотном укриті, Росою божою умиті, А люди біднії в селі, Неначе злякані ягнята, |
Боющеюбою умыте, А люди бедной в деревне, Как испуганные ягненка, Запираться в доме | Росою божою умиті, А люди біднії в селі, Неначе злякані ягнята, Позамикалися у хатах |
Потому что колокола уже давно не ловят. Совмещают комки без дыма, А по городам, за тыном Могилы черных растут. | Бо дзвона вже давно не чуть. Сумують комини без диму, А за городами, за тином Могили чорнії ростуть. |
А сердце плачет, как помню Хотя невеселии случаи И невеселии те дни, Что пронеслись надо мной | А серце плаче, як згадаю Хоч невеселії случаї І невеселії ті дні, Що пронеслися надо мною |
Посажу я руту. Если сойдет моя рута, Придет милый в мой дом А как же нет, то я пойду | Посаджу я руту. Якщо зійде моя рута, Прийде милий в мою хату А як же ні, то я піду |
Если сойдет моя рута, Придет милый в мой дом А как же нет, то я пойду Поступала тая рута, | Якщо зійде моя рута, Прийде милий в мою хату А як же ні, то я піду Посходила тая рута, |
Если сойдет моя рута, Придет милый в мой дом А как же нет, то я пойду Поступала тая рута, | Якщо зійде моя рута, Прийде милий в мою хату А як же ні, то я піду Посходила тая рута, |
Придет милый в мой дом А как же нет, то я пойду Поступала тая рута, В робе зеленое. | Прийде милий в мою хату А як же ні, то я піду Посходила тая рута, В гаї зеленіє. |
А как же нет, то я пойду Поступала тая рута, В робе зеленое. В наемных местах бесполезно. | А як же ні, то я піду Посходила тая рута, В гаї зеленіє. У наймах марніє. |
Поступала тая рута, В робе зеленое. В наемных местах бесполезно. Не вернулся из похода | Посходила тая рута, В гаї зеленіє. У наймах марніє. Не вернувся із походу |
В робе зеленое. В наемных местах бесполезно. Не вернулся из похода Чего же мне его жаль, | В гаї зеленіє. У наймах марніє. Не вернувся із походу Чого ж мені його шкода, |
Поехала в Рим, говорят, Но где-то оказалась, Да с маркизом каким-то голым, И вдовцу не забудут, | Поїхала у Рим, кажуть, Та десь опинилась, Та з маркізом якимсь голим, І вдовицю не забудуть, |
Как орел тот укроменный, Без крыльев и без воли, Упал славный Дорошенко, Сидя в плену, | Мов орел той приборканий, Без крил та без волі, Знеміг славний Дорошенко, Сидячи в неволі, |
Без крыльев и без воли, Упал славный Дорошенко, Сидя в плену, И забыли на Украине | Без крил та без волі, Знеміг славний Дорошенко, Сидячи в неволі, І забули в Україні |
Упал славный Дорошенко, Сидя в плену, И забыли на Украине Упомянут в темнице | Знеміг славний Дорошенко, Сидячи в неволі, І забули в Україні Згадав у темниці |
Сидя в плену, И забыли на Украине Упомянут в темнице Своего друга великого | Сидячи в неволі, І забули в Україні Згадав у темниці Свого друга великого |
И забыли на Украине Упомянут в темнице Своего друга великого И повелел часовне | І забули в Україні Згадав у темниці Свого друга великого І звелів каплицю |
Уосены слоя проходят, Так и меня проходят времена, Сеть и начиняю Дурную голову свою | Уосени верству проходять, Так і мене минають годи, Мережаю та начиняю Дурную голову свою |
Так и меня проходят времена, Сеть и начиняю Дурную голову свою Да узы себе кую | Так і мене минають годи, Мережаю та начиняю Дурную голову свою Та кайдани собі кую |
Так и меня проходят времена, Сеть и начиняю Дурную голову свою Да узы себе кую | Так і мене минають годи, Мережаю та начиняю Дурную голову свою Та кайдани собі кую |
Так и меня проходят времена, Сеть и начиняю Дурную голову свою Да узы себе кую | Так і мене минають годи, Мережаю та начиняю Дурную голову свою Та кайдани собі кую |
Сеть и начиняю Дурную голову свою Да узы себе кую Пусть хоть разобьются, | Мережаю та начиняю Дурную голову свою Та кайдани собі кую Та вже ж нехай хоч розіпнуть, |
Сеть и начиняю Дурную голову свою Да узы себе кую Пусть хоть разобьются, | Мережаю та начиняю Дурную голову свою Та кайдани собі кую Та вже ж нехай хоч розіпнуть, |
Сеть и начиняю Дурную голову свою Да узы себе кую Пусть хоть разобьются, | Мережаю та начиняю Дурную голову свою Та кайдани собі кую Та вже ж нехай хоч розіпнуть, |
Дурную голову свою Да узы себе кую Пусть хоть разобьются, А я без стихов не улежу. | Дурную голову свою Та кайдани собі кую Та вже ж нехай хоч розіпнуть, А я без вірші не улежу. |
Пусть хоть разобьются, А я без стихов не улежу. Уже два года промеревал И третий в хорошее время начну. | Та вже ж нехай хоч розіпнуть, А я без вірші не улежу. Уже два года промережав І третій в добрий час почну. |
А я без стихов не улежу. Уже два года промеревал И третий в хорошее время начну. Кому этот Оглав белый? | А я без вірші не улежу. Уже два года промережав І третій в добрий час почну. Кому цей Оглав білохатий? |
Уже два года промеревал И третий в хорошее время начну. Кому этот Оглав белый? Чтобы из сожаления не сделает смеху. | Уже два года промережав І третій в добрий час почну. Кому цей Оглав білохатий? Щоб з жалю не зробить сміху. |
И третий в хорошее время начну. Кому этот Оглав белый? Чтобы из сожаления не сделает смеху. Од Борисполя недалеко, | І третій в добрий час почну. Кому цей Оглав білохатий? Щоб з жалю не зробить сміху. Од Борисполя недалеко, |
То в его, знаете, росло, На боговой пище за ребенка Взял себе старый казак Чью сиротку за ребенка | То в його, знаєте, росло На божій харчі за дитину Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину |
На боговой пище за ребенка Взял себе старый казак Чью сиротку за ребенка И заботится о зажиме, | На божій харчі за дитину Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину Та й доглядає в затишку, |
То и не советовался ни с кем, Сидит сотник на прическе По мнению некоторых, А настуться по саду | То ще й не радився ні з ким, Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку |
Сидит сотник на прическе По мнению некоторых, А настуться по саду Тогда посидит около его, | Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку То посидить коло його, |
То есть расплейте и круг шеи Ничего не знает. Язык котят на припечке А почему ты до сих пор | То розплете та круг шиї Нічого не знає. Мов кошеня на припічку А чому ти й досі |
А снилось осенью мне, Ты выйдешь замуж. То я и цвета срываю. Разве не видишь, я шучу. | А снилось восени мені, Ти вийдеш заміж. То я й барвінок позриваю. Хіба не бачиш, я жартую. |
Ты выйдешь замуж. То я и цвета срываю. Разве не видишь, я шучу. Только принеси скрипку | Ти вийдеш заміж. То я й барвінок позриваю. Хіба не бачиш, я жартую. Піди лиш скрипку принеси |
То я и цвета срываю. Разве не видишь, я шучу. Только принеси скрипку Да из бедствия хорошо потанцуешь, | То я й барвінок позриваю. Хіба не бачиш, я жартую. Піди лиш скрипку принеси Та з лиха гарно потанцюєш, |
Будешь в своем доме, Будешь сам эта свадьба Старые слезы За что же ты их, молоденькие, | Будеш в своїй хаті, Будеш сам оте весілля Ті сльози старечі За що ж ти їх, молоденькі, |
Там около тополя Становись себе и смотрят Одно на другое. Так Ангелы святые | Там коло тополі Стали собі та й дивляться Одно на другого. Отак ангели святії |
Почему же ты это, Настуся, Правда не читаешь? А сотник выглядит из-за тишины и входит в дом, не дав знаку. Петр и Настуйся молча идут в дом. | Чом же ти оце, Настусю, Справді не читаєш? А сотник виглядає з-за тину і входить в хату, не давши знаку. Петро і Настуся мовчки ідуть у хату. |
Правда не читаешь? А сотник выглядит из-за тишины и входит в дом, не дав знаку. Петр и Настуйся молча идут в дом. Я прихожу к тебе захожусь | Справді не читаєш? А сотник виглядає з-за тину і входить в хату, не давши знаку. Петро і Настуся мовчки ідуть у хату. Я коло тебе заходжуся |
А сотник выглядит из-за тишины и входит в дом, не дав знаку. Петр и Настуйся молча идут в дом. Я прихожу к тебе захожусь Пока сто раз не поцелует, | А сотник виглядає з-за тину і входить в хату, не давши знаку. Петро і Настуся мовчки ідуть у хату. Я коло тебе заходжуся Поки сто раз не поцілує, |
А добро осталось, Нет с кем поделиться. Повезло самому И добра никому | А добро осталось, Немає з ким поділити. Довелось самому І добра нікому |
Нет с кем поделиться. Повезло самому И добра никому Не сделать ни на ляг, | Немає з ким поділити. Довелось самому І добра нікому Не зробити ні на шеляг, |
Повезло самому И добра никому Не сделать ни на ляг, И притчею быть | Довелось самому І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати |
Свиньи и телята А сам сотник в кожусе, Круг клуни ходит. И стоны не покрыты, | Свині та телята А сам сотник у кожусі, Коло клуні походжає. І стоги не вкриті, |
А сам сотник в кожусе, Круг клуни ходит. И стоны не покрыты, И покои не мазаны, | А сам сотник у кожусі, Коло клуні походжає. І стоги не вкриті, І покої не мазані, |
А сам сотник в кожусе, Круг клуни ходит. И стоны не покрыты, И покои не мазаны, | А сам сотник у кожусі, Коло клуні походжає. І стоги не вкриті, І покої не мазані, |
А сам сотник в кожусе, Круг клуни ходит. И стоны не покрыты, И покои не мазаны, | А сам сотник у кожусі, Коло клуні походжає. І стоги не вкриті, І покої не мазані, |
Круг клуни ходит. И стоны не покрыты, И покои не мазаны, И сволочь не мой, | Коло клуні походжає. І стоги не вкриті, І покої не мазані, І сволок не митий, |