RU
stringlengths
50
147
UKR
stringlengths
44
145
Ты слезы матери до края, Подай души бедной силы, Чтобы огненно заговорила, Чтобы слово пламенем взялось,
Ти сльози матері до краю, Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, Щоб слово пламенем взялось,
Смотрела на нее мать В своем веселом гинекею, В чужой веселый отвела. Вскоре мама стала матерью
Дивилася на неї мати В своїм веселім гінекею, В чужий веселий одвела. Незабаром зробилась мати
Святая истина и любовь И вся мерзкая Иудея Как гадина в болоте. И сына божия во плоти
Святої правди і любові І вся мерзенна Іудея Неначе гадина в болоті. І сина божія во плоті
Воссием честного собора, У Псалтири и Тимпане Как бог наказания неправых, Преподобные в славе
Воспоєм честним собором, Во псалтирі і тимпані Яко бог кара неправих, Преподобнії во славі
У Псалтири и Тимпане Как бог наказания неправых, Преподобные в славе И на тихих ложах
Во псалтирі і тимпані Яко бог кара неправих, Преподобнії во славі І на тихих ложах
Гуртом в разнице привела. Арена зверем зарыла. А сын твой гордо на арену, Из погреба выскочил на сцену,
Гуртом в різницю привела. Арена звіром заревла. А син твій гордо на арену, Із льоху вискочив на сцену,
Арена зверем зарыла. А сын твой гордо на арену, Из погреба выскочил на сцену, И пошла Святая кровь.
Арена звіром заревла. А син твій гордо на арену, Із льоху вискочив на сцену, І полилась Святая кров.
А сын твой гордо на арену, Из погреба выскочил на сцену, И пошла Святая кровь. По Колизеи
А син твій гордо на арену, Із льоху вискочив на сцену, І полилась Святая кров. По Колізеї
И что-то прошептала, У ворот села И на возах, на колесницах Святье вывезли тела
І щось прошептала, Коло брами сіла І на возах, на колесницях Святиє вивезли тіла
У ворот села И на возах, на колесницах Святье вывезли тела Святых убитых кормили
Коло брами сіла І на возах, на колесницях Святиє вивезли тіла Святих убитих годували
Ты слово правды понесла. Во дни фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Но унтер пьяный Долгоукий
Ти слово правди понесла. Во дні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий
Во дни фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Но унтер пьяный Долгоукий Многие натворили,
Во дні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий Таки чимало натворили,
Капрал Гаврилович Безрукий Но унтер пьяный Долгоукий Многие натворили, Многие оголили
Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий Таки чимало натворили, Чимало люду оголили
Ты со мною не коварна, И в школу парня отвела А я послушал, и учился, Мы с тобой не лукавствовали,
Ти не лукавила зо мною, І в школу хлопця одвела А я й послухав, і учивсь, Ми не лукавили з тобою,
С казармы нечистой Птица вылетела И больше меня. Языки живой воды
Із казарми нечистої Пташечкою вилетіла І понадо мною Мов живущою водою
Птица вылетела И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной
Пташечкою вилетіла І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною
Птица вылетела И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной
Пташечкою вилетіла І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною
Птица вылетела И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной
Пташечкою вилетіла І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой
І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой
І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой
І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой
І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой
І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой
І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою
Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой Читай со мной и учи,
Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою Витай зо мною і учи,
Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой Читай со мной и учи,
Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою Витай зо мною і учи,
Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой Читай со мной и учи,
Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою Витай зо мною і учи,
И я живу, и надо мной С божественной красотой Читай со мной и учи, Учите неложными устами
І я живу, і надо мною З своєю божою красою Витай зо мною і учи, Учи неложними устами
Учите неложными устами Молитву действовать до края. Своего ты сына в доме И хочу единственную слёзу.
Учи неложними устами Молитву діяти до краю. Свого ти сина в домовину І хоть єдиную сльозину
Молитву действовать до края. Своего ты сына в доме И хочу единственную слёзу. В глазах бессмертных покажи.
Молитву діяти до краю. Свого ти сина в домовину І хоть єдиную сльозину В очах безсмертних покажи.
Своего ты сына в доме И хочу единственную слёзу. В глазах бессмертных покажи. Где ты в ката забарилась
Свого ти сина в домовину І хоть єдиную сльозину В очах безсмертних покажи. Де ти в ката забарилась
И оживи мое подобие И думу вольную на волю С домохозяйства воззову. Твой думу назову.
І оживи моє побите І думу вольную на волю Із домовини воззову. Твоєю думу назову.
И думу вольную на волю С домохозяйства воззову. Твой думу назову. Иордановые праздники
І думу вольную на волю Із домовини воззову. Твоєю думу назову. Мов Іорданові святиє
С домохозяйства воззову. Твой думу назову. Иордановые праздники Тебя покроет дорогим,
Із домовини воззову. Твоєю думу назову. Мов Іорданові святиє Тебе укриє дорогим,
Как сарна с гаю, помайт. Исцеливающей водой умыта, Кругом гаеями вырастут, Веселые птицы оживут.
Мов сарна з гаю, помайнують. Зцілющою водою вмита, Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть.
И больше ничего не давай. Да не бери ее весной В свой рай небесный, не бери, А дай твоей красотке.
І більш нічого не давай. Та не бери її весною В свій рай небесний, не бери, А дай твоєю красотою
Да не бери ее весной В свой рай небесный, не бери, А дай твоей красотке. Наблюдения на земле.
Та не бери її весною В свій рай небесний, не бери, А дай твоєю красотою Надивуватись на землі.
В свой рай небесный, не бери, А дай твоей красотке. Наблюдения на земле. ФЕДОРА ИВАНВИЧУ ЧЕРНЕНКУ
В свій рай небесний, не бери, А дай твоєю красотою Надивуватись на землі. ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ
А дай твоей красотке. Наблюдения на земле. ФЕДОРА ИВАНВИЧУ ЧЕРНЕНКУ Долиной казак идет
А дай твоєю красотою Надивуватись на землі. ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ Долиною козак іде
Это в степях с чумаками? Или в поле на пересечении У девушки в чужой квартире, В ружейнике и в хустине
Чи то в степах з чумаками? Чи то в полі на роздоллі У дівчини в чужій хаті, У рушничку та в хустині
Или в поле на пересечении У девушки в чужой квартире, В ружейнике и в хустине Захороненная в новом ящике.
Чи то в полі на роздоллі У дівчини в чужій хаті, У рушничку та в хустині Захована в новій скрині.
Когда-то глупой головой Как придется в мире жит? Люди и господа хвалят? В грязи бревнойной гнилой
Колись дурною головою Як доведеться в світі жить? Людей і господа хвалить? В багні колодою гнилою
Где же нам ту мать взять? Все упаковывает мое На милосердие твое, Все упаковывает мое
Та де ж нам тую матір взяти? Все упованіє моє На милосердіє твоє, Все упованіє моє
Все упаковывает мое На милосердие твое, Все упаковывает мое Святая сила всех святых,
Все упованіє моє На милосердіє твоє, Все упованіє моє Святая сило всіх святих,
Псалм и тихим и веселым Святую дочь твою. А теперь плач, и скорб, и слезы Останью лепту подаю.
Псалмом і тихим, і веселим Святую доленьку твою. А нині плач, і скорб, і сльози Остатню лепту подаю.
Святую дочь твою. А теперь плач, и скорб, и слезы Останью лепту подаю. Бондаря того святого,
Святую доленьку твою. А нині плач, і скорб, і сльози Остатню лепту подаю. Чи бондаря того святого,
В бедном и чужом хижине, В святом тихом раю. Тесляр на наемнике свою, Как будто на своего ребенка,
В убогій і чужій хатині, В святому тихому раю. Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину,
В святом тихом раю. Тесляр на наемнике свою, Как будто на своего ребенка, А он и глазом не пройдет,
В святому тихому раю. Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, А він і оком не мигне,
Тесляр на наемнике свою, Как будто на своего ребенка, А он и глазом не пройдет, Ни хижины нет,
Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, А він і оком не мигне, Ані хатиночки нема,
На тот широкий божий стал. Какая судьба выйдет нам От ветра хлется в яру. Ему я стану за ребёнка.
На той широкий божий став. Якая доля вийде нам Од вітру хилиться в яру. Йому я стану за дитину.
Какая судьба выйдет нам От ветра хлется в яру. Ему я стану за ребёнка. Плечи мои молодые
Якая доля вийде нам Од вітру хилиться в яру. Йому я стану за дитину. Плечми моїми молодими
От ветра хлется в яру. Ему я стану за ребёнка. Плечи мои молодые И бросила кругом глазами,
Од вітру хилиться в яру. Йому я стану за дитину. Плечми моїми молодими І кинула кругом очима,
До крови дойдет, до кости Огонь тот лютый, неугасимый, Должна будешь перейти Тебе уже заглядывает в глаза
До крові дійде, до кості Огонь той лютий, негасимий, Повинна будеш перейти Тобі вже зазирає в очі
На ветхую Елисавету Вымытый из куста выходил В одном белом хитоне, И сделался великолепен на пороге,
На ветхую Єлисавету Умитий з кущі виходжав В одному білому хітоні, І став велично на порозі,
Вымытый из куста выходил В одном белом хитоне, И сделался великолепен на пороге, И будто действительно засеял.
Умитий з кущі виходжав В одному білому хітоні, І став велично на порозі, І ніби справді засіяв.
В одном белом хитоне, И сделался великолепен на пороге, И будто действительно засеял. Мария на его зырнула
В одному білому хітоні, І став велично на порозі, І ніби справді засіяв. Марія на його зирнула
Во чреве праведую душу По воле распятого человека. Вот они идут, Тесляр колыбели
В утробі праведную душу За волю розп'ятого мужа. Ото вони собі ідуть, Тесляр колисочку дебелу
И начинают разговаривать Возобновят человека ессеи. Слышишь ли ты, моя Мария? Кроме того, Иосиф в мешке.
І починають розмовляти Возобновлять мужі єсеї. Чи чуєш ти, моя Маріє? Опріснок Йосип у торбині.
Возобновят человека ессеи. Слышишь ли ты, моя Мария? Кроме того, Иосиф в мешке. Пока что будет, утвердись,
Возобновлять мужі єсеї. Чи чуєш ти, моя Маріє? Опріснок Йосип у торбині. Поки що буде, укріпись,
Если бы где-нибудь на свете хотел Царица села на ослицу, Слава стала бы о царице И о большой ослице
Якби де на світі хоть раз Цариця сіла на ослицю, То слава б стала про царицю І про великую ослицю
Царица села на ослицу, Слава стала бы о царице И о большой ослице Живого истинного бога.
Цариця сіла на ослицю, То слава б стала про царицю І про великую ослицю Живого істинного бога.
Слава стала бы о царице И о большой ослице Живого истинного бога. Хотел у Иосифа купить,
То слава б стала про царицю І про великую ослицю Живого істинного бога. Хотів у Йосипа купить,
На приземь сиденья, пока мать На реке стирала те маленькие Поморицив хорошо посты До восхода солнца по бумажнику
На призьбі сидя, поки мати На річці прала ті малі Поморіцив добре постоли До сходу сонця, по торбині
На реке стирала те маленькие Поморицив хорошо посты До восхода солнца по бумажнику На плечи взяв, а ребенка
На річці прала ті малі Поморіцив добре постоли До сходу сонця, по торбині На плечі взявши, а дитину
До восхода солнца по бумажнику На плечи взяв, а ребенка Вдвоём в колыбельке несли. Бодай не довелось никому
До сходу сонця, по торбині На плечі взявши, а дитину Удвох в колисочці несли. Бодай не довелось нікому
На плечи взяв, а ребенка Вдвоём в колыбельке несли. Бодай не довелось никому Гайочек тихий среди поля,
На плечі взявши, а дитину Удвох в колисочці несли. Бодай не довелось нікому Гайочок тихий серед поля,
Святого отца в трудах. Как-то по семь, Маленький уже хорошо мастерил, Отдыхая в уголке,
Святому батькові в трудах. Якось по сьомому годочку, Малий вже добре майстрував, Одпочиваючи в куточку,
Как-то по семь, Маленький уже хорошо мастерил, Отдыхая в уголке, Старый на сына дивился,
Якось по сьомому годочку, Малий вже добре майстрував, Одпочиваючи в куточку, Старий на сина дивувавсь,
Как в мире жит, людей любит, И книжники его вещи. А радость матери Марии Самого бога на земле
Як в світі жить, людей любить, І книжники його речам. А радость матері Марії Самого бога на землі
И книжники его вещи. А радость матери Марии Самого бога на земле Она уже взрослая.
І книжники його речам. А радость матері Марії Самого бога на землі Вона вже зріла.
А радость матери Марии Самого бога на земле Она уже взрослая. В храме помолились богу
А радость матері Марії Самого бога на землі Вона вже зріла. Во храмі помолились богу
Самого бога на земле Она уже взрослая. В храме помолились богу И веселые в дорогу
Самого бога на землі Вона вже зріла. Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу
Она уже взрослая. В храме помолились богу И веселые в дорогу Домой двигались ночью
Вона вже зріла. Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі
В храме помолились богу И веселые в дорогу Домой двигались ночью Вырастали и вместе учились, возрастая,
Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі Виростали І вкупі вчились, ростучи,
И веселые в дорогу Домой двигались ночью Вырастали и вместе учились, возрастая, Святилище той матери
І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі Виростали І вкупі вчились, ростучи, Святиє тії матері
Домой двигались ночью Вырастали и вместе учились, возрастая, Святилище той матери Путем терновым разобрались
Додому рушили вночі Виростали І вкупі вчились, ростучи, Святиє тії матері Путем терновим розійшлись
Вырастали и вместе учились, возрастая, Святилище той матери Путем терновым разобрались Святая истина на земле
Виростали І вкупі вчились, ростучи, Святиє тії матері Путем терновим розійшлись Святую правду на землі
Святилище той матери Путем терновым разобрались Святая истина на земле Иоанн пошел себе в пустыню,
Святиє тії матері Путем терновим розійшлись Святую правду на землі Іван пішов собі в пустиню,
Иоанн пошел себе в пустыню, По сыну праведному своему, В чужой бросила его, Пошла тяпиться подождению,
Іван пішов собі в пустиню, За сином праведним своїм, В чужій покинула його, Пішла тинятись попідтинню,
В душе покорбей и нищий. СУДРАЖАНИЕ ЭДУДУ СВИ Сажусь у хижины Успокойн жене
В душі скорбящей і убогій. ПОДРАЖАНІЄ ЕДУАРДУ СОВІ Посаджу коло хатини На вспомин дружині
СУДРАЖАНИЕ ЭДУДУ СВИ Сажусь у хижины Успокойн жене Под теми ветками
ПОДРАЖАНІЄ ЕДУАРДУ СОВІ Посаджу коло хатини На вспомин дружині Під древами тими
Сядет себе в холодную девушку С детьми маленькими. А я буду груши рвать, С женой единственным
Сяде собі в холодочку З дітками малими. А я буду груші рвати, З дружиною єдиною
Не даст вам лошадь охляп сесть Подстерегают вас на тож, Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают,
Не дасть коня вам охляп сісти Підстережуть вас на тотеж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують,
Подстерегают вас на тож, Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут,
Підстережуть вас на тотеж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть,
Подстерегают вас на тож, Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут,
Підстережуть вас на тотеж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть,
Подстерегают вас на тож, Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут,
Підстережуть вас на тотеж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть,
Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, И на кресте вотим без ката
Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката
Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, И на кресте вотим без ката
Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката
Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, И на кресте вотим без ката
Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката
В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, И на кресте вотим без ката И без царя вас, бесноватых,
В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката І без царя вас, біснуватих,
И сами себя удивляют Взглянув на донечку Возьмёт ее и обернет В рызу золотой
Аж сам собі дивується Надивившись на доненьку Возьме її та й огорне В ризу золотую
Взглянув на донечку Возьмёт ее и обернет В рызу золотой И будет идти дорогою
Надивившись на доненьку Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою
Взглянув на донечку Возьмёт ее и обернет В рызу золотой И будет идти дорогою
Надивившись на доненьку Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою
Взглянув на донечку Возьмёт ее и обернет В рызу золотой И будет идти дорогою
Надивившись на доненьку Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою
Возьмёт ее и обернет В рызу золотой И будет идти дорогою Да и сожги, усталый
Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися
В рызу золотой И будет идти дорогою Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ
В ризу золотую І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ
В рызу золотой И будет идти дорогою Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ
В ризу золотую І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ
В рызу золотой И будет идти дорогою Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ
В ризу золотую І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ
И будет идти дорогою Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ Наехали старости
І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ Наїхали старости
Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ Наехали старости Они пошли в дом
Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ Наїхали старости Вони собі пішли в хату