RU
stringlengths 50
147
| UKR
stringlengths 44
145
|
---|---|
Ты слезы матери до края, Подай души бедной силы, Чтобы огненно заговорила, Чтобы слово пламенем взялось, | Ти сльози матері до краю, Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, Щоб слово пламенем взялось, |
Смотрела на нее мать В своем веселом гинекею, В чужой веселый отвела. Вскоре мама стала матерью | Дивилася на неї мати В своїм веселім гінекею, В чужий веселий одвела. Незабаром зробилась мати |
Святая истина и любовь И вся мерзкая Иудея Как гадина в болоте. И сына божия во плоти | Святої правди і любові І вся мерзенна Іудея Неначе гадина в болоті. І сина божія во плоті |
Воссием честного собора, У Псалтири и Тимпане Как бог наказания неправых, Преподобные в славе | Воспоєм честним собором, Во псалтирі і тимпані Яко бог кара неправих, Преподобнії во славі |
У Псалтири и Тимпане Как бог наказания неправых, Преподобные в славе И на тихих ложах | Во псалтирі і тимпані Яко бог кара неправих, Преподобнії во славі І на тихих ложах |
Гуртом в разнице привела. Арена зверем зарыла. А сын твой гордо на арену, Из погреба выскочил на сцену, | Гуртом в різницю привела. Арена звіром заревла. А син твій гордо на арену, Із льоху вискочив на сцену, |
Арена зверем зарыла. А сын твой гордо на арену, Из погреба выскочил на сцену, И пошла Святая кровь. | Арена звіром заревла. А син твій гордо на арену, Із льоху вискочив на сцену, І полилась Святая кров. |
А сын твой гордо на арену, Из погреба выскочил на сцену, И пошла Святая кровь. По Колизеи | А син твій гордо на арену, Із льоху вискочив на сцену, І полилась Святая кров. По Колізеї |
И что-то прошептала, У ворот села И на возах, на колесницах Святье вывезли тела | І щось прошептала, Коло брами сіла І на возах, на колесницях Святиє вивезли тіла |
У ворот села И на возах, на колесницах Святье вывезли тела Святых убитых кормили | Коло брами сіла І на возах, на колесницях Святиє вивезли тіла Святих убитих годували |
Ты слово правды понесла. Во дни фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Но унтер пьяный Долгоукий | Ти слово правди понесла. Во дні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий |
Во дни фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Но унтер пьяный Долгоукий Многие натворили, | Во дні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий Таки чимало натворили, |
Капрал Гаврилович Безрукий Но унтер пьяный Долгоукий Многие натворили, Многие оголили | Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий Таки чимало натворили, Чимало люду оголили |
Ты со мною не коварна, И в школу парня отвела А я послушал, и учился, Мы с тобой не лукавствовали, | Ти не лукавила зо мною, І в школу хлопця одвела А я й послухав, і учивсь, Ми не лукавили з тобою, |
С казармы нечистой Птица вылетела И больше меня. Языки живой воды | Із казарми нечистої Пташечкою вилетіла І понадо мною Мов живущою водою |
Птица вылетела И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной | Пташечкою вилетіла І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною |
Птица вылетела И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной | Пташечкою вилетіла І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною |
Птица вылетела И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной | Пташечкою вилетіла І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною |
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой | І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою |
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой | І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою |
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой | І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою |
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой | І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою |
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой | І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою |
И больше меня. Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой | І понадо мною Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою |
Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой Читай со мной и учи, | Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою Витай зо мною і учи, |
Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой Читай со мной и учи, | Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою Витай зо мною і учи, |
Языки живой воды И я живу, и надо мной С божественной красотой Читай со мной и учи, | Мов живущою водою І я живу, і надо мною З своєю божою красою Витай зо мною і учи, |
И я живу, и надо мной С божественной красотой Читай со мной и учи, Учите неложными устами | І я живу, і надо мною З своєю божою красою Витай зо мною і учи, Учи неложними устами |
Учите неложными устами Молитву действовать до края. Своего ты сына в доме И хочу единственную слёзу. | Учи неложними устами Молитву діяти до краю. Свого ти сина в домовину І хоть єдиную сльозину |
Молитву действовать до края. Своего ты сына в доме И хочу единственную слёзу. В глазах бессмертных покажи. | Молитву діяти до краю. Свого ти сина в домовину І хоть єдиную сльозину В очах безсмертних покажи. |
Своего ты сына в доме И хочу единственную слёзу. В глазах бессмертных покажи. Где ты в ката забарилась | Свого ти сина в домовину І хоть єдиную сльозину В очах безсмертних покажи. Де ти в ката забарилась |
И оживи мое подобие И думу вольную на волю С домохозяйства воззову. Твой думу назову. | І оживи моє побите І думу вольную на волю Із домовини воззову. Твоєю думу назову. |
И думу вольную на волю С домохозяйства воззову. Твой думу назову. Иордановые праздники | І думу вольную на волю Із домовини воззову. Твоєю думу назову. Мов Іорданові святиє |
С домохозяйства воззову. Твой думу назову. Иордановые праздники Тебя покроет дорогим, | Із домовини воззову. Твоєю думу назову. Мов Іорданові святиє Тебе укриє дорогим, |
Как сарна с гаю, помайт. Исцеливающей водой умыта, Кругом гаеями вырастут, Веселые птицы оживут. | Мов сарна з гаю, помайнують. Зцілющою водою вмита, Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть. |
И больше ничего не давай. Да не бери ее весной В свой рай небесный, не бери, А дай твоей красотке. | І більш нічого не давай. Та не бери її весною В свій рай небесний, не бери, А дай твоєю красотою |
Да не бери ее весной В свой рай небесный, не бери, А дай твоей красотке. Наблюдения на земле. | Та не бери її весною В свій рай небесний, не бери, А дай твоєю красотою Надивуватись на землі. |
В свой рай небесный, не бери, А дай твоей красотке. Наблюдения на земле. ФЕДОРА ИВАНВИЧУ ЧЕРНЕНКУ | В свій рай небесний, не бери, А дай твоєю красотою Надивуватись на землі. ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ |
А дай твоей красотке. Наблюдения на земле. ФЕДОРА ИВАНВИЧУ ЧЕРНЕНКУ Долиной казак идет | А дай твоєю красотою Надивуватись на землі. ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ Долиною козак іде |
Это в степях с чумаками? Или в поле на пересечении У девушки в чужой квартире, В ружейнике и в хустине | Чи то в степах з чумаками? Чи то в полі на роздоллі У дівчини в чужій хаті, У рушничку та в хустині |
Или в поле на пересечении У девушки в чужой квартире, В ружейнике и в хустине Захороненная в новом ящике. | Чи то в полі на роздоллі У дівчини в чужій хаті, У рушничку та в хустині Захована в новій скрині. |
Когда-то глупой головой Как придется в мире жит? Люди и господа хвалят? В грязи бревнойной гнилой | Колись дурною головою Як доведеться в світі жить? Людей і господа хвалить? В багні колодою гнилою |
Где же нам ту мать взять? Все упаковывает мое На милосердие твое, Все упаковывает мое | Та де ж нам тую матір взяти? Все упованіє моє На милосердіє твоє, Все упованіє моє |
Все упаковывает мое На милосердие твое, Все упаковывает мое Святая сила всех святых, | Все упованіє моє На милосердіє твоє, Все упованіє моє Святая сило всіх святих, |
Псалм и тихим и веселым Святую дочь твою. А теперь плач, и скорб, и слезы Останью лепту подаю. | Псалмом і тихим, і веселим Святую доленьку твою. А нині плач, і скорб, і сльози Остатню лепту подаю. |
Святую дочь твою. А теперь плач, и скорб, и слезы Останью лепту подаю. Бондаря того святого, | Святую доленьку твою. А нині плач, і скорб, і сльози Остатню лепту подаю. Чи бондаря того святого, |
В бедном и чужом хижине, В святом тихом раю. Тесляр на наемнике свою, Как будто на своего ребенка, | В убогій і чужій хатині, В святому тихому раю. Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, |
В святом тихом раю. Тесляр на наемнике свою, Как будто на своего ребенка, А он и глазом не пройдет, | В святому тихому раю. Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, А він і оком не мигне, |
Тесляр на наемнике свою, Как будто на своего ребенка, А он и глазом не пройдет, Ни хижины нет, | Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, А він і оком не мигне, Ані хатиночки нема, |
На тот широкий божий стал. Какая судьба выйдет нам От ветра хлется в яру. Ему я стану за ребёнка. | На той широкий божий став. Якая доля вийде нам Од вітру хилиться в яру. Йому я стану за дитину. |
Какая судьба выйдет нам От ветра хлется в яру. Ему я стану за ребёнка. Плечи мои молодые | Якая доля вийде нам Од вітру хилиться в яру. Йому я стану за дитину. Плечми моїми молодими |
От ветра хлется в яру. Ему я стану за ребёнка. Плечи мои молодые И бросила кругом глазами, | Од вітру хилиться в яру. Йому я стану за дитину. Плечми моїми молодими І кинула кругом очима, |
До крови дойдет, до кости Огонь тот лютый, неугасимый, Должна будешь перейти Тебе уже заглядывает в глаза | До крові дійде, до кості Огонь той лютий, негасимий, Повинна будеш перейти Тобі вже зазирає в очі |
На ветхую Елисавету Вымытый из куста выходил В одном белом хитоне, И сделался великолепен на пороге, | На ветхую Єлисавету Умитий з кущі виходжав В одному білому хітоні, І став велично на порозі, |
Вымытый из куста выходил В одном белом хитоне, И сделался великолепен на пороге, И будто действительно засеял. | Умитий з кущі виходжав В одному білому хітоні, І став велично на порозі, І ніби справді засіяв. |
В одном белом хитоне, И сделался великолепен на пороге, И будто действительно засеял. Мария на его зырнула | В одному білому хітоні, І став велично на порозі, І ніби справді засіяв. Марія на його зирнула |
Во чреве праведую душу По воле распятого человека. Вот они идут, Тесляр колыбели | В утробі праведную душу За волю розп'ятого мужа. Ото вони собі ідуть, Тесляр колисочку дебелу |
И начинают разговаривать Возобновят человека ессеи. Слышишь ли ты, моя Мария? Кроме того, Иосиф в мешке. | І починають розмовляти Возобновлять мужі єсеї. Чи чуєш ти, моя Маріє? Опріснок Йосип у торбині. |
Возобновят человека ессеи. Слышишь ли ты, моя Мария? Кроме того, Иосиф в мешке. Пока что будет, утвердись, | Возобновлять мужі єсеї. Чи чуєш ти, моя Маріє? Опріснок Йосип у торбині. Поки що буде, укріпись, |
Если бы где-нибудь на свете хотел Царица села на ослицу, Слава стала бы о царице И о большой ослице | Якби де на світі хоть раз Цариця сіла на ослицю, То слава б стала про царицю І про великую ослицю |
Царица села на ослицу, Слава стала бы о царице И о большой ослице Живого истинного бога. | Цариця сіла на ослицю, То слава б стала про царицю І про великую ослицю Живого істинного бога. |
Слава стала бы о царице И о большой ослице Живого истинного бога. Хотел у Иосифа купить, | То слава б стала про царицю І про великую ослицю Живого істинного бога. Хотів у Йосипа купить, |
На приземь сиденья, пока мать На реке стирала те маленькие Поморицив хорошо посты До восхода солнца по бумажнику | На призьбі сидя, поки мати На річці прала ті малі Поморіцив добре постоли До сходу сонця, по торбині |
На реке стирала те маленькие Поморицив хорошо посты До восхода солнца по бумажнику На плечи взяв, а ребенка | На річці прала ті малі Поморіцив добре постоли До сходу сонця, по торбині На плечі взявши, а дитину |
До восхода солнца по бумажнику На плечи взяв, а ребенка Вдвоём в колыбельке несли. Бодай не довелось никому | До сходу сонця, по торбині На плечі взявши, а дитину Удвох в колисочці несли. Бодай не довелось нікому |
На плечи взяв, а ребенка Вдвоём в колыбельке несли. Бодай не довелось никому Гайочек тихий среди поля, | На плечі взявши, а дитину Удвох в колисочці несли. Бодай не довелось нікому Гайочок тихий серед поля, |
Святого отца в трудах. Как-то по семь, Маленький уже хорошо мастерил, Отдыхая в уголке, | Святому батькові в трудах. Якось по сьомому годочку, Малий вже добре майстрував, Одпочиваючи в куточку, |
Как-то по семь, Маленький уже хорошо мастерил, Отдыхая в уголке, Старый на сына дивился, | Якось по сьомому годочку, Малий вже добре майстрував, Одпочиваючи в куточку, Старий на сина дивувавсь, |
Как в мире жит, людей любит, И книжники его вещи. А радость матери Марии Самого бога на земле | Як в світі жить, людей любить, І книжники його речам. А радость матері Марії Самого бога на землі |
И книжники его вещи. А радость матери Марии Самого бога на земле Она уже взрослая. | І книжники його речам. А радость матері Марії Самого бога на землі Вона вже зріла. |
А радость матери Марии Самого бога на земле Она уже взрослая. В храме помолились богу | А радость матері Марії Самого бога на землі Вона вже зріла. Во храмі помолились богу |
Самого бога на земле Она уже взрослая. В храме помолились богу И веселые в дорогу | Самого бога на землі Вона вже зріла. Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу |
Она уже взрослая. В храме помолились богу И веселые в дорогу Домой двигались ночью | Вона вже зріла. Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі |
В храме помолились богу И веселые в дорогу Домой двигались ночью Вырастали и вместе учились, возрастая, | Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі Виростали І вкупі вчились, ростучи, |
И веселые в дорогу Домой двигались ночью Вырастали и вместе учились, возрастая, Святилище той матери | І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі Виростали І вкупі вчились, ростучи, Святиє тії матері |
Домой двигались ночью Вырастали и вместе учились, возрастая, Святилище той матери Путем терновым разобрались | Додому рушили вночі Виростали І вкупі вчились, ростучи, Святиє тії матері Путем терновим розійшлись |
Вырастали и вместе учились, возрастая, Святилище той матери Путем терновым разобрались Святая истина на земле | Виростали І вкупі вчились, ростучи, Святиє тії матері Путем терновим розійшлись Святую правду на землі |
Святилище той матери Путем терновым разобрались Святая истина на земле Иоанн пошел себе в пустыню, | Святиє тії матері Путем терновим розійшлись Святую правду на землі Іван пішов собі в пустиню, |
Иоанн пошел себе в пустыню, По сыну праведному своему, В чужой бросила его, Пошла тяпиться подождению, | Іван пішов собі в пустиню, За сином праведним своїм, В чужій покинула його, Пішла тинятись попідтинню, |
В душе покорбей и нищий. СУДРАЖАНИЕ ЭДУДУ СВИ Сажусь у хижины Успокойн жене | В душі скорбящей і убогій. ПОДРАЖАНІЄ ЕДУАРДУ СОВІ Посаджу коло хатини На вспомин дружині |
СУДРАЖАНИЕ ЭДУДУ СВИ Сажусь у хижины Успокойн жене Под теми ветками | ПОДРАЖАНІЄ ЕДУАРДУ СОВІ Посаджу коло хатини На вспомин дружині Під древами тими |
Сядет себе в холодную девушку С детьми маленькими. А я буду груши рвать, С женой единственным | Сяде собі в холодочку З дітками малими. А я буду груші рвати, З дружиною єдиною |
Не даст вам лошадь охляп сесть Подстерегают вас на тож, Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, | Не дасть коня вам охляп сісти Підстережуть вас на тотеж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, |
Подстерегают вас на тож, Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, | Підстережуть вас на тотеж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, |
Подстерегают вас на тож, Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, | Підстережуть вас на тотеж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, |
Подстерегают вас на тож, Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, | Підстережуть вас на тотеж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, |
Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, И на кресте вотим без ката | Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката |
Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, И на кресте вотим без ката | Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката |
Поймают и судить не будут, В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, И на кресте вотим без ката | Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката |
В кандалы туго окунают, В деревню на срочку приведут, И на кресте вотим без ката И без царя вас, бесноватых, | В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката І без царя вас, біснуватих, |
И сами себя удивляют Взглянув на донечку Возьмёт ее и обернет В рызу золотой | Аж сам собі дивується Надивившись на доненьку Возьме її та й огорне В ризу золотую |
Взглянув на донечку Возьмёт ее и обернет В рызу золотой И будет идти дорогою | Надивившись на доненьку Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою |
Взглянув на донечку Возьмёт ее и обернет В рызу золотой И будет идти дорогою | Надивившись на доненьку Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою |
Взглянув на донечку Возьмёт ее и обернет В рызу золотой И будет идти дорогою | Надивившись на доненьку Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою |
Возьмёт ее и обернет В рызу золотой И будет идти дорогою Да и сожги, усталый | Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися |
В рызу золотой И будет идти дорогою Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ | В ризу золотую І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ |
В рызу золотой И будет идти дорогою Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ | В ризу золотую І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ |
В рызу золотой И будет идти дорогою Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ | В ризу золотую І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ |
И будет идти дорогою Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ Наехали старости | І сповиє дорогою Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ Наїхали старости |
Да и сожги, усталый СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ Наехали старости Они пошли в дом | Та й спать ляже, втомившися ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ Наїхали старости Вони собі пішли в хату |