RU
stringlengths 50
147
| UKR
stringlengths 44
145
|
|---|---|
И стоны не покрыты, И покои не мазаны, И сволочь не мой, И челяди нет дома, | І стоги не вкриті, І покої не мазані, І сволок не митий, І челяді нема дома, |
А осенью на улике Од ветчины идя? Не важно, кому спрашивать. Забраны и внучи | А восени на улиці Од шинкарки йдучи? Байдуже кому питати. Забрали й онучі |
Над ним не вкопали. Есть у него, а никому Те немногие и остались, Вышли из Оглава ватагу | Над ним не вкопали. Єсть у його, а нікому Тілько і остались, Вийшли з Оглава ватагу |
Есть у него, а никому Те немногие и остались, Вышли из Оглава ватагу С поля выглядеть. | Єсть у його, а нікому Тілько і остались, Вийшли з Оглава ватагу З поля виглядати. |
И облако розовую, И я за собой буду. Разстилает туман седой, И потной немой | І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою |
И я за собой буду. Разстилает туман седой, И потной немой Объявит тебе душу, | І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, |
И потной немой Объявит тебе душу, И не знаешь, где дети, И ждешь того, того мира, | І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш ного, того світу, |
Объявит тебе душу, И не знаешь, где дети, И ждешь того, того мира, Как матери дети. | Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш ного, того світу, Мов матері діти. |
И ждешь того, того мира, Как матери дети. Как должен я беспокоиться, Да не продамся никому, | І ждеш ного, того світу, Мов матері діти. Як маю я журитися, Та не продамся нікому, |
Будет ли система? Не буду я в чужой доме А буду краснеть В голубом жупане | Чи до ладу буде? Не буду я в чужій хаті А буду я красоватись В голубім жупані |
Не буду я в чужой доме А буду краснеть В голубом жупане На лошадях вороному | Не буду я в чужій хаті А буду я красоватись В голубім жупані На конику вороному |
А буду краснеть В голубом жупане На лошадях вороному Найду себе чернобровку | А буду я красоватись В голубім жупані На конику вороному Найду собі чорнобривку |
В голубом жупане На лошадях вороному Найду себе чернобровку Высокая могила | В голубім жупані На конику вороному Найду собі чорнобривку Високую могилоньку |
В голубом жупане На лошадях вороному Найду себе чернобровку Высокая могила | В голубім жупані На конику вороному Найду собі чорнобривку Високую могилоньку |
В голубом жупане На лошадях вороному Найду себе чернобровку Высокая могила | В голубім жупані На конику вороному Найду собі чорнобривку Високую могилоньку |
На лошадях вороному Найду себе чернобровку Высокая могила На этой Украине. | На конику вороному Найду собі чорнобривку Високую могилоньку На тій Україні. |
На лошадях вороному Найду себе чернобровку Высокая могила На этой Украине. | На конику вороному Найду собі чорнобривку Високую могилоньку На тій Україні. |
На лошадях вороному Найду себе чернобровку Высокая могила На этой Украине. | На конику вороному Найду собі чорнобривку Високую могилоньку На тій Україні. |
Найду себе чернобровку Высокая могила На этой Украине. На свадьбе друзья | Найду собі чорнобривку Високую могилоньку На тій Україні. На весілля товариство |
Как победитель, Что заезжал казак из Сечи К вдове на двор. И в комнате на крови | Як той поговір, Що заїздив козак з Січі До вдови на двір. І в кімнаті на кроваті |
Что заезжал казак из Сечи К вдове на двор. И в комнате на крови Не прошлая слава тая, | Що заїздив козак з Січі До вдови на двір. І в кімнаті на кроваті Не минула слава тая, |
К вдове на двор. И в комнате на крови Не прошлая слава тая, Вдовица в мяснице | До вдови на двір. І в кімнаті на кроваті Не минула слава тая, Удовиця у М'ясниці |
И в комнате на крови Не прошлая слава тая, Вдовица в мяснице В школу дала. | І в кімнаті на кроваті Не минула слава тая, Удовиця у М'ясниці До школи дала. |
Как их называть, Отих твоих безталанных А то верзе бесизнательно-что Этих безталанных | Як їх називати, Отих твоїх безталанних А то верзе бісизна-що Оцих безталанних |
Отих твоих безталанных А то верзе бесизнательно-что Этих безталанных Но научимся оказывать честь | Отих твоїх безталанних А то верзе бісизна-що Оцих безталанних Та навчимо шануватись |
В поле Корчма под ивой Ступайте в холодную, А под корчмой | На верствовім шляху в полі Корчма під вербою Стоїть собі в холодочку, А попід корчмою |
Корчма под ивой Ступайте в холодную, А под корчмой Сидят в оковах протеста. | Корчма під вербою Стоїть собі в холодочку, А попід корчмою Сидять в путах арестанти. |
А теперь не имею даже Носить самому Не скажут святого слова, И душу нищенствующую | А тепер не маю навіть Носити самому Не сказать святого слова, І душу убогу |
Носить самому Не скажут святого слова, И душу нищенствующую Дай мне хоть глянуть | Носити самому Не сказать святого слова, І душу убогу Дай мені хоч глянуть |
И идя поют. Как дети двое, Под тую калину Какого же мы рая | І йдучи співають. Як діточок двоє, Під тую калину Якого ж ми раю |
Как дети двое, Под тую калину Какого же мы рая В бога умоляем? | Як діточок двоє, Під тую калину Якого ж ми раю У бога благаєм? |
Под тую калину Какого же мы рая В бога умоляем? Ран в сердце лизе, | Під тую калину Якого ж ми раю У бога благаєм? Ран у серце лізе, |
И оберегает свое благо, И ожидает того мира, Чтобы снова посмотреть на него, И молится за его бога, | І стереже добро своє, І дожидає того світу, Щоб знов на його надивитись, І молиться за його богу, |
И ожидает того мира, Чтобы снова посмотреть на него, И молится за его бога, И идет на улицу гуляют | І дожидає того світу, Щоб знов на його надивитись, І молиться за його богу, І йде на улицю гулять |
В гай не ходила, А то утром и вечером Навеки осталась У матери в доме | У гай не ходила, А то вранці і ввечері Навіки осталась У матері в хаті |
А то утром и вечером Навеки осталась У матери в доме А ещё и до сих пор, делаю ли что, | А то вранці і ввечері Навіки осталась У матері в хаті А ще й досі, чи роблю що, |
А ещё и до сих пор, делаю ли что, Или это так гуляю, Все думаю о нем, И сама не знаю, | А ще й досі, чи роблю що, Чи то так гуляю, Усе думаю про його, І сама не знаю, |
Или это так гуляю, Все думаю о нем, И сама не знаю, В тот гай ходила? | Чи то так гуляю, Усе думаю про його, І сама не знаю, У той гай ходила? |
А то не дождешься его, Того Писание свято, Святой истины ни от кого, Но и я жду не от кого, | А то не діждешся його, Того писанія святого, Святої правди ні од кого, Та й ждать не маю од кого, |
Того Писание свято, Святой истины ни от кого, Но и я жду не от кого, И как бы рот зашито им, | Того писанія святого, Святої правди ні од кого, Та й ждать не маю од кого, А їм неначе рот зашито, |
Святой истины ни от кого, Но и я жду не от кого, И как бы рот зашито им, Никто и не лает, не дерьмо, | Святої правди ні од кого, Та й ждать не маю од кого, А їм неначе рот зашито, Ніхто й не гавкне, не лайне, |
Растоптана в степи вдохновляет, Заход солнца дожирает. Да смерть из степи выгляжу, Моя Украинская широкая, | Розтоптана в степу здихає, Захода сонця дожидає. Та смерть із степу виглядаю, Мою Україну широку, |
Заход солнца дожирает. Да смерть из степи выгляжу, Моя Украинская широкая, Хотя я по ней и одинок | Захода сонця дожидає. Та смерть із степу виглядаю, Мою Україну широку, Хоч я по їй і одинокий |
Да смерть из степи выгляжу, Моя Украинская широкая, Хотя я по ней и одинок Дойдя до гибели, он дошел до него. | Та смерть із степу виглядаю, Мою Україну широку, Хоч я по їй і одинокий Аж до погибелі дійшов. |
И на престоле и в плену. И все это по доброй воле, По воле разума горит, Как маяк в синем море, | І на престолі і в неволі. І все то те по добрій волі, По волі розуму горить, Як той маяк у синім морі, |
И все это по доброй воле, По воле разума горит, Как маяк в синем море, У нас в костяной кладе | І все то те по добрій волі, По волі розуму горить, Як той маяк у синім морі, У нас у костяній коморі |
Как в луже, так и сопуть. И хорошо делают, что ловят Взаимопонимание на руку Магия в руки не дает | Мов у калюжу, та й сопуть. І добре роблять, що кують На руки добрії кайдани Та чарки в руки не дають |
И хорошо делают, что ловят Взаимопонимание на руку Магия в руки не дает Сладенько бы из беды напились, | І добре роблять, що кують На руки добрії кайдани Та чарки в руки не дають Гарненько з лиха б напились, |
А еще до того, как увижу Маленького мальчика в деревне. Речь оторвалась от гилли, Сидит в старой рядне. | А ще до того, як побачу Малого хлопчика в селі. Мов одірвалось од гіллі, Сидить собі в старій ряднині. |
Маленького мальчика в деревне. Речь оторвалась от гилли, Сидит в старой рядне. Что это та самая молодость моя. | Малого хлопчика в селі. Мов одірвалось од гіллі, Сидить собі в старій ряднині. Що це ж та молодість моя. |
Речь оторвалась от гилли, Сидит в старой рядне. Что это та самая молодость моя. Оно не увидит воли, | Мов одірвалось од гіллі, Сидить собі в старій ряднині. Що це ж та молодість моя. Воно не бачитиме волі, |
Оно не увидит воли, Его лучшие лета, Что он не знает, где дети. На семи широком вольном мире, | Воно не бачитиме волі, Його найкращії літа, Що він не знатиме, де дітись На сім широкім вольнім світі, |
Подвинули по синей волне Помеж кугою в Сирдарью Байдару и баркасу много. Скука закляну мою | Посунули по синій хвилі Помеж кугою в Сирдар'ю Байдару та баркас чималий. Нудьгу заклятую мою |
Помеж кугою в Сирдарью Байдару и баркасу много. Скука закляну мою Что люди и тебя нашли | Помеж кугою в Сирдар'ю Байдару та баркас чималий. Нудьгу заклятую мою Що люде і тебе знайшли |
Байдару и баркасу много. Скука закляну мою Что люди и тебя нашли Ни позора я не сплетаю | Байдару та баркас чималий. Нудьгу заклятую мою Що люде і тебе знайшли Ані ганьби я не сплітаю |
Скука закляну мою Что люди и тебя нашли Ни позора я не сплетаю Мы осенью на самом деле похоже | Нудьгу заклятую мою Що люде і тебе знайшли Ані ганьби я не сплітаю Ми восени таки похожі |
Чтобы не губить душу? Вот зачем я должен. Жилье на свете, власть имущество Потому что нет у меня рода | Щоб не губить душу? Ось для чого мушу Жить на світі, волочити Бо немає в мене роду |
Вот зачем я должен. Жилье на свете, власть имущество Потому что нет у меня рода На всей Украине, | Ось для чого мушу Жить на світі, волочити Бо немає в мене роду На всій Україні, |
На мою страну Лежат легче будет, Как иногда на Украине Или хоть надежду | На мою країну Лежать легше буде, Як іноді в Україні Або хоч надію |
Лежат легче будет, Как иногда на Украине Или хоть надежду Ничего не удалось | Лежать легше буде, Як іноді в Україні Або хоч надію Нічого не вдію |
Как иногда на Украине Или хоть надежду Ничего не удалось Потому что сердце лопнет, | Як іноді в Україні Або хоч надію Нічого не вдію Бо серце холоне, |
Или хоть надежду Ничего не удалось Потому что сердце лопнет, Меня похоронят | Або хоч надію Нічого не вдію Бо серце холоне, Мене похоронять |
И долетят когда-нибудь Как росы над землей, На искреннее сердце молодее И бросает головой, | І долетять коли-небудь Неначе роси над землею, На щире серце молодеє І покиває головою, |
Как росы над землей, На искреннее сердце молодее И бросает головой, И будет плакать со мною, | Неначе роси над землею, На щире серце молодеє І покиває головою, І буде плакати зо мною, |
Как росы над землей, На искреннее сердце молодее И бросает головой, И будет плакать со мною, | Неначе роси над землею, На щире серце молодеє І покиває головою, І буде плакати зо мною, |
Как росы над землей, На искреннее сердце молодее И бросает головой, И будет плакать со мною, | Неначе роси над землею, На щире серце молодеє І покиває головою, І буде плакати зо мною, |
На искреннее сердце молодее И бросает головой, И будет плакать со мною, Пусть так и будет. | На щире серце молодеє І покиває головою, І буде плакати зо мною, Нехай як буде, так і буде. |
И бросает головой, И будет плакать со мною, Пусть так и будет. Воскресить или выплыть, | І покиває головою, І буде плакати зо мною, Нехай як буде, так і буде. Чи то плисти, чи то брести, |
А я так мало, немного Одну хижину в гаю, И две тополя вокруг нее, Но неудовлетворяю мою, | А я так мало, небагато Одну хатиночку в гаю, Та дві тополі коло неї, Та безталанную мою, |
Одну хижину в гаю, И две тополя вокруг нее, Но неудовлетворяю мою, Вдвоём смотреть с горы | Одну хатиночку в гаю, Та дві тополі коло неї, Та безталанную мою, Удвох дивитися з гори |
Даешь высокие палаты. Пани же неситии, пузати В рай твой, господи, пьют И смотреть нам не дают | Даєш високії палати. Пани ж неситії, пузаті На рай твій, господи, плюють І нам дивитись не дають |
Пани же неситии, пузати В рай твой, господи, пьют И смотреть нам не дают Из бедного дома. | Пани ж неситії, пузаті На рай твій, господи, плюють І нам дивитись не дають З убогої малої хати. |
В рай твой, господи, пьют И смотреть нам не дают Из бедного дома. Я телькo хижину в том рае | На рай твій, господи, плюють І нам дивитись не дають З убогої малої хати. Я тілько хаточку в тім раї |
Чтобы хоть умереть на Днепре, Хоть на крошечной горе. Были на хутори паны, И пан и дама небогаты. | Щоб хоч умерти на Дніпрі, Хоч на малесенькій горі. Були на хуторі пани, І пан і пані небагаті. |
Хоть на крошечной горе. Были на хутори паны, И пан и дама небогаты. И дочь у них росла, | Хоч на малесенькій горі. Були на хуторі пани, І пан і пані небагаті. І дочечка у їх росла, |
Петр в школу и из школы С книгами ходит и растет. Сама как будто молода, И генерал себе радуется, | Петрусь до школи та із школи З книжками ходить та росте. Сама аж ніби молодіє, І генерал собі радіє, |
С книгами ходит и растет. Сама как будто молода, И генерал себе радуется, Петра отпустили на свободу, | З книжками ходить та росте. Сама аж ніби молодіє, І генерал собі радіє, Петра на волю одпустили, |
Сама как будто молода, И генерал себе радуется, Петра отпустили на свободу, Зимой в Киев отвезли, | Сама аж ніби молодіє, І генерал собі радіє, Петра на волю одпустили, Зимою в Київ одвезли, |
Да что-то шепчут про яд И судебных как будто ожидают, И вместе стихли на минуту. И генерала растворяют, | Та щось шепочуть про отруту І судових неначе ждуть, І разом стихли на минуту. І генерала розчиняють, |
И судебных как будто ожидают, И вместе стихли на минуту. И генерала растворяют, И яд находят в животе. | І судових неначе ждуть, І разом стихли на минуту. І генерала розчиняють, І яд находять в животі. |
Братья ходили на барышне, Мои голуби молодых, Для кого в мире? Вы наемники выросли чужестранцами, | Брати на панщину ходили, Мої голубки молодії, Для кого в світі живете? Ви в наймах виросли чужії, |
Мои голуби молодых, Для кого в мире? Вы наемники выросли чужестранцами, В наемных косах побелеют, | Мої голубки молодії, Для кого в світі живете? Ви в наймах виросли чужії, У наймах коси побіліють, |
Как бы на руки и несет в могилу, А черная могила еще хуже раскрылась. Плевать себе парни, как в теплой хижине. Все эти могилы, все такие. | Неначе на руки та несе в могилу, А чорна могила ще гірше розкрилась. Лежать собі хлопці, мов у теплій хаті. Усі ті могили, усі отакі. |
А черная могила еще хуже раскрылась. Плевать себе парни, как в теплой хижине. Все эти могилы, все такие. Начинены нашим благородным трупом, | А чорна могила ще гірше розкрилась. Лежать собі хлопці, мов у теплій хаті. Усі ті могили, усі отакі. Начинені нашим благородним трупом, |
Плевать себе парни, как в теплой хижине. Все эти могилы, все такие. Начинены нашим благородным трупом, Лыгла она славно, легла она вместе | Лежать собі хлопці, мов у теплій хаті. Усі ті могили, усі отакі. Начинені нашим благородним трупом, Лягла вона славно, лягла вона вкупі |
И мне, старому, очень жаль. Твоей богохранительской красоты. Где ты с ней делишься? Кто рядом с тобой в мире станет | І жаль мені, старому, стане Твоєї божої краси. Де з нею дінешся єси? Хто коло тебе в світі стане |
Что вас и судьбу проклинаю, Души бедного отвергаю, На отца чертова я трачу А иногда то и заплачу, | Що вас і долю проклинаю, Душі убогої цураюсь, На батька бісового я трачу А іноді то ще й заплачу, |
На отца чертова я трачу А иногда то и заплачу, И взирая на дела его, Меж ивы и над водой, | На батька бісового я трачу А іноді то ще й заплачу, І на діла його дивившись, Меж вербами та над водою, |
А иногда то и заплачу, И взирая на дела его, Меж ивы и над водой, Как будто до сих пор седой дед | А іноді то ще й заплачу, І на діла його дивившись, Меж вербами та над водою, Неначе й досі сивий дід |
Он маленький внуч. Целует деда и ребенка, Три раза весело целует, Прием на руки, и питает, | Своє маленькеє внуча. Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує, Прийма на руки, і годує, |
Целует деда и ребенка, Три раза весело целует, Прием на руки, и питает, И нищеньким старик читает, | Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує, Прийма на руки, і годує, І нищечком старий читає, |
Три раза весело целует, Прием на руки, и питает, И нищеньким старик читает, Крезь ивы солнышко сеет | Аж тричі весело цілує, Прийма на руки, і годує, І нищечком старий читає, Крізь верби сонечко сіяє |
Приветствуй же благодушие Наш великий чудотворец, Переплывёт она Лету Упадёт когда - нибудь на землю | Привітай же благодушне Наш великий чудотворче, Перепливе вона Лету Упаде колись на землю |
Наш великий чудотворец, Переплывёт она Лету Упадёт когда - нибудь на землю И притча будет | Наш великий чудотворче, Перепливе вона Лету Упаде колись на землю І притчею стане |
Переплывёт она Лету Упадёт когда - нибудь на землю И притча будет Давно я сижу в плену, | Перепливе вона Лету Упаде колись на землю І притчею стане Давно вже я сиджу в неволі, |
Упадёт когда - нибудь на землю И притча будет Давно я сижу в плену, Как вор взаперти, | Упаде колись на землю І притчею стане Давно вже я сиджу в неволі, Неначе злодій взаперті, |
И притча будет Давно я сижу в плену, Как вор взаперти, На путь смотрю, и на поле, | І притчею стане Давно вже я сиджу в неволі, Неначе злодій взаперті, На шлях дивлюся, та на поле, |
Давно я сижу в плену, Как вор взаперти, На путь смотрю, и на поле, Да на вороне на кресте | Давно вже я сиджу в неволі, Неначе злодій взаперті, На шлях дивлюся, та на поле, Та на ворону на хресті |
Слезы кровью лила, Мир в живом душе неистовый Ты слезы матери до края, Подай души бедной силы, | Сльози кровавої лила, В живую душу світ незримий Ти сльози матері до краю, Подай душі убогій силу, |
Мир в живом душе неистовый Ты слезы матери до края, Подай души бедной силы, Чтобы огненно заговорила, | В живую душу світ незримий Ти сльози матері до краю, Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, |