RU
stringlengths 50
147
| UKR
stringlengths 44
145
|
|---|---|
И спать плача легла, В нехорошее время из того неравные И постыдствовала душа, Странное на свете | І спати плачучи лягла, В недобрий час з того нерівні І сором душу оступила, Диво дивнеє на світі |
В нехорошее время из того неравные И постыдствовала душа, Странное на свете Да так тяжело захочет, | В недобрий час з того нерівні І сором душу оступила, Диво дивнеє на світі Та так тяжко забажає, |
Три часа прошли. На четвертый сезон в воскресенье В оранде на деревне На широком столе | Три годи минули. На четвертий год в неділю У оранді на селі На широкому столі |
На четвертый сезон в воскресенье В оранде на деревне На широком столе По шельге брали | На четвертий год в неділю У оранді на селі На широкому столі По шелягу брали |
В оранде на деревне На широком столе По шельге брали И ту же играли, | У оранді на селі На широкому столі По шелягу брали І ту саму грали, |
Как и заторик. В синей шапке, в жупане, Наброски влета казак, И спасибо матери, | Як і позаторік. У синій шапці, у жупані, Навприсідки вліта козак, Та спасибі матері, |
В синей шапке, в жупане, Наброски влета казак, И спасибо матери, Как нас добыли, | У синій шапці, у жупані, Навприсідки вліта козак, Та спасибі матері, Як нас добували, |
И спасибо матери, Как нас добыли, Жито рассыпали Как та болячка, как той хири, | Та спасибі матері, Як нас добували, Жито розсипали Як тій болячці, як тій хирі, |
В титаря в саду, Что ей делать? где дети от стыда, Раз вечером зимой, | У титаря у садочку, Як їй дівувати? Де їй дітись од сорома, Раз увечері зимою, |
В одном священстве, И где босса титаривна И несет ребенка. Придётся к колодцу, | У одній свитині, І де боса титарівна І несе дитину. То підійде до криниці, |
Словно за подушку, оступили Это меня на чужбине. Где спрятаться мне? Бог знает, кто когда - то был сплочен | Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Де ж заховатися мені? Бог зна колишнії случаї |
Это меня на чужбине. Где спрятаться мне? Бог знает, кто когда - то был сплочен В душе своей перебираю | Оце мене на чужині Де ж заховатися мені? Бог зна колишнії случаї В душі своїй перебираю |
Таки своих бастардов из десяток В пору вознесется на крест. Почему же его не так зовут? Почему на него не плевать? | Таки своїх байстрят з десяток У год подержить до хреста. Чому ж його не так зовуть? Чому на його не плюють? |
В пору вознесется на крест. Почему же его не так зовут? Почему на него не плевать? За кусок гнилой колбасы | У год подержить до хреста. Чому ж його не так зовуть? Чому на його не плюють? За шмат гнилої ковбаси |
Почему же его не так зовут? Почему на него не плевать? За кусок гнилой колбасы У вас хоть мать попроси, | Чому ж його не так зовуть? Чому на його не плюють? За шмат гнилої ковбаси У вас хоч матір попроси, |
Ты не казалась мне И прехорошим Хоть посмотри на меня из-за Днепра, Ведешь за собой | Ти не здавалася мені І прехорошою такою Хоч глянь на мене з-за Дніпра, Ведеш за собою |
И прехорошим Хоть посмотри на меня из-за Днепра, Ведешь за собой лета мои молодые, | І прехорошою такою Хоч глянь на мене з-за Дніпра, Ведеш за собою Літа мої молодії, |
Хоть посмотри на меня из-за Днепра, Ведешь за собой лета мои молодые, И передо мной | Хоч глянь на мене з-за Дніпра, Ведеш за собою Літа мої молодії, І передо мною |
Ведешь за собой лета мои молодые, И передо мной Словно море заступают | Ведеш за собою Літа мої молодії, І передо мною Ніби море заступають |
Широкие деревни С вишневым садом Будут ли все еще собираться Веселые гости | Широкії села З вишневими садочками Чи збираються ще й досі Веселії гості |
С вишневым садом Будут ли все еще собираться Веселые гости Погулять в старой, | З вишневими садочками Чи збираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, |
Будут ли все еще собираться Веселые гости Погулять в старой, Од мира до мира? | Чи збираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Од світу до світу? |
Веселые гости Погулять в старой, Од мира до мира? Все еще в старой | Веселії гості Погуляти у старої, Од світу до світу? І досі в старої |
Если бы встретились мы снова, Боишься ли ты или нет? Какое спокойное слово ты несешь Тойди бы сказала мне? | Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? |
Боишься ли ты или нет? Какое спокойное слово ты несешь Тойди бы сказала мне? А может, потом напомнила, | Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? А може б, потім нагадала, |
И снова в народное довелось Она уже панная покойова, Марисею уже зовут, Сердецкий плакат не дают, | І знову в люде довелось Вона вже панна покойова, Уже Марисею зовуть, Сердешній плакать не дають, |
Она уже панная покойова, Марисею уже зовут, Сердецкий плакат не дают, Она прячется и плачет. | Вона вже панна покойова, Уже Марисею зовуть, Сердешній плакать не дають, Вона ж сховається та й плаче. |
Марисею уже зовут, Сердецкий плакат не дают, Она прячется и плачет. Но жаль святого серый. | Уже Марисею зовуть, Сердешній плакать не дають, Вона ж сховається та й плаче. Та жаль святого сіряка. |
Телько Мариночки нет. Пошла на гору, на проклятии До палат, под тыном села И ночь целый вечер сидела | Тілько Мариночки нема. Пішла на гору, на прокляті Аж до палат, під тином сіла І ніч цілісіньку сиділа |
Пошла на гору, на проклятии До палат, под тыном села И ночь целый вечер сидела Завоеватели гнали ватагу, | Пішла на гору, на прокляті Аж до палат, під тином сіла І ніч цілісіньку сиділа Ватажники ватагу гнали, |
До палат, под тыном села И ночь целый вечер сидела Завоеватели гнали ватагу, Мама плакала, плакала. | Аж до палат, під тином сіла І ніч цілісіньку сиділа Ватажники ватагу гнали, А мати плакала, ридала. |
В белых палатах. Уже лето прошло, Зима уже снаружи, А Марина сидит себе, | У білих палатах. Уже й літо минулося, Зима вже надворі, А Марина сидить собі, |
Уже лето прошло, Зима уже снаружи, А Марина сидит себе, Уже не говорит: | Уже й літо минулося, Зима вже надворі, А Марина сидить собі, Уже й не говорить, |
Зима уже снаружи, А Марина сидит себе, Уже не говорит: Ничего не выйдет. | Зима вже надворі, А Марина сидить собі, Уже й не говорить, Не вдіє нічого, |
А Марина сидит себе, Уже не говорит: Ничего не выйдет. Хотя зарежь ее, да и ладно, | А Марина сидить собі, Уже й не говорить, Не вдіє нічого, Хоч заріж її, та й годі, |
Такая уже появилась. Раз вечером зимой Марина удивлялась На лес черный, а из-за леса | Така вже вродилась. Раз увечері зимою Марина дивилась На ліс чорний, а з-за лісу |
Раз вечером зимой Марина удивлялась На лес черный, а из-за леса Красный диджей | Раз увечері зимою Марина дивилась На ліс чорний, а з-за лісу Червоний діжою |
Раз вечером зимой Марина удивлялась На лес черный, а из-за леса Красный диджей | Раз увечері зимою Марина дивилась На ліс чорний, а з-за лісу Червоний діжою |
Раз вечером зимой Марина удивлялась На лес черный, а из-за леса Красный диджей | Раз увечері зимою Марина дивилась На ліс чорний, а з-за лісу Червоний діжою |
Марина удивлялась На лес черный, а из-за леса Красный диджей Разлетали косы | Марина дивилась На ліс чорний, а з-за лісу Червоний діжою Розплітали коси |
На лес черный, а из-за леса Красный диджей Разлетали косы Да ленты снимали, | На ліс чорний, а з-за лісу Червоний діжою Розплітали коси Та стрічки знімали, |
Завалили псы на улице, А господин красный горит, Идет в светлицу к Марине, Как будто в доме, | Завили пси надворі, А пан червоний, аж горить, Іде в світлицю до Марини, Ніби в хаті, |
А мы гуляем над морем И упали, как в воду, Те немногие остались одна, В Дунаев ищу броду, | А ми гуляєм понад морем Попадали неначе в воду, Тілько осталася одна, В Дунаєві шукаю броду, |
И упали, как в воду, Те немногие остались одна, В Дунаев ищу броду, С бастардом расхриста бреда. | Попадали неначе в воду, Тілько осталася одна, В Дунаєві шукаю броду, З байстрям розхристана бреду. |
Те немногие остались одна, В Дунаев ищу броду, С бастардом расхриста бреда. Люди смеются надо мной, | Тілько осталася одна, В Дунаєві шукаю броду, З байстрям розхристана бреду. Сміються люде надо мною, |
В Дунаев ищу броду, С бастардом расхриста бреда. Люди смеются надо мной, И ты смеешься, а я плачу, | В Дунаєві шукаю броду, З байстрям розхристана бреду. Сміються люде надо мною, І ти смієшся, а я плачу, |
В Дунаев ищу броду, С бастардом расхриста бреда. Люди смеются надо мной, И ты смеешься, а я плачу, | В Дунаєві шукаю броду, З байстрям розхристана бреду. Сміються люде надо мною, І ти смієшся, а я плачу, |
В Дунаев ищу броду, С бастардом расхриста бреда. Люди смеются надо мной, И ты смеешься, а я плачу, | В Дунаєві шукаю броду, З байстрям розхристана бреду. Сміються люде надо мною, І ти смієшся, а я плачу, |
С бастардом расхриста бреда. Люди смеются надо мной, И ты смеешься, а я плачу, И попрыгала через двор | З байстрям розхристана бреду. Сміються люде надо мною, І ти смієшся, а я плачу, І пострибала через двір |
Люди смеются надо мной, И ты смеешься, а я плачу, И попрыгала через двор Повышела старая мать | Сміються люде надо мною, І ти смієшся, а я плачу, І пострибала через двір Пошкандибала стара мати |
Более Днестром идет ночью На мутную темную воду, Как будто враг в глаза, Или утопить принадлежное, | Понад Дністром іде вночі На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, Або втопи принамені, |
На мутную темную воду, Как будто враг в глаза, Или утопить принадлежное, И разделись на камни, | На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, Або втопи принамені, Та й роздігся на камені, |
На мутную темную воду, Как будто враг в глаза, Или утопить принадлежное, И разделись на камни, | На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, Або втопи принамені, Та й роздігся на камені, |
На мутную темную воду, Как будто враг в глаза, Или утопить принадлежное, И разделись на камни, | На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, Або втопи принамені, Та й роздігся на камені, |
Как будто враг в глаза, Или утопить принадлежное, И разделись на камни, В воду бросился, плывет, | Неначе ворогові в очі, Або втопи принамені, Та й роздігся на камені, У воду кинувся, пливе, |
Как будто враг в глаза, Или утопить принадлежное, И разделись на камни, В воду бросился, плывет, | Неначе ворогові в очі, Або втопи принамені, Та й роздігся на камені, У воду кинувся, пливе, |
Как будто враг в глаза, Или утопить принадлежное, И разделись на камни, В воду бросился, плывет, | Неначе ворогові в очі, Або втопи принамені, Та й роздігся на камені, У воду кинувся, пливе, |
Или утопить принадлежное, И разделись на камни, В воду бросился, плывет, Синяя волна ревет. | Або втопи принамені, Та й роздігся на камені, У воду кинувся, пливе, Аж хвиля синяя реве. |
Талану того попросишь И той судьбы. Пошел мрачным яром Ишли рыплючи. | Талану того попросиш Та тієї долі. Пішов собі темним яром Ішли мажі риплючі. |
И той судьбы. Пошел мрачным яром Ишли рыплючи. А за ними идет и лодочник | Та тієї долі. Пішов собі темним яром Ішли мажі риплючі. А за ними йде та чорнявая |
Хоть продавай дому Этот господин проклят На этом языке и не знает, В хорошем ожерелье | Хоч продавай хату Отой пан проклятий Мов цього й не знає, У доброму намистечку |
А в деревнях у веселых И люди веселые. Если бы не осталось По следу панского в Уроне. | А у селах у веселих І люде веселі. Якби не осталось Сліду панського в Украйні. |
И люди веселые. Если бы не осталось По следу панского в Уроне. Не для людей, этой славы, | І люде веселі. Якби не осталось Сліду панського в Украйні. Не для людей, тієї слави, |
Эти стихи я стихую. Мне легче в неволе, Как я их складываю, И потренируются на бумаге, | Оці вірші віршую я. Мені легшає в неволі, Як я їх складаю, І стеляться на папері, |
Мне легче в неволе, Как я их складываю, И потренируются на бумаге, Как дети. | Мені легшає в неволі, Як я їх складаю, І стеляться на папері, Мов ті діти. |
И радуются Одинокую душу Мне нравится с ними. Речь отца богата | І радують Одиноку душу Любо мені з ними. Мов батькові багатому |
Одинокую душу Мне нравится с ними. Речь отца богата С детьми маленькими. | Одиноку душу Любо мені з ними. Мов батькові багатому З дітками малими. |
Пусть летят доминку Было им на свете. И в семье веселый тихо И седой головой | Нехай летять додомоньку Було їм на світі. І в сім'ї веселій тихо І сивою головою |
Дети не родились. Я их полюбила. Круг гаю к чистым поле, На самой могиле, | Діти не родились. Я їх полюбила. Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, |
Я их полюбила. Круг гаю к чистым поле, На самой могиле, Две тополя высокой | Я їх полюбила. Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії |
Круг гаю к чистым поле, На самой могиле, Две тополя высокой Одна - хит. | Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. |
Обе любили друг друга Обоих их не кинул, А разочаровался то с той, Пока в яру вечером | Закохалися обидві Обох їх не ганив, А лицявся то з тією, Поки в яру увечері |
А бог людям в науку Поставил их в поле На могиле тополями. И теи тополя | А бог людям на науку Поставив їх в полі На могилі тополями. І тії тополі |
Поставил их в поле На могиле тополями. И теи тополя Над Иоанном на могиле, | Поставив їх в полі На могилі тополями. І тії тополі Над Іваном на могилі, |
А музыка играет, играет, Ой пойду я босса полем, Я ищу свою судьбу, Посмотри на меня, чернобрую, | А музика грає, грає, Ой піду я боса полем, Пошукаю свою долю, Глянь на мене, чорнобриву, |
Ой пойду я босса полем, Я ищу свою судьбу, Посмотри на меня, чернобрую, Моя доля лжи, | Ой піду я боса полем, Пошукаю свою долю, Глянь на мене, чорнобриву, Моя доле неправдива, |
Я ищу свою судьбу, Посмотри на меня, чернобрую, Моя доля лжи, Девчонки на музыкальных инструментах | Пошукаю свою долю, Глянь на мене, чорнобриву, Моя доле неправдива, Дівчаточка на музиках |
Я мир нужу. Изношу мои черные брови, И богата я, И красивая я, | Я світом нуджу. Зношу мої чорні брови, І багата я, І вродлива я, |
Изношу мои черные брови, И богата я, И красивая я, Но у меня нет пар, | Зношу мої чорні брови, І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, |
И богата я, И красивая я, Но у меня нет пар, И никого не любит, | І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, І нікого не любить, |
С моим нелюбимым богатым, Женилась я С сиротой Но доставили к приему | З моїм нелюбом багатим, Одружилася я З безталанним сиротою Та повезли до прийому |
Женилась я С сиротой Но доставили к приему И московкой я, | Одружилася я З безталанним сиротою Та повезли до прийому І московкою я, |
С сиротой Но доставили к приему И московкой я, Одинокой я | З безталанним сиротою Та повезли до прийому І московкою я, Одинокою я |
Дети в запечке Голодные и голые. Я выдержу своего товарища. Засуну в халяву | Лазять діти у запічку Голодні і голі. Ой виострю товариша, Засуну в халяву |
Но пречистой поставила Свечка за сына. Я сяду под домом, На улицы гляну, | Та пречистій поставила Свічечку за сина. Ой сяду я під хатою, На улицю гляну, |
Свечка за сына. Я сяду под домом, На улицы гляну, Без своей Анны, | Свічечку за сина. Ой сяду я під хатою, На улицю гляну, Без своєї Ганни, |
Я сяду под домом, На улицы гляну, Без своей Анны, Без моей Анны | Ой сяду я під хатою, На улицю гляну, Без своєї Ганни, Без моєї Ганнусеньки |
Не дам же я впечатленным лям В Украине жит. В воскресенье Да надеваем впечатлённым лям | Не дам же я вражим ляхам В Україні жить. У Фастов в неділю Та надінем вражим ляхам |
Не сто и не двести. А орды с костьолами, В самом замке небольшая Церковка святая | Не сто і не двісті. А оранди з костьолами, В самім замку невеличку Церковку святую |
А орды с костьолами, В самом замке небольшая Церковка святая И говорит седлать | А оранди з костьолами, В самім замку невеличку Церковку святую І каже сідлати |
В самом замке небольшая Церковка святая И говорит седлать Имеет погулять | В самім замку невеличку Церковку святую І каже сідлати Має погуляти |
Оценка Екатерины Если бы я был сильным, Тогда отдал бы я всю силу За один час | Оцій Катерині Якби я був дужий, То оддав би я всю силу За одну годину |
Если бы я был сильным, Тогда отдал бы я всю силу За один час Нет того в мире, | Якби я був дужий, То оддав би я всю силу За одну годину Нема того в світі, |
Тогда отдал бы я всю силу За один час Нет того в мире, Чего бы мне не сделать | То оддав би я всю силу За одну годину Нема того в світі, Чого б мені не зробити |
Тот мне, запорожцы, Поехали освобождать Один утопился В Днепровем устье, | То той мені, запорожці, Поїхали визволяти Один утопився У Дніпровім гирлі, |
В Днепровем устье, Второго в Козле На круги посадили. Из лютого рабства, | У Дніпровім гирлі, Другого в Козлові На кіл посадили. З лютої неволі, |
Второго в Козле На круги посадили. Из лютого рабства, Заскрипели рано двери | Другого в Козлові На кіл посадили. З лютої неволі, Заскрипіли рано двері |
Поехали запорожцы Екатерина чернобрива В поле похоронили, А знаменитости запорожцы | Поїхали запорожці Катерину чорнобриву В полі поховали, А славнії запорожці |
А знаменитости запорожцы В степи побрались. За гай и заходит. По долине вечером | А славнії запорожці В степу побратались. За гай і заходить. По долині увечері |
Ходит он час, Ходит он и вторая. Не получается чернобрива Из темного лугу, | Ходить він годину, Ходить він і другу. Не виходить чорнобрива Із темного лугу, |