RU
stringlengths
50
147
UKR
stringlengths
44
145
СУДРАЖАНЕЕ СЕРБСКОМ Наехали старости Они пошли в дом А я в его, молод,
ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ Наїхали старости Вони собі пішли в хату А я в його, молодого,
Святую силу потушили. Поставь ангелов своих И чистоту их сиблюди. И всем нам вместе на земле
Святую силу ниспошли. Постави ангели свої І чистоту їх сиблюди. А всім нам вкупі на землі
Поставь ангелов своих И чистоту их сиблюди. И всем нам вместе на земле Единственно подай
Постави ангели свої І чистоту їх сиблюди. А всім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай
В холодную погоду Дриадам ничего делает Перед такой красотой, Сама Дамасия в гаю,
У холодочку під платаном Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Сама Егерія в гаю,
Дриадам ничего делает Перед такой красотой, Сама Дамасия в гаю, Кленуй доленку свою,
Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Сама Егерія в гаю, Кленучи доленьку свою,
Дриадам ничего делает Перед такой красотой, Сама Дамасия в гаю, Кленуй доленку свою,
Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Сама Егерія в гаю, Кленучи доленьку свою,
Дриадам ничего делает Перед такой красотой, Сама Дамасия в гаю, Кленуй доленку свою,
Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Сама Егерія в гаю, Кленучи доленьку свою,
Перед такой красотой, Сама Дамасия в гаю, Кленуй доленку свою, И на девчонок, и на цветки
Перед такою красотою, Сама Егерія в гаю, Кленучи доленьку свою, І на дівча, і на цвіти
Перед такой красотой, Сама Дамасия в гаю, Кленуй доленку свою, И на девчонок, и на цветки
Перед такою красотою, Сама Егерія в гаю, Кленучи доленьку свою, І на дівча, і на цвіти
Перед такой красотой, Сама Дамасия в гаю, Кленуй доленку свою, И на девчонок, и на цветки
Перед такою красотою, Сама Егерія в гаю, Кленучи доленьку свою, І на дівча, і на цвіти
Сама Дамасия в гаю, Кленуй доленку свою, И на девчонок, и на цветки Тем неиссякаемым глазом,
Сама Егерія в гаю, Кленучи доленьку свою, І на дівча, і на цвіти Тим неситим очам,
И над Доном полечу, Рука бобровой омоча На княжам белым, помарнилим, Омою кровь сухая, якорь
Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру
Рука бобровой омоча На княжам белым, помарнилим, Омою кровь сухая, якорь Зачем на большом крыле
Рукав бобровий омочу На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Нащо на дужому крилі
Зачем на большом крыле На одеяниях моих, Ты хрена метаешь стрелы? Не много неба и земли,
Нащо на дужому крилі На вої любії мої, Ти ханові метаєш стріли? Не мало неба, і землі,
На одеяниях моих, Ты хрена метаешь стрелы? Не много неба и земли, Моя веселие украл,
На вої любії мої, Ти ханові метаєш стріли? Не мало неба, і землі, Моє веселіє украв,
Ты постриг нас в монахине, Над Днепровой сагой Стоять явор границ лозы, Меж лозой с елью,
Ти постриг нас у черниці, Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною,
Над Днепровой сагой Стоять явор границ лозы, Меж лозой с елью, С красной калиной.
Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною.
Стоять явор границ лозы, Меж лозой с елью, С красной калиной. Дни о берег рое-рие,
Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє,
Да с таланом обручены, До самого доминика. Так жениться и идти, Не ссорясь в трудном пути,
Та з таланом заручені, Аж до самої домовини. Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі,
И византийский Саваоф и порабощаю святую душу, И руку вольную, мой друг, И он поможет нам лужи,
І візантійський Саваоф І вольную святую душу, І руку вольную, мій друже, І він поможе нам калюжу,
и порабощаю святую душу, И руку вольную, мой друг, И он поможет нам лужи, Поймает и несчастье донести,
І вольную святую душу, І руку вольную, мій друже, І він поможе нам калюжу, Поможе й лихо донести,
И будут люди на земле. Поставлю дом и комнату, Посижу я и похожу В своей маленькой милости.
І будуть люде на землі. Поставлю хату і кімнату, Посиджу я і походжу В своїй маленькій благодаті.
Из того злого Давида, И я достигаю бы разтер Мелкие люди на земле, Прошли лета юности,
З того лукавого Давида, І ядовитую б розтер Дрібніють люде на землі, Минули літа молодії,
И я достигаю бы разтер Мелкие люди на земле, Прошли лета юности, Холодный ветер от надежды
І ядовитую б розтер Дрібніють люде на землі, Минули літа молодії, Холодним вітром од надії
Мелкие люди на земле, Прошли лета юности, Холодный ветер от надежды Сиди один в прохладном доме,
Дрібніють люде на землі, Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Сиди один в холодній хаті,
Мелкие люди на земле, Прошли лета юности, Холодный ветер от надежды Сиди один в прохладном доме,
Дрібніють люде на землі, Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Сиди один в холодній хаті,
Мелкие люди на земле, Прошли лета юности, Холодный ветер от надежды Сиди один в прохладном доме,
Дрібніють люде на землі, Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Сиди один в холодній хаті,
Прошли лета юности, Холодный ветер от надежды Сиди один в прохладном доме, Нет с кем тихо разговаривать,
Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти,
Из общины кпили, ребят били И в деревне, Как гусары на посте. Еще за поминки святой,
З громади кпили, хлопців били Та верховодили в селі, Як ті гусари на постої. Ще за гетьманщини святої,
И в деревне, Как гусары на посте. Еще за поминки святой, Давно это происходило когда-то.
Та верховодили в селі, Як ті гусари на постої. Ще за гетьманщини святої, Давно се діялось колись.
Еще за поминки святой, Давно это происходило когда-то. В воскресенье в деревне В оранде на столе
Ще за гетьманщини святої, Давно се діялось колись. У неділю на селі У оранді на столі
Давно это происходило когда-то. В воскресенье в деревне В оранде на столе Сикалы лирники и играли
Давно се діялось колись. У неділю на селі У оранді на столі Сиділи лірники та грали
В воскресенье в деревне В оранде на столе Сикалы лирники и играли По шельге за танец.
У неділю на селі У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець.
С тех пор титаривные Домой плача пришла, И спать плача легла, В нехорошее время из того неравные
З того часу титарівні Додому плачучи прийшла, І спати плачучи лягла, В недобрий час з того нерівні
И спать плача легла, В нехорошее время из того неравные И постыдствовала душа, Странное на свете
І спати плачучи лягла, В недобрий час з того нерівні І сором душу оступила, Диво дивнеє на світі
В нехорошее время из того неравные И постыдствовала душа, Странное на свете Да так тяжело захочет,
В недобрий час з того нерівні І сором душу оступила, Диво дивнеє на світі Та так тяжко забажає,
Три часа прошли. На четвертый сезон в воскресенье В оранде на деревне На широком столе
Три годи минули. На четвертий год в неділю У оранді на селі На широкому столі
На четвертый сезон в воскресенье В оранде на деревне На широком столе По шельге брали
На четвертий год в неділю У оранді на селі На широкому столі По шелягу брали
В оранде на деревне На широком столе По шельге брали И ту же играли,
У оранді на селі На широкому столі По шелягу брали І ту саму грали,
Как и заторик. В синей шапке, в жупане, Наброски влета казак, И спасибо матери,
Як і позаторік. У синій шапці, у жупані, Навприсідки вліта козак, Та спасибі матері,
В синей шапке, в жупане, Наброски влета казак, И спасибо матери, Как нас добыли,
У синій шапці, у жупані, Навприсідки вліта козак, Та спасибі матері, Як нас добували,
И спасибо матери, Как нас добыли, Жито рассыпали Как та болячка, как той хири,
Та спасибі матері, Як нас добували, Жито розсипали Як тій болячці, як тій хирі,
В титаря в саду, Что ей делать? где дети от стыда, Раз вечером зимой,
У титаря у садочку, Як їй дівувати? Де їй дітись од сорома, Раз увечері зимою,
В одном священстве, Идет босса титаровна И несет ребенка. Придётся к колодцу,
У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину. То підійде до криниці,
И уже те позвоночные, И будет правда на земле. Зачем вам сдались цари? Зачем сдались вам псари?
І вже тії хребетносилі, І буде правда на землі. Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі?
И будет правда на земле. Зачем вам сдались цари? Зачем сдались вам псари? Ночью и ожеледь, и мряка,
І буде правда на землі. Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Вночі і ожеледь, і мряка,
Зачем вам сдались цари? Зачем сдались вам псари? Ночью и ожеледь, и мряка, Тихо куда - то вдалеке
Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Вночі і ожеледь, і мряка, Тихесенько кудись несла
Горится над водой А вокруг их вербовозы И люзы зелени. Течет вода из-за гаи
Пишається над водою А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю
Не покинут ли нам, небес, Моя соседка бедная, Стихи бесполезные Да зайдется рыштуть
Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать
Моя соседка бедная, Стихи бесполезные Да зайдется рыштуть Увози в дальний путь,
Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу,
Стихи бесполезные Да зайдется рыштуть Увози в дальний путь, На тот мир, друг мой, к богу,
Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до бога,
Пили бы прозу, и по нотам, Пока огонь не застыл, Из-за Леты бездонной Та мумутную
Співали б прозу, та по нотах, Поки огонь не захолонув, Через Лету бездонную Та каламутную
Пока огонь не застыл, Из-за Леты бездонной Та мумутную Или цур ей, дружище,
Поки огонь не захолонув, Через Лету бездонную Та каламутную Або цур їй, друже,
Из-за Леты бездонной Та мумутную Или цур ей, дружище, Да как буду вздут,
Через Лету бездонную Та каламутную Або цур їй, друже, Та як буду здужать,
В грязи свиным. Если бы ты не родился То не купал бы я в луже ДРУГИЕ РЕДАКЦИИ
В багні свинячім. Якби ти на світ не родивсь То не купав би я в калюжі ІНШІ РЕДАКЦІЇ
Если бы ты не родился То не купал бы я в луже ДРУГИЕ РЕДАКЦИИ МОСКАЛЕВА КРИНИЦА
Якби ти на світ не родивсь То не купав би я в калюжі ІНШІ РЕДАКЦІЇ МОСКАЛЕВА КРИНИЦЯ
То не купал бы я в луже ДРУГИЕ РЕДАКЦИИ МОСКАЛЕВА КРИНИЦА Сядь только и напиши
То не купав би я в калюжі ІНШІ РЕДАКЦІЇ МОСКАЛЕВА КРИНИЦЯ А сядь лишень та напиши
Да ни отсечь и ни оттей На эту сиротскую монетку Купил садик и хижину, Поблагодарил за хлеб и соль
Та ні відсіль і ні відтіль На ту сирітську копійчину Купив садочок і хатину, Подякував за хліб і сіль
Где сироты безграничны Доброе рвалось? И в кладовке, и на улице, Да току и на поле,
Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось? І в коморі, і надворі, Та току й на ниві,
Доброе рвалось? И в кладовке, и на улице, Да току и на поле, И деточки как цветочки,
Добро теє бралось? І в коморі, і надворі, Та току й на ниві, І діточки як квіточки,
И в кладовке, и на улице, Да току и на поле, И деточки как цветочки, И сами чернобровые,
І в коморі, і надворі, Та току й на ниві, І діточки як квіточки, Й самі чорнобриві,
И в кладовке, и на улице, Да току и на поле, И деточки как цветочки, И сами чернобровые,
І в коморі, і надворі, Та току й на ниві, І діточки як квіточки, Й самі чорнобриві,
И в кладовке, и на улице, Да току и на поле, И деточки как цветочки, И сами чернобровые,
І в коморі, і надворі, Та току й на ниві, І діточки як квіточки, Й самі чорнобриві,
Да току и на поле, И деточки как цветочки, И сами чернобровые, В жупанах похожают,
Та току й на ниві, І діточки як квіточки, Й самі чорнобриві, У жупанах похожають,
Вот слушай же, что то делают Зависть на свете И ненатля голодная. Пусть уже были неуверенные
Ось слухай же, що то роблять Заздрощі на світі І ненатля голодная. Нехай би вже були непевні
Зависть на свете И ненатля голодная. Пусть уже были неуверенные А то сирисовый серый
Заздрощі на світі І ненатля голодная. Нехай би вже були непевні А то сірісінький сіряк
Как та капуста в огороде. А вы им не даете, Потому что вы для себя живете, Закрыл грамотные глаза.
Як та капуста на городі. А ви їм жить не даєте, Бо ви для себе живете, Заплющивши письменні очі.
Закрыл грамотные глаза. Так мы и до вечера не кончим. возвратился вдовица домой, А зять пошел в москале.
Заплющивши письменні очі. То ми й до вечора не кончим. Вернувсь вдовиченко додому, А зять пішов у москалі.
Так мы и до вечера не кончим. возвратился вдовица домой, А зять пошел в москале. Не жаль было его никому,
То ми й до вечора не кончим. Вернувсь вдовиченко додому, А зять пішов у москалі. Не жаль було його нікому,
возвратился вдовица домой, А зять пошел в москале. Не жаль было его никому, Возвращалась ли она,
Вернувсь вдовиченко додому, А зять пішов у москалі. Не жаль було його нікому, Чи вона верталась,
Нет ему в мире судьбы, Попросил зимовать Благодарность в школу. Потому что и письмо, спасибо,
Нема йому в світі долі, Попросився зимувати До дяка у школу. Бо таки й письма, спасибі,
А в воскресенье или в праздник, Скандигает на вдову И вдова вспомнит И за ее греховную душу
А в неділю або в свято, Шкандибає на вдовину І вдову згадає І за її грішну душу
Скандигает на вдову И вдова вспомнит И за ее греховную душу Екатерину о здравии
Шкандибає на вдовину І вдову згадає І за її грішну душу Катерину о здравії
Дайте мне консультацию, Что будем делать? Пока заходит солнце, Лекло солнце за горой,
Дайте мені порадоньку, Що будем робити? Поки сонце зайде, Лягло сонце за горою,
Собралось казачество Спели козышки Песню той ночи, В ту ночь кровопролитной,
Зібралося козачество Заспівали козаченьки Пісню тії ночі, Тії ночі кривавої,
Спели козышки Песню той ночи, В ту ночь кровопролитной, Что стало славной
Заспівали козаченьки Пісню тії ночі, Тії ночі кривавої, Що славною стала
Песню той ночи, В ту ночь кровопролитной, Что стало славной Ляхов что заспала.
Пісню тії ночі, Тії ночі кривавої, Що славною стала Ляхів що приспала.
Кругом юноши и девушки Крагом ребята на присяжные, А я из журавли и до ветчины, Найду в ветчину свою женщину,
Кругом хлопці та дівчата Кругом хлопці навприсядки, А я з журби та до шинку, Найду в шинку свою жінку,
Крагом ребята на присяжные, А я из журавли и до ветчины, Найду в ветчину свою женщину, Советы там говорят о том, как стать туркой.
Кругом хлопці навприсядки, А я з журби та до шинку, Найду в шинку свою жінку, Чи там раду радять, як на турка стати,
А я из журавли и до ветчины, Найду в ветчину свою женщину, Советы там говорят о том, как стать туркой. Не слышно на чужбине.
А я з журби та до шинку, Найду в шинку свою жінку, Чи там раду радять, як на турка стати, Не чуємо на чужині.
Найду в ветчину свою женщину, Советы там говорят о том, как стать туркой. Не слышно на чужбине. Да из Большого Лугу,
Найду в шинку свою жінку, Чи там раду радять, як на турка стати, Не чуємо на чужині. Та з Великого Лугу,
И пена из уса потекла. И Днепр укрыли басаки, Хата на помости. Поедем в гости.
Аж піна з уса потекла. І Дніпр укрили байдаки, Хата на помості. Поїдемо в гості.
И Днепр укрыли басаки, Хата на помости. Поедем в гости. В вашу мосту
І Дніпр укрили байдаки, Хата на помості. Поїдемо в гості. До вашої мості
Хата на помости. Поедем в гости. В вашу мосту В туркене в кармане
Хата на помості. Поїдемо в гості. До вашої мості У туркені у кишені
Хата на помости. Поедем в гости. В вашу мосту В туркене в кармане
Хата на помості. Поїдемо в гості. До вашої мості У туркені у кишені
Поедем в гости. В вашу мосту В туркене в кармане Не карманы трясут,
Поїдемо в гості. До вашої мості У туркені у кишені Не кишені трусить,
В вашу мосту В туркене в кармане Не карманы трясут, Будем гулять
До вашої мості У туркені у кишені Не кишені трусить, Будемо гуляти
Так буцим гуляют, Забрал ребят и уехал. По морю гулять, По морю гулять,
Так буцім гуляють, Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти, По морю гуляти,
Забрал ребят и уехал. По морю гулять, По морю гулять, Из турецкого плена
Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти, По морю гуляти, Із турецької неволі
По морю гулять, По морю гулять, Из турецкого плена Только в эту Скутару,
По морю гуляти, По морю гуляти, Із турецької неволі Аж у ту Скутару,
Из турецкого плена Только в эту Скутару, А куренные ковриками, Вылетали запорожцы
Із турецької неволі Аж у ту Скутару, А курені килимами, Вилітали запорожці
А куренные ковриками, Вылетали запорожцы На весь мир велик, На весь мир велик,
А курені килимами, Вилітали запорожці На ввесь світ великий, На ввесь світ великий,
Вылетали запорожцы На весь мир велик, На весь мир велик, На всю Украину,
Вилітали запорожці На ввесь світ великий, На ввесь світ великий, На всю Україну,
На весь мир велик, На весь мир велик, На всю Украину, Что не дал ты обществу
На ввесь світ великий, На ввесь світ великий, На всю Україну, Що не дав ти товариству
Без слез и без разговора. Снимемся ли мы снова? Споем ли когда? И споем какую?
Без сльоз і без розмови. Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? І заспіваємо яку?
Снимемся ли мы снова? Споем ли когда? И споем какую? И тут невесело пели,
Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? І заспіваємо яку? І тут невесело співали,
А мне границ вами нет где пол. Я в серой свечи, вы паны богатые, Не беспокоюсь я, а не спится Иногда до полуночи,
А мені меж вами немає де стать. Я в сірій свитині, ви пани багаті, Не журюсь я, а не спиться Часом до півночі,
Я в серой свечи, вы паны богатые, Не беспокоюсь я, а не спится Иногда до полуночи, Все мерцают
Я в сірій свитині, ви пани багаті, Не журюсь я, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі