RU
stringlengths 50
147
| UKR
stringlengths 44
145
|
|---|---|
И мир настал, а Ярини Степан из колодца Будто по воде Запорожье оружие | І світ настав, а Ярині Уже Степан із криниці Ніби за водою Запорозьку зброю |
И мир настал, а Ярини Степан из колодца Будто по воде Запорожье оружие | І світ настав, а Ярині Уже Степан із криниці Ніби за водою Запорозьку зброю |
Степан из колодца Будто по воде Запорожье оружие Старый вынес из кладовой, | Уже Степан із криниці Ніби за водою Запорозьку зброю Старий виніс із комори, |
Будто по воде Запорожье оружие Старый вынес из кладовой, лета мои молодые, | Ніби за водою Запорозьку зброю Старий виніс із комори, Літа мої молодії, |
Запорожье оружие Старый вынес из кладовой, лета мои молодые, Молодым еще силу, | Запорозьку зброю Старий виніс із комори, Літа мої молодії, Молодій ще силі, |
Старый вынес из кладовой, лета мои молодые, Молодым еще силу, Послуши его так искренне, | Старий виніс із комори, Літа мої молодії, Молодій ще силі, Послужи йому так щиро, |
лета мои молодые, Молодым еще силу, Послуши его так искренне, Обратились от колодца, | Літа мої молодії, Молодій ще силі, Послужи йому так щиро, Вернулися од криниці, |
лета мои молодые, Молодым еще силу, Послуши его так искренне, Обратились от колодца, | Літа мої молодії, Молодій ще силі, Послужи йому так щиро, Вернулися од криниці, |
лета мои молодые, Молодым еще силу, Послуши его так искренне, Обратились от колодца, | Літа мої молодії, Молодій ще силі, Послужи йому так щиро, Вернулися од криниці, |
Молодым еще силу, Послуши его так искренне, Обратились от колодца, Стефан дергает. | Молодій ще силі, Послужи йому так щиро, Вернулися од криниці, І Степан сідлає |
И мир загорелся. Как билина подкошена, Как из цветков росы утром, Старый отец рядом с ней, | І світ запалило. Як билина підкошена, Як з квіточки роса вранці, Старий батько коло неї, |
Как билина подкошена, Как из цветков росы утром, Старый отец рядом с ней, Идут люди в Киев | Як билина підкошена, Як з квіточки роса вранці, Старий батько коло неї, Ідуть люде в Київ |
Как из цветков росы утром, Старый отец рядом с ней, Идут люди в Киев Но Он начал молиться, | Як з квіточки роса вранці, Старий батько коло неї, Ідуть люде в Київ Та в Почаїв помолитись, |
И она идет с ними. В Киеве великом В Межигорском Спасе В учении о святом | І вона йде з ними. У Києві великому У Межигорського Спаса У Почаєві святому |
В Киеве великом В Межигорском Спасе В учении о святом Чтобы Стефан тот, судьба тая | У Києві великому У Межигорського Спаса У Почаєві святому Щоб Степан той, доля тая |
Чтобы Стефан тот, судьба тая Ей хотя приснилась. Снова забелла Опять зазеленела | Щоб Степан той, доля тая Їй хоча приснилась. Знову забіліла Знов зазеленіла |
Ей хотя приснилась. Снова забелла Опять зазеленела Удивительное положение в мире | Їй хоча приснилась. Знову забіліла Знов зазеленіла На світ дивуватись |
Снова забелла Опять зазеленела Удивительное положение в мире А нищеньким в гадании | Знову забіліла Знов зазеленіла На світ дивуватись А нищечком у ворожки |
И гадатель гадал, Из воска выливала. Тупая ногой Дедушка с бородой | І ворожка ворожила, З воску виливала. Тупає ногою Дідусь з бородою |
Из воска выливала. Тупая ногой Дедушка с бородой Если бы догадался | З воску виливала. Тупає ногою Дідусь з бородою Якби догадався |
Тупая ногой Дедушка с бородой Если бы догадался Козак такой испугат деда. | Тупає ногою Дідусь з бородою Якби догадався Козак отой злякать діда. |
Там оковы по три пуда, Отаманам по четыре, И мира сего не видят, не знают, Под землей камень ломают, | Там кайдани по три пуда, Отаманам по чотири, І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають, |
Отаманам по четыре, И мира сего не видят, не знают, Под землей камень ломают, Без исповеди святой умирают, | Отаманам по чотири, І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають, Без сповіді святої умирають, |
Отаманам по четыре, И мира сего не видят, не знают, Под землей камень ломают, Без исповеди святой умирают, | Отаманам по чотири, І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають, Без сповіді святої умирають, |
Отаманам по четыре, И мира сего не видят, не знают, Под землей камень ломают, Без исповеди святой умирают, | Отаманам по чотири, І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають, Без сповіді святої умирають, |
И мира сего не видят, не знают, Под землей камень ломают, Без исповеди святой умирают, И вспомнил сирота Стефан в плену | І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають, Без сповіді святої умирають, І згадав сирота Степан в неволі |
И мира сего не видят, не знают, Под землей камень ломают, Без исповеди святой умирают, И вспомнил сирота Стефан в плену | І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають, Без сповіді святої умирають, І згадав сирота Степан в неволі |
И мира сего не видят, не знают, Под землей камень ломают, Без исповеди святой умирают, И вспомнил сирота Стефан в плену | І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають, Без сповіді святої умирають, І згадав сирота Степан в неволі |
Под землей камень ломают, Без исповеди святой умирают, И вспомнил сирота Стефан в плену Свою дальнюю Украину, | Під землею камень ламають, Без сповіді святої умирають, І згадав сирота Степан в неволі Свою далеку Україну, |
На палубе, направлявшемся на колесницу И через Балканы Простали мы на Украину А на тихом Дуная | На Січ прямувало І через Балкани Простали ми в Україну А на тихому Дунаю |
И через Балканы Простали мы на Украину А на тихом Дуная Нас продвигают | І через Балкани Простали ми в Україну А на тихому Дунаю Нас перебігають |
Простали мы на Украину А на тихом Дуная Нас продвигают И в Сечь заворачивают, | Простали ми в Україну А на тихому Дунаю Нас перебігають І в Січ завертають, |
И свечи забрали Ночью бежали И на тихом Дуная Как царица по Киеву | І свічі забрали Вночі утікали І на тихому Дунаю Як цариця по Києву |
Ночью бежали И на тихом Дуная Как царица по Киеву И Межигорского Спасителя | Вночі утікали І на тихому Дунаю Як цариця по Києву І Межигорського Спаса |
И на тихом Дуная Как царица по Киеву И Межигорского Спасителя И по Днепру в золотой | І на тихому Дунаю Як цариця по Києву І Межигорського Спаса І по Дніпру у золотій |
На пожар тот посмотрела, И как степи заполнены Затем разделили И панам на Украине | На пожар той поглядала, І як степи запорозькі Тоді поділили І панам на Україні |
И как степи заполнены Затем разделили И панам на Украине Как Кирилл с начальниками | І як степи запорозькі Тоді поділили І панам на Україні Як Кирило з старшинами |
БОЛЬШИЙ ЛЕОХ ТРИ ДУШИ Через Суббота и сели На кресте, расположенном на наклонном кресте | ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ ТРИ ДУШІ Через Суботове і сіли На похиленному хресті |
ТРИ ДУШИ Через Суббота и сели На кресте, расположенном на наклонном кресте Мы теперь души, а не люди. | ТРИ ДУШІ Через Суботове і сіли На похиленному хресті Ми тепер душі, а не люди. |
Как я был человеком, Я родились отутечки, Здесь и выросла. Я с детьми гуляю, | Як була я людиною, Я отутечки родилась, Тут і виростала. Я з дітьми гуляю, |
Что царю московскому А я в Кане родилась. Еще и не говорила, У меня еще есть мать | Що цареві московському А я в Каневі родилась. Ще й не говорила, Мене мати ще сповиту |
Как ехала Екатерина В Канях по Днепрове. А мы с мамой сидели На горе в диброве. | Як їхала Катерина В Канів по Дніпрові. А ми з матір'ю сиділи На горі в діброві. |
В Канях по Днепрове. А мы с мамой сидели На горе в диброве. Хотел ли я есть? | В Канів по Дніпрові. А ми з матір'ю сиділи На горі в діброві. Чи їсти хотілось? |
Та потецким пила. Через мост идет черт, Так кричали и летели Вороны из трех сторон и сели | Та Потоцьким пропила. Через мост идет черт, Отак кричали і летіли Ворони з трьох сторон і сіли |
Через мост идет черт, Так кричали и летели Вороны из трех сторон и сели Речь на морозе, поднимались, | Через мост идет черт, Отак кричали і летіли Ворони з трьох сторон і сіли Мов на мороз, понадувались, |
Так кричали и летели Вороны из трех сторон и сели Речь на морозе, поднимались, Как будто три сестры старые, | Отак кричали і летіли Ворони з трьох сторон і сіли Мов на мороз, понадувались, Неначе три сестри старі, |
И ад пришел в ужас. Матер божа в ржавице С татарами помутила, С мучителем покутила, | Аж пекло злякалось. Матер божа у Ржавиці С татарами помутила, С мучителем покутила, |
Матер божа в ржавице С татарами помутила, С мучителем покутила, С Петройпопала, | Матер божа у Ржавиці С татарами помутила, С мучителем покутила, С Петрухою попила, |
С татарами помутила, С мучителем покутила, С Петройпопала, Да немцам заказала. | С татарами помутила, С мучителем покутила, С Петрухою попила, Да немцам запродала. |
Ототечки под берестом Да у меня еще кусочков из два Есть хлеб в бумажнике, Так позавтракает полезным, | Отутечки під берестом Та в мене ще шматків зо два Є хліба в торбині, То поснідаєм в пригоді, |
Да у меня еще кусочков из два Есть хлеб в бумажнике, Так позавтракает полезным, И о Желтые Воды, | Та в мене ще шматків зо два Є хліба в торбині, То поснідаєм в пригоді, І про Жовті Води, |
Есть хлеб в бумажнике, Так позавтракает полезным, И о Желтые Воды, И город Берестечка. | Є хліба в торбині, То поснідаєм в пригоді, І про Жовті Води, І містечко Берестечко. |
А рядом со льдом уже проживаются И устроились копать. На третью насилу Докопались до стены | А коло льоху вже проснулись І заходилися копать. На третій насилу Докопалися до муру |
И устроились копать. На третью насилу Докопались до стены Да немного помолчи. | І заходилися копать. На третій насилу Докопалися до муру Та трохи спочили. |
На третью насилу Докопались до стены Да немного помолчи. Направленник просит, | На третій насилу Докопалися до муру Та трохи спочили. Ісправник аж просить, |
И собачью сложили Выпарили в Москве Таковы песни Богдану Так маленький ох в Субботах | Й песню сложили Випарили у московській Отак пісні Богданові Так малий льох в Суботові |
Выпарили в Москве Таковы песни Богдану Так маленький ох в Субботах Огромный тот же лед | Випарили у московській Отак пісні Богданові Так малий льох в Суботові Великого ж того льоху |
Таковы песни Богдану Так маленький ох в Субботах Огромный тот же лед Еще и не докопалась. | Отак пісні Богданові Так малий льох в Суботові Великого ж того льоху Ще й не дошукалась. |
Так маленький ох в Субботах Огромный тот же лед Еще и не докопалась. Стоять в деревне Суббота | Так малий льох в Суботові Великого ж того льоху Ще й не дошукалась. Стоїть в селі Суботові |
Значит, все были в восторге. Могилы уже разрывают Деньги ищут, Лехи твои раскапывают | То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують |
Могилы уже разрывают Деньги ищут, Лехи твои раскапывают Да тебя же и оскорбляют, | Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, |
Могилы уже разрывают Деньги ищут, Лехи твои раскапывают Да тебя же и оскорбляют, | Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, |
Деньги ищут, Лехи твои раскапывают Да тебя же и оскорбляют, Потерял бедную | Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Занапастив єси вбогу |
Потерял бедную За то же тебе такая и благодарность. На той Украине, На той же, что с тобой | Занапастив єси вбогу За те ж тобі така й дяка. На тій Україні, На тій самій, що з тобою |
В землю не вдашь? Почему мне злая судьба, Почему не сбавишься? Спрячь телько в поле, | У землю не вдавиш? Чому мені злої долі, Чом віку не збавиш? Сховай тілько в полі, |
Почему мне злая судьба, Почему не сбавишься? Спрячь телько в поле, Чтобы никто не знал, не видел | Чому мені злої долі, Чом віку не збавиш? Сховай тілько в полі, Щоб ніхто не знав, не бачив |
А рядом с ребенком В день покоя и в воскресенье Головячку ему смоет, Белая рубашка и белая рубашка | А коло дитини В будень і в неділю Головоньку йому змиє, Й сорочечку білу |
В день покоя и в воскресенье Головячку ему смоет, Белая рубашка и белая рубашка Что день божий надевает. | В будень і в неділю Головоньку йому змиє, Й сорочечку білу Що день божий надіває. |
Так его целует, Сама не съест и не допьет, Не знает Марко, как в колыбели Иногда ночью | Так його цілує, Сама не з'їсть і не доп'є, Не зна Марко, як в колисці Часом серед ночі |
Сама не съест и не допьет, Не знает Марко, как в колыбели Иногда ночью Так она уже справится, | Сама не з'їсть і не доп'є, Не зна Марко, як в колисці Часом серед ночі То вона вже скочить, |
Не знает Марко, как в колыбели Иногда ночью Так она уже справится, Она слышит из тех домов, | Не зна Марко, як в колисці Часом серед ночі То вона вже скочить, Вона чує з тії хати, |
На хутир снова благодать К деду в доме отдыхают. Марк уже слышит И осенью не ночует | На хутір знову благодать До діда в хату спочивать. Уже Марко чумакує І восени не ночує |
К деду в доме отдыхают. Марк уже слышит И осенью не ночует И просит совета | До діда в хату спочивать. Уже Марко чумакує І восени не ночує І просить поради |
Марк уже слышит И осенью не ночует И просит совета До царяны бы рада | Уже Марко чумакує І восени не ночує І просить поради До царівни б рада |
С молодыми танцами танцует, И двор выметает, Во двор призывает, Да вареным угощением, | З молодицями танцює, Та двір вимітає, У двір закликає, Та вареною частує, |
Это богатые люди, Пойду помолюсь Всем святым в Киеве, Да и снова вернусь | То багаті люде, Піду помолюся Усім святим у Києві, Та й знову вернуся |
Пойду помолюсь Всем святым в Киеве, Да и снова вернусь В ваш дом, как примете. | Піду помолюся Усім святим у Києві, Та й знову вернуся В вашу хату, як приймете. |
И маслосвященцы служили, Старый Немногом по надлу, Екатерина же из болящей Екатерина рядом с ней | Й маслосвятіє служили, Старий Трохим по надвір'ю, Катерина ж з болящої Катерина коло неї |
Старый Немногом по надлу, Екатерина же из болящей Екатерина рядом с ней И дливает и ночует. | Старий Трохим по надвір'ю, Катерина ж з болящої Катерина коло неї І днює й ночує. |
Екатерина же из болящей Екатерина рядом с ней И дливает и ночует. А пока спят ночью | Катерина ж з болящої Катерина коло неї І днює й ночує. А тим часом сичі вночі |
Екатерина же из болящей Екатерина рядом с ней И дливает и ночует. А пока спят ночью | Катерина ж з болящої Катерина коло неї І днює й ночує. А тим часом сичі вночі |
Екатерина же из болящей Екатерина рядом с ней И дливает и ночует. А пока спят ночью | Катерина ж з болящої Катерина коло неї І днює й ночує. А тим часом сичі вночі |
Екатерина рядом с ней И дливает и ночует. А пока спят ночью Неверное гадание | Катерина коло неї І днює й ночує. А тим часом сичі вночі Недобре віщують |
Везет Марко Екатерине А отцу шитья пояса А наемник на глазапок Золотые парчи | Везе Марко Катерині А батькові шитий пояс А наймичці на очіпок Парчі золотої |
А пока текут реки, За горами горы, облаками повитые, Неудовлетворенная и голая Застукали сердешечную волю | А поки що течуть ріки, За горами гори, хмарою повиті, Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю |
За горами горы, облаками повитые, Неудовлетворенная и голая Застукали сердешечную волю Муштрированных людей много. | За горами гори, хмарою повиті, Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю Людей муштрованих чимало. |
Неудовлетворенная и голая Застукали сердешечную волю Муштрированных людей много. Всех императоров бы стало | Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю Людей муштрованих чимало. Всіх імператорів би стало |
Да с ветром говорят. Ветер тихий с Украины Понесет с росой Братской слезой | Та з вітром говорять. Вітер тихий з України Понесе з росою Братньою сльозою |
Ветер тихий с Украины Понесет с росой Братской слезой И меня вспомнишь. | Вітер тихий з України Понесе з росою Братньою сльозою І мене згадаєш. |
Понесет с росой Братской слезой И меня вспомнишь. Землякам моим в Уранах и не в Сернах, моя дружественная ПОСЛАНИЕ | Понесе з росою Братньою сльозою І мене згадаєш. землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє ПОСЛАНІЄ |
А вы преетесь на чужеземку Стремиться к добру И на Украину принесли Великие слова огромной силы | А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, І в Україну принесли Великих слов велику силу |
В немецкой земле, не чужой, И всю мизерию с собой, Дедами краденое добро, Тойди был бы сиротой, | В німецькі землі, не чужії, І всю мізерію з собою, Дідами крадене добро, Тойді оставсь би сиротою, |
И всю мизерию с собой, Дедами краденое добро, Тойди был бы сиротой, Не плакали бы дети, мать бы не рыдала, | І всю мізерію з собою, Дідами крадене добро, Тойді оставсь би сиротою, Не плакали б діти, мати б не ридала, |
Если бы вы учились так, как надо, Это было бы мудро для себя. И всё это видел, и все знаю, Нет ни ада, ни рая, | Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя. І все те бачив, і все знаю, Нема ні пекла, ані раю, |
Это было бы мудро для себя. И всё это видел, и все знаю, Нет ни ада, ни рая, Да кутей немец узловатый, | То й мудрість би була своя. І все те бачив, і все знаю, Нема ні пекла, ані раю, Та куций німець узловатий, |
И всё это видел, и все знаю, Нет ни ада, ни рая, Да кутей немец узловатый, Золотого Тамерлана | І все те бачив, і все знаю, Нема ні пекла, ані раю, Та куций німець узловатий, Золотого Тамерлана |
Да до того и историю Я расскажу вам, Хорошо принятые меры По немецкому виду | Та до того й історію Нашу нам розкаже, Добре заходились По німецькому показу |
У нас воля выросла, В голову горы слала, А спала на купах, На казацких вольных трупах, | У нас воля виростала, У голови гори слала, А спала на купах, На козацьких вольних трупах, |
В голову горы слала, А спала на купах, На казацких вольных трупах, Посмотреть только хорошо, | У голови гори слала, А спала на купах, На козацьких вольних трупах, Подивиться лишень добре, |
А спала на купах, На казацких вольных трупах, Посмотреть только хорошо, Прочитай еще раз. | А спала на купах, На козацьких вольних трупах, Подивиться лишень добре, Прочитайте знову |