question
stringlengths 12
6.88k
| answers
listlengths 0
5
| correct_answers
sequencelengths 1
1
| subject
stringclasses 2
values |
|---|---|---|---|
Режисером і художнім керівником театру «Березіль» у 1920-х рр. був | [
{
"marker": "А",
"text": "П. Саксаганський."
},
{
"marker": "Б",
"text": "А. Бучма."
},
{
"marker": "В",
"text": "Л. Курбас."
},
{
"marker": "Г",
"text": "О. Сердюк."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Сукупність яких понять і термінів потрібно використовувати, характеризуючи економічний розвиток радянської України в 1930-х рр.? | [
{
"marker": "А",
"text": " Індустріалізація, п’ятирічка, «стаханівський рух»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Денаціоналізація, приватна власність, гривня."
},
{
"marker": "В",
"text": "Продрозверстка, націоналізація, радгоспи."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Продподаток, артіль, трести."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У яких уривках з історичних джерел відображено особливості культурного життя України в 1930-ті рр.?
*1. «Триває робота з ліквідації неписьменності. За роки другої п’ятирічки лікнеп закінчили 1,5 млн чоловік. Посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість нової радянської людини…»
*2. «Для звуження впливу старої професури та викладачів реорганізовано управління вищою школою. Університети були ліквідовані, а на їхній основі утворювалисягалузевінавчальнізаклади,зокремаінститутинародноїосвіти».*
*3. «Партвидав, Сільгоспвидав забезпечують село творами класиків марксизму-ленінізму, брошурами, що висвітлюють кращі зразки колгоспного будівництва, агротехнічною та художньою літературою…» | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2"
},
{
"marker": "Б",
"text": "2, 3"
},
{
"marker": "В",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "1, 2, 3"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок документа й виконайте завдання.
«Сейм Карпатської України ухвалив цей закон:*
*1. Карпатська Україна є незалежна Держава…*
*3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України…»
Ухвалення закону стало одним із наслідків підписання | [
{
"marker": "А",
"text": "Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (пакт «Молотова–Ріббентропа»)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Версальського договору між Німеччиною та Великою Британією, Францією, Італією, Японією."
},
{
"marker": "В",
"text": "Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною та її союзниками."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Мюнхенської угоди між Німеччиною та Великобританією, Францією, Італією."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу розпочалася | [
{
"marker": "А",
"text": "1 вересня 1939 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "17 вересня 1939 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "28 червня 1940 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "22 червня 1941 р."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Які події Великої Вітчизняної війни відбувались упродовж 1941 – 1942 рр.?
1. Танкова битва в районі Рівне – Дубно – Луцьк – Броди.
2. Кримська наступальна операція.
3. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави.
4. Депортація кримських татар до Середньої Азії.
5. Утворення Українського штабу партизанського руху.
6. «Битва за Дніпро». | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2, 6"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 3, 5"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 4, 6"
},
{
"marker": "Г",
"text": "3, 4, 5"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Визволення УРСР від нацистських загарбників у її довоєнних кордонах здійснено в ході | [
{
"marker": "А",
"text": "Карпатсько-Ужгородської операції."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Ясько-Кишинівської операції."
},
{
"marker": "В",
"text": "Корсунь-Шевченківської операції."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Умансько-Батошанської операції."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Рік набуття Українською РСР членства в ООН в історії України пов’язаний із | [
{
"marker": "А",
"text": "проведенням операції «Вісла»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "включенням до її складу Закарпаття."
},
{
"marker": "В",
"text": "скасуванням карткової системи розподілу продуктів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "розгортанням кампанії боротьби з «безрідним космополітизмом»."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У яких цитованих документах відображено особливості культурно-ідеологічних процесів в Україні в період післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.)?
*1. «…Незважаючи на своє тринадцятилітнє існування, Інститут історії України не розробив і не видав… марксистсько-ленінської історії України. Працівники Інституту запозичили в істориків Антоновича, Грушевського положення, що… призвело до відродження буржуазно-націоналістичних настанов у питаннях історії України…»
*2. «…багато хто з наших письменників жалкують, що вони й досі не створили художніх творів про такого справжнього героя українського народу, як Трохим Лисенко. …Ми показали б у своїх творах значення мічурінської школи і цим самим зробили б велику справу для нашої партії...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Відображено в обох уривках."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Тільки в першому."
},
{
"marker": "В",
"text": " Тільки в другому."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Не відображено в жодному з уривків."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Процес повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, які опинилися за межами своєї країни в результаті війни, – це | [
{
"marker": "А",
"text": "депортація."
},
{
"marker": "Б",
"text": "реевакуація."
},
{
"marker": "В",
"text": "репатріація."
},
{
"marker": "Г",
"text": "демобілізація."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Особливість економічного розвитку УРСР у період «відлиги» полягала в | [
{
"marker": "А",
"text": "запровадженні орендних відносин на селі."
},
{
"marker": "Б",
"text": "падінні виробництва сільськогосподарської продукції."
},
{
"marker": "В",
"text": "децентралізації управління промисловістю та будівництвом."
},
{
"marker": "Г",
"text": "наданні підприємствам господарської самостійності й самофінансування."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Як «*велике явище другої половини XX ст., дивне своєю появою в пору відлиги та стоїчним протистоянням неосталінізму*» охарактеризовано творчість | [
{
"marker": "А",
"text": "Ю. Смолича, М. Хвильового."
},
{
"marker": "Б",
"text": "В. Симоненка, І. Світличного."
},
{
"marker": "В",
"text": "О. Теліги, Є. Маланюка."
},
{
"marker": "Г",
"text": "П. Панча, А. Головка."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Однією з ознак дисидентського руху в Україні в 1970-х рр. є | [
{
"marker": "А",
"text": "фінансування незалежними профспілками."
},
{
"marker": "Б",
"text": "залучення до нелегальної роботи лише українців."
},
{
"marker": "В",
"text": " налагодження конструктивного діалогу з владою."
},
{
"marker": "Г",
"text": "використання мирних, ненасильницьких методів боротьби."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався в | [
{
"marker": "А",
"text": "березні 1985 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "квітні 1986 р."
},
{
"marker": "В",
"text": " травні 1987 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "червні 1988 р."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У яких уривках з історичних джерел відображено особливості державно-політичних процесів в Україні в період незалежності?
*1. «Зростання ролі партій у політичному житті зумовило зміну виборчого закону. За законом право на депутатські мандати одержували партії або виборчі блоки, які в багатомандатному окрузі набирали не менше 3% голосів».*
*2. «До повноважень нової ланки судової системи віднесено вирішення питань щодо відповідності Конституції законів та інших нормативних актів, міжнародних угод, тлумачення норм Конституції».*
*3. «Верховна Рада Української РСР… проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території…» | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 2"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "1, 2, 3"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Україна, приєднавшись у 1994 р. до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, отримала гарантії безпеки з боку | [
{
"marker": "А",
"text": "США, Росії, Великої Британії."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Китаю, США, Франції."
},
{
"marker": "В",
"text": " Росії, Білорусії, Казахстану."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Німеччини, Франції, Китаю."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Велике розселення слов’ян тривало протягом | [
{
"marker": "А",
"text": "І ст. до н. е. — І ст. н. е."
},
{
"marker": "Б",
"text": "І–ІІ ст."
},
{
"marker": "В",
"text": "ІІІ–IV ст."
},
{
"marker": "Г",
"text": "V–VII ст."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Які зміни у соціально-економічному житті східних слов’ян сприяли утворенню Давньоруської держави?
1. Занепад і зникнення віче — органу громадського управління.
2. Підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва.
3. Запровадженням державної релігії, поширення писаного кодифікованого права.
4. Розклад родово-общинного ладу, початок класової диференціації. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 4"
},
{
"marker": "Б",
"text": "2, 4"
},
{
"marker": "В",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "2, 3"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
«Смердами» у Київській Русі називали | [
{
"marker": "А",
"text": "вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала."
},
{
"marker": "Б",
"text": "людей, які перебували у повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавались у спадщину)."
},
{
"marker": "В",
"text": "селян, які потрапили у залежність від феодала, відпрацьовуючи у його господарстві взяті у борг гроші."
},
{
"marker": "Г",
"text": "ремісників, які мешкали у садибах феодалів, працювали у їхніх майстернях і сплачували грошову данину."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У яких уривках з історичних джерел відображено норми права Київської Русі?
1. «Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту — 12 гривень, а за князівського рядовича — 5 гривень».
2. «Якщо ж на шляхтича підніме руку, поб’є його до крові простий селянин чи міщанин, тоді селянин чи міщанин повинен бути покараний відсіканням руки».
3. «Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде». | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "1, 2, 3"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Галицьку православну митрополію було створено за ініціативи князя | [
{
"marker": "А",
"text": "Ярослава Мудрого."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Данила Галицького."
},
{
"marker": "В",
"text": "Лева Даниловича."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Юрія І Львовича."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
У якому з уривків, узятих з історичних джерел, йдеться про Юрія Дрогобича? | [
{
"marker": "А",
"text": "«Український першодрукар. Засновник друкарні у Кракові. 1491 р. надрукував чотири богослужебні книги церковнослов’янською мовою...»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Волинський князь, \"некоронований король Русі\". 1497 р. очолив збройні сили Великого князівства Литовського. Здобув перемогу над ординцями у битві під Вишневцем...»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«...Український філософ, астроном, астролог, викладав у Болонському університеті. У 1481—1482 рр. — ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року».*"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Володар Галицько-Волинського князівства зі столицею у м. Володимир. Титулував себе \"королем Русі, князем Лодомерії\". Його правління було періодом розквіту держави...»"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Одне з рішень Люблінського сейму 1569 р. — це | [
{
"marker": "А",
"text": "запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави — Речі Посполитої."
},
{
"marker": "Б",
"text": "збереження у новоутвореній Речі Посполитій Київського та Волинського удільних князівств."
},
{
"marker": "В",
"text": "ліквідація Великого князівства Литовського шляхом його включення до складу Польського королівства."
},
{
"marker": "Г",
"text": "визнання владою Речі Посполитої догмату про сходження Духа Святого не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Затвердження у 70-х рр. XVI ст. урядом Речі Посполитої реєстрового війська стало політичним і правовим | [
{
"marker": "А",
"text": "об’єднанням інтересів польської шляхти та козацтва."
},
{
"marker": "Б",
"text": "завершенням польсько-українського протистояння."
},
{
"marker": "В",
"text": "припиненням масового покозачення селян і міщан."
},
{
"marker": "Г",
"text": "визнанням козацтва як нового соціального стану."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Поширення Магдебурзького права в XIV–XVII ст. на українських землях сприяло | [
{
"marker": "А",
"text": "витісненню з органів міського самоврядування іноземців (поляків, німців тощо)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "захисту населення міст від сваволі королівських намісників і великих землевласників."
},
{
"marker": "В",
"text": "поглибленню спеціалізації ремісничого виробництва та утворенню цехів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "утвердженню панівного становища українського населення в містах."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Фільварок — це | [
{
"marker": "А",
"text": "доброчинні товариства української шляхти, що опікувалися будівництвом православних храмів."
},
{
"marker": "Б",
"text": "форма промислового виробництва, заснована на розподілі праці й ремісничій техніці, що передувала великій машинній індустрії."
},
{
"marker": "В",
"text": "багатогалузеве господарство, що базувалося на праці кріпосних селян й орієнтувалося на виробництво сільськогосподарської продукції, перш за все збіжжя на продаж."
},
{
"marker": "Г",
"text": "корпоративні організації ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Зазначте напрями діяльності православних міщанських братств у другій половині XVI — першій половині XVII ст.
1. Обмеження впливу церковних ієрархів.
2. Розбудова храмів, заснування друкарень і шкіл.
3. Оборона українських земель від татарських набігів.
4. Організація взаємодопомоги, шпиталів для хворих.
5. Установлення взаємовідносин із православними країнами.
6. Пропагування ідеї об’єднання православної та католицької церков. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 4, 5"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 2, 4"
},
{
"marker": "В",
"text": "3, 5, 6"
},
{
"marker": "Г",
"text": "2, 3, 6"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
«Політичний, церковний, освітній діяч Речі Посполитої. З 1627 р. — архімандрит Києво-Печерського монастиря. У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. Для підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків заснував Лаврську школу...» | [
{
"marker": "А",
"text": "П. Могилу"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Ф. Прокоповича"
},
{
"marker": "В",
"text": "Й. Кондзелевича"
},
{
"marker": "Г",
"text": "В.-К. Острозького"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У чому полягала особливість перебігу національно-визвольної боротьби українського народу впродовж червня 1652 р. — серпня 1657 р.? | [
{
"marker": "А",
"text": "Різке загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася у громадянську війну й спричинила розкол козацької держави на два гетьманства, виділення Запоріжжя в окрему політичну силу."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Погіршення становища новоутвореної Української козацької держави та активні пошуки її урядом союзників для розгрому Речі Посполитої і возз’єднання в межах єдиної держави усіх українських земель."
},
{
"marker": "В",
"text": "Намагання польського та московського урядів поділити козацьку державу, що завершилося закріпленням її територіального розколу на міждержавному рівні, боротьба патріотичних сил за возз’єднання козацької держави."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Втручання іноземних держав у внутрішні справи України, ліквідація українських державних інституцій на Правобережжі та його спустошення польськими, кримськими, турецькими, московськими військами."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Уривок із якого договору подано нижче?
«На стороні його королівської величності — від Дніпра, що під Києвом, і... до Путивльського рубежу ніякого міста, ні волості... від нинішнього часу належати не буде... А внизу по Дніпру земля, що називається Запороги, і тамтешні козаки... мають бути під високою рукою обох великих государів... Місто Київ на сторону Речі Посполитої має бути віддане... через два роки, від нинішнього договору рахуючи...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Зборівського договору 1649 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Білоцерківського договору 1651 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "Гадяцького договору 1658 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Андрусівського договору 1667 р."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
У якому році укладено документ, витяг із якого подано нижче?
«...Ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке... постановили з ...гетьманом таке право... в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина, ...за ними городові полковники... І з тими генеральними особами мають радитися гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро... нічого без їхнього дозволу... не зачинаючи приватною владою... і до завершення не доводячи...» | [
{
"marker": "А",
"text": "1651 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1681 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1686 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1710 р."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Унаслідок Першого поділу Речі Посполитої до володінь Австрійської монархії приєднано | [
{
"marker": "А",
"text": "Волинь."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Закарпаття."
},
{
"marker": "В",
"text": "Східну Галичину."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Північну Буковину."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Героїчна оборона Севастополя тривала під час російсько-турецької війни | [
{
"marker": "А",
"text": "1700—1713 рр."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1787—1791 рр."
},
{
"marker": "В",
"text": "1806—1812 рр."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1853—1856 рр."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Історик Д. Дорошенко вважав, що «...гайдамацтво як форму активного протесту проти несприятливих умов суспільного ладу знали також і західноукраїнські землі Галичина й Буковина».
На основі аналізу якого явища зроблено такий висновок? | [
{
"marker": "А",
"text": "«ходіння в народ»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«рух опришків»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«холерні бунти»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«похід у Таврію за волею»"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Зазначте ознаки кризи у сільському господарстві Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.
1. Низька товарність господарства.
2. Посилення кріпосницького гніту.
3. Зменшення плати кріпакам за їхню роботу.
4. Зростання кількості безземельних селян.
5. Переведення усіх кріпаків із відробіткової ренти на грошову.
6. Падіння цін на сільськогосподарську продукцію у зв’язку з її перевиробництвом. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2, 4"
},
{
"marker": "Б",
"text": "3, 5, 6"
},
{
"marker": "В",
"text": "1, 4, 5"
},
{
"marker": "Г",
"text": "2, 3, 6"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела?
«Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий імператорським університетом на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Новоросійський університет"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Чернівецький університет"
},
{
"marker": "В",
"text": "Київський університет"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Харківський університет"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Які із зазначених нижче фактів біографії належать Володимиру Антоновичу? | [
{
"marker": "А",
"text": "Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Організатор і голова Київської громади, головний редактор Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864—1880 рр.), професор Київського університету (з 1878 р.)."
},
{
"marker": "В",
"text": "Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.)."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Активний учасник Київської громади, емігрував до Швейцарії (1875 р.), де заснував Вільну українську друкарню, видавав український журнал «Громада»."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Яка організація в ході революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії домагалася поділу Галичини на дві частини: східну — українську та західну — польську? | [
{
"marker": "А",
"text": "Головна руська рада"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Руська трійця"
},
{
"marker": "В",
"text": "Руський собор"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Центральна рада народова"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Український національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні 1860—1880-х рр. був спрямований на | [
{
"marker": "А",
"text": "об’єднання українського, польського та російського рухів у єдиний визвольний рух."
},
{
"marker": "Б",
"text": "перехід до легальної політичної боротьби за відродження української державності."
},
{
"marker": "В",
"text": "організацію видавничої справи, відкриття недільних шкіл, бібліотек."
},
{
"marker": "Г",
"text": "створення підпільних терористичних організацій."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Для представників якої суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст. були характерні такі погляди?
1. «Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім російським світом...»
2. «Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»
3. «Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж у польському болоті...» | [
{
"marker": "А",
"text": "москвофілів"
},
{
"marker": "Б",
"text": "хлопоманів"
},
{
"marker": "В",
"text": "народовців"
},
{
"marker": "Г",
"text": "радикалів"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Унаслідок якої події в Російській імперії почала виходити перша україномовна газета «Хлібороб»? | [
{
"marker": "А",
"text": "Оприлюднення Валуєвського циркуляру 1863 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Оприлюднення Емського указу 1876 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "Підписання Олександром II «Маніфесту…» від 19 лютого 1861 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Підписання Миколою II «Маніфесту…» від 17 жовтня 1905 р."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Легіон Українських січових стрільців — це військова частина, створена за ініціативи | [
{
"marker": "А",
"text": "Союзу визволення України у складі німецької армії, що діяла проти румунської армії у 1914—1916 рр."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Головної української ради у складі австрійської армії, що діяла проти російської армії у 1914—1918 рр."
},
{
"marker": "В",
"text": "Карпато-руського визвольного комітету у складі російської армії, що діяла проти австрійської армії у 1915—1917 рр."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Товариства українських поступовців, що діяла як проти російської, так і проти німецької армій у 1916—1918 рр."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
До якого періоду Української революції належать цитовані документи?
1. «Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки…»
2. «Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав…» | [
{
"marker": "А",
"text": "листопад — грудень 1917 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "грудень 1917 — січень 1918 рр."
},
{
"marker": "В",
"text": "січень — лютий 1918 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "лютий — березень 1918 р"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Що із зазначеного нижче було складовою політики більшовиків в Україні наприкінці 1917 — у лютому 1918 рр.?
1. Ліквідація приватної власності.
2. Введення на підприємствах відрядної оплати.
3. Проведення суцільної колективізації.
4. Створення сільськогосподарських комун.
5. Націоналізація промислових підприємств.
6. Проведення форсованої індустріалізації. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2, 4"
},
{
"marker": "Б",
"text": "3, 5, 6"
},
{
"marker": "В",
"text": "1, 4, 5"
},
{
"marker": "Г",
"text": "2, 3, 6"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.
«Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду...»
Яку «велику потребу» в Україні мали зазначені вище країни? | [
{
"marker": "А",
"text": "Створити міцний, дієвий бар’єр проти проникнення більшовизму в Європу."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Включити молоду, незміцнілу державу Україна до складу Четверного союзу."
},
{
"marker": "В",
"text": "Використати людські ресурси, щоб компенсувати власні людські втрати у війні."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні виснажені економіки."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Однією з причин упровадження в Україні НЕПу як нової моделі господарювання було | [
{
"marker": "А",
"text": "продовження бойових дій, що ускладнювали відбудову народного господарства."
},
{
"marker": "Б",
"text": "невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося у збройні виступи проти влади."
},
{
"marker": "В",
"text": "здійснення республікою дипломатичного прориву й виходу з дипломатичної ізоляції."
},
{
"marker": "Г",
"text": "піднесення європейського та світового революційного руху, здійснення світової революції."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Стосовно якого політичного курсу було прийнято цитовану нижче резолюцію?
«Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. — є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності. Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму». | [
{
"marker": "А",
"text": "коренізації"
},
{
"marker": "Б",
"text": "колективізації"
},
{
"marker": "В",
"text": "індустріалізації"
},
{
"marker": "Г",
"text": "культурної революції"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Про якого діяча культури України 1920-х рр. йдеться в листі Й. Сталіна до Л. Кагановича?
«…Вимоги про "негайну дерусифікацію пролетаріату" в Україні, його думка про те, що "від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше", його заява про те, що "ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва"… звучать тепер… більш ніж дивно». | [
{
"marker": "А",
"text": "М. Зерова"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Л. Курбаса"
},
{
"marker": "В",
"text": "М. Хвильового"
},
{
"marker": "Г",
"text": "О. Довженка"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
ВАПЛІТЕ — це | [
{
"marker": "А",
"text": "об’єднання письменників і літераторів України у 1920-ті рр."
},
{
"marker": "Б",
"text": "спілка українських фото- й кінорежисерів при Київській кінофабриці."
},
{
"marker": "В",
"text": "творчий союз українських художників-авангардистів 1920–1930-х рр."
},
{
"marker": "Г",
"text": "мистецьке угруповання театральних діячів України, послідовників Леся Курбаса."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Який перелік назв і термінів стосується суспільного життя України 1930-х рр.? | [
{
"marker": "А",
"text": "Лікнеп, непман, «Плуг»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Інтегральний націоналізм», русофільство, румунізація."
},
{
"marker": "В",
"text": "Соціалістичний реалізм, Великий терор, «стаханівський рух»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Українська академія наук, Українська автокефальна православна церква, «Молодий театр» Леся Курбаса."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Визначте заходи, що характеризують політику польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 рр.
1. Конституційне закріплення прав українців на власну мову й отримання початкової освіти українською мовою, надання Східній Галичині автономних прав.
2. Пошук порозуміння з українством шляхом створення двомовних шкіл на Волині, призначення українців на високі державні посади.
3. Заборона використовувати терміни «Україна» й «українці», передання українських земель польським осадникам.
4. Запровадження політики «пацифікації», створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "Б",
"text": "2, 4"
},
{
"marker": "В",
"text": "1, 4"
},
{
"marker": "Г",
"text": "2, 3"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Коли було підписано цитований нижче документ?
«…При підписанні договору між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік… уповноважені обох сторін обговорили у суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Центрально-Східній Європі…» | [
{
"marker": "А",
"text": "23 серпня 1939 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1 вересня 1939 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "17 вересня 1939 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "22 червня 1941 р."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Спільною метою усіх течій руху Опору в Україні в роки Другої світової війни було | [
{
"marker": "А",
"text": "відновлення радянської влади."
},
{
"marker": "Б",
"text": "здобуття незалежності Україною."
},
{
"marker": "В",
"text": "відновлення Української Народної Республіки."
},
{
"marker": "Г",
"text": "вигнання нацистських окупантів із території України."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Які події Великої Вітчизняної війни відбулися 1943 р.?
1. Остаточна окупація території України військами Німеччини та її союзників.
2. Проведення радянськими військами Кримської наступальної операції.
3. Визволення Києва.
4. Створення Українського штабу партизанського руху.
5. «Битва за Дніпро».
6. Публікація кіноповісті О. Довженка «Україна в огні». | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2, 4"
},
{
"marker": "Б",
"text": "3, 5, 6"
},
{
"marker": "В",
"text": "1, 4, 5"
},
{
"marker": "Г",
"text": "2, 3, 6"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У чому полягала особливість відбудови народного господарства Української РСР після Другої світової війни? | [
{
"marker": "А",
"text": "Надання переваги розвитку галузям промисловості групи «Б»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Висока врожайність зернових культур за останні двадцять років."
},
{
"marker": "В",
"text": "Здійснювалася на основі чіткого виконання п’ятирічного плану."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Отримання фінансової допомоги за «планом Маршалла»."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Чи відображено в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського суспільства в період десталінізації (1953–1964 рр.)?
1. «…У рік, коли було одержано найбільший урожай, на цілині працювало понад 75 тисяч юнаків і дівчат з України. Сотні тисяч механізаторів і фахівців, мобілізованих у сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували радгоспи. ...Українські механізатори організували 54 цілинних радгоспи...»
2. «Збирання кукурудзи важко піддавалося механізації й тому постійно доводилося мобілізовувати з міст сотні тисяч осіб. Строки навчання у вузах пересувалися, а обсяг навчального матеріалу скорочувався, тому студенти тепер мали ще один "кукурудзяний" семестр...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Відображено в обох уривках."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Тільки у першому."
},
{
"marker": "В",
"text": "Тільки у другому."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Не відображено у жодному з уривків."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Кого з митців стосується цитований нижче документ?
«Нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того, що "...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій формі"». | [
{
"marker": "А",
"text": "М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський."
},
{
"marker": "Б",
"text": "О. Теліга, О. Ольжич, У. Самчук."
},
{
"marker": "В",
"text": "Л. Костенко, І. Драч, В. Симоненко."
},
{
"marker": "Г",
"text": "П. Тичина, В. Сосюра, М. Бажан."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Особливість розвитку освіти України середини 1960 — початку 1980-х рр. — це | [
{
"marker": "А",
"text": "збільшення кількості шкіл з українською мовою викладання."
},
{
"marker": "Б",
"text": "завершення переходу до обов’язкової загальної середньої освіти."
},
{
"marker": "В",
"text": "поява навчальних закладів нового типу — гімназій, ліцеїв, колегіумів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "переорієнтація профтехосвіти на підготовку фахівців сфери обслуговування, бізнесу."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Витяг з якого документа подано нижче?
«Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території. Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах... Українська РСР має право на власні Збройні Сили…» | [
{
"marker": "А",
"text": "Декларація про державний суверенітет України"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Акт проголошення незалежності України"
},
{
"marker": "В",
"text": "Декларація прав національностей України"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Закон «Про економічну самостійність Української РСР»"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Яка із зазначених нижче подій відбулася того ж року що і прийняття Верховною Радою Конституції незалежної України? | [
{
"marker": "А",
"text": "Вступ України до Ради Європи."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Запровадження національної валюти — гривні"
},
{
"marker": "В",
"text": "Політ у космос першого космонавта України Л. Каденюка."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Отримання Україною статусу країни з ринковою економікою."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
У переносному значенні вжито в тексті виділене слово | [
{
"marker": "А",
"text": "маленької *дитини*"
},
{
"marker": "Б",
"text": "над *колискою*"
},
{
"marker": "В",
"text": "почутої *мелодії*"
},
{
"marker": "Г",
"text": "*ходить* навшпиньках"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
Фразеологізмом є вислів | [
{
"marker": "А",
"text": "багатоголосся душі"
},
{
"marker": "Б",
"text": "відкривається шлях"
},
{
"marker": "В",
"text": "взаємності з життям"
},
{
"marker": "Г",
"text": "колискова — це душа"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
Окремо в цьому тексті пишуться слова | [
{
"marker": "А",
"text": "в/перше"
},
{
"marker": "Б",
"text": "від/тепер"
},
{
"marker": "В",
"text": "на/певно"
},
{
"marker": "Г",
"text": "не/наче"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Усе починається з дитинства, з ***колискової***, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання ***почутої*** мелодії на/вічно вплітається для ***маленької*** дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить ***навшпиньках***.
Іменник виділено в словосполученні з тексту | [
{
"marker": "А",
"text": "починається з ***колискової***"
},
{
"marker": "Б",
"text": "звучання ***почутої*** мелодії"
},
{
"marker": "В",
"text": "для ***маленької*** дитини"
},
{
"marker": "Г",
"text": "ходить ***навшпиньках***"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
Вставне слово вжито в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "першому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "третьому"
},
{
"marker": "В",
"text": "четвертому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "п’ятому"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
Складним є речення | [
{
"marker": "А",
"text": "перше"
},
{
"marker": "Б",
"text": "друге"
},
{
"marker": "В",
"text": "третє"
},
{
"marker": "Г",
"text": "п’яте"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "першому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "другому"
},
{
"marker": "В",
"text": "третьому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "четвертому"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
М’який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "виставковий павіл..йон, шановне пан..ство"
},
{
"marker": "Б",
"text": "громадянс..ка позиція, здаєт..ся в оренду"
},
{
"marker": "В",
"text": "п’ят..сот гривень, перевірка знан.."
},
{
"marker": "Г",
"text": "абсолютна мен..шість, пол..ське посольство"
},
{
"marker": "Д",
"text": "підійти близ..ко, гетьман..ський палац"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Букву *и* треба писати на місці обох пропусків у рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "виконувати реч..тативом, промовиста ц..тата"
},
{
"marker": "Б",
"text": "створити за аналог..єю, словниковий д..ктант"
},
{
"marker": "В",
"text": "с..гнальні вогні, соц..ологічне опитування"
},
{
"marker": "Г",
"text": "історія ав..ації, порадитися з д..ректором"
},
{
"marker": "Д",
"text": "..нженерний фах, схвалення колект..ву"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Граматичну помилку допущено в словосполученні | [
{
"marker": "А",
"text": "сто кілограмів"
},
{
"marker": "Б",
"text": "незручних туфель"
},
{
"marker": "В",
"text": "барвистих ярмарок"
},
{
"marker": "Г",
"text": "багатоповерхових готелів"
},
{
"marker": "Д",
"text": "запалення легень"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Суфікс *-ев-* має прикметник, утворений від слова | [
{
"marker": "А",
"text": "край"
},
{
"marker": "Б",
"text": "груша"
},
{
"marker": "В",
"text": "кущ"
},
{
"marker": "Г",
"text": "кварц"
},
{
"marker": "Д",
"text": "вечір"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Граматичну помилку допущено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "найвірогідніше тлумачення"
},
{
"marker": "Б",
"text": "найбільш вищий пагорб"
},
{
"marker": "В",
"text": "менш доцільний спосіб"
},
{
"marker": "Г",
"text": "щонайвигідніші умови"
},
{
"marker": "Д",
"text": "якнайкращий підручник"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Граматичну помилку допущено в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "Що вища культура народу, духовна та матеріальна, то вища й міцніша позиція його мови."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Відомо, що творча своєрідність художника найповніше виявляється в його книгах."
},
{
"marker": "В",
"text": "Коли маєш дар, успадкований від матері, від рідного народу, то обов’язок твій — народові його й повернути."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Коли заповіт Альфреда Нобеля оприлюднили, виникли найсуперечливіші чутки та судження."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Правильну відмінкову форму числівника *сімсот дев’яносто вісім* наведено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "*Р. в.* семи сотень дев’яноста восьми"
},
{
"marker": "Б",
"text": "*Д. в.* сімсот дев’яноста вісьмом"
},
{
"marker": "В",
"text": "*Зн. в.* семисот дев’яноста вісім"
},
{
"marker": "Г",
"text": "*Ор. в.* сьомастами дев’яноста вісьма"
},
{
"marker": "Д",
"text": "*М. в.* (на) семисот дев’яноста вісьмох"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
У реченні
*І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,
Хоч довгу путь у світі перейшов,
Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і,
Весь на риштован(5)ях нових будов!*
подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, окрім | [
{
"marker": "А",
"text": "1"
},
{
"marker": "Б",
"text": "2"
},
{
"marker": "В",
"text": "3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "4"
},
{
"marker": "Д",
"text": "5"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Правильно утворено форму 3-ої особи множини від інфінітива | [
{
"marker": "А",
"text": "бігти — біжуть"
},
{
"marker": "Б",
"text": "свистати — свистають"
},
{
"marker": "В",
"text": "хотіти — хотять"
},
{
"marker": "Г",
"text": "сідати — сидять"
},
{
"marker": "Д",
"text": "губити — гублять"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насунулися хмари...» обрати | [
{
"marker": "А",
"text": "заступивши темрявою небо."
},
{
"marker": "Б",
"text": "і зависли над молодими садами."
},
{
"marker": "В",
"text": "які змусили все живе зачаїтися."
},
{
"marker": "Г",
"text": "і ринула стоголоса злива."
},
{
"marker": "Д",
"text": "пішов густий літній дощ."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "надзьобувати, юшечка, щасливець"
},
{
"marker": "Б",
"text": "бджолосім’я, розмаїтість, узбережжя"
},
{
"marker": "В",
"text": "єднання, сором’язливість, щирість"
},
{
"marker": "Г",
"text": "джерельце, льодовий, щільний"
},
{
"marker": "Д",
"text": "зшивати, рум’янець, дзеркальце"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Усі розділові знаки правильно вжиті в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани, й де хмари часто сіють дощі."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?"
},
{
"marker": "В",
"text": "Хоч навколо, за тином ліс жовтів і мінився осінніми фарбами, але хміль іще буйно зеленів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина."
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Частка *не* пишеться окремо у варіанті | [
{
"marker": "А",
"text": "стало не/переливки"
},
{
"marker": "Б",
"text": "не/здужати всіх завдань"
},
{
"marker": "В",
"text": "не/покоїтися через погоду"
},
{
"marker": "Г",
"text": "не/дооцінювати друзів"
},
{
"marker": "Д",
"text": "говорити не/правду"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Спонукальним є речення | [
{
"marker": "А",
"text": "Жінки втомились бути непрекрасними."
},
{
"marker": "Б",
"text": "За правду, браття, єднаймось щиро."
},
{
"marker": "В",
"text": "Весна прийшла, та якось несподівано!"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Шматок землі, ти звешся Україною."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Дрібнота буть не годна ворогами."
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Виділена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "***з***асвітити, ***з***ломити, ***з***чищати"
},
{
"marker": "Б",
"text": "са***д***очок, фу***т***боліст, ***д***ивина"
},
{
"marker": "В",
"text": "коро***т***ший, ви**т**рачати, поза***т***орік"
},
{
"marker": "Г",
"text": "***ц***арювати, ***ц***имбаліст, ***ц***ікавий"
},
{
"marker": "Д",
"text": "ане***к***дот, по***к***рівля, ***к***раяти"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Мистецтво, не підвладне часу**
(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності
картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:
якось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.
Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на
стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі
роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І
картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка
пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок
чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються,
і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому
полотні.
(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.
Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи
купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди
залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без
жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито
він бачив природу.
(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох
техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,
була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто
подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був
несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у
свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає
абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі
енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але
усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові
якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його
чистішим, наблизити
до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать
багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань
на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому
була притаманна жорстка творча самодисципліна.
(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,
ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі
із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення
його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були
єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу
(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,
наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав
постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною
(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —
сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть
речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.
Непідробний.
(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити
самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних
речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час
роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним
природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що
його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800
полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.
(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх
кутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не
міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в
них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять
центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна
використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки
курників.
(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали
після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,
випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем
енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.
(65) Зараз вони її цінують.
*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
Синонім до фразеологізму з речення «Він справді набив руку старанними, наполегливими й самозреченими вправами» (рядки 39–40) – | [
{
"marker": "А",
"text": "набити оскому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "робити своє"
},
{
"marker": "В",
"text": "узяти в руки"
},
{
"marker": "Г",
"text": "собаку з’їсти"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Мистецтво, не підвладне часу**
(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності
картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:
якось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.
Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на
стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі
роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І
картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка
пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок
чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються,
і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому
полотні.
(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.
Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи
купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди
залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без
жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито
він бачив природу.
(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох
техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,
була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто
подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був
несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у
свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає
абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі
енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але
усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові
якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його
чистішим, наблизити
до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать
багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань
на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому
була притаманна жорстка творча самодисципліна.
(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,
ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі
із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення
його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були
єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу
(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,
наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав
постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною
(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —
сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть
речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.
Непідробний.
(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити
самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних
речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час
роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним
природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що
його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800
полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.
(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх
кутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не
міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в
них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять
центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна
використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки
курників.
(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали
після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,
випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем
енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.
(65) Зараз вони її цінують.
*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
Слово, виділене у вислові «Вінсент же пише **яро**» (рядки 49–50), ужито, щоб | [
{
"marker": "А",
"text": "заперечити зміст попереднього речення"
},
{
"marker": "Б",
"text": "означити потяг художника до швидкого заробітку"
},
{
"marker": "В",
"text": "підкреслити яскравість і пристрасність його манери"
},
{
"marker": "Г",
"text": "змалювати гнівне обурення художника навколишньою дійсністю"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Мистецтво, не підвладне часу**
(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності
картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:
якось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.
Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на
стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі
роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І
картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка
пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок
чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються,
і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому
полотні.
(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.
Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи
купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди
залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без
жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито
він бачив природу.
(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох
техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,
була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто
подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був
несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у
свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає
абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі
енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але
усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові
якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його
чистішим, наблизити
до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать
багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань
на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому
була притаманна жорстка творча самодисципліна.
(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,
ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі
із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення
його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були
єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу
(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,
наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав
постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною
(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —
сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть
речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.
Непідробний.
(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити
самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних
речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час
роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним
природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що
його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800
полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.
(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх
кутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не
міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в
них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять
центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна
використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки
курників.
(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали
після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,
випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем
енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.
(65) Зараз вони її цінують.
*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
У тексті немає мікротеми | [
{
"marker": "А",
"text": "бачення ван Гогом мети свого життя"
},
{
"marker": "Б",
"text": "малярська майстерність художника"
},
{
"marker": "В",
"text": "спадщина митця в музеях світу"
},
{
"marker": "Г",
"text": "сприйняття його творів сучасниками"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Мистецтво, не підвладне часу**
(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності
картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:
якось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.
Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на
стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі
роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І
картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка
пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок
(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.
Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи
купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди
залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без
жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито
він бачив природу.
(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох
техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,
була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто
подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був
несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у
свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає
абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі
енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але
усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові
якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його
чистішим, наблизити
до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать
багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань
на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому
була притаманна жорстка творча самодисципліна.
(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,
ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі
із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення
його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були
єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу
(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,
наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав
постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною
(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —
сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть
речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.
Непідробний.
(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити
самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних
речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час
роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним
природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що
його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800
полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.
(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх
кутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не
міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в
них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять
центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна
використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки
курників.
(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали
після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,
випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем
енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.
(65) Зараз вони її цінують.
*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
Принцип «творити без жодних меркантильних інтересів» ілюструють усі фрагменти тексту, окрім | [
{
"marker": "А",
"text": "На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних художників (рядки 1–2)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "… треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні блага, без жалю до себе (рядки 29–30)."
},
{
"marker": "В",
"text": "Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах (рядки 47–48)."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Він залишав безліч полотен… повсюди, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати… (рядки 54–56)."
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Мистецтво, не підвладне часу**
(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності
картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:
якось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.
Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на
стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі
роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І
картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка
(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.
Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи
купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди
залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без
жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито
він бачив природу.
(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох
техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,
була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто
подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був
несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у
свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає
абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі
енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але
усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові
якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його
чистішим, наблизити
до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать
багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань
на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому
була притаманна жорстка творча самодисципліна.
(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,
ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі
із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення
його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були
єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу
(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,
наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав
постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною
(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —
сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть
речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.
Непідробний.
(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити
самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних
речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час
роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним
природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що
його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800
полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.
(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх
кутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не
міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в
них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять
центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна
використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки
курників.
(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали
після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,
випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем
енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.
(65) Зараз вони її цінують.
*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
Висновком, що випливає з інших поданих суджень, є | [
{
"marker": "А",
"text": "Усі роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові» (рядки 6–7)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Живописець самовдосконалюється, розвиває в собі енергію й думку (рядки 24–25)."
},
{
"marker": "В",
"text": "Він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисципліна (рядки 31–32)."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Вінсент за дев’ять років написав понад 800 полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість (рядки 52–53)."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Мистецтво, не підвладне часу**
(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності
картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:
якось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.
Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на
стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі
роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І
картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка
(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.
Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи
купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди
залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без
жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито
він бачив природу.
(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох
техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,
була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто
подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був
несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у
свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає
абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі
енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але
усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові
якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його
чистішим, наблизити
до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать
багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань
на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому
була притаманна жорстка творча самодисципліна.
(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,
ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі
із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення
його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були
єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу
(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,
наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав
постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною
(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —
сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть
речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.
Непідробний.
(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити
самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних
речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час
роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним
природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що
його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800
полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.
(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх
кутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не
міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в
них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять
центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна
використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки
курників.
(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали
після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,
випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем
енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.
(65) Зараз вони її цінують.
*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
На думку автора тексту, по-справжньому оцінити твори Ван Гога можна, | [
{
"marker": "А",
"text": "глибоко ознайомившись із технікою пуантилізму"
},
{
"marker": "Б",
"text": "зрозумівши високу енергетику його полотен"
},
{
"marker": "В",
"text": "відвідавши дорогі для художника мальовничі місця"
},
{
"marker": "Г",
"text": "розглядаючи картини з відстані"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Мистецтво, не підвладне часу**
(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності
картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:
якось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.
Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на
стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі
роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І
картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка
(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.
Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи
купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди
залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без
жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито
він бачив природу.
(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох
техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,
була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто
подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був
несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у
свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає
абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі
енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але
усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові
якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його
чистішим, наблизити
до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать
багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань
на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому
була притаманна жорстка творча самодисципліна.
(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,
ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі
із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення
його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були
єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу
(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,
наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав
постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною
(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —
сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть
речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.
Непідробний.
(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити
самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних
речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час
роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним
природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що
його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800
полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.
(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх
кутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не
міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в
них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять
центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна
використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки
курників.
(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали
після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,
випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем
енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.
(65) Зараз вони її цінують.
*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
Ідею тексту висловлено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "Унікальна манера ван Гога зробила його найдорожчим сьогодні художником."
},
{
"marker": "Б",
"text": "З дитинства Вінсент прагнув по-справжньому духовного життя."
},
{
"marker": "В",
"text": "Художник, як і інші самобутні люди, випередив свій час."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Найбільше в мистецтві Вінсент ван Гог цінував реалізм."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Мистецтво, не підвладне часу**
(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності
картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:
якось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.
Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на
стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі
роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І
картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка
(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.
Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи
купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди
залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без
жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито
він бачив природу.
(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох
техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,
була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто
подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був
несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у
свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає
абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі
енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але
усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові
якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його
чистішим, наблизити
до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать
багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань
на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому
була притаманна жорстка творча самодисципліна.
(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,
ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі
із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення
його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були
єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу
(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,
наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав
постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною
(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —
сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть
речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.
Непідробний.
(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити
самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних
речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час
роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним
природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що
його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800
полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.
(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх
кутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не
міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в
них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять
центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна
використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки
курників.
(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали
після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,
випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем
енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.
(65) Зараз вони її цінують.
*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
Стиль тексту – | [
{
"marker": "А",
"text": "науковий"
},
{
"marker": "Б",
"text": "художній"
},
{
"marker": "В",
"text": "розмовний"
},
{
"marker": "Г",
"text": "публіцистичний"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Словами «Зажурилась Україна» починається | [
{
"marker": "А",
"text": "дума"
},
{
"marker": "Б",
"text": "балада"
},
{
"marker": "В",
"text": "історична пісня"
},
{
"marker": "Г",
"text": "соціально-побутова пісня"
},
{
"marker": "Д",
"text": "календарно-обрядова пісня"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів») йдеться в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "«Великому Хорсові путь перебігав»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Жадоба спробувати Дону великого знамення йому заступила»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Підпер гори угорськії своїми залізними полками»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Ізронив злоте слово, з сльозами змішане»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Думкою поле міряє од великого Дону до малого Дінця»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Автором байки «Бджола та Шершень» є | [
{
"marker": "А",
"text": "Леся Українка"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Тарас Шевченко"
},
{
"marker": "В",
"text": "Іван Вишенський"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Павло Тичина"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Григорій Сковорода"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Автором першого твору нової української літератури є | [
{
"marker": "А",
"text": "Іван Вишенський"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Іван Котляревський"
},
{
"marker": "В",
"text": "Іван Нечуй-Левицький"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Григорій Сковорода"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Григорій Квітка-Основ’яненко"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Ваша «Маруся» так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю», — написав Тарас Шевченко | [
{
"marker": "А",
"text": "Іванові Котляревському"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Пантелеймонові Кулішу"
},
{
"marker": "В",
"text": "Іванові Нечую-Левицькому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Григорієві Квітці-Основ’яненку"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Панасові Мирному"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Заклик «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» є в творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Катерина»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Гайдамаки»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«До Основ’яненка»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Ісаія. Глава 35»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«І мертвим, і живим…»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Написання нарису «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» стало важливим етапом підготовки твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Наталка Полтавка»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Чорна рада»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Інститутка»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Кайдашева сім’я»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
П’єса «Хазяїн» є ідейно-тематичним продовженням твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Наталка Полтавка»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Мина Мазайло»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Сто тисяч»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Лісова пісня»"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Датан, Авірон, Азазель є персонажами твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Кавказ»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Лісова пісня»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Intermezzo»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Гайдамаки»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Мойсей»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Звертання «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки — смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» адресоване | [
{
"marker": "А",
"text": "Грицеві Бобренку («Маруся Чурай»)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Лукашеві («Лісова пісня»)"
},
{
"marker": "В",
"text": "Енеєві («Енеїда»)"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Офіцерові («Катерина»)"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Чіпці («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |