question
stringlengths 12
6.88k
| answers
listlengths 0
5
| correct_answers
sequencelengths 1
1
| subject
stringclasses 2
values |
|---|---|---|---|
Імпресіонізм є основним стильовим струменем у творчості | [
{
"marker": "А",
"text": "Ольги Кобилянської"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Лесі Українки"
},
{
"marker": "В",
"text": "Івана Франка"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Михайла Коцюбинського"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Василя Стефаника"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Любов до природи є провідним мотивом твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Лебеді материнства»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Мисливські усмішки»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Три зозулі з поклоном»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Балада про соняшник»"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
До інтимної лірики належить вірш | [
{
"marker": "А",
"text": "«Любіть Україну»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Балада про соняшник»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«На колимськім морозі калина»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Сто років, як сконала Січ»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Героїню п’єси М.Куліша «Мина Мазайло» терміново викликали з Курська, тому що | [
{
"marker": "А",
"text": "Мину звільнили з тресту «Донвугілля»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Мина вирішив брати уроки «правильних проізношеній»"
},
{
"marker": "В",
"text": "Мокій вирішив давати Улі уроки української мови"
},
{
"marker": "Г",
"text": "дядько Тарас підтримав намір Мокія змінити прізвище на «Мазайло-Квач»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Мокій «збожеволів від укрмови»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Тематично близьким до вірша «Пісня про рушник» є твір | [
{
"marker": "А",
"text": "«Любіть Україну»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Балада про соняшник»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Два кольори»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Ти знаєш, що ти — людина?»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
В основу твору Ліни Костенко «Маруся Чурай» покладено події | [
{
"marker": "А",
"text": "Північної війни 1700–1721 років"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Наполеонівської навали 1812 року"
},
{
"marker": "В",
"text": "російсько-турецької війни 1787–1791 років"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького"
},
{
"marker": "Д",
"text": "антифеодального повстання, відомого в історії під назвою «Коліївщина»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Схожа проблема — «нерівня душ — це гірше, ніж майна» — наявна в творах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "«Лісова пісня» і «Тіні забутих предків»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Людина» й «Інститутка»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Маруся Чурай» і «Кайдашева сім’я»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Лісова пісня» і «Маруся Чурай»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Тигролови» і «Маруся Чурай»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Трагедію голодомору українського народу зображено в творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Я (Романтика)»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Зачарована Десна»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Жовтий князь»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Вершники»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Україна в огні»"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Рядки «І собором дзвінким Україна написалась на стінах тюрми» є в творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«І все-таки до тебе думка лине»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Сучасники»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Сто років, як сконала Січ»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Любіть Україну»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«На колимськім морозі калина»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Максима Рильського названо «Краси веселим кондотьєром» у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Шевченко»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Сучасники»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Арфами, арфами»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Сто років, як сконала Січ»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Ти знаєш, що ти — людина?»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.
У переносному значенні вжито в тексті виділене слово | [
{
"marker": "А",
"text": "*пахне* луг"
},
{
"marker": "Б",
"text": "лелеки *прилетіли*"
},
{
"marker": "В",
"text": "*сумують* сутінки"
},
{
"marker": "Г",
"text": "*дихаєш* і оновлюєшся"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.
Фразеологізмом є вжитий у тексті вислів | [
{
"marker": "А",
"text": "напнувся благеньким напиналом"
},
{
"marker": "Б",
"text": "полетіли на лісові озера"
},
{
"marker": "В",
"text": "сумують вечірні сутінки"
},
{
"marker": "Г",
"text": "вдруге на світ народжуєшся"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.
Окремо в цьому тексті пишуться слова | [
{
"marker": "А",
"text": "*на/зустріч*"
},
{
"marker": "Б",
"text": "*де/далі*"
},
{
"marker": "В",
"text": "*за/малі*"
},
{
"marker": "Г",
"text": "*в/друге*"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст****і виконайте завдання**
(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.
Прийменник виділено у словосполученні з тексту | [
{
"marker": "А",
"text": "*коло* лісу"
},
{
"marker": "Б",
"text": "*що* прилетіли"
},
{
"marker": "В",
"text": "*ніде* не видно"
},
{
"marker": "Г",
"text": "*наче* оновлюєшся"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.
Вставне слово вжито в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "другому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "четвертому"
},
{
"marker": "В",
"text": "*п'ятому*"
},
{
"marker": "Г",
"text": "шостому"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.
Однорідні означення є в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "другому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "четвертому"
},
{
"marker": "В",
"text": "шостому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "сьомому"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "другому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "третьому"
},
{
"marker": "В",
"text": "шостому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "сьомому"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Велику літеру вжито правильно в усіх словосполученнях рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "поет Василь Стус, князь Данило галицький"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Петро Гулак-Артемовський, Президент України"
},
{
"marker": "В",
"text": "шекспірівський сонет, Франкове «зів'яле листя»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Слово про Похід Ігорів», спорткомплекс «Олімпійський»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Луганський національний університет, Бахчисарайський Район"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "мал..овничий, з..омка, опрац..ований"
},
{
"marker": "Б",
"text": "давн..окиївський, чотир..ох, ра..он"
},
{
"marker": "В",
"text": "кра..овий, пен..ок, прац..овитість"
},
{
"marker": "Г",
"text": "с..орбати, сер..озний, багат..ом"
},
{
"marker": "Д",
"text": "с..огодні, пізн..ого, кол..оровий"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Граматичну помилку допущено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "моє день народження"
},
{
"marker": "Б",
"text": "більш досконалий"
},
{
"marker": "В",
"text": "почнімо працювати"
},
{
"marker": "Г",
"text": "п’ятьмастами волонтерами"
},
{
"marker": "Д",
"text": "соковитих абрикосів"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Префікс *при-* треба писати в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "пр..глушити, пр..м'ятий, пр..мудрість"
},
{
"marker": "Б",
"text": "пр..вчити, пр..булий, пр..морозок"
},
{
"marker": "В",
"text": "Пр..карпаття, пр..звисько, пр..їжджати"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Пр..дністров'я, пр..гарний, пр..боркати"
},
{
"marker": "Д",
"text": "пр..милий, пр..чіп, пр..соромлений"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Неправильно утворено ім'я по батькові | [
{
"marker": "А",
"text": "Степанівна"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Геннадієвич"
},
{
"marker": "В",
"text": "Орестівна"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Ігорович"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Олександрівна"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Закінчення *-а* має іменник у рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "станції харківського *метр..*"
},
{
"marker": "Б",
"text": "майстри поетичного *кін..*"
},
{
"marker": "В",
"text": "картини Марії *Приймаченк..*"
},
{
"marker": "Г",
"text": "звернутися до туристичного *бюр..*"
},
{
"marker": "Д",
"text": "ґудзики до нового *пальт..*"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Граматично правильне продовження речення «Занотовуючи результати експерименту, …» | [
{
"marker": "А",
"text": "деякі з них виявилися несподіваними."
},
{
"marker": "Б",
"text": "у мене виникли сумніви."
},
{
"marker": "В",
"text": "консультуйтеся з науковим керівником."
},
{
"marker": "Г",
"text": "важливими є всі числові показники."
},
{
"marker": "Д",
"text": "нарешті окреслюється подальший план роботи."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Неправильно побудовано словосполучення | [
{
"marker": "А",
"text": "десять (хвилин) на шосту"
},
{
"marker": "Б",
"text": "чверть на шосту"
},
{
"marker": "В",
"text": "без п’ятнадцяти шість"
},
{
"marker": "Г",
"text": "пів на шосту"
},
{
"marker": "Д",
"text": "за десять (хвилин) шоста"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
У реченні «Шануйте здобуте трудом поколін(1)ь, помножте його у пошан(2)і, в тім — корінь жит(3)я, крила стремлін(4)ь, діти мої кохан(5)і!» подвоєння літер відбувається на місці цифри | [
{
"marker": "А",
"text": "1"
},
{
"marker": "Б",
"text": "2"
},
{
"marker": "В",
"text": "3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "4"
},
{
"marker": "Д",
"text": "5"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Правильно вжито дієслівну форму в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "Ходімте швидше на вершину цієї гори!"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Ідемте до найближчої тролейбусної зупинки!"
},
{
"marker": "В",
"text": "Багато хто поміте недоліки цього видання."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Обов’язково дасиш мені свою електронну адресу."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Почнімо перегляд газети із заголовків."
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Кома перед *і* ставиться в реченні (розділові знаки пропущено) | [
{
"marker": "А",
"text": "Я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій."
},
{
"marker": "В",
"text": "Дітям здавалося що вже вечір і що вже невдовзі прийде мама."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Крізь темну ніч шумів весняний дощ і в унісон із ним шуміли сосни."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Літера *у* ставиться в реченні «(1)плив на підлеглих здійснюється (2) атмосфері міжособистісних (3)заємодій (4) групі і є важливим (5) аспекті управлінської результативності» на місці цифри | [
{
"marker": "А",
"text": "1"
},
{
"marker": "Б",
"text": "2"
},
{
"marker": "В",
"text": "3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "4"
},
{
"marker": "Д",
"text": "5"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Граматичну помилку допущено в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "Оксана довго міркувала, що подарувати сестрі на день народження."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Учень, який ретельно підготував доповідь, успішно відповів на всі запитання."
},
{
"marker": "В",
"text": "Можна сподіватися на те, що концерт Патрісії Каас в Україні ще відбудеться."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, що оплатіть проїзд."
},
{
"marker": "Д",
"text": "У виступі головним було те, що демократичні цінності слід відстоювати."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Разом пишуться всі прислівники в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "на/пам’ять, на/жаль, до/купи"
},
{
"marker": "Б",
"text": "на/весну, до/віку, с/підлоба"
},
{
"marker": "В",
"text": "мимо/волі, на/завжди, в/основному"
},
{
"marker": "Г",
"text": "що/найвище, до/вподоби, без/вісти"
},
{
"marker": "Д",
"text": "о/півночі, на/двоє, на/перекір"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Поширеним є речення | [
{
"marker": "А",
"text": "Двоє музик продовжували грати."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Комплімент повинен бути щирим."
},
{
"marker": "В",
"text": "А Максим вийшов сухим із води."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Григорію закортіло скупатися."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Холод стає помітнішим і помітнішим."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Виділена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "уві***н***чати, ***н***імий, кі***н***ь, пету***н***ія"
},
{
"marker": "Б",
"text": "ва***ж***ко, ***ж***иття, обме***ж***еність, сторо***ж***"
},
{
"marker": "В",
"text": "ро***з***писаний, ***с***лово, у***с***піх, кількі***с***ть"
},
{
"marker": "Г",
"text": "помі***т***ніший, ***т***оркнути, гуркі***т***, шіс***т***надцять"
},
{
"marker": "Д",
"text": "розкі***ш***, поду***ш***ці, ***ш***тучний, по***ш***ирити"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Читання й аналіз тексту**
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Галілео Галілей**
(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-
ма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-
тику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,
де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.
(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.
(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.
(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.
(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.
(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.
(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-
лилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-
цяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-
ом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років
він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених
Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25
років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-
федру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.
(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.
(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.
(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.
За стильовими ознаками текст є | [
{
"marker": "А",
"text": "художнім"
},
{
"marker": "Б",
"text": "розмовним"
},
{
"marker": "В",
"text": "науково-популярним"
},
{
"marker": "Г",
"text": "публіцистичним"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Читання й аналіз тексту**
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Галілео Галілей**
(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-
ма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-
тику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,
де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.
(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.
(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.
(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.
(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.
(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.
(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-
лилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-
цяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-
ом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років
він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених
Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25
років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-
федру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.
(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.
(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.
(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.
За типом мовлення текст є | [
{
"marker": "А",
"text": "описом"
},
{
"marker": "Б",
"text": "розповіддю"
},
{
"marker": "В",
"text": "роздумом"
},
{
"marker": "Г",
"text": "поєднанням кількох типів"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Читання й аналіз тексту**
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Галілео Галілей**
(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-
ма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-
тику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,
де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.
(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.
(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.
(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.
(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.
(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.
(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-
лилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-
цяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-
ом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років
він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених
Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25
років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-
федру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.
(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.
(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.
(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.
Речення «Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!» виконує роль | [
{
"marker": "А",
"text": "елементу розвитку дії"
},
{
"marker": "Б",
"text": "кульмінації"
},
{
"marker": "В",
"text": "розв'язки"
},
{
"marker": "Г",
"text": "епілогу"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Читання й аналіз тексту**
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Галілео Галілей**
(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-
ма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-
тику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,
де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.
(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.
(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.
(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.
(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.
(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.
(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-
лилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-
цяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-
ом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років
він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених
Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25
років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-
федру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.
(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.
(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.
(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.
У тексті Галілея названо Колумбом неба, бо він | [
{
"marker": "А",
"text": "створив телескоп"
},
{
"marker": "Б",
"text": "довів, що Сонце обертається навколо своєї осі"
},
{
"marker": "В",
"text": "був видатним астрономом свого часу"
},
{
"marker": "Г",
"text": "першим спрямував телескоп у небо"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Читання й аналіз тексту**
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Галілео Галілей**
(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-
ма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-
тику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,
де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.
(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.
(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.
(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.
(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.
(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.
(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-
лилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-
цяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-
ом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років
він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених
Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25
років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-
федру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.
(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.
(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.
(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.
На думку автора тексту, Галілей увійшов в історію як приклад людини, яка | [
{
"marker": "А",
"text": "через страх перед небезпекою поступається принципами"
},
{
"marker": "Б",
"text": "домоглася ще з дитинства обраної мети"
},
{
"marker": "В",
"text": "присвятила своє життя боротьбі за справедливість"
},
{
"marker": "Г",
"text": "попри все впевнена у власній правоті"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Читання й аналіз тексту**
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Галілео Галілей**
(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-
ма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-
тику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,
де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.
(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.
(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.
(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.
(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.
(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.
(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-
лилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-
цяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-
ом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років
він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених
Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25
років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-
федру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.
(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.
(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.
(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.
Підхід Галілея до вибору життєвого шляху відображає прислів’я | [
{
"marker": "А",
"text": "«Де родився, там і згодився»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Яблуко від яблуні недалеко падає»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«У кожного своя доля»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Біда навчить коржі з маком їсти»."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Читання й аналіз тексту**
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Галілео Галілей**
(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-
ма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-
тику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,
де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.
(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.
(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.
(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.
(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.
(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.
(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-
лилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-
цяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-
ом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років
він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених
Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25
років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-
федру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.
(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.
(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.
(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.
У реченні «У 25 років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює кафедру математики в Пізанському університеті» вислів «медик-недоучка» вжито з метою | [
{
"marker": "А",
"text": "глузування з рівня освіти молодого Галілея"
},
{
"marker": "Б",
"text": "захоплення швидким опануванням юнака науками"
},
{
"marker": "В",
"text": "нейтральної характеристики біографічного факту"
},
{
"marker": "Г",
"text": "обурення діями керівництва Пізанського університету"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Читання й аналіз тексту**
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Галілео Галілей**
(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-
ма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-
тику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,
де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.
(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.
(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.
(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.
(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.
(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.
(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.
(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-
лилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-
цяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-
ом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років
він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених
Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25
років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-
федру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.
(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.
(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.
(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»
(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.
Поштовхом до захоплення Галілея астрономією можна вважати | [
{
"marker": "А",
"text": "зацікавлення математикою"
},
{
"marker": "Б",
"text": "появу телескопа"
},
{
"marker": "В",
"text": "поради батька"
},
{
"marker": "Г",
"text": "навчання в університеті"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Рядки
*– Чумаче, чумаче, чого зажурився?
Чи воли пристали, чи з дороги збився?
– Воли не пристали, ні з дороги збився.
Того зажурився — без долі вродився*
узяті з | [
{
"marker": "А",
"text": "історичної пісні"
},
{
"marker": "Б",
"text": "календарно-обрядової пісні"
},
{
"marker": "В",
"text": "соціально-побутової пісні"
},
{
"marker": "Г",
"text": "балади"
},
{
"marker": "Д",
"text": "думи"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Сон персонажа є елементом композиції твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Маруся»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Наталка Полтавка»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Бджола та Шершень»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Слово про похід Ігорів»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Інститутка» Марка Вовчка"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Думка Епікура «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке — непотрібним» актуалізована у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Кайдашева сім’я»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Наталка Полтавка»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Хазяїн»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Маруся»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Бджола та Шершень»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Персонаж, який, «понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею: зачав, бач, заводити бенкети з повитчиками, з канцеляристами, з купцями і цехмістрами — пив, гуляв і шахровав гроші; покинув свій промисл і мало-помалу розточив своє добро, розпився...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Епамінондас Ляуфлер («Людина»)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Терпило («Наталка Полтавка»)"
},
{
"marker": "В",
"text": "Пузир («Хазяїн»)"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Омелько Кайдаш («Кайдашева сім’я»)"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Чіпка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
У романтичному стилі написано твір Тараса Шевченка | [
{
"marker": "А",
"text": "«Мені однаково»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Гайдамаки»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Ісаія. Глава 35»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«І мертвим, і живим...»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Кавказ»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Віршовий розмір уривка
*Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак…* | [
{
"marker": "А",
"text": "дактиль"
},
{
"marker": "Б",
"text": "амфібрахій"
},
{
"marker": "В",
"text": "анапест"
},
{
"marker": "Г",
"text": "ямб"
},
{
"marker": "Д",
"text": "хорей"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Персонаж, який прагнув «між молоддю насаждать ідеали кращого життя», наголошував, що: «Будущина в руках нового покоління, і чим більше вийде з школи людей з чесним і правдивим поглядом на свої обов’язки перед спільною громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!..» | [
{
"marker": "А",
"text": "Петро («Наталка Полтавка»)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Полковий лікар («Інститутка»)"
},
{
"marker": "В",
"text": "Галя («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Стефан Лієвич («Людина»)"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Калинович («Хазяїн»)"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
До одного жанру з «Чорною радою» належить твір | [
{
"marker": "А",
"text": "«Наталка Полтавка»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Лісова пісня»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Камінний хрест»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Хазяїн»"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Елементи експресіонізму наявні у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Камінний хрест»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Інститутка»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Маруся»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Людина»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Intermezzo»"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Першим історичним романом в українській літературі є | [
{
"marker": "А",
"text": "«Камінний хрест»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Людина»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Тіні забутих предків»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Чорна рада»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Вислів «Любая, милая — чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай» є в поезії | [
{
"marker": "А",
"text": "«Лебеді материнства»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Так ніхто не кохав»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Пісня про рушник»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Два кольори»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Арфами, арфами»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Олесь Гончар назвав «витязем молодої української поезії» | [
{
"marker": "А",
"text": "Ліну Костенко"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Василя Стуса"
},
{
"marker": "В",
"text": "Василя Симоненка"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Івана Драча"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Дмитра Павличка"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
З-поміж перелічених письменників до шістдесятників належав | [
{
"marker": "А",
"text": "Олександр Довженко"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Григір Тютюнник"
},
{
"marker": "В",
"text": "Василь Барка"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Євген Маланюк"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Юрій Яновський"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
У кіноповісті «Україна в огні» вислів «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки» належить | [
{
"marker": "А",
"text": "Василеві Кравчині"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Купріянові Хуторному"
},
{
"marker": "В",
"text": "Лаврінові Запорожцю"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Антоніо Пальмі"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Ернсту фон Краузу"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
У степу під Компаніївкою розгортаються події твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Марія» Уласа Самчука"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Я (Романтика)» Миколи Хвильового"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Вершники» Юрія Яновського"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Три зозулі з поклоном» Григорія Тютюнника"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Україна в огні» Олександра Довженка"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Остап Вишня є автором твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Мисливські усмішки»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Мина Мазайло»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Марія»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Три зозулі з поклоном»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Зачарована Десна»"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Заклик «І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи!» належить | [
{
"marker": "А",
"text": "Павлові Тичині"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Володимирові Сосюрі"
},
{
"marker": "В",
"text": "Василеві Симоненку"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Дмитрові Павличку"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Ліні Костенко"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Під впливом пісні сліпого бандуриста написано твір | [
{
"marker": "А",
"text": "«Маруся Чурай»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Подвійне коло»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Три зозулі з поклоном»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Україна в огні»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Жовтий князь»"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Метафору «поїзд–дракон», яка символізує сталінський терор, розгорнуто в творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Три зозулі з поклоном»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Україна в огні»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Марія»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Тигролови»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Мина Мазайло»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Віршовий розмір уривка
*Безгоміння, безлюддя довкола,
тільки сонце і простір, і сніг.
І котилося куль-покотьолом
моє серце в ведмежий барліг* | [
{
"marker": "А",
"text": "хорей"
},
{
"marker": "Б",
"text": "ямб"
},
{
"marker": "В",
"text": "дактиль"
},
{
"marker": "Г",
"text": "амфібрахій"
},
{
"marker": "Д",
"text": "анапест"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Археологія — це галузь історичної науки, що вивчає | [
{
"marker": "А",
"text": "походження різних народів, їхню етнічну історію, розселення, побут і культуру."
},
{
"marker": "Б",
"text": "архівні документи та писемні пам'ятки з метою залучення їх до наукового обігу."
},
{
"marker": "В",
"text": "історичні та етнічні типи людини, пануючі в суспільстві системи образів і уявлень."
},
{
"marker": "Г",
"text": "речові (матеріальні) пам'ятки та реконструює за ними давню історію людства."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого — це характерна риса розвитку людського суспільства в епоху | [
{
"marker": "А",
"text": "палеоліту"
},
{
"marker": "Б",
"text": "мезоліту"
},
{
"marker": "В",
"text": "неоліту"
},
{
"marker": "Г",
"text": "енеоліту"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
До якого періоду належать події, описані візантійським істориком:
«Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв... Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "III-IV ст."
},
{
"marker": "Б",
"text": "V–VII ст."
},
{
"marker": "В",
"text": "VIII-IX ст."
},
{
"marker": "Г",
"text": "X-XI ст."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Яка подія дала підстави вченим зробити висновок, що «…з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами»? | [
{
"marker": "А",
"text": "запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії"
},
{
"marker": "Б",
"text": "здійснення Святославом військового походу проти Хозарського каганату"
},
{
"marker": "В",
"text": "об'єднання Олегом Північної та Південної Русі під владою Рюриковичів"
},
{
"marker": "Г",
"text": "укладення Ярославом Мудрим першого писаного збірника руських законів"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Правовий статус «отчини» як родової власності, спадкового володіння певної князівської лінії було закріплено | [
{
"marker": "А",
"text": "заповітом Ярослава Мудрого"
},
{
"marker": "Б",
"text": "нормою «Правди Ярославичів»"
},
{
"marker": "В",
"text": "постановою Любецького з'їзду князів"
},
{
"marker": "Г",
"text": "статтею «Устава» Володимира Мономаха"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Унаслідок Ярославської битви (1245 р.) князь Данило Романович | [
{
"marker": "А",
"text": "позбувся політичної залежності від ханів Золотої Орди."
},
{
"marker": "Б",
"text": "зламав опір галицького боярства та остаточно утвердився при владі."
},
{
"marker": "В",
"text": "зупинив просування тевтонських рицарів-хрестоносців на руські землі."
},
{
"marker": "Г",
"text": "поширив свою владу на Волинь і відновив єдність держави свого батька."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Застосування плуга, поширення двопільної та трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської Русі сприяло | [
{
"marker": "А",
"text": "відновленню родючості ґрунтів."
},
{
"marker": "Б",
"text": "відмові від завезення зерна з Візантії."
},
{
"marker": "В",
"text": "відокремленню ремесла від землеробства."
},
{
"marker": "Г",
"text": "занепаду промислів: мисливства та рибальства."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Під яким роком літописець записав такі рядки: «Заложив Ярослав церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію руську... І прикрасив він її іконами многоцінними, і златом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же належні співи воздають богові в належні часи»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "1015 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1037 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1054 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1078 р."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Включення в XIV ст. земель Південно-Західної Русі до складу Великого князівства Литовського було результатом боротьби з | [
{
"marker": "А",
"text": "Великим князівством Московським."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Польським королівством."
},
{
"marker": "В",
"text": "Тевтонським орденом."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Золотою Ордою."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Поява та поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлено | [
{
"marker": "А",
"text": "зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи."
},
{
"marker": "Б",
"text": "прагненням польської шляхти приборкати українське селянство та козацтво."
},
{
"marker": "В",
"text": "потребою у створенні розгалуженої оборонної лінії проти нападів татар."
},
{
"marker": "Г",
"text": "успіхами в поширенні нових сільськогосподарських культур."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було | [
{
"marker": "А",
"text": "закріпачення українського селянства."
},
{
"marker": "Б",
"text": "поширення ідей Реформації та Контрреформації."
},
{
"marker": "В",
"text": "виникнення українського козацтва та Запорозької Січі."
},
{
"marker": "Г",
"text": "реоформування православної церкви митрополитом П. Могилою."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Скликана в Переяславі (1654 р.) гетьманом Б. Хмельницьким Генеральна військова рада мала вирішити питання про | [
{
"marker": "А",
"text": "перехід Війська Запорозького під зверхність московського царя."
},
{
"marker": "Б",
"text": "погодження з умовами московсько-польського Віленського перемир'я."
},
{
"marker": "В",
"text": "утворення українсько-швецької антипольської коаліції."
},
{
"marker": "Г",
"text": "припинення бойових дій проти Речі Посполитої."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела: «Сподвижник Б. Хмельницького, полковник. Відмовився скласти присягу на вірність московському цареві. Підтримав курс гетьмана І. Виговського на незалежність від Москви, проте виступив проти Гадяцького договору (1658 р.), піднявши повстання на Правобережній Україні. Згодом заперечував зближення козацької держави з Туреччиною»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "І. Брюховецького"
},
{
"marker": "Б",
"text": "П. Дорошенка"
},
{
"marker": "В",
"text": "М. Ханенка"
},
{
"marker": "Г",
"text": "І. Богуна"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
У якому історичному документі закріплено такі положення: «...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом... щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати... У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною»? | [
{
"marker": "А",
"text": "«Березневі статті» Б.Хмельницького"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Решетилівські статті» І. Скоропадського"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Рішительні пункти» Д. Апостола"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Конституція» П. Орлика"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Після остаточної ліквідації гетьманства для управління Лівобережною Україною царською владою було створено | [
{
"marker": "А",
"text": "Малоросійський приказ."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Таємну канцелярію."
},
{
"marker": "В",
"text": "Малоросійську колегію."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Правління гетьманського уряду."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Спільним наслідком російсько-турецьких воєн 1806–1812 рр. та 1828–1829 рр. для українських земель було | [
{
"marker": "А",
"text": "заснування масонських лож, таємних організацій дворян-офіцерів."
},
{
"marker": "Б",
"text": "ліквідація кріпацтва та поміщицького землеволодіння на приєднаних землях."
},
{
"marker": "В",
"text": "відновлення Запорозької Січі за участі колишніх козаків-задунайців."
},
{
"marker": "Г",
"text": "економічне виснаження регіонів, що були найближчим тилом російської армії."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної руської ради (ГРР) підчас революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії є | [
{
"marker": "А",
"text": "створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові."
},
{
"marker": "В",
"text": "організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Слов'янського з'їзду в Празі."
},
{
"marker": "Г",
"text": "заснування Руського інституту при Львівському університеті, товариства «Просвіта»."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Скасування кріпосного права, наділення селян земельними ділянками за викуп, переведення їх у стан тимчасовозобов’язаних — це основні положення | [
{
"marker": "А",
"text": "селянської реформи Йосифа II 1780 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "аграрної реформи Франца-Йосифа 1848 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "селянської реформи Олександра II 1861 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "земельної реформи П. Столипіна 1906 р."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії, що увійшло в історію під назвою «Валуєвський циркуляр», видано | [
{
"marker": "А",
"text": "1856 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1863 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1876 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1892 р."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Про якого митця йдеться в уривку з історичного джерела: «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. ...Найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть Його твори»? | [
{
"marker": "А",
"text": "Т. Шевченка"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Г. Сковороду"
},
{
"marker": "В",
"text": "І. Котляревського"
},
{
"marker": "Г",
"text": "М. Коцюбинського"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Масова трудова міграція українців наприкінці XIX — на початку XX ст. була зумовлена | [
{
"marker": "А",
"text": "стрімкою монополізацією основних галузей промисловості."
},
{
"marker": "Б",
"text": "розгортанням широкого будівництва залізниць і портів."
},
{
"marker": "В",
"text": "залученням на українські землі іноземних колоністів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "аграрним перенаселенням українських земель."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
«Нова ера» — це | [
{
"marker": "А",
"text": "компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку XIX ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців в обмін на створення Галицького сейму, де провідні позиції мали обіймати поляки."
},
{
"marker": "Б",
"text": "угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини XIX ст., суть якої полягала у визнанні громадівцями Галичини «українським П'ємонтом» у відповідь на визнання народовцями існування єдиного українського народу."
},
{
"marker": "В",
"text": "україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. у Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "політика австрійського уряду початку XX ст. у Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Що було спільним для революції 1905–1907 рр. у Російській імперії та революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії? | [
{
"marker": "А",
"text": "заснування перших україномовних газет"
},
{
"marker": "Б",
"text": "утворення перших українських політичних партій"
},
{
"marker": "В",
"text": "скасування кріпосного права на українських землях"
},
{
"marker": "Г",
"text": "надання урядами дозволів на діяльність товариства «Просвіта»"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Про яку операцію російських військ Південно-Західного фронту часів Першої світової війни йдеться в цитованому документі: «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 р., його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене завдання — врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік»? | [
{
"marker": "А",
"text": "Галицьку битву"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Горліцький прорив"
},
{
"marker": "В",
"text": "Перемишльську битву"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Брусиловський прорив"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Про яку інституцію В. Винниченко писав: «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності. Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом, він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя»? | [
{
"marker": "А",
"text": "З'їзд народів Росії"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Трудовий конгрес України"
},
{
"marker": "В",
"text": "Всеукраїнський з'їзд хліборобів"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Український національний конгрес"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Яке гасло українського національно-визвольного руху відповідає змісту Четвертого Універсалу Української Центральної Ради (УЦР)? | [
{
"marker": "А",
"text": "«Хай живе самостійна Україна!»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Україна для українців!»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Вся влада Радам!»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Геть Тимчасовий уряд!»"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Урочисте проголошення Директорією Універсалу про об’єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину незалежну державу відбулося | [
{
"marker": "А",
"text": "7 листопада 1917 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "9 січня 1918 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "13 листопада 1918 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "22 січня 1919 р."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Що було спільним для політики гетьмана П. Скоропадського і генерала А. Денікіна на території України? | [
{
"marker": "А",
"text": "закриття українських шкіл, газет, журналів"
},
{
"marker": "Б",
"text": "відновлення поміщицького землеволодіння"
},
{
"marker": "В",
"text": "налагодження діалогу з опозиційними партіями"
},
{
"marker": "Г",
"text": "ведення бойових дій проти військ Червоної армії"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Фундатором національного кінематографа, автором шедеврів світового рівня «Звенигора», «Арсенал», «Земля» був | [
{
"marker": "А",
"text": "Г.Юра."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Л. Курбас."
},
{
"marker": "В",
"text": "М.Бойчук."
},
{
"marker": "Г",
"text": "О. Довженко."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання. «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін. — самі по собі дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії».* В уривку вказано на | [
{
"marker": "А",
"text": "причини індустріалізації."
},
{
"marker": "Б",
"text": "джерела індустріалізації."
},
{
"marker": "В",
"text": "наслідки індустріалізації."
},
{
"marker": "Г",
"text": "етапи індустріалізації."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Про який судовий процес йдеться в цитованому документі: «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок зайняв кілька номерів столичної газети «Вісті ВУЦВК»? | [
{
"marker": "А",
"text": "справу «Промпартії»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Шахтинську справу»"
},
{
"marker": "В",
"text": "справу «Спілки визволення України»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "справу «Українського національного центру»"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
На початку 1920-х рр. польський уряд поділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» та Польщу «Б». Що стало одним із наслідків такого кроку для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель? | [
{
"marker": "А",
"text": "штучне стримування промислового будівництва та розвитку"
},
{
"marker": "Б",
"text": "скорочення трудової еміграції до країн Північної Америки"
},
{
"marker": "В",
"text": "суттєве зростання заробітної плати та подолання безробіття"
},
{
"marker": "Г",
"text": "ліквідація аграрного перенаселення та селянського безземелля"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
1 вересня 1939 р., 22 червня 1941 р. — це дати | [
{
"marker": "А",
"text": "початку Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни."
},
{
"marker": "Б",
"text": "укладення Мюнхенської угоди та пакту «Молотова-Ріббентропа»."
},
{
"marker": "В",
"text": "включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УPCP."
},
{
"marker": "Г",
"text": "проголошення незалежності Карпатської України та Акта про відновлення Української держави"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Який чинник, на думку вчених, сприяв «...переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель і перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога...»? | [
{
"marker": "А",
"text": "розконсервування створеної напередодні війни розгалуженої мережі схованок і баз для ведення партизанської боротьби"
},
{
"marker": "Б",
"text": "встановлення тісної взаємодії радянських партизан із загонами УПА та польською Армією Крайовою в боротьбі проти окупантів"
},
{
"marker": "В",
"text": "наказ Верховного Головнокомандувача частинам Червоної армії, що опинилися в оточенні, переходити до партизанської боротьби"
},
{
"marker": "Г",
"text": "створення координаційного центру, підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі»"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Коли з’явився цитований наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР: «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом... Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України»? | [
{
"marker": "А",
"text": "серпень 1941 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "вересень 1942 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "листопад 1943 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "жовтень 1944 р."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що у міжвоєнний період (1921–1938 рр.) перебували у складі | [
{
"marker": "А",
"text": "Польщі, Румунії, Чехословаччини."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Чехословаччини, Литви, Румунії."
},
{
"marker": "В",
"text": "Німеччини, Польщі, Угорщини."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Литви, Німеччини, Угорщини."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Що було однією з особливостей післявоєнної відбудови Української РСР (1945 — початок 1950-х рр.)? | [
{
"marker": "А",
"text": "широкомасштабне залучення висококваліфікованих європейських спеціалістів"
},
{
"marker": "Б",
"text": "першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту, енергетики"
},
{
"marker": "В",
"text": "використання західної фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "спрямування основних капіталовкладень у сільське господарство, соціальну сферу"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Що було притаманне духовному життю України в період десталінізації (1953–1964 рр.)? | [
{
"marker": "А",
"text": "відмова держави від антицерковної політики та атеїстичної пропаганди"
},
{
"marker": "Б",
"text": "ліквідація політико-ідеологічного контролю та цензури в галузі культури"
},
{
"marker": "В",
"text": "вихід на літературний і суспільний обрії плеяди талановитої творчої молоді"
},
{
"marker": "Г",
"text": "припинення політики русифікації та ідеологізації системи народної освіти"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
До якого періоду історії України слід віднести такий висновок науковців: «Свідченням прогресивних явищ в українському мистецтві стало утвердження і розвиток українського романтичного (поетичного) кіно. Творчість таких видатних діячів українського кіно, як С. Параджанов, І. Миколайчук, стала відомою далеко за межами України»? | [
{
"marker": "А",
"text": "«відлига»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«застій»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«перебудова»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«незалежність»"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |