question
stringlengths 12
6.88k
| answers
listlengths 0
5
| correct_answers
sequencelengths 1
1
| subject
stringclasses 2
values |
|---|---|---|---|
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Жити так, аби голуби сідали на плечі**
(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.
Розповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.
(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани
кукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над
моєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала
ці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.
(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився
грати «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.
І тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого
прагнув, - усе вигравав.
(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій
про Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один
проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить
мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї
зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс
до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з
любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,
всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і
чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як
степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і
птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.
А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої
добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.
(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних
концертів.
(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна
поема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у
єгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі
фараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя
розпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,
він підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,
безводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з
м'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,
чого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та
земля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не
стало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то
волею народу.
(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до
того марив, а став літератором.
(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про
нього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».
(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.
Пригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще
жовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало
за ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй
пам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,
рамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ
став кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали
на плечі.
*За В. Стусом. (613 сл.)*
Уособлення подано в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "Над моєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка (рядки 4-5)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і чуються братами, просвітлими душами... (рядки 18-19)."
},
{
"marker": "В",
"text": "Він підняв свій народ, щоб вийти з неволі... (рядок 31)."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Життя розпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі... (рядок 30)."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Жити так, аби голуби сідали на плечі**
(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.
Розповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.
(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани
кукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над
моєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала
ці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.
(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився
грати «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.
І тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого
прагнув, - усе вигравав.
(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій
про Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один
проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить
мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї
зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс
до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з
любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,
всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і
чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як
степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і
птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.
А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої
добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.
(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних
концертів.
(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна
поема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у
єгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі
фараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя
розпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,
він підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,
безводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з
м'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,
чого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та
земля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не
стало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то
волею народу.
(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до
того марив, а став літератором.
(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про
нього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».
(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.
Пригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще
жовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало
за ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй
пам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,
рамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ
став кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали
на плечі.
*За В. Стусом. (613 сл.)*
Настанові «Жити так, аби голуби сідали на плечі» НЕ відповідає зміст рядка | [
{
"marker": "А",
"text": " жити з почуттям, що всі люди - брати"
},
{
"marker": "Б",
"text": "жадати слави"
},
{
"marker": "В",
"text": "доносити до людей слова любові"
},
{
"marker": "Г",
"text": "творити добро"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Жити так, аби голуби сідали на плечі**
(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.
Розповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.
(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани
кукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над
моєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала
ці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.
(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився
грати «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.
І тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого
прагнув, - усе вигравав.
(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій
про Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один
проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить
мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї
зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс
до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з
любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,
всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і
чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як
степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і
птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.
А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої
добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.
(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних
концертів.
(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна
поема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у
єгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі
фараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя
розпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,
він підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,
безводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з
м'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,
чого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та
земля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не
стало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то
волею народу.
(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до
того марив, а став літератором.
(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про
нього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».
(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.
Пригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще
жовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало
за ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй
пам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,
рамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ
став кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали
на плечі.
*За В. Стусом. (613 сл.)*
Темою тексту, яка об'єднує окремі його мікротеми, є | [
{
"marker": "А",
"text": "Бетховен перевернув душу"
},
{
"marker": "Б",
"text": "виховання «чесної, мужньої, мудрої» людини"
},
{
"marker": "В",
"text": "назавжди в пам'яті «той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі, рамена, долоні, голову»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "вплив поеми Франка і «всієї історії з Мойсеєм» на життєвий вибір"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Жити так, аби голуби сідали на плечі**
(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.
Розповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.
(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани
кукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над
моєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала
ці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.
(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився
грати «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.
І тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого
прагнув, - усе вигравав.
(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій
про Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один
проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить
мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї
зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс
до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з
любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,
всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і
чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як
степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і
птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.
А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої
добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.
(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних
концертів.
(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна
поема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у
єгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі
фараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя
розпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,
він підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,
безводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з
м'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,
чого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та
земля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не
стало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то
волею народу.
(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до
того марив, а став літератором.
(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про
нього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».
(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.
Пригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще
жовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало
за ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй
пам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,
рамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ
став кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали
на плечі.
*За В. Стусом. (613 сл.)*
Основну думку автора висловлено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "Від того, що дідуся з голуб'ятком «бачив я і... бачили інші люди, світ став кращий» (рядки 47-48)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«...Те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше» (рядки 22-23)."
},
{
"marker": "В",
"text": "«Чесним, мужнім, мудрим чоловіком» (рядок 42) можна вирости, наслідуючи приклади героїчного, жертовного, доброчинного життя."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«...Воля - найвище в світі, чого потребує людина» (рядки 33-34)."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Жити так, аби голуби сідали на плечі**
(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.
Розповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.
(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани
кукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над
моєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала
ці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.
(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився
грати «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.
І тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого
(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій
про Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один
проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить
мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї
зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс
до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з
любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,
всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і
чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як
степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і
птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.
А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої
добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.
(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних
концертів.
(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна
поема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у
єгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі
фараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя
розпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,
він підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,
безводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з
м'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,
чого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та
земля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не
стало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то
волею народу.
(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до
того марив, а став літератором.
(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про
нього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».
(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.
Пригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще
жовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало
за ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй
пам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,
рамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ
став кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали
на плечі.
*За В. Стусом. (613 сл.)*
Ні адресант, ні адресат тексту НЕ вказані в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "Утішило мене те, що ти любиш Бетховена (рядок 1)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей» (рядок 26)."
},
{
"marker": "В",
"text": "Але я - не поступлюся! (рядок 14)."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про нього книжку Ромена Ролана (рядки 40-41)."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Жити так, аби голуби сідали на плечі**
(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.
Розповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.
(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани
кукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над
моєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала
ці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.
(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився
грати «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.
І тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого
(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій
про Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один
проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить
мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї
зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс
до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з
любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,
всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і
чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як
степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і
птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.
А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої
добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.
(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних
концертів.
(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна
поема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у
єгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі
фараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя
розпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,
він підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,
безводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з
м'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,
чого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та
земля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не
стало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то
волею народу.
(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до
того марив, а став літератором.
(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про
нього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».
(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.
Пригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще
жовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало
за ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй
пам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,
рамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ
став кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали
на плечі.
*За В. Стусом. (613 сл.)*
Ознаки стилю тексту подано в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обґрунтованість викладу"
},
{
"marker": "Б",
"text": "повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів"
},
{
"marker": "В",
"text": "широке вживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних слів, неповних речень"
},
{
"marker": "Г",
"text": "переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів, гранично точний виклад"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Рядки
*Зажурилась Україна, бо нічим прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.*
взято з | [
{
"marker": "А",
"text": " ліричної пісні"
},
{
"marker": "Б",
"text": "балади"
},
{
"marker": "В",
"text": "соціально-побутової пісні"
},
{
"marker": "Г",
"text": "історичної пісні"
},
{
"marker": "Д",
"text": "думи"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Чотири сонця у "Слові про Ігорів похід" символізують | [
{
"marker": "А",
"text": "пори року"
},
{
"marker": "Б",
"text": "князів - учасників походу"
},
{
"marker": "В",
"text": "руські землі"
},
{
"marker": "Г",
"text": "полки Ігоря"
},
{
"marker": "Д",
"text": "вимір часу (чотири дні)"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Як поет і «мандрівний філософ» у своїх творах постає | [
{
"marker": "А",
"text": "Іван Вишенський"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Григорій Сковорода"
},
{
"marker": "В",
"text": "Іван Котляревський"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Григорій Квітка-Основ'яненко"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Тарас Шевченко"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Образ Прометея символізує силу й нескореність народу у творі Тараса Шевченка | [
{
"marker": "А",
"text": "«Сон» («У всякого своя доля...»)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Кавказ»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Гайдамаки»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«І мертвим, і живим...»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Ісаія. Глава 35»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Про еміграцію українських селян до Канади йдеться у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Камінний хрест» Василя Стефаника"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Людина» Ольги Кобилянської"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Вплив сентименталізму істотно позначився на творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Чорна рада» Пантелеймона Куліша"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Кайдашева сім' я» Івана Нечуя-Левицького"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Маруся» Григорія Квітки-Основ'яненка"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Від третьої особи ведеться розповідь у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Зачарована Десна» Олександра Довженка"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Інститутка» Марка Вовчка"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Intermezzo» Михайла Коцюбинського"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Людина» Ольги Кобилянської"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Я (Романтика)» Миколи Хвильового"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Кульмінацією роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є | [
{
"marker": "А",
"text": "викрадення Лесі"
},
{
"marker": "Б",
"text": "вибори гетьмана"
},
{
"marker": "В",
"text": "похорон війтенка"
},
{
"marker": "Г",
"text": "поразка Сомка"
},
{
"marker": "Д",
"text": "страта полковника Шрама"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Основна проблема повісті Ольги Кобилянської «Людина» | [
{
"marker": "А",
"text": "емансипація жінки."
},
{
"marker": "Б",
"text": "кохання Олени і Стефана."
},
{
"marker": "В",
"text": "кохання Олени і Фельса."
},
{
"marker": "Г",
"text": "земля і людина; батьки і діти."
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Слова Івана Франка «Він був сином мужика - і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» присвячено | [
{
"marker": "А",
"text": "Григорію Сковороді"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Івану Вишенському"
},
{
"marker": "В",
"text": "Івану Котляревському"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Тарасу Шевченкові"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Пантелеймону Кулішеві"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Прочитайте уривок з поезії «Contra spem spero» Лесі Українки та визначте віршовий розмір
*Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так, у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?* | [
{
"marker": "А",
"text": "чотиристопний хорей"
},
{
"marker": "Б",
"text": "чотиристопний ямб"
},
{
"marker": "В",
"text": "тристопний дактиль"
},
{
"marker": "Г",
"text": "тристопний амфібрахій"
},
{
"marker": "Д",
"text": "тристопний анапест"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Серед персонажів «Лісової пісні» Лесі Українки НЕ є міфологічною істотою | [
{
"marker": "А",
"text": "Той, що греблі рве"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Той, що в скалі сидить"
},
{
"marker": "В",
"text": "Килина"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Перелесник"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Мавка"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Слова Миколи Хвильового «Усмішки» ... я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні; за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні...» стосуються творів | [
{
"marker": "А",
"text": "Івана Котляревського"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Григорія Квітки-Основ'яненка"
},
{
"marker": "В",
"text": "Івана Нечуя-Левицького"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Остапа Вишні"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Олександра Довженка"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» - лейтмотив | [
{
"marker": "А",
"text": "роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»"
},
{
"marker": "В",
"text": "роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
У новелі Миколи Хвильового «Я (Романтика)» центральною є проблема | [
{
"marker": "А",
"text": "ідейного фанатизму"
},
{
"marker": "Б",
"text": "романтики кохання"
},
{
"marker": "В",
"text": "зради комуністичним ідеалам"
},
{
"marker": "Г",
"text": "людини і держави"
},
{
"marker": "Д",
"text": "ролі особистості в суспільстві"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
У якій поезії ліричний герой обіцяє зірвати для коханої «Оріон золотий»? | [
{
"marker": "А",
"text": "«Ви знаєте, як липа шелестить...» Павла Тичини"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Так ніхто не кохав...» Володимира Сосюри"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Пісня про рушник» Андрія Малишка"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Балада про соняшник» Івана Драча"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Два кольори» Дмитра Павличка"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Характеристика «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне» стосується образу | [
{
"marker": "А",
"text": "Череванихи («Чорна рада» Пантелеймона Куліша)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Явдохи Ґудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного)"
},
{
"marker": "В",
"text": "Марусі Кайдашихи («Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького)"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Палагни («Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського)"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Катрі («Інститутка » Марка Вовчка)"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
У повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського події розвиваються в такій послідовності: | [
{
"marker": "А",
"text": "зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; одруження з Палагною; танець із чугайстром"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Іван на полонині; танець із чугайстром; кохання Івана й Марічки; зустріч ворожих родів; одруження з Палагною"
},
{
"marker": "В",
"text": "кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною; зустріч ворожих родів"
},
{
"marker": "Г",
"text": "одруження з Палагною; Іван на полонині; танець із чугайстром; зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки"
},
{
"marker": "Д",
"text": "зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Персонаж роману Ліни Костенко «Маруся Чурай», який готовий захищати перед суддями головну героїню:
*Ви, канцілюги, у чорнилі пальці,
бумажне кодло, воло набивне?
хватальники, в походах небувальці,
кого взялись подужати... мене?!* | [
{
"marker": "А",
"text": "Семен Горбань"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Іван Іскра"
},
{
"marker": "В",
"text": "Гриць Бобренко"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Лесько Черкес"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Мартин Пушкар"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» - моральне кредо | [
{
"marker": "А",
"text": "Якима Сомка («Чорна рада» Пантелеймона Куліша)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Чіпки («Хіба ревуть воли як ясла повні?» Панаса Мирного)"
},
{
"marker": "В",
"text": "Андрія Половця («Вершники» Юрія Яновського)"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Григорія Многогрішного («Тигролови» Івана Багряного)"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Гриця Бобренка («Маруся Чурай» Ліни Костенко)"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я — це | [
{
"marker": "А",
"text": "гуни."
},
{
"marker": "Б",
"text": "скіфи."
},
{
"marker": "В",
"text": "сармати."
},
{
"marker": "Г",
"text": "кіммерійці."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
У результаті адміністративної реформи, великий київський князь Володимир Святославич | [
{
"marker": "А",
"text": "ліквідував владу місцевих племінних князів, які постійно прагнули автономії."
},
{
"marker": "Б",
"text": "регламентував збирання данини, упровадивши «погости» та «уроки»."
},
{
"marker": "В",
"text": "установив формальну зверхність Києва над племінними союзами."
},
{
"marker": "Г",
"text": "запровадив удільно-вотчинний устрій держави."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
«Рядовичами» в Київській Русі називали | [
{
"marker": "А",
"text": "селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала."
},
{
"marker": "Б",
"text": "людей, які перебували у повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавалися в спадщину)."
},
{
"marker": "В",
"text": "ремісників, які мешкали в садибах феодалів, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошову данину."
},
{
"marker": "Г",
"text": "селян, які потрапили в залежність від феодала, уклавши з ним договір найму, працювали в його господарстві."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
У якому столітті відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела? «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же співи воздають Богові...» | [
{
"marker": "А",
"text": "X ст."
},
{
"marker": "Б",
"text": "XI ст."
},
{
"marker": "В",
"text": "XII ст."
},
{
"marker": "Г",
"text": "XIII ст."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Укладення збірки норм давньоруського права «Правди Ярослава» призвело до | [
{
"marker": "А",
"text": "заборони звичаю кровної помсти."
},
{
"marker": "Б",
"text": "заміни фізичних покарань штрафами."
},
{
"marker": "В",
"text": "упорядкування права власності на землю."
},
{
"marker": "Г",
"text": "створення єдиного стану кріпосних селян."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Які чинники спричинили роздробленість Київської Русі?
1. Великі простори держави, етнічна неоднорідність її населення.
2. Чіткий, незмінний механізм спадковості великокнязівської влади.
3. Зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.
4. Навала монгольських орд хана Батия. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 4"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "2, 4"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
На українських землях, включених до складу Литовської держави, за князя Ольгерда (1345 — 1377 рр.) | [
{
"marker": "А",
"text": "відновлено фільварки."
},
{
"marker": "Б",
"text": "витіснено православ’я католицизмом."
},
{
"marker": "В",
"text": "утверджено правові норми Литовських Статутів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "збережено існуючі системи управління та судочинства."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Які поняття й терміни потрібно використовувати, характеризуючи економічний розвиток українських земель у середині XVI — першій половині XVII ст.?
1. «Державні селяни».
2. «Панщина».
3. «Кріпацтво».
4. «Промисловий переворот».
5. «Фільварок».
6. «Буржуазія». | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2, 4"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 4, 6"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3, 5"
},
{
"marker": "Г",
"text": "3, 5, 6"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Про який соціально-економічний процес ідеться в Литовському статуті 1588 р.? «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, — надалі йому до нього нема діла». | [
{
"marker": "А",
"text": "обезземелення"
},
{
"marker": "Б",
"text": "окатоличення"
},
{
"marker": "В",
"text": "закріпачення"
},
{
"marker": "Г",
"text": "полонізація"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Хто є автором цитованого історичного джерела?
«...Почалася книга, названа «Апостол», друкуватися в Богом береженому місті Львові... року 1573, лютого в 25 день, і завершилася [друкуватися] року 74-го того ж місяця в 15 день».* | [
{
"marker": "А",
"text": "Іван Федоров"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Швайпольт Фіоль"
},
{
"marker": "В",
"text": "Йоган Гутенберг"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Франциск Скорина"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела?
«Нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в практику української освіти, стало вивчення трьох мов — грецької, латинської та церковнослов’янської. Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції, уперше поєднавши на порубіжні греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський Схід із латинським Заходом». | [
{
"marker": "А",
"text": "Лаврська школа"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Острозька академія"
},
{
"marker": "В",
"text": "Львівська братська школа"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Києво-Могилянська колегія"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Які битви Національно-визвольної війни середини XVII ст. відбулися впродовж 1649 — 1651 рр.? | [
{
"marker": "А",
"text": "Жовтоводська, Корсунська"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Корсунська, Пилявецька"
},
{
"marker": "В",
"text": "Пилявецька, Зборівська"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Зборівська, Берестецька"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Які зміни в суспільному житті Лівобережної Гетьманщини відбулися в другій половині XVII ст.? | [
{
"marker": "А",
"text": "Здобуття української шляхтою панівного становища в суспільстві внаслідок злиття з російським дворянством."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан."
},
{
"marker": "В",
"text": "Перетворення міщанства в окремий стан, що мав права на самоврядування, суд, заняття ремеслами."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Втрата селянством особистої свободи, права займанщини та спадкового землеволодіння."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Яким роком датується цитований документ?
«Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву...» | [
{
"marker": "А",
"text": "1722 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1727 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1734 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1764 р"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Що спричинило оприлюднення цитованого документа?
«...Ми, Катерина II, імператриця всеросійська...Об’являємо всім нашим людям, які живуть в... Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському... Ми змушені з жалем прийняти до відома, що... кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились убивств... внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Коліївщина"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Рух опришків"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Холерні бунти»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Ходіння в народ»"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Програмні вимоги Південного товариства декабристів — це | [
{
"marker": "А",
"text": "установлення конституційної монархії, федеративного устрою майбутньої держави."
},
{
"marker": "Б",
"text": "об’єднання слов’ян у федерацію, здобуття кожним народом власної державності з республіканською формою правління."
},
{
"marker": "В",
"text": "повалення монархії, побудова «єдиної, нероздільної, вільної, самостійної України від Карпат аж по Кавказ»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "установлення республіканської форми правління, скасування кріпацтва, надання селянам громадянських і політичних прав."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Які форми протесту селян Наддніпрянської України проти соціального гноблення були характерними для першої половини XIX ст.?
1. Демонстрації.
2. Звернення до парламенту.
3. Підпали поміщицьких маєтків.
4. Політичний терор.
5. Відмова відбувати панщину.
6. Втечі з маєтків. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2, 4"
},
{
"marker": "Б",
"text": "3, 5, 6"
},
{
"marker": "В",
"text": "1, 4, 5"
},
{
"marker": "Г",
"text": "2, 3, 6"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У результаті Кримської війни (1853 — 1856 рр.) Російська імперія втратила | [
{
"marker": "А",
"text": "Брацлавщину."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Західне Поділля."
},
{
"marker": "В",
"text": "Східну Київщину."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Південну Бессарабію."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Про який документ ідеться в спогадах М. Старицького?
«... ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові... Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена, той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось», яка була... начорно закінчена та вичитана Косачкою й Кониським...» | [
{
"marker": "А",
"text": "«Маніфест...» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 30 липня 1863 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "Емський указ імператора Олександра II від 30 травня 1876 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Маніфест...» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Микола Лисенко — це видатний український | [
{
"marker": "А",
"text": "композитор, автор хорових поем «Легенда», «Моя пісня», обробок українських пісень «Козака несуть», «Дударик», «Щедрик»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "драматург, композитор, співак, соліст Флорентійської та Російської опер, автор опери «Запорожець за Дунаєм»."
},
{
"marker": "В",
"text": "хоровий диригент, композитор, автор духових концертів, зокрема: «Спаси мя, Боже», «В молитвах неусыпающую Богородицы»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Енеїда»."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?
«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської... До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань ісоюзів ...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Відновлення магдебурзького права."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Утворення Української автокефальної церкви."
},
{
"marker": "В",
"text": "Розгортання мережі осередків товариства «Просвіта»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Відкриття в усіх університетах українознавчих кафедр."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Одне із завдань земельної реформи, упровадженої П. Столипіним, — це | [
{
"marker": "А",
"text": "ліквідація великого поміщицького землеволодіння."
},
{
"marker": "Б",
"text": "подолання кризи сільськогосподарського перевиробництва."
},
{
"marker": "В",
"text": "зміцнення соціальної опори самодержавства на селі."
},
{
"marker": "Г",
"text": "скасування кріпосницької залежності селян і панщини."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Яка країна на початку XX ст. визначила свої зовнішньополітичні пріоритети таким чином:
«...твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного»? | [
{
"marker": "А",
"text": "Росія"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Румунія"
},
{
"marker": "В",
"text": "Німеччина"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Австро-Угорщина"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У який період Української революції схвалено цитовані документи?
1. «Хай буде Україна вільною. ...Так сказали виборні люди з усієї Землі Української. Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України».
2. «...На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд...». | [
{
"marker": "А",
"text": "березень — серпень 1917 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "серпень — листопад 1917 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "листопад — грудень 1917 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "грудень 1917 р. — січень 1918 р."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
«Народний секретаріат» — це | [
{
"marker": "А",
"text": "«революційний орган українського народу», створений у червні 1917 р. Українською Центральною Радою після оприлюднення Першого Універсалу."
},
{
"marker": "Б",
"text": "перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 р. постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України."
},
{
"marker": "В",
"text": "виконавчий орган Української Народної Республіки, створений у січні 1918 р. Четвертим Універсалом Української Центральної Ради."
},
{
"marker": "Г",
"text": "вищий розпорядчий орган Західноукраїнської Народної Республіки, створений у листопаді 1918 р. рішенням Української Національної Ради."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Якого договору стосується цитований нижче документ?
«Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше... На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити. За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Варшавського договору між Директорією УНР і Польською Республікою."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Мюнхенського договору між Німеччиною й Великобританією, Францією, Італією."
},
{
"marker": "В",
"text": "Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною та її союзниками."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Договору між Українською Державою та Великим Військом Донським."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Організація лікнепу, ліквідація університетів, проведення «українізації» були складовими політики | [
{
"marker": "А",
"text": "Української Соціалістичної Радянської Республіки."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Української Держави П. Скоропадського."
},
{
"marker": "В",
"text": "Західноукраїнської Народної Республіки."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Української Народної Республіки."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Вільну академію пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) засновано | [
{
"marker": "А",
"text": "П. Тичиною."
},
{
"marker": "Б",
"text": "М. Рильським."
},
{
"marker": "В",
"text": "Ю. Яновським."
},
{
"marker": "Г",
"text": "М. Хвильовим."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Політичний процес в СРСР, що започаткував широкомасштабні репресії в країні наприкінці 1920 — на початку 1930-х рр., увійшов в історію під назвою | [
{
"marker": "А",
"text": "справа «Українського національного центру»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "справа «Спілки визволення України»."
},
{
"marker": "В",
"text": "Шахтинська справа."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Справа Промпартії."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
У яких уривках із історичних джерел відображено особливості соціально-економічного життя України в 1930-х рр.?
1. «...У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель...»
2. «...Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи повинні орієнтовно складати 9 — 10 млн га і рівнятися приблизно половині всієї площі зернових...»
3. «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє. Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)...» | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "1, 2, 3"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Який висновок можна зробити, аналізуючи цитований документ?
«Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім у таких регіонах СРСР: з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії — 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу — 10 000–15 000 родин». | [
{
"marker": "А",
"text": "Активний опір, який чинило українське селянство колективізації, спонукав радянську владу до здійснення репресивних заходів."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Нестача вільних сільськогосподарських земель спричинила масове виселення селян до малозаселених регіонів СРСР."
},
{
"marker": "В",
"text": "Освоєння цілинних земель спонукало радянський уряд залучати на цілину найбільш активну частину селянства."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Забруднення сільськогосподарських угідь відходами промислового виробництва змушувало селян переселятися в безпечні регіони."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Що було характерним для культурного життя України в 1930-ті рр.?
1. Проведення політики «українізації».
2. Масове знищення культових споруд.
3. Початок русифікації української школи.
4. Запровадження обов’язкової середньої освіти.
5. Створення творчих літературно-мистецьких об’єднань та угрупувань.
6. Утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 4, 6"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 3, 5"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3, 6"
},
{
"marker": "Г",
"text": "2, 4, 5"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«Осадництво» — це | [
{
"marker": "А",
"text": "політико-ідеологічний контроль за українськими партіями, здійснюваний чехо-словацькими партіями в 1920 — 1930-х рр."
},
{
"marker": "Б",
"text": "адміністративна уніфікація українських земель, здійснювана урядом Румунії у 1920 — першій половині 1930-х рр."
},
{
"marker": "В",
"text": "процес згортання української освіти, здійснюваний урядом Чехо-Словаччини в другій половині 1920 — 1930-х рр."
},
{
"marker": "Г",
"text": "політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Наслідком підписання якого договору стали події, описані в уривку з історичного джерела?
«Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Версальський договір між Німеччиною та США, країнами Антанти, Японією"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Московський договір між СРСР і Німеччиною (пакт «Молотова–Ріббентропа»)"
},
{
"marker": "В",
"text": "Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною та її союзниками"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Рапалльський договір між РСФРР і Німеччиною"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Які заходи радянізації західноукраїнських земель у 1939 — 1941 рр. були позитивно сприйняті українським населенням?
1. Політичні репресії.
2. Колективізація селянських господарств.
3. Націоналізація закладів торгівлі та промислових підприємств.
4. Створення системи соціального забезпечення.
5. Заборона діяльності партій і громадських об’єднань.
6. Ліквідація польського та румунського державних апаратів. | [
{
"marker": "А",
"text": "2, 4, 5"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 3, 6"
},
{
"marker": "В",
"text": "1, 2, 5"
},
{
"marker": "Г",
"text": "3, 4, 6"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
З іменем якого діяча пов’язані описані нижче події?
«Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення. Навколо міста було створено три лінії оборони. На допомогу армії сформовано 13 винищувальних батальйонів, 19 загонів народного ополчення...» | [
{
"marker": "А",
"text": "М. Кирпонос"
},
{
"marker": "Б",
"text": "C. Тимошенко"
},
{
"marker": "В",
"text": "М. Ватутін"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Г. Жуков"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У роки Великої Вітчизняної війни українськими вченими | [
{
"marker": "А",
"text": "розроблено систему залпового реактивного вогню «Катюша»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "налагоджено автоматичне електрозварювання корпусів танків."
},
{
"marker": "В",
"text": "створено серію середніх підводних човнів «Щука»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "сконструйовано та запущено у виробництво танк Т-34."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Які події Великої Вітчизняної війни відбулись упродовж 1944 року?
1. Визволення Донбасу.
2. «Битва за Дніпро».
3. Корсунь-Шевченківська наступальна операція.
4. Депортація кримських татар до Середньої Азії.
5. Львівсько-Сандомирська наступальна операція.
6. Утворення Українського штабу партизанського руху. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2, 6"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 3, 5"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 4, 6"
},
{
"marker": "Г",
"text": "3, 4, 5"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Утворення наркомату закордонних справ УРСР (1944 р.), вступ республіки до Організації Об’єднаних Націй (1945 р.) — це факти, що свідчать про | [
{
"marker": "А",
"text": "відновлення зовнішньополітичної діяльності України."
},
{
"marker": "Б",
"text": "приєднання України до Антигітлерівської коаліції."
},
{
"marker": "В",
"text": "початок післявоєнної відбудови України."
},
{
"marker": "Г",
"text": "вихід України з Другої світової війни."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Чи відображено в уривках з історичних джерел особливості економічного розвитку УРСР у період післявоєнної відбудови (1945 — початок 1950-х рр.)?
1. «...Характерним для цього періоду було суттєве зниження плану закупівель зерна, підвищення у 1,5 — 2 рази цін на сільськогосподарську продукцію, збільшення капіталовкладень у сільське господарство».
2. «...Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР. У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств». | [
{
"marker": "А",
"text": "Відображено в обох уривках."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Тільки в першому."
},
{
"marker": "В",
"text": "Тільки в другому."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Не відображено в жодному з уривків."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Ліквідація раднаргоспів у другій половині 1960-х рр. призвела до | [
{
"marker": "А",
"text": "розширення господарських прав республік."
},
{
"marker": "Б",
"text": "посилення централізованості планування."
},
{
"marker": "В",
"text": "ліквідації директивного планування."
},
{
"marker": "Г",
"text": "утворення вільних економічних зон."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Одне із завдань Української Гельсінської групи — це | [
{
"marker": "А",
"text": "ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини."
},
{
"marker": "Б",
"text": "засудження фактів втручання СРСР у внутрішні справи країн Східної Європи."
},
{
"marker": "В",
"text": "відновлення в правах несправедливо звинувачених, незаконно засуджених осіб."
},
{
"marker": "Г",
"text": "внесення до Конституції УРСР положень про свободу слова та віросповідання."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Яку позицію займало партійне керівництво УРСР на чолі з В. Щербицьким щодо реформаторського курсу М. Горбачова впродовж 1985–1987 рр.? | [
{
"marker": "А",
"text": "Підтримка та активне впровадження в республіці партійного курсу на демократизацію суспільного життя."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Офіційна підтримка курсу «перебудови» та фактичне блокування реформаторських кроків союзного партійного керівництва."
},
{
"marker": "В",
"text": "Засудження курсу «перебудови» та розроблення власної концепції реформування УРСР на засадах ринкової економіки."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Категорична відмова від підтримки курсу «перебудови», ініціювання заходів, спрямованих на усунення М. Горбачова від влади."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У яких уривках з історичних джерел охарактеризовано окремі аспекти соціально-економічного розвитку України в 90-х рр. XX ст.?
1. «В Україні кількість торговельних точок, що реалізовували спиртні напої, зменшилася вдвоє. Понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень. У Закарпатті та в Криму знищили виноградники, зокрема унікальних сортів. Поширилося самогоноваріння».
2. «...За експертними оцінками у вітчизняному виробництві частка тіньового сектора фактично зрівнялась з часткою офіційною. Це явище логічно супроводжується зростанням масштабів нелегального вивозу капіталу». | [
{
"marker": "А",
"text": "Охарактеризовано в обох уривках."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Тільки в першому."
},
{
"marker": "В",
"text": "Тільки в другому."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Не охарактеризовано в жодному з уривків."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Характерними ознаками розвитку багатопартійності в Україні на сучасному етапі є:
1. участь широких верств суспільства партійній роботі.
2. географічна зорієнтованість партій.
3. декларативний характер партійних програмних документів. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 2"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "1, 2, 3"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Одним із наслідків повстання древлян 945 р. стало | [
{
"marker": "А",
"text": "обмеження влади великого київського князя."
},
{
"marker": "Б",
"text": "утвердження християнства як державної релігії."
},
{
"marker": "В",
"text": "формування інституту загальноруських князівських з’їздів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "визначення розмірів і встановлення місць збирання данини."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
«Десятиною» в Київській Русі називали | [
{
"marker": "А",
"text": "грошовийштраф, передбачений «Руською правдою» за вбивство вільної людини."
},
{
"marker": "Б",
"text": "частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньо руських церков."
},
{
"marker": "В",
"text": "державну повинність, що зобов’язувала селян постачати коней для потреб князя."
},
{
"marker": "Г",
"text": "збирання оброку намісником великого київського князя з підлеглого населення."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У яких уривках з історичних джерел відображено культурницьку діяльність Ярослава Мудрого?
*1. «І поставив він церкву Святого Василя, де ото стояли кумири Перун та інші… І став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне».*
*2. «…він засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи... Заложив він… митрополію, а потім церкву на Золотих воротах…»
*3. «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же співи воздають богові…» | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 2"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "1, 2, 3"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Що було характерним для економічного розвитку Київської Русі в X – XIII ст.?
1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство та тваринництво.
2. Поширення на князівських землях фільварків.
3. Утвердження полюддя та відробітків – основних форм експлуатації селянства.
4. Домінування залізовидобувного та залізоробного ремесел.
5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства та бортництва.
6. Занепад помісного та вотчинного землеволодіння й господарства.
7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного. | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 3, 6, 7"
},
{
"marker": "Б",
"text": " 1, 4, 5, 7"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3, 5, 6"
},
{
"marker": "Г",
"text": "1, 2, 4, 5"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
«Кревська унія» – це угода, що передбачала | [
{
"marker": "А",
"text": "об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського у федеративну державу – Річ Посполиту."
},
{
"marker": "Б",
"text": "повернення князеві Вітовту батьківських земель та визнання його «довічним правителем» Великого князівства Литовського."
},
{
"marker": "В",
"text": "приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства та шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою."
},
{
"marker": "Г",
"text": "відновлення «на віки вічні» Київського та Волинського удільних князівств у межах Польського королівства."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Для української культури другої половини XIV – XV ст. було характерним | [
{
"marker": "А",
"text": "поширення полемічної літератури на Волині та Поділлі."
},
{
"marker": "Б",
"text": "домінування в архітектурі Львова та Києва стилю бароко."
},
{
"marker": "В",
"text": "видання перших друкованих підручників Києво-Печерською лаврою."
},
{
"marker": "Г",
"text": "виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Одним із наслідків укладення Люблінської унії є | [
{
"marker": "А",
"text": "полонізація та денаціоналізація української шляхти."
},
{
"marker": "Б",
"text": "відновлення удільних князівств на українських землях."
},
{
"marker": "В",
"text": "ліквідація міського самоврядування на основі Магдебурзького права."
},
{
"marker": "Г",
"text": "скасування Литовських Статутів і впровадження польського судочинства."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Сукупність яких понять і термінів слід використовувати, характеризуючи економічний розвиток українських земель у середині XVI – середині XVII ст.? | [
{
"marker": "А",
"text": "Цех, магістрат, вотчинне землеволодіння."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Помісне землеволодіння, смерди, полюддя."
},
{
"marker": "В",
"text": "Панщина, магнатське землеволодіння, фільварки."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Мануфактура, князівське землеволодіння, бюргери."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Про якого історичного діяча йдеться в цитованому документі?
«Обидві надруковані книги мали церковно-релігійний зміст, але, незважаючи на це, діяльність друкаря викликала незадоволення у церкви. Він змушений був залишити Москву й перебратися до Заблудова [Білорусія], а потім до Львова, де й продовжив свою справу».* | [
{
"marker": "А",
"text": "Франциска Скорину"
},
{
"marker": "Б",
"text": " Швайпольта Фіоля"
},
{
"marker": "В",
"text": "Юрія Дрогобича"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Івана Федорова"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Однією з причин Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. було | [
{
"marker": "А",
"text": "встановлення владою військового контролю за Запорозькою Січчю."
},
{
"marker": "Б",
"text": "скасування реєстру та повернення усіх козаків до стану селян-кріпаків."
},
{
"marker": "В",
"text": "утворення Запорозької Січі – військово-політичної організації козацтва."
},
{
"marker": "Г",
"text": "посилення національно-релігійного гніту православного українського населення."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
«Генеральна військова канцелярія» – це | [
{
"marker": "А",
"text": "представницький інститут Гетьманщини, який розглядав загальні державні справи, зокрема: затвердження міждержавних договорів, обрання гетьмана, складання «статей» при його обранні."
},
{
"marker": "Б",
"text": "розпорядчий орган Гетьманщини, що відав справами збору натуральних і грошових податків із населення, прибутками та видатками держави, військовими та ранговими маєтностями."
},
{
"marker": "В",
"text": "адміністративний орган Гетьманщини, що відав створенням і ліквідацією козацьких полків на території держави, охороною кордонів, поліцейським наглядом і справами про державні злочини."
},
{
"marker": "Г",
"text": "військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництвом якої гетьман здійснював управління державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього та міжнародного характеру."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
У якому договорі зазначено такі умови:
«Договорилися ми і постановили, що Мала Росія цієї сторони Дніпра… має залишатися на стороні їхньої царської величності на вічні часи; Київ має залишатися також на стороні їхньої царської величності. Запоріжжя, козаки, що живуть на січі, мають бути… у володінні і в державі їхньої царської величності…»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "Зборівський договір (1649 р.)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Андрусівський договір (1667 р.)"
},
{
"marker": "В",
"text": "Бахчисарайський договір (1681 р.)"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Вічний мир» (1686 р.)"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Унаслідок діяльності Першої Малоросійської колегії (1722 – 1727 рр.) | [
{
"marker": "А",
"text": "установлено контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини, збільшено стягнення податків до царської казни, провіанту для російської армії."
},
{
"marker": "Б",
"text": "відокремлено гетьманський скарб від державного; проведено Генеральне слідство щодо законності володіння маєтками козацькою старшиною."
},
{
"marker": "В",
"text": "ліквідовано рештки автономного устрою Гетьманщини, управління українськими землями підпорядковано загальноросійським державним органам."
},
{
"marker": "Г",
"text": "установлено контроль за Лівобережною та Слобідською Україною, посилено втручання російського уряду у внутрішні справи Гетьманщини."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Відбудова в Києві Софійського та Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу та прав академії пов’язані з гетьманом | [
{
"marker": "А",
"text": "І. Мазепою."
},
{
"marker": "Б",
"text": "І. Скоропадським."
},
{
"marker": "В",
"text": "Д. Апостолом."
},
{
"marker": "Г",
"text": "К. Розумовським."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У яких уривках з історичних джерел йдеться про події Коліївщини?
*1. «Бунт в Україні та Подолії селян із гайдамаками слід вважати наслідком Барської конфедерації, оскільки той фанатизм католиків викликав у наших єдиновірних [православних] жорстокий супротив…»
*2. «Того ж року козак Наливайко, зібравши військо козаків, перш за все об’явився був на Поділлі, у Волохах, вдерся в Турецькі землі, потім, повертаючись до Польщі, сплюндрував маєтки пана Калиновського…»
*3. «Цього року …пішов до Умані Залізняк, де зібралося людей з рушницями чоловік до тисячі, …а уманський сотник І. Гонта…, прибувши до Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот…» | [
{
"marker": "А",
"text": "1, 3"
},
{
"marker": "Б",
"text": "1, 2"
},
{
"marker": "В",
"text": "2, 3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "1, 2, 3"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Унаслідок завершення франко-російської війни 1812 – 1814 рр. було | [
{
"marker": "А",
"text": "відновлено козацькі привілеї учасникам закордонного походу російської армії."
},
{
"marker": "Б",
"text": "ліквідовано українську автономну область у складі «Варшавського герцогства»."
},
{
"marker": "В",
"text": "скасовано кріпосний стан селян, які відзначились під час бойових дій."
},
{
"marker": "Г",
"text": "розформовано українські полки козацького та земського ополчення."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Діяльність народників на Наддніпрянській Україні в 1870 – 1880-х рр. була спрямована на | [
{
"marker": "А",
"text": "організацію робітничих страйків на підприємствах."
},
{
"marker": "Б",
"text": "пропаганду ідей селянського «общинного соціалізму»."
},
{
"marker": "В",
"text": "запровадження земського самоврядування."
},
{
"marker": "Г",
"text": "заснування мережі недільних шкіл."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Автором творів «За двома зайцями», «Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький» був | [
{
"marker": "А",
"text": "М. Лисенко."
},
{
"marker": "Б",
"text": "І. Котляревський."
},
{
"marker": "В",
"text": " М. Старицький."
},
{
"marker": "Г",
"text": "С. Гулак-Артемовський."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«Громади» на Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст. – це | [
{
"marker": "А",
"text": "таємні організації народовців, створені студентами та гімназистами Львова, що спрямували свою діяльність на просвітницьку роботу серед селянства."
},
{
"marker": "Б",
"text": "напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке та суспільно-політичне спрямування."
},
{
"marker": "В",
"text": "гуртки хлопоманів, створені письменниками-українцями Катеринослава та Луганська, які активно пропагували твори та ідеї Т. Шевченка серед робітників."
},
{
"marker": "Г",
"text": "таємні революційні організації, створені студентами Харкова, що висунули вимоги знищення національного гноблення, відродження української нації."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Що стало одним із наслідків ухвалення цитованого документа?
«…не допустити ввезення в межі імперії …будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою; …Заборонити різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних нот...» | [
{
"marker": "А",
"text": "Зменшення кількості україномовної преси на Наддніпрянській Україні."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства."
},
{
"marker": "В",
"text": "Ліквідація осередків культурно-просвітницької організації «Просвіта»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Закриття українознавчих кафедр у Київському та Харківському університетах."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У ході революції 1905 – 1907 рр. у Російській імперії українці здобули | [
{
"marker": "А",
"text": "перший досвід парламентської діяльності."
},
{
"marker": "Б",
"text": "систему україномовної шкільної освіти."
},
{
"marker": "В",
"text": "національно-територіальну автономію."
},
{
"marker": "Г",
"text": "автокефальну національну церкву."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Про яку операцію військ Південно-Західного фронту часів Першої світової війни йдеться в цитованому документі?
«У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 року, його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене перед ним завдання – врятувати Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік та зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік».* | [
{
"marker": "А",
"text": "Галицьку битву"
},
{
"marker": "Б",
"text": "штурм фортеці Перемишль"
},
{
"marker": "В",
"text": "бої за гору Лисоня"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Брусиловський прорив"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Українську Народну Республіку проголошено | [
{
"marker": "А",
"text": "Першим Універсалом."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Другим Універсалом."
},
{
"marker": "В",
"text": "Третім Універсалом."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Четвертим Універсалом."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
У який період Української революції створено цитовані документи?
*1. «…У разі неодержання задовільної відповіді …протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні».*
*2. «…Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу…» | [
{
"marker": "А",
"text": "березень – серпень 1917 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "серпень – листопад 1917 р."
},
{
"marker": "В",
"text": " листопад – грудень 1917 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "грудень 1917 р. – січень 1918 р."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Відновлення влади Української Центральної Ради в умовах окупації стало наслідком укладення | [
{
"marker": "А",
"text": "Брест-Литовського договору."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Версальського договору."
},
{
"marker": "В",
"text": " Варшавського договору."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Ризького договору."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Заснування українських гімназій, державних університетів у Києві та Кам’янець-Подільську, відкриття Української академії наук, Національної бібліотеки були складовими національно-культурної політики | [
{
"marker": "А",
"text": "Української Народної Республіки."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Української Держави П. Скоропадського."
},
{
"marker": "В",
"text": "Західноукраїнської Народної Республіки."
},
{
"marker": "Г",
"text": " Української Соціалістичної Радянської Республіки."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«Ми, уповноважена волею трудящих України… Директорія, поваливши ненависний гетьманський режим, найближчим часом скличемо конгрес усього трудового люду України. Делегати будуть обиратися на чесних і соціально справедливих засадах: від селянської курії – 71,4%, від робітничої – 22,2%, від трудової інтелігенції – 6,4%...»
Зазначені заходи здійснювалися Директорією з метою | [
{
"marker": "А",
"text": "розв’язання проблем організації влади та визначення форми державного устрою."
},
{
"marker": "Б",
"text": "ухвалення Варшавського договору, підписаного з Польською Республікою."
},
{
"marker": "В",
"text": "оголошення війни радянській Росії та проведення переговорів з Антантою."
},
{
"marker": "Г",
"text": "підготовки та санкціонування об’єднання УНР і ЗУНР."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Однією зі складових політики партійно-державного керівництва УСРР у галузі сільського господарства в роки НЕПу було | [
{
"marker": "А",
"text": "створення МТС для технічного обслуговування селянських господарств."
},
{
"marker": "Б",
"text": "упровадження продрозверстки на всю сільськогосподарську продукцію."
},
{
"marker": "В",
"text": "сприяння розвиткові сільськогосподарської та споживчої кооперації."
},
{
"marker": "Г",
"text": "об’єднання всіх бідняцько-середняцьких господарств у колгоспи."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
У результаті здійснення в Україні в 1920 – на початку 1930-х рр. політики «коренізації» | [
{
"marker": "А",
"text": "законодавчо закріплено за українською мовою статус державної."
},
{
"marker": "Б",
"text": "реорганізовано національні адміністративні райони у звичайні райони."
},
{
"marker": "В",
"text": "розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики."
},
{
"marker": "Г",
"text": "збільшено частку українців серед керівних кадрів партійного та державного апарату."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |