src
stringlengths
3
32.3k
tgt
stringlengths
3
177k
Мільярд () — число, назва величини formula_1.
Мільярд (або міліард, ) — число, назва величини formula_1.
В європейській системі найменування чисел — тисяча мільйонів, число, що зображуеться одиницею з дев'ятьма нулями (1 000 000 000).
В європейській системі найменування чисел — тисяча мільйонів, число, що зображується одиницею з дев'ятьма нулями (1 000 000 000).
Мільярд (або міліард, ) — число, назва величини formula_1.
Мільярд (або міліард, , ) — число, назва величини formula_1.
Мільярд (або міліард, , ) — число, назва величини formula_1.
Мільярд (, ) — число, назва величини formula_1.
Префікси СІ: для мільярда — «гіга» (109), для однієї мільярдної — «нано» (10-9).
Префікси СІ: для мільярда — «гіга» (109), для однієї мільярдної — «нано» (10−9).
Префікси СІ: для мільярда — «гіга» (109), для однієї мільярдної — «нано» (10−9).
Префікси SI: для мільярда — «гіга» (109), для однієї мільярдної — «нано» (10−9).
Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атома.
Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атом.
Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атом.
Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атома.
Спортивне спорялження для лехкоатлетичних змагань - штовхання ядра.
Спортивне спорядження для легкоатлетичних змагань - штовхання ядра.
Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атома.
Центр, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйонів разів меншими від розмірів самого атома.
Мільйон - число, назва величини.
Мільйон — число, назва величини.
Мільйон — число, назва величини.
Мільйон — число, назва величини formula_1.
У системі СІ числу відповідають префікси: мега — для мільйона (10 6) і мікро — для однієї мільйонної (10 −6).
У системі СІ числу відповідають префікси: мега — для мільйона ("10 6") і мікро — для однієї мільйонної ("10 −6").
Мільйон — число, назва величини formula_1.0
Мільйон — число, назва величини formula_1.
Мільйон (або міліон) — число, назва величини formula_1.
Мільйон — число, назва величини formula_1.
У системі СІ числу відповідають префікси: мега — для мільйона ("10 6") і мікро — для однієї мільйонної.
У системі SI числу відповідають префікси: мега — для мільйона ("10 6") і мікро — для однієї мільйонної.
Хімія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хімічних речовин.
Хемія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хемічних речовин.
взаємозв'язок між їх хімічною будовою та дією на
взаємозв'язок між їх хемічною будовою та дією на
Хемія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хемічних речовин.
Хімія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хімічних речовин.
взаємозв'язок між їх хемічною будовою та дією на
взаємозв'язок між їх хімічною будовою та дією на
Хімія, наук.
Хемія, наук.
дисципліна, яка досліджує фізичні та хім.
дисципліна, яка досліджує фізичні та хем.
властивості речовин, їх реакції, як також практичне використання цих реакцій (див. Хем.
властивості речовин, їх реакції, як також практичне використання цих реакцій (див. Хемічна промисловість).
Хемія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хемічних речовин.
Хімія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хімічних речовин.
взаємозв'язок між їх хемічною будовою та дією на
взаємозв'язок між їх хімічною будовою та дією на
Хемія, наук.
Хімія, наук.
дисципліна, яка досліджує фізичні та хем.
дисципліна, яка досліджує фізичні та хім.
властивості речовин, їх реакції, як також практичне використання цих реакцій (див. Хемічна промисловість).
властивості речовин, їх реакції, як також практичне використання цих реакцій (див. Хімічна промисловість).
Практичне застосування хем.
Практичне застосування хім.
Матем.-Природописно-Лікарська Секція НТШ у Львові з 1897 видавала зб., в яких були друковані ст. з хемії та укр. хем.
Матем.-Природописно-Лікарська Секція НТШ у Львові з 1897 видавала зб., в яких були друковані ст. з хімії та укр. хім.
Там таки у 1864 — 87 М. Бекетов вивчав термохемію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співр.
Там таки у 1864 — 87 М. Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співр.
досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохем.
досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохім.
та В. Палладін (біохемія), а досліди з органічної X. провадили О. Ельтеков і К. Красуський.
та В. Палладін (біохімія), а досліди з органічної X. провадили О. Ельтеков і К. Красуський.
В. Кістяковський працював у ділянці біохемії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену.
В. Кістяковський працював у ділянці біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену.
— О. Саханов (електрохемія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (перекиси та надкислоти).
— О. Саханов (електрохімія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (перекиси та надкислоти).
Визначним укр. біохеміком у Віденському Ун-ті в кін.
Визначним укр. біохіміком у Віденському Ун-ті в кін.
По революції рівень і розвиток хем.
По революції рівень і розвиток хім.
ін-тах, хоч пізніше ролю основних дослідів з X. перебрали новозасновані інти АН УРСР, які нині й репрезентують найвищий рівень хем.
ін-тах, хоч пізніше ролю основних дослідів з X. перебрали новозасновані інти АН УРСР, які нині й репрезентують найвищий рівень хім.
катедри аналітичної X. існують в усіх ун-тах, чотирьох політехн.
кафедри аналітичної X. існують в усіх ун-тах, чотирьох політехн.
Відділ X. та хем.
Відділ X. та хім.
та Неорганічної X., Ін-т X. високомолекулярних сполук з Сектором нафтохемії, Ін-т Фіз.
та Неорганічної X., Ін-т X. високомолекулярних сполук з Сектором нафтохімії, Ін-т Фіз.
фотохемія (Б. Даїн)
фотохімія (Б. Даїн)
X. працювали визначні вчені в галузі спектроскопії (І. Обреїмов, А, Приходько, М. Вукс), фізико-хемії твердого та рідкого тіла (С. Уразовський, О. Голик), електрохемії (А. Машовець, О. Афанасьєв), теорії електролітів (В. Фінкельштейн), фізико-хемії силікатів (П. Будников).
X. працювали визначні вчені в галузі спектроскопії (І. Обреїмов, А, Приходько, М. Вукс), фізико-хімії твердого та рідкого тіла (С. Уразовський, О. Голик), електрохімії (А. Машовець, О. Афанасьєв), теорії електролітів (В. Фінкельштейн), фізико-хімії силікатів (П. Будников).
електрохемія (5 відділів, Ю. Делімарський, М. Граціянський, Б. Марков)
електрохімія (5 відділів, Ю. Делімарський, М. Граціянський, Б. Марков)
Ін-т органічної X. створений 1939 на базі Ін-ту Хем.
Ін-т органічної X. створений 1939 на базі Ін-ту Хім.
хем., фотохєм.
хім., фотохєм.
і радіяційно-хем.
і радіяційно-хім.
та хем.
та хім.
властивостей поліуретанів та вивчає їх зв'язок з хем.
властивостей поліуретанів та вивчає їх зв'язок з хім.
Сектор нафто-хемії (В. Гутиря) працює над X. вуглеводнів та їх хем.
Сектор нафто-хімії (В. Гутиря) працює над X. вуглеводнів та їх хім.
Ін-т Біохемії існує від 1932 у Києві.
Ін-т Біохімії існує від 1932 у Києві.
Він був організований 1925 на базі катедри біохемії при Харківському Мед. Ін-ті, якою керував О. Палладін.
Він був організований 1925 на базі кафедри біохімії при Харківському Мед. Ін-ті, якою керував О. Палладін.
Спершу в ін-ті було 4 відділи: біохемії м'язевої і нервової діяльности, порівняльної біохемії, біохемії харчування і зоотехн.
Спершу в ін-ті було 4 відділи: біохімії м'язевої і нервової діяльности, порівняльної біохімії, біохімії харчування і зоотехн.
Від 1945 в ін-ті працюють відділи: біохемії нервової системи .(О.
Від 1945 в ін-ті працюють відділи: біохімії нервової системи .(О.
Палладій), біохемії м'язів (Д. Фердман), структури та функції білка (В. Бєліцер), біосинтези та біологічних властивостей білків (М. Гулий) і біохемії вітамінів (Р. Чаговець), а 1983 створено ще 5 відділів: біохемії нуклеїнових кислот, біохемії ферментів, фотобіохемії (В. Вендт), біохемії росту (В. Короткоручко) і біохем.
Палладій), біохімії м'язів (Д. Фердман), структури та функції білка (В. Бєліцер), біосинтези та біологічних властивостей білків (М. Гулий) і біохімії вітамінів (Р. Чаговець), а 1983 створено ще 5 відділів: біохімії нуклеїнових кислот, біохімії ферментів, фотобіохімії (В. Вендт), біохімії росту (В. Короткоручко) і біохім.
Основним завданням ін-ту є дослідження хем.
Основним завданням ін-ту є дослідження хім.
переробки вуглеводних газів, використання горючих газів у промисловості, автоматизація хем.
переробки вуглеводних газів, використання горючих газів у промисловості, автоматизація хім.
Ін-т розробляє теоретичні та експериментальні дослідження в галузі кольоїдної X., фізико-хемії природних сорбентів, кольоїдних металів та X. очистки вод.
Ін-т розробляє теоретичні та експериментальні дослідження в галузі кольоїдної X., фізико-хімії природних сорбентів, кольоїдних металів та X. очистки вод.
Деякі ділянки X. вивчаються в нехем.
Деякі ділянки X. вивчаються в нехім.
Питання геохемії, основоположником якої був В. Вернадський, який з 1919 вивчав склад різних мінералів та закономірності їх поширення в земній корі, тепер досліджують в Ін-ті Геол. Наук АН УРСР, зокрема геохемію інертних газів, скандію та германію.
Питання геохімії, основоположником якої був В. Вернадський, який з 1919 вивчав склад різних мінералів та закономірності їх поширення в земній корі, тепер досліджують в Ін-ті Геол. Наук АН УРСР, зокрема геохімію інертних газів, скандію та германію.
Записок Укр. Біохем.
Записок Укр. Біохім.
У 50 — 60-их pp.
У 1950 — 60-их pp.
19 в. у Львівському Ун-ті досліди з органічної та аналітичної X. провадив Л. Пебаль.
19 в. у Львівському Університеті досліди з органічної та аналітичної хімії провадив Л. Пебаль.
Л. Писаржевського з Відділом фізико-органічної X. у Донецькому, Ін-т Кольоїдної X. й X. води, Ін-т Органічної X., Ін-т газу та лябораторії Ін-ту Заг.
Л. Писаржевського з Відділом фізико-органічної X. у Донецькому, Ін-т Кольоїдної X. й X. води, Ін-т Органічної X., Ін-т газу та лабораторії Ін-ту Заг.
фізико-Х. металюрґійних процесів (4 відділи, дослідники: І. Шека, М. Фортунатов, В. Сажин, Я. Горощенко)
фізико-Х. металургійних процесів (4 відділи, дослідники: І. Шека, М. Фортунатов, В. Сажин, Я. Горощенко)
виявляє основні закономірності перетворення поліуретанів на цінні полімерні матеріяли: еластомери, синтетичні волокна тощо.
виявляє основні закономірності перетворення поліуретанів на цінні полімерні матеріали: еластомери, синтетичні волокна тощо.
Так, напр., досліди над синтезою та будовою боридів, карбідів, силіцидів, нітридів та сульфідів деяких рідкісних та рідкісноземельних елементів ведуться в Ін-ті Проблем Матеріялознавства АН УРСР.
Так, напр., досліди над синтезою та будовою боридів, карбідів, силіцидів, нітридів та сульфідів деяких рідкісних та рідкісноземельних елементів ведуться в Ін-ті Проблем Матеріалознавства АН УРСР.
Напр., аналітична X. вивчається в Ін-ті Фіз.
Напр., аналітична X. вивчається в Інституті Фіз.
X. та в Ін-ті Неорганічної X.
X. та в Інституті Неорганічної X.
В Ін-ті Фізі.
В Інституті Фізі.
При Ін-ті діє Укр. Біохімічне Товариство, яке нараховує понад 800 чл. Ін-т Газу АН УРСР створено 1949 під керівництвом М. Доброхотова, пізніше його очолив В. Копитов.
При Інституті діє Укр. Біохімічне Товариство, яке нараховує понад 800 чл. Ін-т Газу АН УРСР створено 1949 під керівництвом М. Доброхотова, пізніше його очолив В. Копитов.
Так, напр., досліди над синтезою та будовою боридів, карбідів, силіцидів, нітридів та сульфідів деяких рідкісних та рідкісноземельних елементів ведуться в Ін-ті Проблем Матеріалознавства АН УРСР.
Так, напр., досліди над синтезою та будовою боридів, карбідів, силіцидів, нітридів та сульфідів деяких рідкісних та рідкісноземельних елементів ведуться в Інституті Проблем Матеріалознавства АН УРСР.
властивості полімерів досліджуються в Ін-ті Механіки АН УРСР.
властивості полімерів досліджуються в Інституті Механіки АН УРСР.
Питання геохімії, основоположником якої був В. Вернадський, який з 1919 вивчав склад різних мінералів та закономірності їх поширення в земній корі, тепер досліджують в Ін-ті Геол. Наук АН УРСР, зокрема геохімію інертних газів, скандію та германію.
Питання геохімії, основоположником якої був В. Вернадський, який з 1919 вивчав склад різних мінералів та закономірності їх поширення в земній корі, тепер досліджують в Інституті Геол. Наук АН УРСР, зокрема геохімію інертних газів, скандію та германію.
Перші наукові дослідження з хімії провадилися на початку 19 століття в Харківському університеті (В. Каразин, Ф. Гізе).
Перші наукові дослідження з хімії провадилися на початку 19 століття в Харківському університеті (Василь Каразін, Фердінанд Гізе).
Там таки у 1864—1887 роках М. Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співробітники досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохімічний та молекулярний поліморфізм.
Там таки у 1864—1887 роках Микола Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співробітники досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохімічний та молекулярний поліморфізм.
Важливі також праці М. Ізмайлова з теорії кислот/основ і електролітів.
Важливі також праці Миколи Ізмайлова з теорії кислот/основ і електролітів.
Визначними вченими у Харківському університеті були О. Данилевський (фізіологічна хімія) та В. Палладін (біохімія), а досліди з органічної хімії провадили О. Ельтеков і К. Красуський.
Визначними вченими у Харківському університеті були Олександр Данилевський (фізіологічна хімія) та Володимир Палладін (біохімія), а досліди з органічної хімії провадили Олександр Ельтеков і Костянтин Красуський.
Перший підручник фізіологічної хімії О. Ходнєва з Харківського університету вийшов 1847 року.
Перший підручник фізіологічної хімії Олексія Ходнєва з Харківського університету вийшов 1847 року.
Хімія — одна з наук про природу, яка вивчає хімічні перетворення речовин, тобто такі перетворення, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Хімія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомарні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Хімія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомарні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомарні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
У Київському університеті важливі досліди над дисоціацією молекул провадив у 1879—1884 pоках Микола Миколайович Каяндер, також Я. Михайленко (термодинаміка розчинів) та О. Сперанський (теорія розчинів, 1905—1919).
У Київському університеті важливі досліди над дисоціацією молекул провадив у 1879—1884 роках Микола Миколайович Каяндер, також Я. Михайленко (термодинаміка розчинів) та О. Сперанський (теорія розчинів, 1905—1919).
У 1867—1889 pоках Володимир Олександрович Кістяковський працював у ділянці біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену.
У 1867—1889 роках Володимир Олександрович Кістяковський працював у ділянці біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену.
У 1850—1860-их pоках у Львівському університеті досліди з органічної та аналітичної хімії провадив Л. Пебаль.
У 1850—1860-их роках у Львівському університеті досліди з органічної та аналітичної хімії провадив Л. Пебаль.
важливі також праці з фізичної хімії С. Толлочка в 1905—1935 pоках, а з органічної хімії — Віктора Кемули і Е. Ліннемана.
важливі також праці з фізичної хімії С. Толлочка в 1905—1935 роках, а з органічної хімії — Віктора Кемули і Е. Ліннемана.
Цей останній, працюючи в 1913—1934 pоках у Дніпропетровську, заснував там Інститут фізичної хімії і створив основи електронної хімії і каталізу.
Цей останній, працюючи в 1913—1934 роках у Дніпропетровську, заснував там Інститут фізичної хімії і створив основи електронної хімії і каталізу.
та Неорганічної Xімії АН УРСР під керівництвом Ф. Oвчаренка, пізніше О. Куриленка.
та Неорганічної Хімії АН УРСР під керівництвом Ф. Овчаренка, пізніше О. Куриленка.
Інститути хімії АН УРСР репрезентують галузі X., на які ця наука є тепер поділена, хоч не всі галузі X. мають свої інти.
Інститути хімії АН УРСР репрезентують галузі хімія., на які ця наука є тепер поділена, хоч не всі галузі хімії мають свої інтитути.
Сектор нафто-хімії (В. Гутиря) працює над хімією вуглеводнів та їх хім.
Сектор нафтохімії (В. Гутиря) працює над хімією вуглеводнів та їх хім.
Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомарні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Важливі також праці Миколи Ізмайлова з теорії кислот/основ і електролітів.
Важливі також праці Миколи Ізмайлова з теорії кислот та основ і електролітів.
У 1867—1889 роках Володимир Олександрович Кістяковський працював у ділянці біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену.
У 1867—1889 роках Володимир Олександрович Кістяковський працював у галузі біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену.
В Одеському університеті наприкінці 19 — на почаику 20 століття праці з органічної хімії провадили Петро Григорович Мелікішвілі, пізніше Микола Дмитрович Зелінський, з колоїдної хімії Ф. Шведов, з фізичної хімії — О. Саханов (електрохімія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (перекиси та надкислоти).
В Одеському університеті наприкінці 19 — на початку 20 століття праці з органічної хімії провадили Петро Григорович Мелікішвілі, пізніше Микола Дмитрович Зелінський, з колоїдної хімії Ф. Шведов, з фізичної хімії — О. Саханов (електрохімія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (пероксиди та надкислоти).
Визначним українським біохіміком у Віденському університеті наприкінці 19 століття був І. Горбачевський, який 1882 року синтезував сечову кислоту з сечовини та ґліцини.
Визначним українським біохіміком у Віденському університеті наприкінці 19 століття був І. Горбачевський, який 1882 року синтезував сечову кислоту з сечовини та гліцину.
У випадку одноатомних молекул (наприклад, інертних газів) поняття молекули й атома співпадають.
У випадку одноатомних молекул (наприклад, інертних газів) поняття молекули й атома збігаються.
У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського "Chemi" чи "Kimi" (стародавня назва Єгипту), що означало "чорний" та згодом було запозичене греками.
У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського "Chemi" чи "Kimi" (стародавня назва Єгипту), що означало «чорний» та згодом було запозичене греками.
Хімічна сполука є речовиною, молекули якої складаються з атомів двох або більше хімічних елементів сполучених між собою тим чи іншим типом хімічного зв’язку, на відміну від простих речовин.
Хімічна сполука є речовиною, молекули якої складаються з атомів двох або більше хімічних елементів сполучених між собою тим чи іншим типом хімічного зв'язку, на відміну від простих речовин.
Назва хімія пішла від .
Назва "«хімія»" пішла від .
Там таки у 1864—1887 роках Микола Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співробітники досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохімічний та молекулярний поліморфізм.
Там таки у 1864–1887 роках Микола Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співробітники досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохімічний та молекулярний поліморфізм.
У Київському університеті важливі досліди над дисоціацією молекул провадив у 1879—1884 роках Микола Миколайович Каяндер, також Я. Михайленко (термодинаміка розчинів) та О. Сперанський (теорія розчинів, 1905—1919).
У Київському університеті важливі досліди над дисоціацією молекул провадив у 1879–1884 роках Микола Миколайович Каяндер, також Я. Михайленко (термодинаміка розчинів) та О. Сперанський (теорія розчинів, 1905–1919).