src
stringlengths 3
32.3k
| tgt
stringlengths 3
177k
|
|---|---|
На основі кількісних вимірів і застосування законів гідравліки був відкритий механізм кровообігу (Вільям Гарвей, 1628). | На основі кількісних вимірів і застосування законів гідравліки було відкрито механізм кровообігу (Вільям Гарвей, 1628). |
Винахід мікроскопа розсунув границі відомого світу живих істот, поглибив уявлення про їхню будову. | Винахід мікроскопа розсунув границі відомого світу істот, поглибив уявлення про їхню будову. |
Одне з головних досягнень цієї епохи створення системи класифікації рослин і тварин (Карл Лінней, 1735). | Одне з головних досягнень цієї доби - створення системи класифікації рослин і тварин (Карл Лінней, 1735). |
У 19 столітті в результаті різкого збільшення кількості біологічних досліджень (нові методи, експедиції в тропічні і малодоступні райони Землі та ін. | У 19 сторіччі в результаті різкого збільшення кількості біологічних досліджень (нові методи, експедиції в тропічні й малоприступні райони Землі та ін. |
), нагромадження і диференціації знань сформувалося багато спеціальних біологічних наук. | ), нагромадження і диференціації знань сформувалося багато спеціяльних біологічних наук. |
Так, в ботаніці і зоології з′являються розділи, які вивчають окремі систематичні групи, розвиваються ембріологія, гістологія, мікробіологія, палеонтологія, біогеографія тощо. | Так, у ботаніці і зоології з′являються розділи, які вивчають окремі систематичні групи, розвиваються ембріологія, гістологія, мікробіологія, палеонтологія, біогеографія тощо. |
Серед досягнень біології клітинна теорія (Т. Шванн, 1839), відкриття закономірностей спадковості (Грегор Мендель, 1865). | Серед досягнень біології клітинна теорія (Т. Шванн, 1839), відкриття закономірностей спадковости (Грегор Мендель, 1865). |
Завданням біології є всебічне вивчення всієї сукупності організмів як сучасних, так і викопних. | Завданням біології є всебічне вивчання всього сукупу організмів як сучасних, так і викопних. |
Біологи досліджують будову рослин і тварин, їх життєві функції, спосіб життя та поширення на Землі, їхній історичний розвиток і значення, шляхи використання тощо. | Біологи досліджують будову рослин і тварин, їх життєві функції, спосіб життя та поширення на Землі, їхній історичний розвиток і значину, шляхи використання тощо. |
Поділ біології на окремі наукові дисципліни визначається передусім місцем організмів у системі. | Поділ біології на окремі наукові дисципліни визначають передусім місцем організмів у системі. |
Так, наприклад, з ботаніки виділились науки: про бактерії — бактеріологія, про водорості — альгологія, про гриби — мікологія, про лишайники — ліхенологія, про мохи — бріологія та ін. | Так, наприклад, з ботаніки виокремились науки: про бактерії — бактеріологія, про водорості — альгологія, про гриби — мікологія, про імшедь — ліхенологія, про мохи — бріологія та ін. |
Зоологія також поділяється на ряд наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин. | Зоологію також поділяють на низку наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин. |
Так, одноклітинних вивчає протозоологія, паразитичних червів — гельмінтологія, ракоподібних — карцинологія, павукоподібних — арахнологія, комах — ентомологія, молюсків — малакологія, риб — іхтіологія, земноводяних — батрахологія, плазунів — герпетологія, птахів — орнітологія, ссавців — мамаліологія (теріологія). | Так, одноклітинних вивчає протозоологія, паразитичні черви — гельмінтологія, раків — карцинологія, павуків — арахнологія, комах — ентомологія, молюсків — малакологія, риб — іхтіологія, земноводяних — батрахологія, плазунів — герпетологія, птахів — орнітологія, ссавців — мамаліологія (теріологія). |
наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі | наука) — наука, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють воду чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі |
Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії []гретчак надія] (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) і Лудольф Тревіранус (1779–1864). | Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) і Лудольф Тревіранус (1779–1864). |
Поряд із практичними питаннями, важливими для сільського господарства і медицини, давні природознавці-мислителі (Геракліт, Демокрит, Гіппократ та ін.) | Нарівні з практичними питаннями, важливими для сільського господарства і медицини, давні природознавці-мислителі (Геракліт, Демокрит, Гіппократ та ін.) |
Їхні праці, продовжено в добу Відродження, саме вони започатували ботаніку й зоологію, а також анатомію і фізіологію людини (Андреас Везалій і ін.). | Їхні праці, продовжено в добу Відродження, саме вони започаткували ботаніку й зоологію, а також анатомію і фізіологію людини (Андреас Везалій і ін.). |
Воднораз переважали умоглядні теорії про розвиток і властивості істот (самозародження, преформаціїтощо). | Воднораз переважали умоглядні теорії про розвиток і властивості істот (самозародження, преформації тощо). |
Так, у ботаніці і зоології з′являються розділи, які вивчають окремі систематичні групи, розвиваються ембріологія, гістологія, мікробіологія, палеонтологія, біогеографія тощо. | Так, у ботаніці і зоології з'являються розділи, які вивчають окремі систематичні групи, розвиваються ембріологія, гістологія, мікробіологія, палеонтологія, біогеографія тощо. |
Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) і Лудольф Тревіранус (1779–1864). | Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) і Рудольф Тревіранус (1779–1864). |
Так, наприклад, з ботаніки виокремились науки: про бактерії — бактеріологія, про водорості — альгологія, про гриби — мікологія, про імшедь — ліхенологія, про мохи — бріологія та ін. | Наприклад, з ботаніки виокремились науки: про бактерії — бактеріологія, про водорості — альгологія, про гриби — мікологія, про імшедь — ліхенологія, про мохи — бріологія та ін. |
Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Долба Петькович (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Богдан (1776–1847), а 1802 р. — Жан Петька Ламарк (1744–1829) і Рудольф Тревіранус (1779–1864). | Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) і Рудольф Тревіранус (1779–1864). |
Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) і Лудольф Тревіранус (1779–1864). | Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) (1779–1864). |
Серед досягнень біології клітинна теорія (Т. Шванн, 1839), відкриття закономірностей спадковості (Грегор Мендель, 1865). | Серед досягнень біології клітинна теорія (Теодор Шванн, 1839), відкриття закономірностей спадковості (Грегор Мендель, 1865). |
У 20 ст. розвинулась вірусологія. | У XX ст. розвинулась вірусологія. |
Біоло́гія ( — життя, — слово | Біоло́гія ( — лпвапва, — слово |
Біологи досліджують будову рослин і тварин, їх життєві функції, спосіб життя та поширення на Землі, їхній історичний розвиток і значимість, шляхи використання тощо. | Біологи досліджують будову рослин і тварин, їхні життєві функції, спосіб життя та поширення на Землі, їхній історичний розвиток і значимість, шляхи використання тощо. |
Еколо́гія ( — будинок, житло, господарство, місце проживання, батьківщина і — поняття, вчення, наука) — наука про відносини живих організмів і їх спільнот між собою і з довкіллям. | Еколо́гія ( — будинок, житло, господарство, місце проживання, батьківщина і — поняття, вчення, наука) — наука про відносини живих організмів і їхніх спільнот між собою і з довкіллям. |
Людина віддавна, від доісторичних часів, жила поряд з іншими істотами. | Людина віддавна, від доісторичних часів, жила поряд з иншими істотами. |
Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) (1779–1864). | Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) Лудольф Тревіранус (1779–1864). |
Біоло́гія ( — життя, — слово | Біоло́гія ( — життяежнщцгнейгшдрйдгшенфкфмец4н4инцциекуитьлтоктцыцн4нунуттиуери6н5аацукруку4итикееуи5у, — слово |
Миша Никитин тупой ( — життя, — слово | Біологія ( — життя, — слово |
наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі | наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, систематику, мінливість, взаємини, , поширення на Землі |
Біоло́гія ( — життя, — слово | НЕБіоло́гія ( — життя, — слово |
Біоло́гія ( — життя, — слово | Беоло́гія ( — життя, — слово |
Біоло́гія ( — життя, — слово | Беоло́гія ( — життя, — слово |
Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах. | Беологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах. |
Біоло́гія ( — життя, — слово | Беоло́гія ( — життя, — слово |
Біоло́гія ( — життя, — слово | Беоло́гія ( — життя, — слово |
Беоло́гія ( — життя, — слово | Біоло́гія ( — життя, — слово |
Беологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах. | Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах. |
Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) Лудольф Тревіранус (1779–1864). | Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Бебронюх (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) Лудольф Тревіранус (1779–1864). |
наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі | наука) —це наука про живу природу система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі |
Коло - множина всіх точок площини відстань від яких до заданої точки О (центр кола) є постійною, дорівнює (радіусу кола, r) | Коло - геометричне місце точок площини відстань від яких до заданої точки О, що називаєтьсяцентром кола) є постійною, дорівнює (радіусу кола, r). |
Коло на площині, даного радіуса formula_1, у певній вибраній декартовій системі координат formula_2 і formula_3, описується системою рівнянь: | Коло на площині, даного радіуса formula_1, у певній вибраній декартовій системі координат formula_2 і formula_3, описується системою стандартного рівняння: |
Аполлоній із Перги показав, що коло можна також задати як множину точок на полощині, які мають однакове відношення відстаней до двох фокусів "A" і "B". | Аполлоній із Перги показав, що коло можна також задати як множину точок на площині, які мають однакове відношення відстаней до двох фокусів "A" і "B". |
де параметер formula_6 — пробігає значення від formula_7 до formula_8. | де параметр formula_6 — пробігає значення від formula_7 до formula_8. |
Ко́ло — геометричне місце точок площини, відстань від яких до заданої точки, що називається центром кола, є постійною величиною і дорівнює радіусу кыла. | Ко́ло — геометричне місце точок площини, відстань від яких до заданої точки, що називається центром кола, є постійною величиною і дорівнює радіусу кола. |
Рівняння дотичної до кола в точці formula_20 визначається рівнянням | Рівняння дотичної до кола в точці formula_22 визначається рівнянням |
Рівняння дотичної до кола в точці formula_22 визначається рівнянням | Рівняння дотичної до кола в точці formula_25 визначається рівнянням |
де параметр formula_12 — пробігає значення від formula_13 до formula_14. | де параметр formula_16 — пробігає значення від formula_17 до formula_18. |
Рівняння дотичної до кола в точці formula_25 визначається рівнянням | Рівняння дотичної до кола в точці formula_29 визначається рівнянням |
Рівняння кола в комплексній площині: | Рівняння кола на комплексній площині: |
Рівняння дотичної до кола в точці formula_31 визначається рівнянням | Рівняння дотичної до кола в точці formula_32 визначається рівнянням |
Ця задача не має розв'язку, оскільки число пі трансцедентальне, що довів у 1882 Фердинанд фон Ліндеманн. | Ця задача не має розв'язку, оскільки число пі трансцедентне, що довів у 1882 Фердинанд фон Ліндеманн. |
Це рівняння випливає з Теореми Піфагора, яку застосовуєм до кожної точки кола, як показано на рисунку справа, де радіус це гіпотенуза прямокутного трикутника, катети якого "x" − "a" та "y" − "b". | Це рівняння випливає з теореми Піфагора, яку застосовуєм до кожної точки кола, як показано на рисунку справа, де радіус це гіпотенуза прямокутного трикутника, катети якого "x" − "a" та "y" − "b". |
Коло на площині, даного радіуса formula_1, у певній вибраній декартовій системі координат formula_2 і formula_3, з центром в точці ("a", "b") описується стандартним рівнянням: | Коло на площині радіуса у певній вибраній декартовій системі координат і з центром в точці ("a", "b") описується стандартним рівнянням: |
Якщо відомі координати трьох точок на площині formula_7 formula_8 і formula_9, то рівняння кола, яке проходить через ці точки можна записати через визначник: | Якщо відомі координати трьох точок на площині formula_4 formula_5 і formula_6, то рівняння кола, яке проходить через ці точки можна записати через визначник: |
Коло на площині, даного радіуса formula_1, у певній вибраній декартовій системі координат formula_2 і formula_3, описується системою рівнянь: | Коло на площині, даного радіуса formula_8, у певній вибраній декартовій системі координат formula_9 і formula_10, описується системою рівнянь: |
де параметр formula_16 — пробігає значення від formula_17 до formula_18. | де параметр formula_13 — пробігає значення від formula_14 до formula_15. |
Довжину дуги кола з радіусом formula_26, утвореного центральним кутом formula_27, виміряним у радіанах, можна обчислити за формулою | Довжину дуги кола з радіусом formula_23, утвореного центральним кутом formula_24, виміряним у радіанах, можна обчислити за формулою |
Довжину кола з радіусом formula_26 можна обчислити за формулою | Довжину кола з радіусом formula_23 можна обчислити за формулою |
де formula_31 — число пі, яке визначається як відношення довжини кола до його діаметра. | де formula_28 — число пі, яке визначається як відношення довжини кола до його діаметра. |
де formula_33 — діаметр. | де formula_30 — діаметр. |
Рівняння дотичної до кола в точці formula_34 визначається рівнянням | Рівняння дотичної до кола в точці formula_31 визначається рівнянням |
Це рівняння випливає з теореми Піфагора, при її застовуванні до кожної точки кола, як показано на рисунку справа, де радіус це гіпотенуза прямокутного трикутника, катети якого "x" − "a" та "y" − "b". | Це рівняння випливає з теореми Піфагора, при її застосовувані до кожної точки кола, як показано на рисунку справа, де радіус це гіпотенуза прямокутного трикутника, катети якого "x" − "a" та "y" − "b". |
Якщо відомі координати трьох точок на площині formula_4 formula_5 і formula_6, то рівняння кола, яке проходить через ці точки можна записати через визначник: | Якщо відомі координати трьох точок на площині formula_5 formula_6 і formula_7, то рівняння кола, яке проходить через ці точки можна записати через визначник: |
де "a" – радіус кола, "r"0 - відстань від початку координат до центру кола та φ – кут відкладений проти годинникової стрілки від додатньої осі "x" до лінії що з’єднує початок координат з центром кола. | де "a" — радіус кола, "r"0 — відстань від початку координат до центру кола та φ — кут відкладений проти годинникової стрілки від додатньої осі "x" до лінії що з'єднує початок координат з центром кола. |
В загальному випадку, рівняння можна розв’язати для r: | В загальному випадку, рівняння можна розв'язати для r: |
Ця задача не має розв'язку, оскільки число пі трансцедентне, що довів у 1882 Фердинанд фон Ліндеманн. | Ця задача не має розв'язку, оскільки число пі трансцендентне, що довів у 1882 Фердинанд фон Ліндеманн. |
Ця задача не має розв'язку, оскільки число пі трансцендентне, що довів у 1882 Фердинанд фон Ліндеманн. | Ця задача не має розв'язку, оскільки число пі трансцендентне, що довів у 1882 Фердинанд фон Ліндеман. |
[[Image:God the Geometer.jpg|thumb|right|200px| | [[Файл:God the Geometer.jpg|thumb|right|200px| |
Циркуль зображений у рукописі 13-го століття, де він є символом Божого акту створення світу. | Циркуль, зображений у рукописі 13-го століття, де він є символом Божого акту створення світу. |
Коло було відомо ще до початку записаної історії. | Коло було відомим ще до початку записаної історії. |
Ко́ло — геометричне місце точок площини, відстань від яких до заданої точки, що називається центром кола, є постійною величиною і дорівнює радіусу кола. | Ко́ло — геометричне місце точок площини, відстань від яких до заданої точки, що називається центром кола, є сталою величиною і дорівнює радіусу кола. |
У вужчому сенсі коло — окремий випадком еліпса, тобто еліпс з однаковими півосями, або іншими словами коло є еліпсом з одиничним ексцентриситетом. | У вужчому сенсі коло — окремий випадком еліпса, тобто еліпс з однаковими півосями, або іншими словами коло є еліпсом з нульовим ексцентриситетом. |
Коло також можна визначити як особливий вид еліпс в якого два фокуси збігаються, а ексцентриситет дорівнює 0, або як двовимірну форму, що охоплює найбільшу площу на одиницю квадрата периметра, якщо використовувати варіаційне числення. | Коло також можна визначити як особливий вид еліпса в якого два фокуси збігаються, а ексцентриситет дорівнює 0, або як двовимірну форму, що охоплює найбільшу площу на одиницю квадрата периметра, якщо використовувати варіаційне числення. |
Ко́ло — геометричне місце точок площини, відстань від яких до заданої точки, що називається центром кола, є сталою величиною і дорівнює радіусу колаою. | Ко́ло — геометричне місце точок площини, відстань від яких до заданої точки, що називається центром кола, є сталою величиною і дорівнює радіусу кола. |
Теорія відносності] робить виснвок про те, що довжина будь-якого тіла зменшується в рухомій системі відліку в порівнянні з довжиною цього об'єкту в нерухомій системі. | Теорія відносності робить висновок про те, що довжина будь-якого тіла зменшується в рухомій системі відліку в порівнянні з довжиною цього об'єкту в нерухомій системі. |
В фізиці довжина позначається здебільшого літерами L або l (від ). | У фізиці довжина позначається здебільшого літерами L або l (від ). |
У цьому випадку довжина - більша з горизонтальних сторін. | У цьому випадку довжина — більша з горизонтальних сторін. |
У деяких країнах (Сполучені Штати, Великобританія) та професіях (поліграфія, морська справа) прийнято використовувати традиційні одиниці довжини, такі як милі або ярди. | У деяких країнах (Сполучені Штати, Велика Британія) та професіях (поліграфія, морська справа) прийнято використовувати традиційні одиниці довжини, такі як милі або ярди. |
На практиці довжина вимірюється також в інших одиницях, перелік яких наводиться в табличці внизу сторінки. | На практиці довжина вимірюється також в інших одиницях, перелік яких наводиться нижче. |
У деяких країнах (Сполучені Штати, Велика Британія) та професіях (поліграфія, морська справа) прийнято використовувати традиційні одиниці довжини, такі як милі або ярди. | У деяких країнах (Сполучені Штати, Сполучене Королівство) та професіях (поліграфія, морська справа) прийнято використовувати традиційні одиниці довжини, такі як милі або ярди. |
Одиницею вимірювання довжини в системі СІ є метр, в системі СГС — сантиметр. | Одиницею вимірювання довжини в системі SI є метр, в системі СГС — сантиметр. |
Стандартною одиницею довжини у міжнародній системі одиниць СІ є метр і його кратні і частинні похідні: сантиметр, кілометр, міліметр, мікрометр, нанометр та ін. | Стандартною одиницею довжини у міжнародній системі одиниць SI є метр і його кратні і частинні похідні: сантиметр, кілометр, міліметр, мікрометр, нанометр та ін. |
Важно розуміти, що точка не е матеріальним об'єктом, це просто місце. | Важно розуміти, що точка не є матеріальним об'єктом, це просто місце. |
Важно розуміти, що точка не є матеріальним об'єктом, це просто місце. | Важливо розуміти, що точка не є матеріальним об'єктом, це просто місце. |
Точка є геометричним об'єктом, що має властивості тільки положення в просторі, але не має жодних інших, наприклад таких як довжина, площа. | Точка є геометричним об'єктом, що має властивості тільки положення в просторі, але не має жодних інших, наприклад таких як довжина, площа, форма |
Точка є геометричним об'єктом, що має властивості тільки положення в просторі, але не має жодних інших, наприклад таких як довжина, площа, форма. | Точка є геометричним об'єктом, що має властивості тільки положення в просторі, але не має жодних інших, наприклад таких як довжина, площа. |
Точка є геометричним об'єктом, що має властивості тільки положення в просторі, але не має жодних інших, наприклад таких як довжина, площа. | Точка є геометричним об'єктом, що має властивості тільки положення в просторі, але не має жодних інших, наприклад, таких як довжина, площа. |
Точка, це пряма в поперечному розрізі. | Точка - це пряма в поперечному розрізі. |
Дуже часто при кресленні точку позначають колом малого діаметру, маючи на увазі те, що сама точка знаходиться усередині кола. | Дуже часто при кресленні точку позначають колом малого діаметра, маючи на увазі те, що сама точка знаходиться усередині кола. |
Крапка позначає точне положення в просторі. | Точка позначає точне положення в просторі. |
Важливо розуміти, що крапка не є матеріальним об'єктом, це просто місце. | Важливо розуміти, що точка не є матеріальним об'єктом, це просто місце. |
На кресленнях крапка позначається за допомогою олівця, але ця крапка, на відміну від точки, все ж таки має діаметр, тому є тільки її наближеним зображенням. | На кресленнях точка позначається за допомогою олівця, але ця крапка, на відміну від точки, все ж таки має діаметр, тому є тільки її наближеним зображенням. |
Зображення ідеальної точки було б таким, що скільки б ми не зменшували область навколо неї, крапка завжди представлялась нам нескінченно малого розміру. | Зображення ідеальної точки було б таким, що скільки б ми не зменшували область навколо неї, точка завжди представлялась нам нескінченно малого розміру. |
Дуже часто при кресленні точку позначають колом малого діаметра, маючи на увазі те, що сама крапка знаходиться усередині кола. | Дуже часто при кресленні точку позначають колом малого діаметра, маючи на увазі те, що сама точка знаходиться усередині кола. |
крапка — це пряма в поперечному розрізі. | Точка — це пряма в поперечному розрізі. |
"«Крапка — це фігура, що не має ні довжини, ні ширини, ні висоти»." | "«Точка — це фігура, що не має ні довжини, ні ширини, ні висоти»." |