src
stringlengths 3
32.3k
| tgt
stringlengths 3
177k
|
|---|---|
А́том (від — неділЫмий, лат. відповідник - individuum) — найменша частинка з якої складається та чи інша річ, речовина чи система і яку в даній науковій теорії зручно розглядати як неподільну. | А́том (від — неподільний, лат. відповідник - individuum) — найменша частинка з якої складається та чи інша річ, речовина чи система і яку в даній науковій теорії зручно розглядати як неподільну. |
А́том (від — неподільний, лат. відповідник - individuum) — найменша частинка з якої складається та чи інша річ, речовина чи система і яку в даній науковій теорії зручно розглядати як неподільну. | А́том (від — неподільний, лат. відповідник — individuum) — найменша частинка з якої складається та чи інша річ, речовина чи система і яку в даній науковій теорії зручно розглядати як неподільну. |
Вони застосовували цей метод для вивчення будь-яких речей дійсного світу - від фізичних тіл, хімічних речовин до суспільних явищ (суспільство, яке складається з окремих осіб - атомів, індивідуумів). | Вони застосовували цей метод для вивчення будь-яких речей дійсного світу — від фізичних тіл, хімічних речовин до суспільних явищ (суспільство, яке складається з окремих осіб — атомів, індивідуумів). |
Пізніше слово індивідуум (особа) стало вживатись більш для позначення людей, як частинок суспільства, а слово атом - для позначення частинок з яких складаються фізичні тіла і хімічні речовини. | Пізніше слово індивідуум (особа) стало вживатись більш для позначення людей, як частинок суспільства, а слово атом — для позначення частинок з яких складаються фізичні тіла і хімічні речовини. |
В кінці 19-го та на початку 20-го столітть, фізики відкрили першу з субатомних частинок — електрон, а дещо пізніше атомне ядро, таким чином показавши, що атом не є неподільний. | В кінці 19-го та на початку 20-го століть, фізики відкрили першу з субатомних частинок — електрон, а дещо пізніше атомне ядро, таким чином показавши, що атом не є неподільний. |
В 17-му та 18-му сторіччі | В 17-му та 18-му століттях |
Поняття "атом", як і саме слово, має давньогрецьке походження, хоча істинність гіпотези про існування атомів знайшла своє підтвердження лише в 20 сторіччі. | Поняття "атом", як і саме слово, має давньогрецьке походження, хоча істинність гіпотези про існування атомів знайшла своє підтвердження лише в 20 столітті. |
Першим почав проповідувати атомістичне вчення в 5 ст. до н.е філософ Левкіпп. | Першим почав проповідувати атомістичне вчення в 5 столітті до нашої ери філософ Левкіпп. |
Але тоді як західна філософія вважала, що атомістична теорія повинна стати конкретною і об'єктивною основою теорії матеріального світу, індійська філософія завжди сприймала об'єктивний матеріальний світ як ілюзію. | Але тоді як західна філософія вважала, що атомістична теорія повинна стати конкретною і об'єктивною основою теорії матеріального світу, індійська філософія завжди сприймала матеріальний світ як ілюзію. |
Коли атомізм з'явився в Індії, то він прийняв форму теорії, згідно якої реальність в світі має процес, а не субстанція, і що ми присутні в світі як ланки процесу, а не як згустки речовини. | Коли атомізм з'явився в Індії, то він прийняв форму теорії, за якою реальність у світі має процес, а не субстанція, і що ми присутні в світі як ланки процесу, а не як згустки речовини. |
Наприклад, розмір атому водню оцінюють як 1,2×10-10 м. Це значення можна порівняти з розміром протона (що є ядром атому водню): 0,87×10-15 м і переконатися в тому, що ядро атому водню в 100 000 разів менше, ніж сам атом. | Наприклад, розмір атому водню оцінюють як 1,2×10−10 м. Це значення можна порівняти з розміром протона (що є ядром атому водню): 0,87×10−15 м і переконатися в тому, що ядро атому водню в 100 000 разів менше, ніж сам атом. |
Відповідно, найменший допустимий радіус атома дорівнює 0,526 Å (0,0529 нм = 5,28 · 10-11 м). | Відповідно, найменший допустимий радіус атома дорівнює 0,526 Å (0,0529 нм = 5,28 · 10−11 м). |
Ернест Резерфорд показав експериментально, що атом складається з ядра, оточеного негативно зарядженими частками — електронами. | Ернест Резерфорд показав експериментально, що атом складається з ядра, оточеного негативно зарядженими частинками — електронами. |
Ця одиниця визначається як 1/12 частина маси спокою нейтрального атома вуглецю-12, яка приблизно дорівнює 1,66 р. Водень-1 - найлегший ізотоп водню і атом з найменшою масою, має атомну вагу близько 1,007825 а. е. & nbsp | Ця одиниця визначається як 1/12 частина маси спокою нейтрального атома вуглецю-12, яка приблизно дорівнює 1,66 г Водень-1 - найлегший ізотоп водню і атом з найменшою масою, має атомну вагу близько 1,007825 а.о.м. |
м. Маса атома приблизно дорівнює добутку масового числа на атомну одиницю маси. | Маса атома приблизно дорівнює добутку масового числа на атомну одиницю маси. |
Найважчий стабільний ізотоп - свинець-208 з масою 207,9766521 а. е. м. | Найважчий стабільний ізотоп - свинець-208 з масою 207,9766521 а. е. м. . |
Через те, що маси навіть найважчих атомів в звичайних одиницях (наприклад, в грамах) дуже малі, то в хімії для вимірювання цих мас використовують молі. | Через те, що маси навіть найважчих атомів в звичайних одиницях (наприклад, в грамах) дуже малі, в хімії для вимірювання цих мас використовують молі. |
Це число (число Авогадро) вибрано таким чином, що якщо маса елемента дорівнює 1 а. е. м., то моль атомів цього елемента буде мати масу 1 г. Наприклад, вуглець має масу 12 а. е. м., тому 1 моль вуглецю важить 12 г. | Це число (число Авогадро) вибране таким чином, що якщо маса елемента дорівнює 1 а.о.м., то моль атомів цього елемента буде мати масу 1 г. Наприклад, вуглець має масу 12 а.о.м., тому 1 моль вуглецю важить 12 г. |
Ця одиниця визначається як 1/12 частина маси спокою нейтрального атома вуглецю-12, яка приблизно дорівнює 1,66 г Водень-1 - найлегший ізотоп водню і атом з найменшою масою, має атомну вагу близько 1,007825 а.о.м. | Ця одиниця визначається як 1/12 частина маси спокою нейтрального атома Карбону-12, яка приблизно дорівнює 1,66 г Водень-1 - найлегший ізотоп водню і атом з найменшою масою, має атомну вагу близько 1,007825 а.о.м. |
Це число (число Авогадро) вибране таким чином, що якщо маса елемента дорівнює 1 а.о.м., то моль атомів цього елемента буде мати масу 1 г. Наприклад, вуглець має масу 12 а.о.м., тому 1 моль вуглецю важить 12 г. | Це число (число Авогадро) вибране таким чином, що якщо маса елемента дорівнює 1 а.о.м., то моль атомів цього елемента буде мати масу 1 г. Наприклад, атом Карбону-12 має масу 12 а.о.м., тому 1 моль вуглецю важить 12 г. |
Атоми третього стовпчика періодичної таблиці елементів мають у основному стані електронну конфігурацію s2p1. | Атоми третього стовпчика періодичної таблиці елементів (у короткій формі) мають у основному стані електронну конфігурацію s2p1. |
Атоми четвертого стовпчика періодичної таблиці елементів здебільшого мають валентність 4 (наприклад, вуглекислий газ CO2), хоча можлива й валентність 2 (наприклад, чадний газ CO). | Атоми четвертого стовпчика короткої форми періодичної таблиці елементів здебільшого мають валентність 4 (наприклад, вуглекислий газ CO2), хоча можлива й валентність 2 (наприклад, чадний газ CO). |
Елементи шостого стовпчика періодичної таблиці в основному стані мають конфігурацію s2p4 і загальний спін 1. | Елементи шостого стовпчика короткої форми періодичної таблиці в основному стані мають конфігурацію s2p4 і загальний спін 1. |
Елементам сьомого стовпчика періодичної таблиці не вистачає одного електрона на зовнішній оболонці для того, щоб її заповнити. | Елементам сьомого стовпчика короткої форми періодичної таблиці не вистачає одного електрона на зовнішній оболонці для того, щоб її заповнити. |
За визначенням, будь-які два атома з одним і тим же числом" протонів" в їх ядрах відносяться до одного хімічного елементу. | За визначенням, будь-які два атоми з одним і тим же числом "протонів" в ядрах відносяться до одного хімічного елементу. |
Атоми з однією кількістю протонів, але різною кількістю" нейтронів" називають ізотопами даного елемента. | Атоми з однаковою кількістю протонів, але різною кількістю "нейтронів" називають ізотопами даного елемента. |
Всі ізотопи елементів періодичної системи, починаючи з номера 83 (вісмут), радіоактивні. | Всі ізотопи елементів періодичної системи, починаючи з номера 83 (вісмут), радіоактивні . |
Масу спокою атома часто висловлюють в атомних одиницях маси (а.о.м. | Масу спокою атома часто наводять в атомних одиницях маси (а.о.м.) |
Це число (число Авогадро) вибране таким чином, що якщо маса елемента дорівнює 1 а.о.м., то моль атомів цього елемента буде мати масу 1 г. Наприклад, атом Карбону-12 має масу 12 а.о.м., тому 1 моль вуглецю важить 12 г. | Це число (число Авогадро) вибране таким чином, що якщо маса елемента дорівнює 1 а.о.м., то моль атомів цього елемента буде мати масу 1 г. Наприклад, атом Карбону-12 має масу 12 а.о.м., тому 1 моль вуглецю має масу 12 г. |
Всі ізотопи елементів періодичної системи, починаючи з номера 83 (вісмут), радіоактивні. | Всі ізотопи елементів періодичної системи, починаючи з номера 83 (Бісмут), радіоактивні. |
Томсон, вивчаючи катодні промені, відкрив електрон і прийшов до висновку, що вони знаходяться в кожному атомі. | Томсон, вивчаючи катодні промені, відкрив електрон і прийшов до висновку, що вони є у кожному атомі. |
Таким чином, спростовуються думки, що атоми є кінцевими, неподільними компонентами речовини. | Таким чином, було спростоване припущення, що атоми є неподільними компонентами речовини. |
Ця модель була замінена в 1909 році Ганс Гейгер, Ернст Резерфорд і Ернест Марсден після дослідів ізщ бомбардування золотої фольги альфа-частинками виявили, що невелика частина альфа-частинки відбиваються, що йде врозріз з прогнозами моделі Томсона. | Ця модель була замінена в 1909 році Ганс Гейгер, Ернест Резерфорд і Ернест Марсден після дослідів ізщ бомбардування золотої фольги альфа-частинками виявили, що невелика частина альфа-частинки відбиваються, що йде врозріз з прогнозами моделі Томсона. |
Ця одиниця визначається як 1/12 частина маси спокою нейтрального атома Карбону-12, яка приблизно дорівнює 1,66 г. Водень-1 - найлегший ізотоп Гідрогену, і атом з найменшою масою, має атомну масу близько 1,007825 а.о.м.. Маса атома приблизно дорівнює добутку масового числа на атомну одиницю маси. | Ця одиниця визначається як 1/12 частина маси спокою нейтрального атома Карбону-12, яка приблизно дорівнює 1,66 г. Водень-1 або протій - найлегший ізотоп Гідрогену, і атом з найменшою масою, має масу близько 1,007825 а.о.м.. Маса атома приблизно дорівнює добутку масового числа на атомну одиницю маси. |
Загальна кількість протонів та нейтронів в атомі елемента визначає його атомну масу, оскільки протон та нейтрон мають масу приблизно рівну 1 а.о.м. | Загальна кількість протонів та нейтронів в атомі елемента назвивається масовим числом і визначає його атомну масу, оскільки протон та нейтрон мають масу приблизно рівну 1 а.о.м. |
Такі атоми мають однаковий атомний номер, але різну атомну масу, й називаються ізотопами елементу. | Такі атоми мають однаковий атомний номер, але різну масу, й називаються ізотопами елементу. |
Наприклад, атоми Гідрогену завжди містять один протон, але існують ізотопи без нейтронів (водень-1, який іноді називають "протієм" - найбільш поширена форма), з одним нейтроном (дейтерій) і двома нейтронами (тритій). | Наприклад, атоми Гідрогену завжди містять один протон, але існують ізотопи без нейтронів (водень-1, який іноді називають "протієм" - найпоширеніша форма), з одним нейтроном (дейтерій) і двома нейтронами (тритій). |
Це число (число Авогадро) вибране таким чином, що якщо маса елемента дорівнює 1 а.о.м., то моль атомів цього елемента буде мати масу 1 г. Наприклад, атом Карбону-12 має масу 12 а.о.м., тому 1 моль вуглецю має масу 12 г.=) | Це число (число Авогадро) вибране таким чином, що якщо маса елемента дорівнює 1 а.о.м., то моль атомів цього елемента буде мати масу 1 г. Наприклад, атом Карбону-12 має масу 12 а.о.м., тому 1 моль вуглецю має масу 12 г. |
Розвиток квантової механіки дозволив пояснити не лише будову атомів, а також іхні властивості: оптичні спектри, здатність вступати в реакції й утворювати молекули, тощо. | Розвиток квантової механіки дозволив пояснити не лише будову атомів, а також іхні властивості: оптичні спектри, здатність вступати в реакції й утворювати молекули тощо. |
В своїй поемі "Про природу речей" (De rerum natura) він детально вибудував факти, які свідчать на користь атомістичної теорії. | У своїй поемі "Про природу речей" (De rerum natura) він детально вибудував факти, які свідчать на користь атомістичної теорії. |
В кінці 19-го та на початку 20-го століть, фізики відкрили першу з субатомних частинок — електрон, а дещо пізніше атомне ядро, таким чином показавши, що атом не є неподільний. | Наприкінці 19-го та на початку 20-го століть, фізики відкрили першу з субатомних частинок — електрон, а дещо пізніше атомне ядро, таким чином показавши, що атом не є неподільний. |
В цій моделі додатній заряд і основна маса атома зосереджена в ядрі невеликий в центрі, і негативно заряджених електронів, що обертаються навколо ядра. | У цій моделі додатній заряд і основна маса атома зосереджена в ядрі невеликий в центрі, і негативно заряджених електронів, що обертаються навколо ядра. |
Розвиток квантової механіки дозволив пояснити не лише будову атомів, а також іхні властивості: оптичні спектри, здатність вступати в реакції й утворювати молекули тощо. | Розвиток квантової механіки дозволив пояснити не лише будову атомів, а також їхні властивості: оптичні спектри, здатність вступати в реакції й утворювати молекули тощо. |
У 19 столітті Джон Дальтон відкрив закон кратних вдношень і, виходячи з нього розвинув теорію, названу ними «новою системою хімічної філософії», за якою хімічні речовини складаються з атомів, але він припускав, що вони неподільні. | У 19 столітті Джон Дальтон відкрив закон кратних відношень і, виходячи з нього розвинув теорію, названу ними «новою системою хімічної філософії», за якою хімічні речовини складаються з атомів, але він припускав, що вони неподільні. |
Концепція атома як найменшої неподільної частинки матерії вперше була запропонована початку II тисячоліття до н. е. Мохом Сідонським і популяризована Демокритом — який, власне, і запровадив термін «атом». | Концепція атома як найменшої неподільної частинки матерії вперше була запропонована на початку I тисячоліття до н. е. Мохом і популяризована Демокритом — який, власне, і запровадив в науковий обіг термін «атом». |
Концепція атома як найменшої неподільної частинки матерії вперше була запропонована на початку I тисячоліття до н. е. Мохом і популяризована Демокритом — який, власне, і запровадив в науковий обіг термін «атом». | Концепція атома, як найменшої неподільної частинки матерії, вперше була запропонована на початку I тисячоліття до н. е. Мохом і популяризована Демокритом — який, власне, і запровадив в науковий обіг термін «атом». |
Ця одиниця визначається як 1/12 частина маси спокою нейтрального атома Карбону-12, яка приблизно дорівнює 1,66 г. Водень-1 або протій — найлегший ізотоп Гідрогену, і атом з найменшою масою, має масу близько 1,007825 а.о.м.. Маса атома приблизно дорівнює добутку масового числа на атомну одиницю маси. | Ця одиниця визначається як 1/12 частина маси спокою нейтрального атома ізотопа вуглецю 12С, яка приблизно дорівнює 1,66 г. Водень-1 або протій — найлегший ізотоп Гідрогену, і атом з найменшою масою, має масу близько 1,007825 а.о.м.. Маса атома приблизно дорівнює добутку масового числа на атомну одиницю маси. |
Найважчий стабільний ізотоп — Плюмбум-208 з масою 207,9766521 а.о.м.. | Найважчий стабільний ізотоп — атом свинцю 208Pb з масою 207,9766521 а.о.м.. |
Але майже одразу ж стало зрозуміло, що атоми, в свою чергу, мають складну будову, якою визначаються їхні властивості. | Але майже одразу ж стало зрозуміло, що атоми, у свою чергу, мають складну будову, якою визначаються їхні властивості. |
На кожній орбіталі може знаходитися не більше двох електронів (принцип виключення Паулі). | На кожній орбіталі може знаходитися не більш як двоє електронів (принцип виключення Паулі). |
Нейтрони в ядрі не впливають на те, якому елементові належить атом, але хімічний елемент може мати атоми із однаковою кількістю протонів і різною кількістю нейтронів. | Нейтрони в ядрі не впливають на те, якому елементові належить атом, але хімічний елемент може мати атоми з однаковою кількістю протонів і різною кількістю нейтронів. |
Із збільшенням атомного номера зростає додатній заряд ядра, а, отже, кулонівське відштовхування між протонами. | Зі збільшенням атомного номера зростає додатній заряд ядра, а, отже, кулонівське відштовхування між протонами. |
Внаслідок квантування станів атома оптичні спектри атомів складаються із окремих ліній, якщо енергія кванта світла не перевищує енергію іонізації. | Внаслідок квантування станів атома оптичні спектри атомів складаються з окремих ліній, якщо енергія кванта світла не перевищує енергію іонізації. |
Але для переходу із основного стану із конфігурацією електронної оболонки s² у стан із конфігурацією s¹p¹ потрібно дуже мало енергії, тож ці атоми мають валентність 2, проте вони проявляють меншу активність. | Але для переходу з основного стану із конфігурацією електронної оболонки s² у стан із конфігурацією s¹p¹ потрібно дуже мало енергії, тож ці атоми мають валентність 2, проте вони проявляють меншу активність. |
Поняття "атом", як і саме слово, має давньогрецьке походження, хоча істинність гіпотези про існування атомів знайшла своє підтвердження лише в 20 столітті. | Поняття "атом", як і саме слово, має давньогрецьке походження, хоча істинність гіпотези про існування атомів знайшла своє підтвердження лише у 20 столітті. |
Основною ідеєю, яка стояла за даним поняттям протягом всіх сторіч, було уявлення про світ як про набір величезної кількості неподільних елементів, які є дуже простими за своєю структурою і існують від початку часів. | Основною ідеєю, яка стояла за даним поняттям протягом всіх сторіч, було уявлення про світ як про набір величезної кількості неподільних елементів, які є дуже простими за своєю структурою й існують від початку часів. |
Галілей був першим, хто, хоча і в фантастичній формі, представив будову атома. | Галілей був першим, хто, хоча й у фантастичній формі, представив будову атома. |
Виходячи з цих результатів, Резерфорд створив нову модель атома, що отримала назву планетарної. | На підставі цих результатів, Резерфорд створив нову модель атома, що отримала назву планетарної. |
Експерименти Генрі Мозлі і встановлений ним закон Мозлі дозволили пов'язати атомний номер хімічного елемента із електричним зарядом ядра. | Експерименти Генрі Мозлі і встановлений ним закон Мозлі дозволили пов'язати атомний номер хімічного елемента з електричним зарядом ядра. |
Елементи шостого стовпчика короткої форми періодичної таблиці в основному стані мають конфігурацію s²p4 і загальний спін 1. | Елементи шостого стовпчика короткої форми періодичної таблиці в основному стані мають конфігурацію s²p⁴ і загальний спін 1. |
Тому вони здебільшого мають валентність 1 або 2, але в деяких випадках один із d-електронів бере участь в утворенні хімічних зв'язків, і валентність стає | Тому вони здебільшого мають валентність 1 або 2, але в деяких випадках один із d-електронів бере участь в утворенні хімічних зв'язків, і валентність стає рівною трьом. |
Наприклад, розмір атома Гідрогену оцінюють як 1,2×10−10 м. Це значення можна порівняти з розміром протона (що є ядром атому водню): 0,87×10−15 м і переконатися в тому, що ядро атома водню в 100 000 разів менше, ніж сам атом. | Наприклад, розмір атома Гідрогену оцінюють як 1,2×10−10 м. Це значення можна порівняти з розміром протона (що є ядром атома водню): 0,87×10−15 м і переконатися в тому, що ядро атома водню в 100 000 разів менше, ніж сам атом. |
Одна з перших теорій про будову атома, яка має вже сучасні обриси, була описана Галілеєм (1564–1642). | Одна з перших теорій про будову атома, яка має вже сучасні обриси, була описана Галілеєм (1564—1642). |
Одначе, сьогодні модель атома Резерфорда має лише історичну цінність. | Однак, сьогодні модель атома Резерфорда має лише історичну цінність. |
У свою чергу, склад ядра атома визначає собою тип атома та його ізотопа: заряд ядра Z визначається кількістю протонів у ядрі, а його массове число А - кількістю нейтронів. | У свою чергу, склад ядра атома визначає собою тип атома та його ізотопа: заряд ядра Z визначається кількістю протонів у ядрі, а його массове число А - сумарною кількістю нейтронів та протонів. |
Новий поштовх у становленні сучасного розуміння атома дала молекулярно-кінетична теорія. | Новий поштовх у становленні сучасного розуміння атома дала молекулярно-кінетична теорія! |
Новий поштовх у становленні сучасного розуміння атома дала молекулярно-кінетична теорія! | Новий поштовх у становленні сучасного розуміння атома дала молекулярно-кінетична теорія. |
Такий атом повинен існувати протягом неймовірно малих проміжків часу (близько 10 мылліардних сек.). | Такий атом повинен існувати протягом неймовірно малих проміжків часу (близько 10 мільярдних сек.). |
А́том (від — «неподільний») з хімічної точки зору — найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка речовини. | А́том (від — «неподільний», або буквально «нерозрізний») з хімічної точки зору — найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка речовини. |
На популярному рівні будову атома можна викласти у рамках так званої планетарної модель атома Резерфорда, запропонованої Ернестом Резерфордом у 1911 році як результат його експериментів з розсіяння альфа-частинок атомами золота. | На популярному рівні будову атома можна викласти у рамках так званої планетарної моделі, запропонованої Ернестом Резерфордом у 1911 році як результат його експериментів з розсіяння альфа-частинок атомами золота. |
Такий атом повинен існувати протягом неймовірно малих проміжків часу (близько 10 мільярдних сек.). | Такий атом повинен існувати протягом неймовірно малих проміжків часу (близько 10 мільярдних секунди). |
Кількість протонів дорівнює кількості електронів і тому атом є електрично нейтральним. | Кількість протонів дорівнює кількості електронів, і тому атом є електрично нейтральним. |
У свою чергу, склад ядра атома визначає собою тип атома та його ізотопа: заряд ядра Z визначається кількістю протонів у ядрі, а його массове число А - сумарною кількістю нейтронів та протонів. | У свою чергу, склад ядра атома визначає собою тип атома та його ізотопа: заряд ядра Z визначається кількістю протонів у ядрі, а його масове число А - сумарною кількістю нейтронів та протонів. |
Таким чином, атом - динамічна й складна система субатомних частинок, врівноважених елекростатичною взаємодією, слабкою та сильною ядерними силами. | Таким чином, атом - динамічна й складна система субатомних частинок, урівноважених елекростатичною взаємодією, слабкою та сильною ядерними силами. |
Відомі елементи складають неперервний натуральний ряд за числом протонів у ядрі, починаючи з атома водню з одним протоном і закінчуючи атомом унуноктію, в ядрі якого 118 протонів. | Відомі елементи складають неперервний натуральний ряд за числом протонів у ядрі, починаючи з атома водню з одним протоном і закінчуючи атомом Оганессона, в ядрі якого 118 протонів. |
На популярному рівні будову атома можна викласти у рамках так званої планетарної моделі, запропонованої Ернестом Резерфордом у 1911 році як результат його експериментів з розсіяння альфа-частинок атомами золота. | На популярному рівні будову атома можна викласти у рамках так званої планетарної моделі, запропонованої Ернестом Резерфордом у 1911 році як результат його експериментів з розсіяння альфа-частинок атомами золота, та моделі Бора. |
Щоб втримати протони вкупі необхідно дедалі більше нейтронів. | Щоб втримати протони вкупі, необхідно дедалі більше нейтронів. |
Всі ізотопи елементів періодичної системи, починаючи з номера 83 (Бісмут), радіоактивні. | Усі ізотопи елементів періодичної системи, починаючи з номера 83 (Бісмут), радіоактивні. |
Станом на червень 2107 року найважчим синтезованим хімічним елементом є Оганесон. | Станом на липень 2017 року найважчим синтезованим хімічним елементом є Оганесон. |
Відповідно до неї, атом складається з щільного ядра, позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів. | Відповідно до неї, атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів. |
В іншому випадку (при втраті чи набутті одного або кількох електронів) атом перетворюється на іон, що має певний позитивний чи негативний електричний заряд (у разі нестачі електронів такий іон називається катіоном, а у разі надлишку - аніоном). | В іншому випадку (при втраті чи набутті одного або кількох електронів) атом перетворюється на іон, що має певний позитивний чи негативний електричний заряд (у разі нестачі електронів такий іон називається катіоном, а у разі надлишку — аніоном). |
У свою чергу, склад ядра атома визначає собою тип атома та його ізотопа: заряд ядра Z визначається кількістю протонів у ядрі, а його масове число А - сумарною кількістю нейтронів та протонів. | У свою чергу, склад ядра атома визначає собою тип атома та його ізотопа: заряд ядра Z визначається кількістю протонів у ядрі, а його масове число А — сумарною кількістю нейтронів та протонів. |
Таким чином, атом - динамічна й складна система субатомних частинок, урівноважених елекростатичною взаємодією, слабкою та сильною ядерними силами. | Таким чином, атом — динамічна й складна система субатомних частинок, урівноважених елекростатичною взаємодією, слабкою та сильною ядерними силами. |
Така модель нагадує своєю будовою сонячну систему, що й слугувало при виборі назви моделі. | Така модель нагадує своєю будовою Сонячну систему, що й слугувало при виборі назви моделі. |
Відповідно, електрон обертаючись навколо ядра рухається із доцентровим прискоренням, а отже має випромінювати і гублячи кінетичну енергію, падати на ядро. | Відповідно, електрон обертаючись навколо ядра, рухається із доцентровим прискоренням, а отже має випромінювати і, гублячи кінетичну енергію, падати на ядро. |
Такий атом повинен існувати протягом неймовірно малих проміжків часу (близько 10 мільярдних секунди). | Такий атом повинен існувати протягом неймовірно малих проміжків часу (близько 10 мільярдних долі секунди). |
Таким чином, атом — динамічна й складна система субатомних частинок, урівноважених елекростатичною взаємодією, слабкою та сильною ядерними силами. | Таким чином, атом — динамічна й складна система субатомних частинок, урівноважених електростатичною взаємодією, слабкою та сильною ядерними силами. |
Проте можуть вступати в хімічні сполуки в збуджених станах, проявляючи валентності 3,5,7. | Проте можуть вступати в хімічні сполуки в збуджених станах, проявляючи валентності 3, 5, 7. |
Римський поет Лукрецій (96 — 55 роки до н. е.) був одним з небагатьох римлян, які проявляли інтерес до чистої науки. | Римський поет Лукрецій (96—55 роки до н. е.) був одним з небагатьох римлян, які проявляли інтерес до чистої науки. |
У 1913, досліджуючи іони Неону в канальних променях, Джозеф Джон Томсон вперше відкрив ізотопи. | В 1913 році, досліджуючи іони Неону в канальних променях, Джозеф Джон Томсон вперше відкрив ізотопи. |
А́том (від — «неподільний», або буквально «тіло, яке не можна розсікти навпіл») — з хімічної точки зору найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка речовини. | А́ом (від — «неподільний», або буквально «тіло, яке не можна розсікти навпіл») — з хімічної точки зору найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка речовини. |
Зі збільшенням атомного номера зростає додатній заряд ядра, а, отже, кулонівське відштовхування між протонами. | Зі збільшенням атомного номера зростає додатний заряд ядра, а, отже, кулонівське відштовхування між протонами. |
Ганс Гейгер, Ернест Резерфорд і Ернест Марсден після дослідів із бомбардування золотої фольги альфа-частинками виявили, що невелика частина альфа-частинок відбиваються назад, що йде врозріз із прогнозами моделі Томсона. | Ганс Гейгер, Ернест Резерфорд і Ернест Марсден після дослідів із бомбардування золотої фольги альфа-частинками виявили, що невелика частина альфа-частинок відбиваються назад, що йде всупереч із прогнозами моделі Томсона. |
У цій моделі додатній заряд і основна маса атома зосереджена в ядрі невеликий в центрі, і негативно заряджених електронів, що обертаються навколо ядра. | У цій моделі додатний заряд і основна маса атома зосереджена в ядрі невеликий в центрі, і негативно заряджених електронів, що обертаються навколо ядра. |
тепло — є нічим іншим як рухом часток. | тепло — є нічим іншим, як рухом часток. |
У 19 столітті Джон Дальтон відкрив закон кратних відношень і виходячи з нього розвинув теорію, названу ними «новою системою хімічної філософії», за якою хімічні речовини складаються з атомів, але він припускав, що вони неподільні. | У 19 столітті Джон Дальтон відкрив закон кратних відношень і, виходячи з нього, розвинув теорію, названу ним «новою системою хімічної філософії», за якою хімічні речовини складаються з атомів, але він припускав, що вони неподільні. |
Вирішити цю проблему вдалося О.П. Кучерову | Вирішити цю проблему вдалося О. П. Кучерову |
На фото наведено пряме зображення атома вуглецю , із схематичним зображенням ядра. | На фото наведено пряме зображення атома вуглецю, із схематичним зображенням ядра. |
Атом вуглецю (C6) знаходиться в складі кристалічної решітки графіту і має вигляд, який повністю відповідає періодичному закону Д.І. | Атом вуглецю (C6) знаходиться в складі кристалічної решітки графіту і має вигляд, який повністю відповідає періодичному закону Д. І. Мендєлєєва. |
Одна з перших теорій про будову атома, яка має вже сучасні обриси, була описана Галілеєм (1564—1642). | Одна з перших теорій про будову атома, яка має вже сучасні обриси, була описана Галілео Галілеєм. |