question
stringlengths 12
6.88k
| answers
listlengths 0
5
| correct_answers
sequencelengths 1
1
| subject
stringclasses 2
values |
|---|---|---|---|
Закінчення -ю у формі орудного відмінка однини треба писати в усіх іменниках рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "папороть, лють, насип"
},
{
"marker": "Б",
"text": "бандероль, ступінь, путь"
},
{
"marker": "В",
"text": "радість, емаль, нежить"
},
{
"marker": "Г",
"text": "вісь, подорож, накип"
},
{
"marker": "Д",
"text": "ваніль, розкіш, мігрень"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "увеч..рі, увічл..во, упередж..ний"
},
{
"marker": "Б",
"text": "оч..видячки, змал..чку, ч..мдуж"
},
{
"marker": "В",
"text": "беззаст..режно, гр..мить, змуш..ний"
},
{
"marker": "Г",
"text": "б..нтежний, к..рівний, кл..котить"
},
{
"marker": "Д",
"text": "кр..мезний, наб..рати, упевн..ний"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Потребує редагування речення | [
{
"marker": "А",
"text": "Формуючи завдяки спорту міцні м’язи, людина вдосконалює своє тіло."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Спорт загартовує й характер, виховуючи наполегливість і силу волі."
},
{
"marker": "В",
"text": "Тренуючи різні групи м’язів, не забувай розвивати й свій інтелект."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Зміцнівши фізично, завжди ставай на захист слабших за тебе."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Попрацювавши на різних тренажерах, спорт стане ще більш корисним."
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Помилку в написанні особових закінчень дієслів допущено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "біжать, течемо"
},
{
"marker": "Б",
"text": "скачуть, шепочимо"
},
{
"marker": "В",
"text": "бачать, булькаємо"
},
{
"marker": "Г",
"text": "полють, кричимо"
},
{
"marker": "Д",
"text": "поборють, варимо"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Разом треба писати всі слова в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "світло/непроникний, світло/сірий, світло/стійкий"
},
{
"marker": "Б",
"text": "біло/кам’яний, біло/золотистий, біло/сніжний"
},
{
"marker": "В",
"text": "ясно/окий, ясно/блакитний, ясно/головий"
},
{
"marker": "Г",
"text": "темно/барвний, темно/водний, темно/вишневий"
},
{
"marker": "Д",
"text": "ніжно/тонний, ніжно/колірний, ніжно/шкірий"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Подвоєні літери треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "іл..юмінація, ім..іграція, Брюс..ель"
},
{
"marker": "Б",
"text": "ал..о, гол..андець, Дарданел..и"
},
{
"marker": "В",
"text": "Апол..он, ал..егорія, брут..о"
},
{
"marker": "Г",
"text": "мадон..а, ан..отація, Ген..адій"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Стел..а, сюр..еалізм, апел..яція"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Виділене слово є сполучником, і його треба писати разом у реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "***Як/би*** мені хотілося, щоб літо ніколи не закінчувалося!"
},
{
"marker": "Б",
"text": "***Про/те*** , що сьогодні свято, ми дізналися випадково."
},
{
"marker": "В",
"text": "***Як/би*** ви прокинулися раніше, то не запізнилися б."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Станьте ***за/те*** дерево, у якого розкішна крона."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Поміркуйте ***про/те*** , що порадити своїм друзям."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Рядки
*Там у полі криниченька,
Навколо пшениченька.
Там женчики жали,
Золоті серпи мали…*
узято з | [
{
"marker": "А",
"text": "календарно-обрядової пісні"
},
{
"marker": "Б",
"text": "народної балади"
},
{
"marker": "В",
"text": "родинно-побутової пісні"
},
{
"marker": "Г",
"text": "історичної пісні"
},
{
"marker": "Д",
"text": "суспільно-побутової пісні"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
«*Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла»,* – стверджує у своєму творі | [
{
"marker": "А",
"text": "Григорій Квітка-Основ’яненко"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Пантелеймон Куліш"
},
{
"marker": "В",
"text": "Григорій Сковорода"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Іван Котляревський"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Тарас Шевченко"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Послідовність розгортання подій твору «Енеїда» дотримано в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "сон Енея про батька – гостювання в Дідони – подвиг Низа та Евріала – поєдинок Енея з Турном"
},
{
"marker": "Б",
"text": "гостювання в Дідони – сон Енея про батька – подвиг Низа та Евріала – поєдинок Енея з Турном"
},
{
"marker": "В",
"text": "подвиг Низа та Евріала – поєдинок Енея з Турном – гостювання в Дідони – сон Енея про батька"
},
{
"marker": "Г",
"text": "сон Енея про батька – подвиг Низа та Евріала – поєдинок Енея з Турном – гостювання в Дідони"
},
{
"marker": "Д",
"text": "гостювання в Дідони – сон Енея про батька – поєдинок Енея з Турном – подвиг Низа та Евріала"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Повістяр зі слободи Основа написав народною мовою перший прозовий твір | [
{
"marker": "А",
"text": "«Чорна рада»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Наталка Полтавка»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Кайдашева сім’я»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Земля»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Маруся»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Правильним твердженням щодо твору «Чорна рада» є | [
{
"marker": "А",
"text": "Матвій Гвинтовка був власником хутора Хмарище"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Петро Шраменко намагався визволити Якима Сомка з темниці"
},
{
"marker": "В",
"text": "Іван Шрам викупив з турецької каторги Василя Невольника"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Брюховецького обрали гетьманом на чорній раді під Ніжином"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Божий чоловік порівняв Михайла Череваня з Яремою Вишневецьким"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Уривок «*Діло з грушею скінчилось несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша*» у творі «Кайдашева сім’я» є | [
{
"marker": "А",
"text": "експозицією"
},
{
"marker": "Б",
"text": "зав’язкою"
},
{
"marker": "В",
"text": "розвитком дії"
},
{
"marker": "Г",
"text": "кульмінацією"
},
{
"marker": "Д",
"text": "розв’язкою"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Розділи «Січовик», «Піски в неволі», «Слизька дорога», «Розбишацька дочка», «Новий вік», «Так оце та правда?» наявні у творі, у якому є такі персонажі | [
{
"marker": "А",
"text": "Ярема Галайда й Оксана"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Маруся Дрот і Василь"
},
{
"marker": "В",
"text": "Кирило Тур і Леся"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Галя Ґудзь і Чіпка"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Іван Палійчук і Марічка"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Правильно утворено пару «персонаж – назва твору» у рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "Лушня – «Наталка Полтавка»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Націєвський – «Мартин Боруля»"
},
{
"marker": "В",
"text": "Макогоненко – «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Юнона – «Мойсей»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Черевань – «Кайдашева сім’я»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
В уривку
*Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?*
провідним художнім засобом є | [
{
"marker": "А",
"text": "паралелізм"
},
{
"marker": "Б",
"text": "персоніфікація"
},
{
"marker": "В",
"text": "антитеза"
},
{
"marker": "Г",
"text": "епітет"
},
{
"marker": "Д",
"text": "алегорія"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
«*Ходи, Анно, погуляємо! – промовив несміливо й подав їй руку. Вона підняла руки, щоб подати їх йому, та в тій хвилі вмовкла музика. Голосним зойком урвалася одна струна, і все зупинилося на місці*» – так, не почавшись, обірвався танець героїв твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Тіні забутих предків»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Кайдашева сім’я»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Земля»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Три зозулі з поклоном»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Чорна рада»"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
*І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас – боги скупі,
Над нас – глухі й нечулі… –*
переконаний ліричний герой твору | [
{
"marker": "А",
"text": "Миколи Вороного"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Лесі Українки"
},
{
"marker": "В",
"text": "Олександра Олеся"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Павла Тичини"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Максима Рильського"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
*Хмари осінні, весна золота, молодії літа, барвисті квітки, зірка провідна* –
це художні образи поезії | [
{
"marker": "А",
"text": "«Заповіт»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Contra spem spero!»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Блакитна Панна»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Чари ночі»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«De libertate»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Київський неокласик є автором твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Contra spem spero!»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«О панно Інно, панно Інно…»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Любіть Україну»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Балада про соняшник»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Молюсь і вірю. Вітер грає…»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
«*Чому так сталося, що мати змушена притулятися до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції?..» –
сказано про твір | [
{
"marker": "А",
"text": "Павла Губенка"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Панаса Рудченка"
},
{
"marker": "В",
"text": "Івана Лозов’ягіна"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Миколи Фітільова"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Івана Тобілевича"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
«*На його зшитки із записами лекцій виник такий попит, що їх вирішено розмножити на машинці. Зокрема в галузі теорії ймовірності та вищої математики він зразу піднісся на ступінь загальновизнаного маестро*» –
сказано про | [
{
"marker": "А",
"text": "Мокія Мазайла"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Степана Радченка"
},
{
"marker": "В",
"text": "Григорія Многогрішного"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Михайла Федорчука"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Василя Кравчину"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
«*Антонич був хрущем і жив колись на вишнях*», – говорить про себе автор рядків | [
{
"marker": "А",
"text": "*Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань…*"
},
{
"marker": "Б",
"text": "*Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах...*"
},
{
"marker": "В",
"text": "*Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї…*"
},
{
"marker": "Г",
"text": "*Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?..*"
},
{
"marker": "Д",
"text": "*Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий…*"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Слова «*За що ми б’ємось? За що умираємо? …Вороги наші б’ються за особисті багатства, за владу над нашою землею… Ми б’ємося за те, чому нема ціни в усьому світі, – за Батьківщину…» належать | [
{
"marker": "А",
"text": "Василю Кравчині"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Тарасові Мазайлу"
},
{
"marker": "В",
"text": "Григорію Многогрішному"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Михайлові Федорчуку"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Максимові Ґудзю"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
*Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль! –*
стверджує ліричний герой твору | [
{
"marker": "А",
"text": "Ліни Костенко"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Івана Драча"
},
{
"marker": "В",
"text": "Василя Стуса"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Євгена Маланюка"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Василя Симоненка"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Ознаки постмодернізму помітні в рядках | [
{
"marker": "А",
"text": "*Любіть українок, негайно любіть! Даруйте їм вірші і квіти…*"
},
{
"marker": "Б",
"text": "*Усмішка твоя –єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні…*"
},
{
"marker": "В",
"text": "*О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись…*"
},
{
"marker": "Г",
"text": "*О панно Інно, панно Інно! Я — сам. Вікно. Сніги...*"
},
{
"marker": "Д",
"text": "*Минуле, озовися, де ти? Забуті радощі, жалі...*"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Панівною течією в українському національному русі Наддніпрянської України на початку ХХ ст. була | [
{
"marker": "А",
"text": "самостійницька."
},
{
"marker": "Б",
"text": "автономістська."
},
{
"marker": "В",
"text": "радикальна."
},
{
"marker": "Г",
"text": "релігійна."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
В уривку з історичного джерела «*Москвофіли-інтелігенти на кожному кроці показували радість з приводу вступу до Львова російських військ та намагалися їм допомогти*» відображено події в Східній Галичині в | [
{
"marker": "А",
"text": "1900 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1907 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1914 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1918 р."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Добровільні військово-міліцейські формування в Україні в 1917–1918 рр., створені за територіальним принципом для охорони правопорядку та підтримки місцевої української влади, називали | [
{
"marker": "А",
"text": "«Вільним козацтвом»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Січовими стрільцями»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«Похідними групами»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Поліською Січчю»."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**
«НАКАЗ*
*ДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ*
*[…]*
*До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність... Прагнення відторгнути від Росії малоросійську гілку російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок розчленуванню Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби проти відродження Єдиної Росії...»
Цитований наказ отримали підрозділи армії | [
{
"marker": "А",
"text": "Н. Махна."
},
{
"marker": "Б",
"text": "А. Денікіна."
},
{
"marker": "В",
"text": "М. Григор’єва."
},
{
"marker": "Г",
"text": "П. Скоропадського."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**
«НАКАЗ*
*ДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ*
*[…]*
*До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність... Прагнення відторгнути від Росії малоросійську гілку російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок розчленуванню Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби проти відродження Єдиної Росії...»
У якому році відбувалися події, відображені в цитованому наказі? | [
{
"marker": "А",
"text": "1918 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1919 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1920 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1921 р."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**
«НАКАЗ*
*ДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ*
*[…]*
*До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність... Прагнення відторгнути від Росії малоросійську гілку російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок розчленуванню Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби проти відродження Єдиної Росії...»
Цитований наказ став передумовою | [
{
"marker": "А",
"text": "«Листопадового зриву»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Чортківської офензиви»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«Київської катастрофи»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Брусиловського прориву»."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Яке гасло найповніше відповідає реалізації в СРСР та УСРР планів першої п’ятирічки? | [
{
"marker": "А",
"text": "«Техніка вирішує все!»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Доженемо й переженемо США!»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Економіка має бути економною!»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Усе для фронту, усе для перемоги!»"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Вимогу щодо передання Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР у 1940 р. радянський уряд пред’явив | [
{
"marker": "А",
"text": "Румунії."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Чехо-Словаччині."
},
{
"marker": "В",
"text": "Польщі."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Угорщині."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У якому році оприлюднено звернення:
«…Уряд УРСР впевнений у тому, що Україна, яка відіграла помітну роль у розгромі ворога, з її великими людськими силами й матеріальними ресурсами буде спроможна внести великий вклад у справу зміцнення миру й підтримання загальної безпеки... повідомляє про своє бажання приєднатися до загальної Організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також узяти участь у Конференції Об’єднаних Націй у Сан-Франциско»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "1939 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1940 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1945 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1954 р."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела про голод 1946–1947 рр. і виконайте завдання.
«...Посуха, особливо в червні–липні, до всіх нещасть додала ще й свої. Урожай зернових вийшов доісторичний.., тобто один центнер посіяли, а зібрали три центнери в найліпшому разі. Та ще який тоді був обробіток ґрунту? Сяк-так, аби вкинути зерно в землю. Поля обробляли переважно кіньми-клячами, коровами, заступами, сапами, а збирали косами та жіночими руками...»
Уривок дає змогу визначити | [
{
"marker": "А",
"text": "наслідки голоду."
},
{
"marker": "Б",
"text": "причини голоду."
},
{
"marker": "В",
"text": "масштаби голоду."
},
{
"marker": "Г",
"text": "результати голоду."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Утворення раднаргоспів в Українській РСР в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр. зумовило | [
{
"marker": "А",
"text": "зростання політичної ваги місцевої номенклатури."
},
{
"marker": "Б",
"text": "ліквідацію командно-адміністративної системи господарювання."
},
{
"marker": "В",
"text": "створення нових соціально орієнтованих ринкових відносин."
},
{
"marker": "Г",
"text": "започаткування екстенсивних методів господарювання."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Опозиційний рух в Українській РСР в роки «застою» мав форму | [
{
"marker": "А",
"text": "дисидентства."
},
{
"marker": "Б",
"text": "багатопартійності."
},
{
"marker": "В",
"text": "незалежних профспілок."
},
{
"marker": "Г",
"text": "збройної боротьби."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 19–21.**
«…Багато зараз незвичного в нашій країні: скажімо, багатомандатні округи з виборів до Рад; спільні з іноземними фірмами підприємства; самофінансування заводів та фабрик, радгоспів і колгоспів; зняття обмежень з підсобних господарств, ...розширення кооперативної діяльності; заохочення індивідуальної трудової діяльності в дрібному виробництві й торгівлі…»
В уривку документа відображено зрушення в політичному та соціально-економічному розвитку Української РСР в період | [
{
"marker": "А",
"text": "«відбудови»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«відлиги»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«застою»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«перебудови»."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 19–21.**
«…Багато зараз незвичного в нашій країні: скажімо, багатомандатні округи з виборів до Рад; спільні з іноземними фірмами підприємства; самофінансування заводів та фабрик, радгоспів і колгоспів; зняття обмежень з підсобних господарств, ...розширення кооперативної діяльності; заохочення індивідуальної трудової діяльності в дрібному виробництві й торгівлі…»
Зазначені в документі зміни названо «*незвичними*», оскільки вони | [
{
"marker": "А",
"text": "йшли в розріз з комуністичною теорією."
},
{
"marker": "Б",
"text": "утверджували однопартійну систему."
},
{
"marker": "В",
"text": "створювали ілюзію економічного процвітання."
},
{
"marker": "Г",
"text": "були запроваджені як тимчасові."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 19–21.**
«…Багато зараз незвичного в нашій країні: скажімо, багатомандатні округи з виборів до Рад; спільні з іноземними фірмами підприємства; самофінансування заводів та фабрик, радгоспів і колгоспів; зняття обмежень з підсобних господарств, ...розширення кооперативної діяльності; заохочення індивідуальної трудової діяльності в дрібному виробництві й торгівлі…»
Заходи, указані в документі, упроваджували з метою | [
{
"marker": "А",
"text": "подолання кризових явищ у радянській економіці."
},
{
"marker": "Б",
"text": "формування потужного державного сектора економіки."
},
{
"marker": "В",
"text": "відновлення адміністративних методів управління."
},
{
"marker": "Г",
"text": "утвердження екстенсивних методів господарювання."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Поява та поширення в сучасному українському суспільстві поняття «кіборги» зумовлено | [
{
"marker": "А",
"text": "протистоянням російській агресії в Криму."
},
{
"marker": "Б",
"text": "бойовими діями на Дебальцевському плацдармі."
},
{
"marker": "В",
"text": "обороною на Маріупольському напрямку."
},
{
"marker": "Г",
"text": "захистом Донецького аеропорту."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«Сказала дружина Ігореві: “…Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми”. І послухав їх Ігор, пішов у деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини… А взявши данину, він пішов у свій город [Київ]...»
Літописець оповідає про | [
{
"marker": "А",
"text": "облаштування князем погостів."
},
{
"marker": "Б",
"text": "визначення княжих ловищ."
},
{
"marker": "В",
"text": "встановлення уроків."
},
{
"marker": "Г",
"text": "здійснення полюддя."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела:
«Мстислав же Романович і другий Мстислав, Святославич, сиділи в [укріпленому таборі], не знаючи [цього], тому що Мстислав Удатний їм обом [нічого] не сказав – через зависть, бо велика незгода була межи ними… І сталася перемога татар над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи. Татари ж перемогли руських князів за гріхи християн…»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "на річці Калці"
},
{
"marker": "Б",
"text": "під Доростолом"
},
{
"marker": "В",
"text": "на річці Ворсклі"
},
{
"marker": "Г",
"text": "під Оршею"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Якого року Данило та Василько Романовичі відновили цілісність Галицько-Волинського князівства та завдали поразки німецьким рицарям-хрестоносцям, зупинивши просування їх українськими землями? | [
{
"marker": "А",
"text": "1238 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1240 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1245 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1253 р."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
З іменем якого князя пов’язані події, описані в уривку з історичного джерела:
«…відправився проти татар у Поля Дикі… А коли прийшли до Синьої Води,.. побачили в полі велику орду… Литва з Руссю по тій перемозі забрали… всі землі аж... до устя Дону,.. а інших татар… до Криму загнали,.. вибивши їх з Подільських країв»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "Лева Даниловича"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Юрія ІІ Болеслава"
},
{
"marker": "В",
"text": "Ольгерда"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Костянтина Острозького"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Укажіть одну з характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст. | [
{
"marker": "А",
"text": "збереження судочинства на основі норм «Руської правди»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "надання литовській і польській мовам статусу офіційних"
},
{
"marker": "В",
"text": "формування нової суспільної верстви – реєстрового козацтва"
},
{
"marker": "Г",
"text": "запровадження кріпосного права"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Яка подія відбулася в 1586 р.? | [
{
"marker": "А",
"text": "укладення Люблінської унії"
},
{
"marker": "Б",
"text": "утворення греко-католицької церкви"
},
{
"marker": "В",
"text": "утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові"
},
{
"marker": "Г",
"text": "заснування Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Гайдамацький рух у XVIII ст. набув поширення на території | [
{
"marker": "А",
"text": "Південної України."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Слобідської України."
},
{
"marker": "В",
"text": "Лівобережної України."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Правобережної України."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Які поняття потрібно використовувати, щоби схарактеризувати соціально-економічне життя Наддніпрянської України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.? | [
{
"marker": "А",
"text": "«земства», «монополія»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«кріпосництво», «промисловий переворот»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Коліївщина», «займанщина»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«відруб», «трудова міграція»"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Уривок з історичної праці:
«З-поміж дворянства висуваються… добрі патріоти й завзяті оборонці дворянських інтересів. Усе це люди, які виховували свій патріотизм з вивчення історії України, які збирали літописи й різні документи з історії краю. На свої заняття дворянським питанням вони дивляться як на подвиг, розпочатий задля своєї батьківщини...» засвідчує початок | [
{
"marker": "А",
"text": "українського національного відродження."
},
{
"marker": "Б",
"text": "покозачення широких верств населення."
},
{
"marker": "В",
"text": "розгортання громадівського руху."
},
{
"marker": "Г",
"text": "політизації українського руху."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережній Україні відбулася | [
{
"marker": "А",
"text": "1816 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1834 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1839 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1848 р."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Уперше політичну вимогу щодо адміністративного поділу Галичини на польську та українську частини висунули представники | [
{
"marker": "А",
"text": "Наукового товариства ім. Т. Шевченка."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Товариства галицьких греко-католицьких священиків."
},
{
"marker": "В",
"text": "Русько-української радикальної партії."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Головної руської ради."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Оприлюднення під час Кримської війни Маніфесту російського імператора Миколи I про створення рухомого державного ополчення стало приводом до | [
{
"marker": "А",
"text": "повстання У. Кармалюка."
},
{
"marker": "Б",
"text": "початку «Київської козаччини»."
},
{
"marker": "В",
"text": "повстання Чернігівського полку."
},
{
"marker": "Г",
"text": "розгортання польського визвольного повстання."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Що було одним із наслідків селянської реформи 1861 р. для економічного розвитку Наддніпрянської України? | [
{
"marker": "А",
"text": "розв’язання проблеми аграрного перенаселення"
},
{
"marker": "Б",
"text": "ліквідація безземелля та малоземелля селянства"
},
{
"marker": "В",
"text": "поглиблення сільськогосподарської спеціалізації регіонів"
},
{
"marker": "Г",
"text": "скасування землеволодіння поміщиків і секуляризація земель церкви"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«Нова ера» – спроба українсько-польського порозуміння 1890 р. в Галичині – пов’язана з діяльністю | [
{
"marker": "А",
"text": "соціал-демократів."
},
{
"marker": "Б",
"text": "радикалів."
},
{
"marker": "В",
"text": "народовців."
},
{
"marker": "Г",
"text": "москвофілів."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Економічна криза, що охопила Наддніпрянську Україну в 1900-1903 рр., спричинила | [
{
"marker": "А",
"text": "націоналізацію важкої промисловості."
},
{
"marker": "Б",
"text": "концентрацію промислового виробництва."
},
{
"marker": "В",
"text": "втрату економічної першості регіону в Російській імперії."
},
{
"marker": "Г",
"text": "занепад добувної та металургійної галузей промисловості."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У якому році відбулася подія, що зумовила появу в польській газеті «Kurjer Stanisławowski» цитованої статті: «*На згаданому вічі справедливо було порушено* *питання, що жінкам належить право голосу на рівні з чоловіками, які цього року його здобули... і за це право ми маємо боротися...»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "1900 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1907р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1908 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1911р."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Які українські землі під час Першої світової війни в 1914 р. було окуповано російськими військами? | [
{
"marker": "А",
"text": "Західне Поділля, Східну Волинь"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Холмщину, Західну Волинь"
},
{
"marker": "В",
"text": "Східну Галичину, Північну Буковину"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Закарпаття, Мармарощину"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«Самостійники» були ініціаторами | [
{
"marker": "А",
"text": "виступу «полуботківців»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "гетьманського перевороту."
},
{
"marker": "В",
"text": "створення Української Центральної Ради."
},
{
"marker": "Г",
"text": "скликання Всеукраїнського національного конгресу."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5- 7.**
«Під сильним напором польських сил, за браком амуніції та інших матеріалів* *Галицька армія буде змушена перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку|* *на широких ланах Великої України. Із цих причин командування Галицької армії* *звертається з проханням до головного Отамана - призначити район виключно для* *Галицької армії, - де армія змогла б відпочити та впорядкуватися*...»
Згаданий у документі наступ польських військ зумовив | [
{
"marker": "А",
"text": "скасування Акту Злуки між УНР та ЗУНР."
},
{
"marker": "Б",
"text": "успішне для Польщі завершення радянсько-польської війни."
},
{
"marker": "В",
"text": "визнання делегації ЗУНР учасником Паризької мирної конференції."
},
{
"marker": "Г",
"text": "реалізацію дозволу Антанти на тимчасову окупацію Східної Галичини Польщею."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5- 7.**
«Під сильним напором польських сил, за браком амуніції та інших матеріалів* *Галицька армія буде змушена перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку|* *на широких ланах Великої України. Із цих причин командування Галицької армії* *звертається з проханням до головного Отамана - призначити район виключно для* *Галицької армії, - де армія змогла б відпочити та впорядкуватися*...»
У цитованому документі відображено ситуацію боротьби за збереження державності України в | [
{
"marker": "А",
"text": "1917 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1918 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1919 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1920 р."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Комплекс заходів, уживаних компартійно-радянським керівництвом у 1920-х – 1930-х роках, що мали на меті розбудову й модернізацію промисловості, увійшов в історію під назвою | [
{
"marker": "А",
"text": "«інкорпорація»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«колективізація»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«коренізація»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«індустріалізація»."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
«Підкарпатська Русь» – офіційна назва в 1920-х – 1930-х рр. українських земель у складі | [
{
"marker": "А",
"text": "Польщі."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Румунії."
},
{
"marker": "В",
"text": "Угорщини."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Чехословаччини."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Про дії якої влади йдеться в уривку з історичного джерела:
«Підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць розпочалася з 22 червня цього року. У чотирьох в’язницях утримувалося 5424 в’язні.* *У перший же день уторгнення німців у СРСР у в’язницях було виконано* *вироки щодо 108 в’язнів…»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "угорської"
},
{
"marker": "Б",
"text": "польської"
},
{
"marker": "В",
"text": "нацистської"
},
{
"marker": "Г",
"text": "радянської"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Оточення та розгром угруповання німецьких військ, створення передумов для остаточного визволення Правобережної України стали наслідком проведення | [
{
"marker": "А",
"text": "битви за Дніпро."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Корсунь-Шевченківської операції."
},
{
"marker": "В",
"text": "Львівсько-Сандомирської операції."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Карпатсько-Ужгородської операції."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У 1957 р. Центральне розвідувальне управління США підготувало доповідь з характеристикою регіонів України за ступенем сприяння американським силам спеціальних операцій на випадок можливої війни з СРСР.
Якому з регіонів надано таку характеристику: «*У цьому регіоні спеціальні* *сили можуть отримати значну підтримку місцевого населення включно* *з його активною участю в діях проти радянського режиму…»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "Центральній Україні"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Південній Україні"
},
{
"marker": "В",
"text": "Західній Україні"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Східній Україні"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Яка група осіб, репресованих сталінським режимом, не підлягала реабілітації в роки «відлиги»? | [
{
"marker": "А",
"text": "в’язні, засуджені за статтею Карного кодексу «шкідництво»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "колишні в’язні німецьких концтаборів часів Другої світової війни"
},
{
"marker": "В",
"text": "в’язні, засуджені за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "партійні функціонери – жертви політичних репресій 1937–1938 рр."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«Космічну еру» в історії людства започатковано | [
{
"marker": "А",
"text": "першим польотом людини в космос."
},
{
"marker": "Б",
"text": "висадкою першої людини на Місяці за програмою «Aполлон»."
},
{
"marker": "В",
"text": "запуском людиною першого штучного супутника Землі."
},
{
"marker": "Г",
"text": "успішним випробуванням людиною першої балістичної ракети."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Однією з характерних рис соціально-економічного розвитку УРСР на початку 1980-х рр. було | [
{
"marker": "А",
"text": "скорочення соціальних видатків."
},
{
"marker": "Б",
"text": "впровадження фермерських господарств на селі."
},
{
"marker": "В",
"text": "зростання дефіциту товарів широкого вжитку."
},
{
"marker": "Г",
"text": "згортання ринкових механізмів управління економікою."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте уривок історичного документа та виконайте завдання 20–22.**
«...Сам факт проведення з’їзду – серйозна поразка [компартійного] апарату.*
*Тривалий час Україна була республікою* «застою**» й, нарешті, вона сказала своє* *вагоме слово. Було враховано помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду* *без катаклізмів... З’їзд став силою, що консолідувала людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій».*
У якому році відбулась описана подія? | [
{
"marker": "А",
"text": "1988 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1989 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1990 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1991 р."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте уривок історичного документа та виконайте завдання 20–22.**
«...Сам факт проведення з’їзду – серйозна поразка [компартійного] апарату.*
*Тривалий час Україна була республікою* «застою**» й, нарешті, вона сказала своє* *вагоме слово. Було враховано помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду* *без катаклізмів... З’їзд став силою, що консолідувала людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій».*
Що стало результатом описаної події? | [
{
"marker": "А",
"text": "відновлення діяльності Української Гельсінської групи"
},
{
"marker": "Б",
"text": "відкриття клубу творчої молоді «Супутник»"
},
{
"marker": "В",
"text": "створення Народного руху України за перебудову"
},
{
"marker": "Г",
"text": "легалізація Української робітничо-селянської спілки"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте уривок історичного документа та виконайте завдання 20–22.**
«...Сам факт проведення з’їзду – серйозна поразка [компартійного] апарату.*
*Тривалий час Україна була республікою* «застою**» й, нарешті, вона сказала своє* *вагоме слово. Було враховано помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду* *без катаклізмів... З’їзд став силою, що консолідувала людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій».*
Подія, описана в джерелі, | [
{
"marker": "А",
"text": "засвідчила факт розпаду Радянського Союзу."
},
{
"marker": "Б",
"text": "сприяла початку люстрації корумпованої влади."
},
{
"marker": "В",
"text": "започаткувала процес розроблення нової Конституції."
},
{
"marker": "Г",
"text": "була складовою процесу формування багатопартійності."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Походи на Константинополь у 907 р. та 911 р. здійснив київський князь | [
{
"marker": "А",
"text": "Олег."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Ігор."
},
{
"marker": "В",
"text": "Святослав."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Ярослав Мудрий."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Яке удільне князівство у XII–XIII ст. політично цілком залежало від Києва? | [
{
"marker": "А",
"text": "Галицьке"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Новгород-Сіверське"
},
{
"marker": "В",
"text": "Чернігівське"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Переяславське"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Хто переміг у битві, описаній в уривку з історичного джерела: «Мстислав* *Мстиславович… повелів Данилові попереду перейти з полками річку Калку й іншим полкам [піти] за ним, а сам після нього перейшов… Мстислав же [Романович] і другий Мстислав [Святославович] сиділи в стані, не знавши [цього], тому що Мстислав [Мстиславович] їм обом [нічого] не сказав – через заздрість, бо велика незгода була між ними…»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "хозари"
},
{
"marker": "Б",
"text": "половці"
},
{
"marker": "В",
"text": "монголи"
},
{
"marker": "Г",
"text": "печеніги"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Галицьку митрополію православної церкви утворено за ініціативи галицько-волинського князя | [
{
"marker": "А",
"text": "Юрія І Львовича."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Лева Даниловича."
},
{
"marker": "В",
"text": "Данила Романовича."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Романа Мстиславовича."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Подія, описана в уривку з історичного джерела «*Магнати та шляхта змусили юну королеву в державних інтересах Польщі відмовитися від нареченого з австрійського дому й вийти заміж за литовського князя Ягайла*...», свідчить про реалізацію однієї з умов | [
{
"marker": "А",
"text": "Кревської унії."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Люблінської унії."
},
{
"marker": "В",
"text": "Берестейської унії."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Городельської унії."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Що стало наслідком події, описаної в уривку з історичного джерела: «Року* *1620 місяця березня 22 дня прибув з Москви до Києва святійший патріарх Феофан…»? | [
{
"marker": "А",
"text": "поділ Київської митрополії на дві частини з центрами в Києві та Москві"
},
{
"marker": "Б",
"text": "висвячення митрополитом Київським Йова Борецького"
},
{
"marker": "В",
"text": "прийняття «Статей заспокоєння руського народу»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "затвердження статуту Львівського Успенського братства"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Поняття «старшина» доречно використовувати стосовно | [
{
"marker": "А",
"text": "членів магістрату міста."
},
{
"marker": "Б",
"text": "верхівки козацтва."
},
{
"marker": "В",
"text": "православної шляхти."
},
{
"marker": "Г",
"text": "греко-католицького духовенства."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Яким роком датовано лист, уривок з якого наведено:
«Вельможний і милостивий молдавський господарю… Ті добрі відносини, що між нами були, і тепер трохи зіпсовано, треба ще більше зміцнити… Що наш* *син загинув.., то цього не можна повернути… Як і раніше, віритимемо один* *одному… Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорозького…»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "1648 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1650 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1651 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1653 р."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Угоду, уривок з якої наведено «…гетьман Військ Руських до кінця свого* *життя буде Гетьманом Військ Руських і першим сенатором у Київському, Брацлавському та Чернігівському воєводствах. А після його смерті має бути вільний вибір гетьмана, тобто стани Київського, Брацлавського, Чернігівського воєводств оберуть чотирьох кандидатів, одному з-поміж яких його королівська милість надасть гетьманство…»,* було схвалено на козацькій раді за гетьманування | [
{
"marker": "А",
"text": "І. Виговського."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Ю. Хмельницького."
},
{
"marker": "В",
"text": "П. Тетері."
},
{
"marker": "Г",
"text": "П. Дорошенка."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
На який регіон України в 1783 р. було поширено кріпосне право? | [
{
"marker": "А",
"text": "Лівобережжя"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Галичину"
},
{
"marker": "В",
"text": "Поділля"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Волинь"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа
та виконайте завдання 44–46.**
«Кошового вибирають безпосередньо із самих козаків. У мирний час турецький* *уряд видає жалування на курінь по 200 левів,.. а коли бувають у поході, тоді на* *кожну людину видають жалування по 6 левів на місяць.*
*Січ і курені є в управлінні кошового та курінних отаманів, і турецький уряд* *не втручається не тільки до запорожців, а й до поселень, що їм належать, у яких* *живуть із сім’ями запорожці... Але якщо трапиться кому відлучитися в міста* *та села турецькі на заробітки, то нерідко тії козаки зазнають від турків* *утисків...»
Про яку Січ ідеться в уривку документа? | [
{
"marker": "А",
"text": "Підпільненську"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Чортомлицьку"
},
{
"marker": "В",
"text": "Задунайську"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Хортицьку"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа
та виконайте завдання 44–46.**
«Кошового вибирають безпосередньо із самих козаків. У мирний час турецький* *уряд видає жалування на курінь по 200 левів,.. а коли бувають у поході, тоді на* *кожну людину видають жалування по 6 левів на місяць.*
*Січ і курені є в управлінні кошового та курінних отаманів, і турецький уряд* *не втручається не тільки до запорожців, а й до поселень, що їм належать, у яких* *живуть із сім’ями запорожці... Але якщо трапиться кому відлучитися в міста* *та села турецькі на заробітки, то нерідко тії козаки зазнають від турків* *утисків...»
Що спричинило створення Січі, про яку йдеться в уривку документа? | [
{
"marker": "А",
"text": "ліквідація Кримського ханства"
},
{
"marker": "Б",
"text": "придушення гайдамацького руху"
},
{
"marker": "В",
"text": "остаточна ліквідація Запорозької Січі"
},
{
"marker": "Г",
"text": "скасування козацького устрою на Правобережжі"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа
та виконайте завдання 44–46.**
«Кошового вибирають безпосередньо із самих козаків. У мирний час турецький* *уряд видає жалування на курінь по 200 левів,.. а коли бувають у поході, тоді на* *кожну людину видають жалування по 6 левів на місяць.*
*Січ і курені є в управлінні кошового та курінних отаманів, і турецький уряд* *не втручається не тільки до запорожців, а й до поселень, що їм належать, у яких* *живуть із сім’ями запорожці... Але якщо трапиться кому відлучитися в міста* *та села турецькі на заробітки, то нерідко тії козаки зазнають від турків* *утисків...»
Одним з кошових отаманів Січі, згаданої в уривку документа, був | [
{
"marker": "А",
"text": "І. Сірко."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Й. Гладкий."
},
{
"marker": "В",
"text": "К. Гордієнко."
},
{
"marker": "Г",
"text": "П. Калнишевський."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття на початку ХІХ ст. були в складі | [
{
"marker": "А",
"text": "Російської імперії."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Німецької імперії."
},
{
"marker": "В",
"text": "Османської імперії."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Австрійської імперії."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Василь Каразін та Михайло Максимович були причетні до | [
{
"marker": "А",
"text": "проведення Собору руських учених у Львові."
},
{
"marker": "Б",
"text": "становлення українського професійного театру в Галичині."
},
{
"marker": "В",
"text": "започаткування українськомовної преси в Наддніпрянській Україні."
},
{
"marker": "Г",
"text": "відкриття університетів на українських землях у складі Російської імперії."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Скасування кріпосного права на українських землях у складі Російської імперії сприяло | [
{
"marker": "А",
"text": "появі селянських хуторів і відрубів."
},
{
"marker": "Б",
"text": "ліквідації поміщицького землеволодіння."
},
{
"marker": "В",
"text": "утвердженню натурального господарства на селі."
},
{
"marker": "Г",
"text": "поглибленню соціального розшарування селянства."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Представників громадівського руху в Наддніпрянській Україні називали | [
{
"marker": "А",
"text": "радикалами."
},
{
"marker": "Б",
"text": "народовцями."
},
{
"marker": "В",
"text": "українофілами."
},
{
"marker": "Г",
"text": "москвофілами."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Подолати лихварство в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст. вдалося завдяки | [
{
"marker": "А",
"text": "відмові від політики «нової ери»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "розгортанню кредитної кооперації."
},
{
"marker": "В",
"text": "еміграції селян у США та Канаду."
},
{
"marker": "Г",
"text": "монополізації промисловості."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
У 1875 році було відкрито університет | [
{
"marker": "А",
"text": "в Одесі."
},
{
"marker": "Б",
"text": "у Києві."
},
{
"marker": "В",
"text": "у Харкові."
},
{
"marker": "Г",
"text": "у Чернівцях."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
У якій галузі промисловості Наддніпрянської України вітчизняні підприємці на початку XX ст. посідали провідне місце? | [
{
"marker": "А",
"text": "вугледобувній"
},
{
"marker": "Б",
"text": "металургійній"
},
{
"marker": "В",
"text": "харчовій"
},
{
"marker": "Г",
"text": "хімічній"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок зі статті В. Г. Короленка та виконайте завдання.
«…*вони лестять народним забобонам, роздмухують марновірство й* *наполегливо кличуть до насильства над іноплемінними співвітчизниками.* *З приводу ще не розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського* *в народ знову кинута брехлива казка про вживання євреями християнської* *крові. Це давно відомий прийом старого бузувірства».*
Настрої, описані в уривку, були властиві частині суспільства часів | [
{
"marker": "А",
"text": "«Київської катастрофи»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Кривавої неділі»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«Справи Бейліса»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Листопадового зриву»."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Для соціально-економічного розвитку українських земель періоду Першої світової війни було характерним | [
{
"marker": "А",
"text": "зростання виробництва сільгосппродукції."
},
{
"marker": "Б",
"text": "посилення інфляційних процесів в економіці."
},
{
"marker": "В",
"text": "збільшення виробництва продуктів нафтопереробки."
},
{
"marker": "Г",
"text": "ліквідування механізмів державного регулювання економіки."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4–6.**
«*Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії… потребує від українських партій рішучих кроків. …Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний* *секретаріат прийшов до тої думки, що для того, аби крайова влада стала* *справжньою фактичною владою, під нею має бути міцна підвалина, і такою* *підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки,* *яка буде повноправним тілом у міцній спілці народів Росії…»
Який «*момент кривавої боротьби в Росії*» спонукав Генеральний секретаріат до прийняття такого рішення? | [
{
"marker": "А",
"text": "корніловський заколот"
},
{
"marker": "Б",
"text": "більшовицький переворот"
},
{
"marker": "В",
"text": "повалення самодержавства"
},
{
"marker": "Г",
"text": "липнева криза Тимчасового уряду"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4–6.**
«*Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії… потребує від українських партій рішучих кроків. …Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний* *секретаріат прийшов до тої думки, що для того, аби крайова влада стала* *справжньою фактичною владою, під нею має бути міцна підвалина, і такою* *підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки,* *яка буде повноправним тілом у міцній спілці народів Росії…»
Яким Універсалом Української Центральної Ради закладено «*міцну* *підвалину*», «*аби крайова влада стала справжньою фактичною владою*»? | [
{
"marker": "А",
"text": "Першим"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Другим"
},
{
"marker": "В",
"text": "Третім"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Четвертим"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«*Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на* *аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада), тому що шляхи всі були відрізані остаточно... Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо, незважаючи на їхнє ставлення до мене»,* - так оповідає про останні дні свого перебування в Києві | [
{
"marker": "А",
"text": "С. Петлюра."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Х. Раковський."
},
{
"marker": "В",
"text": "М. Грушевський."
},
{
"marker": "Г",
"text": "П. Скоропадський."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Масова націоналізація підприємств була характерна для політики радянської влади в Україні в період | [
{
"marker": "А",
"text": "1919-1920 рр."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1921-1928 рр."
},
{
"marker": "В",
"text": "1929-1932 рр."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1933-1935 рр."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Слова Й. Сталіна «..*Ми маємо ворогів внутрішніх ...Ми маємо ворогів зовнішніх...* *Ми мали кризу заготівлі, яку вже ліквідовано. Криза заготівлі стала першим серйозним виступом капіталістичних елементів села проти радянської влади*» були сигналом до | [
{
"marker": "А",
"text": "запровадження продрозверстки."
},
{
"marker": "Б",
"text": "створення системи МТС."
},
{
"marker": "В",
"text": "розпуску колгоспів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "згортання непу."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |