question
stringlengths 12
6.88k
| answers
listlengths 0
5
| correct_answers
sequencelengths 1
1
| subject
stringclasses 2
values |
|---|---|---|---|
Гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність - характерні риси | [
{
"marker": "А",
"text": "експресіонізму"
},
{
"marker": "Б",
"text": "постмодернізму"
},
{
"marker": "В",
"text": "бароко"
},
{
"marker": "Г",
"text": "романтизму"
},
{
"marker": "Д",
"text": "імпресіонізму"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Літеру ***и*** на місці одного з пропусків треба писати в слові | [
{
"marker": "А",
"text": "м..д..цина"
},
{
"marker": "Б",
"text": "м..т..орит"
},
{
"marker": "В",
"text": "л..йт..нант"
},
{
"marker": "Г",
"text": "пр..т..ндент"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Помилково вжито слово в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "повиключайте всі електроприлади у квартирі"
},
{
"marker": "Б",
"text": "намагайтеся швидко відповісти на запитання"
},
{
"marker": "В",
"text": "перевірте банківський рахунок наступного дня"
},
{
"marker": "Г",
"text": "запропонуйте гостям чай, каву й тістечка"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Спільнокореневим до слова ***голий*** є | [
{
"marker": "А",
"text": "голограма"
},
{
"marker": "Б",
"text": "поголити"
},
{
"marker": "В",
"text": "поголів’я"
},
{
"marker": "Г",
"text": "голкіпер"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Другий склад наголошений у слові | [
{
"marker": "А",
"text": "обранець"
},
{
"marker": "Б",
"text": "недруг"
},
{
"marker": "В",
"text": "відгомін"
},
{
"marker": "Г",
"text": "приятель"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Граматично правильне речення утвориться, якщо до частини «Вітаємо зі святом …» додати частину, наведену в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "Першим вереснем"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Першим вересням"
},
{
"marker": "В",
"text": "Першого вересня"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Першим вересня"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Граматично правильним є словосполучення | [
{
"marker": "А",
"text": "пробачте мене"
},
{
"marker": "Б",
"text": "котра година"
},
{
"marker": "В",
"text": "дякую вас"
},
{
"marker": "Г",
"text": "хворіти грипом"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо ***в/гору*** свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) ***Не/далеко*** від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) ***У/далині*** […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) ***На/багато*** років уперед я був зачарований красою рідного краю!
**Прикладка є в реченні** | [
{
"marker": "А",
"text": "другому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "третьому"
},
{
"marker": "В",
"text": "четвертому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "п’ятому"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо ***в/гору*** свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) ***Не/далеко*** від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) ***У/далині*** […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) ***На/багато*** років уперед я був зачарований красою рідного краю!
**Пунктуаційну помилку допущено в реченні** | [
{
"marker": "А",
"text": "першому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "другому"
},
{
"marker": "В",
"text": "третьому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "четвертому"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо ***в/гору*** свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) ***Не/далеко*** від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) ***У/далині*** […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) ***На/багато*** років уперед я був зачарований красою рідного краю!
**Окремо в тексті треба писати** | [
{
"marker": "А",
"text": "в/гору"
},
{
"marker": "Б",
"text": "не/далеко"
},
{
"marker": "В",
"text": "у/далині"
},
{
"marker": "Г",
"text": "на/багато"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо ***в/гору*** свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) ***Не/далеко*** від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) ***У/далині*** […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) ***На/багато*** років уперед я був зачарований красою рідного краю!
**У п’ятому реченні пропущено слово** | [
{
"marker": "А",
"text": "розташувався"
},
{
"marker": "Б",
"text": "спускався"
},
{
"marker": "В",
"text": "розіслався"
},
{
"marker": "Г",
"text": "вився"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Звук ***[т]*** треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "[..]еатральний, турис[..]ський, лауреа[..]"
},
{
"marker": "Б",
"text": "каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба"
},
{
"marker": "В",
"text": "журя[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький"
},
{
"marker": "Г",
"text": "факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а"
},
{
"marker": "Д",
"text": "лісниц[..]во, розпи[..]ати, [..]ретій"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Обидва фразеологізми мають значення «красивий, вродливий» у рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "хоч оком світи, хоч з лиця воду пий"
},
{
"marker": "Б",
"text": "як з воску зліплений, хоч у рамці вправ"
},
{
"marker": "В",
"text": "хоч картину малюй, хоч за раму клади"
},
{
"marker": "Г",
"text": "не відривати очей, приховувати зір"
},
{
"marker": "Д",
"text": "перемінитися на лиці, показати товар лицем"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
М’який знак на місці крапок **НЕ ТРЕБА** писати в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "багрянец.., чіткіс..ть, п’ят..десят"
},
{
"marker": "Б",
"text": "вагаєш..ся, скрин..ці, ослін..чик"
},
{
"marker": "В",
"text": "хустин..ці, тіт..чин, хар..ків’янин"
},
{
"marker": "Г",
"text": "русал..чин, спитаєш.., нен..чин"
},
{
"marker": "Д",
"text": "радіст..ю, лан..цюг, різ..бяр"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Подвоєні літери треба писати на місці пропусків у всіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "мас..а, Гол..андія, барок..о"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Тал..ін.., ван..а, телеграм..а"
},
{
"marker": "В",
"text": "Ас..ирія, брут..о, бравіс..имо"
},
{
"marker": "Г",
"text": "ір..еальний, Ахіл..ес, тон..а"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Жан..а, марок..анець, клас.."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Літеру ***с*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "..каламутити, ..тесаний, ..ціплені"
},
{
"marker": "Б",
"text": "..пекти, ..фальсифіковані, ..шивати"
},
{
"marker": "В",
"text": "..калічений, ..хрещений, ..сушений"
},
{
"marker": "Г",
"text": "..пасувати, ..формований, ..трясти"
},
{
"marker": "Д",
"text": "..хотіти, ..турбований, ..читування"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Літеру ***й*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "баталь..он, сер..озний, сь..омга"
},
{
"marker": "Б",
"text": "фе..єрверк, бо..овий, буль..он"
},
{
"marker": "В",
"text": "зна..омство, кань..он, кра..овий"
},
{
"marker": "Г",
"text": "кур..озний, гость..овий, лось..он"
},
{
"marker": "Д",
"text": "шампінь..он, чотирь..ох, сень..ор"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Неправильно поєднано числівник з іменником у рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "чотири вікна"
},
{
"marker": "Б",
"text": "півтора гектара"
},
{
"marker": "В",
"text": "сто два кілометра"
},
{
"marker": "Г",
"text": "одна друга центнера"
},
{
"marker": "Д",
"text": "п’ять десятих мікрона"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Літеру ***и*** треба писати в усіх прикметникових закінченнях чоловічого роду в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "усесвітн..й, галицьк..й, творч..й"
},
{
"marker": "Б",
"text": "тоненьк..й, мавпяч..й, освітн..й"
},
{
"marker": "В",
"text": "летюч..й, ширш..й, продажн..й"
},
{
"marker": "Г",
"text": "чоловіч..й, товщ..й, порожн..й"
},
{
"marker": "Д",
"text": "довколишн..й, вогк..й, дочірн..й"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Закінчення ***-емо*** в першій особі множини теперішнього часу має особова форма дієслова, утворена від інфінітива | [
{
"marker": "А",
"text": "бігти"
},
{
"marker": "Б",
"text": "кричати"
},
{
"marker": "В",
"text": "ходити"
},
{
"marker": "Г",
"text": "писати"
},
{
"marker": "Д",
"text": "говорити"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Слово ***здавалося*** є вставним у реченні (окремі розділові знаки пропущено) | [
{
"marker": "А",
"text": "Усе довколишнє ***здавалося*** їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Багатьом ***здавалося*** що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь – звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний."
},
{
"marker": "В",
"text": "Кущ ***здавалося*** і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Широкі промені вдарялись об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого ***здавалося*** що все тут пливе, рухається, злітає в просторі."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Уже придивилася до його очей і побачила: те, що ***здавалося*** байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Граматичну помилку допущено в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "Чому турист, оплативши квитки, не може їх роздрукувати?"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Бронюючи номер у готелі, я можу поговорити з менеджером?"
},
{
"marker": "В",
"text": "Побувавши в різних країнах, де вам сподобалося найбільше?"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Як він може подорожувати, не маючи навіть паспорта?"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Загубивши ключ, ви відразу звернулися до адміністратора?"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною утвориться, якщо до речення «Сірі хмари насувалися все ближче …» додати | [
{
"marker": "А",
"text": "… мов пізньої похмурої осені."
},
{
"marker": "Б",
"text": "… бо сильний вітер їх щодуху підганяв."
},
{
"marker": "В",
"text": "… неначе накочувалися величезні хвилі."
},
{
"marker": "Г",
"text": "… так що треба очікувати грозу."
},
{
"marker": "Д",
"text": "… щоб пролитися рясним дощем."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак або його відсутність).
*Семен заплющив очі,(1) заколисаний тою чудовою тишею,(2) що буває виповнена всякими згуками:(3) і дзвінкою піснею жайворонка,(4) і дзижчанням польових мух,(5) і тихим(6) мелодійним шелестінням стиглого жита,(7) підрізаного серпами.*
НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "коми 1 і 7 виділяють відокремлені означення"
},
{
"marker": "Б",
"text": "кома 2 розділяє головну й підрядну частини"
},
{
"marker": "В",
"text": "двокрапка 3 стоїть після узагальнювального слова"
},
{
"marker": "Г",
"text": "коми 4 і 5 розділяють частини складносурядного речення"
},
{
"marker": "Д",
"text": "на місці цифри 6 коми немає, оскільки означення є неоднорідними"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Музичний дарунок світові**
(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.
(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і
блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли
із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі
побувала наша співаночка.
(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.
(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.
(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.
(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.
(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».
(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.
(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...
*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»
Головна мета автора тексту – донести до читача інформацію про | [
{
"marker": "А",
"text": "«Щедрик» як видатне надбання українців, що збагатило світову хорову культуру"
},
{
"marker": "Б",
"text": "життєвий і творчий шлях хормейстера й композитора Миколи Леонтовича"
},
{
"marker": "В",
"text": "багатющу фольклорну й академічну музичні традиції українського народу"
},
{
"marker": "Г",
"text": "роль української еміграції в Сполучених Штатах Америки в популяризації «Щедрика»"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Музичний дарунок світові**
(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.
(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і
блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли
із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі
побувала наша співаночка.
(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.
(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.
(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.
(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.
(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».
(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.
(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...
*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»
Перший варіант «Щедрика» Леонтович написав, коли | [
{
"marker": "А",
"text": "створював репертуар хорового співу"
},
{
"marker": "Б",
"text": "брав участь в організації хорових колективів"
},
{
"marker": "В",
"text": "вивчав народні пісні та записував їх"
},
{
"marker": "Г",
"text": "вправлявся в аранжуванні простої мелодії"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Музичний дарунок світові**
(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.
(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і
блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли
із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі
побувала наша співаночка.
(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.
(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.
(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.
(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.
(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».
(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.
(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...
*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»
За логікою автора, хорова капела не повернулася зі світового турне через те, що | [
{
"marker": "А",
"text": "її концерти в різних країнах мали величезний успіх"
},
{
"marker": "Б",
"text": "на території України було встановлено радянську владу"
},
{
"marker": "В",
"text": "хористи мали за кордоном більші можливості для зростання"
},
{
"marker": "Г",
"text": "плани щодо географії гастролей були далеко не вичерпаними"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Музичний дарунок світові**
(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.
(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і
блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли
із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі
побувала наша співаночка.
(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.
(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.
(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.
(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.
(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».
(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.
(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...
*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»
Неоднорідність емоційної тональності тексту «Музичний дарунок світові» найточніше передають слова в парі | [
{
"marker": "А",
"text": "гордість і жаль"
},
{
"marker": "Б",
"text": "пиха та сум"
},
{
"marker": "В",
"text": "захопленість та образа"
},
{
"marker": "Г",
"text": "утіха та невдоволеність"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Музичний дарунок світові**
(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.
(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.
(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.
(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.
(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.
(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».
(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.
(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...
*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»
Спорідненість англомовної «Колядки дзвонів» та українського «Щедрика» можна передати за допомогою всіх прислів’їв, ОКРІМ | [
{
"marker": "А",
"text": "Така ж свита, та не так зшита."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Усім козак, та тільки чуб не так."
},
{
"marker": "В",
"text": "Був би лошак, та хвіст не так."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Добрий баранчик, та по-вовчому виє."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Славетну перемогу козацького війська біля Жовтих Вод («Жовтого» чи «Золотого» Броду) оспівано у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Засвіт встали козаченьки»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Чи не той то Хміль»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Ой Морозе, Морозенку»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Віють вітри»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Бондарівна»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!» – звертається до Богдана Хмельницького | [
{
"marker": "А",
"text": "Тарас Шевченко"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Іван Котляревський"
},
{
"marker": "В",
"text": "Павло Тичина"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Григорій Сковорода"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Максим Рильський"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Як треба рятовати Україну, байдуже мені i лiта, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нiчого гаятись!» – заявляє герой твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Україна в огні»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Чорна рада»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Максим Гримач»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Кайдашева сім’я»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра», – докоряє землякам | [
{
"marker": "А",
"text": "Іван Котляревський"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Тарас Шевченко"
},
{
"marker": "В",
"text": "Іван Франко"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Максим Рильський"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Василь Стус"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Переконання в тому, що «сила родиться й завзяття / Не ридать, а добувати, / Хоч синам, як не собі, / Кращу долю в боротьбі»,* – висловлено у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Заповіт»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Молюсь і вірю»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Contra spem spero!»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Стилет і стилос»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Гімн»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Карпо Адамович Тобілевич був прототипом головного героя твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Максим Гримач»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Кайдашева сім’я»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Камінний хрест»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Мартин Боруля»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Чорна рада»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
У поемі «Мойсей» використано сюжет | [
{
"marker": "А",
"text": "давньоримський"
},
{
"marker": "Б",
"text": "давньогрецький"
},
{
"marker": "В",
"text": "давньоєгипетський"
},
{
"marker": "Г",
"text": "шумерський"
},
{
"marker": "Д",
"text": "біблійний"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Іван Білик закликав створити «народний роман на основі щирого реалізму» | [
{
"marker": "А",
"text": "Григорія Квітку-Основ’яненка"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Івана Нечуя-Левицького"
},
{
"marker": "В",
"text": "Панаса Мирного"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Ольгу Кобилянську"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Василя Стефаника"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Жити хочу! Геть, думи сумні!» – такою є провідна думка твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Мойсей»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Енеїда»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«De libertate»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Contra spem spero!»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«До Основ’яненка»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Проблема «нерівня душ – це гірше, ніж майна» пов’язує обидва твори рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "«Лісова пісня», «Момент»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Лісова пісня», «Максим Гримач»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Маруся Чурай», «Кайдашева сім’я»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Маруся Чурай», «Лісова пісня»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Маруся Чурай», «Тигролови»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Біблійну оповідку про Каїна й Авеля по-новому осмислено у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Земля»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Кайдашева сім’я»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Камінний хрест»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Тіні забутих предків»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Момент»"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
У рядках «Моя любов чолом сягала неба, / А Гриць ходив ногами по землі» провідним художнім засобом є | [
{
"marker": "А",
"text": "антитеза"
},
{
"marker": "Б",
"text": "епіфора"
},
{
"marker": "В",
"text": "анафора"
},
{
"marker": "Г",
"text": "тавтологія"
},
{
"marker": "Д",
"text": "епітет"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Справжнє прізвище автора твору «Моя автобіографія» – | [
{
"marker": "А",
"text": "Кандиба"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Косач"
},
{
"marker": "В",
"text": "Губенко"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Лозов’ягін"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Тобілевич"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Рядки «Ніч у сніговій завії / крутиться довкола стріх. / У долоні у Марії / місяць – золотий горіх» написав | [
{
"marker": "А",
"text": "Богдан-Ігор Антонич"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Максим Рильський"
},
{
"marker": "В",
"text": "Олександр Олесь"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Микола Вороний"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Павло Тичина"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Батьківщину, як і рідну матір, не обирають. Це провідна думка вірша | [
{
"marker": "А",
"text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Українське альфреско»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Лебеді материнства»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Блакитна Панна»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Молюсь і вірю…»"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Зворушливий образ матері, яка подарувала синові «на щастя, на долю» вишиваний рушник, створив | [
{
"marker": "А",
"text": "Максим Рильський"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Володимир Сосюра"
},
{
"marker": "В",
"text": "Василь Симоненко"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Павло Тичина"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Андрій Малишко"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Як син, тобі доземно уклонюсь, і чесно гляну в чесні твої вічі», – звертається до українського народу | [
{
"marker": "А",
"text": "Василь Симоненко"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Євген Маланюк"
},
{
"marker": "В",
"text": "Андрій Малишко"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Володимир Сосюра"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Василь Стус"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Це була наша друга Україна, синку... І назви наші люди подавали тут свої, сумуючи за рідним краєм: Київ, Чернігівка, Полтавка, Україна, Катеринославка, Переяславка тощо», – розповідає героїня твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Земля»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Тигролови»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Місто»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«За мить щастя»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Україна в огні»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Представником постмодерного письменства в Україні є | [
{
"marker": "А",
"text": "Ольга Кобилянська"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Лариса Косач"
},
{
"marker": "В",
"text": "Оксана Забужко"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Марія Вілінська"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Ліна Костенко"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Укажіть найчисельнішу та найвпливовішу політичну силу Галичини на початку XX ст. | [
{
"marker": "А",
"text": "Українська народно-демократична партія (УНДП)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Українська соціал-демократична партія (УСДП)"
},
{
"marker": "В",
"text": "Русько-українська радикальна партія (РУРП)"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«*Надходить важка історична хвиля. Вирішується доля держав і народів. Нічого не вдіяли всі зусилля дипломатії, щоб утримати мир у Європі… Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України… Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках…»
В уривку йдеться про переддень | [
{
"marker": "А",
"text": "балканських війн 1912–1913 рр."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Першої світової війни 1914–1918 рр."
},
{
"marker": "В",
"text": "першої війни радянської Росії з УНР 1917–1918 рр."
},
{
"marker": "Г",
"text": "польсько-радянської війни 1920–1921 рр."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Яка подія вплинула на рішення Української Центральної Ради ухвалити Третій Універсал? | [
{
"marker": "А",
"text": "корніловський заколот"
},
{
"marker": "Б",
"text": "початок Лютневої революції"
},
{
"marker": "В",
"text": "липнева криза Тимчасового уряду"
},
{
"marker": "Г",
"text": "більшовицький переворот у Петрограді"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»
Підписання якого договору спричинило ситуацію, описану в уривку джерела? | [
{
"marker": "А",
"text": "Брестського"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Варшавського"
},
{
"marker": "В",
"text": "Ризького"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Версальського"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»
Автор документа, говорячи про «…*маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів*», мав на увазі керівників | [
{
"marker": "А",
"text": "Західноукраїнської Народної Республіки."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Української Народної Республіки періоду Директорії."
},
{
"marker": "В",
"text": "Української Народної Республіки доби Центральної Ради."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Української Соціалістичної Радянської Республіки."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»
Із якою метою було укладено договір, що призвів до ситуації, описаної в джерелі? | [
{
"marker": "А",
"text": "зупинити наступ польської армії Ю. Галлера у Східній Галичині"
},
{
"marker": "Б",
"text": "отримати допомогу у звільненні території України від більшовиків"
},
{
"marker": "В",
"text": "зупинити просування військ Антанти на Півдні України"
},
{
"marker": "Г",
"text": "отримати допомогу в боротьбі з Білою армією генерала А. Денікіна"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«…*При вимушеному відході частинам Червоної армії забирати рухомий залізничний склад, не залишаючи ворогові жодного потяга, жодного вагона, ні кілограма хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні рятувати худобу, хліб здавати на збереження державним органам для вивезення його в тилові райони...»
Документ є свідченням проведення радянською владою в роки Другої світової війни заходів з | [
{
"marker": "А",
"text": "евакуації."
},
{
"marker": "Б",
"text": "депортації."
},
{
"marker": "В",
"text": "радянізації."
},
{
"marker": "Г",
"text": "мобілізації."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У грудні 1942 року розпочато | [
{
"marker": "А",
"text": "депортацію кримських татар та інших народів Криму."
},
{
"marker": "Б",
"text": "вигнання нацистських загарбників з території України."
},
{
"marker": "В",
"text": "наступ радянських військ у ході Корсунь-Шевченківської операції."
},
{
"marker": "Г",
"text": "вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
«*Повідомляємо, що дозвіл на проведення собору греко-католицької церкви в місті Львові отримано. У зв’язку з цим… буде передано 400 тисяч рублів… через агента… «ініціативній групі». …З метою успішного проведення собору введіть до складу делегатів не менше як 60–70 % агентури... Завчасно перевірте всіх делегатів та гостей, щоб не допустити ворожий і неблагонадійний елемент…»
У якому році створено цитований документ? | [
{
"marker": "А",
"text": "1944 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1945 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1946 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1947 р."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«*Повідомляємо, що дозвіл на проведення собору греко-католицької церкви в місті Львові отримано. У зв’язку з цим… буде передано 400 тисяч рублів… через агента… «ініціативній групі». …З метою успішного проведення собору введіть до складу делегатів не менше як 60–70 % агентури... Завчасно перевірте всіх делегатів та гостей, щоб не допустити ворожий і неблагонадійний елемент…»
Документ є свідченням утручання в церковні справи влади | [
{
"marker": "А",
"text": "нацистської Німеччини."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Польської Народної Республіки."
},
{
"marker": "В",
"text": "Радянського Союзу."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Чехословацької Республіки."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«*Повідомляємо, що дозвіл на проведення собору греко-католицької церкви в місті Львові отримано. У зв’язку з цим… буде передано 400 тисяч рублів… через агента… «ініціативній групі». …З метою успішного проведення собору введіть до складу делегатів не менше як 60–70 % агентури... Завчасно перевірте всіх делегатів та гостей, щоб не допустити ворожий і неблагонадійний елемент…»
«*Собор греко-католицької церкви*» скликався з метою | [
{
"marker": "А",
"text": "фінансової підтримки державою УГКЦ."
},
{
"marker": "Б",
"text": "залучення коштів УГКЦ до реалізації заходів повоєнної відбудови."
},
{
"marker": "В",
"text": "скасування унії та об’єднання УГКЦ з Російською православною церквою."
},
{
"marker": "Г",
"text": "усунення від керівництва УГКЦ осіб, які співпрацювали з окупантами."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Результатом проведення партійно-радянським керівництвом у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр. широкомасштабного індустріального житлового будівництва стало поширення в суспільстві поняття | [
{
"marker": "А",
"text": "«відлига»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«хрущовка»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«раднаргосп»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«лібералізація»."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Що було характерним для діяльності дисидентів в УРСР? | [
{
"marker": "А",
"text": "підготовка до збройного повстання"
},
{
"marker": "Б",
"text": "здійснення низки терористичних актів"
},
{
"marker": "В",
"text": "викривання антигуманної суті комуністичного режиму"
},
{
"marker": "Г",
"text": "заклики до скасування депутатської недоторканності"
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Проголошення керівництвом СРСР курсу на «зближення та злиття націй у «*нову історичну спільноту – радянський народ*»...» призвело до | [
{
"marker": "А",
"text": "збільшення в школах кількості навчальних годин з історії України."
},
{
"marker": "Б",
"text": "зростання в суспільстві інтересу до надбань української культури."
},
{
"marker": "В",
"text": "посилення процесу русифікації та скорочення сфери вживання української мови."
},
{
"marker": "Г",
"text": "скасування цензури на літературні твори мовами національних меншин."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
С. Параджанов, І. Миколайчук, Л. Биков – видатні представники українського | [
{
"marker": "А",
"text": "кіномистецтва."
},
{
"marker": "Б",
"text": "образотворчого мистецтва."
},
{
"marker": "В",
"text": "театрального мистецтва."
},
{
"marker": "Г",
"text": "хореографічного мистецтва."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Що було характерним для соціально-економічного розвитку України наприкінці 1990-х – початку 2000-х рр.? | [
{
"marker": "А",
"text": "збереження більшості промислових підприємств у державній власності"
},
{
"marker": "Б",
"text": "утвердження системи олігархічних фінансово-промислових груп"
},
{
"marker": "В",
"text": "відновлення командно-адміністративної системи управління економікою"
},
{
"marker": "Г",
"text": "перетворення малого бізнесу в основного виробника валового внутрішнього продукту"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Події «Революції гідності» стали каталізатором | [
{
"marker": "А",
"text": "підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄC)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "входження України до Світової організації торгівлі (СОТ)."
},
{
"marker": "В",
"text": "створення Співдружності Незалежних Держав (СНД)."
},
{
"marker": "Г",
"text": "обрання України членом Ради Європи (РЄ)."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Процес договірного оформлення стосунків Київської держави з Візантійською імперією започатковано у | [
{
"marker": "А",
"text": "860 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "882 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "907 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "941 р."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У якому уривку з історичного джерела описано подію, що стала причиною відмови великих князів київських від здійснення полюддя. | [
{
"marker": "А",
"text": "«…І вискочили всі [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я є роду княжого. – І винесли Ігоря. – А се – син Рюриків…”»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«…І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з міста Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його; бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила коло Іскоростеня в древлянах…»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту. І перестала усобиця в землі Руській...»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«…Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона… погости і данину, і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки [її], …і сани її стоять у Пскові й до сьогодні…»"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Збори вільних людей у Київській державі, на яких обговорювалися та вирішувалися важливі громадські справи, називалися | [
{
"marker": "А",
"text": "віче."
},
{
"marker": "Б",
"text": "дума."
},
{
"marker": "В",
"text": "рада."
},
{
"marker": "Г",
"text": "магістрат."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Про діяльність якого князя історик М. Аркас писав: «…*Переніс свою столицю у місто Львів, що сам будував ще за батька. Він жив у злагоді з татарами, з ханами їх Ногаєм та Тулабугою ходив на Польщу, …здобув для сина свого Юрія город Люблін. З цими ж таки ханами ходив він і на Литву та на Угорщину… Усіляко старався втримати в Галичині батьківські порядки*…»? | [
{
"marker": "А",
"text": "Романа Мстиславовича"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Лева Даниловича"
},
{
"marker": "В",
"text": "Вітовта"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Свидригайла"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Яка подія відбулася в 1478 р.? | [
{
"marker": "А",
"text": "укладення Кревської унії між Литвою та Польщею"
},
{
"marker": "Б",
"text": "перша згадка про українських козаків у писемних джерелах"
},
{
"marker": "В",
"text": "битва на річці Сині Води між литовсько-руським військом і монголами"
},
{
"marker": "Г",
"text": "визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях наприкінці XVI – першій половині XVII ст. було | [
{
"marker": "А",
"text": "проведення митрополитом П. Могилою реформи православної церкви."
},
{
"marker": "Б",
"text": "підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху."
},
{
"marker": "В",
"text": "утворення окремої Галицької православної митрополії."
},
{
"marker": "Г",
"text": "укладення унії між православною та католицькою церквами."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Уривок із якого документа процитовано:
«…Надалі козаки повинні будуть коритися виключно старшому, якого самі собі оберуть… Козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 тисяч… З [цього] числа 1000 або більше козаків, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого.., мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу…»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "Куруківської угоди (1625 р.)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Пунктів заспокоєння руського народу» (1632 р.)"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Ординації Війська Запорозького…» (1638 р.)"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Віленського перемир’я (1656 р.)"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Що було передумовою подій, описаних в уривку з історичного документа:
«*У чорнобильців, і тож дуже небагатьох, ґвалтом взяли присягу; тамтешні міщани нерадо прийнявши московитів, роз’їхалися по різних містах і містечках, не присягали і присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж будуть присягати московському цареві і твердо стоять на цьому...»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "початок діяльності Першої Малоросійської колегії"
},
{
"marker": "Б",
"text": "оприлюднення указу про закріпачення селян на Лівобережжі"
},
{
"marker": "В",
"text": "остаточна ліквідація гетьманства"
},
{
"marker": "Г",
"text": "укладення українсько-московського договору"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Запорозька Січ у добу Руїни (60-ті – 80-ті рр. XVII ст.) | [
{
"marker": "А",
"text": "входила до складу Слобідської України."
},
{
"marker": "Б",
"text": "визнавала зверхність шведського короля."
},
{
"marker": "В",
"text": "виступала самостійною військово-політичною силою."
},
{
"marker": "Г",
"text": "перебувала під протекторатом турецького султана."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«Великий згін» населення Правобережної Гетьманщини здійснював гетьман | [
{
"marker": "А",
"text": "Петро Дорошенко."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Іван Самойлович."
},
{
"marker": "В",
"text": "Іван Брюховецький."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Юрій Хмельницький."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
За часів гетьманування І. Мазепи для соціально-економічного розвитку Лівобережної Гетьманщини був характерний процес | [
{
"marker": "А",
"text": "ліквідації магдебурзького права."
},
{
"marker": "Б",
"text": "узаконення та регламентації панщини."
},
{
"marker": "В",
"text": "обезземелення козацької старшини та шляхти."
},
{
"marker": "Г",
"text": "скорочення землеволодінь російського дворянства."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«…*Гонта поніс заслужену кару, росіяни приборкали запорожців. Для приборкання заворушень хлопів, що ще продовжувалися, готувалася окрема військова експедиція…»
У документі описано події часів | [
{
"marker": "А",
"text": "«Руїни»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Паліївщини»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«Коліївщини»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Хмельниччини»."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Що було характерним для економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.? | [
{
"marker": "А",
"text": "початок промислового перевороту"
},
{
"marker": "Б",
"text": "зародження кооперативного руху"
},
{
"marker": "В",
"text": "будівництво перших залізниць"
},
{
"marker": "Г",
"text": "поява фільваркових господарств"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«…*управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»
В уривку оцінено діяльність | [
{
"marker": "А",
"text": "«Руської трійці»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Кирило-Мефодіївського братства."
},
{
"marker": "В",
"text": "Головної руської ради."
},
{
"marker": "Г",
"text": "товариства «Просвіта»."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Осередком українського національного руху під час подій «весни народів» було місто | [
{
"marker": "А",
"text": "Київ."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Львів."
},
{
"marker": "В",
"text": "Харків."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Чернівці."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Про який твір ідеться в уривку з історичного джерела:
«…Це одна з найвидатніших пам’яток української історіографії… Відмінність праці полягає в її виразній ідеологічній спрямованості – ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та іншими державами, зокрема – Росією.., підкреслюється, що, приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності…»?* | [
{
"marker": "А",
"text": "«Кобзар»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Історію русів»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Чорну раду»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Україну irredenta»"
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Реформи 1860-х – 1870-х рр. у Російській імперії сприяли | [
{
"marker": "А",
"text": "формуванню ринку вільнонайманої праці."
},
{
"marker": "Б",
"text": "витісненню іноземного капіталу національним."
},
{
"marker": "В",
"text": "подоланню селянського малоземелля та безземелля."
},
{
"marker": "Г",
"text": "розгортанню трудової еміграції до США та Канади."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Народовці ініціювали створення | [
{
"marker": "А",
"text": "товариства «Просвіта»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Братства тарасівців."
},
{
"marker": "В",
"text": "Головної руської ради."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Південно-Західного відділу Російського географічного товариства»."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
У якому році відкрито Чернівецький університет? | [
{
"marker": "А",
"text": "1805 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1834 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1865 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1875 р."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Відстоювання самодержавства, невизнання українців і білорусів як окремих народів, неподільність Російської імперії, антисемітизм - це складові програми | [
{
"marker": "А",
"text": "«народовців»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«москвофілів»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«українофілів»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«чорносотенців»."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
У 1907 р. на західноукраїнських землях відбулося | [
{
"marker": "А",
"text": "відкриття у Львові окремого українського університету."
},
{
"marker": "Б",
"text": "впровадження загального виборчого права для чоловіків."
},
{
"marker": "В",
"text": "започаткування політики «нової ери» в українсько-польських відносинах."
},
{
"marker": "Г",
"text": "об’єднання Галичини, Буковини та Закарпаття в єдиний Коронний край."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни розпочалися в | [
{
"marker": "А",
"text": "1914 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1915 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1916 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1917 р."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного документа та виконайте завдання.
«На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий уряд за пропозицією Центральної Ради. Повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську...»
Поява цитованого документа призвела до | [
{
"marker": "А",
"text": "надання Українською Центральною Радою допомоги Тимчасовому уряду в боротьбі з більшовиками."
},
{
"marker": "Б",
"text": "оформлення компромісу між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом у вигляді Другого Універсалу."
},
{
"marker": "В",
"text": "підтримки Українською Центральною Радою генерала Л. Корнілова - очільника заколоту проти Тимчасового уряду."
},
{
"marker": "Г",
"text": "загострення стосунків між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом."
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 6-8.
«*Уряд Речі Посполитої Польської... і уряд Української Народної Республіки... погодилися на такі рішення*:
(…)
*2) Кордони між Річчю Посполитою Польською та Українською Народною Республікою визначатимуться таким чином: на півночі від Дністра вздовж р. Збруч, а далі уздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною та Росією...*
*(…)*
*4) Український уряд зобов'язується не укладати будь-яких міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’**язання бере на себе уряд* *Речі Посполитої Польської стосовно Української Народної Республіки.*
*(…)*
*5) Національно-культурні права, які польський уряд надає своїм громадянам української національності, які проживають на території Речі Посполитої Польської, будуть тією ж мірою надані громадянам польської національності, які проживають у межах Української Народної Республіки....*
*(…)*
*8) Договір залишається таємним. Й**ого не можна передати третій* *стороні або публікувати...»
**У якому році укладено цитовану угоду?** | [
{
"marker": "А",
"text": "1918 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1919 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "1920 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1921 р."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 6-8.
«*Уряд Речі Посполитої Польської... і уряд Української Народної Республіки... погодилися на такі рішення*:
(…)
*2) Кордони між Річчю Посполитою Польською та Українською Народною Республікою визначатимуться таким чином: на півночі від Дністра вздовж р. Збруч, а далі уздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною та Росією...*
*(…)*
*4) Український уряд зобов'язується не укладати будь-яких міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’**язання бере на себе уряд* *Речі Посполитої Польської стосовно Української Народної Республіки.*
*(…)*
*5) Національно-культурні права, які польський уряд надає своїм громадянам української національності, які проживають на території Речі Посполитої Польської, будуть тією ж мірою надані громадянам польської національності, які проживають у межах Української Народної Республіки....*
*(…)*
*8) Договір залишається таємним. Й**ого не можна передати третій* *стороні або публікувати...»
**У якому пункті угоди зафіксовано положення, що викликали вкрай різку та негативну реакцію громадських і політичних кіл Західноукраїнської Народної Республіки?** | [
{
"marker": "А",
"text": "другому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "четвертому"
},
{
"marker": "В",
"text": "п'ятому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "восьмому"
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 6-8.
«*Уряд Речі Посполитої Польської... і уряд Української Народної Республіки... погодилися на такі рішення*:
(…)
*2) Кордони між Річчю Посполитою Польською та Українською Народною Республікою визначатимуться таким чином: на півночі від Дністра вздовж р. Збруч, а далі уздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною та Росією...*
*(…)*
*4) Український уряд зобов'язується не укладати будь-яких міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’**язання бере на себе уряд* *Речі Посполитої Польської стосовно Української Народної Республіки.*
*(…)*
*5) Національно-культурні права, які польський уряд надає своїм громадянам української національності, які проживають на території Речі Посполитої Польської, будуть тією ж мірою надані громадянам польської національності, які проживають у межах Української Народної Республіки....*
*(…)*
*8) Договір залишається таємним. Й**ого не можна передати третій* *стороні або публікувати...»
**Яку подію можна оцінити як порушення умов, викладених у четвертому пункті угоди?** | [
{
"marker": "А",
"text": "укладення Брестського договору між УНР і країнами Четверного союзу"
},
{
"marker": "Б",
"text": "підписання попереднього договору між Українською Державою та РСФРР"
},
{
"marker": "В",
"text": "укладення Сен-Жерменського договору між країнами Антанти та Австрією"
},
{
"marker": "Г",
"text": "підписання Ризького договору між РСФРР і УСРР та Польщею"
}
] | [
"Г"
] | history-of-ukraine |
Сприятливі умови для розвитку ринкових відносин в УСРР існували за часів реалізації заходів | [
{
"marker": "А",
"text": "«воєнного комунізму»."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«суцільної колективізації»."
},
{
"marker": "В",
"text": "«нової економічної політики»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "«форсованої індустріалізації»."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Уривок історичного документа, що характеризує часи Голодомору: «Урожай у нас був хороший, але радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб, до тих пір доводила свої плани і завдання до нас, аж допоки ми не залишилися без фунта хліба*», - можна використати для пояснення його | [
{
"marker": "А",
"text": "передумов."
},
{
"marker": "Б",
"text": "масштабу."
},
{
"marker": "В",
"text": "жертв."
},
{
"marker": "Г",
"text": "мети."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Український таємний університет у 1920-ті рр. діяв на території | [
{
"marker": "А",
"text": "Польщі."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Угорщини."
},
{
"marker": "В",
"text": "Чехословаччини."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Румунії."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
«*Радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли кордон і подають німецькому війську руку. Львів повністю оточений. Опір марний!» - листівку такого змісту німецькі агітатори розповсюджували серед мешканців міста у | [
{
"marker": "А",
"text": "вересні 1939 р."
},
{
"marker": "Б",
"text": "червні 1941 р."
},
{
"marker": "В",
"text": "листопаді 1943 р."
},
{
"marker": "Г",
"text": "липні 1944 р."
}
] | [
"А"
] | history-of-ukraine |
Коли відбувалися події, описані в уривку з історичного джерела: «*Вони були першими, хто підняв повстання в серці ГУЛАГу.., які струснули основи радянської репресивної машини. Їхнім прапором був чорний - з червоною смугою. Тоді одночасно застрайкувало понад 20 тисяч політв'язнів Норильська, 70 % 3 яких були українцями*.»? | [
{
"marker": "А",
"text": "1941-1945 рр."
},
{
"marker": "Б",
"text": "1946-1947 рр."
},
{
"marker": "В",
"text": "1953-1954 рр."
},
{
"marker": "Г",
"text": "1959-1961 рр."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«У 1953-1958 рр. державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом утричі, зокрема на зерно - у 7 разів, на продукти тваринництва - у 5,5. Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми - 25 % коштів, що отримували колгоспи від реалізації продуктів тваринництва*».
Ужиті партійно-радянським керівництвом УРСР заходи було спрямовано на | [
{
"marker": "А",
"text": "удосконалення системи «держприймання» в колгоспах."
},
{
"marker": "Б",
"text": "запровадження ринкових відносин у сільському господарстві."
},
{
"marker": "В",
"text": "посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному виробництві."
},
{
"marker": "Г",
"text": "створення сприятливих умов для розвитку присадибного господарства селян."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
Л. Костенко, В. Симоненко - діячі, яких об'єднує | [
{
"marker": "А",
"text": "членство в Українській робітничо-селянській спілці (УРСС)."
},
{
"marker": "Б",
"text": "належність до плеяди шістдесятників в українській культурі."
},
{
"marker": "В",
"text": "перебування в ув’язненні за «антирадянську агітацію та пропаганду»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "участь в акції протесту в кінотеатрі «Україна» проти арештів дисидентів."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |
Одна з характерних ознак суспільно-політичного життя СРСР наприкінці 1970-х - на початку 1980-х рр. - це | [
{
"marker": "А",
"text": "скорочення масштабів бюрократичного апарату."
},
{
"marker": "Б",
"text": "легалізація неформальних громадських організацій."
},
{
"marker": "В",
"text": "конституційне закріплення концепції «розвиненого соціалізму»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "розмежування повноважень партійних і радянських органів влади."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |
«Самвидав» - це один із методів боротьби дисидентів у СРСР й УРСР, що полягав у | [
{
"marker": "А",
"text": "поширенні серед населення української національної символіки."
},
{
"marker": "Б",
"text": "написанні листів-протестів до вищого партійно-радянського керівництва."
},
{
"marker": "В",
"text": "неофіційному виготовленні та розповсюдженні літературних і публіцистичних творів."
},
{
"marker": "Г",
"text": "друкуванні в державних засобах масової інформації критичних матеріалів."
}
] | [
"В"
] | history-of-ukraine |