question
stringlengths 12
6.88k
| answers
listlengths 0
5
| correct_answers
sequencelengths 1
1
| subject
stringclasses 2
values |
|---|---|---|---|
«***Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од морозу***…» – пише додому герой твору | [
{
"marker": "А",
"text": "Олеся Гончара"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Валер’яна Підмогильного"
},
{
"marker": "В",
"text": "Олександра Довженка"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Григора Тютюнника"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Юрія Яновського"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Різдвяну містерію, де давні волхви перетворюються на сусідських дядьків-лемків, які принесли до хати традиційну святкову хлібину, змалював | [
{
"marker": "А",
"text": "Олександр Олесь"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Микола Вороний"
},
{
"marker": "В",
"text": "Павло Тичина"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Максим Рильський"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Богдан-Ігор Антонич"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
***Там дивний ліс зітхає ароматом***
***І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць,***
***Співа трава, ніким ще не зім’ята,***
***І вабить сном солодких таємниць*** –
таким уявляє ідеальний світ мистецтва ліричний герой вірша | [
{
"marker": "А",
"text": "«Молюсь і вірю. Вітер грає…»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«О земле втрачена, явися!..»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Стилет чи стилос?»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Задивляюсь у твої зіниці…»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Страшні слова, коли вони мовчать»"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Рядки Івана Андрусяка
***лузає сім’я плодить бацили***
***ходить по колу лається ямбом***
***я не приніс тобі славу і силу***
***тільки маленьку жовту троянду***
передають хаос світовідчуття, емоційний стан сучасної людини, які характерні для літератури | [
{
"marker": "А",
"text": "сентименталізму"
},
{
"marker": "Б",
"text": "імпресіонізму"
},
{
"marker": "В",
"text": "неоромантизму"
},
{
"marker": "Г",
"text": "неокласицизму"
},
{
"marker": "Д",
"text": "постмодернізму"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Літеру ***и*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "пр..важкий, пр..дбати"
},
{
"marker": "Б",
"text": "пр..бережний, пр..вілля"
},
{
"marker": "В",
"text": "пр..буття, пр..довгий"
},
{
"marker": "Г",
"text": "пр..здоровий, пр..морозити"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
На перший склад падає наголос у слові | [
{
"marker": "А",
"text": "цінник"
},
{
"marker": "Б",
"text": "течія"
},
{
"marker": "В",
"text": "русло"
},
{
"marker": "Г",
"text": "випадок"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Лексичну помилку допущено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "являється прикладом"
},
{
"marker": "Б",
"text": "скасувати конференцію"
},
{
"marker": "В",
"text": "непридатний до вжитку"
},
{
"marker": "Г",
"text": "зважати на правила"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Синонімом до слова збагнути є | [
{
"marker": "А",
"text": "зібгати"
},
{
"marker": "Б",
"text": "розбагатіти"
},
{
"marker": "В",
"text": "зрозуміти"
},
{
"marker": "Г",
"text": "розгубитися"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Потребує редагування речення | [
{
"marker": "А",
"text": "Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Під’їхавши до Кам’янця, ми побачили обриси середньовічного міста й почули шум сучасної автостради."
},
{
"marker": "В",
"text": "У кожному екскурсійному бюро Львова з гостями міста працюють досвідчені та комунікабельні гіди."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Екскурсоводи розкажуть про музеї Переяслава-Хмельницького німецькою, польською та іспанською мовами."
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Спільнокореневими до слова роса є всі слова, ОКРІМ | [
{
"marker": "А",
"text": "росинка"
},
{
"marker": "Б",
"text": "зрошення"
},
{
"marker": "В",
"text": "рослий"
},
{
"marker": "Г",
"text": "росяний"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів | [
{
"marker": "А",
"text": "як/би"
},
{
"marker": "Б",
"text": "на/зустріч"
},
{
"marker": "В",
"text": "на/силу"
},
{
"marker": "Г",
"text": "до/долу"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
На місці пропуску в четвертому реченні має бути слово | [
{
"marker": "А",
"text": "втома"
},
{
"marker": "Б",
"text": "потуга"
},
{
"marker": "В",
"text": "завада"
},
{
"marker": "Г",
"text": "перепона"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "першому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "другому"
},
{
"marker": "В",
"text": "третьому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "четвертому"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Однорідними додатками ускладнено речення | [
{
"marker": "А",
"text": "друге"
},
{
"marker": "Б",
"text": "третє"
},
{
"marker": "В",
"text": "четверте"
},
{
"marker": "Г",
"text": "п’яте"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Літеру ***и*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "вар..во, вул..чка, вовч..ня, схов..ще"
},
{
"marker": "Б",
"text": "кот..чок, печ..во, виховат..ль, вогн..ще"
},
{
"marker": "В",
"text": "водич..нька, добр..во, страхов..сько, пал..во"
},
{
"marker": "Г",
"text": "русалч..н, кринич..нька, парканч..к, згар..ще"
},
{
"marker": "Д",
"text": "плет..во, порадн..ця, посміхов..сько, доньч..н"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "слов’янський, маслюк, джазист"
},
{
"marker": "Б",
"text": "осяяння, юнацький, беззастережний"
},
{
"marker": "В",
"text": "блищить, каяття, європейський"
},
{
"marker": "Г",
"text": "колючий, в’юнище, їжджений"
},
{
"marker": "Д",
"text": "йодований, дзюркотіти, травиця"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ | [
{
"marker": "А",
"text": "розм..якнути, бультер..єр, Лук..ян, різнобарв..я"
},
{
"marker": "Б",
"text": "рум..янець, кон..юнктивіт, інтерв..ю, В..єтнам"
},
{
"marker": "В",
"text": "відв..язати, дит..ясла, бар..єрний, Аліґ..єрі"
},
{
"marker": "Г",
"text": "солов..їний, Мін..юст, інтер..єр, між..ярусний"
},
{
"marker": "Д",
"text": "подвір..я, об..єднання, пів..юрти, пів..Європи"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Помилку в написанні слова іншомовного походження допущено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "Апенніни, каса, касета"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Діккенс, манна, комісія"
},
{
"marker": "В",
"text": "Канни, колектив, брутто"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Брюссель, буддист, хоббі"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Міссурі, іммігрант, тонна"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "сер..цевий, проїз..ний, аген..ський"
},
{
"marker": "Б",
"text": "артис..ці, захис..ний, безчес..ний"
},
{
"marker": "В",
"text": "пес..ливий, пристрас..ний, буревіс..ник"
},
{
"marker": "Г",
"text": "тиж..невий, шіс..надцять, швидкіс..ний"
},
{
"marker": "Д",
"text": "радіс..ний, перехрес..ний, заздріс..ний"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Прочитайте діалог *(цифри позначають номери реплік).*
– (1) Вітаю, Миколо! Сто років тебе не бачив. Як справи, молодий чоловіче?
– (2) Доброго ранку, Валеріє Семеновичу, дякую, нівроку, а Ви як почуваєтеся?
– (3) Непогано, друже, непогано, братику, ось тільки спину щось знову прихопило!
– (4) Поберегли б Ви себе, пане професоре, ще стільки справ попереду, не хворійте!
– (5) Гаразд. А тобі, добродію Гринчишин, зичу успішного захисту дипломної!
НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка в репліці | [
{
"marker": "А",
"text": "1"
},
{
"marker": "Б",
"text": "2"
},
{
"marker": "В",
"text": "3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "4"
},
{
"marker": "Д",
"text": "5"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Помилку у творенні ступеня порівняння прикметника допущено в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень."
},
{
"marker": "Б",
"text": "До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троянди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми."
},
{
"marker": "В",
"text": "Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Що більш відповідальна людина, то більш складне її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
У формі наказового способу наведено всі дієслова, ОКРІМ | [
{
"marker": "А",
"text": "пиши"
},
{
"marker": "Б",
"text": "чеши"
},
{
"marker": "В",
"text": "неси"
},
{
"marker": "Г",
"text": "даси"
},
{
"marker": "Д",
"text": "проси"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Відокремленим означенням можна замінити підрядну частину в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила."
},
{
"marker": "В",
"text": "До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці."
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Прочитайте речення.
***Лише*** ***частина*** ***студентів ...*** ***опанувати*** ***правила*** ***вимови ...,*** ***хоч*** ***Оксана*** ***Семенівна,*** ***як*** ***досвідчений*** ***викладач, ...*** ***цій*** ***темі*** ***чимало*** ***часу.***
Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків | [
{
"marker": "А",
"text": "змогли, важкими французькими звуками, приділила"
},
{
"marker": "Б",
"text": "змогла, важкими французькими звуками, приділив"
},
{
"marker": "В",
"text": "змогли, важких французьких звуків, приділив"
},
{
"marker": "Г",
"text": "змогли, важкими французькими звуками, приділила"
},
{
"marker": "Д",
"text": "змогла, важких французьких звуків, приділила"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).
***Аж тут підвівся Орфей і,( 1) ударивши по золотих струнах своєї кіфари,(2) заспівав на весь голос: то була пісня,(3) що їі найдужче любила його мати,(4) прекрасна муза Калліопа,(5) і,(6) може,(7) саме згадка про неї надала Орфеєвому голосу ще більшої сили,(8) щирості,(9) влади.***
НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації, запропоноване в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "коми 1 і 2 — при відокремленій обставині"
},
{
"marker": "Б",
"text": "кома 3 — між частинами складносурядного речення"
},
{
"marker": "В",
"text": "коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці"
},
{
"marker": "Г",
"text": "коми 6 і 7 — при вставному слові"
},
{
"marker": "Д",
"text": "кома 8 і 9 – при однорідних членах речення"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
НЕПРАВИЛЬНО утворено відмінкову форму числівника в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "Українці дуже талановиті: до дев’яносто відсотків з них музикальні, здатні до музикування."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Понад двісті років тому на території Лівобережної України з’явилося це мальовниче село."
},
{
"marker": "В",
"text": "Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр за годину."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Молоко містить близько ста різних речовин, має високі споживні властивості, зумовлені його хімічним складом."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Деревоподібні кактуси виростають розгалуженими або зімкнутими і в діаметрі сягають двадцяти п’яти сантиметрів."
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Прочитайте діалог.
***– Назаре, обов’язково забери сестру з дитсадка, – попросила мати.***
***– На жаль, не зможу: я пропустив багато репетицій, – відповів син.***
Точно передає зміст діалогу речення | [
{
"marker": "А",
"text": "Назар знову відмовився забирати сестру з дитсадка, хоч мати вчергове просила про це."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Назар поскаржився, мовляв, пропустив багато репетицій через те, що мама постійно доручала йому забирати сестру з дитсадка."
},
{
"marker": "В",
"text": "Матері дуже не сподобалося те, що Назар відмовився забрати сестру з дитсадка."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Мати настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Мама не вважає репетиції Назара важливою справою, тому просить його все-таки забрати сестру з дитсадка."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**Найбільшою популярністю на вітчизняних буккросингових полицях користуються книги** | [
{
"marker": "А",
"text": "сучасної української літератури"
},
{
"marker": "Б",
"text": "класичної української літератури"
},
{
"marker": "В",
"text": "зарубіжної літератури"
},
{
"marker": "Г",
"text": "літератури іноземними мовами"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**У тексті згадано всі аспекти буккросингу, ОКРІМ** | [
{
"marker": "А",
"text": "української книги у світі стане більше"
},
{
"marker": "Б",
"text": "можна отримати задоволення, коли віддаєш"
},
{
"marker": "В",
"text": "зникне потреба в приватних бібліотеках"
},
{
"marker": "Г",
"text": "завжди можна знайти друзів за інтересами"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**Автор долучає до тексту коментар Галини Бабій, щоб показати, що** | [
{
"marker": "А",
"text": "українці – активні учасники буккросингу за кордоном"
},
{
"marker": "Б",
"text": "кожен може долучитися до поширення вітчизняної книги"
},
{
"marker": "В",
"text": "в Україні буккросинг ще зовсім не розвинений"
},
{
"marker": "Г",
"text": "влада не зацікавлена в розвитку буккросингу"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**У варіантах відповідей наведено коментарі ентузіаста буккросингу з Нікополя, який пише під ніком Rayan Riener. Прочитайте їх. У тексті є підтвердження всіх наведених нижче думок, ОКРІМ** | [
{
"marker": "А",
"text": "Розуміння принципів буккросингу його учасниками – головний чинник, який упливає на успіх або занепад руху. Адже буккросинг – це обіг книг у суспільстві. Він існує за принципом соціальної мережі, а тому «друкованих друзів» потрібно відпускати постійно й спонукати до цього інших."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Головна проблема буккросингу в Україні — це самі так звані буккросери (більшість із яких не є такими), адже вони не дотримуються правил цього руху, унаслідок чого не відбувається його якісного розвитку."
},
{
"marker": "В",
"text": "3 українським буккросингом співпрацює багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають «безпечні полиці», або «зони буккросингу», тобто місця, де книги перебувають у відносній безпеці й не потраплять до рук двірника, поліції чи недобросовісних «любителів»."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Просто обмін книгами з рук у руки або в якихось місцях без реєстрації на спеціальному сайті не вважають буккросингом, оскільки втрачається ланка зв’язку, через що відпущена книга вирушає у свою першу й останню подорож."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**Основну думку тексту відображає твердження** | [
{
"marker": "А",
"text": "Поширення простих, але геніальних ідей у світі — справа волонтерів."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Відпускання книг» – геніальна ідея, яка рухає книгу світом."
},
{
"marker": "В",
"text": "Рух за «звільнення» книжок аналогічний циркуляції фотоапаратів у світі."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Львів – єдине місто в Україні, що підхопило популярну світову тенденцію."
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Рядки**
*В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила…
Нема того козаченька,
Що я полюбила…*
є в | [
{
"marker": "А",
"text": "календарно-обрядовій пісні"
},
{
"marker": "Б",
"text": "суспільно-побутовій пісні"
},
{
"marker": "В",
"text": "родинно-побутовій пісні"
},
{
"marker": "Г",
"text": "історичній пісні"
},
{
"marker": "Д",
"text": "народній думі"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна…» сказано про** | [
{
"marker": "А",
"text": "Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»)"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)"
},
{
"marker": "В",
"text": "Ігоря («Слово про похід Ігорів »)"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Всеволода («Слово про похід Ігорів»)"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Рядки**
*Вергілій, бач, не нам був рівня,
А видно, що начухав тім’я,
Поки дрібненько описав*
є в | [
{
"marker": "А",
"text": "бурлескно-травестійній поемі"
},
{
"marker": "Б",
"text": "сатиричній комедії"
},
{
"marker": "В",
"text": "ліричній драмі"
},
{
"marker": "Г",
"text": "драмі-феєрії"
},
{
"marker": "Д",
"text": "романі у віршах"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Уривок «*Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька… голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком…» узято з твору** | [
{
"marker": "А",
"text": "«Кайдашева сім’я»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Наталка Полтавка»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Мартин Боруля»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Маруся»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Чорна рада»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Розділи «Свято в Чигирині», «Червоний бенкет», «Лебедин» є у творі, де діють герої | [
{
"marker": "А",
"text": "Ярема Галайда, Іван Гонта"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Сгошуа, Авірон"
},
{
"marker": "В",
"text": "Яким Сомко, Леся Черевань"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Дідона, Сивілла"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Мотря Жуківна, Чіпка Вареник"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Підзаголовок «Хроніка 1663 року» має твір | [
{
"marker": "А",
"text": "Панаса Мирного"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Тараса Шевченка"
},
{
"marker": "В",
"text": "Пантелеймона Куліша"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Ольги Кобилянської"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Михайла Коцюбинського"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
«*Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом»,* –** сказано про твір, у якому є такий епізод | [
{
"marker": "А",
"text": "чоловік бере уроки «правильних проізношеній»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "батько віддає сина в москалі"
},
{
"marker": "В",
"text": "діти з\"їжджаються на 55-річчя матері"
},
{
"marker": "Г",
"text": "громада у волості обирає односельця за десяцького"
},
{
"marker": "Д",
"text": "героїня не визнає своїх онуків-близнят"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Образ селянина, який у пошуках правди став злочинцем, змальовано у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Чорна рада»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Тигролови»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Я (Романтика)»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Тіні забутих предків»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Згідно з рішенням Українського центру оцінювання, будь-яка відповідь на це завдання вважається правильною та за виконання завдання нараховується 1 бал.**
Кульмінацією п’єси «Мартин Боруля» є уривок | [
{
"marker": "А",
"text": "«Це так! Наречена з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурнішого…»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Знову получили бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять… все зітхають та читають ту проклятущу бумагу…»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього, – от приїде, то побачиш!.. А про Миколу і не думай! Та я скоріше тебе з дому вижену, ніж віддам за мужика!..»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала…»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство прохвиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідціля!..»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Казку про те, як дерева обирали собі короля, розповідає | [
{
"marker": "А",
"text": "Боян"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Мойсей"
},
{
"marker": "В",
"text": "Чугайстир"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Еней"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Лісовик"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
***Ну, як-таки щоб воля – та пропала?***
***Се так колись і вітер пропаде!*** —
дивується персонаж «Лісової пісні» | [
{
"marker": "А",
"text": "Лісовик"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Мавка"
},
{
"marker": "В",
"text": "дядько Лев"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Перелесник"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Лукаш"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Слова «*А той Грицько Нечоса характерник був, як і всі запорожці, пройшов крізь військо і турбаїв вивів, і повів на дві сторони: до Дністра й до Перекопу, і ми з роду турбаїв, не були кріпаками зроду-віку, і Данилко хай не буде» належать героєві твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Наталка Полтавка»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Чорна рада»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Кайдашева сім’я»"
},
{
"marker": "Г",
"text": " «Мартин Боруля»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Дитинство»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Образ юного Тичини, який «животворив душею давній міт / І “Плуга” вів у сонячні комуни»,** є у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Київ – традиція»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Стилет чи стилос?»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Страшні слова, коли вони мовчать»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«О слово рідне! Орле скутий!..»"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Темою твору «Україна в огні» є | [
{
"marker": "А",
"text": "життя української родини в добу Руїни"
},
{
"marker": "Б",
"text": "боротьба повстанців проти царських військ"
},
{
"marker": "В",
"text": "спогади автора про Першу світову війну"
},
{
"marker": "Г",
"text": "визволення Києва від фашистських загарбників"
},
{
"marker": "Д",
"text": "трагічні події Другої світової війни"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
В уривку «*За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до чотирьохсот кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави*» основним художнім засобом є | [
{
"marker": "А",
"text": "алегорія"
},
{
"marker": "Б",
"text": "паралелізм"
},
{
"marker": "В",
"text": "гіпербола"
},
{
"marker": "Г",
"text": "порівняння"
},
{
"marker": "Д",
"text": "персоніфікація"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Філософський роздум-декларація, у якому антигуманний світ виявився безсилим перед духом та етикою в’язня совісті*****», –** сказано про твір | [
{
"marker": "А",
"text": "«Ти знаєш, що ти — людина?»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Страшні слова, коли вони мовчать»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Стилет чи стилос?»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Любіть Україну!»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
***Ну, є ж про зраду там які статті?***
***Не всяка ж кара має буть незбожна.
Що ж це виходить?
Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?!*** – запитує герой твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Лісова пісня»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Маруся Чурай»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Катерина»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Мойсей»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Гайдамаки»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Лозов’ягін – справжнє прізвище автора | [
{
"marker": "А",
"text": "пригодницького роману"
},
{
"marker": "Б",
"text": "роману в новелах"
},
{
"marker": "В",
"text": "неокласичного сонета"
},
{
"marker": "Г",
"text": "кіноповісті"
},
{
"marker": "Д",
"text": "усмішки"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Рядки Юрія Іздрика
***ніч така місячна зоряна ясная
видно хоч голки збирай
зоряні війни здаються невчасними
вчасним здається рай***
ілюструють пародійну гру з чужими текстами, характерну для | [
{
"marker": "А",
"text": "романтизму"
},
{
"marker": "Б",
"text": "неоромантизму"
},
{
"marker": "В",
"text": "імпресіонізму"
},
{
"marker": "Г",
"text": "неокласицизму"
},
{
"marker": "Д",
"text": "постмодернізму"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Правильно узгоджено прикметник з іменником | [
{
"marker": "А",
"text": "широка степ"
},
{
"marker": "Б",
"text": "нестерпна біль"
},
{
"marker": "В",
"text": "оптова продаж"
},
{
"marker": "Г",
"text": "далека путь"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Вставним словом ускладнено речення *(розділові знаки пропущено)* | [
{
"marker": "А",
"text": "Наш тренер може перепливти Дніпро."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Час для роботи вже може й настав?"
},
{
"marker": "В",
"text": "Мріяти про велике може кожен."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Чи може орел здійнятись над хмари?"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Похідними від слова *рука* є всі слова, ОКРІМ | [
{
"marker": "А",
"text": "рушник"
},
{
"marker": "Б",
"text": "поруччя"
},
{
"marker": "В",
"text": "порушник"
},
{
"marker": "Г",
"text": "обіруч"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Речення з прямою мовою записано в рядку *(розділові знаки пропущено)* | [
{
"marker": "А",
"text": "Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне."
},
{
"marker": "В",
"text": "А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
На другий склад падає наголос у слові | [
{
"marker": "А",
"text": "центнер"
},
{
"marker": "Б",
"text": "селянин"
},
{
"marker": "В",
"text": "перепис"
},
{
"marker": "Г",
"text": "листопад"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Зміну приголосного НЕ ПОЗНАЧАЮТЬ на письмі в прикметнику, утвореному за допомогою суфікса *-ськ-* від слова | [
{
"marker": "А",
"text": "солдат"
},
{
"marker": "Б",
"text": "словак"
},
{
"marker": "В",
"text": "парубок"
},
{
"marker": "Г",
"text": "товариш"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
Київський Музей-квартира Павла Тичини відкриває завсідникам унікальні, нікому не/відомі ***шедеври*** живопису з приватної колекції геніального українського митця. (2) Тут також упорядковано неабиякі експонати: рукописи, картини, особисті речі, пов’язані з поетом, зокрема музичні інструменти. (3) ***Хранителі*** закладу кажуть, що як/би доля повернула автора «Сонячних кларнетів» у якесь інше русло, то він став би, можливо чудовим художником. (4) Життя ж вирішило інакше, то/ж ми маємо геніального поета, про/те живопис супроводжував письменника постійно. (5) У його квартирі на вулиці Терещенківській зібрані не тільки унікальні ***автографи*** та книжки, а й ***малюнки*** самого поета.
Окремо в тексті треба писати слово | [
{
"marker": "А",
"text": "не/відомі"
},
{
"marker": "Б",
"text": "як/би"
},
{
"marker": "В",
"text": "то/ж"
},
{
"marker": "Г",
"text": "про/те"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
Київський Музей-квартира Павла Тичини відкриває завсідникам унікальні, нікому не/відомі ***шедеври*** живопису з приватної колекції геніального українського митця. (2) Тут також упорядковано неабиякі експонати: рукописи, картини, особисті речі, пов’язані з поетом, зокрема музичні інструменти. (3) ***Хранителі*** закладу кажуть, що як/би доля повернула автора «Сонячних кларнетів» у якесь інше русло, то він став би, можливо чудовим художником. (4) Життя ж вирішило інакше, то/ж ми маємо геніального поета, про/те живопис супроводжував письменника постійно. (5) У його квартирі на вулиці Терещенківській зібрані не тільки унікальні ***автографи*** та книжки, а й ***малюнки*** самого поета.
Відокремлений додаток є в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "першому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "другому"
},
{
"marker": "В",
"text": "третьому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "п'ятому"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
Київський Музей-квартира Павла Тичини відкриває завсідникам унікальні, нікому не/відомі ***шедеври*** живопису з приватної колекції геніального українського митця. (2) Тут також упорядковано неабиякі експонати: рукописи, картини, особисті речі, пов’язані з поетом, зокрема музичні інструменти. (3) ***Хранителі*** закладу кажуть, що як/би доля повернула автора «Сонячних кларнетів» у якесь інше русло, то він став би, можливо чудовим художником. (4) Життя ж вирішило інакше, то/ж ми маємо геніального поета, про/те живопис супроводжував письменника постійно. (5) У його квартирі на вулиці Терещенківській зібрані не тільки унікальні ***автографи*** та книжки, а й ***малюнки*** самого поета.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "першому"
},
{
"marker": "Б",
"text": "другому"
},
{
"marker": "В",
"text": "третьому"
},
{
"marker": "Г",
"text": "п'ятому"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст і виконайте завдання**
Київський Музей-квартира Павла Тичини відкриває завсідникам унікальні, нікому не/відомі ***шедеври*** живопису з приватної колекції геніального українського митця. (2) Тут також упорядковано неабиякі експонати: рукописи, картини, особисті речі, пов’язані з поетом, зокрема музичні інструменти. (3) ***Хранителі*** закладу кажуть, що як/би доля повернула автора «Сонячних кларнетів» у якесь інше русло, то він став би, можливо чудовим художником. (4) Життя ж вирішило інакше, то/ж ми маємо геніального поета, про/те живопис супроводжував письменника постійно. (5) У його квартирі на вулиці Терещенківській зібрані не тільки унікальні ***автографи*** та книжки, а й ***малюнки*** самого поета.
У формі знахідного відмінка вжито іменник | [
{
"marker": "А",
"text": "шедеври"
},
{
"marker": "Б",
"text": "хранителі"
},
{
"marker": "В",
"text": "автографи"
},
{
"marker": "Г",
"text": "малюнки"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "ві**т**ер, гіган**т**ський, **т**воя"
},
{
"marker": "Б",
"text": "**ш**істсот, дивує**ш**ся, **ш**анець"
},
{
"marker": "В",
"text": "во**к**зал, **к**ава, ру**к**отворний"
},
{
"marker": "Г",
"text": "у кни**ж**ці, **ж**іноцтво, обере**ж**но"
},
{
"marker": "Д",
"text": "**т**ітонька, **т**ьохкає, **т**ямущий"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Лексичну помилку допущено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "діюче законодавство"
},
{
"marker": "Б",
"text": "цікава пропозиція"
},
{
"marker": "В",
"text": "підсумкове заняття"
},
{
"marker": "Г",
"text": "курячий бульйон"
},
{
"marker": "Д",
"text": "запорука успіху"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Через дефіс треба писати всі складні прикметники рядка | [
{
"marker": "А",
"text": "лимонно/жовтий, лимонно/кислий, лимонно/ванільний"
},
{
"marker": "Б",
"text": "суспільно/політичний, суспільно/корисний, суспільно/економічний"
},
{
"marker": "В",
"text": "південно/український, південно/західний, південно/кримський"
},
{
"marker": "Г",
"text": "садово/городній, садово/дачний, садово/парковий"
},
{
"marker": "Д",
"text": "науково/дослідний, науково/популярний, науково/подібний"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Помилку в написанні слова допущено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "фініш, силікон, дісконт"
},
{
"marker": "Б",
"text": "аудитор, вінегрет, стиліст"
},
{
"marker": "В",
"text": "престиж, риторика, діалог"
},
{
"marker": "Г",
"text": "пріоритет, лібрето, симптом"
},
{
"marker": "Д",
"text": "диригент, грація, дисплей"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Правильно написано всі слова в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "спитати, росхвалений, прибічник, беззбройний"
},
{
"marker": "Б",
"text": "скаламутити, безквитковий, розжувати, приточений"
},
{
"marker": "В",
"text": "призвище, зціпити, безхарактерний, розквіт"
},
{
"marker": "Г",
"text": "розказати, бесхатько, зцементувати, примазатись"
},
{
"marker": "Д",
"text": "зчавлений, розпилення, препізнитися, безкрай"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Редагування потребує речення | [
{
"marker": "А",
"text": "Урахувавши досвід попередників, можеш уникнути багатьох помилок."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Довідавшись про щось першим, обов’язково поділюся з друзями."
},
{
"marker": "В",
"text": "Будь готовий до труднощів і зневіри, будуючи повітряні замки."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Розв’язуючи задачу, спочатку вона здалася мені дуже складною."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Усвідомлюючи наслідки власних учинків, дій відповідально."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Помилку у творенні форми ступеня порівняння прикметника допущено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "якнайглибший, менш високий, найсолодший"
},
{
"marker": "Б",
"text": "солоніший, найбільш привабливий, щонайкороткий"
},
{
"marker": "В",
"text": "найпотрібніший, найбільш гострий, менш смачний"
},
{
"marker": "Г",
"text": "найменш брудний, щонайкращий, більш доцільний"
},
{
"marker": "Д",
"text": "більш дотепний, найменш вдалий, найвідважніший"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Реченню «Як свідчить перське прислів’я, доброзичливість у людських стосунках – це коштовність, яка збагачує не того, хто її отримує, а того, хто її дає» НЕ ВІДПОВІДАЄ за змістом речення | [
{
"marker": "А",
"text": "За перським прислів’ям, доброзичливість як коштовність людських стосунків не збагачує того, хто її отримує, але обдаровує того, хто її дає."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Відповідно до перського прислів’я, доброзичливість як коштовність у людських стосунках збагачує не обдарованого нею, а того, хто обдаровує."
},
{
"marker": "В",
"text": "Перське прислів’я стверджує: доброзичливість – це коштовність людських стосунків, яка збагачує не того, кому вона адресована, а того, хто її виказав."
},
{
"marker": "Г",
"text": "За перським прислів’ям, доброзичливість у людських стосунках – це коштовність, яка хоч і не збагачує того, хто її дає, але обдаровує її отримувача."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Доброзичливість, як засвідчує перське прислів’я, є тією коштовністю людських стосунків, яку даровано не тому, хто її отримує, а тому, хто її дає."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Прочитайте речення.
***У теплицях … вирощують близько … сортів … помідорів.***
Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків | [
{
"marker": "А",
"text": "Дмитра Білоусько, двадцяти, щонайбільш смачних"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Дмитра Білоуська, двадцять, найбільш смачних"
},
{
"marker": "В",
"text": "Дмитра Білоуська, двадцяти, найбільш смачніших"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Дмитра Білоусько, двадцять, якнайсмачніших"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Дмитра Білоуська, двадцяти, найсмачніших"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Форму наказового способу дієслова вжито в реченні | [
{
"marker": "А",
"text": "«Любі колеги, відсьогодні переходимо на здорову їжу»,– весело констатувала Лідія."
},
{
"marker": "Б",
"text": "«За третім столиком замовили «Неаполітано» з подвійним сиром»,– голосно вигукнула офіціантка."
},
{
"marker": "В",
"text": "Сьогодні вводимо нове меню, яке схвалили співробітники нашого ресторану."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Намасти хліб сирною масою, зверху притруси петрушкою – і канапка готова!"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Раджу спробувати нашої піци, випеченої за спеціальним рецептом у дров’яній печі."
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового речення *(розділові знаки пропущено)* | [
{
"marker": "А",
"text": "Поплив би я на той бік човна не дають."
},
{
"marker": "Б",
"text": "На білу гречку впали роси веселі бджоли одгули."
},
{
"marker": "В",
"text": "Сонце впало на сизу хмару обрій полум’ям запалав."
},
{
"marker": "Г",
"text": "А вранці осінь встане в косі янтарній нитка сивини."
},
{
"marker": "Д",
"text": "Мені снилось мельник я у старому млині."
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Складносурядне речення можна утворити, якщо серед варіантів продовження речення «Двори були прикрашені розмаїтими клумбами …» вибрати | [
{
"marker": "А",
"text": "і химерно розмальованими лавками."
},
{
"marker": "Б",
"text": "де розрослися невідомі екзотичні квіти."
},
{
"marker": "В",
"text": "ніби там попрацював ландшафтний дизайнер."
},
{
"marker": "Г",
"text": "адже ми змагалися за звання найкращого садівника."
},
{
"marker": "Д",
"text": "а під’їзди – дзеркалами та квітами у вазонах."
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Прочитайте речення.
***Мотоцикл і я(1) це окрема тема(2) тиждень ремонтую(3) аби 20 хвилин проїхати іноді(4) навіть(5) із вітерцем перед обуреними сусідками.***
Кóму треба ставити на місці цифри | [
{
"marker": "А",
"text": "1"
},
{
"marker": "Б",
"text": "2"
},
{
"marker": "В",
"text": "3"
},
{
"marker": "Г",
"text": "4"
},
{
"marker": "Д",
"text": "5"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)
і виконайте завдання**
**Шанс реалізувати себе**
(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-
командному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-
нень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-
олімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.
(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.
Наприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени
зайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив
новий світовий рекорд, Максим Крипак отримав срібло, а Дмитро Ванзенко виграв
бронзу. У зв’язку з цим радісно вибухнув український сегмент соціальних мереж.
Досягнення українських спортсменів помітили також перші особи держави.
(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на
Параолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-
вали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже
найважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-
мога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.
Особливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою
духу над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-
ський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям
з особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.
До прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні
умови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-
ти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені
параолімпіади.
(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають
по-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-
їни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-
мо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його
треба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у
командному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-
таннє посідала перше місце 1996 року.
(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою
подає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-
му заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-
пустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська
влада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”
мені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-
ного параолімпійського комітету Філіп Крейвен.
(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-
сифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-
ні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську
команду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.
Для людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-
ним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч
доларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –
гроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-
рах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,
яка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.
(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської збірної
України, наше суспільство мало б зважати не лише на її високі місця в медальних
заліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності
міського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,
і з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також
увійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші
спортивні перемоги.
*За Д. Марценишиним*
Головну думку автора висловлено в рядку | [
{
"marker": "А",
"text": "На відміну від олімпійської збірної України, параолімпійці гідно презентували нашу державу на іграх у Ріо-де-Жанейро."
},
{
"marker": "Б",
"text": "Україна належить до тих країн, які дотримуються олімпійського принципу «головне участь, а не перемога»."
},
{
"marker": "В",
"text": "Пишаючись нашими параолімпійцями, маємо визнати, що спорт в Україні є для них однією з, на жаль, небагатьох можливостей реалізувати себе як особистість."
},
{
"marker": "Г",
"text": "Блискавичному успіху параолімпійців на Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро сприяла побудована в Україні система параолімпійського руху."
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)
і виконайте завдання**
**Шанс реалізувати себе**
(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-
командному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-
нень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-
олімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.
(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.
Наприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени
зайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив
новий світовий рекорд, Максим Крипак отримав срібло, а Дмитро Ванзенко виграв
бронзу. У зв’язку з цим радісно вибухнув український сегмент соціальних мереж.
Досягнення українських спортсменів помітили також перші особи держави.
(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на
Параолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-
вали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже
найважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-
мога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.
Особливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою
духу над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-
ський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям
з особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.
До прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні
умови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-
ти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені
параолімпіади.
(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають
по-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-
їни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-
мо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його
треба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у
командному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-
таннє посідала перше місце 1996 року.
(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою
подає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-
му заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-
пустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська
влада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”
мені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-
ного параолімпійського комітету Філіп Крейвен.
(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-
сифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-
ні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську
команду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.
Для людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-
ним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч
доларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –
гроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-
рах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,
яка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.
(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської збірної
України, наше суспільство мало б зважати не лише на її високі місця в медальних
заліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності
міського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,
і з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також
увійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші
спортивні перемоги.
*За Д. Марценишиним*
За логікою автора тексту, | [
{
"marker": "А",
"text": "що більше в параолімпійця можливостей для реалізації себе як особистості, то вищі його досягнення в спорті"
},
{
"marker": "Б",
"text": "країни світу, які в параолімпійському спорті дотримуються принципу «головне участь, а не перемога», належать до цивілізованих"
},
{
"marker": "В",
"text": "країни, відомі перемогами на параолімпіадах, надають усі можливості для реалізації спортсменів у різних сферах життя"
},
{
"marker": "Г",
"text": "щодо країн, де параолімпійці вповні реалізують себе як особистості, вимога «результат понад усе» відповідає олімпійському духу"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)
і виконайте завдання**
**Шанс реалізувати себе**
(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-
командному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-
нень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-
олімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.
(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.
Наприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени
зайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив
новий світовий рекорд, Максим Крипак отримав срібло, а Дмитро Ванзенко виграв
бронзу. У зв’язку з цим радісно вибухнув український сегмент соціальних мереж.
Досягнення українських спортсменів помітили також перші особи держави.
(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на
Параолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-
вали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже
найважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-
мога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.
Особливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою
духу над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-
ський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям
з особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.
До прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні
умови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-
ти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені
параолімпіади.
(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають
по-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-
їни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-
мо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його
треба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у
командному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-
таннє посідала перше місце 1996 року.
(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою
подає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-
му заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-
пустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська
влада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”
мені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-
ного параолімпійського комітету Філіп Крейвен.
(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-
сифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-
ні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську
команду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.
Для людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-
ним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч
доларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –
гроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-
рах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,
яка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.
(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської збірної
України, наше суспільство мало б зважати не лише на її високі місця в медальних
заліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності
міського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,
і з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також
увійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші
спортивні перемоги.
*За Д. Марценишиним*
Олімпійський принцип «головне участь, а не перемога» передбачає | [
{
"marker": "А",
"text": "однакову шану для всіх учасників змагань, а не тільки для переможців"
},
{
"marker": "Б",
"text": "неймовірні досягнення сучасних спортсменів на параолімпіадах"
},
{
"marker": "В",
"text": "залучення широкого загалу до участі в параолімпійському русі"
},
{
"marker": "Г",
"text": "забезпечення суспільством рівних можливостей для всіх громадян"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)
і виконайте завдання**
**Шанс реалізувати себе**
(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-
командному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-
нень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-
олімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.
(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.
Наприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени
зайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив
новий світовий рекорд, Максим Крипак отримав срібло, а Дмитро Ванзенко виграв
бронзу. У зв’язку з цим радісно вибухнув український сегмент соціальних мереж.
Досягнення українських спортсменів помітили також перші особи держави.
(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на
Параолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-
вали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже
найважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-
мога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.
Особливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою
духу над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-
ський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям
з особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.
До прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні
умови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-
ти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені
параолімпіади.
(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають
по-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-
їни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-
мо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його
треба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у
командному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-
таннє посідала перше місце 1996 року.
(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою
подає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-
му заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-
пустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська
влада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”
мені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-
(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-
сифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-
ні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську
команду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.
Для людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-
ним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч
доларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –
гроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-
рах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,
яка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.
(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської збірної
України, наше суспільство мало б зважати не лише на її високі місця в медальних
заліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності
міського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,
і з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також
увійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші
спортивні перемоги.
*За Д. Марценишиним*
Про те, що збірна Китаю перемагала на останніх трьох параолімпіадах, а збірна США натомість востаннє посіла перше місце на Параолімпіаді 1996 р., автор нагадує, щоб | [
{
"marker": "А",
"text": "навести приклад протилежного тлумачення головного олімпійського принципу країнами з абсолютно різним суспільним ладом"
},
{
"marker": "Б",
"text": "підкреслити здобутки Китаю в соціальній адаптації параолімпійців і засвідчити відставання в цьому США"
},
{
"marker": "В",
"text": "возвеличити Китай як країну, яка досягла грандіозних успіхів у параолімпійському спорті на тлі помірних досягнень параолімпійців США"
},
{
"marker": "Г",
"text": "за допомогою цього порівняння показати переваги авторитарного режиму над демократичним суспільним устроєм"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)
і виконайте завдання**
**Шанс реалізувати себе**
(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-
командному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-
нень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-
олімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.
(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.
Наприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени
зайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив
(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на
Параолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-
вали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже
найважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-
мога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.
Особливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою
духу над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-
ський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям
з особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.
До прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні
умови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-
ти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені
параолімпіади.
(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають
по-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-
їни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-
мо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його
треба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у
командному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-
таннє посідала перше місце 1996 року.
(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою
подає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-
му заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-
пустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська
влада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”
мені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-
ного параолімпійського комітету Філіп Крейвен.
(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-
сифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-
ні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську
команду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.
Для людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-
ним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч
доларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –
гроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-
рах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,
яка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.
(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської збірної
України, наше суспільство мало б зважати не лише на її високі місця в медальних
заліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності
міського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,
і з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також
увійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші
спортивні перемоги.
*За Д. Марценишиним*
За автором, кращі результати параолімпійців порівняно з показниками олімпійців можна пояснити тим, що | [
{
"marker": "А",
"text": "в Україні створено всі умови для того, щоб вони не відчували себе особливими"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Україна посідає гідне місце за доступністю для цих людей міського середовища"
},
{
"marker": "В",
"text": "їм, як нікому іншому, притаманне почуття патріотизму й гордості за Батьківщину"
},
{
"marker": "Г",
"text": "для них у нашій країні спорт є одним з небагатьох шансів реалізувати себе"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
У календарно-обрядовій пісні є рядки | [
{
"marker": "А",
"text": "«Чи не той то хміль, / Що коло тичин в’ється…»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Віють вітри, віють буйні, /Аж дерева гнуться…»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Де матінка плаче, / Там Дунай розлився…»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Ой на Івана, та й на Купала / Там дівчинонька квіти збирала…»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Засвіт встали козаченьки /В похід з полуночі…»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Помилково співвіднесено героя та уривок «Слова про похід Ігорів» | [
{
"marker": "А",
"text": "Боян – «Не десять соколів на стадо лебедів пускає, / а свої віщії персти на живії струни накладає…»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Ігор – «Він навів свої хоробрі полки / на землю Половецькую /за землю Руськую…»"
},
{
"marker": "В",
"text": "Святослав – «Сю ніч з вечора одягали мене, – сказав, – /чорним покривалом на кроваті тисовій,/ черпали мені синє вино…»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Всеволод – «Один брат, / один світлий ти, – Ігорю! / Оба ми є Святославичі!»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Овлур – «Коли сокіл до гнізда летить – /то ми сокільця опутаємо красною дівицею...»"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
Словами
*Прийди, милий, подивися, яку терплю муку!
Ти хоть в серці, но од тебе беруть мою руку.
Спіши, милий, спаси мене од лютой напасті!
а нелюбом коли буду, то мушу пропасти, –*
звертається до коханого | [
{
"marker": "А",
"text": "Маруся Дрот"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Галя Ґудзь"
},
{
"marker": "В",
"text": "Наталка Полтавка"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Мелашка Кайдаш"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Марічка Гутенюк"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Загарбницьку політику російського самодержавства розвінчано у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "«Мойсей»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Чорна рада»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Кавказ»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Земля»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Маруся»"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Щоб довести одному панові, який не вірив, що українською мовою можна написати ніжне, зворушливе, я написав «Марусю»*, – зазначив | [
{
"marker": "А",
"text": "Іван Котляревський"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Григорій Квітка-Основ’яненко"
},
{
"marker": "В",
"text": "Пантелеймон Куліш"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Тарас Шевченко"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Іван Нечуй-Левицький"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Характеристика «був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постить; він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік, перед декотрими празниками» стосується | [
{
"marker": "А",
"text": "Михайла Череваня"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Грицька Чупруненка"
},
{
"marker": "В",
"text": "Омелька Кайдаша"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Івана Палійчука"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Івоніки Федорчука"
}
] | [
"В"
] | ukrainian-language-and-literature |
Реальний факт із життя Карпа Тобілевича покладено в основу твору | [
{
"marker": "А",
"text": "Івана Котляревського"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Григорія Квітки-Основ’яненка"
},
{
"marker": "В",
"text": "Івана Нечуя-Левицького"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Панаса Мирного"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Івана Карпенка-Карого"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
За жанром твір «Мойсей» Івана Франка – це | [
{
"marker": "А",
"text": "бурлескно-травестійна поема"
},
{
"marker": "Б",
"text": "філософська поема"
},
{
"marker": "В",
"text": "історична повість"
},
{
"marker": "Г",
"text": "філософська притча"
},
{
"marker": "Д",
"text": "історична драма"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Доба Руїни є історичним тлом твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Я (Романтика)»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Чорна рада»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Гайдамаки»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Мойсей»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Кавказ»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
З біблійної Книги Йова запозичено назву твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Всякому місту – звичай і права»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Тіні забутих предків»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Сон» («У всякого своя доля…»)"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Нестерпна туга за втраченим коханням і світлий спогад про нього – основний мотив вірша | [
{
"marker": "А",
"text": "«Чари ночі»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Задивляюсь у твої зіниці…»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Молюсь і вірю. Вітер грає…»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«О панно Інно…»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«Блакитна Панна»"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні, – коби йому спрага не допікала» – так характеризує батько | [
{
"marker": "А",
"text": "Петра Шраменка"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Степана Борулю"
},
{
"marker": "В",
"text": "Карпа Кайдаша"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Саву Федорчука"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Чіпку Варениченка"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
Основоположник неокласичної школи українських поетів є автором твору | [
{
"marker": "А",
"text": "«Пам’яті тридцяти»"
},
{
"marker": "Б",
"text": "«Київ – традиція»"
},
{
"marker": "В",
"text": "«Стилет чи стилос?»"
},
{
"marker": "Г",
"text": "«Любіть Україну»"
},
{
"marker": "Д",
"text": "«О земле втрачена, явися!..»"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Справжнє прізвище автора твору «Сом» – | [
{
"marker": "А",
"text": "Фітільов"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Лозов’ягін"
},
{
"marker": "В",
"text": "Кандиба"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Рудченко"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Губенко"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму приреченого», написав | [
{
"marker": "А",
"text": "Валер’ян Підмогильний"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Михайло Коцюбинський"
},
{
"marker": "В",
"text": "Григір Тютюнник"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Олександр Довженко"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Микола Куліш"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України… Але згодом охопила мене страшна туга за Україною», – згадував | [
{
"marker": "А",
"text": "Іван Багряний"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Микола Хвильовий"
},
{
"marker": "В",
"text": "Василь Стус"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Євген Маланюк"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Валер’ян Підмогильний"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
У рядках
*В соняшника були руки і ноги,
Було тіло – шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки з вітром,
Він вилазив на грушу,
І в пазуху рвав гнилиці,
І купався коло млина,
І лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки*
основним художнім засобом є | [
{
"marker": "А",
"text": "порівняння"
},
{
"marker": "Б",
"text": "гіпербола"
},
{
"marker": "В",
"text": "антитеза"
},
{
"marker": "Г",
"text": "персоніфікація"
},
{
"marker": "Д",
"text": "паралелізм"
}
] | [
"Г"
] | ukrainian-language-and-literature |
«Валуєвським асистентом» називає син батька у творі | [
{
"marker": "А",
"text": "Миколи Куліша"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Ольги Кобилянської"
},
{
"marker": "В",
"text": "Олександра Довженка"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Івана Карпенка-Карого"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Івана Багряного"
}
] | [
"А"
] | ukrainian-language-and-literature |
Рядки Олександра Ірванця
*Любіть Оклахому! Вночі і в обід,
Як неньку і дедді достоту!
Любіть Індіану! Й так само любіть
Північну й Південну Дакоту*
яскраво ілюструють ознаки | [
{
"marker": "А",
"text": "сентименталізму"
},
{
"marker": "Б",
"text": "романтизму"
},
{
"marker": "В",
"text": "реалізму"
},
{
"marker": "Г",
"text": "модернізму"
},
{
"marker": "Д",
"text": "постмодернізму"
}
] | [
"Д"
] | ukrainian-language-and-literature |
*Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова... –*
звертається до Батьківщини ліричний герой | [
{
"marker": "А",
"text": "Василя Стуса"
},
{
"marker": "Б",
"text": "Василя Симоненка"
},
{
"marker": "В",
"text": "Олександра Олеся"
},
{
"marker": "Г",
"text": "Євгена Маланюка"
},
{
"marker": "Д",
"text": "Володимира Сосюри"
}
] | [
"Б"
] | ukrainian-language-and-literature |
Поширення на початку XX ст. в суспільному лексиконі Російської імперії понять «хутір», «відруб», «переселенці» пов’язане із | [
{
"marker": "А",
"text": "скасуванням виплат викупних платежів."
},
{
"marker": "Б",
"text": "запровадженням реформ П. Столипіна."
},
{
"marker": "В",
"text": "утворенням монополістичних об’єднань."
},
{
"marker": "Г",
"text": "поглибленням економічної кризи."
}
] | [
"Б"
] | history-of-ukraine |