article_title
stringlengths 4
132
| sentence
stringlengths 10
8.22k
|
|---|---|
Ярослав Мудрий | У 2008 році був визнаний першим зі ста великих українців за підсумками опитування громадської думки «Великі українці». |
Ярослав Мудрий | Враховуючи це можна сказати, що Ярослав прожив 75 років і помер на 76-му році життя, а 1054 — 75 = 979. |
Ярослав Мудрий | Тобто Ярослав народився 978 чи 979 року, хоча у літописі у статті на 1016 рік сказано: «'''Бѣ же тогда Ӕрославъ лѣт̑ 28. |
Ярослав Мудрий | Таким чином Татищев дійшов висновку, що шлюб Володимира і Рогніди мав би бути укладеним у 975 або 976 році. |
Ярослав Мудрий | Судячи з усього, твердження про 76-річний вік Ярослава з'явилося, щоб представити його старшим від Святополка. |
Ярослав Мудрий | Що й не дивно — ці свідчення були вирахувані на основі інших літописних звісток про 28-річний вік князя у 1015 році. |
Ярослав Мудрий | Виявили його зріст на момент смерті — 172–176 см, а варто припустити, що в молодості він був ще вищим. |
Ярослав Мудрий | Пізніші літописи, серед яких були Тверські та Густинські, свідчили, що до 2 років княжич не міг ходити, а зцілення відбулося незадовго до хрещення. |
Ярослав Мудрий | На основі цих свідчень, а також антропологічних досліджень скелета Ярослава, Дмитро Рохлін вирішив датувати його народження 986 роком. |
Ярослав Мудрий | Найранішою датою, зважаючи на саме 70-річний вік Ярослава при смерті можна було б назвати 21 лютого 983 року. |
Ярослав Мудрий | Зважаючи на те, що Ярослав був одним із 5 найстарших синів Володимира (Вишеслав, Ізяслав, Стополк, сам Ярослав, Мстислав Хоробрий), а корінь «Яро» означав весну, можна припустити, що Ярослав народився навесні 983 року і помер у 70-річному (майже 71) віці. |
Ярослав Мудрий | Після смерті свого батька Володимира найняв 1000 варягів (відповідно до Леонтія Войтовича значну частину їх складали вояки норвезького ярла Свейна Хладаярла) і 26 листопада (день св. |
Ярослав Мудрий | Георгія) 1015 року Ярослав Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський великокняжий престол, але 1018 року під натиском польських військ короля Болеслава І, яких взяв собі на допомогу Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода. |
Ярослав Мудрий | Після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019 року Ярослав Мудрий став київським Великим князем. |
Ярослав Мудрий | Прагнучи об'єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав Володимирович вів боротьбу проти свого брата тмутороканського князя Мстислава Володимировича. |
Ярослав Мудрий | Ярослав мусив відступити Мстиславові Чернігівщину і всі землі на схід від Дніпра, крім Переяславщини. |
Ярослав Мудрий | Згодом, після укладеного 1026 року в Городку під Києвом миру, почалося порозуміння і співпраця між братами. |
Ярослав Мудрий | Ярослав Мудрий допомагав Мстиславові у боротьбі з касогами і ясами у 1029 році, поширивши свої володіння до Кавказьких гір; а Мстислав — у скріпленні й поширенні держави Ярослава Мудрого на захід від Дніпра. |
Ярослав Мудрий | За відомостями, що містяться у «Повісті минулих літ», він в 1030 році відвоював місто Белз, а в 1031 році заклав місто свого імені Ярослав. |
Ярослав Мудрий | Після смерті Мстислава у 1036 році Ярослав об'єднав під своєю владою лівобережні землі, ставши єдиним володарем могутньої Київської держави, окрім Полоцького князівства, яке виділено Володимиром Святим в уділ роду Ізяслава. |
Ярослав Мудрий | За аналізом графіті, а також за іноземними писемними пам'ятками, насамперед німецькими (Хроніка Тітмара Мерзебурзького), Собор святої Софії був закладений раніше. |
Ярослав Мудрий | У 1038–1042 роках Ярослав вів успішні походи проти литовських племен — ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтицько-фінських племен ямь і чудь. |
Ярослав Мудрий | Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками Россю і Трубежем: Корсунь, Канів, Переяслав; та посилюючи посульську фортифікаційну лінію над Сулою: Лубни, Лукомль, Воїнь. |
Ярослав Мудрий | Завершено розпочате Володимиром Великим розширення меж столиці Русі — Києва, насипано нові оборонні вали були ще за Володимира (за одним з них прокладено сучасну вулицю Ярославів Вал), а Ярослав поставив на них лише заборола. |
Ярослав Мудрий | Збудовано Золоті ворота, Лядську браму, Жидівські ворота, Георгіївський та Ірининський собори, Софійський собор, в якому згодом поховали в саркофазі Ярослава Мудрого та його дружину Ірину (Інгігерду 1001—1050). |
Ярослав Мудрий | За часів його правління засновано міста Корсунь, Гюргів (нині — Біла Церква), розбудовано Чернігів, Переяслав, Володимир, Турів, встановлено династичні зв'язки з королівськими дворами Швеції, Норвегії та Франції. |
Ярослав Мудрий | Цей період відомий в історіографії як Тріумвірат Ярославичів, з якого почався розпад Київської Русі і через півтора століття вона фактично перестала існувати як єдина держава. |
Ярослав Мудрий | Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану ''Правду Ярослава'', що становить найдавнішу частину законів руського права — Руської Правди. |
Ярослав Мудрий | За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопольського патріарха. |
Ярослав Мудрий | Крім призначення митрополитів на київську катедру, Церква Київської Русі користувалася автономією, включно з тим, що 1051 року з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським. |
Ярослав Мудрий | За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі: варязький вплив залишився тільки в колі військової дружини, а державні діячі рекрутувалися здебільшого з місцевих людей, серед яких були: Вишата, Іван Творимирич, Костянтин, син Добрині та інші. |
Ярослав Мудрий | Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. |
Ярослав Мудрий | За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов'янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звід. |
Ярослав Мудрий | Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. |
Ярослав Мудрий | Щоб зберегти цілісність своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (''сеньйорату''), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — Володимир, В'ячеслав — Смоленщину. |
Ярослав Мудрий | За різними версіями Ярославів двір знаходився біля Софійського собору, або біля Десятинної церкви, або біля церкви святого Василія (Трьохсвятительської), або на Андріївській горі. |
Ярослав Мудрий | Зараз найпідтриманішою версію є локалізація двору Володимиром Богусевичем, згідно з якою він розташовувався в північно-східний частині «міста Володимира», від Василівської церкви на сході (входила в межі двору), до Десятинної церкви на заході (не входила в межі двору), вздовж парного боку сучасної Десятинної вулиці, на довжину 270—300 м. Впоперек він мав довжину приблизно 150 м, загальна площа — 4 га, при цьому площа всього міста Володимира складала близько 10 га. |
Ярослав Мудрий | Так звана Київська ротонда (досліджена біля будинку № 3 по Володимирській вулиці) ймовірно також належала до споруд двору. |
Ярослав Мудрий | За думкою В. А. Богусевича Великий Ярославів двір являв собою розширений теремний двір Ольги і Володимира. |
Ярослав Мудрий | Під 980 роком Повість временних літ повідомляє про знаходження «на Берестовім» 200 наложниць Володимира (окрім 300 у Вишгороді і 300 у Білгороді), при чому Берестове названо «сільцем». |
Ярослав Мудрий | Сини Ярослава, Святослав і Всеволод, вигнавши 1073 року з Києва свого брата Ізяслава (до цього усі три брата правили Руссю спільно), сели на стол (тобто на престол) в Берестовому, що красномовно показує цей двір як офіційну князівську резиденцію. |
Ярослав Мудрий | Літописна розповідь про обставини смерті і поховання Володимира, дає доволі багато інформації про княжий палац у Берестовому. |
Ярослав Мудрий | Таким чином, палац мав, щонайменше, два поверхи, був дерев'яним або принаймні дерев'яним був другий поверх (що зрозуміло з фрази «межи клетьми проимавше помост»), а палати князя були на другому поверсі. |
Ярослав Мудрий | Короткість літописного повідомлення призвела до появи низки досить суперечливих версій щодо того, кто і коли побудував цей двір, і де він розташовувався. |
Ярослав Мудрий | До цього двору він відносить: фундаменти палацу Х–ХІ століття знайдені під будинком № 33 по Володимирській вулиці; залишки дерев'яної споруди знайдені 2001 року по вулиці Рейтарській, 4 (на думку Климовського — будівля гридниці); залишки мурів на південь від Софійського собору; фундаменти церкви на розі Володимирській та Ірининській вулиць (зазвичай вважається Ірининською церквою, за С. І. Климовським — Василівська церква Нового двору). |
Ярослав Мудрий | За підрахунками С. І. Климовського довжина двору з заходу на схід складала близько 300 м, ширина, щонайменше, 150 м, що дає у підсумку площу 4,5 га, тобто більше площі Великого Ярославового двору. |
Ярослав Мудрий | Через те, що діти Ярослава були одружені з багатьма правителями європейських країн, його назвали ''тестем Європи''. |
Ярослав Мудрий | Перший герцог Бурбонський Людовік I був прямим нащадком Анни Ярославни у восьмому поколінні та Ярослава Мудрого — у дев'ятому. |
Ярослав Мудрий | Король Франції та Наварри Генріх IV був нащадком згаданого Людовіка I — відповідно, тут також є гени Ярослава. |
Ярослав Мудрий | Жодного його прижиттєвого зображення не збереглося, окрім того, що відбито на княжій печатці, де Ярослав Володимирович постає з довгими густими вусами (за формою тотожними навіть до т. з. |
Ярослав Мудрий | Права нога Ярослава була довшою за ліву через пошкодження тазостегнового та колінного суглобів унаслідок спадкової хвороби Пертеса та пізнішого поранення. |
Ярослав Мудрий | В Іпатіївському літописі (РІК 6524 [1016]), у розповіді про війну Ярослава із Святополком читаємо: 4 березня 2021 року у Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська» презентували 3D-модель обличчя Ярослава Мудрого. |
Ярослав Мудрий | Для реконструювання використали метод історико-криміналістичної експертизи на основі моделі черепа, що належав Ярославу Мудрому. |
Ярослав Мудрий | Авторами реконструкції є експерт-мистецтвознавець Юрій Шатайло та експерт-криміналіст Андрій Переїденко. |
Ярослав Мудрий | У вересні 2009 року українські науковці почали дослідження останків київського князя Ярослава Мудрого, які, як були впевнені дослідники, лежать у саркофазі Софійського собору в Києві. |
Ярослав Мудрий | Стояло завдання визначити, як виглядав князь, на які хвороби хворів, скільки років прожив, від чого помер. |
Ярослав Мудрий | У 1936 році знайшли купу перемішаних кісток і визначили, що там знаходяться два кістяки: чоловічий, жіночий і кілька кісточок дитини. |
Ярослав Мудрий | А коли відкрили саркофаг 2009 року, то виявили тільки один скелет, і були впевнені, що це Ярослав Мудрий. |
Ярослав Мудрий | Надалі керувала організаційною і пошуковою роботою з пошуку таємничо зниклих останків Ярослава Мудрого Неля Куковальська. |
Ярослав Мудрий | Файл:Sarcophagus of Yaroslav the Wise.jpg|Саркофаг Ярослава Мудрого Файл:Yaroslav Mudryi sarkofag.jpg|Відкриття саркофагу в Софійському соборі Файл:Yaroslav Mudryi sarkofag-2.jpg|Дослідження кісток з саркофагу = Після томографічних, антропологічних, рентгеноскопічних досліджень з'ясувалося, що в саркофазі — останки жінки. |
Ярослав Мудрий | На основі сучасних методів вдалося визначити, що незнайомка з саркофагу має антропологічні характеристики скандинавського типу. |
Ярослав Мудрий | Науковці припустили, що скелет зі Софії Київської належить дружині Ярослава Інгігерді (у хрещенні Ірині). |
Ярослав Мудрий | За літописами, Інгігерда померла в 1050 році, приблизно у 50-річному віці, що відповідає орієнтовному вікові жінки, чиї кістки виявили в саркофазі. |
Ярослав Мудрий | По-друге, кістки черепа підтверджують, що скелет належить до скандинавського типу, а Інгігерда була дочкою шведського короля. |
Ярослав Мудрий | По-третє, офіційно вважається, що дружина Ярослава похована в Софійському соборі в Новгороді, де її мощі шануються як святі. |
Ярослав Мудрий | Відомий ленінградський антрополог Вольф Гінзбург, під керівництвом якого проводилося дослідження обох скелетів у 1939 році, тоді ж домігся дозволу проводити дослідження останків, які нібито належать Інгігерді, у Новгороді. |
Ярослав Мудрий | За його звітом, новгородське поховання теж належить до XI століття, також переважає скандинавська расова відмінність, а череп схожий на той, що в похованні у Києві, але та жінка померла більш молодою — в 30–35 років. |
Ярослав Мудрий | Ймовірно, що у 1943 році мощі Ярослава вивезено за кордон, і нині вони зберігаються в українській діаспорі (Українська православна церква США) = = = Файл:Київ Пам'ятник Ярославу Мудрому 1.jpg|Пам'ятник Ярославу Мудрому (Київ) Файл:Бюст Ярослава Мудрого біля фасаду НЮАУ ім Я Мудрого в Полтаві.jpg|Погруддя Ярослава Мудрого біля Полтавського юридичного інституту НЮУ ім. |
Ярослав Мудрий | Пушкінська, 77.JPG|Пам'ятник Ярославу Мудрому у Харкові Файл:Біла Церква P1920967 Пам'ятник Ярославу Мудрому.jpg|Пам'ятник Ярославу Мудрому у Білій Церкві Файл:Yaroslav1.jpg|Мозаїка з портретом Ярослава Мудрого на станції київського метро «Золоті ворота» Файл:2 hryvnia 1992 front.jpg|2 гривні зразка 1992 року Файл:2 hryvnia 1995 front.jpg|2 гривні зразка 1995 року Файл:2 hryvnia 2005 front.jpg|2 гривні зразка 2004 року Файл:Yaroslav r.jpg|«Ярослав Мудрий» пам'ятна срібна монета 10 гривень, 2001 року Файл:2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|2 гривні зразка 2018 року Файл:Banknote 1000 rubles 2010 front.jpg|1000 рублів зразка 2010 року = Благовірного князя Ярослава Мудрого стали шанувати на Русі відразу після смерті. |
Ярослав Мудрий | Перша згадка про це є в «Діяннях архієпископів Гамбурзької церкви», які датуються 1075 роком, де сучасник Великого князя хронограф Адам Бременський називає Ярослава Володимировича святим. |
Ярослав Мудрий | ПЦУ Помісний Собор 11 липня 2008 року Української православної церкви Київського патріархату у зв'язку з 1020-літтям Хрещення Київської Руси-України, благословив приєднати великого князя Київського Ярослава Мудрого до сонму святих для загального церковного шанування і занести його ім'я у православний церковний календар у лику благовірний князь. |
Ярослав Мудрий | Пам'ять благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого святкувати 4 березня (20 лютого), в день його упокоєння. |
Ярослав Мудрий | У п'ятницю, 4 березня 2016 р. в Малій (Теплій) Софії, колишній трапезній церкві Софійського монастиря, відбулося урочисте богослужіння, яке очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет з нагоди вшанування пам'яті святого бл. |
Ярослав Мудрий | РПЦ Ще в 1992 році видання «Полный православный богословский энциклопедический словарь» називало Ярослава Мудрого святим, пам'ять якого — 28 лютого. |
Ярослав Мудрий | Було багато богословських праць у яких також Ярослав Мудрий названий святим, навіть ікони в них були вміщені. |
Ярослав Мудрий | Комісія з канонізації УПЦ МП, дослідивши всі факти, прийшла до висновку, що Ярослав Мудрий шанувався святим у домонгольський період. |
Ярослав Мудрий | А коли вже стали формуватися календарі і святці в тому вигляді, в якому ми їх маємо зараз, то його ім'я не було згадано. |
Ярослав Мудрий | Швидше за все, укладачі або просто не звернули уваги на цього святого, або принципи, закладені у формування календарів, не враховували київської традиції. |
Ярослав Мудрий | Розглянувши всі матеріали, свідчення, 9 травня 2004 року Священний Синод УПЦ (Московського патріархату) у зв'язку з 950-ю річницею з дня смерті, благословив '''не канонізувати, а відновити його прославлення''' і занести в календар 4 березня (20 лютого за старим стилем) день його пам'яті, через те що припинялося не шанування, а офіційне прославляння. |
Ярослав Мудрий | При цьому було підтверджено, що згідно із традицією, що склалася, він вшановується як небесний покровитель державних діячів, юристів, прокурорів, будівничих храмів, бібліотекарів, наукових працівників, вчителів та студентів. |
Ярослав Мудрий | У 2014 році з благословення Патріарха Московського і всієї Русі Кирила під головуванням митрополита Калузького і Боровського Климента заснована комісія зі складання місяцеслова РПЦ. |
Ярослав Мудрий | При дослідженні святців було встановлено, що ряд широко шанованих (в тому числі з давніх-давен) у Російській православній церкві святих ще не отримав загальноцерковного прославлення. |
Ярослав Мудрий | Всього «Сказання про Бориса і Гліба» збереглося більш ніж в 170-й списках, з яких найстаріші і найповніші приписуються літописцю Нестору і чорноризцю Якову Мнихові. |
Ярослав Мудрий | Там йдеться, наприклад, що після смерті Володимира, владу в Києві захопив пасинок Володимира Святополк. |
Ярослав Мудрий | Побоюючись суперництва рідних дітей великого князя — Бориса, Гліба та інших, Святополк насамперед підіслав убивць до перших претендентів на стіл у Києві — Борису і Глібу. |
Ярослав Мудрий | Гонець, посланий від Ярослава, передає Глібу звістку про смерть батька і вбивство брата Бориса… І ось засмучений скорботою князь Гліб пливе по річці в човні, і його оточують його вороги. |
Ярослав Мудрий | Він зрозумів, що це кінець і промовив смиренним голосом: «Раз вже почали, приступивши, здійсніть те, на що послані». |
Ярослав Мудрий | Також Ярослав згадується в «Слові про Закон і Благодать» митрополита Іларіона і в «Пам'яті і Похвалі князю Руському Володимиру» Якова Мниха. |
Ярослав Мудрий | Оскільки Ярослав був одружений з Інгігердою — дочкою шведського короля Улофа Шетконунга і влаштовував династичні шлюби своїх дочок, у тому числі Єлизавети (Еллісів) — з королем Норвегії Гаральдом Суворим, він сам і його ім'я неодноразово згадуються в скандинавських сагах, де він фігурує під ім'ям «Яріслейва конунга Гольмґарда», тобто Новгорода. |
Ярослав Мудрий | У 1834 році професор Санкт-Петербурзького університету Сенковський, переклавши російською мовою «Сагу про Еймунд», виявляє там, що варяг Еймунд разом з дружиною був найнятий Ярославом Мудрим. |
Ярослав Мудрий | У сазі розповідається, як конунг Яріслейф (Ярослав) б'ється з конунгом Буріслейфом (Борисом), причому в сазі Бурислейфа позбавляють життя варяги за розпорядженням Яріслейфа. |
Ярослав Мудрий | Потім деякі дослідники на підставі саги про Еймунда підтримали гіпотезу, що смерть Бориса — «справа рук» варягів, надісланих Ярославом Мудрим в 1017 році, враховуючи те, що, за літописами, Ярослав, і Брячислав, і Мстислав відмовилися визнати Святополка законним князем у Києві. |
Ярослав Мудрий | Однак гіпотеза Сенковського, заснована виключно на даних «Саги про Еймунда», активним прихильником якої в даний час є історик-джерелознавець І. М. Данилевський, доводить можливу «причетність» Ярослава тільки до вбивства Бориса («Буріцлейва»), але ніяк не Гліба, який у сазі не згадується зовсім. |
Ярослав Мудрий | Водночас відомо, що після смерті князя Володимира лише два брати — Борис і Гліб заявили про свою вірність новому київському князю і зобов'язалися «шанувати його, як батька свого», і для Святополка досить дивним було б вбивати своїх союзників. |
Ярослав Мудрий | Також історики, починаючи з Сергія Соловйова, припускають, що повість про смерть Бориса і Гліба явно вставлена в «Повість временних літ» пізніше, інакше літописець не став би знову повторювати про початок князювання Святополка в Києві. |
Союз Радянських Соціалістичних Республік | Формально — союз декількох національних радянських республік; на практиці — однопартійна диктатура з високим ступенем централізації керівництва та плановою економікою, якою керувала Комуністична партія. |
Союз Радянських Соціалістичних Республік | Після розпаду Британської колоніальної імперії СРСР став найбільшою за площею країною світу, що простягалась понад 10 000 кілометрів зі сходу на захід, перетинаючи 11 часових поясів і понад 7200 кілометрів з півночі на південь. |
Союз Радянських Соціалістичних Республік | Коріння Радянського Союзу сягає Жовтневого перевороту 1917 року, коли «більшовики» — радикальна фракція Російської соціал-демократичної робітничої партії на чолі з Володимиром Леніним — скинули Тимчасовий уряд Російської республіки, який раніше замінив монархію. |
Союз Радянських Соціалістичних Республік | Більшовики створили Російську Радянську Республіку, розпочавши громадянську війну між більшовицькою Червоною армією та багатьма антибільшовицькими силами по всій колишній імперії, серед яких найбільшою фракцією була Біла армія. |
Союз Радянських Соціалістичних Республік | Згубний ефект війни та політика більшовиків призвели до 5 мільйонів смертей під час голоду 1921—1922 років на Поволжі та Півдні України. |