diff --git "a/train.jsonl" "b/train.jsonl"
new file mode 100644--- /dev/null
+++ "b/train.jsonl"
@@ -0,0 +1,3063 @@
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах потрібно писати літеру *и*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "бад..лина, благоч..стивий, кр..хкий, ж..виця;"}, {"marker": "Б", "text": "вар..во, меж..річчя, вич..пурений, кр..шталь;"}, {"marker": "В", "text": "п’ят..річка, заруч..ни, нев..димка, обітн..ця;"}, {"marker": "Г", "text": "зач..нати, виконав..ця, знів..чити, вел..чина;"}, {"marker": "Д", "text": "нож..чок, печ..во, викор..нити, оз..ратися."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте словосполучення, у якому порушено граматичну норму на позначення часу:", "answers": [{"marker": "А", "text": "рівно о першій;"}, {"marker": "Б", "text": "десять хвилин по шостій;"}, {"marker": "В", "text": "пів на десяту;"}, {"marker": "Г", "text": "сім годин двадцять хвилин;"}, {"marker": "Д", "text": "за двадцять п’ята."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Позначте пару речень, у яких виділені слова є омонімами:", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Слово*, чому ти не твердая криця! *Слово* – срібло, мовчання – золото."}, {"marker": "Б", "text": "Вона зрозуміла душевний *стан* гостя. У хлопця плечі широкі, *стан* високий."}, {"marker": "В", "text": "Рідна *земля* і в жмені мила. *Земля* – хлібодарка і медоносиця."}, {"marker": "Г", "text": "У хвалька *язик* діє, а рука не вміє. Держи *язик* за зубами."}, {"marker": "Д", "text": "Ми молоді, ми юні, і нам належить *світ*. Брехнею *світ* обійдеш, а назад не вернеш."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте речення, у якому одиничний дієприслівник ПОТРІБНО відокремити комою (розділові знаки пропущено):", "answers": [{"marker": "А", "text": "Гуркіт канонади ревів не перестаючи."}, {"marker": "Б", "text": "Бійці сиділи деякий час задумавшись."}, {"marker": "В", "text": "Пряме дерево і вмирає стоячи."}, {"marker": "Г", "text": "Людина! Це ж яке слово! Його треба говорити стоячи."}, {"marker": "Д", "text": "Похитуючись Соломія підійшла до столу."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому фразеологічні звороти є синонімічними:", "answers": [{"marker": "А", "text": "на живу нитку – білими нитками шитий;"}, {"marker": "Б", "text": "і води не замутить – хоч у вухо бгай;"}, {"marker": "В", "text": "попасти на слизьке – накрити мокрим рядном;"}, {"marker": "Г", "text": "бентежити кров – не чути землі під собою;"}, {"marker": "Д", "text": "закрутити веремію – укрутити хвоста."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах приголосні звуки тільки глухі:", "answers": [{"marker": "А", "text": "фікус, папуга, цукати, тьохкати;"}, {"marker": "Б", "text": "капуста, пакетик, сахатися, ціпочок;"}, {"marker": "В", "text": "ситечко, тапочки, пайок, часопис;"}, {"marker": "Г", "text": "тактика, пощастити, сестриця, цяточка;"}, {"marker": "Д", "text": "сипучість, частка, пакуночок, точиться."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в кожному слові однакова кількість звуків і букв:", "answers": [{"marker": "А", "text": "боєць, вищість, зраджений, відсіювання;"}, {"marker": "Б", "text": "євробачення, воїнський, італієць, розжувати;"}, {"marker": "В", "text": "подвоєння, лояльний, надзвуковий, вимріяний;"}, {"marker": "Г", "text": "гущавінь, озброєння, лоджія, осяяння;"}, {"marker": "Д", "text": "виявлення, відзвітувати, мелодія, їдальня."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Позначте речення зі складеним дієслівним присудком:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Книга – це змога погомоніти з людиною через тисячоліття."}, {"marker": "Б", "text": "Я люблю очима тишу цілувати."}, {"marker": "В", "text": "Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди."}, {"marker": "Г", "text": "Мені осіння ніч короткою здається."}, {"marker": "Д", "text": "Зоря на небі рожева вже почала займатись."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі іменники належать до спільного роду:", "answers": [{"marker": "А", "text": "незграба, добряга, гайдамака, базіка;"}, {"marker": "Б", "text": "молодчина, капризуха, нероба, бездара;"}, {"marker": "В", "text": "сіромаха, базіка, непосида, неотеса;"}, {"marker": "Г", "text": "сердега, нерівня, стиляга, босячня;"}, {"marker": "Д", "text": "роботяга, задирака, жирафа, сирота."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте речення, що потребує редагування:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Сніжинки з інеєм ще більше закрутилися, стовпом здіймаючись угору."}, {"marker": "Б", "text": "Сидячи на березі річки, милуюся її повільною течією."}, {"marker": "В", "text": "Хтось кидає жарт, розсмішивши всіх навколо."}, {"marker": "Г", "text": "Прочитавши цікаву книжку, хочеться поділитися враженнями з іншими."}, {"marker": "Д", "text": "За таких обставин не будемо сидіти склавши руки."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі прикметники присвійні:", "answers": [{"marker": "А", "text": "лікарів рецепт, лебедина пісня, Оленчина косинка;"}, {"marker": "Б", "text": "Франкові заклики, ненин голос, слюсарів інструмент;"}, {"marker": "В", "text": "товаришева книга, Кобзарів заповіт, ахіллесова п’ята;"}, {"marker": "Г", "text": "професорова лекція, солдатська каска, Іванків олівець;"}, {"marker": "Д", "text": "Лукашева сопілка, братова допомога, батьківські збори."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому *не* з усіма словами потрібно писати ОКРЕМО:", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/досліджені ще питання; не/зчувся, як заснув; не/спитавши дозволу;"}, {"marker": "Б", "text": "не/зводячи очей, не/привітно шуміли, не/здужав підняти;"}, {"marker": "В", "text": "будинок не/збудований; трохи не/дочуваючи; не/перевірений мною текст;"}, {"marker": "Г", "text": "не/можна передбачити; не/чуваний успіх; нічому не/навчено;"}, {"marker": "Д", "text": "не/захищений від вітру сад; не/просячи допомоги; не/потрібно поспішати."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення *-у(-ю)*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "секція баскетбол.., художнього гуртк.., задум.. твору;"}, {"marker": "Б", "text": "високого звук.., стовпчик барометр.., запашного бузк..;"}, {"marker": "В", "text": "номери концерт.., білого мармур.., держави Ліван..;"}, {"marker": "Г", "text": "наслідки землетрус.., сучасного метрополітен.., хвилі Дінц..;"}, {"marker": "Д", "text": "атмосферного тиск.., сектор.. цирку, літературного музе.. ."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте речення, у якому НЕ ПОТРІБНО виділяти комами поширене означення:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Місячним сяйвом залиті мріють сади."}, {"marker": "Б", "text": "Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади."}, {"marker": "В", "text": "Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав."}, {"marker": "Г", "text": "Я небесами ��ійманий тремчу."}, {"marker": "Д", "text": "Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте речення, у якому виділене слово НЕ МОЖНА замінити варіантом у дужках:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Архітектор *наголосив* (підкреслив), що проект слід виконати вчасно."}, {"marker": "Б", "text": "За мить вантажна машина *зникла* (щезла) з очей."}, {"marker": "В", "text": "Технічний персонал *змарнував* (згаяв) багато часу на підготовчі роботи."}, {"marker": "Г", "text": "У нашій родині панують теплі, дружні *стосунки* (взаємини)."}, {"marker": "Д", "text": "Щоб *здобути* (отримати) вищу освіту, потрібно наполегливо працювати."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте словосполучення, яке потребує редагування:", "answers": [{"marker": "А", "text": "дотримати слова;"}, {"marker": "Б", "text": "навчати математики;"}, {"marker": "В", "text": "оволодіти знання;"}, {"marker": "Г", "text": "опанувати мову;"}, {"marker": "Д", "text": "знехтувати наказом."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі слова належать до дієслів:", "answers": [{"marker": "А", "text": "крикніть, кричиш, крикливий, покрикувати;"}, {"marker": "Б", "text": "переходячи, переходив би, перехідний, переходьте;"}, {"marker": "В", "text": "перемігши, перемогти, переможний, переможено;"}, {"marker": "Г", "text": "учити, навчивши, учeний, учіться;"}, {"marker": "Д", "text": "запечений, запік би, запікаючи, запікся."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте речення, у якому дієслово умовного способу вжито в значенні наказового:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Полетіла б я до тебе, та крилець не маю."}, {"marker": "Б", "text": "Ніжну-ніжну, як подих билини, я хотів би вам пісню сплести."}, {"marker": "В", "text": "Вже б покласти кінець всім незгодам і щоб кожен народ поважать."}, {"marker": "Г", "text": "Я б хотів всі зірки, що над нами, перелити у зірку ясну."}, {"marker": "Д", "text": "Я б хотіла вродитись між гір, я б хотіла гуцулкою стати."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі іменники у формі родового відмінка множини мають нульове закінчення:", "answers": [{"marker": "А", "text": "староста, парта, миша, круча;"}, {"marker": "Б", "text": "буря, культура, галерея, мозаїка;"}, {"marker": "В", "text": "особа, перемога, ескадрилья, лелека;"}, {"marker": "Г", "text": "мрія, ліщина, стаття, хиба;"}, {"marker": "Д", "text": "чаша, лопата, сім’я, земля."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса *-ев-(-єв-)*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "взірець, куля, корабель, матч;"}, {"marker": "Б", "text": "калач, липень, вуглець, плащ;"}, {"marker": "В", "text": "корінець, криця, значення, замша;"}, {"marker": "Г", "text": "мить, баржа, карамель, кварц;"}, {"marker": "Д", "text": "вишня, сіль, журавель, куниця."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі складні прикметники пишуться через дефіс:", "answers": [{"marker": "А", "text": "договірно/правовий, культурно/освітній, гостро/критичний, морально/етичний;"}, {"marker": "Б", "text": "медико/генетичний, ново/грецький, мінерально/сировинний, південно/східний;"}, {"marker": "В", "text": "житлово/будівельний, військово/повітряний, суспільно/корисний, лірико/драматичний;"}, {"marker": "Г", "text": "молочно/білий, науково/експериментальний, загально/господарський, організаційно/методичний;"}, {"marker": "Д", "text": "мідно/червоний, навчально/виробничий, об’ємно/просторовий, електронно/оптичний."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому фразеологічний зворот має значення ”надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності”:", "answers": [{"marker": "А", "text": "піррова перемога;"}, {"marker": "Б", "text": "прокрустове ложе;"}, {"marker": "В", "text": "геростратова слава;"}, {"marker": "Г", "text": "дамоклів меч;"}, {"marker": "Д", "text": "Еолова арфа."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте речення, у якому перед *як* ПОТРІБНО поставити кому (розділові знаки пропущено):", "answers": [{"marker": "А", "text": "Сосюра як справжній лірик різноманітний у своїх переживаннях."}, {"marker": "Б", "text": "Діти як квіти поливай то ростимуть."}, {"marker": "В", "text": "Весь світ знає Довженка як великого кінорежисера."}, {"marker": "Г", "text": "Палаючий Будапешт був перед нами як на долоні."}, {"marker": "Д", "text": "Уночі хоч як тріщить а вдень проти сонечка плющить."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі слова мають таку будову: один префікс, корінь, один суфікс, закінчення:", "answers": [{"marker": "А", "text": "досвітній, прилетів, по-сільському, безпомилковий;"}, {"marker": "Б", "text": "супутник, вистраждав, взимку, узаконений;"}, {"marker": "В", "text": "надбудова, вивідавши, напарник, заземлений;"}, {"marker": "Г", "text": "виголошене, надлишок, припечений, приказка;"}, {"marker": "Д", "text": "затінок, викупив, якнайдобріший, переможний."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Позначте складносурядне речення, між частинами якого потрібно поставити ТИРЕ (розділові знаки пропущено):", "answers": [{"marker": "А", "text": "Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах."}, {"marker": "Б", "text": "Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть."}, {"marker": "В", "text": "Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки."}, {"marker": "Г", "text": "На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні."}, {"marker": "Д", "text": "Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних звуків:", "answers": [{"marker": "А", "text": "зсипати, дужка, розпач, жінці;"}, {"marker": "Б", "text": "освітній, зарядка, молотьба, розжувати;"}, {"marker": "В", "text": "якби, зшити, навесні, ягідки;"}, {"marker": "Г", "text": "зжовкнути, ніжність, квітчання, усмішці;"}, {"marker": "Д", "text": "легкий, екзамен, ліжко, безсердечний."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Позначте безсполучникове складне речення, між частинами якого слід поставити ТИРЕ (розділові знаки пропущено):", "answers": [{"marker": "А", "text": "Відбились зорі у воді летять до хмар тумани."}, {"marker": "Б", "text": "Життя росте лишень з любові лише краса людей навчає жить."}, {"marker": "В", "text": "Дощ пройшов хазяйським кроком сад в росі купається."}, {"marker": "Г", "text": "Дуже дивний пейзаж косяками ідуть таланти."}, {"marker": "Д", "text": "Степ половецький половіє трава аж срібна від роси."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому прислівники слід писати ЧЕРЕЗ ДЕФІС:", "answers": [{"marker": "А", "text": "пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині;"}, {"marker": "Б", "text": "на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь;"}, {"marker": "В", "text": "віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли;"}, {"marker": "Г", "text": "ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як;"}, {"marker": "Д", "text": "більш/менш, раз/по/раз, будь/куди, десь/не/десь."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі іменники у формі кличного відмінка мають закінчення *-е*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "кравець, Наталя, пісня, вітер;"}, {"marker": "Б", "text": "земля, душа, Київ, кобзар;"}, {"marker": "В", "text": "Степан, друг, сестриця, Ганнуся;"}, {"marker": "Г", "text": "вовк, Оля, тесляр, народ;"}, {"marker": "Д", "text": "Назар, генерал, Ілля, героїня."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса *-ськ-*. Позначте рядок, у якому в обох словах НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ чергування в групах приголосних:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Париж, калмик;"}, {"marker": "Б", "text": "Гаага, Виборг;"}, {"marker": "В", "text": "Буг, Чорнухи;"}, {"marker": "Г", "text": "Цюріх, казах;"}, {"marker": "Д", "text": "Іртиш, чех."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Позначте речення, що відповідає такій характеристиці: *складне речення з різними типами синтаксичного зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим)*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ріка налітала на камінні зубці, поміж яких застряв дуб-велет, а потік спадав униз, де також стриміли камені."}, {"marker": "Б", "text": "Не зневірся, не впади у відчай: вир не вкрутить, хвиля не знесе."}, {"marker": "В", "text": "Вже вечір тіні склав у стоси, за обрій котиться курай, і дальні пахнуть сінокоси, і дальній пахне рідний край."}, {"marker": "Г", "text": "Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі."}, {"marker": "Д", "text": "Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, сміються в небі золотому річки, і села, і поля."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому порушено норму при відмінюванні числівників:", "answers": [{"marker": "А", "text": "трьохсот, трьомстам, на трьохстах;"}, {"marker": "Б", "text": "п’ятисот, п’ятистам, п’ятистами;"}, {"marker": "В", "text": "семисот, сімомастами, на семистах;"}, {"marker": "Г", "text": "дев’ятисот, дев’ятистам, дев’ятьмастами;"}, {"marker": "Д", "text": "двохсот, двомастами, на двохстах."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах спрощення в групах приголосних позначається на письмі:", "answers": [{"marker": "А", "text": "шелес..нути, безжаліс..но, невіс..ці, влас..ний"}, {"marker": "Б", "text": "ціліс..ний, безкорис..ливий, хворос..няк, беззахис..но"}, {"marker": "В", "text": "мес..ник, безпристрас..но, безвиїз..но, чес..ний"}, {"marker": "Г", "text": "наміс..ник, інтеліген..ський, совіс..ливий, піс..ний"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах пишемо апостроф:", "answers": [{"marker": "А", "text": "зів..ялий, горохв..яник, зарум..янитися, дріб..язковий"}, {"marker": "Б", "text": "вольтер..янець, мін..юст, відв..язати, круп..яний"}, {"marker": "В", "text": "в..юнкий, духм..яний, торф..яний, підв..язати"}, {"marker": "Г", "text": "невід..ємний, розм...якнути, медв..яний, від..їжджати"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах пишемо м’який знак:", "answers": [{"marker": "А", "text": "крад..кома, ослін..чик, виріз..блений, мал...ва"}, {"marker": "Б", "text": "волос..кий, дівчинон..ці, зац..вірінькати, воєначал..ник"}, {"marker": "В", "text": "ган..бити, ковал..ський, лос..йон, вигул..кнути"}, {"marker": "Г", "text": "консул..ський, буд...те, вит..охкувати, задзелен..чати"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається подвоєння приголосних, позначене на письмі двома літерами:", "answers": [{"marker": "А", "text": "від..звеніти, зав..ишки, лисич..ин, вікон..иця"}, {"marker": "Б", "text": "дозвіл..я, клятвен..ий, непід..атливий, спец..ех"}, {"marker": "В", "text": "повоєн..ий, ов..а, дореформен..ий, звід..аля"}, {"marker": "Г", "text": "жасмин..ий, індичен..я, гарбузин..я, невгомон..ий"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах іншомовного походження пишеться буква *и*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "д..спетчер, безпр..цедентний, ват..канський, сент..ментальний"}, {"marker": "Б", "text": "ш..лінг, конс..стенція, ід..лічний, ш..ллерівський"}, {"marker": "В", "text": "кар..катура, брав..симо, маркет..нг, серт..фікат"}, {"marker": "Г", "text": "форт..симо, інц..дент, пр..оритет, д..лема"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах виділене слово є сполучником і його слід писати РАЗОМ:", "answers": [{"marker": "А", "text": "І сказала мати: ”*Як/би* ти, сину, йшов в отаку погоду?”."}, {"marker": "Б", "text": "Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, *немов/би* все заснуло."}, {"marker": "В", "text": "*То/ж* сіль землі, *то/ж* сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу."}, {"marker": "Г", "text": "*Що/б* улітку не вродило, те зимою не завадить."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте речення з однорідними означеннями (розділові знаки пропущено):", "answers": [{"marker": "А", "text": "З другої хати доносилася сумна журлива пісня."}, {"marker": "Б", "text": "Чарами віє від необмеженого синього простору."}, {"marker": "В", "text": "Ранковий легкий вітер розганяв залишки туману."}, {"marker": "Г", "text": "Густий осінній туман встає над лісом вечірньою добою."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Позначте речення з уточнюючим членом, у якому перед сполучником ПОТРІБНО поставити кому (розділові знаки пропущено):", "answers": [{"marker": "А", "text": "Таку тикву саджають щоб із неї виросла посудина на зразок глека або невеликої амфори."}, {"marker": "Б", "text": "Довге життя випало Дорошенчисі або Чабанисі як частіше називають ще її."}, {"marker": "В", "text": "Гуси чи лебеді в небі пливуть там угорі наді мною?"}, {"marker": "Г", "text": "Хвилі колосків то вганялись півкругом у ліс то забігали вузькою річкою або сагою глибоко в діброву."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте фразеологічний зворот, який є синонімом до слова *засоромитися*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "пустити червоного півня"}, {"marker": "Б", "text": "як рак свисне"}, {"marker": "В", "text": "пекти раків"}, {"marker": "Г", "text": "показати, де раки зимують"}, {"marker": "Д", "text": "ухопити шилом патоки"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому правильно пояснено значення фразеологічного звороту *плести химери*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "пліткувати про щось"}, {"marker": "Б", "text": "інтригувати когось"}, {"marker": "В", "text": "виготовляти домотканий килим"}, {"marker": "Г", "text": "домагатися чого-небудь від когось"}, {"marker": "Д", "text": "говорити щось беззмістовне"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі іменники належать до жіночого роду:", "answers": [{"marker": "А", "text": "вуаль, Чилі, акварель, Міссісіпі"}, {"marker": "Б", "text": "зала, синиця, воєвода, комісія"}, {"marker": "В", "text": "загс, ГЕС, жовч, пастораль"}, {"marker": "Г", "text": "бязь, СДПУ, Токіо, юнь"}, {"marker": "Д", "text": "сутінь, путь, степ, галузь"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Позначте речення, що містить застаріле слово:", "answers": [{"marker": "А", "text": "І можу поклястись на знамені, що мав би за найвищу нагороду потрібним бути власному народу (М. Луків)."}, {"marker": "Б", "text": "Марічка любила, коли він грав на флояру (М. Коцюбинський)."}, {"marker": "В", "text": "Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґаздині (В. Стефаник)."}, {"marker": "Г", "text": "Козаки йшли під білими хоругвами, з піками, у зухвалих магерках (П. Загребельний)."}, {"marker": "Д", "text": "Маєва нічка леготом дише... (Б. Лепкий)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах наголошений другий склад:", "answers": [{"marker": "А", "text": "дочка, подруга, вимова, гуртожиток, русло"}, {"marker": "Б", "text": "новий, спина, виразно, завдання, попереду"}, {"marker": "В", "text": "предмет, рукопис, ненавидіти, фартух, в’язкий"}, {"marker": "Г", "text": "середина, дефіс, старий, горошина, каталог"}, {"marker": "Д", "text": "легкий, олень, несла, добуток, партер"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з літерою *ґ:*", "answers": [{"marker": "А", "text": "джи(г, ґ)ун, (г, ґ)удзик, а(г, ґ)рус, (г, ґ)учний"}, {"marker": "Б", "text": "(г, ґ)рунтець, мамали(г, ґ)а, (г, ґ)уля, (г, ґ)азда"}, {"marker": "В", "text": "(г, ґ)анок, (г, ґ)валт, (г, ґ)роно, (г, ґ)ава"}, {"marker": "Г", "text": "джи(г, ґ)іт, (г, ґ)речний, об(г, ґ)рунтувати, (г, ґ)уцул"}, {"marker": "Д", "text": "(г, ґ)атунок, за(г, ґ)ратувати, за(г, ґ)артувати, (г, ґ)ринджоли"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте речення з узагальнювальним словом після однорідних членів речення (розділові знаки пропущено):", "answers": [{"marker": "А", "text": "Січ дала видатних полководців славних державних діячів Наливайка Сагайдачного Хмельницького Сірка (З підручника)."}, {"marker": "Б", "text": "Шевченкові були підвладні всі жанри літератури поезія проза драматургія(О. Ющенко)."}, {"marker": "В", "text": "Несуть пани осаули козацькую збрую литий панцир порубаний шаблю золотую (Т. Шевченко)."}, {"marker": "Г", "text": "Козацтво було озброєне вогнепальною зброєю мушкетами пістолями рушницями (О. Апанович)."}, {"marker": "Д", "text": "Іван Богун Данило Нечай Максим Кривоніс ці підручні гетьмана були відомі всім (А. Кащенко)."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте речення, яке потребує редагування:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Інформацію про надходження нових товарів можна отримати у продавця-консультанта."}, {"marker": "Б", "text": "Розпочинається сезонний розпродаж зимових пальто."}, {"marker": "В", "text": "Пропозиції покупців буде обов’язково передано виробникам."}, {"marker": "Г", "text": "У неділю магазин працює з десятої години."}, {"marker": "Д", "text": "На нашому масиві відкрито новий супермаркет."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте речення, яке потребує редагування:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Дозвольте оголосити порядок денний."}, {"marker": "Б", "text": "Пропозицію прошу внести до протоколу."}, {"marker": "В", "text": "Хочу подякувати учасників круглого столу."}, {"marker": "Г", "text": "Нараду було проведено відповідно до визначеного регламенту."}, {"marker": "Д", "text": "Ми зацікавилися Вашою пропозицією і хочемо отримати детальнішу інформацію."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі дієслова недоконаного виду:", "answers": [{"marker": "А", "text": "зберігати, ходити, гарантувати, зашивати"}, {"marker": "Б", "text": "писати, виконувати, скочити, знати"}, {"marker": "В", "text": "поважати, залежати, зашити, думати"}, {"marker": "Г", "text": "атакувати, перенести, сидіти, просити"}, {"marker": "Д", "text": "вважати, вразити, спостерігати, захоплюватися"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса *-ов-*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "метр, травень, дощ, нуль"}, {"marker": "Б", "text": "пурпур, емаль, груша, край"}, {"marker": "В", "text": "парча, кварц, гроза, шовк"}, {"marker": "Г", "text": "ліс, кільце, кришталь, глянець"}, {"marker": "Д", "text": "калина, казка, поле, марш"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому виділене слово слід писати з малої літери:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Йшли ми до *(Ш, ш)евченкового* генія духу золотого зачерпнуть! (Ю. Сердюк)."}, {"marker": "Б", "text": "Щороку в березні в усіх навчальних закладах України відбуваються*(Ш, ш)евченківські* читання (З газети)."}, {"marker": "В", "text": "Оригінальні *(Ш, ш)евченкові* твори дають щедру інформацію про те, як він жив (Г. Грабович)."}, {"marker": "Г", "text": "Озветься знов діброва темнолиста, коли до тебе, хлопче, край села, немов дарунок теплого дитинства, *(Ш, ш)евченкова* калина зацвіла(М. Сингаївський)."}, {"marker": "Д", "text": "Живе й не вмирає *(Ш, ш)евченківська* мати, колгоспна кріпачка, забута не раз (П. Скунць)."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах приголосні тільки дзвінкі:", "answers": [{"marker": "А", "text": "джерельний, ґазда, в’юнець, гриб"}, {"marker": "Б", "text": "жанр, забіг, лід, джміль"}, {"marker": "В", "text": "колеж, регіон, неділя, мова"}, {"marker": "Г", "text": "добро, лимон, рейс, недорогий"}, {"marker": "Д", "text": "медаль, мармур, рельєф, немовля"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в кожному слові однакова кількість звуків і букв:", "answers": [{"marker": "А", "text": "відзвук, їжак, ячмінь, здоров’я"}, {"marker": "Б", "text": "джміль, щирість, п’ять, вугілля"}, {"marker": "В", "text": "земля, райдуга, європеєць, порядок"}, {"marker": "Г", "text": "щавель, ательє, лічба, боєць"}, {"marker": "Д", "text": "сон, якийсь, подорожжю, заєць"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Позначте речення, у якому вставне слово (словосполучення) дає емоційну оцінку повідомлюваному:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушкетик)."}, {"marker": "Б", "text": "Сумління людське, виявляєт��ся, схоже на вулик, його теж можна розтривожити (О. Гончар)."}, {"marker": "В", "text": "Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гуріненко)."}, {"marker": "Г", "text": "Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе – само прийде (Панас Мирний)."}, {"marker": "Д", "text": "А хлібам колосистим, здається, немає кінця (Д. Луценко)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому виділене слово є прийменником:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Аж ось нарешті і коханий *край*, знайоме поле, озеро і гай (М. Луків)."}, {"marker": "Б", "text": "Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну, тополю збудить трактор *край* села (В. Стус)."}, {"marker": "В", "text": "Україна – Вкраїна – країна – так віддавна *край* рідний звуть (О. Різниченко)."}, {"marker": "Г", "text": "Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не *край*... (М. Сингаївський)."}, {"marker": "Д", "text": "Сини землі тепер повстали за неозорий *край* свій, за степи (І. Ірлявський)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі іменники мають форми однини і множини:", "answers": [{"marker": "А", "text": "дзеркало, колосся, дерево, космос"}, {"marker": "Б", "text": "круча, мати, острів, програма"}, {"marker": "В", "text": "слово, річка, листя, селище"}, {"marker": "Г", "text": "ім’я, село, коріння, озеро"}, {"marker": "Д", "text": "будинок, мýзика, далина, дорога"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі складні прикметники пишуться через дефіс:", "answers": [{"marker": "А", "text": "сліпучо/білий, вічно/юний, червоно/гарячий, ніжно/рожевий"}, {"marker": "Б", "text": "сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий, мовно/літературний"}, {"marker": "В", "text": "гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український, радіо/фізичний"}, {"marker": "Г", "text": "суспільно/політичний, густо/синій, зовнішньо/торговий, військово/патріотичний"}, {"marker": "Д", "text": "музично/хоровий, глибоко/змістовний, зерно/трав’яний, повітряно/морський"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга частина:", "answers": [{"marker": "А", "text": "триста, п’ятсот, шістсот, вісімсот"}, {"marker": "Б", "text": "двісті, шістдесят, сімсот, тридцять"}, {"marker": "В", "text": "п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят"}, {"marker": "Г", "text": "чотириста, дев’яносто, вісімдесят, сімсот"}, {"marker": "Д", "text": "п’ятсот, шістдесят, вісімсот, вісімдесят"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до другої дієвідміни:", "answers": [{"marker": "А", "text": "малювати, носити, боятися, знати"}, {"marker": "Б", "text": "кричати, бачити, просити, клеїти"}, {"marker": "В", "text": "полоти, боротися, гоїти, їздити"}, {"marker": "Г", "text": "ходити, об’єднатися, радіти, веселитися"}, {"marker": "Д", "text": "любити, хотіти, радити, ставити"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте речення, що містить омоніми:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Щире слово й добре діло душу й серце обігріло (Нар. творчість)."}, {"marker": "Б", "text": "Господь посилає нам мудрості й сили і хранить Україну нині, прісно й вовік(В. Крищенко)."}, {"marker": "В", "text": "Людина там не буде вільна, де є великі і малі (В. Загороднюк)."}, {"marker": "Г", "text": "День у день робота, день у день праця (Панас Мирний)."}, {"marker": "Д", "text": "Міг би його поганити – не хочу вуст поганити (М. Лукаш)."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте речення, у якому другорядним членом виступає обставина способу дії:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Заходить до хати зоря-зоряниця, і гомін стихає кругом (М. Сом)."}, {"marker": "Б", "text": "Ходить вітер яром та горою, плачуть трави, тужать під косою (М. Рильський)."}, {"marker": "В", "text": "Прісною прохолодою повіяло з лісу (М. Стельмах)."}, {"marker": "Г", "text": "За півкілометра річка розпливалася великим плесом трохи меншого, широкого й чистого ставу (Ю. Смолич)."}, {"marker": "Д", "text": "Ну, словом, листя розпустили всі назустріч живодайному дощеві(М. Рильський)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться разом:", "answers": [{"marker": "А", "text": "на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль"}, {"marker": "Б", "text": "в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні"}, {"marker": "В", "text": "од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу"}, {"marker": "Г", "text": "на/взнак, в/подовж, до/речі, що/духу"}, {"marker": "Д", "text": "с/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі словосполучення іменні:", "answers": [{"marker": "А", "text": "будь-що із запропонованого, вивчений напам’ять, другий день, цікава виставка"}, {"marker": "Б", "text": "троє з п’яти, намальований фломастерами, квітки нагідок, чесна гра"}, {"marker": "В", "text": "великі врожаї, шість днів, дехто з присутніх, розумніший від усіх"}, {"marker": "Г", "text": "пишний цвіт, руки матері, дуже сильно, знання про природу"}, {"marker": "Д", "text": "День Перемоги, сказати слово, тиха пісня, чийсь голос"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте речення зі складеним дієслівним присудком:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Я хочу вам про рідний край сказать (Олександр Олесь)."}, {"marker": "Б", "text": "Я берусь за важку роботу – виглядати синів (О. Сенатович)."}, {"marker": "В", "text": "Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями (М. Ільницький)."}, {"marker": "Г", "text": "Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу (Богдан Бора)."}, {"marker": "Д", "text": "У Марії хата була збудована по-новому (І. Сенченко)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Позначте безсполучникове складне речення, між частинами якого слід поставити тире (розділові знаки пропущено):", "answers": [{"marker": "А", "text": "Переконатися пора зробивши зло не жди добра (Д. Білоус)."}, {"marker": "Б", "text": "Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду (В. Канівець)."}, {"marker": "В", "text": "У товаристві лад усяк тому радіє (Л. Глібов)."}, {"marker": "Г", "text": "Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості (Є. Гуцало)."}, {"marker": "Д", "text": "Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю (М. Рильський)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі словосполучення містять частки:", "answers": [{"marker": "А", "text": "хай буде так; ошелешений і розгублений; дізнатися не від товариша"}, {"marker": "Б", "text": "озирайся не озирайся; це ж мій друг; сказав би комусь"}, {"marker": "В", "text": "то джерело знань; ось чого захотів; довідавс�� про новини"}, {"marker": "Г", "text": "хотів би сказати; нехай не гнівається; розмова з людьми"}, {"marker": "Д", "text": "зроби саме так, невже це важко, згідно з домовленістю"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позначте складносурядне речення, між частинами якого не треба ставити коми (розділові знаки пропущено):", "answers": [{"marker": "А", "text": "Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги(Л. Первомайський)."}, {"marker": "Б", "text": "Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажан)."}, {"marker": "В", "text": "Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив (М. Луків)."}, {"marker": "Г", "text": "Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі(М. Рильський)."}, {"marker": "Д", "text": "Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду (М. Рильський)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі дієприкметники пишуться з *не* разом:", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/виконане завдання; не/скошена трава; не/розв’язана задача"}, {"marker": "Б", "text": "не/прочитана книга; не/побілена хата; стіни не/фарбовані, а лаковані"}, {"marker": "В", "text": "не/вишитий рушник; слова, ще нікому не/сказані; не/довантажена машина"}, {"marker": "Г", "text": "не/доспівані пісні; квіти ніким не/зірвані; не/доплетений кошик"}, {"marker": "Д", "text": "не/вивчений текст, не/узгоджені питання, поле не/засіяне"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:", "answers": [{"marker": "А", "text": "пречудовий, возз’єднаний, наддунайський, ухвалений"}, {"marker": "Б", "text": "обсипати, підкреслений, по-українськи, перепиляний"}, {"marker": "В", "text": "праотчий, розбитий, підфарбувати, провесінь"}, {"marker": "Г", "text": "подарувати, прикордонний, сказаний, зробивши"}, {"marker": "Д", "text": "підлеглий, підзвітний, розквітлий, придорожній"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних:", "answers": [{"marker": "А", "text": "безшумний, доріжка, (на) стежинці, просьба"}, {"marker": "Б", "text": "дьогтю, кузня, пругкий, казка"}, {"marker": "В", "text": "піднігтьовий, зцідити, боротьба, співачці"}, {"marker": "Г", "text": "сережка, двигтить, стіжки, зчистити"}, {"marker": "Д", "text": "пісня, вокзал, рюкзак, ложка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте речення, у якому виділене слово вжито в переносному значенні:", "answers": [{"marker": "А", "text": "До булави треба й *голови* (Нар. творчість)."}, {"marker": "Б", "text": "Як *голова* сивіє, то чоловік мудріє (Нар. творчість)."}, {"marker": "В", "text": "У *голову*, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш (Нар. творчість)."}, {"marker": "Г", "text": "Скільки *голів*, стільки й умів (Нар. творчість)."}, {"marker": "Д", "text": "Хліб – усьому *голова* (Нар. творчість)."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Позначте речення, що відповідає такій характеристиці: *складне речення з різними типами синтаксичного зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим)*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Демократія тим і добра, що при ній не держава руйнує людину, а людина будує державу і саму себе (Ліна Костенко)."}, {"marker": "Б", "text": "Пігмей бажа високи�� буть на зріст, порядним хоче виглядати злодій, завжди злочинець – на ділах добродій (Д. Павличко)."}, {"marker": "В", "text": "Преславне українське слово звучить у серці у моїм, бо мова – хліб, а не полова: я чув її із уст батьків (Г. Позняк)."}, {"marker": "Г", "text": "Шануймося, бо одна у нас усіх Україна й життя у кожного одне! (Б. Гірський)."}, {"marker": "Д", "text": "Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов’я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким (М. Рильський)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Позначте речення, що відповідає такій характеристиці: *складнопідрядне речення з однорідною підрядністю*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "Усіх, хто живе в Україні, має об’єднувати в суспільство українська мова, котру треба знати (Б. Олійник)."}, {"marker": "Б", "text": "Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? (С. Марченко)."}, {"marker": "В", "text": "Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина (М. Стельмах)."}, {"marker": "Г", "text": "Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не забруднюють душу (М. Стельмах)."}, {"marker": "Д", "text": "Хоч проживи сто і двісті років, Київ пізнати повністю неможливо, бо в кожного він свій, особливий, самобутній, неповторний (П. Загребельний)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Виділене слово вжите в прямому значенні в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Холодні осінні тумани *спускають* на землю мокрі коси."}, {"marker": "Б", "text": "У чужу душу *не влізеш*."}, {"marker": "В", "text": "*Умивається* сльозами убога земля."}, {"marker": "Г", "text": "*Приходять* друзі, виринають у пам’яті спогади."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Фразеологічний зворот ужитий у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Часу було обмаль, а він усе одно бив байдики."}, {"marker": "Б", "text": "Побачивши великий натовп людей, перехожі дивувалися."}, {"marker": "В", "text": "Величезна сила криється в людському розумі."}, {"marker": "Г", "text": "Пісня народжує радість."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Простим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Далеко чути звуки, гучно линуть голоси."}, {"marker": "Б", "text": "Ясної тихої днини кружляє над землею, сідає на обличчя павутиння."}, {"marker": "В", "text": "Пташині зграї злітають високо в небо, і від того здіймається вітер."}, {"marker": "Г", "text": "Осінь не забарилася, бо закони природи невблаганні."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Немає частки в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "навряд чи це можливо"}, {"marker": "Б", "text": "нехай кожен наведе приклад"}, {"marker": "В", "text": "тільки не змушувати"}, {"marker": "Г", "text": "синіти, наче море"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)У *життєвому* круговороті народжуються неповторні людські світи. (2)Вдивляючись щороку в очі юнаків і дівчат, яких *проводжаю* в самостійну дорогу життя, я не можу бути спокійним. (3)Що ж є найголовнішим у людині яку ми творимо? (4)У ту коротку червневу ніч, коли разом з ними ми виходимо в поле зустрічати перше *сонце* їх нового життя, в моє серце стукають болючі питання: де, в чому людська *сердцевина*? (5)Як її, зрештою, створити?\n\n\nОрфографічна помилка допущена в написанні слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "життєвому"}, {"marker": "Б", "text": "проводжаю"}, {"marker": "В", "text": "сонце"}, {"marker": "Г", "text": "сердцевина"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)У *життєвому* круговороті народжуються неповторні людські світи. (2)Вдивляючись щороку в очі юнаків і дівчат, яких *проводжаю* в самостійну дорогу життя, я не можу бути спокійним. (3)Що ж є найголовнішим у людині яку ми творимо? (4)У ту коротку червневу ніч, коли разом з ними ми виходимо в поле зустрічати перше *сонце* їх нового життя, в моє серце стукають болючі питання: де, в чому людська *сердцевина*? (5)Як її, зрештою, створити?\n\n\nПунктуаційна помилка допущена в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)У *життєвому* круговороті народжуються неповторні людські світи. (2)Вдивляючись щороку в очі юнаків і дівчат, яких *проводжаю* в самостійну дорогу життя, я не можу бути спокійним. (3)Що ж є найголовнішим у людині яку ми творимо? (4)У ту коротку червневу ніч, коли разом з ними ми виходимо в поле зустрічати перше *сонце* їх нового життя, в моє серце стукають болючі питання: де, в чому людська *сердцевина*? (5)Як її, зрештою, створити?\n\n\nВставним словом ускладнене речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "третє"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру *с* треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "бе..коштовний, ..казати, ..керований"}, {"marker": "Б", "text": "..формувати, пере..кочити, ..фотографувати"}, {"marker": "В", "text": "..плетений, ..питати, ..шити"}, {"marker": "Г", "text": "..тягнути, ро..тлумачити, не..терпний"}, {"marker": "Д", "text": "..фальшувати, бе..смертя, ..хвалити"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Літеру *е* треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "ст..хати, ст..повий, квіт..нь"}, {"marker": "Б", "text": "зал..вати, майст..р, леб..диний"}, {"marker": "В", "text": "пригв..нтити, чер..да, шел..стіти"}, {"marker": "Г", "text": "ос..литися, к..шеня, л..дацюга"}, {"marker": "Д", "text": "д..ржати, тр..мтіти, щеб..тати"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Допущена помилка в правописі особових закінчень дієслів у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "шлють, варють"}, {"marker": "Б", "text": "біжать, відчувають"}, {"marker": "В", "text": "глянемо, мовчимо"}, {"marker": "Г", "text": "сушите, будуєте"}, {"marker": "Д", "text": "гоїш, сивієш"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "М’який знак НЕ пишеться в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "міл..ярд, ойкан..ня, мен..ший"}, {"marker": "Б", "text": "Уман..щина, Поділ..ля, Бат..ківщина"}, {"marker": "В", "text": "безбат..ченко, змагаєш..ся, віс..сю"}, {"marker": "Г", "text": "ін..ший, жен..шень, спіл..чанський"}, {"marker": "Д", "text": "кин..мо, ріж..мо, насип..мо"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Подвоєння літер у всіх словах іншомовного походження НЕ відбувається в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "нет..о, інтел..ект, шас..і"}, {"marker": "Б", "text": "нер..аціональний, ір..аціональний, тер..иторіальний"}, {"marker": "В", "text": "ем..іграція, ім..іграція, ап..еляція"}, {"marker": "Г", "text": "барок..о, коміс..ія, тер..ор"}, {"marker": "Д", "text": "ва..на, кор..ектура, грам.."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Закінчення *-а* у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Крим, Львів, Миргород"}, {"marker": "Б", "text": "десяток, нарцис, маневр"}, {"marker": "В", "text": "Харків, вольт, язик"}, {"marker": "Г", "text": "фонтан, кір, займенник"}, {"marker": "Д", "text": "квартал, табун, хліб"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Граматичний зв’язок порушений у словосполученні", "answers": [{"marker": "А", "text": "працювати щосереди"}, {"marker": "Б", "text": "вищий мене"}, {"marker": "В", "text": "зошит з математики"}, {"marker": "Г", "text": "вірний собака"}, {"marker": "Д", "text": "розповідати про іспит"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вибач мені *за/те*, що була неввічлива."}, {"marker": "Б", "text": "Ранні птахи сповістили *про/те*, що займається новий день."}, {"marker": "В", "text": "*То/ж* не дівчина, а справжнісінький вихор."}, {"marker": "Г", "text": "*Як/би* не переймався, балачками визнання не здобудеш."}, {"marker": "Д", "text": "*Як/би* знали, не те б заспівали."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "З дефісом пишуться всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "генерал/майор, кіловат/година, світло/жовтий"}, {"marker": "Б", "text": "південно/бережний, південно/східний, північно/західний"}, {"marker": "В", "text": "військово/транспортний, військово/зобов’язаний, військово/юридичний"}, {"marker": "Г", "text": "ясно/зелений, ясно/окий, ясно/золотистий"}, {"marker": "Д", "text": "вогне/гасник, хліб/сіль, зліт/посадка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильно утворена форма наказового способу дієслова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "зробимо"}, {"marker": "Б", "text": "зробімо"}, {"marker": "В", "text": "зроби"}, {"marker": "Г", "text": "зробіть"}, {"marker": "Д", "text": "нехай зроблять"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Обставина причини є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Брат навчився керувати автомобілем."}, {"marker": "Б", "text": "Читаючи підручник, робіть нотатки."}, {"marker": "В", "text": "Шляхи засипаючи, завиває лютнева хуртовина."}, {"marker": "Г", "text": "Поранений солдат побілів від болю."}, {"marker": "Д", "text": "Мандрівники були вже дуже далеко від домівки."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Поширене означення не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущені)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Балка вкрита садками вилась попід горою."}, {"marker": "Б", "text": "Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами світла."}, {"marker": "В", "text": "Усіяна колосками земля пахне літом."}, {"marker": "Г", "text": "Невідомий нікому я сідаю на лавку слухаю і дивлюся."}, {"marker": "Д", "text": "Блискучий та легкий сніг здається падає прямо на серце."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Перед однорідними членами речення потрібно ставити двокрапку, а після них – тире в реченні (розділові знаки пропущені)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а саме мудрість правосуддя стійкіст�� вірність."}, {"marker": "Б", "text": "Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця."}, {"marker": "В", "text": "Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на токах."}, {"marker": "Г", "text": "Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках панувала тиша."}, {"marker": "Д", "text": "Земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі усе в чеканні."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Непоширену обставину НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущені)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Не піймавши не кажи що злодій."}, {"marker": "Б", "text": "Рушниця в його руках стріляла не хиблячи."}, {"marker": "В", "text": "Посеред плеса вода мов сказившись починала хлюпати й кружляти."}, {"marker": "Г", "text": "Хлопці прокинувшись нагодували й напоїли коней."}, {"marker": "Д", "text": "Не зрозумівши студентка запитала ще раз."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "заїжджати, щирість, їстоньки"}, {"marker": "Б", "text": "дзвонити, п’ятниць, український"}, {"marker": "В", "text": "йодистий, з’єднування, сьогодення"}, {"marker": "Г", "text": "підйомний, щебечуть, джміль"}, {"marker": "Д", "text": "висаджують, зозулястий, перемивають"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Граматична помилка допущена в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Коли світило яскраве сонце, я вийшов з дому."}, {"marker": "Б", "text": "Яскраве сонце засліпило мене, коли я виходив з дому."}, {"marker": "В", "text": "Виходячи з дому, я мружився від яскравого сонця."}, {"marker": "Г", "text": "Коли я виходив з дому, мене засліпило яскраве сонце."}, {"marker": "Д", "text": "Виходячи з дому, мене засліпило яскраве сонце."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "З дефісом треба писати всі прислівники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так"}, {"marker": "Б", "text": "з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи"}, {"marker": "В", "text": "мало/помалу, віч/на/віч, десь/інколи, по/латині"}, {"marker": "Г", "text": "десь/то, як/раз, як/небудь, будь/коли"}, {"marker": "Д", "text": "по/двоє, по/друге, по/третє, по/сучасному"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Не можна замінити поданим варіантом у дужках виділене слово в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "За високими осокорами почало *світліти* (світлішати) небо."}, {"marker": "Б", "text": "*М’який* (незлостивий)докір корисніший за нещиру подяку."}, {"marker": "В", "text": "Ми не хотіли брати участь у цих *темних* (підозрілих) справах."}, {"marker": "Г", "text": "Молоко дуже *корисне* (корисливе) для молодого організму."}, {"marker": "Д", "text": "*Подекуди* (місцями) пройшов сліпий дощик."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Закінчення *-е* у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "друг, колега, брат, земля."}, {"marker": "Б", "text": "воля, швець, Богдан, Ілля."}, {"marker": "В", "text": "боєць, кравець, хлопець, молодець."}, {"marker": "Г", "text": "майор, полковник, капітан, лейтенант."}, {"marker": "Д", "text": "син, кум, Михайло, Павло."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Виділене слово вжите в невластивому йому значенні в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Два примірники словника *присутні* в кабінеті."}, {"marker": "Б", "text": "Вантажне відділення *розташоване* на першому поверсі."}, {"marker": "В", "text": "Ялту *вважають* одним з найпопулярніших курортів."}, {"marker": "Г", "text": "Директор банку *перебуває* за кордоном."}, {"marker": "Д", "text": "У санаторії *є* кілька басейнів."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Поширеним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кілька покупців почали сперечатися."}, {"marker": "Б", "text": "Мільярди людей прагнуть жити в злагоді."}, {"marker": "В", "text": "Хлопчаки били байдики."}, {"marker": "Г", "text": "Вистава була надзвичайна."}, {"marker": "Д", "text": "Трава не скошена."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "З поданих у дужках синонімів кожен з варіантів можливий у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "(Ретельні, проникливі) дослідження археологів підтверджують слова Геродота."}, {"marker": "Б", "text": "Червоні жоржини (сильніше, потужніше) мерехтять росами."}, {"marker": "В", "text": "Старі дуби (оточували, облягали) галявину."}, {"marker": "Г", "text": "Представники різних поколінь не завжди (здатні, здібні) порозумітися."}, {"marker": "Д", "text": "Ми стояли, зачаровані (дивною, прекрасною) музикою весняних лугів."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Уміння радіти чужим успіхам мірило шляхетності. (2)Якщо людину підтримати похвалити підкреслити щось хороше в ній вона намагається дорівнювати уявленню яке про неї склалося. (3)Ось чому так важливо з дитинства культивувати в людині почуття власної гідності відчуття певної „собівартості” аби згодом не склався комплекс меншовартості. (4)Недарма кажуть Якщо казати людині постійно що вона свиня то згодом вона зарохкає. (5)Не ввічливо кидати компліменти малознайомим або незнайомим людям. (6)Краще зачекати познайомившись ближче чи навіть заприятелювавши з ними. (7)Але пам’ятаймо що слова похвали потрібні кожному.\n\n\nРечення з прямою мовою", "answers": [], "correct_answers": ["4"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Уміння радіти чужим успіхам мірило шляхетності. (2)Якщо людину підтримати похвалити підкреслити щось хороше в ній вона намагається дорівнювати уявленню яке про неї склалося. (3)Ось чому так важливо з дитинства культивувати в людині почуття власної гідності відчуття певної „собівартості” аби згодом не склався комплекс меншовартості. (4)Недарма кажуть Якщо казати людині постійно що вона свиня то згодом вона зарохкає. (5)Не ввічливо кидати компліменти малознайомим або незнайомим людям. (6)Краще зачекати познайомившись ближче чи навіть заприятелювавши з ними. (7)Але пам’ятаймо що слова похвали потрібні кожному.\n\n\nТире треба поставити в реченні", "answers": [], "correct_answers": ["1"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було ц��лою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\nодиноким мужчиною серед поетів соборної України, лишилася якимось сфінксом для\n\nпокоління, для якого відвага, завзяття, воля – всі мужські чесноти повинні були б стати\n\nконечними, коли воно хотіло вистояти в тій страшній завірюсі, що несподівано впала на\n\nнього.\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Коли б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Лес�� Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nподібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\nскорше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» Тоді нація визнає як одного\n\nзі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед\n\nпробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави. Тоді\n\nостанки Лесі Українки в день великого свята перенесуть до українського пантеону,\n\nзбудованого своїм великим людям вільною нацією, яку вона так немилосердно картала і\n\nтак безумно любила.\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nВисловлювання «Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються нащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і Леся Українка» (рядки 1-3) є в тексті", "answers": [{"marker": "А", "text": "тлумаченням заголовку"}, {"marker": "Б", "text": "тезою автора, яку він має підтвердити або спростувати"}, {"marker": "В", "text": "формулюванням проблеми, спірного питання"}, {"marker": "Г", "text": "аргументом, доказом, що підтверджує або спростовує тезу автора"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\nодиноким мужчиною серед поетів соборної України, лишилася якимось сфінксом для\n\nпокоління, для якого відвага, завзяття, воля – всі мужські чесноти повинні були б стати\n\nконечними, коли воно хотіло вистояти в тій страшній завірюсі, що несподівано впала на\n\nнього.\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрас��ями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Коли б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Леся Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nподібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\nскорше чи пізніше зложи��и вінець із написом: «Ти переміг!» Тоді нація визнає як одного\n\nзі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед\n\nпробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави. Тоді\n\nостанки Лесі Українки в день великого свята перенесуть до українського пантеону,\n\nзбудованого своїм великим людям вільною нацією, яку вона так немилосердно картала і\n\nтак безумно любила.\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nСеред суджень, що підтверджують думку «... В тисячний раз справдилася на ній (Лесі Українці) знана оповідка: немає пророків у своїй землі!» (рядки 39-40), зайвим є судження", "answers": [{"marker": "А", "text": "Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою (рядок 46)."}, {"marker": "Б", "text": "«На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих віршів (рядки 25-26)."}, {"marker": "В", "text": "Всі, навіть духовні противники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть скорше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» (рядки 49-51)."}, {"marker": "Г", "text": "... Майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно прагнула вона (рядки 31-32)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\nодиноким мужчиною серед поетів соборної України, лишилася якимось сфінксом для\n\nпокоління, для якого відвага, завзяття, воля – всі мужські чесноти повинні були б стати\n\nконечними, коли воно хотіло вистояти в тій страшній завірюсі, що несподівано впала на\n\nнього.\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов з��розумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Коли б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Леся Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nподібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\nскорше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» Тоді нація визнає як одного\n\nзі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед\n\nпробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави. Тоді\n\nостанки Лесі Українки в день великого свята перенесуть до українського пантеону,\n\nзбудованого своїм великим людям вільною нацією, яку вона так немилосердно картала і\n\nтак безумно любила.\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nЗагальним відносно інших є зміст висловлювання", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вона на голову переростала хистом майже всіх сучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою (рядки 4-5)."}, {"marker": "Б", "text": "Вона мала чи не найглибшу освіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена критика (рядки 5-7)."}, {"marker": "В", "text": "Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе уваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості (рядки 7-8)."}, {"marker": "Г", "text": "Її життя було цілою проблемою (рядок 4)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\nодиноким мужчиною серед поетів соборної України, лишилася якимось сфінксом для\n\nпокоління, для якого відвага, завзяття, воля – всі мужські чесноти повинні були б стати\n\nконечними, коли воно хотіло вистояти в тій страшній завірюсі, що несподівано впала на\n\nнього.\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Ко��и б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Леся Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nподібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\nскорше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» Тоді нація визнає як одного\n\nзі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед\n\nпробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави. Тоді\n\nостанки Лесі Українки в день великого свята перенесуть до українського пантеону,\n\nзбудованого своїм великим людям вільною нацією, яку вона так немилосердно картала і\n\nтак безумно любила.\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nВисновком, що випливає з інших поданих суджень, є", "answers": [{"marker": "А", "text": "В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою насолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося (рядки 33-34)."}, {"marker": "Б", "text": "Тому була її поезія тугою за щастям, а не насолодою ним (рядки 36-37)."}, {"marker": "В", "text": "Те, про що вона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося (рядки 34-35)."}, {"marker": "Г", "text": "Вона «себе вогнем спалила власним», не дочекавшись сподіваного моменту щастя (рядки 35-36)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\nодиноким мужчиною серед поетів соборної України, лишилася якимось сфінксом для\n\nпокоління, для якого відвага, завзяття, воля – всі мужські чесноти повинні були б стати\n\nконечними, коли воно хотіло вистояти в тій страшній завірюсі, що несподівано впала на\n\nнього.\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Коли б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків �� своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Леся Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nподібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\nскорше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» Тоді нація визнає як одного\n\nзі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед\n\nпробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави. Тоді\n\nостанки Лесі Українки в день великого свята перенесуть до українського пантеону,\n\nзбудованого своїм великим людям вільною нацією, яку вона так немилосердно картала і\n\nтак безумно любила.\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nНаведені судження доводять справедливість думки Франка про те, що Леся Українка була «одиноким мужчиною серед поетів соборної України» (рядок 9), окрім судження", "answers": [{"marker": "А", "text": "... Леся Українка своїми уподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно (рядки 13-14)."}, {"marker": "Б", "text": "Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при зброї» (рядки 38-39)."}, {"marker": "В", "text": "Вона вмерла від того внутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з душею скованого Прометея (рядки 42-44)."}, {"marker": "Г", "text": "... Вона була ... застрашаючо самотньою. Тією самотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання (рядки 46-47)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\nодиноким мужчиною серед поетів соборної України, лишилася якимось сфінксом для\n\nпокоління, для якого відвага, завзяття, воля – всі мужські чесноти повинні були б стати\n\nконечними, коли воно хотіло вистояти в тій страшній завірюсі, що несподівано впала на\n\nнього.\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Коли б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Леся Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nпо��ібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nУ реченні «Вона вмерла від того внутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з душею скованого Прометея» (рядки 42-44) слово *вогонь* ужите в значенні", "answers": [{"marker": "А", "text": "полум’я"}, {"marker": "Б", "text": "душевне піднесення"}, {"marker": "В", "text": "вогнище"}, {"marker": "Г", "text": "стрільба"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Коли б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йш��а, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Леся Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nподібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\nскорше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» Тоді нація визнає як одного\n\nзі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед\n\nпробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави. Тоді\n\nостанки Лесі Українки в день великого свята перенесуть до українського пантеону,\n\nзбудованого своїм великим людям вільною нацією, яку вона так немилосердно картала і\n\nтак безумно любила.\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nУособленням у тексті є висловлювання", "answers": [{"marker": "А", "text": "на зміну непокірливих дідів прийшли врівноважені внуки"}, {"marker": "Б", "text": "письменниця лишилася якимось сфінксом"}, {"marker": "В", "text": "це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її"}, {"marker": "Г", "text": "пазурі минулого"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чом��сь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Коли б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Леся Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nподібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\nскорше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» Тоді нація визнає як одного\n\nзі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед\n\nпробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави. Тоді\n\nостанки Лесі Українки в день великого свята перенесуть до українського пантеону,\n\nзбудованого своїм великим людям вільною нацією, яку вона так немилосердно картала і\n\nтак безумно любила.\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nУ реченні «Це був час, ..коли на зміну безпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб» (рядки 19-21) слово *сноб* означає *людина*, *яка*:", "answers": [{"marker": "А", "text": "у нових умовах механічно відтворює застарілі ідеї своїх попередників"}, {"marker": "Б", "text": "над усе ставить насолоду життям"}, {"marker": "В", "text": "уважає себе носієм інтелектуальності й вишуканих смаків, беззастережно схиляється перед модою"}, {"marker": "Г", "text": "має глибокі різносторонні знання, є начитаною"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку д��бу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Коли б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Леся Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nподібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\nскорше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» Тоді нація визнає як одного\n\nзі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед\n\nпробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави. Тоді\n\nостанки Лесі Українки в день великого свята перенесуть до українського пантеону,\n\nзбудованого своїм великим людям вільною нацією, яку вона так немилосердно картала і\n\nтак безумно любила.\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nСлова, виділені у вислові «маленька жінка **з душею скованого Прометея**» (рядки 43-44) означають: *та, яка*", "answers": [{"marker": "А", "text": "терпить невимовні фізичні муки"}, {"marker": "Б", "text": "страждає через нездійсненність того, до чого прагне"}, {"marker": "В", "text": "покарана за свавілля"}, {"marker": "Г", "text": "самотня й не сприйнята сучасниками"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Поетка українського відродження**\n\n\n(1-3) Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються\n\nнащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і\n\nЛеся Українка.\n\n\n(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх\n\nсучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу\n\nосвіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена\n\nкритика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе\n\nуваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав\n\n\n\n(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми\n\nуподобаннями, пристрастями і вдачею з’явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в\n\nдобу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної\n\nморалі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку.\n\nНа місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе\n\nупокорення перед так званим богом подій.\n\n\n(19-24) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на\n\nкострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну\n\nбезпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну\n\nлегенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли\n\nврівноважені внуки, що „садили картопельку”, і котрим байдуже було, «... чиєю кров’ю\n\nота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з’явилася в нас Леся Українка.\n\n\n(25-32) «На шлях я вийшла ранньою весною», – зачинає вона один із своїх молодечих\n\nвіршів. І дійсно, найтемніші дні цієї доби вже упливали. Тривога, непевність, туга за\n\nвеликим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за\n\nчимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот\n\nроків, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. Коли б Леся Українка прийшла трохи\n\nпізніше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, її скоріше\n\nзрозуміли би. Та майже ніхто з її сучасників не відчував бурі, якої так пристрасно\n\nпрагнула вона.\n\n\n(33-37) В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою\n\nнасолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося. Те, про що\n\nвона мріяла в безсонні ночі, її не торкнулося. Вона «себе вогнем спалила власним», не\n\nдочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не\n\nнасолодою ним.\n\n\n(38-40) Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при\n\nзброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй\n\nземлі!\n\n\n(41-45) Кажуть, що Леся Українка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не ціла\n\nправда. Бо це засмішна назва на ту хворобу, що жерла її. Вона вмерла від того\n\nвнутрішнього вогню, що гонив її до чину, тоді ще нездійснимого, – цю маленьку жінку з\n\nдушею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так інтенсивно,\n\nживуть коротко.\n\n\n(46-56) Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією\n\nсамотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але\n\nподібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла. Іскра людської і\n\nнаціональної гідності перейде в кожного з її духовних нащадків. Всі, навіть духовні\n\nпротивники поетки, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть\n\nскорше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» Тоді нація визнає як одного\n\nзі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед\n\nпробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави. Тоді\n\nостанки Лесі Українки в день великого свята перенесуть до українського пантеону,\n\nзбудованого своїм великим людям вільною нацією, яку вона так немилосердно картала і\n\nтак безумно любила.\n\n\nЗа *Д. Донцовим\n\n633 слова*\n\n\nСлова *вищий дух вказував страшну і величну путь* у реченні «Тоді нація визнає як одного зі своїх духовних вождів ту слабу жінку, чий вищий дух ще в темну ніч перед пробудженням народу вказував йому страшну і величну путь безумства й слави» (рядки 51-53) становлять", "answers": [{"marker": "А", "text": "уособлення"}, {"marker": "Б", "text": "гіперболу"}, {"marker": "В", "text": "літоту"}, {"marker": "Г", "text": "метафору"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Антоніми вжито в прислів’ї", "answers": [{"marker": "А", "text": "Добро далеко розходиться, а зло ще далі."}, {"marker": "Б", "text": "Не говори, що знаєш, але знай, що говориш."}, {"marker": "В", "text": "Птицю знати по пір’ю, а чоловіка по бесіді."}, {"marker": "Г", "text": "Коли хочеш щось сказати – перш подумай."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Фразеологічний зворот ужито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "За Дніпром небо ясно палало всіма кольорами веселки."}, {"marker": "Б", "text": "Минає день, тиждень, місяць і півроку збігло за водою."}, {"marker": "В", "text": "Життя людське багатогранне, і кожна його пора по-своєму прекрасна."}, {"marker": "Г", "text": "Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Простим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу."}, {"marker": "Б", "text": "На узліссі і галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава."}, {"marker": "В", "text": "Шелестить пожовкле листя, по діброві гуляють хмари."}, {"marker": "Г", "text": "Пам’ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Числівник є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить."}, {"marker": "Б", "text": "Майнули в повітрі десятки крил – і голубина зграя знялась у блакить."}, {"marker": "В", "text": "Дуб уже ріс кількадесят років."}, {"marker": "Г", "text": "Стокілометрову відстань подолали дуже швидко."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)*Щороку* під кінець травня земля набирається сили і її живлющі соки *до схочу* напоюють зело. (2)Саме під цю пору на Поліссі починає густо цвісти азалія. (3)Її жовтий цвіт мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ. (4)Душа від того яскравого суцвіття наповнюється бадьорим настроєм, веселішає, усе *довкола* набирає особливої урочистості. (5)Великі з жовтим відблиском пелюстки густо вигойдуються на тендітних ниточках, бутончики нагадують підвішену *догори* парасолю.\n\n\nОрфографічну помилку допущено в слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "щороку"}, {"marker": "Б", "text": "до схочу"}, {"marker": "В", "text": "довкола"}, {"marker": "Г", "text": "догори"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)*Щороку* під кінець травня земля набирається сили і її живлющі соки *до схочу* напоюють зело. (2)Саме під цю пору на Поліссі починає густо цвісти азалія. (3)Її жовтий цвіт мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ. (4)Душа від того яскравого суцвіття наповнюється бадьорим настроєм, веселішає, усе *довкола* набирає особливої урочистості. (5)Великі з жовтим відблиском пелюстки густо вигойдуються на тендітних ниточках, бутончики нагадують підвішену *догори* парасолю.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)*Щороку* під кінець травня земля набирається сили і її живлющі соки *до схочу* напоюють зело. (2)Саме під цю пору на Поліссі починає густо цвісти азалія. (3)Її жовтий цвіт мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ. (4)Душа від того яскравого суцвіття наповнюється бадьорим настроєм, веселішає, усе *довкола* набирає особливої урочистості. (5)Великі з жовтим відблиском пелюстки густо вигойдуються на тендітних ниточках, бутончики нагадують підвішену *догори* парасолю.\n\n\nВідокремленим означенням ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "третє"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Апостроф пишеться в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "відв..язати, п..юре, Лук..яненко, м..ята"}, {"marker": "Б", "text": "верф..ю, транс..європейський, кон..юнктура, дзв..якати"}, {"marker": "В", "text": "к..юрі, інтерв..ю, відіб..ється, з..явитися"}, {"marker": "Г", "text": "тім..я, від..їжджати, возз..єднання, ін..єкція"}, {"marker": "Д", "text": "М..юнхен, під..юджувати, верб..я, подвір..я"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "від..аль, старан..ий, нал..ю"}, {"marker": "Б", "text": "узбереж..я, розкіш..ю, ніжніст..ю"}, {"marker": "В", "text": "числен..ість, розріс..я, показн..ик"}, {"marker": "Г", "text": "стат..ею, безсон..ий, вирощен..ий"}, {"marker": "Д", "text": "бов..аніти, нескінчен..ий, ..вічливий"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "двадцять два футболісти"}, {"marker": "Б", "text": "три з половиною сантиметрів"}, {"marker": "В", "text": "двадцять чотири учня"}, {"marker": "Г", "text": "півтори літри"}, {"marker": "Д", "text": "сім цілих і вісім десятих відсотків"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Літеру *и* на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "ц..стерна, д..намо, х..рург"}, {"marker": "Б", "text": "Амер..ка, мерс.., соц..ологія"}, {"marker": "В", "text": "с..лует, д..плом, Шексп..р"}, {"marker": "Г", "text": "бр..гада, реж..м, арх..в"}, {"marker": "Д", "text": "реч..татив, такс..ст, Лейпц..г"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно узгоджено прикметники з іменниками в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "красиве панно, багатолюдний Делі, широка Міссурі, веселий месьє"}, {"marker": "Б", "text": "маленьке какаду, змістовне лібрето, високе Кіліманджаро, струнка міс"}, {"marker": "В", "text": "сонячна Перу, золоте кольє, сіре кашне, дивакуватий маестро"}, {"marker": "Г", "text": "ліричне інтермецо, козацький бароко, старе піаніно, цікаве кіно"}, {"marker": "Д", "text": "смачне манго, новий фортепіано, далека Чилі, біле жабо"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Закінчення *-у (-ю)* у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Крим, зошит, театр"}, {"marker": "Б", "text": "Байкал, університет, понеділок"}, {"marker": "В", "text": "продукт, характер, сік"}, {"marker": "Г", "text": "Тернопіль, вид, вишняк"}, {"marker": "Д", "text": "ромб, Казахстан, президент"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Неправильно побудовано словосполучення", "answers": [{"marker": "А", "text": "п’ятнадцять хвилин десятого"}, {"marker": "Б", "text": "зараз одинадцята"}, {"marker": "В", "text": "за п’ять хвилин сьома"}, {"marker": "Г", "text": "пів на першу"}, {"marker": "Д", "text": "буду після дев’ятої"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прийменник *у* на місці пропуску слід уживати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "висновок … статті, експонат … музеї, птах … небі, участь … форумі"}, {"marker": "Б", "text": "поїхати … відрядження, наймиліше … світі, покласти … узголів’я, здали … архів"}, {"marker": "В", "text": "побувати … Львові, квітник … саду, залишиться … спогадах, купити … аптеці"}, {"marker": "Г", "text": "вишня … цвіту, мешкала … Індії, оселя … рушниках, віра … безсмертя"}, {"marker": "Д", "text": "перебував … Ватикані, запевнили … добросусідстві, приведення … відповідність, заявити … відповідь"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Разом пишуться всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "напів/автомат, авіа/промисловість, режисер/постановник"}, {"marker": "Б", "text": "північно/кримський, міні/автомобіль, навчально/виховний"}, {"marker": "В", "text": "одно/разовий, давньо/український, загально/державний"}, {"marker": "Г", "text": "жовто/гарячий, жовто/блакитний, жовто/дзьобий"}, {"marker": "Д", "text": "теле/апаратура, пів/години, крем/брюле"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно вжито дієслівну форму в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Чи ти дасиш мені олівець?"}, {"marker": "Б", "text": "Стань у центрі кімнати."}, {"marker": "В", "text": "Парламент ухвале це рішення."}, {"marker": "Г", "text": "Давай зустрінемся о шостій."}, {"marker": "Д", "text": "Ходімте на вулицю."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Вставне слово, що вказує на послідовність і зв’язок думок, ужито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні."}, {"marker": "Б", "text": "Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів."}, {"marker": "В", "text": "Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати."}, {"marker": "Г", "text": "Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити."}, {"marker": "Д", "text": "Вирішити проблему допоміг би, мабуть, такий експеримент."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Кома НЕ СТАВИТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом."}, {"marker": "Б", "text": "Важким холодним сном спала земля а високо над нею притаїлися зорі."}, {"marker": "В", "text": "Тепло було й вишні цвіли рясно."}, {"marker": "Г", "text": "Дощ пройшов і світлі ручаї в синє море виливають воду."}, {"marker": "Д", "text": "В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Листки, кружляючи й шарудячи, падають додолу."}, {"marker": "Б", "text": "Читаючи цей роман, у моїх очах з’явилися сльози."}, {"marker": "В", "text": "Дівчина йшла по дорозі, весело наспівуючи бадьору пісеньку."}, {"marker": "Г", "text": "Безмежно зрадівши, Оксана закружляла в танку."}, {"marker": "Д", "text": "Відшукавши в Інтернеті інформацію, я зміг підготувати доповідь."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "накреслений, зшитий, роблячий, побачений"}, {"marker": "Б", "text": "лежачий, посивілий, зліплений, нафарбований"}, {"marker": "В", "text": "зацікавлений, помолодівший, уславлений, змарнілий"}, {"marker": "Г", "text": "розвалений, посміхаючийся, палаючий, знайдений"}, {"marker": "Д", "text": "оформлений, випечений, потемнівший, забутий"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Поширеним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Хай кожен із вас заспіває."}, {"marker": "Б", "text": "Гостям весело."}, {"marker": "В", "text": "Дідусь буде відпочивати."}, {"marker": "Г", "text": "Хлопець виявився не ликом шитий."}, {"marker": "Д", "text": "Край неба жеврів."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Учитися жити**\n\n\n(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма\n\nпро останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-\n\nцятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна\n\nмогло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій\n\nкраїні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених\n\nсвіту. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на\n\nіспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер\n\nЕйнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його\n\nздібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав\n\nнаукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-\n\nситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи\n\nні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про\n\nєдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через\n\nсерію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.\n\n\n(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –\n\nв кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи\n\nнудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І\n\nдругий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні\n\nстало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,\n\nщойно створене, зроблене, народжене.\n\n\n(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору\n\nй часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-\n\nтальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок\n\nчасу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде\n\nінакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно\n\nдовше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-\n\nненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-\n\nшення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його\n\nроботою, працею, зусиллям.\n\n\n(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-\n\nстику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти\n\nне знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-\n\nменно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-\n\nсвоєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме\n\nскажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-\n\nхові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають\n\nще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так\n\nдобре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –\n\nвільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,\n\nале, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре\n\nзнати мову – і літературну, і народну.\n\n\n(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-\n\nгатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-\n\nжань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,\n\nщо не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-\n\nдіяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так\n\nі не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для\n\nбагатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо\n\nте чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-\n\nлода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому\n\nнасущникові – міра життя.\n\n\n*За В. Стусом\n\n602 слова*\n\n\nТлумачення слова, виділеного в реченні «Це саме скажу **парадоксом**: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефахові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так добре, як було складено спочатку» (рядки 34-38) подано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "підстава, доказ, обґрунтування, підтвердження чого-небудь"}, {"marker": "Б", "text": "думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глузду, хоч насправді може й не бути хибною"}, {"marker": "В", "text": "безглуздість, нісенітниця"}, {"marker": "Г", "text": "складний, заплутаний випадок"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Учитися жити**\n\n\n(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма\n\nпро останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-\n\nцятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна\n\nмогло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій\n\nкраїні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених\n\nсвіту. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на\n\nіспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер\n\nЕйнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його\n\nздібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав\n\nнаукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-\n\nситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи\n\nні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про\n\nєдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через\n\nсерію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.\n\n\n(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –\n\nв кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи\n\nнудний початок, знаючи, що нудного буде ��агато, аж поки доберешся до цікавого. І\n\nдругий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні\n\nстало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,\n\nщойно створене, зроблене, народжене.\n\n\n(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору\n\nй часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-\n\nтальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок\n\nчасу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде\n\nінакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно\n\nдовше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-\n\nненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-\n\nшення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його\n\nроботою, працею, зусиллям.\n\n\n(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-\n\nстику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти\n\nне знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-\n\nменно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-\n\nсвоєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме\n\nскажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-\n\nхові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають\n\nще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так\n\nдобре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –\n\nвільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,\n\nале, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре\n\nзнати мову – і літературну, і народну.\n\n\n(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-\n\nгатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-\n\nжань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,\n\nщо не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-\n\nдіяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так\n\nі не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для\n\nбагатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо\n\nте чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-\n\nлода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому\n\nнасущникові – міра життя.\n\n\n*За В. Стусом\n\n602 слова*\n\n\nАнтоніми використано в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "І другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве (рядки 17-18)."}, {"marker": "Б", "text": "... Наукову працю ... взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський університет визнав її незрілою (рядки 10-11)."}, {"marker": "В", "text": "Отож людина, звикла до земної течії часу, буде інакше чути цю течію на інших орбітах (рядки 24-25)."}, {"marker": "Г", "text": "Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-своєму, от як розмовляють неосвічені люди... (рядки 33-34)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Учитися жити**\n\n\n(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма\n\nпро останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-\n\nцятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна\n\nмогло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій\n\nкраїні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених\n\nсвіту. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на\n\nіспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер\n\nЕйнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його\n\nздібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав\n\nнаукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-\n\nситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи\n\nні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про\n\nєдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через\n\nсерію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.\n\n\n(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –\n\nв кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи\n\nнудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І\n\nдругий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні\n\nстало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,\n\nщойно створене, зроблене, народжене.\n\n\n(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору\n\nй часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-\n\nтальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок\n\nчасу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде\n\nінакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно\n\nдовше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-\n\nненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-\n\nшення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його\n\nроботою, працею, зусиллям.\n\n\n(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-\n\nстику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти\n\nне знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-\n\nменно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-\n\nсвоєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме\n\nскажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-\n\nхові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають\n\nще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так\n\nдобре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –\n\nвільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,\n\nале, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре\n\nзнати мову – і літературну, і народну.\n\n\n(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-\n\nгатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-\n\nжань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,\n\nщо не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-\n\nдіяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так\n\nі не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для\n\nбагатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо\n\nте чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-\n\nлода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому\n\nнасущникові – міра життя.\n\n\n*За В. Стусом\n\n602 слова*\n\n\nДо фразеологізму **перебиватися з хліба на воду**, використаного в реченні «Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав наукову працю…» (рядки 9-10) НЕ МОЖЕ БУТИ синонімом фразеологізм", "answers": [{"marker": "А", "text": "перебиватися з юшки на квас"}, {"marker": "Б", "text": "перебиватися з копійки на копійку"}, {"marker": "В", "text": "зводити кінці"}, {"marker": "Г", "text": "зводити рахунки"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Учитися жити**\n\n\n(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма\n\nпро останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-\n\nцятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна\n\nмогло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій\n\nкраїні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених\n\nсвіту. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на\n\nіспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер\n\nЕйнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його\n\nздібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав\n\nнаукову працю – її взяв кращий фізичний жур��ал світу, а ось Цюріхський універ-\n\nситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи\n\nні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про\n\nєдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через\n\nсерію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.\n\n\n(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –\n\nв кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи\n\nнудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І\n\nдругий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні\n\nстало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,\n\nщойно створене, зроблене, народжене.\n\n\n(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору\n\nй часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-\n\nтальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок\n\nчасу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде\n\nінакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно\n\nдовше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-\n\nненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-\n\nшення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його\n\nроботою, працею, зусиллям.\n\n\n(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-\n\nстику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти\n\nне знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-\n\nменно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-\n\nсвоєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме\n\nскажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-\n\nхові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають\n\nще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так\n\nдобре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –\n\n\n\n(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-\n\nгатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-\n\nжань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,\n\nщо не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-\n\nдіяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так\n\nі не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для\n\nбагатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо\n\nте чи те. Це наївна спроба втекти від життя ��а луки задоволення. Життя не є насо-\n\nлода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому\n\nнасущникові – міра життя.\n\n\n*За В. Стусом\n\n602 слова*\n\n\nМетафора є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Бо неосвічений муляр працював, як природа, – вільно, легко, граючись, а не тужачись (рядки 38-39)."}, {"marker": "Б", "text": "У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких бажань (рядки 43-44)."}, {"marker": "В", "text": "Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення (рядок 49)."}, {"marker": "Г", "text": "Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? (рядок 47)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Учитися жити**\n\n\n(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма\n\nпро останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-\n\nцятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна\n\nмогло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій\n\nкраїні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених\n\nсвіту. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на\n\nіспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер\n\n\n\n(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –\n\nв кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи\n\nнудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І\n\nдругий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні\n\nстало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,\n\nщойно створене, зроблене, народжене.\n\n\n(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору\n\nй часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-\n\nтальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок\n\nчасу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде\n\nінакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно\n\nдовше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-\n\nненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-\n\nшення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його\n\nроботою, працею, зусиллям.\n\n\n(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-\n\nстику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти\n\nне знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-\n\nменно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-\n\nсвоєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме\n\nскажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-\n\nхові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають\n\nще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так\n\nдобре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –\n\nвільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,\n\nале, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре\n\nзнати мову – і літературну, і народну.\n\n\n(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-\n\nгатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-\n\nжань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,\n\nщо не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-\n\nдіяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так\n\nі не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для\n\nбагатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо\n\nте чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-\n\nлода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому\n\nнасущникові – міра життя.\n\n\n*За В. Стусом\n\n602 слова*\n\n\nТему тексту, що об’єднує окремі його мікротеми, сформульовано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Шкільна наука – нудна, цікава – в кінці подорожі, а не спочатку (рядки 15-16)."}, {"marker": "Б", "text": "«... Спроба втекти від життя на луки задоволення» (рядок 49) – наївна."}, {"marker": "В", "text": "Життя не є насолода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл (рядки 49-50)."}, {"marker": "Г", "text": "... Чим наповненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше (рядки 26-27)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Учитися жити**\n\n\n(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма\n\nпро останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-\n\nцятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна\n\nмогло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій\n\nкраїні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених\n\nсвіту. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на\n\nіспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер\n\n\n\n(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –\n\nв кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи\n\nнудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І\n\nдругий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні\n\nстало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,\n\nщойно с��ворене, зроблене, народжене.\n\n\n(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору\n\nй часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-\n\nтальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок\n\nчасу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде\n\nінакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно\n\nдовше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-\n\nненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-\n\nшення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його\n\nроботою, працею, зусиллям.\n\n\n(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-\n\nстику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти\n\nне знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-\n\nменно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-\n\nсвоєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме\n\nскажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-\n\nхові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають\n\nще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так\n\nдобре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –\n\nвільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,\n\nале, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре\n\nзнати мову – і літературну, і народну.\n\n\n(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-\n\nгатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-\n\nжань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,\n\nщо не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-\n\nдіяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так\n\nі не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для\n\nбагатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо\n\nте чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-\n\nлода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому\n\nнасущникові – міра життя.\n\n\n*За В. Стусом\n\n602 слова*\n\n\nГоловну думку автора подано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи початок нудний, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого (рядки 16-17)."}, {"marker": "Б", "text": "... Не втрачати часу, а наповнювати його роботою, працею, зусиллям (рядки 28-29)."}, {"marker": "В", "text": "Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, бездіяльності, безінтересу (рядки 45-46)."}, {"marker": "Г", "text": "Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так і не навчилося, хоч прожили життя (рядки 46-47)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Учитися жити**\n\n\n(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма\n\nпро останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-\n\nцятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна\n\nмогло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій\n\nкраїні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених\n\nсвіту. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на\n\nіспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер\n\n\n\n(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –\n\nв кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи\n\nнудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І\n\nдругий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні\n\nстало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,\n\nщойно створене, зроблене, народжене.\n\n\n(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору\n\nй часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-\n\nтальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок\n\nчасу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде\n\nінакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно\n\nдовше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-\n\nненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-\n\nшення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його\n\nроботою, працею, зусиллям.\n\n\n(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-\n\nстику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти\n\nне знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-\n\nменно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-\n\nсвоєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме\n\nскажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-\n\nхові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають\n\nще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так\n\nдобре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –\n\nвільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,\n\nале, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре\n\nзнати мову – і літературну, і народну.\n\n\n(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-\n\nгатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-\n\nжань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,\n\nщо не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-\n\nдіяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так\n\nі не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для\n\nбагатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо\n\nте чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-\n\nлода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому\n\nнасущникові – міра життя.\n\n\n*За В. Стусом\n\n602 слова*\n\n\nІ адресант, і адресат мовлення вказані в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати (рядок 42)."}, {"marker": "Б", "text": "Ти не знаєш, що то є стилістика? (рядки 31-32)."}, {"marker": "В", "text": "Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай, але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати (рядки 39-40)."}, {"marker": "Г", "text": "Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу (рядок 30)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Учитися жити**\n\n\n(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма\n\nпро останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-\n\nцятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна\n\nмогло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій\n\nкраїні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених\n\nсвіту. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на\n\nіспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер\n\n\n\n(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –\n\nв кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи\n\nнудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І\n\nдругий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні\n\nстало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,\n\nщойно створене, зроблене, народжене.\n\n\n(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору\n\nй часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-\n\nтальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок\n\nчасу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде\n\nінакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно\n\nдовше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-\n\nненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-\n\nшення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його\n\nроботою, працею, зусиллям.\n\n\n(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-\n\nстику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти\n\nне знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-\n\nменно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-\n\nсвоєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме\n\nскажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-\n\nхові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають\n\nще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так\n\nдобре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –\n\nвільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,\n\nале, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре\n\nзнати мову – і літературну, і народну.\n\n\n(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-\n\nгатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-\n\nжань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,\n\nщо не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-\n\nдіяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так\n\nі не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для\n\nбагатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо\n\nте чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-\n\nлода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому\n\nнасущникові – міра життя.\n\n\n*За В. Стусом\n\n602 слова*\n\n\nВідрізняється від інших за стилістичними особливостями речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "На велике щастя для науки, інакше був би інженер Ейнштейн, а не геній (рядки 7-8)."}, {"marker": "Б", "text": "Однак Ейнштейна могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій країні (рядки 3-5)."}, {"marker": "В", "text": "Усі тіла рухаються і всі взаємодіють (рядок 22)."}, {"marker": "Г", "text": "Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно, що не встояв, що піддався звабі (рядки 44-45)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки\n\n *Радуйся, ой радуйся, земле –\n Син Божий народився*\n\n узяті з твору, що належить до", "answers": [{"marker": "А", "text": "календарно-обрядових пісень"}, {"marker": "Б", "text": "родинно-побутових пісень"}, {"marker": "В", "text": "соціально-побутових пісень"}, {"marker": "Г", "text": "балад"}, {"marker": "Д", "text": "історичних пісень"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Висловлення зі «Слова про Ігорів похід» «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем» належить", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ростиславові"}, {"marker": "Б", "text": "Святославові"}, {"marker": "В", "text": "Володимирові"}, {"marker": "Г", "text": "Ігореві"}, {"marker": "Д", "text": "Олегові"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Мораль у байках Григорія Сковороди названа автором", "answers": [{"marker": "А", "text": "«мудрість»"}, {"marker": "Б", "text": "«висновок»"}, {"marker": "В", "text": "«повчання»"}, {"marker": "Г", "text": "«сила»"}, {"marker": "Д", "text": "«настанова»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Характеристика «Золото – не дівка! […] Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе і матір свою на світі держить…» стосується", "answers": [{"marker": "А", "text": "Марусі («Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка)"}, {"marker": "Б", "text": "Устини («Інститутка» Марка Вовчка)"}, {"marker": "В", "text": "Наталки («Наталка Полтавка» Івана Котляревського)"}, {"marker": "Г", "text": "Мелашки («Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького)"}, {"marker": "Д", "text": "Марічки («Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Енеїду» Івана Котляревського написано", "answers": [{"marker": "А", "text": "ямбом"}, {"marker": "Б", "text": "хореєм"}, {"marker": "В", "text": "дактилем"}, {"marker": "Г", "text": "амфібрахієм"}, {"marker": "Д", "text": "анапестом"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "П’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» починається піснею", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Віють вітри, віють буйні…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ой під вишнею, під черешнею…»"}, {"marker": "В", "text": "«Всякому городу нрав і права…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Де згода в сімействі…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Віє вітер горою…»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок поезії Тараса Шевченка та з’ясуйте, кому присвячений твір.\n\n *… Замовк неборака, сиротами кинув\n І гори, і море, де вперше витав,\n Де ватагу пройдисвіта\n Водив за собою, –\n Все осталось, все сумує,\n Як руїни Трої.\n Все сумує, – тільки слава\n Сонцем засіяла.\n Не вмре кобзар, бо навіки\n Його привітала.*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іванові Вишенському"}, {"marker": "Б", "text": "Григорієві Сковороді"}, {"marker": "В", "text": "Іванові Котляревському"}, {"marker": "Г", "text": "Григорієві Квітці-Основ’яненку"}, {"marker": "Д", "text": "Пантелеймонові Кулішу"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок, визначте автора та використані поетичні фігури.\n\n *Народе мій, замучений, розбитий,\n Мов паралітик той на роздорожжу,\n Людським презирством, ніби струпом, вкритий!\n Твоїм будущим душу я тривожу,\n Від сорому, який нащадків пізніх\n Палитиме, заснути я не можу.*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тарас Шевченко; інверсія, тавтологія"}, {"marker": "Б", "text": "Леся Українка; інверсія, оксиморон"}, {"marker": "В", "text": "Іван Франко; інверсія, риторичне звертання"}, {"marker": "Г", "text": "Микола Вороний; інверсія, антитеза"}, {"marker": "Д", "text": "Олександр Олесь; інверсія, анафора"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнят��", "answers": [{"marker": "А", "text": "захватом величчю царської особи"}, {"marker": "Б", "text": "вірнопідданськими почуттями до царя"}, {"marker": "В", "text": "їдким сарказмом"}, {"marker": "Г", "text": "легкою іронією"}, {"marker": "Д", "text": "урочистим пафосом"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Чорна рада» Пантелеймона Куліша", "answers": [{"marker": "А", "text": "історичний роман"}, {"marker": "Б", "text": "роман у новелах"}, {"marker": "В", "text": "біографічний роман"}, {"marker": "Г", "text": "пригодницький роман"}, {"marker": "Д", "text": "соціально-психологічний роман"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Боротьба за гетьманську булаву в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» точиться між", "answers": [{"marker": "А", "text": "Хмельницьким і Барабашем"}, {"marker": "Б", "text": "Остряницею і Черкесом"}, {"marker": "В", "text": "Пушкарем і Шибалистом"}, {"marker": "Г", "text": "Сомком і Брюховецьким"}, {"marker": "Д", "text": "Туром і Шраменком"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Справжні ім’я та прізвище Марка Вовчка", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лариса Косач"}, {"marker": "Б", "text": "Марія Вілінська"}, {"marker": "В", "text": "Панас Рудченко"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Білик"}, {"marker": "Д", "text": "Михайло Драгоманов"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Слова «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака» характеризують героя «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького", "answers": [{"marker": "А", "text": "Омелька"}, {"marker": "Б", "text": "осавули"}, {"marker": "В", "text": "волосного"}, {"marker": "Г", "text": "Лавріна"}, {"marker": "Д", "text": "Карпа"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Співавтором роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "Б", "text": "Михайло Драгоманов"}, {"marker": "В", "text": "Микола Костомаров"}, {"marker": "Г", "text": "Михайло Павлик"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Білик"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Кульмінацією новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "звільнення письменника від залізних обійм міста"}, {"marker": "Б", "text": "зустріч митця з селянином"}, {"marker": "В", "text": "звернення героя до сонця"}, {"marker": "Г", "text": "пісня жайворонка"}, {"marker": "Д", "text": "прощання з нивами"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У романі Василя Барки «Жовтий князь» символом невмирущості народу виступає", "answers": [{"marker": "А", "text": "церковна чаша"}, {"marker": "Б", "text": "бабуся"}, {"marker": "В", "text": "хлібина"}, {"marker": "Г", "text": "срібний ланцюжок"}, {"marker": "Д", "text": "вишитий рушник"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**\n\n\n*Як почуєш вночі край свойого вікна,\n\nЩо щось плаче і хлипає важко,\n\nНе тривожся зовсім, не збавляй собі сна.\n\nНе дивися в той бік, моя пташко!*\n\n\n*Се не та сирота, що без мами блука,\n\nНе голодний жебрак, моя зірко;\n\nСе розпука моя, невтишима тоска,\n\nСе любов моя плаче так гірко.*\n\n\nТвір належить до", "answers": [{"marker": "А", "text": "громадянської лірики"}, {"marker": "Б", "text": "філософської лірики"}, {"marker": "В", "text": "пейзажної лірики"}, {"marker": "Г", "text": "інтимної лірики"}, {"marker": "Д", "text": "медитативної лірики"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**\n\n\n*Як почуєш вночі край свойого вікна,\n\nЩо щось плаче і хлипає важко,\n\nНе тривожся зовсім, не збавляй собі сна.\n\nНе дивися в той бік, моя пташко!*\n\n\n*Се не та сирота, що без мами блука,\n\nНе голодний жебрак, моя зірко;\n\nСе розпука моя, невтишима тоска,\n\nСе любов моя плаче так гірко.*\n\n\nПоезію включено до збірки", "answers": [{"marker": "А", "text": "«З вершин і низин»"}, {"marker": "Б", "text": "«Зів’яле листя»"}, {"marker": "В", "text": "«Мій Ізмарагд»"}, {"marker": "Г", "text": "«Давнє й нове»"}, {"marker": "Д", "text": "«Із днів журби»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**\n\n\n*Як почуєш вночі край свойого вікна,\n\nЩо щось плаче і хлипає важко,\n\nНе тривожся зовсім, не збавляй собі сна.\n\nНе дивися в той бік, моя пташко!*\n\n\n*Се не та сирота, що без мами блука,\n\nНе голодний жебрак, моя зірко;\n\nСе розпука моя, невтишима тоска,\n\nСе любов моя плаче так гірко.*\n\n\nГоворячи в другій строфі про свою любов, поет використовує", "answers": [{"marker": "А", "text": "антитезу"}, {"marker": "Б", "text": "тавтологію"}, {"marker": "В", "text": "риторичне звертання"}, {"marker": "Г", "text": "риторичне запитання"}, {"marker": "Д", "text": "оксиморон"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**\n\n\n*Як почуєш вночі край свойого вікна,\n\nЩо щось плаче і хлипає важко,\n\nНе тривожся зовсім, не збавляй собі сна.\n\nНе дивися в той бік, моя пташко!*\n\n\n*Се не та сирота, що без мами блука,\n\nНе голодний жебрак, моя зірко;\n\nСе розпука моя, невтишима тоска,\n\nСе любов моя плаче так гірко.*\n\n\nВіршовий розмір твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "хорей"}, {"marker": "Б", "text": "ямб"}, {"marker": "В", "text": "дактиль"}, {"marker": "Г", "text": "амфібрахій"}, {"marker": "Д", "text": "анапест"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**\n\n\n*Як почуєш вночі край свойого вікна,\n\nЩо щось плаче і хлипає важко,\n\nНе тривожся зовсім, не збавляй собі сна.\n\nНе дивися в той бік, моя пташко!*\n\n\n*Се не та сирота, що без мами блука,\n\nНе голодний жебрак, моя зірко;\n\nСе розпука моя, невтишима тоска,\n\nСе любов моя плаче так гірко.*\n\n\nУ творі використано", "answers": [{"marker": "А", "text": "паралельне римування"}, {"marker": "Б", "text": "перехресне римування"}, {"marker": "В", "text": "кільцеве римування"}, {"marker": "Г", "text": "білий вірш"}, {"marker": "Д", "text": "монориму"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Антоніми вжито в прислів’ї", "answers": [{"marker": "А", "text": "Глибше орати – більше сіна мати."}, {"marker": "Б", "text": "Шануй учителя, як родителя."}, {"marker": "В", "text": "Не бажай синові багатства, а бажай розуму."}, {"marker": "Г", "text": "У червні на полі густо, а надворі пусто."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Фразеологізм *стріляний горобець* означає", "answers": [{"marker": "А", "text": "боязкий"}, {"marker": "Б", "text": "кмітливий"}, {"marker": "В", "text": "досвідчений"}, {"marker": "Г", "text": "сміливий"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Простим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Не доля вирішує – людина творить свою долю."}, {"marker": "Б", "text": "Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг."}, {"marker": "В", "text": "Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах."}, {"marker": "Г", "text": "Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Числівник є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тричі крига замерзала, тричі розтавала."}, {"marker": "Б", "text": "Козацький полк ділився на сотні."}, {"marker": "В", "text": "На репетицію прийшло п’ятеро хлопців."}, {"marker": "Г", "text": "Раптово вдарив двадцятиградусний мороз."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери речень**) і виконайте завдання**\n\n\n(1) Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! (2) Чия буйна фантазія позбирала їх із *усіх-усюд* до цього товариського гурту, й тепер вони створили мальовничу строкату сім’ю! (3) Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, *без упину* манив загадковим затишком. (4) Батько *рано-вранці* йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить наче здибався зі знайомою людиною. (5) Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й посаджені ще *позаторік* зовсім молоденькі яблуньки.\n\n\nОрфографічну помилку допущено в слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "усіх-усюд"}, {"marker": "Б", "text": "без упину"}, {"marker": "В", "text": "рано-вранці"}, {"marker": "Г", "text": "позаторік"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери речень**) і виконайте завдання**\n\n\n(1) Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! (2) Чия буйна фантазія позбирала їх із *усіх-усюд* до цього товариського гурту, й тепер вони створили мальовничу строкату сім’ю! (3) Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, *без упину* манив загадковим затишком. (4) Батько *рано-вранці* йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить наче здибався зі знайомою людиною. (5) Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й посаджені ще *позаторік* зовсім молоденькі яблуньки.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери речень**) і виконайте завдання**\n\n\n(1) Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! (2) Чия буйна фантазія позбирала їх із *усіх-усюд* до цього товариського гурту, й тепер вони створили мальовничу строкату сім’ю! (3) Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, *без упину* манив загадковим затишком. (4) Батько *рано-вранці* йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить наче здибався зі знайомою людиною. (5) Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й посаджені ще *позаторік* зовсім молоденькі яблуньки.\n\n\nВідокремленим означенням ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Префікс *при-* пишеться в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "пр..бувати, пр..гарний, пр..везений, пр..писаний"}, {"marker": "Б", "text": "пр..вертати, пр..балтійський, пр..леглий, пр..сяга"}, {"marker": "В", "text": "пр..клеєний, пр..сісти, пр..тримати, пр..веселий"}, {"marker": "Г", "text": "пр..кручувати, пр..старий, пр..вітання, пр..вітний"}, {"marker": "Д", "text": "пр..кликаний, пр..класти, пр..дивний, пр..нести"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Літеру *и* на місці крапок треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "д..р..жабль, през..дент, п’єд..стал, Амер..ка"}, {"marker": "Б", "text": "мереж..во, реч..татив, вел..чезний, С..рія"}, {"marker": "В", "text": "к..шеня, Пак..стан, дез..нфекція, л..ман"}, {"marker": "Г", "text": "мар..во, Ват..кан, Флор..да, кр..тичний"}, {"marker": "Д", "text": "с..нус, кор..да, рец..див, дез..нформація"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Апостроф пишеться в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "верхів..я, довір..я, різдв..яний, пов..язаний"}, {"marker": "Б", "text": "круп..є, міжбрів..я, р..яска, з..юрмитися"}, {"marker": "В", "text": "мін..юст, верб..я, перемир..я, інтерв..ю"}, {"marker": "Г", "text": "сузір..я, під..яремний, зв..язківець, б..юджет"}, {"marker": "Д", "text": "зав..язь, роз..єднати, ін..єкція, бр..яжчати"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "облич..я, гусен..я, барок..овий, щаст..я"}, {"marker": "Б", "text": "лист..я, фарбован..ий, молодіст..ю, від..іл"}, {"marker": "В", "text": "червон..а, Галич..ина, набран..ий, священ..ий"}, {"marker": "Г", "text": "безсмерт..я, побуквен..ий, фін..ський, піц..а"}, {"marker": "Д", "text": "повіст..ю, солов’їн..ий, щен..я, бут..я"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Допущено помилку у відмінюванні числівника", "answers": [{"marker": "А", "text": "шестистам чотирнадцятьом"}, {"marker": "Б", "text": "семидесятьох п’ятьох"}, {"marker": "В", "text": "на вісімдесяти дев’яти"}, {"marker": "Г", "text": "сорока чотирма"}, {"marker": "Д", "text": "чотирьомстам трьом"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "п’ять з половиною кілограм"}, {"marker": "Б", "text": "три стола"}, {"marker": "В", "text": "півтора сантиметри"}, {"marker": "Г", "text": "чотири художники"}, {"marker": "Д", "text": "п’ять цілих і сім десятих тонн"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Неправильно побудовано словосполучення", "answers": [{"marker": "А", "text": "неправильна відповідь"}, {"marker": "Б", "text": "приймати участь"}, {"marker": "В", "text": "наполягати на своєму"}, {"marker": "Г", "text": "відчинити двері"}, {"marker": "Д", "text": "провести захід"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прикладки слід писати в лапках у всіх словосполученнях рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "озеро Світязь, цукерки Ведмедик, село Веселе"}, {"marker": "Б", "text": "квітка тюльпан, напій Фанта, пес Пірат"}, {"marker": "В", "text": "місто Прилуки, фірма Оріон, роман Московіада"}, {"marker": "Г", "text": "готель Харків, печиво Сюрприз, комедія Мина Мазайло"}, {"marker": "Д", "text": "фільм Сяяння, дівчина Марійка, холодильник Норд"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Разом пишуться всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "напів/автомат, авіа/промисловість, режисер/постановник"}, {"marker": "Б", "text": "північно/кримський, відео/апаратура, навчально/виховний"}, {"marker": "В", "text": "одно/разовий, давньо/український, загально/державний"}, {"marker": "Г", "text": "електро/устаткування, фізико/географічний, західно/український"}, {"marker": "Д", "text": "теле/компанія, пів/години, крем/брюле"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Не змінюються всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "створивши, замолоду, бюро, театр"}, {"marker": "Б", "text": "ложе, пенсне, рагу, ледве"}, {"marker": "В", "text": "поні, дивно, зранку, маестро"}, {"marker": "Г", "text": "човен, шість, мій, читав"}, {"marker": "Д", "text": "кенгуру, кімоно, віче, пишучи"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Поширене означення НЕ ВІДОКРЕМЛЮЄТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Приголомшений велемудрою наукою я підводжуся з охололої стерні."}, {"marker": "Б", "text": "Шепіт пальмових гаїв і сузір’я схожі на тяжкі виноградні грона п’янять серце морехода."}, {"marker": "В", "text": "Двічі тяжко поранений раз майже вбитий Устим аж тоді в степу повірив, що вцілів."}, {"marker": "Г", "text": "Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками."}, {"marker": "Д", "text": "Стомлені дорогою ми майже не розмовляли ледве тримаючись на ногах."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Букви *я, ю, є, ї* позначають два звуки в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "інтерв’ю, нянька, професія, ягуар"}, {"marker": "Б", "text": "рельєф, торф’яний, фантазія, об’їзд"}, {"marker": "В", "text": "пів яблука, клієнт, зброяр, лялька"}, {"marker": "Г", "text": "явір, земля, слов’янський, ескадрилья"}, {"marker": "Д", "text": "ідея, юстиція, конферансьє, життєпис"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Тире між підметом і присудком НЕ ПОТРІБНЕ в реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "У наш час екологія це розгалужена система наук."}, {"marker": "Б", "text": "Козак як мала дитина."}, {"marker": "В", "text": "Природа ось законодавець смаку краси і досконалості."}, {"marker": "Г", "text": "Вода добрий друг і помічник людини."}, {"marker": "Д", "text": "Баобаб дуже високе дерево."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Закінчення *-а(я)* у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "вівторок, параграф, луг, Ужгород"}, {"marker": "Б", "text": "гектар, автомобіль, характер, ясен"}, {"marker": "В", "text": "Дніпро, квадрат, шлунок, Кривий Ріг"}, {"marker": "Г", "text": "четвер, мільйон, вік, Тернопіль"}, {"marker": "Д", "text": "бюлетень, суглоб, Куліш, млин"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Поширеним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Три верби схилилися."}, {"marker": "Б", "text": "Сіно було свіже, зелене, пахуче."}, {"marker": "В", "text": "Сонце трудиться в поті чола."}, {"marker": "Г", "text": "Час минає."}, {"marker": "Д", "text": "Хлопці накивали п’ятами."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Доберіть до фразеологізму *\"Видно пана по халявах\"* відповідне йому значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "людина розкривається в її поведінці"}, {"marker": "Б", "text": "про людину судять з її зовнішнього вигляду"}, {"marker": "В", "text": "досягти чогось постійною роботою"}, {"marker": "Г", "text": "людина з великим досвідом"}, {"marker": "Д", "text": "власною працею добувати засоби для існування"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Доберіть до фразеологізму *\"За милу душу\"* відповідне йому значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "цілком даремно"}, {"marker": "Б", "text": "дуже сильно діяти"}, {"marker": "В", "text": "охоче, з дуже великим задоволенням"}, {"marker": "Г", "text": "про щиру, лагідну людину"}, {"marker": "Д", "text": "робити щось приємне"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Доберіть до фразеологізму *\"Як у колесі білка\"* відповідне йому значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "про моторну, вертку людину"}, {"marker": "Б", "text": "бути дуже заклопотаним"}, {"marker": "В", "text": "бігати без передишки"}, {"marker": "Г", "text": "безоглядно тікати"}, {"marker": "Д", "text": "поспішати, захекатися"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Доберіть до фразеологізму *\"Бити в хвіст і в гриву\"* відповідне йому значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "ризикувати"}, {"marker": "Б", "text": "завдати збитків"}, {"marker": "В", "text": "діяти рішуче, енергійно"}, {"marker": "Г", "text": "дуже сильно діяти"}, {"marker": "Д", "text": "бити різкою, дати волю діям"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**\n\n\n**Хто є ми самі?**\n\n\n(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,\n\nвоно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-\n\nчимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...\n\nОрганізована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?\n\nІ дати на це виразну відповідь ми вагаємося.\n\n\n(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно\n\nзаслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,\n\nоцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна\n\nмаса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-\n\nновних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-\n\nська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-\n\nтично вжити? Не всім це ясно.\n\n\n(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не\n\nнове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які\n\nживуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище\n\nсвідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в\n\nстані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-\n\nпільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-\n\nність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –\n\nось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить\n\nзламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-\n\nчить перекреслити своє моральне обличчя.\n\n\n(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-\n\nманною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то\n\nчому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-\n\nваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-\n\nжує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої\n\nсвідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка\n\nвелика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може\n\nмати міцного морального хребта, не може бути повним характером.\n\n\n(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його\n\nісторія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-\n\nрода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.\n\nВтручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-\n\nшій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,\n\nа щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,\n\nа в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-\n\nзили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги\n\nборонитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-\n\nли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам\n\nвимовляти так, як хочуть вони.\n\n\n(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-\n\nшого, особливо міського, населення з національного погляду не належить\n\nні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-\n\nка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче\n\nбачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-\n\nцях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас\n\nв очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-\n\nності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,\n\nякі книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,\n\nне все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,\n\nяк це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...\n\nА коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-\n\nчить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,\n\nвічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.\n\n\n*За У. Самчуком\n\n(602 слова)*\n\n\n \n\n\nСлово *гідність* у висловленні «Наша душа готова для сприйняття лише тих суспільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська **гідність**», можна замінити словом", "answers": [{"marker": "А", "text": "ґречність"}, {"marker": "Б", "text": "шляхетність"}, {"marker": "В", "text": "гонор"}, {"marker": "Г", "text": "самоповага"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**\n\n\n**Хто є ми самі?**\n\n\n(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,\n\nвоно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-\n\nчимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...\n\nОрганізована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?\n\nІ дати на це виразну відповідь ми вагаємося.\n\n\n(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно\n\nзаслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,\n\nоцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна\n\nмаса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-\n\nновних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-\n\nська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-\n\nтично вжити? Не всім це ясно.\n\n\n(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не\n\nнове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які\n\nживуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище\n\nсвідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в\n\nстані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-\n\nпільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-\n\nність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –\n\nось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить\n\nзламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-\n\nчить перекреслити своє моральне обличчя.\n\n\n(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-\n\nманною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то\n\nчому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-\n\nваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-\n\nжує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої\n\nсвідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка\n\nвелика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може\n\nмати міцного морального хребта, не може бути повним характером.\n\n\n(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його\n\nісторія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-\n\nрода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.\n\nВтручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-\n\nшій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,\n\nа щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,\n\nа в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-\n\nзили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги\n\nборонитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-\n\nли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам\n\nвимовляти так, як хочуть вони.\n\n\n(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-\n\nшого, особливо міського, населення з національного погляду не належить\n\nні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-\n\nка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче\n\nбачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-\n\nцях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас\n\nв очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-\n\nності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,\n\nякі книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,\n\nне все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,\n\nяк це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...\n\nА коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-\n\nчить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,\n\nвічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.\n\n\n*За У. Самчуком\n\n(602 слова)*\n\n\nВиділений фразеологізм має у висловленні «На кожному кроці бачимо **чорним по білому** писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...» значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "важко зрозуміти, усвідомити, з’ясувати що-небудь або розібратися в чомусь"}, {"marker": "Б", "text": "загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ"}, {"marker": "В", "text": "цілком ясно, виразно, чітко, зрозуміло"}, {"marker": "Г", "text": "явно, відкрито, відверто"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**\n\n\n**Хто є ми самі?**\n\n\n(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,\n\nвоно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-\n\nчимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...\n\nОрганізована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?\n\nІ дати на це виразну відповідь ми вагаємося.\n\n\n(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно\n\nзаслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,\n\nоцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна\n\nмаса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-\n\nновних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-\n\nська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-\n\nтично вжити? Не всім це ясно.\n\n\n(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не\n\nнове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які\n\nживуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище\n\nсвідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в\n\nстані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-\n\nпільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-\n\nність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –\n\nось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить\n\nзламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-\n\nчить перекреслити своє моральне обличчя.\n\n\n(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-\n\nманною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то\n\nчому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-\n\nваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-\n\nжує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої\n\nсвідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка\n\nвелика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може\n\nмати міцного морального хребта, не може бути повним характером.\n\n\n(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його\n\nісторія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-\n\nрода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.\n\nВтручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-\n\nшій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,\n\nа щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,\n\nа в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-\n\nзили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги\n\nборонитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-\n\nли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам\n\nвимовляти так, як хочуть вони.\n\n\n(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-\n\nшого, особливо міського, населення з національного погляду не належить\n\nні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-\n\nка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче\n\nбачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-\n\nцях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас\n\nв очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-\n\nності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,\n\nякі книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,\n\nне все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,\n\nяк це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...\n\nА коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-\n\nчить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,\n\nвічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.\n\n\n*За У. Самчуком\n\n(602 слова)*\n\n\nФігуру, уживану в текстах публіцистичного стилю мовлення, містять усі уривки з тексту, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках – ось основна заповідь людини-європейця (рядки 19–20)."}, {"marker": "Б", "text": "За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже (рядок 13)."}, {"marker": "В", "text": "Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно... (рядки 50–52)."}, {"marker": "Г", "text": "Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до нашого господарства (рядки 33–34)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**\n\n\n**Хто є ми самі?**\n\n\n(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,\n\nвоно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-\n\nчимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...\n\nОрганізована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?\n\nІ дати на це виразну відповідь ми вагаємося.\n\n\n(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно\n\nзаслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,\n\nоцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна\n\nмаса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-\n\nновних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-\n\nська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-\n\nтично вжити? Не всім це ясно.\n\n\n(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не\n\nнове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які\n\nживуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище\n\nсвідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в\n\nстані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-\n\nпільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-\n\nність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –\n\nось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить\n\nзламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-\n\nчить перекреслити своє моральне обличчя.\n\n\n(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-\n\nманною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то\n\nчому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-\n\nваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-\n\nжує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої\n\nсвідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка\n\nвелика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може\n\nмати міцного морального хребта, не може бути повним характером.\n\n\n(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його\n\nісторія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-\n\nрода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.\n\nВтручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-\n\nшій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,\n\nа щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,\n\nа в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-\n\nзили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги\n\nборонитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-\n\nли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам\n\nвимовляти так, як хочуть вони.\n\n\n(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-\n\nшого, особливо міського, населення з національного погляду не належить\n\nні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-\n\nка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче\n\nбачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-\n\nцях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас\n\nв очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-\n\nності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,\n\nякі книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,\n\n\n\n*За У. Самчуком\n\n(602 слова)*\n\n\nЗагальним стосовно інших є зміст висловлення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше."}, {"marker": "Б", "text": "І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас природа."}, {"marker": "В", "text": "Це було постійне ламання нас, нищення нас."}, {"marker": "Г", "text": "Навіть ті чи інші літери казали нам вимовляти так, як хочуть вони."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**\n\n\n**Хто є ми самі?**\n\n\n(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,\n\nвоно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-\n\nчимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...\n\nОрганізована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?\n\nІ дати на це виразну відповідь ми вагаємося.\n\n\n(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно\n\nзаслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,\n\nоцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна\n\n\n\n(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не\n\nнове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які\n\nживуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище\n\nсвідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в\n\nстані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-\n\nпільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-\n\nність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –\n\nось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить\n\nзламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-\n\nчить перекреслити своє моральне обличчя.\n\n\n(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-\n\nманною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то\n\nчому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-\n\nваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-\n\nжує себе на небуття. Національна свідомість – це пер��а передумова широкої\n\nсвідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка\n\nвелика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може\n\nмати міцного морального хребта, не може бути повним характером.\n\n\n(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його\n\nісторія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-\n\nрода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.\n\nВтручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-\n\nшій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,\n\nа щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,\n\nа в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-\n\nзили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги\n\nборонитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-\n\nли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам\n\nвимовляти так, як хочуть вони.\n\n\n(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-\n\nшого, особливо міського, населення з національного погляду не належить\n\nні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-\n\nка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче\n\nбачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-\n\nцях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас\n\nв очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-\n\nності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,\n\nякі книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,\n\nне все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,\n\nяк це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...\n\nА коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-\n\nчить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,\n\nвічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.\n\n\n*За У. Самчуком\n\n(602 слова)*\n\n\nТекст «Хто є ми самі?» за типом мовлення є", "answers": [{"marker": "А", "text": "описом"}, {"marker": "Б", "text": "розповіддю"}, {"marker": "В", "text": "роздумом"}, {"marker": "Г", "text": "роздумом з елементами опису"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**\n\n\n**Хто є ми самі?**\n\n\n(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,\n\nвоно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-\n\nчимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...\n\nОрганізована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?\n\nІ дати на це виразну відповідь ми вагаємося.\n\n\n(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно\n\nзаслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,\n\nоцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна\n\n\n\n(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не\n\nнове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які\n\nживуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище\n\nсвідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в\n\nстані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-\n\nпільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-\n\nність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –\n\nось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить\n\nзламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-\n\nчить перекреслити своє моральне обличчя.\n\n\n(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-\n\nманною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то\n\nчому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-\n\nваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-\n\nжує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої\n\nсвідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка\n\nвелика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може\n\nмати міцного морального хребта, не може бути повним характером.\n\n\n(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його\n\nісторія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-\n\nрода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.\n\nВтручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-\n\nшій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,\n\nа щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,\n\nа в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-\n\nзили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги\n\nборонитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-\n\nли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам\n\nвимовляти так, як хочуть вони.\n\n\n(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-\n\nшого, особливо міського, населення з національного погляду не належить\n\nні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-\n\nка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче\n\nбачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-\n\nцях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас\n\nв очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-\n\nності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,\n\nякі книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,\n\nне все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,\n\nяк це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...\n\nА коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-\n\nчить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,\n\nвічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.\n\n\n*За У. Самчуком\n\n(602 слова)*\n\n\nТезу, яку доводять інші висловлення, сформульовано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно заслуговуємо на назву народ."}, {"marker": "Б", "text": "... Величезна маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність і національну свідомість."}, {"marker": "В", "text": "... Величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду не належить ні до якого народу, не говорить ні одною мовою."}, {"marker": "Г", "text": "На кожному кроці бачимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?.. Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей? І дати на це виразну відповідь ми вагаємося."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**\n\n\n**Хто є ми самі?**\n\n\n(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,\n\nвоно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-\n\nчимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...\n\nОрганізована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?\n\nІ дати на це виразну відповідь ми вагаємося.\n\n\n(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно\n\nзаслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,\n\nоцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна\n\n\n\n(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не\n\nнове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які\n\nживуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище\n\nсвідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в\n\nстані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-\n\nпільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-\n\nність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –\n\nось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить\n\nзламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-\n\nчить перекреслити своє моральне обличчя.\n\n\n(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-\n\nманною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то\n\nчому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-\n\nваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-\n\nжує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої\n\nсвідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка\n\nвелика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може\n\nмати міцного морального хребта, не може бути повним характером.\n\n\n(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його\n\nісторія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-\n\nрода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.\n\nВтручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-\n\nшій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,\n\nа щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,\n\nа в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-\n\nзили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги\n\nборонитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-\n\nли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам\n\nвимовляти так, як хочуть вони.\n\n\n(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-\n\nшого, особливо міського, населення з національного погляду не належить\n\nні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-\n\nка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче\n\nбачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-\n\nцях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас\n\nв очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-\n\nності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,\n\nякі книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,\n\nне все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,\n\nяк це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...\n\nА коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-\n\nчить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,\n\nвічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.\n\n\n*За У. Самчуком\n\n(602 слова)*\n\n\nТезою, що її спростовує решта висловлень, є висловлення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Поганий, фальшивий, розрахований на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуджує себе на небуття."}, {"marker": "Б", "text": "Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером."}, {"marker": "В", "text": "Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомої і творчої діяльності взагалі."}, {"marker": "Г", "text": "Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то чому ж не можемо лишитись і ми такими?"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**\n\n\n**Хто є ми самі?**\n\n\n(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,\n\nвоно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-\n\nчимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...\n\nОрганізована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?\n\nІ дати на це виразну відповідь ми вагаємося.\n\n\n(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно\n\nзаслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,\n\nоцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна\n\n\n\n(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не\n\nнове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які\n\nживуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище\n\nсвідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в\n\nстані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-\n\nпільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-\n\nність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –\n\nось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить\n\nзламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-\n\nчить перекреслити своє моральне обличчя.\n\n\n(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-\n\nманною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то\n\nчому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-\n\nваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-\n\nжує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої\n\nсвідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка\n\nвелика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може\n\nмати міцного морального хребта, не може бути повним характером.\n\n\n(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його\n\nісторія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-\n\nрода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.\n\nВтручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-\n\nшій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,\n\nа щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,\n\nа в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-\n\nзили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги\n\nборонитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-\n\nли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам\n\nвимовляти так, як хочуть вони.\n\n\n(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-\n\nшого, особливо міського, населення з національного погляду не належить\n\nні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-\n\nка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче\n\nбачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-\n\nцях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас\n\nв очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч твор��ої актив-\n\nності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,\n\nякі книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,\n\nне все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,\n\nяк це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...\n\nА коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-\n\nчить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,\n\nвічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.\n\n\n*За У. Самчуком\n\n(602 слова)*\n\n\nОзнаки стилю мовлення, притаманні тексту «Хто є ми самі?», описано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "використання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів, повторів, наявність питальних речень, у тому числі риторичних запитань, окличних речень, оцінних суджень"}, {"marker": "Б", "text": "уживання термінів, перевага складних конструкцій над простими, повних речень над неповними, точність, логічність викладу"}, {"marker": "В", "text": "необмежене використання мовних засобів, широке вживання слів у переносному значенні, емоційно забарвленої лексики, метафоричність, образність викладу"}, {"marker": "Г", "text": "уживання канцелярської лексики, нейтральних мовних засобів, відсутність емоційно забарвлених слів"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Рядки\n\n *– Купайло, Купайло!\n Де ти зимувало?\n – Зимувало в лісі,\n Ночувало в стрісі,\n Зимувало в пір’ячку,\n Літувало в зіллячку*\n\n взяті з твору, що належить до", "answers": [{"marker": "А", "text": "календарно-обрядових пісень"}, {"marker": "Б", "text": "родинно-побутових пісень"}, {"marker": "В", "text": "соціально-побутових пісень"}, {"marker": "Г", "text": "балад"}, {"marker": "Д", "text": "історичних пісень"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Портрет «Стоїш ти в обороні, прищеш на воїв стрілами, гримиш об шоломи мечами харалужними. Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать поганії голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр-туре» стосується героя «Слова про похід Ігорів»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Всеволода"}, {"marker": "Б", "text": "Святослава"}, {"marker": "В", "text": "Ігоря"}, {"marker": "Г", "text": "Олега"}, {"marker": "Д", "text": "Володимира"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Історичні події народного повстання 1768 року – тема твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада» Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "Б", "text": "«Кавказ» Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного"}, {"marker": "Г", "text": "«Гайдамаки» Тараса Шевченка"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні» Олександра Довженка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з поеми Тараса Шевченка «Сон», визначте, кого з українських гетьманів згадує автор.\n\n\n*Що ти зробив з козаками?\n\nБолота засипав\n\nБлагородними костями;\n\nПоставив столицю\n\nНа їх трупах катованих!\n\nІ в темній темниці\n\nМене, вольного гетьмана,\n\nГолодом замучив\n\nУ кайданах…*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Богдан Хмельницький"}, {"marker": "Б", "text": "Петро Дорошенко"}, {"marker": "В", "text": "Петро Конашевич-Сагайдачний"}, {"marker": "Г", "text": "Павло Полуботок"}, {"marker": "Д", "text": "Дем’ян Многогрішний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Продовжте цитату: «Захищаючи якось достоїнство мови малоросійської, я сказав, що міг би змусити оповіданням своїм плакати, – не повірили, я написав…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталку Полтавку» (Іван Котляревський)"}, {"marker": "Б", "text": "«Марусю» (Григорій Квітка-Основ’яненко)"}, {"marker": "В", "text": "«Перехресні стежки» (Іван Франко)"}, {"marker": "Г", "text": "«Кайдашеву сім’ю» (Іван Нечуй-Левицький)"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків» (Михайло Коцюбинський)"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!», – слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "Марусі («Маруся Чурай» Ліни Костенко)"}, {"marker": "Б", "text": "Мавки («Лісова пісня» Лесі Українки)"}, {"marker": "В", "text": "Наталки («Наталка Полтавка» Івана Котляревського)"}, {"marker": "Г", "text": "Катерини («Катерина» Тараса Шевченка)"}, {"marker": "Д", "text": "Оксани («Бояриня» Лесі Українки)"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Утіленням «пропащої сили» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ярема Галайда («Гайдамаки» Тараса Шевченка)"}, {"marker": "Б", "text": "Терентій Пузир («Хазяїн» Івана Карпенка-Карого)"}, {"marker": "В", "text": "Мина Мазайло («Мина Мазайло» Миколи Куліша)"}, {"marker": "Г", "text": "Чіпка Варениченко («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного)"}, {"marker": "Д", "text": "Карпо Кайдаш («Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького)"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок і з’ясуйте автора й назву твору.\n\n«Ось він стоїть мов остовпілий, пізнавши в тій жінці, котрої бездонну недолю знав із оповідань її мужа, – її, свій ідеал, свою Реґіну, своє вимріяне щастя… Він стоїть і дивиться на неї з виразом дикого перестраху. Дивиться і не бачить нічого, не тямить нічого, тільки в мізку чує якусь ваготу, мов від наглого удару обухом… Виглядала, як багато інших жінок, а її спокій надавав їй навіть вираз якоїсь тупості і байдужості. Се страшенно болюче вразило Євгенія; се було так, немовби хтось із вівтаря, виставленого в його душі, здирав найкращі окраси».*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Марко Вовчок, «Інститутка»"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Франко, «Перехресні стежки»"}, {"marker": "В", "text": "Михайло Коцюбинський, «Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "Ольга Кобилянська, «Людина»"}, {"marker": "Д", "text": "Олександр Довженко, «Зачарована Десна»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка переосмислила міфологічний образ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Орфея"}, {"marker": "Б", "text": "Зевса"}, {"marker": "В", "text": "Сізіфа"}, {"marker": "Г", "text": "Аріадни"}, {"marker": "Д", "text": "Геракла"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Драмою-феєрією є", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталка Полтавка» Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "«Хазяїн» Івана Карпенка-Карого"}, {"marker": "В", "text": "«Лісова пісня» Лесі Українки"}, {"marker": "Г", "text": "«Бояриня» Лесі Українки"}, {"marker": "Д", "text": "«Мина Мазайло» Миколи Куліша"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Характеристика Леоніда Новиченка «поезія рідної природи, сприйнятої через прекрасні фольклорні образи, поезія мрії про щасливе, гармонійне, красиве життя» стосується", "answers": [{"marker": "А", "text": "збірки Івана Франка «Зів’яле листя»"}, {"marker": "Б", "text": "новели Михайла Коцюбинського «Іntermezzo»"}, {"marker": "В", "text": "драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»"}, {"marker": "Г", "text": "повісті Ольги Кобилянської «Людина»"}, {"marker": "Д", "text": "збірки Остапа Вишні «Мисливські усмішки»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Іван Франко є автором тексту пісні, що стала народною, –", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Засвіт встали козаченьки»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ой ти, дівчино, з горіха зерня»"}, {"marker": "В", "text": "«Соловейко»"}, {"marker": "Г", "text": "«Дивлюсь я на небо»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чуєш, брате мій»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Стилістичний засіб, який Остап Вишня використав у назві гуморески «Моя автобіографія»", "answers": [{"marker": "А", "text": "оксиморон"}, {"marker": "Б", "text": "тавтологія"}, {"marker": "В", "text": "паралелізм"}, {"marker": "Г", "text": "антитеза"}, {"marker": "Д", "text": "алюзія"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок зі «Щоденника» Олександра Довженка, з’ясуйте, який твір має на увазі автор.\n\n«Що його робити, ще не знаю. Тяжко на душі і тоскне. І не тому тяжко, що пропало марно більше року роботи, і не тому, що возрадуються вразі і дрібні чиновники перелякаються мене і стануть зневажати. Мені важко од свідомості, що […] це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо.*\n\n*Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо, видно, не потрібно, крім панегірика».*", "answers": [{"marker": "А", "text": "кіноповість «Україна в огні»"}, {"marker": "Б", "text": "кінострічка «Битва за нашу Радянську Україну»"}, {"marker": "В", "text": "кінофільм «Щорс»"}, {"marker": "Г", "text": "кіноповість «Зачарована Десна»"}, {"marker": "Д", "text": "оповідання воєнної тематики"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна», визначте, якою є функція цього уривка в тексті.\n\n«Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства. Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну. Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму. Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний».*", "answers": [{"marker": "А", "text": "пейзаж"}, {"marker": "Б", "text": "експозиція"}, {"marker": "В", "text": "розв’язка"}, {"marker": "Г", "text": "епілог"}, {"marker": "Д", "text": "ліричний відступ"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У творчості Володимира Сосюри виразно простежуються риси", "answers": [{"marker": "А", "text": "неоромантизму"}, {"marker": "Б", "text": "неокласицизму"}, {"marker": "В", "text": "символізму"}, {"marker": "Г", "text": "імпресіонізму"}, {"marker": "Д", "text": "експресіонізму"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Жовтий князь з однойменного роману Василя Барки уособлює", "answers": [{"marker": "А", "text": "віру в комуністичні ідеали"}, {"marker": "Б", "text": "демона зла"}, {"marker": "В", "text": "порятунок від голоду"}, {"marker": "Г", "text": "«золотого тільця»"}, {"marker": "Д", "text": "розплату за Голодомор"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте поезію Василя Стуса та виконайте завдання 57–60.**\n\n *Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,\n сталить твій дух – тож і терпи, терпи.\n Ніхто тебе з недолі не врятує,\n ніхто не зіб’є з власної тропи.\n На ній і стій, і стій – допоки скону,\n допоки світу й сонця – стій і стій.\n Хай шлях – до раю, пекла чи полону –\n усе пройди і винести зумій.\n Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався,\n той, що обрав тебе навіки вік.\n До нього змалку ти заповідався\n до нього сам Господь тебе прирік.*\n\n Твір належить до", "answers": [{"marker": "А", "text": "громадянської лірики"}, {"marker": "Б", "text": "філософської лірики"}, {"marker": "В", "text": "пейзажної лірики"}, {"marker": "Г", "text": "інтимної лірики"}, {"marker": "Д", "text": "медитативної лірики"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте поезію Василя Стуса та виконайте завдання 57–60.**\n\n *Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,\n сталить твій дух – тож і терпи, терпи.\n Ніхто тебе з недолі не врятує,\n ніхто не зіб’є з власної тропи.\n На ній і стій, і стій – допоки скону,\n допоки світу й сонця – стій і стій.\n Хай шлях – до раю, пекла чи полону –\n усе пройди і винести зумій.\n Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався,\n той, що обрав тебе навіки вік.\n До нього змалку ти заповідався\n до нього сам Господь тебе прирік.*\n\nДля посилення емоційного впливу твору автор використовує", "answers": [{"marker": "А", "text": "асонанс"}, {"marker": "Б", "text": "алітерацію"}, {"marker": "В", "text": "звукову анафору"}, {"marker": "Г", "text": "звуконаслідування"}, {"marker": "Д", "text": "паронімію"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте поезію Василя Стуса та виконайте завдання 57–60.**\n\n *Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,\n сталить твій дух – тож і терпи, терпи.\n Ніхто тебе з недолі не врятує,\n ніхто не зіб’є з власної тропи.\n На ній і стій, і стій – допоки скону,\n допоки світу й сонця – стій і стій.\n Хай шлях – до раю, пекла чи полону –\n усе пройди і винести зумій.\n Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався,\n той, що обрав тебе навіки вік.\n До нього змалку ти заповідався\n до нього сам Господь тебе прирік.*\n\nВіршовий розмір твору –", "answers": [{"marker": "А", "text": "хорей"}, {"marker": "Б", "text": "ямб"}, {"marker": "В", "text": "дактиль"}, {"marker": "Г", "text": "амфібрахій"}, {"marker": "Д", "text": "анапест"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте поезію Василя Стуса та виконайте завдання 57–60.**\n\n\n*Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,\n\nсталить твій дух – тож і терпи, терпи.\n\nНіхто тебе з недолі не врятує,\n\nніхто не зіб’є з власної тропи.\n\nНа ній і стій, і с��ій – допоки скону,\n\nдопоки світу й сонця – стій і стій.\n\nХай шлях – до раю, пекла чи полону –\n\nусе пройди і винести зумій.\n\nТоруй свій шлях – той, що твоїм назвався,\n\nтой, що обрав тебе навіки вік.\n\nДо нього змалку ти заповідався\n\nдо нього сам Господь тебе прирік.*\n\n\nУ поезії використано", "answers": [{"marker": "А", "text": "паралельне римування"}, {"marker": "Б", "text": "перехресне римування"}, {"marker": "В", "text": "кільцеве римування"}, {"marker": "Г", "text": "тернарне римування"}, {"marker": "Д", "text": "монориму"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Синоніми наведено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "*зустрічати* гостя – *проводжати* гостя"}, {"marker": "Б", "text": "*жвавий* хлопчина – *прудкий* хлопчина"}, {"marker": "В", "text": "*привозити* подарунки – *привезені* подарунки"}, {"marker": "Г", "text": "будівельний *кран* – водопровідний *кран*"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Фразеологічний зворот ужито в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "А мелодія лине, як дніпрова вода."}, {"marker": "Б", "text": "Людська заздрість – гірша, як слабість."}, {"marker": "В", "text": "Ішов би робити, а не байдики бити!"}, {"marker": "Г", "text": "За Борисполем житом виспілим хоч які замилуються очі."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Складним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені."}, {"marker": "Б", "text": "На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч."}, {"marker": "В", "text": "Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі."}, {"marker": "Г", "text": "Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Не відмінюються всі слова рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "бюро, журі, вікно"}, {"marker": "Б", "text": "кенгуру, турне, ательє"}, {"marker": "В", "text": "тире, вапно, жалюзі"}, {"marker": "Г", "text": "графіті, інтерв’ю, колесо"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Постукала весна в прозорий кришталь вікон, торкнулася серця лоскітливим подихом травня й невтримно поманила в *замріянний* гай. (2)А в гаю синіми вогниками коливаються на тонких стебельцях проліски. (3)Схожі вони на бірюзові намистинки розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці. (4)Може, то *безжурний* жайвір бризнув на галявину іскри *невичерпного* натхнення чи соромлива синичка розсипала зерна свого *пестливого* співу?\n\n\nОрфографічну помилку допущено в слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "*замріянний*"}, {"marker": "Б", "text": "*безжурний*"}, {"marker": "В", "text": "*невичерпного*"}, {"marker": "Г", "text": "*пестливого*"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Постукала весна в прозорий кришталь вікон, торкнулася серця лоскітливим подихом травня й невтримно поманила в *замріянний* гай. (2)А в гаю синіми вогниками коливаються на тонких стебельцях проліски. (3)Схожі вони на бірюзові намистинки розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці. (4)Може, то *безжурний* жайвір бризнув на галявину іскри *невичерпного* натхнення чи соромлива синичка розсипала зерна свого *пестл��вого* співу?\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Постукала весна в прозорий кришталь вікон, торкнулася серця лоскітливим подихом травня й невтримно поманила в *замріянний* гай. (2)А в гаю синіми вогниками коливаються на тонких стебельцях проліски. (3)Схожі вони на бірюзові намистинки розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці. (4)Може, то *безжурний* жайвір бризнув на галявину іскри *невичерпного* натхнення чи соромлива синичка розсипала зерна свого *пестливого* співу?\n\n\nВставне слово є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру *е* на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "б..регти, восьм..ро, шел..ст, п..ріжок"}, {"marker": "Б", "text": "з..леніти, виш..нька, к..шеньковий, ч..рнетка"}, {"marker": "В", "text": "мавп..ня, книж..чка, вел..тень, тр..вожний"}, {"marker": "Г", "text": "шерш..нь, визволит..ль, м..гдаль, в..селощі"}, {"marker": "Д", "text": "ріднес..нький, жод..н, кис..нь, с..зонний"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Усі слова написані правильно в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "викладацький, молотьба, вохкість"}, {"marker": "Б", "text": "карпатський, дорожчати, робітництво"}, {"marker": "В", "text": "криворізький, об’їжджати, французський"}, {"marker": "Г", "text": "інтелігентський, сонячний, надхнення"}, {"marker": "Д", "text": "тюркський, свідотство, соняшник"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Апостроф пишеться в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "пів..яблука, марнослів..я, скип..ятити, без..ініціативний"}, {"marker": "Б", "text": "львів..янин, підрум..янений, з..являтися, ф..юзеляж"}, {"marker": "В", "text": "подвір..я, пан..європейський, р..яжанка, трав..янистий"}, {"marker": "Г", "text": "торф..яний, між..ярусний, кон..юнктура, дев..яносто"}, {"marker": "Д", "text": "Лук..яненко, Св..ятослав, Мар..яна, Карп..юк"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "і..раціональний, груп..а, Гол..андія"}, {"marker": "Б", "text": "ас..иміляція, і..новація, священ..ий"}, {"marker": "В", "text": "Пікас..о, примадон..а, рот..ердамець"}, {"marker": "Г", "text": "годин..ик, інтел..ект, га..льський"}, {"marker": "Д", "text": "дік..енсівський, буд..ист, ал..ея"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "багатший, більш вірогідний, щонайрозвинутіший, найбільш цивілізований"}, {"marker": "Б", "text": "менш відомий, пресильніший, найохайніший, найменш визначний"}, {"marker": "В", "text": "дешевший, сліпіший, найнижчий, найбільш самостійний"}, {"marker": "Г", "text": "повніший, більш прозорий, самий тонкий, найменш потужний"}, {"marker": "Д", "text": "кращий, менш цікавий, якнайшвидший, більш видатніший"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Граматично правильне продовження речення «Обираючи стиль одягу,..�� подано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "витрачається багато часу."}, {"marker": "Б", "text": "зважайте на певні норми."}, {"marker": "В", "text": "підкреслюється індивідуальність."}, {"marker": "Г", "text": "велике значення має колір."}, {"marker": "Д", "text": "ваш гардероб має залежати від погоди."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Граматично правильно утворено словосполучення", "answers": [{"marker": "А", "text": "програміст по професії"}, {"marker": "Б", "text": "відправити по пошті"}, {"marker": "В", "text": "виплатити по сто гривень"}, {"marker": "Г", "text": "дбайливий по відношенню до майна"}, {"marker": "Д", "text": "подорожувати по європейським країнам"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно узгоджений числівник з іменником у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Квартет утворюють чотири виконавці."}, {"marker": "Б", "text": "До редакції надійшло два сценарія."}, {"marker": "В", "text": "Концерт тривав майже півтора години."}, {"marker": "Г", "text": "Для вистави слід використати чотирьох прожекторів."}, {"marker": "Д", "text": "Батальні сцени фільму знімали два з половиною місяців."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Сполучник умови вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Принеси води, бо дуже хочу пити."}, {"marker": "Б", "text": "З’явились хмари, так що буде дощ."}, {"marker": "В", "text": "Коли бажання добре, то й дорога легка."}, {"marker": "Г", "text": "На те коня кують, щоб не спотикався."}, {"marker": "Д", "text": "Хоч була пізня осінь, день стояв погожий."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно утворено всі імена по батькові в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Юрійович, Петрівна, Валерієвич"}, {"marker": "Б", "text": "В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич"}, {"marker": "В", "text": "Святославович, Матвійович, Ігоревна"}, {"marker": "Г", "text": "Іванівна, Іллінічна, Геннадійович"}, {"marker": "Д", "text": "Арсенівна, Яківович, Романівна"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Кома НЕ СТАВИТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущені)", "answers": [{"marker": "А", "text": "На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці."}, {"marker": "Б", "text": "І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад."}, {"marker": "В", "text": "День був сонячним і небо здавалося ще більшим."}, {"marker": "Г", "text": "Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо."}, {"marker": "Д", "text": "Мені потрібне слово а не слава."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "юридичний, заощадження, більярд"}, {"marker": "Б", "text": "дзюдоїст, мультиплікація, шампіньйон"}, {"marker": "В", "text": "шлягер, Бессарабія, узбережжя"}, {"marker": "Г", "text": "щитоносець, Макіївка, дюжина"}, {"marker": "Д", "text": "б’ють, від’єднання, барельєф"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Граматично правильно побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Проаналізуймо зроблені висновки попередніми дослідниками."}, {"marker": "Б", "text": "Науковці вони ретельно досліджують найвіддаленіші куточки планети."}, {"marker": "В", "text": "Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації."}, {"marker": "Г", "text": "Зібравшись у головній залі, почалося підсумкове засідання експертної комісії."}, {"marker": "Д", "text": "Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно утворені дієслівні форми в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "лікувати – лічу, лікуєш, лікуйте"}, {"marker": "Б", "text": "очолити – очолю, очолиш, очоліть"}, {"marker": "В", "text": "пролити – проллю, проллєш, пролийте"}, {"marker": "Г", "text": "полоскати – полощу, полоскаєш, полощіть"}, {"marker": "Д", "text": "провести – проводжу, проводиш, проводьте"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися…» обрати", "answers": [{"marker": "А", "text": "так що настрій зіпсувався на цілий день."}, {"marker": "Б", "text": "бо кожен з нас почувався досить невпевнено."}, {"marker": "В", "text": "проте погода посприяла нам і цього разу."}, {"marker": "Г", "text": "й обговорювати можливі перешкоди."}, {"marker": "Д", "text": "передчуваючи серйозні ускладнення."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "фужер, левкой, марафон, симфонія"}, {"marker": "Б", "text": "пишеться, тюлень, стіл, тьмяний"}, {"marker": "В", "text": "хибний, хвалько, схопити, мох"}, {"marker": "Г", "text": "просьба, сім’я, прихильність, сяйво"}, {"marker": "Д", "text": "колесо, мокрий, вокзал, скупість"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Квітка на асфальті**\n\n\n(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,\n\nмайже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі\n\nу світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена\n\nприреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.\n\n\n(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в\n\nдалекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного\n\nвпливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з\n\n«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:\n\n«А звідки тут янголи?».\n\n\n(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі\n\nТворець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе\n\nїх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього\n\nголосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.\n\n\n(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець\n\nнавіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.\n\nТріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?\n\n\n(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.\n\nСпасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки\n\nтовари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.\n\n\n(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,\n\nз’я��илися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.\n\nКазали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона\n\nвмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».\n\nІ то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням\n\nпро милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею\n\nскривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.\n\nІ я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.\n\nОскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.\n\n\n(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було\n\nромантичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки\n\nу мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для\n\nтехногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному\n\nорнаменті.\n\n\n(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую\n\nшанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її\n\nмериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —\n\nцей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки\n\nдля кока-коли.\n\n\n(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –\n\nтак і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього\n\nхерувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.\n\nТому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,\n\nякі вона ввібрала з материнським молоком.\n\n\n(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає\n\nв «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —\n\nне найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.\n\nУ результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для\n\nсебе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.\n\nА ми сприймаємо їх — «як уперше».\n\n\n(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний\n\nтембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,\n\nа чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти\n\n«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці\n\n«кольору» — тільки в любові.\n\n\n(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну\n\nмолитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,\n\nне передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?\n\n\n(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної\n\nхвороби.\n\n\n(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в\n\nдалекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове\n\nй емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний\n\nтембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих\n\nпредків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...\n\nДо речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над\n\nКарпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті\n\nнародиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.\n\n\n(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам\n\nпоціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери\n\nне «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську\n\nдушу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».\n\n\n(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той\n\nмолодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».\n\n\n*За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)*\n\n\nПерша частина використаного в тексті авторського неологізму «аудіомісіонерка» (рядок 2) стосується звукозапису, а друга –", "answers": [{"marker": "А", "text": "популяризації"}, {"marker": "Б", "text": "благословення"}, {"marker": "В", "text": "започаткування"}, {"marker": "Г", "text": "звеличення"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Квітка на асфальті**\n\n\n(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,\n\nмайже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі\n\nу світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена\n\nприреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.\n\n\n(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в\n\nдалекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного\n\nвпливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з\n\n«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:\n\n«А звідки тут янголи?».\n\n\n(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі\n\nТворець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе\n\nїх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього\n\nголосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.\n\n\n(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець\n\nнавіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.\n\nТріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?\n\n\n(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.\n\nСпасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки\n\nтовари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.\n\n\n(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,\n\nз’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.\n\nКазали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона\n\nвмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».\n\nІ то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням\n\nпро милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею\n\nскривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.\n\nІ я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.\n\nОскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.\n\n\n(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було\n\nромантичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки\n\nу мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для\n\nтехногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному\n\nорнаменті.\n\n\n(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую\n\nшанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її\n\nмериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —\n\nцей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки\n\nдля кока-коли.\n\n\n(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –\n\nтак і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього\n\nхерувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.\n\nТому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,\n\nякі вона ввібрала з материнським молоком.\n\n\n(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає\n\nв «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —\n\nне найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.\n\nУ результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для\n\nсебе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.\n\nА ми сприймаємо їх — «як уперше».\n\n\n(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний\n\nтембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,\n\nа чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти\n\n«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці\n\n«кольору» — тільки в любові.\n\n\n(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну\n\nмолитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,\n\nне передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?\n\n\n(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної\n\nхвороби.\n\n\n(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в\n\nдалекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове\n\nй емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний\n\nтембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих\n\nпредків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...\n\nДо речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над\n\nКарпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті\n\nнародиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.\n\n\n(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам\n\nпоціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери\n\nне «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську\n\nдушу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».\n\n\n(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той\n\nмолодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».\n\n\n*За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)*\n\n\nСлова, *мимохідь і мимохіть*, ужиті в тексті (рядки 39, 51)", "answers": [{"marker": "А", "text": "різні за значенням"}, {"marker": "Б", "text": "однакові за значенням"}, {"marker": "В", "text": "близькі за значенням"}, {"marker": "Г", "text": "протилежні за значенням"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Квітка на асфальті**\n\n\n(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,\n\nмайже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі\n\nу світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена\n\nприреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.\n\n\n(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в\n\nдалекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного\n\nвпливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з\n\n«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:\n\n«А звідки тут янголи?».\n\n\n(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі\n\nТворець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе\n\nїх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього\n\nголосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.\n\n\n(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець\n\nнавіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.\n\nТріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?\n\n\n(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.\n\nСпасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки\n\nтовари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.\n\n\n(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,\n\nз’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.\n\nКазали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона\n\nвмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».\n\nІ то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням\n\nпро милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею\n\nскривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.\n\nІ я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.\n\nОскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.\n\n\n(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було\n\nромантичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки\n\nу мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для\n\nтехногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному\n\nорнаменті.\n\n\n(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую\n\nшанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її\n\nмериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —\n\nцей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки\n\nдля кока-коли.\n\n\n(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –\n\nтак і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього\n\nхерувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.\n\nТому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,\n\nякі вона ввібрала з материнським молоком.\n\n\n(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає\n\nв «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —\n\nне найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.\n\nУ результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для\n\nсебе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.\n\nА ми сприймаємо їх — «як уперше».\n\n\n(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний\n\nтембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,\n\nа чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти\n\n«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці\n\n«кольору» — тільки в любові.\n\n\n(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну\n\nмолитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,\n\nне передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?\n\n\n(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної\n\nхвороби.\n\n\n(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в\n\nдалекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове\n\nй емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний\n\nтембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих\n\nпредків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...\n\nДо речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над\n\nКарпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті\n\nнародиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.\n\n\n(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам\n\nпоціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери\n\nне «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську\n\nдушу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».\n\n\n(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той\n\nмолодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».\n\n\n*За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)*\n\n\nЗгадуючи «свідомих українських піратів» (рядки 17-18), автор передусім", "answers": [{"marker": "А", "text": "романтизує незалежних підприємців, які випробовували долю, вирушаючи за кордон"}, {"marker": "Б", "text": "схвалює поширення української музики в обхід авторських прав"}, {"marker": "В", "text": "наголошує, що вони сприяли знайомству з мистецтвом української діаспори"}, {"marker": "Г", "text": "говорить про спроби наслідування стилю Квітки Цісик на українській естраді"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Квітка на асфальті**\n\n\n(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,\n\nмайже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі\n\nу світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена\n\nприреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.\n\n\n(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в\n\nдалекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного\n\nвпливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з\n\n«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:\n\n\n\n(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі\n\nТворець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе\n\nїх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього\n\nголосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.\n\n\n(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець\n\nнавіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.\n\nТріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?\n\n\n(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.\n\nСпасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки\n\nтовари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.\n\n\n(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,\n\nз’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.\n\nКазали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона\n\nвмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».\n\nІ то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням\n\nпро милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею\n\nскривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.\n\nІ я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.\n\nОскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.\n\n\n(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було\n\nромантичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки\n\nу мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для\n\nтехногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному\n\nорнаменті.\n\n\n(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую\n\nшанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її\n\nмериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —\n\nцей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки\n\nдля кока-коли.\n\n\n(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –\n\nтак і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього\n\nхерувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.\n\nТому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,\n\nякі вона ввібрала з материнським молоком.\n\n\n(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає\n\nв «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —\n\nне найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.\n\nУ результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для\n\nсебе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.\n\nА ми сприймаємо їх — «як уперше».\n\n\n(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний\n\nтембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,\n\nа чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і ��ебажання зустріти\n\n«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці\n\n«кольору» — тільки в любові.\n\n\n(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну\n\nмолитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,\n\nне передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?\n\n\n(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної\n\nхвороби.\n\n\n(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в\n\nдалекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове\n\nй емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний\n\nтембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих\n\nпредків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...\n\nДо речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над\n\nКарпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті\n\nнародиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.\n\n\n(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам\n\nпоціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери\n\nне «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську\n\nдушу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».\n\n\n(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той\n\nмолодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».\n\n\n*За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)*\n\n\nПишучи, що Квітка Цісик стоїть «посеред Брукліна, коханим покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно» (рядки 25-26), автор прагне", "answers": [{"marker": "А", "text": "викликати в читача співчуття до дівчини"}, {"marker": "Б", "text": "наголосити на впливі матеріальної скрути на творчість співачки"}, {"marker": "В", "text": "підкреслити щирість і майстерність виконання героїні"}, {"marker": "Г", "text": "ствердити, що талант співачки не був поцінований слухачами"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Квітка на асфальті**\n\n\n(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,\n\nмайже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі\n\nу світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена\n\nприреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.\n\n\n(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в\n\nдалекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного\n\nвпливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з\n\n«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивува��ся:\n\n\n\n(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі\n\nТворець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе\n\nїх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього\n\nголосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.\n\n\n(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець\n\nнавіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.\n\nТріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?\n\n\n(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.\n\nСпасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки\n\nтовари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.\n\n\n(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,\n\nз’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.\n\nКазали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона\n\nвмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».\n\nІ то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням\n\nпро милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею\n\nскривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.\n\nІ я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.\n\nОскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.\n\n\n(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було\n\nромантичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки\n\nу мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для\n\nтехногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному\n\nорнаменті.\n\n\n(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую\n\nшанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її\n\nмериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —\n\nцей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки\n\nдля кока-коли.\n\n\n(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –\n\nтак і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього\n\nхерувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.\n\nТому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,\n\nякі вона ввібрала з материнським молоком.\n\n\n(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає\n\nв «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —\n\nне найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.\n\nУ результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для\n\n��ебе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.\n\nА ми сприймаємо їх — «як уперше».\n\n\n(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний\n\nтембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,\n\nа чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти\n\n«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці\n\n«кольору» — тільки в любові.\n\n\n(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну\n\nмолитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,\n\nне передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?\n\n\n(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної\n\nхвороби.\n\n\n(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в\n\nдалекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове\n\nй емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний\n\nтембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих\n\nпредків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...\n\nДо речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над\n\nКарпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті\n\nнародиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.\n\n\n(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам\n\nпоціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери\n\nне «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську\n\nдушу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».\n\n\n(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той\n\nмолодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».\n\n\n*За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)*\n\n\nЗгадка про те, що Квітка Цісик мала в репертуарі дуже відомі пісні, співвідносна з реченням (реченнями)", "answers": [{"marker": "А", "text": "І ніщо не віщувало появи цього голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді (рядки 12-13)."}, {"marker": "Б", "text": "Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі (рядок 14)."}, {"marker": "В", "text": "Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає в «український проект» (рядки 44-45)."}, {"marker": "Г", "text": "І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше» (рядки 61-62)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Квітка на асфальті**\n\n\n(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,\n\nмайже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі\n\nу світі, мабуть, більше, ніж пр��зиденти. Її неповторне виконання — просвітлена\n\nприреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.\n\n\n(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в\n\nдалекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного\n\nвпливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з\n\n«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:\n\n\n\n(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі\n\nТворець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе\n\nїх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього\n\nголосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.\n\n\n(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець\n\nнавіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.\n\nТріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?\n\n\n(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.\n\nСпасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки\n\nтовари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.\n\n\n(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,\n\nз’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.\n\nКазали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона\n\nвмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».\n\nІ то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням\n\nпро милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею\n\nскривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.\n\nІ я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.\n\nОскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.\n\n\n(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було\n\nромантичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки\n\nу мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для\n\nтехногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному\n\nорнаменті.\n\n\n(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую\n\nшанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її\n\nмериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —\n\nцей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки\n\nдля кока-коли.\n\n\n(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –\n\nтак і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього\n\nхерувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.\n\nТому і сподобил��ся допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,\n\nякі вона ввібрала з материнським молоком.\n\n\n(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає\n\nв «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —\n\nне найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.\n\nУ результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для\n\nсебе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.\n\nА ми сприймаємо їх — «як уперше».\n\n\n(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний\n\nтембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,\n\nа чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти\n\n«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці\n\n«кольору» — тільки в любові.\n\n\n(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну\n\nмолитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,\n\nне передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?\n\n\n(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної\n\nхвороби.\n\n\n(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в\n\nдалекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове\n\nй емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний\n\nтембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих\n\nпредків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...\n\nДо речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над\n\nКарпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті\n\nнародиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.\n\n\n(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам\n\nпоціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери\n\nне «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську\n\nдушу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».\n\n\n(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той\n\nмолодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».\n\n\n*За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)*\n\n\nВиходячи з тексту, долю Квітки Цісик НЕ МОЖНА вважати здійсненням американської мрії, бо", "answers": [{"marker": "А", "text": "це поняття означає високий життєвий стандарт і славу, а співачка їх не досягла"}, {"marker": "Б", "text": "вона завжди лишалася українкою, байдужою до американських цінностей"}, {"marker": "В", "text": "американська мрія передбачає самостійну працю, а Квітка мала підтримку родичів"}, {"marker": "Г", "text": "метою її життя стала творчість, а не соціальний статус і матеріальні статки"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Квітка на асфальті**\n\n\n(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,\n\nмайже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі\n\nу світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена\n\nприреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.\n\n\n(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в\n\nдалекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного\n\nвпливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з\n\n«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:\n\n\n\n(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі\n\nТворець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе\n\nїх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього\n\nголосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.\n\n\n(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець\n\nнавіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.\n\nТріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?\n\n\n(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.\n\nСпасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки\n\nтовари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.\n\n\n(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,\n\nз’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.\n\nКазали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона\n\nвмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».\n\nІ то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням\n\nпро милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею\n\nскривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.\n\nІ я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.\n\nОскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.\n\n\n(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було\n\nромантичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки\n\nу мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для\n\nтехногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному\n\nорнаменті.\n\n\n(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую\n\nшанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її\n\nмериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —\n\nцей янгол — співає дивним те��бром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки\n\nдля кока-коли.\n\n\n(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –\n\nтак і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього\n\nхерувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.\n\nТому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,\n\nякі вона ввібрала з материнським молоком.\n\n\n(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає\n\nв «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —\n\nне найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.\n\nУ результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для\n\nсебе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.\n\nА ми сприймаємо їх — «як уперше».\n\n\n(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний\n\nтембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,\n\nа чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти\n\n«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці\n\n«кольору» — тільки в любові.\n\n\n(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну\n\nмолитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,\n\nне передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?\n\n\n(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної\n\nхвороби.\n\n\n(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в\n\nдалекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове\n\nй емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний\n\nтембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих\n\nпредків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...\n\nДо речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над\n\nКарпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті\n\nнародиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.\n\n\n(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам\n\nпоціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери\n\nне «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську\n\nдушу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».\n\n\n(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той\n\nмолодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».\n\n\n*За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)*\n\n\nСпівачка Квітка Цісик і кінорежисер Сергій Параджанов порівняні в тексті (рядки 62-69), тому що вони", "answers": [{"marker": "А", "text": "геніальні своєю неповторністю"}, {"marker": "Б", "text": "були відірвані від батьківщини"}, {"marker": "В", "text": "постраждали за любов до України"}, {"marker": "Г", "text": "створили свої шедеври незадовго до смерті"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Квітка на асфальті**\n\n\n(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,\n\nмайже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі\n\nу світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена\n\nприреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.\n\n\n(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в\n\nдалекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного\n\nвпливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з\n\n«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:\n\n\n\n(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі\n\nТворець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе\n\nїх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього\n\nголосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.\n\n\n(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець\n\nнавіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.\n\nТріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?\n\n\n(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.\n\nСпасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки\n\nтовари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.\n\n\n(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,\n\nз’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.\n\nКазали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона\n\nвмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».\n\nІ то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням\n\nпро милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею\n\nскривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.\n\nІ я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.\n\nОскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.\n\n\n(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було\n\nромантичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки\n\nу мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для\n\nтехногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному\n\nорнаменті.\n\n\n(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую\n\n��анувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її\n\nмериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —\n\nцей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки\n\nдля кока-коли.\n\n\n(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –\n\nтак і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього\n\nхерувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.\n\nТому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,\n\nякі вона ввібрала з материнським молоком.\n\n\n(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає\n\nв «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —\n\nне найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.\n\nУ результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для\n\nсебе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.\n\nА ми сприймаємо їх — «як уперше».\n\n\n(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний\n\nтембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,\n\nа чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти\n\n«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці\n\n«кольору» — тільки в любові.\n\n\n(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну\n\nмолитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,\n\nне передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?\n\n\n(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної\n\nхвороби.\n\n\n(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в\n\nдалекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове\n\nй емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний\n\nтембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих\n\nпредків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...\n\nДо речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над\n\nКарпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті\n\nнародиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.\n\n\n(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам\n\nпоціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери\n\nне «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську\n\nдушу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».\n\n\n(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той\n\nмолодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».\n\n\n*За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)*\n\n\nОзнаками стилю текст�� є", "answers": [{"marker": "А", "text": "уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обґрунтованість викладу"}, {"marker": "Б", "text": "повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів"}, {"marker": "В", "text": "широке уживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних слів, неповних речень"}, {"marker": "Г", "text": "переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів, гранично точний виклад"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Благослови, мати,\nВесну закликати!\nВесну закликати,\nЗиму проводжати!..*\n\nузяті з", "answers": [{"marker": "А", "text": "соціально-побутової пісні"}, {"marker": "Б", "text": "календарно-обрядової пісні"}, {"marker": "В", "text": "історичної пісні"}, {"marker": "Г", "text": "балади"}, {"marker": "Д", "text": "думи"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» сказав, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Всеволод"}, {"marker": "Б", "text": "Ігор"}, {"marker": "В", "text": "Гзак"}, {"marker": "Г", "text": "Кончак"}, {"marker": "Д", "text": "Святослав"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Той, в кого совість як чистий кришталь» є ідеалом автора твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чого являєшся мені у сні» Івана Франка"}, {"marker": "Б", "text": "«Послання до Основ’яненка» Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "«Ісаія. Глава 35» Тараса Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "«І все-таки до тебе думка лине» Лесі Українки"}, {"marker": "Д", "text": "«Всякому місту – звичай і права» Григорія Сковороди"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Персонаж, який розповідає про театр: «На комедії одні виходять – поговорять, поговорять та й підуть; другі ж вийдуть те ж роблять; деколи під музику співають, сміються, плачуть, лаються…», це", "answers": [{"marker": "А", "text": "Злотницький («Хазяїн» Івана Карпенка-Карого)"}, {"marker": "Б", "text": "Василь («Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка)"}, {"marker": "В", "text": "Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського)"}, {"marker": "Г", "text": "Інститутка («Інститутка» Марка Вовчка)"}, {"marker": "Д", "text": "Максим Ґудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Образ нескореного титана Прометея є в творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Мойсей» Івана Франка"}, {"marker": "Б", "text": "«Contra spem spero» Лесі Українки"}, {"marker": "В", "text": "«Енеїда» Івана Котляревського"}, {"marker": "Г", "text": "«На колимськім морозі калина» Василя Стуса"}, {"marker": "Д", "text": "«Кавказ» Тараса Шевченка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Віршовий розмір «Енеїди» Івана Котляревського\n\n\n*Еней був парубок моторний\n\nІ хлопець хоть куди козак,\n\nУдавсь на всеє зле проворний,\n\nЗавзятіший од всіх бурлак…*", "answers": [{"marker": "А", "text": "хорей"}, {"marker": "Б", "text": "ямб"}, {"marker": "В", "text": "дактиль"}, {"marker": "Г", "text": "амфібрахій"}, {"marker": "Д", "text": "анапест"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Перша пісня, яку виконує Наталка («Наталка Полтавка», це", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Сонце низенько, вечір близенько…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Всякому городу нрав і права…»"}, {"marker": "В", "text": "«Ой під вишнею, під черешнею…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Віють вітри, віють буйні…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Гомін, гомін по діброві…»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "До одного літературного роду належать усі твори рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада» Пантелеймона Куліша, «Енеїда» Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "«Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Камінний хрест» Василя Стефаника"}, {"marker": "В", "text": "«Камінний хрест» Василя Стефаника, «Гімн» Івана Франка"}, {"marker": "Г", "text": "«Чорна рада» П.Куліша, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного"}, {"marker": "Д", "text": "«Лісова пісня» Лесі Українки, «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Елементи імпресіонізму наявні у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Камінний хрест» Василя Стефаника"}, {"marker": "Б", "text": "«Інститутка» Марка Вовчка"}, {"marker": "В", "text": "«Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка"}, {"marker": "Г", "text": "«Хазяїн» Івана Карпенка-Карого"}, {"marker": "Д", "text": "«Intermezzo» Михайла Коцюбинського"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У творі “Маруся Чурай” Ліни Костенко характеристика персонажа\n\n\n*Був молодий і гарний був на вроду.\n\nІ жив, і вмер, як личить козаку.\n\nЗа те, що він боровся за свободу,\n\nйого спалили в мідному бику*\n\n\nстосується", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Бобренка"}, {"marker": "Б", "text": "Северина Наливайка"}, {"marker": "В", "text": "Гордія Чурая"}, {"marker": "Г", "text": "Мартина Пушкаря"}, {"marker": "Д", "text": "Леська Черкеса"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Розв’язкою комедії «Мина Мазайло» Миколи Куліша є", "answers": [{"marker": "А", "text": "приїзд до Харкова тьоті Моті"}, {"marker": "Б", "text": "зміна прізвища Миною Мазайлом"}, {"marker": "В", "text": "звільнення Мини Мазайла з роботи"}, {"marker": "Г", "text": "промова дядька Тараса"}, {"marker": "Д", "text": "примирення Мини Мазайла з Мокієм"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Автор поезії, де є рядки\n\n*Не поет – бо це ж до болю мало\nНе трибун – бо це лиш рупор мас,\nІ вже менш за все – «Кобзар Тарас»\nВін, ким зайнялось і запалало…*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "В", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Г", "text": "Дмитро Павличко"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Драч"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "З-поміж перелічених поетів до «празької школи» належав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Б", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "В", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Драч"}, {"marker": "Д", "text": "Андрій Малишко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Уривок «Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий» узятий із твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника"}, {"marker": "Б", "text": "«Зачарована Десна» Олександра Довженка"}, {"marker": "В", "text": "«Марія» Уласа Самчука"}, {"marker": "Г", "text": "«Тигролови» Івана Багряного"}, {"marker": "Д", "text": "«Я (Романтика)» Миколи Хвильового"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У жанрі колискової пісні написано вірш", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить»"}, {"marker": "Б", "text": "«Любіть Україну» Володимира Сосюри"}, {"marker": "В", "text": "«Пісня про рушник» Андрія Малишка"}, {"marker": "Г", "text": "«Два кольори « Дмитра Павличка"}, {"marker": "Д", "text": "«Лебеді материнства» Василя Симоненка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Автор поезії, де є рядки:\n\n*Безгоміння, безлюддя довкола,\nтільки сонце і простір, і сніг.\nІ котилося куль-покотьолом,\nмоє серце в ведмежий барліг*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "В", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Г", "text": "Дмитро Павличко"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Драч"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Ще молитесь, далекий брате,\nСеред Звенигородських піль.\nЩе не стомились карбувати\nВ коштовних ямбах вічний біль.*\n\nприсвячені", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тарасу Шевченку"}, {"marker": "Б", "text": "Максиму Рильському"}, {"marker": "В", "text": "Павлові Тичині"}, {"marker": "Г", "text": "Василеві Симоненку"}, {"marker": "Д", "text": "Андрію Малишку"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Автор першого історичного роману в українській літературі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "Б", "text": "Панас Мирний"}, {"marker": "В", "text": "Микола Куліш"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Д", "text": "Григорій Сковорода"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Образ церковної чаші як символ незнищенності українського народу наявний у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Я (Романтика)» Миколи Хвильового"}, {"marker": "Б", "text": "«Тигролови» Івана Багряного"}, {"marker": "В", "text": "«Жовтий князь» Василя Барки"}, {"marker": "Г", "text": "«Україна в огні» Олександра Довженка"}, {"marker": "Д", "text": "«Мисливські усмішки» Остапа Вишні"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Заклик «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!» належить", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павлові Тичині"}, {"marker": "Б", "text": "Дмитрові Павличку"}, {"marker": "В", "text": "Василеві Симоненку"}, {"marker": "Г", "text": "Володимирові Сосюрі"}, {"marker": "Д", "text": "Ліні Костенко"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Долинами пісня *літає*."}, {"marker": "Б", "text": "Ви знаєте, як *сплять* старі гаї?"}, {"marker": "В", "text": "Шелестом опалого листя *зітхає* лісова стежка."}, {"marker": "Г", "text": "Хазяїн коротко *відповідав* на запитання гостя."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Фразеологічний зворот ужито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": " Сама від себе ще така далека, немов оце приніс мене лелека."}, {"marker": "Б", "text": "Не лякайся моєї любові, хоч сніги залягли, як літа."}, {"marker": "В", "text": "У небі вітер кучерявий колише теплую блакить."}, {"marker": "Г", "text": "Життя - єдина мить, для смерті ж вічність ціла."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Складним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Досвітній вогонь запали, поки ще зоря не заграла."}, {"marker": "Б", "text": "Сідають на озера уночі натомлені в дорозі дикі гуси."}, {"marker": "В", "text": "Вітер загуляв, заблудив у полі та й пита дороги у сестри-тополі."}, {"marker": "Г", "text": "І від щастя, а може, від горя промінь сонячний серце пропік."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Частку вжито в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ніколи мені не забути красу незвичайну."}, {"marker": "Б", "text": "Найкраща пора у людини - кохання."}, {"marker": "В", "text": "Садочки зацвіли, неначе полотном укриті."}, {"marker": "Г", "text": "Із-за лісу, з-за туману, місяць випливає."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Здавна люди налічували в дощовій веселці сім кольорів червоний, **жовто-гарячий**, жовтий, зелений, голубий, синій і фіолетовий. (2)Можливо, у цій сімці наші предки вбачали щось **таємничо-магічне**. (3)**Недарма** ж тиждень складався з семи днів, а на небі налічували тоді сім планет. (4)Придивляючись до веселки уважніше, не можна **не помітити** різні відтінки, що поступово переходять один в один. (5)Цих відтінків безліч.\n\n\nОрфографічну помилку допущено в слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "жовто-гарячий"}, {"marker": "Б", "text": "таємничо-магічне"}, {"marker": "В", "text": "недарма"}, {"marker": "Г", "text": "не помітити"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Здавна люди налічували в дощовій веселці сім кольорів червоний, **жовто-гарячий**, жовтий, зелений, голубий, синій і фіолетовий. (2)Можливо, у цій сімці наші предки вбачали щось **таємничо-магічне**. (3)**Недарма** ж тиждень складався з семи днів, а на небі налічували тоді сім планет. (4)Придивляючись до веселки уважніше, не можна **не помітити** різні відтінки, що поступово переходять один в один. (5)Цих відтінків безліч.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Здавна люди налічували в дощовій веселці сім кольорів червоний, **жовто-гарячий**, жовтий, зелений, голубий, синій і фіолетовий. (2)Можливо, у цій сімці наші предки вбачали щось **таємничо-магічне**. (3)**Недарма** ж тиждень складався з семи днів, а на небі налічували тоді сім планет. (4)Придивляючись до веселки уважніше, не можна **не помітити** різні відтінки, що поступово переходять один в один. (5)Цих відтінків безліч.\n\n\nВставне слово є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "п'ятому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Літеру ***с*** на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "..кам' яніння, ро..біжність, ..тягування"}, {"marker": "Б", "text": "..худнути, ..шерхнути, ..фабрикувати"}, {"marker": "В", "text": "..тирати, ро..тирати, ..тримувати"}, {"marker": "Г", "text": "..правіку, ..хвальний, роз..тавити"}, {"marker": "Д", "text": "..початку, ..хоплений, бе..печний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру ***е*** на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "н..сти, вит..рати, гр..чаний, зел..ніти"}, {"marker": "Б", "text": "реш..то, кол..со, вис..пати, кл..котати"}, {"marker": "В", "text": "зач..пити, розпоч..нати, п..кти, ч..брець"}, {"marker": "Г", "text": "мар..во, прич..пити, ш..птати, гороб..ня"}, {"marker": "Д", "text": "тр..мтіти, ос..литися, ненав..діти, куч..рявий"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Помилку в утворенні відмінкової форми числівника допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "шість, шести, шістьом, шістьома"}, {"marker": "Б", "text": "п' ятнадцять, п' ятнадцяти, п' ятнадцятьом, п' ятнадцятьма"}, {"marker": "В", "text": "шістдесят, шестидесяти, шістдесятьом, шістдесятьма"}, {"marker": "Г", "text": "сімсот, семисот, семистам, сімомастами"}, {"marker": "Д", "text": "вісім тисяч, восьми тисяч, вісьмом тисячам, вісьмома тисячами"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "М'який знак на місці пропуску НЕ пишеться в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "дівчин..ці, порад..те, сіл..лю"}, {"marker": "Б", "text": "кур..йозний, соломин..ці, тон..ший"}, {"marker": "В", "text": "батал..йон, сяд..те, ремін..чик"}, {"marker": "Г", "text": "куз..ня, смієш..ся, голубон..ці"}, {"marker": "Д", "text": "велетен..ський, Галин..ці, посун..ся"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Подвоєння літер НЕ відбувається в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "груп..а, нет..о, коміс..ія"}, {"marker": "Б", "text": "клас.., тер..аса, сю..реалізм"}, {"marker": "В", "text": "ап..аратура, і..раціональний, крос..ворд"}, {"marker": "Г", "text": "мас..аж, оперет..а, донба..ський"}, {"marker": "Д", "text": "кол..егія, ман..а, коміс..ія"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Закінчення ***-а*** у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пирятин, відсоток, квадрат"}, {"marker": "Б", "text": "трикутник, мітинг, атестат"}, {"marker": "В", "text": "Краматорськ, Кавказ, Київ"}, {"marker": "Г", "text": "радіус, гопак, синтез"}, {"marker": "Д", "text": "монітор, водограй, Тернопіль"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "сама вигідна угода"}, {"marker": "Б", "text": "більший за нього"}, {"marker": "В", "text": "згідно з інструкцією"}, {"marker": "Г", "text": "піклуватися про матір"}, {"marker": "Д", "text": "засіб для відбілювання"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ми вірші пишемо *про/те*, як стати біля дум на варті."}, {"marker": "Б", "text": "Я хочу жити так, *що/б* серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу."}, {"marker": "В", "text": "Співай же за мною *про/те*, як весною усе відживається знов."}, {"marker": "Г", "text": "Всяк лицар має з королем ходити у походи, *за/те* він матиме собі і ласку, й нагороди."}, {"marker": "Д", "text": "*За/те*, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Через дефіс пишуться всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "мовно/літературний, суспільно/корисний, суспільно/політичний"}, {"marker": "Б", "text": "навчально/виховний, військово/морський, південно/східний"}, {"marker": "В", "text": "східно/слов'янський, фізико/математичний, жовто/зелений"}, {"marker": "Г", "text": "віце/прем'єр, сімдесяти/річчя, генерал/полковник"}, {"marker": "Д", "text": "військово/зобов'язаний, п'яти/денний, воєнно/стратегічний"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "ходімте"}, {"marker": "Б", "text": "дозволимо"}, {"marker": "В", "text": "не мовчімо"}, {"marker": "Г", "text": "пішли"}, {"marker": "Д", "text": "подякуємо"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Кома перед ***і*** ставиться в реченні (коми пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мова українська сповнена поетичної грації і тому досить важка для перекладу."}, {"marker": "Б", "text": "Доба Мазепи - це час економічного політичного і культурного відродження України після Руїни."}, {"marker": "В", "text": "Тема матері завжди була є і вічно залишатиметься актуальною як у народних піснях так і в професійній творчості."}, {"marker": "Г", "text": "Треба зазначити що економічних понять в останні десятиліття з'являється все більше і більше."}, {"marker": "Д", "text": "Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і матерія добро і зло вогонь і вода батько і мати."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "здоров'я, повітря, щирість"}, {"marker": "Б", "text": "сяйво, щодня, дзенькіт"}, {"marker": "В", "text": "кузня, гілля, якість"}, {"marker": "Г", "text": "гравюра, каяття, щавель"}, {"marker": "Д", "text": "вождь, в'язень, їдальня"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Наполегливо тренуючись, нас не полишає віра в перемогу."}, {"marker": "Б", "text": "Ми наполегливо тренуємося, і нас не полишає віра в перемогу."}, {"marker": "В", "text": "Нас не полишає віра в перемогу, бо ми наполегливо тренуємося."}, {"marker": "Г", "text": "Ми наполегливо тренуємось, і тому нас не полишає віра в перемогу."}, {"marker": "Д", "text": "Якщо будемо наполегливо тренуватися, ми переможемо."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Закінчення ***-е*** у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "козак, земля, Богдан, син"}, {"marker": "Б", "text": "пісня, Катря, Назар, школяр"}, {"marker": "В", "text": "юнак, начальник, хлопець, Степан"}, {"marker": "Г", "text": "директор, Антон, Валерій, брат"}, {"marker": "Д", "text": "президент, сержант, Микита, Михайло"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Поширеним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Дід був ковалем."}, {"marker": "Б", "text": "Минула тривожна ніч."}, {"marker": "В", "text": "Хай він чекає."}, {"marker": "Г", "text": "Осінь буде ясніти."}, {"marker": "Д", "text": "Дві верби говорили-балакали."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Доберіть до фразеологізму \"Високо літати\" відповідне йому значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "мріяти про майбутні досягнення"}, {"marker": "Б", "text": "незрозуміло пояснювати"}, {"marker": "В", "text": "мати впливових друзів"}, {"marker": "Г", "text": "здобувати багатий досвід"}, {"marker": "Д", "text": "посідати високе становище"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Доберіть до фразеологізму \"Альфа і омега\" відповідне йому значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок і кінець"}, {"marker": "Б", "text": "причина і наслідок"}, {"marker": "В", "text": "важливе і другорядне"}, {"marker": "Г", "text": "заможність і злидні"}, {"marker": "Д", "text": "добро і зло"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Доберіть до фразеологізму \"У свинячий голос\" відповідне йому значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "дуже голосно"}, {"marker": "Б", "text": "заздрісно"}, {"marker": "В", "text": "несвоєчасно"}, {"marker": "Г", "text": "даремно"}, {"marker": "Д", "text": "��айливо"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Доберіть до фразеологізму \"Голову гризти\" відповідне йому значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "викликати хворобу"}, {"marker": "Б", "text": "набридати розмовами"}, {"marker": "В", "text": "напружено думати"}, {"marker": "Г", "text": "втрачати надію"}, {"marker": "Д", "text": "обманювати"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Жити так, аби голуби сідали на плечі**\n\n\n(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.\n\nРозповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.\n\n\n(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани\n\nкукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над\n\nмоєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала\n\nці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.\n\n\n(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився\n\nграти «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.\n\nІ тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого\n\nпрагнув, - усе вигравав.\n\n\n(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій\n\nпро Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один\n\nпроти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить\n\nмене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї\n\nзроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс\n\nдо людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з\n\nлюбов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,\n\nвсесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і\n\nчуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як\n\nстепові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і\n\nптаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.\n\nА те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої\n\nдобрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.\n\n\n(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних\n\nконцертів.\n\n\n(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна\n\nпоема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у\n\nєгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі\n\nфараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя\n\nрозпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,\n\nвін підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,\n\nбезводдя й безхліб'я. Багато х��о став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з\n\nм'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,\n\nчого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та\n\nземля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не\n\nстало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то\n\nволею народу.\n\n\n(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до\n\nтого марив, а став літератором.\n\n\n(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про\n\nнього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».\n\n\n(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.\n\nПригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще\n\nжовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало\n\nза ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй\n\nпам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,\n\nрамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ\n\nстав кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали\n\nна плечі.\n\n\n*За В. Стусом. (613 сл.)*\n\n\nТлумачення слова *філармонія* (рядок 11) подано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "вищий музичний навчальний заклад"}, {"marker": "Б", "text": "будинок, де відбуваються виставки"}, {"marker": "В", "text": "установа, що організує концерти й пропагує музичне мистецтво"}, {"marker": "Г", "text": "колектив музикантів, об'єднаних для виконання музичного твору, написаного для певного інструментального складу"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Жити так, аби голуби сідали на плечі**\n\n\n(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.\n\nРозповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.\n\n\n(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани\n\nкукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над\n\nмоєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала\n\nці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.\n\n\n(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився\n\nграти «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.\n\nІ тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого\n\nпрагнув, - усе вигравав.\n\n\n(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій\n\nпро Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один\n\nпроти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить\n\nмене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї\n\nзроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс\n\nдо людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з\n\nлюбов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,\n\nвсесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і\n\nчуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як\n\nстепові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і\n\nптаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.\n\nА те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої\n\nдобрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.\n\n\n(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних\n\nконцертів.\n\n\n(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна\n\nпоема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у\n\nєгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі\n\nфараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя\n\nрозпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,\n\nвін підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,\n\nбезводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з\n\nм'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,\n\nчого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та\n\nземля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не\n\nстало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то\n\nволею народу.\n\n\n(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до\n\nтого марив, а став літератором.\n\n\n(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про\n\nнього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».\n\n\n(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.\n\nПригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще\n\nжовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало\n\nза ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй\n\nпам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,\n\nрамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ\n\nстав кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали\n\nна плечі.\n\n\n*За В. Стусом. (613 сл.)*\n\n\nФразеологізм *перевернути душу* в реченні «І Бетховен перевернув мені душу...» (рядок 24) означає", "answers": [{"marker": "А", "text": "викликати в кого-небудь гостре почуття (тривоги, хвилювання, захоплення і т. ін.)"}, {"marker": "Б", "text": "завдавати кому-небудь страждання, муки"}, {"marker": "В", "text": "знаходити собі втіху, розраду чи розвагу в чому-небудь; утішатися"}, {"marker": "Г", "text": "боляче дошкуляти кому-небудь чимось"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Жити так, аби голуби сідали на плечі**\n\n\n(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.\n\nРозповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.\n\n\n(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани\n\nкукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над\n\nмоєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала\n\nці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.\n\n\n(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився\n\nграти «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.\n\nІ тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого\n\nпрагнув, - усе вигравав.\n\n\n(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій\n\nпро Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один\n\nпроти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить\n\nмене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї\n\nзроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс\n\nдо людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з\n\nлюбов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,\n\nвсесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і\n\nчуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як\n\nстепові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і\n\nптаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.\n\nА те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої\n\nдобрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.\n\n\n(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних\n\nконцертів.\n\n\n(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна\n\nпоема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у\n\nєгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі\n\nфараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя\n\nрозпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,\n\nвін підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,\n\nбезводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з\n\nм'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,\n\nчого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та\n\nземля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не\n\nстало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то\n\nволею народу.\n\n\n(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до\n\nтого марив, а став літератором.\n\n\n(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про\n\nнього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».\n\n\n(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.\n\nПригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще\n\nжовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало\n\nза ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй\n\nпам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,\n\nрамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ\n\nстав кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали\n\nна плечі.\n\n\n*За В. Стусом. (613 сл.)*\n\n\nУособлення подано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Над моєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка (рядки 4-5)."}, {"marker": "Б", "text": "Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і чуються братами, просвітлими душами... (рядки 18-19)."}, {"marker": "В", "text": "Він підняв свій народ, щоб вийти з неволі... (рядок 31)."}, {"marker": "Г", "text": "Життя розпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі... (рядок 30)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Жити так, аби голуби сідали на плечі**\n\n\n(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.\n\nРозповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.\n\n\n(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани\n\nкукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над\n\nмоєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала\n\nці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.\n\n\n(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився\n\nграти «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.\n\nІ тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого\n\nпрагнув, - усе вигравав.\n\n\n(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій\n\nпро Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один\n\nпроти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить\n\nмене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї\n\nзроблю свій портрет, тобто портрет ціл��го світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс\n\nдо людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з\n\nлюбов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,\n\nвсесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і\n\nчуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як\n\nстепові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і\n\nптаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.\n\nА те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої\n\nдобрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.\n\n\n(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних\n\nконцертів.\n\n\n(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна\n\nпоема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у\n\nєгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі\n\nфараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя\n\nрозпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,\n\nвін підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,\n\nбезводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з\n\nм'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,\n\nчого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та\n\nземля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не\n\nстало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то\n\nволею народу.\n\n\n(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до\n\nтого марив, а став літератором.\n\n\n(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про\n\nнього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».\n\n\n(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.\n\nПригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще\n\nжовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало\n\nза ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй\n\nпам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,\n\nрамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ\n\nстав кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали\n\nна плечі.\n\n\n*За В. Стусом. (613 сл.)*\n\n\nНастанові «Жити так, аби голуби сідали на плечі» НЕ відповідає зміст рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": " жити з почуттям, що всі люди - брати"}, {"marker": "Б", "text": "жадати слави"}, {"marker": "В", "text": "доносити до людей слова любові"}, {"marker": "Г", "text": "творити добро"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайт�� текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Жити так, аби голуби сідали на плечі**\n\n\n(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.\n\nРозповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.\n\n\n(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани\n\nкукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над\n\nмоєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала\n\nці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.\n\n\n(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився\n\nграти «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.\n\nІ тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого\n\nпрагнув, - усе вигравав.\n\n\n(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій\n\nпро Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один\n\nпроти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить\n\nмене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї\n\nзроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс\n\nдо людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з\n\nлюбов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,\n\nвсесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і\n\nчуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як\n\nстепові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і\n\nптаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.\n\nА те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої\n\nдобрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.\n\n\n(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних\n\nконцертів.\n\n\n(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна\n\nпоема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у\n\nєгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі\n\nфараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя\n\nрозпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,\n\nвін підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,\n\nбезводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з\n\nм'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,\n\nчого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та\n\nземля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не\n\nстало в Мойсея - і ��ін помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то\n\nволею народу.\n\n\n(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до\n\nтого марив, а став літератором.\n\n\n(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про\n\nнього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».\n\n\n(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.\n\nПригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще\n\nжовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало\n\nза ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй\n\nпам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,\n\nрамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ\n\nстав кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали\n\nна плечі.\n\n\n*За В. Стусом. (613 сл.)*\n\n\nТемою тексту, яка об'єднує окремі його мікротеми, є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Бетховен перевернув душу"}, {"marker": "Б", "text": "виховання «чесної, мужньої, мудрої» людини"}, {"marker": "В", "text": "назавжди в пам'яті «той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі, рамена, долоні, голову»"}, {"marker": "Г", "text": "вплив поеми Франка і «всієї історії з Мойсеєм» на життєвий вибір"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Жити так, аби голуби сідали на плечі**\n\n\n(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.\n\nРозповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.\n\n\n(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани\n\nкукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над\n\nмоєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала\n\nці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.\n\n\n(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився\n\nграти «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.\n\nІ тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого\n\nпрагнув, - усе вигравав.\n\n\n(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій\n\nпро Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один\n\nпроти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить\n\nмене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї\n\nзроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс\n\nдо людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з\n\nлюбов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,\n\nвсесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і\n\nчуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як\n\nстепові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і\n\nптаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.\n\nА те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої\n\nдобрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.\n\n\n(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних\n\nконцертів.\n\n\n(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна\n\nпоема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у\n\nєгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі\n\nфараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя\n\nрозпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,\n\nвін підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,\n\nбезводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з\n\nм'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,\n\nчого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та\n\nземля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не\n\nстало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то\n\nволею народу.\n\n\n(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до\n\nтого марив, а став літератором.\n\n\n(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про\n\nнього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».\n\n\n(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.\n\nПригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще\n\nжовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало\n\nза ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй\n\nпам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,\n\nрамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ\n\nстав кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали\n\nна плечі.\n\n\n*За В. Стусом. (613 сл.)*\n\n\nОсновну думку автора висловлено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Від того, що дідуся з голуб'ятком «бачив я і... бачили інші люди, світ став кращий» (рядки 47-48)."}, {"marker": "Б", "text": "«...Те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше» (рядки 22-23)."}, {"marker": "В", "text": "«Чесним, мужнім, мудрим чоловіком» (рядок 42) можна вирости, наслідуючи приклади героїчного, жертовного, доброчинного життя."}, {"marker": "Г", "text": "«...Воля - найвище в світі, чого потребує людина» (рядки 33-34)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Жити так, аби голуби сідали на плечі**\n\n\n(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.\n\nРозповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.\n\n\n(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани\n\nкукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над\n\nмоєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала\n\nці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.\n\n\n(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився\n\nграти «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.\n\nІ тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого\n\n\n\n(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій\n\nпро Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один\n\nпроти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить\n\nмене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї\n\nзроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс\n\nдо людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з\n\nлюбов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,\n\nвсесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і\n\nчуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як\n\nстепові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і\n\nптаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.\n\nА те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої\n\nдобрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.\n\n\n(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних\n\nконцертів.\n\n\n(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна\n\nпоема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у\n\nєгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі\n\nфараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя\n\nрозпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,\n\nвін підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,\n\nбезводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з\n\nм'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,\n\nчого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та\n\nземля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не\n\nст��ло в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то\n\nволею народу.\n\n\n(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до\n\nтого марив, а став літератором.\n\n\n(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про\n\nнього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».\n\n\n(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.\n\nПригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще\n\nжовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало\n\nза ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй\n\nпам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,\n\nрамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ\n\nстав кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали\n\nна плечі.\n\n\n*За В. Стусом. (613 сл.)*\n\n\nНі адресант, ні адресат тексту НЕ вказані в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Утішило мене те, що ти любиш Бетховена (рядок 1)."}, {"marker": "Б", "text": "Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей» (рядок 26)."}, {"marker": "В", "text": "Але я - не поступлюся! (рядок 14)."}, {"marker": "Г", "text": "Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про нього книжку Ромена Ролана (рядки 40-41)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Жити так, аби голуби сідали на плечі**\n\n\n(1-2) Дорогий сину! Дякую за листа. Утішило мене те, що ти любиш Бетховена.\n\nРозповім тобі про своє дитинство, яке було так недавно, здається.\n\n\n(3-6) Музикою я марив. Коли з мамою сапав картоплю, чи ламав молоді качани\n\nкукурудзи, чи вилущував стиглу квасолю, мама завше співала. Тихо, але гарно. Над\n\nмоєю колискою мама співала колискові на слова Шевченка. Коли пізніше наспівувала\n\nці тужні слова, мої очі закипали сльозою - і я ховав сльози, бо встидався їх.\n\n\n(7-10) У 7 класі за «похвальну грамоту» тато купив мені гітару. Я спочатку навчився\n\nграти «Взяв би я бандуру», потім кілька старих романсів, маршів. Але все було не те.\n\nІ тоді я брав гітару і грав - на одній струні - своєї. Усе, що я чув, за чим тужив, чого\n\n\n\n(11-23) Пам'ятаю, як уперше пішов до філармонії. Пам'ятаю, як прослухав цикл лекцій\n\nпро Бетховена. Яка це була людина! Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один\n\nпроти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить\n\nмене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї\n\nзроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс\n\nдо людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з\n\nлюбов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні,\n\nвсесильні, незламні, кришталеві. Сві�� - це таночок усіх людей, які взялися за руки і\n\nчуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як\n\nстепові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і\n\nптаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити.\n\nА те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої\n\nдобрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше.\n\n\n(24-25) І Бетховен перевернув мені душу за час того прослуховування філармонічних\n\nконцертів.\n\n\n(26-37) Якось у 9 класі я натрапив на Франка, його поему «Мойсей». Це прекрасна\n\nпоема. Як і вся історія з Мойсеєм - прекрасна. Довго-довго народ Мойсея жив у\n\nєгипетській неволі. А він, син заможного, здається, батька, купався в молоці при дворі\n\nфараона. А перед ним ходили в рабстві його брати по крові - раби-євреї. Життя\n\nрозпанькало Мойсея, але не вбило совісті й честі. І коли йому виповнилося 40 років,\n\nвін підняв свій народ, щоб вийти з неволі - через пустелю, через голод, муку,\n\nбезводдя й безхліб'я. Багато хто став ремствувати: в Єгипті у них були глечики з\n\nм'ясом, а тут, на волі, - пропадай із голоду! Мойсей знав, що воля - найвище у світі,\n\nчого потребує людина. Довго він водив свій народ, але ось появилася попереду та\n\nземля, куди Мойсей провадив свій люд. Уже - рукою досягти можна, але сили не\n\nстало в Мойсея - і він помирає на порозі нової землі, обіцяної чи то Богом, чи то\n\nволею народу.\n\n\n(38-39) Після прочитання цієї поеми я забув про геологорозвідку й мандри, якими до\n\nтого марив, а став літератором.\n\n\n(40-41) Дуже хотів би, сину, аби ти, коли справді любиш Бетховена, прочитав про\n\nнього книжку Ромена Роллана. У нього є серія «Героїчні біографії».\n\n\n(42-49) Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком.\n\nПригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще\n\nжовтодзьобого, годував його зі своїх вуст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало\n\nза ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили. У моїй\n\nпам'яті, поки й житиму, буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі,\n\nрамена, долоні, голову. І від того, що це було, і це бачив я і це бачили інші люди, світ\n\nстав кращий. Бо й мені й іншим людям захотілося й собі жити так, аби голуби сідали\n\nна плечі.\n\n\n*За В. Стусом. (613 сл.)*\n\n\nОзнаки стилю тексту подано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обґрунтованість викладу"}, {"marker": "Б", "text": "повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів"}, {"marker": "В", "text": "широке вживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних слів, неповних речень"}, {"marker": "Г", "text": "переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів, гранично точний виклад"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Зажурилась Україна, бо нічим прожити,\nВитоптала орда кіньми маленькії діти.*\n\nвзято з", "answers": [{"marker": "А", "text": " ліричної пісні"}, {"marker": "Б", "text": "балади"}, {"marker": "В", "text": "соціально-побутової пісні"}, {"marker": "Г", "text": "історичної пісні"}, {"marker": "Д", "text": "думи"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Чотири сонця у \"Слові про Ігорів похід\" символізують", "answers": [{"marker": "А", "text": "пори року"}, {"marker": "Б", "text": "князів - учасників походу"}, {"marker": "В", "text": "руські землі"}, {"marker": "Г", "text": "полки Ігоря"}, {"marker": "Д", "text": "вимір часу (чотири дні)"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Як поет і «мандрівний філософ» у своїх творах постає", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Вишенський"}, {"marker": "Б", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "В", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Г", "text": "Григорій Квітка-Основ'яненко"}, {"marker": "Д", "text": "Тарас Шевченко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Образ Прометея символізує силу й нескореність народу у творі Тараса Шевченка", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Сон» («У всякого своя доля...»)"}, {"marker": "Б", "text": "«Кавказ»"}, {"marker": "В", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Г", "text": "«І мертвим, і живим...»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ісаія. Глава 35»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про еміграцію українських селян до Канади йдеться у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного"}, {"marker": "Б", "text": "«Камінний хрест» Василя Стефаника"}, {"marker": "В", "text": "«Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "Г", "text": "«Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського"}, {"marker": "Д", "text": "«Людина» Ольги Кобилянської"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Вплив сентименталізму істотно позначився на творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада» Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "В", "text": "«Кайдашева сім' я» Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся» Григорія Квітки-Основ'яненка"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Від третьої особи ведеться розповідь у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Зачарована Десна» Олександра Довженка"}, {"marker": "Б", "text": "«Інститутка» Марка Вовчка"}, {"marker": "В", "text": "«Intermezzo» Михайла Коцюбинського"}, {"marker": "Г", "text": "«Людина» Ольги Кобилянської"}, {"marker": "Д", "text": "«Я (Романтика)» Миколи Хвильового"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Кульмінацією роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "викрадення Лесі"}, {"marker": "Б", "text": "вибори гетьмана"}, {"marker": "В", "text": "похорон війтенка"}, {"marker": "Г", "text": "поразка Сомка"}, {"marker": "Д", "text": "страта полковника Шрама"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Основна проблема повісті Ольги Кобилянської «Людина»", "answers": [{"marker": "А", "text": "емансипація жінки."}, {"marker": "Б", "text": "кохання Олени і Стефана."}, {"marker": "В", "text": "кохання Олени і Фельса."}, {"marker": "Г", "text": "земля і людина; батьки і діти."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Слова Івана Франка «Він був сином мужика - і став волода��ем в царстві духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був са­моуком - і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» присвячено", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорію Сковороді"}, {"marker": "Б", "text": "Івану Вишенському"}, {"marker": "В", "text": "Івану Котляревському"}, {"marker": "Г", "text": "Тарасу Шевченкові"}, {"marker": "Д", "text": "Пантелеймону Кулішеві"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з поезії «Contra spem spero» Лесі Українки та визначте вір­шовий розмір\n\n\n*Гетьте, думи, ви, хмари осінні!\n\nТо ж тепера весна золота!\n\nЧи то так, у жалю, в голосінні\n\nПроминуть молодії літа?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "чотиристопний хорей"}, {"marker": "Б", "text": "чотиристопний ямб"}, {"marker": "В", "text": "тристопний дактиль"}, {"marker": "Г", "text": "тристопний амфібрахій"}, {"marker": "Д", "text": "тристопний анапест"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Серед персонажів «Лісової пісні» Лесі Українки НЕ є міфологічною істотою", "answers": [{"marker": "А", "text": "Той, що греблі рве"}, {"marker": "Б", "text": "Той, що в скалі сидить"}, {"marker": "В", "text": "Килина"}, {"marker": "Г", "text": "Перелесник"}, {"marker": "Д", "text": "Мавка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Слова Миколи Хвильового «Усмішки» ... я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні; за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні...» стосуються творів", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Григорія Квітки-Основ'яненка"}, {"marker": "В", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "Г", "text": "Остапа Вишні"}, {"marker": "Д", "text": "Олександра Довженка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» - лейтмотив", "answers": [{"marker": "А", "text": "роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»"}, {"marker": "В", "text": "роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Г", "text": "кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна»"}, {"marker": "Д", "text": "новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У новелі Миколи Хвильового «Я (Романтика)» центральною є проблема", "answers": [{"marker": "А", "text": "ідейного фанатизму"}, {"marker": "Б", "text": "романтики кохання"}, {"marker": "В", "text": "зради комуністичним ідеалам"}, {"marker": "Г", "text": "людини і держави"}, {"marker": "Д", "text": "ролі особистості в суспільстві"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якій поезії ліричний герой обіцяє зірвати для коханої «Оріон золотий»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить...» Павла Тичини"}, {"marker": "Б", "text": "«Так ніхто не кохав...» Володимира Сосюри"}, {"marker": "В", "text": "«Пісня про рушник» Андрія Малишка"}, {"marker": "Г", "text": "«Балада про соняшник» Івана Драча"}, {"marker": "Д", "text": "«Два кольори» Дмитра Павличка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Характеристика «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне» стосується образу", "answers": [{"marker": "А", "text": "Череванихи («Чорна рада» Пантелеймона Куліша)"}, {"marker": "Б", "text": "Явдохи Ґудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного)"}, {"marker": "В", "text": "Марусі Кайдашихи («Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького)"}, {"marker": "Г", "text": "Палагни («Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського)"}, {"marker": "Д", "text": "Катрі («Інститутка » Марка Вовчка)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського події розвиваються в такій послідовності:", "answers": [{"marker": "А", "text": "зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; одруження з Палагною; танець із чугайстром"}, {"marker": "Б", "text": "Іван на полонині; танець із чугайстром; кохання Івана й Марічки; зустріч ворожих родів; одруження з Палагною"}, {"marker": "В", "text": "кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною; зустріч ворожих родів"}, {"marker": "Г", "text": "одруження з Палагною; Іван на полонині; танець із чугайстром; зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки"}, {"marker": "Д", "text": "зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Персонаж роману Ліни Костенко «Маруся Чурай», який готовий захищати перед суддями головну героїню:\n\n\n*Ви, канцілюги, у чорнилі пальці,\n\nбумажне кодло, воло набивне?\n\nхватальники, в походах небувальці,\n\nкого взялись подужати... мене?!*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Семен Горбань"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Іскра"}, {"marker": "В", "text": "Гриць Бобренко"}, {"marker": "Г", "text": "Лесько Черкес"}, {"marker": "Д", "text": "Мартин Пушкар"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» - моральне кредо", "answers": [{"marker": "А", "text": "Якима Сомка («Чорна рада» Пантелеймона Куліша)"}, {"marker": "Б", "text": "Чіпки («Хіба ревуть воли як ясла повні?» Панаса Мирного)"}, {"marker": "В", "text": "Андрія Половця («Вершники» Юрія Яновського)"}, {"marker": "Г", "text": "Григорія Многогрішного («Тигролови» Івана Багряного)"}, {"marker": "Д", "text": "Гриця Бобренка («Маруся Чурай» Ліни Костенко)"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "гуни."}, {"marker": "Б", "text": "скіфи."}, {"marker": "В", "text": "сармати."}, {"marker": "Г", "text": "кіммерійці."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У результаті адміністративної реформи, великий київський князь Володимир Святославич", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідував владу місцевих племінних князів, які постійно прагнули автономії."}, {"marker": "Б", "text": "регламентував збирання данини, упровадивши «погости» та «уроки»."}, {"marker": "В", "text": "установив формальну зверхність Києва над племінними союзами."}, {"marker": "Г", "text": "запровадив удільно-вотчинний устрій держави."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Рядовичами» в Київській Русі називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала."}, {"marker": "Б", "text": "людей, які перебували у повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавалися в спадщину)."}, {"marker": "В", "text": "ремісників, які мешкали в садибах феодалів, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошову данину."}, {"marker": "Г", "text": "селян, які потрапили в залежність від феодала, уклавши з ним договір найму, працювали в його господарстві."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому столітті відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела? «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же співи воздають Богові...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "X ст."}, {"marker": "Б", "text": "XI ст."}, {"marker": "В", "text": "XII ст."}, {"marker": "Г", "text": "XIII ст."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Укладення збірки норм давньоруського права «Правди Ярослава» призвело до", "answers": [{"marker": "А", "text": "заборони звичаю кровної помсти."}, {"marker": "Б", "text": "заміни фізичних покарань штрафами."}, {"marker": "В", "text": "упорядкування права власності на землю."}, {"marker": "Г", "text": "створення єдиного стану кріпосних селян."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Які чинники спричинили роздробленість Київської Русі?\n\n\n1. Великі простори держави, етнічна неоднорідність її населення.\n2. Чіткий, незмінний механізм спадковості великокнязівської влади.\n3. Зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.\n4. Навала монгольських орд хана Батия.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 3"}, {"marker": "Б", "text": "1, 4"}, {"marker": "В", "text": "2, 3"}, {"marker": "Г", "text": "2, 4"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "На українських землях, включених до складу Литовської держави, за князя Ольгерда (1345 — 1377 рр.)", "answers": [{"marker": "А", "text": "відновлено фільварки."}, {"marker": "Б", "text": "витіснено православ’я католицизмом."}, {"marker": "В", "text": "утверджено правові норми Литовських Статутів."}, {"marker": "Г", "text": "збережено існуючі системи управління та судочинства."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які поняття й терміни потрібно використовувати, характеризуючи економічний розвиток українських земель у середині XVI — першій половині XVII ст.?\n\n1. «Державні селяни».\n2. «Панщина».\n3. «Кріпацтво».\n4. «Промисловий переворот».\n5. «Фільварок».\n6. «Буржуазія».", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2, 4"}, {"marker": "Б", "text": "1, 4, 6"}, {"marker": "В", "text": "2, 3, 5"}, {"marker": "Г", "text": "3, 5, 6"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про який соціально-економічний процес ідеться в Литовському статуті 1588 р.? «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, — надалі йому до нього нема діла».", "answers": [{"marker": "А", "text": "обезземелення"}, {"marker": "Б", "text": "окатоличення"}, {"marker": "В", "text": "закріпачення"}, {"marker": "Г", "text": "полонізація"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Хто є автором цитованого історичного джерела?\n\n«...Почалася книга, названа «Апостол», друкуватися в Богом береженому місті Львові... року 1573, лютого в 25 день, і завершилася [друкуватися] року 74-го того ж місяця в 15 день».*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Федоров"}, {"marker": "Б", "text": "Швайпольт Фіоль"}, {"marker": "В", "text": "Йоган Гутенберг"}, {"marker": "Г", "text": "Франциск Скорина"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела?\n\n\n«Нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в практику української освіти, стало вивчення трьох мов — грецької, латинської та церковнослов’янської. Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції, уперше поєднавши на порубіжні греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський Схід із латинським Заходом».", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лаврська школа"}, {"marker": "Б", "text": "Острозька академія"}, {"marker": "В", "text": "Львівська братська школа"}, {"marker": "Г", "text": "Києво-Могилянська колегія"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Які битви Національно-визвольної війни середини XVII ст. відбулися впродовж 1649 — 1651 рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Жовтоводська, Корсунська"}, {"marker": "Б", "text": "Корсунська, Пилявецька"}, {"marker": "В", "text": "Пилявецька, Зборівська"}, {"marker": "Г", "text": "Зборівська, Берестецька"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які зміни в суспільному житті Лівобережної Гетьманщини відбулися в другій половині XVII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Здобуття української шляхтою панівного становища в суспільстві внаслідок злиття з російським дворянством."}, {"marker": "Б", "text": "Виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан."}, {"marker": "В", "text": "Перетворення міщанства в окремий стан, що мав права на самоврядування, суд, заняття ремеслами."}, {"marker": "Г", "text": "Втрата селянством особистої свободи, права займанщини та спадкового землеволодіння."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яким роком датується цитований документ?\n\n«Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "1722 р."}, {"marker": "Б", "text": "1727 р."}, {"marker": "В", "text": "1734 р."}, {"marker": "Г", "text": "1764 р"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що спричинило оприлюднення цитованого документа?\n\n«...Ми, Катерина II, імператриця всеросійська...Об’являємо всім нашим людям, які живуть в... Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському... Ми змушені з жалем прийняти до відома, що... кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились убивств... внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Коліївщина"}, {"marker": "Б", "text": "Рух опришків"}, {"marker": "В", "text": "«Холерні бунти»"}, {"marker": "Г", "text": "«Ходіння в народ»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Програмні вимоги Південного товариства декабристів — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "установлення конституційної монархії, федеративного устрою майбутньої держави."}, {"marker": "Б", "text": "об’єднання слов’ян у федерацію, здобуття кожним народом власної державності з республіканською формою правління."}, {"marker": "В", "text": "повалення монархії, побудова «єдиної, нероздільної, вільної, самостійної України від Карпат аж по Кавказ»."}, {"marker": "Г", "text": "установлення республіканської форми правління, скасування кріпацтва, надання селянам громадянських і політичних прав."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які форми протесту селян Наддніпрянської України проти соціального гноблення були характерними для першої половини XIX ст.?\n\n1. Демонстрації.\n2. Звернення до парламенту.\n3. Підпали поміщицьких маєтків.\n4. Політичний терор.\n5. Відмова відбувати панщину.\n6. Втечі з маєтків.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2, 4"}, {"marker": "Б", "text": "3, 5, 6"}, {"marker": "В", "text": "1, 4, 5"}, {"marker": "Г", "text": "2, 3, 6"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У результаті Кримської війни (1853 — 1856 рр.) Російська імперія втратила", "answers": [{"marker": "А", "text": "Брацлавщину."}, {"marker": "Б", "text": "Західне Поділля."}, {"marker": "В", "text": "Східну Київщину."}, {"marker": "Г", "text": "Південну Бессарабію."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про який документ ідеться в спогадах М. Старицького?\n\n«... ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові... Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена, той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось», яка була... начорно закінчена та вичитана Косачкою й Кониським...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маніфест...» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 р."}, {"marker": "Б", "text": "Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 30 липня 1863 р."}, {"marker": "В", "text": "Емський указ імператора Олександра II від 30 травня 1876 р."}, {"marker": "Г", "text": "«Маніфест...» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Микола Лисенко — це видатний український", "answers": [{"marker": "А", "text": "композитор, автор хорових поем «Легенда», «Моя пісня», обробок українських пісень «Козака несуть», «Дударик», «Щедрик»."}, {"marker": "Б", "text": "драматург, композитор, співак, соліст Флорентійської та Російської опер, автор опери «Запорожець за Дунаєм»."}, {"marker": "В", "text": "хоровий диригент, композитор, автор духових концертів, зокрема: «Спаси мя, Боже», «В молитвах неусыпающую Богородицы»."}, {"marker": "Г", "text": "композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Енеїда»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?\n\n«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської... До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань ісоюзів ...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Відновлення магдебурзького права."}, {"marker": "Б", "text": "Утворення Української автокефальної церкви."}, {"marker": "В", "text": "Розгортання мережі осередків товариства «Просвіта»."}, {"marker": "Г", "text": "Відкриття в усіх університетах українознавчих кафедр."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Одне із завдань земельної реформи, упровадженої П. Столипіним, — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідація великого поміщицького землеволодіння."}, {"marker": "Б", "text": "подолання кризи сільськогосподарського перевиробництва."}, {"marker": "В", "text": "зміцнення соціальної опори самодержавства на селі."}, {"marker": "Г", "text": "скасування кріпосницької залежності селян і панщини."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яка країна на початку XX ст. визначила свої зовнішньополітичні пріоритети таким чином:\n\n«...твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Росія"}, {"marker": "Б", "text": "Румунія"}, {"marker": "В", "text": "Німеччина"}, {"marker": "Г", "text": "Австро-Угорщина"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У який період Української революції схвалено цитовані документи?\n\n1. «Хай буде Україна вільною. ...Так сказали виборні люди з усієї Землі Української. Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України».\n2. «...На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд...».", "answers": [{"marker": "А", "text": "березень — серпень 1917 р."}, {"marker": "Б", "text": "серпень — листопад 1917 р."}, {"marker": "В", "text": "листопад — грудень 1917 р."}, {"marker": "Г", "text": "грудень 1917 р. — січень 1918 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Народний секретаріат» — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "«революційний орган українського народу», створений у червні 1917 р. Українською Центральною Радою після оприлюднення Першого Універсалу."}, {"marker": "Б", "text": "перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 р. постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України."}, {"marker": "В", "text": "виконавчий орган Української Народної Республіки, створений у січні 1918 р. Четвертим Універсалом Української Центральної Ради."}, {"marker": "Г", "text": "вищий розпорядчий орган Західноукраїнської Народної Республіки, створений у листопаді 1918 р. рішенням Української Національної Ради."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Якого договору стосується цитований нижче документ?\n\n«Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше... На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити. За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Варшавського договору між Директорією УНР і Польською Республікою."}, {"marker": "Б", "text": "Мюнхенського договору між Німеччиною й Великобританією, Францією, Італією."}, {"marker": "В", "text": "Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною та її союзниками."}, {"marker": "Г", "text": "Договору між Українською Державою та Великим Військом Донським."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Організація лікнепу, ліквідація університетів, проведення «українізації» були складовими політики", "answers": [{"marker": "А", "text": "Української Соціалістичної Радянської Республіки."}, {"marker": "Б", "text": "Української Держави П. Скоропадського."}, {"marker": "В", "text": "Західноукраїнської Народної Республіки."}, {"marker": "Г", "text": "Української Народної Республіки."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Вільну академію пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) засновано", "answers": [{"marker": "А", "text": "П. Тичиною."}, {"marker": "Б", "text": "М. Рильським."}, {"marker": "В", "text": "Ю. Яновським."}, {"marker": "Г", "text": "М. Хвильовим."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Політичний процес в СРСР, що започаткував широкомасштабні репресії в країні наприкінці 1920 — на початку 1930-х рр., увійшов в історію під назвою", "answers": [{"marker": "А", "text": "справа «Українського національного центру»."}, {"marker": "Б", "text": "справа «Спілки визволення України»."}, {"marker": "В", "text": "Шахтинська справа."}, {"marker": "Г", "text": "Справа Промпартії."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У яких уривках із історичних джерел відображено особливості соціально-економічного життя України в 1930-х рр.?\n\n1. «...У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель...»\n2. «...Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи повинні орієнтовно складати 9 — 10 млн га і рівнятися приблизно половині всієї площі зернових...»\n3. «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє. Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2"}, {"marker": "Б", "text": "1, 3"}, {"marker": "В", "text": "2, 3"}, {"marker": "Г", "text": "1, 2, 3"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Який висновок можна зробити, аналізуючи цитований документ?\n\n«Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім у таких регіонах СРСР: з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії — 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу — 10 000–15 000 родин».", "answers": [{"marker": "А", "text": "Активний опір, який чинило українське селянство колективізації, спонукав радянську владу до здійснення репресивних заходів."}, {"marker": "Б", "text": "Нестача вільних сільськогосподарських земель спричинила масове виселення селян до малозаселених регіонів СРСР."}, {"marker": "В", "text": "Освоєння цілинних земель спонукало радянський уряд залучати на цілину найбільш активну частину селянства."}, {"marker": "Г", "text": "Забруднення сільськогосподарських угідь відходами промислового виробництва змушувало селян переселятися в безпечні ��егіони."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було характерним для культурного життя України в 1930-ті рр.?\n\n1. Проведення політики «українізації».\n2. Масове знищення культових споруд.\n3. Початок русифікації української школи.\n4. Запровадження обов’язкової середньої освіти.\n5. Створення творчих літературно-мистецьких об’єднань та угрупувань.\n6. Утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 4, 6"}, {"marker": "Б", "text": "1, 3, 5"}, {"marker": "В", "text": "2, 3, 6"}, {"marker": "Г", "text": "2, 4, 5"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Осадництво» — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "політико-ідеологічний контроль за українськими партіями, здійснюваний чехо-словацькими партіями в 1920 — 1930-х рр."}, {"marker": "Б", "text": "адміністративна уніфікація українських земель, здійснювана урядом Румунії у 1920 — першій половині 1930-х рр."}, {"marker": "В", "text": "процес згортання української освіти, здійснюваний урядом Чехо-Словаччини в другій половині 1920 — 1930-х рр."}, {"marker": "Г", "text": "політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Наслідком підписання якого договору стали події, описані в уривку з історичного джерела?\n\n«Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Версальський договір між Німеччиною та США, країнами Антанти, Японією"}, {"marker": "Б", "text": "Московський договір між СРСР і Німеччиною (пакт «Молотова–Ріббентропа»)"}, {"marker": "В", "text": "Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною та її союзниками"}, {"marker": "Г", "text": "Рапалльський договір між РСФРР і Німеччиною"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Які заходи радянізації західноукраїнських земель у 1939 — 1941 рр. були позитивно сприйняті українським населенням?\n\n1. Політичні репресії.\n2. Колективізація селянських господарств.\n3. Націоналізація закладів торгівлі та промислових підприємств.\n4. Створення системи соціального забезпечення.\n5. Заборона діяльності партій і громадських об’єднань.\n6. Ліквідація польського та румунського державних апаратів.", "answers": [{"marker": "А", "text": "2, 4, 5"}, {"marker": "Б", "text": "1, 3, 6"}, {"marker": "В", "text": "1, 2, 5"}, {"marker": "Г", "text": "3, 4, 6"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "З іменем якого діяча пов’язані описані нижче події?\n\n«Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення. Навколо міста було створено три лінії оборони. На допомогу армії сформовано 13 винищувальних батальйонів, 19 загонів народного ополчення...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Кирпонос"}, {"marker": "Б", "text": "C. Тимошенко"}, {"marker": "В", "text": "М. Ватутін"}, {"marker": "Г", "text": "Г. Жуков"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У роки Великої Вітчизняної війни українськими вченими", "answers": [{"marker": "А", "text": "розроблено систему залпового реакти��ного вогню «Катюша»."}, {"marker": "Б", "text": "налагоджено автоматичне електрозварювання корпусів танків."}, {"marker": "В", "text": "створено серію середніх підводних човнів «Щука»."}, {"marker": "Г", "text": "сконструйовано та запущено у виробництво танк Т-34."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Які події Великої Вітчизняної війни відбулись упродовж 1944 року?\n\n1. Визволення Донбасу.\n2. «Битва за Дніпро».\n3. Корсунь-Шевченківська наступальна операція.\n4. Депортація кримських татар до Середньої Азії.\n5. Львівсько-Сандомирська наступальна операція.\n6. Утворення Українського штабу партизанського руху.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2, 6"}, {"marker": "Б", "text": "1, 3, 5"}, {"marker": "В", "text": "2, 4, 6"}, {"marker": "Г", "text": "3, 4, 5"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Утворення наркомату закордонних справ УРСР (1944 р.), вступ республіки до Організації Об’єднаних Націй (1945 р.) — це факти, що свідчать про", "answers": [{"marker": "А", "text": "відновлення зовнішньополітичної діяльності України."}, {"marker": "Б", "text": "приєднання України до Антигітлерівської коаліції."}, {"marker": "В", "text": "початок післявоєнної відбудови України."}, {"marker": "Г", "text": "вихід України з Другої світової війни."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Чи відображено в уривках з історичних джерел особливості економічного розвитку УРСР у період післявоєнної відбудови (1945 — початок 1950-х рр.)?\n\n1. «...Характерним для цього періоду було суттєве зниження плану закупівель зерна, підвищення у 1,5 — 2 рази цін на сільськогосподарську продукцію, збільшення капіталовкладень у сільське господарство».\n2. «...Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР. У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств».", "answers": [{"marker": "А", "text": "Відображено в обох уривках."}, {"marker": "Б", "text": "Тільки в першому."}, {"marker": "В", "text": "Тільки в другому."}, {"marker": "Г", "text": "Не відображено в жодному з уривків."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Ліквідація раднаргоспів у другій половині 1960-х рр. призвела до", "answers": [{"marker": "А", "text": "розширення господарських прав республік."}, {"marker": "Б", "text": "посилення централізованості планування."}, {"marker": "В", "text": "ліквідації директивного планування."}, {"marker": "Г", "text": "утворення вільних економічних зон."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Одне із завдань Української Гельсінської групи — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини."}, {"marker": "Б", "text": "засудження фактів втручання СРСР у внутрішні справи країн Східної Європи."}, {"marker": "В", "text": "відновлення в правах несправедливо звинувачених, незаконно засуджених осіб."}, {"marker": "Г", "text": "внесення до Конституції УРСР положень про свободу слова та віросповідання."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яку позицію займало партійне керівництво УРСР на чолі з В. Щербицьким щодо реформаторського курсу М. Горбачова впродовж 1985–1987 рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Підтримка та активне впровадження в республіці партійного курсу на демократизацію суспільного життя."}, {"marker": "Б", "text": "Офіційна підтримка курсу «перебудови» та фактичне блокування реформаторських кроків союзного партійного керівництва."}, {"marker": "В", "text": "Засудження курсу «перебудови» та розроблення власної концепції реформування УРСР на засадах ринкової економіки."}, {"marker": "Г", "text": "Категорична відмова від підтримки курсу «перебудови», ініціювання заходів, спрямованих на усунення М. Горбачова від влади."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У яких уривках з історичних джерел охарактеризовано окремі аспекти соціально-економічного розвитку України в 90-х рр. XX ст.?\n\n1. «В Україні кількість торговельних точок, що реалізовували спиртні напої, зменшилася вдвоє. Понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень. У Закарпатті та в Криму знищили виноградники, зокрема унікальних сортів. Поширилося самогоноваріння».\n2. «...За експертними оцінками у вітчизняному виробництві частка тіньового сектора фактично зрівнялась з часткою офіційною. Це явище логічно супроводжується зростанням масштабів нелегального вивозу капіталу».", "answers": [{"marker": "А", "text": "Охарактеризовано в обох уривках."}, {"marker": "Б", "text": "Тільки в першому."}, {"marker": "В", "text": "Тільки в другому."}, {"marker": "Г", "text": "Не охарактеризовано в жодному з уривків."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Характерними ознаками розвитку багатопартійності в Україні на сучасному етапі є:\n\n1. участь широких верств суспільства партійній роботі.\n2. географічна зорієнтованість партій.\n3. декларативний характер партійних програмних документів.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2"}, {"marker": "Б", "text": "1, 3"}, {"marker": "В", "text": "2, 3"}, {"marker": "Г", "text": "1, 2, 3"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Одним із наслідків повстання древлян 945 р. стало", "answers": [{"marker": "А", "text": "обмеження влади великого київського князя."}, {"marker": "Б", "text": "утвердження християнства як державної релігії."}, {"marker": "В", "text": "формування інституту загальноруських князівських з’їздів."}, {"marker": "Г", "text": "визначення розмірів і встановлення місць збирання данини."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Десятиною» в Київській Русі називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "грошовийштраф, передбачений «Руською правдою» за вбивство вільної людини."}, {"marker": "Б", "text": "частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньо руських церков."}, {"marker": "В", "text": "державну повинність, що зобов’язувала селян постачати коней для потреб князя."}, {"marker": "Г", "text": "збирання оброку намісником великого київського князя з підлеглого населення."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У яких уривках з історичних джерел відображено культурницьку діяльність Ярослава Мудрого?\n\n\n*1. «І поставив він церкву Святого Василя, де ото стояли кумири Перун та інші… І став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне».*\n\n\n*2. «…він засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи... Заложив він… митрополію, а потім церкву на Золотих воротах…»\n\n\n*3. «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же співи воздають богові…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 3"}, {"marker": "Б", "text": "1, 2"}, {"marker": "В", "text": "2, 3"}, {"marker": "Г", "text": "1, 2, 3"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було характерним для економічного розвитку Київської Русі в X – XIII ст.?\n\n\n1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство та тваринництво.\n\n\n2. Поширення на князівських землях фільварків.\n\n\n3. Утвердження полюддя та відробітків – основних форм експлуатації селянства.\n\n\n4. Домінування залізовидобувного та залізоробного ремесел.\n\n\n5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства та бортництва.\n\n\n6. Занепад помісного та вотчинного землеволодіння й господарства.\n\n\n7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 3, 6, 7"}, {"marker": "Б", "text": " 1, 4, 5, 7"}, {"marker": "В", "text": "2, 3, 5, 6"}, {"marker": "Г", "text": "1, 2, 4, 5"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Кревська унія» – це угода, що передбачала", "answers": [{"marker": "А", "text": "об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського у федеративну державу – Річ Посполиту."}, {"marker": "Б", "text": "повернення князеві Вітовту батьківських земель та визнання його «довічним правителем» Великого князівства Литовського."}, {"marker": "В", "text": "приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства та шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою."}, {"marker": "Г", "text": "відновлення «на віки вічні» Київського та Волинського удільних князівств у межах Польського королівства."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Для української культури другої половини XIV – XV ст. було характерним", "answers": [{"marker": "А", "text": "поширення полемічної літератури на Волині та Поділлі."}, {"marker": "Б", "text": "домінування в архітектурі Львова та Києва стилю бароко."}, {"marker": "В", "text": "видання перших друкованих підручників Києво-Печерською лаврою."}, {"marker": "Г", "text": "виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Одним із наслідків укладення Люблінської унії є", "answers": [{"marker": "А", "text": "полонізація та денаціоналізація української шляхти."}, {"marker": "Б", "text": "відновлення удільних князівств на українських землях."}, {"marker": "В", "text": "ліквідація міського самоврядування на основі Магдебурзького права."}, {"marker": "Г", "text": "скасування Литовських Статутів і впровадження польського судочинства."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Сукупність яких понять і термінів слід використовувати, характеризуючи економічний розвиток українських земель у середині XVI – середині XVII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Цех, магістрат, вотчинне землеволодіння."}, {"marker": "Б", "text": "Помісне землеволодіння, смерди, полюддя."}, {"marker": "В", "text": "Панщина, магнатське землеволодіння, фільварки."}, {"marker": "Г", "text": "Мануфактура, князівське землеволодіння, бюргери."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про якого історичного діяча йдеться в цитованому документі?\n\n\n«Обидві надруковані книги мали церковно-релігійний зміст, але, незважаючи на це, діяльність друкаря викликала незадоволення у церкви. Він змушений був залишити Москву й перебратися до Заблудова [Білорусія], а потім до Львова, де й продовжив свою справу».*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Франциска Скорину"}, {"marker": "Б", "text": " Швайпольта Фіоля"}, {"marker": "В", "text": "Юрія Дрогобича"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Федорова"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Однією з причин Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. було", "answers": [{"marker": "А", "text": "встановлення владою військового контролю за Запорозькою Січчю."}, {"marker": "Б", "text": "скасування реєстру та повернення усіх козаків до стану селян-кріпаків."}, {"marker": "В", "text": "утворення Запорозької Січі – військово-політичної організації козацтва."}, {"marker": "Г", "text": "посилення національно-релігійного гніту православного українського населення."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Генеральна військова канцелярія» – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "представницький інститут Гетьманщини, який розглядав загальні державні справи, зокрема: затвердження міждержавних договорів, обрання гетьмана, складання «статей» при його обранні."}, {"marker": "Б", "text": "розпорядчий орган Гетьманщини, що відав справами збору натуральних і грошових податків із населення, прибутками та видатками держави, військовими та ранговими маєтностями."}, {"marker": "В", "text": "адміністративний орган Гетьманщини, що відав створенням і ліквідацією козацьких полків на території держави, охороною кордонів, поліцейським наглядом і справами про державні злочини."}, {"marker": "Г", "text": "військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництвом якої гетьман здійснював управління державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього та міжнародного характеру."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому договорі зазначено такі умови:\n\n\n«Договорилися ми і постановили, що Мала Росія цієї сторони Дніпра… має залишатися на стороні їхньої царської величності на вічні часи; Київ має залишатися також на стороні їхньої царської величності. Запоріжжя, козаки, що живуть на січі, мають бути… у володінні і в державі їхньої царської величності…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Зборівський договір (1649 р.)"}, {"marker": "Б", "text": "Андрусівський договір (1667 р.)"}, {"marker": "В", "text": "Бахчисарайський договір (1681 р.)"}, {"marker": "Г", "text": "«Вічний мир» (1686 р.)"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Унаслідок діяльності Першої Малоросійської колегії (1722 – 1727 рр.)", "answers": [{"marker": "А", "text": "установлено контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини, збільшено стягнення податків до царської казни, провіанту для російської армії."}, {"marker": "Б", "text": "відокремлено гетьманський скарб від державного; проведено Генеральне слідство щодо законності володіння маєтками козацькою ста��шиною."}, {"marker": "В", "text": "ліквідовано рештки автономного устрою Гетьманщини, управління українськими землями підпорядковано загальноросійським державним органам."}, {"marker": "Г", "text": "установлено контроль за Лівобережною та Слобідською Україною, посилено втручання російського уряду у внутрішні справи Гетьманщини."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Відбудова в Києві Софійського та Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу та прав академії пов’язані з гетьманом", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Мазепою."}, {"marker": "Б", "text": "І. Скоропадським."}, {"marker": "В", "text": "Д. Апостолом."}, {"marker": "Г", "text": "К. Розумовським."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У яких уривках з історичних джерел йдеться про події Коліївщини?\n\n\n*1. «Бунт в Україні та Подолії селян із гайдамаками слід вважати наслідком Барської конфедерації, оскільки той фанатизм католиків викликав у наших єдиновірних [православних] жорстокий супротив…»\n\n\n*2. «Того ж року козак Наливайко, зібравши військо козаків, перш за все об’явився був на Поділлі, у Волохах, вдерся в Турецькі землі, потім, повертаючись до Польщі, сплюндрував маєтки пана Калиновського…»\n\n\n*3. «Цього року …пішов до Умані Залізняк, де зібралося людей з рушницями чоловік до тисячі, …а уманський сотник І. Гонта…, прибувши до Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 3"}, {"marker": "Б", "text": "1, 2"}, {"marker": "В", "text": "2, 3"}, {"marker": "Г", "text": "1, 2, 3"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Унаслідок завершення франко-російської війни 1812 – 1814 рр. було", "answers": [{"marker": "А", "text": "відновлено козацькі привілеї учасникам закордонного походу російської армії."}, {"marker": "Б", "text": "ліквідовано українську автономну область у складі «Варшавського герцогства»."}, {"marker": "В", "text": "скасовано кріпосний стан селян, які відзначились під час бойових дій."}, {"marker": "Г", "text": "розформовано українські полки козацького та земського ополчення."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Діяльність народників на Наддніпрянській Україні в 1870 – 1880-х рр. була спрямована на", "answers": [{"marker": "А", "text": "організацію робітничих страйків на підприємствах."}, {"marker": "Б", "text": "пропаганду ідей селянського «общинного соціалізму»."}, {"marker": "В", "text": "запровадження земського самоврядування."}, {"marker": "Г", "text": "заснування мережі недільних шкіл."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Автором творів «За двома зайцями», «Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький» був", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Лисенко."}, {"marker": "Б", "text": "І. Котляревський."}, {"marker": "В", "text": " М. Старицький."}, {"marker": "Г", "text": "С. Гулак-Артемовський."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Громади» на Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст. – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "таємні організації народовців, створені студентами та гімназистами Львова, що спрямували свою діяльність на просвітницьку роботу серед селянства."}, {"marker": "Б", "text": "напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність як��х мала культурницьке та суспільно-політичне спрямування."}, {"marker": "В", "text": "гуртки хлопоманів, створені письменниками-українцями Катеринослава та Луганська, які активно пропагували твори та ідеї Т. Шевченка серед робітників."}, {"marker": "Г", "text": "таємні революційні організації, створені студентами Харкова, що висунули вимоги знищення національного гноблення, відродження української нації."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що стало одним із наслідків ухвалення цитованого документа?\n\n\n«…не допустити ввезення в межі імперії …будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою; …Заборонити різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних нот...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Зменшення кількості україномовної преси на Наддніпрянській Україні."}, {"marker": "Б", "text": "Закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства."}, {"marker": "В", "text": "Ліквідація осередків культурно-просвітницької організації «Просвіта»."}, {"marker": "Г", "text": "Закриття українознавчих кафедр у Київському та Харківському університетах."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У ході революції 1905 – 1907 рр. у Російській імперії українці здобули", "answers": [{"marker": "А", "text": "перший досвід парламентської діяльності."}, {"marker": "Б", "text": "систему україномовної шкільної освіти."}, {"marker": "В", "text": "національно-територіальну автономію."}, {"marker": "Г", "text": "автокефальну національну церкву."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про яку операцію військ Південно-Західного фронту часів Першої світової війни йдеться в цитованому документі?\n\n\n«У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 року, його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене перед ним завдання – врятувати Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік та зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік».*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Галицьку битву"}, {"marker": "Б", "text": "штурм фортеці Перемишль"}, {"marker": "В", "text": "бої за гору Лисоня"}, {"marker": "Г", "text": "Брусиловський прорив"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Українську Народну Республіку проголошено", "answers": [{"marker": "А", "text": "Першим Універсалом."}, {"marker": "Б", "text": "Другим Універсалом."}, {"marker": "В", "text": "Третім Універсалом."}, {"marker": "Г", "text": "Четвертим Універсалом."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У який період Української революції створено цитовані документи?\n\n\n*1. «…У разі неодержання задовільної відповіді …протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні».*\n\n\n*2. «…Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "березень – серпень 1917 р."}, {"marker": "Б", "text": "серпень – листопад 1917 р."}, {"marker": "В", "text": " ��истопад – грудень 1917 р."}, {"marker": "Г", "text": "грудень 1917 р. – січень 1918 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Відновлення влади Української Центральної Ради в умовах окупації стало наслідком укладення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Брест-Литовського договору."}, {"marker": "Б", "text": "Версальського договору."}, {"marker": "В", "text": " Варшавського договору."}, {"marker": "Г", "text": "Ризького договору."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Заснування українських гімназій, державних університетів у Києві та Кам’янець-Подільську, відкриття Української академії наук, Національної бібліотеки були складовими національно-культурної політики", "answers": [{"marker": "А", "text": "Української Народної Республіки."}, {"marker": "Б", "text": "Української Держави П. Скоропадського."}, {"marker": "В", "text": "Західноукраїнської Народної Республіки."}, {"marker": "Г", "text": " Української Соціалістичної Радянської Республіки."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«Ми, уповноважена волею трудящих України… Директорія, поваливши ненависний гетьманський режим, найближчим часом скличемо конгрес усього трудового люду України. Делегати будуть обиратися на чесних і соціально справедливих засадах: від селянської курії – 71,4%, від робітничої – 22,2%, від трудової інтелігенції – 6,4%...»\n\n\nЗазначені заходи здійснювалися Директорією з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "розв’язання проблем організації влади та визначення форми державного устрою."}, {"marker": "Б", "text": "ухвалення Варшавського договору, підписаного з Польською Республікою."}, {"marker": "В", "text": "оголошення війни радянській Росії та проведення переговорів з Антантою."}, {"marker": "Г", "text": "підготовки та санкціонування об’єднання УНР і ЗУНР."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Однією зі складових політики партійно-державного керівництва УСРР у галузі сільського господарства в роки НЕПу було", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення МТС для технічного обслуговування селянських господарств."}, {"marker": "Б", "text": "упровадження продрозверстки на всю сільськогосподарську продукцію."}, {"marker": "В", "text": "сприяння розвиткові сільськогосподарської та споживчої кооперації."}, {"marker": "Г", "text": "об’єднання всіх бідняцько-середняцьких господарств у колгоспи."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У результаті здійснення в Україні в 1920 – на початку 1930-х рр. політики «коренізації»", "answers": [{"marker": "А", "text": "законодавчо закріплено за українською мовою статус державної."}, {"marker": "Б", "text": "реорганізовано національні адміністративні райони у звичайні райони."}, {"marker": "В", "text": "розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики."}, {"marker": "Г", "text": "збільшено частку українців серед керівних кадрів партійного та державного апарату."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Режисером і художнім керівником театру «Березіль» у 1920-х рр. був", "answers": [{"marker": "А", "text": "П. Саксаганський."}, {"marker": "Б", "text": "А. Бучма."}, {"marker": "В", "text": "Л. Курбас."}, {"marker": "Г", "text": "О. Сердюк."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Сукупність яких понять і термінів потрібно використовувати, характеризуючи економічний розвиток радянської України в 1930-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": " Індустріалізація, п’ятирічка, «стаханівський рух»."}, {"marker": "Б", "text": "Денаціоналізація, приватна власність, гривня."}, {"marker": "В", "text": "Продрозверстка, націоналізація, радгоспи."}, {"marker": "Г", "text": "Продподаток, артіль, трести."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У яких уривках з історичних джерел відображено особливості культурного життя України в 1930-ті рр.?\n\n\n*1. «Триває робота з ліквідації неписьменності. За роки другої п’ятирічки лікнеп закінчили 1,5 млн чоловік. Посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість нової радянської людини…»\n\n\n*2. «Для звуження впливу старої професури та викладачів реорганізовано управління вищою школою. Університети були ліквідовані, а на їхній основі утворювалисягалузевінавчальнізаклади,зокремаінститутинародноїосвіти».*\n\n\n*3. «Партвидав, Сільгоспвидав забезпечують село творами класиків марксизму-ленінізму, брошурами, що висвітлюють кращі зразки колгоспного будівництва, агротехнічною та художньою літературою…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2"}, {"marker": "Б", "text": "2, 3"}, {"marker": "В", "text": "1, 3"}, {"marker": "Г", "text": "1, 2, 3"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок документа й виконайте завдання.\n\n\n«Сейм Карпатської України ухвалив цей закон:*\n\n\n*1. Карпатська Україна є незалежна Держава…*\n\n\n*3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України…»\n\n\nУхвалення закону стало одним із наслідків підписання", "answers": [{"marker": "А", "text": "Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (пакт «Молотова–Ріббентропа»)."}, {"marker": "Б", "text": "Версальського договору між Німеччиною та Великою Британією, Францією, Італією, Японією."}, {"marker": "В", "text": "Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною та її союзниками."}, {"marker": "Г", "text": "Мюнхенської угоди між Німеччиною та Великобританією, Францією, Італією."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу розпочалася", "answers": [{"marker": "А", "text": "1 вересня 1939 р."}, {"marker": "Б", "text": "17 вересня 1939 р."}, {"marker": "В", "text": "28 червня 1940 р."}, {"marker": "Г", "text": "22 червня 1941 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які події Великої Вітчизняної війни відбувались упродовж 1941 – 1942 рр.?\n\n\n1. Танкова битва в районі Рівне – Дубно – Луцьк – Броди.\n\n\n2. Кримська наступальна операція.\n\n\n3. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави.\n\n\n4. Депортація кримських татар до Середньої Азії.\n\n\n5. Утворення Українського штабу партизанського руху.\n\n\n6. «Битва за Дніпро».", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2, 6"}, {"marker": "Б", "text": "1, 3, 5"}, {"marker": "В", "text": "2, 4, 6"}, {"marker": "Г", "text": "3, 4, 5"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Визволення УРСР від нацистських загарбників у її довоєнних кордонах здійснено в ході", "answers": [{"marker": "А", "text": "Карпатськ��-Ужгородської операції."}, {"marker": "Б", "text": "Ясько-Кишинівської операції."}, {"marker": "В", "text": "Корсунь-Шевченківської операції."}, {"marker": "Г", "text": "Умансько-Батошанської операції."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Рік набуття Українською РСР членства в ООН в історії України пов’язаний із", "answers": [{"marker": "А", "text": "проведенням операції «Вісла»."}, {"marker": "Б", "text": "включенням до її складу Закарпаття."}, {"marker": "В", "text": "скасуванням карткової системи розподілу продуктів."}, {"marker": "Г", "text": "розгортанням кампанії боротьби з «безрідним космополітизмом»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У яких цитованих документах відображено особливості культурно-ідеологічних процесів в Україні в період післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.)?\n\n\n*1. «…Незважаючи на своє тринадцятилітнє існування, Інститут історії України не розробив і не видав… марксистсько-ленінської історії України. Працівники Інституту запозичили в істориків Антоновича, Грушевського положення, що… призвело до відродження буржуазно-націоналістичних настанов у питаннях історії України…»\n\n\n*2. «…багато хто з наших письменників жалкують, що вони й досі не створили художніх творів про такого справжнього героя українського народу, як Трохим Лисенко. …Ми показали б у своїх творах значення мічурінської школи і цим самим зробили б велику справу для нашої партії...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Відображено в обох уривках."}, {"marker": "Б", "text": "Тільки в першому."}, {"marker": "В", "text": " Тільки в другому."}, {"marker": "Г", "text": "Не відображено в жодному з уривків."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Процес повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, які опинилися за межами своєї країни в результаті війни, – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "депортація."}, {"marker": "Б", "text": "реевакуація."}, {"marker": "В", "text": "репатріація."}, {"marker": "Г", "text": "демобілізація."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Особливість економічного розвитку УРСР у період «відлиги» полягала в", "answers": [{"marker": "А", "text": "запровадженні орендних відносин на селі."}, {"marker": "Б", "text": "падінні виробництва сільськогосподарської продукції."}, {"marker": "В", "text": "децентралізації управління промисловістю та будівництвом."}, {"marker": "Г", "text": "наданні підприємствам господарської самостійності й самофінансування."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Як «*велике явище другої половини XX ст., дивне своєю появою в пору відлиги та стоїчним протистоянням неосталінізму*» охарактеризовано творчість", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ю. Смолича, М. Хвильового."}, {"marker": "Б", "text": "В. Симоненка, І. Світличного."}, {"marker": "В", "text": "О. Теліги, Є. Маланюка."}, {"marker": "Г", "text": "П. Панча, А. Головка."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Однією з ознак дисидентського руху в Україні в 1970-х рр. є", "answers": [{"marker": "А", "text": "фінансування незалежними профспілками."}, {"marker": "Б", "text": "залучення до нелегальної роботи лише українців."}, {"marker": "В", "text": " налагодження конструктивного діалогу з владою."}, {"marker": "Г", "text": "використання мирних, ненасиль��ицьких методів боротьби."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався в", "answers": [{"marker": "А", "text": "березні 1985 р."}, {"marker": "Б", "text": "квітні 1986 р."}, {"marker": "В", "text": " травні 1987 р."}, {"marker": "Г", "text": "червні 1988 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У яких уривках з історичних джерел відображено особливості державно-політичних процесів в Україні в період незалежності?\n\n\n*1. «Зростання ролі партій у політичному житті зумовило зміну виборчого закону. За законом право на депутатські мандати одержували партії або виборчі блоки, які в багатомандатному окрузі набирали не менше 3% голосів».*\n\n\n*2. «До повноважень нової ланки судової системи віднесено вирішення питань щодо відповідності Конституції законів та інших нормативних актів, міжнародних угод, тлумачення норм Конституції».*\n\n\n*3. «Верховна Рада Української РСР… проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 3"}, {"marker": "Б", "text": "1, 2"}, {"marker": "В", "text": "2, 3"}, {"marker": "Г", "text": "1, 2, 3"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Україна, приєднавшись у 1994 р. до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, отримала гарантії безпеки з боку", "answers": [{"marker": "А", "text": "США, Росії, Великої Британії."}, {"marker": "Б", "text": "Китаю, США, Франції."}, {"marker": "В", "text": " Росії, Білорусії, Казахстану."}, {"marker": "Г", "text": "Німеччини, Франції, Китаю."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Велике розселення слов’ян тривало протягом", "answers": [{"marker": "А", "text": "І ст. до н. е. — І ст. н. е."}, {"marker": "Б", "text": "І–ІІ ст."}, {"marker": "В", "text": "ІІІ–IV ст."}, {"marker": "Г", "text": "V–VII ст."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які зміни у соціально-економічному житті східних слов’ян сприяли утворенню Давньоруської держави?\n\n1. Занепад і зникнення віче — органу громадського управління.\n2. Підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва.\n3. Запровадженням державної релігії, поширення писаного кодифікованого права.\n4. Розклад родово-общинного ладу, початок класової диференціації.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 4"}, {"marker": "Б", "text": "2, 4"}, {"marker": "В", "text": "1, 3"}, {"marker": "Г", "text": "2, 3"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Смердами» у Київській Русі називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала."}, {"marker": "Б", "text": "людей, які перебували у повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавались у спадщину)."}, {"marker": "В", "text": "селян, які потрапили у залежність від феодала, відпрацьовуючи у його господарстві взяті у борг гроші."}, {"marker": "Г", "text": "ремісників, які мешкали у садибах феодалів, працювали у їхніх майстернях і сплачували грошову данину."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У яких уривках з історичних джерел відображено норми права Київської Русі?\n\n1. «Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту �� 12 гривень, а за князівського рядовича — 5 гривень».\n2. «Якщо ж на шляхтича підніме руку, поб’є його до крові простий селянин чи міщанин, тоді селянин чи міщанин повинен бути покараний відсіканням руки».\n3. «Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде».", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2"}, {"marker": "Б", "text": "1, 3"}, {"marker": "В", "text": "2, 3"}, {"marker": "Г", "text": "1, 2, 3"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Галицьку православну митрополію було створено за ініціативи князя", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ярослава Мудрого."}, {"marker": "Б", "text": "Данила Галицького."}, {"marker": "В", "text": "Лева Даниловича."}, {"marker": "Г", "text": "Юрія І Львовича."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому з уривків, узятих з історичних джерел, йдеться про Юрія Дрогобича?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Український першодрукар. Засновник друкарні у Кракові. 1491 р. надрукував чотири богослужебні книги церковнослов’янською мовою...»"}, {"marker": "Б", "text": "«Волинський князь, \"некоронований король Русі\". 1497 р. очолив збройні сили Великого князівства Литовського. Здобув перемогу над ординцями у битві під Вишневцем...»"}, {"marker": "В", "text": "«...Український філософ, астроном, астролог, викладав у Болонському університеті. У 1481—1482 рр. — ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року».*"}, {"marker": "Г", "text": "«Володар Галицько-Волинського князівства зі столицею у м. Володимир. Титулував себе \"королем Русі, князем Лодомерії\". Його правління було періодом розквіту держави...»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Одне з рішень Люблінського сейму 1569 р. — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави — Речі Посполитої."}, {"marker": "Б", "text": "збереження у новоутвореній Речі Посполитій Київського та Волинського удільних князівств."}, {"marker": "В", "text": "ліквідація Великого князівства Литовського шляхом його включення до складу Польського королівства."}, {"marker": "Г", "text": "визнання владою Речі Посполитої догмату про сходження Духа Святого не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Затвердження у 70-х рр. XVI ст. урядом Речі Посполитої реєстрового війська стало політичним і правовим", "answers": [{"marker": "А", "text": "об’єднанням інтересів польської шляхти та козацтва."}, {"marker": "Б", "text": "завершенням польсько-українського протистояння."}, {"marker": "В", "text": "припиненням масового покозачення селян і міщан."}, {"marker": "Г", "text": "визнанням козацтва як нового соціального стану."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Поширення Магдебурзького права в XIV–XVII ст. на українських землях сприяло", "answers": [{"marker": "А", "text": "витісненню з органів міського самоврядування іноземців (поляків, німців тощо)."}, {"marker": "Б", "text": "захисту населення міст від сваволі королівських намісників і великих землевласників."}, {"marker": "В", "text": "поглибленню спеціалізації ремісничого в��робництва та утворенню цехів."}, {"marker": "Г", "text": "утвердженню панівного становища українського населення в містах."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Фільварок — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "доброчинні товариства української шляхти, що опікувалися будівництвом православних храмів."}, {"marker": "Б", "text": "форма промислового виробництва, заснована на розподілі праці й ремісничій техніці, що передувала великій машинній індустрії."}, {"marker": "В", "text": "багатогалузеве господарство, що базувалося на праці кріпосних селян й орієнтувалося на виробництво сільськогосподарської продукції, перш за все збіжжя на продаж."}, {"marker": "Г", "text": "корпоративні організації ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Зазначте напрями діяльності православних міщанських братств у другій половині XVI — першій половині XVII ст.\n\n1. Обмеження впливу церковних ієрархів.\n2. Розбудова храмів, заснування друкарень і шкіл.\n3. Оборона українських земель від татарських набігів.\n4. Організація взаємодопомоги, шпиталів для хворих.\n5. Установлення взаємовідносин із православними країнами.\n6. Пропагування ідеї об’єднання православної та католицької церков.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 4, 5"}, {"marker": "Б", "text": "1, 2, 4"}, {"marker": "В", "text": "3, 5, 6"}, {"marker": "Г", "text": "2, 3, 6"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?\n\n«Політичний, церковний, освітній діяч Речі Посполитої. З 1627 р. — архімандрит Києво-Печерського монастиря. У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. Для підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків заснував Лаврську школу...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "П. Могилу"}, {"marker": "Б", "text": "Ф. Прокоповича"}, {"marker": "В", "text": "Й. Кондзелевича"}, {"marker": "Г", "text": "В.-К. Острозького"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У чому полягала особливість перебігу національно-визвольної боротьби українського народу впродовж червня 1652 р. — серпня 1657 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Різке загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася у громадянську війну й спричинила розкол козацької держави на два гетьманства, виділення Запоріжжя в окрему політичну силу."}, {"marker": "Б", "text": "Погіршення становища новоутвореної Української козацької держави та активні пошуки її урядом союзників для розгрому Речі Посполитої і возз’єднання в межах єдиної держави усіх українських земель."}, {"marker": "В", "text": "Намагання польського та московського урядів поділити козацьку державу, що завершилося закріпленням її територіального розколу на міждержавному рівні, боротьба патріотичних сил за возз’єднання козацької держави."}, {"marker": "Г", "text": "Втручання іноземних держав у внутрішні справи України, ліквідація українських державних інституцій на Правобережжі та його спустошення польськими, кримськими, турецькими, московськими військами."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Уривок із якого договору подано нижче?\n\n«На стороні його королівської величності — від Дніпра, що під Києвом, і... до Путивльського рубежу ніякого міста, ні волості... від нинішнього часу належати не буде... А внизу по Дніпру земля, що називається Запороги, і тамтешні козаки... мають бути під високою рукою обох великих государів... Місто Київ на сторону Речі Посполитої має бути віддане... через два роки, від нинішнього договору рахуючи...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Зборівського договору 1649 р."}, {"marker": "Б", "text": "Білоцерківського договору 1651 р."}, {"marker": "В", "text": "Гадяцького договору 1658 р."}, {"marker": "Г", "text": "Андрусівського договору 1667 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому році укладено документ, витяг із якого подано нижче?\n\n«...Ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке... постановили з ...гетьманом таке право... в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина, ...за ними городові полковники... І з тими генеральними особами мають радитися гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро... нічого без їхнього дозволу... не зачинаючи приватною владою... і до завершення не доводячи...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "1651 р."}, {"marker": "Б", "text": "1681 р."}, {"marker": "В", "text": "1686 р."}, {"marker": "Г", "text": "1710 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Унаслідок Першого поділу Речі Посполитої до володінь Австрійської монархії приєднано", "answers": [{"marker": "А", "text": "Волинь."}, {"marker": "Б", "text": "Закарпаття."}, {"marker": "В", "text": "Східну Галичину."}, {"marker": "Г", "text": "Північну Буковину."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Героїчна оборона Севастополя тривала під час російсько-турецької війни", "answers": [{"marker": "А", "text": "1700—1713 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1787—1791 рр."}, {"marker": "В", "text": "1806—1812 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1853—1856 рр."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Історик Д. Дорошенко вважав, що «...гайдамацтво як форму активного протесту проти несприятливих умов суспільного ладу знали також і західноукраїнські землі Галичина й Буковина».\n\nНа основі аналізу якого явища зроблено такий висновок?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«ходіння в народ»"}, {"marker": "Б", "text": "«рух опришків»"}, {"marker": "В", "text": "«холерні бунти»"}, {"marker": "Г", "text": "«похід у Таврію за волею»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Зазначте ознаки кризи у сільському господарстві Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.\n\n1. Низька товарність господарства.\n2. Посилення кріпосницького гніту.\n3. Зменшення плати кріпакам за їхню роботу.\n4. Зростання кількості безземельних селян.\n5. Переведення усіх кріпаків із відробіткової ренти на грошову.\n6. Падіння цін на сільськогосподарську продукцію у зв’язку з її перевиробництвом.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2, 4"}, {"marker": "Б", "text": "3, 5, 6"}, {"marker": "В", "text": "1, 4, 5"}, {"marker": "Г", "text": "2, 3, 6"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела?\n\n«Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий імператорським університетом на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Новоросійський університет"}, {"marker": "Б", "text": "Чернівецький університет"}, {"marker": "В", "text": "Київський університет"}, {"marker": "Г", "text": "Харківський університет"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Які із зазначених нижче фактів біографії належать Володимиру Антоновичу?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.)."}, {"marker": "Б", "text": "Організатор і голова Київської громади, головний редактор Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864—1880 рр.), професор Київського університету (з 1878 р.)."}, {"marker": "В", "text": "Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.)."}, {"marker": "Г", "text": "Активний учасник Київської громади, емігрував до Швейцарії (1875 р.), де заснував Вільну українську друкарню, видавав український журнал «Громада»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка організація в ході революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії домагалася поділу Галичини на дві частини: східну — українську та західну — польську?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Головна руська рада"}, {"marker": "Б", "text": "Руська трійця"}, {"marker": "В", "text": "Руський собор"}, {"marker": "Г", "text": "Центральна рада народова"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Український національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні 1860—1880-х рр. був спрямований на", "answers": [{"marker": "А", "text": "об’єднання українського, польського та російського рухів у єдиний визвольний рух."}, {"marker": "Б", "text": "перехід до легальної політичної боротьби за відродження української державності."}, {"marker": "В", "text": "організацію видавничої справи, відкриття недільних шкіл, бібліотек."}, {"marker": "Г", "text": "створення підпільних терористичних організацій."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Для представників якої суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст. були характерні такі погляди?\n\n1. «Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім російським світом...»\n2. «Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»\n3. «Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж у польському болоті...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "москвофілів"}, {"marker": "Б", "text": "хлопоманів"}, {"marker": "В", "text": "народовців"}, {"marker": "Г", "text": "радикалів"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Унаслідок якої події в Російській імперії почала виходити перша україномовна газета «Хлібороб»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Оприлюднення Валуєвського циркуляру 1863 р."}, {"marker": "Б", "text": "Оприлюднення Емського указу 1876 р."}, {"marker": "В", "text": "Підписання Олександром II «Маніфесту…» від 19 лютого 1861 р."}, {"marker": "Г", "text": "Підписання Миколою II «Маніфесту…» від 17 жовтня 1905 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Легіон Українських січових стрільців — це військова частина, створена за ініціативи", "answers": [{"marker": "А", "text": "Союзу визволення України у складі німецької армії, що діяла проти румунської армії у 1914—1916 рр."}, {"marker": "Б", "text": "Головної української ради у складі австрійської армії, що діяла проти російської армії у 1914—1918 рр."}, {"marker": "В", "text": "Карпато-руського визвольного комітету у складі російської армії, що діяла проти австрійської армії у 1915—1917 рр."}, {"marker": "Г", "text": "Товариства українських поступовців, що діяла як проти російської, так і проти німецької армій у 1916—1918 рр."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "До якого періоду Української революції належать цитовані документи?\n\n1. «Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки…»\n2. «Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "листопад — грудень 1917 р."}, {"marker": "Б", "text": "грудень 1917 — січень 1918 рр."}, {"marker": "В", "text": "січень — лютий 1918 р."}, {"marker": "Г", "text": "лютий — березень 1918 р"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що із зазначеного нижче було складовою політики більшовиків в Україні наприкінці 1917 — у лютому 1918 рр.?\n\n1. Ліквідація приватної власності.\n2. Введення на підприємствах відрядної оплати.\n3. Проведення суцільної колективізації.\n4. Створення сільськогосподарських комун.\n5. Націоналізація промислових підприємств.\n6. Проведення форсованої індустріалізації.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2, 4"}, {"marker": "Б", "text": "3, 5, 6"}, {"marker": "В", "text": "1, 4, 5"}, {"marker": "Г", "text": "2, 3, 6"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.\n\n«Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду...»\n\nЯку «велику потребу» в Україні мали зазначені вище країни?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Створити міцний, дієвий бар’єр проти проникнення більшовизму в Європу."}, {"marker": "Б", "text": "Включити молоду, незміцнілу державу Україна до складу Четверного союзу."}, {"marker": "В", "text": "Використати людські ресурси, щоб компенсувати власні людські втрати у війні."}, {"marker": "Г", "text": "Забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні виснажені економіки."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Однією з причин упровадження в Україні НЕПу як нової моделі господарювання було", "answers": [{"marker": "А", "text": "продовження бойових дій, що ускладнювали відбудову народного господарства."}, {"marker": "Б", "text": "невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося у збройні виступи проти влади."}, {"marker": "В", "text": "здійснення республікою дипломатичного прориву й виходу з дипломатичної ізоляції."}, {"marker": "Г", "text": "піднесення європейського та світового революційного руху, здійснення світової революції."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Стосовно якого політичного курсу було прийнято цитовану нижче резолюцію?\n\n«Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. — є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності. Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму».", "answers": [{"marker": "А", "text": "коренізації"}, {"marker": "Б", "text": "колективізації"}, {"marker": "В", "text": "індустріалізації"}, {"marker": "Г", "text": "культурної революції"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про якого діяча культури України 1920-х рр. йдеться в листі Й. Сталіна до Л. Кагановича?\n\n«…Вимоги про \"негайну дерусифікацію пролетаріату\" в Україні, його думка про те, що \"від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше\", його заява про те, що \"ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва\"… звучать тепер… більш ніж дивно».", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Зерова"}, {"marker": "Б", "text": "Л. Курбаса"}, {"marker": "В", "text": "М. Хвильового"}, {"marker": "Г", "text": "О. Довженка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "ВАПЛІТЕ — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "об’єднання письменників і літераторів України у 1920-ті рр."}, {"marker": "Б", "text": "спілка українських фото- й кінорежисерів при Київській кінофабриці."}, {"marker": "В", "text": "творчий союз українських художників-авангардистів 1920–1930-х рр."}, {"marker": "Г", "text": "мистецьке угруповання театральних діячів України, послідовників Леся Курбаса."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Який перелік назв і термінів стосується суспільного життя України 1930-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лікнеп, непман, «Плуг»."}, {"marker": "Б", "text": "«Інтегральний націоналізм», русофільство, румунізація."}, {"marker": "В", "text": "Соціалістичний реалізм, Великий терор, «стаханівський рух»."}, {"marker": "Г", "text": "Українська академія наук, Українська автокефальна православна церква, «Молодий театр» Леся Курбаса."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Визначте заходи, що характеризують політику польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 рр.\n\n1. Конституційне закріплення прав українців на власну мову й отримання початкової освіти українською мовою, надання ��хідній Галичині автономних прав.\n2. Пошук порозуміння з українством шляхом створення двомовних шкіл на Волині, призначення українців на високі державні посади.\n3. Заборона використовувати терміни «Україна» й «українці», передання українських земель польським осадникам.\n4. Запровадження політики «пацифікації», створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій.", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 3"}, {"marker": "Б", "text": "2, 4"}, {"marker": "В", "text": "1, 4"}, {"marker": "Г", "text": "2, 3"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Коли було підписано цитований нижче документ?\n\n«…При підписанні договору між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік… уповноважені обох сторін обговорили у суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Центрально-Східній Європі…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "23 серпня 1939 р."}, {"marker": "Б", "text": "1 вересня 1939 р."}, {"marker": "В", "text": "17 вересня 1939 р."}, {"marker": "Г", "text": "22 червня 1941 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спільною метою усіх течій руху Опору в Україні в роки Другої світової війни було", "answers": [{"marker": "А", "text": "відновлення радянської влади."}, {"marker": "Б", "text": "здобуття незалежності Україною."}, {"marker": "В", "text": "відновлення Української Народної Республіки."}, {"marker": "Г", "text": "вигнання нацистських окупантів із території України."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які події Великої Вітчизняної війни відбулися 1943 р.?\n\n1. Остаточна окупація території України військами Німеччини та її союзників.\n2. Проведення радянськими військами Кримської наступальної операції.\n3. Визволення Києва.\n4. Створення Українського штабу партизанського руху.\n5. «Битва за Дніпро».\n6. Публікація кіноповісті О. Довженка «Україна в огні».", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2, 4"}, {"marker": "Б", "text": "3, 5, 6"}, {"marker": "В", "text": "1, 4, 5"}, {"marker": "Г", "text": "2, 3, 6"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У чому полягала особливість відбудови народного господарства Української РСР після Другої світової війни?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Надання переваги розвитку галузям промисловості групи «Б»."}, {"marker": "Б", "text": "Висока врожайність зернових культур за останні двадцять років."}, {"marker": "В", "text": "Здійснювалася на основі чіткого виконання п’ятирічного плану."}, {"marker": "Г", "text": "Отримання фінансової допомоги за «планом Маршалла»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Чи відображено в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського суспільства в період десталінізації (1953–1964 рр.)?\n\n1. «…У рік, коли було одержано найбільший урожай, на цілині працювало понад 75 тисяч юнаків і дівчат з України. Сотні тисяч механізаторів і фахівців, мобілізованих у сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували радгоспи. ...Українські механізатори організували 54 цілинних радгоспи...»\n2. «Збирання кукурудзи важко піддавалося механізації й тому постійно доводилося мобілізовувати з міст сотні тисяч осіб. Строки навчання у вузах пересувалися, а обсяг навчального матеріалу скорочувався, тому студенти тепер мали ще один \"кукурудзяний\" семестр...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Відображено в обох уривках."}, {"marker": "Б", "text": "Тільки у першому."}, {"marker": "В", "text": "Тільки у другому."}, {"marker": "Г", "text": "Не відображено у жодному з уривків."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Кого з митців стосується цитований нижче документ?\n\n«Нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того, що \"...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій формі\"».", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський."}, {"marker": "Б", "text": "О. Теліга, О. Ольжич, У. Самчук."}, {"marker": "В", "text": "Л. Костенко, І. Драч, В. Симоненко."}, {"marker": "Г", "text": "П. Тичина, В. Сосюра, М. Бажан."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Особливість розвитку освіти України середини 1960 — початку 1980-х рр. — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "збільшення кількості шкіл з українською мовою викладання."}, {"marker": "Б", "text": "завершення переходу до обов’язкової загальної середньої освіти."}, {"marker": "В", "text": "поява навчальних закладів нового типу — гімназій, ліцеїв, колегіумів."}, {"marker": "Г", "text": "переорієнтація профтехосвіти на підготовку фахівців сфери обслуговування, бізнесу."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Витяг з якого документа подано нижче?\n\n«Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території. Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах... Українська РСР має право на власні Збройні Сили…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Декларація про державний суверенітет України"}, {"marker": "Б", "text": "Акт проголошення незалежності України"}, {"marker": "В", "text": "Декларація прав національностей України"}, {"marker": "Г", "text": "Закон «Про економічну самостійність Української РСР»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка із зазначених нижче подій відбулася того ж року що і прийняття Верховною Радою Конституції незалежної України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вступ України до Ради Європи."}, {"marker": "Б", "text": "Запровадження національної валюти — гривні"}, {"marker": "В", "text": "Політ у космос першого космонавта України Л. Каденюка."}, {"marker": "Г", "text": "Отримання Україною статусу країни з ринковою економікою."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.\n\n\nУ переносному значенні вжито в тексті виділене слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "маленької *дитини*"}, {"marker": "Б", "text": "над *колискою*"}, {"marker": "В", "text": "почутої *��елодії*"}, {"marker": "Г", "text": "*ходить* навшпиньках"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.\n\n\nФразеологізмом є вислів", "answers": [{"marker": "А", "text": "багатоголосся душі"}, {"marker": "Б", "text": "відкривається шлях"}, {"marker": "В", "text": "взаємності з життям"}, {"marker": "Г", "text": "колискова — це душа"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.\n\n\nОкремо в цьому тексті пишуться слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "в/перше"}, {"marker": "Б", "text": "від/тепер"}, {"marker": "В", "text": "на/певно"}, {"marker": "Г", "text": "не/наче"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Усе починається з дитинства, з ***колискової***, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання ***почутої*** мелодії на/вічно вплітається для ***маленької*** дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить ***навшпиньках***.\n\n\nІменник виділено в словосполученні з тексту", "answers": [{"marker": "А", "text": "починається з ***колискової***"}, {"marker": "Б", "text": "звучання ***почутої*** мелодії"}, {"marker": "В", "text": "для ***маленької*** дитини"}, {"marker": "Г", "text": "ходить ***навшпиньках***"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.\n\n\nВставне слово вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почуто�� мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.\n\n\nСкладним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "третє"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "М’який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "виставковий павіл..йон, шановне пан..ство"}, {"marker": "Б", "text": "громадянс..ка позиція, здаєт..ся в оренду"}, {"marker": "В", "text": "п’ят..сот гривень, перевірка знан.."}, {"marker": "Г", "text": "абсолютна мен..шість, пол..ське посольство"}, {"marker": "Д", "text": "підійти близ..ко, гетьман..ський палац"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Букву *и* треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "виконувати реч..тативом, промовиста ц..тата"}, {"marker": "Б", "text": "створити за аналог..єю, словниковий д..ктант"}, {"marker": "В", "text": "с..гнальні вогні, соц..ологічне опитування"}, {"marker": "Г", "text": "історія ав..ації, порадитися з д..ректором"}, {"marker": "Д", "text": "..нженерний фах, схвалення колект..ву"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в словосполученні", "answers": [{"marker": "А", "text": "сто кілограмів"}, {"marker": "Б", "text": "незручних туфель"}, {"marker": "В", "text": "барвистих ярмарок"}, {"marker": "Г", "text": "багатоповерхових готелів"}, {"marker": "Д", "text": "запалення легень"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Суфікс *-ев-* має прикметник, утворений від слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "край"}, {"marker": "Б", "text": "груша"}, {"marker": "В", "text": "кущ"}, {"marker": "Г", "text": "кварц"}, {"marker": "Д", "text": "вечір"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "найвірогідніше тлумачення"}, {"marker": "Б", "text": "найбільш вищий пагорб"}, {"marker": "В", "text": "менш доцільний спосіб"}, {"marker": "Г", "text": "щонайвигідніші умови"}, {"marker": "Д", "text": "якнайкращий підручник"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Що вища культура народу, духовна та матеріальна, то вища й міцніша позиція його мови."}, {"marker": "Б", "text": "Відомо, що творча своєрідність художника найповніше виявляється в його книгах."}, {"marker": "В", "text": "Коли маєш дар, успадкований від матері, від рідного народу, т�� обов’язок твій — народові його й повернути."}, {"marker": "Г", "text": "Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу."}, {"marker": "Д", "text": "Коли заповіт Альфреда Нобеля оприлюднили, виникли найсуперечливіші чутки та судження."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Правильну відмінкову форму числівника *сімсот дев’яносто вісім* наведено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Р. в.* семи сотень дев’яноста восьми"}, {"marker": "Б", "text": "*Д. в.* сімсот дев’яноста вісьмом"}, {"marker": "В", "text": "*Зн. в.* семисот дев’яноста вісім"}, {"marker": "Г", "text": "*Ор. в.* сьомастами дев’яноста вісьма"}, {"marker": "Д", "text": "*М. в.* (на) семисот дев’яноста вісьмох"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У реченні\n\n*І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,\n Хоч довгу путь у світі перейшов,\n Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і,\n Весь на риштован(5)ях нових будов!*\n\nподвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильно утворено форму 3-ої особи множини від інфінітива", "answers": [{"marker": "А", "text": "бігти — біжуть"}, {"marker": "Б", "text": "свистати — свистають"}, {"marker": "В", "text": "хотіти — хотять"}, {"marker": "Г", "text": "сідати — сидять"}, {"marker": "Д", "text": "губити — гублять"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насунулися хмари...» обрати", "answers": [{"marker": "А", "text": "заступивши темрявою небо."}, {"marker": "Б", "text": "і зависли над молодими садами."}, {"marker": "В", "text": "які змусили все живе зачаїтися."}, {"marker": "Г", "text": "і ринула стоголоса злива."}, {"marker": "Д", "text": "пішов густий літній дощ."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "надзьобувати, юшечка, щасливець"}, {"marker": "Б", "text": "бджолосім’я, розмаїтість, узбережжя"}, {"marker": "В", "text": "єднання, сором’язливість, щирість"}, {"marker": "Г", "text": "джерельце, льодовий, щільний"}, {"marker": "Д", "text": "зшивати, рум’янець, дзеркальце"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Усі розділові знаки правильно вжиті в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани, й де хмари часто сіють дощі."}, {"marker": "Б", "text": "Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?"}, {"marker": "В", "text": "Хоч навколо, за тином ліс жовтів і мінився осінніми фарбами, але хміль іще буйно зеленів."}, {"marker": "Г", "text": "Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним."}, {"marker": "Д", "text": "Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Частка *не* пишеться окремо у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "стало не/переливки"}, {"marker": "Б", "text": "не/здужати всіх завдань"}, {"marker": "В", "text": "не/покоїтися через погоду"}, {"marker": "Г", "text": "не/дооцінювати друзів"}, {"marker": "Д", "text": "говорити не/правду"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Спонукальним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Жінки втомились бути непрекрасними."}, {"marker": "Б", "text": "За правду, браття, єднаймось щиро."}, {"marker": "В", "text": "Весна прийшла, та якось несподівано!"}, {"marker": "Г", "text": "Шматок землі, ти звешся Україною."}, {"marker": "Д", "text": "Дрібнота буть не годна ворогами."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Виділена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "***з***асвітити, ***з***ломити, ***з***чищати"}, {"marker": "Б", "text": "са***д***очок, фу***т***боліст, ***д***ивина"}, {"marker": "В", "text": "коро***т***ший, ви**т**рачати, поза***т***орік"}, {"marker": "Г", "text": "***ц***арювати, ***ц***имбаліст, ***ц***ікавий"}, {"marker": "Д", "text": "ане***к***дот, по***к***рівля, ***к***раяти"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Мистецтво, не підвладне часу**\n\n\n(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності\n\nкартин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:\n\nякось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.\n\nДоводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на\n\nстилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі\n\nроботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І\n\nкартину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка\n\nпуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок\n\nчистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються,\n\nі кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому\n\nполотні.\n\n\n(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.\n\nЧи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи\n\nкупуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди\n\nзалишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без\n\nжодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито\n\nвін бачив природу.\n\n\n(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох\n\nтехніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,\n\nбула настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто\n\nподарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був\n\nнесамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у\n\nсвої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає\n\nабсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі\n\nенергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але\n\nусвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові\n\nякомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його\n\nчистішим, наблизити\n\nдо первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать\n\nбагатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань\n\nна земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому\n\nбула притаманна жорстка творча самодисципліна.\n\n\n(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,\n\nішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі\n\nіз захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення\n\nйого пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були\n\nєдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу\n\n\n(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,\n\nнаполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав\n\nпостійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною\n\n(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —\n\nсміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть\n\nречей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.\n\nНепідробний.\n\n\n(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити\n\nсамостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних\n\nречах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час\n\nроботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним\n\nприрода малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що\n\nйого картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для\n\nзвичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800\n\nполотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.\n\n\n(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх\n\nкутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не\n\nміг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в\n\nних жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять\n\nцентів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна\n\nвикористовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки\n\nкурників.\n\n\n(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали\n\nпісля смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,\n\nвипередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем\n\nенергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.\n\n\n(65) Зараз вон�� її цінують.\n\n\n*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»\n\n\nСинонім до фразеологізму з речення «Він справді набив руку старанними, наполегливими й самозреченими вправами» (рядки 39–40) –", "answers": [{"marker": "А", "text": "набити оскому"}, {"marker": "Б", "text": "робити своє"}, {"marker": "В", "text": "узяти в руки"}, {"marker": "Г", "text": "собаку з’їсти"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Мистецтво, не підвладне часу**\n\n\n(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності\n\nкартин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:\n\nякось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.\n\nДоводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на\n\nстилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі\n\nроботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І\n\nкартину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка\n\nпуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок\n\nчистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються,\n\nі кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому\n\nполотні.\n\n\n(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.\n\nЧи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи\n\nкупуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди\n\nзалишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без\n\nжодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито\n\nвін бачив природу.\n\n\n(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох\n\nтехніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,\n\nбула настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто\n\nподарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був\n\nнесамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у\n\nсвої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає\n\nабсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі\n\nенергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але\n\nусвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові\n\nякомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його\n\nчистішим, наблизити\n\nдо первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать\n\nбагатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань\n\nна земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому\n\nбула притаманна жорстка творча самодисципліна.\n\n\n(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,\n\nішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі\n\nіз захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення\n\nйого пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були\n\nєдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу\n\n\n(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,\n\nнаполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав\n\nпостійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною\n\n(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —\n\nсміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть\n\nречей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.\n\nНепідробний.\n\n\n(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити\n\nсамостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних\n\nречах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час\n\nроботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним\n\nприрода малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що\n\nйого картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для\n\nзвичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800\n\nполотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.\n\n\n(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх\n\nкутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не\n\nміг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в\n\nних жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять\n\nцентів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна\n\nвикористовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки\n\nкурників.\n\n\n(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали\n\nпісля смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,\n\nвипередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем\n\nенергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.\n\n\n(65) Зараз вони її цінують.\n\n\n*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»\n\n\nСлово, виділене у вислові «Вінсент же пише **яро**» (рядки 49–50), ужито, щоб", "answers": [{"marker": "А", "text": "заперечити зміст попереднього речення"}, {"marker": "Б", "text": "означити потяг художника до швидкого заробітку"}, {"marker": "В", "text": "підкреслити яскравість і пристрасність його манери"}, {"marker": "Г", "text": "змалювати гнівне обурення художника навколишньою ��ійсністю"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Мистецтво, не підвладне часу**\n\n\n(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності\n\nкартин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:\n\nякось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.\n\nДоводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на\n\nстилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі\n\nроботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І\n\nкартину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка\n\nпуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок\n\nчистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються,\n\nі кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому\n\nполотні.\n\n\n(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.\n\nЧи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи\n\nкупуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди\n\nзалишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без\n\nжодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито\n\nвін бачив природу.\n\n\n(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох\n\nтехніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,\n\nбула настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто\n\nподарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був\n\nнесамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у\n\nсвої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає\n\nабсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі\n\nенергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але\n\nусвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові\n\nякомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його\n\nчистішим, наблизити\n\nдо первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать\n\nбагатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань\n\nна земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому\n\nбула притаманна жорстка творча самодисципліна.\n\n\n(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,\n\nішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі\n\nіз захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення\n\nйого пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були\n\nєдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу\n\n\n(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,\n\nнаполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав\n\nпостійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною\n\n(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —\n\nсміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть\n\nречей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.\n\nНепідробний.\n\n\n(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити\n\nсамостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних\n\nречах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час\n\nроботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним\n\nприрода малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що\n\nйого картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для\n\nзвичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800\n\nполотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.\n\n\n(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх\n\nкутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не\n\nміг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в\n\nних жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять\n\nцентів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна\n\nвикористовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки\n\nкурників.\n\n\n(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали\n\nпісля смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,\n\nвипередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем\n\nенергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.\n\n\n(65) Зараз вони її цінують.\n\n\n*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»\n\n\nУ тексті немає мікротеми", "answers": [{"marker": "А", "text": "бачення ван Гогом мети свого життя"}, {"marker": "Б", "text": "малярська майстерність художника"}, {"marker": "В", "text": "спадщина митця в музеях світу"}, {"marker": "Г", "text": "сприйняття його творів сучасниками"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Мистецтво, не підвладне часу**\n\n\n(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності\n\nкартин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:\n\nякось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.\n\nДоводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на\n\nстилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі\n\nроботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І\n\nкартину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка\n\nпуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок\n\n\n\n(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.\n\nЧи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи\n\nкупуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди\n\nзалишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без\n\nжодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито\n\nвін бачив природу.\n\n\n(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох\n\nтехніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,\n\nбула настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто\n\nподарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був\n\nнесамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у\n\nсвої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає\n\nабсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі\n\nенергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але\n\nусвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові\n\nякомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його\n\nчистішим, наблизити\n\nдо первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать\n\nбагатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань\n\nна земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому\n\nбула притаманна жорстка творча самодисципліна.\n\n\n(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,\n\nішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі\n\nіз захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення\n\nйого пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були\n\nєдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу\n\n\n(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,\n\nнаполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав\n\nпостійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною\n\n(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —\n\nсміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть\n\nречей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.\n\nНепідробний.\n\n\n(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити\n\nсамостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних\n\nречах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час\n\nроботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним\n\nприрода малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що\n\nйого картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для\n\nзвичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800\n\nполотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.\n\n\n(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх\n\nкутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не\n\nміг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в\n\nних жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять\n\nцентів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна\n\nвикористовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки\n\nкурників.\n\n\n(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали\n\nпісля смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,\n\nвипередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем\n\nенергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.\n\n\n(65) Зараз вони її цінують.\n\n\n*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»\n\n\nПринцип «творити без жодних меркантильних інтересів» ілюструють усі фрагменти тексту, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних художників (рядки 1–2)."}, {"marker": "Б", "text": "… треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні блага, без жалю до себе (рядки 29–30)."}, {"marker": "В", "text": "Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах (рядки 47–48)."}, {"marker": "Г", "text": "Він залишав безліч полотен… повсюди, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати… (рядки 54–56)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Мистецтво, не підвладне часу**\n\n\n(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності\n\nкартин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:\n\nякось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.\n\nДоводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на\n\nстилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі\n\nроботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І\n\nкартину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка\n\n\n\n(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.\n\nЧи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи\n\nкупуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди\n\nзалишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без\n\nжодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито\n\nвін бачив природу.\n\n\n(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох\n\nтехніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,\n\nбула настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто\n\nподарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був\n\nнесамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у\n\nсвої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає\n\nабсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі\n\nенергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але\n\nусвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові\n\nякомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його\n\nчистішим, наблизити\n\nдо первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать\n\nбагатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань\n\nна земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому\n\nбула притаманна жорстка творча самодисципліна.\n\n\n(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,\n\nішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі\n\nіз захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення\n\nйого пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були\n\nєдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу\n\n\n(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,\n\nнаполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав\n\nпостійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною\n\n(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —\n\nсміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть\n\nречей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.\n\nНепідробний.\n\n\n(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити\n\nсамостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних\n\nречах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час\n\nроботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним\n\nприрода малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що\n\nйого картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для\n\nзвичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800\n\nполотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.\n\n\n(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх\n\nкутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не\n\nміг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в\n\nних жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять\n\nцентів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна\n\nвикористовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки\n\nкурників.\n\n\n(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали\n\nпісля смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,\n\nвипередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем\n\nенергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.\n\n\n(65) Зараз вони її цінують.\n\n\n*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»\n\n\nВисновком, що випливає з інших поданих суджень, є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Усі роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові» (рядки 6–7)."}, {"marker": "Б", "text": "Живописець самовдосконалюється, розвиває в собі енергію й думку (рядки 24–25)."}, {"marker": "В", "text": "Він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисципліна (рядки 31–32)."}, {"marker": "Г", "text": "Вінсент за дев’ять років написав понад 800 полотен — рекордна для такого відтинку часу кількість (рядки 52–53)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Мистецтво, не підвладне часу**\n\n\n(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності\n\nкартин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:\n\nякось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.\n\nДоводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на\n\nстилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі\n\nроботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І\n\nкартину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка\n\n\n\n(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.\n\nЧи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи\n\nкупуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди\n\nзалишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без\n\nжодних ��еркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито\n\nвін бачив природу.\n\n\n(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох\n\nтехніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,\n\nбула настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто\n\nподарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був\n\nнесамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у\n\nсвої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає\n\nабсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі\n\nенергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але\n\nусвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові\n\nякомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його\n\nчистішим, наблизити\n\nдо первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать\n\nбагатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань\n\nна земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому\n\nбула притаманна жорстка творча самодисципліна.\n\n\n(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,\n\nішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі\n\nіз захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення\n\nйого пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були\n\nєдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу\n\n\n(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,\n\nнаполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав\n\nпостійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною\n\n(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —\n\nсміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть\n\nречей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.\n\nНепідробний.\n\n\n(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити\n\nсамостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних\n\nречах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час\n\nроботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним\n\nприрода малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що\n\nйого картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для\n\nзвичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800\n\nполотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.\n\n\n(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх\n\nкутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не\n\nміг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в\n\nних жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять\n\nцентів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна\n\nвикористовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки\n\nкурників.\n\n\n(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали\n\nпісля смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,\n\nвипередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем\n\nенергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.\n\n\n(65) Зараз вони її цінують.\n\n\n*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»\n\n\nНа думку автора тексту, по-справжньому оцінити твори Ван Гога можна,", "answers": [{"marker": "А", "text": "глибоко ознайомившись із технікою пуантилізму"}, {"marker": "Б", "text": "зрозумівши високу енергетику його полотен"}, {"marker": "В", "text": "відвідавши дорогі для художника мальовничі місця"}, {"marker": "Г", "text": "розглядаючи картини з відстані"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Мистецтво, не підвладне часу**\n\n\n(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності\n\nкартин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:\n\nякось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.\n\nДоводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на\n\nстилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі\n\nроботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І\n\nкартину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка\n\n\n\n(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.\n\nЧи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи\n\nкупуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди\n\nзалишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без\n\nжодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито\n\nвін бачив природу.\n\n\n(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох\n\nтехніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,\n\nбула настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто\n\nподарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був\n\nнесамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у\n\nсвої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає\n\nабсолютна віра в мистецтво». І ж��вописець самовдосконалюється, розвиває в собі\n\nенергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але\n\nусвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові\n\nякомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його\n\nчистішим, наблизити\n\nдо первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать\n\nбагатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань\n\nна земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому\n\nбула притаманна жорстка творча самодисципліна.\n\n\n(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,\n\nішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі\n\nіз захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення\n\nйого пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були\n\nєдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу\n\n\n(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,\n\nнаполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав\n\nпостійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною\n\n(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —\n\nсміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть\n\nречей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.\n\nНепідробний.\n\n\n(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити\n\nсамостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних\n\nречах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час\n\nроботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним\n\nприрода малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що\n\nйого картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для\n\nзвичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800\n\nполотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.\n\n\n(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх\n\nкутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не\n\nміг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в\n\nних жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять\n\nцентів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна\n\nвикористовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки\n\nкурників.\n\n\n(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали\n\nпісля смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресі��ністи,\n\nвипередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем\n\nенергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.\n\n\n(65) Зараз вони її цінують.\n\n\n*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»\n\n\nІдею тексту висловлено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Унікальна манера ван Гога зробила його найдорожчим сьогодні художником."}, {"marker": "Б", "text": "З дитинства Вінсент прагнув по-справжньому духовного життя."}, {"marker": "В", "text": "Художник, як і інші самобутні люди, випередив свій час."}, {"marker": "Г", "text": "Найбільше в мистецтві Вінсент ван Гог цінував реалізм."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Мистецтво, не підвладне часу**\n\n\n(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності\n\nкартин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога:\n\nякось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка.\n\nДоводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на\n\nстилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі\n\nроботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І\n\nкартину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка\n\n\n\n(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником.\n\nЧи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи\n\nкупуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди\n\nзалишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без\n\nжодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися — так відкрито\n\nвін бачив природу.\n\n\n(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох\n\nтехніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами,\n\nбула настільки вдалою, що він «не зміг її продати», — художник просто\n\nподарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був\n\nнесамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у\n\nсвої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає\n\nабсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі\n\nенергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але\n\nусвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові\n\nякомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його\n\nчистішим, наблизити\n\nдо первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать\n\nбагатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань\n\nна земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому\n\nбула притаманна жорстка творча самодисципліна.\n\n\n(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя,\n\nішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі\n\nіз захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких — свідчення\n\nйого пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були\n\nєдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу\n\n\n(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними,\n\nнаполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав\n\nпостійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною\n\n(як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення —\n\nсміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть\n\nречей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм.\n\nНепідробний.\n\n\n(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити\n\nсамостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних\n\nречах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час\n\nроботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним\n\nприрода малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що\n\nйого картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для\n\nзвичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800\n\nполотен — рекордна для такого відтинку часу кількість.\n\n\n(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх\n\nкутках Голландії, Бельгії, Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не\n\nміг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в\n\nних жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять\n\nцентів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна\n\nвикористовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки\n\nкурників.\n\n\n(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали\n\nпісля смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи,\n\nвипередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем\n\nенергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше — цінувати.\n\n\n(65) Зараз вони її цінують.\n\n\n*За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»\n\n\nСтиль тексту –", "answers": [{"marker": "А", "text": "науковий"}, {"marker": "Б", "text": "художній"}, {"marker": "В", "text": "розмовний"}, {"marker": "Г", "text": "публіцистичний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Словами «Зажурилась Україна» починається", "answers": [{"marker": "А", "text": "дума"}, {"marker": "Б", "text": "балада"}, {"marker": "В", "text": "історична пісня"}, {"marker": "Г", "text": "соціально-побутова пісня"}, {"marker": "Д", "text": "календарно-обрядова пісня"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів») йдеться в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Великому Хорсові путь перебігав»"}, {"marker": "Б", "text": "«Жадоба спробувати Дону великого знамення йому заступила»"}, {"marker": "В", "text": "«Підпер гори угорськії своїми залізними полками»"}, {"marker": "Г", "text": "«Ізронив злоте слово, з сльозами змішане»"}, {"marker": "Д", "text": "«Думкою поле міряє од великого Дону до малого Дінця»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Автором байки «Бджола та Шершень» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Леся Українка"}, {"marker": "Б", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "В", "text": "Іван Вишенський"}, {"marker": "Г", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Д", "text": "Григорій Сковорода"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Автором першого твору нової української літератури є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Вишенський"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "В", "text": "Іван Нечуй-Левицький"}, {"marker": "Г", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "Д", "text": "Григорій Квітка-Основ’яненко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Ваша «Маруся» так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю», — написав Тарас Шевченко", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іванові Котляревському"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймонові Кулішу"}, {"marker": "В", "text": "Іванові Нечую-Левицькому"}, {"marker": "Г", "text": "Григорієві Квітці-Основ’яненку"}, {"marker": "Д", "text": "Панасові Мирному"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Заклик «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» є в творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Катерина»"}, {"marker": "Б", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "В", "text": "«До Основ’яненка»"}, {"marker": "Г", "text": "«Ісаія. Глава 35»"}, {"marker": "Д", "text": "«І мертвим, і живим…»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Написання нарису «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» стало важливим етапом підготовки твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Інститутка»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кайдашева сім’я»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "П’єса «Хазяїн» є ідейно-тематичним продовженням твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мина Мазайло»"}, {"marker": "В", "text": "«Сто тисяч»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Лісова пісня»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Датан, Авірон, Азазель є персонажами твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кавказ»"}, {"marker": "Б", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "В", "text": "«Intermezzo»"}, {"marker": "Г", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мойсей»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Звертання «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки — смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» адресоване", "answers": [{"marker": "А", "text": "Грицеві Бобренку («Маруся Чурай»)"}, {"marker": "Б", "text": "Лукашеві («Лісова пісня»)"}, {"marker": "В", "text": "Енеєві («Енеїда»)"}, {"marker": "Г", "text": "Офіцерові («Катерина»)"}, {"marker": "Д", "text": "Чіпці («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Іван Дідух є центральним персонажем твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "Б", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "В", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Г", "text": "Михайла Коцюбинського"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Стефаника"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Батьковою настановою «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» нехтують сини у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Г", "text": "«Вершники»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У рядках\n\n*Так ніхто не кохав. Через тисячі літ\nЛиш приходить подібне кохання*\n\nпоет використав", "answers": [{"marker": "А", "text": "алегорію"}, {"marker": "Б", "text": "синекдоху"}, {"marker": "В", "text": "оксиморон"}, {"marker": "Г", "text": "гіперболу"}, {"marker": "Д", "text": "антитезу"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Із гаслом «Хай живуть зайці!» на полювання вирушав автор твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Б", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "В", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Г", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мисливські усмішки»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Тематично близьким до вірша «Два кольори» є твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Пісня про рушник»"}, {"marker": "Б", "text": "«Балада про соняшник»"}, {"marker": "В", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ти знаєш, що ти — людина?»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "На тлі Другої світової війни розгортаються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Б", "text": "«Жовтий князь»"}, {"marker": "В", "text": "«Вершники»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Мотив трагічної внутрішньої роздвоєності центрального персонажа наявний у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Б", "text": "«Марія»"}, {"marker": "В", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Д", "text": "«Я (Романтика)»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Період культу особи Сталіна є історичним тлом твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Б", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "В", "text": "«Вершники»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Рядки\n\n*І радісним буремним громом\nСпадають з неба блискавиці,\nТарасові провісні птиці –\nСлова шугають над Дніпром*\n\nє в творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Сучасники»"}, {"marker": "Б", "text": "«Сто років, як сконала Січ»"}, {"marker": "В", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Г", "text": "«Лебеді материнства»"}, {"marker": "Д", "text": "«На колимськім морозі калина»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n*На межі двох епох, староруського золота повен,\nЗазгучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр*\n\nадресовані", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василеві Симоненку"}, {"marker": "Б", "text": "Володимирові Сосюрі"}, {"marker": "В", "text": "Андрієві Малишку"}, {"marker": "Г", "text": "Павлові Тичині"}, {"marker": "Д", "text": "Максимові Рильському"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Шаленіли в лузі солов’ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту *не/ймовірну* весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) *Від/того* прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту *не/звідану* глибінь. (8) *Від/нині* знав, що там живе вічна й свята таїна.\n\n\nЗамість пропуску в третьому реченні має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "роздмухувала"}, {"marker": "Б", "text": "розпорошувала"}, {"marker": "В", "text": "розхлюпувала"}, {"marker": "Г", "text": "розводила"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Шаленіли в лузі солов’ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту *не/ймовірну* весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) *Від/того* прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту *не/звідану* глибінь. (8) *Від/нині* знав, що там живе вічна й свята таїна.\n\n\nСинонімом до слова «добрий» у четвертому реченні є", "answers": [{"marker": "А", "text": "повний"}, {"marker": "Б", "text": "хороший"}, {"marker": "В", "text": "милий"}, {"marker": "Г", "text": "смачний"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Шаленіли в лузі солов’ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту *не/ймовірну* весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) *Від/того* прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту *не/звідану* глибінь. (8) *Від/нині* знав, що там живе вічна й свята таїна.\n\n\nОкремо в тексті пишеться сполука слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/ймовірну"}, {"marker": "Б", "text": "від/того"}, {"marker": "В", "text": "не/звідану"}, {"marker": "Г", "text": "від/нині"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні ***зела*** й кипінні ***садів***. (2) Шаленіли в лузі солов’ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту *не/ймовірну* весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) *Від/того* прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту *не/звідану* глибінь. (8) *Від/нині* знав, що там живе вічна й ***свята*** ***таїна***.\n\n\nПрикметником є вжите в тексті слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "зела"}, {"marker": "Б", "text": "садів"}, {"marker": "В", "text": "свята"}, {"marker": "Г", "text": "таїна"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Ша��еніли в лузі солов’ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту *не/ймовірну* весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) *Від/того* прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту *не/звідану* глибінь. (8) *Від/нині* знав, що там живе вічна й свята таїна.\n\n\nБезособовим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "четверте"}, {"marker": "Б", "text": "п’яте"}, {"marker": "В", "text": "шосте"}, {"marker": "Г", "text": "сьоме"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Шаленіли в лузі солов’ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту *не/ймовірну* весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) *Від/того* прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту *не/звідану* глибінь. (8) *Від/нині* знав, що там живе вічна й свята таїна.\n\n\nСкладнопідрядним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "третє"}, {"marker": "Б", "text": "четверте"}, {"marker": "В", "text": "шосте"}, {"marker": "Г", "text": "восьме"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Шаленіли в лузі солов’ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту *не/ймовірну* весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) *Від/того* прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту *не/звідану* глибінь. (8) *Від/нині* знав, що там живе вічна й свята таїна.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "п’ятому"}, {"marker": "Г", "text": "восьмому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте фрагмент тексту.\n\n*Було всього — і звад, і згод,\n І перша слава (1)Ж/жовтих (2)В/вод,\n І (3)К/корсуня звитяжний клич,\n І (4)Б/берестечка чорна ніч,\n І сонце Золотих (5)В/воріт –\n Всього було за плином літ.*\n\nМалу літеру треба писати після цифри", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Літеру **и** треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пр..дніпровська залізниця, пр..вабливі ціни"}, {"marker": "Б", "text": "пр..зупинити виробництво, пр..чудовий зразок"}, {"marker": "В", "text": "пр..бічники реформ, пр..зирливе ставлення"}, {"marker": "Г", "text": "виконати пр..погано, подарунковий пр..мірник"}, {"marker": "Д", "text": "кадрове пр..значення, пр..звище секретаря"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "До одного роду належать обидва іменники рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "Сімферополь, Сибір"}, {"marker": "Б", "text": "ру��опис, магістраль"}, {"marker": "В", "text": "ательє, маестро"}, {"marker": "Г", "text": "лібрето, колібрі"}, {"marker": "Д", "text": "тюль, Охтирка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Подовження приголосного відбувається у формі орудного відмінка іменника", "answers": [{"marker": "А", "text": "нежить"}, {"marker": "Б", "text": "гордість"}, {"marker": "В", "text": "кошеня"}, {"marker": "Г", "text": "подорож"}, {"marker": "Д", "text": "праматір"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "яскравіші декорації"}, {"marker": "Б", "text": "краща інсценізація"}, {"marker": "В", "text": "найвиразніший монолог"}, {"marker": "Г", "text": "якнайкраща постановка"}, {"marker": "Д", "text": "щонайсучасне трактування"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Не можна замінити дієприслівниковий зворот підрядним обставинним у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вийшовши з густого соснового лісу, ми побачили велике поле маків."}, {"marker": "Б", "text": "Євген Черниш сидів на траві оддалік, спершись підборіддям на руки."}, {"marker": "В", "text": "Квіти згортали пелюстки, відчуваючи наближення нічної прохолоди."}, {"marker": "Г", "text": "Почувши про приїзд театру мініатюр, учні зібралися в актовому залі."}, {"marker": "Д", "text": "Працюючи в сучасних лабораторіях, потрібно мати глибокі знання."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильною є форма займенника в словосполученні", "answers": [{"marker": "А", "text": "спілкуватися з їми"}, {"marker": "Б", "text": "на тім березі ріки"}, {"marker": "В", "text": "з твоєго району"}, {"marker": "Г", "text": "до нашіх батьків"}, {"marker": "Д", "text": "всим підприємцям"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n*Коли переконуєт(1)ся, що все йде за його сценарієм, малюсін(2)кий жайвір починає повіл(3)но, ніби на невидимій ниточ(4)ці, підніматися в т(5)мяну височину.*\n\nМ’який знак треба писати на місці всіх цифр, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Форму наказового способу має дієслово в словосполученні", "answers": [{"marker": "А", "text": "терміново подаймо звіт"}, {"marker": "Б", "text": "терміново подають звіт"}, {"marker": "В", "text": "терміново подаємо звіт"}, {"marker": "Г", "text": "терміново подати звіт"}, {"marker": "Д", "text": "треба терміново подати звіт"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильно вжито прийменник у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пожежа спалахнула через недотримання елементарних норм безпеки."}, {"marker": "Б", "text": "Уважно прочитайте інформацію про розмір ввізного мита."}, {"marker": "В", "text": "Один з енергоблоків електростанції зупинили на вимогу екологів."}, {"marker": "Г", "text": "Школярі знову мають вимушені канікули із-за лютих морозів."}, {"marker": "Д", "text": "У нашій школі вже кілька років поспіль працює дебатний клуб."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "любисток, футляр, життєдайний"}, {"marker": "Б", "text": "м’якість, щиросердий, співають"}, {"marker": "В", "text": "вуджений, людина, роз’єднання"}, {"marker": "Г", "text": "щебетання, мільярд, хвилястий"}, {"marker": "Д", "text": "заощаджений, з’ясовування, явір"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Один мудрець вдало підмітив: Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин."}, {"marker": "Б", "text": "Павло Тичина сказав про Сковороду «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого — чисту та моральну»."}, {"marker": "В", "text": "«Ще б ми стільки прочитали, як ти, — докинула Василина і пояснила подрузі: — Взимку цілі ночі просиджує над книжками»."}, {"marker": "Г", "text": "Коли садили капусту, господарка хапалася за голову — «Дай же, Боже, час добрий! Щоб моя капусточка приймалась і в головки складалась, щоб із кореня була коренистая, а із листу голосистая!»"}, {"marker": "Д", "text": "«А в нашій учительській роботі треба, щоб минули роки й десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи і вивів на папері олівцем перші палички та кружечки, написав перше слово», думав учитель."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»", "answers": [{"marker": "А", "text": "дванадцять тридцять"}, {"marker": "Б", "text": "половина дев’ятої"}, {"marker": "В", "text": "десять хвилин першої"}, {"marker": "Г", "text": "без двадцяти десять"}, {"marker": "Д", "text": "за п’ять одинадцята"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Спадала безмісячна ніч...» обрати", "answers": [{"marker": "А", "text": "якось журливо ставало на душі."}, {"marker": "Б", "text": "неначе занурюючи все в темряву."}, {"marker": "В", "text": "однак на ґанку ще точилася розмова."}, {"marker": "Г", "text": "так що все птаство затихло."}, {"marker": "Д", "text": "насувався лячний присмерк."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Звук [ґ] треба вимовляти в обох словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "об..рунтувати, во..зальний"}, {"marker": "Б", "text": "за..ратований, нама..атися"}, {"marker": "В", "text": "..удзичок, перемо..ти"}, {"marker": "Г", "text": "а..русовий, домо..тися"}, {"marker": "Д", "text": "по..ратися, ..атунок"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n«Мій іскрений друже»\n\n\n**(Життєва доля Івана Сошенка)**\n\n\n(1–5) У примарному сяйві білої ночі юнак змальовує грецьку статую. До\n\nнього підходить студент Академії мистецтв… Що було далі – відомо кожному\n\nзі шкільних хрестоматій, де за джерело інформації – повість Тараса\n\nШевченка «Художник». Опоетизована, як це й буває з художніми творами,\n\nверсія справжнього життєвого факту.\n\n\n(6–15) А насправді до майбутнього благодійника Шевченка привели земляки, і він\n\nнахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що жодна людина не повинна так\n\nпринижуватися. У свій 21 рік Шевченко навіть не здогадувався, що в ньому гряде геній –\n\nвін дивився на світ із прірви зацькованості. Вдумуючись у цей епізод, сповна осягаєш\n\nсправедливість слів одного з Кобзаревих біографів Олександра Кониського:\n\n«Не можна вгадати, що б сталося з генієм наш��го народу, коли б він не спізнався\n\nіз Сошенком. Чи поталанила б йому доля яким іншим робом вибитися з темного\n\nльоху неволі та вийти в люди, чи може б, під густою корою Ширяєвських красок\n\nзав’яли б і засохли ті величезні дари духовні, якими природа наділила\n\nТараса».\n\n\n(16–19) Сошенко не лише організував викуп обдарованого юнака – він дав\n\nпоштовх туго стиснутій пружині потенційних можливостей, що зробили\n\nТараса Шевченка не простим художником і поетом, а силою, яка об’єднала\n\nукраїнський народ, не давши йому піти в небуття.\n\n\n(20–27) З прірви приниженості не можна вихопитися без того, щоб не\n\nзапаморочилася голова. Після викупу з кріпацтва Тарас зовсім змінився.\n\nВін часто їздив на вечори, витрачав чимало грошей на гарне вбрання – на деякий\n\nчас у нього вселився «світський біс». Немає Пророка без Предтечі, який готує йому\n\nпуті насамперед до самого себе, своєї місії. Чи здолав би Шевченко спокусу стати\n\nмодною цяцькою аристократичних салонів, коли б не мав поряд людини, котра йому\n\nказала: «Тарасе, схаменися! Чого ти діла не робиш? Чого тебе нечистая\n\nносить по тих гостях?».\n\n\n(28–35) Як же склалася доля того, до кого поет звертався в листах «Мій\n\nіскрений друже»? Народився Сошенко в Богуславі, навчався в дяка, потім у\n\nмайстра-самоука. Платити за уроки не було чим, тому Іван відробляв їх як\n\nміг. За розпис монастирського іконостаса дістав стільки грошей, що навіть\n\nтрохи землі вдалося прикупити… Але в холерну зиму 1832 року без копійки в\n\nкишені (зібрані гроші віддав за викуп паспорта) Сошенко з обозами подався\n\nдо Петербурга. Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду\n\nнасправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті.\n\n\n(36–42) Петербурзький період життя був найщасливішим. Бо коли через\n\nзагострення сухот мусив повернутися до Батьківщини, доля ніби\n\nзаповзялася покарати вдатного колись богомаза за прагнення до високого\n\nмистецтва. Якось, діставши замовлення на ікону, довго працював над нею,\n\nпередаючи тонку гру світла, а єпископ віддав те переробити місцевому\n\nневігласові. Тяжко переживши образу, художник пообіцяв собі бідувати,\n\nале не догоджати смакам церковників, які й чути не хотіли про рафаелівських мадонн.\n\n\n(43–49) 1846 року Іван Максимович став учителем малювання Немирівської\n\nгімназії. Однак патологічно жорстокий і цинічний директор заходився\n\nцькувати вчителя. Дістанеться, бува, Сошенко після уроків рідної домівки,\n\nаж тут посильний кличе його до начальства. І – тупцяй осінньою сльотою,\n\nбухикаючи від задавненої хвороби, щоб почути:\n\n– Ви, Іване Максимовичу, художник, у Петербургах навчалися, то вмієте\n\nдобре стругати олівці. Приготуйте мені два… га-га!\n\n\n(50–56) Сошенків колега, базграючи ікони, стільки грошей наскладав, що\n\nвласну майстерню відкрив. А Іванові не давала «халтурити» та сама сила, що\n\nколись погнала його до столиці: даний Богом талант. Хоч уже й розумів, що\n\nчерез злидні не реалізує себе: «Одна надія – на труд, а де взяти роботи?\n\nДумка, що буде попереду, жахає мене, і руки опускаються… Коли б ви знали,\n\nяка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва».\n\nАле таке було для нього недосяжним.\n\n\n(57–59) 1861 року по «естафеті добра» до Петербурга було відправлено\n\nнайталановитішого Сошенкового учня – Володимира Орловського, який\n\nзгодом став професором Академії мистецтв. Вступити туди йому допоміг Шевченко.\n\n\n(60–68) Картин Сошенко створив небагато, не всі вони дійшли до нас. Та ті,\n\nщо експонуються, наводять на думку, що художник мав цілком самобутній\n\nталант, шукав свого шляху в мистецтві. Він знав, що міг би залишити по собі\n\nяскравіший слід, і тяжко карався, що «життя загублене». Останніми роками\n\nходив київськими вулицями, підгодовуючи бездомних тварин… Згадаймо,\n\nщо картина, за яку Шевченко дістав срібну медаль, називалася «Хлопчик-\n\nжебрак, що дає собаці хліб». Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник\n\nжорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто «жив не за совістю».\n\nВ усьому іншому був лагідний і безмежно добрий.\n\n\n(69–71) Життя минуло в трудах і злиднях. Останні канікули вирішив\n\nподарувати собі – помандрувати рідними місцями, подивитися на біле\n\nкаміння берегів Росі. Не доїхав – 30 серпня 1876 року помер у Корсуні.\n\n\n(72–76) Сяйво білої ночі вихопило з безвісті цю тиху постать. Благородна\n\nдуша, приречена на поразку немилосердністю життя? Ні, вічний\n\nпереможець! Доказ тому – наша історія, неможлива без Кобзаря, доказ тому\n\n– сам факт, що світ, попри всі його страждання, відступи й помилки, веде\n\nсвій поступ, прагнучи добра й справедливості.\n\n\n*За Н. Околітенко, журнал «Жінка»\n\n\n Зустріч Сошенка з Шевченком у Літньому саду Петербурга є, на думку автора тексту,", "answers": [{"marker": "А", "text": "замовчуваним історичним фактом"}, {"marker": "Б", "text": "художнім домислом Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "фактом біографії Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "фактом зі спогадів Сошенка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n«Мій іскрений друже»\n\n\n**(Життєва доля Івана Сошенка)**\n\n\n(1–5) У примарному сяйві білої ночі юнак змальовує грецьку статую. До\n\nнього підходить студент Академії мистецтв… Що було далі – відомо кожному\n\nзі шкільних хрестоматій, де за джерело інформації – повість Тараса\n\nШевченка «Художник». Опоетизована, як це й буває з художніми творами,\n\nверсія справжнього життєвого факту.\n\n\n(6–15) А насправді до майбутнього благодійника Шевченка привели земляки, і він\n\nнахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що жодна людина не повинна так\n\nпринижуватися. У свій 21 рік Шевченко навіть не здогадувався, що в ньому гряде геній –\n\nвін дивився н�� світ із прірви зацькованості. Вдумуючись у цей епізод, сповна осягаєш\n\nсправедливість слів одного з Кобзаревих біографів Олександра Кониського:\n\n«Не можна вгадати, що б сталося з генієм нашого народу, коли б він не спізнався\n\nіз Сошенком. Чи поталанила б йому доля яким іншим робом вибитися з темного\n\nльоху неволі та вийти в люди, чи може б, під густою корою Ширяєвських красок\n\nзав’яли б і засохли ті величезні дари духовні, якими природа наділила\n\nТараса».\n\n\n(16–19) Сошенко не лише організував викуп обдарованого юнака – він дав\n\nпоштовх туго стиснутій пружині потенційних можливостей, що зробили\n\nТараса Шевченка не простим художником і поетом, а силою, яка об’єднала\n\nукраїнський народ, не давши йому піти в небуття.\n\n\n(20–27) З прірви приниженості не можна вихопитися без того, щоб не\n\nзапаморочилася голова. Після викупу з кріпацтва Тарас зовсім змінився.\n\nВін часто їздив на вечори, витрачав чимало грошей на гарне вбрання – на деякий\n\nчас у нього вселився «світський біс». Немає Пророка без Предтечі, який готує йому\n\nпуті насамперед до самого себе, своєї місії. Чи здолав би Шевченко спокусу стати\n\nмодною цяцькою аристократичних салонів, коли б не мав поряд людини, котра йому\n\nказала: «Тарасе, схаменися! Чого ти діла не робиш? Чого тебе нечистая\n\nносить по тих гостях?».\n\n\n(28–35) Як же склалася доля того, до кого поет звертався в листах «Мій\n\nіскрений друже»? Народився Сошенко в Богуславі, навчався в дяка, потім у\n\nмайстра-самоука. Платити за уроки не було чим, тому Іван відробляв їх як\n\nміг. За розпис монастирського іконостаса дістав стільки грошей, що навіть\n\nтрохи землі вдалося прикупити… Але в холерну зиму 1832 року без копійки в\n\nкишені (зібрані гроші віддав за викуп паспорта) Сошенко з обозами подався\n\nдо Петербурга. Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду\n\nнасправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті.\n\n\n(36–42) Петербурзький період життя був найщасливішим. Бо коли через\n\nзагострення сухот мусив повернутися до Батьківщини, доля ніби\n\nзаповзялася покарати вдатного колись богомаза за прагнення до високого\n\nмистецтва. Якось, діставши замовлення на ікону, довго працював над нею,\n\nпередаючи тонку гру світла, а єпископ віддав те переробити місцевому\n\nневігласові. Тяжко переживши образу, художник пообіцяв собі бідувати,\n\nале не догоджати смакам церковників, які й чути не хотіли про рафаелівських мадонн.\n\n\n(43–49) 1846 року Іван Максимович став учителем малювання Немирівської\n\nгімназії. Однак патологічно жорстокий і цинічний директор заходився\n\nцькувати вчителя. Дістанеться, бува, Сошенко після уроків рідної домівки,\n\nаж тут посильний кличе його до начальства. І – тупцяй осінньою сльотою,\n\nбухикаючи від задавненої хвороби, щоб почути:\n\n– Ви, Іване Максимовичу, художник, у Петербургах навчалися, то ��мієте\n\nдобре стругати олівці. Приготуйте мені два… га-га!\n\n\n(50–56) Сошенків колега, базграючи ікони, стільки грошей наскладав, що\n\nвласну майстерню відкрив. А Іванові не давала «халтурити» та сама сила, що\n\nколись погнала його до столиці: даний Богом талант. Хоч уже й розумів, що\n\nчерез злидні не реалізує себе: «Одна надія – на труд, а де взяти роботи?\n\nДумка, що буде попереду, жахає мене, і руки опускаються… Коли б ви знали,\n\nяка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва».\n\nАле таке було для нього недосяжним.\n\n\n(57–59) 1861 року по «естафеті добра» до Петербурга було відправлено\n\nнайталановитішого Сошенкового учня – Володимира Орловського, який\n\nзгодом став професором Академії мистецтв. Вступити туди йому допоміг Шевченко.\n\n\n(60–68) Картин Сошенко створив небагато, не всі вони дійшли до нас. Та ті,\n\nщо експонуються, наводять на думку, що художник мав цілком самобутній\n\nталант, шукав свого шляху в мистецтві. Він знав, що міг би залишити по собі\n\nяскравіший слід, і тяжко карався, що «життя загублене». Останніми роками\n\nходив київськими вулицями, підгодовуючи бездомних тварин… Згадаймо,\n\nщо картина, за яку Шевченко дістав срібну медаль, називалася «Хлопчик-\n\nжебрак, що дає собаці хліб». Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник\n\nжорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто «жив не за совістю».\n\nВ усьому іншому був лагідний і безмежно добрий.\n\n\n(69–71) Життя минуло в трудах і злиднях. Останні канікули вирішив\n\nподарувати собі – помандрувати рідними місцями, подивитися на біле\n\nкаміння берегів Росі. Не доїхав – 30 серпня 1876 року помер у Корсуні.\n\n\n(72–76) Сяйво білої ночі вихопило з безвісті цю тиху постать. Благородна\n\nдуша, приречена на поразку немилосердністю життя? Ні, вічний\n\nпереможець! Доказ тому – наша історія, неможлива без Кобзаря, доказ тому\n\n– сам факт, що світ, попри всі його страждання, відступи й помилки, веде\n\nсвій поступ, прагнучи добра й справедливості.\n\n\n*За Н. Околітенко, журнал «Жінка»\n\n\nЦитата, винесена в заголовок тексту, належить", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іванові Сошенку"}, {"marker": "Б", "text": "Тарасові Шевченку"}, {"marker": "В", "text": "Олександрові Кониському"}, {"marker": "Г", "text": "Володимирові Орловському"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n«Мій іскрений друже»\n\n\n**(Життєва доля Івана Сошенка)**\n\n\n(1–5) У примарному сяйві білої ночі юнак змальовує грецьку статую. До\n\nнього підходить студент Академії мистецтв… Що було далі – відомо кожному\n\nзі шкільних хрестоматій, де за джерело інформації – повість Тараса\n\nШевченка «Художник». Опоетизована, як це й буває з художніми творами,\n\nверсія справжнього життєвого факту.\n\n\n(6–15) А насправді до майбутнього благодійника Шевченка привели земляки, і він\n\nнахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що ж��дна людина не повинна так\n\nпринижуватися. У свій 21 рік Шевченко навіть не здогадувався, що в ньому гряде геній –\n\nвін дивився на світ із прірви зацькованості. Вдумуючись у цей епізод, сповна осягаєш\n\nсправедливість слів одного з Кобзаревих біографів Олександра Кониського:\n\n«Не можна вгадати, що б сталося з генієм нашого народу, коли б він не спізнався\n\nіз Сошенком. Чи поталанила б йому доля яким іншим робом вибитися з темного\n\nльоху неволі та вийти в люди, чи може б, під густою корою Ширяєвських красок\n\nзав’яли б і засохли ті величезні дари духовні, якими природа наділила\n\nТараса».\n\n\n(16–19) Сошенко не лише організував викуп обдарованого юнака – він дав\n\nпоштовх туго стиснутій пружині потенційних можливостей, що зробили\n\nТараса Шевченка не простим художником і поетом, а силою, яка об’єднала\n\nукраїнський народ, не давши йому піти в небуття.\n\n\n(20–27) З прірви приниженості не можна вихопитися без того, щоб не\n\nзапаморочилася голова. Після викупу з кріпацтва Тарас зовсім змінився.\n\nВін часто їздив на вечори, витрачав чимало грошей на гарне вбрання – на деякий\n\nчас у нього вселився «світський біс». Немає Пророка без Предтечі, який готує йому\n\nпуті насамперед до самого себе, своєї місії. Чи здолав би Шевченко спокусу стати\n\nмодною цяцькою аристократичних салонів, коли б не мав поряд людини, котра йому\n\nказала: «Тарасе, схаменися! Чого ти діла не робиш? Чого тебе нечистая\n\nносить по тих гостях?».\n\n\n(28–35) Як же склалася доля того, до кого поет звертався в листах «Мій\n\nіскрений друже»? Народився Сошенко в Богуславі, навчався в дяка, потім у\n\nмайстра-самоука. Платити за уроки не було чим, тому Іван відробляв їх як\n\nміг. За розпис монастирського іконостаса дістав стільки грошей, що навіть\n\nтрохи землі вдалося прикупити… Але в холерну зиму 1832 року без копійки в\n\nкишені (зібрані гроші віддав за викуп паспорта) Сошенко з обозами подався\n\nдо Петербурга. Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду\n\nнасправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті.\n\n\n(36–42) Петербурзький період життя був найщасливішим. Бо коли через\n\nзагострення сухот мусив повернутися до Батьківщини, доля ніби\n\nзаповзялася покарати вдатного колись богомаза за прагнення до високого\n\nмистецтва. Якось, діставши замовлення на ікону, довго працював над нею,\n\nпередаючи тонку гру світла, а єпископ віддав те переробити місцевому\n\nневігласові. Тяжко переживши образу, художник пообіцяв собі бідувати,\n\nале не догоджати смакам церковників, які й чути не хотіли про рафаелівських мадонн.\n\n\n(43–49) 1846 року Іван Максимович став учителем малювання Немирівської\n\nгімназії. Однак патологічно жорстокий і цинічний директор заходився\n\n\n\n(50–56) Сошенків колега, базграючи ікони, стільки грошей наскладав, що\n\nвласну майстерню відкрив. А Іванові не давала «халтурити» та сама сила, що\n\nколись погнала його до столиці: даний Богом талант. Хоч уже й розумів, що\n\nчерез злидні не реалізує себе: «Одна надія – на труд, а де взяти роботи?\n\nДумка, що буде попереду, жахає мене, і руки опускаються… Коли б ви знали,\n\nяка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва».\n\nАле таке було для нього недосяжним.\n\n\n(57–59) 1861 року по «естафеті добра» до Петербурга було відправлено\n\nнайталановитішого Сошенкового учня – Володимира Орловського, який\n\nзгодом став професором Академії мистецтв. Вступити туди йому допоміг Шевченко.\n\n\n(60–68) Картин Сошенко створив небагато, не всі вони дійшли до нас. Та ті,\n\nщо експонуються, наводять на думку, що художник мав цілком самобутній\n\nталант, шукав свого шляху в мистецтві. Він знав, що міг би залишити по собі\n\nяскравіший слід, і тяжко карався, що «життя загублене». Останніми роками\n\nходив київськими вулицями, підгодовуючи бездомних тварин… Згадаймо,\n\nщо картина, за яку Шевченко дістав срібну медаль, називалася «Хлопчик-\n\nжебрак, що дає собаці хліб». Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник\n\nжорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто «жив не за совістю».\n\nВ усьому іншому був лагідний і безмежно добрий.\n\n\n(69–71) Життя минуло в трудах і злиднях. Останні канікули вирішив\n\nподарувати собі – помандрувати рідними місцями, подивитися на біле\n\nкаміння берегів Росі. Не доїхав – 30 серпня 1876 року помер у Корсуні.\n\n\n(72–76) Сяйво білої ночі вихопило з безвісті цю тиху постать. Благородна\n\nдуша, приречена на поразку немилосердністю життя? Ні, вічний\n\nпереможець! Доказ тому – наша історія, неможлива без Кобзаря, доказ тому\n\n– сам факт, що світ, попри всі його страждання, відступи й помилки, веде\n\nсвій поступ, прагнучи добра й справедливості.\n\n\n*За Н. Околітенко, журнал «Жінка»\n\n\nСинонімом до фразеологізму «вийти в люди» (рядок 13) є", "answers": [{"marker": "А", "text": "вивести в люди"}, {"marker": "Б", "text": "винести на люди"}, {"marker": "В", "text": "вибитися в люди"}, {"marker": "Г", "text": "вийти на дорогу"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n«Мій іскрений друже»\n\n\n**(Життєва доля Івана Сошенка)**\n\n\n(1–5) У примарному сяйві білої ночі юнак змальовує грецьку статую. До\n\nнього підходить студент Академії мистецтв… Що було далі – відомо кожному\n\nзі шкільних хрестоматій, де за джерело інформації – повість Тараса\n\nШевченка «Художник». Опоетизована, як це й буває з художніми творами,\n\nверсія справжнього життєвого факту.\n\n\n(6–15) А насправді до майбутнього благодійника Шевченка привели земляки, і він\n\nнахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що жодна людина не повинна так\n\nпринижуватися. У свій 21 рік Шевченко навіть не здогадувався, що в ньому гряде геній –\n\n\n\n(16–19) Сошенко не лише організував викуп обдарованого юнака – він дав\n\nпоштовх туго стисн��тій пружині потенційних можливостей, що зробили\n\nТараса Шевченка не простим художником і поетом, а силою, яка об’єднала\n\nукраїнський народ, не давши йому піти в небуття.\n\n\n(20–27) З прірви приниженості не можна вихопитися без того, щоб не\n\nзапаморочилася голова. Після викупу з кріпацтва Тарас зовсім змінився.\n\nВін часто їздив на вечори, витрачав чимало грошей на гарне вбрання – на деякий\n\nчас у нього вселився «світський біс». Немає Пророка без Предтечі, який готує йому\n\nпуті насамперед до самого себе, своєї місії. Чи здолав би Шевченко спокусу стати\n\nмодною цяцькою аристократичних салонів, коли б не мав поряд людини, котра йому\n\nказала: «Тарасе, схаменися! Чого ти діла не робиш? Чого тебе нечистая\n\nносить по тих гостях?».\n\n\n(28–35) Як же склалася доля того, до кого поет звертався в листах «Мій\n\nіскрений друже»? Народився Сошенко в Богуславі, навчався в дяка, потім у\n\nмайстра-самоука. Платити за уроки не було чим, тому Іван відробляв їх як\n\nміг. За розпис монастирського іконостаса дістав стільки грошей, що навіть\n\nтрохи землі вдалося прикупити… Але в холерну зиму 1832 року без копійки в\n\nкишені (зібрані гроші віддав за викуп паспорта) Сошенко з обозами подався\n\nдо Петербурга. Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду\n\nнасправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті.\n\n\n(36–42) Петербурзький період життя був найщасливішим. Бо коли через\n\nзагострення сухот мусив повернутися до Батьківщини, доля ніби\n\nзаповзялася покарати вдатного колись богомаза за прагнення до високого\n\nмистецтва. Якось, діставши замовлення на ікону, довго працював над нею,\n\nпередаючи тонку гру світла, а єпископ віддав те переробити місцевому\n\nневігласові. Тяжко переживши образу, художник пообіцяв собі бідувати,\n\nале не догоджати смакам церковників, які й чути не хотіли про рафаелівських мадонн.\n\n\n(43–49) 1846 року Іван Максимович став учителем малювання Немирівської\n\nгімназії. Однак патологічно жорстокий і цинічний директор заходився\n\nцькувати вчителя. Дістанеться, бува, Сошенко після уроків рідної домівки,\n\nаж тут посильний кличе його до начальства. І – тупцяй осінньою сльотою,\n\nбухикаючи від задавненої хвороби, щоб почути:\n\n– Ви, Іване Максимовичу, художник, у Петербургах навчалися, то вмієте\n\nдобре стругати олівці. Приготуйте мені два… га-га!\n\n\n(50–56) Сошенків колега, базграючи ікони, стільки грошей наскладав, що\n\nвласну майстерню відкрив. А Іванові не давала «халтурити» та сама сила, що\n\nколись погнала його до столиці: даний Богом талант. Хоч уже й розумів, що\n\nчерез злидні не реалізує себе: «Одна надія – на труд, а де взяти роботи?\n\nДумка, що буде попереду, жахає мене, і руки опускаються… Коли б ви знали,\n\nяка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва».\n\nАле таке було для нього недосяжним.\n\n\n(57–59) 1861 року п�� «естафеті добра» до Петербурга було відправлено\n\nнайталановитішого Сошенкового учня – Володимира Орловського, який\n\nзгодом став професором Академії мистецтв. Вступити туди йому допоміг Шевченко.\n\n\n(60–68) Картин Сошенко створив небагато, не всі вони дійшли до нас. Та ті,\n\nщо експонуються, наводять на думку, що художник мав цілком самобутній\n\nталант, шукав свого шляху в мистецтві. Він знав, що міг би залишити по собі\n\nяскравіший слід, і тяжко карався, що «життя загублене». Останніми роками\n\nходив київськими вулицями, підгодовуючи бездомних тварин… Згадаймо,\n\nщо картина, за яку Шевченко дістав срібну медаль, називалася «Хлопчик-\n\nжебрак, що дає собаці хліб». Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник\n\nжорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто «жив не за совістю».\n\nВ усьому іншому був лагідний і безмежно добрий.\n\n\n(69–71) Життя минуло в трудах і злиднях. Останні канікули вирішив\n\nподарувати собі – помандрувати рідними місцями, подивитися на біле\n\nкаміння берегів Росі. Не доїхав – 30 серпня 1876 року помер у Корсуні.\n\n\n(72–76) Сяйво білої ночі вихопило з безвісті цю тиху постать. Благородна\n\nдуша, приречена на поразку немилосердністю життя? Ні, вічний\n\nпереможець! Доказ тому – наша історія, неможлива без Кобзаря, доказ тому\n\n– сам факт, що світ, попри всі його страждання, відступи й помилки, веде\n\nсвій поступ, прагнучи добра й справедливості.\n\n\n*За Н. Околітенко, журнал «Жінка»\n\n\nДиректор гімназії, говорячи про Сошенка «ви… у Петербургах навчалися» (рядок 47), прагнув висловити йому", "answers": [{"marker": "А", "text": "повагу"}, {"marker": "Б", "text": "подив"}, {"marker": "В", "text": "захват"}, {"marker": "Г", "text": "зневагу"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n«Мій іскрений друже»\n\n\n**(Життєва доля Івана Сошенка)**\n\n\n(1–5) У примарному сяйві білої ночі юнак змальовує грецьку статую. До\n\nнього підходить студент Академії мистецтв… Що було далі – відомо кожному\n\nзі шкільних хрестоматій, де за джерело інформації – повість Тараса\n\nШевченка «Художник». Опоетизована, як це й буває з художніми творами,\n\nверсія справжнього життєвого факту.\n\n\n(6–15) А насправді до майбутнього благодійника Шевченка привели земляки, і він\n\nнахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що жодна людина не повинна так\n\nпринижуватися. У свій 21 рік Шевченко навіть не здогадувався, що в ньому гряде геній –\n\n\n\n(16–19) Сошенко не лише організував викуп обдарованого юнака – він дав\n\nпоштовх туго стиснутій пружині потенційних можливостей, що зробили\n\nТараса Шевченка не простим художником і поетом, а силою, яка об’єднала\n\nукраїнський народ, не давши йому піти в небуття.\n\n\n(20–27) З прірви приниженості не можна вихопитися без того, щоб не\n\nзапаморочилася голова. Після викупу з кріпацтва Тарас зовсім змінився.\n\nВін часто їздив на вечори, витрачав чимало грошей на гарне вбрання – на деякий\n\nчас у нього вселився «світський біс». Немає Пророка без Предтечі, який готує йому\n\nпуті насамперед до самого себе, своєї місії. Чи здолав би Шевченко спокусу стати\n\nмодною цяцькою аристократичних салонів, коли б не мав поряд людини, котра йому\n\nказала: «Тарасе, схаменися! Чого ти діла не робиш? Чого тебе нечистая\n\nносить по тих гостях?».\n\n\n(28–35) Як же склалася доля того, до кого поет звертався в листах «Мій\n\nіскрений друже»? Народився Сошенко в Богуславі, навчався в дяка, потім у\n\nмайстра-самоука. Платити за уроки не було чим, тому Іван відробляв їх як\n\nміг. За розпис монастирського іконостаса дістав стільки грошей, що навіть\n\nтрохи землі вдалося прикупити… Але в холерну зиму 1832 року без копійки в\n\nкишені (зібрані гроші віддав за викуп паспорта) Сошенко з обозами подався\n\nдо Петербурга. Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду\n\nнасправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті.\n\n\n(36–42) Петербурзький період життя був найщасливішим. Бо коли через\n\nзагострення сухот мусив повернутися до Батьківщини, доля ніби\n\nзаповзялася покарати вдатного колись богомаза за прагнення до високого\n\nмистецтва. Якось, діставши замовлення на ікону, довго працював над нею,\n\nпередаючи тонку гру світла, а єпископ віддав те переробити місцевому\n\nневігласові. Тяжко переживши образу, художник пообіцяв собі бідувати,\n\nале не догоджати смакам церковників, які й чути не хотіли про рафаелівських мадонн.\n\n\n(43–49) 1846 року Іван Максимович став учителем малювання Немирівської\n\nгімназії. Однак патологічно жорстокий і цинічний директор заходився\n\nцькувати вчителя. Дістанеться, бува, Сошенко після уроків рідної домівки,\n\nаж тут посильний кличе його до начальства. І – тупцяй осінньою сльотою,\n\nбухикаючи від задавненої хвороби, щоб почути:\n\n– Ви, Іване Максимовичу, художник, у Петербургах навчалися, то вмієте\n\nдобре стругати олівці. Приготуйте мені два… га-га!\n\n\n(50–56) Сошенків колега, базграючи ікони, стільки грошей наскладав, що\n\nвласну майстерню відкрив. А Іванові не давала «халтурити» та сама сила, що\n\nколись погнала його до столиці: даний Богом талант. Хоч уже й розумів, що\n\nчерез злидні не реалізує себе: «Одна надія – на труд, а де взяти роботи?\n\nДумка, що буде попереду, жахає мене, і руки опускаються… Коли б ви знали,\n\nяка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва».\n\nАле таке було для нього недосяжним.\n\n\n(57–59) 1861 року по «естафеті добра» до Петербурга було відправлено\n\nнайталановитішого Сошенкового учня – Володимира Орловського, який\n\nзгодом став професором Академії мистецтв. Вступити туди йому допоміг Шевченко.\n\n\n(60–68) Картин Сошенко створив небагато, не всі вони дійшли до нас. Та ті,\n\nщо експонуються, наводять на думку, що художник мав цілком самобутній\n\nталант, шукав свого шляху в мистецтві. Він знав, що міг би залишити по собі\n\nяскравіший слід, і тяжко карався, що «життя загублене». Останніми роками\n\nходив київськими вулицями, підгодовуючи бездомних тварин… Згадаймо,\n\nщо картина, за яку Шевченко дістав срібну медаль, називалася «Хлопчик-\n\nжебрак, що дає собаці хліб». Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник\n\nжорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто «жив не за совістю».\n\nВ усьому іншому був лагідний і безмежно добрий.\n\n\n(69–71) Життя минуло в трудах і злиднях. Останні канікули вирішив\n\nподарувати собі – помандрувати рідними місцями, подивитися на біле\n\nкаміння берегів Росі. Не доїхав – 30 серпня 1876 року помер у Корсуні.\n\n\n(72–76) Сяйво білої ночі вихопило з безвісті цю тиху постать. Благородна\n\nдуша, приречена на поразку немилосердністю життя? Ні, вічний\n\nпереможець! Доказ тому – наша історія, неможлива без Кобзаря, доказ тому\n\n– сам факт, що світ, попри всі його страждання, відступи й помилки, веде\n\nсвій поступ, прагнучи добра й справедливості.\n\n\n*За Н. Околітенко, журнал «Жінка»\n\n\nЗа стильовими ознаками текст є", "answers": [{"marker": "А", "text": "публіцистичним"}, {"marker": "Б", "text": "науковим"}, {"marker": "В", "text": "художнім"}, {"marker": "Г", "text": "розмовним"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n«Мій іскрений друже»\n\n\n**(Життєва доля Івана Сошенка)**\n\n\n(1–5) У примарному сяйві білої ночі юнак змальовує грецьку статую. До\n\nнього підходить студент Академії мистецтв… Що було далі – відомо кожному\n\nзі шкільних хрестоматій, де за джерело інформації – повість Тараса\n\nШевченка «Художник». Опоетизована, як це й буває з художніми творами,\n\nверсія справжнього життєвого факту.\n\n\n(6–15) А насправді до майбутнього благодійника Шевченка привели земляки, і він\n\nнахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що жодна людина не повинна так\n\nпринижуватися. У свій 21 рік Шевченко навіть не здогадувався, що в ньому гряде геній –\n\n\n\n(16–19) Сошенко не лише організував викуп обдарованого юнака – він дав\n\nпоштовх туго стиснутій пружині потенційних можливостей, що зробили\n\nТараса Шевченка не простим художником і поетом, а силою, яка об’єднала\n\nукраїнський народ, не давши йому піти в небуття.\n\n\n(20–27) З прірви приниженості не можна вихопитися без того, щоб не\n\nзапаморочилася голова. Після викупу з кріпацтва Тарас зовсім змінився.\n\nВін часто їздив на вечори, витрачав чимало грошей на гарне вбрання – на деякий\n\nчас у нього вселився «світський біс». Немає Пророка без Предтечі, який готує йому\n\nпуті насамперед до самого себе, своєї місії. Чи здолав би Шевченко спокусу стати\n\nмодною цяцькою аристократичних салонів, коли б не мав поряд людини, котра йому\n\nказала: «Тарасе, схаменися! Чого ти діла не робиш? Чого тебе нечистая\n\nносить по тих гостях?».\n\n\n(28–35) Як же склалася доля того, до кого поет звертався в листах «Мій\n\nіскрений друже»? Народився Сошенко в Богуславі, навчався в дяка, потім у\n\nмайстра-самоука. Платити за уроки не було чим, тому Іван відробляв їх як\n\nміг. За розпис монастирського іконостаса дістав стільки грошей, що навіть\n\nтрохи землі вдалося прикупити… Але в холерну зиму 1832 року без копійки в\n\nкишені (зібрані гроші віддав за викуп паспорта) Сошенко з обозами подався\n\nдо Петербурга. Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду\n\nнасправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті.\n\n\n(36–42) Петербурзький період життя був найщасливішим. Бо коли через\n\nзагострення сухот мусив повернутися до Батьківщини, доля ніби\n\nзаповзялася покарати вдатного колись богомаза за прагнення до високого\n\nмистецтва. Якось, діставши замовлення на ікону, довго працював над нею,\n\nпередаючи тонку гру світла, а єпископ віддав те переробити місцевому\n\nневігласові. Тяжко переживши образу, художник пообіцяв собі бідувати,\n\nале не догоджати смакам церковників, які й чути не хотіли про рафаелівських мадонн.\n\n\n(43–49) 1846 року Іван Максимович став учителем малювання Немирівської\n\nгімназії. Однак патологічно жорстокий і цинічний директор заходився\n\nцькувати вчителя. Дістанеться, бува, Сошенко після уроків рідної домівки,\n\nаж тут посильний кличе його до начальства. І – тупцяй осінньою сльотою,\n\nбухикаючи від задавненої хвороби, щоб почути:\n\n– Ви, Іване Максимовичу, художник, у Петербургах навчалися, то вмієте\n\nдобре стругати олівці. Приготуйте мені два… га-га!\n\n\n(50–56) Сошенків колега, базграючи ікони, стільки грошей наскладав, що\n\nвласну майстерню відкрив. А Іванові не давала «халтурити» та сама сила, що\n\nколись погнала його до столиці: даний Богом талант. Хоч уже й розумів, що\n\nчерез злидні не реалізує себе: «Одна надія – на труд, а де взяти роботи?\n\nДумка, що буде попереду, жахає мене, і руки опускаються… Коли б ви знали,\n\nяка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва».\n\nАле таке було для нього недосяжним.\n\n\n(57–59) 1861 року по «естафеті добра» до Петербурга було відправлено\n\nнайталановитішого Сошенкового учня – Володимира Орловського, який\n\nзгодом став професором Академії мистецтв. Вступити туди йому допоміг Шевченко.\n\n\n(60–68) Картин Сошенко створив небагато, не всі вони дійшли до нас. Та ті,\n\nщо експонуються, наводять на думку, що художник мав цілком самобутній\n\nталант, шукав свого шляху в мистецтві. Він знав, що міг би залишити по собі\n\nяскравіший слід, і тяжко карався, що «життя загублене». Останніми роками\n\nходив київськими вулицями, підгодовуючи бездомних тварин… Згадаймо,\n\nщо картина, за яку Шевченко дістав срібну медаль, називалася «Хлопчик-\n\nжебрак, що дає собаці хліб». Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник\n\nжорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто «жив не за совістю».\n\nВ усьому іншому був лагідний і безмежно добрий.\n\n\n(69–71) Життя минуло в трудах і злиднях. Останні канікули вирішив\n\nподарувати собі – помандрувати рідними місцями, подивитися на біле\n\nкаміння берегів Росі. Не доїхав – 30 серпня 1876 року помер у Корсуні.\n\n\n(72–76) Сяйво білої ночі вихопило з безвісті цю тиху постать. Благородна\n\nдуша, приречена на поразку немилосердністю життя? Ні, вічний\n\nпереможець! Доказ тому – наша історія, неможлива без Кобзаря, доказ тому\n\n– сам факт, що світ, попри всі його страждання, відступи й помилки, веде\n\nсвій поступ, прагнучи добра й справедливості.\n\n\n*За Н. Околітенко, журнал «Жінка»\n\n\nВнутрішній аристократизм Сошенка ілюструють усі речення, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "«… (Шевченко) нахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що жодна людина не повинна так принижуватися» (рядки 7–8)."}, {"marker": "Б", "text": "«Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду, насправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті» (рядки 33–35)."}, {"marker": "В", "text": "«Коли б ви знали, яка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва» (рядки 54–55)."}, {"marker": "Г", "text": "«Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник жорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто «жив не за совістю» (рядки 66–67)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n«Мій іскрений друже»\n\n\n**(Життєва доля Івана Сошенка)**\n\n\n(1–5) У примарному сяйві білої ночі юнак змальовує грецьку статую. До\n\nнього підходить студент Академії мистецтв… Що було далі – відомо кожному\n\nзі шкільних хрестоматій, де за джерело інформації – повість Тараса\n\nШевченка «Художник». Опоетизована, як це й буває з художніми творами,\n\nверсія справжнього життєвого факту.\n\n\n(6–15) А насправді до майбутнього благодійника Шевченка привели земляки, і він\n\nнахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що жодна людина не повинна так\n\nпринижуватися. У свій 21 рік Шевченко навіть не здогадувався, що в ньому гряде геній –\n\n\n\n(16–19) Сошенко не лише організував викуп обдарованого юнака – він дав\n\nпоштовх туго стиснутій пружині потенційних можливостей, що зробили\n\nТараса Шевченка не простим художником і поетом, а силою, яка об’єднала\n\nукраїнський народ, не давши йому піти в небуття.\n\n\n(20–27) З прірви приниженості не можна вихопитися без того, щоб не\n\nзапаморочилася голова. Після викупу з кріпацтва Тарас зовсім змінився.\n\nВін часто їздив на вечори, витрачав чимало грошей на гарне вбрання – на деякий\n\nчас у нього вселився «світський біс». Немає Пророка без Предтечі, який готує йому\n\nпуті насамперед до самого себе, своєї місії. Чи здолав би Шевченко спокусу стати\n\nмодною цяцькою аристократичних салонів, коли б не мав поряд людини, котра йому\n\nказала: «Тарасе, схаменися! Чого ти діла не робиш? Чого тебе нечистая\n\nносить по тих гостях?».\n\n\n(28–35) Як же склалася доля того, до кого поет звертався в листах «Мій\n\nіскрений друже»? Народився Сошенко в Богуславі, навчався в дяка, потім у\n\nмайстра-самоука. Платити за уроки не було чим, тому Іван відробляв їх як\n\nміг. За розпис монастирського іконостаса дістав стільки грошей, що навіть\n\nтрохи землі вдалося прикупити… Але в холерну зиму 1832 року без копійки в\n\nкишені (зібрані гроші віддав за викуп паспорта) Сошенко з обозами подався\n\nдо Петербурга. Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду\n\nнасправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті.\n\n\n(36–42) Петербурзький період життя був найщасливішим. Бо коли через\n\nзагострення сухот мусив повернутися до Батьківщини, доля ніби\n\nзаповзялася покарати вдатного колись богомаза за прагнення до високого\n\nмистецтва. Якось, діставши замовлення на ікону, довго працював над нею,\n\nпередаючи тонку гру світла, а єпископ віддав те переробити місцевому\n\nневігласові. Тяжко переживши образу, художник пообіцяв собі бідувати,\n\nале не догоджати смакам церковників, які й чути не хотіли про рафаелівських мадонн.\n\n\n(43–49) 1846 року Іван Максимович став учителем малювання Немирівської\n\nгімназії. Однак патологічно жорстокий і цинічний директор заходився\n\nцькувати вчителя. Дістанеться, бува, Сошенко після уроків рідної домівки,\n\nаж тут посильний кличе його до начальства. І – тупцяй осінньою сльотою,\n\nбухикаючи від задавненої хвороби, щоб почути:\n\n– Ви, Іване Максимовичу, художник, у Петербургах навчалися, то вмієте\n\nдобре стругати олівці. Приготуйте мені два… га-га!\n\n\n(50–56) Сошенків колега, базграючи ікони, стільки грошей наскладав, що\n\nвласну майстерню відкрив. А Іванові не давала «халтурити» та сама сила, що\n\nколись погнала його до столиці: даний Богом талант. Хоч уже й розумів, що\n\nчерез злидні не реалізує себе: «Одна надія – на труд, а де взяти роботи?\n\nДумка, що буде попереду, жахає мене, і руки опускаються… Коли б ви знали,\n\nяка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва».\n\nАле таке було для нього недосяжним.\n\n\n(57–59) 1861 року по «естафеті добра» до Петербурга було відправлено\n\nнайталановитішого Сошенкового учня – Володимира Орловського, який\n\nзгодом став професором Академії мистецтв. Вступити туди йому допоміг Шевченко.\n\n\n(60–68) Картин Сошенко створив небагато, не всі вони дійшли до нас. Та ті,\n\nщо експонуються, наводять на думку, що художник мав цілком самобутній\n\nталант, шукав свого шляху в мистецтві. Він знав, що міг би залишити по собі\n\nяскравіший слід, і тяжко карався, що «життя загублене». Останніми роками\n\nходив київськими вулицями, підгодовуючи бездомних тварин… Згадаймо,\n\nщо картина, за яку Шевченко дістав срібну медаль, називалася «Хлопчик-\n\nжебрак, що дає собаці хліб». Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник\n\nжорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто «жив не за совістю».\n\nВ усьому іншому був лагідний і безмежно добрий.\n\n\n(69–71) Життя минуло в трудах і злиднях. Останні канікули вирішив\n\nподарувати собі – помандрувати рідними місцями, подивитися на біле\n\nкаміння берегів Росі. Не доїхав – 30 серпня 1876 року помер у Корсуні.\n\n\n(72–76) Сяйво білої ночі вихопило з безвісті цю тиху постать. Благородна\n\nдуша, приречена на поразку немилосердністю життя? Ні, вічний\n\nпереможець! Доказ тому – наша історія, неможлива без Кобзаря, доказ тому\n\n– сам факт, що світ, попри всі його страждання, відступи й помилки, веде\n\nсвій поступ, прагнучи добра й справедливості.\n\n\n*За Н. Околітенко, журнал «Жінка»\n\n\nЗасобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту є", "answers": [{"marker": "А", "text": "лексичний повтор"}, {"marker": "Б", "text": "займенник"}, {"marker": "В", "text": "синонім"}, {"marker": "Г", "text": "прислівник"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n«Мій іскрений друже»\n\n\n**(Життєва доля Івана Сошенка)**\n\n\n(1–5) У примарному сяйві білої ночі юнак змальовує грецьку статую. До\n\nнього підходить студент Академії мистецтв… Що було далі – відомо кожному\n\nзі шкільних хрестоматій, де за джерело інформації – повість Тараса\n\nШевченка «Художник». Опоетизована, як це й буває з художніми творами,\n\nверсія справжнього життєвого факту.\n\n\n(6–15) А насправді до майбутнього благодійника Шевченка привели земляки, і він\n\nнахилився поцілувати руку, і Сошенко сказав, що жодна людина не повинна так\n\nпринижуватися. У свій 21 рік Шевченко навіть не здогадувався, що в ньому гряде геній –\n\n\n\n(16–19) Сошенко не лише організував викуп обдарованого юнака – він дав\n\nпоштовх туго стиснутій пружині потенційних можливостей, що зробили\n\nТараса Шевченка не простим художником і поетом, а силою, яка об’єднала\n\nукраїнський народ, не давши йому піти в небуття.\n\n\n(20–27) З прірви приниженості не можна вихопитися без того, щоб не\n\nзапаморочилася голова. Після викупу з кріпацтва Тарас зовсім змінився.\n\nВін часто їздив на вечори, витрачав чимало грошей на гарне вбрання – на деякий\n\nчас у нього вселився «світський біс». Немає Пророка без Предтечі, який готує йому\n\nпуті насамперед до самого себе, своєї місії. Чи здолав би Шевченко спокусу стати\n\nмодною цяцькою аристократичних салонів, коли б не мав поряд людини, котра йому\n\nказала: «Тарасе, схаменися! Чого ти діла не робиш? Чого тебе нечистая\n\nносить по тих гостях?».\n\n\n(28–35) Як же склалася доля того, до кого поет звертався в листах «Мій\n\nіскрений друже»? Народився Сошенко в Богуславі, навчався в дяка, потім у\n\nмайстра-самоука. Платити за уроки не було чим, тому Іван відробляв їх як\n\nміг. За розпис монастирського іконостаса дістав стільки грошей, що навіть\n\nтрохи землі вдалося прикупити… Але в холерну зиму 1832 року без копійки в\n\nкишені (зібрані гроші віддав за викуп паспорта) Сошенко з обозами подався\n\nдо Петербурга. Йому пощастило на добру душу: ровесник, панич із вигляду\n\nнасправді ж кріпак-кравець, не дав пропасти з голоду, допоміг улаштуватися в місті.\n\n\n(36–42) Петербурзький період життя був найщасливішим. Бо коли через\n\nзагострення сухот мусив повернутися до Батьківщини, доля ніби\n\nзаповзялася покарати вдатного колись богомаза за прагнення до високого\n\nмистецтва. Якось, діставши замовлення на ікону, довго працював над нею,\n\nпередаючи тонку гру світла, а єпископ віддав те переробити місцевому\n\nневігласові. Тяжко переживши образу, художник пообіцяв собі бідувати,\n\nале не догоджати смакам церковників, які й чути не хотіли про рафаелівських мадонн.\n\n\n(43–49) 1846 року Іван Максимович став учителем малювання Немирівської\n\nгімназії. Однак патологічно жорстокий і цинічний директор заходився\n\nцькувати вчителя. Дістанеться, бува, Сошенко після уроків рідної домівки,\n\nаж тут посильний кличе його до начальства. І – тупцяй осінньою сльотою,\n\nбухикаючи від задавненої хвороби, щоб почути:\n\n– Ви, Іване Максимовичу, художник, у Петербургах навчалися, то вмієте\n\nдобре стругати олівці. Приготуйте мені два… га-га!\n\n\n(50–56) Сошенків колега, базграючи ікони, стільки грошей наскладав, що\n\nвласну майстерню відкрив. А Іванові не давала «халтурити» та сама сила, що\n\nколись погнала його до столиці: даний Богом талант. Хоч уже й розумів, що\n\nчерез злидні не реалізує себе: «Одна надія – на труд, а де взяти роботи?\n\nДумка, що буде попереду, жахає мене, і руки опускаються… Коли б ви знали,\n\nяка втіха для серця і яке привілля, утікши від світу, жити для мистецтва».\n\nАле таке було для нього недосяжним.\n\n\n(57–59) 1861 року по «естафеті добра» до Петербурга було відправлено\n\nнайталановитішого Сошенкового учня – Володимира Орловського, який\n\nзгодом став професором Академії мистецтв. Вступити туди йому допоміг Шевченко.\n\n\n(60–68) Картин Сошенко створив небагато, не всі вони дійшли до нас. Та ті,\n\nщо експонуються, наводять на думку, що художник мав цілком самобутній\n\nталант, шукав свого шляху в мистецтві. Він знав, що міг би залишити по собі\n\nяскравіший слід, і тяжко карався, що «життя загублене». Останніми роками\n\nходив київськими вулицями, підгодовуючи бездомних тварин… Згадаймо,\n\nщо картина, за яку Шевченко дістав срібну медаль, називалася «Хлопчик-\n\nжебрак, що дає собаці хліб». Сошенко ставав грізним, коли при ньому візник\n\nжорстоко поводився з конем, нещадно соромив кожного, хто «жив не за совістю».\n\nВ усьому іншому був лагідний і безмежно добрий.\n\n\n(69–71) Життя минуло в трудах і злиднях. Останні канікули вирішив\n\nподарувати собі – помандрувати рідними місцями, подивитися на біле\n\nкаміння берегів Росі. Не доїхав – 30 серпня 1876 року помер у Корсуні.\n\n\n(72–76) Сяйво білої ночі вихопило з безвісті цю тиху постать. Благородна\n\nдуша, приречена на поразку немилосердністю життя? Ні, вічний\n\nпереможець! Доказ тому – наша історія, неможлива без Кобзаря, доказ тому\n\n– сам факт, що світ, попри всі його страждання, відступи й помилки, веде\n\nсвій поступ, прагнучи добра й справедливості.\n\n\n*За Н. Околітенко, журнал «Жінка»\n\n\nСлово, виділене в реченні «Іванові не давала «халтурити» та сама сила, що колись погнала його до столиці: даний Богом талант» (рядки 51–52), означає", "answers": [{"marker": "А", "text": "додатково працювати"}, {"marker": "Б", "text": "весело проводити час"}, {"marker": "В", "text": "безоплатно працювати"}, {"marker": "Г", "text": "несумлінно працювати"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Заклик\n\n*Годі тобі, пане-брате,*\n*Ґринджоли малювати,*\n*Бери шаблю гостру, довгу.*\n*Та йди воювати!*\n\nмістить", "answers": [{"marker": "А", "text": "дума"}, {"marker": "Б", "text": "історична пісня"}, {"marker": "В", "text": "народна балада"}, {"marker": "Г", "text": "календарно-обрядова пісня"}, {"marker": "Д", "text": "соціально-побутова пісня"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У рядках\n\n*Всякому місту — звичай і права,*\n*Всяка тримає свій ум голова;*\n*Всякому серцю — любов і тепло,*\n*Всякеє горло свій смак віднайшло*\n\nвжито", "answers": [{"marker": "А", "text": "інверсію"}, {"marker": "Б", "text": "антитезу"}, {"marker": "В", "text": "анафору"}, {"marker": "Г", "text": "асонанс"}, {"marker": "Д", "text": "алітерацію"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Золото — не дівка!.. Красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця», — так схарактеризовано героїню твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Інститутка»"}, {"marker": "В", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Г", "text": "«Людина»"}, {"marker": "Д", "text": "«Маруся»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались», — пише автор твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Вершники»"}, {"marker": "В", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Закликом до українців\n\n*Обніміться ж, брати мої.*\n*Молю вас, благаю!*\n\nзакінчується твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Б", "text": "«Катерина»"}, {"marker": "В", "text": "«Сон» («У всякого своя доля»)"}, {"marker": "Г", "text": "«І мертвим, і живим...»"}, {"marker": "Д", "text": "«Заповіт»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Провідним мотивом твору «І все-таки до тебе думка лине…» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "цінність дружніх стосунків"}, {"marker": "Б", "text": "любов до рідного краю"}, {"marker": "В", "text": "нев’януче почуття до коханого"}, {"marker": "Г", "text": "замилування українською природою"}, {"marker": "Д", "text": "вдячність матері за її щиру любов"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Переконання в тому, що\n\n*Сила родиться й завзяття*\n*Не ридать, а добувати,*\n*Хоч синам, як не собі,*\n*Кращу долю в боротьбі*\n\nвисловлене у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Сковороди"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "В", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Франка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Будущина в руках нового покоління, i чим більше вийде з школи людей з чесним i правдивим поглядом на свої обов’язки перед громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!», — заявляє персонаж комедії «Хазяїн»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Зозуля"}, {"marker": "Б", "text": "Калинович"}, {"marker": "В", "text": "Феноген"}, {"marker": "Г", "text": "Зеленський"}, {"marker": "Д", "text": "Лiхтаренко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Українській письменниці та громадському діячеві Наталі Кобринській присвячено твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "Марка Вовчка"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Стефаника"}, {"marker": "В", "text": "Михайла Коцюбинського"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Д", "text": "Ольги Кобилянської"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Головним героєм твору «Камінний хрест» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Дідух"}, {"marker": "Б", "text": "Гнат Кухарчук"}, {"marker": "В", "text": "Іван Палійчук"}, {"marker": "Г", "text": "Терентій Пузир"}, {"marker": "Д", "text": "Нечипор Вареник"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У рядках\n\n*Він народився під такою зіркою,*\n*що щось в душі двоїлося йому.*\n*Від того кидавсь берега до того.*\n*Любив достаток і любив пісні*\n\nсхарактеризовано героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "В", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Г", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Д", "text": "Андрія Малишка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Мене водило в безвісті життя,*\n*Та я вертався на свої пороги*\n\nналежать", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іванові Драчу"}, {"marker": "Б", "text": "Василеві Стусу"}, {"marker": "В", "text": "Дмитрові Павличку"}, {"marker": "Г", "text": "Володимирові Сосюрі"}, {"marker": "Д", "text": "Василеві Симоненку"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Літературне угруповання ВАПЛІТЕ очолював", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "В", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "Г", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Д", "text": "Микола Хвильовий"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "На тлі Громадянської війни 1917–1921 років розгортаються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Intermezzo»"}, {"marker": "Б", "text": "«Жовтий князь»"}, {"marker": "В", "text": "«Вершники»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Лаврін Запорожець є персонажем твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Б", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "В", "text": "«Вершники»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мина Мазайло»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Риторичне запитання «Ви знаєте, як липа шелестить?» поставив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Б", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "В", "text": "Дмитро Павличко"}, {"marker": "Г", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Симоненко"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Письменник Павло Губенко відомий читачеві під псевдонімом", "answers": [{"marker": "А", "text": "Микола Куліш"}, {"marker": "Б", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "В", "text": "Микола Хвильовий"}, {"marker": "Г", "text": "Улас Самчук"}, {"marker": "Д", "text": "Григір Тютюнник"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Автором «Балади про соняшник» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Б", "text": "Ліна Костенко"}, {"marker": "В", "text": "Дмитро Павличко"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Драч"}, {"marker": "Д", "text": "Андрій Малишко"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "З-поміж перелічених творів сонетом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Сучасники»"}, {"marker": "Б", "text": "«Лебеді материнства»"}, {"marker": "В", "text": "«Сто років, як сконала Січ»"}, {"marker": "Г", "text": "«На колимськім морозі калина»"}, {"marker": "Д", "text": "«Шевченко»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Життєвий принцип «ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи» сповідує персонаж твору Івана Багряного", "answers": [{"marker": "А", "text": "Медвин"}, {"marker": "Б", "text": "Наталка Сірківна"}, {"marker": "В", "text": "Григорій Многогрішний"}, {"marker": "Г", "text": "Григорій Сірко"}, {"marker": "Д", "text": "старий Сірко"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було говорити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.\n\n\nУ переносному значенні вжито в тексті виділене слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "*колишуться* вози"}, {"marker": "Б", "text": "*кукурікають* півні"}, {"marker": "В", "text": "осінь *ступає*"}, {"marker": "Г", "text": "зорі *сяють*"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було говорити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.\n\n\nФразеологізмом є вислів", "answers": [{"marker": "А", "text": "сині димочки"}, {"marker": "Б", "text": "вечірні тумани"}, {"marker": "В", "text": "ходити босоніж"}, {"marker": "Г", "text": "бабине літо"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було гов��рити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.\n\n\nОкремо в цьому тексті пишеться сполука слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "на/світанні"}, {"marker": "Б", "text": "по/тихеньку"}, {"marker": "В", "text": "до/гори"}, {"marker": "Г", "text": "що/б"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було говорити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.\n\n\nПрислівник виділено в словосполученні з тексту", "answers": [{"marker": "А", "text": "польовими *доріжкам*"}, {"marker": "Б", "text": "*часом* кукурікають"}, {"marker": "В", "text": "навантажені *хлібом*"}, {"marker": "Г", "text": "червоною *калиною*"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було говорити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.\n\n\nСкладним безсполучниковим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було говорити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.\n\n\nВставне слово є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було говорити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Апостроф треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "п..ять відсотків, б..юджетний кодекс"}, {"marker": "Б", "text": "розпочинати кар..єру, св..яткові заходи"}, {"marker": "В", "text": "кишеньковий комп..ютер, розв..язати рівняння"}, {"marker": "Г", "text": "зар..яджати батарею, громадянське об..єднання"}, {"marker": "Д", "text": "опинитися в міжгір..ї, поширити на пів..Європи"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Подвоєні букви треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "записати до щоден..ика, лебедин..ий пух"}, {"marker": "Б", "text": "від..зеркалене зображення, кілька стат..ей"}, {"marker": "В", "text": "пісен..а спадщина, зав..ишки з будинок"}, {"marker": "Г", "text": "чавун..і ґрати, поро..саджувати квіти"}, {"marker": "Д", "text": "суцвіт..я черемхи, раннє надвечір..я"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "порада вчителя"}, {"marker": "Б", "text": "посада керівника"}, {"marker": "В", "text": "нові паспорта"}, {"marker": "Г", "text": "сьоме грудня"}, {"marker": "Д", "text": "давній сусіда"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Закінчення *-ий* має прикметник, утворений від слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "дорога"}, {"marker": "Б", "text": "торік"}, {"marker": "В", "text": "зовні"}, {"marker": "Г", "text": "учора"}, {"marker": "Д", "text": "тривога"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "найвідоміші скульптури"}, {"marker": "Б", "text": "більш цікавіший сюжет"}, {"marker": "В", "text": "тонший від паперу"}, {"marker": "Г", "text": "найменш привабливі ціни"}, {"marker": "Д", "text": "зрозуміліше пояснення"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "У п’єсах Шекспіра «Гамлеті» та «Королі Лірі» порушено вічні проблеми буття."}, {"marker": "Б", "text": "Прототипом Нори в «Ляльковому домі» Ібсена є письменниця Лаура Кілер."}, {"marker": "В", "text": "Які засоби комічного вжив Микола Гоголь у «Мертвих душах»?"}, {"marker": "Г", "text": "Палац, який змальовує Міцкевич у сонеті «Бахчисарай уночі», належав ханові Гірею."}, {"marker": "Д", "text": "Почесне місце в бібліотеці Жуля Верна належало творам Даніеля Дефо та Фенімора Купера."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильну відмінкову форму числівника *шістсот дев’яносто вісім* наведено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Р. в. шестиста дев’яноста восьми"}, {"marker": "Б", "text": "Д. в. шестисот дев’яноста вісьмом"}, {"marker": "В", "text": "Зн. в. шістсот дев’яноста вісім"}, {"marker": "Г", "text": "Ор. в. шестистами дев’яноста вісьмома"}, {"marker": "Д", "text": "М. в. (на) шестистах дев’яноста вісьмох"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте уривок.\n\n*Сонце мало(1)помалу хилилося до заходу. Воно поволі червонило край(2)небо й робило його ясно(3)червоним. Ген(4)ген до обрію насторожено шумів неозорий ліс, оточений біляво(5)сивою мрякою.*\n\nДефіс треба ставити на місці всіх цифр, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива", "answers": [{"marker": "А", "text": "плавати — пливуть"}, {"marker": "Б", "text": "возити — везуть"}, {"marker": "В", "text": "водити — водють"}, {"marker": "Г", "text": "сипати — сиплють"}, {"marker": "Д", "text": "бігти — біжуть"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Ще виблискують кришталеві роси...» обрати", "answers": [{"marker": "А", "text": "і випромінюють веселковий розмай."}, {"marker": "Б", "text": "милуючи око веселим сяйвом."}, {"marker": "В", "text": "але сонце вже осяяло виднокрай."}, {"marker": "Г", "text": "бо тільки займається на день."}, {"marker": "Д", "text": "ранок холодить оксамитові трави."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "наддністрянський, щирісінький, юнацтво"}, {"marker": "Б", "text": "джерельний, український, безмежжя"}, {"marker": "В", "text": "восьмитонний, щавель, їжджу"}, {"marker": "Г", "text": "їстоньки, плямистий, щуплявенький"}, {"marker": "Д", "text": "хом’ячисько, дзенькіт, зшиток"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "«За що ж, хто-небудь попитає, Зозуля Півня вихваляє?»."}, {"marker": "Б", "text": "«Та чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає."}, {"marker": "В", "text": "Яка ти розкішна, земле, — думала Маланка."}, {"marker": "Г", "text": "Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався."}, {"marker": "Д", "text": "Жалібно жовте листя березини, здається, шепче, «Літо, де ти, літо?»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Частка **не** пишеться разом у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/зовсім зрозумілий"}, {"marker": "Б", "text": "зошит не/підписано"}, {"marker": "В", "text": "не/розмовляю італійською"}, {"marker": "Г", "text": "не/всі з цим обізнані"}, {"marker": "Д", "text": "не/забутня подорож"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Звертання є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати."}, {"marker": "Б", "text": "Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим."}, {"marker": "В", "text": "Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну."}, {"marker": "Г", "text": "На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами."}, {"marker": "Д", "text": "«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Виділена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "ме**ж**увати, **ж**алюгідний, круті**ж**"}, {"marker": "Б", "text": "ха**р**ків’янин, заб**р**ьоха, **р**ізний"}, {"marker": "В", "text": "приво**к**зальний, **к**расень, моро**к**"}, {"marker": "Г", "text": "д**з**еленькати, моро**з**, зобов’я**з**ати"}, {"marker": "Д", "text": "шіс**т**сот, майс**т**рувати, ми**т**ець"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Пр��читайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Сергій Параджанов**\n\n\n(1–3) Геній — поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.\n\n\n(4–15) Тим, хто знав режисера фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення. Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово «геній» стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим не шукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, «жертвою» якого ставав він сам, передавався його друзям. «У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів — Параджанова. Це я його жартома так називаю», — писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах — правда.\n\n\n(16–20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з’являлося — на другий день комусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок — і суть схоплено.\n\n\n(21–26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер’єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все — красиве. Де був Параджанов — там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя —\n\nце був би найфантастичніший витвір Параджанова.\n\n\n(27–30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення — усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати — було його щастям. Не меншим, ніж творити. Може, це його й тримало вжитті, коли не давали творити. Він усіх залишив заборгованими й винними.\n\n\n(31–38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, — не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на Київській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно — створення сценарію фільму Леоніда Осики «Етюди про Врубеля» та співавторство у фільмі світового визнання «Лебедине озеро. Зона», який ��а його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів «Тіней забутих предків».\n\n\n(39–43) Та скільки ще він хотів зробити для України! Фільм «Київські фрески» мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. «Інтермецо» за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з’явитися.\n\n\n(44–48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам’ятаю поїздку до Марії Приймаченко — про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…\n\n\n(49–58) Та, може, найбільше, що ми втратили, — нездійснений задум фільму\n\n«Марія». До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну\n\nкартину «Дорога в безсмертя». А пізніше — неймовірна ідея: зробити кіноверсію\n\nШевченкової «Марії». Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ,\n\nу якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої —\n\nу пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії слова? Але саме це й\n\nбуло близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже\n\nмав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього\n\nфільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського\n\nвертепу, різдвяної містерії…\n\n\n(59–66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на тому ж проспекті житиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається. Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не прийшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинили\n\nна півдорозі.\n\n\n(67–72) Як тут не нагадати, що «Тіні забутих предків» — це було не просто свято українського мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже — величиною повною. І знаменно, що саме на прем’єрі фільму в кінотеатрі «Україна» вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у нашій повоєнній історії акт масової\n\nнепокори.\n\n\n(73–75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова.\n\n\n*За І. Дзюбою*\n\n\nСинонім до фразеологізм��, виділеного в реченні «Досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок — і суть схоплено» (рядки 19–20) –", "answers": [{"marker": "А", "text": "кинути недобрим оком"}, {"marker": "Б", "text": "кинути в очі"}, {"marker": "В", "text": "кинути погляд"}, {"marker": "Г", "text": "кинути світло"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Сергій Параджанов**\n\n\n(1–3) Геній — поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.\n\n\n(4–15) Тим, хто знав режисера фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення. Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово «геній» стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим не шукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, «жертвою» якого ставав він сам, передавався його друзям. «У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів — Параджанова. Це я його жартома так називаю», — писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах — правда.\n\n\n(16–20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з’являлося — на другий день комусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок — і суть схоплено.\n\n\n(21–26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер’єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все — красиве. Де був Параджанов — там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя —\n\nце був би найфантастичніший витвір Параджанова.\n\n\n(27–30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення — усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати — було його щастям. Не меншим, ніж творити. Може, це його й тримало вжитті, коли не давали творити. Він усіх залишив заборгованими й винними.\n\n\n(31–38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, — не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на ��иївській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно — створення сценарію фільму Леоніда Осики «Етюди про Врубеля» та співавторство у фільмі світового визнання «Лебедине озеро. Зона», який за його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів «Тіней забутих предків».\n\n\n(39–43) Та скільки ще він хотів зробити для України! Фільм «Київські фрески» мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. «Інтермецо» за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з’явитися.\n\n\n(44–48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам’ятаю поїздку до Марії Приймаченко — про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…\n\n\n(49–58) Та, може, найбільше, що ми втратили, — нездійснений задум фільму\n\n«Марія». До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну\n\nкартину «Дорога в безсмертя». А пізніше — неймовірна ідея: зробити кіноверсію\n\nШевченкової «Марії». Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ,\n\nу якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої —\n\nу пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії слова? Але саме це й\n\nбуло близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже\n\nмав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього\n\nфільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського\n\nвертепу, різдвяної містерії…\n\n\n(59–66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на тому ж проспекті житиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається. Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не прийшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинили\n\nна півдорозі.\n\n\n(67–72) Як тут не нагадати, що «Тіні забутих предків» — це було не просто свято українського мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже — величиною повною. І знаменно, що саме на прем’єрі фільму в кінотеатрі «Україна» вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у наш��й повоєнній історії акт масової\n\nнепокори.\n\n\n(73–75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова.\n\n\n*За І. Дзюбою*\n\n\nСлово, виділене у вислові з тексту «прийшли люди, здатні причаститися його духом» (рядки 64–65), означає", "answers": [{"marker": "А", "text": "взяти участь у спільному обряді"}, {"marker": "Б", "text": "змиритися з якоюсь ситуацією"}, {"marker": "В", "text": "долучитися до справи"}, {"marker": "Г", "text": "запозичити чиїсь ідеї"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Сергій Параджанов**\n\n\n(1–3) Геній — поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.\n\n\n(4–15) Тим, хто знав режисера фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення. Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово «геній» стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим не шукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, «жертвою» якого ставав він сам, передавався його друзям. «У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів — Параджанова. Це я його жартома так називаю», — писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах — правда.\n\n\n(16–20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з’являлося — на другий день комусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок — і суть схоплено.\n\n\n(21–26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер’єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все — красиве. Де був Параджанов — там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя —\n\nце був би найфантастичніший витвір Параджанова.\n\n\n(27–30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення — усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати — було його щастям. Не меншим, ніж творити. Може, це його й тримало вжитті, коли не давали творити. Він усіх залишив заборгова��ими й винними.\n\n\n(31–38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, — не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на Київській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно — створення сценарію фільму Леоніда Осики «Етюди про Врубеля» та співавторство у фільмі світового визнання «Лебедине озеро. Зона», який за його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів «Тіней забутих предків».\n\n\n(39–43) Та скільки ще він хотів зробити для України! Фільм «Київські фрески» мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. «Інтермецо» за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з’явитися.\n\n\n(44–48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам’ятаю поїздку до Марії Приймаченко — про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…\n\n\n(49–58) Та, може, найбільше, що ми втратили, — нездійснений задум фільму\n\n«Марія». До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну\n\nкартину «Дорога в безсмертя». А пізніше — неймовірна ідея: зробити кіноверсію\n\nШевченкової «Марії». Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ,\n\nу якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої —\n\nу пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії слова? Але саме це й\n\nбуло близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже\n\nмав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього\n\nфільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського\n\nвертепу, різдвяної містерії…\n\n\n(59–66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на тому ж проспекті житиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається. Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не прийшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинили\n\nна півдорозі.\n\n\n(67–72) Як тут не нагадати, що «Тіні забутих предків» — це було не просто свято українсько��о мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже — величиною повною. І знаменно, що саме на прем’єрі фільму в кінотеатрі «Україна» вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у нашій повоєнній історії акт масової\n\nнепокори.\n\n\n(73–75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова.\n\n\n*За І. Дзюбою*\n\n\nУ тексті немає мікротеми", "answers": [{"marker": "А", "text": "безкорисливість Параджанова"}, {"marker": "Б", "text": "нереалізовані творчі плани кінорежисера"}, {"marker": "В", "text": "посмертне вшанування творчості митця"}, {"marker": "Г", "text": "спадкоємність у розвитку українського кіно"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Сергій Параджанов**\n\n\n(1–3) Геній — поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.\n\n\n(4–15) Тим, хто знав режисера фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення. Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово «геній» стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим не шукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, «жертвою» якого ставав він сам, передавався його друзям. «У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів — Параджанова. Це я його жартома так називаю», — писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах — правда.\n\n\n(16–20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з’являлося — на другий день комусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок — і суть схоплено.\n\n\n(21–26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер’єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все — красиве. Де був Параджанов — там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя —\n\nце був би найфантастичніший витвір Параджанова.\n\n\n(27–30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення — усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати — було його щастям. Не меншим, ніж творити. Може, це його й тримало вжитті, коли не давали творити. Він усіх залишив заборгованими й винними.\n\n\n(31–38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, — не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на Київській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно — створення сценарію фільму Леоніда Осики «Етюди про Врубеля» та співавторство у фільмі світового визнання «Лебедине озеро. Зона», який за його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів «Тіней забутих предків».\n\n\n(39–43) Та скільки ще він хотів зробити для України! Фільм «Київські фрески» мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. «Інтермецо» за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з’явитися.\n\n\n(44–48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам’ятаю поїздку до Марії Приймаченко — про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…\n\n\n(49–58) Та, може, найбільше, що ми втратили, — нездійснений задум фільму\n\n«Марія». До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну\n\nкартину «Дорога в безсмертя». А пізніше — неймовірна ідея: зробити кіноверсію\n\nШевченкової «Марії». Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ,\n\nу якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої —\n\nу пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії слова? Але саме це й\n\nбуло близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже\n\nмав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього\n\nфільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського\n\nвертепу, різдвяної містерії…\n\n\n(59–66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на тому ж проспекті житиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається. Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не пр��йшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинили\n\nна півдорозі.\n\n\n(67–72) Як тут не нагадати, що «Тіні забутих предків» — це було не просто свято українського мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже — величиною повною. І знаменно, що саме на прем’єрі фільму в кінотеатрі «Україна» вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у нашій повоєнній історії акт масової\n\nнепокори.\n\n\n(73–75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова.\n\n\n*За І. Дзюбою*\n\n\nТвердження «Тим, хто знав … Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія» (рядки 4–5) ілюструють усі наведені речення, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва (рядки 17–19)."}, {"marker": "Б", "text": "Якби можна було прихованою камерою зняти його життя — це був би найфантастичніший витвір Параджанова (рядки 24–26)."}, {"marker": "В", "text": "Був щедрим до самознищення — усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички (рядки 28–29)."}, {"marker": "Г", "text": "Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, — не змогла його захистити (рядки 31–33)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Сергій Параджанов**\n\n\n(1–3) Геній — поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.\n\n\n(4–15) Тим, хто знав режисера фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення. Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово «геній» стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим не шукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, «жертвою» якого ставав він сам, передавався його друзям. «У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів — Параджанова. Це я його жартома так називаю», — писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах — правда.\n\n\n(16–20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з’являлося — на другий день к��мусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок — і суть схоплено.\n\n\n(21–26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер’єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все — красиве. Де був Параджанов — там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя —\n\nце був би найфантастичніший витвір Параджанова.\n\n\n(27–30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення — усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати — було його щастям. Не меншим, ніж творити. Може, це його й тримало вжитті, коли не давали творити. Він усіх залишив заборгованими й винними.\n\n\n(31–38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, — не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на Київській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно — створення сценарію фільму Леоніда Осики «Етюди про Врубеля» та співавторство у фільмі світового визнання «Лебедине озеро. Зона», який за його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів «Тіней забутих предків».\n\n\n(39–43) Та скільки ще він хотів зробити для України! Фільм «Київські фрески» мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. «Інтермецо» за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з’явитися.\n\n\n(44–48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам’ятаю поїздку до Марії Приймаченко — про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…\n\n\n(49–58) Та, може, найбільше, що ми втратили, — нездійснений задум фільму\n\n«Марія». До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну\n\nкартину «Дорога в безсмертя». А пізніше — неймовірна ідея: зробити кіноверсію\n\nШевченкової «Марії». Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ,\n\nу якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої —\n\nу пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії сло��а? Але саме це й\n\nбуло близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже\n\nмав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього\n\nфільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського\n\nвертепу, різдвяної містерії…\n\n\n(59–66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на тому ж проспекті житиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається. Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не прийшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинили\n\nна півдорозі.\n\n\n(67–72) Як тут не нагадати, що «Тіні забутих предків» — це було не просто свято українського мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже — величиною повною. І знаменно, що саме на прем’єрі фільму в кінотеатрі «Україна» вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у нашій повоєнній історії акт масової\n\nнепокори.\n\n\n(73–75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова.\n\n\n*За І. Дзюбою*\n\n\nЯк відзначено в тексті, нереалізованим задумом режисера став фільм", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Київські фрески»"}, {"marker": "Б", "text": "«Етюди про Врубеля»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Лебедине озеро. Зона»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Сергій Параджанов**\n\n\n(1–3) Геній — поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.\n\n\n(4–15) Тим, хто знав режисера фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення. Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово «геній» стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим не шукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, «жертвою» якого ставав він сам, передавався його друзям. «У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів — Параджанова. Це я його жартома так називаю», — писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах — правда.\n\n\n(16–20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з’являлося — на другий день комусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок — і суть схоплено.\n\n\n(21–26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер’єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все — красиве. Де був Параджанов — там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя —\n\nце був би найфантастичніший витвір Параджанова.\n\n\n(27–30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення — усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати — було його щастям. Не меншим, ніж творити. Може, це його й тримало вжитті, коли не давали творити. Він усіх залишив заборгованими й винними.\n\n\n(31–38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, — не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на Київській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно — створення сценарію фільму Леоніда Осики «Етюди про Врубеля» та співавторство у фільмі світового визнання «Лебедине озеро. Зона», який за його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів «Тіней забутих предків».\n\n\n(39–43) Та скільки ще він хотів зробити для України! Фільм «Київські фрески» мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. «Інтермецо» за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з’явитися.\n\n\n(44–48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам’ятаю поїздку до Марії Приймаченко — про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…\n\n\n(49–58) Та, може, найбільше, що ми втратили, — нездійснений задум фільму\n\n«Марія». До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну\n\nкартину «Дорога в безсмертя». А пізніше — неймовірна ідея: зробити кінов��рсію\n\nШевченкової «Марії». Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ,\n\nу якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої —\n\nу пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії слова? Але саме це й\n\nбуло близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже\n\nмав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього\n\nфільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського\n\nвертепу, різдвяної містерії…\n\n\n(59–66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на тому ж проспекті житиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається. Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не прийшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинили\n\nна півдорозі.\n\n\n(67–72) Як тут не нагадати, що «Тіні забутих предків» — це було не просто свято українського мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже — величиною повною. І знаменно, що саме на прем’єрі фільму в кінотеатрі «Україна» вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у нашій повоєнній історії акт масової\n\nнепокори.\n\n\n(73–75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова.\n\n\n*За І. Дзюбою*\n\n\nЗазначаючи, що фільм «Інтермецо» «не повинен був з’явитися» (рядок 43), автор підкреслює", "answers": [{"marker": "А", "text": "нездатність глядача оцінити такі кінострічки"}, {"marker": "Б", "text": "невідповідність задуму тогочасній ідеології"}, {"marker": "В", "text": "завантаженість митця багатьма іншими творчими задумами"}, {"marker": "Г", "text": "неможливість утілити в кіно ліричну образність Коцюбинського"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Сергій Параджанов**\n\n\n(1–3) Геній — поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.\n\n\n(4–15) Тим, хто знав режисера фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення. Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово «геній» стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим не шукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, «жертвою» якого ставав він сам, передавався його друзям. «У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів — Параджанова. Це я його жартома так називаю», — писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах — правда.\n\n\n(16–20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з’являлося — на другий день комусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок — і суть схоплено.\n\n\n(21–26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер’єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все — красиве. Де був Параджанов — там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя —\n\nце був би найфантастичніший витвір Параджанова.\n\n\n(27–30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення — усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати — було його щастям. Не меншим, ніж творити. Може, це його й тримало вжитті, коли не давали творити. Він усіх залишив заборгованими й винними.\n\n\n(31–38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, — не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на Київській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно — створення сценарію фільму Леоніда Осики «Етюди про Врубеля» та співавторство у фільмі світового визнання «Лебедине озеро. Зона», який за його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів «Тіней забутих предків».\n\n\n(39–43) Та скільки ще він хотів зробити для України! Фільм «Київські фрески» мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. «Інтермецо» за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з’явитися.\n\n\n(44–48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам’ятаю поїздку до Марії Приймаченко — про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…\n\n\n(49–58) Та, може, найбільше, що ми втратили, — нездійснений задум фільму\n\n«Марія». До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну\n\nкартину «Дорога в безсмертя». А пізніше — неймовірна ідея: зробити кіноверсію\n\nШевченкової «Марії». Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ,\n\nу якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої —\n\nу пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії слова? Але саме це й\n\nбуло близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже\n\nмав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього\n\nфільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського\n\nвертепу, різдвяної містерії…\n\n\n(59–66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на тому ж проспекті житиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається. Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не прийшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинили\n\nна півдорозі.\n\n\n(67–72) Як тут не нагадати, що «Тіні забутих предків» — це було не просто свято українського мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже — величиною повною. І знаменно, що саме на прем’єрі фільму в кінотеатрі «Україна» вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у нашій повоєнній історії акт масової\n\nнепокори.\n\n\n(73–75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова.\n\n\n*За І. Дзюбою*\n\n\nЗасобом міжфразового зв’язку 1-го та 2-го речень тексту є", "answers": [{"marker": "А", "text": "лексичний повтор"}, {"marker": "Б", "text": "вставне слово"}, {"marker": "В", "text": "прислівник"}, {"marker": "Г", "text": "синонім"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Сергій Параджанов**\n\n\n(1–3) Геній — поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.\n\n\n(4–15) Тим, хто знав режисера фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення. Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово «геній» стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим не шукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, «жертвою» якого ставав він сам, передавався його друзям. «У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів — Параджанова. Це я його жартома так називаю», — писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах — правда.\n\n\n(16–20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з’являлося — на другий день комусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок — і суть схоплено.\n\n\n(21–26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер’єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все — красиве. Де був Параджанов — там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя —\n\nце був би найфантастичніший витвір Параджанова.\n\n\n(27–30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення — усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати — було його щастям. Не меншим, ніж творити. Може, це його й тримало вжитті, коли не давали творити. Він усіх залишив заборгованими й винними.\n\n\n(31–38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, — не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на Київській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно — створення сценарію фільму Леоніда Осики «Етюди про Врубеля» та співавторство у фільмі світового визнання «Лебедине озеро. Зона», який за його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів «Тіней забутих предків».\n\n\n(39–43) Та скільки ще він хотів зробити для України! Фільм «Київські фрески» мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. «Інтермецо» за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з’явитися.\n\n\n(44–48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам’ятаю поїздку до Марії Приймаченко — про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…\n\n\n(49–58) Та, може, найбільше, що ми втратили, — нездійснений задум фільму\n\n«Марія». До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну\n\nкартину «Дорога в безсмертя». А пізніше — неймовірна ідея: зробити кіноверсію\n\nШевченкової «Марії». Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ,\n\nу якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої —\n\nу пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії слова? Але саме це й\n\nбуло близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже\n\nмав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього\n\nфільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського\n\nвертепу, різдвяної містерії…\n\n\n(59–66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на тому ж проспекті житиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається. Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не прийшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинили\n\nна півдорозі.\n\n\n(67–72) Як тут не нагадати, що «Тіні забутих предків» — це було не просто свято українського мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже — величиною повною. І знаменно, що саме на прем’єрі фільму в кінотеатрі «Україна» вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у нашій повоєнній історії акт масової\n\nнепокори.\n\n\n(73–75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова.\n\n\n*За І. Дзюбою*\n\n\nСтиль тексту –", "answers": [{"marker": "А", "text": "науковий"}, {"marker": "Б", "text": "художній"}, {"marker": "В", "text": "розмовний"}, {"marker": "Г", "text": "публіцистичний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Словами «Чи не той то хміль» починається", "answers": [{"marker": "А", "text": "календарно-обрядова пісня"}, {"marker": "Б", "text": "соціально-побутова пісня"}, {"marker": "В", "text": "історична пісня"}, {"marker": "Г", "text": "балада"}, {"marker": "Д", "text": "дума"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Вислів «Випускає він десять соколів на стадо лебедів» («Слово про похід Ігорів») означає", "answers": [{"marker": "А", "text": "полювання на лебедів"}, {"marker": "Б", "text": "затемнення сонця"}, {"marker": "В", "text": "втечу князя з полону"}, {"marker": "Г", "text": "бій між русичами і половцями"}, {"marker": "Д", "text": "гру на гуслях"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Автором твору «Всякому місту — звичай і права» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Вишенський"}, {"marker": "Б", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "В", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "Г", "text": "Григорій Квітка-Основ’яненко"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Нечуй-Левицький"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Першим твором нової української літератури є", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "Б", "text": "«Хазяїн»"}, {"marker": "В", "text": "«Бджола та Шершень»"}, {"marker": "Г", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Д", "text": "«Всякому місту — звичай і права»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубонько!… Не розлучайте мене з моїм Василечком», — просить героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Квітки-Основ’яненка"}, {"marker": "Г", "text": "Марка Вовчка"}, {"marker": "Д", "text": "Лесі Українки"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядками «У всякого своя доля, і свій шлях широкий» починається твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Д", "text": "Лесі Українки"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "В Україні під заголовком «Пропаща сила» опубліковано твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Хазяїн»"}, {"marker": "Б", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "В", "text": "«Людина»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Д", "text": "«Камінний хрест»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Афера Терентія Пузиря («Хазяїн») полягала в тому, щоб", "answers": [{"marker": "А", "text": "купити 100 тисяч фальшивих рублів"}, {"marker": "Б", "text": "скупити за безцінь землі поміщика-сусіда"}, {"marker": "В", "text": "видати дочку Соню за багатія"}, {"marker": "Г", "text": "задешево купити завод у сусіда-поміщика"}, {"marker": "Д", "text": "переховати овець поміщика-банкрота"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Являйся, зіронько, мені!*\n*Хоч в сні!*\n\nє в творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "В", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Г", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Д", "text": "Лесі Українки"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки — смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», — так звертається до свого коханого героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "В", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Г", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Д", "text": "Павла Тичини"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Імпресіонізм є основним стильовим струменем у творчості", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "Б", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "В", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Г", "text": "Михайла Коцюбинського"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Стефаника"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Любов до природи є провідним мотивом твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Лебеді материнства»"}, {"marker": "В", "text": "«Мисливські усмішки»"}, {"marker": "Г", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Д", "text": "«Балада про соняшник»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "До інтимної лірики належить вірш", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Б", "text": "«Балада про соняшник»"}, {"marker": "В", "text": "«На колимськім морозі калина»"}, {"marker": "Г", "text": "«Сто років, як сконала Січ»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Героїню п’єси М.Куліша «Мина Мазайло» терміново викликали з Курська, тому що", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мину звільнили з тресту «Донвугілля»"}, {"marker": "Б", "text": "Мина вирішив брати уроки «правильних проізношеній»"}, {"marker": "В", "text": "Мокій вирішив давати Улі уроки української мови"}, {"marker": "Г", "text": "дядько Тарас підтримав намір Мокія змінити прізвище на «Мазайло-Квач»"}, {"marker": "Д", "text": "Мокій «збожеволів від укрмови»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Тематично близьким до вірша «Пісня про рушник» є твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Б", "text": "«Балада про соняшник»"}, {"marker": "В", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Два кольори»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ти знаєш, що ти — людина?»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "В основу твору Ліни Костенко «Маруся Чурай» покладено події", "answers": [{"marker": "А", "text": "Північної війни 1700–1721 років"}, {"marker": "Б", "text": "Наполеонівської навали 1812 року"}, {"marker": "В", "text": "російсько-турецької війни 1787–1791 років"}, {"marker": "Г", "text": "Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького"}, {"marker": "Д", "text": "антифеодального повстання, відомого в історії під назвою «Коліївщина»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Схожа проблема — «нерівня душ — це гірше, ніж майна» — наявна в творах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Лісова пісня» і «Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Б", "text": "«Людина» й «Інститутка»"}, {"marker": "В", "text": "«Маруся Чурай» і «Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": "«Лісова пісня» і «Маруся Чурай»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тигролови» і «Маруся Чурай»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Трагедію голодомору українського народу зображено в творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Б", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "В", "text": "«Жовтий князь»"}, {"marker": "Г", "text": "«Вершники»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки «І собором дзвінким Україна написалась на стінах тюрми» є в творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«І все-таки до тебе думка лине»"}, {"marker": "Б", "text": "«Сучасники»"}, {"marker": "В", "text": "«Сто років, як сконала Січ»"}, {"marker": "Г", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Д", "text": "«На колимськім морозі калина»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Максима Рильського названо «Краси веселим кондотьєром» у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Шевченко»"}, {"marker": "Б", "text": "«Сучасники»"}, {"marker": "В", "text": "«Арфами, арфами»"}, {"marker": "Г", "text": "«Сто років, як сконала Січ»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ти знаєш, що ти — людина?»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте з��вдання**\n\n\n(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.\n\n\n\n\nУ переносному значенні вжито в тексті виділене слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "*пахне* луг"}, {"marker": "Б", "text": "лелеки *прилетіли*"}, {"marker": "В", "text": "*сумують* сутінки"}, {"marker": "Г", "text": "*дихаєш* і оновлюєшся"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.\n\n\n\n\nФразеологізмом є вжитий у тексті вислів", "answers": [{"marker": "А", "text": "напнувся благеньким напиналом"}, {"marker": "Б", "text": "полетіли на лісові озера"}, {"marker": "В", "text": "сумують вечірні сутінки"}, {"marker": "Г", "text": "вдруге на світ народжуєшся"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.\n\n\n\n\nОкремо в цьому тексті пишуться слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "*на/зустріч*"}, {"marker": "Б", "text": "*де/далі*"}, {"marker": "В", "text": "*за/малі*"}, {"marker": "Г", "text": "*в/друге*"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст****і виконайте завдання**\n\n\n(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.\n\n\n\nПрийменник виділено у словосполученні з тексту", "answers": [{"marker": "А", "text": "*коло* лісу"}, {"marker": "Б", "text": "*що* прилетіли"}, {"marker": "В", "text": "*ніде* не видно"}, {"marker": "Г", "text": "*наче* оновлюєшся"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.\n\n\n\n\nВставне слово вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "четвертому"}, {"marker": "В", "text": "*п'ятому*"}, {"marker": "Г", "text": "шостому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.\n\n\n\n\nОднорідні означення є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "четвертому"}, {"marker": "В", "text": "шостому"}, {"marker": "Г", "text": "сьомому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Пахне луг… (2) Вечірній туманець благеньким напиналом напнувся над усеньким лугом, а отам, коло лісу, начебто завис густіший і темніший морок. (3) А де лелеки, що прилетіли *на/зустріч* з вечірньою казкою? (4) Мабуть, поки вечеряв, то познімались і полетіли на лісові озера. (5) Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки — ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки. (6) А луг пахне *де/далі* сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість бо *за/малі*. (7) Дихаєш і наче оновлюєшся, *в/друге* на світ народжуєшся.\n\n\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "шостому"}, {"marker": "Г", "text": "сьомому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Велику літеру вжито правильно в усіх словосполученнях рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "поет Василь Стус, князь Данило галицький"}, {"marker": "Б", "text": "Петро Гулак-Артемовський, Президент України"}, {"marker": "В", "text": "шекспірівський сонет, Франкове «зів'яле листя»"}, {"marker": "Г", "text": "«Слово про Похід Ігорів», спорткомплекс «Олімпійський»"}, {"marker": "Д", "text": "Луганський національний університет, Бахчисарайський Район"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "мал..овничий, з..омка, опрац..ований"}, {"marker": "Б", "text": "давн..окиївський, чотир..ох, ра..он"}, {"marker": "В", "text": "кра..овий, пен..ок, прац..овитість"}, {"marker": "Г", "text": "с..орбати, сер..озний, багат..ом"}, {"marker": "Д", "text": "с..огодні, пізн..ого, кол..оровий"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "моє день народження"}, {"marker": "Б", "text": "більш досконалий"}, {"marker": "В", "text": "почнімо працювати"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятьмастами волонтерами"}, {"marker": "Д", "text": "соковитих абрикосів"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Префікс *при-* треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "пр..глушити, пр..м'ятий, пр..мудрість"}, {"marker": "Б", "text": "пр..вчити, пр..булий, пр..морозок"}, {"marker": "В", "text": "Пр..карпаття, пр..звисько, пр..їжджати"}, {"marker": "Г", "text": "Пр..дністров'я, пр..гарний, пр..боркати"}, {"marker": "Д", "text": "пр..милий, пр..чіп, пр..соромлений"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неправильно утворено ім'я по батькові", "answers": [{"marker": "А", "text": "Степанівна"}, {"marker": "Б", "text": "Геннадієвич"}, {"marker": "В", "text": "Орестівна"}, {"marker": "Г", "text": "Ігорович"}, {"marker": "Д", "text": "Олександрівна"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Закінчення *-а* має іменник у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "станції харківського *метр..*"}, {"marker": "Б", "text": "майстри поетичного *кін..*"}, {"marker": "В", "text": "картини Марії *Приймаченк..*"}, {"marker": "Г", "text": "звернутися до туристичного *бюр..*"}, {"marker": "Д", "text": "ґудзики до нового *пальт..*"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Граматично правильне продовження речення «Занотовуючи результати експерименту, …»", "answers": [{"marker": "А", "text": "деякі з них виявилися несподіваними."}, {"marker": "Б", "text": "у мене виникли сумніви."}, {"marker": "В", "text": "консультуйтеся з науковим керівником."}, {"marker": "Г", "text": "важливими є всі числові показники."}, {"marker": "Д", "text": "нарешті окреслюється подальший план роботи."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Неправильно побудовано словосполучення", "answers": [{"marker": "А", "text": "десять (хвилин) на шосту"}, {"marker": "Б", "text": "чверть на шосту"}, {"marker": "В", "text": "без п’ятнадцяти шість"}, {"marker": "Г", "text": "пів на шосту"}, {"marker": "Д", "text": "за десять (хвилин) шоста"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У реченні «Шануйте здобуте трудом поколін(1)ь, помножте його у пошан(2)і, в тім — корінь жит(3)я, крила стремлін(4)ь, діти мої кохан(5)і!» подвоєння літер відбувається на місці цифри", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно вжито дієслівну форму в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ходімте швидше на вершину цієї гори!"}, {"marker": "Б", "text": "Ідемте до найближчої тролейбусної зупинки!"}, {"marker": "В", "text": "Багато хто поміте недоліки цього видання."}, {"marker": "Г", "text": "Обов’язково дасиш мені свою електронну адресу."}, {"marker": "Д", "text": "Почнімо перегляд газети із заголовків."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Кома перед *і* ставиться в реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею."}, {"marker": "Б", "text": "Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій."}, {"marker": "В", "text": "Дітям здавалося що вже вечір і що вже невдовзі прийде мама."}, {"marker": "Г", "text": "Крізь темну ніч шумів весняний дощ і в унісон із ним шуміли сосни."}, {"marker": "Д", "text": "Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літера *у* ставиться в реченні «(1)плив на підлеглих здійснюється (2) атмосфері міжособистісних (3)заємодій (4) групі і є важливим (5) аспекті управлінської результативності» на місці цифри", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Оксана довго міркувала, що подарувати сестрі на день народження."}, {"marker": "Б", "text": "Учень, який ретельно підготував доповідь, успішно відповів на всі запитання."}, {"marker": "В", "text": "Можна сподіватися на те, що концерт Патрісії Каас в Україні ще відбудеться."}, {"marker": "Г", "text": "Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, що оплатіть проїзд."}, {"marker": "Д", "text": "У виступі головним було те, що демократичні цінності слід відстоювати."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Разом пишуться всі прислівники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "на/пам’ять, на/жаль, до/купи"}, {"marker": "Б", "text": "на/весну, до/віку, с/підлоба"}, {"marker": "В", "text": "мимо/волі, на/завжди, в/основному"}, {"marker": "Г", "text": "що/найвище, до/вподоби, без/вісти"}, {"marker": "Д", "text": "о/півночі, на/двоє, на/перекір"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Поширеним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Двоє музик продовжували грати."}, {"marker": "Б", "text": "Комплімент повинен бути щирим."}, {"marker": "В", "text": "А Максим вийшов сухим із води."}, {"marker": "Г", "text": "Григорію закортіло скупатися."}, {"marker": "Д", "text": "Холод стає помітнішим і помітнішим."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Виділена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "уві***н***чати, ***н***імий, кі***н***ь, пету***н***ія"}, {"marker": "Б", "text": "ва***ж***ко, ***ж***иття, обме***ж***еність, сторо***ж***"}, {"marker": "В", "text": "ро***з***писаний, ***с***лово, у***с***піх, кількі***с***ть"}, {"marker": "Г", "text": "помі***т***ніший, ***т***оркнути, гуркі***т***, шіс***т***надцять"}, {"marker": "Д", "text": "розкі***ш***, поду***ш***ці, ***ш***тучний, по***ш***ирити"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Галілео Галілей**\n\n\n(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-\n\nма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-\n\nтику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,\n\nде вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.\n\n\n(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.\n\n\n(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.\n\n\n(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.\n\n\n(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.\n\n\n(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.\n\n\n(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.\n\n\n(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-\n\nлилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-\n\nцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-\n\nом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років\n\nвін розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених\n\nІталії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25\n\nроків Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-\n\nфедру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.\n\n\n(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.\n\n\n(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.\n\n\n(40–45) Проте наукові знахідки Г��лілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»\n\n\n(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.\n\n\nЗа стильовими ознаками текст є", "answers": [{"marker": "А", "text": "художнім"}, {"marker": "Б", "text": "розмовним"}, {"marker": "В", "text": "науково-популярним"}, {"marker": "Г", "text": "публіцистичним"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Галілео Галілей**\n\n\n(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-\n\nма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-\n\nтику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,\n\nде вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.\n\n\n(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.\n\n\n(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.\n\n\n(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.\n\n\n(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.\n\n\n(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.\n\n\n(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.\n\n\n(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-\n\nлилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-\n\nцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-\n\nом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років\n\nвін розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених\n\nІталії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25\n\nроків Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-\n\nфедру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.\n\n\n(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.\n\n\n(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.\n\n\n(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»\n\n\n(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.\n\n\nЗа типом мовлення текст є", "answers": [{"marker": "А", "text": "описом"}, {"marker": "Б", "text": "розповіддю"}, {"marker": "В", "text": "роздумом"}, {"marker": "Г", "text": "поєднанням кількох типів"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Галілео Галілей**\n\n\n(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-\n\nма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-\n\nтику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,\n\nде вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.\n\n\n(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.\n\n\n(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.\n\n\n(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.\n\n\n(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.\n\n\n(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.\n\n\n(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.\n\n\n(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-\n\nлилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-\n\nцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-\n\nом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років\n\nвін розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених\n\nІталії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25\n\nроків Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-\n\nфедру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.\n\n\n(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.\n\n\n(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.\n\n\n(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»\n\n\n(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.\n\n\nРечення «Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!» виконує роль", "answers": [{"marker": "А", "text": "елементу розвитку дії"}, {"marker": "Б", "text": "кульмінації"}, {"marker": "В", "text": "розв'язки"}, {"marker": "Г", "text": "епілогу"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Галілео Галілей**\n\n\n(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-\n\nма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-\n\nтику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,\n\nде вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.\n\n\n(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.\n\n\n(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.\n\n\n(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.\n\n\n(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.\n\n\n(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.\n\n\n(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.\n\n\n(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-\n\nлилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-\n\nцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-\n\nом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років\n\nвін розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених\n\nІталії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайом��вся з математикою! У 25\n\nроків Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-\n\nфедру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.\n\n\n(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.\n\n\n(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.\n\n\n(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»\n\n\n(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.\n\n\nУ тексті Галілея названо Колумбом неба, бо він", "answers": [{"marker": "А", "text": "створив телескоп"}, {"marker": "Б", "text": "довів, що Сонце обертається навколо своєї осі"}, {"marker": "В", "text": "був видатним астрономом свого часу"}, {"marker": "Г", "text": "першим спрямував телескоп у небо"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Галілео Галілей**\n\n\n(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-\n\nма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-\n\nтику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,\n\nде вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.\n\n\n(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.\n\n\n(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де ��ого схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.\n\n\n(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.\n\n\n(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.\n\n\n(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.\n\n\n(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.\n\n\n(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-\n\nлилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-\n\nцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-\n\nом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років\n\nвін розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених\n\nІталії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25\n\nроків Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-\n\nфедру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.\n\n\n(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.\n\n\n(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.\n\n\n(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»\n\n\n(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.\n\n\nНа думку автора тексту, Галілей увійшов в історію як приклад людини, яка", "answers": [{"marker": "А", "text": "через страх перед небезпекою поступається принципами"}, {"marker": "Б", "text": "домоглася ще з дитинства обраної мети"}, {"marker": "В", "text": "присвятила своє життя боротьбі за справедливість"}, {"marker": "Г", "text": "попри все впевнена у власній правоті"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Галілео Галілей**\n\n\n(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-\n\nма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-\n\nтику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,\n\nде вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.\n\n\n(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.\n\n\n(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.\n\n\n(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.\n\n\n(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.\n\n\n(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.\n\n\n(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.\n\n\n(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-\n\nлилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-\n\nцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-\n\nом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років\n\nвін розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених\n\nІталії. І це всього за 7 років від часу, коли він упе��ше познайомився з математикою! У 25\n\nроків Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-\n\nфедру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.\n\n\n(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.\n\n\n(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.\n\n\n(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»\n\n\n(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.\n\n\nПідхід Галілея до вибору життєвого шляху відображає прислів’я", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Де родився, там і згодився»."}, {"marker": "Б", "text": "«Яблуко від яблуні недалеко падає»."}, {"marker": "В", "text": "«У кожного своя доля»."}, {"marker": "Г", "text": "«Біда навчить коржі з маком їсти»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Галілео Галілей**\n\n\n(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-\n\nма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-\n\nтику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,\n\nде вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.\n\n\n(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.\n\n\n(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.\n\n\n(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.\n\n\n(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.\n\n\n(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.\n\n\n(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.\n\n\n(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-\n\nлилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-\n\nцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-\n\nом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років\n\nвін розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених\n\nІталії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25\n\nроків Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-\n\nфедру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.\n\n\n(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.\n\n\n(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.\n\n\n(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»\n\n\n(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.\n\n\nУ реченні «У 25 років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює кафедру математики в Пізанському університеті» вислів «медик-недоучка» вжито з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "глузування з рівня освіти молодого Галілея"}, {"marker": "Б", "text": "захоплення швидким опануванням юнака науками"}, {"marker": "В", "text": "нейтральної характеристики біографічного факту"}, {"marker": "Г", "text": "обурення діями керівництва Пізанського університету"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Галілео Галілей**\n\n\n(1–4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астроно-\n\nма, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав матема-\n\nтику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні,\n\nде вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.\n\n\n(5–7) Галілео був найстаршим сином у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.\n\n\n(8–9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.\n\n\n(10–11) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.\n\n\n(12–16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.\n\n\n(17–18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.\n\n\n(19–20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.\n\n\n(21–28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього осе-\n\nлилася його сім’я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обі-\n\nцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксі-\n\nом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років\n\nвін розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених\n\nІталії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25\n\nроків Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює ка-\n\nфедру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.\n\n\n(29–31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Арістотеля про будову Землі.\n\n\n(32–39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.\n\n\n(40–45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»\n\n\n(46–47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки *(з журналу)*.\n\n\nПоштовхом до захоплення Галілея астрономією можна вважати", "answers": [{"marker": "А", "text": "зацікавлення математикою"}, {"marker": "Б", "text": "появу телескопа"}, {"marker": "В", "text": "поради батька"}, {"marker": "Г", "text": "навчання в університеті"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n*– Чумаче, чумаче, чого зажурився?\n Чи воли пристали, чи з дороги збився?\n – Воли не пристали, ні з дороги збився.\n Того зажурився — без долі вродився*\n\nузяті з", "answers": [{"marker": "А", "text": "історичної пісні"}, {"marker": "Б", "text": "календарно-обрядової пісні"}, {"marker": "В", "text": "соціально-побутової пісні"}, {"marker": "Г", "text": "балади"}, {"marker": "Д", "text": "думи"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Сон персонажа є елементом композиції твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Б", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "В", "text": "«Бджола та Шершень»"}, {"marker": "Г", "text": "«Слово про похід Ігорів»"}, {"marker": "Д", "text": "«Інститутка» Марка Вовчка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Думка Епікура «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке — непотрібним» актуалізована у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "В", "text": "«Хазяїн»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Д", "text": "«Бджола та Шершень»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Персонаж, який, «понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею: зачав, бач, заводити бенкети з повитчиками, з канцеляристами, з купцями і цехмістрами — пив, гуляв і шахровав гроші; покинув свій промисл і мало-помалу розточив своє добро, розпився...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Епамінондас Ляуфлер («Людина»)"}, {"marker": "Б", "text": "Терпило («Наталка Полтавка»)"}, {"marker": "В", "text": "Пузир («Хазяїн»)"}, {"marker": "Г", "text": "Омелько Кайдаш («Кайдашева сім’я»)"}, {"marker": "Д", "text": "Чіпка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У романтичному стилі написано твір Тараса Шевченка", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Мені однаково»"}, {"marker": "Б", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "В", "text": "«Ісаія. Глава 35»"}, {"marker": "Г", "text": "«І мертвим, і живим...»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кавказ»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Віршовий розмір уривка\n\n*Еней був парубок моторний\n І хлопець хоть куди козак,\n Удавсь на всеє зле проворний,\n Завзятіший од всіх бурлак…*", "answers": [{"marker": "А", "text": "дактиль"}, {"marker": "Б", "text": "амфібрахій"}, {"marker": "В", "text": "анапест"}, {"marker": "Г", "text": "ямб"}, {"marker": "Д", "text": "хорей"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Персонаж, який прагнув «між молоддю насаждать ідеали кращого життя», наголошував, що: «Будущина в руках нового покоління, і чим більше вийде з школи людей з чесним і правдивим поглядом на свої обов’язки перед спільною громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!..»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Петро («Наталка Полтавка»)"}, {"marker": "Б", "text": "Полковий лікар («Інститутка»)"}, {"marker": "В", "text": "Галя («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)"}, {"marker": "Г", "text": "Стефан Лієвич («Людина»)"}, {"marker": "Д", "text": "Калинович («Хазяїн»)"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "До одного жанру з «Чорною радою» належить твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "В", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Г", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Д", "text": "«Хазяїн»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Елементи експресіонізму наявні у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Б", "text": "«Інститутка»"}, {"marker": "В", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Г", "text": "«Людина»"}, {"marker": "Д", "text": "«Intermezzo»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Першим історичним романом в українській літературі є", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Б", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "В", "text": "«Людина»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чорна рада»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Вислів «Любая, милая — чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай» є в поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Лебеді материнства»"}, {"marker": "Б", "text": "«Так ніхто не кохав»"}, {"marker": "В", "text": "«Пісня про рушник»"}, {"marker": "Г", "text": "«Два кольори»"}, {"marker": "Д", "text": "«Арфами, арфа��и»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Олесь Гончар назвав «витязем молодої української поезії»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліну Костенко"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "В", "text": "Василя Симоненка"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Драча"}, {"marker": "Д", "text": "Дмитра Павличка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "З-поміж перелічених письменників до шістдесятників належав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олександр Довженко"}, {"marker": "Б", "text": "Григір Тютюнник"}, {"marker": "В", "text": "Василь Барка"}, {"marker": "Г", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Д", "text": "Юрій Яновський"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У кіноповісті «Україна в огні» вислів «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки» належить", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василеві Кравчині"}, {"marker": "Б", "text": "Купріянові Хуторному"}, {"marker": "В", "text": "Лаврінові Запорожцю"}, {"marker": "Г", "text": "Антоніо Пальмі"}, {"marker": "Д", "text": "Ернсту фон Краузу"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У степу під Компаніївкою розгортаються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Марія» Уласа Самчука"}, {"marker": "Б", "text": "«Я (Романтика)» Миколи Хвильового"}, {"marker": "В", "text": "«Вершники» Юрія Яновського"}, {"marker": "Г", "text": "«Три зозулі з поклоном» Григорія Тютюнника"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні» Олександра Довженка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Остап Вишня є автором твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Мисливські усмішки»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мина Мазайло»"}, {"marker": "В", "text": "«Марія»"}, {"marker": "Г", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Д", "text": "«Зачарована Десна»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Заклик «І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи!» належить", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павлові Тичині"}, {"marker": "Б", "text": "Володимирові Сосюрі"}, {"marker": "В", "text": "Василеві Симоненку"}, {"marker": "Г", "text": "Дмитрові Павличку"}, {"marker": "Д", "text": "Ліні Костенко"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Під впливом пісні сліпого бандуриста написано твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Б", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "В", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Г", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Д", "text": "«Жовтий князь»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Метафору «поїзд–дракон», яка символізує сталінський терор, розгорнуто в творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Б", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "В", "text": "«Марія»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мина Мазайло»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Віршовий розмір уривка\n\n*Безгоміння, безлюддя довкола,\n тільки сонце і простір, і сніг.\n І котилося куль-покотьолом\n моє серце в ведмежий барліг*", "answers": [{"marker": "А", "text": "хорей"}, {"marker": "Б", "text": "ямб"}, {"marker": "В", "text": "дактиль"}, {"marker": "Г", "text": "амфібрахій"}, {"marker": "Д", "text": "анапест"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Археологія — це галузь історичної науки, що вивчає", "answers": [{"marker": "А", "text": "походження різних народів, їхню етнічну історію, розселення, побут і культуру."}, {"marker": "Б", "text": "архівні документи та писемні пам'ятки з метою залучення їх до наукового обігу."}, {"marker": "В", "text": "історичні та етнічні типи ��юдини, пануючі в суспільстві системи образів і уявлень."}, {"marker": "Г", "text": "речові (матеріальні) пам'ятки та реконструює за ними давню історію людства."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого — це характерна риса розвитку людського суспільства в епоху", "answers": [{"marker": "А", "text": "палеоліту"}, {"marker": "Б", "text": "мезоліту"}, {"marker": "В", "text": "неоліту"}, {"marker": "Г", "text": "енеоліту"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "До якого періоду належать події, описані візантійським істориком:\n\n«Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв... Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "III-IV ст."}, {"marker": "Б", "text": "V–VII ст."}, {"marker": "В", "text": "VIII-IX ст."}, {"marker": "Г", "text": "X-XI ст."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка подія дала підстави вченим зробити висновок, що «…з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії"}, {"marker": "Б", "text": "здійснення Святославом військового походу проти Хозарського каганату"}, {"marker": "В", "text": "об'єднання Олегом Північної та Південної Русі під владою Рюриковичів"}, {"marker": "Г", "text": "укладення Ярославом Мудрим першого писаного збірника руських законів"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правовий статус «отчини» як родової власності, спадкового володіння певної князівської лінії було закріплено", "answers": [{"marker": "А", "text": "заповітом Ярослава Мудрого"}, {"marker": "Б", "text": "нормою «Правди Ярославичів»"}, {"marker": "В", "text": "постановою Любецького з'їзду князів"}, {"marker": "Г", "text": "статтею «Устава» Володимира Мономаха"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Унаслідок Ярославської битви (1245 р.) князь Данило Романович", "answers": [{"marker": "А", "text": "позбувся політичної залежності від ханів Золотої Орди."}, {"marker": "Б", "text": "зламав опір галицького боярства та остаточно утвердився при владі."}, {"marker": "В", "text": "зупинив просування тевтонських рицарів-хрестоносців на руські землі."}, {"marker": "Г", "text": "поширив свою владу на Волинь і відновив єдність держави свого батька."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Застосування плуга, поширення двопільної та трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської Русі сприяло", "answers": [{"marker": "А", "text": "відновленню родючості ґрунтів."}, {"marker": "Б", "text": "відмові від завезення зерна з Візантії."}, {"marker": "В", "text": "відокремленню ремесла від землеробства."}, {"marker": "Г", "text": "занепаду промислів: мисливства та рибальства."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Під яким роком літописець записав такі рядки: «Заложив Ярослав церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію руську... І прикрасив він її іконами многоцінними, і златом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же належні співи воздають богові в належні часи»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1015 р."}, {"marker": "Б", "text": "1037 р."}, {"marker": "В", "text": "1054 р."}, {"marker": "Г", "text": "1078 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Включення в XIV ст. земель Південно-Західної Русі до складу Великого князівства Литовського було результатом боротьби з", "answers": [{"marker": "А", "text": "Великим князівством Московським."}, {"marker": "Б", "text": "Польським королівством."}, {"marker": "В", "text": "Тевтонським орденом."}, {"marker": "Г", "text": "Золотою Ордою."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Поява та поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлено", "answers": [{"marker": "А", "text": "зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи."}, {"marker": "Б", "text": "прагненням польської шляхти приборкати українське селянство та козацтво."}, {"marker": "В", "text": "потребою у створенні розгалуженої оборонної лінії проти нападів татар."}, {"marker": "Г", "text": "успіхами в поширенні нових сільськогосподарських культур."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було", "answers": [{"marker": "А", "text": "закріпачення українського селянства."}, {"marker": "Б", "text": "поширення ідей Реформації та Контрреформації."}, {"marker": "В", "text": "виникнення українського козацтва та Запорозької Січі."}, {"marker": "Г", "text": "реоформування православної церкви митрополитом П. Могилою."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Скликана в Переяславі (1654 р.) гетьманом Б. Хмельницьким Генеральна військова рада мала вирішити питання про", "answers": [{"marker": "А", "text": "перехід Війська Запорозького під зверхність московського царя."}, {"marker": "Б", "text": "погодження з умовами московсько-польського Віленського перемир'я."}, {"marker": "В", "text": "утворення українсько-швецької антипольської коаліції."}, {"marker": "Г", "text": "припинення бойових дій проти Речі Посполитої."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела: «Сподвижник Б. Хмельницького, полковник. Відмовився скласти присягу на вірність московському цареві. Підтримав курс гетьмана І. Виговського на незалежність від Москви, проте виступив проти Гадяцького договору (1658 р.), піднявши повстання на Правобережній Україні. Згодом заперечував зближення козацької держави з Туреччиною»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Брюховецького"}, {"marker": "Б", "text": "П. Дорошенка"}, {"marker": "В", "text": "М. Ханенка"}, {"marker": "Г", "text": "І. Богуна"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому історичному документі закріплено такі положення: «...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом... щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати... У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада: ��а Різдво, Великдень і Покрову. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Березневі статті» Б.Хмельницького"}, {"marker": "Б", "text": "«Решетилівські статті» І. Скоропадського"}, {"marker": "В", "text": "«Рішительні пункти» Д. Апостола"}, {"marker": "Г", "text": "«Конституція» П. Орлика"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Після остаточної ліквідації гетьманства для управління Лівобережною Україною царською владою було створено", "answers": [{"marker": "А", "text": "Малоросійський приказ."}, {"marker": "Б", "text": "Таємну канцелярію."}, {"marker": "В", "text": "Малоросійську колегію."}, {"marker": "Г", "text": "Правління гетьманського уряду."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Спільним наслідком російсько-турецьких воєн 1806–1812 рр. та 1828–1829 рр. для українських земель було", "answers": [{"marker": "А", "text": "заснування масонських лож, таємних організацій дворян-офіцерів."}, {"marker": "Б", "text": "ліквідація кріпацтва та поміщицького землеволодіння на приєднаних землях."}, {"marker": "В", "text": "відновлення Запорозької Січі за участі колишніх козаків-задунайців."}, {"marker": "Г", "text": "економічне виснаження регіонів, що були найближчим тилом російської армії."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної руської ради (ГРР) підчас революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії є", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової»."}, {"marker": "Б", "text": "видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові."}, {"marker": "В", "text": "організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Слов'янського з'їзду в Празі."}, {"marker": "Г", "text": "заснування Руського інституту при Львівському університеті, товариства «Просвіта»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Скасування кріпосного права, наділення селян земельними ділянками за викуп, переведення їх у стан тимчасовозобов’язаних — це основні положення", "answers": [{"marker": "А", "text": "селянської реформи Йосифа II 1780 р."}, {"marker": "Б", "text": "аграрної реформи Франца-Йосифа 1848 р."}, {"marker": "В", "text": "селянської реформи Олександра II 1861 р."}, {"marker": "Г", "text": "земельної реформи П. Столипіна 1906 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії, що увійшло в історію під назвою «Валуєвський циркуляр», видано", "answers": [{"marker": "А", "text": "1856 р."}, {"marker": "Б", "text": "1863 р."}, {"marker": "В", "text": "1876 р."}, {"marker": "Г", "text": "1892 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про якого митця йдеться в уривку з історичного джерела: «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. ...Найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть Його твори»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Т. Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Г. Сковороду"}, {"marker": "В", "text": "І. Котляревського"}, {"marker": "Г", "text": "М. Коцюбинського"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Масова трудова міграція українців наприкінці XIX — на початку XX ст. була зумовлена", "answers": [{"marker": "А", "text": "стрімкою монополізацією основних галузей промисловості."}, {"marker": "Б", "text": "розгортанням широкого будівництва залізниць і портів."}, {"marker": "В", "text": "залученням на українські землі іноземних колоністів."}, {"marker": "Г", "text": "аграрним перенаселенням українських земель."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Нова ера» — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку XIX ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців в обмін на створення Галицького сейму, де провідні позиції мали обіймати поляки."}, {"marker": "Б", "text": "угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини XIX ст., суть якої полягала у визнанні громадівцями Галичини «українським П'ємонтом» у відповідь на визнання народовцями існування єдиного українського народу."}, {"marker": "В", "text": "україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. у Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів."}, {"marker": "Г", "text": "політика австрійського уряду початку XX ст. у Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було спільним для революції 1905–1907 рр. у Російській імперії та революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії?", "answers": [{"marker": "А", "text": "заснування перших україномовних газет"}, {"marker": "Б", "text": "утворення перших українських політичних партій"}, {"marker": "В", "text": "скасування кріпосного права на українських землях"}, {"marker": "Г", "text": "надання урядами дозволів на діяльність товариства «Просвіта»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про яку операцію російських військ Південно-Західного фронту часів Першої світової війни йдеться в цитованому документі: «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 р., його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене завдання — врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Галицьку битву"}, {"marker": "Б", "text": "Горліцький прорив"}, {"marker": "В", "text": "Перемишльську битву"}, {"marker": "Г", "text": "Брусиловський прорив"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про яку інституцію В. Винниченко писав: «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності. Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом, він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "З'їзд народів Росії"}, {"marker": "Б", "text": "Трудовий конгрес України"}, {"marker": "В", "text": "Всеукраїнський з'їзд хліборобів"}, {"marker": "Г", "text": "Український національний конгрес"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яке гасло українського національно-визвольного руху відповідає змісту Четвертого Універсалу Української Центральної Ради (УЦР)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Хай живе самостійна Україна!»"}, {"marker": "Б", "text": "«Україна для українців!»"}, {"marker": "В", "text": "«Вся влада Радам!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Геть Тимчасовий уряд!»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Урочисте проголошення Директорією Універсалу про об’єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину незалежну державу відбулося", "answers": [{"marker": "А", "text": "7 листопада 1917 р."}, {"marker": "Б", "text": "9 січня 1918 р."}, {"marker": "В", "text": "13 листопада 1918 р."}, {"marker": "Г", "text": "22 січня 1919 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було спільним для політики гетьмана П. Скоропадського і генерала А. Денікіна на території України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "закриття українських шкіл, газет, журналів"}, {"marker": "Б", "text": "відновлення поміщицького землеволодіння"}, {"marker": "В", "text": "налагодження діалогу з опозиційними партіями"}, {"marker": "Г", "text": "ведення бойових дій проти військ Червоної армії"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Фундатором національного кінематографа, автором шедеврів світового рівня «Звенигора», «Арсенал», «Земля» був", "answers": [{"marker": "А", "text": "Г.Юра."}, {"marker": "Б", "text": "Л. Курбас."}, {"marker": "В", "text": "М.Бойчук."}, {"marker": "Г", "text": "О. Довженко."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання. «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін. — самі по собі дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії».* В уривку вказано на", "answers": [{"marker": "А", "text": "причини індустріалізації."}, {"marker": "Б", "text": "джерела індустріалізації."}, {"marker": "В", "text": "наслідки індустріалізації."}, {"marker": "Г", "text": "етапи індустріалізації."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про який судовий процес йдеться в цитованому документі: «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок зайняв кілька номерів столичної газети «Вісті ВУЦВК»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "справу «Промпартії»"}, {"marker": "Б", "text": "«Шахтинську справу»"}, {"marker": "В", "text": "справу «Спілки визволення України»"}, {"marker": "Г", "text": "справу «Українського національного центру»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "На початку 1920-х рр. польський уряд поділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» та Польщу «Б». Що стало одним із наслідків такого кроку для соціально-економічного розвитку західноукраїнських з��мель?", "answers": [{"marker": "А", "text": "штучне стримування промислового будівництва та розвитку"}, {"marker": "Б", "text": "скорочення трудової еміграції до країн Північної Америки"}, {"marker": "В", "text": "суттєве зростання заробітної плати та подолання безробіття"}, {"marker": "Г", "text": "ліквідація аграрного перенаселення та селянського безземелля"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "1 вересня 1939 р., 22 червня 1941 р. — це дати", "answers": [{"marker": "А", "text": "початку Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни."}, {"marker": "Б", "text": "укладення Мюнхенської угоди та пакту «Молотова-Ріббентропа»."}, {"marker": "В", "text": "включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УPCP."}, {"marker": "Г", "text": "проголошення незалежності Карпатської України та Акта про відновлення Української держави"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Який чинник, на думку вчених, сприяв «...переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель і перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розконсервування створеної напередодні війни розгалуженої мережі схованок і баз для ведення партизанської боротьби"}, {"marker": "Б", "text": "встановлення тісної взаємодії радянських партизан із загонами УПА та польською Армією Крайовою в боротьбі проти окупантів"}, {"marker": "В", "text": "наказ Верховного Головнокомандувача частинам Червоної армії, що опинилися в оточенні, переходити до партизанської боротьби"}, {"marker": "Г", "text": "створення координаційного центру, підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Коли з’явився цитований наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР: «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом... Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "серпень 1941 р."}, {"marker": "Б", "text": "вересень 1942 р."}, {"marker": "В", "text": "листопад 1943 р."}, {"marker": "Г", "text": "жовтень 1944 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що у міжвоєнний період (1921–1938 рр.) перебували у складі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польщі, Румунії, Чехословаччини."}, {"marker": "Б", "text": "Чехословаччини, Литви, Румунії."}, {"marker": "В", "text": "Німеччини, Польщі, Угорщини."}, {"marker": "Г", "text": "Литви, Німеччини, Угорщини."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було однією з особливостей післявоєнної відбудови Української РСР (1945 — початок 1950-х рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "широкомасштабне залучення висококваліфікованих європейських спеціалістів"}, {"marker": "Б", "text": "першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту, енергетики"}, {"marker": "В", "text": "використання західної фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла»"}, {"marker": "Г", "text": "спрямування основних капіталовкладень у сільське господарство, соціальну сферу"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було притаманне духовному життю України в період десталінізації (1953–1964 рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "відмова держави від антицерковної політики та атеїстичної пропаганди"}, {"marker": "Б", "text": "ліквідація політико-ідеологічного контролю та цензури в галузі культури"}, {"marker": "В", "text": "вихід на літературний і суспільний обрії плеяди талановитої творчої молоді"}, {"marker": "Г", "text": "припинення політики русифікації та ідеологізації системи народної освіти"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "До якого періоду історії України слід віднести такий висновок науковців: «Свідченням прогресивних явищ в українському мистецтві стало утвердження і розвиток українського романтичного (поетичного) кіно. Творчість таких видатних діячів українського кіно, як С. Параджанов, І. Миколайчук, стала відомою далеко за межами України»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«відлига»"}, {"marker": "Б", "text": "«застій»"}, {"marker": "В", "text": "«перебудова»"}, {"marker": "Г", "text": "«незалежність»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про економічну самостійність Української РСР» з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "втілення положень Декларації про державний суверенітет України."}, {"marker": "Б", "text": "реалізації рішень Всесоюзного референдуму 17 березня 1991 р."}, {"marker": "В", "text": "впровадження в Україні основних засад політики «перебудови»."}, {"marker": "Г", "text": "подолання наслідків державного перевороту 19-24 серпня 1991 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Тіньова» економіка, яка в другій половині 1990-х рр., за оцінками фахівців, «...гальмувала не тільки ринкові реформи, а й вкладання іноземними інвесторами капіталів в Україну», — це сфера вияву економічної активності, спрямованої на", "answers": [{"marker": "А", "text": "отримання доходів від здійснення заборонених видів діяльності або на ухилення від державного контролю та сплати податків."}, {"marker": "Б", "text": "перерозподіл національного доходу в інтересах окремих класів, соціальних (найбідніших або найбагатших) верств населення."}, {"marker": "В", "text": "законодавче закріплення повного або часткового звільнення певного виду підприємницької діяльності від сплати податків."}, {"marker": "Г", "text": "заохочення суб'єктів господарювання до розвитку виробництва, підвищення його ефективності та економічного зростання."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Археологічна культура» – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "група споріднених археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу."}, {"marker": "Б", "text": "шар ґрунту, у якому під час археологічних розкопок виявлено сліди життєдіяльності людини – знаряддя праці, посуд тощо."}, {"marker": "В", "text": "сукупність успадкованих сучасниками від попередніх поколінь культурних цінностей – пам’ятки архітектури, мистецтва, історії."}, {"marker": "Г", "text": "система археологічної періодизації культурно-іс��оричного розвитку, що складається з трьох віків – кам’яного, бронзового та залізного."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Винайдення первісною людиною луку та стріл зумовлено", "answers": [{"marker": "А", "text": "початком використання металів."}, {"marker": "Б", "text": "відкриттям перших законів фізики."}, {"marker": "В", "text": " змінами природно-кліматичних умов."}, {"marker": "Г", "text": "появою кроманьйонця – людини розумної."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У результаті Великого розселення слов’ян (VI–VIІ ст.) слов’яни", "answers": [{"marker": "А", "text": "оволоділи землями Балканського півострова."}, {"marker": "Б", "text": "позбулися залежності від сарматів у Причорномор’ї."}, {"marker": "В", "text": " створили між Доном і Карпатами могутню державу."}, {"marker": "Г", "text": "витіснили племена готів на узбережжя Балтійського моря."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що передувало події, описаній в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Вийшов [князь] зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду... Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "будівництво Десятинної церкви"}, {"marker": "Б", "text": "похід русичів на Константинополь"}, {"marker": "В", "text": "руйнування язичницького капища"}, {"marker": "Г", "text": "розгром печенігів під стінами Києва"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правління Ярославичів – це етап розвитку Київської Русі, на якому відбувається", "answers": [{"marker": "А", "text": "цілковитий політичний розпад єдиної держави, перетворення удільних князів на васалів іноземних правителів."}, {"marker": "Б", "text": "економічний і культурний занепад країни, руйнація усіх усталених внутрішніх політичних і династичних зв’язків."}, {"marker": "В", "text": "децентралізація апарату управління, зміна загальноруського законодавства та церковної організації удільними, втрата державного суверенітету."}, {"marker": "Г", "text": "зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл", "answers": [{"marker": "А", "text": "стало реалізацією вотчинного права Всеволодовичів на Київ."}, {"marker": "Б", "text": "відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян."}, {"marker": "В", "text": "було умовою здійснення військового походу проти половців."}, {"marker": "Г", "text": "спричинило нову міжусобну війну зі Святославичами."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називалися", "answers": [{"marker": "А", "text": "форми селянських повинностей."}, {"marker": "Б", "text": "воїни князівської дружини."}, {"marker": "В", "text": "категорії залежного населення."}, {"marker": "Г", "text": "нижчі чини церковної ієрархії."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Книжкова мініатюра» – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці."}, {"marker": "Б", "text": "однотонний відбиток на папер�� малюнка, вирізьбленого на дерев’яній дошці або металевій пластині."}, {"marker": "В", "text": "зображення, зроблене з окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла."}, {"marker": "Г", "text": "кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст та розміщувався на його полях або між рядками."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було одним із наслідків поширення на українських землях магдебурзького права в другій половині XIV–XVI ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "захист населення міст від сваволі великих землевласників"}, {"marker": "Б", "text": "скасування регламентацій діяльності ремісничих цехів"}, {"marker": "В", "text": "обмеження владою переселення до українських міст іноземців"}, {"marker": "Г", "text": "формування торгівельних союзів польських і українських міст"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Який стан українського суспільства після укладення Люблінської унії (1569 р.) найбільш швидко зазнав полонізації та окатоличення?", "answers": [{"marker": "А", "text": "козацтво"}, {"marker": "Б", "text": "міщанство"}, {"marker": "В", "text": "шляхта"}, {"marker": "Г", "text": "селянство"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Покозачення» в другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "процес формування польським урядом списку-реєстру козаків, які набиралися на військову службу Речі Посполитій."}, {"marker": "Б", "text": "процедура прийняття кошовим отаманом новоприбулих на Січ до козацького товариства та закріплення їх за певним куренем."}, {"marker": "В", "text": "форма козацького збройного виступу на захист власних інтересів, що мав локальний характер і відзначався слабкою організованістю."}, {"marker": "Г", "text": "перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини та отримати право вільно працювати на власній землі."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького тривала впродовж", "answers": [{"marker": "А", "text": "1646–1654 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1648–1657 рр."}, {"marker": "В", "text": "1650–1659 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1652–1663 рр."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Був серед тих, хто виступав проти політики гетьмана І. Виговського. Здійснивши військовий похід на Акерман, спричинив розпад українсько-татарського союзу та не дав можливості І. Виговському скористатися результатами перемоги під Конотопом»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Сірка"}, {"marker": "Б", "text": "П. Тетерю"}, {"marker": "В", "text": " М. Ханенка"}, {"marker": "Г", "text": "І. Самойловича"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було характерним для процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок заселення території Дикого Поля українськими селянами-утікачами з Правобережної України та запорозькими козаками"}, {"marker": "Б", "text": "активізація переселенського руху, основою якого були селяни та міщани Лівобережної України, які рятувалися від утисків польських магнатів"}, {"marker": "В", "text": "нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни"}, {"marker": "Г", "text": "обмеженняпереселенськогорухузПравобережноїУкраїнивладоюМосковського царства у зв’язку з ускладненням відносин із Річчю Посполитою"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому уривку з історичних джерел відображено одне з положень «Пактів й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (1710 р.) П. Орлика?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«...жалуючи підданих своїх, малоросійський народ.., при гетьмані в Глухові для управління і для іншого, що в прохальних пунктах гетьмана Хмельницького написано.., бути колегії»"}, {"marker": "Б", "text": "«У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися Генеральна Рада: на Різдво, Великдень, Покрову. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною»"}, {"marker": "В", "text": "«Посли, які здавна до Війська Запорозького приходять, гетьману приймати та про це царську величність повідомляти. З турецьким султаном і польським королем без указу царської величності зносин не мати»"}, {"marker": "Г", "text": "«...Іван Мазепа, законний князь України, ...не може бути позбавлений влади у цьому князівстві до його смерті... стани України зберігатимуть всі вольності згідно зі своїми правами»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "утворення коронного краю «Королівство Галіції та Лодомерії» у складі Австрії"}, {"marker": "Б", "text": "розгортання Коліївщини – гайдамацького повстання на Правобережній Україні"}, {"marker": "В", "text": "включення Київщини, Східної Волині, Поділля, Брацлавщини до складу Росії"}, {"marker": "Г", "text": "придушення опришківського руху та селянських «холерних бунтів» в Галичині"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Відкриття в першій половині ХІХ ст. Чернігівського ремісничого, Одеського садівничого, Харківського землеробського, Кременецького землемірного училищ було зумовлено", "answers": [{"marker": "А", "text": "конкуренцією між державними та приватними навчальними закладами."}, {"marker": "Б", "text": "розвитком господарства та зростаючим попитом на кваліфіковані кадри."}, {"marker": "В", "text": "вкладанням коштів у розвиток освіти українськими підприємцями-меценатами."}, {"marker": "Г", "text": "намаганням влади зробити середню освіту доступною для всіх верств суспільства."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Головна руська рада (ГРР) під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії домагалася", "answers": [{"marker": "А", "text": "повалення монархії та об’єднання Галичини з Наддніпрянською Україною."}, {"marker": "Б", "text": "побудови федерації слов’янських народів та входження Галичини до її складу."}, {"marker": "В", "text": "створення незалежної держави на теренах Галичини, Закарпаття та Буковини."}, {"marker": "Г", "text": "поділу Галичини за етнічним принципом і надання її східній частині автономії."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що спонукало уряд Російської імперії скасувати кріпацтво та стати на шлях глибоких соціальних реформ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "повстання декабристів"}, {"marker": "Б", "text": "поразка в Кримській війні"}, {"marker": "В", "text": "революції в країнах Європи"}, {"marker": "Г", "text": "заворушення в армії та на флоті"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було однією з особливостей економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "низькі порівняно із загальноімперськими темпи розвитку індустрії"}, {"marker": "Б", "text": "завершення процесу монополізації основних галузей промисловості"}, {"marker": "В", "text": "перетворення на основну вугільно-металургійну базу імперії"}, {"marker": "Г", "text": "незначний вплив іноземного капіталу в промислових галузях виробництва"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Представників мовно-літературної та суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст. на Галичині, Буковині та Закарпатті, які виступали за національно-культурну та державно-політичну єдність із російським народом і російською державою, називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "народовцями."}, {"marker": "Б", "text": "хлопоманами."}, {"marker": "В", "text": "радикалами."}, {"marker": "Г", "text": "москвофілами."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Фундатором вітчизняної системи фізичного виховання, одним з організаторів молодіжного спортивного руху в Галичині, головою товариства «Сокіл-Батько» у 1908–1914 рр. був", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Боберський."}, {"marker": "Б", "text": "Ю. Бачинський."}, {"marker": "В", "text": "А. Шептицький."}, {"marker": "Г", "text": "К. Левицький."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про який документ йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n\n«За рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв і виходило майже 20 українських періодичних видань – від наукових і політичних до гумористичних і дитячих. Справжнім проривом стала поява газети «Хлібороб» у Лубнах та першої щоденної української газети «Громадська думка» у Києві»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маніфест…» імператора Олександра ІІ від 19 лютого 1861 р."}, {"marker": "Б", "text": "Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 18 липня 1863 р."}, {"marker": "В", "text": "Емський указ імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р."}, {"marker": "Г", "text": "«Маніфест…» імператора Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Наприкінці XIX – на початку XX ст. родини підприємців Симиренків, Терещенків, Ханенків уславилися", "answers": [{"marker": "А", "text": "меценатською діяльністю."}, {"marker": "Б", "text": "правозахисною діяльністю."}, {"marker": "В", "text": "педагогічною діяльністю."}, {"marker": "Г", "text": "революційною діяльністю."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка країна з початком Першої світової війни окреслила свої стратегічні наміри наступним чином: «*наша головна мета в цій війні полягає у довготривалому ослабленні Росії і тому, на випадок нашої перемоги, ми приступимо до створення незалежної від Росії Української держави. Маючи це на увазі, ми будемо підтримувати діял��ність Союзу визволення України»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польща"}, {"marker": "Б", "text": " Велика Британія"}, {"marker": "В", "text": "Австро-Угорщина"}, {"marker": "Г", "text": "Румунія"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яке гасло українського національно-визвольного руху відповідає змісту Першого Універсалу Української Центральної Ради (УЦР)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Вся влада Радам!»"}, {"marker": "Б", "text": "«Автономію Україні!»"}, {"marker": "В", "text": "«Геть Тимчасовий уряд!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хай живе самостійна Україна!»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Якому діячеві належать такі факти біографії:\n\n\n«Позитивно сприйнявши повалення царизму революцією 1917 р., став одним із ініціаторів створення Української Центральної Ради (УЦР). Став заступником голови УЦР, членом Малої ради, генеральним секретарем міжнаціональних справ у Генеральному секретаріаті УЦР. У червні 1917 р. очолив Українську партію соціалістів-федералістів»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "С. Єфремову"}, {"marker": "Б", "text": " В. Винниченку"}, {"marker": "В", "text": " М. Міхновському"}, {"marker": "Г", "text": "С. Петлюрі"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві урочисто проголошено", "answers": [{"marker": "А", "text": "незалежність УНР."}, {"marker": "Б", "text": "повалення Гетьманату."}, {"marker": "В", "text": "встановлення радянської влади."}, {"marker": "Г", "text": " возз’єднання УНР і ЗУНР."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про який договір йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Безсумнівно, він був великою поразкою української дипломатії та гробом самостійності Української держави в новітніх часах. Польща і більшовицька Росія поділились українськими землями, як в Андрусові в 1667 році…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Брестський договір"}, {"marker": "Б", "text": "Ризький договір"}, {"marker": "В", "text": "Варшавський договір"}, {"marker": "Г", "text": "Рапалльський договір"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було однією з причин переходу більшовиків до нової економічної політики?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок Великої депресії – світової економічної кризи"}, {"marker": "Б", "text": "поширення голоду на більшій частині території України"}, {"marker": "В", "text": "перемога соціалістичних революцій в країнах Європи"}, {"marker": "Г", "text": "піднесення масового селянського повстанського руху"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка політика, на думку вчених, «...мала зміцнити новоутворену державну структуру – Радянський Союз: наданням прав «культурно-національної автономії», бодай частково компенсувати республікам втрату політичного суверенітету»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "нова економічна політика"}, {"marker": "Б", "text": "«воєнний комунізм»"}, {"marker": "В", "text": "«червоний терор»"}, {"marker": "Г", "text": "«коренізація»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок із книги Р. Конквеста «Великий терор» і виконайте завдання.\n\n\n«Терор був настільки загальним і настільки «скорострільним», що законні органи влади розпалися. В українському ЦК більше не було кворуму; не існувало органу, що призначав уряд. Наркоми, що призначалися нерегулярно, з’являлись у наркоматах на тижні чи навіть на дні і потім щезали. Безпрецедентний удар по політичному керівництву означав повну руйнацію української партії. …навіть формальна партійна і радянська робота завмерла».*\n\n\nУ цитованому уривку Р. Конквест указав на", "answers": [{"marker": "А", "text": "організаторів і виконавців терору."}, {"marker": "Б", "text": "передумови та привід терору."}, {"marker": "В", "text": "причини та сутність терору."}, {"marker": "Г", "text": "масштаби та наслідки терору."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Територію Карпатської України в березні 1939 р. було окуповано військами", "answers": [{"marker": "А", "text": "Німеччини."}, {"marker": "Б", "text": "Угорщини."}, {"marker": "В", "text": "Чехословаччини."}, {"marker": "Г", "text": "Радянського Союзу."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "30 червня 1941 р. було проголошено", "answers": [{"marker": "А", "text": "Акт про відновлення Української держави."}, {"marker": "Б", "text": "Маніфест про возз’єднання Закарпаття з Українською РСР."}, {"marker": "В", "text": "Наказ про створення Українського штабу партизанського руху."}, {"marker": "Г", "text": "Декларацію про організацію Української головної визвольної ради."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Поняття «рух Опору» є протилежним за суттю та змістом поняттю", "answers": [{"marker": "А", "text": "«консерватизм»."}, {"marker": "Б", "text": "«космополітизм»."}, {"marker": "В", "text": "«колабораціонізм»."}, {"marker": "Г", "text": "«колоніалізм»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прикладом визнання світовим співтовариством вагомого внеску УРСР у розгром нацистської Німеччини є надання республіці", "answers": [{"marker": "А", "text": "статусу члена-засновниці Організації Об’єднаних Націй."}, {"marker": "Б", "text": "права добровільного виходу зі складу Радянського Союзу."}, {"marker": "В", "text": "фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла»."}, {"marker": "Г", "text": "гарантій нейтралітету державами Антигітлерівської коаліції."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Який із цитованих документів потрібно використовувати, характеризуючи суспільно-політичне життя в Україні в період післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Розпочалася робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини»"}, {"marker": "Б", "text": "«Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму»"}, {"marker": "В", "text": "«Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання селянської партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в лісостеповій зоні суцільної колективізації»"}, {"marker": "Г", "text": "«Провести широку роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої «Української автокефальної православної церкви» як осередку відвертої петлюрі��щини...»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Ліквідацію галузевих міністерств і створення раднаргоспів (1957 р.) було здійснено партійно-радянським керівництвом СРСР з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "запровадження ринкових відносин."}, {"marker": "Б", "text": "поліпшення умов праці на підприємствах."}, {"marker": "В", "text": "децентралізації управління промисловістю."}, {"marker": "Г", "text": "надання колгоспам господарської самостійності."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було характерним для українського дисидентського руху середини 1950 – початку 1960-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "організаційне становлення (гуртки, спілки, об’єднання), прагнення досягти мети конституційними методами (агітаційно-пропагандистські акції)"}, {"marker": "Б", "text": "проведення масових мирних акцій протесту та громадянської непокори (демонстрації, мітинги, бойкоти дій місцевої адміністрації)"}, {"marker": "В", "text": "поєднання масових акцій протесту (демонстрації, мітинги) з акціями, спрямованими на дезорганізацію владних структур (страйки, повстання)"}, {"marker": "Г", "text": "орієнтація на насильницьку боротьбу (підготовка терористичних актів, замахів на урядовців), перехід на нелегальне становище"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Екстенсивний розвиток економіки, який, на думку вчених, «...*наприкінці 1970 – на початку 1980-х рр. в СРСР, в тому числі й в Україні, цілком вичерпав свої можливості*» – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "спосіб збільшення обсягів виробництва внаслідок кількісного приросту таких факторів виробництва, як трудові ресурси, фінанси, машини, верстати, устаткування, сировина."}, {"marker": "Б", "text": "процес докорінних якісних змін у техніці та технології виробництва, організації праці, пов’язаний із перетворенням науки на безпосередню продуктивну силу суспільства."}, {"marker": "В", "text": "зростання обсягів виробництва за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення якості трудових ресурсів, форм організації виробництва."}, {"marker": "Г", "text": "метод господарювання, що поєднує централізоване керівництво з господарською самостійністю підприємств у використанні фінансів і реалізації готової продукції."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Якому діячеві належать такі факти біографії:\n\n\n«У 1985 р. повернувся до Львова, де відновив правозахисну діяльність, видання «Українського вісника». Навесні 1990 р. обраний головою Львівської обласної ради народних депутатів. На перших виборах Президента України у 1991 р. посів друге місце, здобувши підтримку 23,27% виборців. У грудні 1992 р. став головою Народного Руху України»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Л. Лук’яненку"}, {"marker": "Б", "text": "В. Чорноволу"}, {"marker": "В", "text": "М. Руденку"}, {"marker": "Г", "text": "С. Хмарі"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила", "answers": [{"marker": "А", "text": "Закон «Про економічну самостійність Української РСР»."}, {"marker": "Б", "text": "Декларацію про державний суверенітет України."}, {"marker": "В", "text": " Акт проголошення незалежності України."}, {"marker": "Г", "text": "Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було однією з ознак неолітичної революції?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Виготовлення керамічного посуду."}, {"marker": "Б", "text": "Вихід торгівлі за межі окремих племен."}, {"marker": "В", "text": "Відокремлення ремесла від землеробства."}, {"marker": "Г", "text": "Початок виготовлення знарядь праці із заліза."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Існування Київської Русі охоплює період", "answers": [{"marker": "А", "text": "VII—IX ст."}, {"marker": "Б", "text": "VIII—XII ст."}, {"marker": "В", "text": "IX—XIII ст."}, {"marker": "Г", "text": "X—XIV ст."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Унаслідок військових походів київського князя Олега на Візантію", "answers": [{"marker": "А", "text": "імперія втратила придунайські та причорноморські землі."}, {"marker": "Б", "text": "Київська Русь забезпечила охорону володінь Візантії в Криму."}, {"marker": "В", "text": "Візантія визнала зверхність Київської Русі над Болгарським царством."}, {"marker": "Г", "text": "руські купці отримали право на безмитну торгівлю у Константинополі."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Одним із наслідків упровадження християнства як державної релігії Київської Русі стало", "answers": [{"marker": "А", "text": "розгортання тривалої боротьби держави та церкви з традиційними віруваннями."}, {"marker": "Б", "text": "об’єднання всіх східнослов’янських племен у єдину державу під зверхністю Константинополя."}, {"marker": "В", "text": "установлення повної воєнно-політичної залежності Київської Русі від Візантійської імперії."}, {"marker": "Г", "text": "посилення політичної та культурної ізоляції Київської Русі з боку держав Західної Європи."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Руська правда» — це історичне джерело доби Київської Русі, що являє собою", "answers": [{"marker": "А", "text": "збірники норм давньоруського права, особливо важливих для вивчення суспільних відносин і правової системи."}, {"marker": "Б", "text": "твори у яких в хронологічному порядку викладено події давньоруської історії, етапи становлення держави."}, {"marker": "В", "text": "грамоти великого київського князя, що надавали дружинникам право управління окремими територіями."}, {"marker": "Г", "text": "збірки творів церковно-релігійного, публіцистичного характеру та загально-моральні повчання."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Який процес був притаманний соціально-економічному розвиткові українських земель в другій половині XIV—XVI ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Закріпачення селян і поширення панщини."}, {"marker": "Б", "text": "Занепад фільваркового господарства."}, {"marker": "В", "text": "Формування ринку вільнонайманої праці."}, {"marker": "Г", "text": "Початок промислового перевороту."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Однією з особливостей польського панування на українських землях у ХІV — першій половині ХVІ ст. є", "answers": [{"marker": "А", "text": "надання руській мові статусу офіційної."}, {"marker": "Б", "text": "відновлення давньоруської системи управління."}, {"marker": "В", "text": "збереження судочинства на основі норм «Руської правди»."}, {"marker": "Г", "text": "наса��ження католицизму шляхом витіснення православ’я."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було одним із наслідків укладення Люблінської унії (1569 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліквідація Великого князівства Литовського, перетворення його земель на провінції Польського королівства."}, {"marker": "Б", "text": "Зміцнення союзу Великого князівства Литовського та Польського королівства під час боротьби проти Тевтонського ордену."}, {"marker": "В", "text": "Уніфікація адміністративно-територіального устрою Великого князівства Литовського за польським зразком."}, {"marker": "Г", "text": "Включення українських земель до складу Польського королівства, згуртування українського народу в межах однієї держави."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Перший на українських землях слов’яно-греко-латинський навчальний заклад створено в", "answers": [{"marker": "А", "text": "XIV ст."}, {"marker": "Б", "text": "XV ст."}, {"marker": "В", "text": "XVI ст."}, {"marker": "Г", "text": "XVII ст."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Одна з перших рукописних книг, перекладена тогочасною українською мовою під впливом подій європейської Реформації, — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Києво-Печерський патерик»."}, {"marker": "Б", "text": "«Пересопницьке Євангеліє»."}, {"marker": "В", "text": "«Синопсис»."}, {"marker": "Г", "text": "«Православне ісповідання віри»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Перший період (1648—1649 рр.) Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького характеризувався", "answers": [{"marker": "А", "text": "наданням Московським царством військової допомоги Україні, що сприяло успішному завершенню літньої кампанії та укладенню мирного договору."}, {"marker": "Б", "text": "тривалою й виснажливою боротьбою між козацькими та польськими військами, що не принесла жодного воєнного успіху українцям."}, {"marker": "В", "text": "низкою перемог Війська Запорозького, які забезпечили автономію частині українських земель — трьом воєводствам у складі Речі Посполитої."}, {"marker": "Г", "text": "підписанням Україною військового союзу зі Швецією та Трансільванією, успішними спільними діями союзних військ на території Польщі."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Які зміни відбулися в соціально-економічному житті українського народу в ході Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліквідація кріпацтва та здобуття селянами особистої свободи."}, {"marker": "Б", "text": "Заборона продажу й дарування земельних маєтків і садиб."}, {"marker": "В", "text": "Поширення фільваркової системи господарювання."}, {"marker": "Г", "text": "Зростання земельних володінь магнатів і шляхти."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про який період у житті І. Мазепи йдеться в уривку з історичного джерела?\n\n«…З італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою… Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними прийняттями в своїй резиденції для козацької старшини… Він належить до тих людей, що воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати».", "answers": [{"marker": "А", "text": "Від служби у гетьмана П. Дорошенка до підписання Коломацьких статей."}, {"marker": "Б", "text": "Від підписання Коломацьких статей до руйнування Батурина."}, {"marker": "В", "text": "Від руйнування Батурина до Полтавської битви."}, {"marker": "Г", "text": "Від Полтавської битви до втечі у турецькі володіння."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Соціальний стан Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, що користувався правом спадкового землеволодіння, звільнявся від державних повинностей і податків за несення військової служби, — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "селянство."}, {"marker": "Б", "text": "козацтво."}, {"marker": "В", "text": "міщанство."}, {"marker": "Г", "text": "духовенство."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому році територія Кримського ханства увійшла до складу Російської імперії?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1774 р."}, {"marker": "Б", "text": "1768 р."}, {"marker": "В", "text": "1783 р."}, {"marker": "Г", "text": "1787 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про якого діяча йдеться в доповідній записці, адресованій королю Прусії?\n\n«Вважаю своїм обов’язком доповісти Вашій Величності, що до мене таємно прибув дворянин із Малоросії, який твердить, що його послали мешканці цієї країни, які доведені до крайнього відчаю російською тиранією. Він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватися на протекцію Вашої Величності — в такому випадку вони спробують скинути російське ярмо…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Муравйова"}, {"marker": "Б", "text": "П. Пестеля"}, {"marker": "В", "text": "І. Орлая"}, {"marker": "Г", "text": "В. Капніста"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Унаслідок освітніх реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ (1770—1780-ті рр.) в Австрійській імперії", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідовано мережу греко-католицьких семінарій."}, {"marker": "Б", "text": "закрито Львівський університет і «Руський інститут»."}, {"marker": "В", "text": "підпорядковано всі приватні гімназії римсько-католицькій церкві."}, {"marker": "Г", "text": "запроваджено систему початкових шкіл із рідною мовою навчання."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому уривку з історичних джерел відображено головні ідеї Кирило-Мефодіївського братства?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«…політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути. …при об’єднанні вони [українці, росіяни, білоруси] повинні мати свою самостійність».*"}, {"marker": "Б", "text": "«Українська інтелігенція стає до боротьби кривавої... Вона виписує на своєму прапорі: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Усі, хто не за нас, ті проти нас…»"}, {"marker": "В", "text": "«Увесь російський народ складає один стан — громадянський… Всі різні племена, з яких складається Російська держава… становлять один народ російський. Будь-яка думка про федеративний устрій відкидається…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Наше завдання — розвивати нашу національність у всіх напрямках: вдосконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і низших, …поширенням корисних книжок в українській мові…»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Емський указ» — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "постанова російського уряду про закриття на території імперії осередків товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т. Шевченка."}, {"marker": "Б", "text": "розпорядження російського міністра внутрішніх справ про заборону видання українською мовою навчальних книг, закриття недільних шкіл."}, {"marker": "В", "text": "спільна ухвала Сенату та Синоду Руської православної церкви про заборону перекладу українською мовою Біблії та інших богослужебних книг."}, {"marker": "Г", "text": "таємне розпорядження російського імператора про заборону друкування та завезення з-за кордону книг українською мовою."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Особливість економічного розвитку Наддніпрянської України в 60—90-х рр. ХІХ ст. визначалася", "answers": [{"marker": "А", "text": "початком процесу індустріалізації."}, {"marker": "Б", "text": "витісненням іноземного капіталу національним."}, {"marker": "В", "text": "скороченням обсягів промислового виробництва."}, {"marker": "Г", "text": "домінуванням державного сектору в промисловості."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка подія відбулася під час російської революції 1905—1907 рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Створення Союзу визволення України (СВУ)."}, {"marker": "Б", "text": "Убивство російського прем’єр-міністра П. Столипіна."}, {"marker": "В", "text": "Заснування першої на Наддніпрянській Україні «Просвіти»."}, {"marker": "Г", "text": "Урочисте святкування сторіччя з дня народження Т. Шевченка."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У ході проведення земельної реформи П. Столипіна селяни", "answers": [{"marker": "А", "text": "виходили з общини й закріплювали землю у приватну власність."}, {"marker": "Б", "text": "одержували особисту свободу й невеликі наділи землі без викупу."}, {"marker": "В", "text": "залишалися тимчасовозобов’язаними до укладення викупної угоди."}, {"marker": "Г", "text": "прикріплювалися до військових поселень, створених на Півдні України."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Які факти стосуються життя і творчості Михайла Коцюбинського?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Член Братства тарасівців, голова товариства «Просвіта» у Чернігові, автор творів «Fata morgana», «Тіні забутих предків»."}, {"marker": "Б", "text": "Один із засновників Харківського професійного театру, Харківської губернської бібліотеки, автор творів «Сватання на Гончарівці», «Маруся»."}, {"marker": "В", "text": "Директор Полтавського театру, член масонської ложі «Любов до істини», автор творів «Енеїда», «Наталка Полтавка»."}, {"marker": "Г", "text": "Один із засновників Української радикальної партії, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, автор творів «Boa constrictor», «Борислав сміється»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Напередодні Першої світової війни Австро-Угорщина претендувала на володіння", "answers": [{"marker": "А", "text": "Волинню та Поділлям."}, {"marker": "Б", "text": "Донбасом і Придніпров’ям."}, {"marker": "В", "text": "Північною Буковиною та Бессарабією."}, {"marker": "Г", "text": "Східною Галичиною та Північною Буковиною."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Коли в��дбувалися події, згадувані в уривку з історичного документа?\n\n«...Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я. Тяжке враження справив арешт митрополита А. Шептицького… Все сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців».", "answers": [{"marker": "А", "text": "1905—1907 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1908—1913 рр."}, {"marker": "В", "text": "1914—1915 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1916—1917 рр."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Наприкінці червня 1917 р. до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду. Під час переговорів із представниками Української Центральної Ради сторони дійшли компромісу.\n\nУ якому уривку з історичних джерел зафіксовано одну з умов досягнутого компромісу?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; …в центрі — Всеукраїнському з’їздові рад… його Центральному виконавчому комітетові…»"}, {"marker": "Б", "text": "«…на землі Республіки Української має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи…»«…на землі Республіки Української має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи…»"}, {"marker": "В", "text": "«…визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана, …ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки, ми твердо станемо на нашій землі, щоб помогти, аби уся Російська Республіка стала федерацією вільних народів…»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про політику якого уряду в галузі освіти йдеться в уривку з історичного джерела?\n\n«Для звуження впливу старої професури та викладачів було реорганізовано управління вищою школою. До факультетських рад включалися представники студентства, кількість яких у радах дорівнювала кількості викладачів. Від автономії вузів нічого не залишилося. Університети взагалі були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти».", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ради Народних Міністрів Української Народної Республіки"}, {"marker": "Б", "text": "Ради Міністрів Української Держави"}, {"marker": "В", "text": "Директорії Української Народної Республіки"}, {"marker": "Г", "text": "Ради Народних Комісарів Української СРР"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Одним із наслідків упровадження в Україні НЕПу є", "answers": [{"marker": "А", "text": "прискорення соціальної диференціації в містах, поява «нової буржуазії»."}, {"marker": "Б", "text": "скорочення обся��ів виробництва товарів повсякденного вжитку."}, {"marker": "В", "text": "ліквідація закладів побутового обслуговування населення."}, {"marker": "Г", "text": "завершення процесу формування матеріально-технічної бази колгоспів."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Створення літературно-художніх об’єднань, розширення мережі робітфаків, становлення Української автокефальної православної церкви — це складові культурного та духовного життя українського народу під час", "answers": [{"marker": "А", "text": "Української революції (1917—1918 рр.)."}, {"marker": "Б", "text": "боротьби за збереження державної незалежності (1918—1920 рр.)."}, {"marker": "В", "text": "нової економічної політики (1921—1928 рр.)."}, {"marker": "Г", "text": "радянської модернізації (1929—1938 рр.)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому уривку з історичних джерел відображено досягнення промисловості України за роки перших п’ятирічок?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наша промисловість зростає нечуваними кроками. Ми збудували Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи. Все це переконує, що боротьба за соціалізм захоплює мільйони ентузіастів».*"}, {"marker": "Б", "text": "«…Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР. …Тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств».*"}, {"marker": "В", "text": "«Реконструйовано легку та харчову промисловості, ліквідовано їх відставання від чорної металургії за рівнем капіталовкладень. Ці галузі увійшли в ряд передових галузей соціалістичного господарства».*"}, {"marker": "Г", "text": "«З метою покращення управління промисловістю визнано за необхідне ліквідувати ради народного господарства і повністю підпорядкувати підприємства загальносоюзним і республіканським міністерствам за галузевим принципом».*"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Зрощення правлячої партії з державним апаратом, установлення жорсткого контролю за суспільно-політичним життям та економічною сферою в Україні в 1920—1930-х рр. свідчило про", "answers": [{"marker": "А", "text": "зростання ролі громадянського суспільства."}, {"marker": "Б", "text": "завершення будівництва основ соціалізму."}, {"marker": "В", "text": "зниження рівня життя населення."}, {"marker": "Г", "text": "зміцнення тоталітарного ладу."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Президентом Карпатської України було обрано", "answers": [{"marker": "А", "text": "К. Левицького."}, {"marker": "Б", "text": "А. Волошина."}, {"marker": "В", "text": "Є. Петрушевича."}, {"marker": "Г", "text": "М. Грушевського."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу тривала впродовж", "answers": [{"marker": "А", "text": "1938—1944 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1939—1945 рр."}, {"marker": "В", "text": "1940—1946 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1941—1945 рр."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про яку міжнародну організацію йдеться в цитованому документі?\n\n«Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами-засновниками пропонованої Міжнародної Організації…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лігу Націй"}, {"marker": "Б", "text": "Організацію Об’єднаних Націй"}, {"marker": "В", "text": "Раду Економічної Взаємодопомоги"}, {"marker": "Г", "text": "Організацію Варшавського Договору"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Із якою метою в Україні наприкінці 1940 — початку 1950-х рр. розгорнуто кампанії боротьби проти «космополітизму» та «низькопоклонства перед Заходом»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Звеличення ролі української інтелігенції в розбудові соціалізму."}, {"marker": "Б", "text": "Мобілізація суспільства на здійснення відбудови народного господарства."}, {"marker": "В", "text": "Відновлення тотального політико-ідеологічного контролю за суспільством."}, {"marker": "Г", "text": "Переконання суспільства в перевагах соціалізму над капіталізмом."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про розширення економічної самостійності УРСР наприкінці 1950 — у першій половині 1960-х рр. свідчить", "answers": [{"marker": "А", "text": "надання УРСР права залучати іноземні інвестиції в промисловість."}, {"marker": "Б", "text": "вихід УРСР із рубльової зони й запровадження національної валюти."}, {"marker": "В", "text": "створення в УРСР власної фінансової, митної та податкової систем."}, {"marker": "Г", "text": "передання під контроль раднаргоспів УРСР більшості підприємств."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було однією зі складових політики десталінізації (1953—1964 рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліквідація ГУЛАГу, відновлення в правах незаконно звинувачених і засуджених осіб."}, {"marker": "Б", "text": "Скасування монополії КПРС на владу, передання влади З'їзду народних депутатів СРСР."}, {"marker": "В", "text": "Реорганізація партійного апарату та створення національних комуністичних партій."}, {"marker": "Г", "text": "Лібералізація державної політики щодо церкви, розширення мережі церковних громад."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Факти з життя якого українського суспільно-політичного діяча подано нижче?\n\n«Юрист, правозахисник, один із засновників Української робітничо-селянської спілки. Арештований за «антирадянську агітацію та пропаганду» й засуджений до страти, згодом заміненої п’ятнадцятирічним ув’язненням. Автор книги «Сповідь у камері смертників». Нагороджений медаллю імені Святого Володимира «Борцям за волю України».", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Дзюби"}, {"marker": "Б", "text": "Є. Сверстюка"}, {"marker": "В", "text": "Л. Лук’яненка"}, {"marker": "Г", "text": "В. Чорновола"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Стан народного господарства УРСР у 1970—1980-х рр. характеризувався", "answers": [{"marker": "А", "text": "пріоритетним розвитком підприємств легкої та харчової промисловості."}, {"marker": "Б", "text": "стрімким зростанням обсягів сільськогосподарського виробництва."}, {"marker": "В", "text": "переходом до інтенсивних методів господарювання."}, {"marker": "Г", "text": "падінням темпів промислового виробництва."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "В економічній сфері у період «перебудови» партійно-державне керівництво УРСР здійснило", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідацію галузевої системи управління народним господарством."}, {"marker": "Б", "text": "освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру, Північного Кавказу."}, {"marker": "В", "text": "обмеження господарської самостійності промислових підприємств."}, {"marker": "Г", "text": "запровадження орендних і кооперативних форм господарювання."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який документ закріплював таке положення: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Декларація прав національностей України"}, {"marker": "Б", "text": "Конституція України"}, {"marker": "В", "text": "Акт проголошення незалежності України"}, {"marker": "Г", "text": "Декларація про державний суверенітет України"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні поля, *розбавлен..і* яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче нависали оси. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь *бетон..і* плити. (3) Біля злітної смуги рвалися на вітрі полотнища прапорів, тяглися дерева, *обплетен..і* павутиною й *запален..і* гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня, воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного сну.\n\n\nЗамість пропуску в останньому реченні має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "птах"}, {"marker": "Б", "text": "літак"}, {"marker": "В", "text": "дощик"}, {"marker": "Г", "text": "буревій"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні поля, *розбавлен..і* яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче нависали оси. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь *бетон..і* плити. (3) Біля злітної смуги рвалися на вітрі полотнища прапорів, тяглися дерева, *обплетен..і* павутиною й *запален..і* гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня, воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного сну.\n\n\nСлово *безмежно* в четвертому реченні можна замінити фразеологізмом", "answers": [{"marker": "А", "text": "без продиху"}, {"marker": "Б", "text": "не за горами"}, {"marker": "В", "text": "не з того кінця"}, {"marker": "Г", "text": "без кінця-краю"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні поля, *розбавлен..і* яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче нависали оси. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь *бетон..і* плити. (3) Біля злітної смуги рвалися на вітрі полотнища прапорів, тяглися дерева, *обплетен..і* павутиною й *запален..і* гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня, воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного сну.\n\n\nЗ подвоєним **нн** у тексті треба писати слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "розбавлен..і"}, {"marker": "Б", "text": "бетон..і"}, {"marker": "В", "text": "обплетен..і"}, {"marker": "Г", "text": "запален..і"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні поля, *розбавлен..і* яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче нависали оси. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь *бетон..і* плити. (3) Біля злітної смуги рвалися на вітрі полотнища прапорів, тяглися дерева, *обплетен..і* павутиною й *запален..і* гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня, воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного сну.\n\n\nПрикметник *яскраво-ядучими* написано через дефіс, оскільки", "answers": [{"marker": "А", "text": "це поєднання синонімічних слів"}, {"marker": "Б", "text": "друга його частина є прикладкою"}, {"marker": "В", "text": "він означає відтінок кольору"}, {"marker": "Г", "text": "він утворений від складного іменника"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні ***поля***, *розбавлен..і* яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче нависали ***оси***. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь *бетон..і* плити. (3) Біля злітної ***смуги*** рвалися на вітрі ***полотнища*** прапорів, тяглися дерева, *обплетен..і* павутиною й *запален..і* гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня, воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного сну.\n\n\nФорму однини має в тексті іменник", "answers": [{"marker": "А", "text": "поля"}, {"marker": "Б", "text": "оси"}, {"marker": "В", "text": "смуги"}, {"marker": "Г", "text": "полотнища"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні поля, *розбавлен..і* яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче нависали оси. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь *бетон..і* плити. (3) Біля злітної смуги рвалися на вітрі полотнища прапорів, тяглися дерева, *обплетен..і* павутиною й *запален..і* гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня, воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного сну.\n\n\nПростим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні поля, *розбавлен..і* яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче нависали оси. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь *бетон..і* плити. (3) Біля злітної смуги рвалися на вітрі полотнища прапорів, тяглися дерева, *обплетен..і* павутиною й *запален..і* гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня, воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного сну.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "одинадцять"}, {"marker": "Б", "text": "черговий"}, {"marker": "В", "text": "цемент"}, {"marker": "Г", "text": "кидати"}, {"marker": "Д", "text": "поки"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Літеру *е* треба писати на місці обох пропусків рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "в..сняне мар..во"}, {"marker": "Б", "text": "вир..нає сон..чко"}, {"marker": "В", "text": "в..личезний п..ріг"}, {"marker": "Г", "text": "заст..бнути к..шеню"}, {"marker": "Д", "text": "кр..шталеве джер..ло"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "розв’язувати задачу"}, {"marker": "Б", "text": "уникнути небезпеки"}, {"marker": "В", "text": "надіслати привітання"}, {"marker": "Г", "text": "заказати букет квітів"}, {"marker": "Д", "text": "перекладати сербською"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Неправильно утворено слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "мебельний"}, {"marker": "Б", "text": "харчовий"}, {"marker": "В", "text": "роздрібний"}, {"marker": "Г", "text": "критичний"}, {"marker": "Д", "text": "терміновий"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму слова у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "познімали пальта"}, {"marker": "Б", "text": "у чистім полі"}, {"marker": "В", "text": "усих учасників"}, {"marker": "Г", "text": "стежачи за дітьми"}, {"marker": "Д", "text": "упродовж доби"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Неправильно побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує."}, {"marker": "Б", "text": "Першим розповів європейцям про Єгипет невтомний мандрівник та історик Геродот."}, {"marker": "В", "text": "Працюючи з художнім словом, Емма Андієвська виходить за рамки стандарту й буденщини."}, {"marker": "Г", "text": "За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко робив замальовки пам’яток української історії й архітектури."}, {"marker": "Д", "text": "У людства завжди були й будуть питання, на які воно, вочевидь, відповіді не знайде ніколи."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок.\n\n*Людина велична (1) своїх крайнощах: (2) мистецтві, коханні, самопожертві, (3) відданості і (4) егоїзмі. (5) се ж світу найчастіше не вистачає саме золотої середини.*\n\nЛітеру *у* слід писати на місці всіх цифр, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Правильну відмінкову форму числівника *сто вісімдесят сім* наведено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Р. в.* ста вісімдесяти семи"}, {"marker": "Б", "text": "*Д. в.* сто вісімдесяти семи"}, {"marker": "В", "text": "*З. в.* ста вісімдесят сім"}, {"marker": "Г", "text": "*О. в.* ста вісімдесятьма сіма"}, {"marker": "Д", "text": "*М. в.* (у) сто вісімдесяти семи"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Через дефіс пишуться всі прислівники рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "віч/на/віч, по/домашньому, будь/де"}, {"marker": "Б", "text": "по/людськи, як/небудь, в/тричі"}, {"marker": "В", "text": "колись/то, хтозна/куди як/найбільше"}, {"marker": "Г", "text": "де/не/де, в/цілому, по/четверте"}, {"marker": "Д", "text": "на/радість, хоч/не/хоч, далеко/таки"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива", "answers": [{"marker": "А", "text": "проводжати — проводять"}, {"marker": "Б", "text": "полоти — полять"}, {"marker": "В", "text": "кричати — кричуть"}, {"marker": "Г", "text": "хотіти — хотять"}, {"marker": "Д", "text": "бігти — біжать"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Кому перед *як* треба поставити в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пам’ятаю ці події як сьогодні."}, {"marker": "Б", "text": "Затримався не більше як на годину."}, {"marker": "В", "text": "Вивчаємо звук як одиницю мовлення."}, {"marker": "Г", "text": "Дощ полив як із відра."}, {"marker": "Д", "text": "Роса посипалась як дощ."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Кількість букв і звуків однакова в кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "дзвін, ескадрилья, вишня"}, {"marker": "Б", "text": "любов, пасьянс, щупальце"}, {"marker": "В", "text": "київський, пояснення, шістсот"}, {"marker": "Г", "text": "жульєн, різьбяр, неприязнь"}, {"marker": "Д", "text": "ячмінь, джерельце, лінощі"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Граматично правильне закінчення речення «Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "збагачується ваше мовлення."}, {"marker": "Б", "text": "ви збагачуєте своє мовлення."}, {"marker": "В", "text": "звертається увага на багатство мови."}, {"marker": "Г", "text": "вас зацікавлять багато епізодів."}, {"marker": "Д", "text": "перед нами постає світ дитинства."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У реченні «Викладач дуже зрадів, … почув самостійні судження студентів» може бути кожен з названих сполучників, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "бо"}, {"marker": "Б", "text": "адже"}, {"marker": "В", "text": "тобто"}, {"marker": "Г", "text": "оскільки"}, {"marker": "Д", "text": "тому що"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n*Сонце зайшло (1) та відблиски неба ще живуть на стрілчастих (2) блискучих ракетах (3) що (4) скільки глянеш (5) височать по всьому степу.*\n\nКόму треба ставити на місці всіх цифр, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тарасович, Євгенович, Юрійович"}, {"marker": "Б", "text": "Віталієвич, Ігорович, Степанівна"}, {"marker": "В", "text": "Андрійович, Миронівна, Васильович"}, {"marker": "Г", "text": "Анатолійович, Микитович, Савівна"}, {"marker": "Д", "text": "Григорович, Іллівна, Миколайович"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Містика київських потопів**\n\n\n(1–3) Чи хтось бачив, щоб над Києвом летів великий білий птах? Ні? Правда, небагато киян упізнали б лебедя. Більшості на небо ніколи й глянути. А я з дитинства пам’ятаю, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя старші сусідки.\n\n\n(4–6) Зараз мало хто в Києві знає, як це стосується можливого потопу. Звісно, прикмети тепер не завжди працюють, зважаючи на екологію та «вдосконалення» природи. Лише Господь достеменно знає, як воно буде кожного разу насправді.\n\n\n(7–16) А бувало по-всякому. Пам’ять поколінь донесла цікаві оповідки про те, як і чому заливало Київ; що віщувало шкоду від стихії та які містичні сили «відповідали» за провіщення чи відвернення лиха. У дитинстві я чула від мешканців київського Подолу все нові версії витівок Видибая — так називали Перуна, якого вкинули в Дніпро, коли хрестили киян. Що характерно, кияни зробили з нього не мстивого грізного діда, а віщуна, який міг допомогти. Скільки хлопчаків щоліта пірнало в районі Видубицького монастиря, скільки дітлахів нишпорило «печерами» в горі поруч, сподіваючись знайти золоті та срібні Перунові стріли! Навіть розповідали,що десь на горі жила ворожка, яка мала одну стрілу й використовувала її у своєму ремеслі. Однак усе ж не Видибай став провісником потопів.\n\n\n(17–24) Героїнею відповідних віщувань була Либідь, сестра засновників Києва. Саме вона, перевтілена в білого птаха, попереджала про небезпеку від води. За старокиївськими переказами, Либідь, явившись як птах, що голосить, могла попередити праведну душу навіть тоді, коли хтось замірявся закладати будинок на підземних плавунах. А таких територій над річкою Либідь і в інших київських закутках було чимало. Бідних киян — мешканців Либідських мочар — описав Іван Нечуй-Левицький у «Київських прохачах»: раніше на тамтешніх непевних ґрунтах тільки бідняки та прохачі й селилися.\n\n\n(25–28) Однак найбільше з тривогою та надією виглядали Либідь навесні, очікуючи водопілля. Деякі киянки навіть намагалися задобрити її, залишаючи гостинці в дуплах столітніх верб над водою. Душа княжни могла попередити і про біду, і про життєдайну воду.\n\n\n(29–34) А починалося все так: за переказом, сестра засновників Києва Либідь була жрицею богині водної стихії Дани. Письменниця Наталена Королева у своїх «Легендах старокиївських» згадує про це, однак наділяє долю князівни напруженим, фатальним драматизмом. Старі ж кияни були переконані, що жила князівна Либідь довго та щасливо, сповна виконала свою місію жриці, а по смерті залишилася берегинею-заступницею киян.\n\n\n(35–47) Цікаво, що певний час заступатися доводилося через дрібниці: хтось джерельце необачно замутив чи на річці насмітив. Але на початку смутних часів князівських незгод один із нащадків Ярославичів піддався на вмовляння купців трохи поглибити й розширити річку Почайну, щоб зручніше було підпливати важким суднам, переповненим крамом. Подейкується в переказі, що зробив він то за «мзду купецьку велику», бо хотів поставити собі новий терем. Пролетіла начебто тоді Либідь із жалібно-гнівним криком, і хазяйновиті кияни занепокоїлися, стали грудьми проти купців-зачинщиків і князя. І що ж: робіт з «удосконалення» Почайни не докінчили — відмовилися від «грішного діла». Судна тих купців потрощила буря на Дніпрі, яка невідомо звідки взялася серед погожого дня, а наступної весни сталося лихо на воді з кимось із князевих родичів. Сам же він залишився на весь вік зганьбленим і безталанним, бо обурені кияни прийшли з вилами під новий терем, що не пішов йому на користь…\n\n\n(48–53) «Екологічний урок» був засвоєний і замолений, тривалий час кияни не потерпали від води. Були навали й пожежі, але нікому й на думку не спадало змагатися з природою, самовпевнено її гнуздати. Аж поки, крім варварського «зняття скальпу» із Замкової гори за наказом Петра І, щоб знищити саму згадку про княжу столицю, крім абсурдної, з огляду на особливості рельєфу, перебудови київських укріплень, — було задумано і масштабний, як на XVIII століття, проект «підкорення річки».\n\n\n(54–62) Коли 1712 року задля зручнішого проходження барок почали перекопувати Почайнинську косу, що захищала Поділ від великої води, старі кияни — від князівських нащадків до майстрових подолян — обурилися, протестували й чекали клекоту Либеді. Але яке було діло до старосвітських «малоруських пліток» і «забобоннихпротестів» тодішній київській колоніальній адміністрації! Можливо, також «купці» переконали… Що сталося потім — відомо: перерізану косу Дніпро згодом розмив, від Почайни залишилося кілька озер, і відтоді Поділ стало періодично заливати з чималими збитками, смертельними хворобами від розмитих старих комунікацій, куди потрапляли води з-під цвинтарів, і розмоканням від цієї «мертвої» води осель.\n\n\n(63–67) Як казали старі кияни, то кара й за наші гріхи, що не вберегли угіддя Либеді та свій предківський спадок від сваволі. Такі розмови я чула перед потопом 1970 року, коли залило значну частину Подолу, а вода в підвалах стояла подекуди років два. Бачити Либідь над Києвом не доводилося, однак сусідські родини про це розповідали.\n\n\n(68–75) Останній (1979 року) потоп у Києві я зустріла вже школяркою. Із групою художньої школи виїздила в Гідропарк на етюди і якось побачила великого птаха на малюнку іншої дівчинки — киянки в першому поколінні, котра не знала про віщунку Либідь. На запитання, що це за птах, колежанка відповіла, що бачила лебедя в небі, тож і відтворила сумлінно на ��апері. Наступним запитанням стало, чи птах кричав, на що була заперечна відповідь. Розповідь викладачки про птаха й можливе витлумачення його появи було сприйнято як гарну казку, однак незабаром пів-Гідропарку залило.\n\n\n(76–82) За старокиївським переказом, Либідь, яка мовчки пролітає над якоюсь київською місциною,— це вістка про півбіди, на відміну від гіршої ситуації, коли птах голосить. Якщо ж з’являється білим птахом у веселці — це провісник лагідної весни, коли вода до людей добра. Тоді кияни поспішали, поки веселка не погасне, набрати водиці з живого джерела: вона, осінена крилом Либеді, вважалася помічною багато в чому: проти хвороб; для дівчат, які нею вмивалися «на красу»; для «відливання» лиха від хати.\n\n\n(83–84) Дай, Боже, бачити тільки добрі знаки над нашими домівками, але для цього треба і не робити лиха самим, і не допускати його від інших.\n\n\n*За Ольгою Недавньою, газета «Дзеркало тижня», 897 слів*\n\n\nФразеологізмом у тексті є вислів", "answers": [{"marker": "А", "text": "на небо ніколи глянути (рядок 2)"}, {"marker": "Б", "text": "Перунові стріли (рядок 14)"}, {"marker": "В", "text": "стати грудьми (рядок 41)"}, {"marker": "Г", "text": "великий птах (рядок 69)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Містика київських потопів**\n\n\n(1–3) Чи хтось бачив, щоб над Києвом летів великий білий птах? Ні? Правда, небагато киян упізнали б лебедя. Більшості на небо ніколи й глянути. А я з дитинства пам’ятаю, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя старші сусідки.\n\n\n(4–6) Зараз мало хто в Києві знає, як це стосується можливого потопу. Звісно, прикмети тепер не завжди працюють, зважаючи на екологію та «вдосконалення» природи. Лише Господь достеменно знає, як воно буде кожного разу насправді.\n\n\n(7–16) А бувало по-всякому. Пам’ять поколінь донесла цікаві оповідки про те, як і чому заливало Київ; що віщувало шкоду від стихії та які містичні сили «відповідали» за провіщення чи відвернення лиха. У дитинстві я чула від мешканців київського Подолу все нові версії витівок Видибая — так називали Перуна, якого вкинули в Дніпро, коли хрестили киян. Що характерно, кияни зробили з нього не мстивого грізного діда, а віщуна, який міг допомогти. Скільки хлопчаків щоліта пірнало в районі Видубицького монастиря, скільки дітлахів нишпорило «печерами» в горі поруч, сподіваючись знайти золоті та срібні Перунові стріли! Навіть розповідали,що десь на горі жила ворожка, яка мала одну стрілу й використовувала її у своєму ремеслі. Однак усе ж не Видибай став провісником потопів.\n\n\n(17–24) Героїнею відповідних віщувань була Либідь, сестра засновників Києва. Саме вона, перевтілена в білого птаха, попереджала про небезпеку від води. За старокиївськими переказами, Либідь, явившись як птах, що голосить, могла попередити праведну душу навіть тоді, коли хтось замірявся закладати ��удинок на підземних плавунах. А таких територій над річкою Либідь і в інших київських закутках було чимало. Бідних киян — мешканців Либідських мочар — описав Іван Нечуй-Левицький у «Київських прохачах»: раніше на тамтешніх непевних ґрунтах тільки бідняки та прохачі й селилися.\n\n\n(25–28) Однак найбільше з тривогою та надією виглядали Либідь навесні, очікуючи водопілля. Деякі киянки навіть намагалися задобрити її, залишаючи гостинці в дуплах столітніх верб над водою. Душа княжни могла попередити і про біду, і про життєдайну воду.\n\n\n(29–34) А починалося все так: за переказом, сестра засновників Києва Либідь була жрицею богині водної стихії Дани. Письменниця Наталена Королева у своїх «Легендах старокиївських» згадує про це, однак наділяє долю князівни напруженим, фатальним драматизмом. Старі ж кияни були переконані, що жила князівна Либідь довго та щасливо, сповна виконала свою місію жриці, а по смерті залишилася берегинею-заступницею киян.\n\n\n(35–47) Цікаво, що певний час заступатися доводилося через дрібниці: хтось джерельце необачно замутив чи на річці насмітив. Але на початку смутних часів князівських незгод один із нащадків Ярославичів піддався на вмовляння купців трохи поглибити й розширити річку Почайну, щоб зручніше було підпливати важким суднам, переповненим крамом. Подейкується в переказі, що зробив він то за «мзду купецьку велику», бо хотів поставити собі новий терем. Пролетіла начебто тоді Либідь із жалібно-гнівним криком, і хазяйновиті кияни занепокоїлися, стали грудьми проти купців-зачинщиків і князя. І що ж: робіт з «удосконалення» Почайни не докінчили — відмовилися від «грішного діла». Судна тих купців потрощила буря на Дніпрі, яка невідомо звідки взялася серед погожого дня, а наступної весни сталося лихо на воді з кимось із князевих родичів. Сам же він залишився на весь вік зганьбленим і безталанним, бо обурені кияни прийшли з вилами під новий терем, що не пішов йому на користь…\n\n\n(48–53) «Екологічний урок» був засвоєний і замолений, тривалий час кияни не потерпали від води. Були навали й пожежі, але нікому й на думку не спадало змагатися з природою, самовпевнено її гнуздати. Аж поки, крім варварського «зняття скальпу» із Замкової гори за наказом Петра І, щоб знищити саму згадку про княжу столицю, крім абсурдної, з огляду на особливості рельєфу, перебудови київських укріплень, — було задумано і масштабний, як на XVIII століття, проект «підкорення річки».\n\n\n(54–62) Коли 1712 року задля зручнішого проходження барок почали перекопувати Почайнинську косу, що захищала Поділ від великої води, старі кияни — від князівських нащадків до майстрових подолян — обурилися, протестували й чекали клекоту Либеді. Але яке було діло до старосвітських «малоруських пліток» і «забобоннихпротестів» тодішній київській колоніальній адміністрації! Можливо, також «��упці» переконали… Що сталося потім — відомо: перерізану косу Дніпро згодом розмив, від Почайни залишилося кілька озер, і відтоді Поділ стало періодично заливати з чималими збитками, смертельними хворобами від розмитих старих комунікацій, куди потрапляли води з-під цвинтарів, і розмоканням від цієї «мертвої» води осель.\n\n\n(63–67) Як казали старі кияни, то кара й за наші гріхи, що не вберегли угіддя Либеді та свій предківський спадок від сваволі. Такі розмови я чула перед потопом 1970 року, коли залило значну частину Подолу, а вода в підвалах стояла подекуди років два. Бачити Либідь над Києвом не доводилося, однак сусідські родини про це розповідали.\n\n\n(68–75) Останній (1979 року) потоп у Києві я зустріла вже школяркою. Із групою художньої школи виїздила в Гідропарк на етюди і якось побачила великого птаха на малюнку іншої дівчинки — киянки в першому поколінні, котра не знала про віщунку Либідь. На запитання, що це за птах, колежанка відповіла, що бачила лебедя в небі, тож і відтворила сумлінно на папері. Наступним запитанням стало, чи птах кричав, на що була заперечна відповідь. Розповідь викладачки про птаха й можливе витлумачення його появи було сприйнято як гарну казку, однак незабаром пів-Гідропарку залило.\n\n\n(76–82) За старокиївським переказом, Либідь, яка мовчки пролітає над якоюсь київською місциною,— це вістка про півбіди, на відміну від гіршої ситуації, коли птах голосить. Якщо ж з’являється білим птахом у веселці — це провісник лагідної весни, коли вода до людей добра. Тоді кияни поспішали, поки веселка не погасне, набрати водиці з живого джерела: вона, осінена крилом Либеді, вважалася помічною багато в чому: проти хвороб; для дівчат, які нею вмивалися «на красу»; для «відливання» лиха від хати.\n\n\n(83–84) Дай, Боже, бачити тільки добрі знаки над нашими домівками, але для цього треба і не робити лиха самим, і не допускати його від інших.\n\n\n*За Ольгою Недавньою, газета «Дзеркало тижня», 897 слів*\n\n\nНазвою річки є в тексті слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "Либідь"}, {"marker": "Б", "text": "Видибай"}, {"marker": "В", "text": "Дана"}, {"marker": "Г", "text": "Перун"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Містика київських потопів**\n\n\n(1–3) Чи хтось бачив, щоб над Києвом летів великий білий птах? Ні? Правда, небагато киян упізнали б лебедя. Більшості на небо ніколи й глянути. А я з дитинства пам’ятаю, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя старші сусідки.\n\n\n(4–6) Зараз мало хто в Києві знає, як це стосується можливого потопу. Звісно, прикмети тепер не завжди працюють, зважаючи на екологію та «вдосконалення» природи. Лише Господь достеменно знає, як воно буде кожного разу насправді.\n\n\n(7–16) А бувало по-всякому. Пам’ять поколінь донесла цікаві оповідки про те, як і чому заливало Київ; що віщувало шкоду від стихії та які містичні сили «відповідали» за провіщення чи відвернення лиха. У дитинстві я чула від мешканців київського Подолу все нові версії витівок Видибая — так називали Перуна, якого вкинули в Дніпро, коли хрестили киян. Що характерно, кияни зробили з нього не мстивого грізного діда, а віщуна, який міг допомогти. Скільки хлопчаків щоліта пірнало в районі Видубицького монастиря, скільки дітлахів нишпорило «печерами» в горі поруч, сподіваючись знайти золоті та срібні Перунові стріли! Навіть розповідали,що десь на горі жила ворожка, яка мала одну стрілу й використовувала її у своєму ремеслі. Однак усе ж не Видибай став провісником потопів.\n\n\n(17–24) Героїнею відповідних віщувань була Либідь, сестра засновників Києва. Саме вона, перевтілена в білого птаха, попереджала про небезпеку від води. За старокиївськими переказами, Либідь, явившись як птах, що голосить, могла попередити праведну душу навіть тоді, коли хтось замірявся закладати будинок на підземних плавунах. А таких територій над річкою Либідь і в інших київських закутках було чимало. Бідних киян — мешканців Либідських мочар — описав Іван Нечуй-Левицький у «Київських прохачах»: раніше на тамтешніх непевних ґрунтах тільки бідняки та прохачі й селилися.\n\n\n(25–28) Однак найбільше з тривогою та надією виглядали Либідь навесні, очікуючи водопілля. Деякі киянки навіть намагалися задобрити її, залишаючи гостинці в дуплах столітніх верб над водою. Душа княжни могла попередити і про біду, і про життєдайну воду.\n\n\n(29–34) А починалося все так: за переказом, сестра засновників Києва Либідь була жрицею богині водної стихії Дани. Письменниця Наталена Королева у своїх «Легендах старокиївських» згадує про це, однак наділяє долю князівни напруженим, фатальним драматизмом. Старі ж кияни були переконані, що жила князівна Либідь довго та щасливо, сповна виконала свою місію жриці, а по смерті залишилася берегинею-заступницею киян.\n\n\n(35–47) Цікаво, що певний час заступатися доводилося через дрібниці: хтось джерельце необачно замутив чи на річці насмітив. Але на початку смутних часів князівських незгод один із нащадків Ярославичів піддався на вмовляння купців трохи поглибити й розширити річку Почайну, щоб зручніше було підпливати важким суднам, переповненим крамом. Подейкується в переказі, що зробив він то за «мзду купецьку велику», бо хотів поставити собі новий терем. Пролетіла начебто тоді Либідь із жалібно-гнівним криком, і хазяйновиті кияни занепокоїлися, стали грудьми проти купців-зачинщиків і князя. І що ж: робіт з «удосконалення» Почайни не докінчили — відмовилися від «грішного діла». Судна тих купців потрощила буря на Дніпрі, яка невідомо звідки взялася серед погожого дня, а наступної весни сталося лихо на воді з кимось із князевих родичів. Сам же він залишився на весь вік зганьбленим і безталанним, бо обурені кияни прийшли з вилами під новий терем, що не пішов йому на користь…\n\n\n(48–53) «Екологічний урок» був засвоєний і замолений, тривалий час кияни не потерпали від води. Були навали й пожежі, але нікому й на думку не спадало змагатися з природою, самовпевнено її гнуздати. Аж поки, крім варварського «зняття скальпу» із Замкової гори за наказом Петра І, щоб знищити саму згадку про княжу столицю, крім абсурдної, з огляду на особливості рельєфу, перебудови київських укріплень, — було задумано і масштабний, як на XVIII століття, проект «підкорення річки».\n\n\n(54–62) Коли 1712 року задля зручнішого проходження барок почали перекопувати Почайнинську косу, що захищала Поділ від великої води, старі кияни — від князівських нащадків до майстрових подолян — обурилися, протестували й чекали клекоту Либеді. Але яке було діло до старосвітських «малоруських пліток» і «забобоннихпротестів» тодішній київській колоніальній адміністрації! Можливо, також «купці» переконали… Що сталося потім — відомо: перерізану косу Дніпро згодом розмив, від Почайни залишилося кілька озер, і відтоді Поділ стало періодично заливати з чималими збитками, смертельними хворобами від розмитих старих комунікацій, куди потрапляли води з-під цвинтарів, і розмоканням від цієї «мертвої» води осель.\n\n\n(63–67) Як казали старі кияни, то кара й за наші гріхи, що не вберегли угіддя Либеді та свій предківський спадок від сваволі. Такі розмови я чула перед потопом 1970 року, коли залило значну частину Подолу, а вода в підвалах стояла подекуди років два. Бачити Либідь над Києвом не доводилося, однак сусідські родини про це розповідали.\n\n\n(68–75) Останній (1979 року) потоп у Києві я зустріла вже школяркою. Із групою художньої школи виїздила в Гідропарк на етюди і якось побачила великого птаха на малюнку іншої дівчинки — киянки в першому поколінні, котра не знала про віщунку Либідь. На запитання, що це за птах, колежанка відповіла, що бачила лебедя в небі, тож і відтворила сумлінно на папері. Наступним запитанням стало, чи птах кричав, на що була заперечна відповідь. Розповідь викладачки про птаха й можливе витлумачення його появи було сприйнято як гарну казку, однак незабаром пів-Гідропарку залило.\n\n\n(76–82) За старокиївським переказом, Либідь, яка мовчки пролітає над якоюсь київською місциною,— це вістка про півбіди, на відміну від гіршої ситуації, коли птах голосить. Якщо ж з’являється білим птахом у веселці — це провісник лагідної весни, коли вода до людей добра. Тоді кияни поспішали, поки веселка не погасне, набрати водиці з живого джерела: вона, осінена крилом Либеді, вважалася помічною багато в чому: проти хвороб; для дівчат, які нею вмивалися «на красу»; для «відливання» лиха від хати.\n\n\n(83–84) Дай, Боже, бачити тільки добрі знаки над нашими домівками, але для цього треба і не робити лиха самим, і не допускати його від інших.\n\n\n*За Ольгою Недавньою, газета «Дзеркало тижня», 897 слів*\n\n\nСинонімами до слова *гнуздати* (рядок 50) є всі слова, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "приборкувати"}, {"marker": "Б", "text": "затамовувати"}, {"marker": "В", "text": "упокорювати"}, {"marker": "Г", "text": "угамовувати"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Містика київських потопів**\n\n\n(1–3) Чи хтось бачив, щоб над Києвом летів великий білий птах? Ні? Правда, небагато киян упізнали б лебедя. Більшості на небо ніколи й глянути. А я з дитинства пам’ятаю, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя старші сусідки.\n\n\n(4–6) Зараз мало хто в Києві знає, як це стосується можливого потопу. Звісно, прикмети тепер не завжди працюють, зважаючи на екологію та «вдосконалення» природи. Лише Господь достеменно знає, як воно буде кожного разу насправді.\n\n\n(7–16) А бувало по-всякому. Пам’ять поколінь донесла цікаві оповідки про те, як і чому заливало Київ; що віщувало шкоду від стихії та які містичні сили «відповідали» за провіщення чи відвернення лиха. У дитинстві я чула від мешканців київського Подолу все нові версії витівок Видибая — так називали Перуна, якого вкинули в Дніпро, коли хрестили киян. Що характерно, кияни зробили з нього не мстивого грізного діда, а віщуна, який міг допомогти. Скільки хлопчаків щоліта пірнало в районі Видубицького монастиря, скільки дітлахів нишпорило «печерами» в горі поруч, сподіваючись знайти золоті та срібні Перунові стріли! Навіть розповідали,що десь на горі жила ворожка, яка мала одну стрілу й використовувала її у своєму ремеслі. Однак усе ж не Видибай став провісником потопів.\n\n\n(17–24) Героїнею відповідних віщувань була Либідь, сестра засновників Києва. Саме вона, перевтілена в білого птаха, попереджала про небезпеку від води. За старокиївськими переказами, Либідь, явившись як птах, що голосить, могла попередити праведну душу навіть тоді, коли хтось замірявся закладати будинок на підземних плавунах. А таких територій над річкою Либідь і в інших київських закутках було чимало. Бідних киян — мешканців Либідських мочар — описав Іван Нечуй-Левицький у «Київських прохачах»: раніше на тамтешніх непевних ґрунтах тільки бідняки та прохачі й селилися.\n\n\n(25–28) Однак найбільше з тривогою та надією виглядали Либідь навесні, очікуючи водопілля. Деякі киянки навіть намагалися задобрити її, залишаючи гостинці в дуплах столітніх верб над водою. Душа княжни могла попередити і про біду, і про життєдайну воду.\n\n\n(29–34) А починалося все так: за переказом, сестра засновників Києва Либідь була жрицею богині водної стихії Дани. Письменниця Наталена Королева у своїх «Легендах старокиївських» згадує про це, однак наділяє долю князівни напруженим, фатальним драматизмом. Старі ж кияни були переконані, що жила князівна Либідь довго та щасливо, сповна виконала свою місію жриці, а по смерті залишилася берегинею-заступницею киян.\n\n\n(35–47) Цікаво, що певний час заступатися доводилося через дрібниці: хтось джерельце необачно замутив чи на річці насмітив. Але на початку смутних часів князівських незгод один із нащадків Ярославичів піддався на вмовляння купців трохи поглибити й розширити річку Почайну, щоб зручніше було підпливати важким суднам, переповненим крамом. Подейкується в переказі, що зробив він то за «мзду купецьку велику», бо хотів поставити собі новий терем. Пролетіла начебто тоді Либідь із жалібно-гнівним криком, і хазяйновиті кияни занепокоїлися, стали грудьми проти купців-зачинщиків і князя. І що ж: робіт з «удосконалення» Почайни не докінчили — відмовилися від «грішного діла». Судна тих купців потрощила буря на Дніпрі, яка невідомо звідки взялася серед погожого дня, а наступної весни сталося лихо на воді з кимось із князевих родичів. Сам же він залишився на весь вік зганьбленим і безталанним, бо обурені кияни прийшли з вилами під новий терем, що не пішов йому на користь…\n\n\n(48–53) «Екологічний урок» був засвоєний і замолений, тривалий час кияни не потерпали від води. Були навали й пожежі, але нікому й на думку не спадало змагатися з природою, самовпевнено її гнуздати. Аж поки, крім варварського «зняття скальпу» із Замкової гори за наказом Петра І, щоб знищити саму згадку про княжу столицю, крім абсурдної, з огляду на особливості рельєфу, перебудови київських укріплень, — було задумано і масштабний, як на XVIII століття, проект «підкорення річки».\n\n\n(54–62) Коли 1712 року задля зручнішого проходження барок почали перекопувати Почайнинську косу, що захищала Поділ від великої води, старі кияни — від князівських нащадків до майстрових подолян — обурилися, протестували й чекали клекоту Либеді. Але яке було діло до старосвітських «малоруських пліток» і «забобоннихпротестів» тодішній київській колоніальній адміністрації! Можливо, також «купці» переконали… Що сталося потім — відомо: перерізану косу Дніпро згодом розмив, від Почайни залишилося кілька озер, і відтоді Поділ стало періодично заливати з чималими збитками, смертельними хворобами від розмитих старих комунікацій, куди потрапляли води з-під цвинтарів, і розмоканням від цієї «мертвої» води осель.\n\n\n(63–67) Як казали старі кияни, то кара й за наші гріхи, що не вберегли угіддя Либеді та свій предківський спадок від сваволі. Такі розмови я чула перед потопом 1970 року, коли залило значну частину Подолу, а вода в підвалах стояла подекуди років два. Бачити Либідь над Києвом не доводилося, однак сусідські родини про це розповідали.\n\n\n(68–75) Останній (1979 року) потоп у Києві я зустріла вже школяркою. Із групою художньої школи виїздила в Гідропарк на етюди і якось побачила великого птаха на малюнку іншої дівчинки — киянки в першому поколінні, котра не знала про віщунку Либідь. Н�� запитання, що це за птах, колежанка відповіла, що бачила лебедя в небі, тож і відтворила сумлінно на папері. Наступним запитанням стало, чи птах кричав, на що була заперечна відповідь. Розповідь викладачки про птаха й можливе витлумачення його появи було сприйнято як гарну казку, однак незабаром пів-Гідропарку залило.\n\n\n(76–82) За старокиївським переказом, Либідь, яка мовчки пролітає над якоюсь київською місциною,— це вістка про півбіди, на відміну від гіршої ситуації, коли птах голосить. Якщо ж з’являється білим птахом у веселці — це провісник лагідної весни, коли вода до людей добра. Тоді кияни поспішали, поки веселка не погасне, набрати водиці з живого джерела: вона, осінена крилом Либеді, вважалася помічною багато в чому: проти хвороб; для дівчат, які нею вмивалися «на красу»; для «відливання» лиха від хати.\n\n\n(83–84) Дай, Боже, бачити тільки добрі знаки над нашими домівками, але для цього треба і не робити лиха самим, і не допускати його від інших.\n\n\n*За Ольгою Недавньою, газета «Дзеркало тижня», 897 слів*\n\n\nТрагічною була доля князівни Либеді за версією", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ольги Недавньої"}, {"marker": "Б", "text": "Івана-Нечуя-Левицького"}, {"marker": "В", "text": "Наталени Королевої"}, {"marker": "Г", "text": "старокиївських переказів"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Містика київських потопів**\n\n\n(1–3) Чи хтось бачив, щоб над Києвом летів великий білий птах? Ні? Правда, небагато киян упізнали б лебедя. Більшості на небо ніколи й глянути. А я з дитинства пам’ятаю, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя старші сусідки.\n\n\n(4–6) Зараз мало хто в Києві знає, як це стосується можливого потопу. Звісно, прикмети тепер не завжди працюють, зважаючи на екологію та «вдосконалення» природи. Лише Господь достеменно знає, як воно буде кожного разу насправді.\n\n\n(7–16) А бувало по-всякому. Пам’ять поколінь донесла цікаві оповідки про те, як і чому заливало Київ; що віщувало шкоду від стихії та які містичні сили «відповідали» за провіщення чи відвернення лиха. У дитинстві я чула від мешканців київського Подолу все нові версії витівок Видибая — так називали Перуна, якого вкинули в Дніпро, коли хрестили киян. Що характерно, кияни зробили з нього не мстивого грізного діда, а віщуна, який міг допомогти. Скільки хлопчаків щоліта пірнало в районі Видубицького монастиря, скільки дітлахів нишпорило «печерами» в горі поруч, сподіваючись знайти золоті та срібні Перунові стріли! Навіть розповідали,що десь на горі жила ворожка, яка мала одну стрілу й використовувала її у своєму ремеслі. Однак усе ж не Видибай став провісником потопів.\n\n\n(17–24) Героїнею відповідних віщувань була Либідь, сестра засновників Києва. Саме вона, перевтілена в білого птаха, попереджала про небезпеку від води. За старокиївськими переказами, Либідь, явивши��ь як птах, що голосить, могла попередити праведну душу навіть тоді, коли хтось замірявся закладати будинок на підземних плавунах. А таких територій над річкою Либідь і в інших київських закутках було чимало. Бідних киян — мешканців Либідських мочар — описав Іван Нечуй-Левицький у «Київських прохачах»: раніше на тамтешніх непевних ґрунтах тільки бідняки та прохачі й селилися.\n\n\n(25–28) Однак найбільше з тривогою та надією виглядали Либідь навесні, очікуючи водопілля. Деякі киянки навіть намагалися задобрити її, залишаючи гостинці в дуплах столітніх верб над водою. Душа княжни могла попередити і про біду, і про життєдайну воду.\n\n\n(29–34) А починалося все так: за переказом, сестра засновників Києва Либідь була жрицею богині водної стихії Дани. Письменниця Наталена Королева у своїх «Легендах старокиївських» згадує про це, однак наділяє долю князівни напруженим, фатальним драматизмом. Старі ж кияни були переконані, що жила князівна Либідь довго та щасливо, сповна виконала свою місію жриці, а по смерті залишилася берегинею-заступницею киян.\n\n\n(35–47) Цікаво, що певний час заступатися доводилося через дрібниці: хтось джерельце необачно замутив чи на річці насмітив. Але на початку смутних часів князівських незгод один із нащадків Ярославичів піддався на вмовляння купців трохи поглибити й розширити річку Почайну, щоб зручніше було підпливати важким суднам, переповненим крамом. Подейкується в переказі, що зробив він то за «мзду купецьку велику», бо хотів поставити собі новий терем. Пролетіла начебто тоді Либідь із жалібно-гнівним криком, і хазяйновиті кияни занепокоїлися, стали грудьми проти купців-зачинщиків і князя. І що ж: робіт з «удосконалення» Почайни не докінчили — відмовилися від «грішного діла». Судна тих купців потрощила буря на Дніпрі, яка невідомо звідки взялася серед погожого дня, а наступної весни сталося лихо на воді з кимось із князевих родичів. Сам же він залишився на весь вік зганьбленим і безталанним, бо обурені кияни прийшли з вилами під новий терем, що не пішов йому на користь…\n\n\n(48–53) «Екологічний урок» був засвоєний і замолений, тривалий час кияни не потерпали від води. Були навали й пожежі, але нікому й на думку не спадало змагатися з природою, самовпевнено її гнуздати. Аж поки, крім варварського «зняття скальпу» із Замкової гори за наказом Петра І, щоб знищити саму згадку про княжу столицю, крім абсурдної, з огляду на особливості рельєфу, перебудови київських укріплень, — було задумано і масштабний, як на XVIII століття, проект «підкорення річки».\n\n\n(54–62) Коли 1712 року задля зручнішого проходження барок почали перекопувати Почайнинську косу, що захищала Поділ від великої води, старі кияни — від князівських нащадків до майстрових подолян — обурилися, протестували й чекали клекоту Либеді. Але яке було діло до старосвітських «малоруськи�� пліток» і «забобоннихпротестів» тодішній київській колоніальній адміністрації! Можливо, також «купці» переконали… Що сталося потім — відомо: перерізану косу Дніпро згодом розмив, від Почайни залишилося кілька озер, і відтоді Поділ стало періодично заливати з чималими збитками, смертельними хворобами від розмитих старих комунікацій, куди потрапляли води з-під цвинтарів, і розмоканням від цієї «мертвої» води осель.\n\n\n(63–67) Як казали старі кияни, то кара й за наші гріхи, що не вберегли угіддя Либеді та свій предківський спадок від сваволі. Такі розмови я чула перед потопом 1970 року, коли залило значну частину Подолу, а вода в підвалах стояла подекуди років два. Бачити Либідь над Києвом не доводилося, однак сусідські родини про це розповідали.\n\n\n(68–75) Останній (1979 року) потоп у Києві я зустріла вже школяркою. Із групою художньої школи виїздила в Гідропарк на етюди і якось побачила великого птаха на малюнку іншої дівчинки — киянки в першому поколінні, котра не знала про віщунку Либідь. На запитання, що це за птах, колежанка відповіла, що бачила лебедя в небі, тож і відтворила сумлінно на папері. Наступним запитанням стало, чи птах кричав, на що була заперечна відповідь. Розповідь викладачки про птаха й можливе витлумачення його появи було сприйнято як гарну казку, однак незабаром пів-Гідропарку залило.\n\n\n(76–82) За старокиївським переказом, Либідь, яка мовчки пролітає над якоюсь київською місциною,— це вістка про півбіди, на відміну від гіршої ситуації, коли птах голосить. Якщо ж з’являється білим птахом у веселці — це провісник лагідної весни, коли вода до людей добра. Тоді кияни поспішали, поки веселка не погасне, набрати водиці з живого джерела: вона, осінена крилом Либеді, вважалася помічною багато в чому: проти хвороб; для дівчат, які нею вмивалися «на красу»; для «відливання» лиха від хати.\n\n\n(83–84) Дай, Боже, бачити тільки добрі знаки над нашими домівками, але для цього треба і не робити лиха самим, і не допускати його від інших.\n\n\n*За Ольгою Недавньою, газета «Дзеркало тижня», 897 слів*\n\n\nЗасобом міжфразового зв’язку четвертого та п’ятого речень тексту (рядок 2) є", "answers": [{"marker": "А", "text": "сполучник"}, {"marker": "Б", "text": "займенник"}, {"marker": "В", "text": "синоніми"}, {"marker": "Г", "text": "лексичний повтор"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Містика київських потопів**\n\n\n(1–3) Чи хтось бачив, щоб над Києвом летів великий білий птах? Ні? Правда, небагато киян упізнали б лебедя. Більшості на небо ніколи й глянути. А я з дитинства пам’ятаю, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя старші сусідки.\n\n\n(4–6) Зараз мало хто в Києві знає, як це стосується можливого потопу. Звісно, прикмети тепер не завжди працюють, зважаючи на екологію та «вдосконалення» природи. Лише Господь достеменно знає, як воно буде кожного разу насправді.\n\n\n(7–16) А бувало по-всякому. Пам’ять поколінь донесла цікаві оповідки про те, як і чому заливало Київ; що віщувало шкоду від стихії та які містичні сили «відповідали» за провіщення чи відвернення лиха. У дитинстві я чула від мешканців київського Подолу все нові версії витівок Видибая — так називали Перуна, якого вкинули в Дніпро, коли хрестили киян. Що характерно, кияни зробили з нього не мстивого грізного діда, а віщуна, який міг допомогти. Скільки хлопчаків щоліта пірнало в районі Видубицького монастиря, скільки дітлахів нишпорило «печерами» в горі поруч, сподіваючись знайти золоті та срібні Перунові стріли! Навіть розповідали,що десь на горі жила ворожка, яка мала одну стрілу й використовувала її у своєму ремеслі. Однак усе ж не Видибай став провісником потопів.\n\n\n(17–24) Героїнею відповідних віщувань була Либідь, сестра засновників Києва. Саме вона, перевтілена в білого птаха, попереджала про небезпеку від води. За старокиївськими переказами, Либідь, явившись як птах, що голосить, могла попередити праведну душу навіть тоді, коли хтось замірявся закладати будинок на підземних плавунах. А таких територій над річкою Либідь і в інших київських закутках було чимало. Бідних киян — мешканців Либідських мочар — описав Іван Нечуй-Левицький у «Київських прохачах»: раніше на тамтешніх непевних ґрунтах тільки бідняки та прохачі й селилися.\n\n\n(25–28) Однак найбільше з тривогою та надією виглядали Либідь навесні, очікуючи водопілля. Деякі киянки навіть намагалися задобрити її, залишаючи гостинці в дуплах столітніх верб над водою. Душа княжни могла попередити і про біду, і про життєдайну воду.\n\n\n(29–34) А починалося все так: за переказом, сестра засновників Києва Либідь була жрицею богині водної стихії Дани. Письменниця Наталена Королева у своїх «Легендах старокиївських» згадує про це, однак наділяє долю князівни напруженим, фатальним драматизмом. Старі ж кияни були переконані, що жила князівна Либідь довго та щасливо, сповна виконала свою місію жриці, а по смерті залишилася берегинею-заступницею киян.\n\n\n(35–47) Цікаво, що певний час заступатися доводилося через дрібниці: хтось джерельце необачно замутив чи на річці насмітив. Але на початку смутних часів князівських незгод один із нащадків Ярославичів піддався на вмовляння купців трохи поглибити й розширити річку Почайну, щоб зручніше було підпливати важким суднам, переповненим крамом. Подейкується в переказі, що зробив він то за «мзду купецьку велику», бо хотів поставити собі новий терем. Пролетіла начебто тоді Либідь із жалібно-гнівним криком, і хазяйновиті кияни занепокоїлися, стали грудьми проти купців-зачинщиків і князя. І що ж: робіт з «удосконалення» Почайни не докінчили — відмовилися від «грішного діла». Судна тих купців потрощила буря на Дніпрі, яка невідомо звідки взялася серед пог��жого дня, а наступної весни сталося лихо на воді з кимось із князевих родичів. Сам же він залишився на весь вік зганьбленим і безталанним, бо обурені кияни прийшли з вилами під новий терем, що не пішов йому на користь…\n\n\n(48–53) «Екологічний урок» був засвоєний і замолений, тривалий час кияни не потерпали від води. Були навали й пожежі, але нікому й на думку не спадало змагатися з природою, самовпевнено її гнуздати. Аж поки, крім варварського «зняття скальпу» із Замкової гори за наказом Петра І, щоб знищити саму згадку про княжу столицю, крім абсурдної, з огляду на особливості рельєфу, перебудови київських укріплень, — було задумано і масштабний, як на XVIII століття, проект «підкорення річки».\n\n\n(54–62) Коли 1712 року задля зручнішого проходження барок почали перекопувати Почайнинську косу, що захищала Поділ від великої води, старі кияни — від князівських нащадків до майстрових подолян — обурилися, протестували й чекали клекоту Либеді. Але яке було діло до старосвітських «малоруських пліток» і «забобоннихпротестів» тодішній київській колоніальній адміністрації! Можливо, також «купці» переконали… Що сталося потім — відомо: перерізану косу Дніпро згодом розмив, від Почайни залишилося кілька озер, і відтоді Поділ стало періодично заливати з чималими збитками, смертельними хворобами від розмитих старих комунікацій, куди потрапляли води з-під цвинтарів, і розмоканням від цієї «мертвої» води осель.\n\n\n(63–67) Як казали старі кияни, то кара й за наші гріхи, що не вберегли угіддя Либеді та свій предківський спадок від сваволі. Такі розмови я чула перед потопом 1970 року, коли залило значну частину Подолу, а вода в підвалах стояла подекуди років два. Бачити Либідь над Києвом не доводилося, однак сусідські родини про це розповідали.\n\n\n(68–75) Останній (1979 року) потоп у Києві я зустріла вже школяркою. Із групою художньої школи виїздила в Гідропарк на етюди і якось побачила великого птаха на малюнку іншої дівчинки — киянки в першому поколінні, котра не знала про віщунку Либідь. На запитання, що це за птах, колежанка відповіла, що бачила лебедя в небі, тож і відтворила сумлінно на папері. Наступним запитанням стало, чи птах кричав, на що була заперечна відповідь. Розповідь викладачки про птаха й можливе витлумачення його появи було сприйнято як гарну казку, однак незабаром пів-Гідропарку залило.\n\n\n(76–82) За старокиївським переказом, Либідь, яка мовчки пролітає над якоюсь київською місциною,— це вістка про півбіди, на відміну від гіршої ситуації, коли птах голосить. Якщо ж з’являється білим птахом у веселці — це провісник лагідної весни, коли вода до людей добра. Тоді кияни поспішали, поки веселка не погасне, набрати водиці з живого джерела: вона, осінена крилом Либеді, вважалася помічною багато в чому: проти хвороб; для дівчат, які нею вмивалися «на красу»; для «відливання» ли��а від хати.\n\n\n(83–84) Дай, Боже, бачити тільки добрі знаки над нашими домівками, але для цього треба і не робити лиха самим, і не допускати його від інших.\n\n\n*За Ольгою Недавньою, газета «Дзеркало тижня», 897 слів*\n\n\nУ тексті немає мікротеми", "answers": [{"marker": "А", "text": "заснування Києва"}, {"marker": "Б", "text": "болотисті місцини в Києві"}, {"marker": "В", "text": "зникнення річки Почайни"}, {"marker": "Г", "text": "добрі віщування Либеді"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Містика київських потопів**\n\n\n(1–3) Чи хтось бачив, щоб над Києвом летів великий білий птах? Ні? Правда, небагато киян упізнали б лебедя. Більшості на небо ніколи й глянути. А я з дитинства пам’ятаю, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя старші сусідки.\n\n\n(4–6) Зараз мало хто в Києві знає, як це стосується можливого потопу. Звісно, прикмети тепер не завжди працюють, зважаючи на екологію та «вдосконалення» природи. Лише Господь достеменно знає, як воно буде кожного разу насправді.\n\n\n(7–16) А бувало по-всякому. Пам’ять поколінь донесла цікаві оповідки про те, як і чому заливало Київ; що віщувало шкоду від стихії та які містичні сили «відповідали» за провіщення чи відвернення лиха. У дитинстві я чула від мешканців київського Подолу все нові версії витівок Видибая — так називали Перуна, якого вкинули в Дніпро, коли хрестили киян. Що характерно, кияни зробили з нього не мстивого грізного діда, а віщуна, який міг допомогти. Скільки хлопчаків щоліта пірнало в районі Видубицького монастиря, скільки дітлахів нишпорило «печерами» в горі поруч, сподіваючись знайти золоті та срібні Перунові стріли! Навіть розповідали,що десь на горі жила ворожка, яка мала одну стрілу й використовувала її у своєму ремеслі. Однак усе ж не Видибай став провісником потопів.\n\n\n(17–24) Героїнею відповідних віщувань була Либідь, сестра засновників Києва. Саме вона, перевтілена в білого птаха, попереджала про небезпеку від води. За старокиївськими переказами, Либідь, явившись як птах, що голосить, могла попередити праведну душу навіть тоді, коли хтось замірявся закладати будинок на підземних плавунах. А таких територій над річкою Либідь і в інших київських закутках було чимало. Бідних киян — мешканців Либідських мочар — описав Іван Нечуй-Левицький у «Київських прохачах»: раніше на тамтешніх непевних ґрунтах тільки бідняки та прохачі й селилися.\n\n\n(25–28) Однак найбільше з тривогою та надією виглядали Либідь навесні, очікуючи водопілля. Деякі киянки навіть намагалися задобрити її, залишаючи гостинці в дуплах столітніх верб над водою. Душа княжни могла попередити і про біду, і про життєдайну воду.\n\n\n(29–34) А починалося все так: за переказом, сестра засновників Києва Либідь була жрицею богині водної стихії Дани. Письменниця Наталена Королева у своїх «Легендах старокиївських» згадує ��ро це, однак наділяє долю князівни напруженим, фатальним драматизмом. Старі ж кияни були переконані, що жила князівна Либідь довго та щасливо, сповна виконала свою місію жриці, а по смерті залишилася берегинею-заступницею киян.\n\n\n(35–47) Цікаво, що певний час заступатися доводилося через дрібниці: хтось джерельце необачно замутив чи на річці насмітив. Але на початку смутних часів князівських незгод один із нащадків Ярославичів піддався на вмовляння купців трохи поглибити й розширити річку Почайну, щоб зручніше було підпливати важким суднам, переповненим крамом. Подейкується в переказі, що зробив він то за «мзду купецьку велику», бо хотів поставити собі новий терем. Пролетіла начебто тоді Либідь із жалібно-гнівним криком, і хазяйновиті кияни занепокоїлися, стали грудьми проти купців-зачинщиків і князя. І що ж: робіт з «удосконалення» Почайни не докінчили — відмовилися від «грішного діла». Судна тих купців потрощила буря на Дніпрі, яка невідомо звідки взялася серед погожого дня, а наступної весни сталося лихо на воді з кимось із князевих родичів. Сам же він залишився на весь вік зганьбленим і безталанним, бо обурені кияни прийшли з вилами під новий терем, що не пішов йому на користь…\n\n\n(48–53) «Екологічний урок» був засвоєний і замолений, тривалий час кияни не потерпали від води. Були навали й пожежі, але нікому й на думку не спадало змагатися з природою, самовпевнено її гнуздати. Аж поки, крім варварського «зняття скальпу» із Замкової гори за наказом Петра І, щоб знищити саму згадку про княжу столицю, крім абсурдної, з огляду на особливості рельєфу, перебудови київських укріплень, — було задумано і масштабний, як на XVIII століття, проект «підкорення річки».\n\n\n(54–62) Коли 1712 року задля зручнішого проходження барок почали перекопувати Почайнинську косу, що захищала Поділ від великої води, старі кияни — від князівських нащадків до майстрових подолян — обурилися, протестували й чекали клекоту Либеді. Але яке було діло до старосвітських «малоруських пліток» і «забобоннихпротестів» тодішній київській колоніальній адміністрації! Можливо, також «купці» переконали… Що сталося потім — відомо: перерізану косу Дніпро згодом розмив, від Почайни залишилося кілька озер, і відтоді Поділ стало періодично заливати з чималими збитками, смертельними хворобами від розмитих старих комунікацій, куди потрапляли води з-під цвинтарів, і розмоканням від цієї «мертвої» води осель.\n\n\n(63–67) Як казали старі кияни, то кара й за наші гріхи, що не вберегли угіддя Либеді та свій предківський спадок від сваволі. Такі розмови я чула перед потопом 1970 року, коли залило значну частину Подолу, а вода в підвалах стояла подекуди років два. Бачити Либідь над Києвом не доводилося, однак сусідські родини про це розповідали.\n\n\n(68–75) Останній (1979 року) потоп у Києві я зустріла вже школяркою. Із гр��пою художньої школи виїздила в Гідропарк на етюди і якось побачила великого птаха на малюнку іншої дівчинки — киянки в першому поколінні, котра не знала про віщунку Либідь. На запитання, що це за птах, колежанка відповіла, що бачила лебедя в небі, тож і відтворила сумлінно на папері. Наступним запитанням стало, чи птах кричав, на що була заперечна відповідь. Розповідь викладачки про птаха й можливе витлумачення його появи було сприйнято як гарну казку, однак незабаром пів-Гідропарку залило.\n\n\n(76–82) За старокиївським переказом, Либідь, яка мовчки пролітає над якоюсь київською місциною,— це вістка про півбіди, на відміну від гіршої ситуації, коли птах голосить. Якщо ж з’являється білим птахом у веселці — це провісник лагідної весни, коли вода до людей добра. Тоді кияни поспішали, поки веселка не погасне, набрати водиці з живого джерела: вона, осінена крилом Либеді, вважалася помічною багато в чому: проти хвороб; для дівчат, які нею вмивалися «на красу»; для «відливання» лиха від хати.\n\n\n(83–84) Дай, Боже, бачити тільки добрі знаки над нашими домівками, але для цього треба і не робити лиха самим, і не допускати його від інших.\n\n\n*За Ольгою Недавньою, газета «Дзеркало тижня», 897 слів*\n\n\nСтиль тексту –", "answers": [{"marker": "А", "text": "науковий"}, {"marker": "Б", "text": "розмовний"}, {"marker": "В", "text": "конфесійний"}, {"marker": "Г", "text": "публіцистичний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Містика київських потопів**\n\n\n(1–3) Чи хтось бачив, щоб над Києвом летів великий білий птах? Ні? Правда, небагато киян упізнали б лебедя. Більшості на небо ніколи й глянути. А я з дитинства пам’ятаю, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя старші сусідки.\n\n\n(4–6) Зараз мало хто в Києві знає, як це стосується можливого потопу. Звісно, прикмети тепер не завжди працюють, зважаючи на екологію та «вдосконалення» природи. Лише Господь достеменно знає, як воно буде кожного разу насправді.\n\n\n(7–16) А бувало по-всякому. Пам’ять поколінь донесла цікаві оповідки про те, як і чому заливало Київ; що віщувало шкоду від стихії та які містичні сили «відповідали» за провіщення чи відвернення лиха. У дитинстві я чула від мешканців київського Подолу все нові версії витівок Видибая — так називали Перуна, якого вкинули в Дніпро, коли хрестили киян. Що характерно, кияни зробили з нього не мстивого грізного діда, а віщуна, який міг допомогти. Скільки хлопчаків щоліта пірнало в районі Видубицького монастиря, скільки дітлахів нишпорило «печерами» в горі поруч, сподіваючись знайти золоті та срібні Перунові стріли! Навіть розповідали,що десь на горі жила ворожка, яка мала одну стрілу й використовувала її у своєму ремеслі. Однак усе ж не Видибай став провісником потопів.\n\n\n(17–24) Героїнею відповідних віщувань була Либідь, сестра засновників Києва. Саме вона, перевтілена в білого птаха, попереджала про небезпеку від води. За старокиївськими переказами, Либідь, явившись як птах, що голосить, могла попередити праведну душу навіть тоді, коли хтось замірявся закладати будинок на підземних плавунах. А таких територій над річкою Либідь і в інших київських закутках було чимало. Бідних киян — мешканців Либідських мочар — описав Іван Нечуй-Левицький у «Київських прохачах»: раніше на тамтешніх непевних ґрунтах тільки бідняки та прохачі й селилися.\n\n\n(25–28) Однак найбільше з тривогою та надією виглядали Либідь навесні, очікуючи водопілля. Деякі киянки навіть намагалися задобрити її, залишаючи гостинці в дуплах столітніх верб над водою. Душа княжни могла попередити і про біду, і про життєдайну воду.\n\n\n(29–34) А починалося все так: за переказом, сестра засновників Києва Либідь була жрицею богині водної стихії Дани. Письменниця Наталена Королева у своїх «Легендах старокиївських» згадує про це, однак наділяє долю князівни напруженим, фатальним драматизмом. Старі ж кияни були переконані, що жила князівна Либідь довго та щасливо, сповна виконала свою місію жриці, а по смерті залишилася берегинею-заступницею киян.\n\n\n(35–47) Цікаво, що певний час заступатися доводилося через дрібниці: хтось джерельце необачно замутив чи на річці насмітив. Але на початку смутних часів князівських незгод один із нащадків Ярославичів піддався на вмовляння купців трохи поглибити й розширити річку Почайну, щоб зручніше було підпливати важким суднам, переповненим крамом. Подейкується в переказі, що зробив він то за «мзду купецьку велику», бо хотів поставити собі новий терем. Пролетіла начебто тоді Либідь із жалібно-гнівним криком, і хазяйновиті кияни занепокоїлися, стали грудьми проти купців-зачинщиків і князя. І що ж: робіт з «удосконалення» Почайни не докінчили — відмовилися від «грішного діла». Судна тих купців потрощила буря на Дніпрі, яка невідомо звідки взялася серед погожого дня, а наступної весни сталося лихо на воді з кимось із князевих родичів. Сам же він залишився на весь вік зганьбленим і безталанним, бо обурені кияни прийшли з вилами під новий терем, що не пішов йому на користь…\n\n\n(48–53) «Екологічний урок» був засвоєний і замолений, тривалий час кияни не потерпали від води. Були навали й пожежі, але нікому й на думку не спадало змагатися з природою, самовпевнено її гнуздати. Аж поки, крім варварського «зняття скальпу» із Замкової гори за наказом Петра І, щоб знищити саму згадку про княжу столицю, крім абсурдної, з огляду на особливості рельєфу, перебудови київських укріплень, — було задумано і масштабний, як на XVIII століття, проект «підкорення річки».\n\n\n(54–62) Коли 1712 року задля зручнішого проходження барок почали перекопувати Почайнинську косу, що захищала Поділ від великої води, старі кияни — від князівських нащадків до майстрових по��олян — обурилися, протестували й чекали клекоту Либеді. Але яке було діло до старосвітських «малоруських пліток» і «забобоннихпротестів» тодішній київській колоніальній адміністрації! Можливо, також «купці» переконали… Що сталося потім — відомо: перерізану косу Дніпро згодом розмив, від Почайни залишилося кілька озер, і відтоді Поділ стало періодично заливати з чималими збитками, смертельними хворобами від розмитих старих комунікацій, куди потрапляли води з-під цвинтарів, і розмоканням від цієї «мертвої» води осель.\n\n\n(63–67) Як казали старі кияни, то кара й за наші гріхи, що не вберегли угіддя Либеді та свій предківський спадок від сваволі. Такі розмови я чула перед потопом 1970 року, коли залило значну частину Подолу, а вода в підвалах стояла подекуди років два. Бачити Либідь над Києвом не доводилося, однак сусідські родини про це розповідали.\n\n\n(68–75) Останній (1979 року) потоп у Києві я зустріла вже школяркою. Із групою художньої школи виїздила в Гідропарк на етюди і якось побачила великого птаха на малюнку іншої дівчинки — киянки в першому поколінні, котра не знала про віщунку Либідь. На запитання, що це за птах, колежанка відповіла, що бачила лебедя в небі, тож і відтворила сумлінно на папері. Наступним запитанням стало, чи птах кричав, на що була заперечна відповідь. Розповідь викладачки про птаха й можливе витлумачення його появи було сприйнято як гарну казку, однак незабаром пів-Гідропарку залило.\n\n\n(76–82) За старокиївським переказом, Либідь, яка мовчки пролітає над якоюсь київською місциною,— це вістка про півбіди, на відміну від гіршої ситуації, коли птах голосить. Якщо ж з’являється білим птахом у веселці — це провісник лагідної весни, коли вода до людей добра. Тоді кияни поспішали, поки веселка не погасне, набрати водиці з живого джерела: вона, осінена крилом Либеді, вважалася помічною багато в чому: проти хвороб; для дівчат, які нею вмивалися «на красу»; для «відливання» лиха від хати.\n\n\n(83–84) Дай, Боже, бачити тільки добрі знаки над нашими домівками, але для цього треба і не робити лиха самим, і не допускати його від інших.\n\n\n*За Ольгою Недавньою, газета «Дзеркало тижня», 897 слів*\n\n\nЖанр тексту –", "answers": [{"marker": "А", "text": "легенда"}, {"marker": "Б", "text": "оповідання"}, {"marker": "В", "text": "новела"}, {"marker": "Г", "text": "стаття"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Рядки «Ой щоб слава не пропала / Поміж козаками» є в", "answers": [{"marker": "А", "text": "соціально-побутовій пісні"}, {"marker": "Б", "text": "історичній пісні"}, {"marker": "В", "text": "календарно-обрядовій пісні"}, {"marker": "Г", "text": "народній баладі"}, {"marker": "Д", "text": "думі"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Затемнення сонця спостерігають персонажі твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Слово про похід Ігорів»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Г", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Д", "text": "«Жовтий князь»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд», - сказав Микола Костомаров про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Вишенського"}, {"marker": "В", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "Григорія Сковороду"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Франка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Сама заробляє собі на прожиття; вірно чекає хлопця, якого кохає; має природний розум, кмітливість; готова до самопожертви заради матері» — це характеристика", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лесі ( «Чорна рада»)"}, {"marker": "Б", "text": "Мелашки («Кайдашева сім’я»)"}, {"marker": "В", "text": "Килини («Лісова пісня»)"}, {"marker": "Г", "text": "Галі («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)"}, {"marker": "Д", "text": "Наталки («Наталка Полтавка»)"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Нехай знають і наших! Бо є такі люди, що говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне», - пише автор у передмові до свого твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "“Маруся”"}, {"marker": "Б", "text": "“Інститутка”"}, {"marker": "В", "text": "“Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": "“Людина”"}, {"marker": "Д", "text": "“Тіні забутих предків”"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Слова *“Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла і не озвалась!”* належать", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василеві (“Маруся”)"}, {"marker": "Б", "text": "Прокопові (“Інститутка”)"}, {"marker": "В", "text": "Лаврінові Кайдашу (“Кайдашева сім’я”)"}, {"marker": "Г", "text": "Соні Пузир (“Хазяїн”)"}, {"marker": "Д", "text": "Іванові Дідуху («Камінний хрест»)"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "*“Польовою царівною”* названо", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лесю Череванівну (“Чорна рада”)"}, {"marker": "Б", "text": "Мотрю Довбиш (“Кайдашева сім’я”)"}, {"marker": "В", "text": "Галю Ґудзь (“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)"}, {"marker": "Г", "text": "Олену Ляуфлер (“Людина”)"}, {"marker": "Д", "text": "Марічку Гутенюк (“Тіні забутих предків”)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Актором української професійної театральної трупи Михайла Старицького був", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Нечуй-Левицький"}, {"marker": "В", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Карпенко-Карий"}, {"marker": "Д", "text": "Григорій Квітка-Основ'яненко"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Основною темою я зробив смерть пророка, непризнаного своїм народом», — так автор визначив тему свого твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ісаія. Глава 35»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "В", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хазяїн»"}, {"marker": "Д", "text": "«Камінний хрест»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Ідея служіння митця народові є провідною у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "“Бджола та Шершень”"}, {"marker": "Б", "text": "“Сон” (“У всякого своя доля…”)"}, {"marker": "В", "text": "“Людина”"}, {"marker": "Г", "text": "“Intermezzo”"}, {"marker": "Д", "text": "“Чорна рада”"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Красу весняної ночі відтворено у вірші", "answers": [{"marker": "А", "text": "“Так ніхто не кохав…”"}, {"marker": "Б", "text": "“Ви знаєте, як липа шелестить...”"}, {"marker": "В", "text": "“Балада про соняшник”"}, {"marker": "Г", "text": "“Лебеді материнства”"}, {"marker": "Д", "text": "“Пісня про рушник”"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "*“Всім серцем любіть Україну свою», - закликав читачів", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Б", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "В", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "Г", "text": "Дмитро Павличко"}, {"marker": "Д", "text": "Євген Маланюк"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У творі “Я (Романтика)” центральною є тема", "answers": [{"marker": "А", "text": "захисту Батьківщини"}, {"marker": "Б", "text": "національного відродження"}, {"marker": "В", "text": "любові до матері"}, {"marker": "Г", "text": "трагічного кохання"}, {"marker": "Д", "text": "роздвоєності особистості"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Пісня “Ой, піду я до роду гуляти” є композиційним обрамленням твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "“Кайдашева сім’я”"}, {"marker": "Б", "text": "“Україна в огні”"}, {"marker": "В", "text": "“Марія”"}, {"marker": "Г", "text": "“Камінний хрест»"}, {"marker": "Д", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«За тобою завше будуть мандрувати / Очі материнські і білява хата», - каже синові героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Б", "text": "Володимира Сосюри"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Г", "text": "Євгена Маланюка"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Симоненка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги», — каже ліричний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Симоненка"}, {"marker": "В", "text": "Андрія Малишка"}, {"marker": "Г", "text": "Дмитра Павличка"}, {"marker": "Д", "text": "Володимира Сосюри"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Палахкотливий стовп… прибрав обрис, подібний до чаші, що сховали її селяни в чорнозем і нікому не відкрили її таємниці… Здається над ними, з нетлінною непоборимою силою, сходить вона: навіки принести порятунок», - такий символ з’являється у фіналі твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "“Чорна рада”"}, {"marker": "Б", "text": "“Жовтий князь”"}, {"marker": "В", "text": "“Тигролови”"}, {"marker": "Г", "text": "“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”"}, {"marker": "Д", "text": "“Марія”"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "В уривку\n\n«Під Берестечком бився ти сміливо.\n Під Зборовом також і над Пилявою\n своє ім’я ти не покрив неславою.\n І тільки у домашньому бою\n сміливість раптом втратив ти свою”*\n\nсхарактеризовано", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Іскру"}, {"marker": "Б", "text": "Леська Черкеса"}, {"marker": "В", "text": "Богдана Хмельницького"}, {"marker": "Г", "text": "Гордія Чурая"}, {"marker": "Д", "text": "Грицька Бобренка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "До письменників-«шістдесятників» належать", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олександр Довженко, Андрій Малишко"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Барка, Іван Багряний"}, {"marker": "В", "text": "Дмитро Павличко, Василь Симоненко"}, {"marker": "Г", "text": "Юрій Яновський, Микола Куліш"}, {"marker": "Д", "text": "Максим Рильський, Павло Тичина"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Алхіміком мудрих слів» Максима Рильського названо у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«На колимськім морозі калина»"}, {"marker": "Б", "text": "«Балада про соняшник»"}, {"marker": "В", "text": "«Сучасники»"}, {"marker": "Г", "text": "«Шевченко»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ти знаєш, що ти — людина»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Про��итайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка. (2) Високі дерева, підіймаючи *на/зустріч* сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків. (3) *У/середині* росте трава, з квітками рясно помішана, та стоїть із десяток вуликів. (4) Сонце кидає *з/верху* хвилі тепла і золоті бджоли бринять у повітрі. (5) Ось щось торкнулося моєї руки: це одна з бджілок неспішно поповзла *по/моєму* ліктю. (6) А я стою, затамувавши подих і […].\n\n\nСинонімом до слова «підіймаючи» в другому реченні може бути", "answers": [{"marker": "А", "text": "підбираючи"}, {"marker": "Б", "text": "підносячи"}, {"marker": "В", "text": "підвищуючи"}, {"marker": "Г", "text": "підтягаючи"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка. (2) Високі дерева, підіймаючи *на/зустріч* сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків. (3) *У/середині* росте трава, з квітками рясно помішана, та стоїть із десяток вуликів. (4) Сонце кидає *з/верху* хвилі тепла і золоті бджоли бринять у повітрі. (5) Ось щось торкнулося моєї руки: це одна з бджілок неспішно поповзла *по/моєму* ліктю. (6) А я стою, затамувавши подих і […].\n\n\nДоречне завершення останнього речення наведено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "свердлячи очима буяння природи."}, {"marker": "Б", "text": "виграючи очима на буяння природи."}, {"marker": "В", "text": "скинувши очі на буяння природи."}, {"marker": "Г", "text": "втопивши очі в буянні природи."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка. (2) Високі дерева, підіймаючи *на/зустріч* сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків. (3) *У/середині* росте трава, з квітками рясно помішана, та стоїть із десяток вуликів. (4) Сонце кидає *з/верху* хвилі тепла і золоті бджоли бринять у повітрі. (5) Ось щось торкнулося моєї руки: це одна з бджілок неспішно поповзла *по/моєму* ліктю. (6) А я стою, затамувавши подих і […].\n\n\nОкремо в тексті пишеться сполука слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "на/зустріч"}, {"marker": "Б", "text": "у/середині"}, {"marker": "В", "text": "з/верху"}, {"marker": "Г", "text": "по/моєму"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка. (2) Високі дерева, підіймаючи *на/зустріч* сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків. (3) *У/середині* росте трава, з квітками рясно помішана, та стоїть із десяток вуликів. (4) Сонце кидає *з/верху* хвилі тепла і золоті бджоли бринять у повітрі. (5) Ось щось торкнулося моєї руки: це одна з бджілок неспішно поповзла *по/моєму* ліктю. (6) А я стою, затамувавши подих і […].\n\n\nУ називному відмінку вжито в тексті іменник", "answers": [{"marker": "А", "text": "хвилі"}, {"marker": "Б", "text": "бджоли"}, {"marker": "В", "text": "руки"}, {"marker": "Г", "text": "подих"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкину��ася пасіка. (2) Високі дерева, підіймаючи *на/зустріч* сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків. (3) *У/середині* росте трава, з квітками рясно помішана, та стоїть із десяток вуликів. (4) Сонце кидає *з/верху* хвилі тепла і золоті бджоли бринять у повітрі. (5) Ось щось торкнулося моєї руки: це одна з бджілок неспішно поповзла *по/моєму* ліктю. (6) А я стою, затамувавши подих і […].\n\n\nУточнювальною обставиною ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "третє"}, {"marker": "Г", "text": "шосте"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка. (2) Високі дерева, підіймаючи *на/зустріч* сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків. (3) *У/середині* росте трава, з квітками рясно помішана, та стоїть із десяток вуликів. (4) Сонце кидає *з/верху* хвилі тепла і золоті бджоли бринять у повітрі. (5) Ось щось торкнулося моєї руки: це одна з бджілок неспішно поповзла *по/моєму* ліктю. (6) А я стою, затамувавши подих і […].\n\n\nСкладним безсполучниковим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "п'яте"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка. (2) Високі дерева, підіймаючи *на/зустріч* сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків. (3) *У/середині* росте трава, з квітками рясно помішана, та стоїть із десяток вуликів. (4) Сонце кидає *з/верху* хвилі тепла і золоті бджоли бринять у повітрі. (5) Ось щось торкнулося моєї руки: це одна з бджілок неспішно поповзла *по/моєму* ліктю. (6) А я стою, затамувавши подих і […].\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п'ятому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "кропива"}, {"marker": "Б", "text": "псевдонім"}, {"marker": "В", "text": "запитання"}, {"marker": "Г", "text": "ознака"}, {"marker": "Д", "text": "осока"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Апостроф треба писати на місці обох пропусків рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "рел..єф міжгір..я"}, {"marker": "Б", "text": "з..їсти пів..яблука"}, {"marker": "В", "text": "присв..ятити сім..ї"}, {"marker": "Г", "text": "сер..йозний об..єкт"}, {"marker": "Д", "text": "люб..язна конс..єржка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму слова у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "кілограм помідор"}, {"marker": "Б", "text": "недбале ставлення"}, {"marker": "В", "text": "тритомне зібрання"}, {"marker": "Г", "text": "з усякого приводу"}, {"marker": "Д", "text": "зробити навпаки"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "ювілейні міроприємства"}, {"marker": "Б", "text": "громадянське суспільство"}, {"marker": "В", "text": "парламентська республіка"}, {"marker": "Г", "text": "непримиренні опоненти"}, {"marker": "Д", "text": "прикордонна територія"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилково утворено слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "виконавиця"}, {"marker": "Б", "text": "гардеробщиця"}, {"marker": "В", "text": "кравчиня"}, {"marker": "Г", "text": "вихователька"}, {"marker": "Д", "text": "спортсменка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неправильно побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ви ніколи не замислювалися, чому в давнину число «сім» було популярним і оточеним таємничістю?"}, {"marker": "Б", "text": "Слід пам'ятати, що ґрунти набагато менше здатні до самоочищення та самовідновлення, ніж повітря або вода."}, {"marker": "В", "text": "Починати приготування уроків бажано з письмових завдань, а потім варто братися за усні."}, {"marker": "Г", "text": "Твори сучасних українських письменників і майстрів слова минулих століть привернуть увагу до вічних тем буття."}, {"marker": "Д", "text": "Годинники — це штучно створені предмети, які інформують людину про час і який є дуже важливим ресурсом."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно написано всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "розрівняти, скалічений, безцільний, сповідати, прізвище"}, {"marker": "Б", "text": "зжувати, безцензурний, пригірський, сцілення, зсунути"}, {"marker": "В", "text": "предобрий, стискач, беспечний, сформувати, роз’їхалися"}, {"marker": "Г", "text": "схований, схибити, роскроїти, беззаконня, примружити"}, {"marker": "Д", "text": "безсторонній, розмноження, схопити,премара, безлад"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Літеру *и* треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "д..ктант, такс..ст, Лейпц..г"}, {"marker": "Б", "text": "Ч..каго, х..мера, функц..я"}, {"marker": "В", "text": "кред..т, д..плом, Шексп..р"}, {"marker": "Г", "text": "Ч..лі, реж..м, тр..умфатор"}, {"marker": "Д", "text": "Ват..кан, д..намо, х..рург"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок.\n\n*І трудний хліб черствий, щоден(1)ий, і темні многотрудні дні,*\n*І в снах — Ел(2)ади і Афіни та хмурі степові вогні.*\n*А поруч, як весталка сон(3)а, вартує жертовн(4)ик вона,*\n*Проста, земна моя Мадон(5)а, проста, земна моя жона.*\n\nПодвоєні літери слід писати на місці всіх цифр, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Помилку у творенні ступенів порівняння прикметників допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "коротший, щонайкращий"}, {"marker": "Б", "text": "ближчий, більш гарячіший"}, {"marker": "В", "text": "добріший, найменш удалий"}, {"marker": "Г", "text": "цікавіший, якнайдорожчий"}, {"marker": "Д", "text": "вужчий, найменш потрібний"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Двокрапку треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде."}, {"marker": "Б", "text": "Сашко задихався та зморився більше години вони бігли з Сіроманцем."}, {"marker": "В", "text": "Сонце зайшло степові озера стали на якийсь час темно-червоними."}, {"marker": "Г", "text": "Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тиранів."}, {"marker": "Д", "text": "Спочатку Тимко образився і хотів піти потім передумав і залишився."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Кількість звуків і букв однакова в кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "походжає, якість, їстоньки, яблунька"}, {"marker": "Б", "text": "кукурудза, п’ятниць, український, п’ять"}, {"marker": "В", "text": "гайок, об’єднування, сьогодення, їдуть"}, {"marker": "Г", "text": "серйозний, щебечуть, джміль, рясний"}, {"marker": "Д", "text": "рюкзак, рядно, перемивають, кар’єра"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильно побудовано словосполучення на позначення часу", "answers": [{"marker": "А", "text": "десять (хвилин) на десяту"}, {"marker": "Б", "text": "чверть на одинадцяту"}, {"marker": "В", "text": "без п’ятнадцяти десять"}, {"marker": "Г", "text": "пів на дванадцяту"}, {"marker": "Д", "text": "за п’ять (хвилин) шоста"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Помилку в написанні особових закінчень дієслів допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "прочитаєте, змелете"}, {"marker": "Б", "text": "створимо, розв’яжемо"}, {"marker": "В", "text": "розгорнемо, клеєте"}, {"marker": "Г", "text": "кричите, полють"}, {"marker": "Д", "text": "скажемо, напишемо"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Поширене означення не відокремлюється в реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Розтривожений думками він до самого ранку не міг заснути."}, {"marker": "Б", "text": "Квітки омиті холодними росами розтулюють повіки-пелюстки."}, {"marker": "В", "text": "Ніколи я співати не покину про землю повну щастя і краси"}, {"marker": "Г", "text": "Акації стояли саме в цвіту заквітчані безліччю білих китиць."}, {"marker": "Д", "text": "Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно написано всі займенники рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "дехто, ніякий, скільки-небудь, абищо"}, {"marker": "Б", "text": "ніщо, будь-який, де-котрий, ніскільки"}, {"marker": "В", "text": "будь-що, якийсь, аби-хто, що-небудь"}, {"marker": "Г", "text": "нічий, хто-небудь, де-який, будь-чий"}, {"marker": "Д", "text": "будь-хто, якийсь, ніякий, хто-зна-що"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Шлях до національного самоусвідомлення**\n\n\n(1–4) Квітник життя людства на Землі складається з багатьох націй, народів, країн. Серед них немає гірших чи кращих, добрих чи злих, потворних чи вродливих. Кожна нація — це велика особистість, що несе в зернині своєї душі скарб великої любові, краси, добра, справедливості, гармонії.\n\n\n(5–9) Кожна сучасна нація — це також і продукт історії, це потік, у який влилися свого часу інші великі чи малі нації й народи. Тому якщо первісні нації можна розглядати як ноти у своєму звучанні, то сучасні нації — це складні поліфонічні акорди. Або якщо первісні нації розглядати як чисті кольори спектру, райдужні кольори, то сучасні нації — це складні багатокольорові малюнки.\n\n\n(10–13) Якими різними є люди, котрі приходять на Землю зі своїми завданнями й утілюють ці завдання настільки, наскільки це виявляється для них можливим завдяки комплексу обставин, такими різними є народи, нації, і кожна з них має свою місію, провідну ідею буття на цій Землі.\n\n\n(14–19) Життя великих індивідуальностей — націй — підпорядковане законові ритму, відбувається відповідно до циклів. В історичному минулому нам відомі приклади, коли нації з’являлися та зникали, коли якась нація виявляла себе зі значною активністю, а потім віками жила тихо й непомітно… Є нації з великим історичним минулим, а є нації молоді, що проходять через етап становлення як цілісна людська спільнота.\n\n\n(20–35) Етноісторичне коріння українського народу безпосередньо пов’язане з географічним положенням. Із прадавніх часів на землях сучасної України жили землероби. З геологічної точки зору, сучасна Україна розташована на одній з найстабільніших платформ світу й не була затоплена світовим океаном. За оцінками експертів, на території України розміщується понад 30 відсотків чорноземів світу. Українські ґрунти називають унікальним багатством загальнопланетарного значення. На цій землі завжди жили хлібороби, вони зрослися зі своєю ненькою-землею. Сучасні дослідження багатьох учених, які вивчають трипільську культуру, підтверджують спадкоємність культурних традицій, незважаючи на різноманітні міграційні процеси, що відбувалися протягом тисячоліть. Приходили та йшли далі племена завойовників і кочівників, але жителі цієї землі зберігали свої традиції та культуру. Їх називали різними іменами, проте етнічні ознаки залишалися незмінними. Не є випадковим, що вихідці з України за її межами (а таких сьогодні налічується близько 20 мільйонів осіб) селилися на територіях, найкраще придатних для хліборобства, — на Кубані, Алтаї, у Приамур’ї, на півдні Канади, півночі США, півночі Австралії, в Аргентині.\n\n\n(36–37) Саме у ХХ столітті почали з’являтися наукові докази існування прадавніх коренів української нації, і це визнано у світі.\n\n\n(38–43) Науковці називають українську мову однією з найдавніших і найдосконаліших мов світу. Польський учений-лінгвіст Михайло Красуський у праці «Прадавність української мови» (1880 рік) відзначив: «Тривалий час порівнюючи арійські мови, я переконався, що українська мова старша не тільки за всі слов’янські, включно з так званою старослов’янською, а й за санскритську, давньогрецьку, латинську й інші арійські».\n\n\n(44–50) За евфонічністю (милозвучністю) науковці ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, 1934 року на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найкрасивіших і найбагатших мов назвали французьку, перську й українську. Милозвучність української мови досягається уникненням збігу голосних і приголосних, чергуванням звуків. Як підкреслюють дослідники, особливі краса та музикальність української мови є одним з найяскравіших проявів панестетизму, всеохопної любові до краси, що пронизує духовне та матеріальне буття українців.\n\n\n(51–52) У сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть.\n\n\n(53–55) Тризуб, державний символ України, є одним із найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації. Із тризубом зображалися грецький Посейдон, римський Нептун, індійські Шива та Вішну, скіфський Тагимасад.\n\n\n(56–64) На території України знайдено наскельні малюнки із зображенням тризуба, датовані ІV–ІІІ тисячоліттями до нашої ери. Тризуб був відомий в Ольвії, Боспорському царстві, Урарту, Ірані, Індії, на Кавказі, його зображення використовували представники крито-мінойської культури (ІІІ–ІІ тисячоліття до нашої ери), гети (ІІІ–І тисячоліття до нашої ери), сармати, царські скіфи, руські князі. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір, височить священна гора з трьома вершинами, яку індійці називають Трикута. У надрах гори заховане святилище богині Вайяну Деві — Великої Матері. Під охороною жерців, за трьома магічними каменями, знаходиться її велична бронзова фігура з тризубом у правій руці.\n\n\n(65–73) Філософські гіпотези трактують цей знак як символічне зображення ідеї. Є думка, що тризуб — це символ державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій, — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу; три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об’єм і простір світобудови.\n\n\n(74–77) Гомер, описуючи у своїй «Іліаді» давніх жителів Північного Причорномор’я, дає їм характеристику «найсправедливіших серед людей». Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була неперевершеним правовим феноменом і однією з перших конституцій Європи.\n\n\n(78–79) Кожна нація у великому плетиві світової історії веде свій малюнок, свій візерунок, творячи спільну духовну й матеріальну реальність, загальну тканину життя.\n\n\n(80–83) Хочеться сказати разом з іншими: призначення України й українців — берегти Життя, утверджувати Істину, творити Добро, примножувати Красу. Місія України — бути джерелом духовної наснаги людства. У цьому її велич та її національна ідея.\n\n\n*За Світланою Гавриленко, «Дайджест Всеукраїнської експертної мережі» 838 слів*\n\n\nСлово «зрослися», вжите авторкою в рядку 26, означає", "answers": [{"marker": "А", "text": "стали єдиним цілим"}, {"marker": "Б", "text": "набули більших розмірів"}, {"marker": "В", "text": "з’єдналися в процесі росту"}, {"marker": "Г", "text": "досягли вищого ступеня розвитку"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Шлях до національного самоусвідомлення**\n\n\n(1–4) Квітник життя людства на Землі складається з багатьох націй, народів, країн. Серед них немає гірших чи кращих, добрих чи злих, потворних чи вродливих. Кожна нація — це велика особистість, що несе в зернині своєї душі скарб великої любові, краси, добра, справедливості, гармонії.\n\n\n(5–9) Кожна сучасна нація — це також і продукт історії, це потік, у який влилися свого часу інші великі чи малі нації й народи. Тому якщо первісні нації можна розглядати як ноти у своєму звучанні, то сучасні нації — це складні поліфонічні акорди. Або якщо первісні нації розглядати як чисті кольори спектру, райдужні кольори, то сучасні нації — це складні багатокольорові малюнки.\n\n\n(10–13) Якими різними є люди, котрі приходять на Землю зі своїми завданнями й утілюють ці завдання настільки, наскільки це виявляється для них можливим завдяки комплексу обставин, такими різними є народи, нації, і кожна з них має свою місію, провідну ідею буття на цій Землі.\n\n\n(14–19) Життя великих індивідуальностей — націй — підпорядковане законові ритму, відбувається відповідно до циклів. В історичному минулому нам відомі приклади, коли нації з’являлися та зникали, коли якась нація виявляла себе зі значною активністю, а потім віками жила тихо й непомітно… Є нації з великим історичним минулим, а є нації молоді, що проходять через етап становлення як цілісна людська спільнота.\n\n\n(20–35) Етноісторичне коріння українського народу безпосередньо пов’язане з географічним положенням. Із прадавніх часів на землях сучасної України жили землероби. З геологічної точки зору, сучасна Україна розташована на одній з найстабільніших платформ світу й не була затоплена світовим океаном. За оцінками експертів, на території України розміщується понад 30 відсотків чорноземів світу. Українські ґрунти називають унікальним багатством загальнопланетарного значення. На цій землі завжди жили хлібороби, вони зрослися зі своєю ненькою-землею. Сучасні дослідження багатьох учених, які вивчають трипільську культуру, підтверджують спадкоємність культурних традицій, незважаючи на різноманітні міграційні процеси, що відбувалися протягом тисячоліть. Приходили та йшли далі племена завойовників і кочівників, але жителі цієї землі зберігали свої традиції та культуру. Їх називали різними іменами, проте етнічні ознаки залишалися незмінними. Не є випадковим, що вихідці з України за її межами (а таких сьогодні налічується близько 20 мільйонів осіб) селилися на територіях, найкраще придатних для хліборобства, — на Кубані, Алтаї, у Приамур’ї, на півдні Канади, півночі США, півночі Австралії, в Аргентині.\n\n\n(36–37) Саме у ХХ столітті почали з’являтися наукові докази існування прадавніх коренів української нації, і це визнано у світі.\n\n\n(38–43) Науковці називають українську мову однією з найдавніших і найдосконаліших мов світу. Польський учений-лінгвіст Михайло Красуський у праці «Прадавність української мови» (1880 рік) відзначив: «Тривалий час порівнюючи арійські мови, я переконався, що українська мова старша не тільки за всі слов’янські, включно з так званою старослов’янською, а й за санскритську, давньогрецьку, латинську й інші арійські».\n\n\n(44–50) За евфонічністю (милозвучністю) науковці ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, 1934 року на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найкрасивіших і найбагатших мов назвали французьку, перську й українську. Милозвучність української мови досягається уникненням збігу голосних і приголосних, чергуванням звуків. Як підкреслюють дослідники, особливі краса та музикальність української мови є одним з найяскравіших проявів панестетизму, всеохопної любові до краси, що пронизує духовне та матеріальне буття українців.\n\n\n(51–52) У сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть.\n\n\n(53–55) Тризуб, державний символ України, є одним із найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації. Із тризубом зображалися грецький Посейдон, римський Нептун, індійські Шива та Вішну, скіфський Тагимасад.\n\n\n(56–64) На території України знайдено наскельні малюнки із зображенням тризуба, датовані ІV–ІІІ тисячоліттями до нашої ери. Тризуб був відомий в Ольвії, Боспорському царстві, Урарту, Ірані, Індії, на Кавказі, його зображення використовували представники крито-мінойської культури (ІІІ–ІІ тисячоліття до нашої ери), гети (ІІІ–І тисячоліття до нашої ери), сармати, царські скіфи, руські князі. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір, височить священна гора з трьома вершинами, яку індійці називають Трикута. У надрах гори заховане святилище богині Вайяну Деві — Великої Матері. Під охороною жерців, за трьома магічними каменями, знаходиться її велична бронзова фігура з тризубом у правій руці.\n\n\n(65–73) Філософські гіпотези трактують цей знак як символічне зображення ідеї. Є думка, що тризуб — це символ державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій, — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу; три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об’єм і простір світобудови.\n\n\n(74–77) Гомер, описуючи у своїй «Іліаді» давніх жителів Північного Причорномор’я, дає їм характеристику «найсправедливіших серед людей». Конституція українсь��ого гетьмана Пилипа Орлика була неперевершеним правовим феноменом і однією з перших конституцій Європи.\n\n\n(78–79) Кожна нація у великому плетиві світової історії веде свій малюнок, свій візерунок, творячи спільну духовну й матеріальну реальність, загальну тканину життя.\n\n\n(80–83) Хочеться сказати разом з іншими: призначення України й українців — берегти Життя, утверджувати Істину, творити Добро, примножувати Красу. Місія України — бути джерелом духовної наснаги людства. У цьому її велич та її національна ідея.\n\n\n*За Світланою Гавриленко, «Дайджест Всеукраїнської експертної мережі» 838 слів*\n\n\nРядки «Хочеться сказати разом з іншими: призначення України й українців — берегти Життя, утверджувати Істину, творити Добро, примножувати Красу. Місія України — бути джерелом духовної наснаги людства. У цьому її велич та її національна ідея» (рядки 80–83)* є", "answers": [{"marker": "А", "text": "тезою"}, {"marker": "Б", "text": "аргументом"}, {"marker": "В", "text": "прикладом"}, {"marker": "Г", "text": "висновком"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Шлях до національного самоусвідомлення**\n\n\n(1–4) Квітник життя людства на Землі складається з багатьох націй, народів, країн. Серед них немає гірших чи кращих, добрих чи злих, потворних чи вродливих. Кожна нація — це велика особистість, що несе в зернині своєї душі скарб великої любові, краси, добра, справедливості, гармонії.\n\n\n(5–9) Кожна сучасна нація — це також і продукт історії, це потік, у який влилися свого часу інші великі чи малі нації й народи. Тому якщо первісні нації можна розглядати як ноти у своєму звучанні, то сучасні нації — це складні поліфонічні акорди. Або якщо первісні нації розглядати як чисті кольори спектру, райдужні кольори, то сучасні нації — це складні багатокольорові малюнки.\n\n\n(10–13) Якими різними є люди, котрі приходять на Землю зі своїми завданнями й утілюють ці завдання настільки, наскільки це виявляється для них можливим завдяки комплексу обставин, такими різними є народи, нації, і кожна з них має свою місію, провідну ідею буття на цій Землі.\n\n\n(14–19) Життя великих індивідуальностей — націй — підпорядковане законові ритму, відбувається відповідно до циклів. В історичному минулому нам відомі приклади, коли нації з’являлися та зникали, коли якась нація виявляла себе зі значною активністю, а потім віками жила тихо й непомітно… Є нації з великим історичним минулим, а є нації молоді, що проходять через етап становлення як цілісна людська спільнота.\n\n\n(20–35) Етноісторичне коріння українського народу безпосередньо пов’язане з географічним положенням. Із прадавніх часів на землях сучасної України жили землероби. З геологічної точки зору, сучасна Україна розташована на одній з найстабільніших платформ світу й не була затоплена світовим океаном. За оцінками експертів, на території України розміщується понад 30 відсотків чорноземів світу. Українські ґрунти називають унікальним багатством загальнопланетарного значення. На цій землі завжди жили хлібороби, вони зрослися зі своєю ненькою-землею. Сучасні дослідження багатьох учених, які вивчають трипільську культуру, підтверджують спадкоємність культурних традицій, незважаючи на різноманітні міграційні процеси, що відбувалися протягом тисячоліть. Приходили та йшли далі племена завойовників і кочівників, але жителі цієї землі зберігали свої традиції та культуру. Їх називали різними іменами, проте етнічні ознаки залишалися незмінними. Не є випадковим, що вихідці з України за її межами (а таких сьогодні налічується близько 20 мільйонів осіб) селилися на територіях, найкраще придатних для хліборобства, — на Кубані, Алтаї, у Приамур’ї, на півдні Канади, півночі США, півночі Австралії, в Аргентині.\n\n\n(36–37) Саме у ХХ столітті почали з’являтися наукові докази існування прадавніх коренів української нації, і це визнано у світі.\n\n\n(38–43) Науковці називають українську мову однією з найдавніших і найдосконаліших мов світу. Польський учений-лінгвіст Михайло Красуський у праці «Прадавність української мови» (1880 рік) відзначив: «Тривалий час порівнюючи арійські мови, я переконався, що українська мова старша не тільки за всі слов’янські, включно з так званою старослов’янською, а й за санскритську, давньогрецьку, латинську й інші арійські».\n\n\n(44–50) За евфонічністю (милозвучністю) науковці ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, 1934 року на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найкрасивіших і найбагатших мов назвали французьку, перську й українську. Милозвучність української мови досягається уникненням збігу голосних і приголосних, чергуванням звуків. Як підкреслюють дослідники, особливі краса та музикальність української мови є одним з найяскравіших проявів панестетизму, всеохопної любові до краси, що пронизує духовне та матеріальне буття українців.\n\n\n(51–52) У сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть.\n\n\n(53–55) Тризуб, державний символ України, є одним із найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації. Із тризубом зображалися грецький Посейдон, римський Нептун, індійські Шива та Вішну, скіфський Тагимасад.\n\n\n(56–64) На території України знайдено наскельні малюнки із зображенням тризуба, датовані ІV–ІІІ тисячоліттями до нашої ери. Тризуб був відомий в Ольвії, Боспорському царстві, Урарту, Ірані, Індії, на Кавказі, його зображення використовували представники крито-мінойської культури (ІІІ–ІІ тисячоліття до нашої ери), гети (ІІІ–І тисячоліття до нашої ери), сармати, царські скіфи, руські князі. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір, височить свящ��нна гора з трьома вершинами, яку індійці називають Трикута. У надрах гори заховане святилище богині Вайяну Деві — Великої Матері. Під охороною жерців, за трьома магічними каменями, знаходиться її велична бронзова фігура з тризубом у правій руці.\n\n\n(65–73) Філософські гіпотези трактують цей знак як символічне зображення ідеї. Є думка, що тризуб — це символ державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій, — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу; три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об’єм і простір світобудови.\n\n\n(74–77) Гомер, описуючи у своїй «Іліаді» давніх жителів Північного Причорномор’я, дає їм характеристику «найсправедливіших серед людей». Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була неперевершеним правовим феноменом і однією з перших конституцій Європи.\n\n\n(78–79) Кожна нація у великому плетиві світової історії веде свій малюнок, свій візерунок, творячи спільну духовну й матеріальну реальність, загальну тканину життя.\n\n\n(80–83) Хочеться сказати разом з іншими: призначення України й українців — берегти Життя, утверджувати Істину, творити Добро, примножувати Красу. Місія України — бути джерелом духовної наснаги людства. У цьому її велич та її національна ідея.\n\n\n*За Світланою Гавриленко, «Дайджест Всеукраїнської експертної мережі» 838 слів*\n\n\nСлова авторки «В історичному минулому нам відомі приклади, коли нації з’являлися та зникали, коли якась нація виявляла себе зі значною активністю, а потім віками жила тихо й непомітно…» (рядки 15–17), є підтвердженням того, що життя націй", "answers": [{"marker": "А", "text": "«підпорядковане закону ритму» (рядки 14–15)"}, {"marker": "Б", "text": "«складні поліфонічні акорди» (рядки 7–8)"}, {"marker": "В", "text": "«має свою місію, провідну ідею» (рядки 12–13)"}, {"marker": "Г", "text": "«пов’язане з географічним положенням» (рядки 20–21)"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Шлях до національного самоусвідомлення**\n\n\n(1–4) Квітник життя людства на Землі складається з багатьох націй, народів, країн. Серед них немає гірших чи кращих, добрих чи злих, потворних чи вродливих. Кожна нація — це велика особистість, що несе в зернині своєї душі скарб великої любові, краси, добра, справедливості, гармонії.\n\n\n(5–9) Кожна сучасна нація — це також і продукт історії, це потік, у який влилися свого часу інші великі чи малі нації й народи. Тому якщо первісні нації можна розглядати як ноти у своєму звучанні, то сучасні нації — це складні поліфонічні акорди. Або якщо первісні нації розглядати як чисті кольори спектру, райдужні кольори, то сучасні нації — це складні багатокольорові малюнки.\n\n\n(10–13) Якими різними є люди, котрі приходять на Землю зі своїми завданнями й утілюють ці завдання настільки, наскільки це виявляється для них можливим завдяки комплексу обставин, такими різними є народи, нації, і кожна з них має свою місію, провідну ідею буття на цій Землі.\n\n\n(14–19) Життя великих індивідуальностей — націй — підпорядковане законові ритму, відбувається відповідно до циклів. В історичному минулому нам відомі приклади, коли нації з’являлися та зникали, коли якась нація виявляла себе зі значною активністю, а потім віками жила тихо й непомітно… Є нації з великим історичним минулим, а є нації молоді, що проходять через етап становлення як цілісна людська спільнота.\n\n\n(20–35) Етноісторичне коріння українського народу безпосередньо пов’язане з географічним положенням. Із прадавніх часів на землях сучасної України жили землероби. З геологічної точки зору, сучасна Україна розташована на одній з найстабільніших платформ світу й не була затоплена світовим океаном. За оцінками експертів, на території України розміщується понад 30 відсотків чорноземів світу. Українські ґрунти називають унікальним багатством загальнопланетарного значення. На цій землі завжди жили хлібороби, вони зрослися зі своєю ненькою-землею. Сучасні дослідження багатьох учених, які вивчають трипільську культуру, підтверджують спадкоємність культурних традицій, незважаючи на різноманітні міграційні процеси, що відбувалися протягом тисячоліть. Приходили та йшли далі племена завойовників і кочівників, але жителі цієї землі зберігали свої традиції та культуру. Їх називали різними іменами, проте етнічні ознаки залишалися незмінними. Не є випадковим, що вихідці з України за її межами (а таких сьогодні налічується близько 20 мільйонів осіб) селилися на територіях, найкраще придатних для хліборобства, — на Кубані, Алтаї, у Приамур’ї, на півдні Канади, півночі США, півночі Австралії, в Аргентині.\n\n\n(36–37) Саме у ХХ столітті почали з’являтися наукові докази існування прадавніх коренів української нації, і це визнано у світі.\n\n\n(38–43) Науковці називають українську мову однією з найдавніших і найдосконаліших мов світу. Польський учений-лінгвіст Михайло Красуський у праці «Прадавність української мови» (1880 рік) відзначив: «Тривалий час порівнюючи арійські мови, я переконався, що українська мова старша не тільки за всі слов’янські, включно з так званою старослов’янською, а й за санскритську, давньогрецьку, латинську й інші арійські».\n\n\n(44–50) За евфонічністю (милозвучністю) науковці ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, 1934 року на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найкрасивіших і найбагатших мов назвали французьку, перську й українську. Милозвучність української мови досягається уникненням збігу голосних і приголосних, чергуванням звуків. Як підкреслюють дослідники, особливі краса та музикальність української мови є одним з найяскравіших проявів панестетизму, всеохопної любові до краси, що пронизує духовне та матеріальне буття українців.\n\n\n(51–52) У сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть.\n\n\n(53–55) Тризуб, державний символ України, є одним із найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації. Із тризубом зображалися грецький Посейдон, римський Нептун, індійські Шива та Вішну, скіфський Тагимасад.\n\n\n(56–64) На території України знайдено наскельні малюнки із зображенням тризуба, датовані ІV–ІІІ тисячоліттями до нашої ери. Тризуб був відомий в Ольвії, Боспорському царстві, Урарту, Ірані, Індії, на Кавказі, його зображення використовували представники крито-мінойської культури (ІІІ–ІІ тисячоліття до нашої ери), гети (ІІІ–І тисячоліття до нашої ери), сармати, царські скіфи, руські князі. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір, височить священна гора з трьома вершинами, яку індійці називають Трикута. У надрах гори заховане святилище богині Вайяну Деві — Великої Матері. Під охороною жерців, за трьома магічними каменями, знаходиться її велична бронзова фігура з тризубом у правій руці.\n\n\n(65–73) Філософські гіпотези трактують цей знак як символічне зображення ідеї. Є думка, що тризуб — це символ державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій, — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу; три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об’єм і простір світобудови.\n\n\n(74–77) Гомер, описуючи у своїй «Іліаді» давніх жителів Північного Причорномор’я, дає їм характеристику «найсправедливіших серед людей». Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була неперевершеним правовим феноменом і однією з перших конституцій Європи.\n\n\n(78–79) Кожна нація у великому плетиві світової історії веде свій малюнок, свій візерунок, творячи спільну духовну й матеріальну реальність, загальну тканину життя.\n\n\n(80–83) Хочеться сказати разом з іншими: призначення України й українців — берегти Життя, утверджувати Істину, творити Добро, примножувати Красу. Місія України — бути джерелом духовної наснаги людства. У цьому її велич та її національна ідея.\n\n\n*За Світланою Гавриленко, «Дайджест Всеукраїнської експертної мережі» 838 слів*\n\n\nУ переносному значенні вжито слово, виділене в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Як підкреслюють дослідники, особливі краса та *музикальність* української мови є одним з найяскравіших проявів панестетизму, всеохопної любові до краси, що пронизує духовне і матеріальне буття українців (рядки 48–50)."}, {"marker": "Б", "text": "На території України знайдено наскельні *малюнки* із зображенням тризуба, датовані ІV–ІІІ тисячоліттями до нашої ери (рядки 56–57)."}, {"marker": "В", "text": "Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була неперевершеним правовим *феноменом* і однією з перших конституцій Європи (рядки 76–77)."}, {"marker": "Г", "text": "Кожна нація у великому плетиві світової історії веде свій малюнок, свій візерунок, творячи спільну духовну й матеріальну реальність, загальну *тканину* життя (рядки 78–79)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Шлях до національного самоусвідомлення**\n\n\n(1–4) Квітник життя людства на Землі складається з багатьох націй, народів, країн. Серед них немає гірших чи кращих, добрих чи злих, потворних чи вродливих. Кожна нація — це велика особистість, що несе в зернині своєї душі скарб великої любові, краси, добра, справедливості, гармонії.\n\n\n(5–9) Кожна сучасна нація — це також і продукт історії, це потік, у який влилися свого часу інші великі чи малі нації й народи. Тому якщо первісні нації можна розглядати як ноти у своєму звучанні, то сучасні нації — це складні поліфонічні акорди. Або якщо первісні нації розглядати як чисті кольори спектру, райдужні кольори, то сучасні нації — це складні багатокольорові малюнки.\n\n\n(10–13) Якими різними є люди, котрі приходять на Землю зі своїми завданнями й утілюють ці завдання настільки, наскільки це виявляється для них можливим завдяки комплексу обставин, такими різними є народи, нації, і кожна з них має свою місію, провідну ідею буття на цій Землі.\n\n\n(14–19) Життя великих індивідуальностей — націй — підпорядковане законові ритму, відбувається відповідно до циклів. В історичному минулому нам відомі приклади, коли нації з’являлися та зникали, коли якась нація виявляла себе зі значною активністю, а потім віками жила тихо й непомітно… Є нації з великим історичним минулим, а є нації молоді, що проходять через етап становлення як цілісна людська спільнота.\n\n\n(20–35) Етноісторичне коріння українського народу безпосередньо пов’язане з географічним положенням. Із прадавніх часів на землях сучасної України жили землероби. З геологічної точки зору, сучасна Україна розташована на одній з найстабільніших платформ світу й не була затоплена світовим океаном. За оцінками експертів, на території України розміщується понад 30 відсотків чорноземів світу. Українські ґрунти називають унікальним багатством загальнопланетарного значення. На цій землі завжди жили хлібороби, вони зрослися зі своєю ненькою-землею. Сучасні дослідження багатьох учених, які вивчають трипільську культуру, підтверджують спадкоємність культурних традицій, незважаючи на різноманітні міграційні процеси, що відбувалися протягом тисячоліть. Приходили та йшли далі племена завойовників і кочівників, але жителі цієї землі зберігали свої традиції та культуру. Їх називали різними іменами, проте етнічні ознаки залишалися незмінними. Не є випадковим, що вихідці з України за її межами (а таких сьогодні налічується близько 20 мільйонів осіб) селилися на територіях, найкраще придатних для хліборобства, — на Кубані, Алтаї, у Приамур’ї, на півдні Канади, півночі США, півночі Австралії, в Аргентині.\n\n\n(36–37) Саме у ХХ столітті почали з’являтися наукові докази існування прадавніх коренів української нації, і це визнано у світі.\n\n\n(38–43) Науковці називають українську мову однією з найдавніших і найдосконаліших мов світу. Польський учений-лінгвіст Михайло Красуський у праці «Прадавність української мови» (1880 рік) відзначив: «Тривалий час порівнюючи арійські мови, я переконався, що українська мова старша не тільки за всі слов’янські, включно з так званою старослов’янською, а й за санскритську, давньогрецьку, латинську й інші арійські».\n\n\n(44–50) За евфонічністю (милозвучністю) науковці ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, 1934 року на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найкрасивіших і найбагатших мов назвали французьку, перську й українську. Милозвучність української мови досягається уникненням збігу голосних і приголосних, чергуванням звуків. Як підкреслюють дослідники, особливі краса та музикальність української мови є одним з найяскравіших проявів панестетизму, всеохопної любові до краси, що пронизує духовне та матеріальне буття українців.\n\n\n(51–52) У сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть.\n\n\n(53–55) Тризуб, державний символ України, є одним із найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації. Із тризубом зображалися грецький Посейдон, римський Нептун, індійські Шива та Вішну, скіфський Тагимасад.\n\n\n(56–64) На території України знайдено наскельні малюнки із зображенням тризуба, датовані ІV–ІІІ тисячоліттями до нашої ери. Тризуб був відомий в Ольвії, Боспорському царстві, Урарту, Ірані, Індії, на Кавказі, його зображення використовували представники крито-мінойської культури (ІІІ–ІІ тисячоліття до нашої ери), гети (ІІІ–І тисячоліття до нашої ери), сармати, царські скіфи, руські князі. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір, височить с��ященна гора з трьома вершинами, яку індійці називають Трикута. У надрах гори заховане святилище богині Вайяну Деві — Великої Матері. Під охороною жерців, за трьома магічними каменями, знаходиться її велична бронзова фігура з тризубом у правій руці.\n\n\n(65–73) Філософські гіпотези трактують цей знак як символічне зображення ідеї. Є думка, що тризуб — це символ державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій, — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу; три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об’єм і простір світобудови.\n\n\n(74–77) Гомер, описуючи у своїй «Іліаді» давніх жителів Північного Причорномор’я, дає їм характеристику «найсправедливіших серед людей». Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була неперевершеним правовим феноменом і однією з перших конституцій Європи.\n\n\n(78–79) Кожна нація у великому плетиві світової історії веде свій малюнок, свій візерунок, творячи спільну духовну й матеріальну реальність, загальну тканину життя.\n\n\n(80–83) Хочеться сказати разом з іншими: призначення України й українців — берегти Життя, утверджувати Істину, творити Добро, примножувати Красу. Місія України — бути джерелом духовної наснаги людства. У цьому її велич та її національна ідея.\n\n\n*За Світланою Гавриленко, «Дайджест Всеукраїнської експертної мережі» 838 слів*\n\n\nЗа стильовими ознаками текст є", "answers": [{"marker": "А", "text": "художнім"}, {"marker": "Б", "text": "розмовним"}, {"marker": "В", "text": "публіцистичним"}, {"marker": "Г", "text": "офіційно-діловим"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Шлях до національного самоусвідомлення**\n\n\n(1–4) Квітник життя людства на Землі складається з багатьох націй, народів, країн. Серед них немає гірших чи кращих, добрих чи злих, потворних чи вродливих. Кожна нація — це велика особистість, що несе в зернині своєї душі скарб великої любові, краси, добра, справедливості, гармонії.\n\n\n(5–9) Кожна сучасна нація — це також і продукт історії, це потік, у який влилися свого часу інші великі чи малі нації й народи. Тому якщо первісні нації можна розглядати як ноти у своєму звучанні, то сучасні нації — це складні поліфонічні акорди. Або якщо первісні нації розглядати як чисті кольори спектру, райдужні кольори, то сучасні нації — це складні багатокольорові малюнки.\n\n\n(10–13) Якими різними є люди, котрі приходять на Землю зі своїми завданнями й утілюють ці завдання настільки, наскільки це виявляється для них можливим завдяки комплексу обставин, такими різними є народи, нації, і кожна з них має свою місію, провідну ідею буття на цій Землі.\n\n\n(14–19) Життя великих індивідуальностей — націй — підпорядковане законові ритму, відбувається відповідно до циклів. В історичному минулому нам відомі приклади, коли нації з’являлися та зникали, коли якась нація виявляла себе зі значною активністю, а потім віками жила тихо й непомітно… Є нації з великим історичним минулим, а є нації молоді, що проходять через етап становлення як цілісна людська спільнота.\n\n\n(20–35) Етноісторичне коріння українського народу безпосередньо пов’язане з географічним положенням. Із прадавніх часів на землях сучасної України жили землероби. З геологічної точки зору, сучасна Україна розташована на одній з найстабільніших платформ світу й не була затоплена світовим океаном. За оцінками експертів, на території України розміщується понад 30 відсотків чорноземів світу. Українські ґрунти називають унікальним багатством загальнопланетарного значення. На цій землі завжди жили хлібороби, вони зрослися зі своєю ненькою-землею. Сучасні дослідження багатьох учених, які вивчають трипільську культуру, підтверджують спадкоємність культурних традицій, незважаючи на різноманітні міграційні процеси, що відбувалися протягом тисячоліть. Приходили та йшли далі племена завойовників і кочівників, але жителі цієї землі зберігали свої традиції та культуру. Їх називали різними іменами, проте етнічні ознаки залишалися незмінними. Не є випадковим, що вихідці з України за її межами (а таких сьогодні налічується близько 20 мільйонів осіб) селилися на територіях, найкраще придатних для хліборобства, — на Кубані, Алтаї, у Приамур’ї, на півдні Канади, півночі США, півночі Австралії, в Аргентині.\n\n\n(36–37) Саме у ХХ столітті почали з’являтися наукові докази існування прадавніх коренів української нації, і це визнано у світі.\n\n\n(38–43) Науковці називають українську мову однією з найдавніших і найдосконаліших мов світу. Польський учений-лінгвіст Михайло Красуський у праці «Прадавність української мови» (1880 рік) відзначив: «Тривалий час порівнюючи арійські мови, я переконався, що українська мова старша не тільки за всі слов’янські, включно з так званою старослов’янською, а й за санскритську, давньогрецьку, латинську й інші арійські».\n\n\n(44–50) За евфонічністю (милозвучністю) науковці ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, 1934 року на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найкрасивіших і найбагатших мов назвали французьку, перську й українську. Милозвучність української мови досягається уникненням збігу голосних і приголосних, чергуванням звуків. Як підкреслюють дослідники, особливі краса та музикальність української мови є одним з найяскравіших проявів панестетизму, всеохопної любові до краси, що пронизує духовне та матеріальне буття українців.\n\n\n(51–52) У сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть.\n\n\n(53–55) Тризуб, державний символ України, є одним із найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації. Із тризубом зображалися грецький Посейдон, римський Нептун, індійські Шива та Вішну, скіфський Тагимасад.\n\n\n(56–64) На території України знайдено наскельні малюнки із зображенням тризуба, датовані ІV–ІІІ тисячоліттями до нашої ери. Тризуб був відомий в Ольвії, Боспорському царстві, Урарту, Ірані, Індії, на Кавказі, його зображення використовували представники крито-мінойської культури (ІІІ–ІІ тисячоліття до нашої ери), гети (ІІІ–І тисячоліття до нашої ери), сармати, царські скіфи, руські князі. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір, височить священна гора з трьома вершинами, яку індійці називають Трикута. У надрах гори заховане святилище богині Вайяну Деві — Великої Матері. Під охороною жерців, за трьома магічними каменями, знаходиться її велична бронзова фігура з тризубом у правій руці.\n\n\n(65–73) Філософські гіпотези трактують цей знак як символічне зображення ідеї. Є думка, що тризуб — це символ державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій, — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу; три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об’єм і простір світобудови.\n\n\n(74–77) Гомер, описуючи у своїй «Іліаді» давніх жителів Північного Причорномор’я, дає їм характеристику «найсправедливіших серед людей». Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була неперевершеним правовим феноменом і однією з перших конституцій Європи.\n\n\n(78–79) Кожна нація у великому плетиві світової історії веде свій малюнок, свій візерунок, творячи спільну духовну й матеріальну реальність, загальну тканину життя.\n\n\n(80–83) Хочеться сказати разом з іншими: призначення України й українців — берегти Життя, утверджувати Істину, творити Добро, примножувати Красу. Місія України — бути джерелом духовної наснаги людства. У цьому її велич та її національна ідея.\n\n\n*За Світланою Гавриленко, «Дайджест Всеукраїнської експертної мережі» 838 слів*\n\n\nЗасобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1–2) є", "answers": [{"marker": "А", "text": "лексичний повтор"}, {"marker": "Б", "text": "встав��е слово"}, {"marker": "В", "text": "займенник"}, {"marker": "Г", "text": "синоніми"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Шлях до національного самоусвідомлення**\n\n\n(1–4) Квітник життя людства на Землі складається з багатьох націй, народів, країн. Серед них немає гірших чи кращих, добрих чи злих, потворних чи вродливих. Кожна нація — це велика особистість, що несе в зернині своєї душі скарб великої любові, краси, добра, справедливості, гармонії.\n\n\n(5–9) Кожна сучасна нація — це також і продукт історії, це потік, у який влилися свого часу інші великі чи малі нації й народи. Тому якщо первісні нації можна розглядати як ноти у своєму звучанні, то сучасні нації — це складні поліфонічні акорди. Або якщо первісні нації розглядати як чисті кольори спектру, райдужні кольори, то сучасні нації — це складні багатокольорові малюнки.\n\n\n(10–13) Якими різними є люди, котрі приходять на Землю зі своїми завданнями й утілюють ці завдання настільки, наскільки це виявляється для них можливим завдяки комплексу обставин, такими різними є народи, нації, і кожна з них має свою місію, провідну ідею буття на цій Землі.\n\n\n(14–19) Життя великих індивідуальностей — націй — підпорядковане законові ритму, відбувається відповідно до циклів. В історичному минулому нам відомі приклади, коли нації з’являлися та зникали, коли якась нація виявляла себе зі значною активністю, а потім віками жила тихо й непомітно… Є нації з великим історичним минулим, а є нації молоді, що проходять через етап становлення як цілісна людська спільнота.\n\n\n(20–35) Етноісторичне коріння українського народу безпосередньо пов’язане з географічним положенням. Із прадавніх часів на землях сучасної України жили землероби. З геологічної точки зору, сучасна Україна розташована на одній з найстабільніших платформ світу й не була затоплена світовим океаном. За оцінками експертів, на території України розміщується понад 30 відсотків чорноземів світу. Українські ґрунти називають унікальним багатством загальнопланетарного значення. На цій землі завжди жили хлібороби, вони зрослися зі своєю ненькою-землею. Сучасні дослідження багатьох учених, які вивчають трипільську культуру, підтверджують спадкоємність культурних традицій, незважаючи на різноманітні міграційні процеси, що відбувалися протягом тисячоліть. Приходили та йшли далі племена завойовників і кочівників, але жителі цієї землі зберігали свої традиції та культуру. Їх називали різними іменами, проте етнічні ознаки залишалися незмінними. Не є випадковим, що вихідці з України за її межами (а таких сьогодні налічується близько 20 мільйонів осіб) селилися на територіях, найкраще придатних для хліборобства, — на Кубані, Алтаї, у Приамур’ї, на півдні Канади, півночі США, півночі Австралії, в Аргентині.\n\n\n(36–37) Саме у ХХ столітті почали з’являтися наукові докази існування прадавніх коренів української нації, і це визнано у світі.\n\n\n(38–43) Науковці називають українську мову однією з найдавніших і найдосконаліших мов світу. Польський учений-лінгвіст Михайло Красуський у праці «Прадавність української мови» (1880 рік) відзначив: «Тривалий час порівнюючи арійські мови, я переконався, що українська мова старша не тільки за всі слов’янські, включно з так званою старослов’янською, а й за санскритську, давньогрецьку, латинську й інші арійські».\n\n\n(44–50) За евфонічністю (милозвучністю) науковці ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, 1934 року на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найкрасивіших і найбагатших мов назвали французьку, перську й українську. Милозвучність української мови досягається уникненням збігу голосних і приголосних, чергуванням звуків. Як підкреслюють дослідники, особливі краса та музикальність української мови є одним з найяскравіших проявів панестетизму, всеохопної любові до краси, що пронизує духовне та матеріальне буття українців.\n\n\n(51–52) У сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть.\n\n\n(53–55) Тризуб, державний символ України, є одним із найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації. Із тризубом зображалися грецький Посейдон, римський Нептун, індійські Шива та Вішну, скіфський Тагимасад.\n\n\n(56–64) На території України знайдено наскельні малюнки із зображенням тризуба, датовані ІV–ІІІ тисячоліттями до нашої ери. Тризуб був відомий в Ольвії, Боспорському царстві, Урарту, Ірані, Індії, на Кавказі, його зображення використовували представники крито-мінойської культури (ІІІ–ІІ тисячоліття до нашої ери), гети (ІІІ–І тисячоліття до нашої ери), сармати, царські скіфи, руські князі. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір, височить священна гора з трьома вершинами, яку індійці називають Трикута. У надрах гори заховане святилище богині Вайяну Деві — Великої Матері. Під охороною жерців, за трьома магічними каменями, знаходиться її велична бронзова фігура з тризубом у правій руці.\n\n\n(65–73) Філософські гіпотези трактують цей знак як символічне зображення ідеї. Є думка, що тризуб — це символ державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій, — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу; три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об’єм і простір світобудови.\n\n\n(74–77) Гомер, описуючи у своїй «Іліаді» давніх жителів Північного Причорномор’я, дає їм характеристику «найсправедливіших серед людей». Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була неперевершеним правовим феноменом і однією з перших конституцій Європи.\n\n\n(78–79) Кожна нація у великому плетиві світової історії веде свій малюнок, свій візерунок, творячи спільну духовну й матеріальну реальність, загальну тканину життя.\n\n\n(80–83) Хочеться сказати разом з іншими: призначення України й українців — берегти Життя, утверджувати Істину, творити Добро, примножувати Красу. Місія України — бути джерелом духовної наснаги людства. У цьому її велич та її національна ідея.\n\n\n*За Світланою Гавриленко, «Дайджест Всеукраїнської експертної мережі» 838 слів*\n\n\nУ тексті немає відповіді на запитання", "answers": [{"marker": "А", "text": "Чому українці споконвіків були хліборобами?"}, {"marker": "Б", "text": "Які чинники сприяють милозвучності української мови?"}, {"marker": "В", "text": "Як дослідники тлумачать символіку українського герба?"}, {"marker": "Г", "text": "Чому сучасні нації суттєво впливають одна на одну?"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Шлях до національного самоусвідомлення**\n\n\n(1–4) Квітник життя людства на Землі складається з багатьох націй, народів, країн. Серед них немає гірших чи кращих, добрих чи злих, потворних чи вродливих. Кожна нація — це велика особистість, що несе в зернині своєї душі скарб великої любові, краси, добра, справедливості, гармонії.\n\n\n(5–9) Кожна сучасна нація — це також і продукт історії, це потік, у який влилися свого часу інші великі чи малі нації й народи. Тому якщо первісні нації можна розглядати як ноти у своєму звучанні, то сучасні нації — це складні поліфонічні акорди. Або якщо первісні нації розглядати як чисті кольори спектру, райдужні кольори, то сучасні нації — це складні багатокольорові малюнки.\n\n\n(10–13) Якими різними є люди, котрі приходять на Землю зі своїми завданнями й утілюють ці завдання настільки, наскільки це виявляється для них можливим завдяки комплексу обставин, такими різними є народи, нації, і кожна з них має свою місію, провідну ідею буття на цій Землі.\n\n\n(14–19) Життя великих індивідуальностей — націй — підпорядковане законові ритму, відбувається відповідно до циклів. В історичному минулому нам відомі приклади, коли нації з’являлися та зникали, коли якась нація виявляла себе зі значною активністю, а потім віками жила тихо й непомітно… Є нації з великим історичним минулим, а є нації молоді, що проходять через етап становлення як цілісна людська спільнота.\n\n\n(20–35) Етноісторичне коріння українського народу безпосередньо пов’язане з географічним положенням. Із прадавніх часів на землях сучасної України жили землероби. З геологічної точки зору, сучасна Україна розташована на одній з найстабільніших платформ світу й не була затоплена світовим океаном. За оцінками експертів, на території України розміщується понад 30 відсотків чорноземів світу. Українські ґрунти називають унікальним багатством загальнопланетарного значення. На цій землі завжди жили хлібороби, вони зрослися зі своєю ненькою-землею. Сучасні дослідження багатьох учених, які вивчають трипільську культуру, підтверджують спадкоємність культурних традицій, незважаючи на різноманітні міграційні процеси, що відбувалися протягом тисячоліть. Приходили та йшли далі племена завойовників і кочівників, але жителі цієї землі зберігали свої традиції та культуру. Їх називали різними іменами, проте етнічні ознаки залишалися незмінними. Не є випадковим, що вихідці з України за її межами (а таких сьогодні налічується близько 20 мільйонів осіб) селилися на територіях, найкраще придатних для хліборобства, — на Кубані, Алтаї, у Приамур’ї, на півдні Канади, півночі США, півночі Австралії, в Аргентині.\n\n\n(36–37) Саме у ХХ столітті почали з’являтися наукові докази існування прадавніх коренів української нації, і це визнано у світі.\n\n\n(38–43) Науковці називають українську мову однією з найдавніших і найдосконаліших мов світу. Польський учений-лінгвіст Михайло Красуський у праці «Прадавність української мови» (1880 рік) відзначив: «Тривалий час порівнюючи арійські мови, я переконався, що українська мова старша не тільки за всі слов’янські, включно з так званою старослов’янською, а й за санскритську, давньогрецьку, латинську й інші арійські».\n\n\n(44–50) За евфонічністю (милозвучністю) науковці ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, 1934 року на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найкрасивіших і найбагатших мов назвали французьку, перську й українську. Милозвучність української мови досягається уникненням збігу голосних і приголосних, чергуванням звуків. Як підкреслюють дослідники, особливі краса та музикальність української мови є одним з найяскравіших проявів панестетизму, всеохопної любові до краси, що пронизує духовне та матеріальне буття українців.\n\n\n(51–52) У сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть.\n\n\n(53–55) Тризуб, державний символ України, є одним із найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації. Із тризубом зображалися грецький Посейдон, римський Нептун, індійські Шива та Вішну, скіфський Тагимасад.\n\n\n(56–64) На території України знайдено наскельні малюнки із зображенням тризуба, датовані ІV–ІІІ тисячоліттями до нашої ери. Тризуб був відомий в Ольвії, Боспорському царстві, Урарту, Ірані, Індії, на Кавказі, його зображення використовували представники крито-мі��ойської культури (ІІІ–ІІ тисячоліття до нашої ери), гети (ІІІ–І тисячоліття до нашої ери), сармати, царські скіфи, руські князі. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір, височить священна гора з трьома вершинами, яку індійці називають Трикута. У надрах гори заховане святилище богині Вайяну Деві — Великої Матері. Під охороною жерців, за трьома магічними каменями, знаходиться її велична бронзова фігура з тризубом у правій руці.\n\n\n(65–73) Філософські гіпотези трактують цей знак як символічне зображення ідеї. Є думка, що тризуб — це символ державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій, — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу; три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об’єм і простір світобудови.\n\n\n(74–77) Гомер, описуючи у своїй «Іліаді» давніх жителів Північного Причорномор’я, дає їм характеристику «найсправедливіших серед людей». Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була неперевершеним правовим феноменом і однією з перших конституцій Європи.\n\n\n(78–79) Кожна нація у великому плетиві світової історії веде свій малюнок, свій візерунок, творячи спільну духовну й матеріальну реальність, загальну тканину життя.\n\n\n(80–83) Хочеться сказати разом з іншими: призначення України й українців — берегти Життя, утверджувати Істину, творити Добро, примножувати Красу. Місія України — бути джерелом духовної наснаги людства. У цьому її велич та її національна ідея.\n\n\n*За Світланою Гавриленко, «Дайджест Всеукраїнської експертної мережі» 838 слів*\n\n\nДля підтвердження своїх думок авторка залучає факти всіх перерахованих наук, окрім", "answers": [{"marker": "А", "text": "історії"}, {"marker": "Б", "text": "мовознавства"}, {"marker": "В", "text": "фольклористики"}, {"marker": "Г", "text": "геології"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки «Ой біжить мала дівчина, / А за нею русалочка: / «Та послухай мене, красна панночко, / Загадаю тобі три загадочки…», - є в", "answers": [{"marker": "А", "text": "календарно-обрядовій пісні"}, {"marker": "Б", "text": "соціально-побутовій пісні"}, {"marker": "В", "text": "історичній пісні"}, {"marker": "Г", "text": "баладі"}, {"marker": "Д", "text": "думі"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені…», - заявляє персонаж твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Вишенського"}, {"marker": "В", "text": "Івана Карпенка-Карого"}, {"marker": "Г", "text": "Григорія Сковороди"}, {"marker": "Д", "text": "Григорія Квітки-Основ’яненка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Нова укра��нська драматургія започаткована твором", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Сковороди"}, {"marker": "Б", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Вишенського"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Низку риторичних запитань: «Що ми?.. чиї сини? яких батьків? ким? за що закуті?..» - ставить автор у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Б", "text": "«Шевченко»"}, {"marker": "В", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Г", "text": "«І мертвим, і живим…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Сто років, як сконала Січ…»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Павло Тетеря, Іван Брюховецький і Яким Сомко є персонажами твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Д", "text": "«Людина»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У тому, що «сила родиться й завзяття / Не ридать, а добувати, / Хоч синам, як не собі, / Кращу долю в боротьбі», - переконаний автор твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Заповіт»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "В", "text": "«Contra spem spero»"}, {"marker": "Г", "text": "«Ісаія. Глава 35»"}, {"marker": "Д", "text": "«Гімн»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Уплив імпресіонізму явно відчутний у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Intermezzo»"}, {"marker": "Б", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "В", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "Г", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Д", "text": "«Хазяїн»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Провідною ідеєю комедії «Хазяїн» є засудження", "answers": [{"marker": "А", "text": "нещадної експлуатації селян багатіями"}, {"marker": "Б", "text": "небажання багатіїв здобувати ґрунтовну освіту"}, {"marker": "В", "text": "прагнення багатіїв до стяжання задля стяжання"}, {"marker": "Г", "text": "байдужості багатіїв до проблем української культури"}, {"marker": "Д", "text": "збайдужіння багатіїв до проблем народної освіти"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У поемі «Мойсей» використано сюжет", "answers": [{"marker": "А", "text": "давньоримський"}, {"marker": "Б", "text": "давньогрецький"}, {"marker": "В", "text": "давньоєгипетський"}, {"marker": "Г", "text": "шумерський"}, {"marker": "Д", "text": "біблійний"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У рядках\n\n*Звитяги наші, муки і руїни*\n*Безсмертні будуть у її словах.*\n*Вона ж була як голос України,*\n*Що клекотів у наших корогвах!*\n\nідеться про героїню твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Б", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "В", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Г", "text": "Володимира Сосюри"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Драча"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Сміх буде, плач буде перламутровий», - запевняє свою кохану ліричний герой вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Так ніхто не кохав…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Два кольори»"}, {"marker": "В", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"}, {"marker": "Г", "text": "«І все-таки до тебе думка лине…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Арфами, арфами…»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Письменник Лозов’ягін обрав собі псевдонім", "answers": [{"marker": "А", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "Б", "text": "Панас Мирний"}, {"marker": "В", "text": "Марко Вовчок"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Ба��ка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Дія комедії «Мина Мазайло» розгортається у", "answers": [{"marker": "А", "text": "Києві"}, {"marker": "Б", "text": "Харкові"}, {"marker": "В", "text": "Донецьку"}, {"marker": "Г", "text": "Полтаві"}, {"marker": "Д", "text": "Курську"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Слова *“Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину”* є в творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Балада про соняшник»"}, {"marker": "Б", "text": "«Лебеді материнства»"}, {"marker": "В", "text": "«Ти знаєш, що ти — людина?»"}, {"marker": "Г", "text": "«На колимськім морозі калина»"}, {"marker": "Д", "text": "«Любіть Україну»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Пошли ж вам, Боже, щасливу долю та сили в руки, щоб… возвеличили трудами красну землю нашу українську, аби цвіла вона багатствами і згодою», - благословляє своїх дітей героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "“Кайдашева сім’я”"}, {"marker": "Б", "text": "“Україна в огні”"}, {"marker": "В", "text": "“Вершники”"}, {"marker": "Г", "text": "“Камінний хрест»"}, {"marker": "Д", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе», - звертається до поезії ліричний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Катерина»"}, {"marker": "Б", "text": "«Сучасники»"}, {"marker": "В", "text": "«Інститутка»"}, {"marker": "Г", "text": "«Людина»"}, {"marker": "Д", "text": "«Балада про соняшник»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ…», - сказав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Нечуй-Левицький"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Карпенко-Карий"}, {"marker": "В", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Г", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "Д", "text": "Микола Куліш"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Ти вже не згинеш, ти двожилава, / Земля, рабована віками, / І не скарать тебе душителям / Сибірами і соловками», - звертається до України", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліна Костенко"}, {"marker": "Б", "text": "Леся Українка"}, {"marker": "В", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Г", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Драч"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Не поет — бо це ж до болю мало,*\n*Не трибун — бо це лиш рупор мас*\n\nхарактеризують", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Павла Тичину"}, {"marker": "В", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "Г", "text": "Володимира Сосюру"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Симоненка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Наприкінці ХХ століття помітним явищем української літератури став", "answers": [{"marker": "А", "text": "імпресіонізм"}, {"marker": "Б", "text": "експресіонізм"}, {"marker": "В", "text": "постмодернізм"}, {"marker": "Г", "text": "романтизм"}, {"marker": "Д", "text": "реалізм"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Гордий птах змахнув крильми і злетів *на/зустріч* новим пригодам. (2) Він уважно приглядався до всього, що було внизу. (3) Птах мав (…) зір і добре бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах, згрібаючи на купи сухе картоплиння та спалюючи його разом із зів’ялим листям. (4) Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався *до/гори* підфарбовую��и все *не/баченою* досі прозоро-блакитною аквареллю. (5) А небо, навпаки, залишалося високим і чистим, і в тій височині розкошланими клаптями вати плавали *не/великі* хмарки.\n\n\nЗамість пропуску в третьому реченні має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "проникливий"}, {"marker": "Б", "text": "слабкий"}, {"marker": "В", "text": "власний"}, {"marker": "Г", "text": "гострий"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Гордий птах змахнув крильми і злетів *на/зустріч* новим пригодам. (2) Він уважно приглядався до всього, що було внизу. (3) Птах мав (…) зір і добре бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах, згрібаючи на купи сухе картоплиння та спалюючи його разом із зів’ялим листям. (4) Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався *до/гори* підфарбовуючи все *не/баченою* досі прозоро-блакитною аквареллю. (5) А небо, навпаки, залишалося високим і чистим, і в тій височині розкошланими клаптями вати плавали *не/великі* хмарки.\n\n\nФразеологізмом є вислів з тексту", "answers": [{"marker": "А", "text": "змахнути крильми"}, {"marker": "Б", "text": "збиватися з ніг"}, {"marker": "В", "text": "зів’яле листя"}, {"marker": "Г", "text": "стелитися пасмами"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Гордий птах змахнув крильми і злетів *на/зустріч* новим пригодам. (2) Він уважно приглядався до всього, що було внизу. (3) Птах мав (…) зір і добре бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах, згрібаючи на купи сухе картоплиння та спалюючи його разом із зів’ялим листям. (4) Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався *до/гори* підфарбовуючи все *не/баченою* досі прозоро-блакитною аквареллю. (5) А небо, навпаки, залишалося високим і чистим, і в тій височині розкошланими клаптями вати плавали *не/великі* хмарки.\n\n\nПростим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "третє"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Гордий птах змахнув крильми і злетів *на/зустріч* новим пригодам. (2) Він уважно приглядався до всього, що було внизу. (3) Птах мав (…) зір і добре бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах, згрібаючи на купи сухе картоплиння та спалюючи його разом із зів’ялим листям. (4) Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався *до/гори* підфарбовуючи все *не/баченою* досі прозоро-блакитною аквареллю. (5) А небо, навпаки, залишалося високим і чистим, і в тій височині розкошланими клаптями вати плавали *не/великі* хмарки.\n\n\nОкремо в тексті пишеться сполука слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "на/зустріч"}, {"marker": "Б", "text": "до/гори"}, {"marker": "В", "text": "не/баченою"}, {"marker": "Г", "text": "не/великі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Гордий птах змахнув крильми і злетів *на/зустріч* новим пригодам. (2) Він уважно приглядався до всього, що бу��о ***внизу***. (3) Птах мав (…) зір і ***добре*** бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах, згрібаючи на купи сухе картоплиння та спалюючи його ***разом*** із зів’ялим листям. (4) Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався *до/гори* підфарбовуючи все *не/баченою* досі прозоро-блакитною ***аквареллю***. (5) А небо, навпаки, залишалося високим і чистим, і в тій височині розкошланими клаптями вати плавали *не/великі* хмарки.\n\n\nІменник виділено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "до всього, що було ***внизу***"}, {"marker": "Б", "text": "птах ***добре*** бачив"}, {"marker": "В", "text": "спалюючи його ***разом*** із листям"}, {"marker": "Г", "text": "прозоро-блакитною ***аквареллю***"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Гордий птах змахнув крильми і злетів *на/зустріч* новим пригодам. (2) Він уважно приглядався до всього, що було внизу. (3) Птах мав (…) зір і добре бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах, згрібаючи на купи сухе картоплиння та спалюючи його разом із зів’ялим листям. (4) Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався *до/гори* підфарбовуючи все *не/баченою* досі прозоро-блакитною аквареллю. (5) А небо, навпаки, залишалося високим і чистим, і в тій височині розкошланими клаптями вати плавали *не/великі* хмарки.\n\n\nВставне слово є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "п'ятому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Гордий птах змахнув крильми і злетів *на/зустріч* новим пригодам. (2) Він уважно приглядався до всього, що було внизу. (3) Птах мав (…) зір і добре бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах, згрібаючи на купи сухе картоплиння та спалюючи його разом із зів’ялим листям. (4) Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався *до/гори* підфарбовуючи все *не/баченою* досі прозоро-блакитною аквареллю. (5) А небо, навпаки, залишалося високим і чистим, і в тій височині розкошланими клаптями вати плавали *не/великі* хмарки.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п'ятому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "малесен..кий, по-угорс..кому, базікаєш.."}, {"marker": "Б", "text": "п’ятнадцят..ох, лан..цюг, сіл..ський"}, {"marker": "В", "text": "радіс..ть, нен..чин, розливаєт..ся"}, {"marker": "Г", "text": "л..лється, їдал..ня, волинс..кий"}, {"marker": "Д", "text": "близ..ко, болгарс..кий, нян..ці"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Орфографічну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ініціатором олімпійського руху є П’єр де Кубертен."}, {"marker": "Б", "text": "Компетентне жюрі оголосило результати чемпіонату."}, {"marker": "В", "text": "Для гімнасток розроблено сувору дієту й режим дня."}, {"marker": "Г", "text": "На новій трасі почалися тренування велосипедистів."}, {"marker": "Д", "text": "Фінішували марокканський та андоррський атлети."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У реченні «Зміни до Конституції ухвалюються голосами … народних депутатів» замість пропуску має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "триста"}, {"marker": "Б", "text": "трьохста"}, {"marker": "В", "text": "трьохсот"}, {"marker": "Г", "text": "трьохстох"}, {"marker": "Д", "text": "трьомастами"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n*Пр(1)їхавши до Одеси, обов’язково прогуляйтеся Пр(2)морським бульваром, помилуйтеся пр(3)чудовим оперним театром, пр(4)лучіться до колоритної публіки на Дерибасівській і відпочиньте біля теплого моря, що барвінково міниться від пр(5)західного сонця.*\n\nЛітеру *е* треба писати на місці цифри", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Разом пишуться всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "дев’яносто/літній, мимо/волі, повсяк/час, стоп/кран"}, {"marker": "Б", "text": "віце/адмірал, глухо/німий, авто/власник, важко/хворий"}, {"marker": "В", "text": "мовно/стильовий, полу/мисок, міні/футбол, пів/огірка"}, {"marker": "Г", "text": "десяти/значний, фото/аматор, напів/морок, кілька/сот"}, {"marker": "Д", "text": "військово/спортивний, косто/прав, сто/річчя, гори/цвіт"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму кличного відмінка іменника у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "Високоповажна пані Соломіє!"}, {"marker": "Б", "text": "Вельмишановний пане Андріє!"}, {"marker": "В", "text": "Дорогенька бабусю Ганно!"}, {"marker": "Г", "text": "Шановний пане полковнику!"}, {"marker": "Д", "text": "Милий мій синку Максиме!"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Розділові знаки при звертанні правильно вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Зійди дощику, дрібнесенький, Скропи травицю-муравицю, Нехай я вийду на вулицю.*"}, {"marker": "Б", "text": "*Пусти мене, мати погуляти, Бо вже челядоньки не видати.*"}, {"marker": "В", "text": "*Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, Куди моє дівування та й занесете?*"}, {"marker": "Г", "text": "*Прочини господарю, ворота, Занесем тобі віночка з золота.*"}, {"marker": "Д", "text": "*Зеленая, дібровонько, Чого так рано спустошена, Трава на сіно покошена?*"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Закінчення *-ий* має прикметник, утворений від слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "тепер"}, {"marker": "Б", "text": "колись"}, {"marker": "В", "text": "субота"}, {"marker": "Г", "text": "вечір"}, {"marker": "Д", "text": "туман"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно утворено дієприкметник", "answers": [{"marker": "А", "text": "висохнути — висохший"}, {"marker": "Б", "text": "упіймати — упіймавший"}, {"marker": "В", "text": "умитися — умившийся"}, {"marker": "Г", "text": "одягнути — одягнений"}, {"marker": "Д", "text": "посадити — посадений"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Розділові знаки правильно розставлено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Отут серед цвіту, здається: що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі."}, {"marker": "Б", "text": "Сонце вже котилося на захід, над полями здіймалася легка пара, у небі, як листя осики, тріпотіли крильцями жайворонки, зеленим соком пашіли трави, — у які причепурилися горбки."}, {"marker": "В", "text": "Уявімо що світ, який нас оточує — це поле, а слова, які називають предмети навколишнього світу — рослини на цьому полі."}, {"marker": "Г", "text": "Проміння ламалося в хвилі, блищало, миготіло, рябіло наче хто сипонув на воду блискучими іскрами."}, {"marker": "Д", "text": "Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "заощаджувати, ячання, майоліка"}, {"marker": "Б", "text": "перекладати, зав’язь, роз’ятрити"}, {"marker": "В", "text": "узлісся, зчорніти, восьмитонний"}, {"marker": "Г", "text": "колумбієць, щасливий, дзюдоїст"}, {"marker": "Д", "text": "узбережжя, яблунька, розмаїтість"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Забілена в тумани Говерла чатує на обрії...» вибрати", "answers": [{"marker": "А", "text": "й укриває мережаною тінню все довкола."}, {"marker": "Б", "text": "деінде промайне крилом сполохана птаха."}, {"marker": "В", "text": "ніби роззираючись на всю Чорногору."}, {"marker": "Г", "text": "де вже займається молоденький день."}, {"marker": "Д", "text": "та зорі тремтять у нічній прохолоді."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Неправильно вжито прийменник у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "ростуть біля берега — ростуть *при* березі"}, {"marker": "Б", "text": "посидь поруч зі мною — посидь *поряд* зі мною"}, {"marker": "В", "text": "схопився до схід сонця — схопився *перед* сходом сонця"}, {"marker": "Г", "text": "зупинився за два кроки — зупинився *у* двох кроках"}, {"marker": "Д", "text": "повернуся через місяць — повернуся *за* місяць"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Розгляньмо зроблені висновки автором нового підручника з історії України."}, {"marker": "Б", "text": "Усі зусилля Ярослав спрямував на посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію."}, {"marker": "В", "text": "Козацькі ватажки спромоглися на значні успіхи"}, {"marker": "Г", "text": "Сучасники Скоропадського й історики констатують певне економічне відродження України в добу гетьманату."}, {"marker": "Д", "text": "Духовне життя в період «хрущовської відлиги» характеризується непослідовністю й суперечливістю реформ."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Звук [д] є на місці пропуску в обох словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "ві..бити, проїз..ний"}, {"marker": "Б", "text": "фу..бол, зорепа.."}, {"marker": "В", "text": "б..жола, з..авна"}, {"marker": "Г", "text": "по..якував, ..ружба"}, {"marker": "Д", "text": "сві..чити, про..аж"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Василь Симоненко**\n\n\n(1–3) Жив вiн у нашiй благословеннiй провiнцiї, де люди так невибагливi до слiв,\n\nде так швидко заокруглюються в колi найпримiтивнiших iнтересiв. Де так легко\n\nпотонути в тенетах усіляких дрiбниць i заблукати мiж деревам��, за якими не видно лiсу.\n\n\n(4–8) Ось був, скажiмо, чоловiк як чоловiк, закiнчив аспiрантуру, поїхав до Черкас,\n\nу найжвавiший центр їх — педiнститут, — i десь дiлися борозни з мозку й навiть\n\nзморшки на обличчi. Натренувався жити — i все заокруглилося: голова кругла,\n\nобличчя кругле, думки круглi, почуття круглi — iдеальний м’яч, який котиться\n\nбез перешкод асфальтом кар’єри!..\n\n\n(9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корiнь. Сам вiн, наче корiнь, вийшов із\n\nземлi, з органiчною любов’ю до неї i свого селянського роду. Вiн добре знав, чим\n\ni як глибоко вона напоєна, i не забував про це нi на хвилину. Вiн знав народ у його\n\nпобутi як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працiвник\n\nгазети. Але вiн дивився на життя не як «представник», а як людина, як син дивиться\n\nна безпорадну матiр.\n\n\n(15–19) Вiн пiднявся до верхнiх щаблiв сучасної культури i вмiв бачити\n\nколгоспника на тлi космiчного вiку — весь дiапазон крайностей життя та\n\n«парадоксiв доби»:\n\n\n*Цiлую руки, що крутили жорна*\n\n*У переддень космiчної доби.*\n\n\n(20–23) Громадянське кредо Симоненка пiдноситься над тисячами дзвiнких\n\nпатрiотичних декларацiй! У його простотi ви вiдчуваєте людину високої\n\niнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й\n\nоголювати суть.\n\n\n(24–29) Пригадую вечiр у Черкаському педiнститутi. Виступ Василя був\n\nнайцiкавiшим, найяскравiшим. Але хтось із тих, які не дуже заслухуються\n\nвiршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафiксував непевний\n\nзвук i, щоб налякати, послав записку: «Яку це Ви самостiйну Україну маєте\n\nна увазi, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росiї...»; «Маю я святе синiвське\n\nправо з матiр’ю побуть на самотi»?\n\n\n(30–32) Василь спокiйно i наче недбало прочитав цю записку та сказав: «У мене\n\nУкраїна одна. Якщо автор запитання знає другу — хай скаже. Будемо вибирати».\n\nОсь його лаконiчна й по-справжньому народна простота й мудрiсть.\n\n\n(33–38) З ним не можна було сперечатися. Вiн не висловлював квапливих\n\nнапiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають,\n\nмовчав. Уся наша втiха, що його стиль вiдбився в тому, що вiн залишив нам.\n\nАле вiн залишив для нас тiльки свiй початок сходження на верховину. У\n\nважкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрiмотної байдужості й мертвого\n\nстандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав ним iти.\n\n\n(39–44) Вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби\n\nй силу, що переливається в людину вiд сили земного тяжiння:\n\n\n*Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє*\n\n*I душа нiжнiшою стає,*\n\n*Як твої сподiванки i мрiї*\n\n*У життя вливаються моє.*\n\n\n(45–51) Вiн тiльки навчився вичленовувати з пороху буденності великi проблеми\n\nжиття — проблему збереження людської iндивiдуальності i нової думки у свiтi\n\nкатегоричних стандартiв, проблему красивої ходи i власної дороги серед камiнних\n\nпотвор, що\n\n\n*Роззявляли пащi, мов кратери,*\n\n*I гукали: — Ми символ доби!*\n\n*Хто не з нами — той проти всiх!*\n\n\n(52–53) Вiн навчився i тим самим навчив нас. Вiн житиме невiд’ємною часткою\n\nнас самих, як живий розум i совiсть, що не гасне.\n\n\n(54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожнiй\n\nграмотнiй людинi і глибоко хвилюючий змiстом. Вiн постійно говорить про те,\n\nщо тривожить людей, про що й вони говорять, але без тiєї громадянської висоти,\n\nясності розуму і пристрасті слова.\n\n\n(58–60) Кожен його вiрш нагадуватиме нам i тим, які будуть пiсля нас, елементарнi\n\niстини, без яких не можна змiстовно жити –\n\n\n*Ти знаєш, що ти людина...*\n\n\n(61–63) Дорогою цiною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юнiсть\n\nвiн зумiв назавжди утвердити свою неповторнiсть. Свою важку, але цiлком\n\nусвiдомлену дорогу до правди.\n\n\n(64–66) Це — життя. Нашi прадiди запорожцi вимiрювали його, не роздрiбнюючи.\n\nВони клали життя для життя, не дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі,\n\nвиносить усе життя.\n\n\n(67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як\n\nпаяц на аренi цирку грається в серйознiсть. Симоненко гидував духовними карликам\n\nй паяцами. Вiн просто йшов на повен зрiст, вiн красиво йшов, як його «перехожий», —\n\ni дивився перед себе мужнiми очима мужицького сина.\n\n\n(71) Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi.\n\n\n*За Є. Сверстюком (728 слів)*\n\n\n«Духовними карликами й паяцами» (рядок 69)* автор називає людей", "answers": [{"marker": "А", "text": "неосвічених, обмежених, байдужих до культури та мистецтва"}, {"marker": "Б", "text": "нещирих, які за правильними словами приховують ницість душі"}, {"marker": "В", "text": "пересічних, які не підносяться вище за буденні потреби"}, {"marker": "Г", "text": "байдужих, безпринципних, які не переймаються долею країни"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Василь Симоненко**\n\n\n(1–3) Жив вiн у нашiй благословеннiй провiнцiї, де люди так невибагливi до слiв,\n\nде так швидко заокруглюються в колi найпримiтивнiших iнтересiв. Де так легко\n\nпотонути в тенетах усіляких дрiбниць i заблукати мiж деревами, за якими не видно лiсу.\n\n\n(4–8) Ось був, скажiмо, чоловiк як чоловiк, закiнчив аспiрантуру, поїхав до Черкас,\n\nу найжвавiший центр їх — педiнститут, — i десь дiлися борозни з мозку й навiть\n\nзморшки на обличчi. Натренувався жити — i все заокруглилося: голова кругла,\n\nобличчя кругле, думки круглi, почуття круглi — iдеальний м’яч, який котиться\n\nбез перешкод асфальтом кар’єри!..\n\n\n(9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корiнь. Сам вiн, наче корiнь, вийшов із\n\nземлi, з органiчною любов’ю до неї i свого селянського роду. Вiн добре знав, чим\n\ni як глибоко вона напоєна, i не забував про це нi на хвилину. Вiн знав народ у його\n\nпобутi як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працiвник\n\nгазети. Але вiн дивився на життя не як «представни��», а як людина, як син дивиться\n\nна безпорадну матiр.\n\n\n(15–19) Вiн пiднявся до верхнiх щаблiв сучасної культури i вмiв бачити\n\nколгоспника на тлi космiчного вiку — весь дiапазон крайностей життя та\n\n«парадоксiв доби»:\n\n\n*Цiлую руки, що крутили жорна*\n\n*У переддень космiчної доби.*\n\n\n(20–23) Громадянське кредо Симоненка пiдноситься над тисячами дзвiнких\n\nпатрiотичних декларацiй! У його простотi ви вiдчуваєте людину високої\n\niнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й\n\nоголювати суть.\n\n\n(24–29) Пригадую вечiр у Черкаському педiнститутi. Виступ Василя був\n\nнайцiкавiшим, найяскравiшим. Але хтось із тих, які не дуже заслухуються\n\nвiршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафiксував непевний\n\nзвук i, щоб налякати, послав записку: «Яку це Ви самостiйну Україну маєте\n\nна увазi, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росiї...»; «Маю я святе синiвське\n\nправо з матiр’ю побуть на самотi»?\n\n\n(30–32) Василь спокiйно i наче недбало прочитав цю записку та сказав: «У мене\n\nУкраїна одна. Якщо автор запитання знає другу — хай скаже. Будемо вибирати».\n\nОсь його лаконiчна й по-справжньому народна простота й мудрiсть.\n\n\n(33–38) З ним не можна було сперечатися. Вiн не висловлював квапливих\n\nнапiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають,\n\nмовчав. Уся наша втiха, що його стиль вiдбився в тому, що вiн залишив нам.\n\nАле вiн залишив для нас тiльки свiй початок сходження на верховину. У\n\nважкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрiмотної байдужості й мертвого\n\nстандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав ним iти.\n\n\n(39–44) Вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби\n\nй силу, що переливається в людину вiд сили земного тяжiння:\n\n\n*Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє*\n\n*I душа нiжнiшою стає,*\n\n*Як твої сподiванки i мрiї*\n\n*У життя вливаються моє.*\n\n\n(45–51) Вiн тiльки навчився вичленовувати з пороху буденності великi проблеми\n\nжиття — проблему збереження людської iндивiдуальності i нової думки у свiтi\n\nкатегоричних стандартiв, проблему красивої ходи i власної дороги серед камiнних\n\nпотвор, що\n\n\n*Роззявляли пащi, мов кратери,*\n\n*I гукали: — Ми символ доби!*\n\n*Хто не з нами — той проти всiх!*\n\n\n(52–53) Вiн навчився i тим самим навчив нас. Вiн житиме невiд’ємною часткою\n\nнас самих, як живий розум i совiсть, що не гасне.\n\n\n(54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожнiй\n\nграмотнiй людинi і глибоко хвилюючий змiстом. Вiн постійно говорить про те,\n\nщо тривожить людей, про що й вони говорять, але без тiєї громадянської висоти,\n\nясності розуму і пристрасті слова.\n\n\n(58–60) Кожен його вiрш нагадуватиме нам i тим, які будуть пiсля нас, елементарнi\n\niстини, без яких не можна змiстовно жити –\n\n\n*Ти знаєш, що ти людина...*\n\n\n(61–63) Дорогою цiною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юнiсть\n\nвiн зумiв назавжди утвердити свою неповторнiсть. Свою важку, ��ле цiлком\n\nусвiдомлену дорогу до правди.\n\n\n(64–66) Це — життя. Нашi прадiди запорожцi вимiрювали його, не роздрiбнюючи.\n\nВони клали життя для життя, не дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі,\n\nвиносить усе життя.\n\n\n(67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як\n\nпаяц на аренi цирку грається в серйознiсть. Симоненко гидував духовними карликам\n\nй паяцами. Вiн просто йшов на повен зрiст, вiн красиво йшов, як його «перехожий», —\n\ni дивився перед себе мужнiми очима мужицького сина.\n\n\n(71) Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi.\n\n\n*За Є. Сверстюком (728 слів)*\n\n\nУ рядках 67–70 автор удається до", "answers": [{"marker": "А", "text": "сарказму"}, {"marker": "Б", "text": "моралізаторства"}, {"marker": "В", "text": "патетики"}, {"marker": "Г", "text": "описів"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Василь Симоненко**\n\n\n(1–3) Жив вiн у нашiй благословеннiй провiнцiї, де люди так невибагливi до слiв,\n\nде так швидко заокруглюються в колi найпримiтивнiших iнтересiв. Де так легко\n\nпотонути в тенетах усіляких дрiбниць i заблукати мiж деревами, за якими не видно лiсу.\n\n\n(4–8) Ось був, скажiмо, чоловiк як чоловiк, закiнчив аспiрантуру, поїхав до Черкас,\n\nу найжвавiший центр їх — педiнститут, — i десь дiлися борозни з мозку й навiть\n\nзморшки на обличчi. Натренувався жити — i все заокруглилося: голова кругла,\n\nобличчя кругле, думки круглi, почуття круглi — iдеальний м’яч, який котиться\n\nбез перешкод асфальтом кар’єри!..\n\n\n(9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корiнь. Сам вiн, наче корiнь, вийшов із\n\nземлi, з органiчною любов’ю до неї i свого селянського роду. Вiн добре знав, чим\n\ni як глибоко вона напоєна, i не забував про це нi на хвилину. Вiн знав народ у його\n\nпобутi як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працiвник\n\nгазети. Але вiн дивився на життя не як «представник», а як людина, як син дивиться\n\nна безпорадну матiр.\n\n\n(15–19) Вiн пiднявся до верхнiх щаблiв сучасної культури i вмiв бачити\n\nколгоспника на тлi космiчного вiку — весь дiапазон крайностей життя та\n\n«парадоксiв доби»:\n\n\n*Цiлую руки, що крутили жорна*\n\n*У переддень космiчної доби.*\n\n\n(20–23) Громадянське кредо Симоненка пiдноситься над тисячами дзвiнких\n\nпатрiотичних декларацiй! У його простотi ви вiдчуваєте людину високої\n\niнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й\n\nоголювати суть.\n\n\n(24–29) Пригадую вечiр у Черкаському педiнститутi. Виступ Василя був\n\nнайцiкавiшим, найяскравiшим. Але хтось із тих, які не дуже заслухуються\n\nвiршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафiксував непевний\n\nзвук i, щоб налякати, послав записку: «Яку це Ви самостiйну Україну маєте\n\nна увазi, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росiї...»; «Маю я святе синiвське\n\nправо з матiр’ю побуть на самотi»?\n\n\n(30–32) Василь спокiйно i наче недбало прочитав цю ��аписку та сказав: «У мене\n\nУкраїна одна. Якщо автор запитання знає другу — хай скаже. Будемо вибирати».\n\nОсь його лаконiчна й по-справжньому народна простота й мудрiсть.\n\n\n(33–38) З ним не можна було сперечатися. Вiн не висловлював квапливих\n\nнапiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають,\n\nмовчав. Уся наша втiха, що його стиль вiдбився в тому, що вiн залишив нам.\n\nАле вiн залишив для нас тiльки свiй початок сходження на верховину. У\n\nважкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрiмотної байдужості й мертвого\n\nстандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав ним iти.\n\n\n(39–44) Вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби\n\nй силу, що переливається в людину вiд сили земного тяжiння:\n\n\n*Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє*\n\n*I душа нiжнiшою стає,*\n\n*Як твої сподiванки i мрiї*\n\n*У життя вливаються моє.*\n\n\n(45–51) Вiн тiльки навчився вичленовувати з пороху буденності великi проблеми\n\nжиття — проблему збереження людської iндивiдуальності i нової думки у свiтi\n\nкатегоричних стандартiв, проблему красивої ходи i власної дороги серед камiнних\n\nпотвор, що\n\n\n*Роззявляли пащi, мов кратери,*\n\n*I гукали: — Ми символ доби!*\n\n*Хто не з нами — той проти всiх!*\n\n\n(52–53) Вiн навчився i тим самим навчив нас. Вiн житиме невiд’ємною часткою\n\nнас самих, як живий розум i совiсть, що не гасне.\n\n\n(54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожнiй\n\nграмотнiй людинi і глибоко хвилюючий змiстом. Вiн постійно говорить про те,\n\nщо тривожить людей, про що й вони говорять, але без тiєї громадянської висоти,\n\nясності розуму і пристрасті слова.\n\n\n(58–60) Кожен його вiрш нагадуватиме нам i тим, які будуть пiсля нас, елементарнi\n\niстини, без яких не можна змiстовно жити –\n\n\n*Ти знаєш, що ти людина...*\n\n\n(61–63) Дорогою цiною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юнiсть\n\nвiн зумiв назавжди утвердити свою неповторнiсть. Свою важку, але цiлком\n\nусвiдомлену дорогу до правди.\n\n\n(64–66) Це — життя. Нашi прадiди запорожцi вимiрювали його, не роздрiбнюючи.\n\nВони клали життя для життя, не дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі,\n\nвиносить усе життя.\n\n\n(67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як\n\nпаяц на аренi цирку грається в серйознiсть. Симоненко гидував духовними карликам\n\nй паяцами. Вiн просто йшов на повен зрiст, вiн красиво йшов, як його «перехожий», —\n\ni дивився перед себе мужнiми очима мужицького сина.\n\n\n(71) Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi.\n\n\n*За Є. Сверстюком (728 слів)*\n\n\nФразеологізм, що має значення «доходити до суті справи», є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь уперто, насуплено дивився в корінь (рядок 9)."}, {"marker": "Б", "text": "Вiн знав народ у його побутi як селянський син (рядки 11–12)."}, {"marker": "В", "text": "Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi (рядок 71)."}, {"marker": "Г", "text": "Той, хто виходить на поле честі, виносить усе життя (рядки 65–66)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Василь Симоненко**\n\n\n(1–3) Жив вiн у нашiй благословеннiй провiнцiї, де люди так невибагливi до слiв,\n\nде так швидко заокруглюються в колi найпримiтивнiших iнтересiв. Де так легко\n\nпотонути в тенетах усіляких дрiбниць i заблукати мiж деревами, за якими не видно лiсу.\n\n\n(4–8) Ось був, скажiмо, чоловiк як чоловiк, закiнчив аспiрантуру, поїхав до Черкас,\n\nу найжвавiший центр їх — педiнститут, — i десь дiлися борозни з мозку й навiть\n\nзморшки на обличчi. Натренувався жити — i все заокруглилося: голова кругла,\n\nобличчя кругле, думки круглi, почуття круглi — iдеальний м’яч, який котиться\n\nбез перешкод асфальтом кар’єри!..\n\n\n(9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корiнь. Сам вiн, наче корiнь, вийшов із\n\nземлi, з органiчною любов’ю до неї i свого селянського роду. Вiн добре знав, чим\n\ni як глибоко вона напоєна, i не забував про це нi на хвилину. Вiн знав народ у його\n\nпобутi як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працiвник\n\nгазети. Але вiн дивився на життя не як «представник», а як людина, як син дивиться\n\nна безпорадну матiр.\n\n\n(15–19) Вiн пiднявся до верхнiх щаблiв сучасної культури i вмiв бачити\n\nколгоспника на тлi космiчного вiку — весь дiапазон крайностей життя та\n\n«парадоксiв доби»:\n\n\n*Цiлую руки, що крутили жорна*\n\n*У переддень космiчної доби.*\n\n\n(20–23) Громадянське кредо Симоненка пiдноситься над тисячами дзвiнких\n\nпатрiотичних декларацiй! У його простотi ви вiдчуваєте людину високої\n\niнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й\n\nоголювати суть.\n\n\n(24–29) Пригадую вечiр у Черкаському педiнститутi. Виступ Василя був\n\nнайцiкавiшим, найяскравiшим. Але хтось із тих, які не дуже заслухуються\n\nвiршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафiксував непевний\n\nзвук i, щоб налякати, послав записку: «Яку це Ви самостiйну Україну маєте\n\nна увазi, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росiї...»; «Маю я святе синiвське\n\nправо з матiр’ю побуть на самотi»?\n\n\n(30–32) Василь спокiйно i наче недбало прочитав цю записку та сказав: «У мене\n\nУкраїна одна. Якщо автор запитання знає другу — хай скаже. Будемо вибирати».\n\nОсь його лаконiчна й по-справжньому народна простота й мудрiсть.\n\n\n(33–38) З ним не можна було сперечатися. Вiн не висловлював квапливих\n\nнапiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають,\n\nмовчав. Уся наша втiха, що його стиль вiдбився в тому, що вiн залишив нам.\n\n\n\n(39–44) Вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби\n\nй силу, що переливається в людину вiд сили земного тяжiння:\n\n\n*Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє*\n\n*I душа нiжнiшою стає,*\n\n*Як твої сподiванки i мрiї*\n\n*У життя вливаються моє.*\n\n\n(45–51) Вiн тiльки навчився вичленовувати з пороху буденності великi проблеми\n\nжиття — проблему збереження людської iндивiдуальності i нової думки у свiтi\n\nкатегоричних стандартiв, проблему красивої ходи i власної дороги серед камiнних\n\nпотвор, що\n\n\n*Роззявляли пащi, мов кратери,*\n\n*I гукали: — Ми символ доби!*\n\n*Хто не з нами — той проти всiх!*\n\n\n(52–53) Вiн навчився i тим самим навчив нас. Вiн житиме невiд’ємною часткою\n\nнас самих, як живий розум i совiсть, що не гасне.\n\n\n(54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожнiй\n\nграмотнiй людинi і глибоко хвилюючий змiстом. Вiн постійно говорить про те,\n\nщо тривожить людей, про що й вони говорять, але без тiєї громадянської висоти,\n\nясності розуму і пристрасті слова.\n\n\n(58–60) Кожен його вiрш нагадуватиме нам i тим, які будуть пiсля нас, елементарнi\n\niстини, без яких не можна змiстовно жити –\n\n\n*Ти знаєш, що ти людина...*\n\n\n(61–63) Дорогою цiною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юнiсть\n\nвiн зумiв назавжди утвердити свою неповторнiсть. Свою важку, але цiлком\n\nусвiдомлену дорогу до правди.\n\n\n(64–66) Це — життя. Нашi прадiди запорожцi вимiрювали його, не роздрiбнюючи.\n\nВони клали життя для життя, не дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі,\n\nвиносить усе життя.\n\n\n(67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як\n\nпаяц на аренi цирку грається в серйознiсть. Симоненко гидував духовними карликам\n\nй паяцами. Вiн просто йшов на повен зрiст, вiн красиво йшов, як його «перехожий», —\n\ni дивився перед себе мужнiми очима мужицького сина.\n\n\n(71) Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi.\n\n\n*За Є. Сверстюком (728 слів)*\n\n\nУжите в тексті слово «заокруглюються» (рядок 2) означає", "answers": [{"marker": "А", "text": "обмежуються"}, {"marker": "Б", "text": "гладшають"}, {"marker": "В", "text": "завершуються"}, {"marker": "Г", "text": "добрішають"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Василь Симоненко**\n\n\n(1–3) Жив вiн у нашiй благословеннiй провiнцiї, де люди так невибагливi до слiв,\n\nде так швидко заокруглюються в колi найпримiтивнiших iнтересiв. Де так легко\n\nпотонути в тенетах усіляких дрiбниць i заблукати мiж деревами, за якими не видно лiсу.\n\n\n(4–8) Ось був, скажiмо, чоловiк як чоловiк, закiнчив аспiрантуру, поїхав до Черкас,\n\nу найжвавiший центр їх — педiнститут, — i десь дiлися борозни з мозку й навiть\n\nзморшки на обличчi. Натренувався жити — i все заокруглилося: голова кругла,\n\nобличчя кругле, думки круглi, почуття круглi — iдеальний м’яч, який котиться\n\nбез перешкод асфальтом кар’єри!..\n\n\n(9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корiнь. Сам вiн, наче корiнь, вийшов із\n\nземлi, з органiчною любов’ю до неї i свого селянського роду. Вiн добре знав, чим\n\ni як глибоко вона напоєна, i не забував про це нi на хвилину. Вiн знав народ у його\n\nпобутi як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працiвник\n\nгазети. Але вiн дивився на життя не як «представник», а як людина, як син дивиться\n\nна безпорадну матiр.\n\n\n(15–19) Вiн пiднявся до верхнiх щаблiв сучасної культури i вмiв бачити\n\nколгоспника на тлi космiчного вiку — весь дiапазон крайностей життя та\n\n«парадоксiв доби»:\n\n\n*Цiлую руки, що крутили жорна*\n\n*У переддень космiчної доби.*\n\n\n(20–23) Громадянське кредо Симоненка пiдноситься над тисячами дзвiнких\n\nпатрiотичних декларацiй! У його простотi ви вiдчуваєте людину високої\n\niнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й\n\nоголювати суть.\n\n\n(24–29) Пригадую вечiр у Черкаському педiнститутi. Виступ Василя був\n\nнайцiкавiшим, найяскравiшим. Але хтось із тих, які не дуже заслухуються\n\nвiршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафiксував непевний\n\nзвук i, щоб налякати, послав записку: «Яку це Ви самостiйну Україну маєте\n\nна увазi, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росiї...»; «Маю я святе синiвське\n\nправо з матiр’ю побуть на самотi»?\n\n\n(30–32) Василь спокiйно i наче недбало прочитав цю записку та сказав: «У мене\n\nУкраїна одна. Якщо автор запитання знає другу — хай скаже. Будемо вибирати».\n\nОсь його лаконiчна й по-справжньому народна простота й мудрiсть.\n\n\n(33–38) З ним не можна було сперечатися. Вiн не висловлював квапливих\n\nнапiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають,\n\nмовчав. Уся наша втiха, що його стиль вiдбився в тому, що вiн залишив нам.\n\nАле вiн залишив для нас тiльки свiй початок сходження на верховину. У\n\nважкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрiмотної байдужості й мертвого\n\nстандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав ним iти.\n\n\n(39–44) Вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби\n\nй силу, що переливається в людину вiд сили земного тяжiння:\n\n\n*Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє*\n\n*I душа нiжнiшою стає,*\n\n*Як твої сподiванки i мрiї*\n\n*У життя вливаються моє.*\n\n\n(45–51) Вiн тiльки навчився вичленовувати з пороху буденності великi проблеми\n\nжиття — проблему збереження людської iндивiдуальності i нової думки у свiтi\n\nкатегоричних стандартiв, проблему красивої ходи i власної дороги серед камiнних\n\nпотвор, що\n\n\n*Роззявляли пащi, мов кратери,*\n\n*I гукали: — Ми символ доби!*\n\n*Хто не з нами — той проти всiх!*\n\n\n(52–53) Вiн навчився i тим самим навчив нас. Вiн житиме невiд’ємною часткою\n\nнас самих, як живий розум i совiсть, що не гасне.\n\n\n(54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожнiй\n\nграмотнiй людинi і глибоко хвилюючий змiстом. Вiн постійно говорить про те,\n\nщо тривожить людей, про що й вони говорять, але без тiєї громадянської висоти,\n\nясності розуму і пристрасті слова.\n\n\n(58–60) Кожен його вiрш нагадуватиме нам i тим, які будуть пiсля нас, елементарнi\n\niстини, без яких не можна змiстовно жити –\n\n\n*Ти знаєш, що ти людина...*\n\n\n(61–63) Дорогою цiною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юнiсть\n\nвiн зумiв назавжди утвердити свою неповторнiсть. Свою важку, але цiлком\n\nусвiдомлену дорогу до п��авди.\n\n\n(64–66) Це — життя. Нашi прадiди запорожцi вимiрювали його, не роздрiбнюючи.\n\nВони клали життя для життя, не дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі,\n\nвиносить усе життя.\n\n\n(67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як\n\nпаяц на аренi цирку грається в серйознiсть. Симоненко гидував духовними карликам\n\nй паяцами. Вiн просто йшов на повен зрiст, вiн красиво йшов, як його «перехожий», —\n\ni дивився перед себе мужнiми очима мужицького сина.\n\n\n(71) Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi.\n\n\n*За Є. Сверстюком (728 слів)*\n\n\nСтиль тексту –", "answers": [{"marker": "А", "text": "науковий"}, {"marker": "Б", "text": "художній"}, {"marker": "В", "text": "розмовний"}, {"marker": "Г", "text": "публіцистичний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Василь Симоненко**\n\n\n(1–3) Жив вiн у нашiй благословеннiй провiнцiї, де люди так невибагливi до слiв,\n\nде так швидко заокруглюються в колi найпримiтивнiших iнтересiв. Де так легко\n\nпотонути в тенетах усіляких дрiбниць i заблукати мiж деревами, за якими не видно лiсу.\n\n\n(4–8) Ось був, скажiмо, чоловiк як чоловiк, закiнчив аспiрантуру, поїхав до Черкас,\n\nу найжвавiший центр їх — педiнститут, — i десь дiлися борозни з мозку й навiть\n\nзморшки на обличчi. Натренувався жити — i все заокруглилося: голова кругла,\n\nобличчя кругле, думки круглi, почуття круглi — iдеальний м’яч, який котиться\n\nбез перешкод асфальтом кар’єри!..\n\n\n(9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корiнь. Сам вiн, наче корiнь, вийшов із\n\nземлi, з органiчною любов’ю до неї i свого селянського роду. Вiн добре знав, чим\n\ni як глибоко вона напоєна, i не забував про це нi на хвилину. Вiн знав народ у його\n\nпобутi як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працiвник\n\nгазети. Але вiн дивився на життя не як «представник», а як людина, як син дивиться\n\nна безпорадну матiр.\n\n\n(15–19) Вiн пiднявся до верхнiх щаблiв сучасної культури i вмiв бачити\n\nколгоспника на тлi космiчного вiку — весь дiапазон крайностей життя та\n\n«парадоксiв доби»:\n\n\n*Цiлую руки, що крутили жорна*\n\n*У переддень космiчної доби.*\n\n\n(20–23) Громадянське кредо Симоненка пiдноситься над тисячами дзвiнких\n\nпатрiотичних декларацiй! У його простотi ви вiдчуваєте людину високої\n\niнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й\n\nоголювати суть.\n\n\n(24–29) Пригадую вечiр у Черкаському педiнститутi. Виступ Василя був\n\nнайцiкавiшим, найяскравiшим. Але хтось із тих, які не дуже заслухуються\n\nвiршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафiксував непевний\n\nзвук i, щоб налякати, послав записку: «Яку це Ви самостiйну Україну маєте\n\nна увазi, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росiї...»; «Маю я святе синiвське\n\nправо з матiр’ю побуть на самотi»?\n\n\n(30–32) Василь спокiйно i наче недбало прочитав цю записку та сказав: «У мене\n\nУкраїна одна. Якщо ав��ор запитання знає другу — хай скаже. Будемо вибирати».\n\nОсь його лаконiчна й по-справжньому народна простота й мудрiсть.\n\n\n(33–38) З ним не можна було сперечатися. Вiн не висловлював квапливих\n\nнапiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають,\n\nмовчав. Уся наша втiха, що його стиль вiдбився в тому, що вiн залишив нам.\n\nАле вiн залишив для нас тiльки свiй початок сходження на верховину. У\n\nважкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрiмотної байдужості й мертвого\n\nстандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав ним iти.\n\n\n(39–44) Вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби\n\nй силу, що переливається в людину вiд сили земного тяжiння:\n\n\n*Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє*\n\n*I душа нiжнiшою стає,*\n\n*Як твої сподiванки i мрiї*\n\n*У життя вливаються моє.*\n\n\n(45–51) Вiн тiльки навчився вичленовувати з пороху буденності великi проблеми\n\nжиття — проблему збереження людської iндивiдуальності i нової думки у свiтi\n\nкатегоричних стандартiв, проблему красивої ходи i власної дороги серед камiнних\n\nпотвор, що\n\n\n*Роззявляли пащi, мов кратери,*\n\n*I гукали: — Ми символ доби!*\n\n*Хто не з нами — той проти всiх!*\n\n\n(52–53) Вiн навчився i тим самим навчив нас. Вiн житиме невiд’ємною часткою\n\nнас самих, як живий розум i совiсть, що не гасне.\n\n\n(54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожнiй\n\nграмотнiй людинi і глибоко хвилюючий змiстом. Вiн постійно говорить про те,\n\nщо тривожить людей, про що й вони говорять, але без тiєї громадянської висоти,\n\nясності розуму і пристрасті слова.\n\n\n(58–60) Кожен його вiрш нагадуватиме нам i тим, які будуть пiсля нас, елементарнi\n\niстини, без яких не можна змiстовно жити –\n\n\n*Ти знаєш, що ти людина...*\n\n\n(61–63) Дорогою цiною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юнiсть\n\nвiн зумiв назавжди утвердити свою неповторнiсть. Свою важку, але цiлком\n\nусвiдомлену дорогу до правди.\n\n\n(64–66) Це — життя. Нашi прадiди запорожцi вимiрювали його, не роздрiбнюючи.\n\nВони клали життя для життя, не дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі,\n\nвиносить усе життя.\n\n\n(67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як\n\nпаяц на аренi цирку грається в серйознiсть. Симоненко гидував духовними карликам\n\nй паяцами. Вiн просто йшов на повен зрiст, вiн красиво йшов, як його «перехожий», —\n\ni дивився перед себе мужнiми очима мужицького сина.\n\n\n(71) Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi.\n\n\n*За Є. Сверстюком (728 слів)*\n\n\nІз Симоненком важко було полемізувати, тому що", "answers": [{"marker": "А", "text": "«у його простотi ви вiдчуваєте людину високої iнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й оголювати суть» (рядки 21–23)."}, {"marker": "Б", "text": "«вiн не висловлював квапливих напiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають, мовчав» (рядки 33–34)."}, {"marker": "В", "text": "«у важкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрiмот��ої байдужості й мертвого стандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав ним iти» (рядки 36–38)."}, {"marker": "Г", "text": "«вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби й силу, яка переливається в людину вiд сили земного тяжіння» (рядки 39–40)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Василь Симоненко**\n\n\n(1–3) Жив вiн у нашiй благословеннiй провiнцiї, де люди так невибагливi до слiв,\n\nде так швидко заокруглюються в колi найпримiтивнiших iнтересiв. Де так легко\n\nпотонути в тенетах усіляких дрiбниць i заблукати мiж деревами, за якими не видно лiсу.\n\n\n(4–8) Ось був, скажiмо, чоловiк як чоловiк, закiнчив аспiрантуру, поїхав до Черкас,\n\nу найжвавiший центр їх — педiнститут, — i десь дiлися борозни з мозку й навiть\n\nзморшки на обличчi. Натренувався жити — i все заокруглилося: голова кругла,\n\nобличчя кругле, думки круглi, почуття круглi — iдеальний м’яч, який котиться\n\nбез перешкод асфальтом кар’єри!..\n\n\n(9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корiнь. Сам вiн, наче корiнь, вийшов із\n\nземлi, з органiчною любов’ю до неї i свого селянського роду. Вiн добре знав, чим\n\ni як глибоко вона напоєна, i не забував про це нi на хвилину. Вiн знав народ у його\n\nпобутi як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працiвник\n\nгазети. Але вiн дивився на життя не як «представник», а як людина, як син дивиться\n\nна безпорадну матiр.\n\n\n(15–19) Вiн пiднявся до верхнiх щаблiв сучасної культури i вмiв бачити\n\nколгоспника на тлi космiчного вiку — весь дiапазон крайностей життя та\n\n«парадоксiв доби»:\n\n\n*Цiлую руки, що крутили жорна*\n\n*У переддень космiчної доби.*\n\n\n(20–23) Громадянське кредо Симоненка пiдноситься над тисячами дзвiнких\n\nпатрiотичних декларацiй! У його простотi ви вiдчуваєте людину високої\n\niнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й\n\nоголювати суть.\n\n\n(24–29) Пригадую вечiр у Черкаському педiнститутi. Виступ Василя був\n\nнайцiкавiшим, найяскравiшим. Але хтось із тих, які не дуже заслухуються\n\nвiршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафiксував непевний\n\nзвук i, щоб налякати, послав записку: «Яку це Ви самостiйну Україну маєте\n\nна увазi, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росiї...»; «Маю я святе синiвське\n\nправо з матiр’ю побуть на самотi»?\n\n\n(30–32) Василь спокiйно i наче недбало прочитав цю записку та сказав: «У мене\n\nУкраїна одна. Якщо автор запитання знає другу — хай скаже. Будемо вибирати».\n\nОсь його лаконiчна й по-справжньому народна простота й мудрiсть.\n\n\n(33–38) З ним не можна було сперечатися. Вiн не висловлював квапливих\n\nнапiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають,\n\nмовчав. Уся наша втiха, що його стиль вiдбився в тому, що вiн залишив нам.\n\nАле вiн залишив для нас тiльки свiй початок сходження на верховину. У\n\nважкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрi��отної байдужості й мертвого\n\nстандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав ним iти.\n\n\n(39–44) Вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби\n\nй силу, що переливається в людину вiд сили земного тяжiння:\n\n\n*Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє*\n\n*I душа нiжнiшою стає,*\n\n*Як твої сподiванки i мрiї*\n\n*У життя вливаються моє.*\n\n\n(45–51) Вiн тiльки навчився вичленовувати з пороху буденності великi проблеми\n\nжиття — проблему збереження людської iндивiдуальності i нової думки у свiтi\n\nкатегоричних стандартiв, проблему красивої ходи i власної дороги серед камiнних\n\nпотвор, що\n\n\n*Роззявляли пащi, мов кратери,*\n\n*I гукали: — Ми символ доби!*\n\n*Хто не з нами — той проти всiх!*\n\n\n(52–53) Вiн навчився i тим самим навчив нас. Вiн житиме невiд’ємною часткою\n\nнас самих, як живий розум i совiсть, що не гасне.\n\n\n(54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожнiй\n\nграмотнiй людинi і глибоко хвилюючий змiстом. Вiн постійно говорить про те,\n\nщо тривожить людей, про що й вони говорять, але без тiєї громадянської висоти,\n\nясності розуму і пристрасті слова.\n\n\n(58–60) Кожен його вiрш нагадуватиме нам i тим, які будуть пiсля нас, елементарнi\n\niстини, без яких не можна змiстовно жити –\n\n\n*Ти знаєш, що ти людина...*\n\n\n(61–63) Дорогою цiною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юнiсть\n\nвiн зумiв назавжди утвердити свою неповторнiсть. Свою важку, але цiлком\n\nусвiдомлену дорогу до правди.\n\n\n(64–66) Це — життя. Нашi прадiди запорожцi вимiрювали його, не роздрiбнюючи.\n\nВони клали життя для життя, не дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі,\n\nвиносить усе життя.\n\n\n(67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як\n\nпаяц на аренi цирку грається в серйознiсть. Симоненко гидував духовними карликам\n\nй паяцами. Вiн просто йшов на повен зрiст, вiн красиво йшов, як його «перехожий», —\n\ni дивився перед себе мужнiми очима мужицького сина.\n\n\n(71) Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi.\n\n\n*За Є. Сверстюком (728 слів)*\n\n\nЯк стверджує автор, на життя народу Василь Симоненко ніколи не дивився очима", "answers": [{"marker": "А", "text": "людини"}, {"marker": "Б", "text": "представника"}, {"marker": "В", "text": "селянського сина"}, {"marker": "Г", "text": "працівника газети"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Василь Симоненко**\n\n\n(1–3) Жив вiн у нашiй благословеннiй провiнцiї, де люди так невибагливi до слiв,\n\nде так швидко заокруглюються в колi найпримiтивнiших iнтересiв. Де так легко\n\nпотонути в тенетах усіляких дрiбниць i заблукати мiж деревами, за якими не видно лiсу.\n\n\n(4–8) Ось був, скажiмо, чоловiк як чоловiк, закiнчив аспiрантуру, поїхав до Черкас,\n\nу найжвавiший центр їх — педiнститут, — i десь дiлися борозни з мозку й навiть\n\nзморшки на обличчi. Натренувався жити — i все заокруглилося: голова кругла,\n\nобличчя кругле, думки круглi, почуття круглi �� iдеальний м’яч, який котиться\n\nбез перешкод асфальтом кар’єри!..\n\n\n(9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корiнь. Сам вiн, наче корiнь, вийшов із\n\nземлi, з органiчною любов’ю до неї i свого селянського роду. Вiн добре знав, чим\n\ni як глибоко вона напоєна, i не забував про це нi на хвилину. Вiн знав народ у його\n\nпобутi як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працiвник\n\nгазети. Але вiн дивився на життя не як «представник», а як людина, як син дивиться\n\nна безпорадну матiр.\n\n\n(15–19) Вiн пiднявся до верхнiх щаблiв сучасної культури i вмiв бачити\n\nколгоспника на тлi космiчного вiку — весь дiапазон крайностей життя та\n\n«парадоксiв доби»:\n\n\n*Цiлую руки, що крутили жорна*\n\n*У переддень космiчної доби.*\n\n\n(20–23) Громадянське кредо Симоненка пiдноситься над тисячами дзвiнких\n\nпатрiотичних декларацiй! У його простотi ви вiдчуваєте людину високої\n\niнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й\n\nоголювати суть.\n\n\n(24–29) Пригадую вечiр у Черкаському педiнститутi. Виступ Василя був\n\nнайцiкавiшим, найяскравiшим. Але хтось із тих, які не дуже заслухуються\n\nвiршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафiксував непевний\n\nзвук i, щоб налякати, послав записку: «Яку це Ви самостiйну Україну маєте\n\nна увазi, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росiї...»; «Маю я святе синiвське\n\nправо з матiр’ю побуть на самотi»?\n\n\n(30–32) Василь спокiйно i наче недбало прочитав цю записку та сказав: «У мене\n\nУкраїна одна. Якщо автор запитання знає другу — хай скаже. Будемо вибирати».\n\nОсь його лаконiчна й по-справжньому народна простота й мудрiсть.\n\n\n(33–38) З ним не можна було сперечатися. Вiн не висловлював квапливих\n\nнапiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають,\n\nмовчав. Уся наша втiха, що його стиль вiдбився в тому, що вiн залишив нам.\n\nАле вiн залишив для нас тiльки свiй початок сходження на верховину. У\n\nважкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрiмотної байдужості й мертвого\n\nстандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав ним iти.\n\n\n(39–44) Вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби\n\nй силу, що переливається в людину вiд сили земного тяжiння:\n\n\n*Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє*\n\n*I душа нiжнiшою стає,*\n\n*Як твої сподiванки i мрiї*\n\n*У життя вливаються моє.*\n\n\n(45–51) Вiн тiльки навчився вичленовувати з пороху буденності великi проблеми\n\nжиття — проблему збереження людської iндивiдуальності i нової думки у свiтi\n\nкатегоричних стандартiв, проблему красивої ходи i власної дороги серед камiнних\n\nпотвор, що\n\n\n*Роззявляли пащi, мов кратери,*\n\n*I гукали: — Ми символ доби!*\n\n*Хто не з нами — той проти всiх!*\n\n\n(52–53) Вiн навчився i тим самим навчив нас. Вiн житиме невiд’ємною часткою\n\nнас самих, як живий розум i совiсть, що не гасне.\n\n\n(54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожнiй\n\nграмотнiй людинi і глибоко хвилюючий змiстом. Вiн постійно говорить про те,\n\nщо тривожить людей, про що й вони говорять, але без тiєї громадянської висоти,\n\nясності розуму і пристрасті слова.\n\n\n(58–60) Кожен його вiрш нагадуватиме нам i тим, які будуть пiсля нас, елементарнi\n\niстини, без яких не можна змiстовно жити –\n\n\n*Ти знаєш, що ти людина...*\n\n\n(61–63) Дорогою цiною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юнiсть\n\nвiн зумiв назавжди утвердити свою неповторнiсть. Свою важку, але цiлком\n\nусвiдомлену дорогу до правди.\n\n\n(64–66) Це — життя. Нашi прадiди запорожцi вимiрювали його, не роздрiбнюючи.\n\nВони клали життя для життя, не дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі,\n\nвиносить усе життя.\n\n\n(67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як\n\nпаяц на аренi цирку грається в серйознiсть. Симоненко гидував духовними карликам\n\nй паяцами. Вiн просто йшов на повен зрiст, вiн красиво йшов, як його «перехожий», —\n\ni дивився перед себе мужнiми очима мужицького сина.\n\n\n(71) Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi.\n\n\n*За Є. Сверстюком (728 слів)*\n\n\nОдним з аргументів до тези «Василь уперто, насуплено дивився в корінь» (рядок 9) є слова про те, що він", "answers": [{"marker": "А", "text": "«знав народ у його побуті» (рядки 11–12)."}, {"marker": "Б", "text": "жив у «нашій благословенній провінції» (рядок 1)."}, {"marker": "В", "text": "«не висловлював квапливих напівдумок» (рядки 33–34)."}, {"marker": "Г", "text": "«навчився вiдчувати радiсть боротьби» (рядок 39)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Твір «Зажурилась Україна» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "думою"}, {"marker": "Б", "text": "народною баладою"}, {"marker": "В", "text": "історичною піснею"}, {"marker": "Г", "text": "соціально-побутовою піснею"}, {"marker": "Д", "text": "календарно-обрядовою піснею"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться», — заявив у своєму творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Вишенський"}, {"marker": "В", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Франко"}, {"marker": "Д", "text": "Григорій Квітка-Основ’яненко"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Зі своїм запорозьким бурлацтвом він самовільно влетів у метушливий світ олімпійських маскарадів, його сміх розітнувся голосною луною», — сказав Євген Сверстюк про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "В", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Д", "text": "Григорія Квітку-Основ’яненка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Наум Дрот є одним із центральних персонажів твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Карпенка-Карого"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "В", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Г", "text": "Марка Вовчка"}, {"marker": "Д", "text": "Григорія Квітки-Основ’яненка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Перший український історичний роман написав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "В", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Г", "text": "Панас Мирний"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Нечуй-Левицький"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Сини мої! Орли мої!*\n*Летіть в Україну,* –\n*Хоч i лихо зустрінеться,*\n*Так не на чужині*\n\nузяті з твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Мені однаково»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ісаія. Глава 35»"}, {"marker": "В", "text": "«Сон» («У всякого своя доля»)"}, {"marker": "Г", "text": "«Катерина»"}, {"marker": "Д", "text": "«Гайдамаки»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Терентій Гаврилович Пузир є центральним персонажем твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Інститутка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Людина»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Д", "text": "«Хазяїн»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Без надії таки сподіватись» обіцяє лірична героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Сковороди"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "В", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Франка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля»,* — стверджує в своєму творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "В", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Г", "text": "Леся Українка"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Франко"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Переломаним» прозвали земляки головного героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "В", "text": "«Хазяїн»"}, {"marker": "Г", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Д", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Її пісні — як перло многоцінне, як дивен скарб серед земних марнот», — сказано про героїню твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "В", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Г", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Д", "text": "Андрія Малишка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину», — співає своїй дитині лірична героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Б", "text": "Володимира Сосюри"}, {"marker": "В", "text": "Івана Драча"}, {"marker": "Г", "text": "Василя Симоненка"}, {"marker": "Д", "text": "Андрія Малишка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Народну мудрість «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» часто повторює персонаж твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Б", "text": "Юрія Яновського"}, {"marker": "В", "text": "Івана Багряного"}, {"marker": "Г", "text": "Миколи Куліша"}, {"marker": "Д", "text": "Григора Тютюнника"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прізвище «Мазєнін» отримав головний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Миколи Куліша"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Багряного"}, {"marker": "В", "text": "Юрія Яновського"}, {"marker": "Г", "text": "Василя Барки"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Карпенка-Карого"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Мина Товченик і Купріян Хуторний є персонажами твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Б", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "В", "text": "«Вершники»"}, {"marker": "Г", "text": "«Жовтий князь»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Риторичне запитання «Ви знаєте, як сплять старі гаї?» поставив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Б", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "В", "text": "Дмитро Павличко"}, {"marker": "Г", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Симоненко"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "З-поміж перелічених імен письменників псевдонімом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григір Тютюнник"}, {"marker": "Б", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "В", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Г", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Д", "text": "Євген Маланюк"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки: «Сто років мучених надій, / і сподівань, і вір, і крові / синів, що за любов тавровані, / сто серць, як сто палахкотінь...», — належать", "answers": [{"marker": "А", "text": "Дмитрові Павличку"}, {"marker": "Б", "text": "Іванові Драчу"}, {"marker": "В", "text": "Василеві Стусу"}, {"marker": "Г", "text": "Ліні Костенко"}, {"marker": "Д", "text": "Євгену Маланюку"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Елліном, схимником і Гогеном» Євген Маланюк назвав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павла Тичину"}, {"marker": "Б", "text": "Андрія Малишка"}, {"marker": "В", "text": "Володимира Сосюру"}, {"marker": "Г", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "Д", "text": "Миколу Хвильового"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літературне об’єднання українських письменників у еміграції, що діяло після Другої світової війни, —", "answers": [{"marker": "А", "text": "МУР"}, {"marker": "Б", "text": "«МАРС»"}, {"marker": "В", "text": "«Празька школа»"}, {"marker": "Г", "text": "ВАПЛІТЕ"}, {"marker": "Д", "text": "ВУСПП"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Які найголовніші причини грецької колонізації Північного Причорномор’я та Криму в VІІI–VІ ст. до н. е.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "суспільно-політичні"}, {"marker": "Б", "text": "культурно-ідеологічні"}, {"marker": "В", "text": "соціально-економічні"}, {"marker": "Г", "text": "воєнно-стратегічні"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок зі статті М. Ф. Котляра «Володимир Святославич» і виконайте завдання.\n«Язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі... Тому Володимир Святославич у середині 980-х рр. почав схилятися до запровадження на Русі християнства, служителі якого були вірними слугами государів і провідниками їхньої політики…»\n У цитованому уривку історик указав на", "answers": [{"marker": "А", "text": "результат запровадження християнства."}, {"marker": "Б", "text": "привід до запровадження християнства."}, {"marker": "В", "text": "причину запровадження християнства."}, {"marker": "Г", "text": "наслідки запровадження християнства."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому році створено цитований нижче твір?\n«...І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат, один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!» ...«Хочу-бо, — сказав Ігор, — списа переломити кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!..»", "answers": [{"marker": "А", "text": "1054 р."}, {"marker": "Б", "text": "1187 р."}, {"marker": "В", "text": "1205 р."}, {"marker": "Г", "text": "1240 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На яку верству суспільства переважно спирався Данило Галицький у боротьбі проти боярського свавілля?", "answers": [{"marker": "А", "text": "іноземних колоністів"}, {"marker": "Б", "text": "міщан"}, {"marker": "В", "text": "селян"}, {"marker": "Г", "text": "удільних князів"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка культура мала вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в період її розквіту?", "answers": [{"marker": "А", "text": "західноєвропейська"}, {"marker": "Б", "text": "варязька"}, {"marker": "В", "text": "хозарська"}, {"marker": "Г", "text": "візантійська"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У результаті якої битви Велике князівство Литовське закріпило за собою Поділля, Київщину, Чернігово-Сіверщину?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Битви на Синіх Водах"}, {"marker": "Б", "text": "Битви на р. Ворскла"}, {"marker": "В", "text": "Вількомирської битви"}, {"marker": "Г", "text": "Грюнвальдської битви"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому уривку з історичного джерела йдеться про укладення Люблінської унії?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«...государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми, ...жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви... обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського...»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ми присягаємо той мир тримати твердо, без будь-якої хитрості... Королю держати сповна землю Львівську, а нам держати Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську та Берестейську. Мир тримати від Покрови Богородиці два роки...»"}, {"marker": "В", "text": "«...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з гетьманом... що із генеральними особами мають радитися гетьман про ...всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу не починаючи...»"}, {"marker": "Г", "text": "«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів...»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Поширення якої форми господарювання в ХVI ст. спонукало сучасника зробити такий висновок:\n«Братія шляхетська, побачивши перед собою родючі українські землі, думала не про татар та козаків, а про нову здобич для польського плуга»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "зимівник"}, {"marker": "Б", "text": "уход"}, {"marker": "В", "text": "фільварок"}, {"marker": "Г", "text": "слобода"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Збільшення польською владою козацького реєстру до 6 тис. осіб та організація шести територіальних полків стало наслідком козацько-селянського повстання під проводом", "answers": [{"marker": "А", "text": "К. Косинського."}, {"marker": "Б", "text": "С. Наливайка."}, {"marker": "В", "text": "М. Жмайла."}, {"marker": "Г", "text": "Т. Федоровича."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела щодо Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і виконайте завдання.\n«…у католицькому християнському королівстві та вільній Речі Посполитій [народ] зазнає такого насильства, якого і в поганській неволі християни-греки не зазнають. Захоплено церкви, монастирі та собори, заборонено вільне виконання обрядів...»\n Автор у документі вказав на", "answers": [{"marker": "А", "text": "причину війни."}, {"marker": "Б", "text": "наслідок війни."}, {"marker": "В", "text": "значення війни."}, {"marker": "Г", "text": "привід до війни."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "1649 та 1651 роки в історії Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького пов’язані з", "answers": [{"marker": "А", "text": "походами козацького війська проти Молдавії."}, {"marker": "Б", "text": "підписанням союзницьких угод із Трансільванією та Швецією."}, {"marker": "В", "text": "переобранням гетьмана на Генеральних військових радах."}, {"marker": "Г", "text": "укладенням українсько-польських мирних угод."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Унаслідок якого походу Іван Самойлович втратив гетьманську булаву?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кримського"}, {"marker": "Б", "text": "Чигиринського"}, {"marker": "В", "text": "Азовського"}, {"marker": "Г", "text": "Молдавського"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Міщани в Лівобережній Гетьманщині на початку XVIII ст. були", "answers": [{"marker": "А", "text": "вписані до реєстру городового козацтва й виконували воєнні повинності."}, {"marker": "Б", "text": "особисто вільними та сплачували податки, виконували державні повинності."}, {"marker": "В", "text": "залежні від козацької старшини на правах рангового володіння."}, {"marker": "Г", "text": "зрівняні в правах зі шляхтою та мали власний становий суд."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.\n«…нашому генерал-поручику Текелію з довіреними нашими військами... без будь-якого опору з боку козаків, тому що були оточені з усіх боків... у цілковитому порядку …найспокійнішим чином виконати доручену йому справу, уникаючи, наскільки це можливо, кровопролиття...»\n\nЯке доручення виконав генерал?", "answers": [{"marker": "А", "text": "зруйнував Запорозьку (Нову) Січ"}, {"marker": "Б", "text": "закріпачив козаків Слобідської України"}, {"marker": "В", "text": "приєднав землі Кримського ханства до Російської імперії"}, {"marker": "Г", "text": "придушив Коліївщину — гайдамацький рух на Правобережній Україні"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У результаті Кримської війни (1853–1856 рр.) Російська імперія втратила", "answers": [{"marker": "А", "text": "Брацлавщину."}, {"marker": "Б", "text": "Західне Поділля."}, {"marker": "В", "text": "Східну Київщину."}, {"marker": "Г", "text": "Південну Бессарабію."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка з указаних ознак є головною у визначенні поняття «кріпацтво»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "щоденний відробіток селянами панщини"}, {"marker": "Б", "text": "особиста залежність селянина від пана"}, {"marker": "В", "text": "сплата селянами натурального чи грошового оброку"}, {"marker": "Г", "text": "виконання певних повинностей у маєтку поміщика"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Діяльність «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» і «Руської трійці» свідчила про", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок національного відродження на західноукраїнських землях."}, {"marker": "Б", "text": "політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії."}, {"marker": "В", "text": "розгортання національного руху під релігійними гаслами."}, {"marker": "Г", "text": "переорієнтацію українського руху на Російську імперію."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було характерним для розвитку української культури першої половини ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "поширення стилю бароко в архітектурі"}, {"marker": "Б", "text": "копіювання кращих зразків княжої доби"}, {"marker": "В", "text": "формування нової української літературної мови"}, {"marker": "Г", "text": "виникнення традиційного пересувного лялькового театру"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було спільним для селянських реформ ХІХ ст. у Російській та Австрійській імперіях?", "answers": [{"marker": "А", "text": "упровадження в умовах революційних подій у Європі"}, {"marker": "Б", "text": "надання селянам землі та громадянських прав"}, {"marker": "В", "text": "залучення селянства до парламентської діяльності"}, {"marker": "Г", "text": "ліквідація селянського малоземелля та безземелля"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Якому діячеві громадівського руху належать цитовані нижче спомини?\n«Я заявився до київського генерал-губернатора Дундукова-Корсакова, просив паспорт за кордон… Через три дні дозвіл було одержано і я виїхав через Галичину й Угорщину до Відня, де почав готуватися до видання збірника «Громада». Водночас уряд почав конфісковувати брошури соціал-демократичного змісту, а тому вирішив перенести видання «Громади» до Женеви…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "В. Антоновичу"}, {"marker": "Б", "text": "М. Костомарову"}, {"marker": "В", "text": "П. Чубинському"}, {"marker": "Г", "text": "М. Драгоманову"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що мало визначальний вплив на процес створення українських політичних партій в Галичині наприкінці ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "політизація українського руху в Наддніпрянщині"}, {"marker": "Б", "text": "поширення європейських політичних ідей і доктрин"}, {"marker": "В", "text": "масова еміграція українців до Північної Америки"}, {"marker": "Г", "text": "організаторська діяльність греко-католицької церкви"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Укажіть головну причину міграційних процесів українців Наддніпрянської України до східних регіонів Російської імперії?", "answers": [{"marker": "А", "text": "політичні утиски"}, {"marker": "Б", "text": "аграрне перенаселення"}, {"marker": "В", "text": "національно-релігійний гніт"}, {"marker": "Г", "text": "низький рівень промислового розвитку"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про якого митця йдеться в цитованому документі?\n«На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо чоловіків — Баттістіні, Карузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними. Найвимогливіші критики світу називали її “Незабутньою Аїдою”, “Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан”, “Вражаючою Валькірією”...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "С. Крушельницьку"}, {"marker": "Б", "text": "М. Стефанович"}, {"marker": "В", "text": "К. Воронець"}, {"marker": "Г", "text": "М. Каллас"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Коли було ухвалено цитований документ?\n\n\n> «Однині Україна стає Українською Народною Республікою.\n>  Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі...\n>  До Установчих Зборів України вся в��асть творити лад на землях наших, давати закони й правити належить нам, Українській Центральний Раді...»\n>\n>", "answers": [{"marker": "А", "text": "липень 1917 р."}, {"marker": "Б", "text": "червень 1917 р."}, {"marker": "В", "text": "листопад 1917 р."}, {"marker": "Г", "text": "грудень 1917 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яка обставина відіграла вирішальну роль у втраті більшовиками весною 1918 р. контролю над Україною?", "answers": [{"marker": "А", "text": "окупація території України німецькими та австро-угорськими військами"}, {"marker": "Б", "text": "висадка військ Антанти на Півдні України"}, {"marker": "В", "text": "селянський повстанський рух проти політики «воєнного комунізму»"}, {"marker": "Г", "text": "спільний наступ об’єднананих Армій УНР та УГА на Київ"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n«Розміри допомоги, яку одержує населення голодуючих губерній України через державні органи, не перевищує 7,5% задоволення всього голодуючого населення. Допомога, здійснювана закордонними комісіями та приватними організаціями, досягне у майбутньому 8% потреб...»\n\nЦитовану доповідну записку створено в роки", "answers": [{"marker": "А", "text": "«воєнного комунізму»."}, {"marker": "Б", "text": "нової економічної політики."}, {"marker": "В", "text": "форсованої індустріалізації."}, {"marker": "Г", "text": "суцільної колективізації."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яке завдання вирішувалося радянською владою в галузі культури в 1920-ті рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "згортання політики «українізації»"}, {"marker": "Б", "text": "створення системи університетської освіти"}, {"marker": "В", "text": "запровадження загальної середньої обов’язкової освіти"}, {"marker": "Г", "text": "ліквідація неписьменності серед дорослого населення"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Результатом здійснення якої політики є подані нижче дані?\n«Індекс фізичного обсягу промислової продукції в СРСР у 1937 р., порівняно з рівнем 1913 р., склав 820, у США — 154, Німеччині — 119, Великій Британії — 110, Франції — 101. За обсягами виробництва СРСР із п’ятого місця в світі у 1928 р. перейшов на третє у 1932 р., у 1937 р. — на друге…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "технічна перебудова"}, {"marker": "Б", "text": "форсована індустріалізація"}, {"marker": "В", "text": "промисловий переворот"}, {"marker": "Г", "text": "технологічна реконструкція"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було характерним для культурного життя України в 1930-ті рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення творчих літературно-мистецьких об’єднань"}, {"marker": "Б", "text": "запровадження загальної обов’язкової середньої освіти"}, {"marker": "В", "text": "насадження єдиного творчого методу — «соціалистичного реалізму»"}, {"marker": "Г", "text": "вигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У складі якої держави українські землі мали назву «східні креси»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польщі"}, {"marker": "Б", "text": "Чехословаччини"}, {"marker": "В", "text": "Румунії"}, {"marker": "Г", "text": "Угорщини"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Назву якого історико-географічного регіону пропущено у витягу з докум��нта?\n«Уряд СРСР вважає, що повернення Бессарабії органічно пов’язане з питанням передання Радянському Союзові тієї частини ___, переважаюча більшість населення якої пов’язана з Радянською Україною спільністю історичної долі, мовою і національним складом».*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Галичини"}, {"marker": "Б", "text": "Волині"}, {"marker": "В", "text": "Закарпаття"}, {"marker": "Г", "text": "Буковини"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що стало однією із причин проведення операції «Вісла»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "активна діяльність підпілля ОУН і загонів УПА на Закерзонні"}, {"marker": "Б", "text": "прагнення радянського керівництва приєднати Закарпаття до УРСР"}, {"marker": "В", "text": "переселення у західні області УРСР спеціалістів з Наддніпрянщини"}, {"marker": "Г", "text": "намагання забезпечити відбудову Донбасу робочою силою"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "За що партійним керівництвом УРСР було засуджено оперу К. Данькевича «Богдан Хмельницький»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Вона недостатньо показувала прогресивну роль у житті українського народу російського царя та бояр...»"}, {"marker": "Б", "text": "«У ній перебільшена роль Московського царства у визвольній боротьбі українського народу...»"}, {"marker": "В", "text": "«При написанні лібрето опери автором були знехтувані історичні факти...»"}, {"marker": "Г", "text": "«У ній перебільшена роль керівника Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. ...»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Процес лібералізації суспільно-політичного життя в СРСР у період «відлиги»", "answers": [{"marker": "А", "text": "не змінив суті радянської тоталітарної моделі розвитку."}, {"marker": "Б", "text": "забезпечив повну реабілітацію жертв сталінських репресій."}, {"marker": "В", "text": "створив передумови відновлення збройної боротьби УПА."}, {"marker": "Г", "text": "сприяв переходу до ринкових методів господарювання."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Який захід партійно-радянського керівництва СРСР і УРСР в 1950 — середині 1960-х рр. вплинув на життєвий рівень населення України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати місце своєї роботи"}, {"marker": "Б", "text": "упровадження державних позик і збільшення присадибних ділянок колгоспників"}, {"marker": "В", "text": "створення сфери побутових послуг і системи громадського харчування"}, {"marker": "Г", "text": "ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка особливість економічного розвитку України 1970 — початку 1980-х рр. підтверджується поданими нижче даними?\n\n«У республіці, на яку припадало 2,6% території СРСР, було побудовано майже 40% атомних енергоблоків, продукувалося близько 40% усієї радянської сталі, 34% вугілля, 51% чавуну. ...частка промисловості, що працювала на споживчий ринок, становила 29%, а в розвинутих країнах цей показник сягав 50–60%...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "посилення економічної самостійності"}, {"marker": "Б", "text": "деформованість структури економіки"}, {"marker": "В", "text": "зростання конкурентоспроможності продукції"}, {"marker": "Г", "text": "зниження матеріало- та енергомісткості виробництва"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про активізацію дисидентського руху в Україні в другій половині 1970-х рр. свідчить", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення Української робітничо-селянської спілки."}, {"marker": "Б", "text": "поява праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»."}, {"marker": "В", "text": "організація в Києві клубу творчої молоді «Сучасник»."}, {"marker": "Г", "text": "діяльність Української Гельсінської групи."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому уривку з історичних джерел охарактеризовано окремі аспекти соціально-економічного розвитку України в період «перебудови»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«В Україні… понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень. У Закарпатті та в Криму знищили виноградники унікальних сортів...»"}, {"marker": "Б", "text": "«Характерним для цього періоду було суттєве зниження плану заготівель зерна, підвищення у 1,5–2 рази цін на сільськогосподарську продукцію, збільшення капіталовкладень у сільське господарство...»"}, {"marker": "В", "text": "«За оцінками експертів у вітчизняному виробництві частка тіньового сектора фактично зрівнялась з часткою офіційною. Це явище супроводжувалося зростанням обсягів нелегального вивозу капіталу...»"}, {"marker": "Г", "text": "«Продукція соціалістичної індустрії України зросла вдвоє. Почали діяти нові підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)…»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Конституція УРСР, ухвалена 20 квітня 1978 р., утратила чинність", "answers": [{"marker": "А", "text": "1985 р."}, {"marker": "Б", "text": "1991 р."}, {"marker": "В", "text": "1996 р."}, {"marker": "Г", "text": "2004 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Грецька колонізація Північного Причорномор’я та Криму спричинена", "answers": [{"marker": "А", "text": "пошуком нових могутніх союзників для боротьби проти Персії."}, {"marker": "Б", "text": "нестачею рабів у метрополії, освоєнням нових ринків работоргівлі."}, {"marker": "В", "text": "занепадом ремесла та сільського господарства материкової Греції."}, {"marker": "Г", "text": "демографічним вибухом, перенаселенням і нестачею землі в метрополії."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "З якою метою княгиня Ольга здійснювала заходи, про які йдеться в уривках з історичних джерел?\n«Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона… погости і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки (її), …і сани її стоять у Пскові й до сьогодні...»\n«…І пішла Ольга по древлянській землі з сином своїм і дружиною, встановлюючи устави й уроки; й існують становища її й ловища…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "упорядкувати систему управління державою і збору данини"}, {"marker": "Б", "text": "окреслити межі Київської Русі для сусідніх держав"}, {"marker": "В", "text": "помститися повсталим проти неї племенам"}, {"marker": "Г", "text": "поширити християнську віру серед язичників"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Зміна торговельної кон’юнктури, занепад Києва як головного торгового центру зумовили", "answers": [{"marker": "А", "text": "втрату державної незалежності Київською Руссю."}, {"marker": "Б", "text": "занепад ремесла та сільського господарства Київської Русі."}, {"marker": "В", "text": "політичну роздробленість Київської Русі."}, {"marker": "Г", "text": "посилення залежності Київської Русі від Візантійської імперії."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яке князівство в першій половині ХІІІ ст. стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Чернігівське"}, {"marker": "Б", "text": "Волинське"}, {"marker": "В", "text": "Київське"}, {"marker": "Г", "text": "Переяславське"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Який фактор був вирішальним у поширенні писемності в Київській Русі?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розвиток торгівлі"}, {"marker": "Б", "text": "запровадження християнства"}, {"marker": "В", "text": "створення писаних законів"}, {"marker": "Г", "text": "розширення кордонів держави"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Магдебурзьке право регулювало відносини у", "answers": [{"marker": "А", "text": "братствах."}, {"marker": "Б", "text": "воєводствах."}, {"marker": "В", "text": "містах."}, {"marker": "Г", "text": "монастирях."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Унаслідок якої події відбулися зміни, описані в уривку з історичного джерела?\n«...і відтоді з Поділля вигнано владу татарську. Цей Ольгерд інші руські землі під свою владу взяв, і Київ з-під Федора-князя, ставленика хана, взято і посадив в ньому Володимира, сина свого, і почав над ними володіти...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "битви на р. Сині Води (1362 р.)"}, {"marker": "Б", "text": "Кревської унії (1386 р.)"}, {"marker": "В", "text": "битви під Грюнвальдом (1410 р.)"}, {"marker": "Г", "text": "Городельської унії (1413 р.)"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Належність до якої релігійної конфесії гарантувала українській шляхті доступ до посад і реалізацію прав і привілеїв у Речі Посполитій у першій половині XVII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "православ’я"}, {"marker": "Б", "text": "кальвінізму"}, {"marker": "В", "text": "католицизму"}, {"marker": "Г", "text": "соцініанства"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.\n«Найдорожчому во Христі сину нашому Сигізмунду ІІІ, славному королю Польщі, папа Климентій VIII посилає привіт. Думаю, що не треба пояснювати, як близько ми беремо до серця спасіння руського народу. Зважаючи на важливість справи і нашу пастирську турботу, ми доручаємо справу твоїй величності і посилаємо наше апостольське благословення».*\n Яку справу доручив Папа Римський польському королю?", "answers": [{"marker": "А", "text": "придушити повстання під проводом Б. Хмельницького"}, {"marker": "Б", "text": "організувати хрестовий похід проти Османської імперії"}, {"marker": "В", "text": "сприяти діяльності православних церковних братств"}, {"marker": "Г", "text": "укласти унію між католицькою і православною церквами"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Козацьке військо, очолюване наказним гетьманом А. Ждановичем, у грудні 1656 — липні 1657 рр. вело бойові дії проти Польщі спільно з", "answers": [{"marker": "А", "text": "австрійським військом."}, {"marker": "Б", "text": "московським військом."}, {"marker": "В", "text": "татарським і турецьким військами."}, {"marker": "Г", "text": "трансильванським і шведським військами."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який період козацької доби історії України характеризує тогочасний вислів:\n«що козак, то був полковник, що сотник — то гетьман»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«героїчних (морських) походів козаків»"}, {"marker": "Б", "text": "козацько-селянських повстань 20–30-х рр. ХVІІ ст."}, {"marker": "В", "text": "«руйнування» Української козацької держави — Гетьманщини"}, {"marker": "Г", "text": "Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було спільним для Андрусівського перемир’я (1667 р.) та «Вічного миру» (1686 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "укладання між Річчю Посполитою та Османською імперією"}, {"marker": "Б", "text": "закріплення передання Поділля під владу турецького султана"}, {"marker": "В", "text": "передання Запорозької Січі під протекторат Московської держави"}, {"marker": "Г", "text": "підпорядкування Правобережної України Речі Посполитій"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У 1734 р. царський уряд дозволив козакам заснувати Нову Січ на р. Підпільна, тому що прагнув", "answers": [{"marker": "А", "text": "мати додатковий важіль впливу на Річ Посполиту."}, {"marker": "Б", "text": "залучити козаків до придушення селянських виступів."}, {"marker": "В", "text": "використати козаків у новій російсько-турецькій війні."}, {"marker": "Г", "text": "налагодити союзницькі стосунки із Кримським ханством."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про яке місто йдеться в уривку з історичного джерела?\n«Цар прагнув помститися Мазепі і наказав Меншикову негайно зруйнувати його столицю. Меншиков напав на неї та здобув її…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Батурин"}, {"marker": "Б", "text": "Глухів"}, {"marker": "В", "text": "Київ"}, {"marker": "Г", "text": "Чигирин"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про який твір йдеться в уривку з історичного джерела?\n«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних подій... Ми маємо таку історичну дату — це... рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження — невеличка книжка, од якої початок нового українського письменства рахуємо...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Сад божественних пісень» Г. Сковороди"}, {"marker": "Б", "text": "«Енеїда» І. Котляревського"}, {"marker": "В", "text": "«Кобзар» Т. Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "«Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У володіннях якої держави розташовувалася Задунайська Січ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Російської імперії"}, {"marker": "Б", "text": "Австрійської імперії"}, {"marker": "В", "text": "Османської імперії"}, {"marker": "Г", "text": "Кримського ханства"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яка подія дала поштовх до створення Головної руської ради?", "answers": [{"marker": "А", "text": "реформи Марії-Терезії та Йосипа II"}, {"marker": "Б", "text": "польське повстання 1830 р."}, {"marker": "В", "text": "європейська революція 1848–1849 рр."}, {"marker": "Г", "text": "повстання під проводом Л. Кобилиці"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Який із факторів відіграв вирішальну роль у стрімкому економічному розвитку Донбасу в другій половині ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "кваліфікована робоча сила"}, {"marker": "Б", "text": "значні природні ресурси"}, {"marker": "В", "text": "розгалужена транспортна інфраструктура"}, {"marker": "Г", "text": "утворення монополістичних об’єднань"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Укажіть головну відмінність «молодих громад» від «старої громади», що існували в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "виступали за політизацію національно-визвольної боротьби"}, {"marker": "Б", "text": "діяли як легальні культурно-просвітні організації"}, {"marker": "В", "text": "активно готували народне повстання проти самодержавства"}, {"marker": "Г", "text": "брали участь у терористичній діяльності російських народників"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому році у Львові створено перший осередок товариства «Просвіта»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1849 р."}, {"marker": "Б", "text": "1868 р."}, {"marker": "В", "text": "1875 р."}, {"marker": "Г", "text": "1892 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?\n«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської… До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної Нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів …»", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення губернських зборів і земських управ"}, {"marker": "Б", "text": "утворення Української автокефальної церкви"}, {"marker": "В", "text": "поява перших україномовних періодичних видань"}, {"marker": "Г", "text": "відкриття в університетах кафедр історії України"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Головна українська рада в серпні 1914 р. закликала українців Галичини", "answers": [{"marker": "А", "text": "підтримати Австро-Угорщину, «...бо ідучи війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській державі...»"}, {"marker": "Б", "text": "бути нейтральними, тому що жодна з воюючих сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби...»"}, {"marker": "В", "text": "виступити проти Австро-Угорщини та Росії, щоб вибороти «...єдину, самостійну Україну від Карпатів аж по Кавказ...»"}, {"marker": "Г", "text": "підтримати Росію й чесно, «...не піддаючись на провокації, виконати свій обов’язок громадян Росії до кінця...»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що стало безпосереднім наслідком оприлюднення цитованого документа?\n«…визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана… ми [Центральна Рада] рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "призначення Генерального секретаріату"}, {"marker": "Б", "text": "формування Вільного козацтва"}, {"marker": "В", "text": "скликання З’їзду народів Росії"}, {"marker": "Г", "text": "збройний виступ самостійників"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У роки нової економічної політики у сфері трудових відносин", "answers": [{"marker": "А", "text": "упроваджувалося прикріплення робітників до підприємств."}, {"marker": "Б", "text": "здійснювалася примусова трудова мобілізація."}, {"marker": "В", "text": "застосовувався вільний найм робочої сили."}, {"marker": "Г", "text": "масово створювалися трудові армії та трудові табори."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Упроваджуючи на початку 1920-х рр. політику «коренізації», партійно-радянське керівництво СРСР мало на меті", "answers": [{"marker": "А", "text": "знищити «буржуазно-націоналістичну», антирадянську інтелігенцію."}, {"marker": "Б", "text": "остаточно утвердити радянську владу в національних республіках."}, {"marker": "В", "text": "налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу."}, {"marker": "Г", "text": "подолати масову неписьменність дорослого населення країни."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Який висновок можна зробити, аналізуючи цитований документ?\n«Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім у таких регіонах СРСР: з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії — 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу — 10 000-15 000 родин».*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Активний опір, який чинило селянство колективізації, спонукав радянську владу здійснювати репресивні заходи."}, {"marker": "Б", "text": "Нестача вільних сільськогосподарських земель спричинила масове переселення селян у малозаселені регіони СРСР."}, {"marker": "В", "text": "Наявність цілинних земель спонукала радянський уряд залучати до їх освоєння найбільш активних селян."}, {"marker": "Г", "text": "Відведення земель під новобудови перших п’ятирічок спонукало владу до масового переселення селян."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що стало результатом державної політики в галузі культури в СРСР та УРСР наприкінці 1930-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розквіт авангардного мистецтва"}, {"marker": "Б", "text": "утвердження ідейного різноманіття в мистецтві"}, {"marker": "В", "text": "скасування цензури засобів масової інформації"}, {"marker": "Г", "text": "ліквідація масової неписьменності дорослих"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка подія спонукала до ухвалення цитованого документа? «1. Карпатська Україна є незалежна Держава. 2. Назва Держави є Карпатська Україна. 3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України. 4. Державною мовою Карпатської України є українська мова. 5. Барвами державного прапора Карпатської України є синя і жовта...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "розчленування та ліквідація Чехо-Словаччини"}, {"marker": "Б", "text": "початок Другої світової війни"}, {"marker": "В", "text": "напад Німеччини на Радянський Союз"}, {"marker": "Г", "text": "«визвольний похід» Червоної армії в Західну Україну"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Напередодні нападу на СРСР А. Гітлер заявив:\n«Що стосується війни на Сході, то, звичайно, вона буде сувора. Але ні на мить не сумніваюсь в успіху. Передусім я сподіваюсь, що ми зможемо надовго забезпечити собі базу продовольства в Україні. Вона постачатиме ресурси, які нам будуть потрібні...»\n У якому стратегічному плані було конкретизовано такі заяви нацистського лідера?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Барбаросса»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ост»"}, {"marker": "В", "text": "«Цитадель»"}, {"marker": "Г", "text": "«Вісла»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Утворення наркомату закордонних справ УРСР (1944 р.), вступ республіки до Організації Об’єднаних Націй (1945 р.) — це факти, що свідчать про", "answers": [{"marker": "А", "text": "відновлення зовнішньополітичної діяльності України."}, {"marker": "Б", "text": "приєднання України до Антигітлерівської коаліції."}, {"marker": "В", "text": "відкриття посольств України в країнах Європи."}, {"marker": "Г", "text": "вихід України з Другої світової війни."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка галузь домінувала за рівнем капіталовкладень у народне господарство Української РСР у роки післявоєнної відбудови?", "answers": [{"marker": "А", "text": "легка промисловість"}, {"marker": "Б", "text": "харчова промисловість"}, {"marker": "В", "text": "сільське господарство"}, {"marker": "Г", "text": "важка промисловість"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Запровадження в 1957 р. в Українській РСР системи раднаргоспів призвело до", "answers": [{"marker": "А", "text": "передання підприємств республіки в союзне підпорядкування."}, {"marker": "Б", "text": "стрімкого розвитку підприємств воєнно-промислового комплексу."}, {"marker": "В", "text": "підпорядкування більшості підприємств Раді міністрів республіки."}, {"marker": "Г", "text": "відновлення командно-адміністративної системи управління."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Наприкінці 1950-х рр. у СРСР розпочалася реформа шкільної освіти, одне з положень якої передбачало вибір батьками мови навчання дітей.\n Українська інтелігенція виступила проти цього положення, тому що воно", "answers": [{"marker": "А", "text": "сприяло русифікації системи освіти в УРСР."}, {"marker": "Б", "text": "суперечило Закону «Про мови в Українській РСР»."}, {"marker": "В", "text": "створювало умови для дискримінації російської мови."}, {"marker": "Г", "text": "відновлювало практику політики «українізації» 1920-х рр."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому році В. Щербицький став Першим секретарем ЦК КПУ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1965 р."}, {"marker": "Б", "text": "1972 р."}, {"marker": "В", "text": "1976 р."}, {"marker": "Г", "text": "1982 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Одне із завдань Української Гельсінської групи — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "відновлення в правах несправедливо засуджених, звинувачених осіб."}, {"marker": "Б", "text": "засудження фактів втручання СРСР у справи країн Східної Європи."}, {"marker": "В", "text": "ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини."}, {"marker": "Г", "text": "унесення до Конституції УРСР положення про свободу віросповідання."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яке визначення відповідає поняттю «номенклатура»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи"}, {"marker": "Б", "text": "система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу партії різної політичної орієнтації"}, {"marker": "В", "text": "політика розміщення промислових об’єктів без урахування наявної сировинної бази, трудових ресурсів тощо"}, {"marker": "Г", "text": "система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У липні 1994 р. Президентом України обрано", "answers": [{"marker": "А", "text": "В. Чорновола."}, {"marker": "Б", "text": "Л. Кравчука."}, {"marker": "В", "text": "О. Мороза."}, {"marker": "Г", "text": "Л. Кучму."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який вид занять привласнювального господарства набув поширення в мезоліті?", "answers": [{"marker": "А", "text": "скотарство"}, {"marker": "Б", "text": "рибальство"}, {"marker": "В", "text": "збиральництво"}, {"marker": "Г", "text": "землеробство"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що стало наслідком події, описаної в уривку з історичного джерела?\n\n\n«…І прийшли до гір Київських, і довідався Олег, що князюють тут Аскольд і Дір. Заховав він одних воїв у човнах, інших залишив позаду, а сам підійшов до гір, несучи малого Ігоря…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "завершення формування території держави"}, {"marker": "Б", "text": "запровадження та поширення християнства"}, {"marker": "В", "text": "утвердження династії Рюриковичів у Києві"}, {"marker": "Г", "text": "зміна централізованої монархії федеративною"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому році ченцем Нестором укладено «Повість минулих літ»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "882 р."}, {"marker": "Б", "text": "988 р."}, {"marker": "В", "text": "1054 р."}, {"marker": "Г", "text": "1113 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про кого із князів Галицько-Волинської держави йдеться в уривку з історичного джерела?\n\n\n«Божою милістю був князем і дідичем королівства Русі, ...став розмножати число латинників і їх віру, ...принаджував з різних країв католицьких священиків і богословів, бажаючи защепити їхню віру в русинів...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Данила Романовича"}, {"marker": "Б", "text": "Лева Даниловича"}, {"marker": "В", "text": "Юрія І Львовича"}, {"marker": "Г", "text": "Юрія ІІ Болеслава"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Кого в Київській Русі називали «боярами»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство, виконували повинності на користь держави"}, {"marker": "Б", "text": "людей, які перебували в повній власності землевласників (продавалися, дарувалися, передавалися в спадщину)"}, {"marker": "В", "text": "ремісників, які мешкали в садибах землевласників, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошову данину"}, {"marker": "Г", "text": "представників правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було одним із наслідків поширення на українських землях магдебурзького права в другій половині XIV–XVI ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "скасування регламентацій діяльності ремісничих цехів"}, {"marker": "Б", "text": "захист населення міст від сваволі великих землевласників"}, {"marker": "В", "text": "обмеження владою переселення до українських міст іноземців"}, {"marker": "Г", "text": "формування торговельних союзів польських і українських міст"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про які події йдеться в уривку з історичного джерела?\n\n\n«…опір полякам завдало лише одне місто, Холм, інші ж міста...не були укріплені і тому були зайняті Казимиром без бою...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "поділ галицько-волинської спадщини між Польщею та Литвою"}, {"marker": "Б", "text": "боротьбу Данила Галицького проти польсько-угорської агресії"}, {"marker": "В", "text": "утворення Галицько-Волинської держави"}, {"marker": "Г", "text": "приєднання Галичини до Угорського королівства"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст. загострювали стосунки Речі Посполитої з", "answers": [{"marker": "А", "text": "Шведським королівством."}, {"marker": "Б", "text": "Османською імперією."}, {"marker": "В", "text": "Австрійськими Габсбургами."}, {"marker": "Г", "text": "Московським царством."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Де відбулася перша переможна битва козацького війська в ході Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "на Жовтих Водах"}, {"marker": "Б", "text": "під Корсунем"}, {"marker": "В", "text": "під Пилявцями"}, {"marker": "Г", "text": "під Зборовим"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що спричинило події, про які йдеться в уривку з історичного джерела?\n\n\n«Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм, послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна, й інших начальників для спустошення...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "укладення Зборівського договору (1649 р.)"}, {"marker": "Б", "text": " укладення Білоцерківського договору (1651 р.)"}, {"marker": "В", "text": " оприлюднення «Березневих статей» (1654 р.)"}, {"marker": "Г", "text": "укладення Віленського перемир’я (1656 р.)"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Відповідно до умов Андрусівського перемир’я (1667 р.) Запорозька Січ підпорядковувалась", "answers": [{"marker": "А", "text": "турецькому султану та московському царю."}, {"marker": "Б", "text": "кримському хану та польському королю."}, {"marker": "В", "text": "московському царю та польському королю."}, {"marker": "Г", "text": "турецькому султану та кримському хану."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У другій половині XVII ст. в Лівобережній Гетьманщині привілейований стан суспільства формувався переважно з", "answers": [{"marker": "А", "text": "козацької старшини і православної шляхти."}, {"marker": "Б", "text": " заможних міщан і православного духовенства."}, {"marker": "В", "text": "козацької старшини і російського дворянства."}, {"marker": "Г", "text": "магнатів і духовенства."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Загони опришків на чолі з О. Довбушем діяли на українських землях (перша половина XVIII ст.), що перебували на той час під владою", "answers": [{"marker": "А", "text": "Австро-Угорщини."}, {"marker": "Б", "text": "Речі Посполитої."}, {"marker": "В", "text": "Російської імперії."}, {"marker": "Г", "text": "Османської імперії."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що спричинило оприлюднення цитованого документа?\n\n\n«…Ми, Катерина II, імператриця всеросійська… Об’являємо всім нашим людям, які живуть в… Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському… Ми змушені з жалем прийняти до відома, що… кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились [бунту]… внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Коліївщина"}, {"marker": "Б", "text": "повстання під проводом У. Кармелюка"}, {"marker": "В", "text": "повстання Чернігівського полку"}, {"marker": "Г", "text": "Польське повстання"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому столітті відбулося закріпачення селянства на українських землях, що входили до складу Російської імперії?", "answers": [{"marker": "А", "text": "ХVІ ст."}, {"marker": "Б", "text": "ХVІІ ст."}, {"marker": "В", "text": " ХVІІІ ст."}, {"marker": "Г", "text": "ХІХ ст."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яка форма соціального протесту населення мала поширення на українських землях у першій половині ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "повстання"}, {"marker": "Б", "text": "звернення до суду"}, {"marker": "В", "text": "подання чолобитних"}, {"marker": "Г", "text": "маніфестації"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Унаслідок проведення в 1770–1780-х рр. реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ в Австрійській імперії", "answers": [{"marker": "А", "text": "посилено вплив українських політичних партій, лояльних до Габсбургів."}, {"marker": "Б", "text": "Закарпаття включено до складу коронного краю – «Королівство Галіції і Лодомерії»."}, {"marker": "В", "text": "українцями здобуто перший досвід парламентської діяльності."}, {"marker": "Г", "text": "змінено правове становище українського селянства та греко-католицької церкви."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що мало вирішальний вплив на розвиток української культури першої половини ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок українського національного відродження"}, {"marker": "Б", "text": "видання царських указів про заборону вживання української мови"}, {"marker": "В", "text": "ліквідація решток автономних прав української козацької держави"}, {"marker": "Г", "text": "активна діяльність діячів громадівського руху"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що гальмувало розвиток капіталістичних відносин на селі після селянської реформи 1861 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "скасування тимчасовозобов’язаного становища селян"}, {"marker": "Б", "text": "виплата викупних платежів"}, {"marker": "В", "text": "збереження кріпосного права"}, {"marker": "Г", "text": "виділення селянських наділів з общини"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Поява Емського указу імператора Олександра II пов’язана з", "answers": [{"marker": "А", "text": "участю українців у польському національно-визвольному повстанні."}, {"marker": "Б", "text": "викриттям владою учасників Кирило-Мефодіївського братства."}, {"marker": "В", "text": "активізацією діяльності об’єднань української інтелігенції – громад."}, {"marker": "Г", "text": "виданням українського альманаху «Русалка Дністровая»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Представників мовно-літературної та суспільно-політичної течії другої половини XIX ст. на Галичині, Буковині та Закарпатті, які виступали за національно-культурну єдність із російсь��им народом і російською державою, називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "народовці."}, {"marker": "Б", "text": "хлопомани."}, {"marker": "В", "text": "радикали."}, {"marker": "Г", "text": "москофіли."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому університеті вперше наприкінці XIX ст. відкрито кафедру української історії (кафедру історії Східної Європи), очолену М. Грушевським?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Львівському"}, {"marker": "Б", "text": "Київському"}, {"marker": "В", "text": "Новоросійському"}, {"marker": "Г", "text": "Харківському"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Із якої галузі наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. розпочався процес монополізації промисловості Наддніпрянської України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "машинобудівної"}, {"marker": "Б", "text": "цукроварної"}, {"marker": "В", "text": "вугледобувної"}, {"marker": "Г", "text": "текстильної"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка країна на початку XX ст. визначила свої зовнішньополітичні пріоритети таким чином: «…твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні землі та з належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне значення для виходу нашого флоту... до Середземного моря»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Австро-Угорщина"}, {"marker": "Б", "text": "Румунія"}, {"marker": "В", "text": "Німеччина"}, {"marker": "Г", "text": "Росія"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Якого договору стосується цитований документ?\n\n\n«Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів… мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше… На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити. За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Варшавського договору між Директорією УНР і Польською Республікою"}, {"marker": "Б", "text": "Ризького договору між Польщею та радянськими республіками"}, {"marker": "В", "text": "Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною та її союзниками"}, {"marker": "Г", "text": "Договору між Українською Державою та Всевеликим Військом Донським"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Чиї погляди відбиває наведений уривок джерела?\n\n\n«Слід… відкинути спроби розглядати єдиний український національно-господарський терен за критерієм поділу праці в межах колишньої Росії. Треба забезпечити за українським економічним центром права й можливості дійсного керівництва всім народним господарством…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Хвильового"}, {"marker": "Б", "text": " М. Волобуєва"}, {"marker": "В", "text": "М. Бойчука"}, {"marker": "Г", "text": "М. Скрипника"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х рр. політики коренізації було", "answers": [{"marker": "А", "text": "реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони."}, {"marker": "Б", "text": "замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою."}, {"marker": "В", "text": "збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського па��тійно-радянського апарату."}, {"marker": "Г", "text": "розширено повноваження республіки в сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано… і першим найліпшим є Дніпрельстан… У нас пущено за ці роки дванадцять доменних печей… Наша машинобудівна промисловість зростає нечуваними кроками… Ми збудували Краматорський машинобудівний завод… Луганський паротягобудівельний завод… Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу…»\n\n\nУ фрагменті доповіді голови Раднаркому УСРР В. Чубаря йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "причини індустріалізації."}, {"marker": "Б", "text": " наслідки індустріалізації."}, {"marker": "В", "text": "джерела індустріалізації."}, {"marker": "Г", "text": "передумови індустріалізації."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Розстріляне відродження» – умовна назва", "answers": [{"marker": "А", "text": "покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х рр."}, {"marker": "Б", "text": "групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920–1930-х рр."}, {"marker": "В", "text": "генерації літераторів і митців України 1920–1930-х рр., репресованої сталінським режимом."}, {"marker": "Г", "text": "плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х рр. у справі «Спілки визволення України»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було характерним для політики «радянізації» в галузі культури на західноукраїнських землях у 1939–1941 рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "сприяння діяльності православній і греко-католицькій церквам"}, {"marker": "Б", "text": "створення на базі читалень «Просвіти» мережі бібліотек і клубів"}, {"marker": "В", "text": "урахування місцевих особливостей і традицій у культурній політиці"}, {"marker": "Г", "text": "надання фінансової підтримки громадським культурним установам"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Бойові дії на території України в 1941 р. призвели до", "answers": [{"marker": "А", "text": "зриву планів «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР."}, {"marker": "Б", "text": "повної окупації УРСР військами Німеччини та її союзників."}, {"marker": "В", "text": " утворення маріонеткової Української держави."}, {"marker": "Г", "text": "створення українських збройних формувань у складі Червоної армії."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Видатними представниками радянського партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни були", "answers": [{"marker": "А", "text": "С. Тимошенко, М. Кирпонос, М. Ватутін."}, {"marker": "Б", "text": "А. Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич."}, {"marker": "В", "text": "О. Довженко, О. Теліга, О. Ольжич."}, {"marker": "Г", "text": "С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому уривку з історичних джерел відображено особливості економічного розвитку УРСР у період післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом втричі, зокрема на зерно – у 7 разів. Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми – 25% коштів, що отримували колгоспи від реалізації продуктів тваринництва...»"}, {"marker": "Б", "text": "«…Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР. У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств...»"}, {"marker": "В", "text": "«Члени колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, мають право безперешкодного виходу з них...»"}, {"marker": "Г", "text": "«Величезні зрушення сталися в сільському господарстві України. Завершено суцільну колективізацію. Розвиток стаханівського руху на селі висунув десятки тисяч передовиків боротьби за високі врожаї...»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було характерним для культурного життя УРСР в 1946–1953 рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення творчих літературно-мистецьких об’єднань, угрупувань"}, {"marker": "Б", "text": "відродження традицій українізації 1920-х рр."}, {"marker": "В", "text": "проведення кампанії проти «низькопоклонства перед Заходом»"}, {"marker": "Г", "text": "послаблення партійного контролю"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про кого з керівників СРСР йдеться в уривку з історичного джерела?\n\n\n«Навіть найкрутіші його реформи – створення раднаргоспів, ліквідація багатьох міністерств і відомств – носили верхівковий характер. Але вони… не зачіпали суті виробничих відносин, не претендували на те, щоб… послабити задушливий прес державної опіки...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Й. Сталіна"}, {"marker": "Б", "text": "М. Хрущова"}, {"marker": "В", "text": "Л. Брежнєва"}, {"marker": "Г", "text": "М. Горбачова"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що зумовило появу руху «шістдесятників»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "відмова КПРС від насадження методу «соціалістичного реалізму»"}, {"marker": "Б", "text": "припинення переслідувань діячів українського визвольного руху"}, {"marker": "В", "text": "активна діяльність організацій і груп українських дисидентів"}, {"marker": "Г", "text": "лібералізація суспільно-політичного життя в СРСР"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Чим супроводжувалася зміна політичного керівництва УРСР у 1972 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "хвилею арештів дисидентів"}, {"marker": "Б", "text": "зростанням цін на продукти харчування"}, {"marker": "В", "text": " прийняттям нової Конституції республіки"}, {"marker": "Г", "text": "впровадженням «косигінської реформи»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Які наслідки для України мав заколот ГКЧП (ДКНС) у Москві?", "answers": [{"marker": "А", "text": "усунення В. Щербицького від влади в УРСР"}, {"marker": "Б", "text": "негайний вихід КПУ зі складу КПРС"}, {"marker": "В", "text": "підписання УРСР нового союзного договору"}, {"marker": "Г", "text": "проголошення незалежності України"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У грудні 1991 р. Президентом України обрано", "answers": [{"marker": "А", "text": "В. Щербицького."}, {"marker": "Б", "text": "В. Чорновола."}, {"marker": "В", "text": "Л. Кравчука."}, {"marker": "Г", "text": " Л. Кучму."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "В основу археологічної періодизації стародавньої історії України покладено", "answers": [{"marker": "А", "text": "заняття первісної людини."}, {"marker": "Б", "text": "природно-кліматичні умови."}, {"marker": "В", "text": "антропологічний тип людини."}, {"marker": "Г", "text": "матеріал виготовлення знарядь праці."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було однією з особливостей розвитку грецьких міст-держав Північного Причорномор’я в VII–VI ст. до н. е.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "державно-політична незалежність колоній від метрополій"}, {"marker": "Б", "text": "федеративне об’єднання всіх міст-держав навколо Ольвії"}, {"marker": "В", "text": "карбування єдиної монети для новозаснованих колоній"}, {"marker": "Г", "text": "військова залежність міст-держав від місцевих племен"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Розширення рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантійською імперією та європейськими державами стало наслідком", "answers": [{"marker": "А", "text": "об’єднання Олегом Південної та Північної Русі під владою Рюриковичів."}, {"marker": "Б", "text": "здійснення Святославом військового походу проти Хозарського каганату."}, {"marker": "В", "text": "запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії."}, {"marker": "Г", "text": "укладення Ярославом Мудрим першого писаного збірника руських законів."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Під яким роком літописець записав такі рядки:\n\n«У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою тяжкою... І принесли його в город його Переяславль ...і тут преставився він ...і плакали по ньому всі переяславці. ...був же він князь доблесний у бою, і мужністю відзначався… За ним же Україна багато потужила»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1054 р."}, {"marker": "Б", "text": "1187 р."}, {"marker": "В", "text": "1205 р."}, {"marker": "Г", "text": "1264 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "1199–1205 роки — це період в історії Галицько-Волинського князівства, для якого було характерним", "answers": [{"marker": "А", "text": "утворення та становлення єдиної держави, поширення влади князя на Київ і Київську землю."}, {"marker": "Б", "text": "розпад єдиної держави, зростання самостійності бояр, втручання у внутрішні справи сусідніх держав."}, {"marker": "В", "text": "відновлення державної єдності, намагання створити антимонгольську коаліцію європейських держав."}, {"marker": "Г", "text": "ослаблення золотоординської залежності, боротьба з Польщею й Литвою за Люблінську та Берестейську землі."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Переростання родоплемінної власності на землю у феодальну, надання земель васалам, захоплення феодалами общинних земель — це шляхи виникнення на Русі", "answers": [{"marker": "А", "text": "слобод."}, {"marker": "Б", "text": "хуторів."}, {"marker": "В", "text": "вотчини."}, {"marker": "Г", "text": "фільварків."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Київської Русі є", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Києво-Печерський патерик»."}, {"marker": "Б", "text": "«Остромирове Євангеліє»."}, {"marker": "В", "text": "«Слово о полку Ігоревім»."}, {"marker": "Г", "text": "«Повість минулих літ»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про яку землю йдетьс�� в уривку з історичного джерела:\n\n«А був братом литовського князя Ольгерда князь Коріат… Княжата Коріатовичі, брати — князі Юрій, Олександр, Костянтин і Федір, за призволенням великого князя Ольгерда і з поміччю Литви пішли в сю землю й стали володарювати в ній»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Київську"}, {"marker": "Б", "text": "Волинську"}, {"marker": "В", "text": "Подільську"}, {"marker": "Г", "text": "Чернігівську"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що передбачала Люблінська унія (1569 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "династичний шлюб литовського князя та польської королеви за умови прийняття Великим князівством Литовським католицизму"}, {"marker": "Б", "text": "спільні воєнні дії військ Великого князівства Литовського та Польського королівства проти рицарів-хрестоносців Тевтонського ордену"}, {"marker": "В", "text": "відновлення у складі Великого князівства Литовського Київського та Волинського удільних князівств на чолі з представниками литовської династії"}, {"marker": "Г", "text": "об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яку роль в історії українського народу відіграли козацько-селянські повстання кінця XVI — початку XVII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розкололи козацтво на два непримиренні табори: реєстрове та запорозьке (низове)"}, {"marker": "Б", "text": "поклали край тертям і протиріччям між козацькою старшиною та рядовим козацтвом"}, {"marker": "В", "text": "гальмували процеси ополячення й окатоличення, зменшуючи тиск шляхетського гніту"}, {"marker": "Г", "text": "звели нанівець престиж і згасили авторитет запорозького козацтва серед селянства"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n«Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан… і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того ж року... висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного й чесного. Іменем Йов Борецький… і з ним єпископів на різні місця...»\n\nОписана подія відбулась за сприяння", "answers": [{"marker": "А", "text": "В.-К. Острозького."}, {"marker": "Б", "text": "Д. Вишневецького."}, {"marker": "В", "text": "П. Сагайдачного."}, {"marker": "Г", "text": "П. Могили."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було характерним для періоду Руїни другої половини XVII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "всеохоплююча криза та занепад Речі Посполитої, викликані визвольною війною українського народу під проводом Б. Хмельницького"}, {"marker": "Б", "text": "внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав"}, {"marker": "В", "text": "форсований наступ на автономні права Гетьманщини з боку російського уряду внаслідок переходу гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля"}, {"marker": "Г", "text": "остаточна ліквідація інституту гетьманства, решток української автономії та повна інтеграція українських земель до складу Російської імперії"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Відмінність умов польсько-московського «Вічного миру» (1686 р.) від умов Андрусівського перемир’я (1667 р.) полягала в тому, що одноосібну зверхність московського царя визнано над", "answers": [{"marker": "А", "text": "Правобережною Україною."}, {"marker": "Б", "text": "Чернігово-Сіверською землею."}, {"marker": "В", "text": "Лівобережною Україною."}, {"marker": "Г", "text": "Запоріжжям."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "За часів гетьманування І. Мазепи соціально-економічному розвиткові Лівобережної Гетьманщини був властивий процес", "answers": [{"marker": "А", "text": "узаконення панщини."}, {"marker": "Б", "text": "ліквідації магдебурзького права."}, {"marker": "В", "text": "обезземелення козацької старшини та шляхти."}, {"marker": "Г", "text": "скорочення землеволодінь російського дворянства."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яким роком датується цитований документ:\n\n«Ми захотіли оголосити.., що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків... Місцевих жителів і угіддя ми залишаємо, зараховуючи їх до Новоросійської губернії»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1709 р."}, {"marker": "Б", "text": "1750 р."}, {"marker": "В", "text": "1764 р."}, {"marker": "Г", "text": "1775 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було основною одиницею адміністративно-територіального поділу українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "воєводство"}, {"marker": "Б", "text": "провінція"}, {"marker": "В", "text": "губернія"}, {"marker": "Г", "text": "область"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Заміна основних ручних знарядь праці системою робочих машин, впровадження у виробництво парових двигунів, формування пролетаріату та буржуазії — це ознаки", "answers": [{"marker": "А", "text": "технічної реконструкції."}, {"marker": "Б", "text": "промислового перевороту."}, {"marker": "В", "text": "форсованої індустріалізації."}, {"marker": "Г", "text": "буржуазної революції."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Члени «Руської трійці» своє головне завдання вбачали в", "answers": [{"marker": "А", "text": "пропагуванні ідей федерації християнських слов’янських республік."}, {"marker": "Б", "text": "піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку."}, {"marker": "В", "text": "розбудові Австрії як парламентської федеративної республіки."}, {"marker": "Г", "text": "наданні галицьким українцям права обіймати державні посади."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Чому уряд Російської імперії не запровадив земську реформу 1864 р. в губерніях Правобережної України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Уряд остерігався перетворення земств на осередки сіоністського руху, оскільки регіоном проходила «смуга осілості» євреїв, серед яких були поширені ідеї сіонізму."}, {"marker": "Б", "text": "Уряд остерігався перетворення земств на «п’яту колону» в разі війни, оскільки регіон межував з Австро-Угорщиною, із якою вкрай загострилися відносини."}, {"marker": "В", "text": "Уряд остерігався перетворення земств на центри «мазепинського духу», оскільки в регіоні спостерігалося піднесення українського національно-визвольного руху."}, {"marker": "Г", "text": "Уря�� остерігався перетворення земств на інструмент посилення польського впливу, оскільки в регіоні поляки-землевласники мали міцні позиції."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Ухвалення якого документа спричинило закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маніфесту…» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 р."}, {"marker": "Б", "text": "Циркуляра міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 18 липня 1863 р."}, {"marker": "В", "text": "Емського указу імператора Олександра II від 18 травня 1876 р."}, {"marker": "Г", "text": "«Маніфесту…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "З іменем Івана Франка пов’язано створення", "answers": [{"marker": "А", "text": "першої української політичної партії."}, {"marker": "Б", "text": "літературного товариства ім. Т. Шевченка."}, {"marker": "В", "text": "культурно-освітнього товариства «Просвіта»."}, {"marker": "Г", "text": "«Руського інституту» при Львівському університеті."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Концентрація промислового виробництва в металургійній, вугільній і залізо-рудній галузях Наддніпрянської України початку ХХ ст. сприяла", "answers": [{"marker": "А", "text": "розгортанню промислового перевороту."}, {"marker": "Б", "text": "утворенню монополістичних об’єднань."}, {"marker": "В", "text": "проникненню іноземного капіталу."}, {"marker": "Г", "text": "завершенню індустріалізації."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n«Його геній виявився здатним поєднувати інтелектуальну напругу, спрямовану на створення фундаментальних біологічних концепцій, з тяжкою, жертовною діяльністю в галузі медицини. Так, працюючи в Одесі, провів дослід самозараження тифом, а в 1892 р., розробляючи способи боротьби з епідемією холери у Франції, випив культуру збудника цієї смертельної хвороби...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Гамалію"}, {"marker": "Б", "text": "М. Бекетова"}, {"marker": "В", "text": "І. Мечнікова"}, {"marker": "Г", "text": "Д. Заболотного"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яка соціальна верства була домінуючою в структурі західноукраїнського суспільства наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "інтелігенція"}, {"marker": "Б", "text": "пролетаріат"}, {"marker": "В", "text": "підприємці"}, {"marker": "Г", "text": "селянство"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Формування в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців засвідчило", "answers": [{"marker": "А", "text": "лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії."}, {"marker": "Б", "text": "впливовість москвофілів у політичному житті Галичини."}, {"marker": "В", "text": "непідготованість Австро-Угорщини до ведення війни на два фронти."}, {"marker": "Г", "text": "приєднання України до Четверного союзу Центральних держав."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Положення Другого Універсалу та їх оприлюднення Українською Центральною Радою (УЦР) були", "answers": [{"marker": "А", "text": "відповіддю УЦР на Ультиматум Раднаркому радянської Росії."}, {"marker": "Б", "text": "компромісом між УЦР і делегацією міністрів Тимчасового уряду."}, {"marker": "В", "text": "декларацією УЦР основних засад соціально-економічних перетворень."}, {"marker": "Г", "text": "закликом УЦР до українізованих частин не залишати позицій на фронті."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На відміну від Української Народної Республіки (УНР) Західноукраїнській Народній Республіці (ЗУНР) вдалося", "answers": [{"marker": "А", "text": "домогтися визнання державних кордонів на Паризькій мирній конференції."}, {"marker": "Б", "text": "укласти мир з державами Четверного союзу та вивести країну зі світової війни."}, {"marker": "В", "text": "дати відсіч агресії з боку сусідніх держав та уникнути окупації території країни."}, {"marker": "Г", "text": "створити систему управління й забезпечити відносну соціальну стабільність."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Нова економічна політика» — це комплекс заходів, якими передбачалося", "answers": [{"marker": "А", "text": "встановлення державної монополії на хліб, націоналізація промислових підприємств, поміщицьких маєтків, торговельних закладів."}, {"marker": "Б", "text": "уведення продрозверстки на продукцію сільського господарства, розподіл товарів за картками, заборону торгівлі, натуралізація оплати праці."}, {"marker": "В", "text": "підпорядкування інтересів суспільства державним потребам, прискорений перехід до соціалізму шляхом одержавлення власності."}, {"marker": "Г", "text": "запровадження продподатку, госпрозрахунку, відновлення товарно-грошових відносин, формування ринку праці, кооперування виробників."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому уривку з історичних джерел відображено одну з причин впровадження в Україні на початку 1920-х рр. політики коренізації?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наше завдання: добити контрреволюційні елементи, викрити націоналістичні ухили, розгорнути роботу з виховання партійних мас, а також широких мас у дусі пролетарського інтернаціоналізму»."}, {"marker": "Б", "text": "«Від російської літератури нам треба тікати якомога швидше, тому що вона тяжить над нами в віках... Вигодовувати на ній наше молоде мистецтво — це значить затримати його розвиток»."}, {"marker": "В", "text": "«Зростання української культури та інтелігенції йде швидкими темпами, що коли ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас. ...віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі»."}, {"marker": "Г", "text": "«Замість того, щоб... розвивати зв’язок з культурою російського народу ...частина інтелігенції скочується на позиції занепадницької буржуазної культури. Ці митці відриваються від народу, захоплюючись техніцизмом»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Політика «ліквідації куркульства як класу», здійснювана партійно-радянським керівництвом СРСР і УСРР у 1930–1931 рр., мала за мету", "answers": [{"marker": "А", "text": "вигнати куркулів зі створюваних колгоспів і радгоспів."}, {"marker": "Б", "text": "змусити більшу частину селянства об’єднуватися в колгоспи."}, {"marker": "В", "text": "посилити матеріальну зацікавленість селян у суспільній праці."}, {"marker": "Г", "text": "перероз��оділити землю куркулів на користь бідняків."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яке явище суспільно-політичного життя в СРСР у 1930-х рр. проілюстровано в таблиці?\n\n **Керівний склад Київського військового округу**\n\n\n\n|  |  |  |  |\n| --- | --- | --- | --- |\n| **Посада** | **За штатом** | **Оновлено** | **% оновлення** |\n| Командир корпусу | 9 | 9 | 100 |\n| Начальник штабу корпусу | 9 | 6 | 67 |\n| Командир дивізії | 25 | 24 | 96 |\n| Начальник штабу дивізії | 25 | 18 | 72 |\n| Командир полку | 135 | 87 | 64 |\n| Начальник штабу полку | 135 | 78 | 58 |\n| Усього | 338 | 222 | 66 |", "answers": [{"marker": "А", "text": "заміна колишніх офіцерів царської армії «червоними командирами»"}, {"marker": "Б", "text": "забезпечення новобудов трудовими ресурсами за рахунок армії"}, {"marker": "В", "text": "масові репресії проти командного складу Червоної армії"}, {"marker": "Г", "text": "скорочення особового складу збройних сил країни"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Назву якого договору пропущено в цитованому документі:\n\n«У 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння Східною Галичиною. Рада визнала східні кордони Польської держави, встановлені ___»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ризьким договором"}, {"marker": "Б", "text": "Брестським договором"}, {"marker": "В", "text": "Версальським договором"}, {"marker": "Г", "text": "Сен-Жерменським договором"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що є вагомим прикладом політики радянізації західних областей Української РСР у 1939–1941 рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "лояльне ставлення влади до священиків греко-католицької церкви"}, {"marker": "Б", "text": "націоналізація промисловості, торгівлі, земель великих власників"}, {"marker": "В", "text": "залучення «буржуазних спеціалістів» до процесу індустріалізації"}, {"marker": "Г", "text": "налагодження співробітництва влади з українськими партіями"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Якою була мета реалізації завдань Центрального штабу партизанського руху:\n\n«...Штаб вимагає від партизанських загонів на весняно-літній період 1943 р. спрямувати всі свої сили на параліч роботи залізничних вузлів в тилу групи армій «Південь», руйнування залізниць, мостів, нищення ешелонів...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "зірвати перекидання німецьких військ у Західну Європу під час відкриття Другого фронту"}, {"marker": "Б", "text": "унеможливити будівництво «Східного валу» напередодні загального наступу радянських військ"}, {"marker": "В", "text": "дезорганізувати евакуацію й відступ німецьких військових частин з-під Сталінграда"}, {"marker": "Г", "text": "порушити постачання живої сили і техніки вермахту на фронт у район Курської дуги"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Результатом наступальних операцій радянських військ, здійсненних у серпні–грудні 1943 р., було", "answers": [{"marker": "А", "text": "звільнення Лівобережної України та Донбасу, початок визволення Правобережної України."}, {"marker": "Б", "text": "визволення Одеси, створення сприятливих умов для звільнення Південної України та Кримського півострова."}, {"marker": "В", "text": "завершення визволення від нацистської окупації всієї території України в її довоєнних кордонах."}, {"marker": "Г", "text": "звільнення Правобережної України та Молдавії, перенесення бойових дій на територію Румунії."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Реабілітація» — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "акт вищого органу державної влади про повне або часткове звільнення від покарання осіб, щодо яких суд виніс вирок."}, {"marker": "Б", "text": "форма оскарження офіційно прийнятого судового рішення, що подається засудженими або їхніми захисниками до вищої посадової особи."}, {"marker": "В", "text": "запобіжний захід державного впливу, застосований до осіб, що вчинили злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі."}, {"marker": "Г", "text": "комплекс заходів державних органів, спрямованих на виправдання й відновлення в правах неправильно звинувачених, зганьблених чи засуджених осіб."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.**\n\n«У 1953–1958 рр. державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом втричі, зокрема на зерно — у 7 разів, на продукти тваринництва — у 5,5. Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми — 25 % коштів, що отримували колгоспи від реалізації продуктів тваринництва».\n\nВжиті партійно-радянським керівництвом УРСР заходи було спрямовано на", "answers": [{"marker": "А", "text": "удосконалення системи «держприймання» в колгоспах."}, {"marker": "Б", "text": "запровадження ринкових відносин у сільському господарстві."}, {"marker": "В", "text": "посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному виробництві."}, {"marker": "Г", "text": "створення сприятливих умов для розвитку присадибного господарства селян."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було одним із проявів політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку України в 1970 — на початку 1980-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "піднесення профспілкового руху та зростання активності громадських неурядових організацій"}, {"marker": "Б", "text": "поява концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму"}, {"marker": "В", "text": "утвердження принципів плюралізму на хвилі поширення в суспільстві настроїв невдоволення та протесту"}, {"marker": "Г", "text": "розмежування на всіх рівнях владних повноважень між Комуністичною партією України та радами народних депутатів"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Особливість дисидентського руху в Україні в 1970–1980-х рр. полягала в тому, що рух", "answers": [{"marker": "А", "text": "не набув широкої підтримки серед населення через жорстокість репресивних заходів влади та апатію в суспільстві."}, {"marker": "Б", "text": "зосереджувався на захисті лише соціальних прав людини, залишаючи поза увагою проблеми захисту релігійних свобод."}, {"marker": "В", "text": "не викликав занепокоєння партійного керівництва та спецслужб, оскільки влада не вбачала в ньому загрози існуючому режиму."}, {"marker": "Г", "text": "був орієнтований на розв’язання гострих економічних проблем, перебуваючи під контрол��м незалежних профспілок."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Політикою гласності, започаткованою партійно-радянським керівництвом СРСР у період «перебудови», передбачалось", "answers": [{"marker": "А", "text": "поступовий перехід влади на всіх рівнях від партійного апарату до рад народних депутатів."}, {"marker": "Б", "text": "впровадження нової політичної системи на основі панування закону, дотримання прав людини."}, {"marker": "В", "text": "пом’якшення цензури, можливість говорити правду, критикувати органи влади, отримувати об’єктивну інформацію."}, {"marker": "Г", "text": "скорочення бюрократичного апарату, зміцнення місцевого самоврядування та децентралізація влади."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР ухвалила", "answers": [{"marker": "А", "text": "Закон «Про економічну самостійність Української РСР»."}, {"marker": "Б", "text": "Декларацію про державний суверенітет України."}, {"marker": "В", "text": "Акт проголошення незалежності України."}, {"marker": "Г", "text": "Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "однаковий"}, {"marker": "Б", "text": "добовий"}, {"marker": "В", "text": "щовесни"}, {"marker": "Г", "text": "сантиметр"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "перелаз..те, стежин..ці, памороз.."}, {"marker": "Б", "text": "уман..ський, люд..ми, пісен..ці"}, {"marker": "В", "text": "л..лється, поглян..те, гір..кий"}, {"marker": "Г", "text": "волос..кий, брун..ці, різ..блення"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова «колоти» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "кілочок"}, {"marker": "Б", "text": "довкілля"}, {"marker": "В", "text": "колосальний"}, {"marker": "Г", "text": "заколоситися"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "винайняв квартиру в центрі"}, {"marker": "Б", "text": "запросив до вітальні"}, {"marker": "В", "text": "розповів про відрядження"}, {"marker": "Г", "text": "приїхав вісім років назад"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму слова у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "два студенти"}, {"marker": "Б", "text": "самий головний"}, {"marker": "В", "text": "сімома голосами"}, {"marker": "Г", "text": "віддаси потім"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неправильно побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її переглянути."}, {"marker": "Б", "text": "Ще не ходячи до школи, мама читала мені вірші Марійки Підгірянки."}, {"marker": "В", "text": "Слухаючи доповідь однокласниці, ми робили деякі нотатки."}, {"marker": "Г", "text": "Створюючи виставу, режисер суттєво осучаснив текст класичної п’єси."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Поза хатами стежка розширювалась і прямувала попід кам’яною горою до самісінького ліска. (2) Між деревами ховався невеличкий струмок, у ньому — завжди холодна й різка джерельна водиця. (3) Трохи віддалік дорога круто забирала праворуч, і опускалася *в/низ* до річки, блакитний відблиск якої було […] видно *з/верху* дерева. (4) *На/весні* річка в цьому місці широко розливалася, затоплюючи собою велику ділянку землі, а влітку, коли вода спадала, на лузі селилося безліч усякої дрібної звірини, і великий птах там полював. (5) Аж ген від отого лісочка, що *не/виразно* синів удалині, і до високого пагорба був його луг.\n\n\nНа місці пропуску в третьому реченні має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "добре"}, {"marker": "Б", "text": "легко"}, {"marker": "В", "text": "суттєво"}, {"marker": "Г", "text": "гаразд"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Поза хатами стежка розширювалась і прямувала попід кам’яною горою до самісінького ліска. (2) Між деревами ховався невеличкий струмок, у ньому — завжди холодна й різка джерельна водиця. (3) Трохи віддалік дорога круто забирала праворуч, і опускалася *в/низ* до річки, блакитний відблиск якої було […] видно *з/верху* дерева. (4) *На/весні* річка в цьому місці широко розливалася, затоплюючи собою велику ділянку землі, а влітку, коли вода спадала, на лузі селилося безліч усякої дрібної звірини, і великий птах там полював. (5) Аж ген від отого лісочка, що *не/виразно* синів удалині, і до високого пагорба був його луг.\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "з/верху"}, {"marker": "Б", "text": "в/низ"}, {"marker": "В", "text": "на/весні"}, {"marker": "Г", "text": "не/виразно"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Поза хатами стежка розширювалась і прямувала попід кам’яною горою до самісінького ліска. (2) Між деревами ховався невеличкий струмок, у ньому — завжди холодна й різка джерельна водиця. (3) Трохи віддалік дорога круто забирала праворуч, і опускалася *в/низ* до річки, блакитний відблиск якої було […] видно *з/верху* дерева. (4) *На/весні* річка в цьому місці широко розливалася, затоплюючи собою велику ділянку землі, а влітку, коли вода спадала, на лузі селилося безліч усякої дрібної звірини, і великий птах там полював. (5) Аж ген від отого лісочка, що *не/виразно* синів удалині, і до високого пагорба був його луг.\n\n\nПростим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "третє"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Поза хатами стежка розширювалась і прямувала попід кам’яною горою до самісінького ліска. (2) Між деревами ховався невеличкий струмок, у ньому — завжди холодна й різка джерельна водиця. (3) Трохи віддалік дорога круто забирала праворуч, і опускалася *в/низ* до річки, блакитний відблиск якої було […] видно *з/верху* дерева. (4) *На/весні* річка в цьому місці широко розливалася, затоплюючи собою велику ділянку землі, а влітку, коли вода спадала, на лузі селилося безліч усякої дрібної звірини, і великий птах там полював. (5) Аж ген від отого лісочка, що *не/виразно* синів удалині, і до високого пагорба був його луг.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "��", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "юридичний, щеплення, більярд"}, {"marker": "Б", "text": "дзюдоїст, Ольвія, шампіньйон"}, {"marker": "В", "text": "шлягер, Бессарабія, узбережжя"}, {"marker": "Г", "text": "щитоносець, Макіївка, дюжина"}, {"marker": "Д", "text": "б’ють, від’єднання, барельєф"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Лексично неправильне словосполучення утворить іменник *легіон* із прикметником", "answers": [{"marker": "А", "text": "іноземний"}, {"marker": "Б", "text": "почесний"}, {"marker": "В", "text": "військовий"}, {"marker": "Г", "text": "промисловий"}, {"marker": "Д", "text": "жіночий"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок.\n\n\n> *Сонце з батогом промін(1)я — вогнян(2)ий погонич.\n>  Навпростець по небі — сині хмари в перегони.\n>  На куделі верховіт(3)я сиве павутин(4)я\n>  Підпирає далечін(5)ю гори сині.*\n>\n>\n\nПодвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Усі слова написано правильно в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "викладацький, молотьба, вохкість"}, {"marker": "Б", "text": "карпатський, дорожчати, робітництво"}, {"marker": "В", "text": "криворізький, об’їжджати, французський"}, {"marker": "Г", "text": "інтелігентський, сонячний, надхнення"}, {"marker": "Д", "text": "тюркський, свідотство, соняшник"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Літеру и треба писати в кінці кожного прислівника в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "по-лицарськ.., по-вовч.., завбільшк.., трич.."}, {"marker": "Б", "text": "навкулачк.., заоч.., по-корейськ.., навпак.."}, {"marker": "В", "text": "по-лисяч.., почаст.., пошепк.., навколішк.."}, {"marker": "Г", "text": "мовчк.., по-угорськ.., зсередин.., по-латин.."}, {"marker": "Д", "text": "по-людськ.., завглибшк.., трох.., насторож.."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прийменник у на місці пропуску слід уживати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "перебував … Ватикані, експонат … музеї, наймиліше … світі"}, {"marker": "Б", "text": "поїхати … відрядження, птах … небі, купити … аптеці"}, {"marker": "В", "text": "побувати … Львові, квітник … саду, покласти … узголів’я"}, {"marker": "Г", "text": "приведення … відповідність, участь … форумі, оселя … рушниках"}, {"marker": "Д", "text": "висновок … статті, запевнили … добросусідстві, вишня … цвіту"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильно побудовано словосполучення", "answers": [{"marker": "А", "text": "п’ятнадцять хвилин десятого"}, {"marker": "Б", "text": "зараз одинадцята"}, {"marker": "В", "text": "за п’ять хвилин сьома"}, {"marker": "Г", "text": "пів на першу"}, {"marker": "Д", "text": "буду після дев’ятої"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорівна, Савович"}, {"marker": "Б", "text": "Олексіївна, Миколайович"}, {"marker": "В", "text": "Павлівна, Антонович"}, {"marker": "Г", "text": "Андрієвна, Васильович"}, {"marker": "Д", "text": "Юліанівна, Ілліч"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "пиш��мо"}, {"marker": "Б", "text": "пишімо"}, {"marker": "В", "text": "пиши"}, {"marker": "Г", "text": "пишіть"}, {"marker": "Д", "text": "хай пише"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильно вжито прийменник у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "виконувати по зразку"}, {"marker": "Б", "text": "вишивати по шовку"}, {"marker": "В", "text": "лекція по історії"}, {"marker": "Г", "text": "проживати по адресі"}, {"marker": "Д", "text": "їхати по виклику"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Слово «здавалося» є вставним (окремі розділові знаки пропущено) у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Усе довколишнє *здавалося* їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір."}, {"marker": "Б", "text": "Багатьом *здавалося* що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь — звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний."}, {"marker": "В", "text": "Кущ *здавалося* і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом."}, {"marker": "Г", "text": "Широкі промені вдарялися об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого *здавалося* що все тут пливе, рухається, злітає в просторі."}, {"marker": "Д", "text": "Уже придивилася до його очей і побачила: те, що *здавалося* байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Сергій був дуже задоволений, що поборов своє хвилювання."}, {"marker": "Б", "text": "Коли згадую улюблені пісні, ноги самі пускаються в танок."}, {"marker": "В", "text": "Щойно дівчина вийшла на сцену, її зустріли бурхливими оплесками."}, {"marker": "Г", "text": "Треба бути обережним, якщо не хочеш потрапити в халепу."}, {"marker": "Д", "text": "Лиш ми вирушили в дорогу, став накрапати дрібненький дощик."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення з підрядним наслідку утвориться, якщо до частини «Уся дорога була занесена снігом…» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "оскільки вчора була сильна хуртовина."}, {"marker": "Б", "text": "хоча надворі вже була рання весна."}, {"marker": "В", "text": "ніби лежала товста пухова перина."}, {"marker": "Г", "text": "тому що не була розчищена від заметів."}, {"marker": "Д", "text": "так що не можна було доїхати до міста."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Антуан де Сент-Екзюперi**\n\n\n(1–8) Цей знаменитий поет-мислитель i пiлот-винахiдник став героїчною легендою Францiї, коли на змiну героям приходили виконавцi. Як живий, вiн усмiхається до нас сердечною усмiшкою в мiльйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету i все ж таки чи не найбiльш читаних на всiх континентах. Вiн дивиться в Людину i шукає рiдної душi, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджувати в людинi шляхетнi почуття. Можливо, у мене покликання вiдкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й вiдповiдальності... Бо «бути людиною — означає бути за все вiдповiдальним».\n\n\n(9–16) Один з перших вiд��ривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт. Син вiку технiки й сам людина науки, вiн був «страшенно невдоволений турботами своєї цивiлiзацiї», яка гарячково пiдносила над людиною систему матерiальних винаходiв, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цiнностей. Вiчно тривожний i в щось заглиблений, вiн прозирав далеко крiзь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав прiоритет одного народу над iншими народами, однiєї думки над iншими думками».\n\n\n(17–19) Екзюперi поважав розум, але думав, що «розум набуває цiнності лише тодi, коли служить любовi». Вiн неухильно йшов до великих iстин, упевнившись, що найголовнiшого очима не побачиш: найглибше бачиш тiльки серцем...\n\n\n(20–24) Кожен новий твiр Екзюперi — це крок в опануваннi нової смуги життя. Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом. Вiн їде до Iндокитаю, об’їздить Нiмеччину. Вiн довiряє лише власним очам: «Менi плювати на режим: найважливiше знати, який тип людини створюється тим ладом».\n\n\n(25–30) Насувалася катастрофа, не просто на нього — на Францiю. I тут до нього приходять i стають над усiм думи про кризу цивiлiзацiї — «спадок вiрувань і знань, здобутих вiками, не завжди виправданих логiкою, але виправданих самих у собi, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони вiдкривають людинi її внутрiшнi простори». Усi надiї письменник покладає на внутрiшню силу французького Опору.\n\n\n(31–35) Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперiшнє лежить у безладдi, як матерiал пiд ногами будiвничого, i вам належить виковувати майбутнє». Крiзь тимчасовi, ще не розв’язанi вiйною проблеми вiн бачить найтривожнiшу: «Повернути людям духовний змiст, духовнi клопоти».\n\n\n(36–39) У години самотності, що нагадувала самотнiсть пустелi, поринав на дно спогадiв i на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Вiн повертався в дитинство — крiзь десятки рокiв, наповнених болем утрат i гiркотою дум, — i вже не знаходив у ньому безтурботної радiсної усмiшки.\n\n\n(40–46) Маленький принц дивиться на свiт дорослих мудрими очима: вiн усе розумiє. У своїх міжпланетних мандрiвках вiн натрапляє на тi самi феномени, якi оселилися на Землi. Тiльки вiн швидко проходить повз них зi смутною посмiшкою, бо навiки прикутий душею до своєї маленької планети. Вiн уміє приручати, по-дитячому серйозно допитуватися. Але висмiювати не вмiє: вiн сприймає серцем. Вiн прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпiзнати вчасно — потiм не позбудешся.\n\n\n(47–52) Маленький принц розумiє бiльше за дорослих, бо вони дивляться на свiт до всього звиклими очима, i кожен заклопотаний лише собою. Тодi як «добре бачиш тiльки серцем». Вiн знає також, що люди на землi не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдинiй трояндi або в ковтку води». Цей сумний свiт примарився людинi, яка зрозумiла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серед пустелi\n\n\n(53–55) Тональнiсть казки гармонiює з настроями Екзюперi тiєї пори. Вiн жив одним прагненням — «брати участь»! «Мене почують тiльки тодi, коли я й мої товаришi будемо знову ризикувати життям за нашу справу».\n\n\n(56–58) Було щось символiчне в тому, що востаннє летiв вiн над країною дитинства й останнього листа написав до матерi. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюперi зробив свiй дев’ятий полiт, з якого не повернувся.\n\n\n(59) До визволення Францiї не дожив мiсяця.\n\n\n(60) Але вiн став її пiснею.\n\n\n*За Є. Сверстюком,*\n\n*605 слів*\n\n\nЗа стильовими ознаками текст є", "answers": [{"marker": "А", "text": "науковим"}, {"marker": "Б", "text": "художнім"}, {"marker": "В", "text": "публіцистичним"}, {"marker": "Г", "text": "офіційно-діловим"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Антуан де Сент-Екзюперi**\n\n\n(1–8) Цей знаменитий поет-мислитель i пiлот-винахiдник став героїчною легендою Францiї, коли на змiну героям приходили виконавцi. Як живий, вiн усмiхається до нас сердечною усмiшкою в мiльйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету i все ж таки чи не найбiльш читаних на всiх континентах. Вiн дивиться в Людину i шукає рiдної душi, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджувати в людинi шляхетнi почуття. Можливо, у мене покликання вiдкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й вiдповiдальності... Бо «бути людиною — означає бути за все вiдповiдальним».\n\n\n(9–16) Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт. Син вiку технiки й сам людина науки, вiн був «страшенно невдоволений турботами своєї цивiлiзацiї», яка гарячково пiдносила над людиною систему матерiальних винаходiв, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цiнностей. Вiчно тривожний i в щось заглиблений, вiн прозирав далеко крiзь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав прiоритет одного народу над iншими народами, однiєї думки над iншими думками».\n\n\n(17–19) Екзюперi поважав розум, але думав, що «розум набуває цiнності лише тодi, коли служить любовi». Вiн неухильно йшов до великих iстин, упевнившись, що найголовнiшого очима не побачиш: найглибше бачиш тiльки серцем...\n\n\n(20–24) Кожен новий твiр Екзюперi — це крок в опануваннi нової смуги життя. Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом. Вiн їде до Iндокитаю, об’їздить Нiмеччину. Вiн довiряє лише власним очам: «Менi плювати на режим: найважливiше знати, який тип людини створюється тим ладом».\n\n\n(25–30) Насувалася катастрофа, не просто на нього — на Францiю. I тут до нього приходять i стають над усiм думи про кризу цивiлiзацiї — «спадок вiрувань і знань, здобутих вiками, не завжди виправданих логiкою, але виправданих самих у собi, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони вiдкривають людинi її внутрiшнi простори». Усi надiї письменник покладає на внутрiшню силу французького Опору.\n\n\n(31–35) Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперiшнє лежить у безладдi, як матерiал пiд ногами будiвничого, i вам належить виковувати майбутнє». Крiзь тимчасовi, ще не розв’язанi вiйною проблеми вiн бачить найтривожнiшу: «Повернути людям духовний змiст, духовнi клопоти».\n\n\n(36–39) У години самотності, що нагадувала самотнiсть пустелi, поринав на дно спогадiв i на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Вiн повертався в дитинство — крiзь десятки рокiв, наповнених болем утрат i гiркотою дум, — i вже не знаходив у ньому безтурботної радiсної усмiшки.\n\n\n(40–46) Маленький принц дивиться на свiт дорослих мудрими очима: вiн усе розумiє. У своїх міжпланетних мандрiвках вiн натрапляє на тi самi феномени, якi оселилися на Землi. Тiльки вiн швидко проходить повз них зi смутною посмiшкою, бо навiки прикутий душею до своєї маленької планети. Вiн уміє приручати, по-дитячому серйозно допитуватися. Але висмiювати не вмiє: вiн сприймає серцем. Вiн прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпiзнати вчасно — потiм не позбудешся.\n\n\n(47–52) Маленький принц розумiє бiльше за дорослих, бо вони дивляться на свiт до всього звиклими очима, i кожен заклопотаний лише собою. Тодi як «добре бачиш тiльки серцем». Вiн знає також, що люди на землi не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдинiй трояндi або в ковтку води». Цей сумний свiт примарився людинi, яка зрозумiла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серед пустелi\n\n\n(53–55) Тональнiсть казки гармонiює з настроями Екзюперi тiєї пори. Вiн жив одним прагненням — «брати участь»! «Мене почують тiльки тодi, коли я й мої товаришi будемо знову ризикувати життям за нашу справу».\n\n\n(56–58) Було щось символiчне в тому, що востаннє летiв вiн над країною дитинства й останнього листа написав до матерi. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюперi зробив свiй дев’ятий полiт, з якого не повернувся.\n\n\n(59) До визволення Францiї не дожив мiсяця.\n\n\n(60) Але вiн став її пiснею.\n\n\n*За Є. Сверстюком,*\n\n*605 слів*\n\n\nНайважливіше для Екзюпері, на переконання автора тексту, –", "answers": [{"marker": "А", "text": "«бути за все відповідальним» (рядок 8)"}, {"marker": "Б", "text": "«ризикувати життям за нашу справу» (рядок 55)"}, {"marker": "В", "text": "«знати, який тип людини створюється тим ладом» (рядки 23–24)"}, {"marker": "Г", "text": "«повернути людям духовний зміст» (рядки 34–35)"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Антуан де Сент-Екзюперi**\n\n\n(1–8) Цей знаменитий поет-мислитель i пiлот-винахiдник став героїчною легендою Францiї, коли на змiну героям приходили виконавцi. Як живий, вiн усмiхається до на�� сердечною усмiшкою в мiльйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету i все ж таки чи не найбiльш читаних на всiх континентах. Вiн дивиться в Людину i шукає рiдної душi, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджувати в людинi шляхетнi почуття. Можливо, у мене покликання вiдкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й вiдповiдальності... Бо «бути людиною — означає бути за все вiдповiдальним».\n\n\n(9–16) Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт. Син вiку технiки й сам людина науки, вiн був «страшенно невдоволений турботами своєї цивiлiзацiї», яка гарячково пiдносила над людиною систему матерiальних винаходiв, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цiнностей. Вiчно тривожний i в щось заглиблений, вiн прозирав далеко крiзь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав прiоритет одного народу над iншими народами, однiєї думки над iншими думками».\n\n\n(17–19) Екзюперi поважав розум, але думав, що «розум набуває цiнності лише тодi, коли служить любовi». Вiн неухильно йшов до великих iстин, упевнившись, що найголовнiшого очима не побачиш: найглибше бачиш тiльки серцем...\n\n\n(20–24) Кожен новий твiр Екзюперi — це крок в опануваннi нової смуги життя. Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом. Вiн їде до Iндокитаю, об’їздить Нiмеччину. Вiн довiряє лише власним очам: «Менi плювати на режим: найважливiше знати, який тип людини створюється тим ладом».\n\n\n(25–30) Насувалася катастрофа, не просто на нього — на Францiю. I тут до нього приходять i стають над усiм думи про кризу цивiлiзацiї — «спадок вiрувань і знань, здобутих вiками, не завжди виправданих логiкою, але виправданих самих у собi, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони вiдкривають людинi її внутрiшнi простори». Усi надiї письменник покладає на внутрiшню силу французького Опору.\n\n\n(31–35) Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперiшнє лежить у безладдi, як матерiал пiд ногами будiвничого, i вам належить виковувати майбутнє». Крiзь тимчасовi, ще не розв’язанi вiйною проблеми вiн бачить найтривожнiшу: «Повернути людям духовний змiст, духовнi клопоти».\n\n\n(36–39) У години самотності, що нагадувала самотнiсть пустелi, поринав на дно спогадiв i на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Вiн повертався в дитинство — крiзь десятки рокiв, наповнених болем утрат i гiркотою дум, — i вже не знаходив у ньому безтурботної радiсної усмiшки.\n\n\n(40–46) Маленький принц дивиться на свiт дорослих мудрими очима: вiн усе розумiє. У своїх міжпланетних мандрiвках вiн натрапляє на тi самi феномени, якi оселилися на Землi. Тiльки вiн швидко проходить повз них зi смутною посмiшкою, бо навiки прикутий душею до своєї маленької планети. Вiн уміє приручати, по-дитячому серйозно допиту��атися. Але висмiювати не вмiє: вiн сприймає серцем. Вiн прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпiзнати вчасно — потiм не позбудешся.\n\n\n(47–52) Маленький принц розумiє бiльше за дорослих, бо вони дивляться на свiт до всього звиклими очима, i кожен заклопотаний лише собою. Тодi як «добре бачиш тiльки серцем». Вiн знає також, що люди на землi не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдинiй трояндi або в ковтку води». Цей сумний свiт примарився людинi, яка зрозумiла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серед пустелi\n\n\n(53–55) Тональнiсть казки гармонiює з настроями Екзюперi тiєї пори. Вiн жив одним прагненням — «брати участь»! «Мене почують тiльки тодi, коли я й мої товаришi будемо знову ризикувати життям за нашу справу».\n\n\n(56–58) Було щось символiчне в тому, що востаннє летiв вiн над країною дитинства й останнього листа написав до матерi. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюперi зробив свiй дев’ятий полiт, з якого не повернувся.\n\n\n(59) До визволення Францiї не дожив мiсяця.\n\n\n(60) Але вiн став її пiснею.\n\n\n*За Є. Сверстюком,*\n\n*605 слів*\n\n\nЗгадуючи про «кризу цивілізації», яка так непокоїла Екзюпері (рядки 25-30), автор має на увазі", "answers": [{"marker": "А", "text": "книги, позбавлені захопливого сюжету"}, {"marker": "Б", "text": "безвідповідальність тих, хто наділений владою"}, {"marker": "В", "text": "захоплення матеріальними вигодами"}, {"marker": "Г", "text": "занепад вікових духовних надбань людства"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Антуан де Сент-Екзюперi**\n\n\n(1–8) Цей знаменитий поет-мислитель i пiлот-винахiдник став героїчною легендою Францiї, коли на змiну героям приходили виконавцi. Як живий, вiн усмiхається до нас сердечною усмiшкою в мiльйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету i все ж таки чи не найбiльш читаних на всiх континентах. Вiн дивиться в Людину i шукає рiдної душi, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджувати в людинi шляхетнi почуття. Можливо, у мене покликання вiдкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й вiдповiдальності... Бо «бути людиною — означає бути за все вiдповiдальним».\n\n\n(9–16) Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт. Син вiку технiки й сам людина науки, вiн був «страшенно невдоволений турботами своєї цивiлiзацiї», яка гарячково пiдносила над людиною систему матерiальних винаходiв, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цiнностей. Вiчно тривожний i в щось заглиблений, вiн прозирав далеко крiзь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав прiоритет одного народу над iншими народами, однiєї думки над iншими думками».\n\n\n(17–19) Екзюперi поважав розум, але думав, що «розум набуває цiнності лише тодi, коли служить любовi». Вiн неухильно йшов до великих iстин, упевнившись, що найголовнiшого очима не побачиш: найглибше бачиш тiльки серцем...\n\n\n(20–24) Кожен новий твiр Екзюперi — це крок в опануваннi нової смуги життя. Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом. Вiн їде до Iндокитаю, об’їздить Нiмеччину. Вiн довiряє лише власним очам: «Менi плювати на режим: найважливiше знати, який тип людини створюється тим ладом».\n\n\n(25–30) Насувалася катастрофа, не просто на нього — на Францiю. I тут до нього приходять i стають над усiм думи про кризу цивiлiзацiї — «спадок вiрувань і знань, здобутих вiками, не завжди виправданих логiкою, але виправданих самих у собi, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони вiдкривають людинi її внутрiшнi простори». Усi надiї письменник покладає на внутрiшню силу французького Опору.\n\n\n(31–35) Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперiшнє лежить у безладдi, як матерiал пiд ногами будiвничого, i вам належить виковувати майбутнє». Крiзь тимчасовi, ще не розв’язанi вiйною проблеми вiн бачить найтривожнiшу: «Повернути людям духовний змiст, духовнi клопоти».\n\n\n(36–39) У години самотності, що нагадувала самотнiсть пустелi, поринав на дно спогадiв i на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Вiн повертався в дитинство — крiзь десятки рокiв, наповнених болем утрат i гiркотою дум, — i вже не знаходив у ньому безтурботної радiсної усмiшки.\n\n\n(40–46) Маленький принц дивиться на свiт дорослих мудрими очима: вiн усе розумiє. У своїх міжпланетних мандрiвках вiн натрапляє на тi самi феномени, якi оселилися на Землi. Тiльки вiн швидко проходить повз них зi смутною посмiшкою, бо навiки прикутий душею до своєї маленької планети. Вiн уміє приручати, по-дитячому серйозно допитуватися. Але висмiювати не вмiє: вiн сприймає серцем. Вiн прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпiзнати вчасно — потiм не позбудешся.\n\n\n(47–52) Маленький принц розумiє бiльше за дорослих, бо вони дивляться на свiт до всього звиклими очима, i кожен заклопотаний лише собою. Тодi як «добре бачиш тiльки серцем». Вiн знає також, що люди на землi не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдинiй трояндi або в ковтку води». Цей сумний свiт примарився людинi, яка зрозумiла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серед пустелi\n\n\n(53–55) Тональнiсть казки гармонiює з настроями Екзюперi тiєї пори. Вiн жив одним прагненням — «брати участь»! «Мене почують тiльки тодi, коли я й мої товаришi будемо знову ризикувати життям за нашу справу».\n\n\n(56–58) Було щось символiчне в тому, що востаннє летiв вiн над країною дитинства й останнього листа написав до матерi. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюперi зробив свiй дев’ятий полiт, з якого не повернувся.\n\n\n(59) До визволення Францiї не дожив мiсяця.\n\n\n(60) Але вiн став її пiснею.\n\n\n*За Є. Сверстюком,*\n\n*605 слів*\n\n\nНа переконання автора тексту, «тональність казки “Маленький принц” гармоніює з настроями Екзюпері тієї пори» (рядок 53), тому що письменник", "answers": [{"marker": "А", "text": "був одним із перших підкорювачів повітряних просторів"}, {"marker": "Б", "text": "так само вважав, що повинен бути за все відповідальним"}, {"marker": "В", "text": "також любив троянди і мріяв про час, коли знову їх побачить"}, {"marker": "Г", "text": "знав, що на його батьківщину насувалася страшна катастрофа"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Антуан де Сент-Екзюперi**\n\n\n(1–8) Цей знаменитий поет-мислитель i пiлот-винахiдник став героїчною легендою Францiї, коли на змiну героям приходили виконавцi. Як живий, вiн усмiхається до нас сердечною усмiшкою в мiльйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету i все ж таки чи не найбiльш читаних на всiх континентах. Вiн дивиться в Людину i шукає рiдної душi, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджувати в людинi шляхетнi почуття. Можливо, у мене покликання вiдкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й вiдповiдальності... Бо «бути людиною — означає бути за все вiдповiдальним».\n\n\n(9–16) Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт. Син вiку технiки й сам людина науки, вiн був «страшенно невдоволений турботами своєї цивiлiзацiї», яка гарячково пiдносила над людиною систему матерiальних винаходiв, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цiнностей. Вiчно тривожний i в щось заглиблений, вiн прозирав далеко крiзь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав прiоритет одного народу над iншими народами, однiєї думки над iншими думками».\n\n\n(17–19) Екзюперi поважав розум, але думав, що «розум набуває цiнності лише тодi, коли служить любовi». Вiн неухильно йшов до великих iстин, упевнившись, що найголовнiшого очима не побачиш: найглибше бачиш тiльки серцем...\n\n\n(20–24) Кожен новий твiр Екзюперi — це крок в опануваннi нової смуги життя. Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом. Вiн їде до Iндокитаю, об’їздить Нiмеччину. Вiн довiряє лише власним очам: «Менi плювати на режим: найважливiше знати, який тип людини створюється тим ладом».\n\n\n(25–30) Насувалася катастрофа, не просто на нього — на Францiю. I тут до нього приходять i стають над усiм думи про кризу цивiлiзацiї — «спадок вiрувань і знань, здобутих вiками, не завжди виправданих логiкою, але виправданих самих у собi, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони вiдкривають людинi її внутрiшнi простори». Усi надiї письменник покладає на внутрiшню силу французького Опору.\n\n\n(31–35) Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперiшнє лежить у безладдi, як матерiал пiд ногами будiвничого, i вам належить виковувати майбутнє». Крiзь тимчасовi, ще не розв’язанi вiйною проблеми вiн бачить найтривожнiшу: «Повернути людям духовний змiст, духовнi клопоти».\n\n\n(36–39) У години самотності, що нагадувала самотнiсть пустелi, поринав на дно спогадiв i на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Вiн повертався в дитинство — крiзь десятки рокiв, наповнених болем утрат i гiркотою дум, — i вже не знаходив у ньому безтурботної радiсної усмiшки.\n\n\n(40–46) Маленький принц дивиться на свiт дорослих мудрими очима: вiн усе розумiє. У своїх міжпланетних мандрiвках вiн натрапляє на тi самi феномени, якi оселилися на Землi. Тiльки вiн швидко проходить повз них зi смутною посмiшкою, бо навiки прикутий душею до своєї маленької планети. Вiн уміє приручати, по-дитячому серйозно допитуватися. Але висмiювати не вмiє: вiн сприймає серцем. Вiн прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпiзнати вчасно — потiм не позбудешся.\n\n\n(47–52) Маленький принц розумiє бiльше за дорослих, бо вони дивляться на свiт до всього звиклими очима, i кожен заклопотаний лише собою. Тодi як «добре бачиш тiльки серцем». Вiн знає також, що люди на землi не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдинiй трояндi або в ковтку води». Цей сумний свiт примарився людинi, яка зрозумiла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серед пустелi\n\n\n(53–55) Тональнiсть казки гармонiює з настроями Екзюперi тiєї пори. Вiн жив одним прагненням — «брати участь»! «Мене почують тiльки тодi, коли я й мої товаришi будемо знову ризикувати життям за нашу справу».\n\n\n(56–58) Було щось символiчне в тому, що востаннє летiв вiн над країною дитинства й останнього листа написав до матерi. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюперi зробив свiй дев’ятий полiт, з якого не повернувся.\n\n\n(59) До визволення Францiї не дожив мiсяця.\n\n\n(60) Але вiн став її пiснею.\n\n\n*За Є. Сверстюком,*\n\n*605 слів*\n\n\nФразеологізм ужито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт» (рядки 9–10)."}, {"marker": "Б", "text": "«Кожен новий твiр Екзюперi — це крок в опануваннi нової смуги життя» (рядки 20–21)."}, {"marker": "В", "text": "«Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра» (рядки 31–32)."}, {"marker": "Г", "text": "«Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом» (рядки 21–22)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Антуан де Сент-Екзюперi**\n\n\n(1–8) Цей знаменитий поет-мислитель i пiлот-винахiдник став героїчною легендою Францiї, коли на змiну героям приходили виконавцi. Як живий, вiн усмiхається до нас сердечною усмiшкою в мiльйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету i все ж таки чи не найбiльш читаних на всiх континентах. Вiн дивиться в Людину i шукає рiдної душi, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджуват�� в людинi шляхетнi почуття. Можливо, у мене покликання вiдкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й вiдповiдальності... Бо «бути людиною — означає бути за все вiдповiдальним».\n\n\n(9–16) Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт. Син вiку технiки й сам людина науки, вiн був «страшенно невдоволений турботами своєї цивiлiзацiї», яка гарячково пiдносила над людиною систему матерiальних винаходiв, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цiнностей. Вiчно тривожний i в щось заглиблений, вiн прозирав далеко крiзь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав прiоритет одного народу над iншими народами, однiєї думки над iншими думками».\n\n\n(17–19) Екзюперi поважав розум, але думав, що «розум набуває цiнності лише тодi, коли служить любовi». Вiн неухильно йшов до великих iстин, упевнившись, що найголовнiшого очима не побачиш: найглибше бачиш тiльки серцем...\n\n\n(20–24) Кожен новий твiр Екзюперi — це крок в опануваннi нової смуги життя. Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом. Вiн їде до Iндокитаю, об’їздить Нiмеччину. Вiн довiряє лише власним очам: «Менi плювати на режим: найважливiше знати, який тип людини створюється тим ладом».\n\n\n(25–30) Насувалася катастрофа, не просто на нього — на Францiю. I тут до нього приходять i стають над усiм думи про кризу цивiлiзацiї — «спадок вiрувань і знань, здобутих вiками, не завжди виправданих логiкою, але виправданих самих у собi, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони вiдкривають людинi її внутрiшнi простори». Усi надiї письменник покладає на внутрiшню силу французького Опору.\n\n\n(31–35) Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперiшнє лежить у безладдi, як матерiал пiд ногами будiвничого, i вам належить виковувати майбутнє». Крiзь тимчасовi, ще не розв’язанi вiйною проблеми вiн бачить найтривожнiшу: «Повернути людям духовний змiст, духовнi клопоти».\n\n\n(36–39) У години самотності, що нагадувала самотнiсть пустелi, поринав на дно спогадiв i на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Вiн повертався в дитинство — крiзь десятки рокiв, наповнених болем утрат i гiркотою дум, — i вже не знаходив у ньому безтурботної радiсної усмiшки.\n\n\n(40–46) Маленький принц дивиться на свiт дорослих мудрими очима: вiн усе розумiє. У своїх міжпланетних мандрiвках вiн натрапляє на тi самi феномени, якi оселилися на Землi. Тiльки вiн швидко проходить повз них зi смутною посмiшкою, бо навiки прикутий душею до своєї маленької планети. Вiн уміє приручати, по-дитячому серйозно допитуватися. Але висмiювати не вмiє: вiн сприймає серцем. Вiн прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпiзнати вчасно — потiм не позбудешся.\n\n\n(47–52) Маленький принц розумiє бiльше за дорослих, бо вони дивляться на свiт до всього звиклими очима, i кожен заклопотаний лише собою. Тодi як «добре бачиш тiльки серцем». Вiн знає також, що люди на землi не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдинiй трояндi або в ковтку води». Цей сумний свiт примарився людинi, яка зрозумiла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серед пустелi\n\n\n(53–55) Тональнiсть казки гармонiює з настроями Екзюперi тiєї пори. Вiн жив одним прагненням — «брати участь»! «Мене почують тiльки тодi, коли я й мої товаришi будемо знову ризикувати життям за нашу справу».\n\n\n(56–58) Було щось символiчне в тому, що востаннє летiв вiн над країною дитинства й останнього листа написав до матерi. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюперi зробив свiй дев’ятий полiт, з якого не повернувся.\n\n\n(59) До визволення Францiї не дожив мiсяця.\n\n\n(60) Але вiн став її пiснею.\n\n\n*За Є. Сверстюком,*\n\n*605 слів*\n\n\nПишучи про Екзюпері, автор", "answers": [{"marker": "А", "text": "намагається перевтілитись у свого героя, зануритись у вир його проблем"}, {"marker": "Б", "text": "захоплюється його талантом, розуміє проблеми, шляхи розв’язання яких шукав письменник"}, {"marker": "В", "text": "возвеличує письменника, створює довкола нього ореол мученика, якого світ не сприймав"}, {"marker": "Г", "text": "прагне бути безстороннім, дати виважену характеристику поглядів і вподобань письменника"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Антуан де Сент-Екзюперi**\n\n\n(1–8) Цей знаменитий поет-мислитель i пiлот-винахiдник став героїчною легендою Францiї, коли на змiну героям приходили виконавцi. Як живий, вiн усмiхається до нас сердечною усмiшкою в мiльйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету i все ж таки чи не найбiльш читаних на всiх континентах. Вiн дивиться в Людину i шукає рiдної душi, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджувати в людинi шляхетнi почуття. Можливо, у мене покликання вiдкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й вiдповiдальності... Бо «бути людиною — означає бути за все вiдповiдальним».\n\n\n(9–16) Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт. Син вiку технiки й сам людина науки, вiн був «страшенно невдоволений турботами своєї цивiлiзацiї», яка гарячково пiдносила над людиною систему матерiальних винаходiв, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цiнностей. Вiчно тривожний i в щось заглиблений, вiн прозирав далеко крiзь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав прiоритет одного народу над iншими народами, однiєї думки над iншими думками».\n\n\n(17–19) Екзюперi поважав розум, але думав, що «розум набуває цiнності лише тодi, коли служить любовi». Вiн неухильно йшов до великих iстин, упевнившись, що найголовнiшого очима не побачиш: найглибше бачиш тiльки серцем...\n\n\n(20–24) Кожен новий твiр Екзюперi — це крок в опануваннi нової смуги життя. Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом. Вiн їде до Iндокитаю, об’їздить Нiмеччину. Вiн довiряє лише власним очам: «Менi плювати на режим: найважливiше знати, який тип людини створюється тим ладом».\n\n\n(25–30) Насувалася катастрофа, не просто на нього — на Францiю. I тут до нього приходять i стають над усiм думи про кризу цивiлiзацiї — «спадок вiрувань і знань, здобутих вiками, не завжди виправданих логiкою, але виправданих самих у собi, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони вiдкривають людинi її внутрiшнi простори». Усi надiї письменник покладає на внутрiшню силу французького Опору.\n\n\n(31–35) Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперiшнє лежить у безладдi, як матерiал пiд ногами будiвничого, i вам належить виковувати майбутнє». Крiзь тимчасовi, ще не розв’язанi вiйною проблеми вiн бачить найтривожнiшу: «Повернути людям духовний змiст, духовнi клопоти».\n\n\n(36–39) У години самотності, що нагадувала самотнiсть пустелi, поринав на дно спогадiв i на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Вiн повертався в дитинство — крiзь десятки рокiв, наповнених болем утрат i гiркотою дум, — i вже не знаходив у ньому безтурботної радiсної усмiшки.\n\n\n(40–46) Маленький принц дивиться на свiт дорослих мудрими очима: вiн усе розумiє. У своїх міжпланетних мандрiвках вiн натрапляє на тi самi феномени, якi оселилися на Землi. Тiльки вiн швидко проходить повз них зi смутною посмiшкою, бо навiки прикутий душею до своєї маленької планети. Вiн уміє приручати, по-дитячому серйозно допитуватися. Але висмiювати не вмiє: вiн сприймає серцем. Вiн прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпiзнати вчасно — потiм не позбудешся.\n\n\n(47–52) Маленький принц розумiє бiльше за дорослих, бо вони дивляться на свiт до всього звиклими очима, i кожен заклопотаний лише собою. Тодi як «добре бачиш тiльки серцем». Вiн знає також, що люди на землi не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдинiй трояндi або в ковтку води». Цей сумний свiт примарився людинi, яка зрозумiла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серед пустелi\n\n\n(53–55) Тональнiсть казки гармонiює з настроями Екзюперi тiєї пори. Вiн жив одним прагненням — «брати участь»! «Мене почують тiльки тодi, коли я й мої товаришi будемо знову ризикувати життям за нашу справу».\n\n\n(56–58) Було щось символiчне в тому, що востаннє летiв вiн над країною дитинства й останнього листа написав до матерi. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюперi зробив свiй дев’ятий полiт, з якого не повернувся.\n\n\n(59) До визволення Францiї не дожив мiсяця.\n\n\n(60) Але вiн став її пiснею.\n\n\n*За Є. Сверстюком,*\n\n*605 слів*\n\n\nУ тексті немає мікротеми", "answers": [{"marker": "А", "text": "самотність Екзюпері"}, {"marker": "Б", "text": "фронтові подвиги майора Екзюпері"}, {"marker": "В", "text": "подорожі Антуана де Сент-Екзюпері"}, {"marker": "Г", "text": "останній політ майора Екзюпері"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Антуан де Сент-Екзюперi**\n\n\n(1–8) Цей знаменитий поет-мислитель i пiлот-винахiдник став героїчною легендою Францiї, коли на змiну героям приходили виконавцi. Як живий, вiн усмiхається до нас сердечною усмiшкою в мiльйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету i все ж таки чи не найбiльш читаних на всiх континентах. Вiн дивиться в Людину i шукає рiдної душi, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджувати в людинi шляхетнi почуття. Можливо, у мене покликання вiдкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й вiдповiдальності... Бо «бути людиною — означає бути за все вiдповiдальним».\n\n\n(9–16) Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт. Син вiку технiки й сам людина науки, вiн був «страшенно невдоволений турботами своєї цивiлiзацiї», яка гарячково пiдносила над людиною систему матерiальних винаходiв, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цiнностей. Вiчно тривожний i в щось заглиблений, вiн прозирав далеко крiзь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав прiоритет одного народу над iншими народами, однiєї думки над iншими думками».\n\n\n(17–19) Екзюперi поважав розум, але думав, що «розум набуває цiнності лише тодi, коли служить любовi». Вiн неухильно йшов до великих iстин, упевнившись, що найголовнiшого очима не побачиш: найглибше бачиш тiльки серцем...\n\n\n(20–24) Кожен новий твiр Екзюперi — це крок в опануваннi нової смуги життя. Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом. Вiн їде до Iндокитаю, об’їздить Нiмеччину. Вiн довiряє лише власним очам: «Менi плювати на режим: найважливiше знати, який тип людини створюється тим ладом».\n\n\n(25–30) Насувалася катастрофа, не просто на нього — на Францiю. I тут до нього приходять i стають над усiм думи про кризу цивiлiзацiї — «спадок вiрувань і знань, здобутих вiками, не завжди виправданих логiкою, але виправданих самих у собi, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони вiдкривають людинi її внутрiшнi простори». Усi надiї письменник покладає на внутрiшню силу французького Опору.\n\n\n(31–35) Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперiшнє лежить у безладдi, як матерiал пiд ногами будiвничого, i вам належить виковувати майбутнє». Крiзь тимчасовi, ще не розв’язанi вiйною проблеми вiн бачить найтривожнiшу: «Повернути людям духовний змiст, духовнi клопоти».\n\n\n(36–39) У години самотності, що нагадувала самотнiсть пустелi, поринав на дно спогадiв i на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Вiн повертався в дитинство — крiзь десятки рокiв, наповнених болем утрат i гiркотою дум, — i вже не знаходив у ньому безтурботної радiсної усмiшки.\n\n\n(40–46) Маленький принц дивиться на свiт дорослих мудрими очима: вiн усе розумiє. У своїх міжпланетних мандрiвках вiн натрапляє на тi самi феномени, якi оселилися на Землi. Тiльки вiн швидко проходить повз них зi смутною посмiшкою, бо навiки прикутий душею до своєї маленької планети. Вiн уміє приручати, по-дитячому серйозно допитуватися. Але висмiювати не вмiє: вiн сприймає серцем. Вiн прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпiзнати вчасно — потiм не позбудешся.\n\n\n(47–52) Маленький принц розумiє бiльше за дорослих, бо вони дивляться на свiт до всього звиклими очима, i кожен заклопотаний лише собою. Тодi як «добре бачиш тiльки серцем». Вiн знає також, що люди на землi не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдинiй трояндi або в ковтку води». Цей сумний свiт примарився людинi, яка зрозумiла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серед пустелi\n\n\n(53–55) Тональнiсть казки гармонiює з настроями Екзюперi тiєї пори. Вiн жив одним прагненням — «брати участь»! «Мене почують тiльки тодi, коли я й мої товаришi будемо знову ризикувати життям за нашу справу».\n\n\n(56–58) Було щось символiчне в тому, що востаннє летiв вiн над країною дитинства й останнього листа написав до матерi. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюперi зробив свiй дев’ятий полiт, з якого не повернувся.\n\n\n(59) До визволення Францiї не дожив мiсяця.\n\n\n(60) Але вiн став її пiснею.\n\n\n*За Є. Сверстюком,*\n\n*605 слів*\n\n\nЗасобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1-4) є", "answers": [{"marker": "А", "text": "лексичний повтор"}, {"marker": "Б", "text": "вставне слово"}, {"marker": "В", "text": "сполучник"}, {"marker": "Г", "text": "займенник"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "На Савур-могилі відбуваються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Бондарівна»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чи не той то хміль»"}, {"marker": "В", "text": "«Маруся Богуславка»"}, {"marker": "Г", "text": "«Віють вітри, віють буйні»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ой Морозе, Морозенку»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Мутен сон бачив у Києві на горах» герой «Слова про Ігорів похід»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир"}, {"marker": "Б", "text": "Святослав"}, {"marker": "В", "text": "Всеволод"}, {"marker": "Г", "text": "Олег"}, {"marker": "Д", "text": "Ігор"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж… перенесу своє горе», — говорить своїй матері", "answers": [{"marker": "А", "text": "Маруся Дрот"}, {"marker": "Б", "text": "Леся Череванівна"}, {"marker": "В", "text": "Наталка Полтавка"}, {"marker": "Г", "text": "Катря Гримач"}, {"marker": "Д", "text": "Галя Ґудзь"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Батьком української повісті» називають", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Григорія Квітку-Основ’яненка"}, {"marker": "В", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "Г", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "Д", "text": "Михайла Коцюбинського"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у поло��няних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська», — це портрет", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кирила Тура"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Шрама"}, {"marker": "В", "text": "Якима Сомка"}, {"marker": "Г", "text": "Матвія Гвинтовки"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Брюховецького"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У Чигирині, Лисянці, Лебедині, Умані відбуваються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "В", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чорна рада»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Історія розбійника Василя Гнидки лягла в основу твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Марка Вовчка"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Стефаника"}, {"marker": "В", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "Г", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«З серії кумедних подій виростає реальна і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, яке потрапило з кріпосницького ярма у безвихідь нових пореформених відносин», — сказано про твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "В", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Я на вбогім сумнім перелозі\n Буду сіять барвисті квітки,\n Буду сіять квітки на морозі,\n Буду лить на них сльози гіркі*\n\nнаписано", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тарасом Шевченком"}, {"marker": "Б", "text": "Іваном Котляревським"}, {"marker": "В", "text": "Максимом Рильським"}, {"marker": "Г", "text": "Лесею Українкою"}, {"marker": "Д", "text": "Миколою Вороним"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Танець головного героя в сюжеті твору «Камінний хрест» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "кульмінацією"}, {"marker": "Б", "text": "зав’язкою"}, {"marker": "В", "text": "розвитком дії"}, {"marker": "Г", "text": "експозицією"}, {"marker": "Д", "text": "розв’язкою"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Паралель до казки про курочку рябу наявна в творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чари ночі»"}, {"marker": "Б", "text": "«Пісня про рушник»"}, {"marker": "В", "text": "«Лебеді материнства»"}, {"marker": "Г", "text": "«Українське альфреско»"}, {"marker": "Д", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Стану я, гляну я — скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий», — писав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Б", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "В", "text": "Максим Рильський"}, {"marker": "Г", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Д", "text": "Богдан-Ігор Антонич"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Біблійну оповідь про Каїна й Авеля нагадує конфлікт твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Б", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "В", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Д", "text": "«Подвійне коло»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У царині пригодницького роману працював", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир Винниченко"}, {"marker": "Б", "text": "��ван Багряний"}, {"marker": "В", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "Г", "text": "Микола Хвильовий"}, {"marker": "Д", "text": "Олександр Довженко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя… послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись Милосердному», — писав про своїх батьків", "answers": [{"marker": "А", "text": "Микола Фітільов"}, {"marker": "Б", "text": "Панас Рудченко"}, {"marker": "В", "text": "Іван Лозов’ягін"}, {"marker": "Г", "text": "Олександр Кандиба"}, {"marker": "Д", "text": "Павло Губенко"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Філологічним водевілем» назвав автор свій твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "Б", "text": "«Балада про соняшник»"}, {"marker": "В", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мина Мазайло»"}, {"marker": "Д", "text": "«Я (Романтика)»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Чомусь я часто, коли не щодня згадую про Сосницю і про вас усіх, особливо про батька і про Вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий.., почав визирати в холодне чуже вікно — а чи не пливуть до мене в гості молоді літа деснянською водою на дубах», — писав про задум свого твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олександр Довженко"}, {"marker": "Б", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "В", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "Д", "text": "Григір Тютюнник"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У рядках «Із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів!.. Наче напоєний чарами, тільки й жив він тепер своїми золотими видіннями, отими снопами, її красою, тільки й ждав, коли вийде з гауптвахти та знов гайне до своєї циганочки» йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Многогрішного"}, {"marker": "Б", "text": "Сашка Діденка"}, {"marker": "В", "text": "Мусія Половця"}, {"marker": "Г", "text": "Василя Кравчину"}, {"marker": "Д", "text": "Степана Радченка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Образи «версальців» та «інсургентів» постійно фігурують у думках героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Б", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "В", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Г", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "Д", "text": "«Місто»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Появу в кінці ХХ століття «нової літератури, іронічної, видовищної, котра пародіювала ідеологічні кліше, відроджувала форми барокової гри, озвучувала новий маскарад персонажів і ролей» пов’язують із", "answers": [{"marker": "А", "text": "постмодернізмом"}, {"marker": "Б", "text": "романтизмом"}, {"marker": "В", "text": "імпресіонізмом"}, {"marker": "Г", "text": "неоромантизмом"}, {"marker": "Д", "text": "експресіонізмом"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "На перший склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "жалюзі"}, {"marker": "Б", "text": "чіткий"}, {"marker": "В", "text": "перепис"}, {"marker": "Г", "text": "деякий"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру *и* на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "пр..буток, пр..крашений, пр..своїти"}, {"marker": "Б", "text": "пр..бічник, пр..славний, пр..леглий"}, {"marker": "В", "text": "пр..ховати, пр..звище, пр..гріти"}, {"marker": "Г", "text": "пр..подобний, пр..бій, пр..ваба"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова «сонний» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "унісон"}, {"marker": "Б", "text": "спросонку"}, {"marker": "В", "text": "соняшник"}, {"marker": "Г", "text": "підсоння"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "відхилити пропозицію"}, {"marker": "Б", "text": "давно знати друг друга"}, {"marker": "В", "text": "передплатити дві газети"}, {"marker": "Г", "text": "довгостроковий проект"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму слова у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "їздити по понеділкам"}, {"marker": "Б", "text": "вісім десятих кілограма"}, {"marker": "В", "text": "виголосить промову"}, {"marker": "Г", "text": "задля спільної вигоди"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильно побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Князь Святослав був мудрим і хоробрим полководцем."}, {"marker": "Б", "text": "Козаки були озброєні пістолями й мушкетами."}, {"marker": "В", "text": "Авторами стрілецьких пісень часто є невідомі поети й композитори."}, {"marker": "Г", "text": "У полон узяли двох генералів й один документ."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.\n\n\nУ четвертому реченні пропущено слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "гамірна"}, {"marker": "Б", "text": "чарівна"}, {"marker": "В", "text": "свавільна"}, {"marker": "Г", "text": "нечутна"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.\n\n\nОкремо в цьому тексті пишеться сполука слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/сміливі"}, {"marker": "Б", "text": "не/приховані"}, {"marker": "В", "text": "не/має"}, {"marker": "Г", "text": "не/звідане"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.\n\n\nПростим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "третє"}, {"marker": "Г", "text": "четверте"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "заїжджати, щирість, їстоньки"}, {"marker": "Б", "text": "дзвонити, п’ятниць, український"}, {"marker": "В", "text": "йодистий, з’єднування, сьогодення"}, {"marker": "Г", "text": "сприйнятий, щебечуть, джміль"}, {"marker": "Д", "text": "висаджують, зозулястий, перемивають"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Лексично неправильне словосполучення утворить слово «навичка» з прикметником", "answers": [{"marker": "А", "text": "рухова"}, {"marker": "Б", "text": "шкідлива"}, {"marker": "В", "text": "практична"}, {"marker": "Г", "text": "граматична"}, {"marker": "Д", "text": "життєва"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок. *З(1)поміж* українських архітекторів варто відзначити Івана Левинського. За *сорока(2)літню* діяльність ним були зведені сотні будівель *житлово(3)побутового* та громадського призначення. Усе, створене ним, дивує, бо до *будь(4)якої* праці він підходив *по(5)господарськи*.\n\nДефіс треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "з..поміж"}, {"marker": "Б", "text": "сорока..літню"}, {"marker": "В", "text": "житлово..побутового"}, {"marker": "Г", "text": "будь..якої"}, {"marker": "Д", "text": "по..господарськи"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "М’який знак на місці пропуску НЕ треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "лял..чин, кін..чик, щас..тя"}, {"marker": "Б", "text": "совіс..тю, близ..ко, американ..ський"}, {"marker": "В", "text": "ковз..кий, камін..чик, сер..йозний"}, {"marker": "Г", "text": "познач..мо, кин..мо, ріж..мо"}, {"marker": "Д", "text": "л..лється, секретар.., пол..ський"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "радіст..ю, нездолáн..ий, зіл..я"}, {"marker": "Б", "text": "зван..я, жовч..ю, розрізан..ий"}, {"marker": "В", "text": "завдан..я, велич..ю, старан..о"}, {"marker": "Г", "text": "зроблен..ий, забут..я, с..авець"}, {"marker": "Д", "text": "піч..ю, стоптан..ий, священ..е"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно утворено всі імена по батькові в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Юрійович, Петрівна, Валерієвич"}, {"marker": "Б", "text": "В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич"}, {"marker": "В", "text": "Святославович, Матвійович, Ігоревна"}, {"marker": "Г", "text": "Іванівна, Іллінічна, Геннадійович"}, {"marker": "Д", "text": "Арсенівна, Яківович, Романівна"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "кругленький, смачний, щирий"}, {"marker": "Б", "text": "красивий, яскравий, лисий"}, {"marker": "В", "text": "широкий, гнідий, бадьорий"}, {"marker": "Г", "text": "скромний, малий, солодкий"}, {"marker": "Д", "text": "здоровенний, вигідний, злий"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»", "answers": [{"marker": "А", "text": "дванадцять тридцять"}, {"marker": "Б", "text": "половина дев’ятої"}, {"marker": "В", "text": "десять хвилин першої"}, {"marker": "Г", "text": "без двадцяти десять"}, {"marker": "Д", "text": "за п’ять одинадцята"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно вжито дієслівну форму в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Чи ти дасиш мені олівець?"}, {"marker": "Б", "text": "Стань у центрі кімнати."}, {"marker": "В", "text": "Парламент ухвале це рішення."}, {"marker": "Г", "text": "Давай зустрінемся о шостій."}, {"marker": "Д", "text": "Ходімте на вулицю."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неправильно вжито прийменник у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пожежа спалахнула через недотримання елементарних норм безпеки."}, {"marker": "Б", "text": "Уважно прочитайте інформацію про розмір ввізного мита."}, {"marker": "В", "text": "Один з енергоблоків електростанції зупинили на вимогу екологів."}, {"marker": "Г", "text": "Школярі знову мають вимушені канікули із-за лютих морозів."}, {"marker": "Д", "text": "У нашій школі вже кілька років поспіль працює дебатний клуб."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Літо в осені питає: де ти поділа журавлів."}, {"marker": "Б", "text": "До булави треба голови!, казали запорожці."}, {"marker": "В", "text": "Ой казали, говорили по всім селі люди — «Та вже з того козаченька нічого не буде!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Опізнився, небораче, одказав земляк йому, хто кохав життя ледаче, непереливки тому»."}, {"marker": "Д", "text": "«Дозвольте і мені, панове, річ держать!» — тут обізвалася Лисиця."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег."}, {"marker": "Б", "text": "Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою."}, {"marker": "В", "text": "Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний."}, {"marker": "Г", "text": "Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути."}, {"marker": "Д", "text": "Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до частини «На цих вихідних ми обов’язково поїдемо до Києва…» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "незважаючи на люті морози."}, {"marker": "Б", "text": "якщо купимо квитки на потяг."}, {"marker": "В", "text": "бо вже скучили за рідним містом."}, {"marker": "Г", "text": "так що обов’язково відвідаємо Поділ."}, {"marker": "Д", "text": "щоб краще дізнатися історію столиці."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Вже треті півні проспівали...**\n\n\n(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.\n\n\n(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.\n\n\n(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.\n\n\n(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.\n\n\n(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.\n\n\n(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».\n\n\n(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.\n\n\n(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.\n\n\n(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».\n\n\n(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.\n\n\n(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!\n\n\n*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»\n\n600 слів*\n\n\nАргументами до думки про те, що півень є одним з найулюбленіших птахів українців, можна вважати всі судження, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів» (рядки 11–13)."}, {"marker": "Б", "text": "«У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці» (рядки 41–43)."}, {"marker": "В", "text": "«Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого» (рядки 54–56)."}, {"marker": "Г", "text": "«…чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута» (рядки 35–36)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Вже треті півні проспівали...**\n\n\n(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.\n\n\n(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.\n\n\n(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.\n\n\n(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.\n\n\n(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.\n\n\n(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».\n\n\n(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.\n\n\n(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.\n\n\n(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийду��ь несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».\n\n\n(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.\n\n\n(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!\n\n\n*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»\n\n600 слів*\n\n\nЗнецінення українських національних традицій пояснено в тексті реченням", "answers": [{"marker": "А", "text": "«…потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди…» (рядки 2–3)."}, {"marker": "Б", "text": "«Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією» (рядки 5–6)."}, {"marker": "В", "text": "«Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції» (рядок 9)."}, {"marker": "Г", "text": "«…в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин…» (рядки 11–12)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Вже треті півні проспівали...**\n\n\n(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.\n\n\n(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.\n\n\n(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.\n\n\n(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовн��сті заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.\n\n\n(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.\n\n\n(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».\n\n\n(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.\n\n\n(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.\n\n\n(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».\n\n\n(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.\n\n\n(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних з��гадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!\n\n\n*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»\n\n600 слів*\n\n\nУ тексті немає відповіді на запитання", "answers": [{"marker": "А", "text": "Яких тварин приносили в жертву своїм богам наші пращури?"}, {"marker": "Б", "text": "Як півень може відганяти злі сили й рятувати житло від негараздів?"}, {"marker": "В", "text": "Чому півень — єдиний птах серед тварин китайського гороскопу?"}, {"marker": "Г", "text": "Чому шанували півня давні українці?"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Вже треті півні проспівали...**\n\n\n(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.\n\n\n(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.\n\n\n(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.\n\n\n(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.\n\n\n(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.\n\n\n(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішувал�� над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».\n\n\n(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.\n\n\n(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.\n\n\n(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».\n\n\n(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.\n\n\n(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!\n\n\n*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»\n\n600 слів*\n\n\nВідповідно до тексту, півень виступає в усіх наведених значеннях, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "символу вогню"}, {"marker": "Б", "text": "жертви богам"}, {"marker": "В", "text": "оберега в господарстві"}, {"marker": "Г", "text": "живого годинника"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Вже треті півні проспівали...**\n\n\n(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.\n\n\n(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для у��раїнців пернатих.\n\n\n(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.\n\n\n(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.\n\n\n(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.\n\n\n(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».\n\n\n(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.\n\n\n(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.\n\n\n(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде ��овкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».\n\n\n(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.\n\n\n(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!\n\n\n*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»\n\n600 слів*\n\n\nСинонімом до слова «доброчинне» (рядок 53) є", "answers": [{"marker": "А", "text": "добротне"}, {"marker": "Б", "text": "благотворне"}, {"marker": "В", "text": "безкорисливе"}, {"marker": "Г", "text": "достойне"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Вже треті півні проспівали...**\n\n\n(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.\n\n\n(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.\n\n\n(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.\n\n\n(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.\n\n\n(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.\n\n\n(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».\n\n\n(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.\n\n\n(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.\n\n\n(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».\n\n\n(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.\n\n\n(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!\n\n\n*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»\n\n600 слів*\n\n\nУ тексті наводяться приклади з усіх перерахованих жанрів, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "казки"}, {"marker": "Б", "text": "загадки"}, {"marker": "В", "text": "приказки"}, {"marker": "Г", "text": "думи"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Вже треті півні ��роспівали...**\n\n\n(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.\n\n\n(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.\n\n\n(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.\n\n\n(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.\n\n\n(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.\n\n\n(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».\n\n\n(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.\n\n\n(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень вис��упає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.\n\n\n(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».\n\n\n(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.\n\n\n(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!\n\n\n*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»\n\n600 слів*\n\n\nЗасобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1–4) є", "answers": [{"marker": "А", "text": "сполучник"}, {"marker": "Б", "text": "займенник"}, {"marker": "В", "text": "синоніми"}, {"marker": "Г", "text": "лексичний повтор"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Вже треті півні проспівали...**\n\n\n(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.\n\n\n(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.\n\n\n(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.\n\n\n(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за тем��ії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.\n\n\n(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.\n\n\n(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».\n\n\n(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.\n\n\n(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.\n\n\n(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».\n\n\n(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.\n\n\n(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!\n\n\n*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»\n\n600 слів*\n\n\nЗа стильовими ознаками текст є", "answers": [{"marker": "А", "text": "розмовним"}, {"marker": "Б", "text": "художнім"}, {"marker": "В", "text": "конфесійним"}, {"marker": "Г", "text": "науково-популярним"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Нема гірше так нікому,\n Як бурлаці молодому.\n Гей, гей! Як бурлаці молодому!\n Заросився, забродився,\n Де ти, бурлак, волочився?*\n\nузяті з", "answers": [{"marker": "А", "text": "думи"}, {"marker": "Б", "text": "балади"}, {"marker": "В", "text": "історичної пісні"}, {"marker": "Г", "text": "календарно-обрядової пісні"}, {"marker": "Д", "text": "суспільно-побутової пісні"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«І коли зійшлись обидва війська, кинув списа Святослав на древлян. Спис пролетів між вухами коня і впав коневі у ноги, бо Святослав був ще дитиною. І сказав Свенельд, воєвода батька його: «Князь уже почав. Ударимо ж, дружино, за князем!» І перемогли древлян», — написано в", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Слові про похід Ігорів»"}, {"marker": "Б", "text": "«Думі про Марусю Богуславку»"}, {"marker": "В", "text": "Уривку про напад хозарів («Повість минулих літ»)"}, {"marker": "Г", "text": "Уривку про заснування Києва («Повість минулих літ»)"}, {"marker": "Д", "text": "Уривку про помсту княгині Ольги («Повість минулих літ»)"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!» — так славить Богдана Хмельницького", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "В", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "Г", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "Д", "text": "Григорій Квітка-Основ’яненко"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Слова Т. Шевченка\n\n*Будеш, батьку, панувати,\n Поки живуть люди,\n Поки сонце в небі сяє,\n Тебе не забудуть!*\n\nвикарбовано на пам’ятнику", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорієві Сковороді"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймонові Кулішу"}, {"marker": "В", "text": "Іванові Карпенку-Карому"}, {"marker": "Г", "text": "Григорієві Квітці-Основ’яненку"}, {"marker": "Д", "text": "Іванові Котляревському"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«…Стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Марійка Федорчук"}, {"marker": "Б", "text": "Меланія Черевань"}, {"marker": "В", "text": "Настя Дрот"}, {"marker": "Г", "text": "Маруся Кайдашиха"}, {"marker": "Д", "text": "Явдоха Ґудзь"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Історичні події, що відбулися під Ніжином, покладені в основу твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Земля»"}, {"marker": "В", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Камінний хрест»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "В уривку «Мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга — Тетяна, так собі підліток, невеличечка» йдеться про головного героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "В", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Г", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Д", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Козак у ньому починається від батька; материн характер пояснює його прив’язаність до Галі й до землі», — так пояснено образ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Петра Шраменка"}, {"marker": "Б", "text": "Чіпки Вареника"}, {"marker": "В", "text": "Івана Палійчука"}, {"marker": "Г", "text": "Карпа Кайдаша"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Дідуха"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У рядках\n\n*Гетьте, думи, ви хмари осінні!\n То ж тепера весна золота!*\n\nпровідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "антитеза"}, {"marker": "Б", "text": "епіфора"}, {"marker": "В", "text": "порівняння"}, {"marker": "Г", "text": "тавтологія"}, {"marker": "Д", "text": "анафора"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Твір «Арфами, арфами…» перегукується з віршем", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чого являєшся мені у сні»"}, {"marker": "Б", "text": "«Блакитна Панна»"}, {"marker": "В", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}, {"marker": "Г", "text": "«О слово рідне! Орле скутий!..»"}, {"marker": "Д", "text": "«Молюсь і вірю…»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Поезія — це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі», — заявляє автор вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Страшні слова, коли вони мовчать…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Лебеді материнства»"}, {"marker": "В", "text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Балада про соняшник»"}, {"marker": "Д", "text": "«Стилет чи стилос?»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Лемки у крисанях», які «принесли місяць круглий», є героями твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Б", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "В", "text": "Богдана-Ігоря Антонича"}, {"marker": "Г", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Д", "text": "Павла Тичини"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Лист є композиційним елементом твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Б", "text": "«За мить щастя»"}, {"marker": "В", "text": "«Момент»"}, {"marker": "Г", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Д", "text": "«Я (Романтика)»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Мотив «завоювання» міста вихідцем із села є центральним у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олеся Гончара"}, {"marker": "Б", "text": "Валер’яна Підмогильного"}, {"marker": "В", "text": "Григора Тютюнника"}, {"marker": "Г", "text": "Юрія Яновського"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Багряного"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Сліди битви сценариста з письменником» видно у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мина Мазайло»"}, {"marker": "В", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Г", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "Д", "text": "«Я (Романтика)»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Воістину моя мати — втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мама — наївність, тиха жура і добрість безмежна (Це я добре пам’ятаю). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом», — писав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Микола Хвильовий"}, {"marker": "Б", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "В", "text": "Григір Тютюнник"}, {"marker": "Г", "text": "Олександр Довженко"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Багряний"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Пошматований шаблями український рід, який знищує сам себе під прапорами класових протистоянь» зображено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Б", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "В", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Г", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "Д", "text": "«Момент»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "До письменників «Розстріляного відродження» належить", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "Б", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "В", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "Г", "text": "Григір Тютюнник"}, {"marker": "Д", "text": "Микола Куліш"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко / Вагаються трагічні терези», — пише в своєму творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Драч"}, {"marker": "В", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "Г", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Д", "text": "Богдан-Ігор Антонич"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Помітним явищем української літератури кінця ХХ століття став", "answers": [{"marker": "А", "text": "романтизм"}, {"marker": "Б", "text": "постмодернізм"}, {"marker": "В", "text": "експресіонізм"}, {"marker": "Г", "text": "неоромантизм"}, {"marker": "Д", "text": "імпресіонізм"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "листопад"}, {"marker": "Б", "text": "новина"}, {"marker": "В", "text": "столяр"}, {"marker": "Г", "text": "літопис"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "М’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах", "answers": [{"marker": "А", "text": "пробиваєт..ся промін..чик"}, {"marker": "Б", "text": "заход..те до книгозбір..ні"}, {"marker": "В", "text": "гуцул..ське різ..блення"}, {"marker": "Г", "text": "чотир..ох велет..нів"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "автобус на замовлення"}, {"marker": "Б", "text": "бувший директор"}, {"marker": "В", "text": "вимкнути електрику"}, {"marker": "Г", "text": "образив мимоволі"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму слова у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "морських узбережжів"}, {"marker": "Б", "text": "на твоєму моніторі"}, {"marker": "В", "text": "хочуть навчатися"}, {"marker": "Г", "text": "згідно з постановою"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильно утворено слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "стимулювати"}, {"marker": "Б", "text": "вислуховувати"}, {"marker": "В", "text": "дискутирувати"}, {"marker": "Г", "text": "лідирувати"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Неправильно побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пам’ятайте: відвідувати стоматолога треба не рідше ніж двічі на рік."}, {"marker": "Б", "text": "Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу."}, {"marker": "В", "text": "Поступ від недосконалих до довершених технологій забирає не одне десятиріччя."}, {"marker": "Г", "text": "Видавці звернули увагу на те, що історії про Поттера цікавлять не тільки дітей."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.\n\n\nНа місці пропуску в третьому реченні має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "моложаву"}, {"marker": "Б", "text": "змарнілу"}, {"marker": "В", "text": "спекотну"}, {"marker": "Г", "text": "сонливу"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.\n\n\nУ знахідному відмінку в тексті вжито іменник", "answers": [{"marker": "А", "text": "дні"}, {"marker": "Б", "text": "степи"}, {"marker": "В", "text": "барви"}, {"marker": "Г", "text": "хмари"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.\n\n\nЗміст третього речення НЕ є наслідком", "answers": [{"marker": "А", "text": "першого речення"}, {"marker": "Б", "text": "другого речення"}, {"marker": "В", "text": "четвертого речення"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятого речення"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру *е* на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "р..тельно, горл..чко, мар..во"}, {"marker": "Б", "text": "зуп..нися, кл..котіли, стеж..чка"}, {"marker": "В", "text": "п..ріг, справ..дливий, ст..блина"}, {"marker": "Г", "text": "з..рнина, зад..вився, л..вада"}, {"marker": "Д", "text": "заб..рати, оп..рація, оч..рет"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "бе..захисний, с..авці, написан..ий"}, {"marker": "Б", "text": "сприян..я, шален..ий, розрі..ся"}, {"marker": "В", "text": "баштан..ик, проніс..я, ніжніст..ю"}, {"marker": "Г", "text": "бов..аніти, віділ..ється, цілин..ий"}, {"marker": "Д", "text": "міськ..ом, під..аний, передміст..я"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок.\n\nУ *молочно(1)білому* світл�� *пів(2)місяця* *різно(3)барв’ям* виблискує річка, *по(4)тихеньку* несучи свої хвильки до темних *крає(5)видів*.\n\nДефіс треба ставити на місці цифри", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Граматичних помилок немає в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "За молоденьким гаєм ріс більш старезний ліс."}, {"marker": "Б", "text": "Шлях через поле видався їм найбільш коротшим."}, {"marker": "В", "text": "Для гостей чемпіонату приготували найкращі місця."}, {"marker": "Г", "text": "Цього разу відпочинок здався більш гарнішим."}, {"marker": "Д", "text": "Наступного року очікують холоднуватішого літа."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правил уживання великої літери дотримано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "острів Нова Гвінея, Івано-франківська область"}, {"marker": "Б", "text": "сузір’я Великого Пса, Балканський півострів"}, {"marker": "В", "text": "Друга Світова Війна, Європейський Союз"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Нечуй-Левицький, Російська федерація"}, {"marker": "Д", "text": "Конституція України, балет «Лісова Пісня»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно поєднано іменник із числівником у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "півтори центнера"}, {"marker": "Б", "text": "два з половиною року"}, {"marker": "В", "text": "одна десята кілометрів"}, {"marker": "Г", "text": "кількадесят учасників"}, {"marker": "Д", "text": "двадцять чотири відсотка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Неправильно вжито тире в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Писати просто — це найбільша майстерність і якість справжнього таланту."}, {"marker": "Б", "text": "Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні."}, {"marker": "В", "text": "У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм — виходять рибалки на промисел."}, {"marker": "Г", "text": "Збагачуйте життя своєю щедрістю — тоді добрим словом вас згадуватимуть люди."}, {"marker": "Д", "text": "Ясна річ — пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "проїжджають, щебінь, вибоїна"}, {"marker": "Б", "text": "юрмитись, ляскати, баластний"}, {"marker": "В", "text": "зброєносець, ліщина, ялинник"}, {"marker": "Г", "text": "вибілюють, яблунька, затишшя"}, {"marker": "Д", "text": "щоденний, ялівець, дієздатність"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно написано всі прислівники рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "спідлоба, вдвічі, аніскільки"}, {"marker": "Б", "text": "уранці, день у день, в п’яте"}, {"marker": "В", "text": "поза торік, як-не-як, на жаль"}, {"marker": "Г", "text": "будь ласка, що ночі, по-перше"}, {"marker": "Д", "text": "з ліва, раз у раз, ледве-ледве"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..»", "answers": [{"marker": "А", "text": "мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів."}, {"marker": "Б", "text": "перед вами раптово розпросториться лазурове море."}, {"marker": "В", "text": "дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем."}, {"marker": "Г", "text": "згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича."}, {"marker": "Д", "text": "усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Дієслово у формі наказового способу вжито в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "говорімо правильно"}, {"marker": "Б", "text": "швидше переходимо"}, {"marker": "В", "text": "понесли до майстерні"}, {"marker": "Г", "text": "усім стояти струнко"}, {"marker": "Д", "text": "подякуємо господарям"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Поширеним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ранок був свіжим."}, {"marker": "Б", "text": "Тиша ніби скло."}, {"marker": "В", "text": "Запахло медом."}, {"marker": "Г", "text": "Став накрапати дощ."}, {"marker": "Д", "text": "Три тополі обнялися."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Уранці землю притрусив легкий сніжок…» обрати", "answers": [{"marker": "А", "text": "лишивши на землі неприкриті плями."}, {"marker": "Б", "text": "дарма що була середина жовтня."}, {"marker": "В", "text": "а вечір видався дивовижно теплим."}, {"marker": "Г", "text": "так що вийти на футбольне поле ми не змогли."}, {"marker": "Д", "text": "і перетворив галявину на строкатий візерунок."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Наші обереги**\n\n\n(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося\n\nдо забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими\n\nохоронцями в повсякденному житті.\n\n\n(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина\n\nпідпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на\n\nземлю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та\n\nшукала захисту в ній.\n\n\n(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений\n\nдобрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для\n\nсебе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?\n\n\n(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —\n\nнаші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи\n\nтакі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш\n\nісторію й родовідну пам’ять…»\n\n\n(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна\n\nчастина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —\n\nз людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та\n\nлихом і душами померлих родичів.\n\n\n(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох\n\nвимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,\n\nяка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його\n\nчастина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина\n\nпідтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між\n\nзовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом\n\nпомерлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був\n\nсвященним, тому що ві�� уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин\n\nтакож здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали\n\nнаші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над\n\nвхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,\n\nхрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.\n\n\n(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком\n\nоригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим\n\nзразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи\n\nтой чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних\n\nприйомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково\n\nфранцузький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII\n\nстолітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.\n\nІнший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року\n\nпобував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,\n\nзавше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.\n\nГосподині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять\n\nголландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні\n\nвиглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».\n\n\n(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні\n\nзнаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову\n\nорнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках\n\nі відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це\n\nнебо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії\n\nта все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках\n\nзображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався\n\nвід Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді\n\n(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де\n\nперевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під\n\nмотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи\n\nмеандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.\n\nМеандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність\n\nцієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,\n\nвикликати дощ).\n\n\n(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,\n\nщо символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири\n\nфази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в\n\nгеометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.\n\n\n(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,\n\nа й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших\n\nпращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана\n\nз язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження\n\nвсього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —\n\nце знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках\n\nвиглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі\n\n(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне\n\nсонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,\n\nпоширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.\n\n\n(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —\n\nтрави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.\n\nЦя деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали\n\nнаші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після\n\nзапровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,\n\nмаки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні\n\nзнаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали\n\nжиттєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.\n\n\n(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в\n\nгармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина\n\nбула захищена від духовної руйнації.\n\n\n*За Лідією Вудвуд, 851 слово*\n\n\nТрискладовість, відповідно до тексту, є характерною для всіх наведених нижче понять, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "навколишнього світу"}, {"marker": "Б", "text": "людського житла"}, {"marker": "В", "text": "Дерева життя"}, {"marker": "Г", "text": "родинних зв'язків"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Наші обереги**\n\n\n(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося\n\nдо забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими\n\nохоронцями в повсякденному житті.\n\n\n(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина\n\nпідпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на\n\nземлю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та\n\nшукала захисту в ній.\n\n\n(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений\n\nдобрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для\n\nсебе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?\n\n\n(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —\n\nнаші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи\n\nтакі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш\n\nісторію й родовідну пам’ять…»\n\n\n(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна\n\nчастина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —\n\nз людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та\n\nлихом і душами померлих родичів.\n\n\n(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох\n\nвимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,\n\nяка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його\n\nчастина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина\n\nпідтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між\n\nзовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом\n\nпомерлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був\n\nсвященним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин\n\nтакож здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали\n\nнаші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над\n\nвхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,\n\nхрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.\n\n\n(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком\n\nоригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим\n\nзразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи\n\nтой чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних\n\nприйомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково\n\nфранцузький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII\n\nстолітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.\n\nІнший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року\n\nпобував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,\n\nзавше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.\n\nГосподині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять\n\nголландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні\n\nвиглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».\n\n\n(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні\n\nзнаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову\n\nорнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках\n\nі відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це\n\nнебо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії\n\nта все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках\n\nзображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався\n\nвід Дерева життя підземний с��іт, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді\n\n(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де\n\nперевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під\n\nмотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи\n\nмеандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.\n\nМеандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність\n\nцієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,\n\nвикликати дощ).\n\n\n(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,\n\nщо символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири\n\nфази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в\n\nгеометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.\n\n\n(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,\n\nа й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших\n\nпращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана\n\nз язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження\n\nвсього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —\n\nце знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках\n\nвиглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі\n\n(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне\n\nсонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,\n\nпоширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.\n\n\n(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —\n\nтрави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.\n\nЦя деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали\n\nнаші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після\n\nзапровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,\n\nмаки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні\n\nзнаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали\n\nжиттєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.\n\n\n(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в\n\nгармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина\n\nбула захищена від духовної руйнації.\n\n\n*За Лідією Вудвуд, 851 слово*\n\n\nСлово, виділене в реченні «Маючи такі *прекрасні* символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію й родовідну пам’ять…» (рядки 12–14), ужито зі значенням", "answers": [{"marker": "А", "text": "який має привабливий вигляд, милує око"}, {"marker": "Б", "text": "який має надзвичайно позитивні риси, моральні якості"}, {"marker": "В", "text": "надзвичайно вдалий, влучний"}, {"marker": "Г", "text": "сповнений високого значення, глибокого змісту"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Наші обереги**\n\n\n(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося\n\nдо забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими\n\nохоронцями в повсякденному житті.\n\n\n(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина\n\nпідпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на\n\nземлю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та\n\nшукала захисту в ній.\n\n\n(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений\n\nдобрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для\n\nсебе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?\n\n\n(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —\n\nнаші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи\n\nтакі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш\n\nісторію й родовідну пам’ять…»\n\n\n(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна\n\nчастина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —\n\nз людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та\n\nлихом і душами померлих родичів.\n\n\n(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох\n\nвимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,\n\nяка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його\n\nчастина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина\n\nпідтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між\n\nзовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом\n\nпомерлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був\n\nсвященним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин\n\nтакож здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали\n\nнаші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над\n\nвхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,\n\nхрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.\n\n\n(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком\n\nоригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим\n\nзразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи\n\nтой чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних\n\nприйомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково\n\n\n\n(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні\n\nзнаки. Уявлення на��их предків про походження світу перейшли в художню мову\n\nорнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках\n\nі відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це\n\nнебо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії\n\nта все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках\n\nзображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався\n\nвід Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді\n\n(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де\n\nперевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під\n\nмотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи\n\nмеандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.\n\nМеандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність\n\nцієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,\n\nвикликати дощ).\n\n\n(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,\n\nщо символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири\n\nфази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в\n\nгеометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.\n\n\n(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,\n\nа й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших\n\nпращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана\n\nз язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження\n\nвсього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —\n\nце знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках\n\nвиглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі\n\n(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне\n\nсонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,\n\nпоширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.\n\n\n(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —\n\nтрави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.\n\nЦя деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали\n\nнаші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після\n\nзапровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,\n\nмаки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні\n\nзнаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали\n\nжиттєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.\n\n\n(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в\n\nгармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина\n\nбула захищена від духовної руйнації.\n\n\n*За Лідією Вудвуд, 851 слово*\n\n\nРодючість в орнаменті символізують зображення", "answers": [{"marker": "А", "text": "ромбів"}, {"marker": "Б", "text": "розеток"}, {"marker": "В", "text": "«круторогів»"}, {"marker": "Г", "text": "гілочок верби"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Наші обереги**\n\n\n(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося\n\nдо забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими\n\nохоронцями в повсякденному житті.\n\n\n(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина\n\nпідпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на\n\nземлю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та\n\nшукала захисту в ній.\n\n\n(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений\n\nдобрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для\n\n\n\n(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —\n\nнаші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи\n\nтакі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш\n\nісторію й родовідну пам’ять…»\n\n\n(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна\n\nчастина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —\n\nз людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та\n\nлихом і душами померлих родичів.\n\n\n(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох\n\nвимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,\n\nяка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його\n\nчастина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина\n\nпідтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між\n\nзовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом\n\nпомерлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був\n\nсвященним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин\n\nтакож здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали\n\nнаші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над\n\nвхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,\n\nхрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.\n\n\n(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком\n\nоригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим\n\nзразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи\n\nтой чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему ��иметричних\n\nприйомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково\n\nфранцузький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII\n\nстолітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.\n\nІнший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року\n\nпобував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,\n\nзавше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.\n\nГосподині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять\n\nголландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні\n\nвиглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».\n\n\n(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні\n\nзнаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову\n\nорнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках\n\nі відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це\n\nнебо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії\n\nта все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках\n\nзображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався\n\nвід Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді\n\n(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де\n\nперевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під\n\nмотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи\n\nмеандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.\n\nМеандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність\n\nцієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,\n\nвикликати дощ).\n\n\n(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,\n\nщо символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири\n\nфази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в\n\nгеометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.\n\n\n(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,\n\nа й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших\n\nпращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана\n\nз язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження\n\nвсього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —\n\nце знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках\n\nвиглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі\n\n(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне\n\nсонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,\n\nпоширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.\n\n\n(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —\n\nтрави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.\n\nЦя деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали\n\nнаші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після\n\nзапровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,\n\nмаки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні\n\nзнаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали\n\nжиттєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.\n\n\n(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в\n\nгармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина\n\nбула захищена від духовної руйнації.\n\n\n*За Лідією Вудвуд, 851 слово*\n\n\nАргументами до тези «…саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його частина мала символічне значення» (рядки 21–22) є всі наведені нижче висловлення, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: з небесної, земної та підземної."}, {"marker": "Б", "text": "Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами."}, {"marker": "В", "text": "На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його у трьох вимірах."}, {"marker": "Г", "text": "Щоб захистити житло від зла, над вхідними дверима вирізували знаки-обереги."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Наші обереги**\n\n\n(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося\n\nдо забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими\n\nохоронцями в повсякденному житті.\n\n\n(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина\n\nпідпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на\n\nземлю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та\n\nшукала захисту в ній.\n\n\n(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений\n\nдобрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для\n\n\n\n(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —\n\nнаші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи\n\nтакі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш\n\nісторію й родовідну пам’ять…»\n\n\n(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна\n\nчастина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —\n\nз людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та\n\nлихом і душами померлих родичів.\n\n\n(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох\n\nвимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,\n\nяка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його\n\nчастина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина\n\nпідтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між\n\nзовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом\n\nпомерлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був\n\nсвященним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин\n\nтакож здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали\n\nнаші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над\n\nвхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,\n\nхрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.\n\n\n(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком\n\nоригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим\n\nзразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи\n\nтой чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних\n\nприйомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково\n\nфранцузький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII\n\nстолітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.\n\nІнший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року\n\nпобував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,\n\nзавше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.\n\nГосподині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять\n\nголландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні\n\nвиглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».\n\n\n(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні\n\nзнаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову\n\nорнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках\n\nі відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це\n\nнебо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії\n\nта все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках\n\nзображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався\n\nвід Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді\n\n(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де\n\nперевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під\n\nмотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи\n\nмеандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.\n\nМеандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність\n\nцієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,\n\nвикликати дощ).\n\n\n(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,\n\nщо символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири\n\nфази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в\n\nгеометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.\n\n\n(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,\n\nа й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших\n\nпращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана\n\nз язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження\n\nвсього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —\n\nце знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках\n\nвиглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі\n\n(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне\n\nсонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,\n\nпоширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.\n\n\n(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —\n\nтрави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.\n\nЦя деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали\n\nнаші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після\n\nзапровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,\n\nмаки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні\n\nзнаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали\n\nжиттєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.\n\n\n(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в\n\nгармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина\n\nбула захищена від духовної руйнації.\n\n\n*За Лідією Вудвуд, 851 слово*\n\n\nРечення «Що ж таке оберіг?» (рядок 10) використано", "answers": [{"marker": "А", "text": "для відображення емоційного стану автора тексту"}, {"marker": "Б", "text": "як засіб зв’язку між абзацами"}, {"marker": "В", "text": "для вираження головної думки тексту"}, {"marker": "Г", "text": "як запитання, що не потребує відповіді"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Наші обереги**\n\n\n(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося\n\nдо забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими\n\nохоронцями в повсякденному житті.\n\n\n(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина\n\nпідпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на\n\nземлю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та\n\nшукала захисту в ній.\n\n\n(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений\n\nдобрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для\n\n\n\n(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —\n\nнаші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи\n\nтакі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш\n\nісторію й родовідну пам’ять…»\n\n\n(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна\n\nчастина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —\n\nз людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та\n\nлихом і душами померлих родичів.\n\n\n(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох\n\nвимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,\n\nяка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його\n\nчастина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина\n\nпідтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між\n\nзовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом\n\nпомерлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був\n\nсвященним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин\n\nтакож здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали\n\nнаші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над\n\nвхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,\n\nхрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.\n\n\n(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком\n\nоригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим\n\nзразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи\n\nтой чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних\n\nприйомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково\n\nфранцузький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII\n\nстолітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.\n\nІнший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року\n\nпобував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,\n\nзавше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.\n\nГосподині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять\n\nголландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні\n\nвиглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».\n\n\n(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні\n\nзнаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову\n\nорнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках\n\nі відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це\n\nнебо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії\n\nта все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках\n\nзображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався\n\nвід Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді\n\n(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де\n\nперевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під\n\nмотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи\n\nмеандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.\n\nМеандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність\n\nцієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,\n\nвикликати дощ).\n\n\n(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,\n\nщо символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири\n\nфази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в\n\nгеометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.\n\n\n(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,\n\nа й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших\n\nпращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана\n\nз язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження\n\nвсього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —\n\nце знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках\n\nвиглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі\n\n(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне\n\nсонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,\n\nпоширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.\n\n\n(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —\n\nтрави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.\n\nЦя деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали\n\nнаші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після\n\nзапровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,\n\nмаки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні\n\nзнаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали\n\nжиттєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.\n\n\n(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебувал�� в\n\nгармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина\n\nбула захищена від духовної руйнації.\n\n\n*За Лідією Вудвуд, 851 слово*\n\n\nЗагальним щодо інших є зміст висловлення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, — це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки)."}, {"marker": "Б", "text": "Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову орнаментів."}, {"marker": "В", "text": "Під мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи меандр, який символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево."}, {"marker": "Г", "text": "Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках зображалися зірки, що символізували зоряне небо."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Наші обереги**\n\n\n(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося\n\nдо забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими\n\nохоронцями в повсякденному житті.\n\n\n(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина\n\nпідпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на\n\nземлю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та\n\nшукала захисту в ній.\n\n\n(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений\n\nдобрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для\n\n\n\n(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —\n\nнаші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи\n\nтакі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш\n\nісторію й родовідну пам’ять…»\n\n\n(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна\n\nчастина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —\n\nз людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та\n\nлихом і душами померлих родичів.\n\n\n(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох\n\nвимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,\n\nяка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його\n\nчастина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина\n\nпідтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між\n\nзовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом\n\nпомерлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був\n\nсвященним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин\n\nтакож здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали\n\nнаші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над\n\nвхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,\n\nхрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.\n\n\n(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком\n\nоригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим\n\nзразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи\n\nтой чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних\n\nприйомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково\n\nфранцузький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII\n\nстолітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.\n\nІнший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року\n\nпобував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,\n\nзавше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.\n\nГосподині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять\n\nголландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні\n\nвиглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».\n\n\n(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні\n\nзнаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову\n\nорнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках\n\nі відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це\n\nнебо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії\n\nта все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках\n\nзображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався\n\nвід Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді\n\n(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де\n\nперевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під\n\nмотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи\n\nмеандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.\n\nМеандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність\n\nцієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,\n\nвикликати дощ).\n\n\n(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,\n\nщо символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири\n\nфази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в\n\nгеометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.\n\n\n(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,\n\nа й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших\n\nпращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана\n\nз язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження\n\nвсього живого на землі. Г��упа орнаментів, найбільш поширених на писанках, —\n\nце знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках\n\nвиглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі\n\n(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне\n\nсонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,\n\nпоширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.\n\n\n(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —\n\nтрави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.\n\nЦя деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали\n\nнаші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після\n\nзапровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,\n\nмаки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні\n\nзнаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали\n\nжиттєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.\n\n\n(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в\n\nгармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина\n\nбула захищена від духовної руйнації.\n\n\n*За Лідією Вудвуд, 851 слово*\n\n\nУ тексті НЕ розглядається символічне значення", "answers": [{"marker": "А", "text": "рушника"}, {"marker": "Б", "text": "сорочки"}, {"marker": "В", "text": "хати"}, {"marker": "Г", "text": "писанки"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Наші обереги**\n\n\n(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося\n\nдо забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими\n\nохоронцями в повсякденному житті.\n\n\n(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина\n\nпідпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на\n\nземлю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та\n\nшукала захисту в ній.\n\n\n(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений\n\nдобрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для\n\n\n\n(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —\n\nнаші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи\n\nтакі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш\n\nісторію й родовідну пам’ять…»\n\n\n(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна\n\nчастина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —\n\nз людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та\n\nлихом і душами померлих родичів.\n\n\n(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох\n\nвимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,\n\nяка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його\n\nчастина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина\n\nпідтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між\n\nзовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом\n\nпомерлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був\n\nсвященним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин\n\nтакож здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали\n\nнаші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над\n\nвхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,\n\nхрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.\n\n\n(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком\n\nоригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим\n\nзразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи\n\nтой чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних\n\nприйомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково\n\nфранцузький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII\n\nстолітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.\n\nІнший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року\n\nпобував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,\n\nзавше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.\n\nГосподині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять\n\nголландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні\n\nвиглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».\n\n\n(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні\n\nзнаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову\n\nорнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках\n\nі відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це\n\nнебо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії\n\nта все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках\n\nзображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався\n\nвід Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді\n\n(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де\n\nперевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під\n\nмотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи\n\nмеандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.\n\nМеандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність\n\nцієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,\n\nвикликати дощ).\n\n\n(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,\n\nщо символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири\n\nфази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в\n\nгеометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.\n\n\n(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,\n\nа й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших\n\nпращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана\n\nз язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження\n\nвсього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —\n\nце знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках\n\nвиглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі\n\n(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне\n\nсонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,\n\nпоширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.\n\n\n(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —\n\nтрави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.\n\nЦя деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали\n\nнаші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після\n\nзапровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,\n\nмаки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні\n\nзнаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали\n\nжиттєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.\n\n\n(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в\n\nгармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина\n\nбула захищена від духовної руйнації.\n\n\n*За Лідією Вудвуд, 851 слово*\n\n\nРядки 63–80 об’єднані мікротемою", "answers": [{"marker": "А", "text": "символи воскресіння природи"}, {"marker": "Б", "text": "писанкові орнаменти"}, {"marker": "В", "text": "культ небесного змія"}, {"marker": "Г", "text": "солярні знаки"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Наїхала старшина*\n*До вдовиного двора,*\n*Стала думать і гадать,*\n*Кого в рекрути віддать*\n\nузяті з", "answers": [{"marker": "А", "text": "суспільно-побутової пісні"}, {"marker": "Б", "text": "календарно-обрядової пісні"}, {"marker": "В", "text": "історичної пісні"}, {"marker": "Г", "text": "балади"}, {"marker": "Д", "text": "думи"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«…Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…», — так у «Слові про похід Ігорів» зображено", "answers": [{"marker": "А", "text": "бенкет у князя Святослава"}, {"marker": "Б", "text": "весілля князя Ігоря та Ярославни"}, {"marker": "В", "text": "епізод кня��івських міжусобиць"}, {"marker": "Г", "text": "поразку Ігоря в бою з половцями"}, {"marker": "Д", "text": "святкування повернення Ігоря з половецького полону"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Де згода в сімействі, де мир і тишина, / Щасливі там люди, блаженна сторона», — заявляють герої твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Земля»"}, {"marker": "В", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Д", "text": "«Катерина»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Іван Котляревський увів до тексту «Наталки Полтавки» пісню Марусі Чурай", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Видно шляхи полтавськії…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Сонце низенько, вечір близенько…»"}, {"marker": "В", "text": "«Ой під вишнею, під черешнею…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Всякому місту звичай і права...»"}, {"marker": "Д", "text": "«Віють вітри, віють буйні…»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро», — так схарактеризовано героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "Б", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "В", "text": "Марка Вовчка"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Багряного"}, {"marker": "Д", "text": "Олександра Довженка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Протягом понад століття відбуваються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "В", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чорна рада»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Упевненість у тому, що\n\n*Сила родиться й завзяття*\n*Не ридать, а добувати,*\n*Хоч синам, як не собі,*\n*Кращу долю в боротьбі*\n\nвисловлене у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«De libertate»"}, {"marker": "Б", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "В", "text": "«Страшні слова, коли вони мовчать»"}, {"marker": "Г", "text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я»"}, {"marker": "Д", "text": "«Гімн»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця», — сказано про персонажів твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "В", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "Г", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Д", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Жити хочу! Геть, думи сумні!» — такою є провідна думка твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Б", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "В", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "Григорія Сковороди"}, {"marker": "Д", "text": "Миколи Вороного"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Твір «Арфами, арфами…» перегукується з віршем", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чого являєшся мені у сні»"}, {"marker": "Б", "text": "«Блакитна Панна»"}, {"marker": "В", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}, {"marker": "Г", "text": "«О слово рідне! Орле скутий!..»"}, {"marker": "Д", "text": "«Молюсь і вірю…»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Переломаним кликали в селі» головного героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Б", "text": "«Момент»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Д", "text": "«Земля»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Лемки у крисанях», які «принесли місяць круглий», є героями твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Б", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Г", "text": "Богдана-Ігоря Антонича"}, {"marker": "Д", "text": "Павла Тичини"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Батьківщину, як і рідну матір, не обирають — це провідна думка вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василя Симоненка"}, {"marker": "Б", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "В", "text": "Володимира Сосюри"}, {"marker": "Г", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Драча"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "В уривку «її пісні — як перло многоцінне, / як дивен скарб серед земних марнот» йдеться про головну героїню твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Б", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "В", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Драча"}, {"marker": "Д", "text": "Андрія Малишка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Як добре те, що смерті не боюсь я», — заявляє ліричний герой поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "Євгена Маланюка"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "В", "text": "Івана Драча"}, {"marker": "Г", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Д", "text": "Максима Рильського"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця…»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мартина Борулю"}, {"marker": "Б", "text": "Олександра Діденка"}, {"marker": "В", "text": "Максима Гримача"}, {"marker": "Г", "text": "Степана Радченка"}, {"marker": "Д", "text": "Мину Мазайла"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Людина із села, яка прийшла «завоювати» місто, а разом з тим принесла до міста всі свої страхи, комплекси і застереження — таким є головний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олеся Гончара"}, {"marker": "Б", "text": "Григора Тютюнника"}, {"marker": "В", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "Г", "text": "Володимира Винниченка"}, {"marker": "Д", "text": "Валер’яна Підмогильного"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Маруся чи Галя — ось його цілком реальний вибір. І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору, — перед нами постає драма людини, яка не відбулася», — сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Многогрішного"}, {"marker": "Б", "text": "Сашка Діденка"}, {"marker": "В", "text": "Грицька Бобренка"}, {"marker": "Г", "text": "Василя Кравчину"}, {"marker": "Д", "text": "Мокія Мазайла"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Із гетьманом Дем’яном Многогрішним пов'язаний образ головного героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Б", "text": "«За мить щастя»"}, {"marker": "В", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мина Мазайло»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літературу постмодернізму представляє", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Драч"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "В", "text": "Юрій Андрухович"}, {"marker": "Г", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Д", "text": "Євген Маланюк"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Поява першого керамічного посуду - це характерна риса епохи", "answers": [{"marker": "А", "text": "палеоліту."}, {"marker": "Б", "text": "мезоліту."}, {"marker": "В", "text": "енеоліту."}, {"marker": "Г", "text": "неоліту."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що стало одним із результатів посольства великої київської княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець?", "answers": [{"marker": "А", "text": "повернення Ольгою під владу Києва древлян"}, {"marker": "Б", "text": "прийняття княгинею християнства"}, {"marker": "В", "text": "розпуск княгинею варязьких дружин"}, {"marker": "Г", "text": "оголошення Ольгою війни Хозарському каганатові"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Кого з великих київських князів історик О. Субтельний охарактеризував так:\n «Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олега"}, {"marker": "Б", "text": "Ігоря"}, {"marker": "В", "text": "Святослава"}, {"marker": "Г", "text": "Володимира"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому році на з’їзді руських князів ухвалено таке рішення:\n «…Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Ізяславів [уділ]; Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав – Святославів [уділ]; іншим [хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1054 р."}, {"marker": "Б", "text": "1097 р."}, {"marker": "В", "text": "1113 р."}, {"marker": "Г", "text": "1187 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У 1238 р. під Дорогичином військо князя Данила Галицького завдало поразки", "answers": [{"marker": "А", "text": "монголам."}, {"marker": "Б", "text": "угорцям."}, {"marker": "В", "text": "полякам."}, {"marker": "Г", "text": "хрестоносцям."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють здебільшого подвиги народних героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем, – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "билини."}, {"marker": "Б", "text": "балади."}, {"marker": "В", "text": "поеми."}, {"marker": "Г", "text": "думи."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка соціальна верства становила переважну більшість населення Київської Русі IX–XII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "міщани"}, {"marker": "Б", "text": "бояри"}, {"marker": "В", "text": "смерди"}, {"marker": "Г", "text": "дружинники"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про який регіон йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n«Після смерті короля Казимира III Великого цей край перейшов під владу Угорщини. Однак після укладення Кревської унії Польща знову набирає силу і остаточно приєднує його до своїх володінь і утворює на його теренах Руське воєводство»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Галичину"}, {"marker": "Б", "text": "Волинь"}, {"marker": "В", "text": "Поділля"}, {"marker": "Г", "text": "Закарпаття"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Фільварок — це форма господарювання", "answers": [{"marker": "А", "text": "козаків."}, {"marker": "Б", "text": "селян."}, {"marker": "В", "text": "міщан."}, {"marker": "Г", "text": "шляхти."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Процес оформлення козацтва в окремий соціальний стан Речі Посполитої започатковано", "answers": [{"marker": "А", "text": "Куруківською угодою."}, {"marker": "Б", "text": "Третім Литовським Статутом."}, {"marker": "В", "text": "Універсалом короля Стефана Баторія."}, {"marker": "Г", "text": "«Ординацією Війська Запорозького…»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому уривку з історичного джерела вказано привід до Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Зухвалий мій син Тиміш зібрав військо для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Застерігаю вашу королівську милість аби ви відступили з військом до польського кордону…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Наш підданий гетьман Б. Хмельницький, майже поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм, послав до Польської держави наказного гетьмана Ждановича, Богуна та інших начальників для спустошення…»"}, {"marker": "В", "text": "«Царська величність наді мною… учинив немилосердя своє: помирившись з поляками, …государ послав з Вільно проти нас, шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Уся перша війна почалася через Чаплинського, який, не зважаючи на те, що я мав привілей короля, відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував смертю, і увесь цей вогонь спалахнув через нього…»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було характерним для процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок заселення території Дикого Поля українськими селянами-втікачами з Правобережної України та запорозькими козаками"}, {"marker": "Б", "text": "активізація переселенського руху, основою якого були селяни та міщани Лівобережної України, які рятувалися від утисків польської шляхти"}, {"marker": "В", "text": "нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни"}, {"marker": "Г", "text": "обмеження переселенського руху з Правобережної України владою Московського царства у зв’язку з ускладненням відносин із Річчю Посполитою"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Діяльність Другої Малоросійської колегії було спрямовано на", "answers": [{"marker": "А", "text": "упорядкування системи управління Запорозькою Січчю."}, {"marker": "Б", "text": "ліквідацію решток автономного устрою Гетьманщини."}, {"marker": "В", "text": "запровадження полкового устрою в Слобідській Україні."}, {"marker": "Г", "text": "повернення козаків Задунайської Січі на Запоріжжя."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Повстання Чернігівського полку наприкінці 1825 — на початку 1826 рр. було підготовлено", "answers": [{"marker": "А", "text": "масонською ложею «Любов до істини»."}, {"marker": "Б", "text": "Кирило-Мефодіївським братством."}, {"marker": "В", "text": "польським Патріотичним товариством."}, {"marker": "Г", "text": "Південним товариством декабристів."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.\n\n«У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».\n\nВ уривку йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ 1770–1780-х рр."}, {"marker": "Б", "text": "Польське повстання 1830–1831 рр."}, {"marker": "В", "text": "революцію 1848–1849 рр. в Австрійській імперії."}, {"marker": "Г", "text": "Польське національно-визвольне повстання 1863–1864 рр."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Реформи 1860–1870-х рр. у Російській імперії сприяли", "answers": [{"marker": "А", "text": "завершенню промислового перевороту."}, {"marker": "Б", "text": "скасуванню заборон щодо української мови."}, {"marker": "В", "text": "відкриттю українських кафедр в університетах."}, {"marker": "Г", "text": "зрівнянню в правах усіх верств суспільства."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського як невиправних й однозначно небезпечних для краю агітаторів» — це одна з вимог", "answers": [{"marker": "А", "text": "Валуєвського циркуляру (1863 р.)."}, {"marker": "Б", "text": "Емського указу (1876 р.)."}, {"marker": "В", "text": "Університетського статуту (1884 р.)."}, {"marker": "Г", "text": "Столипінського циркуляру (1906 р.)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Унаслідок яких подій стало можливе представництво українців у парламентах Австрійської та Російської імперій?", "answers": [{"marker": "А", "text": "польських повстань 1830–1831 та 1863–1864 рр."}, {"marker": "Б", "text": "реформ імператриці Марії-Терезії та імператора Олександра ІІ"}, {"marker": "В", "text": "створення українських політичних партій у Галичині та Наддніпрянщині"}, {"marker": "Г", "text": "європейської революції 1848–1849 рр. та революції 1905–1907 рр. у Росії"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Однією з провідних галузей промисловості на західноукраїнських землях на початку ХХ ст. була", "answers": [{"marker": "А", "text": "вугільна."}, {"marker": "Б", "text": "хімічна."}, {"marker": "В", "text": "нафтодобувна."}, {"marker": "Г", "text": "металургійна."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яку позицію займала Українська Центральна Рада у відносинах з Тимчасовим урядом Росії?", "answers": [{"marker": "А", "text": "намагалась знайти компроміс щодо термінів реалізації національних прав українського народу"}, {"marker": "Б", "text": "підбурювала неросійські народи до розвалу Російської імперії силовими методами"}, {"marker": "В", "text": "ігнорувала будь-які спроби Тимчасового уряду налагодити переговорний процес"}, {"marker": "Г", "text": "повністю підтримувала заходи Тимчасового уряду на придушення національних рухів"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що спричинило виголошення Ф. Швецем такої промови:\n\n«Віднині зливаються в одно вікáми відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська Україна — в одну Велику Україну… Віднині Український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "проголошення незалежності УНР"}, {"marker": "Б", "text": "укладення Варшавської угоди"}, {"marker": "В", "text": "повалення ��ільшовицького режиму в Україн"}, {"marker": "Г", "text": "підписання Акта Злуки УНР та ЗУНР"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Одержавлення власності, згортання товарно-грошових відносин, упровадження карткової системи та загальної трудової повинності — це складові політики", "answers": [{"marker": "А", "text": "Генерального Секретаріату УНР."}, {"marker": "Б", "text": "Ради Народних Комісарів УСРР."}, {"marker": "В", "text": "Ради Міністрів Української Держави."}, {"marker": "Г", "text": "Директорії УНР."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому році Українська СРР стала складовою СРСР?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1919 р."}, {"marker": "Б", "text": "1920 р."}, {"marker": "В", "text": "1921 р."}, {"marker": "Г", "text": "1922 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яку політику більшовиків С. Петлюра характеризував таким чином:\n\n«...У цьому напрямку нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«воєнний комунізм»"}, {"marker": "Б", "text": "НЕП"}, {"marker": "В", "text": "коренізацію"}, {"marker": "Г", "text": "колективізацію"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Жертвою якої репресивної акції став С. Єфремов?", "answers": [{"marker": "А", "text": "справи «Спілки визволення України»"}, {"marker": "Б", "text": "«Шахтинської справи»"}, {"marker": "В", "text": "Голодомору"}, {"marker": "Г", "text": "«Закону про п’ять колосків»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Осадництво» — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "політико-ідеологічний контроль за українськими партіями, здійснюваний чехословацькими партіями в 1920–1930-х рр."}, {"marker": "Б", "text": "адміністративна уніфікація українських земель, здійснювана урядом Румунії в 1920 — першій половині 1930-х рр."}, {"marker": "В", "text": "процес згортання української освіти, здійснюваний урядом Угорщини наприкінці 1930-х рр."}, {"marker": "Г", "text": "політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Визволення всієї території України від німецьких окупантів та їхніх союзників відбулося", "answers": [{"marker": "А", "text": "6 листопада 1943 р."}, {"marker": "Б", "text": "17 лютого 1944 р."}, {"marker": "В", "text": "28 жовтня 1944 р."}, {"marker": "Г", "text": "9 травня 1945 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "За оцінкою історика О. Бойка «…характерним для стратегії радянського керівництва в процесі відбудови було повернення до довоєнної моделі розвитку народного господарства».\n\nЩо було покладено в основу зазначеної моделі?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства"}, {"marker": "Б", "text": "співіснування державного, кооперативного та приватного секторів народного господарства"}, {"marker": "В", "text": "спрямування основних капіталовкладень у легку промисловість і соціальну сферу"}, {"marker": "Г", "text": "скорочення обсягів державних дотацій підприємствам воєнно-промислового комплексу"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Практик�� «політичної реабілітації» вперше увійшла в життя радянського суспільства в період", "answers": [{"marker": "А", "text": "«відбудови»."}, {"marker": "Б", "text": "«відлиги»."}, {"marker": "В", "text": "«застою»."}, {"marker": "Г", "text": "«перебудови»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«...Ліквідувати Українську Раду народного господарства. Визнати за необхідне ліквідувати Ради народного господарства економічних районів УРСР» — це рішення засвідчило", "answers": [{"marker": "А", "text": "згортання хрущовських реформ."}, {"marker": "Б", "text": "реалізацію державного суверенітету республіки."}, {"marker": "В", "text": "скорочення масштабів сталінських репресій."}, {"marker": "Г", "text": "поглиблення політики «перебудови»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок із книги М. Горбачова «Життя і реформи» та виконайте завдання.\n\n«...Реформа була для свого часу досить сміливою, перш за все в плані розширення самостійності підприємств і товарно-грошових відносин між ними. Добре пам’ятаю, яке пожвавлення вона викликала в суспільстві, які породила надії, надавши позитивний вплив на розвиток економіки у восьмій п’ятирічці, мабуть, найбільш успішній у післявоєнні роки».\n\nОписана реформа проводилася під керівництвом", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Хрущова."}, {"marker": "Б", "text": "П. Шелеста."}, {"marker": "В", "text": "М. Підгорного."}, {"marker": "Г", "text": "О. Косигіна."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка подія дала поштовх процесу міжнародного визнання України як незалежної держави?", "answers": [{"marker": "А", "text": "прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.)"}, {"marker": "Б", "text": "схвалення Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.)"}, {"marker": "В", "text": "проведення Всеукраїнського референдуму (1 грудня 1991 р.)"}, {"marker": "Г", "text": "утворення Співдружності Незалежних Держав (8 грудня 1991 р.)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "6 грудня 1991 р. — це дата", "answers": [{"marker": "А", "text": "набуття Україною членства в Раді Європи."}, {"marker": "Б", "text": "обрання першого Президента України."}, {"marker": "В", "text": "ухвалення Конституції України."}, {"marker": "Г", "text": "заснування Збройних Сил України."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Освоєння нового матеріалу для виготовлення знарядь праці — міді, утвердження відтворюючих форм господарювання — це характерні риси розвитку людського суспільства в епоху", "answers": [{"marker": "А", "text": "палеоліту."}, {"marker": "Б", "text": "мезоліту."}, {"marker": "В", "text": "неоліту."}, {"marker": "Г", "text": "енеоліту."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Військові походи великого київського князя Святослава Ігоревича призвели до", "answers": [{"marker": "А", "text": "приєднання земель Червоної Русі."}, {"marker": "Б", "text": "усунення варягів від влади."}, {"marker": "В", "text": "розширення кордонів держави."}, {"marker": "Г", "text": "розорення господарства Русі."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яку мету переслідував великий київський князь Ярослав Мудрий, заповідаючи своїм синам:\n«Осе я одходжу зі світу сього. А ви… майте межи собою любов, бо ви є брати… Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "убезпечити державу від князівських міжусобиць"}, {"marker": "Б", "text": "запровадити станово-представницьку монархію"}, {"marker": "В", "text": "упорядкувати систему збирання данини"}, {"marker": "Г", "text": "ліквідувати удільні князівства"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Виникнення самостійних політичних центрів на Русі в XII — на початку XIII ст. було наслідком", "answers": [{"marker": "А", "text": "монгольської навали."}, {"marker": "Б", "text": "політичної роздробленості."}, {"marker": "В", "text": "розпаду тріумвірату Ярославичів."}, {"marker": "Г", "text": "господарського занепаду Києва."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Кому з князів літописець приписує вислови: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)», «Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ярославу Осмомислу"}, {"marker": "Б", "text": "Роману Мстиславовичу"}, {"marker": "В", "text": "Данилу Галицькому"}, {"marker": "Г", "text": "Юрію I Львовичу"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Етапи історичного розвитку якого народу викладено літописцем:\n«Народ же цей даниною руським князям служив. Коли ж відчув, що його господарі [руські князі] розтрощені татарами, він змужнів і на знесилених русів владу свою поширив, а з часом всю руську землю перейняв у татар у своє володіння і став володіти її широкими просторами...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "половців"}, {"marker": "Б", "text": "поляків"}, {"marker": "В", "text": "литовців"}, {"marker": "Г", "text": "печенігів"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Берестейську церковну унію укладено", "answers": [{"marker": "А", "text": "1556 р."}, {"marker": "Б", "text": "1574 р."}, {"marker": "В", "text": "1569 р."}, {"marker": "Г", "text": "1596 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Кому з діячів, на думку вчених, «...випала доля “степового короля” — людини, яка надала перших організаційних форм козаччині, не підозрюючи, що через неповні сто літ його творіння захитає підвалини Речі Посполитої»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Д. Вишневецькому"}, {"marker": "Б", "text": "П. Конашевичу-Сагайдачному"}, {"marker": "В", "text": "В.-К. Острозькому"}, {"marker": "Г", "text": "І. Сірку"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про яку форму феодальної повинності йдеться в уривку з історичного джерела:\n«Робота підданим через війта має бути замовлена на тиждень, з чим і на котрий день люди до роботи мають прийти, а війт того ж дня людям визначить роботу. Якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить гріш, а за другий — барана, а якщо й третій раз прогуляє, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "оброк"}, {"marker": "Б", "text": "десятину"}, {"marker": "В", "text": "полюддя"}, {"marker": "Г", "text": "панщину"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Внутрішня та зовнішня політика гетьмана І. Виговського сприяла", "answers": [{"marker": "А", "text": "переходу Слобідської України під владу гетьмана."}, {"marker": "Б", "text": "об’єднанню Правобережної і ��івобережної Гетьманщини."}, {"marker": "В", "text": "розгортанню боротьби козацької старшини за гетьманську булаву."}, {"marker": "Г", "text": "втраті Запорозькою Січчю автономних прав і привілеїв."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Оборону якого міста описано в уривку з історичного джерела:\n«Понад місяць тривала облога, місто запекло боронилося, ніби знало, доки стоятиме велична столиця гетьмана Богдана, доти й житиме віра в те, що минуться незгоди»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Глухова"}, {"marker": "Б", "text": "Чигирина"}, {"marker": "В", "text": "Батурина"}, {"marker": "Г", "text": "Гадяча"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Паланка» — це адміністративно-територіальна одиниця", "answers": [{"marker": "А", "text": "Слобідської України."}, {"marker": "Б", "text": "Лівобережної Гетьманщини."}, {"marker": "В", "text": "Нової (Підпільненської) Січі."}, {"marker": "Г", "text": "Правобережної Гетьманщини."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Повстання під проводом У. Кармалюка в першій половині ХІХ ст. було проявом поширення в Наддніпрянщині", "answers": [{"marker": "А", "text": "антикріпосницького руху."}, {"marker": "Б", "text": "українського національного руху."}, {"marker": "В", "text": "польського визвольного руху."}, {"marker": "Г", "text": "російського суспільного руху."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Культурно-просвітницьке угруповання «Руська трійця» діяло впродовж", "answers": [{"marker": "А", "text": "1830–1831 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1833–1837 рр."}, {"marker": "В", "text": "1846–1847 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1863–1864 рр."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Ідейний і художній рух в культурі кінця XVIII — першої половини ХІХ ст., в основі якого — духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури і фольклору, ідеалізація минулого, — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "реалізм."}, {"marker": "Б", "text": "класицизм."}, {"marker": "В", "text": "романтизм."}, {"marker": "Г", "text": "модернізм."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Активний розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в 70–90-х рр. ХІХ ст. стримувався", "answers": [{"marker": "А", "text": "засиллям іноземного капіталу."}, {"marker": "Б", "text": "поглибленням господарської спеціалізації регіонів."}, {"marker": "В", "text": "скороченням поміщицького землеволодіння."}, {"marker": "Г", "text": "збереженням селянської общини."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про яку організацію йдеться в уривку з історичного джерела: «...Переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження зі статистики та етнографії... відшукує й доводить до відома вже зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край, розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "товариство «Просвіта»"}, {"marker": "Б", "text": "Наукове товариство ім. Т. Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "Південно-Західний відділ Російського географічного товариства"}, {"marker": "Г", "text": "просвітницьке товариство галицьких греко-католицьких священиків"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Метою розгортання кооперативного руху на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст. було", "answers": [{"marker": "А", "text": "покращення соціально-економічного становища українського селянства."}, {"marker": "Б", "text": "створення великих колективних сільськогосподарських підприємств."}, {"marker": "В", "text": "формування єдиного всеукраїнського сільськогосподарського ринку."}, {"marker": "Г", "text": "сприяння еміграції українських селян до Північної Америки."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У результаті Столипінської земельної реформи початку ХХ ст. вийшла з общини та закріпила в особисту приватну власність земельні наділи більшість селянських господарств", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лівобережної України."}, {"marker": "Б", "text": "Правобережної України."}, {"marker": "В", "text": "Слобідської України."}, {"marker": "Г", "text": "Південної України."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка течія в українському русі в Східній Галичині стала домінуючою наприкінці ХІХ — на початку XX ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "москвофільська"}, {"marker": "Б", "text": "радикальна"}, {"marker": "В", "text": "народовська"}, {"marker": "Г", "text": "старорусинська"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Політична організація емігрантів із Наддніпрянської України, створена у Львові на початку Першої світової війни, що проголосила метою своєї діяльності побудову самостійної соборної Української держави, — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "Головна українська рада."}, {"marker": "Б", "text": "Союз визволення України."}, {"marker": "В", "text": "Карпато-руський визвольний комітет."}, {"marker": "Г", "text": "Товариство українських поступовців."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Українська Центральна Рада створена в", "answers": [{"marker": "А", "text": "березні 1917 р."}, {"marker": "Б", "text": "червні 1917 р."}, {"marker": "В", "text": "серпні 1917 р."}, {"marker": "Г", "text": "листопаді 1917 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Укладення якого міжнародного договору викликало такий коментар сучасника:\n«Польща та більшовицька Росія поділились українськими землями, як колись в Андрусові в 1667 році…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Брестського, 1918 р."}, {"marker": "Б", "text": "Варшавського, 1920 р."}, {"marker": "В", "text": "Ризького, 1921 р."}, {"marker": "Г", "text": "Рапалльського, 1922 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Який захід більшовиків дав змогу голові Раднаркому РСФРР В. Леніну заявити:\n«Селянські повстання, які раніше, до 1921 року, були загальним явищем, майже цілковито зникли. Селянство задоволено своїм теперішнім становищем. …Це досягнуто впродовж одного року»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "заміна продрозкладки продовольчим податком"}, {"marker": "Б", "text": "ухвалення плану ГОЕЛРО з електрифікації країни"}, {"marker": "В", "text": "початок розподілу поміщицьких земель серед селян"}, {"marker": "Г", "text": "включення Української СРР до складу СРСР"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Із якою метою ухвалено Постанову ВУЦВК і РНК УСРР, уривок з якої процитовано:\n«…Щоб усунути нерівність культур, що створилися внаслідок вікового утиску, Робітничо-Селянський уряд, дотримуючись рівноправності мов усіх національностей, які є на території України, вживає низку практичних заходів, що мають забезпечити українській мові місце, відповідне числу та питомій вазі українського народу на території УСРР…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "формування нової спільноти — радянський народ"}, {"marker": "Б", "text": "ліквідації неписьменності дорослого населення"}, {"marker": "В", "text": "запровадження творчого методу — соціалістичний реалізм"}, {"marker": "Г", "text": "реалізації політики коренізації"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Перекачування коштів із села в місто» наприкінці 1920–1930-х рр. було одним із", "answers": [{"marker": "А", "text": "шляхів стримування зростання цін на сільгосппродукцію."}, {"marker": "Б", "text": "способів матеріального стимулювання селянства."}, {"marker": "В", "text": "джерел фінансування індустріалізації."}, {"marker": "Г", "text": "інструментів проведення грошової реформи."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У 1932 р. кількість членів КП(б)У становила понад 500 тис. осіб, а в 1938 р. — близько 260 тис. осіб. Що зумовило скорочення чисельності Компартії України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "зневіра в можливості побудови соціалізму"}, {"marker": "Б", "text": "здійснення масових репресій у республіці"}, {"marker": "В", "text": "наростання загрози Другої світової війни"}, {"marker": "Г", "text": "згортання політики «українізації»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Терміном «Голокост» світова історіографія позначає геноцид, здійснюваний нацистами в роки Другої світової війни, проти", "answers": [{"marker": "А", "text": "польського народу."}, {"marker": "Б", "text": "українського народу."}, {"marker": "В", "text": "російського народу."}, {"marker": "Г", "text": "єврейського народу."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Листівки такого змісту:\n«Переселення є наслідком дій УПА. Це важке, але необхідне рішення, яке забезпечить населенню спокійне життя в нових умовах, створених владою на інших територіях Речі Посполитої. Ті, хто не підкоряться наказу і залишаться в околицях, охоплених переселенською акцією, вважатимуться бандитами...»\n поширювалися", "answers": [{"marker": "А", "text": "урядом Української РСР."}, {"marker": "Б", "text": "адміністрацією рейхскомісаріату «Україна»."}, {"marker": "В", "text": "Українською головною визвольною радою."}, {"marker": "Г", "text": "урядом Польської Народної Республіки."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Укажіть прізвище лідера Радянського Союзу на момент ухвалення Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР».", "answers": [{"marker": "А", "text": "Й. Сталін"}, {"marker": "Б", "text": "М. Хрущов"}, {"marker": "В", "text": "Л. Брежнєв"}, {"marker": "Г", "text": "М. Горбачов"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Поява в середині 1970-х рр. концепції «розвиненого соціалізму» стала одним із проявів", "answers": [{"marker": "А", "text": "політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку."}, {"marker": "Б", "text": "утвердження принципів політичного плюралізму."}, {"marker": "В", "text": "активізації дисидентського правозахисного руху."}, {"marker": "Г", "text": "становлення багатопартійності в суспільстві."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що стало наслідком підписання СРСР угоди, уривок з якої процитовано:\n«...Держави-учасниці поважатимуть права людини та основні свободи, включаючи свободу думки, совісті, релігії та переконань, для всіх, незалежно від раси, статі, мови та релігії...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "завершення «хрущовської відлиги»"}, {"marker": "Б", "text": "зародження Народного руху України"}, {"marker": "В", "text": "створення Української Гельсінської групи"}, {"marker": "Г", "text": "початок «косигінської реформи»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Вибори до Верховної Ради УРСР, «...які вперше за рядянських часів були альтернативними (на 450 мандатів у Верховну Раду УРСР претендувало майже 3 тис. кандидатів)», відбулися в", "answers": [{"marker": "А", "text": "квітні 1985 р."}, {"marker": "Б", "text": "вересні 1989 р."}, {"marker": "В", "text": "березні 1990 р."}, {"marker": "Г", "text": "грудні 1991 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Який фактор відіграв вирішальну роль у проведенні в Україні позачергових президентських виборів 1994 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "оголошення імпічменту діючому президенту"}, {"marker": "Б", "text": "загострення політичної та економічної кризи"}, {"marker": "В", "text": "ухвалення нової Конституції незалежної України"}, {"marker": "Г", "text": "добровільна відставка глави держави"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Трипільська культура – це археологічна культура епохи", "answers": [{"marker": "А", "text": "палеоліту."}, {"marker": "Б", "text": "мезоліту."}, {"marker": "В", "text": "неоліту."}, {"marker": "Г", "text": "енеоліту."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Об’єднання князем Олегом земель Південної та Північної Русі під владою Рюриковичів і проголошення Києва «*матір’ю городов руських*» відбулося в", "answers": [{"marker": "А", "text": "860 р."}, {"marker": "Б", "text": "882 р."}, {"marker": "В", "text": "941 р."}, {"marker": "Г", "text": "945 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "За великого київського князя Ярослава Мудрого було запроваджено", "answers": [{"marker": "А", "text": "писаний збірник давньоруських законів."}, {"marker": "Б", "text": "християнство як державну релігію Київської Русі."}, {"marker": "В", "text": "систему збору данини з підлеглих племен – полюддя."}, {"marker": "Г", "text": "традицію скликання з’їздів (снемів) руських князів."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави відбулося в результаті", "answers": [{"marker": "А", "text": "боротьби Польщі й Угорщини за розширення своїх володінь."}, {"marker": "Б", "text": "міжусобної боротьби руських князів."}, {"marker": "В", "text": "виконання одного з рішень Любецького з’їзду князів."}, {"marker": "Г", "text": "об’єднання сил руських князів у боротьбі проти половців."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Облогу якого міста монголами описано в уривку з історичного джерела:\n\n\n«І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і [воєвода] Дмитро поранений був…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Переяслава"}, {"marker": "Б", "text": "Володимира"}, {"marker": "В", "text": "Чернігова"}, {"marker": "Г", "text": "Києва"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Юрій Дрогобич (Котермак) уславився", "answers": [{"marker": "А", "text": "започаткуванням жанру полемічної літера��ури."}, {"marker": "Б", "text": "організацією звитяжних воєнних походів козаків."}, {"marker": "В", "text": "науковою діяльністю в європейських університетах."}, {"marker": "Г", "text": "ініціюванням укладення Люблінської унії."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прикладом боротьби Великого князівства Литовського із Золотою Ордою за спадщину Київської Русі є битва", "answers": [{"marker": "А", "text": "на річці Сині Води."}, {"marker": "Б", "text": "під Дорогичином."}, {"marker": "В", "text": "на річці Калка."}, {"marker": "Г", "text": "під Ярославом."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яку подію описано в уривку з історичного джерела:\n\n\n«…стараннями преподобних отців Іпатія Потія та Кирила Терлецького, узгодивши умови, необхідні Церкві нашій, приступили до святого з’єднання з Римською Церквою»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "легалізацію вищої ієрархії православної церкви"}, {"marker": "Б", "text": "приєднання Київської митрополії до Московського патріархату"}, {"marker": "В", "text": " реформування православної церкви митрополитом П. Могилою"}, {"marker": "Г", "text": "утворення греко-католицької церкви"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Упродовж якого періоду відбувалися події, описані в уривку з історичного джерела:\n\n\n«...Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що їх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Острянина – зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять* тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!..»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1591–1593 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1594–1596 рр."}, {"marker": "В", "text": "1620–1621 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1637–1638 рр."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому році укладено договір, за яким турецький султан визнав зверхність московського царя над Лівобережною Україною та Запорозькою Січчю?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1654 р."}, {"marker": "Б", "text": "1656 р."}, {"marker": "В", "text": "1681 р."}, {"marker": "Г", "text": "1686 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Повстання гетьмана І. Мазепи було підтримано", "answers": [{"marker": "А", "text": "козацькими полками в складі російської армії на чолі з М. Гамалією."}, {"marker": "Б", "text": "козаками Лівобережної України на чолі з І. Скоропадським."}, {"marker": "В", "text": " козаками Правобережної України на чолі з С. Палієм."}, {"marker": "Г", "text": "запорозькими козаками на чолі з К. Гордієнком."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У результаті уніфікації адміністративного устрою Російської імперії на початку XIX ст. територію Слобідської та Лівобережної України було поділено на", "answers": [{"marker": "А", "text": "намісництва."}, {"marker": "Б", "text": "губернії."}, {"marker": "В", "text": "полки."}, {"marker": "Г", "text": "воєводства."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому регіоні України в складі Російської імперії наприкінці XVIII – першій треті ХІХ ст. сформувався осередок українського національного відродження?", "answers": [{"marker": "А", "text": "на Поділлі"}, {"marker": "Б", "text": "на Київщині"}, {"marker": "В", "text": "на Запоріжжі"}, {"marker": "Г", "text": "на Слобожанщині"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що стало наслідком події, описаної в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Кирило-мефодіївські братчики, повернені із заслання, зібралися в Петербурзі. Жваву діяльність виявив Куліш, який із Білозерським розпочинає видавати український місячник «Основа»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок українського національного відродження"}, {"marker": "Б", "text": "скасування деяких положень Валуєвського циркуляру"}, {"marker": "В", "text": "участь українських діячів у декабристському русі"}, {"marker": "Г", "text": "організаційне становлення громадівського руху"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Художній напрям (творчий метод) у літературі та мистецтві ХІХ ст., для якого було характерне послідовне дотримання принципу найбільш повного, життєво правдивого відображення світу, – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "реалізм."}, {"marker": "Б", "text": "класицизм."}, {"marker": "В", "text": "романтизм."}, {"marker": "Г", "text": "модернізм."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Створення у Львові товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка) є прикладом діяльності", "answers": [{"marker": "А", "text": "народовців."}, {"marker": "Б", "text": "радикалів."}, {"marker": "В", "text": "москвофілів."}, {"marker": "Г", "text": " хлопоманів."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "На початку ХХ ст. митрополитом Української греко-католицької церкви став", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Боберський."}, {"marker": "Б", "text": "А. Шептицький."}, {"marker": "В", "text": "К. Трильовський."}, {"marker": "Г", "text": "Є. Петрушевич."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У складі якої армії в роки Першої світової війни було сформовано підрозділ Українських січових стрільців?", "answers": [{"marker": "А", "text": "російської"}, {"marker": "Б", "text": "німецької"}, {"marker": "В", "text": "австро-угорської"}, {"marker": "Г", "text": "польської"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "До кого звертався С. Єфремов із «Листом без конверта» (19 лютого 1918 р.), уривок з якого процитовано:\n\n\n«Серед імен, власники яких нахвалялись обернути Київ в руїну… одне ім’я спиняє на собі увагу, від якого найбільшим жахом віє. Це ваше ім’я. …серце України в залізних лещатах задушила людина, яка носить прізвище… великого художника, що служив рідному краєві своїм майстерним пером… Я знав і любив вашого батька. Але я, не вагаючись, кажу: яке щастя, що він помер, як добре, що його очі не бачили й уші не чули, як син бомбардує красу землі нашої і кладе в домовину українську волю!»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Дмитра Антоновича"}, {"marker": "Б", "text": "Юрія Коцюбинського"}, {"marker": "В", "text": "Остапа Лисенка"}, {"marker": "Г", "text": "Тараса Франка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського в соціально-економічній сфері     передбачала", "answers": [{"marker": "А", "text": "націоналізацію великої промисловості і запровадження трудової повинності."}, {"marker": "Б", "text": "створення централізованої системи управління і корпорацій роботодавців."}, {"marker": "В", "text": "скасування восьмигодинного робочого дня й заборону страйків."}, {"marker": "Г", "text": " установле��ня державного контролю на виробництві і створення галузевих профспілок."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Який уряд звертався до президента США В. Вільсона з такою відозвою:\n\n\n«Утворивши державу… у Львові, ми визначили границю цієї держави… стараючись оминути захоплення навіть найменшого клаптика землі, який не був заселений в більшості українцями,.. дотримуючись справедливих принципів ваших, Пане Президенте»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Рада Народних Міністрів УНР"}, {"marker": "Б", "text": "Рада Міністрів Української Держави"}, {"marker": "В", "text": "Директорія УНР"}, {"marker": "Г", "text": "Державний Секретаріат ЗУНР"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "В умовах нової економічної політики, за словами В. Леніна, «…можливість переходу селянства до соціалізму більш простим, легким і доступним для селянина шляхом» відкривала", "answers": [{"marker": "А", "text": "кооперація."}, {"marker": "Б", "text": "монополізація."}, {"marker": "В", "text": "націоналізація."}, {"marker": "Г", "text": "концентрація."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Стахановський рух започатковано в роки", "answers": [{"marker": "А", "text": "«воєнного комунізму»."}, {"marker": "Б", "text": "нової економічної політики."}, {"marker": "В", "text": "індустріалізації."}, {"marker": "Г", "text": "радянізації західних областей України."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Закон про п’ять колосків» був складовою політики", "answers": [{"marker": "А", "text": "масових репресій проти селянства."}, {"marker": "Б", "text": "ведення госпрозрахунку між державою та колгоспами."}, {"marker": "В", "text": "перерозподілу земель заможних господарств на користь бідняцьких."}, {"marker": "Г", "text": "освоєння цілинних та перелогових земель."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Коли було створено українську партійно-політичну організацію, програмові засади якої процитовано:\n\n\n«У часи визвольної боротьби лише національна диктатура, витворена в ході національної революції, може забезпечити внутрішню силу Української Нації та найбільшу її відпорність назовні»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1929 р."}, {"marker": "Б", "text": "1933 р."}, {"marker": "В", "text": "1939 р."}, {"marker": "Г", "text": "1941 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка подія відбулась на початку Великої Вітчизняної війни?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Битва за Дніпро»"}, {"marker": "Б", "text": "Корсунь-Шевченківська операція"}, {"marker": "В", "text": "танкова битва в районі міст Ровно–Луцьк–Дубно–Броди"}, {"marker": "Г", "text": "Карпатсько-Ужгородська операція"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Який термін використовується в історичній літературі для означення добровільної співпраці в роки Другої світової війни окремих осіб, груп чи прошарків населення окупованих територій з окупаційною владою?", "answers": [{"marker": "А", "text": "колабораціонізм"}, {"marker": "Б", "text": "конструктивізм"}, {"marker": "В", "text": "космополітизм"}, {"marker": "Г", "text": "консерватизм"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому уривку з історичного джерела ілюструється прояв «лисенківщини»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Коли ми показуємо визначного діяча минулого, святкуємо ювілеї, пов’язані з його іменем, завжди необхідно наголошуват�� на зв’язку минулого з дійсністю, вказувати на роль партії і тов. Сталіна...»"}, {"marker": "Б", "text": "«Редакція «Вітчизни» не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед – перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання сталінської п’ятирічки…»"}, {"marker": "В", "text": "«На Україні завдання наукової розробки історії українського народу покладено на Інститут історії України Академії наук УРСР. Проте... Інститут не розробив і не видав науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України...»"}, {"marker": "Г", "text": "«Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що «пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі...»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому році створено одну з перших дисидентських організацій – Українську робітничо-селянську спілку?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1954 р."}, {"marker": "Б", "text": "1956 р."}, {"marker": "В", "text": "1959 р."}, {"marker": "Г", "text": "1965 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Який твір О. Гончара викликав негативну реакцію партійно-радянського керівництва УРСР?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Тронка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Прапороносці»"}, {"marker": "В", "text": "«Собор»"}, {"marker": "Г", "text": "«За мить щастя»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що зумовило перехід партійно-радянського керівництва СРСР до політики «перебудови»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розпад світової соціалістичної системи"}, {"marker": "Б", "text": "уповільнення темпів економічного зростання"}, {"marker": "В", "text": " вимоги міжнародних фінансових організацій"}, {"marker": "Г", "text": "масові виступи населення проти влади"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що є свідченням співпраці незалежної України з Організацією Об’єднаних Націй?", "answers": [{"marker": "А", "text": "участь українських підрозділів у миротворчих операціях"}, {"marker": "Б", "text": "приєднання до програми «Партнерство заради миру»"}, {"marker": "В", "text": "проголошення без’ядерного статусу держави"}, {"marker": "Г", "text": "розміщення на своїй території іноземних військових баз"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що стало одним із наслідків винайдення первісною людиною лука та стріли?", "answers": [{"marker": "А", "text": "перехід людини до осілого способу життя"}, {"marker": "Б", "text": "криза та занепад рибальства й збиральництва"}, {"marker": "В", "text": "суттєве зростання продуктивності праці мисливців"}, {"marker": "Г", "text": "утвердження відтворюючих форм господарювання"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Із діяльністю якого давньоруського правителя пов’язано встановлення норм данини («устави», «уроки») та створення осередків князівської влади на місцях («погости», «становища»)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Аскольда"}, {"marker": "Б", "text": "Олега"}, {"marker": "В", "text": "Ігоря"}, {"marker": "Г", "text": "Ольги"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка пам’ятка давньоруської літератури містить такі настанови:\n\n«... Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті... не давайте сильним погубити людину... гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А се вам основа всього: страх божий майте вище над усе...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Слово о полку Ігоревім»"}, {"marker": "Б", "text": "«Руська правда» Ярослава Мудрого"}, {"marker": "В", "text": "«Повчання дітям» Володимира Мономаха"}, {"marker": "Г", "text": "«Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У боротьбі з якою державою Папа Римський Інокентій IV обіцяв надати допомогу князеві Данилу Галицькому?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тевтонським орденом"}, {"marker": "Б", "text": "Золотою Ордою"}, {"marker": "В", "text": "Великим князівством Литовським"}, {"marker": "Г", "text": "Польським королівством"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю залежного селянина власним реманентом у господарстві землевласника, називається", "answers": [{"marker": "А", "text": "вотчина."}, {"marker": "Б", "text": "панщина."}, {"marker": "В", "text": "фільварок."}, {"marker": "Г", "text": "оброк."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яку подію історик М. Грушевський охарактеризував наступним чином:\n\n«Прославлений пізніше як акт любові, братерства, пожертвування у дійсності цей сейм був ланцюгом насильства над чужими переконаннями, чужими правами, довершений тиском державної влади й тяжких політичних обставин...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "укладення Кревської унії"}, {"marker": "Б", "text": "утворення Речі Посполитої"}, {"marker": "В", "text": "заснування греко-католицької церкви"}, {"marker": "Г", "text": "ліквідацію Київського удільного князівства"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n«Після раптового вторгнення запорожців у табір Османа турками оволоділа паніка: сам Осман, який ще недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого за нього, тепер на власні очі побачив усю хиткість свого становища...»\n\nВ уривку йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "одну з подій Хотинської війни."}, {"marker": "Б", "text": "захоплення запорозькими козаками фортеці Кафа."}, {"marker": "В", "text": "вторгнення в Молдавію козаків С. Наливайка."}, {"marker": "Г", "text": "захоплення запорозькими козаками фортеці Кодак."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Ліквідація магнатського землеволодіння, панщини, масове покозачення селянства, формування нової еліти суспільства на основі козацької старшини відбулися в результаті", "answers": [{"marker": "А", "text": "козацьких воєн кінця XVI ст."}, {"marker": "Б", "text": "морських походів козаків початку XVII ст."}, {"marker": "В", "text": "козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст."}, {"marker": "Г", "text": "національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка держава таємно підтримувала полтавського полковника М. Пушкаря та кошового отамана Я. Барабаша в їхньому повстанні проти гетьмана І. Виговського?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Московське царст��о"}, {"marker": "Б", "text": "Річ Посполита"}, {"marker": "В", "text": "Кримське ханство"}, {"marker": "Г", "text": "Шведське королівство"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Період Руїни характеризувався", "answers": [{"marker": "А", "text": "всеохоплюючою кризою та занепадом Речі Посполитої, викликаних визвольною війною українського народу під проводом Б. Хмельницького."}, {"marker": "Б", "text": "форсованим наступом російського уряду на автономні права Гетьманщини внаслідок переходу гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля."}, {"marker": "В", "text": "внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи сусідніх держав."}, {"marker": "Г", "text": "остаточною ліквідацією інституту гетьманства, решток української автономії та повною інтеграцією українських земель у Російську імперію."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У 1768 р. Коліївщиною були охоплені райони", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лівобережної України."}, {"marker": "Б", "text": "Правобережної України."}, {"marker": "В", "text": "Слобідської України."}, {"marker": "Г", "text": "Південної України."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Позицію якого діяча українського національного відродження відображено у висловлюванні:\n\n«Повинність і обов’язок вселяють всякому любов до Батьківщини. Я також син Росії і хочу воювати проти французів і бути співучасником Полтавського козацького полку...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Т. Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "М. Костомарова"}, {"marker": "Г", "text": "П. Куліша"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому році на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина) було остаточно скасовано панщину?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1805 р."}, {"marker": "Б", "text": "1816 р."}, {"marker": "В", "text": "1837 р."}, {"marker": "Г", "text": "1848 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яке розпорядження царського уряду викликало такий коментар сучасника:\n\n«Усі чесні люди кожної цивілізованої нації вважають справу російського уряду відняти в 24 мільйонів українців їхню мову, заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів, найдурнішим документом, який можна було прийняти у сфері духовного життя...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маніфест...» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 р."}, {"marker": "Б", "text": "Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 18 липня 1863 р."}, {"marker": "В", "text": "Емський указ імператора Олександра II від 18 травня 1876 р."}, {"marker": "Г", "text": "«Маніфест...» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Укажіть причини аграрного перенаселення Наддніпрянської України наприкінці XIX ст.", "answers": [{"marker": "А", "text": "демографічний вибух і збереження великого землеволодіння"}, {"marker": "Б", "text": "соціальне розшарування селянства та зростання чисельності робітників"}, {"marker": "В", "text": "скасування панщини та міграція селянства із західноукраїнських земель"}, {"marker": "Г", "text": "поразка першої Російської революції та проведення Столипінської реформи"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У Наддніпрянській Україні на початку XX ст. іноземні інвестиції спрямовувалися переважно в", "answers": [{"marker": "А", "text": "харчову промисловість."}, {"marker": "Б", "text": "сільське господарство."}, {"marker": "В", "text": "легку промисловість."}, {"marker": "Г", "text": "важку промисловість."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Боротьба західноукраїнських політичних партій на початку XX ст. за реформування виборчої системи Австро-Угорщини призвела до", "answers": [{"marker": "А", "text": "скасування виборчих прав українського населення Галичини."}, {"marker": "Б", "text": "виділення місць для депутатів від Галичини у Віденському парламенті."}, {"marker": "В", "text": "запровадження загального виборчого права для чоловіків."}, {"marker": "Г", "text": "ліквідації Галицького сейму як представницького органу влади."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» — це адміністративно-територіальна одиниця, створена", "answers": [{"marker": "А", "text": "владою Австро-Угорщини на початку Першої світової війни на вимогу Головної української ради та Союзу визволення України."}, {"marker": "Б", "text": "урядом Російської імперії для управління окупованими російською армією під час Першої світової війни землями Австро-Угорщини."}, {"marker": "В", "text": "командуванням Німеччини та Австро-Угорщини, оборона якої в роки Першої світової війни покладалася на Українських січових стрільців."}, {"marker": "Г", "text": "урядом Німеччини на українських землях Австро-Угорської та Російської імперій після завершення Першої світової війни."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яке гасло українського національно-визвольного руху відповідає змісту Першого Універсалу Української Центральної Ради?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Уся влада Радам!»"}, {"marker": "Б", "text": "«Автономію Україні!»"}, {"marker": "В", "text": "«Геть Тимчасовий уряд!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хай живе незалежна Україна!»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Наслідком укладення Брест-Литовського мирного договору для України було відновлення", "answers": [{"marker": "А", "text": "влади більшовиків та їхніх союзників."}, {"marker": "Б", "text": "федеративних зв’язків України з Росією."}, {"marker": "В", "text": "союзницьких відносин з країнами Антанти."}, {"marker": "Г", "text": "влади Української Центральної Ради."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У 1925 р. в Українській СРР нараховувалося 79,1% шкіл з українською мовою викладання. У 1930 р. цей відсоток зріс до 85%. Що обумовило це зростання?", "answers": [{"marker": "А", "text": "утворення Всеукраїнської академії наук"}, {"marker": "Б", "text": "здійснення владою політики «коренізації»"}, {"marker": "В", "text": "входження республіки до складу СРСР"}, {"marker": "Г", "text": "відновлення діяльності університетів"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що стало наслідком форсованої індустріалізації, здійснюваної в Україні наприкінці 1920 — у 1930-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "комплексний розвиток народного господарства"}, {"marker": "Б", "text": "високі темпи розвитку важкої промисловості"}, {"marker": "В", "text": "інтенсивний розвиток легкої промисловості"}, {"marker": "Г", "text": "децентралізація управління промисловістю"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому уривку з історичних джерел відображено особливості життя українського суспільства в 1930-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Прикметним явищем була поява кредитних спілок, які надавали селянським господарствам не тільки позики «живими» грошима, а й пропонували в кредит широкий спектр товарів виробничого призначення...»"}, {"marker": "Б", "text": "«Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в степових і лісостепових зонах України...»"}, {"marker": "В", "text": "«Загальні збори бідноти... виносили постанови про відібрання у куркулів усіх засобів виробництва. Намічали день розкуркулення й розподіляли актив бідняків в господарства куркулів. У зазначений термін актив приходив до куркуля та описував усе його майно...»"}, {"marker": "Г", "text": "«...Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи повинні орієнтовно становити 9—10 млн га і рівнятися приблизно половині всієї площі зернових...»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Незалежність Карпатської України проголошено", "answers": [{"marker": "А", "text": "15 березня 1939 р."}, {"marker": "Б", "text": "23 серпня 1939 р."}, {"marker": "В", "text": "17 вересня 1939 р."}, {"marker": "Г", "text": "26 жовтня 1939 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про кого з діячів йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n«Один із організаторів партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни. У 1941-1944 рр. — командир Путивльського партизанського загону, згодом — з’єднання партизанських загонів Сумської області, яке впродовж 1942-1943 рр. здійснило рейди з Брянських лісів на Правобережну та Західну Україну. У 1944 р. з’єднання перейменовано в 1-шу Українську партизанську дивізію, названу на його честь»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "О. Федорова"}, {"marker": "Б", "text": "Т. Строкача"}, {"marker": "В", "text": "О. Сабурова"}, {"marker": "Г", "text": "С. Ковпака"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було одним із наслідків депортації в 1944 р. кримських татар із території Криму?", "answers": [{"marker": "А", "text": "надання Кримській області автономії у складі Української РСР"}, {"marker": "Б", "text": "розформування кримськотатарських частин Червоної армії"}, {"marker": "В", "text": "утворення Татарського автономного округу в Узбецькій РСР"}, {"marker": "Г", "text": "кардинальна зміна національного складу регіону"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "9 травня 1945 р. — це день", "answers": [{"marker": "А", "text": "визволення всієї території УРСР від нацистських загарбників."}, {"marker": "Б", "text": "перемоги народів СРСР у Великій Вітчизняній війні."}, {"marker": "В", "text": "входження Закарпатської України до складу УРСР."}, {"marker": "Г", "text": "вступу УРСР до Організації Об’єднаних Націй."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Ухвалення рішення: «Швидкими темпами переселити українців і змішані сім’ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію), не створюючи компактні групи, та не ближче ніж 100 км від кордону...» започаткувало реалізацію", "answers": [{"marker": "А", "text": "акції «пацифікації»."}, {"marker": "Б", "text": "політики «радянізації»."}, {"marker": "В", "text": "операції «Вісла»."}, {"marker": "Г", "text": "плану «Ост»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Розвиток якої галузі промисловості Української РСР у 1950—1980-х рр. пов’язаний з іменем конструктора О. К. Антонова?", "answers": [{"marker": "А", "text": "автомобілебудівної"}, {"marker": "Б", "text": "верстатобудівної"}, {"marker": "В", "text": "суднобудівної"}, {"marker": "Г", "text": "авіабудівної"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Укажіть одну з ознак дисидентського руху в Україні в другій половині 1960 — першій половині 1980-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "мирний, ненасильницький характер боротьби"}, {"marker": "Б", "text": "поширення руху лише в західних областях України"}, {"marker": "В", "text": "координація масових антиурядових акцій з московськими групами"}, {"marker": "Г", "text": "домінування релігійної течії, її підтримка православною церквою"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n«У зараженому радіацією Чорнобилі влаштовували «показушні» весілля, фальшиві гулянки, паради. У дні всенародної жалоби було влаштовано першотравневу демонстрацію на Хрещатику в Києві, де оголені діти, нічого не підозрюючи, танцювали перед трибунами, потішаючи тих, котрі знали — зобов’язані були знати! — весь трагізм ситуації, що склалася...»\n\nЗазначені вище заходи проводилися партійно-радянським керівництвом з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "продемонструвати світові єдність Комуністичної партії України та народу в умовах надзвичайної ситуації."}, {"marker": "Б", "text": "засвідчити непохитність радянської традиції святкування Міжнародного дня солідарності трудящих за будь-яких обставин."}, {"marker": "В", "text": "приховати факт вибуху ядерного реактора та реальні масштаби й наслідки техногенної катастрофи."}, {"marker": "Г", "text": "переконати радянське суспільство в безпечності використання атомної енергії в мирних цілях."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила", "answers": [{"marker": "А", "text": "Закон «Про економічну самостійність Української РСР»."}, {"marker": "Б", "text": "Акт проголошення незалежності України."}, {"marker": "В", "text": "Декларацію про державний суверенітет України."}, {"marker": "Г", "text": "Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "черговий"}, {"marker": "Б", "text": "псевдонім"}, {"marker": "В", "text": "ознака"}, {"marker": "Г", "text": "осока"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Букву **і** треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "невідомий інду..зм, переможний ф..ніш"}, {"marker": "Б", "text": "великий еліпсо..д, беззаперечний тр..умф"}, {"marker": "В", "text": "надміцний т..тан, радіоактивний цез..й"}, {"marker": "Г", "text": "неповторна грац..я, визнаний пр..оритет"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Чергування приголосних НЕ відбуватиметься в прикметник��, утвореному за допомогою суфікса *-ськ-* від слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "викладач"}, {"marker": "Б", "text": "козак"}, {"marker": "В", "text": "товариш"}, {"marker": "Г", "text": "депутат"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У фразеологізмах «у вогонь і …», «і кінці в …», «як у … дивитися» замість пропусків має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "полум’я"}, {"marker": "Б", "text": "прірву"}, {"marker": "В", "text": "воду"}, {"marker": "Г", "text": "безодню"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму слова у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "познімали пальта"}, {"marker": "Б", "text": "у чистім полі"}, {"marker": "В", "text": "найбільш новіший"}, {"marker": "Г", "text": "стежачи за дітьми"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Неправильно побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Завжди будуть питання, на які людство, вочевидь, відповіді не знайде ніколи."}, {"marker": "Б", "text": "Першим розповів європейцям про Єгипет мандрівник та історик Геродот."}, {"marker": "В", "text": "За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко робив замальовки пам’яток."}, {"marker": "Г", "text": "Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Прилинули не/зліченні теплі молдавські ***вітри***, насунуло з півдня велике жовте одноманіття. (2) Наставали дедалі кращі й леткі наче мильні бульбашки дні, і ***кожний*** видавався так до краю шляхетним, що всяка ***хвиля*** тривання була чудом надмірним і ще не/звіданим. (3) У тиші глибоких і гарних днів змінювалась не/помітно тканина листків. (4) Аж певного дня дерева постали в солом’яному вогні цілком здематеріалізованого листя, у красі легкій, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси, котрі мусять лишень схитнутись і затріпотіти, щоб струсити те злиняле та не/потрібне ***пір’я**.*\n\n\nСтиль тексту –", "answers": [{"marker": "А", "text": "розмовний"}, {"marker": "Б", "text": "науковий"}, {"marker": "В", "text": "публіцистичний"}, {"marker": "Г", "text": "художній"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Прилинули не/зліченні теплі молдавські ***вітри***, насунуло з півдня велике жовте одноманіття. (2) Наставали дедалі кращі й леткі наче мильні бульбашки дні, і ***кожний*** видавався так до краю шляхетним, що всяка ***хвиля*** тривання була чудом надмірним і ще не/звіданим. (3) У тиші глибоких і гарних днів змінювалась не/помітно тканина листків. (4) Аж певного дня дерева постали в солом’яному вогні цілком здематеріалізованого листя, у красі легкій, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси, котрі мусять лишень схитнутись і затріпотіти, щоб струсити те злиняле та не/потрібне ***пір’я**.*\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/зліченні"}, {"marker": "Б", "text": "не/звіданим"}, {"marker": "В", "text": "не/помітно"}, {"marker": "Г", "text": "не/потрібне"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Прилинули не/зліченні теплі молдавські ***вітри***, насунуло з півдня велике жовте одноманіття. (2) Наставали де��алі кращі й леткі наче мильні бульбашки дні, і ***кожний*** видавався так до краю шляхетним, що всяка ***хвиля*** тривання була чудом надмірним і ще не/звіданим. (3) У тиші глибоких і гарних днів змінювалась не/помітно тканина листків. (4) Аж певного дня дерева постали в солом’яному вогні цілком здематеріалізованого листя, у красі легкій, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси, котрі мусять лишень схитнутись і затріпотіти, щоб струсити те злиняле та не/потрібне ***пір’я**.*\n\n\nРоль підмета виконують слова, виділені в усіх рядках, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "молдавські *вітри*"}, {"marker": "Б", "text": "*кожний* видавався"}, {"marker": "В", "text": "*хвиля* тривання"}, {"marker": "Г", "text": "не/потрібне *пір’я*"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Прилинули не/зліченні теплі молдавські ***вітри***, насунуло з півдня велике жовте одноманіття. (2) Наставали дедалі кращі й леткі наче мильні бульбашки дні, і ***кожний*** видавався так до краю шляхетним, що всяка ***хвиля*** тривання була чудом надмірним і ще не/звіданим. (3) У тиші глибоких і гарних днів змінювалась не/помітно тканина листків. (4) Аж певного дня дерева постали в солом’яному вогні цілком здематеріалізованого листя, у красі легкій, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси, котрі мусять лишень схитнутись і затріпотіти, щоб струсити те злиняле та не/потрібне ***пір’я**.*\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "прислів’я, мавпячий, Київщина"}, {"marker": "Б", "text": "сьогодні, балтієць, дзижчати"}, {"marker": "В", "text": "тюбетейка, віджити, щипати"}, {"marker": "Г", "text": "водяний, м’якенький, щиглик"}, {"marker": "Д", "text": "тріщить, сум’яття, дев’ять"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "знаний у столиці"}, {"marker": "Б", "text": "бувший у користуванні"}, {"marker": "В", "text": "охочий відвідати виставку"}, {"marker": "Г", "text": "необхідне для кожного"}, {"marker": "Д", "text": "прикрі помилки"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "РАЗОМ треба писати всі складні іменники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "екс/чемпіон, зірви/голова, напів/провідник"}, {"marker": "Б", "text": "орг/відділ, учитель/словесник, живо/пис"}, {"marker": "В", "text": "праце/люб, метео/служба, сімдесяти/річчя"}, {"marker": "Г", "text": "проф/спілка, відео/телефон, 40/метрівка"}, {"marker": "Д", "text": "авто/стоп, багато/тиражка, віце/прем’єр"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент тексту.**\n\nУперше ступаючи на стародавню бруківку (1)*В/вічного* міста навесні 1837 року, Гоголь стає обожнювачем (2)*Р/рима*, його чудовим знавцем. Працюючи над (3)«*М/мертвими* душами», він часто полишає перо на своєму вузенькому пюпітрі й відвідує пам’ятки минувшини, розкішні (4)*Р/римські* палаци, а до улюбленого друга й порадника (5)*К/колізею* йде з моль��ертом і фарбами.\n\n З малої букви треба писати слово після цифри", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру *с* на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "..терти, ..чепитися, ..кинути"}, {"marker": "Б", "text": "..творити, ..класти, ..хибити"}, {"marker": "В", "text": "..казати, ..цідити, ..хитрувати"}, {"marker": "Г", "text": "..пекти, ..шити, ..формувати"}, {"marker": "Д", "text": "..клеїти, ..простити, ..цілити"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Подвоєння приголосних відбувається у формі Ор. в. однини всіх слів рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "верф, паралель, подорож, мазь"}, {"marker": "Б", "text": "пам’ять, сіль, велич, лазур"}, {"marker": "В", "text": "вуаль, буденність, суміш, папороть"}, {"marker": "Г", "text": "кров, заметіль, емаль, світлотінь"}, {"marker": "Д", "text": "магістраль, ціль, мігрень, пастель"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно поєднано іменник з числівником у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "обидва хлопця"}, {"marker": "Б", "text": "чотири поверха"}, {"marker": "В", "text": "три десятих метри"}, {"marker": "Г", "text": "два випускники"}, {"marker": "Д", "text": "сто два клена"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "обрати нелегкий шлях"}, {"marker": "Б", "text": "запобігати руйнування"}, {"marker": "В", "text": "захворіти на бронхіт"}, {"marker": "Г", "text": "ігнорувати зауваження"}, {"marker": "Д", "text": "відправити листа"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту."}, {"marker": "Б", "text": "На годиннику була шоста, коли ми проходили повз вежу."}, {"marker": "В", "text": "Проходячи повз вежу, ми почули бій годинника."}, {"marker": "Г", "text": "Годинник пробив шосту, а ми тільки проходили повз вежу."}, {"marker": "Д", "text": "Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Як/би* дівчата не любили гомоніти, а мовчать."}, {"marker": "Б", "text": "*Як/би* не було важко, іди до своєї мети."}, {"marker": "В", "text": "*Як/би* знав я чари, що спиняють хмари."}, {"marker": "Г", "text": "*Як/би* там не було, ми мали це перевірити."}, {"marker": "Д", "text": "*Як/би* хотілося мені щастя знайти у світі."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Розділові знаки для передачі чужої мови правильно вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос."}, {"marker": "Б", "text": "«Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка»."}, {"marker": "В", "text": "«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням»."}, {"marker": "Г", "text": "«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра."}, {"marker": "Д", "text": "Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Усі розділові знаки правильно вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани, й де хмари часто сіють дощі."}, {"marker": "Б", "text": "Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?"}, {"marker": "В", "text": "Дерева у цвіту такі казково білі й легкі вночі, зараз обважніли, посірішали й ніби танули, розтікалися сірим туманом по низині."}, {"marker": "Г", "text": "Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним."}, {"marker": "Д", "text": "Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Складнопідрядним з підрядним причини є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Коли ідеш ранковим полем, то грають бризки від роси."}, {"marker": "Б", "text": "Ніч була довга, думалося, що ніколи вже сонце не зійде."}, {"marker": "В", "text": "Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї вірний син."}, {"marker": "Г", "text": "День такий, що жалітися грішно на невдачі, нестачі, біду."}, {"marker": "Д", "text": "Здалося, що якийсь чарівник, як у казці, позолотив дерева."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Філософський інструмент Данила Демуцького**\n\n\n**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-\n\nдів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-\n\nсофськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-\n\nлицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився\n\nкінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-\n\nставників якої був Данило Демуцький.\n\n\n**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не\n\nтільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-\n\nні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,\n\nшляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-\n\nський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-\n\nницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.\n\n\n**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-\n\nними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,\n\nз’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без\n\nмашиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію\n\nу світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-\n\nському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра\n\nКуросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.\n\n\n**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-\n\nніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля\n\nоператора залишаються в тіні. Однак у фі��ьмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-\n\nликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка\n\nу відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям\n\nне тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-\n\nри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби\n\nпроходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-\n\nвовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-\n\nнематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський\n\nфільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-\n\nчимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.\n\n\n**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-\n\nнув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати\n\nфільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-\n\nстерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-\n\nном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки\n\nнайкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера\n\nй оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,\n\nа Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.\n\n\n**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-\n\nним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім\n\nтюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування\n\nпокарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-\n\nвили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького\n\nкіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором\n\nі в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-\n\nнажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця\n\nстрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.\n\n\n**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський\n\n«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,\n\nі військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-\n\nбота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-\n\nня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна\n\nвважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.\n\n\n**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954\n\nроку. Він не побачив подальших ��летів українського авангардного кінематографа\n\nвід Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-\n\nжанова він був операторським Богом.\n\n\n**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.\n\nНам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою\n\nв Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його\n\nв українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.\n\n\n*За В. Скуратівським, 640 слів*\n\n\nФілософськими інструментами названо в тексті всі перераховані далі предмети, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "мікроскопа"}, {"marker": "Б", "text": "фотоапарата"}, {"marker": "В", "text": "кінокамери"}, {"marker": "Г", "text": "компаса"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Філософський інструмент Данила Демуцького**\n\n\n**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-\n\nдів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-\n\nсофськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-\n\nлицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився\n\nкінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-\n\nставників якої був Данило Демуцький.\n\n\n**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не\n\nтільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-\n\nні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,\n\nшляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-\n\nський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-\n\nницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.\n\n\n**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-\n\nними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,\n\nз’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без\n\nмашиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію\n\nу світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-\n\nському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра\n\nКуросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.\n\n\n**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-\n\nніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля\n\nоператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-\n\nликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка\n\nу відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям\n\nне тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-\n\nри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби\n\nпроходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-\n\nвовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-\n\nнематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський\n\nфільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-\n\nчимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.\n\n\n**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-\n\nнув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати\n\nфільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-\n\nстерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-\n\nном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки\n\nнайкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера\n\nй оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,\n\nа Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.\n\n\n**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-\n\nним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім\n\nтюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування\n\nпокарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-\n\nвили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького\n\nкіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором\n\nі в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-\n\nнажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця\n\nстрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.\n\n\n**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський\n\n«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,\n\nі військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-\n\nбота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-\n\nня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна\n\nвважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.\n\n\n**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954\n\nроку. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа\n\nвід Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-\n\nжанова він був операторським Богом.\n\n\n**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.\n\nНам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою\n\nв Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його\n\nв українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.\n\n\n*За В. Скуратівським, 640 слів*\n\n\nУ тексті немає мікротеми, названої в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "культурницька діяльність Порфирія Демуцького"}, {"marker": "Б", "text": "революційні події в об’єктиві Данила Демуцького"}, {"marker": "В", "text": "нагороди Данила Демуцького за операторську роботу"}, {"marker": "Г", "text": "шевченківська тема у творчості Данила Демуцького"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Філософський інструмент Данила Демуцького**\n\n\n**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-\n\nдів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-\n\nсофськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-\n\nлицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився\n\nкінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-\n\nставників якої був Данило Демуцький.\n\n\n**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не\n\nтільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-\n\nні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,\n\nшляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-\n\nський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-\n\nницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.\n\n\n**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-\n\nними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,\n\nз’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без\n\nмашиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію\n\nу світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-\n\nському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра\n\nКуросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.\n\n\n**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-\n\nніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля\n\nоператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-\n\nликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка\n\nу відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям\n\nне тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософськог�� інструмента – каме-\n\nри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби\n\nпроходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-\n\nвовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-\n\nнематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський\n\nфільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-\n\nчимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.\n\n\n**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-\n\nнув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати\n\nфільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-\n\nстерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-\n\nном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки\n\nнайкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера\n\nй оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,\n\nа Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.\n\n\n**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-\n\nним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім\n\nтюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування\n\nпокарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-\n\nвили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького\n\nкіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором\n\nі в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-\n\nнажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця\n\nстрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.\n\n\n**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський\n\n«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,\n\nі військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-\n\nбота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-\n\nня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна\n\nвважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.\n\n\n**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954\n\nроку. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа\n\nвід Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-\n\nжанова він був операторським Богом.\n\n\n**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.\n\nНам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою\n\nв Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його\n\nв українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.\n\n\n*За В. Скуратівським, 640 слів*\n\n\nАнтитезі «високе мистецтво / радянський пафос» відповідає в тексті протиставлення фільмів", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Арсенал» — «Вася-реформатор»"}, {"marker": "Б", "text": "«Пригоди Насреддіна» — «Ягідка кохання»"}, {"marker": "В", "text": "«Земля» — «Подвиг розвідника»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тарас Шевченко» — «Іван»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Філософський інструмент Данила Демуцького**\n\n\n**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-\n\nдів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-\n\nсофськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-\n\nлицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився\n\nкінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-\n\nставників якої був Данило Демуцький.\n\n\n**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не\n\nтільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-\n\nні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,\n\nшляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-\n\nський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-\n\nницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.\n\n\n**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-\n\nними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,\n\n\n\n**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-\n\nніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля\n\nоператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-\n\nликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка\n\nу відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям\n\nне тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-\n\nри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби\n\nпроходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-\n\nвовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-\n\nнематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський\n\nфільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-\n\nчимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» ��овженка.\n\n\n**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-\n\nнув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати\n\nфільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-\n\nстерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-\n\nном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки\n\nнайкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера\n\nй оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,\n\nа Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.\n\n\n**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-\n\nним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім\n\nтюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування\n\nпокарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-\n\nвили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького\n\nкіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором\n\nі в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-\n\nнажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця\n\nстрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.\n\n\n**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський\n\n«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,\n\nі військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-\n\nбота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-\n\nня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна\n\nвважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.\n\n\n**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954\n\nроку. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа\n\nвід Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-\n\nжанова він був операторським Богом.\n\n\n**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.\n\nНам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою\n\nв Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його\n\nв українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.\n\n\n*За В. Скуратівським, 640 слів*\n\n\nАвтор звертає увагу на художні особливості фільму «Пригоди Насреддіна» (рядки 40–48), щоб", "answers": [{"marker": "А", "text": "продемонструвати «наднаціональність» хисту оператора, прагнення Демуцького відійти від власне української тематики"}, {"marker": "Б", "text": "наголосити на універсал��ності операторського таланту, завдяки чому Демуцькому вдалося проявити себе й у східному стилі"}, {"marker": "В", "text": "відзначити інтернаціоналізм радянських кінематографістів, що дало можливість Демуцькому долучитися до узбецького кіно"}, {"marker": "Г", "text": "показати, що Демуцький мав фільмувати картини, ідейно-тематичне спрямування яких не відповідало його вподобанням"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Філософський інструмент Данила Демуцького**\n\n\n**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-\n\nдів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-\n\nсофськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-\n\nлицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився\n\nкінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-\n\nставників якої був Данило Демуцький.\n\n\n**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не\n\nтільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-\n\nні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,\n\nшляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-\n\nський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-\n\nницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.\n\n\n**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-\n\nними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,\n\nз’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без\n\nмашиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію\n\nу світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-\n\nському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра\n\nКуросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.\n\n\n**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-\n\nніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля\n\nоператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-\n\nликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка\n\nу відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям\n\nне тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-\n\nри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби\n\nпроходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-\n\nвовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-\n\nнематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський\n\nфільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-\n\nчимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.\n\n\n**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-\n\nнув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати\n\nфільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-\n\nстерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-\n\nном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки\n\nнайкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера\n\nй оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,\n\nа Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.\n\n\n**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-\n\nним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім\n\nтюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування\n\nпокарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-\n\nвили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького\n\nкіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором\n\nі в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-\n\nнажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця\n\nстрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.\n\n\n**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський\n\n«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,\n\nі військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-\n\nбота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-\n\nня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна\n\nвважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.\n\n\n**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954\n\nроку. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа\n\nвід Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-\n\nжанова він був операторським Богом.\n\n\n**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.\n\nНам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою\n\nв Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його\n\nв українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.\n\n\n*За В. Скуратівським, 640 слів*\n\n\nЗмістові тексту НЕ відповід��є твердження", "answers": [{"marker": "А", "text": "Данило Демуцький був палким прибічником індустріальних і соціальних перетворень радянського часу"}, {"marker": "Б", "text": "роботам Данила Демуцького властиве поєднання витонченої операторської техніки й поетичного чуття"}, {"marker": "В", "text": "фільми, відзняті Данилом Демуцьким, були високо оцінені майстрами світового кінематографа"}, {"marker": "Г", "text": "життєвий шлях Данила Демуцького є прикладом трагічної долі митця в часи сталінського лихоліття"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Філософський інструмент Данила Демуцького**\n\n\n**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-\n\nдів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-\n\nсофськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-\n\nлицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився\n\nкінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-\n\nставників якої був Данило Демуцький.\n\n\n**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не\n\nтільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-\n\nні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,\n\nшляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-\n\nський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-\n\nницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.\n\n\n**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-\n\nними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,\n\nз’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без\n\nмашиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію\n\nу світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-\n\nському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра\n\nКуросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.\n\n\n**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-\n\nніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля\n\nоператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-\n\nликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка\n\nу відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям\n\nне тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-\n\nри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби\n\nпроходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-\n\nвовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-\n\nнематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський\n\nфільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-\n\nчимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.\n\n\n**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-\n\nнув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати\n\nфільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-\n\nстерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-\n\nном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки\n\nнайкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера\n\nй оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,\n\nа Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.\n\n\n**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-\n\nним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім\n\nтюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування\n\nпокарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-\n\nвили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького\n\nкіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором\n\nі в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-\n\nнажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця\n\nстрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.\n\n\n**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський\n\n«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,\n\nі військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-\n\nбота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-\n\nня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна\n\nвважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.\n\n\n**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954\n\nроку. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа\n\nвід Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-\n\nжанова він був операторським Богом.\n\n\n**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.\n\nНам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою\n\nв Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його\n\nв українському та світовому кінооп��раторстві примушувала їх працювати щосили.\n\n\n*За В. Скуратівським, 640 слів*\n\n\nЗасобом міжфразового зв’язку між передостаннім та останнім реченнями тексту (рядки 61–62) є", "answers": [{"marker": "А", "text": "сполучник"}, {"marker": "Б", "text": "синонім"}, {"marker": "В", "text": "прислівник"}, {"marker": "Г", "text": "займенник"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Філософський інструмент Данила Демуцького**\n\n\n**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-\n\nдів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-\n\nсофськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-\n\nлицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився\n\nкінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-\n\nставників якої був Данило Демуцький.\n\n\n**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не\n\nтільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-\n\nні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,\n\nшляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-\n\nський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-\n\nницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.\n\n\n**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-\n\nними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,\n\nз’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без\n\nмашиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію\n\nу світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-\n\nському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра\n\nКуросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.\n\n\n**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-\n\nніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля\n\nоператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-\n\nликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка\n\nу відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям\n\nне тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-\n\nри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби\n\nпроходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-\n\nвовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-\n\nнематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський\n\nфіл��м Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-\n\nчимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.\n\n\n**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-\n\nнув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати\n\nфільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-\n\nстерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-\n\nном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки\n\nнайкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера\n\nй оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,\n\nа Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.\n\n\n**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-\n\nним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім\n\nтюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування\n\nпокарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-\n\nвили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького\n\nкіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором\n\nі в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-\n\nнажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця\n\nстрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.\n\n\n**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський\n\n«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,\n\nі військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-\n\nбота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-\n\nня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна\n\nвважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.\n\n\n**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954\n\nроку. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа\n\nвід Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-\n\nжанова він був операторським Богом.\n\n\n**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.\n\nНам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою\n\nв Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його\n\nв українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.\n\n\n*За В. Скуратівським, 640 слів*\n\n\nЗ тексту можна зробити висновок, що майстри українського кіно (Сергій Параджанов, Юрій і Михайло Іллєнки та інші) ��агато чого навчилися в Данила Демуцького, тому що", "answers": [{"marker": "А", "text": "починали знімати свої фільми під його безпосереднім керівництвом"}, {"marker": "Б", "text": "надихалися операторською майстерністю відзнятих ним фільмів"}, {"marker": "В", "text": "намагалися спочатку копіювати його знахідки у своїх фільмах"}, {"marker": "Г", "text": "використовували його технологію особливого «поетичного» окуляра"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Філософський інструмент Данила Демуцького**\n\n\n**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-\n\nдів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-\n\nсофськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-\n\nлицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився\n\nкінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-\n\nставників якої був Данило Демуцький.\n\n\n**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не\n\nтільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-\n\nні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,\n\nшляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-\n\nський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-\n\nницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.\n\n\n**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-\n\nними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,\n\nз’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без\n\nмашиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію\n\nу світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-\n\nському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра\n\nКуросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.\n\n\n**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-\n\nніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля\n\nоператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-\n\nликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка\n\nу відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям\n\nне тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-\n\nри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби\n\nпроходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-\n\nвовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи враз��ли кі-\n\nнематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський\n\nфільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-\n\nчимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.\n\n\n**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-\n\nнув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати\n\nфільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-\n\nстерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-\n\nном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки\n\nнайкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера\n\nй оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,\n\nа Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.\n\n\n**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-\n\nним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім\n\nтюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування\n\nпокарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-\n\nвили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького\n\nкіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором\n\nі в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-\n\nнажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця\n\nстрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.\n\n\n**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський\n\n«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,\n\nі військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-\n\nбота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-\n\nня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна\n\nвважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.\n\n\n**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954\n\nроку. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа\n\nвід Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-\n\nжанова він був операторським Богом.\n\n\n**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.\n\nНам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою\n\nв Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його\n\nв українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.\n\n\n*За В. Скуратівським, 640 слів*\n\n\nЗа типом мовленн�� текст є", "answers": [{"marker": "А", "text": "розповіддю з елементами роздуму"}, {"marker": "Б", "text": "описом з елементами розповіді"}, {"marker": "В", "text": "роздумом з елементами опису"}, {"marker": "Г", "text": "описом з елементами роздуму"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Славетну перемогу козацького війська біля Жовтих Вод («Жовтого» чи «Золотого» Броду) оспівано у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Засвіт встали козаченьки…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чи не той то Хміль…»"}, {"marker": "В", "text": "«Ой Морозе, Морозенку…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Віють вітри…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Бондарівна»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Спіши, милий, спаси мене од лютой напасті! / За нелюбом коли буду, то мушу пропасти», — звертається до коханого головна героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "В", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Котляревського"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Як треба рятовати Україну, байдуже мені i лiта, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нiчого гаятись!» — заявляє герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кайдашева сім’я»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Панас Мирний — це псевдонім", "answers": [{"marker": "А", "text": "П. Рудченка"}, {"marker": "Б", "text": "П. Губенка"}, {"marker": "В", "text": "М. Фітільова"}, {"marker": "Г", "text": "І. Лозов’ягіна"}, {"marker": "Д", "text": "І. Тобілевича"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Баладний сюжет має твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "В", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Г", "text": "«Intermezzo»"}, {"marker": "Д", "text": "«Енеїда»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Життя родини Мазурів із села Семигори лягло в основу твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "Б", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "В", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "Г", "text": "Григорія Квітки-Основ’яненка"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Карпенка-Карого"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У творі «Intermezzo» слова «Ми таки стрілись на ниві і мовчки стояли хвилину — я і людина. То був звичайний мужик» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "експозицією"}, {"marker": "Б", "text": "зав’язкою"}, {"marker": "В", "text": "розвитком дії"}, {"marker": "Г", "text": "кульмінацією"}, {"marker": "Д", "text": "розв’язкою"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра», — докоряє землякам", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "В", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Г", "text": "Марко Вовчок"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Нечуй-Левицький"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Уривок із листа «От і знов берусь здіймати «сізіфовий камінь» догори!... Чи підійметься? Навряд — не такий то камінь!» перегукується з óбразами та мотивами вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«О слово рідне! Орле скутий!..»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мені однаково»"}, {"marker": "В", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "Г", "text": "��Молюсь і вірю...»"}, {"marker": "Д", "text": "«Contra spem spero!»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Переломаним» земляки прозвали", "answers": [{"marker": "А", "text": "Омелька Кайдаша"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Дідуха"}, {"marker": "В", "text": "Максима Гримача"}, {"marker": "Г", "text": "Мартина Борулю"}, {"marker": "Д", "text": "Степана Радченка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Клянусь тобі, веселий світе,\n Клянусь тобі, моє дитя,\n Що буду жити, поки жити\n Мені дозволить дух життя», –\n заявляє ліричний герой вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Молюсь і вірю…»"}, {"marker": "Б", "text": "«О панно Інно»"}, {"marker": "В", "text": "«Страшні слова, коли вони мовчать»"}, {"marker": "Г", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}, {"marker": "Д", "text": "«Стилет чи стилос?»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Ризикуючи життям, рятує артільну шаланду", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лаврін Запорожець"}, {"marker": "Б", "text": "Карпо Ярковий"}, {"marker": "В", "text": "Денис Сірко"}, {"marker": "Г", "text": "Івоніка Федорчук"}, {"marker": "Д", "text": "Мусій Половець"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Щезник, мольфар, Чугайстир є персонажами твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Повість минулих літ»"}, {"marker": "Б", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тигролови»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Словами: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія» починається твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Б", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Д", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Тобі дано і вірити й кохати.\n А що мені? Які такі куші?!\n Нелегко, кажуть, жити на дві хати.\n А ще нелегше — жить на дві душі», — зізнається герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Б", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Г", "text": "Василя Симоненка"}, {"marker": "Д", "text": "Максима Рильського"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Остап Вишня започаткував жанр", "answers": [{"marker": "А", "text": "роману в новелах"}, {"marker": "Б", "text": "роману у віршах"}, {"marker": "В", "text": "памфлету"}, {"marker": "Г", "text": "усмішки"}, {"marker": "Д", "text": "фейлетону"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Зворушливий образ матері, яка проводжала сина в далеку дорогу «і рушник вишиваний на щастя дала», створив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "В", "text": "Богдан-Ігор Антонич"}, {"marker": "Г", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Стус"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«В пралісах Сіхоте-Аліня» відбуваються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Б", "text": "Олеся Гончара"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Г", "text": "Миколи Куліша"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Багряного"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "На початку 1990-х років виникло літературне угруповання", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Молодняк»"}, {"marker": "Б", "text": "«Нова дегенерація»"}, {"marker": "В", "text": "«Ланка»"}, {"marker": "Г", "text": "«Молода Муза»"}, {"marker": "Д", "text": "«МАРС»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На третій склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "кропива"}, {"marker": "Б", "text": "периметр"}, {"marker": "В", "text": "підошва"}, {"marker": "Г", "text": "однаковий"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Префікс *з-* треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "..ціпити, ..палити, ..чинити"}, {"marker": "Б", "text": "..хопити, ..цідити, ..чистити"}, {"marker": "В", "text": "..сувати, ..пиляти, ..чесати"}, {"marker": "Г", "text": "..садити, ..чепити, ..варити"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова *гора* є", "answers": [{"marker": "А", "text": "горянка"}, {"marker": "Б", "text": "горечко"}, {"marker": "В", "text": "горючий"}, {"marker": "Г", "text": "гороскоп"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Лексичної помилки НЕМАЄ в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "несподіваний сюрприз"}, {"marker": "Б", "text": "пам’ятний сувенір"}, {"marker": "В", "text": "вільна вакансія"}, {"marker": "Г", "text": "чинний закон"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму слова у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "тривалих подорожів"}, {"marker": "Б", "text": "менш досвідчений пілот"}, {"marker": "В", "text": "на твоїм моніторі"}, {"marker": "Г", "text": "хочуть долучитися"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прийменник помилково вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Гол забили через помилку центрального захисника."}, {"marker": "Б", "text": "Забудову здійснено згідно з ухвалою міської ради."}, {"marker": "В", "text": "Завдяки бурі зруйновано багато автомобільних доріг."}, {"marker": "Г", "text": "Літня екзаменаційна сесія триває аж до липня."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.\n\n\nВставне слово є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.\n\n\nЗ-поміж сполучень слів тексту фразеологізмом НЕ є", "answers": [{"marker": "А", "text": "мороз пробирає по спині"}, {"marker": "Б", "text": "опустивши голову до/долу"}, {"marker": "В", "text": "не за горами"}, {"marker": "Г", "text": "мов на світ народився"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/має"}, {"marker": "Б", "text": "про/те"}, {"marker": "В", "text": "до/долу"}, {"marker": "Г", "text": "як/би"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "тьохкає, колючий, творіння"}, {"marker": "Б", "text": "віщунка, йоржик, беззоряний"}, {"marker": "В", "text": "прощає, паляниця, обов’язковість"}, {"marker": "Г", "text": "пробудження, ящик, тріщить"}, {"marker": "Д", "text": "господиня, кузня, їдальня"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Обидва слова, подані в дужках, можливі за змістом у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Це фахівець найвищого класу — справжній (*профі, профан*)."}, {"marker": "Б", "text": "Наша невеличка група здійснила (*екскурс, екскурсію*) центром Тернополя."}, {"marker": "В", "text": "Протягом (*століть, сторіч*) український Степ належав кочовикам."}, {"marker": "Г", "text": "Передвиборча (*компанія, кампанія*) була в самісінькому розпалі."}, {"marker": "Д", "text": "Цей (*абонент, абонемент*) дає нам право відвідувати басейн щосереди."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "М’який знак на місці крапок НЕ треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "багрянец.., чіткіс..ть, п’ят..десят"}, {"marker": "Б", "text": "вагаєш..ся, скрин..ці, ослін..чик"}, {"marker": "В", "text": "хустин..ці, тіт..чин, хар..ків’янин"}, {"marker": "Г", "text": "русал..чин, спитаєш.., нен..чин"}, {"marker": "Д", "text": "радіст..ю, лан..цюг, різ..бяр"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "пристрас..ний, щас..ливий, шіс..надцять, об’їз..ний"}, {"marker": "Б", "text": "захис..ник, студен..ський, корис..но, облас..ний"}, {"marker": "В", "text": "водоочис..ний, свис..нути, перс..ні, корис..ливий"}, {"marker": "Г", "text": "зліс..ний, аген..ство, особистіс..ний, перехрес..ний"}, {"marker": "Д", "text": "капос..ний, контрас..ний, доблес..ний, тиж..невик"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно написано всі займенники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "дехто, ніякий, скільки-небудь, абищо"}, {"marker": "Б", "text": "ніщо, будь-який, де-котрий, ніскільки"}, {"marker": "В", "text": "будь-що, якийсь, аби-хто, що-небудь"}, {"marker": "Г", "text": "нічий, хто-небудь, де-який, будь-чий"}, {"marker": "Д", "text": "будь-хто, якийсь, ніякий, хто-зна-що"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильно утворено жіноче ім’я по батькові", "answers": [{"marker": "А", "text": "Юрійовна"}, {"marker": "Б", "text": "Ігоревна"}, {"marker": "В", "text": "Андріївна"}, {"marker": "Г", "text": "Валерієвна"}, {"marker": "Д", "text": "Марковна"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно узгоджено прикметник з іменником", "answers": [{"marker": "А", "text": "далека путь"}, {"marker": "Б", "text": "десяткова дріб"}, {"marker": "В", "text": "наукова ступінь"}, {"marker": "Г", "text": "нестерпна біль"}, {"marker": "Д", "text": "хронічна нежить"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильною є відмінкова форма числівника в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Р. в.* трьохсот п’ятдесяти шести"}, {"marker": "Б", "text": "*Д. в.* трьомстам п’ятдесяти шести"}, {"marker": "В", "text": "*Зн. в.* триста п’ятдесят шість"}, {"marker": "Г", "text": "*Ор. в.* трьомастами п’ятдесятьма шістьма"}, {"marker": "Д", "text": "*М. в.* (на) трьохсот п’ятдесяти шести"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "милуватися чудовим світанком"}, {"marker": "Б", "text": "запропонувати вам перелік"}, {"marker": "В", "text": "дивуватися з його поведінки"}, {"marker": "Г", "text": "стосуватися моїх приятелів"}, {"marker": "Д", "text": "наслідувати відомій актрисі"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "віч/на/віч, по/домашньому, будь/де"}, {"marker": "Б", "text": "по/людськи, як/небудь, як/найбільше"}, {"marker": "В", "text": "в/тричі, колись/то, хтозна/куди"}, {"marker": "Г", "text": "де/не/де, в/цілому, по/четверте"}, {"marker": "Д", "text": "до/речі, без/кінця/краю, далеко/таки"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Перед виділеним сполучником і після нього НЕ треба ставити коми в реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Явори й долини залила імла *і* несміливі й кволі встали зорі."}, {"marker": "Б", "text": "Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії *і* втопивши їх в журбі."}, {"marker": "В", "text": "Нависло хмар глухе склепіння *і* шурхаючи крилами об них летять чайки."}, {"marker": "Г", "text": "Я кличу сонце *і* припале сріблястим порохом з долин воно пливе."}, {"marker": "Д", "text": "Сивим туманом оповило велетні-дерева *і* навіває сум така картина."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі."}, {"marker": "Б", "text": "Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку."}, {"marker": "В", "text": "Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти."}, {"marker": "Г", "text": "Це був тільки сон, що наснився навесні."}, {"marker": "Д", "text": "Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення з підрядним мети утвориться, якщо до речення «На початку травня ми поїхали до Криму …» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "незважаючи на погану погоду."}, {"marker": "Б", "text": "щоб відвідати ботанічний сад."}, {"marker": "В", "text": "тому що були вихідні дні."}, {"marker": "Г", "text": "через задушливі дні в Києві."}, {"marker": "Д", "text": "так що відпочинок був цікавий."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Чарівна скринька**\n\n\n(1–8) Понад 10 років тому у світі з’явилася така собі «чарівна скринька» — сайт, який змінив уявлення про інформацію та доступ до неї… Назва цього сайта — Вікіпедія. Він докорінно вплинув на життя школярів, студентів, журналістів — загалом тієї частини людства, яка потребує постійного й зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у минуле багатотомники традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників і словників. Адже практично кожнісінький факт можна знайти в одній з мільйонів статей, розміщених у Вікіпедії — універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедії.\n\n\n(9–17) Заснували проект Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер. Разом вони розробили формулу успіху Вікіпедії. Вейлз вирішив зробити її відкритою для редагування кожним охочим, а Сенґер запропонував використати для цього вікі — так називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст і програмне забезпечення (гавайською мовою «вікі» означає «хуткий»). Отже, 2001 року англомовну Вікіпедію було офіційно запущено, а вже 2007 року вона подолала позначку два мільйони статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект став джерелом натхнення для численних імітацій, проте жодній так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.\n\n\n(18–21) Реальних конкурентів Вікіпедія справді не має. За даними дослідників, нині це сьомий найпопулярніший сайт у світі. Енциклопедія має 280 мовних версій, на чотирьох із яких (англійській, німецькій, французькій і нідерландській) — понад мільйон статей.\n\n\n(22–30) Проект живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів оголосили, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став першим директором з технічних питань. З роками потреби енциклопедії зросли — тепер вона має понад 50 оплачуваних працівників і мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, уже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, змогла отримати 16 мільйонів доларів — більше й за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив усього 22 долари, хоча енциклопедія отримує й більші гранти, наприклад, два мільйони доларів 2010 року від Ґуґл.\n\n\n(31–38) Утім симпатикам і творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, що вже наявні на сьогодні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається й процес відпливу редакторів-добровольців, завдяки яким проект виявився успішним. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та правки нових редакторів змінюють або скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.\n\n\n(39–45) Натомість багатьох науковців той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем, украй обурює. А чимало викладачів узагалі забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «антиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом і Сенґером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим, що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосфера».\n\n\n(46–51) Україномовна Вікіпедія з’явилася 2004 року і на сьогодні нараховує понад 400 тисяч статей. За статистикою, українська Вікі є найпоширенішим і найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Це свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на кінець 2012 року 156 тисяч зареєстрованих користувачів української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування.\n\n\n(52–59) Загалом же сучасний стан розвитку «чарівної скриньки» характеризується справжнісінькими війнами: представники різних націй намагаються підняти свою мовну версію якнайвище в рейтингах. На щастя, це той випадок воєнних дій, коли запеклі битви для кожної зі сторін закінчуються перемогою: результатом суперництва стає не руйнування, а поширення знань, завдяки чому «чарівна скринька» ніколи не перетвориться на «скриньку Пандори», адже її відкриття робитиме знання доступнішим, що, є надія, сприятиме розвитку кожної нації зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі.\n\n\n*За Д. Губенком, журнал «Український тиждень», 569 слів*\n\n\nЗ тексту можна зробити висновок, що перевагами Вікіпедії порівняно з традиційними енциклопедіями є все перераховане, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "можливості звернення до джерела будь-коли"}, {"marker": "Б", "text": "універсальності інформації, яку можна знайти"}, {"marker": "В", "text": "зручності роботи з потрібними матеріалами"}, {"marker": "Г", "text": "відсутності суворої експертизи змісту статей"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Чарівна скринька**\n\n\n(1–8) Понад 10 років тому у світі з’явилася така собі «чарівна скринька» — сайт, який змінив уявлення про інформацію та доступ до неї… Назва цього сайта — Вікіпедія. Він докорінно вплинув на життя школярів, студентів, журналістів — загалом тієї частини людства, яка потребує постійного й зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у м��нуле багатотомники традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників і словників. Адже практично кожнісінький факт можна знайти в одній з мільйонів статей, розміщених у Вікіпедії — універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедії.\n\n\n(9–17) Заснували проект Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер. Разом вони розробили формулу успіху Вікіпедії. Вейлз вирішив зробити її відкритою для редагування кожним охочим, а Сенґер запропонував використати для цього вікі — так називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст і програмне забезпечення (гавайською мовою «вікі» означає «хуткий»). Отже, 2001 року англомовну Вікіпедію було офіційно запущено, а вже 2007 року вона подолала позначку два мільйони статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект став джерелом натхнення для численних імітацій, проте жодній так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.\n\n\n(18–21) Реальних конкурентів Вікіпедія справді не має. За даними дослідників, нині це сьомий найпопулярніший сайт у світі. Енциклопедія має 280 мовних версій, на чотирьох із яких (англійській, німецькій, французькій і нідерландській) — понад мільйон статей.\n\n\n(22–30) Проект живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів оголосили, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став першим директором з технічних питань. З роками потреби енциклопедії зросли — тепер вона має понад 50 оплачуваних працівників і мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, уже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, змогла отримати 16 мільйонів доларів — більше й за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив усього 22 долари, хоча енциклопедія отримує й більші гранти, наприклад, два мільйони доларів 2010 року від Ґуґл.\n\n\n(31–38) Утім симпатикам і творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, що вже наявні на сьогодні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається й процес відпливу редакторів-добровольців, завдяки яким проект виявився успішним. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та правки нових редакторів змінюють або скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.\n\n\n(39–45) Натомість багатьох науковців той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем, украй обурює. А чимало викладачів узагалі забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «антиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом і Сенґером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим, що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосфера».\n\n\n(46–51) Україномовна Вікіпедія з’явилася 2004 року і на сьогодні нараховує понад 400 тисяч статей. За статистикою, українська Вікі є найпоширенішим і найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Це свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на кінець 2012 року 156 тисяч зареєстрованих користувачів української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування.\n\n\n(52–59) Загалом же сучасний стан розвитку «чарівної скриньки» характеризується справжнісінькими війнами: представники різних націй намагаються підняти свою мовну версію якнайвище в рейтингах. На щастя, це той випадок воєнних дій, коли запеклі битви для кожної зі сторін закінчуються перемогою: результатом суперництва стає не руйнування, а поширення знань, завдяки чому «чарівна скринька» ніколи не перетвориться на «скриньку Пандори», адже її відкриття робитиме знання доступнішим, що, є надія, сприятиме розвитку кожної нації зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі.\n\n\n*За Д. Губенком, журнал «Український тиждень», 569 слів*\n\n\nНаявне в тексті протиставлення «чарівна скринька» / «скринька Пандори» може бути інтерпретоване як протиставлення за значеннями", "answers": [{"marker": "А", "text": "злагода / розбрат"}, {"marker": "Б", "text": "знання / невігластво"}, {"marker": "В", "text": "доступність / таємність"}, {"marker": "Г", "text": "відкритість / закритість"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Чарівна скринька**\n\n\n(1–8) Понад 10 років тому у світі з’явилася така собі «чарівна скринька» — сайт, який змінив уявлення про інформацію та доступ до неї… Назва цього сайта — Вікіпедія. Він докорінно вплинув на життя школярів, студентів, журналістів — загалом тієї частини людства, яка потребує постійного й зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у минуле багатотомники традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників і словників. Адже практично кожнісінький факт можна знайти в одній з мільйонів статей, розміщених у Вікіпедії — універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедії.\n\n\n(9–17) Заснували проект Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер. Разом вони розробили формулу успіху Вікіпедії. Вейлз вирішив зробити її відкритою для редагування кожним охочим, а Сенґер запропонував використати для цього вікі — так називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст і програмне забезпечення (гавайською мовою «вікі» означає «хуткий»). Отже, 2001 року англомовну Вікіпедію було офіційно запущено, а вже 2007 року вона подолала позначку два мільйони статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект став джере��ом натхнення для численних імітацій, проте жодній так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.\n\n\n(18–21) Реальних конкурентів Вікіпедія справді не має. За даними дослідників, нині це сьомий найпопулярніший сайт у світі. Енциклопедія має 280 мовних версій, на чотирьох із яких (англійській, німецькій, французькій і нідерландській) — понад мільйон статей.\n\n\n(22–30) Проект живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів оголосили, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став першим директором з технічних питань. З роками потреби енциклопедії зросли — тепер вона має понад 50 оплачуваних працівників і мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, уже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, змогла отримати 16 мільйонів доларів — більше й за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив усього 22 долари, хоча енциклопедія отримує й більші гранти, наприклад, два мільйони доларів 2010 року від Ґуґл.\n\n\n(31–38) Утім симпатикам і творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, що вже наявні на сьогодні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається й процес відпливу редакторів-добровольців, завдяки яким проект виявився успішним. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та правки нових редакторів змінюють або скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.\n\n\n(39–45) Натомість багатьох науковців той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем, украй обурює. А чимало викладачів узагалі забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «антиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом і Сенґером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим, що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосфера».\n\n\n(46–51) Україномовна Вікіпедія з’явилася 2004 року і на сьогодні нараховує понад 400 тисяч статей. За статистикою, українська Вікі є найпоширенішим і найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Це свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на кінець 2012 року 156 тисяч зареєстрованих користувачів української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування.\n\n\n(52–59) Загалом же сучасний стан розвитку «чарівної скриньки» характеризується справжнісінькими війнами: представники різних націй намагаються підняти свою мовну версію якнайвище в рейтингах. На щастя, це той випадок воєнних дій, коли запеклі битви для кожної зі сторін закінчуються перемогою: результатом суперництва стає не руйнування, а поширення знань, завдяки чому «чарівна скринька» ніколи не перетвориться на «скриньку Пандори», адже її відкриття робитиме знання доступнішим, що, є надія, сприятиме розвитку кожної нації зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі.\n\n\n*За Д. Губенком, журнал «Український тиждень», 569 слів*\n\n\nГоворячи про «антиелітаризм» (рядки 39–45) як політику, що лежить в основі стратегії творення Вікіпедії, автор має на увазі", "answers": [{"marker": "А", "text": "доступність інформації з веб-енциклопедії для будь-яких прошарків населення"}, {"marker": "Б", "text": "рівність усіх у праві створювати й редагувати будь-які статті веб-енциклопедії"}, {"marker": "В", "text": "низьку якість веб-енциклопедії через відсутність фахового редагування статей"}, {"marker": "Г", "text": "відсутність поваги до експертів і віддання переваги анонімному редагуванню"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Чарівна скринька**\n\n\n(1–8) Понад 10 років тому у світі з’явилася така собі «чарівна скринька» — сайт, який змінив уявлення про інформацію та доступ до неї… Назва цього сайта — Вікіпедія. Він докорінно вплинув на життя школярів, студентів, журналістів — загалом тієї частини людства, яка потребує постійного й зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у минуле багатотомники традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників і словників. Адже практично кожнісінький факт можна знайти в одній з мільйонів статей, розміщених у Вікіпедії — універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедії.\n\n\n(9–17) Заснували проект Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер. Разом вони розробили формулу успіху Вікіпедії. Вейлз вирішив зробити її відкритою для редагування кожним охочим, а Сенґер запропонував використати для цього вікі — так називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст і програмне забезпечення (гавайською мовою «вікі» означає «хуткий»). Отже, 2001 року англомовну Вікіпедію було офіційно запущено, а вже 2007 року вона подолала позначку два мільйони статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект став джерелом натхнення для численних імітацій, проте жодній так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.\n\n\n(18–21) Реальних конкурентів Вікіпедія справді не має. За даними дослідників, нині це сьомий найпопулярніший сайт у світі. Енциклопедія має 280 мовних версій, на чотирьох із яких (англійській, німецькій, французькій і нідерландській) — понад мільйон статей.\n\n\n(22–30) Проект живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів оголосили, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став першим директором з технічних питань. З роками потреби енциклопедії зросл�� — тепер вона має понад 50 оплачуваних працівників і мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, уже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, змогла отримати 16 мільйонів доларів — більше й за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив усього 22 долари, хоча енциклопедія отримує й більші гранти, наприклад, два мільйони доларів 2010 року від Ґуґл.\n\n\n(31–38) Утім симпатикам і творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, що вже наявні на сьогодні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається й процес відпливу редакторів-добровольців, завдяки яким проект виявився успішним. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та правки нових редакторів змінюють або скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.\n\n\n(39–45) Натомість багатьох науковців той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем, украй обурює. А чимало викладачів узагалі забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «антиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом і Сенґером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим, що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосфера».\n\n\n(46–51) Україномовна Вікіпедія з’явилася 2004 року і на сьогодні нараховує понад 400 тисяч статей. За статистикою, українська Вікі є найпоширенішим і найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Це свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на кінець 2012 року 156 тисяч зареєстрованих користувачів української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування.\n\n\n(52–59) Загалом же сучасний стан розвитку «чарівної скриньки» характеризується справжнісінькими війнами: представники різних націй намагаються підняти свою мовну версію якнайвище в рейтингах. На щастя, це той випадок воєнних дій, коли запеклі битви для кожної зі сторін закінчуються перемогою: результатом суперництва стає не руйнування, а поширення знань, завдяки чому «чарівна скринька» ніколи не перетвориться на «скриньку Пандори», адже її відкриття робитиме знання доступнішим, що, є надія, сприятиме розвитку кожної нації зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі.\n\n\n*За Д. Губенком, журнал «Український тиждень», 569 слів*\n\n\nУ тексті немає мікротеми", "answers": [{"marker": "А", "text": "проблеми розвитку Вікіпедії"}, {"marker": "Б", "text": "конфлікт «батьків» Вікіпедії"}, {"marker": "В", "text": "популярність Вікіпедії у світі"}, {"marker": "Г", "text": "заборона доступу до Вікіпедії"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Чарівна скринька**\n\n\n(1–8) Понад 10 років тому у світі з’явилася така собі «чарівна скринька» — сайт, який змінив уявлення про інформацію та доступ до неї… Назва цього сайта — Вікіпедія. Він докорінно вплинув на життя школярів, студентів, журналістів — загалом тієї частини людства, яка потребує постійного й зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у минуле багатотомники традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників і словників. Адже практично кожнісінький факт можна знайти в одній з мільйонів статей, розміщених у Вікіпедії — універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедії.\n\n\n(9–17) Заснували проект Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер. Разом вони розробили формулу успіху Вікіпедії. Вейлз вирішив зробити її відкритою для редагування кожним охочим, а Сенґер запропонував використати для цього вікі — так називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст і програмне забезпечення (гавайською мовою «вікі» означає «хуткий»). Отже, 2001 року англомовну Вікіпедію було офіційно запущено, а вже 2007 року вона подолала позначку два мільйони статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект став джерелом натхнення для численних імітацій, проте жодній так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.\n\n\n(18–21) Реальних конкурентів Вікіпедія справді не має. За даними дослідників, нині це сьомий найпопулярніший сайт у світі. Енциклопедія має 280 мовних версій, на чотирьох із яких (англійській, німецькій, французькій і нідерландській) — понад мільйон статей.\n\n\n(22–30) Проект живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів оголосили, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став першим директором з технічних питань. З роками потреби енциклопедії зросли — тепер вона має понад 50 оплачуваних працівників і мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, уже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, змогла отримати 16 мільйонів доларів — більше й за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив усього 22 долари, хоча енциклопедія отримує й більші гранти, наприклад, два мільйони доларів 2010 року від Ґуґл.\n\n\n(31–38) Утім симпатикам і творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, що вже наявні на сьогодні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається й процес відпливу редакторів-добровольців, завдяки яким проект виявився успішним. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та правки нових редакторів змінюють або скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.\n\n\n(39–45) Натомість багатьох науковців той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем, украй обурює. А чимало викладачів узагалі забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «антиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом і Сенґером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим, що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосфера».\n\n\n(46–51) Україномовна Вікіпедія з’явилася 2004 року і на сьогодні нараховує понад 400 тисяч статей. За статистикою, українська Вікі є найпоширенішим і найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Це свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на кінець 2012 року 156 тисяч зареєстрованих користувачів української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування.\n\n\n(52–59) Загалом же сучасний стан розвитку «чарівної скриньки» характеризується справжнісінькими війнами: представники різних націй намагаються підняти свою мовну версію якнайвище в рейтингах. На щастя, це той випадок воєнних дій, коли запеклі битви для кожної зі сторін закінчуються перемогою: результатом суперництва стає не руйнування, а поширення знань, завдяки чому «чарівна скринька» ніколи не перетвориться на «скриньку Пандори», адже її відкриття робитиме знання доступнішим, що, є надія, сприятиме розвитку кожної нації зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі.\n\n\n*За Д. Губенком, журнал «Український тиждень», 569 слів*\n\n\nФакт про те, що середній розмір пожертви на Вікіпедію становить усього 22 долари (рядки 22–30), автор наводить, щоб", "answers": [{"marker": "А", "text": "поінформувати читачів про Вікіпедію як доволі прибуткову справу для організаторів"}, {"marker": "Б", "text": "показати, що сайт Вікіпедія не гребує навіть найменшими сумами для свого розвитку"}, {"marker": "В", "text": "засвідчити, що цей проект підтримує чимало простих людей, розуміючи його користь"}, {"marker": "Г", "text": "підтвердити думку про Вікіпедію не як про бізнес-проект, а як про добровільну справу"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Чарівна скринька**\n\n\n(1–8) Понад 10 років тому у світі з’явилася така собі «чарівна скринька» — сайт, який змінив уявлення про інформацію та доступ до неї… Назва цього сайта — Вікіпедія. Він докорінно вплинув на життя школярів, студентів, журналістів — загалом тієї частини людства, яка потребує постійного й зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у минуле багатотомники традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників і сл��вників. Адже практично кожнісінький факт можна знайти в одній з мільйонів статей, розміщених у Вікіпедії — універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедії.\n\n\n(9–17) Заснували проект Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер. Разом вони розробили формулу успіху Вікіпедії. Вейлз вирішив зробити її відкритою для редагування кожним охочим, а Сенґер запропонував використати для цього вікі — так називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст і програмне забезпечення (гавайською мовою «вікі» означає «хуткий»). Отже, 2001 року англомовну Вікіпедію було офіційно запущено, а вже 2007 року вона подолала позначку два мільйони статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект став джерелом натхнення для численних імітацій, проте жодній так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.\n\n\n(18–21) Реальних конкурентів Вікіпедія справді не має. За даними дослідників, нині це сьомий найпопулярніший сайт у світі. Енциклопедія має 280 мовних версій, на чотирьох із яких (англійській, німецькій, французькій і нідерландській) — понад мільйон статей.\n\n\n(22–30) Проект живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів оголосили, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став першим директором з технічних питань. З роками потреби енциклопедії зросли — тепер вона має понад 50 оплачуваних працівників і мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, уже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, змогла отримати 16 мільйонів доларів — більше й за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив усього 22 долари, хоча енциклопедія отримує й більші гранти, наприклад, два мільйони доларів 2010 року від Ґуґл.\n\n\n(31–38) Утім симпатикам і творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, що вже наявні на сьогодні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається й процес відпливу редакторів-добровольців, завдяки яким проект виявився успішним. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та правки нових редакторів змінюють або скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.\n\n\n(39–45) Натомість багатьох науковців той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем, украй обурює. А чимало викладачів узагалі забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «антиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом і Сенґером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим, що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосфера».\n\n\n(46–51) Україномовна Вікіпедія з’явилася 2004 року і на сьогодні нараховує понад 400 тисяч статей. За статистикою, українська Вікі є найпоширенішим і найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Це свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на кінець 2012 року 156 тисяч зареєстрованих користувачів української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування.\n\n\n(52–59) Загалом же сучасний стан розвитку «чарівної скриньки» характеризується справжнісінькими війнами: представники різних націй намагаються підняти свою мовну версію якнайвище в рейтингах. На щастя, це той випадок воєнних дій, коли запеклі битви для кожної зі сторін закінчуються перемогою: результатом суперництва стає не руйнування, а поширення знань, завдяки чому «чарівна скринька» ніколи не перетвориться на «скриньку Пандори», адже її відкриття робитиме знання доступнішим, що, є надія, сприятиме розвитку кожної нації зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі.\n\n\n*За Д. Губенком, журнал «Український тиждень», 569 слів*\n\n\nЗасобом міжфразового зв’язку між другим і третім реченнями тексту є", "answers": [{"marker": "А", "text": "лексичний повтор"}, {"marker": "Б", "text": "вставне слово"}, {"marker": "В", "text": "прислівник"}, {"marker": "Г", "text": "займенник"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Чарівна скринька**\n\n\n(1–8) Понад 10 років тому у світі з’явилася така собі «чарівна скринька» — сайт, який змінив уявлення про інформацію та доступ до неї… Назва цього сайта — Вікіпедія. Він докорінно вплинув на життя школярів, студентів, журналістів — загалом тієї частини людства, яка потребує постійного й зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у минуле багатотомники традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників і словників. Адже практично кожнісінький факт можна знайти в одній з мільйонів статей, розміщених у Вікіпедії — універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедії.\n\n\n(9–17) Заснували проект Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер. Разом вони розробили формулу успіху Вікіпедії. Вейлз вирішив зробити її відкритою для редагування кожним охочим, а Сенґер запропонував використати для цього вікі — так називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст і програмне забезпечення (гавайською мовою «вікі» означає «хуткий»). Отже, 2001 року англомовну Вікіпедію було офіційно запущено, а вже 2007 року вона подолала позначку два мільйони статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект став джерелом натхнення для численних імітацій, проте жодній так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.\n\n\n(18–21) Реальних конкурентів Вікіпедія справді не має. За даними дослідників, нині це сьомий найпопу��ярніший сайт у світі. Енциклопедія має 280 мовних версій, на чотирьох із яких (англійській, німецькій, французькій і нідерландській) — понад мільйон статей.\n\n\n(22–30) Проект живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів оголосили, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став першим директором з технічних питань. З роками потреби енциклопедії зросли — тепер вона має понад 50 оплачуваних працівників і мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, уже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, змогла отримати 16 мільйонів доларів — більше й за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив усього 22 долари, хоча енциклопедія отримує й більші гранти, наприклад, два мільйони доларів 2010 року від Ґуґл.\n\n\n(31–38) Утім симпатикам і творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, що вже наявні на сьогодні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається й процес відпливу редакторів-добровольців, завдяки яким проект виявився успішним. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та правки нових редакторів змінюють або скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.\n\n\n(39–45) Натомість багатьох науковців той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем, украй обурює. А чимало викладачів узагалі забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «антиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом і Сенґером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим, що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосфера».\n\n\n(46–51) Україномовна Вікіпедія з’явилася 2004 року і на сьогодні нараховує понад 400 тисяч статей. За статистикою, українська Вікі є найпоширенішим і найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Це свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на кінець 2012 року 156 тисяч зареєстрованих користувачів української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування.\n\n\n(52–59) Загалом же сучасний стан розвитку «чарівної скриньки» характеризується справжнісінькими війнами: представники різних націй намагаються підняти свою мовну версію якнайвище в рейтингах. На щастя, це той випадок воєнних дій, коли запеклі битви для кожної зі сторін закінчуються перемогою: результатом суперництва стає не руйнування, а поширення знань, завдяки чому «чарівна скринька» ніколи не перетвориться на «скриньку Пандори», адже її відкриття робитиме знання доступнішим, що, є надія, сприятиме розвитку кожної нації зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі.\n\n\n*За Д. Губенком, журнал «Український тиждень», 569 слів*\n\n\nЗагальною темою тексту є розповідь про", "answers": [{"marker": "А", "text": "історію випадкової появи Вікіпедії"}, {"marker": "Б", "text": "Вікіпедію від її появи й до сьогодні"}, {"marker": "В", "text": "стан українського варіанта Вікіпедії"}, {"marker": "Г", "text": "поширення Вікіпедії в усьому світі"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Чарівна скринька**\n\n\n(1–8) Понад 10 років тому у світі з’явилася така собі «чарівна скринька» — сайт, який змінив уявлення про інформацію та доступ до неї… Назва цього сайта — Вікіпедія. Він докорінно вплинув на життя школярів, студентів, журналістів — загалом тієї частини людства, яка потребує постійного й зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у минуле багатотомники традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників і словників. Адже практично кожнісінький факт можна знайти в одній з мільйонів статей, розміщених у Вікіпедії — універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедії.\n\n\n(9–17) Заснували проект Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер. Разом вони розробили формулу успіху Вікіпедії. Вейлз вирішив зробити її відкритою для редагування кожним охочим, а Сенґер запропонував використати для цього вікі — так називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст і програмне забезпечення (гавайською мовою «вікі» означає «хуткий»). Отже, 2001 року англомовну Вікіпедію було офіційно запущено, а вже 2007 року вона подолала позначку два мільйони статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект став джерелом натхнення для численних імітацій, проте жодній так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.\n\n\n(18–21) Реальних конкурентів Вікіпедія справді не має. За даними дослідників, нині це сьомий найпопулярніший сайт у світі. Енциклопедія має 280 мовних версій, на чотирьох із яких (англійській, німецькій, французькій і нідерландській) — понад мільйон статей.\n\n\n(22–30) Проект живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів оголосили, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став першим директором з технічних питань. З роками потреби енциклопедії зросли — тепер вона має понад 50 оплачуваних працівників і мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, уже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, змогла отримати 16 мільйонів доларів — більше й за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив усього 22 долари, хоча енциклопедія отримує й більші гранти, наприклад, два мільйони доларів 2010 року від Ґуґл.\n\n\n(31–38) Утім симпатикам і творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, що вже наявні на сьогодні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається й процес відпливу редакторів-добровольців, завдяки яким проект виявився успішним. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та правки нових редакторів змінюють або скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.\n\n\n(39–45) Натомість багатьох науковців той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем, украй обурює. А чимало викладачів узагалі забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «антиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом і Сенґером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим, що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосфера».\n\n\n(46–51) Україномовна Вікіпедія з’явилася 2004 року і на сьогодні нараховує понад 400 тисяч статей. За статистикою, українська Вікі є найпоширенішим і найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Це свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на кінець 2012 року 156 тисяч зареєстрованих користувачів української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування.\n\n\n(52–59) Загалом же сучасний стан розвитку «чарівної скриньки» характеризується справжнісінькими війнами: представники різних націй намагаються підняти свою мовну версію якнайвище в рейтингах. На щастя, це той випадок воєнних дій, коли запеклі битви для кожної зі сторін закінчуються перемогою: результатом суперництва стає не руйнування, а поширення знань, завдяки чому «чарівна скринька» ніколи не перетвориться на «скриньку Пандори», адже її відкриття робитиме знання доступнішим, що, є надія, сприятиме розвитку кожної нації зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі.\n\n\n*За Д. Губенком, журнал «Український тиждень», 569 слів*\n\n\nДля тексту характерним є поєднання ознак стилів", "answers": [{"marker": "А", "text": "наукового й офіційно-діловог"}, {"marker": "Б", "text": "публіцистичного й наукового"}, {"marker": "В", "text": "офіційно-ділового й публіцистичного"}, {"marker": "Г", "text": "художнього й наукового"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Словами «Ой Морозе, Морозенку…» починається", "answers": [{"marker": "А", "text": "календарно-обрядова пісня"}, {"marker": "Б", "text": "суспільно-побутова пісня"}, {"marker": "В", "text": "історична пісня"}, {"marker": "Г", "text": "балада"}, {"marker": "Д", "text": "дума"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Сюжет «Енеїди» Іван Котляревський запозичив у", "answers": [{"marker": "А", "text": "Гомера"}, {"marker": "Б", "text": "Овідія"}, {"marker": "В", "text": "Горація"}, {"marker": "Г", "text": "Вергілія"}, {"marker": "Д", "text": "Шекспіра"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Автором першого в українській літературі історичного роману є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "Б", "text": "Панас Мирний"}, {"marker": "В", "text": "Микола Куліш"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Д", "text": "Григорій Сковорода"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Утни, батьку, щоб нехотя / На весь світ почули, / Що діялось в Україні, / За що погибала, / За що слава козацькая / На всім світі стала! / Утни, батьку, орле сизий!» — звертався Тарас Шевченко до", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Сковороди"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "В", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Г", "text": "Григорія Квітки-Основ’яненка"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Вишенського"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Карпо Адамович Тобілевич був прототипом головного героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "В", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Г", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мартин Боруля»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Марко Вовчок — це псевдонім", "answers": [{"marker": "А", "text": "Л. Косач"}, {"marker": "Б", "text": "О. Кандиби"}, {"marker": "В", "text": "М. Вілінської"}, {"marker": "Г", "text": "М. Фітільова"}, {"marker": "Д", "text": "П. Губенка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У творі «Кайдашева сім’я» слова «Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирилися. В обох садибах настала мирнота й тиша» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "експозицією"}, {"marker": "Б", "text": "зав’язкою"}, {"marker": "В", "text": "розвитком дії"}, {"marker": "Г", "text": "кульмінацією"}, {"marker": "Д", "text": "розв’язкою"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Як я люблю тебе без тями,\n Як мучусь довгими ночами\n І як літа вже за літами\n Свій біль, свій жаль, свої пісні\n У серці здавлюю на дні», —\n звертається до коханої ліричний герой вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Г", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Д", "text": "Максима Рильського"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Біблійну притчу про Каїна і Авеля нагадують сюжети обох творів у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Місто», «Лісова пісня»"}, {"marker": "Б", "text": "«Земля»,«Подвійне коло»"}, {"marker": "В", "text": "«Момент»,«Україна в огні»"}, {"marker": "Г", "text": "«Гайдамаки»,«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Д", "text": "«Різдво»,«Маруся»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Українське слово в умовах імперії названо «скутим орлом» у поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Б", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Г", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Д", "text": "Тараса Шевченка"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Драматичне роздвоєння реальності та ідеалів, внутрішній конфлікт революціонера, який потрапляє у витворену революційними ідеями пастку» розкриває твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Шаланда в морі»"}, {"marker": "Б", "text": "«За мить щастя»"}, {"marker": "В", "text": "«Intermezzo»"}, {"marker": "Г", "text": "«Момент»"}, {"marker": "Д", "text": "«Я (Романтика)»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Як могутній центр тяжіння, що круг нього крихітними планетами обертаються села, вічні супутники його руху, і часточки їх, потрапивши в розпечену атмосферу цього сонця, мусять пристосовуватися до нових умов тиску й підсоння» — так сприймав місто", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мусій Половець"}, {"marker": "Б", "text": "Степан Радченко"}, {"marker": "В", "text": "Мина Мазайло"}, {"marker": "Г", "text": "Григорій Многогрішний"}, {"marker": "Д", "text": "Сашко Діденко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Як син, тобі доземно уклонюсь, і чесно гляну в чесні твої вічі», — звертається до свого народу", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "Б", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "В", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "Г", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Стус"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Має крилами Весна\n\nЗапашна,\n\nЛине вся в прозорих шатах,\n\nУ серпанках і блаватах…\n\nСяє усміхом примар\n\nЗ-поза хмар,\n\nПопелястих, пелехатих» —\n\nтак змалював прихід весни", "answers": [{"marker": "А", "text": "Микола Вороний"}, {"marker": "Б", "text": "Олександр Олесь"}, {"marker": "В", "text": "Богдан-Ігор Антонич"}, {"marker": "Г", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "Д", "text": "Євген Маланюк"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищу посаду», — розмірковує персонаж твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Остапа Вишні"}, {"marker": "Б", "text": "Валер’яна Підмогильного"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Г", "text": "Миколи Куліша"}, {"marker": "Д", "text": "Олеся Гончара"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Неси мене, коню… коли б хоч не пізно…\n Шляхи перекриті… і варта не спить…\n Якщо я впаду — неврятована пісня,\n задушена пісня в петлі захрипить!» –\n з такими думками поспішає до гетьмана", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лесько Черкес"}, {"marker": "Б", "text": "Мартин Пушкар"}, {"marker": "В", "text": "Іван Іскра"}, {"marker": "Г", "text": "Гриць Бобренко"}, {"marker": "Д", "text": "Яким Шибилист"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Порівнює поезію із «сонцем оранжевим», яке «щомиті якийсь хлопчисько відкриває для себе»,", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Б", "text": "Ліна Костенко"}, {"marker": "В", "text": "Дмитро Павличко"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Драч"}, {"marker": "Д", "text": "Андрій Малишко"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Це була наша друга Україна, синку... І назви наші люди подавали тут свої, сумуючи за рідним краєм: Київ, Чернігівка, Полтавка, Україна, Катеринославка, Перяславка тощо», — розповідає героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Б", "text": "«Земля»"}, {"marker": "В", "text": "«Місто»"}, {"marker": "Г", "text": "«За мить щастя»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Наприкінці ХХ століття діяло літературне угруповання", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Молода Муза»"}, {"marker": "Б", "text": "«Пропала грамота»"}, {"marker": "В", "text": "«Молодняк»"}, {"marker": "Г", "text": "«МАРС»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ланка»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На перший склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "ожеледь"}, {"marker": "Б", "text": "деінде"}, {"marker": "В", "text": "перекис"}, {"marker": "Г", "text": "експерт"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Літеру *е* треба писати на місці обох пропускі�� у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "в..сняне мар..во"}, {"marker": "Б", "text": "вир..нає сон..чко"}, {"marker": "В", "text": "в..личезний п..ріг"}, {"marker": "Г", "text": "кр..шталеве дж..рело"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова *роса* є", "answers": [{"marker": "А", "text": "зростати"}, {"marker": "Б", "text": "зрошувати"}, {"marker": "В", "text": "зросійщений"}, {"marker": "Г", "text": "обрости"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "брати участь"}, {"marker": "Б", "text": "здавати іспит"}, {"marker": "В", "text": "додати води"}, {"marker": "Г", "text": "завдати шкоди"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Не відмінюються всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "бюро, журі, шитво"}, {"marker": "Б", "text": "кенгуру, турне, ательє"}, {"marker": "В", "text": "графіті, вапно, жалюзі"}, {"marker": "Г", "text": "тире, інтерв’ю, вікно"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неповним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Згаяного часу і конем не доженеш."}, {"marker": "Б", "text": "По блакитному степу вороний вітер."}, {"marker": "В", "text": "Пахло колосом, стернями і волошками."}, {"marker": "Г", "text": "На прощання, милий брате. що сказать тобі?"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n**(1)** Ще над/вечір землю оповив холодний туман. **(2)** Значить, чекай на ніч морозну. **(3)** І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. **(4)** У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. **(5)** Не було ні вітру, ні жодного поруху. **(6)** А листя падало й падало, зривалося з верховіття. **(7)** Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.\n\n\nЗамість пропуску в третьому реченні може бути кожне з наведених слів, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "похазяйнував"}, {"marker": "Б", "text": "потрудився"}, {"marker": "В", "text": "попорався"}, {"marker": "Г", "text": "полаявся"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n**(1)** Ще над/вечір землю оповив холодний туман. **(2)** Значить, чекай на ніч морозну. **(3)** І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. **(4)** У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. **(5)** Не було ні вітру, ні жодного поруху. **(6)** А листя падало й падало, зривалося з верховіття. **(7)** Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "над/вечір"}, {"marker": "Б", "text": "у/ранці"}, {"marker": "В", "text": "без/упину"}, {"marker": "Г", "text": "до/гори"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n**(1)** Ще над/вечір землю оповив холодний туман. **(2)** Значить, чекай на ніч морозну. **(3)** І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. **(4)** У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. **(5)** Не було ні вітру, ні жодного поруху. **(6)** А листя падало й падало, зривалося з верховіття. **(7)** Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.\n\n\nВставне слово є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "четвертому"}, {"marker": "В", "text": "п’ятому"}, {"marker": "Г", "text": "сьомому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n**(1)** Ще над/вечір землю оповив холодний туман. **(2)** Значить, чекай на ніч морозну. **(3)** І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. **(4)** У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. **(5)** Не було ні вітру, ні жодного поруху. **(6)** А листя падало й падало, зривалося з верховіття. **(7)** Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "четвертому"}, {"marker": "Б", "text": "п’ятому"}, {"marker": "В", "text": "шостому"}, {"marker": "Г", "text": "сьомому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "надзьобувати, юшечка, щасливець"}, {"marker": "Б", "text": "бджолосім’я, розмаїтість, обличчя"}, {"marker": "В", "text": "єднання, сором’язливість, щирість"}, {"marker": "Г", "text": "джерельце, льодовий, щільний"}, {"marker": "Д", "text": "зшивати, рум’янець, дзеркальце"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Лексично правильне словосполучення утворить прикметник *повчальний* з іменником", "answers": [{"marker": "А", "text": "заклад"}, {"marker": "Б", "text": "план"}, {"marker": "В", "text": "ефект"}, {"marker": "Г", "text": "досвід"}, {"marker": "Д", "text": "метод"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок.\n\n*І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,\nХоч довгу путь у світі перейшов.\nВесь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і.\nВесь на риштован(5)ях нових будов.*\n\nПодвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Разом з *не* треба писати слово у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/високо, а низько"}, {"marker": "Б", "text": "відповіді не/надано"}, {"marker": "В", "text": "не/відчув підтримки"}, {"marker": "Г", "text": "не/сказавши й слова"}, {"marker": "Д", "text": "не/вже ми зустрілися"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Через дефіс треба писати кожен прислівник у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так"}, {"marker": "Б", "text": "з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи"}, {"marker": "В", "text": "мало/помалу, віч/на/віч, по/третє, по/латині"}, {"marker": "Г", "text": "десь/то, як/раз, по/сучасному, будь/коли"}, {"marker": "Д", "text": "по/двоє, по/друге, десь/інколи, як/небудь"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Суфікс *-ев-* має прикметник, утворений від слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "край"}, {"marker": "Б", "text": "груша"}, {"marker": "В", "text": "кущ"}, {"marker": "Г", "text": "кварц"}, {"marker": "Д", "text": "вечір"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Відмінкову форму числівника вжито правильно в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Певніші й докладніші відомості про коз��ків ми знаходимо коло року *тисяча п’ятисот п’ятидесятого*."}, {"marker": "Б", "text": "Якось у *тисячу шістсот сорок сьомому* році Чаплинський напав зі своїми гайдуками на Суботів."}, {"marker": "В", "text": "Найперші відомості про козаків записані в хроніках і літописах уже в *тисяча чотирьохсот дев’яносто другому* році."}, {"marker": "Г", "text": "Г. Богун виявив талант полководця під час Берестецької битви в червні *тисяча шістсот п’ятдесят першого* року."}, {"marker": "Д", "text": "Запорозька Січ до останніх днів свого існування, тобто до *тисячу семисот сімдесят п’ятого* року, залишалася острівцем волі."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "найвідоміші скульптури"}, {"marker": "Б", "text": "більш цікавіший сюжет"}, {"marker": "В", "text": "тонший від паперу"}, {"marker": "Г", "text": "найменш привабливі ціни"}, {"marker": "Д", "text": "зрозуміліше пояснення"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У формі наказового способу вжито всі наведені дієслова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "вези"}, {"marker": "Б", "text": "пішли"}, {"marker": "В", "text": "кажи"}, {"marker": "Г", "text": "бери"}, {"marker": "Д", "text": "кричи"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n*Фігуристка, [...] хворобу, блискуче виконала складний стрибок.*\n\nЗамість пропуску можуть стояти всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "незважаючи на"}, {"marker": "Б", "text": "не дивлячись на"}, {"marker": "В", "text": "забувши про"}, {"marker": "Г", "text": "подолавши"}, {"marker": "Д", "text": "попри"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Пунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене якоїсь загадкової сили."}, {"marker": "Б", "text": "Учитель - це три світи: теперішній, минулий і майбутній."}, {"marker": "В", "text": "Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите гарячим маревом."}, {"marker": "Г", "text": "На все осінь щедра: на кавуни, і на дощі, і на холодні роси."}, {"marker": "Д", "text": "У наших ріках водяться різні породи риб: а саме шука, лин, лящ, сом."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Де б хор не виступав, скрізь його радо вітали."}, {"marker": "Б", "text": "Коли приїхали з лісу додому, було вже зовсім темно."}, {"marker": "В", "text": "Як купуєте товар, вимагайте від продавця чек."}, {"marker": "Г", "text": "Відколи знаю Оксану, вона дивує мене своєю терплячістю."}, {"marker": "Д", "text": "Якщо виходите з кімнати, світло автоматично вимикається."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення з підрядним часу утвориться, якщо до частини «Я буду згадувати свої шкільні роки...» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "бо були вони щасливими."}, {"marker": "Б", "text": "щоб ненадовго повернутися назад."}, {"marker": "В", "text": "хоч і швидко вони промайнули."}, {"marker": "Г", "text": "доки буду топтати ряст."}, {"marker": "Д", "text": "дарма що вони були дуже давно."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n**Олена Теліга**\n\n\n(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,\n\nвимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,\n\nморального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав\n\nсенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в\n\nБабиному Яру.\n\n\n(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,\n\nщо починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана\n\nШовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,\n\nщо охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину\n\nШовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.\n\nПід час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була\n\nзалишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,\n\nде батько працював ректором Української господарської академії.\n\n\n(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.\n\nУсвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,\n\nмайбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.\n\nВона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими\n\nписьменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест\n\nпроти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок\n\nфанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».\n\n\n(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,\n\nпроявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для\n\nЮрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше\n\nдля Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм\n\nяк найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир\n\nїї життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.\n\n\n(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі\n\nУкраїнки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.\n\nРоль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не\n\nрабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,\n\nвнутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.\n\n\n(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка\n\nпочала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,\n\nохопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.\n\nЦе прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися\n\nлише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою\n\nрозкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли\n\nсобі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті\n\n«Прапори духа», пафос як��ї спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не\n\nмає нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних\n\nпубліцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.\n\n\n(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних\n\nрозходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану\n\nборотьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й\n\nОлена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між\n\nПольщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому\n\nКиєві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури\n\nкультурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає\n\nредагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»\n\nі готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті\n\nтвори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.\n\n\n(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не\n\nопублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:\n\n«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло\n\nне викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на\n\nпочатку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,\n\nале вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».\n\nЗнаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку\n\nв приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була\n\nзаарештована.\n\n\n(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі\n\nвони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.\n\n\n*За Ю. Ковалевим (605 слів)*\n\n\nРозповідаючи про Олену Телігу, автор уживає слово *одіссея* (рядок 6), підкреслюючи, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "все своє життя вона подорожувала світом у пошуках нових вражень"}, {"marker": "Б", "text": "формування її світогляду супроводжувалося постійними шуканнями"}, {"marker": "В", "text": "вона мала неабияку схильність до авантюризму й ніколи не пасла задніх"}, {"marker": "Г", "text": "вона з дитинства готувала себе до письменницької діяльності, багато читала"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n**Олена Теліга**\n\n\n(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,\n\nвимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,\n\nморального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав\n\nсенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в\n\nБабиному Яру.\n\n\n(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,\n\nщо почин��лася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана\n\nШовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,\n\nщо охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину\n\nШовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.\n\nПід час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була\n\nзалишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,\n\nде батько працював ректором Української господарської академії.\n\n\n(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.\n\nУсвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,\n\nмайбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.\n\nВона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими\n\nписьменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест\n\nпроти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок\n\nфанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».\n\n\n(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,\n\nпроявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для\n\nЮрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше\n\nдля Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм\n\nяк найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир\n\nїї життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.\n\n\n(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі\n\nУкраїнки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.\n\nРоль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не\n\nрабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,\n\nвнутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.\n\n\n(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка\n\nпочала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,\n\nохопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.\n\nЦе прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися\n\nлише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою\n\nрозкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли\n\nсобі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті\n\n«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не\n\nмає нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних\n\nпубліцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.\n\n\n(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних\n\nрозходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану\n\nборотьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й\n\nОлена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між\n\nПольщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому\n\nКиєві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури\n\nкультурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає\n\nредагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»\n\nі готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті\n\nтвори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.\n\n\n(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не\n\nопублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:\n\n«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло\n\nне викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на\n\nпочатку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,\n\nале вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».\n\nЗнаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку\n\nв приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була\n\nзаарештована.\n\n\n(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі\n\nвони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.\n\n\n*За Ю. Ковалевим (605 слів)*\n\n\nЗа стильовими ознаками текст є", "answers": [{"marker": "А", "text": "науково-популярним"}, {"marker": "Б", "text": "офіційно-діловим"}, {"marker": "В", "text": "художнім"}, {"marker": "Г", "text": "розмовним"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n**Олена Теліга**\n\n\n(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,\n\nвимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,\n\nморального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав\n\nсенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в\n\nБабиному Яру.\n\n\n(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,\n\nщо починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана\n\nШовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,\n\nщо охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину\n\nШовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.\n\nПід час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була\n\nзалишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,\n\nде батько працював ректором Української господарської академії.\n\n\n(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.\n\nУсвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,\n\nмайбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.\n\nВона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими\n\nписьменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест\n\nпроти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок\n\nфанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».\n\n\n(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,\n\nпроявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для\n\nЮрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше\n\nдля Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм\n\nяк найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир\n\nїї життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.\n\n\n(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі\n\nУкраїнки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.\n\nРоль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не\n\nрабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,\n\nвнутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.\n\n\n(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка\n\nпочала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,\n\nохопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.\n\nЦе прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися\n\nлише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою\n\nрозкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли\n\nсобі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті\n\n«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не\n\nмає нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних\n\nпубліцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.\n\n\n(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних\n\nрозходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану\n\nборотьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й\n\nОлена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між\n\nПольщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому\n\nКиєві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури\n\nкультурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає\n\nредагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»\n\nі готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті\n\nтвори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.\n\n\n(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не\n\nопублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:\n\n«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло\n\nне викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на\n\nпочатку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,\n\nале вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».\n\nЗнаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку\n\nв приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була\n\nзаарештована.\n\n\n(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі\n\nвони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.\n\n\n*За Ю. Ковалевим (605 слів)*\n\n\nСлово *перебирає* (рядок 48) у тексті означає", "answers": [{"marker": "А", "text": "бере до рук одне за одним"}, {"marker": "Б", "text": "виявляє нерішучість, діє обережно"}, {"marker": "В", "text": "послідовно обдумує, зважує"}, {"marker": "Г", "text": "бере на себе відповідальність"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n**Олена Теліга**\n\n\n(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,\n\nвимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,\n\nморального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав\n\nсенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в\n\nБабиному Яру.\n\n\n(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,\n\nщо починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана\n\nШовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,\n\nщо охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину\n\nШовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.\n\nПід час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була\n\nзалишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,\n\n\n\n(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.\n\nУсвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,\n\nмайбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.\n\nВона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими\n\nписьменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест\n\nпроти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок\n\nфанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».\n\n\n(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,\n\nпроявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для\n\nЮрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше\n\nдля Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм\n\nяк найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир\n\nїї життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.\n\n\n(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі\n\nУкраїнки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.\n\nРоль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не\n\nрабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,\n\nвнутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.\n\n\n(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка\n\nпочала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,\n\nохопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.\n\nЦе прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися\n\nлише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою\n\nрозкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли\n\nсобі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті\n\n«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не\n\nмає нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних\n\nпубліцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.\n\n\n(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних\n\nрозходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану\n\nборотьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й\n\nОлена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між\n\nПольщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому\n\nКиєві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури\n\nкультурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає\n\nредагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»\n\nі готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті\n\nтвори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.\n\n\n(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не\n\nопублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:\n\n«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло\n\nне викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на\n\nпочатку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,\n\nале вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».\n\nЗнаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку\n\nв приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібранн��, де й була\n\nзаарештована.\n\n\n(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі\n\nвони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.\n\n\n*За Ю. Ковалевим (605 слів)*\n\n\nНазиваючи О. Телігу *моральним максималістом* автор уважає, що вона", "answers": [{"marker": "А", "text": "не здатна на компроміси із совістю"}, {"marker": "Б", "text": "віддана національній ідеї"}, {"marker": "В", "text": "прагне бути прикладом для інших"}, {"marker": "Г", "text": "не вміє пристосовуватися до інших"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n**Олена Теліга**\n\n\n(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,\n\nвимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,\n\nморального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав\n\nсенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в\n\nБабиному Яру.\n\n\n(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,\n\nщо починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана\n\n\n\n(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.\n\nУсвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,\n\nмайбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.\n\nВона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими\n\nписьменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест\n\nпроти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок\n\nфанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».\n\n\n(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,\n\nпроявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для\n\nЮрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше\n\nдля Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм\n\nяк найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир\n\nїї життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.\n\n\n(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі\n\nУкраїнки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.\n\nРоль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не\n\nрабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,\n\nвнутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.\n\n\n(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка\n\nпочала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,\n\nохопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.\n\nЦе прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися\n\nлише естетичними питаннями видава��ось би за таких обставин неприпустимою\n\nрозкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли\n\nсобі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті\n\n«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не\n\nмає нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних\n\nпубліцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.\n\n\n(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних\n\nрозходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану\n\nборотьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й\n\nОлена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між\n\nПольщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому\n\nКиєві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури\n\nкультурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає\n\nредагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»\n\nі готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті\n\nтвори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.\n\n\n(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не\n\nопублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:\n\n«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло\n\nне викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на\n\nпочатку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,\n\nале вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».\n\nЗнаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку\n\nв приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була\n\nзаарештована.\n\n\n(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі\n\nвони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.\n\n\n*За Ю. Ковалевим (605 слів)*\n\n\nОсновну думку тексту виражає речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій» (рядки 18-20)."}, {"marker": "Б", "text": "Героїзм як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу (рядки 24-26)."}, {"marker": "В", "text": "Головна мета, що її ставила поетеса в запальних публіцистичних виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість (рядки 40-41)."}, {"marker": "Г", "text": "За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася (рядки 61-62)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n**Олена Теліга**\n\n\n(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,\n\nвимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,\n\nморального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав\n\nсенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в\n\nБабиному Яру.\n\n\n(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,\n\nщо починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана\n\n\n\n(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.\n\nУсвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,\n\nмайбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.\n\nВона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими\n\nписьменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест\n\nпроти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок\n\nфанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».\n\n\n(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,\n\nпроявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для\n\nЮрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше\n\nдля Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм\n\nяк найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир\n\nїї життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.\n\n\n(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі\n\nУкраїнки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.\n\nРоль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не\n\nрабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,\n\nвнутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.\n\n\n(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка\n\nпочала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,\n\nохопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.\n\nЦе прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися\n\nлише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою\n\nрозкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли\n\nсобі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті\n\n«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не\n\nмає нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних\n\nпубліцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.\n\n\n(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних\n\nрозходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану\n\nборотьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й\n\nОлена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між\n\nПольщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому\n\nКиєві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури\n\nкультурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає\n\nредагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»\n\nі готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті\n\nтвори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.\n\n\n(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не\n\nопублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:\n\n«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло\n\nне викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на\n\nпочатку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,\n\nале вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».\n\nЗнаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку\n\nв приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була\n\nзаарештована.\n\n\n(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі\n\nвони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.\n\n\n*За Ю. Ковалевим (605 слів)*\n\n\nУ переносному значенні вжито слово, виділене в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Потужні *хвилі* визвольних змагань, що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії (рядки 8-10)."}, {"marker": "Б", "text": "Під час більшовицького *наступу* 1919 року Центральна Рада змушена була залишити Київ (рядки 10-11)."}, {"marker": "В", "text": "Це не квола істота, не *рабиня*, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової, внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба (рядки 29-31)."}, {"marker": "Г", "text": "Тут друкувалися талановиті *твори* українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів (рядки 50-51)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n**Олена Теліга**\n\n\n(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,\n\nвимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,\n\nморального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав\n\nсенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в\n\nБабиному Яру.\n\n\n(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,\n\nщо починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана\n\n\n\n(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.\n\nУсвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,\n\nмайбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.\n\nВона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими\n\nписьменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест\n\nпроти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок\n\nфанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».\n\n\n(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,\n\nпроявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для\n\nЮрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше\n\nдля Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм\n\nяк найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир\n\nїї життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.\n\n\n(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі\n\nУкраїнки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.\n\nРоль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не\n\nрабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,\n\nвнутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.\n\n\n(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка\n\nпочала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,\n\nохопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.\n\nЦе прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися\n\nлише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою\n\nрозкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли\n\nсобі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті\n\n«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не\n\nмає нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних\n\nпубліцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.\n\n\n(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних\n\nрозходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану\n\nборотьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й\n\nОлена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між\n\nПольщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому\n\nКиєві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури\n\nкультурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає\n\nредагування ��одатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»\n\nі готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті\n\nтвори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.\n\n\n(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не\n\nопублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:\n\n«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло\n\nне викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на\n\nпочатку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,\n\nале вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».\n\nЗнаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку\n\nв приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була\n\nзаарештована.\n\n\n(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі\n\nвони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.\n\n\n*За Ю. Ковалевим (605 слів)*\n\n\nЗасобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1-5) є", "answers": [{"marker": "А", "text": "лексичний повтор"}, {"marker": "Б", "text": "займенник"}, {"marker": "В", "text": "вставне слово"}, {"marker": "Г", "text": "прислівник"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n**Олена Теліга**\n\n\n(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,\n\nвимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,\n\nморального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав\n\nсенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в\n\nБабиному Яру.\n\n\n(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,\n\nщо починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана\n\n\n\n(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.\n\nУсвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,\n\nмайбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.\n\nВона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими\n\nписьменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест\n\nпроти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок\n\nфанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».\n\n\n(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,\n\nпроявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для\n\nЮрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше\n\nдля Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм\n\nяк найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир\n\nїї життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.\n\n\n(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі\n\nУкраїнки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.\n\nРоль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не\n\nрабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,\n\nвнутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.\n\n\n(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка\n\nпочала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,\n\nохопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.\n\nЦе прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися\n\nлише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою\n\nрозкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли\n\nсобі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті\n\n«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не\n\nмає нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних\n\nпубліцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.\n\n\n(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних\n\nрозходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану\n\nборотьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й\n\nОлена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між\n\nПольщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому\n\nКиєві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури\n\nкультурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає\n\nредагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»\n\nі готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті\n\nтвори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.\n\n\n(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не\n\nопублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:\n\n«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло\n\nне викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на\n\nпочатку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,\n\nале вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».\n\nЗнаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку\n\nв приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була\n\nзаарештована.\n\n\n(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі\n\nвони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.\n\n\n*З�� Ю. Ковалевим (605 слів)*\n\n\nСудячи зі змісту тексту, авторський задум полягає в тому, щоб", "answers": [{"marker": "А", "text": "розповісти про основні віхи життєвого та творчого шляху О. Теліги"}, {"marker": "Б", "text": "дати розгорнутий аналіз поетичної творчості О. Теліги"}, {"marker": "В", "text": "проаналізувати причини, які спонукали О. Телігу до еміграції"}, {"marker": "Г", "text": "розкрити передумови формування поетичного таланту О. Теліги"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Рядки\n\n*Сонце низенько, вечір близенько,\nВийди до мене, моє серденько!\nОй вийди, вийди, та не барися,\nМоє серденько, розвеселися*\n\nузято з", "answers": [{"marker": "А", "text": "родинно-побутової пісні"}, {"marker": "Б", "text": "календарно-обрядової пісні"}, {"marker": "В", "text": "історичної пісні"}, {"marker": "Г", "text": "балади"}, {"marker": "Д", "text": "думи"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Билися день, билися другий: третього дня під полудень упали стяги» героя «Слова про похід Ігорів»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Всеволода"}, {"marker": "Б", "text": "Святослава"}, {"marker": "В", "text": "Кончака"}, {"marker": "Г", "text": "Ігоря"}, {"marker": "Д", "text": "Ярослава"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Все для тебе стерплю, все для тебе зроблю, і коли мені Бог поможе осушити твої сльози, то я найщасливіша буду на світі», - говорить матері", "answers": [{"marker": "А", "text": "Маруся Дрот"}, {"marker": "Б", "text": "Леся Черевань"}, {"marker": "В", "text": "Наталка Полтавка"}, {"marker": "Г", "text": "Катря Тримач"}, {"marker": "Д", "text": "Галя Ґудзь"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У рядках\n\n*Розумненький був чоловік,\nНехай не вадить, як не чує,\nТа в давній дуже жив він вік,\nНе так тепер і в пеклі стало,\nЯк в старину колись бувало\nІ як покійник написав*\n\nідеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Гомера"}, {"marker": "Б", "text": "Вергілія"}, {"marker": "В", "text": "Овідія"}, {"marker": "Г", "text": "Софокла"}, {"marker": "Д", "text": "Горація"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода - головою ляже, а вирятує: нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро. Коли жив, то, може, й досі пам’ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Наума Дрота"}, {"marker": "Б", "text": "Мартина Борулі"}, {"marker": "В", "text": "Максима Гримача"}, {"marker": "Г", "text": "Омелька Кайдаша"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Дідуха"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Слова «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона любила цілувати їх у руки, кланятись, підсолоджували свою розмову з ними» характеризують", "answers": [{"marker": "А", "text": "Марійку Федорчук"}, {"marker": "Б", "text": "Меланію Черевань"}, {"marker": "В", "text": "Настю Дрот"}, {"marker": "Г", "text": "Явдоху Ґудзь"}, {"marker": "Д", "text": "Марусю Кайдашиху"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Я ж вам гармати слів повиставляв!\nЯ ж ніс за вас камінного хреста,\nАж захлиналась у сльозах земля!» - писав Іван Драч про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Михайла Коцюбинського"}, {"marker": "Б", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "В", "text": "Василя Стефаника"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "Д", "text": "Пантелеймона Куліша"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Повість начебто умовно поділена навпіл. З одного боку (перша чистина) - жива природа, жива Марічка. З другого (друга частина) - чорний ліс, Марічка-нявка. У центрі Іван - Світове дерево», - сказано про твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Б", "text": "«Земля»"}, {"marker": "В", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Образи Мойсея і Єгови наявні у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Б", "text": "Євгена Маланюка"}, {"marker": "В", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Г", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Д", "text": "Тараса Шевченка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить...» перегукується з віршем", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Лебеді материнства»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чари ночі»"}, {"marker": "В", "text": "«Пісня про рушник»"}, {"marker": "Г", "text": "«Українське альфреско»"}, {"marker": "Д", "text": "«Молюсь і вірю...»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Не можна любити народів других, / Коли ти не любиш Вкраїну!...» - переконаний", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "В", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "Г", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Д", "text": "Павло Тичина"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У рядках\n\n*Моя любов чолом сягала неба,\nА Гриць ходив ногами по землі*\n\nпровідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "антитеза"}, {"marker": "Б", "text": "епіфора"}, {"marker": "В", "text": "анафора"}, {"marker": "Г", "text": "тавтологія"}, {"marker": "Д", "text": "епітет"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "*Я сам для своїх речей вигадав назву - «усмішки», і це, слово я люблю куди більше, ніж слово «фейлетон»,* - писав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олександр Кандиба"}, {"marker": "Б", "text": " Іван Лозов’ягін"}, {"marker": "В", "text": "Микола Фітільов"}, {"marker": "Г", "text": "Павло Губенко"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Тобілевич"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "На тлі жовто-блакитного, чорного та червоного прапорів розгортаються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Б", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "В", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Д", "text": "«Подвійне коло»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Розв’язкою твору «Мина Мазайло» є", "answers": [{"marker": "А", "text": " приїзд до Харкова тьоті Моті"}, {"marker": "Б", "text": "звільнення Мини Мазайла з роботи"}, {"marker": "В", "text": "зміна прізвищ Миною Мазайлом"}, {"marker": "Г", "text": "примирення Мини Мазайла з Мокіем"}, {"marker": "Д", "text": "промова дядька Тараса"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Під враженням пісні «Летіла зозуля через мою хату...» написано твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Б", "text": "Андрія Малишка"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Г", "text": "Григора Тютюнника"}, {"marker": "Д", "text": "Олеся Гончара"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Як добре те, що смерті не боюсь я», - ліричний герой поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "Євгена Маланюка"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "В", "text": "Івана Драча"}, {"marker": "Г", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Д", "text": "Максима Рильського"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Образ-символ вогнедишного дракона з’являється на початку твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Б", "text": "Олеся Гончара"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Г", "text": "Миколи Куліша"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Багряного"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Літературу українського постмодернізму представляє", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Драч"}, {"marker": "Б", "text": "Олесь Гончар"}, {"marker": "В", "text": "Юрій Андрухович"}, {"marker": "Г", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Д", "text": "Євген Маланюк"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Археологічна культура» – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "комплекс подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу."}, {"marker": "Б", "text": "шар ґрунту на місці давніх поселень, у якому під час розкопок археологами виявлено предмети матеріальної культури, сліди господарювання людини."}, {"marker": "В", "text": "сукупність матеріальних цінностей, створених певною культурою відповідно до рівня розвитку окремого народу чи окремого регіону."}, {"marker": "Г", "text": "система археологічної періодизації культурно-історичного поступу, що послідовно фіксує найважливіші матеріальні зрушення в розвитку людства."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Установленням «уроків» великою княгинею київською Ольгою було", "answers": [{"marker": "А", "text": "визначено розміри данини."}, {"marker": "Б", "text": "запроваджено систему полюддя."}, {"marker": "В", "text": "створено першу школу для дівчат."}, {"marker": "Г", "text": "затверджено систему васалітету."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спільною рисою правління великих князів київських Святослава Ігоревича, Володимира Великого та Ярослава Мудрого було те, що вони", "answers": [{"marker": "А", "text": "розширювали кордони Русі."}, {"marker": "Б", "text": "поширювали християнство."}, {"marker": "В", "text": "укладали збірники писемних законів."}, {"marker": "Г", "text": "здійснювали «шлюбну дипломатію»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було однією з причин домовленості, досягнутої між онуками Ярослава Мудрого: «*Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "загроза завоювання хозарами"}, {"marker": "Б", "text": "численні набіги печенігів"}, {"marker": "В", "text": "часті напади половців"}, {"marker": "Г", "text": "уторгнення монголів"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Остаточна ліквідація Київського удільного князівства у складі Великого князівства Литовського відбулася в", "answers": [{"marker": "А", "text": "1362 р."}, {"marker": "Б", "text": "1385 р."}, {"marker": "В", "text": "1449 р."}, {"marker": "Г", "text": "1471 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про укладення якої унії йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Політичною елітою тогочасної України-Русі унія сприймалася радше негативно, ніж позитивно. І все ж, незважаючи на всі “за” і “проти”, унія мала велике значення для України. Вона фактично врятувала Велике князівство Литовське від експансії Моск��вського царства»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кревської"}, {"marker": "Б", "text": "Городельської"}, {"marker": "В", "text": "Люблінської"}, {"marker": "Г", "text": "Берестейської"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було одним із результатів церковної реформи митрополита П. Могили?", "answers": [{"marker": "А", "text": "скасування частини умов церковної унії"}, {"marker": "Б", "text": "набуття церковними братствами права ставропігії"}, {"marker": "В", "text": "подолання занепаду православної церкви на українських землях"}, {"marker": "Г", "text": "стрімке зростання протестантських громад у містах і селах України"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У народній пісні: «*…Була Варна здавна славна – / Славнiшiї козаченьки, / Що тую Варну дістали, / I в нiй турків забрали…» уславлено часи", "answers": [{"marker": "А", "text": "походів князя Д. Вишневецького."}, {"marker": "Б", "text": " козацьких повстань 90-х рр. XVI ст."}, {"marker": "В", "text": "козацько-селянських повстань 20–30-х рр. XVIІ ст."}, {"marker": "Г", "text": "морських походів козаків на початку XVIІ ст."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка битва Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. відбулася в 1652 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Берестецька"}, {"marker": "Б", "text": "Зборівська"}, {"marker": "В", "text": "Батозька"}, {"marker": "Г", "text": "Пилявецька"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» пов’язано з", "answers": [{"marker": "А", "text": "утворенням «Правління гетьманського уряду»."}, {"marker": "Б", "text": "повстанням козаків під проводом Семена Палія."}, {"marker": "В", "text": "обранням Пилипа Орлика на посаду гетьмана."}, {"marker": "Г", "text": "початком діяльності Першої Малоросійської колегії."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У чому полягала особливість козацького полкового устрою Слобідської України в другій половині XVII – середині XVIII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "обрання полковників на посаду супроводжувалося присягою як на вірність царю, так і на вірність гетьману"}, {"marker": "Б", "text": "полкові уряди самостійно вирішували питання чисельності козацького війська та його утримання"}, {"marker": "В", "text": "кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї"}, {"marker": "Г", "text": "полковники призначалися бєлгородським воєводою з наступним затвердженням на полкових козацьких радах"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "утворення коронного краю Королівства Галіції та Лодомерії"}, {"marker": "Б", "text": "розгортання гайдамацького повстанського руху на Правобережній Україні"}, {"marker": "В", "text": " уключення Київщини, Східної Волині, Поділля до складу Російської імперії"}, {"marker": "Г", "text": "придушення опришківського руху в Галичині, на Буковині та Закарпатті"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Університет Святого Володимира в Києві було відкрито в", "answers": [{"marker": "А", "text": "1805 р."}, {"marker": "Б", "text": "1834 р."}, {"marker": "В", "text": "1865 р."}, {"marker": "Г", "text": "1892 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували", "answers": [{"marker": "А", "text": "чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба."}, {"marker": "Б", "text": "адміністративні центри губерній зі столицею імперії Санкт-Петербургом."}, {"marker": "В", "text": "Донецький вугільний басейн з економічними центрами Росії та Польщі."}, {"marker": "Г", "text": "Київ зі столицями західноєвропейських держав."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що вплинуло на трансформацію громадівського руху в Україні в 1860–1870-ті рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "війни з Османською імперією"}, {"marker": "Б", "text": "поділи Речі Посполитої"}, {"marker": "В", "text": "діяльність масонських лож і декабристів"}, {"marker": "Г", "text": "циркуляри й укази царської влади"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Нова ера» – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку ХІХ ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців у краї в обмін на створення урядом Галицького сейму."}, {"marker": "Б", "text": "угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини ХІХ ст., за якою громадівці визнавали Галичину «українським П’ємонтом»."}, {"marker": "В", "text": "україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів."}, {"marker": "Г", "text": "політика австрійського уряду початку ХХ ст. в Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Національний гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля. / Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля...» створили", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Франко, С. Людкевич."}, {"marker": "Б", "text": "М. Драгоманов, С. Гулак-Артемовський."}, {"marker": "В", "text": "П. Чубинський, М. Вербицький."}, {"marker": "Г", "text": "Леся Українка, М. Леонтович."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Наприкінці XIX – на початку XX ст. родини підприємців Симиренків, Терещенків, Ханенків уславилися", "answers": [{"marker": "А", "text": "революційною діяльністю."}, {"marker": "Б", "text": "правозахисною діяльністю."}, {"marker": "В", "text": "педагогічною діяльністю."}, {"marker": "Г", "text": "меценатською діяльністю."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому році оприлюднено цитоване звернення до населення західноукраїнських земель:\n\n\n«Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо, підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!.. Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці], спрямуйте меч свій на ворога, а серця свої зверніть до Бога з молитвою за Росію, за російського Царя!»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1914 р."}, {"marker": "Б", "text": "1915 р."}, {"marker": "В", "text": "1916 р."}, {"marker": "Г", "text": "1917 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Проголошення Українською Центральною Радою Першого Універсалу спричинено", "answers": [{"marker": "А", "text": "збройним виступом самостійників у Києві."}, {"marker": "Б", "text": "відправленням українізованих військових частин на фронт."}, {"marker": "В", "text": "відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію."}, {"marker": "Г", "text": "формуванням рад робітничих, солдатських і селянських депутатів."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що стало наслідком підписання Варшавської угоди (квітень 1920 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "утрата УНР західноукраїнських земель"}, {"marker": "Б", "text": "контрнаступ радянських військ на Варшаву"}, {"marker": "В", "text": "визнання Польщею Української СРР"}, {"marker": "Г", "text": "проголошення створення Галицької СРР"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Підтримка радянською владою Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) у 1920-ті рр. пояснюється", "answers": [{"marker": "А", "text": "толерантним ставленням до релігійних вірувань українців."}, {"marker": "Б", "text": "використанням церкви в поширенні комуністичних ідей."}, {"marker": "В", "text": "сприянням розвитку релігійної свідомості як основи народного життя."}, {"marker": "Г", "text": "намаганням послабити та розколоти Російську православну церкву."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому уривку з історичних джерел відображено особливості суспільно-політичного життя України в період радянської модернізації (1929–1938 рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Почалась робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини…»"}, {"marker": "Б", "text": "«На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб…»"}, {"marker": "В", "text": "«…У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле…»"}, {"marker": "Г", "text": "«…У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини…»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Поразки Червоної армії влітку–восени 1941 р. на території України спричинили", "answers": [{"marker": "А", "text": "евакуацію людей і матеріальних цінностей з республіки у східні райони СРСР."}, {"marker": "Б", "text": "початок процесу радянізації західних областей УРСР."}, {"marker": "В", "text": "окупацію військами Німеччини та її союзників усієї території УРСР."}, {"marker": "Г", "text": "депортацію кримських татар, болгар і вірмен до Сибіру та Середньої Азії."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було характерним для процесу післявоєнної відбудови народного господарства УРСР (1945 – початок 1950-х рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "спрямування основних ресурсів держави на розвиток соціальної сфери"}, {"marker": "Б", "text": "використання фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла»"}, {"marker": "В", "text": "першочергове відновлення роботи важкої промисловості та енергетики"}, {"marker": "Г", "text": "пріоритетний розвиток сільського господарства та інфраструктури"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що зумовило появу руху «шістдесятників»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "відмова КПРС від насадження методу «соціалістичного реалізму»"}, {"marker": "Б", "text": "припинення переслідувань діячів українського визвольного руху"}, {"marker": "В", "text": "активна діяльність організацій і груп українських дисидентів"}, {"marker": "Г", "text": "лібералізація суспільно-політичного життя в СРСР"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Одним із проявів політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку України в 1970 – на початку 1980-х рр. є", "answers": [{"marker": "А", "text": "розмежування владних повноважень між Комуністичною партією України та Радами народних депутатів."}, {"marker": "Б", "text": "поява концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму."}, {"marker": "В", "text": "утвердження принципів плюралізму на хвилі протестних настроїв у суспільстві."}, {"marker": "Г", "text": "зростання самостійності та активності громадських неурядових організацій."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яке визначення відповідає поняттю «номенклатура»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи"}, {"marker": "Б", "text": "система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу партії різної політичної орієнтації"}, {"marker": "В", "text": "політика розміщення промислових об’єктів без урахування наявної сировинної бази, трудових ресурсів тощо"}, {"marker": "Г", "text": "система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "За часів перебування на посаді якого Президента України відбувалися події, описані в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Бурхливими були часи …знову шукали винних у важкому економічному стані: і Кабмін не такий, і Рада не така, і депутати... Студенти на граніті вимагали реальної незалежності і реформ, страйкуючі шахтарі – проведення референдуму про довіру Президенту й парламенту. І, щоб вгамувати пристрасті, було ухвалено рішення про дострокове припинення повноважень парламенту та Президента України і проведення дострокових виборів…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Л. М. Кравчука"}, {"marker": "Б", "text": "Л. Д. Кучми"}, {"marker": "В", "text": "В. А. Ющенка"}, {"marker": "Г", "text": "В. Ф. Януковича"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Повноправним суб’єктом міжнародних відносин Україна стала,", "answers": [{"marker": "А", "text": "набувши членство в Раді Європи."}, {"marker": "Б", "text": "проголосивши Декларацію про державний суверенітет."}, {"marker": "В", "text": "ухваливши Основні напрями зовнішньої політики."}, {"marker": "Г", "text": "здобувши визнання державами світу незалежності країни."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Галузь історичної науки, що вивчає речові (матеріальні) пам’ятки шляхом розкопок і лабораторних досліджень та реконструює за ними давню історію суспільства, називається", "answers": [{"marker": "А", "text": "геральдика"}, {"marker": "Б", "text": "археологія"}, {"marker": "В", "text": "топоніміка"}, {"marker": "Г", "text": "історіографія"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Київ був центром східнослов’янського племінного союзу (об’єднання)", "answers": [{"marker": "А", "text": "древлян"}, {"marker": "Б", "text": "сіверян"}, {"marker": "В", "text": "полян"}, {"marker": "Г", "text": "дулібів"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "До якого великого князя київського звертався візантійський імператор Іоанн Цимісхій із таким посланням: «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого.., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблях, а повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його подальшу жалюгідну долю...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олега"}, {"marker": "Б", "text": "Святослава"}, {"marker": "В", "text": "Володимира Великого"}, {"marker": "Г", "text": "Ярослава Мудрого"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "В уривку давньоруського літопису: «Посланці прийшли до Давида і сказали йому: Це... мовлять брати: \"Ми не дамо тобі стола володимирського, бо ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі\"...» ідеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "розподіл полюддя"}, {"marker": "Б", "text": "наділення помістями бояр"}, {"marker": "В", "text": "надання містам маґдебургського права"}, {"marker": "Г", "text": "боротьбу князів за уділи"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Об’єднання князем Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств відбулося в", "answers": [{"marker": "А", "text": "1187 р."}, {"marker": "Б", "text": "1199 р."}, {"marker": "В", "text": "1223 р."}, {"marker": "Г", "text": "1240 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Укажіть мету братського руху на українських землях у XVI ст.", "answers": [{"marker": "А", "text": "визнання станових привілеїв українського козацтва"}, {"marker": "Б", "text": "укладення унії між католицькою і православною церквами"}, {"marker": "В", "text": "ліквідація кріпосної залежності українського селянства"}, {"marker": "Г", "text": "захист і підтримка православної церкви"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Якому історичному діячеві історик О. Субтельний дав таку оцінку: «...Він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих станових інтересів, а й як на потенційних рушїів українського суспільства в цілому. Сам він об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "А. П. Могилі"}, {"marker": "Б", "text": "Б. Д. Вишневецькому"}, {"marker": "В", "text": "В. К. Острозькому"}, {"marker": "Г", "text": "Г. П. Конашевичу-Сагайдачному"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "1632 р. - це рік створення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Львівського університету"}, {"marker": "Б", "text": "Києво-Могилянського колегіуму"}, {"marker": "В", "text": "Луцької братської школи"}, {"marker": "Г", "text": "Острозької академії"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Під час якої битви Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. відбувалися події, описані в уривку з історичного джерела: «І ось зібрав Богун своїх полковників на раду. Думали вони, як би вирватися з осади... На раді полковники вирішили навести через річку Плешиву міст, переправити ним на той бік побільше війська, відігнати Лянцкоронського і дати змогу усьому козацтву вийти з облоги...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Жовтоводської"}, {"marker": "Б", "text": "Корсунської"}, {"marker": "В", "text": "Берестецької"}, {"marker": "Г", "text": "Зборівської"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Укажіть особливість становища Запорозької Січі в роки Руїни (60-70-ті pp. XVII ст.).", "answers": [{"marker": "А", "text": "становила окрему адміністративну одиницю Слобідської України"}, {"marker": "Б", "text": "виступала самостійною військово-політичною силою"}, {"marker": "В", "text": "перебувала під протекторатом турецького султана"}, {"marker": "Г", "text": "входила до складу Правобережної Гетьманщини"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "\"Літопис Самовидця\" Романа Ракушки-Романовського, \"Літопис\" Григорія Грабянки, \"Літопис\" Самійла Величка — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "впорядкування житій святих козацької доби."}, {"marker": "Б", "text": "твори про козацьку добу в українській історії."}, {"marker": "В", "text": "публіцистичні твори на захист православ’я."}, {"marker": "Г", "text": "церковні морально-повчальні твори."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "\"Руська правда\" П. Пестеля, Конституція М. Муравйова - це програмні документи", "answers": [{"marker": "А", "text": "народовців."}, {"marker": "Б", "text": "декабристів."}, {"marker": "В", "text": "громадівців."}, {"marker": "Г", "text": "кирило-мефодіївців."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Коли відбулося повстання, яке дало привід царській владі розпочати масову русифікацію Правобережної України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1830-1831 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1833-1837 рр."}, {"marker": "В", "text": "1846-1847 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1853-1856 рр."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної руської ради під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії є", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення \"Руської трійці\", видання альманаху \"Русалка Дністровая\""}, {"marker": "Б", "text": "заснування Руського інституту при Львівському університеті та товариства \"Просвіта\"."}, {"marker": "В", "text": "проведення Слов’янського з’їзду в Празі, організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка."}, {"marker": "Г", "text": "видання \"Зорі Галицької\", скликання Собору руських учених у Львові."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що гальмувало в Наддніпрянській Україні розвиток капіталістичних відносин на селі після селянської реформи 1861 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "виплата селянами викупних платежів"}, {"marker": "Б", "text": "переселення іноземних колоністів"}, {"marker": "В", "text": "створення військових поселень"}, {"marker": "Г", "text": "виокремлення селянських наділів з общини"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Програмові положення якої організації наведено в уривку з документа: «...Ми, свідомі Українці, назавжди пориваємо зв’язок з українофілами. Ми оддаємо всі наші сили на творення української культури, на соціально-політичне визволення поневоленого українського народу. Ми вживаємо тільки українську мову. Ми працюємо тільки для українського народу. Ми мусимо агітувати за наші думки... кожен повинен протягом року вивчити українській грамоті не менше двох членів для нашої організації...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кирило-Мефодіївського братства"}, {"marker": "Б", "text": "Братства тарасівців"}, {"marker": "В", "text": "Південно-Західного відділу Російського географічного товариства"}, {"marker": "Г", "text": "Старої Київської громади"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що прискорило процес руйнування традиційних галузей господарства західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "масова трудова еміграція селянства"}, {"marker": "Б", "text": "націоналізація промислових підприємств"}, {"marker": "В", "text": "будівництво мережі залізниць"}, {"marker": "Г", "text": "малоземелля українських селян"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яке щоденне періодичне видання було започатковано Є. Чикаленком у роки революції 1905-1907 рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Зоря Галицька\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Громада\""}, {"marker": "В", "text": "\"Основа\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Рада\""}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які українські землі під час Першої світової війни було окуповано російськими військами в 1914 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Холмщину, Західну Волинь"}, {"marker": "Б", "text": "Східну Галичину, Північну Буковину"}, {"marker": "В", "text": "Західне Поділля, Східну Волинь"}, {"marker": "Г", "text": "Закарпаття, Марморощину"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Який документ В. Винниченко назвав «...не чим іншим, як цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня й одвертим бажанням видерти з рук українства всі його революційні здобутки...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "резолюцію Харківського з’їзду рад \"Про організацію влади на Україні\""}, {"marker": "Б", "text": "постанову З’їзду народів Росії \"Про федеративний устрій Російської держави\""}, {"marker": "В", "text": "\"Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду на Україні\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради\""}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про яке державне утворення йдеться в уривку з історичного джерела: *\"Характер державної системи... складно визначити.., найправдоподібніше це мала бути конституційна монархія, відмінна від традиційної самодержавної системи в Росії... її характер визначався... українською історичною традицією...\"*?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Українську Народну Республіку доби Директорії"}, {"marker": "Б", "text": "Українську Народну Республіку доби Центральної Ради"}, {"marker": "В", "text": "Західноукраїнську Народну Республіку"}, {"marker": "Г", "text": "Українську Державу гетьмана П. Скоропадського"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Другий \"Зимовий похід\" військ Армії УНР здійснено з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "допомогти Українській Галицькій армії в боротьбі з польською агрес��єю."}, {"marker": "Б", "text": "підтримати дії Революційно-повстанської армії Н. Махна."}, {"marker": "В", "text": "підняти народне збройне повстання проти більшовицької влади."}, {"marker": "Г", "text": "дезорганізувати тил білогвардійських військ генерала П. Врангеля."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому уривку з історичного джерела відображено одну з причин упровадження в Україні на початку 1920-х рр. політики \"коренізації\"?", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Наше завдання: добити контрреволюційні елементи, викрити націоналістичні ухили, розгорнути роботу з виховання партійних мас, а також широких мас у дусі пролетарського інтернаціоналізму...\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Від російської літератури нам треба тікати якомога швидше, тому що вона тяжить над нами в віках... Вигодовувати на ній наше молоде мистецтво – це значить затримати його розвиток...\""}, {"marker": "В", "text": "\"Замість того, щоб... розвивати зв’язок з культурою братнього російського народу ...частина інтелігенції скочується на позиції занепадницької буржуазної культури. Ці митці відриваються від народу, захоплюючись техніцизмом...\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Зростання української культури та української інтелігенції йде швидкими темпами і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас. ...віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі...\""}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Постанова РНК УСРР про занесення на «чорну дошку» колгоспів за «злісне саботування хлібозаготівель» призвела до", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідації \"куркулів\" і \"підкуркульників\", виселення решти селян до Сибіру."}, {"marker": "Б", "text": "конфіскації всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів."}, {"marker": "В", "text": "надання екстреної продовольчої допомоги членам колгоспу за рахунок селян-одноосібників."}, {"marker": "Г", "text": "вилучення господарського реманенту та примусове відправлення колгоспників на промислові новобудови."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що стало наслідком розгортання в СРСР стахановського руху?", "answers": [{"marker": "А", "text": "уведення кримінальної відповідальності за запізнення на роботу"}, {"marker": "Б", "text": "заборона робітникам самовільно залишати підприємства"}, {"marker": "В", "text": "підвищення норм виробітку продукції"}, {"marker": "Г", "text": "запровадження семиденного робочого тижня"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Для якого року були характерними події, описані в уривку з історичного джерела: «У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищене приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки і портрети Шевченка і Франка. Після знищення читальні установлено людей перед читальнею і змушено їх кричати: \"Хай живе Пілсудський!\"...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1918 р."}, {"marker": "Б", "text": "1923 р."}, {"marker": "В", "text": "1930 р."}, {"marker": "Г", "text": "1939 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Національно-визвольна боротьба українського народу проти окупантів у роки Другої світової війни відбувалася у формі", "answers": [{"marker": "А", "text": "підпільної та партизанської боротьби проти загарбників."}, {"marker": "Б", "text": "участі регулярних українських армій у складі військ Антигітлерівської коаліції."}, {"marker": "В", "text": "загальнонаціонального антифашистського та антирадянського повстання."}, {"marker": "Г", "text": "страйків робітників і масових акцій громадської непокори."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Укажіть результат наступальних операцій радянських військ, здійснених у серпні-грудні 1943 р.", "answers": [{"marker": "А", "text": "визволення Одеси, створення сприятливих умов для звільнення Південної України та Кримського півострова"}, {"marker": "Б", "text": "звільнення Лівобережної України та Донбасу, початок визволення Правобережної України"}, {"marker": "В", "text": "завершення визволення від нацистської окупації всієї території України в її довоєнних кордонах"}, {"marker": "Г", "text": "звільнення Правобережної України та Молдавії, перенесення бойових дій на територію Румунії"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому році відбулася подія, відображена в уривку з історичного джерела: «У теперішній ситуації, коли завдяки героїчним подвигам і славній перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися разом... собор постановляє скасувати постанови Берестейського Собору 1596 р., ліквідувати унію... і повернутися до нашої батьківської святої православної віри і Руської Православної Церкви...» ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1939 р."}, {"marker": "Б", "text": "1944 р."}, {"marker": "В", "text": "1946 р."}, {"marker": "Г", "text": "1949 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Створення раднаргоспів у другій половині 1950 - першій половині 1960-х рр. призвело до", "answers": [{"marker": "А", "text": "послаблення союзної номенклатури та посилення ролі місцевих керівників."}, {"marker": "Б", "text": "встановлення щомісячного авансування та пенсій за віком для колгоспників."}, {"marker": "В", "text": "переходу підприємств на повний госпрозрахунок у межах економічних зон."}, {"marker": "Г", "text": "відновлення товарно-грошових відносин і централізованого планування."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про кого з громадських діячів ідеться в спогадах сучасника: «...за своїм покликанням і з ласки Божої – поет. Він поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою. Доля призначила йому в житті ще й роль політв’язня...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "А. П. Загребельного"}, {"marker": "Б", "text": "Б. В. Стуса"}, {"marker": "В", "text": "В. В. Чорновола"}, {"marker": "Г", "text": "Г. С. Параджанова"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У який період розгорнувся процес, відображений в уривку з документа: *\"...Рада Міністрів УРСР зобов’язала виконкоми місцевих Рад народних депутатів Кримської області вжити додаткових заходів для своєчасного надання в установленому порядку кримським татарам, які повертаються, земельних ділянок для будівництва житлових будинків...\"*?", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"відбудови\""}, {"marker": "Б", "text": "\"відлиги\""}, {"marker": "В", "text": "\"застою\""}, {"marker": "Г", "text": "\"перебудови\""}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що є свідченням співпра��і незалежної України з Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "відмова від загальної військової повинності для комплектування армії"}, {"marker": "Б", "text": "розміщення на території України військових баз блоку"}, {"marker": "В", "text": "проголошення без’ядерного статусу держави"}, {"marker": "Г", "text": "приєднання до Програми «Партнерство заради миру»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого — це характерна риса розвитку людського суспільства в епоху", "answers": [{"marker": "А", "text": "палеоліту."}, {"marker": "Б", "text": "мезоліту."}, {"marker": "В", "text": "неоліту."}, {"marker": "Г", "text": "енеоліту."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«...[Вони], як ударна сила князівських військ Русі, не тільки принесли з собою високу для тих часів систему організації, навчання й озброєння армії, а й зробили вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій Русі» — це оцінка істориками ролі", "answers": [{"marker": "А", "text": "варягів."}, {"marker": "Б", "text": "печенігів."}, {"marker": "В", "text": "половців."}, {"marker": "Г", "text": "хозар."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Великий київський князь Ярослав Мудрий 1036 р. «став єдиновладним володарем Руської землі» завдяки", "answers": [{"marker": "А", "text": "перемозі над печенігами в битві під Києвом."}, {"marker": "Б", "text": "створенню збірника законів «Руська правда»."}, {"marker": "В", "text": "заснуванню Києво-Печерського монастиря."}, {"marker": "Г", "text": "успадкуванню земель князя Мстислава Володимировича."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Характеристику якої доби наведено в уривку з історичного джерела: «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розселення племінних союзів східних слов'ян."}, {"marker": "Б", "text": "утворення Київської Русі."}, {"marker": "В", "text": "політичної роздробленості Київської Русі."}, {"marker": "Г", "text": "золотоординського панування на південно-західних землях Русі."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Головне завдання зовнішньої політики князя Данила Галицького в другій половині 40—60-х рр. XIII ст. полягало в", "answers": [{"marker": "А", "text": "розширенні території держави за рахунок володінь Угорщини."}, {"marker": "Б", "text": "здобутті великокнязівського столу в Литві для свого сина Лева."}, {"marker": "В", "text": "укладенні союзу з Польщею для відсічі агресії Тевтонського ордену."}, {"marker": "Г", "text": "створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Хто з великих київських князів почав карбувати перші монети із зображенням тризуба — родового знаку Рюриковичів, який став Державним Гербом України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олег"}, {"marker": "Б", "text": "Святослав"}, {"marker": "В", "text": "Володимир Великий"}, {"marker": "Г", "text": "Ярослав Мудрий"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Кревську унію між Польським королівством і Великим князівством Литовськи�� укладено", "answers": [{"marker": "А", "text": "1362 р."}, {"marker": "Б", "text": "1370 р."}, {"marker": "В", "text": "1385 р."}, {"marker": "Г", "text": "1392 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Участь українських козаків у Хотинській війні", "answers": [{"marker": "А", "text": "відкрила шлях до скасування Берестейської унії."}, {"marker": "Б", "text": "поширила реєстрові права та привілеї на все козацтво."}, {"marker": "В", "text": "забезпечила козакам право безперешкодного виходу в Чорне море."}, {"marker": "Г", "text": "врятувала Річ Посполиту від турецько-татарської навали."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Масове покозачення населення українських земель відбулося в результаті", "answers": [{"marker": "А", "text": "складання козацького реєстру королем Стефаном Баторієм."}, {"marker": "Б", "text": "активізації морських походів козаків проти Османської імперії."}, {"marker": "В", "text": "розгортання національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького."}, {"marker": "Г", "text": "установлення «десятиліття золотого спокою» в Речі Посполитій."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яку назву отримали події, описані в уривку з історичного джерела:\n\n«На Україні настала тепер лиха година. Було таке безладдя, що кожний робив, що хотів. Із заходу шарпали Україну польські війська, з півночі й від сходу — московські... а з півдня набігали турки й татари. До того ж Україна розділилася на дві частини... На Лівобережній вибрали одного гетьмана, на Правобережній — іншого...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Хмельниччина»"}, {"marker": "Б", "text": "«Руїна»"}, {"marker": "В", "text": "«Великий згін»"}, {"marker": "Г", "text": "«Коліївщина»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Який історико-географічнии регіон формується впродовж XVI—ХVII ст. в результаті колонізації українцями прикордонних земель Речі Посполитої, Московського царства та Кримського ханства?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Правобережна Україна"}, {"marker": "Б", "text": "Південна Україна"}, {"marker": "В", "text": "Слобідська Україна"}, {"marker": "Г", "text": "Лівобережна Україна"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яким роком датується документ, уривок з якого наведено:\n\n«...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке, домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом... щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати... У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1654 р."}, {"marker": "Б", "text": "1686 р."}, {"marker": "В", "text": "1710 р."}, {"marker": "Г", "text": "1764 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Гайдамацький і опришківський рухи у XVIII ст. було спрямовано проти визисків з боку", "answers": [{"marker": "А", "text": "кримськотатарських ханів."}, {"marker": "Б", "text": "російського дворянства."}, {"marker": "В", "text": "козацької старшини."}, {"marker": "Г", "text": "польської шляхти."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Масонство» — це", "answers": [{"marker": "А", "text": "релігійно-етичний рух за моральне самовдосконалення та об'єднання людства в релігійний братерський союз."}, {"marker": "Б", "text": "політична теорія, прихильники якої виступали за усунення церкви від участі в державно-політичному житті."}, {"marker": "В", "text": "суспільно-релігійне об'єднання православних міщан при церковних парафіях, що виступало захисником прав православного населення."}, {"marker": "Г", "text": "релігійна секта, прихильники якої виступали за «дешеву» церкву, богослужіння без проповідей та колективних молитов."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка організація в першій половині XIX ст. звернулася до українського народу з такою відозвою:\n\n«...як по зимі весна наступає, так і стан той смутний нині змінився через Конституцію. Браття! ...єсть то сонце, котре як всім, так і нам засвітило і до нового життя пробудило. Вставайте ж, Браття, бо вже час! ...але не до звади і незгоди, а щоб забезпечити дані нам свободи. ...Будьмо народом!»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Руська трійця»"}, {"marker": "Б", "text": "Кирило-Мефодіївське братство"}, {"marker": "В", "text": "Південне товариство декабристів"}, {"marker": "Г", "text": "Головна руська рада"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який чинник мав вирішальний вплив на розвиток української культури в Наддніпрянській Україні в першій половині XIX ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок українського національного відродження"}, {"marker": "Б", "text": "видання царських указів про заборону української мови"}, {"marker": "В", "text": "створення української автокефальної православної церкви"}, {"marker": "Г", "text": "активізація діяльності громадівського руху"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Які питання належали до компетенції земських установ, створених у ході реформи 1864 р. в Російській імперії?", "answers": [{"marker": "А", "text": "утримання лікувальних закладів, сприяння розвиткові народної освіти"}, {"marker": "Б", "text": "контроль за дотриманням сівозміни, переділ селянської землі в общині"}, {"marker": "В", "text": "організація та проведення виборів до міських дум і Державної думи"}, {"marker": "Г", "text": "здійснення рекрутських наборів до армії, підтримання правопорядку"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Представникам якої течії суспільно-політичного руху другої половини XIX ст. були властиві такі погляди:\n\n«Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»\n\n«Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв'язки, що єднають нас з усім російським світом...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "радикальної"}, {"marker": "Б", "text": "хлопоманівської"}, {"marker": "В", "text": "народовської"}, {"marker": "Г", "text": "москвофільської"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Концентрація промислового виробництва в металургійній, вугільній і залізорудній галузях Наддніпрянської України наприкінці XIX — на початку XX ст. сприяла", "answers": [{"marker": "А", "text": "початку промислового перевороту."}, {"marker": "Б", "text": "утворенню монополістичних об'єднань."}, {"marker": "В", "text": "подоланню залежності від іноземного капіталу."}, {"marker": "Г", "text": "націоналізації великих підприємств."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На початку XX ст. влада Австро-Угорщини йшла на поступки українцям Східної Галичини з огляду на конфронтацію з", "answers": [{"marker": "А", "text": "Німеччиною."}, {"marker": "Б", "text": "Росією."}, {"marker": "В", "text": "Італією."}, {"marker": "Г", "text": "Румунією."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка подія дала поштовх до створення легіону Українських січових стрільців?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок Першої світової війни"}, {"marker": "Б", "text": "утворення Української Центральної Ради"}, {"marker": "В", "text": "повалення самодержавства в Російській імперії"}, {"marker": "Г", "text": "проголошення Української Народної Республіки"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Ухваливши Другий Універсал, Українська Центральна Рада", "answers": [{"marker": "А", "text": "припинила українізацію військових частин російської армії."}, {"marker": "Б", "text": "включила до складу Генерального Секретаріату представників Тимчасового уряду."}, {"marker": "В", "text": "призупинила конфіскацію та передання поміщицьких земель селянам."}, {"marker": "Г", "text": "відмовилась від самочинного проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було спільним для політики урядів гетьмана П. Скоропадського та генерала А. Денікіна на території України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "постачання продовольства та сировини до Німеччини"}, {"marker": "Б", "text": "налагодження діалогу з опозиційними партіями"}, {"marker": "В", "text": "відновлення приватної власності на землю"}, {"marker": "Г", "text": "закриття українських шкіл, газет, журналів"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Наші Орли несуть мешканцям Волині, Поділля та Київщини порядок, свободу, благословенний мир, несуть народу можливість спокійної праці і гарантії того, що її ніхто не забере. З приводу наступу наших військ запевняємо, що він не є загарбницьким... Ми повинні встановити такі стратегічні кордони, які забезпечили б неможливість нової війни...» — із такою відозвою до місцевого населення в 1920 р. звернувся", "answers": [{"marker": "А", "text": "Сейм Польської Республіки."}, {"marker": "Б", "text": "Головний отаман Армії УНР."}, {"marker": "В", "text": "Правитель Півдня Росії П. Врангель."}, {"marker": "Г", "text": "Голова Ради Народних Комісарів РСФРР."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що стало приводом до масового вилучення державою церковних цінностей в Українській СРР на початку 1920-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "масштабність голоду"}, {"marker": "Б", "text": "запровадження нової економічної політики"}, {"marker": "В", "text": "розгортання «чистки» в партійних лавах"}, {"marker": "Г", "text": "упровадження політики «українізації»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Поглядам якого українського митця червневий (1926 р.) пленум ЦК КП(б)У дав таку оцінку:\n\n«Ці гасла можуть бути прапором для української буржуазії, що зростає на ґрунті непу, бо вона під орієнтацією на Європу безперечно розуміє відмежування від фронту міжнародної революції, від столиці СРСР — Москви...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Леся Курбаса"}, {"marker": "Б", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "В", "text": "Миколи Хвильового"}, {"marker": "Г", "text": "Михайла Бойчука"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що стало наслідком створення Спілки письменників України (1934 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "припинення масових репресій серед літераторів"}, {"marker": "Б", "text": "утвердження ідеологічного контролю за творчістю митців"}, {"marker": "В", "text": "формування самобутньої літературної течії модерністів"}, {"marker": "Г", "text": "поглиблення процесів «українізації»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Укажіть подію, що викликала такий коментар сучасника:\n\n«Відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли хрестовим походом проти беззбройного українського населення Східної Галичини. Шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "проведення акції «пацифікації»"}, {"marker": "Б", "text": "установлення режиму «санації»"}, {"marker": "В", "text": "реалізація плану «Ост»"}, {"marker": "Г", "text": "здійснення операції «Вісла»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Передумовою вступу військ Червоної армії на територію Західної України історики вважають", "answers": [{"marker": "А", "text": "установлення на західноукраїнських землях «нового порядку»."}, {"marker": "Б", "text": "розмежування «сфер інтересів» між СРСР та Німеччиною."}, {"marker": "В", "text": "капітуляцію Польщі у війні з нацистською Німеччиною."}, {"marker": "Г", "text": "схвалення Гітлером воєнного плану «Барбаросса»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Хто очолював урядові делегації Української РСР на Сан-Франциській (1945 р.), Паризькій (1946—1947 рр.) та Дунайській (1948 р.) міжнародних конференціях?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Д. Мануїльський"}, {"marker": "Б", "text": "Л. Каганович"}, {"marker": "В", "text": "М. Підгорний"}, {"marker": "Г", "text": "М. Хрущов"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому році практику масових репресій у Радянському Союзі було офіційно засуджено як прояв «культу особи Й. Сталіна»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1947 р."}, {"marker": "Б", "text": "1956 р."}, {"marker": "В", "text": "1964 р."}, {"marker": "Г", "text": "1972 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок документа та вкажіть період в історії України, до якого він належить.\n\n«...Майже всі вимоги, видані «на-гора» страйкуючими, що стосуються, здавалося б, самих повсякденних умов праці й побуту шахтарів, які за традицією іменуються економічними, насправді прямо виходять на політику. Усі вони сконцентровані на одному: проголошену економічну реформу треба проводити в життя, нехай, нарешті, стануть реальністю самостійність підприємств, самоврядування трудових колективів, самофінансування та госпрозрахунок».", "answers": [{"marker": "А", "text": "«відбудова»"}, {"marker": "Б", "text": "«відлига»"}, {"marker": "В", "text": "«застій»"}, {"marker": "Г", "text": "«перебудова»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який ��ормативно-правовий акт містить такі положення:\n\n«Суверенітет України поширюється на всю її територію.*\n*Україна є унітарною державою.*\n*Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Закон «Про економічну самостійність Української РСР»"}, {"marker": "Б", "text": "Закон «Про державний кордон України»"}, {"marker": "В", "text": "Декларація про державний суверенітет України"}, {"marker": "Г", "text": "Конституція України"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "*М ’який знак* треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "їдал..ня не працює, далеке майбут..нє"}, {"marker": "Б", "text": "ткац..кий верстат, срібний лан..цюжок"}, {"marker": "В", "text": "на тонкій жердин..ці, стан..те поруч"}, {"marker": "Г", "text": "обчислювал..ний прилад, дон..чине свято"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Синонімом до слова *головний* є", "answers": [{"marker": "А", "text": "останній"}, {"marker": "Б", "text": "чільний"}, {"marker": "В", "text": "завзятий"}, {"marker": "Г", "text": "другорядний"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно утворено форму кличного відмінка іменників у всіх рядках, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Насте, Наталю, Стефаніє"}, {"marker": "Б", "text": "учителю, лікарю, викладачу"}, {"marker": "В", "text": "Олександре, Дмитре, Юріє"}, {"marker": "Г", "text": "бабусю, хлопче, сестро"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Другий склад наголошений у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "приятель"}, {"marker": "Б", "text": "недруг"}, {"marker": "В", "text": "відгомін"}, {"marker": "Г", "text": "обранець"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Суфікс *-ик* має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "історик"}, {"marker": "Б", "text": "братик"}, {"marker": "В", "text": "зайчик"}, {"marker": "Г", "text": " лебедик"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильно побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Портретисти прагнуть відтворити настрій і почуття людини."}, {"marker": "Б", "text": "Крим дуже сподобався поетові та присвятив йому багато віршів."}, {"marker": "В", "text": "Музика здатна пробудити в нас і веселі, і похмурі емоції."}, {"marker": "Г", "text": "Актриса майстерно перевтілювалась у свою героїню й ніби жила її життям."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n***(1)*** На картинах неаполітанської *школи* без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку. ***(2)*** Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної *катастрофи*. ***(3)*** Старечі *світанки*, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори! ***(4)*** Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги. ***(5)*** День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує *конфітюри* всіх віків і культур!\n\n\nСтиль тексту", "answers": [{"marker": "А", "text": "розмовний"}, {"marker": "Б", "text": "художній"}, {"marker": "В", "text": "публіцистичний"}, {"marker": "Г", "text": "науковий"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n***(1)*** На картинах неаполітанської *школи* без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку. ***(2)*** Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної *катастрофи*. ***(3)*** Старечі *світанки*, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори! ***(4)*** Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги. ***(5)*** День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує *конфітюри* всіх віків і культур!\n\n\nУ називному відмінку вжито в тексті іменник", "answers": [{"marker": "А", "text": "світанки"}, {"marker": "Б", "text": "катастрофи"}, {"marker": "В", "text": "школи"}, {"marker": "Г", "text": "конфітюри"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n***(1)*** На картинах неаполітанської *школи* без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку. ***(2)*** Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної *катастрофи*. ***(3)*** Старечі *світанки*, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори! ***(4)*** Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги. ***(5)*** День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує *конфітюри* всіх віків і культур!\n\n\nВставне слово є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n***(1)*** На картинах неаполітанської *школи* без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку. ***(2)*** Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної *катастрофи*. ***(3)*** Старечі *світанки*, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори! ***(4)*** Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги. ***(5)*** День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує *конфітюри* всіх віків і культур!\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "висаджують, зозулястий, перемивають"}, {"marker": "Б", "text": "дзвонити, п’ятниць, український"}, {"marker": "В", "text": "йодистий, з’єднування, сьогодення"}, {"marker": "Г", "text": "підйомний, щебечуть, джміль"}, {"marker": "Д", "text": "походжає, щирість, їстоньки"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "церковний канон"}, {"marker": "Б", "text": "раритетні видання"}, {"marker": "В", "text": "депутатські привілеї"}, {"marker": "Г", "text": "меморіальний пам’ятник"}, {"marker": "Д", "text": "фінішна дистанція"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прикметники із суфіксом *-ськ-* утворяться від усіх іменників у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "адвокат, Калуш, гагауз"}, {"marker": "Б", "text": "Карпати, матрос, чех"}, {"marker": "В", "text": "узбек, Бахмач, латиш"}, {"marker": "Г", "text": "казах, черкес, Прага"}, {"marker": "Д", "text": "студент, інгуш, Париж"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Літеру *е* на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "стеж..чка, в..рховий, тр..мтіти"}, {"marker": "Б", "text": "зл..тіти, кр..вавий, з..мляний"}, {"marker": "В", "text": "ос...редок, кр..латий, пл..кати"}, {"marker": "Г", "text": "мар..во, бл..щати, підн..бесний"}, {"marker": "Д", "text": "мереж..во, п..кти, побіл..ний"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Подвоєні літери на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "воєн..ий, пів..ідра, пореформен..ий"}, {"marker": "Б", "text": "дозвіл..я, буквен..ий, під..атливий"}, {"marker": "В", "text": "від..звеніти, зав..ишки, вікон..иця"}, {"marker": "Г", "text": "звід..аля, індичен..я, невгомон..ий"}, {"marker": "Д", "text": "від..авна, зацікавлен..ість, зран..я"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Префікс *з-* треба писати в обох словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "[с]плутати, [ш]шивати"}, {"marker": "Б", "text": "[с]касувати, [с]ціпити"}, {"marker": "В", "text": "[с]хотіти, [ж]жалитися"}, {"marker": "Г", "text": "[с]формувати, [ш]шаленіти"}, {"marker": "Д", "text": " [с]сунути, [с]цілювати"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "кругленький, смачний, щирий"}, {"marker": "Б", "text": "красивий, яскравий, лисий"}, {"marker": "В", "text": "широкий, гнідий, бадьорий"}, {"marker": "Г", "text": "здоровенний, вигідний, злий"}, {"marker": "Д", "text": "скромний, малий, солодкий"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте фрагмент телевізійного анонсу, у якому пропущено окремі слова.\n*У нашій програмі – цікаво про роботу кожного ... української економіки. Сьогодні спілкуємося з... Петренком – експертом з оплати праці. Чи знаєте ви, що багато хто з наших ... має право на доплату за стаж, яка різниться в кожній із ... господарства?*\nПравильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "коліща, Ігорем, співгромадян, галузей"}, {"marker": "Б", "text": "коліщати, Ігором, співгромадян, галузей"}, {"marker": "В", "text": "коліщати, Ігорем, співгромадянів, галузей"}, {"marker": "Г", "text": "коліщати, Ігорем, співгромадян, галузей"}, {"marker": "Д", "text": "коліщати, Ігорем, співгромадян, галузів"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму першої особи однини в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "лазити - лажу"}, {"marker": "Б", "text": "возити - вожу"}, {"marker": "В", "text": "їздити - їзджу"}, {"marker": "Г", "text": "сидіти - сиджу"}, {"marker": "Д", "text": "водити - воджу"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Граматично правильне продовження речення «Купуючи мобільний телефон,..» наведено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "не забудьте уточнити термін гарантії."}, {"marker": "Б", "text": "нам запропонували три різні марки."}, {"marker": "В", "text": "у нас виникли великі сумніви."}, {"marker": "Г", "text": "до дівчат привітно усміхнувся продавець."}, {"marker": "Д", "text": "у мене несподівано з’явилась ідея."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "позначитися на звучанні хору"}, {"marker": "Б", "text": "знатися на джазовій музиці"}, {"marker": "В", "text": "опанувати складний інструмент"}, {"marker": "Г", "text": "наслід��вати великому піаністу"}, {"marker": "Д", "text": "вибачити їй невдале виконання"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Пряму мову в реченні Іван сказав: «Як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають мої ідеї» правильно передано непрямою мовою в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї."}, {"marker": "Б", "text": "Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї."}, {"marker": "В", "text": "Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї."}, {"marker": "Г", "text": "Іван сказав, що будь-якій людині важливо знати, що про неї думають інші, як сприймають її ідеї."}, {"marker": "Д", "text": "Іван сказав, що, йому як і будь-якій людині, важливо знати, що про неї думають інші, як вони сприймають її ідеї."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n*Як рожеві птахи (1) зашуміли (2) заспівали примороззю підкучерявлені очерети (3) і їхній пух полетів у святешну далечінь (4) де злегка поскрипував мороз (5) чи земля і на добрий сон вкладалося село.*\nКому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "З"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n**Степове Ельдорадо**\n \n\n\n***(1-3)** Унікальний Великий Рижанівський курган, що на Черкащині, у 1996-\n\n1998 роках дослідили археологи. Досвідчені науковці не могли стримати захвату!\n\nШар за шаром земля відкривала таємницю поховання знатного скіфського воїна...*\n\n\nІ\n\n***(4-13)*** Славетний грецький герой Геракл на своїй колісниці мандрував неозори-\n\nми степами Таврії. Якось уночі його коні зникли. У пошуках улюблених скакунів\n\nвін дійшов аж до витоків Борисфену (так у давнину називали Дніпро). Тут чека-\n\nла на нього зустріч із володаркою навколишніх земель, напівжінкою-напівзмією.\n\nВона викрала Гераклових коней, аби змусити славетного мужа  обратися з нею.\n\nУ неймовірного подружжя народилися три сини. Лише після цього Діва-змія від-\n\nдала коней і відпустила чоловіка. Залишаючи сім'ю, Геракл передав дружині свій\n\nлук і заповів: той син, який зможе натягнути його, успадкує землі цариці. Старші\n\nсини не змогли впоратися й були вигнані на чужину. Лише молодшому це вдалося.\n\nЗвали його Скіф.\n\n\n\n***(14-15)*** Так оповідав «батько історії» Геродот Галікарнаський. Утім справжня\n\nісторія скіфського народу була ще цікавішою.\n\n\n\n***(16-19)*** *Під високим насипом кургану розташована поховальна камера, яка\n\nслугувала посмертною домівкою для вождя. Підземне приміщення розділяла\n\nнавпіл глиняна перегородка. Одна половина камери нагадувала господарську\n\nкомору, а в другій був похований великий вождь.*\n\n\n\nII\n\n***(20-25)*** У І тисячолітті до нашої ери на степових просторах Євразії, від Монго-\n\nлії до Дунаю, почався рух – нескінченними шляхами потяглися кибитки, вершники,\n\nхудоба. У Великому степу з'явилися нові господарі – кочовики скіфи. Спочатку\n\nвони мешкали в степах Причорномор'я, Прикубання та Північного Кавказу. Але\n\nприроджені воїни не могли довго сидіти без діла. Тож скіфів потягло на південь,\n\nі в VII столітті до нашої ери вони здійснили низку походів до Ассирії.\n\n\n\n***(26-29)*** Поява з півночі хмар озброєних вершників вразила навіть досвідчених\n\nассирійських вояків. Правителі вирішили залучити тисячні скіфські війська на\n\nсвій бік. І скіфи уклали союз із Ассирією, а через кілька десятиліть просунулись аж\n\nдо кордонів Єгипту і протягом наступної чверті століття панували в Передній Азії.\n\n\n\n***(30-33)*** Панування це закінчилося після того, як Мідія та Вавилон перемогли\n\nАссирію. Похизувавшись своєю силою майже сто років, кочовики вирушили на за-\n\nхід і наприкінці VII століття до нашої ери вторглися на південь України, знищуючи\n\nй асимілюючи тамтешніх кімерійців.\n\n\n\n***(34-40)*** Зоряним часом Скіфії стало IV століття до нашої ери, коли на просторах\n\nПівнічного Причорномор'я під егідою кочових скіфів склалося могутнє об'єднання\n\nрізних народів, у тому числі землеробських. На цей час припадає розвиток торгівлі з\n\nГрецією та виникнення великих постійних поселень. Могутність скіфської держави\n\nбагато в чому була пов'язана з ім'ям царя Атея. Він розширив свої володіння на за-\n\nхід і вів тривалі війни з македонським царем Філіпом II, батьком Александра Маке-\n\nдонського. Грізний правитель-воїн загинув у кривавому бою 339 року до нашої ери.\n\n\n\nІІІ\n\n***(41-49)*** Скіфи перевозили військові трофеї на батьківщину, а після смерті вож-\n\nдів клали разом із ними в могилу. Якими були багатства тих правителів, можемо\n\nуявити, розглядаючи знахідки з курганів. Дослідників вражала величезна кіль-\n\nкість золотих виробів у курганах і рівень їх виготовлення. Найдужче скіфи по-\n\nлюбляли зображувати тварин, тому їхнє мистецтво має характерну назву – «звіри-\n\nний стиль». Однаково реалістично виглядали й земні тварини, і фантастичні – хижі\n\nгрифони та шляхетні крилаті коні. «Звіриний стиль» – це нескінченна кривава бо-\n\nротьба земних і фантастичних істот, така знайома і близька скіфському серцю по-\n\nстійна жорстока війна.\n\n\n\n***(50-56)*** Найвідомішою серед скіфських реліквій є пектораль, знайдена видат-\n\nним українським археологом Борисом Мозолевським у кургані Товста Могила на\n\nДніпропетровщині. У цій нашийній прикрасі відображена скіфська модель світу: у\n\nнижньому ярусі – підземні крилаті тварини, а у верхньому – реальні земні люди, за-\n\nклопотані буденними справами. У мініатюрних фігурках людей філігранно відтво-\n\nрені обличчя, одяг, м'язи... Можна навіть розгледіти отвір голки в руках кравця!\n\nТака майстерн��сть напівдиких кочівників не могла не вражати тогочасні народи.\n\n\n\nIV\n\n***(57-64)*** У житті кочівників найбільшою сімейною та родовою цінністю було\n\nдомашнє вогнище. Саме його мала захищати богиня Табіті – аналог грецької Гес-\n\nтії. Її становище було навіть вищим, ніж верховного бога Папая («брат» грецького\n\nЗевса), якого кочовики вважали своїм прабатьком. Дружиною Папая була богиня\n\nземлі Апі – та сама змієнога праматір скіфів, яка оженила на собі неприступного\n\nГеракла. Богиня плодючості Аргімпаса – тотожність Афродіти. Особливе місце по-\n\nсідав бог грози і війни Арей. Тільки йому скіфи споруджували спеціальні вівтарі з\n\nхмизу, приносили в жертву коней, худобу і полонених.\n\n\n\n***(65-70)*** *Найвідповідальніша робота археологів починається вже після закінчен-\n\nня розкопок. Ким був знатний небіжчик, похований з почестями й таємничими ри-\n\nтуалами? Комплексне дослідження поховання III століття до нашої ери дало під-\n\nстави припустити, що тут був похований вождь скіфського об'єднання чи навіть\n\nномарх – керівник одного з лісостепових периферійних округів-номів, які з IV сто-\n\nліття входили до складу Великої Північнопричорноморської Скіфи.*\n\n\n\nV\n\n***(71-78)*** Після смерті свого улюбленого царя Атея скіфи розгубилися. У 313 році\n\nдо нашої ери македонський полководець Лісімах завдав кочовикам нищівного уда-\n\nру. Із заходу на них наступали фракійці й галати, а з-за Дону – сармати. Розміри\n\nвеличезної держави скоротилися до меж Криму та Нижнього Дніпра. Столицею\n\n«Малої Скіфії» став Неаполь Скіфський, руїни якого зараз можна відвідати на око-\n\nлиці Сімферополя. У III столітті нашої ери римський флот під командуванням Пла-\n\nвія Сільвана завдав скіфам жорстокої поразки. Справу довершили боспорські царі,\n\nалани й готи.\n\n\n\n***(79-85)*** Але й це ще не був кінець. Якось мисливці з войовничого племені гунів\n\nвистежували дичину на березі Меотійського озера (Азовське море). Раптом вони по-\n\nбачили чудового оленя, який увійшов у воду. Зачаровані, вони вирушили за ним і ...\n\nперейшли озеро через нинішню Керченську протоку. Так чарівний олень привів\n\nмисливців на скіфські землі. Гуни вирішили, що це було божественне провидіння.\n\nБільшість полонених скіфів вони принесли в жертву перемозі, а решту обернули\n\nв рабство.\n\n\n\n***(86-87)*** Так у 375 році після гунського нашестя завершилася тисячолітня історія\n\nвеличних і грізних скіфів. Владні й жорстокі, вони стали жертвами собі подібних.\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм» 860 слів*\n\n\nВідомості про скіфів авторка черпає з писемних джерел", "answers": [{"marker": "А", "text": "Бориса Мозолевського"}, {"marker": "Б", "text": "Александра Македонського"}, {"marker": "В", "text": "Геродота Галікарнаського"}, {"marker": "Г", "text": "Плавія Сільвана"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n**Степове Ельдорадо**\n \n\n\n***(1-3)** Унікальний Великий Рижанівський курган, що на Черкащині, у 1996-\n\n1998 роках дослідили археологи. Досвідчені науковці не могли стримати захвату!\n\nШар за шаром земля відкривала таємницю поховання знатного скіфського воїна...*\n\n\nІ\n\n***(4-13)*** Славетний грецький герой Геракл на своїй колісниці мандрував неозори-\n\nми степами Таврії. Якось уночі його коні зникли. У пошуках улюблених скакунів\n\nвін дійшов аж до витоків Борисфену (так у давнину називали Дніпро). Тут чека-\n\nла на нього зустріч із володаркою навколишніх земель, напівжінкою-напівзмією.\n\nВона викрала Гераклових коней, аби змусити славетного мужа  обратися з нею.\n\nУ неймовірного подружжя народилися три сини. Лише після цього Діва-змія від-\n\nдала коней і відпустила чоловіка. Залишаючи сім'ю, Геракл передав дружині свій\n\nлук і заповів: той син, який зможе натягнути його, успадкує землі цариці. Старші\n\nсини не змогли впоратися й були вигнані на чужину. Лише молодшому це вдалося.\n\nЗвали його Скіф.\n\n\n\n***(14-15)*** Так оповідав «батько історії» Геродот Галікарнаський. Утім справжня\n\nісторія скіфського народу була ще цікавішою.\n\n\n\n***(16-19)*** *Під високим насипом кургану розташована поховальна камера, яка\n\nслугувала посмертною домівкою для вождя. Підземне приміщення розділяла\n\nнавпіл глиняна перегородка. Одна половина камери нагадувала господарську\n\nкомору, а в другій був похований великий вождь.*\n\n\n\nII\n\n***(20-25)*** У І тисячолітті до нашої ери на степових просторах Євразії, від Монго-\n\nлії до Дунаю, почався рух – нескінченними шляхами потяглися кибитки, вершники,\n\nхудоба. У Великому степу з'явилися нові господарі – кочовики скіфи. Спочатку\n\nвони мешкали в степах Причорномор'я, Прикубання та Північного Кавказу. Але\n\nприроджені воїни не могли довго сидіти без діла. Тож скіфів потягло на південь,\n\nі в VII столітті до нашої ери вони здійснили низку походів до Ассирії.\n\n\n\n***(26-29)*** Поява з півночі хмар озброєних вершників вразила навіть досвідчених\n\nассирійських вояків. Правителі вирішили залучити тисячні скіфські війська на\n\nсвій бік. І скіфи уклали союз із Ассирією, а через кілька десятиліть просунулись аж\n\nдо кордонів Єгипту і протягом наступної чверті століття панували в Передній Азії.\n\n\n\n***(30-33)*** Панування це закінчилося після того, як Мідія та Вавилон перемогли\n\nАссирію. Похизувавшись своєю силою майже сто років, кочовики вирушили на за-\n\nхід і наприкінці VII століття до нашої ери вторглися на південь України, знищуючи\n\nй асимілюючи тамтешніх кімерійців.\n\n\n\n***(34-40)*** Зоряним часом Скіфії стало IV століття до нашої ери, коли на просторах\n\nПівнічного Причорномор'я під егідою кочових скіфів склалося могутнє об'єднання\n\nрізних народів, у тому числі землеробських. На цей час припадає розвиток торгівлі з\n\nГрецією та виникнення великих постійних поселень. Могутність скіфської держави\n\nбагато в чо��у була пов'язана з ім'ям царя Атея. Він розширив свої володіння на за-\n\nхід і вів тривалі війни з македонським царем Філіпом II, батьком Александра Маке-\n\nдонського. Грізний правитель-воїн загинув у кривавому бою 339 року до нашої ери.\n\n\n\nІІІ\n\n***(41-49)*** Скіфи перевозили військові трофеї на батьківщину, а після смерті вож-\n\nдів клали разом із ними в могилу. Якими були багатства тих правителів, можемо\n\nуявити, розглядаючи знахідки з курганів. Дослідників вражала величезна кіль-\n\nкість золотих виробів у курганах і рівень їх виготовлення. Найдужче скіфи по-\n\nлюбляли зображувати тварин, тому їхнє мистецтво має характерну назву – «звіри-\n\nний стиль». Однаково реалістично виглядали й земні тварини, і фантастичні – хижі\n\nгрифони та шляхетні крилаті коні. «Звіриний стиль» – це нескінченна кривава бо-\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм» 860 слів*\n\n\nКурсив авторка використовує для відокремлення", "answers": [{"marker": "А", "text": "легенди від історичної правди"}, {"marker": "Б", "text": "основної інформації від другорядної"}, {"marker": "В", "text": "думок археологів від власних спостережень"}, {"marker": "Г", "text": "журналістської оповіді від наукового викладу"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n**Степове Ельдорадо**\n \n\n\n***(1-3)** Унікальний Великий Рижанівський курган, що на Черкащині, у 1996-\n\n1998 роках дослідили археологи. Досвідчені науковці не могли стримати захвату!\n\nШар за шаром земля відкривала таємницю поховання знатного скіфського воїна...*\n\n\nІ\n\n***(4-13)*** Славетний грецький герой Геракл на своїй колісниці мандрував неозори-\n\nми степами Таврії. Якось уночі його коні зникли. У пошуках улюблених скакунів\n\nвін дійшов аж до витоків Борисфену (так у давнину називали Дніпро). Тут чека-\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм» 860 слів*\n\n\nУ тексті немає мікротеми", "answers": [{"marker": "А", "text": "перемоги скіфів над персами"}, {"marker": "Б", "text": "легендарне народження скіфів"}, {"marker": "В", "text": "релігійні уявлення скіфів"}, {"marker": "Г", "text": "робота археологів зі скіфськими похованнями"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n**Степове Ельдорадо**\n \n\n\n***(1-3)** Унікальний Великий Рижанівський курган, що на Черкащині, у 1996-\n\n1998 роках дослідили археологи. Досвідчені науковці не могли стримати захвату!\n\nШар за шаром земля відкривала таємницю поховання знатного скіфського воїна...*\n\n\nІ\n\n***(4-13)*** Славетний грецький герой Геракл на своїй колісниці мандрував неозори-\n\nми степами Таврії. Якось уночі його коні зникли. У пошуках улюблених скакунів\n\nвін дійшов аж до витоків Борисфену (так у давнину називали Дніпро). Тут чека-\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм» 860 слів*\n\n\nВідповідність грецьких і скіфських богів, згаданих у тексті, є правильною в усіх рядках, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Табіті - Гестія"}, {"marker": "Б", "text": "Аргімпаса - Афродіта"}, {"marker": "В", "text": "Папай - Зевс"}, {"marker": "Г", "text": "Арей - Геракл"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n**Степове Ельдорадо**\n \n\n\n***(1-3)** Унікальний Великий Рижанівський курган, що на Черкащині, у 1996-\n\n1998 роках дослідили археологи. Досвідчені науковці не могли стримати захвату!\n\nШар за шаром земля відкривала таємницю поховання знатного скіфського воїна...*\n\n\nІ\n\n***(4-13)*** Славетний грецький герой Геракл на своїй колісниці мандрував неозори-\n\nми степами Таврії. Якось уночі його коні зникли. У пошуках улюблених скакунів\n\nвін дійшов аж до витоків Борисфену (так у давнину називали Дніпро). Тут чека-\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм» 860 слів*\n\n\nЗагальну думку автора про долю скіфів найкраще окреслює крилатий вислів", "answers": [{"marker": "А", "text": "Все гине - слава не поляже (Т. Шевченко)."}, {"marker": "Б", "text": "Хто взяв меч, від меча й загине (Біблія)."}, {"marker": "В", "text": "Щастя всіх прийде по наших аж кістках (І. Франко)."}, {"marker": "Г", "text": "Миру не ждуть - мир завойовують (П. Тичина)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n**Степове Ельдорадо**\n \n\n\n***(1-3)** Унікальний Великий Рижанівський курган, що на Черкащині, у 1996-\n\n1998 роках дослідили археологи. Досвідчені науковці не могли стримати захвату!\n\nШар за шаром земля відкривала таємницю поховання знатного скіфського воїна...*\n\n\nІ\n\n***(4-13)*** Славетний грецький герой Геракл на своїй колісниці мандрував неозори-\n\nми степами Таврії. Якось уночі його коні зникли. У пошуках улюблених скакунів\n\nвін дійшов аж до витоків Борисфену (так у давнину називали Дніпро). Тут чека-\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм» 860 слів*\n\n\nБеручи до уваги те, що слово «ельдорадо» (El Dorado іспанською – «позолота») означає «фантастично багата місцевість, яку розшукували іспанці, завойовуючи Південну Америку», доречним можна вважати тлумачення заголовка тексту, наведене в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "А. світ, заселений давніми божествами та підземними крилатими тваринами"}, {"marker": "Б", "text": "простори українських степів, так і не підкорені войовничими скіфами"}, {"marker": "В", "text": "загадкова країна казкових скарбів, яка існувала на території України"}, {"marker": "Г", "text": "земля неозорих просторів і неймовірних багатств, яка навряд чи існує насправді"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n**Степове Ельдорадо**\n \n\n\n***(1-3)** Унікальний Великий Рижанівський курган, що на Черкащині, у 1996-\n\n1998 роках дослідили археологи. Досвідчені науковці не могли стримати захвату!\n\nШар за шаром земля відкривала таємницю поховання знатного скіфського воїна...*\n\n\nІ\n\n***(4-13)*** Славетний грець��ий герой Геракл на своїй колісниці мандрував неозори-\n\nми степами Таврії. Якось уночі його коні зникли. У пошуках улюблених скакунів\n\nвін дійшов аж до витоків Борисфену (так у давнину називали Дніпро). Тут чека-\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм» 860 слів*\n\n\nПрочитайте перелік підзаголовків до частин тексту, пронумерованих римськими цифрами.\n\n*Сини Геракла. Скіфські держави. Степові піраміди. Останні століття.*\n\nУ цьому переліку бракує підзаголовка до частини", "answers": [{"marker": "А", "text": "ІI"}, {"marker": "Б", "text": "III"}, {"marker": "В", "text": "IV"}, {"marker": "Г", "text": " V"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Засвіт встали козаченьки»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чи не той то Хміль»"}, {"marker": "В", "text": "«Дума про Марусю Богуславку»"}, {"marker": "Г", "text": "«Віють вітри»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ой Морозе, Морозенку»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Той, в кого совість як чистий криш таль», є ідеалом автора твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чого являєшся мені у сні»"}, {"marker": "Б", "text": "«До Основ’яненка»"}, {"marker": "В", "text": "« Молюсь і вірю...»"}, {"marker": "Г", "text": "«Всякому місту - звичай і права»"}, {"marker": "Д", "text": "«Contra spem spero!»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Офіційно оформити своє «шляхетне» походження прагне герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Максим Тримач»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Земля»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця» - так схарактеризовано героїню твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Г", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мартин Боруля»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Заклик до українців «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!» є у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мені однаково»"}, {"marker": "В", "text": "«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»"}, {"marker": "Г", "text": "«Сон» («У всякого своя доля»)"}, {"marker": "Д", "text": "«Заповіт»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Образ безсмертного волелюбного народного духу, що «тіло рве до бою, / Рве за поступ, щастя й волю», створив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Франко"}, {"marker": "Б", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "В", "text": "Олександр Олесь"}, {"marker": "Г", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Стус"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Зацвіте перша вишня у твоєму садочку, закує сива зозуля – я припливу до тебе, припливу не наймитом – вільним козаком, Kampe!», – каже коханій дівчині герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Б", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "В", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«По одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під р��сою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду – старий козарлюга» – сказано про персонажа", "answers": [{"marker": "А", "text": "оповідання"}, {"marker": "Б", "text": "новели"}, {"marker": "В", "text": "повісті"}, {"marker": "Г", "text": "історичного роману"}, {"marker": "Д", "text": "пригодницького роману"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прадавні гуцульські звичаї й обряди у своєму творі описав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Михайло Коцюбинський"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "В", "text": "Панас Мирний"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Нечуй-Левицький"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Пошли мені, доле, сили, уміння, талану, чого хочеш – тільки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб народ мій у своїм титанічнім труді, у своїх печалях, горестях, роздумах, ваганнях, – щоб народ мій усміхнувся!» – сказав про свої творчі задуми", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир Винниченко"}, {"marker": "Б", "text": "Микола Хвильовий"}, {"marker": "В", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "Г", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "Д", "text": "Валер’ян Підмогильний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У рядках\n*О панно Інно, панно Інно!\nЯ – сам. Вікно. Сніги...\nСестру я Вашу так любив –\nДитинно, злотоцінно...*\nпровідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "інверсія"}, {"marker": "Б", "text": " асонанс"}, {"marker": "В", "text": "антитеза"}, {"marker": "Г", "text": "анафора"}, {"marker": "Д", "text": "епіфора"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Прославити завоювання міста українським елементом села» – таке завдання поставив перед собою", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир Винниченко"}, {"marker": "Б", "text": "Микола Хвильовий"}, {"marker": "В", "text": "Валер’ян Підмогильний"}, {"marker": "Г", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "Д", "text": "Олександр Довженко"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "*Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, / Опустіться, тихі зорі, синові на вії», – співає в колисковій пісні героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "Б", "text": "Андрія Малишка"}, {"marker": "В", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Г", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Симоненка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Справжнє прізвище автора твору «Мартин Боруля»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тобілевич"}, {"marker": "Б", "text": "Кандиба"}, {"marker": "В", "text": "Фітільов"}, {"marker": "Г", "text": "Лозов’ягін"}, {"marker": "Д", "text": "Рудченко"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Дія комедії «Мина Мазайло» розгортається в", "answers": [{"marker": "А", "text": "Харкові"}, {"marker": "Б", "text": "Києві"}, {"marker": "В", "text": "Донецьку"}, {"marker": "Г", "text": "Полтаві"}, {"marker": "Д", "text": "Курську"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "*...Шумлять щасливі води,\n І грає вітер навкруги,\nІ голуби ясної вроди\nЧеркають неба береги...* –\n так змальовано образ веселого світу в поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Б", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}, {"marker": "В", "text": "«Українське альфреско»"}, {"marker": "Г", "text": "«Блакитна Панна»"}, {"marker": "Д", "text": "«Молюсь і вірю...»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Рядки\n*Усі віки ми чуєм брязкіт зброї,\nбули боги в нас і були герої,\nякий нас ворог тільки не терзав!\nАле говорять: «Як руїни Трої».\nПро Київ так ніхто ще не сказав...*написано", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павлом Тичиною"}, {"marker": "Б", "text": "Іваном Драчем"}, {"marker": "В", "text": "Ліною Костенко"}, {"marker": "Г", "text": "Володимиром Сосюрою"}, {"marker": "Д", "text": "Андрієм Малишком"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Екзотичну природу Уссурійського краю змалював", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "Б", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "В", "text": "Валер’ян Підмогильний"}, {"marker": "Г", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Д", "text": "Олесь Гончар"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Асоціацію українських письменників (АУП) створено в добу", "answers": [{"marker": "А", "text": "модернізму"}, {"marker": "Б", "text": "постмодернізму"}, {"marker": "В", "text": "реалізму"}, {"marker": "Г", "text": "сентименталізму"}, {"marker": "Д", "text": "бароко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Апостроф на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "черв..ячок, в..юнкий, р..юмсати"}, {"marker": "Б", "text": "без..іменний, п..єса, з..єднаний"}, {"marker": "В", "text": "пір..їнка, трав..янистий, зів..яти"}, {"marker": "Г", "text": "міл..ярд, жнив..яний, пред..явник"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Антонімічну пару вжито в прислів'ї", "answers": [{"marker": "А", "text": "Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий."}, {"marker": "Б", "text": "Діти - як квіти: поливай, то ростимуть."}, {"marker": "В", "text": "У дитини заболить пальчик, а в матері серце."}, {"marker": "Г", "text": "Рідня до півдня, а як сонце зайде - ніхто не знайде!"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильною є форма займенника в словосполученні", "answers": [{"marker": "А", "text": "на тім березі ріки"}, {"marker": "Б", "text": "з твоєго району"}, {"marker": "В", "text": "звернутися до їх"}, {"marker": "Г", "text": "всим підприємцям"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Другий склад наголошений у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "запитання"}, {"marker": "Б", "text": "сантиметр"}, {"marker": "В", "text": "одинадцять"}, {"marker": "Г", "text": "завдання"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Край дороги, якою їхали вершники, густо цвіли ромашки."}, {"marker": "Б", "text": "Це був красивий молодий хлопець, який лише вчора покинув шкільну парту."}, {"marker": "В", "text": "Степ розлігся перед мандрівником, який переливався барвами весняного цвіту."}, {"marker": "Г", "text": "Мліла під блакитним небом земля, яка напоєна була життєдайним теплом весняного сонця"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова «сонний» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "унісон"}, {"marker": "Б", "text": "спросонку"}, {"marker": "В", "text": "соняшник"}, {"marker": "Г", "text": "соната"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n***(1)*** Дуб здавна постає як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття. ***(2)*** У селі *(В,в)*ерхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить дуб-велетень, вік якого понад вісімсот років. ***(3)*** Ще за часів *(К,к)*иївської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на розлоге дерево. ***(4)*** Під ним проходили мешканці *(П,п)*івденних степів, у його затінку вони відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. ***(5)*** Нині над дубом-велетнем мча��ь реактивні лайнери, пролітають штучні супутники *(З,з)*емлі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних обширів.\n\n\nСинонімом до прикметника «розлоге» в третьому реченні тексту є слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "похиле"}, {"marker": "Б", "text": "коренасте"}, {"marker": "В", "text": "гіллясте"}, {"marker": "Г", "text": "листяне"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст****і виконайте завдання**\n\n\n***(1)*** Дуб здавна постає як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття. ***(2)*** У селі *(В,в)*ерхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить дуб-велетень, вік якого понад вісімсот років. ***(3)*** Ще за часів *(К,к)*иївської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на розлоге дерево. ***(4)*** Під ним проходили мешканці *(П,п)*івденних степів, у його затінку вони відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. ***(5)*** Нині над дубом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники *(З,з)*емлі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних обширів.\n\n\nЗ маленької букви в тексті треба писати слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "(В,в)ерхня"}, {"marker": "Б", "text": "(К,к)иївської"}, {"marker": "В", "text": "(П,п)івденних"}, {"marker": "Г", "text": "(3,з)емлі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст****і виконайте завдання**\n\n\n***(1)*** Дуб здавна постає як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття. ***(2)*** У селі *(В,в)*ерхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить дуб-велетень, вік якого понад вісімсот років. ***(3)*** Ще за часів *(К,к)*иївської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на розлоге дерево. ***(4)*** Під ним проходили мешканці *(П,п)*івденних степів, у його затінку вони відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. ***(5)*** Нині над дубом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники *(З,з)*емлі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних обширів.\n\n\nПростим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст****і виконайте завдання**\n\n\n***(1)*** Дуб здавна постає як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття. ***(2)*** У селі *(В,в)*ерхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить дуб-велетень, вік якого понад вісімсот років. ***(3)*** Ще за часів *(К,к)*иївської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на розлоге дерево. ***(4)*** Під ним проходили мешканці *(П,п)*івденних степів, у його затінку вони відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. ***(5)*** Нині над дубом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники *(З,з)*емлі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних обширів.\n\n\nВідокрем��еною обставиною ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "третє"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Виділені букви позначають однаковий звук у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "***д***жміль, ***д***обро, ***д***ріб"}, {"marker": "Б", "text": "про***с***ьба, ві***с***ь, ***с***ьогодні"}, {"marker": "В", "text": "д***з***бан, ***з***берегти, ***з***жати"}, {"marker": "Г", "text": "вчи***т***ься, ***т***ьмяний, боро***т***ьба"}, {"marker": "Д", "text": "я***к***би, ***ґ***валт, е***к***зистенція"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Редагування потребує сполука в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "згадати між іншим, принагідно згадати"}, {"marker": "Б", "text": "упродовж місяця, на протязі місяця"}, {"marker": "В", "text": "дотепер не з’ясовано, досі не з’ясовано"}, {"marker": "Г", "text": "насамперед знати, передусім знати"}, {"marker": "Д", "text": "знайти без зволікань, знайти негайно"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Помилку в написанні слова допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "інженер, скепсис, символіст"}, {"marker": "Б", "text": "кипарис, азимут, косінус"}, {"marker": "В", "text": "дивізіон, антагонізм, шкіпер"}, {"marker": "Г", "text": "партитура, афоризм, акціонер"}, {"marker": "Д", "text": "аквамарин, сюїта, шифон"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Усі слова треба писати зі сполучною буквою *о* в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "тисяч...літній, гірнич..рудний, світ..гляд, дощ..мір"}, {"marker": "Б", "text": "крок..мір, зор..пад, овоч..сховище, прац..любний"}, {"marker": "В", "text": "яйц..подібний, ліс..степ, земл..трус, панел..віз"}, {"marker": "Г", "text": "піш..хід, брон..бійний, житт..дайний, чорн..земний"}, {"marker": "Д", "text": "земл..роб, вол..любний, вогн..гасник, бур..лом"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Букву *е* на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "ск..листий, бр..ніти, кач..чка"}, {"marker": "Б", "text": "в..рховний, кор..дор, р..берце"}, {"marker": "В", "text": "вибор..ць, зб..рігається, ц..тата"}, {"marker": "Г", "text": "кл..котіти, прич..пити, р..шітце"}, {"marker": "Д", "text": "кош..чок, р..місник, розробл..ний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Букву *в* треба писати на місці обох пропусків рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "..мова (домовленість, угода, договір), ..мова (вимога, пропозиція)"}, {"marker": "Б", "text": "..права (спеціальне завдання), ..права (адміністративна установа)"}, {"marker": "В", "text": "..лада (керівні органи), ..лада (право керувати кимось або чимось)"}, {"marker": "Г", "text": "..ступ (початок навчання в університеті), ..ступ (виїмка, що нагадує сходинку)"}, {"marker": "Д", "text": "..клад (грошова сума, внесена до банку), ..клад (порядок, заведений у родині)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Помилку у відмінюванні іменників допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "вдячність Ірині Савченко"}, {"marker": "Б", "text": "концерт Олега Білоноженко"}, {"marker": "В", "text": "офіс Марини Козачук"}, {"marker": "Г", "text": "практикум Івана Ющука"}, {"marker": "Д", "text": "роман Олександра Дюма"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Порушено норму відмінювання числівника в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "На змаганнях директор нагородив п’ятьох учнів."}, {"marker": "Б", "text": "Швидкість бігу гепарда — від сто двадцяти до сто сорока кілометрів за годину."}, {"marker": "В", "text": "Серед восьмисот сорока семи приток Дніпра є велика річка Прип’ять."}, {"marker": "Г", "text": "Прийшовши на спортмайданчик, він зустрів там сімох однокласників."}, {"marker": "Д", "text": "Запорозька чайка вміщала від п’ятдесяти до сімдесяти козаків."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Немає помилок у дієслівних формах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "колишемо, шлють, хотять"}, {"marker": "Б", "text": "біжать, стелишся, їсиш"}, {"marker": "В", "text": "мовчимо, відповіси, клеїмо"}, {"marker": "Г", "text": "дуєте, стовбичать, кришуть"}, {"marker": "Д", "text": "будять, гоють, засиплешся"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Між однорідними членами речення й узагальнювальним словом треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "А. Усі українські музичні інструменти поділяються на ударні-духові та струнні."}, {"marker": "Б", "text": "Крім того для створення шумових ефектів використовували деякі предмети побуту як-от підкову рубель качалку тощо."}, {"marker": "В", "text": "В обручі робили прорізи куди вмонтовували маленькі дзвіночки металеві пластини-брязкальця усе, що могло видавати дзвін."}, {"marker": "Г", "text": "Інші ударні інструменти тулумбаси бугаї набули великого поширення на Запорозькій Січі."}, {"marker": "Д", "text": "Наш народ створив також цілий ряд духових інструментів наприклад сопілку трембіту ріг сурму трубу волинку."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Земля не може жити без сонця ...» вибрати", "answers": [{"marker": "А", "text": "і води, цих першооснов життя."}, {"marker": "Б", "text": "а людина - без щастя."}, {"marker": "В", "text": "як квітка без води."}, {"marker": "Г", "text": "тому що усе живе загине."}, {"marker": "Д", "text": "яке яскраво світить високо в небі."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n*Надходить пора переміщення барв (1) а сині верховіття дерев на рожевому тлі неба ще розгойдують у собі блакитно-сизі відтінки (2) і відчуваєш (3) скрізь причаїлися невидимі полохливі тіні (4) тому стало і повніше навколо (5) і більш тривожно на серці.*\nКому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "З"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n*Студентка. [...] перевтому, блискуче склала іспит.*\n Замість пропуску можуть стояти всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "незважаючи на"}, {"marker": "Б", "text": "не дивлячись на"}, {"marker": "В", "text": "забувши про"}, {"marker": "Г", "text": "подолавши"}, {"marker": "Д", "text": "попри"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n\n«Мальовані історії»: українська версія**\n \n\n\n***(1-6)*** «Комікс» – загальновживаний термін, який у перекладі означає «кумедний». Щоправда, нині в Європі власне коміксами називають лише видане в Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці – «манга» тощо. Українські майстри, які працюють у цьому жанрі, називають такі твори «мальованими історіями». Словом, кожна нація має свій продукт з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта – геть різне.\n\n\n\n***(7-12)*** У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, зди­вовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.\n\n\n\n***(13-28)*** Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в ієрогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізнес-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.\n\n\n\n***(29-42)*** Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель\", свого часу викладав у школі, – каже він. – І комікс ставав у пригоді, щоб показати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, вико��ані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»\n\n\n\n***(43-50)*** В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.\n\n\n\n***(51-58)*** Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».\n\n\n\n***(59-74)*** 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».\n\n\n\n***(75-80)*** Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, �� кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіасти знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»\n\n\n«Пекельний Бульба» - творчий псевдонім", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олексія Чебикіна"}, {"marker": "Б", "text": "Ігоря Вишинського"}, {"marker": "В", "text": "Георгія Малакова"}, {"marker": "Г", "text": " Віталія Сікарчука"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n\n\n\n«Мальовані історії»: українська версія**\n \n\n\n\n***(1-6)*** «Комікс» – загальновживаний термін, який у перекладі означає «кумедний». Щоправда, нині в Європі власне коміксами називають лише видане в Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці – «манга» тощо. Українські майстри, які працюють у цьому жанрі, називають такі твори «мальованими історіями». Словом, кожна нація має свій продукт з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта – геть різне.\n\n\n\n***(7-12)*** У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, зди­вовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.\n\n\n\n***(13-28)*** Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в ієрогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізнес-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.\n\n\n\n***(29-42)*** Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель\", свого часу викладав у школі, – каже він. – І комікс ставав у пригоді, щоб показати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»\n\n\n\n***(43-50)*** В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.\n\n\n\n***(51-58)*** Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».\n\n\n\n***(59-74)*** 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».\n\n\n\n***(75-80)*** Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, і кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіасти знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!\n\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»\n\n\n\n\nВарваризм «*меседж», ужитий у тексті (рядки 35-36), можна було б замінити зі збереженням його контекстуального змісту словом", "answers": [{"marker": "А", "text": "послання"}, {"marker": "Б", "text": "лейтмотив"}, {"marker": "В", "text": "слоган"}, {"marker": "Г", "text": "лист"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n«Мальовані історії»: українська версія**\n \n\n\n\n***(1-6)*** «Комікс» – загальновживаний термін, який у перекладі означає «кумедний». Щоправда, нині в Європі власне коміксами називають лише видане в Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці – «манга» тощо. Українські майстри, які працюють у цьому жанрі, називають такі твори «мальованими історіями». Словом, кожна нація має свій продукт з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта – геть різне.\n\n\n\n***(7-12)*** У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, зди­вовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.\n\n\n\n***(13-28)*** Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в і��рогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізнес-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.\n\n\n\n***(29-42)*** Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель\", свого часу викладав у школі, – каже він. – І комікс ставав у пригоді, щоб показати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»\n\n\n\n***(43-50)*** В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.\n\n\n\n***(51-58)*** Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».\n\n\n\n***(59-74)*** 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».\n\n\n\n***(75-80)*** Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, і кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіасти знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!\n\n\n\n \n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»\n\n\nУ тексті НЕ РОЗКРИТО мікротему, наведену в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "проблеми сучасних вітчизняних коміксистів"}, {"marker": "Б", "text": "особливості української традиції жанру коміксу"}, {"marker": "В", "text": "ґенеза коміксів у світовому контексті"}, {"marker": "Г", "text": "специфіка українських шанувальників коміксів"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n«Мальовані історії»: українська версія**\n \n\n\n\n***(1-6)*** «Комікс» – загальновживаний термін, який у перекла��і означає «кумедний». Щоправда, нині в Європі власне коміксами називають лише видане в Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці – «манга» тощо. Українські майстри, які працюють у цьому жанрі, називають такі твори «мальованими історіями». Словом, кожна нація має свій продукт з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта – геть різне.\n\n\n\n***(7-12)*** У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, зди­вовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.\n\n\n\n***(13-28)*** Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в ієрогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізнес-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.\n\n\n\n***(29-42)*** Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель\", свого часу викладав у школі, – каже він. – І комікс ставав у пригоді, щоб показати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»\n\n\n\n***(43-50)*** В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.\n\n\n\n***(51-58)*** Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».\n\n\n\n***(59-74)*** 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».\n\n\n\n***(75-80)*** Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, і кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіасти знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!\n\n\n \n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»\n\n\nВідповідають позиції Олексія Чебикіна щодо особливостей вітчизняної традиції творення коміксів (рядки 62-74) усі твердження, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вітчизняна графіка у творенні коміксів найбільш подібна до європейської, з якою мала давні постійні зв’язки."}, {"marker": "Б", "text": "Маючи генетичний зв’язок з європейською традицією, вітчизняна графіка водночас характеризується своєрідною технікою."}, {"marker": "В", "text": "Творчість львівських графіків особливо виразно засвідчує єдність вітчизняної та західноєвропейської традицій."}, {"marker": "Г", "text": "Специфіка вітчизняної графіки стала результатом поєднання греко-візантійської та скандинавської графічних традицій"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n\n«Мальовані історії»: українська версія**\n \n\n\n\n***(1-6)*** «Комікс» – загальновживаний термін, який у перекладі означає «кумедний». Щоправда, нині в Європі власне коміксами називають лише видане в Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці – «манга» тощо. Українські майстри, які працюють у цьому жанрі, називають такі твори «мальованими історіями». Словом, кожна нація має свій продукт з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта – геть різне.\n\n\n\n***(7-12)*** У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, зди­вовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.\n\n\n\n***(13-28)*** Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в ієрогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подививши��ь на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізнес-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.\n\n\n\n***(29-42)*** Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель\", свого часу викладав у школі, – каже він. – І комікс ставав у пригоді, щоб показати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»\n\n\n\n***(43-50)*** В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.\n\n\n\n***(51-58)*** Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».\n\n\n\n***(59-74)*** 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».\n\n\n\n***(75-80)*** Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, і кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіасти знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!\n\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»\n\n\nНЕПРАВИЛЬНИМ стосовно тексту є висновкове твердження в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Причини сучасного непевного статусу вітчизняної школи коміксів лежать в економічній площині."}, {"marker": "Б", "text": "Комікси не варто використовувати в навчальному процесі через їх сильний вплив на свідомість."}, {"marker": "В", "text": "Продаж коміксів у багатьох країнах є цілою індустрією, початки якої сягають ще ХVІ-ХVІІ століть."}, {"marker": "Г", "text": "Сучасна японська школа манги помітно впливає на інші традиції «оповідей у малюнках»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n\n«Мальовані історії»: українська версія**\n \n\n\n\n***(1-6)*** «Комікс» – загальновживаний термін, який у перекладі означає «кумедний». Щоправда, нині в Європі власне коміксами називають лише видане �� Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці – «манга» тощо. Українські майстри, які працюють у цьому жанрі, називають такі твори «мальованими історіями». Словом, кожна нація має свій продукт з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта – геть різне.\n\n\n\n***(7-12)*** У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, зди­вовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.\n\n\n\n***(13-28)*** Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в ієрогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізнес-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.\n\n\n\n***(29-42)*** Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель\", свого часу викладав у школі, – каже він. – І комікс ставав у пригоді, щоб пока��ати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»\n\n\n\n***(43-50)*** В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.\n\n\n\n***(51-58)*** Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».\n\n\n\n***(59-74)*** 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».\n\n\n\n***(75-80)*** Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, і кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіасти знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!\n\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»\n\n\nЗа типом мовлення текст є", "answers": [{"marker": "А", "text": "описом з елементами розповіді"}, {"marker": "Б", "text": "розповіддю з елементами роздуму"}, {"marker": "В", "text": "роздумом з елементами опису"}, {"marker": "Г", "text": "описом з елементами роздуму"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n\n«Мальовані історії»: українська версія**\n \n\n\n\n***(1-6)*** «Комікс» – загальновживаний термін, який у перекладі означає «кумедний». Щоправда, нині в Європі власне коміксами називають лише видане в Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці – «манга» тощо. Українські майстри, які працюють у цьому жанрі, називають такі твори «мальованими історіями». Словом, кожна нація має свій продукт з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта – геть різне.\n\n\n\n***(7-12)*** У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, зди­вовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.\n\n\n\n***(13-28)*** Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в ієрогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізне��-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.\n\n\n\n***(29-42)*** Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель\", свого часу викладав у школі, – каже він. – І комікс ставав у пригоді, щоб показати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»\n\n\n\n***(43-50)*** В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.\n\n\n\n***(51-58)*** Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».\n\n\n\n***(59-74)*** 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».\n\n\n\n***(75-80)*** Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, і кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіасти знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!\n\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»\n\n\nІдею тексту найточніше передає фрагмент, наведений у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Словом, кожна нація має свій продукт [комікси] з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта геть різне (рядки 5-6)."}, {"marker": "Б", "text": "Цей жанр не має аналогів - він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть (рядки 39-42)."}, {"marker": "В", "text": "3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою (рядки 59-61)."}, {"marker": "Г", "text": "...ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися... (рядки 75-77)."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n \n\n\n\n«Мальовані історії»: українська версія**\n \n\n\n\n***(1-6)*** «Комікс» – загальновживаний термін, який у перекладі означає «кумедний». Щоправда, нині в Європі власне коміксами називають лише видане в Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці – «манга» тощо. Українські майстри, які працюють у цьому жанрі, називають такі твори «мальованими історіями». Словом, кожна нація має свій продукт з ��собливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта – геть різне.\n\n\n\n***(7-12)*** У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів. Та скептики були б, напевно, зди­вовані, зазирнувши в минуле й побачивши одну з перших «мальованих історій» у японському монастирі XII ст. Базові прийоми жанру, рухи й жести персонажів були запозичені саме з цих найперших робіт.\n\n\n\n***(13-28)*** Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину – це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра. «Перші письмена, імовірно, трансформувалися в ієрогліфи, – розповідає художник Олексій Чебикін. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або візьмімо китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традицію оповідей у малюнках було помічено в XVI-XVII ст., коли в Барселоні та Валенсії почали поширювати малюнки для простого люду. Це були перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах. У Європі й Штатах у теперішньому вигляді мальовані історії ввійшли в обіг майже водночас, та практичні американці перші поставили це на комерційну основу. Першим бізнес-коміксом стали історії про Жовтого Хлопчика – «Yellow Kid». Правда, сьогодні Європу й Америку швидкими темпами заповнює азійська, передусім японська, традиція.\n\n\n\n***(29-42)*** Як і в усьому, у створенні коміксів японці дотримуються традицій. Манги досі малюють тушшю, вони чорно-білі й послідовність картинок ведуть ззаду наперед – згідно з канонами місцевого правопису. Такої самої послідовності автори наполегливо просять дотримуватися під час видання перекладів – мовляв, від цього кардинально залежить правильність сприймання історії. Адже це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи навіть засобом певного впливу. У цьому, зокрема, переконаний Віталій Сікарчук, більш знаний під псевдонімом Пекельного Бульби. «За освітою я вчитель\", свого часу викладав у школі, – каже він. – І комікс ставав у пригоді, щоб показати учням той чи інший приклад. Цей жанр не має аналогів – він невибагливий, не вимагає особливої підготовки. Є, звісно, комікси, виконані на високому рівні, але водночас можна малювати абсолютний примітив у сенсі виконання, і це сприйматимуть!»\n\n\n\n***(43-50)*** В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався. Серед корифеїв – графік-ілюстратор Георгій Малаков. У дитинстві він вигадував зразки цього жанру – жив у Києві під окупацією, придумував героїв, зображував сюжети про війну... Відомий художник Ігор Вишинський, автор багатьох ілюстрацій до дитячої літератури, створював повноцінні комікси про друзів-художників. Придумував їм образи, кумедні ситуації, розповідав про уявну державу в центрі Європи, де були представники різних націй. Твір займав понад 300 сторінок.\n\n\n\n***(51-58)*** Нині в нас мистецтво «мальованих оповідей» теж активно розвивається, але комікси рідко виходять на широку публіку. Опитані «коміксисти» бачать два шляхи виживання. Перший – це «йти» в російські видавництва, адже вітчизняних зразків жанру в чистому вигляді практично ніде не друкують. Другий – ховатися в арт-підпіллі, що рясно квітне в мережі Інтернет і в самвидаві. «Офіційні видання, на жаль, надають перевагу російськомовному продукту, як і преса чи кінематограф, – каже О. Чебикін. – У нашій країні досі вважають, що ринок сусідів ширший, тож випускати російською – економічно вигідніше».\n\n\n\n***(59-74)*** 3 огляду на непевний статус вітчизняних «мальованих історій» говорити про власну сучасну школу коміксу поки що рано. Однак це може бути нашою перевагою. «Відсутність школи має свої плюси: не існує обмежень, – уважає Пекельний Бульба. – Може, це і вплине на розвиток, на створення своєрідної течії в нас». Проте, на думку Олексія Чебикіна, школа української мальованої історії таки формується: «Наша школа справді дуже відрізняється від французької, російської, молдовської... Мені важко схарактеризувати ці особливості....Різниця в графічному матеріалі. Школа української графіки була завжди відмінна й відокремлена від європейської, хоча – закорінена вона саме в Європі – перші її представники навчалися у Німеччині. Багато хто здобував освіту в Росії знову-таки від художників, які навчалися в Італії. У Львові своя ситуація: вони й до 1920 року мали тісні стосунки з Польщею та Німеччиною, і це відчутно... Київська Русь дала свій симбіоз, коли грецька школа, що прийшла з Візантії, поєдналася зі скандинавським мінімалізмом і структурою. І в нас згодом з’явилося «реалістичне бароко», коли зображення ніби щільно переплетене з декоративним трактуванням: звідти наші примітивісти, яких ми знаємо. Українська графіка близька до латиноамериканської».\n\n\n\n***(75-80)*** Хай там як, ми маємо величезний простір для творчості в галузі коміксу, невичерпний потенціал, неймовірну кількість власних супергероїв, є що обігрувати, де розвернутися, і кожен може знайти своє. Тож навіть у сьогоднішніх обмежених умовах ентузіас��и знаходять один одного й, не чекаючи «манни з неба», чи то пак від видавців, вигадують спільні проекти, фестивалі, віртуальні спільноти тощо. Словом, є надія, що наша «мальована історія» житиме!\n\n\n\n\n*За Н. Михайловою, журнал «Міжнародний туризм»\n\n\nДумку про те, що комікси є універсальним для людства жанром, підтверджують усі фрагменти тексту, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "...власне коміксами називають лише видане в Америці, французи найменували це «стрічка малюнків», японці - «манга» тощо... Словом, кожна нація має свій продукт з особливою назвою й походженням. Схожий лише спосіб висловлювання, решта - геть різне (рядки 2-6)."}, {"marker": "Б", "text": "У свідомості пересічної людини слово «комікс» найчастіше асоціюється з чимось комічним і несерйозним, тож не дивно, що й ставлення до коміксів іноді відповідне: мовляв, легке чтиво для тинейджерів (рядки 7-9)."}, {"marker": "В", "text": "Загалом історію коміксів сміливо можна споріднювати з наскельним живописом. Давні люди не просто намагалися зобразити картину - це був сюжет, низка подій, наприклад полювання на звіра (рядки 13-15)."}, {"marker": "Г", "text": "В Україні навіть тоді, коли ще не відоме було слово «комікс» і не знані були приклади мальованої історії з Європи, цей жанр поступово розвивався (рядки 43-44)."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Образ гордої красуні, яка сміливо захищає власну гідність, є у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Дума про Марусю Богуславку»"}, {"marker": "Б", "text": "«Віють вітри»"}, {"marker": "В", "text": "«Бондарівна»"}, {"marker": "Г", "text": "Засвіт встали козаченьки»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ой Морозе, Морозенку»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів» йдеться в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Великому Хорсові путь перебігав»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ізронив злоте слово, з сльозами змішане»"}, {"marker": "В", "text": "«Підпер гори угорськії своїми залізними полками»"}, {"marker": "Г", "text": "«Жадоба спробувати Дону великого знамення йому заступила»"}, {"marker": "Д", "text": "«Думкою поле міряє од великого Дону до малого Дінця»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки *Зброю співаю і мужа, що перший з надмор’їв троянських, Долею гнаний нещадно, на берег ступив Лавінійський*\nоригінально переробив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Б", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "В", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Франко"}, {"marker": "Д", "text": "Пантелеймон Куліш"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Народну пісню «Ой під вишнею, під черешнею / Стояв старий з молодою, як із ягодою» адресовано", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іванові Брюховецькому"}, {"marker": "Б", "text": "Мартинові Борулі"}, {"marker": "В", "text": "возному Тетерваковському"}, {"marker": "Г", "text": "Максимові Гримачу"}, {"marker": "Д", "text": "Омелькові Кайдашеві"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки\n*Шляхи життя важкі і грузні:\n працюй - зморивсь чи не зморивсь.\n Він полюбив огонь у кузні,\n під молотом, що все іскривсь*\nприсвячено", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іванові Котляревському"}, {"marker": "Б", "text": "Тарасові Шевченку"}, {"marker": "В", "text": "Пантелеймонові Кулішу"}, {"marker": "Г", "text": "Іванові Франку"}, {"marker": "Д", "text": "Михайлові Коцюбинському"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались», - пише", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Нечуй-Левицький"}, {"marker": "В", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Г", "text": "Панас Мирний"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Карпенко-Карий"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Думка з Першого послання Іоанна Богослова «Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, - неправду мовить. Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого» є суголосною провідній ідеї твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Гімн»"}, {"marker": "Б", "text": "«Енеїда »"}, {"marker": "В", "text": "«Всякому місту-звичай і права»"}, {"marker": "Г", "text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я»"}, {"marker": "Д", "text": "«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Ця дівчина не просто так, Маруся. / Це голос наш. Це – пісня. Це - душа» – сказано про героїню", "answers": [{"marker": "А", "text": "думи"}, {"marker": "Б", "text": "поеми"}, {"marker": "В", "text": "драми"}, {"marker": "Г", "text": "пригодницького роману"}, {"marker": "Д", "text": "роману у віршах"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Любові всевишній присвячується» твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Б", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "В", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Г", "text": " «За мить щастя»"}, {"marker": "Д", "text": "«Камінний хрест»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Росте Антонич, і росте трава, / і зеленіють кучеряві вільхи», – писав про себе автор поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чари ночі»"}, {"marker": "Б", "text": "«Різдво»"}, {"marker": "В", "text": "«Молюсь і вірю...»"}, {"marker": "Г", "text": "«Балада про соняшник»"}, {"marker": "Д", "text": "«Лебеді материнства»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Василь Стефаник започаткував в українській літературі стильову течію", "answers": [{"marker": "А", "text": "імпресіонізму"}, {"marker": "Б", "text": "сентименталізму"}, {"marker": "В", "text": "романтизму"}, {"marker": "Г", "text": "реалізму"}, {"marker": "Д", "text": "експресіонізму"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "*Шумить, гуде Тополівка. До Лавріна Запорожця приїхали гості» так починається оповідь про події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Валер’яна Підмогильного"}, {"marker": "Б", "text": "Володимира Винниченка"}, {"marker": "В", "text": "Остапа Вишні"}, {"marker": "Г", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Д", "text": "Олеся Гончара"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Справжнє прізвище автора твору «Тигролови»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кандиба"}, {"marker": "Б", "text": "Тобілевич"}, {"marker": "В", "text": "Фїтільов"}, {"marker": "Г", "text": "Губенко"}, {"marker": "Д", "text": "Лозов’ягін"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Моя зброя - сміх!» - так пояснював своє мистецьке покликання", "answers": [{"marker": "А", "text": " Микола Хвильовий"}, {"marker": "Б", "text": "Олександр Довженко"}, {"marker": "В", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "Г", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "Д", "text": "Юрій Яновський"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Образи соняшника й сонця, що символізують поета й поезію, створив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "Б", "text": "Микола Вороний"}, {"marker": "В", "text": "Іван Драч"}, {"marker": "Г", "text": " Василь Стус"}, {"marker": "Д", "text": "Павло Тичина"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Народну «Пісню про Байду» переосмислює («*У Полтаві на риночку...*») героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Б", "text": "«Бондарівна»"}, {"marker": "В", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Г", "text": "«Дума про Марусю Богуславку»"}, {"marker": "Д", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Рядки\n*Можна вибрать друга і по духу брата,\nТа не можна рідну матір вибирати*\nнаписано", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павлом Тичиною"}, {"marker": "Б", "text": "Іваном Драчем"}, {"marker": "В", "text": "Володимиром Сосюрою"}, {"marker": "Г", "text": "Василем Симоненком"}, {"marker": "Д", "text": "Андрієм Малишком"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«У Томську мене перехопила залізнична агентура НКВС. Арешт, суд, вирок: за втечу із заслання — три роки вже ув’язнення в таборі. Так я потрапив у «Бамлаг» (Байкало-амурський лагер)», - згадував", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Б", "text": " Іван Багряний"}, {"marker": "В", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Г", "text": " Богдан-Ігор Антонич"}, {"marker": "Д", "text": "Максим Рильський"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної й масової культури, іронічно-сміхового й серйозного ставлення до дійсності - це характерна риса", "answers": [{"marker": "А", "text": "експресіонізму"}, {"marker": "Б", "text": "постмодернізму"}, {"marker": "В", "text": "неоромантизму"}, {"marker": "Г", "text": "бароко"}, {"marker": "Д", "text": "імпресіонізму"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Букву *и* треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "створити за аналог..єю, словниковий д..ктант"}, {"marker": "Б", "text": "..нженерний фах, схвалення колект..ву"}, {"marker": "В", "text": "с..гнальні вогні, соц..ологічне опитування"}, {"marker": "Г", "text": "виконувати реч..тативом, промовиста ц..тата"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "зачинити кабінет фізики"}, {"marker": "Б", "text": "доводити складну теорему"}, {"marker": "В", "text": "складати випускний іспит"}, {"marker": "Г", "text": "мішати проводити урок"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Чергування голосних відбувається в усіх наведених випадках, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "чорний - ч..рнець"}, {"marker": "Б", "text": "шість - ш..сти"}, {"marker": "В", "text": "бджола - бдж..ляр"}, {"marker": "Г", "text": "жених - ж..натий"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Перший склад наголошений у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "розвал"}, {"marker": "Б", "text": "тонкий"}, {"marker": "В", "text": "разом"}, {"marker": "Г", "text": "люблю"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Помилку у творенні ступенів порівняння прикметників допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "смачніший, найдавніший, найменш густий"}, {"marker": "Б", "text": "триваліший, найменш кмітливий, вищий"}, {"marker": "В", "text": "найдобріший, завзятіший, найбільш меткий"}, {"marker": "Г", "text": "щонайкращий, більш нижчий, міцніший"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Журавлі прощально курличуть, коли відлітають у вирій."}, {"marker": "Б", "text": "Дощ не переставав падати хоч на небі блиснуло сонце."}, {"marker": "В", "text": "Я не знаю, чи повернулися лелеки у своє торішнє гніздо."}, {"marker": "Г", "text": "Вітер доносив відголоси грози, яка гуготіла десь за обрієм."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Проблема особистості віддавна є *основою* філософського *пізнання*. (2) Відомо, що немає двох однакових людей, кожен із нас неповторний. (3) На думку деяких науковців людина формується й розвивається відповідно до її вроджених якостей, здібностей, а соціальне *оточення* відіграє в цьому розвитку дуже незначну *роль*. (4) Натомість інші вчені вважають *особистість* деяким продуктом, цілком сформованим у процесі соціального розвитку. (5) Однак майже всі науковці переконані: людина не народжується особистістю, а стає нею в процесі життя.\n\n\nСлово *основа* в тексті можна замінити фразеологізмом", "answers": [{"marker": "А", "text": "наріжний камінь"}, {"marker": "Б", "text": "підводний камінь"}, {"marker": "В", "text": "камінь на шиї"}, {"marker": "Г", "text": "пробний камінь"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Проблема особистості віддавна є *основою* філософського *пізнання*. (2) Відомо, що немає двох однакових людей, кожен із нас неповторний. (3) На думку деяких науковців людина формується й розвивається відповідно до її вроджених якостей, здібностей, а соціальне *оточення* відіграє в цьому розвитку дуже незначну *роль*. (4) Натомість інші вчені вважають *особистість* деяким продуктом, цілком сформованим у процесі соціального розвитку. (5) Однак майже всі науковці переконані: людина не народжується особистістю, а стає нею в процесі життя.\n\n\nУ називному відмінку в тексті вжито слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "пізнання"}, {"marker": "Б", "text": "оточення"}, {"marker": "В", "text": "роль"}, {"marker": "Г", "text": "особистість"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Проблема особистості віддавна є *основою* філософського *пізнання*. (2) Відомо, що немає двох однакових людей, кожен із нас неповторний. (3) На думку деяких науковців людина формується й розвивається відповідно до її вроджених якостей, здібностей, а соціальне *оточення* відіграє в цьому розвитку дуже незначну *роль*. (4) Натомість інші вчені вважають *особистість* деяким продуктом, цілком сформованим у процесі соціального розвитку. (5) Однак майже всі науковці переконані: людина не народжується особистістю, а стає нею в процесі життя.\n\n\nПростим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "п'яте"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Проблема особистості віддавна є *основою* філософського *пізнання*. (2) Відомо, що немає двох однакових людей, кожен із нас неповторний. (3) На думку деяких науковців людина формується й розвивається відповідно до її вр��джених якостей, здібностей, а соціальне *оточення* відіграє в цьому розвитку дуже незначну *роль*. (4) Натомість інші вчені вважають *особистість* деяким продуктом, цілком сформованим у процесі соціального розвитку. (5) Однак майже всі науковці переконані: людина не народжується особистістю, а стає нею в процесі життя.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п'ятому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "боєць, вищість, зраджений"}, {"marker": "Б", "text": "озброєння, воїнський, дзвінок"}, {"marker": "В", "text": "подвоєння, надзвуковий, мрія"}, {"marker": "Г", "text": "євробачення, гущавінь, осяяння"}, {"marker": "Д", "text": "виявлення, відзвітувати, мелодія"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Антонімами є всі пари слів, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "експорт - імпорт"}, {"marker": "Б", "text": "егоїзм - альтруїзм"}, {"marker": "В", "text": "іммігрант - мігрант"}, {"marker": "Г", "text": "прогрес - регрес"}, {"marker": "Д", "text": "адресат - адресант"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Літеру *у* на місці всіх пропусків треба писати в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "..війшли до хати, переконана ... цьому"}, {"marker": "Б", "text": "... свободу віримо, прочитала ... афіші"}, {"marker": "В", "text": "зайшла ... ранці, пішли ... світлицю"}, {"marker": "Г", "text": "була ... Сваляві, дивився ... віконечко"}, {"marker": "Д", "text": "приходила ... формі, квіти ... руках"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру *е* на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "пр..людія, пр..краса, пр..зирливий"}, {"marker": "Б", "text": "пр..зидія, пр..зентація, пр..брати"}, {"marker": "В", "text": "пр..стиж, пр..парат, пр..м'єрний"}, {"marker": "Г", "text": "пр..тензія, пр..вілей, пр..мудрий"}, {"marker": "Д", "text": "пр..рогатива, пр..стол, пр..горнути"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Окремо треба писати частку *не* у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "очікуючи не/відомого в майбутньому"}, {"marker": "Б", "text": "не/добудований завод у Львові"}, {"marker": "В", "text": "не/виконавши домашнього завдання"}, {"marker": "Г", "text": "будматеріалів не/має на складах"}, {"marker": "Д", "text": "не/даремно ми сюди повернулися"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Помилку в написанні слова допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "компостний, тоскно, серцевий"}, {"marker": "Б", "text": "тижневий, зап'ястний, швидкісний"}, {"marker": "В", "text": "туристський, доблесний, у пустці"}, {"marker": "Г", "text": "аванпостний, проїздний, злісний"}, {"marker": "Д", "text": "форпостний, агентство, обласний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Подвоєні букви треба писати у формі орудного відмінка обох іменників рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "подорож, продаж"}, {"marker": "Б", "text": "гущавінь, тюль"}, {"marker": "В", "text": "вірність, мить"}, {"marker": "Г", "text": "печаль, мисль"}, {"marker": "Д", "text": "зустріч, поміч"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення з пропущеними словосполученнями.\n\n*До початку матчу лишається ..., але вже понад ... уклали контракти з ...*\n\nПравильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "півтора місяця, сто телеканалів, тисячею двомастами рекламодавцями"}, {"marker": "Б", "text": "півтора місяці, ста телеканалів, тисячею двомастами рекламодавцями"}, {"marker": "В", "text": "півтора місяця, ста телеканалів, тисячею двомастами рекламодавців"}, {"marker": "Г", "text": "півтора місяці, сто телеканалів, тисяча двісті рекламодавцями"}, {"marker": "Д", "text": "півтори місяці, сто телеканалів, тисяча двомастами рекламодавцями"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Дієслово у формі наказового способу вжито в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "переходимо дорогу"}, {"marker": "Б", "text": "попросимо вибачення"}, {"marker": "В", "text": "активніше працюймо"}, {"marker": "Г", "text": "швидше пишемо"}, {"marker": "Д", "text": "почали виконувати"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте речення з пропущеними словами.\n\n*Журі ... результати, але багато хто не ... з вердиктом, тож гала-концерт, зокрема виступи призерів, ... невдоволенням публіки.*\n\nПравильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "оголосило, погодився, був затьмарений"}, {"marker": "Б", "text": "оголосили, погодився, був затьмарений"}, {"marker": "В", "text": "оголосило, погодилися, був затьмарений"}, {"marker": "Г", "text": "оголосило, погодився, були затьмарені"}, {"marker": "Д", "text": "оголосили, погодилися, були затьмарені"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Виділене слово є вставним у реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Я *принаймні* знаю правила поведінки в громадських місцях."}, {"marker": "Б", "text": "Хлопці про наші плани на це літо *навіть* не здогадувалися."}, {"marker": "В", "text": "Бали хризантем проводять *традиційно* наприкінці листопада."}, {"marker": "Г", "text": "Інколи найщиріша правда *здається* такою неправдоподібною."}, {"marker": "Д", "text": "Ви зараз *звичайно* можете передумати їхати в це відрядження."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення з підрядним причини утвориться, якщо до частини *\"На вікна в моїй кімнаті повісили жалюзі,..\"* додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "і тепер стало дуже затишно."}, {"marker": "Б", "text": "незважаючи на їхню вартість."}, {"marker": "В", "text": "дарма що темного кольору."}, {"marker": "Г", "text": "бо було незручно читати."}, {"marker": "Д", "text": "щоб було затишно та красиво."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Кому треба поставити в складносурядному речені", "answers": [{"marker": "А", "text": "Удалині хиталися дерева і синів задуманий прибій."}, {"marker": "Б", "text": "Знову дівча малювало хвилі та чайки літали низько."}, {"marker": "В", "text": "Тільки море бухає та зорі тремтять у нічній прохолоді."}, {"marker": "Г", "text": "Я йду до гаю й серце моє пташкою співає про весну."}, {"marker": "Д", "text": "Повсюди зацвів бузок і кущі троянд укрилися квітами."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Детектив як інтелектуальна вправа**\n\n\n**(1-4)** Літо – найкращий час, щоб читати детективи. Чому? А тому, що рівень комфорту, який ми з вами намагаємося собі забезпечити на цю пору, завжди трохи вищий, ніж упродовж року: відпустка, можливо, морське узбережжя чи просто гамак і склянка лимонаду.\n\n\n**(5-10)** Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все: чому б не кумедний товстун Еркюль Пуаро чи стримана старенька міс Марпл? І злочинців викрито, жах відступає, а ми можемо далі пити свій коктейль у шезлонгу. Детектив – таки ідеальний продукт для літнього споживання.\n\n\n**(11-20)** Доведено, що читач детективів ототожнює себе з особою, яка веде розслідування. Інтерес тут суто інтелектуальний: хто скоїв злочин? Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть. Як бонус додається ще одна втіха: часто детектив (особливо класичний) побудований на протистоянні яскравого приватного розслідувача та недолугого поліцейського, якого гріх назвати професіоналом, - ліберальному читачеві приємна така банальність представника влади. На відміну від давнього радянського кінематографа класичні детективи не знають образів героїчних майорів карного розшуку чи прокурорів. Класика взагалі по-консервативному скептичніша до людей у кабінетах.\n\n\n**(21-29)** Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! Власне, твори Агати Крісті якраз і є найкращим її тренінгом, бо їх 80, тобто кількісно більше за написане іншими майстрами жанру: Едгаром По, Артуром Конан Дойлом, Гілбертом Честертоном, і вони, ризикну стверджувати, майстерніші від 200 історій Жоржа Сіменона, протеже якого, комісара Мегре, перемагає в детективному двобої витворений Агатою Крісті суперінтелектуальний денді Еркюль Пуаро. Романів про Пуаро 33, а про міс Марпл – 12. Агата Крісті першою запропонувала не лише образ жінки-детектива, а й пари слідчих: якби не її Томмі та Таппенс, то не було б агентів Фокса Малдера та Дани Скаллі.\n\n\n**(30-48)** У 1916 році 26-річна Агата, на той час уже Крісті (після одруження дівоче прізвище Міллер вона більше не використовувала), працює фармацевтом добровольцем в одному з британських госпіталів і чекає з фронту чоловіка – військового льотчика. Рутина й очікування нудять, а звичний ландшафт довкола розбавляють хіба що бельгійські емігранти, які сховалися від війни в британській глибинці. Дивні справи має розслідувати дивний чоловік. Так народжується Еркюль Пуаро – геніальний детектив і невротик, зациклений на зовнішньому вигляді своїх вусів і внутрішньому стані «сірих клітиночок» власного мозку. Найвідоміший з-поміж літературних бельгійців від часів Тіля Уленшпігеля. Навіщо він такий дивний? Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами. Їй потрібен хтось зовсім інший, як Марії Вілінській була потрібна чоловіча постава Марка Вовчка. Пуаро, як і більшість чепурунів-денді, «жіночий», як і сама Крісті, усе життя вирощує троянди й дістає за них призи на виставках. Він – точка розриву з консерватизмом старої Англії з її вікторіанською мораллю й недовірою до розумових можливостей представниць прекрасної статі. Мине лише 10 років – і Крісті зважиться на переворот: на авансцені одного з її оповідань з’явиться міс Марпл – перша жінка-детектив зі світовим ім’ям, найінтелектуальніша в художній літературі.\n\n\n**(49-57)** Дотепер українською перекладено вже кілька романів серії: «Тіло в бібліотеці», «Перст провидіння», «Гра дзеркал», «Забуте вбивство», «Немезида». Якщо ж вам пощастило прочитати їх ще в ранньому підлітковому віці, маєте унікальну нагоду, коли робитимете це вдруге, замість сюжету звернути увагу на соціально-побутову деталізацію: у час повсюдної присутності мереж такою милою ностальгією звучить оте «…телефонувати пізніше аніж о пів на десяту вечора вважалося ознакою поганого тону». Власне, усе «Тіло в бібліотеці», крім смертельної інтриги, розгортає перед нами дискусію, що ж воно таке, отой «поганий тон». А паралельно маємо конфлікт поколінь – ця проблема фактично наскрізна в усіх її детективних творах.\n\n\n**(58-68)** Та найцікавіше перечитувати романи Крісті після ознайомлення з її біографією. Для цього можна зазирнути в написану нею «Автобіографію» або книжку Річарда Гека «Герцогиня смерті: неофіційна біографія Агати Крісті». Адже її детективні історії так резонують із поворотами особистого життя! У 1916-му вона чекає нареченого, військового льотчика, як героїня її «Будинку на околиці». У 1921-му молода пара подорожує світом, як персонажі «Смерті на Нилі», а в 1922-му купує великий будинок у малому містечку, як у «Персті провидіння». Зрештою, зі своїм другим чоловіком, археологом, Крісті вже в 1930-х мандрує на Близький Схід – так з’являється «Убивство в Месопотамії». Фобії самої авторки стають очевидними, коли проаналізуємо, кого вона робить у своїх романах жертвами, а кого вбивцями. Але тут про це годі, адже в детективі головна річ – інтрига!\n\n\n**(69-76)** Біографи Агати Крісті, маю враження, намагаються наголосити нам на її щасті в обох шлюбах: спершу як вірної жінки, що чекає свого героя, потім як надійної асистентки в розкопках чоловіка-професора. Натомість здається, що література цікавила її набагато більше: художній світ повсякчас перемагав світ реальний. Напевне, саме тому вона так часто усамітнювалася в готелі на морському узбережжі, де їй потрібна була лише друкарська машинка. Там тривіальні біографічні епізоди ставали непересічними сюжетами, а інтелектуальні вправи авторки оберталися інтелектуальною пригодою для читачів.\n\n\n \n\n\nПравильними є наведені пари \"автор і його герой\", ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Едгар По - Малдер"}, {"marker": "Б", "text": "Агата Крісті - Марпл"}, {"marker": "В", "text": "Жорж Сіменон - Мегре"}, {"marker": "Г", "text": "Агата Крісті - Томмі"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Детектив як інтелектуальна вправа**\n\n\n**(1-4)** Літо – найкращий час, щоб читати детективи. Чому? А тому, що рівень комфорту, який ми з вами намагаємося собі забезпечити на цю пору, завжди трохи вищий, ніж упродовж року: відпустка, можливо, морське узбережжя чи просто гамак і склянка лимонаду.\n\n\n**(5-10)** Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все: чому б не кумедний товстун Еркюль Пуаро чи стримана старенька міс Марпл? І злочинців викрито, жах відступає, а ми можемо далі пити свій коктейль у шезлонгу. Детектив – таки ідеальний продукт для літнього споживання.\n\n\n**(11-20)** Доведено, що читач детективів ототожнює себе з особою, яка веде розслідування. Інтерес тут суто інтелектуальний: хто скоїв злочин? Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть. Як бонус додається ще одна втіха: часто детектив (особливо класичний) побудований на протистоянні яскравого приватного розслідувача та недолугого поліцейського, якого гріх назвати професіоналом, - ліберальному читачеві приємна така банальність представника влади. На відміну від давнього радянського кінематографа класичні детективи не знають образів героїчних майорів карного розшуку чи прокурорів. Класика взагалі по-консервативному скептичніша до людей у кабінетах.\n\n\n**(21-29)** Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! Власне, твори Агати Крісті якраз і є найкращим її тренінгом, бо їх 80, тобто кількісно більше за написане іншими майстрами жанру: Едгаром По, Артуром Конан Дойлом, Гілбертом Честертоном, і вони, ризикну стверджувати, майстерніші від 200 історій Жоржа Сіменона, протеже якого, комісара Мегре, перемагає в детективному двобої витворений Агатою Крісті суперінтелектуальний денді Еркюль Пуаро. Романів про Пуаро 33, а про міс Марпл – 12. Агата Крісті першою запропонувала не лише образ жінки-детектива, а й пари слідчих: якби не її Томмі та Таппенс, то не було б агентів Фокса Малдера та Дани Скаллі.\n\n\n**(30-48)** У 1916 році 26-річна Агата, на той час уже Крісті (після одруження дівоче прізвище Міллер вона більше не використовувала), працює фармацевтом добровольцем в одному з британських госпіталів і чекає з фронту чоловіка – військового льотчика. Рутина й очікування нудять, а звичний ландшафт довкола розбавляють хіба що бельгійські емігранти, які сховалися від війни в британській глибинці. Див��і справи має розслідувати дивний чоловік. Так народжується Еркюль Пуаро – геніальний детектив і невротик, зациклений на зовнішньому вигляді своїх вусів і внутрішньому стані «сірих клітиночок» власного мозку. Найвідоміший з-поміж літературних бельгійців від часів Тіля Уленшпігеля. Навіщо він такий дивний? Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами. Їй потрібен хтось зовсім інший, як Марії Вілінській була потрібна чоловіча постава Марка Вовчка. Пуаро, як і більшість чепурунів-денді, «жіночий», як і сама Крісті, усе життя вирощує троянди й дістає за них призи на виставках. Він – точка розриву з консерватизмом старої Англії з її вікторіанською мораллю й недовірою до розумових можливостей представниць прекрасної статі. Мине лише 10 років – і Крісті зважиться на переворот: на авансцені одного з її оповідань з’явиться міс Марпл – перша жінка-детектив зі світовим ім’ям, найінтелектуальніша в художній літературі.\n\n\n**(49-57)** Дотепер українською перекладено вже кілька романів серії: «Тіло в бібліотеці», «Перст провидіння», «Гра дзеркал», «Забуте вбивство», «Немезида». Якщо ж вам пощастило прочитати їх ще в ранньому підлітковому віці, маєте унікальну нагоду, коли робитимете це вдруге, замість сюжету звернути увагу на соціально-побутову деталізацію: у час повсюдної присутності мереж такою милою ностальгією звучить оте «…телефонувати пізніше аніж о пів на десяту вечора вважалося ознакою поганого тону». Власне, усе «Тіло в бібліотеці», крім смертельної інтриги, розгортає перед нами дискусію, що ж воно таке, отой «поганий тон». А паралельно маємо конфлікт поколінь – ця проблема фактично наскрізна в усіх її детективних творах.\n\n\n**(58-68)** Та найцікавіше перечитувати романи Крісті після ознайомлення з її біографією. Для цього можна зазирнути в написану нею «Автобіографію» або книжку Річарда Гека «Герцогиня смерті: неофіційна біографія Агати Крісті». Адже її детективні історії так резонують із поворотами особистого життя! У 1916-му вона чекає нареченого, військового льотчика, як героїня її «Будинку на околиці». У 1921-му молода пара подорожує світом, як персонажі «Смерті на Нилі», а в 1922-му купує великий будинок у малому містечку, як у «Персті провидіння». Зрештою, зі своїм другим чоловіком, археологом, Крісті вже в 1930-х мандрує на Близький Схід – так з’являється «Убивство в Месопотамії». Фобії самої авторки стають очевидними, коли проаналізуємо, кого вона робить у своїх романах жертвами, а кого вбивцями. Але тут про це годі, адже в детективі головна річ – інтрига!\n\n\n**(69-76)** Біографи Агати Крісті, маю враження, намагаються наголосити нам на її щасті в обох шлюбах: спершу як вірної жінки, що чекає свого героя, потім як надійної асистентки в розкопках чоловіка-професора. Натомість здається, що література цікавила її набагато більше: художній світ повсякчас перемагав світ реальний. Напевне, саме тому вона так часто усамітнювалася в готелі на морському узбережжі, де їй потрібна була лише друкарська машинка. Там тривіальні біографічні епізоди ставали непересічними сюжетами, а інтелектуальні вправи авторки оберталися інтелектуальною пригодою для читачів.\n\n\n \n\n\nДо літературних заслуг Агати Крісті автор зараховує всі наведені, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "створила яскравий образ розслідувача-інтелектуала"}, {"marker": "Б", "text": "створила перший яскравий образ жінки-детектива"}, {"marker": "В", "text": "звеличувала вікторіанську епоху в історії Англії"}, {"marker": "Г", "text": "порушувала у творах важливі соціальні й моральні проблеми"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Детектив як інтелектуальна вправа**\n\n\n**(1-4)** Літо – найкращий час, щоб читати детективи. Чому? А тому, що рівень комфорту, який ми з вами намагаємося собі забезпечити на цю пору, завжди трохи вищий, ніж упродовж року: відпустка, можливо, морське узбережжя чи просто гамак і склянка лимонаду.\n\n\n**(5-10)** Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все: чому б не кумедний товстун Еркюль Пуаро чи стримана старенька міс Марпл? І злочинців викрито, жах відступає, а ми можемо далі пити свій коктейль у шезлонгу. Детектив – таки ідеальний продукт для літнього споживання.\n\n\n**(11-20)** Доведено, що читач детективів ототожнює себе з особою, яка веде розслідування. Інтерес тут суто інтелектуальний: хто скоїв злочин? Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть. Як бонус додається ще одна втіха: часто детектив (особливо класичний) побудований на протистоянні яскравого приватного розслідувача та недолугого поліцейського, якого гріх назвати професіоналом, - ліберальному читачеві приємна така банальність представника влади. На відміну від давнього радянського кінематографа класичні детективи не знають образів героїчних майорів карного розшуку чи прокурорів. Класика взагалі по-консервативному скептичніша до людей у кабінетах.\n\n\n**(21-29)** Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! Власне, твори Агати Крісті якраз і є найкращим її тренінгом, бо їх 80, тобто кількісно більше за написане іншими майстрами жанру: Едгаром По, Артуром Конан Дойлом, Гілбертом Честертоном, і вони, ризикну стверджувати, майстерніші від 200 історій Жоржа Сіменона, протеже якого, комісара Мегре, перемагає в детективному двобої витворений Агатою Крісті суперінтелектуальний денді Еркюль Пуаро. Романів про Пуаро 33, а про міс Марпл – 12. Агата Крісті першою запропонувала не лише образ жінки-детектива, а й пари слідчих: якби не її Томмі та Таппенс, то не було б агентів Фокса Малдера та Дани Скаллі.\n\n\n**(30-48)** У 1916 році 26-річна Агата, на той час уже Крісті (після одруження дівоче прізвище Міллер вона більше не використовувала), працює фармацевтом добровольцем в одному з британських госпіталів і чекає з фронту чоловіка – військового льотчика. Рутина й очікування нудять, а звичний ландшафт довкола розбавляють хіба що бельгійські емігранти, які сховалися від війни в британській глибинці. Дивні справи має розслідувати дивний чоловік. Так народжується Еркюль Пуаро – геніальний детектив і невротик, зациклений на зовнішньому вигляді своїх вусів і внутрішньому стані «сірих клітиночок» власного мозку. Найвідоміший з-поміж літературних бельгійців від часів Тіля Уленшпігеля. Навіщо він такий дивний? Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами. Їй потрібен хтось зовсім інший, як Марії Вілінській була потрібна чоловіча постава Марка Вовчка. Пуаро, як і більшість чепурунів-денді, «жіночий», як і сама Крісті, усе життя вирощує троянди й дістає за них призи на виставках. Він – точка розриву з консерватизмом старої Англії з її вікторіанською мораллю й недовірою до розумових можливостей представниць прекрасної статі. Мине лише 10 років – і Крісті зважиться на переворот: на авансцені одного з її оповідань з’явиться міс Марпл – перша жінка-детектив зі світовим ім’ям, найінтелектуальніша в художній літературі.\n\n\n**(49-57)** Дотепер українською перекладено вже кілька романів серії: «Тіло в бібліотеці», «Перст провидіння», «Гра дзеркал», «Забуте вбивство», «Немезида». Якщо ж вам пощастило прочитати їх ще в ранньому підлітковому віці, маєте унікальну нагоду, коли робитимете це вдруге, замість сюжету звернути увагу на соціально-побутову деталізацію: у час повсюдної присутності мереж такою милою ностальгією звучить оте «…телефонувати пізніше аніж о пів на десяту вечора вважалося ознакою поганого тону». Власне, усе «Тіло в бібліотеці», крім смертельної інтриги, розгортає перед нами дискусію, що ж воно таке, отой «поганий тон». А паралельно маємо конфлікт поколінь – ця проблема фактично наскрізна в усіх її детективних творах.\n\n\n**(58-68)** Та найцікавіше перечитувати романи Крісті після ознайомлення з її біографією. Для цього можна зазирнути в написану нею «Автобіографію» або книжку Річарда Гека «Герцогиня смерті: неофіційна біографія Агати Крісті». Адже її детективні історії так резонують із поворотами особистого життя! У 1916-му вона чекає нареченого, військового льотчика, як героїня її «Будинку на околиці». У 1921-му молода пара подорожує світом, як персонажі «Смерті на Нилі», а в 1922-му купує великий будинок у малому містечку, як у «Персті провидіння». Зрештою, зі своїм другим чоловіком, археологом, Крісті вже в 1930-х мандрує на Близький Схід – так з’являється «Убивство в Месопотамії». Фобії самої авторки стають очевидними, коли проаналізуємо, кого вона робить у своїх романах жертвами, а кого вбивцями. Але тут про це годі, адже в детективі головна річ – інтрига!\n\n\n**(69-76)** Біографи Агати Крісті, маю враження, намагаються наголосити нам на її щасті в обох шлюбах: спершу як вірної жінки, що чекає свого героя, потім як надійної асистентки в розкопках чоловіка-професора. Натомість здається, що література цікавила її набагато більше: художній світ повсякчас перемагав світ реальний. Напевне, саме тому вона так часто усамітнювалася в готелі на морському узбережжі, де їй потрібна була лише друкарська машинка. Там тривіальні біографічні епізоди ставали непересічними сюжетами, а інтелектуальні вправи авторки оберталися інтелектуальною пригодою для читачів.\n\n\n \n\n\nУ тексті протиставлено", "answers": [{"marker": "А", "text": "вікторіанську мораль і конфлікт поколінь"}, {"marker": "Б", "text": "міс Марпл і комісара Мегре"}, {"marker": "В", "text": "розумного детектива й смішного офіцера"}, {"marker": "Г", "text": "радянський кінематограф і американські телесеріали"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Детектив як інтелектуальна вправа**\n\n\n**(1-4)** Літо – найкращий час, щоб читати детективи. Чому? А тому, що рівень комфорту, який ми з вами намагаємося собі забезпечити на цю пору, завжди трохи вищий, ніж упродовж року: відпустка, можливо, морське узбережжя чи просто гамак і склянка лимонаду.\n\n\n**(5-10)** Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все: чому б не кумедний товстун Еркюль Пуаро чи стримана старенька міс Марпл? І злочинців викрито, жах відступає, а ми можемо далі пити свій коктейль у шезлонгу. Детектив – таки ідеальний продукт для літнього споживання.\n\n\n**(11-20)** Доведено, що читач детективів ототожнює себе з особою, яка веде розслідування. Інтерес тут суто інтелектуальний: хто скоїв злочин? Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть. Як бонус додається ще одна втіха: часто детектив (особливо класичний) побудований на протистоянні яскравого приватного розслідувача та недолугого поліцейського, якого гріх назвати професіоналом, - ліберальному читачеві приємна така банальність представника влади. На відміну від давнього радянського кінематографа класичні детективи не знають образів героїчних м��йорів карного розшуку чи прокурорів. Класика взагалі по-консервативному скептичніша до людей у кабінетах.\n\n\n**(21-29)** Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! Власне, твори Агати Крісті якраз і є найкращим її тренінгом, бо їх 80, тобто кількісно більше за написане іншими майстрами жанру: Едгаром По, Артуром Конан Дойлом, Гілбертом Честертоном, і вони, ризикну стверджувати, майстерніші від 200 історій Жоржа Сіменона, протеже якого, комісара Мегре, перемагає в детективному двобої витворений Агатою Крісті суперінтелектуальний денді Еркюль Пуаро. Романів про Пуаро 33, а про міс Марпл – 12. Агата Крісті першою запропонувала не лише образ жінки-детектива, а й пари слідчих: якби не її Томмі та Таппенс, то не було б агентів Фокса Малдера та Дани Скаллі.\n\n\n**(30-48)** У 1916 році 26-річна Агата, на той час уже Крісті (після одруження дівоче прізвище Міллер вона більше не використовувала), працює фармацевтом добровольцем в одному з британських госпіталів і чекає з фронту чоловіка – військового льотчика. Рутина й очікування нудять, а звичний ландшафт довкола розбавляють хіба що бельгійські емігранти, які сховалися від війни в британській глибинці. Дивні справи має розслідувати дивний чоловік. Так народжується Еркюль Пуаро – геніальний детектив і невротик, зациклений на зовнішньому вигляді своїх вусів і внутрішньому стані «сірих клітиночок» власного мозку. Найвідоміший з-поміж літературних бельгійців від часів Тіля Уленшпігеля. Навіщо він такий дивний? Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами. Їй потрібен хтось зовсім інший, як Марії Вілінській була потрібна чоловіча постава Марка Вовчка. Пуаро, як і більшість чепурунів-денді, «жіночий», як і сама Крісті, усе життя вирощує троянди й дістає за них призи на виставках. Він – точка розриву з консерватизмом старої Англії з її вікторіанською мораллю й недовірою до розумових можливостей представниць прекрасної статі. Мине лише 10 років – і Крісті зважиться на переворот: на авансцені одного з її оповідань з’явиться міс Марпл – перша жінка-детектив зі світовим ім’ям, найінтелектуальніша в художній літературі.\n\n\n**(49-57)** Дотепер українською перекладено вже кілька романів серії: «Тіло в бібліотеці», «Перст провидіння», «Гра дзеркал», «Забуте вбивство», «Немезида». Якщо ж вам пощастило прочитати їх ще в ранньому підлітковому віці, маєте унікальну нагоду, коли робитимете це вдруге, замість сюжету звернути увагу на соціально-побутову деталізацію: у час повсюдної присутності мереж такою милою ностальгією звучить оте «…телефонувати пізніше аніж о пів на десяту вечора вважалося ознакою поганого тону». Власне, усе «Тіло в бібліотеці», крім смертельної інтриги, розгортає перед нами дискусію, що ж воно таке, отой «поганий тон». А паралельно маємо конфлікт поколінь – ця проблема фактично наскрізна в усіх її детективних творах.\n\n\n**(58-68)** Та найцікавіше перечитувати романи Крісті після ознайомлення з її біографією. Для цього можна зазирнути в написану нею «Автобіографію» або книжку Річарда Гека «Герцогиня смерті: неофіційна біографія Агати Крісті». Адже її детективні історії так резонують із поворотами особистого життя! У 1916-му вона чекає нареченого, військового льотчика, як героїня її «Будинку на околиці». У 1921-му молода пара подорожує світом, як персонажі «Смерті на Нилі», а в 1922-му купує великий будинок у малому містечку, як у «Персті провидіння». Зрештою, зі своїм другим чоловіком, археологом, Крісті вже в 1930-х мандрує на Близький Схід – так з’являється «Убивство в Месопотамії». Фобії самої авторки стають очевидними, коли проаналізуємо, кого вона робить у своїх романах жертвами, а кого вбивцями. Але тут про це годі, адже в детективі головна річ – інтрига!\n\n\n**(69-76)** Біографи Агати Крісті, маю враження, намагаються наголосити нам на її щасті в обох шлюбах: спершу як вірної жінки, що чекає свого героя, потім як надійної асистентки в розкопках чоловіка-професора. Натомість здається, що література цікавила її набагато більше: художній світ повсякчас перемагав світ реальний. Напевне, саме тому вона так часто усамітнювалася в готелі на морському узбережжі, де їй потрібна була лише друкарська машинка. Там тривіальні біографічні епізоди ставали непересічними сюжетами, а інтелектуальні вправи авторки оберталися інтелектуальною пригодою для читачів.\n\n\nЯк видно з тексту, автор передусім звертається до", "answers": [{"marker": "А", "text": "науковців, які досліджують детективний жанр у літературі"}, {"marker": "Б", "text": "юних читачів, захоплених пригодницькими книжками"}, {"marker": "В", "text": "письменників, які пишуть детективні романи"}, {"marker": "Г", "text": "дорослих, обізнаних із творами Агати Крісті"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Детектив як інтелектуальна вправа**\n\n\n**(1-4)** Літо – найкращий час, щоб читати детективи. Чому? А тому, що рівень комфорту, який ми з вами намагаємося собі забезпечити на цю пору, завжди трохи вищий, ніж упродовж року: відпустка, можливо, морське узбережжя чи просто гамак і склянка лимонаду.\n\n\n**(5-10)** Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все: чому б не кумедний товстун Еркюль Пуаро чи стримана старенька міс Марпл? І злочинців викрито, жах відступає, а ми можемо далі пити свій коктейль у шезлонгу. Детектив – таки ідеальний продукт для літнього споживання.\n\n\n**(11-20)** Доведено, що читач детективів ототожнює себе з особою, яка веде розслідування. Інтерес тут суто інтелектуальний: хто скоїв злочин? Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть. Як бонус додається ще одна втіха: часто детектив (особливо класичний) побудований на протистоянні яскравого приватного розслідувача та недолугого поліцейського, якого гріх назвати професіоналом, - ліберальному читачеві приємна така банальність представника влади. На відміну від давнього радянського кінематографа класичні детективи не знають образів героїчних майорів карного розшуку чи прокурорів. Класика взагалі по-консервативному скептичніша до людей у кабінетах.\n\n\n**(21-29)** Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! Власне, твори Агати Крісті якраз і є найкращим її тренінгом, бо їх 80, тобто кількісно більше за написане іншими майстрами жанру: Едгаром По, Артуром Конан Дойлом, Гілбертом Честертоном, і вони, ризикну стверджувати, майстерніші від 200 історій Жоржа Сіменона, протеже якого, комісара Мегре, перемагає в детективному двобої витворений Агатою Крісті суперінтелектуальний денді Еркюль Пуаро. Романів про Пуаро 33, а про міс Марпл – 12. Агата Крісті першою запропонувала не лише образ жінки-детектива, а й пари слідчих: якби не її Томмі та Таппенс, то не було б агентів Фокса Малдера та Дани Скаллі.\n\n\n**(30-48)** У 1916 році 26-річна Агата, на той час уже Крісті (після одруження дівоче прізвище Міллер вона більше не використовувала), працює фармацевтом добровольцем в одному з британських госпіталів і чекає з фронту чоловіка – військового льотчика. Рутина й очікування нудять, а звичний ландшафт довкола розбавляють хіба що бельгійські емігранти, які сховалися від війни в британській глибинці. Дивні справи має розслідувати дивний чоловік. Так народжується Еркюль Пуаро – геніальний детектив і невротик, зациклений на зовнішньому вигляді своїх вусів і внутрішньому стані «сірих клітиночок» власного мозку. Найвідоміший з-поміж літературних бельгійців від часів Тіля Уленшпігеля. Навіщо він такий дивний? Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами. Їй потрібен хтось зовсім інший, як Марії Вілінській була потрібна чоловіча постава Марка Вовчка. Пуаро, як і більшість чепурунів-денді, «жіночий», як і сама Крісті, усе життя вирощує троянди й дістає за них призи на виставках. Він – точка розриву з консерватизмом старої Англії з її вікторіанською мораллю й недовірою до розумових можливостей представниць прекрасної статі. Мине лише 10 років – і Крісті зважиться на переворот: на авансцені одного з її оповідань з’явиться міс Марпл – перша жінка-детектив зі світовим ім’ям, найінтелектуальніша в художній літературі.\n\n\n**(49-57)** Дотепер українською перекладено вже кілька романів серії: «Тіло в бібліотеці», «Перст провидіння», «Гра дзеркал», «Забуте вбивство», «Немезида». Якщо ж вам пощастило прочитати їх ще в ранньому підлітковому віці, маєте унікальну нагоду, коли робитимете це вдруге, замість сюжету звернути увагу на соціально-побутову деталізацію: у час повсюдної присутності мереж такою милою ностальгією звучить оте «…телефонувати пізніше аніж о пів на десяту вечора вважалося ознакою поганого тону». Власне, усе «Тіло в бібліотеці», крім смертельної інтриги, розгортає перед нами дискусію, що ж воно таке, отой «поганий тон». А паралельно маємо конфлікт поколінь – ця проблема фактично наскрізна в усіх її детективних творах.\n\n\n**(58-68)** Та найцікавіше перечитувати романи Крісті після ознайомлення з її біографією. Для цього можна зазирнути в написану нею «Автобіографію» або книжку Річарда Гека «Герцогиня смерті: неофіційна біографія Агати Крісті». Адже її детективні історії так резонують із поворотами особистого життя! У 1916-му вона чекає нареченого, військового льотчика, як героїня її «Будинку на околиці». У 1921-му молода пара подорожує світом, як персонажі «Смерті на Нилі», а в 1922-му купує великий будинок у малому містечку, як у «Персті провидіння». Зрештою, зі своїм другим чоловіком, археологом, Крісті вже в 1930-х мандрує на Близький Схід – так з’являється «Убивство в Месопотамії». Фобії самої авторки стають очевидними, коли проаналізуємо, кого вона робить у своїх романах жертвами, а кого вбивцями. Але тут про це годі, адже в детективі головна річ – інтрига!\n\n\n**(69-76)** Біографи Агати Крісті, маю враження, намагаються наголосити нам на її щасті в обох шлюбах: спершу як вірної жінки, що чекає свого героя, потім як надійної асистентки в розкопках чоловіка-професора. Натомість здається, що література цікавила її набагато більше: художній світ повсякчас перемагав світ реальний. Напевне, саме тому вона так часто усамітнювалася в готелі на морському узбережжі, де їй потрібна була лише друкарська машинка. Там тривіальні біографічні епізоди ставали непересічними сюжетами, а інтелектуальні вправи авторки оберталися інтелектуальною пригодою для читачів.\n\n\n \n\n\nЗмістові тексту НЕ відповідає твердження", "answers": [{"marker": "А", "text": "Читач прагне розв'язати детективну загадку ще до фіналу оповіді."}, {"marker": "Б", "text": "Автори класичних детективів створювали образи поліцейських-інтелектуалів."}, {"marker": "В", "text": "Агата Крісті написала менше творів, ніж Жорж Семенон, але її герой цікавіший."}, {"marker": "Г", "text": "Еркюль Пуало й міс Марпл були нетиповими образами у тодішній англійській літературі."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Детектив як інтелектуальна вправа**\n\n\n**(1-4)** Літо – найкращий час, щоб читати детективи. Чому? А тому, що рівень комфорту, який ми з вами намагаємося собі забезпечити на цю пору, завжди трохи вищий, ніж упродовж року: відпустка, можливо, морське узбережжя чи просто гамак і склянка лимонаду.\n\n\n**(5-10)** Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все: чому б не кумедний товстун Еркюль Пуаро чи стримана старенька міс Марпл? І злочинців викрито, жах відступає, а ми можемо далі пити свій коктейль у шезлонгу. Детектив – таки ідеальний продукт для літнього споживання.\n\n\n**(11-20)** Доведено, що читач детективів ототожнює себе з особою, яка веде розслідування. Інтерес тут суто інтелектуальний: хто скоїв злочин? Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть. Як бонус додається ще одна втіха: часто детектив (особливо класичний) побудований на протистоянні яскравого приватного розслідувача та недолугого поліцейського, якого гріх назвати професіоналом, - ліберальному читачеві приємна така банальність представника влади. На відміну від давнього радянського кінематографа класичні детективи не знають образів героїчних майорів карного розшуку чи прокурорів. Класика взагалі по-консервативному скептичніша до людей у кабінетах.\n\n\n**(21-29)** Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! Власне, твори Агати Крісті якраз і є найкращим її тренінгом, бо їх 80, тобто кількісно більше за написане іншими майстрами жанру: Едгаром По, Артуром Конан Дойлом, Гілбертом Честертоном, і вони, ризикну стверджувати, майстерніші від 200 історій Жоржа Сіменона, протеже якого, комісара Мегре, перемагає в детективному двобої витворений Агатою Крісті суперінтелектуальний денді Еркюль Пуаро. Романів про Пуаро 33, а про міс Марпл – 12. Агата Крісті першою запропонувала не лише образ жінки-детектива, а й пари слідчих: якби не її Томмі та Таппенс, то не було б агентів Фокса Малдера та Дани Скаллі.\n\n\n**(30-48)** У 1916 році 26-річна Агата, на той час уже Крісті (після одруження дівоче прізвище Міллер вона більше не використовувала), працює фармацевтом добровольцем в одному з британських госпіталів і чекає з фронту чоловіка – військового льотчика. Рутина й очікування нудять, а звичний ландшафт довкола розбавляють хіба що бельгійські емігранти, які сховалися від війни в британській глибинці. Дивні справи має розслідувати дивний чоловік. Так народжується Еркюль Пуаро – геніальний детектив і невротик, зациклений на зовнішньому вигляді своїх вусів і внутрішньому стані «сірих клітиночок» власного мозку. Найвідоміший з-поміж літературних бельгійців від часів Тіля Уле��шпігеля. Навіщо він такий дивний? Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами. Їй потрібен хтось зовсім інший, як Марії Вілінській була потрібна чоловіча постава Марка Вовчка. Пуаро, як і більшість чепурунів-денді, «жіночий», як і сама Крісті, усе життя вирощує троянди й дістає за них призи на виставках. Він – точка розриву з консерватизмом старої Англії з її вікторіанською мораллю й недовірою до розумових можливостей представниць прекрасної статі. Мине лише 10 років – і Крісті зважиться на переворот: на авансцені одного з її оповідань з’явиться міс Марпл – перша жінка-детектив зі світовим ім’ям, найінтелектуальніша в художній літературі.\n\n\n**(49-57)** Дотепер українською перекладено вже кілька романів серії: «Тіло в бібліотеці», «Перст провидіння», «Гра дзеркал», «Забуте вбивство», «Немезида». Якщо ж вам пощастило прочитати їх ще в ранньому підлітковому віці, маєте унікальну нагоду, коли робитимете це вдруге, замість сюжету звернути увагу на соціально-побутову деталізацію: у час повсюдної присутності мереж такою милою ностальгією звучить оте «…телефонувати пізніше аніж о пів на десяту вечора вважалося ознакою поганого тону». Власне, усе «Тіло в бібліотеці», крім смертельної інтриги, розгортає перед нами дискусію, що ж воно таке, отой «поганий тон». А паралельно маємо конфлікт поколінь – ця проблема фактично наскрізна в усіх її детективних творах.\n\n\n**(58-68)** Та найцікавіше перечитувати романи Крісті після ознайомлення з її біографією. Для цього можна зазирнути в написану нею «Автобіографію» або книжку Річарда Гека «Герцогиня смерті: неофіційна біографія Агати Крісті». Адже її детективні історії так резонують із поворотами особистого життя! У 1916-му вона чекає нареченого, військового льотчика, як героїня її «Будинку на околиці». У 1921-му молода пара подорожує світом, як персонажі «Смерті на Нилі», а в 1922-му купує великий будинок у малому містечку, як у «Персті провидіння». Зрештою, зі своїм другим чоловіком, археологом, Крісті вже в 1930-х мандрує на Близький Схід – так з’являється «Убивство в Месопотамії». Фобії самої авторки стають очевидними, коли проаналізуємо, кого вона робить у своїх романах жертвами, а кого вбивцями. Але тут про це годі, адже в детективі головна річ – інтрига!\n\n\n**(69-76)** Біографи Агати Крісті, маю враження, намагаються наголосити нам на її щасті в обох шлюбах: спершу як вірної жінки, що чекає свого героя, потім як надійної асистентки в розкопках чоловіка-професора. Натомість здається, що література цікавила її набагато більше: художній світ повсякчас перемагав світ реальний. Напевне, саме тому вона так часто усамітнювалася в готелі на морському узбережжі, де їй потрібна була лише друкарська маши��ка. Там тривіальні біографічні епізоди ставали непересічними сюжетами, а інтелектуальні вправи авторки оберталися інтелектуальною пригодою для читачів.\n\n\nУсі наведені характеристики стосуються міс Марпл, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "жінка-детектив"}, {"marker": "Б", "text": "про неї написано 12 романів"}, {"marker": "В", "text": "вирощує троянди"}, {"marker": "Г", "text": "спокійна бабуся"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Детектив як інтелектуальна вправа**\n\n\n**(1-4)** Літо – найкращий час, щоб читати детективи. Чому? А тому, що рівень комфорту, який ми з вами намагаємося собі забезпечити на цю пору, завжди трохи вищий, ніж упродовж року: відпустка, можливо, морське узбережжя чи просто гамак і склянка лимонаду.\n\n\n**(5-10)** Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все: чому б не кумедний товстун Еркюль Пуаро чи стримана старенька міс Марпл? І злочинців викрито, жах відступає, а ми можемо далі пити свій коктейль у шезлонгу. Детектив – таки ідеальний продукт для літнього споживання.\n\n\n**(11-20)** Доведено, що читач детективів ототожнює себе з особою, яка веде розслідування. Інтерес тут суто інтелектуальний: хто скоїв злочин? Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть. Як бонус додається ще одна втіха: часто детектив (особливо класичний) побудований на протистоянні яскравого приватного розслідувача та недолугого поліцейського, якого гріх назвати професіоналом, - ліберальному читачеві приємна така банальність представника влади. На відміну від давнього радянського кінематографа класичні детективи не знають образів героїчних майорів карного розшуку чи прокурорів. Класика взагалі по-консервативному скептичніша до людей у кабінетах.\n\n\n**(21-29)** Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! Власне, твори Агати Крісті якраз і є найкращим її тренінгом, бо їх 80, тобто кількісно більше за написане іншими майстрами жанру: Едгаром По, Артуром Конан Дойлом, Гілбертом Честертоном, і вони, ризикну стверджувати, майстерніші від 200 історій Жоржа Сіменона, протеже якого, комісара Мегре, перемагає в детективному двобої витворений Агатою Крісті суперінтелектуальний денді Еркюль Пуаро. Романів про Пуаро 33, а про міс Марпл – 12. Агата Крісті першою запропонувала не лише образ жінки-детектива, а й пари слідчих: якби не її Томмі та Таппенс, то не було б агентів Фокса Малдера та Дани Скаллі.\n\n\n**(30-48)** У 1916 році 26-річна Агата, на той час уже Крісті (після одруження дівоче прізвище Міллер вона більше не використовувала), працює фармацевтом добровольцем в одному з британськи�� госпіталів і чекає з фронту чоловіка – військового льотчика. Рутина й очікування нудять, а звичний ландшафт довкола розбавляють хіба що бельгійські емігранти, які сховалися від війни в британській глибинці. Дивні справи має розслідувати дивний чоловік. Так народжується Еркюль Пуаро – геніальний детектив і невротик, зациклений на зовнішньому вигляді своїх вусів і внутрішньому стані «сірих клітиночок» власного мозку. Найвідоміший з-поміж літературних бельгійців від часів Тіля Уленшпігеля. Навіщо він такий дивний? Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами. Їй потрібен хтось зовсім інший, як Марії Вілінській була потрібна чоловіча постава Марка Вовчка. Пуаро, як і більшість чепурунів-денді, «жіночий», як і сама Крісті, усе життя вирощує троянди й дістає за них призи на виставках. Він – точка розриву з консерватизмом старої Англії з її вікторіанською мораллю й недовірою до розумових можливостей представниць прекрасної статі. Мине лише 10 років – і Крісті зважиться на переворот: на авансцені одного з її оповідань з’явиться міс Марпл – перша жінка-детектив зі світовим ім’ям, найінтелектуальніша в художній літературі.\n\n\n**(49-57)** Дотепер українською перекладено вже кілька романів серії: «Тіло в бібліотеці», «Перст провидіння», «Гра дзеркал», «Забуте вбивство», «Немезида». Якщо ж вам пощастило прочитати їх ще в ранньому підлітковому віці, маєте унікальну нагоду, коли робитимете це вдруге, замість сюжету звернути увагу на соціально-побутову деталізацію: у час повсюдної присутності мереж такою милою ностальгією звучить оте «…телефонувати пізніше аніж о пів на десяту вечора вважалося ознакою поганого тону». Власне, усе «Тіло в бібліотеці», крім смертельної інтриги, розгортає перед нами дискусію, що ж воно таке, отой «поганий тон». А паралельно маємо конфлікт поколінь – ця проблема фактично наскрізна в усіх її детективних творах.\n\n\n**(58-68)** Та найцікавіше перечитувати романи Крісті після ознайомлення з її біографією. Для цього можна зазирнути в написану нею «Автобіографію» або книжку Річарда Гека «Герцогиня смерті: неофіційна біографія Агати Крісті». Адже її детективні історії так резонують із поворотами особистого життя! У 1916-му вона чекає нареченого, військового льотчика, як героїня її «Будинку на околиці». У 1921-му молода пара подорожує світом, як персонажі «Смерті на Нилі», а в 1922-му купує великий будинок у малому містечку, як у «Персті провидіння». Зрештою, зі своїм другим чоловіком, археологом, Крісті вже в 1930-х мандрує на Близький Схід – так з’являється «Убивство в Месопотамії». Фобії самої авторки стають очевидними, коли проаналізуємо, кого вона робить у своїх романах жертвами, а кого вбивцями. Але тут про це годі, адже в детективі головна річ – інтрига!\n\n\n**(69-76)** Біографи Агати Крісті, маю враження, намагаються наголосити нам на її щасті в обох шлюбах: спершу як вірної жінки, що чекає свого героя, потім як надійної асистентки в розкопках чоловіка-професора. Натомість здається, що література цікавила її набагато більше: художній світ повсякчас перемагав світ реальний. Напевне, саме тому вона так часто усамітнювалася в готелі на морському узбережжі, де їй потрібна була лише друкарська машинка. Там тривіальні біографічні епізоди ставали непересічними сюжетами, а інтелектуальні вправи авторки оберталися інтелектуальною пригодою для читачів.\n\n\n \n\n\nХарактеристику детективу, винесену в заголовок, ілюструє фрагмент тексту", "answers": [{"marker": "А", "text": "Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все... (рядки 5-7)"}, {"marker": "Б", "text": "Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть (рядки 12-14)"}, {"marker": "В", "text": "Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! (рядки 21-22)"}, {"marker": "Г", "text": "Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами (рядки 39-41)"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Детектив як інтелектуальна вправа**\n\n\n**(1-4)** Літо – найкращий час, щоб читати детективи. Чому? А тому, що рівень комфорту, який ми з вами намагаємося собі забезпечити на цю пору, завжди трохи вищий, ніж упродовж року: відпустка, можливо, морське узбережжя чи просто гамак і склянка лимонаду.\n\n\n**(5-10)** Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все: чому б не кумедний товстун Еркюль Пуаро чи стримана старенька міс Марпл? І злочинців викрито, жах відступає, а ми можемо далі пити свій коктейль у шезлонгу. Детектив – таки ідеальний продукт для літнього споживання.\n\n\n**(11-20)** Доведено, що читач детективів ототожнює себе з особою, яка веде розслідування. Інтерес тут суто інтелектуальний: хто скоїв злочин? Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть. Як бонус додається ще одна втіха: часто детектив (особливо класичний) побудований на протистоянні яскравого приватного розслідувача та недолугого поліцейського, якого гріх назвати професіоналом, - ліберальному читачеві приємна така банальність представника влади. На відміну від давньо��о радянського кінематографа класичні детективи не знають образів героїчних майорів карного розшуку чи прокурорів. Класика взагалі по-консервативному скептичніша до людей у кабінетах.\n\n\n**(21-29)** Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! Власне, твори Агати Крісті якраз і є найкращим її тренінгом, бо їх 80, тобто кількісно більше за написане іншими майстрами жанру: Едгаром По, Артуром Конан Дойлом, Гілбертом Честертоном, і вони, ризикну стверджувати, майстерніші від 200 історій Жоржа Сіменона, протеже якого, комісара Мегре, перемагає в детективному двобої витворений Агатою Крісті суперінтелектуальний денді Еркюль Пуаро. Романів про Пуаро 33, а про міс Марпл – 12. Агата Крісті першою запропонувала не лише образ жінки-детектива, а й пари слідчих: якби не її Томмі та Таппенс, то не було б агентів Фокса Малдера та Дани Скаллі.\n\n\n**(30-48)** У 1916 році 26-річна Агата, на той час уже Крісті (після одруження дівоче прізвище Міллер вона більше не використовувала), працює фармацевтом добровольцем в одному з британських госпіталів і чекає з фронту чоловіка – військового льотчика. Рутина й очікування нудять, а звичний ландшафт довкола розбавляють хіба що бельгійські емігранти, які сховалися від війни в британській глибинці. Дивні справи має розслідувати дивний чоловік. Так народжується Еркюль Пуаро – геніальний детектив і невротик, зациклений на зовнішньому вигляді своїх вусів і внутрішньому стані «сірих клітиночок» власного мозку. Найвідоміший з-поміж літературних бельгійців від часів Тіля Уленшпігеля. Навіщо він такий дивний? Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами. Їй потрібен хтось зовсім інший, як Марії Вілінській була потрібна чоловіча постава Марка Вовчка. Пуаро, як і більшість чепурунів-денді, «жіночий», як і сама Крісті, усе життя вирощує троянди й дістає за них призи на виставках. Він – точка розриву з консерватизмом старої Англії з її вікторіанською мораллю й недовірою до розумових можливостей представниць прекрасної статі. Мине лише 10 років – і Крісті зважиться на переворот: на авансцені одного з її оповідань з’явиться міс Марпл – перша жінка-детектив зі світовим ім’ям, найінтелектуальніша в художній літературі.\n\n\n**(49-57)** Дотепер українською перекладено вже кілька романів серії: «Тіло в бібліотеці», «Перст провидіння», «Гра дзеркал», «Забуте вбивство», «Немезида». Якщо ж вам пощастило прочитати їх ще в ранньому підлітковому віці, маєте унікальну нагоду, коли робитимете це вдруге, замість сюжету звернути увагу на соціально-побутову деталізацію: у час повсюдної присутності мереж такою милою ностальгією звучить оте «…телефонувати пізніше аніж о пів на десяту вечора вважалося ознакою поганого тону». Власне, усе «Тіло в бібліотеці», крім смертельної інтриги, розгортає перед нами дискусію, що ж воно таке, отой «поганий тон». А паралельно маємо конфлікт поколінь – ця проблема фактично наскрізна в усіх її детективних творах.\n\n\n**(58-68)** Та найцікавіше перечитувати романи Крісті після ознайомлення з її біографією. Для цього можна зазирнути в написану нею «Автобіографію» або книжку Річарда Гека «Герцогиня смерті: неофіційна біографія Агати Крісті». Адже її детективні історії так резонують із поворотами особистого життя! У 1916-му вона чекає нареченого, військового льотчика, як героїня її «Будинку на околиці». У 1921-му молода пара подорожує світом, як персонажі «Смерті на Нилі», а в 1922-му купує великий будинок у малому містечку, як у «Персті провидіння». Зрештою, зі своїм другим чоловіком, археологом, Крісті вже в 1930-х мандрує на Близький Схід – так з’являється «Убивство в Месопотамії». Фобії самої авторки стають очевидними, коли проаналізуємо, кого вона робить у своїх романах жертвами, а кого вбивцями. Але тут про це годі, адже в детективі головна річ – інтрига!\n\n\n**(69-76)** Біографи Агати Крісті, маю враження, намагаються наголосити нам на її щасті в обох шлюбах: спершу як вірної жінки, що чекає свого героя, потім як надійної асистентки в розкопках чоловіка-професора. Натомість здається, що література цікавила її набагато більше: художній світ повсякчас перемагав світ реальний. Напевне, саме тому вона так часто усамітнювалася в готелі на морському узбережжі, де їй потрібна була лише друкарська машинка. Там тривіальні біографічні епізоди ставали непересічними сюжетами, а інтелектуальні вправи авторки оберталися інтелектуальною пригодою для читачів.\n\n\n \n\n\nПравильним висновком щодо змісту шостого абзацу (рядки 49-57) є твердження", "answers": [{"marker": "А", "text": "Агата Крісті була не лише майстерною авторкою заплутаних детективних історій, а й глибоким знавцем людських стосунків."}, {"marker": "Б", "text": "Романи Агати Крісті є набагато цікавішими для читачів підліткового віку, аніж для досвідчених шанувальників детективів."}, {"marker": "В", "text": "Агата Крісті є не лише майстром детективного жанру, а й відомою авторкою багатьох соціально-психологічних романів."}, {"marker": "Г", "text": "У своїх пізніх творах Агата Крісті відійшла від заплутаних детективних сюжетів і заглибилася в художній аналіз конфлікту поколінь."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У *\"темній темниці проживали, / Аж тридцять три годи / Світа Божого не забачали\"* персонажі твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Дума про Марусю Богуславку\""}, {"marker": "Б", "text": "\"За світ встали козаченьки\""}, {"marker": "В", "text": "\"Бондарівна\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Ой Морозе, Морозенку\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Чи не той то Хміль\""}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "*\"Крізь товщу століть задивляється в глибінь віків письменник, що був дитям запорозького сміху, зд��тного, попри всі нещастя, на руїнах рідної Трої утверджувати волю до життя\"* - сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Квітку-Основ'яненка"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Д", "text": "Григорія Сковороду"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Упевненість, що\n\n*Сила родиться й завзяття\nНе ридать, а добувати,\nХоч синам, як не собі,\nКращу долю в боротьбі.*\n\nвисловлено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "В", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "Д", "text": "Павла Тичини"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки Миколи Некрасова\n\n*Все йому знане: тюрма петербурзькая,\nДопит, заслання, жандармів люб'язності,\nСині, безкраї степи оренбурзькії,\nГрати залізні...*\n\nприсвячено", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іванові Котляревському"}, {"marker": "Б", "text": "Іванові Франку"}, {"marker": "В", "text": "Тарасові Шевченку"}, {"marker": "Г", "text": "Пантелеймонові Кулішу"}, {"marker": "Д", "text": "Панасові Мирному"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "*\"Пишу, що зустрінеться мені; от і виходять мої Марусі, Оксани, Науми, Мирони, Сотниківни...\"*, - казав про свою творчість", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорій Квітка-Основ'яненко"}, {"marker": "Б", "text": "Іван-Нечуй Левицький"}, {"marker": "В", "text": "Панас Мирний"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Франко"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Стефаник"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "*\"Дух нашого плем'я, дух людськості, дух богочоловічності виявив себе поважними і праведними художніми образами, як-от Катеринині батько і мати в Шевченка, як-от Кирило Тур і Божий чоловік у мене...\"*, - писав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Михайло Коцюбинський"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "В", "text": "Іван Карпенко-Карий"}, {"marker": "Г", "text": "Василь Стефаник"}, {"marker": "Д", "text": "Панас Мирний"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Він *\"ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали його Переломаний\"* - сказано про персонажа", "answers": [{"marker": "А", "text": "комедії"}, {"marker": "Б", "text": "балади"}, {"marker": "В", "text": "драми"}, {"marker": "Г", "text": "новели"}, {"marker": "Д", "text": "роману"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Реальні факти з родинного життя автора лягли в основу твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Мартин Боруля\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Кайдашева сім'я\""}, {"marker": "В", "text": "\"Мина Мазайло\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Максим Гримач\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Маруся\""}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "До одного літературного жанру належать обидва твори в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Мартин Боруля\", \"Енеїда\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Наталка Полтавка\", \"Камінний хрест\""}, {"marker": "В", "text": "\"Intermezzo\", \"Гімн\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Чорна рада\", \"Хіба ревуть воли, як ясла повні?\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Лісова пісня\", \"Тіні забутих предків\""}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "В уривку *\"У місто вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд і істоту. І він - один із цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти\"* йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василя Кравчину"}, {"marker": "Б", "text": "Мокія Мазайла"}, {"marker": "В", "text": "Степана Радченка"}, {"marker": "Г", "text": "Сашка Діденка"}, {"marker": "Д", "text": "Григорія Многогрішного"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Події Громадянської війни 1917-1921 років зображено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Intermezzo\""}, {"marker": "Б", "text": "\"За мить щастя\""}, {"marker": "В", "text": "\"Тигролови\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Подвійне коло\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Україна в огні\""}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Елементи імпресіонізму відіграють важливу роль у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Камінний хрест\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Максим Гримач\""}, {"marker": "В", "text": "\"Маруся\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Три зозулі з поклоном\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Intermezzo\""}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Справжнє прізвище автора твору \"Хіба ревуть воли, як ясла повні?\" -", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кандиба"}, {"marker": "Б", "text": "Рудченко"}, {"marker": "В", "text": "Фітільов"}, {"marker": "Г", "text": "Лозов'ягін"}, {"marker": "Д", "text": "Тобілевич"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "*\"Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми будемо з нею!\"* - закликає українців", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Б", "text": "Дмитро Павличко"}, {"marker": "В", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "Г", "text": "Ліна Костенко"}, {"marker": "Д", "text": "Володимир Сосюра"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Лаврін Запорожець є персонажем твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Стефаника"}, {"marker": "В", "text": "Юрія Яновського"}, {"marker": "Г", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Багряного"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "*\"А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було промовитися словом із Грінченкового словника та й з власного серця...\"*, - мріє", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорій Многогрішний"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Кравчина"}, {"marker": "В", "text": "Андрій Половець"}, {"marker": "Г", "text": "Карпо Ярковий"}, {"marker": "Д", "text": "Мокій Мазайло"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "*\"Йдучи начебто від християнства до поганства, поет утілював у повноцінних художніх образах природність буття людини і її мислення, ту оживленість світу, яку він знаходив у лемківському фольклорі\"* - сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Богдана-Ігоря Антонича"}, {"marker": "Б", "text": "Миколу Вороного"}, {"marker": "В", "text": "Василя Симоненка"}, {"marker": "Г", "text": "Євгена Маланюка"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Стуса"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Образ сталінських *\"ешелонів смерті\"* є наскрізним у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Україна в огні\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Подвійне коло\""}, {"marker": "В", "text": "\"Місто\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Земля\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Тигролови\""}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Літературне угруповання \"Пропала грамота\" виникло в добу", "answers": [{"marker": "А", "text": "модернізму"}, {"marker": "Б", "text": "реалізму"}, {"marker": "В", "text": "постмодернізму"}, {"marker": "Г", "text": "бароко"}, {"marker": "Д", "text": "романтизму"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно підкреслено літеру на позначення наголошеного звука в слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "ол**е**нь"}, {"marker": "Б", "text": "к**о**лесо"}, {"marker": "В", "text": "ч**и**тання"}, {"marker": "Г", "text": "вип**а**док"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Частку *не* треба писати разом у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/зовсім зрозумілий"}, {"marker": "Б", "text": "зошит не/підписано"}, {"marker": "В", "text": "не/всі з цим обізнані"}, {"marker": "Г", "text": "не/забутня подорож"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Суфікс *-ов-* має прикметник, утворений від іменника", "answers": [{"marker": "А", "text": "плащ"}, {"marker": "Б", "text": "читач"}, {"marker": "В", "text": "ситець"}, {"marker": "Г", "text": "насіння"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "розв'язувати задачу"}, {"marker": "Б", "text": "уникнути небезпеки"}, {"marker": "В", "text": "заказати букет квітів"}, {"marker": "Г", "text": "перекладати болгарською"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму слова у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "пане Костянтине"}, {"marker": "Б", "text": "для всіх дослідників"}, {"marker": "В", "text": "восьмидесяти років"}, {"marker": "Г", "text": "візьмімо участь"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Спонукальним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Жінки втомились бути непрекрасними."}, {"marker": "Б", "text": "За правду, браття, єднаймось щиро."}, {"marker": "В", "text": "Весна прийшла, та якось несподівано!"}, {"marker": "Г", "text": "Шматок землі, ти звешся Україною."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n\n\n(1) Боляче буває дивитися, як падає зірка. (2) *Як/би* хотілося запримітити, звідки вона зірвалася й куди мала б упасти спіткнувшись на рівному місці. (3) Дивишся у високий морок, де щойно був залишений слід. (4) Дивишся, вражений, сподіваючись, що не вмерла зірка, що спалахне вона в іншому місці. (5) *Про/те* ні, не спалахнула. (6) А потім не встигаєш помічати, де й котра зірка зірвалася, полетіла *до/низу*. (7) Що їх манить туди? (8) Що жене їх стрімкими табунами? (9) Яка непереможна сила старої землі? (10) Чи не та сама сила, що пробуджує в мене любов до неї, що все тримає на цьому світі? (11) Оглянься! (12) Прожиті твої дні летять слідом за тобою, *що/миті* згасаючи в темряві минулого...\n\n\n\nФразеологізмом є вислів", "answers": [{"marker": "А", "text": "на рівному місці"}, {"marker": "Б", "text": "високий морок"}, {"marker": "В", "text": "не вмерла зірка"}, {"marker": "Г", "text": "темрява минулого"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Боляче буває дивитися, як падає зірка. (2) *Як/би* хотілося запримітити, звідки вона зірвалася й куди мала б упасти спіткнувшись на рівному місці. (3) Дивишся у високий морок, де щойно був залишений слід. (4) Дивишся, вражений, сподіваючись, що не вмерла зірка, що спалахне вона в іншому місці. (5) *Про/те* ні, не спалахнула. (6) А потім не встигаєш помічати, де й котра зірка зірвалася, полетіла *до/низу*. (7) Що їх манить туди? (8) Що жене їх стрімкими табунами? (9) Яка непереможна сила старої землі? (10) Чи не та сама сила, що пробуджує в мене любов до неї, що все тримає на цьому світі? (11) Оглянься! (12) Прожиті твої дні летять слідом за тобою, *що/миті* згасаючи в темряві минулого...\n\n\n\nОкремо в цьому тексті треба писати", "answers": [{"marker": "А", "text": "як/би"}, {"marker": "Б", "text": "про/те"}, {"marker": "В", "text": "до/низу"}, {"marker": "Г", "text": "що/миті"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайт�� завдання**\n\n\n(1) Боляче буває дивитися, як падає зірка. (2) *Як/би* хотілося запримітити, звідки вона зірвалася й куди мала б упасти спіткнувшись на рівному місці. (3) Дивишся у високий морок, де щойно був залишений слід. (4) Дивишся, вражений, сподіваючись, що не вмерла зірка, що спалахне вона в іншому місці. (5) *Про/те* ні, не спалахнула. (6) А потім не встигаєш помічати, де й котра зірка зірвалася, полетіла *до/низу*. (7) Що їх манить туди? (8) Що жене їх стрімкими табунами? (9) Яка непереможна сила старої землі? (10) Чи не та сама сила, що пробуджує в мене любов до неї, що все тримає на цьому світі? (11) Оглянься! (12) Прожиті твої дні летять слідом за тобою, *що/миті* згасаючи в темряві минулого...\n\n\n\nПростим реченням з відокремленою обставиною є", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "четверте"}, {"marker": "В", "text": "шосте"}, {"marker": "Г", "text": "дванадцяте"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Боляче буває дивитися, як падає зірка. (2) *Як/би* хотілося запримітити, звідки вона зірвалася й куди мала б упасти спіткнувшись на рівному місці. (3) Дивишся у високий морок, де щойно був залишений слід. (4) Дивишся, вражений, сподіваючись, що не вмерла зірка, що спалахне вона в іншому місці. (5) *Про/те* ні, не спалахнула. (6) А потім не встигаєш помічати, де й котра зірка зірвалася, полетіла *до/низу*. (7) Що їх манить туди? (8) Що жене їх стрімкими табунами? (9) Яка непереможна сила старої землі? (10) Чи не та сама сила, що пробуджує в мене любов до неї, що все тримає на цьому світі? (11) Оглянься! (12) Прожиті твої дні летять слідом за тобою, *що/миті* згасаючи в темряві минулого...\n\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "четвертому"}, {"marker": "В", "text": "десятому"}, {"marker": "Г", "text": "дванадцятому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "п'ятниць, їстоньки, яблунька"}, {"marker": "Б", "text": "якість, кукурудза, український"}, {"marker": "В", "text": "гайок, об'єднування, сьогодення"}, {"marker": "Г", "text": "серйозний, щебечуть, джміль"}, {"marker": "Д", "text": "рюкзак, перемивають, кар'єра"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Словник *являється* надійним джерелом інформації."}, {"marker": "Б", "text": "Камера схову *розташована* на першому поверсі."}, {"marker": "В", "text": "Ялту *вважають* одним з найкращих курортів."}, {"marker": "Г", "text": "Директор банку *перебуває* за кордоном."}, {"marker": "Д", "text": "У санаторії *є* кілька басейнів з морською водою."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спрощення у групах приголосних на місці пропуску позначається на письмі в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "блис..нути, улес..ливий, очис..ний, реміс..ник"}, {"marker": "Б", "text": "проїз..ний, хрус..нути, балас..ний, віс..ник"}, {"marker": "В", "text": "доблес..ний, якіс..ний, хрес..ний, випус..ний"}, {"marker": "Г", "text": "безшелес..но, гіган..ський, виїз..ний, облас..ний"}, {"marker": "Д", "text": "корис..ний, заздріс..но, хворос..няк, тріс..нути"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Без апострофа треба писати всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "верб..я, кур..йозний, тьм..яний"}, {"marker": "Б", "text": "моркв..яний, розз..явити, цв..яшок"}, {"marker": "В", "text": "дзв..якнути, ін..єкція, різдв..яний"}, {"marker": "Г", "text": "дво..ярусний, різьб..яр, Лук..янович"}, {"marker": "Д", "text": "духм..яний, присв..ята, прим..ятий"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Літеру *и* треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пр..дніпровська залізниця, пр..вабливі ціни"}, {"marker": "Б", "text": "пр..зупинити виробництво, пр..чудовий зразок"}, {"marker": "В", "text": "пр..бічники реформ, пр..зирливе ставлення"}, {"marker": "Г", "text": "виконати пр..погано, подарунковий пр..мірник"}, {"marker": "Д", "text": "кадрове пр..значення, пр..звище секретаря"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Подвоєне *нн* треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "бездога..ий, страше..ий, студе..ий"}, {"marker": "Б", "text": "свяще..ий, довгожда..ий, безіме..ий"}, {"marker": "В", "text": "невблага..ий, орли..ий, ешело..ий"}, {"marker": "Г", "text": "незбагне..ий, моното..ий, безці..ий"}, {"marker": "Д", "text": "леви..ий, електро..ий, благослове..ий"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Закінчення *-е (-є)* у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "друг, Григорій, пісня, Київ"}, {"marker": "Б", "text": "земля, Зоя, директор, подруга"}, {"marker": "В", "text": "художниця, козак, Степан, мрія"}, {"marker": "Г", "text": "Надія, школяр, добродій, Віктор"}, {"marker": "Д", "text": "хлопець, Іван, площа, товариш"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "яскравіші декорації"}, {"marker": "Б", "text": "краща інсценізація"}, {"marker": "В", "text": "найвиразніший монолог"}, {"marker": "Г", "text": "якнайкраща постановка"}, {"marker": "Д", "text": "щонайсучасне трактування"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно утворено форму 3-ї особи множини від інфінітива", "answers": [{"marker": "А", "text": "бігти - біжуть"}, {"marker": "Б", "text": "свистати - свистають"}, {"marker": "В", "text": "хотіти - хотять"}, {"marker": "Г", "text": "сідати - сидять"}, {"marker": "Д", "text": "губити - гублять"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильну відмінкову форму числівника *сто вісімдесят сім* наведено у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "***Р.в.*** ста вісімдесяти семи"}, {"marker": "Б", "text": "***Д.в.*** сто вісімдесяти семи"}, {"marker": "В", "text": "***З.в.*** ста вісімдесят сім"}, {"marker": "Г", "text": "***О.в.*** ста вісімдесятьма сіма"}, {"marker": "Д", "text": "***М.в.*** (у) сто вісімдесяти семи"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Вставне слово, що вказує на послідовність і зв'язок думок, ужито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні."}, {"marker": "Б", "text": "Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів."}, {"marker": "В", "text": "Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати."}, {"marker": "Г", "text": "Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити."}, {"marker": "Д", "text": "Розв'язати проблему допоміг би, мабуть, такий експеримент."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Двокрапку треба поставити в складному безсполучниковому реченні (розділов�� знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Здобули волю відшукали долю."}, {"marker": "Б", "text": "Посієш впору збереш зерна гору."}, {"marker": "В", "text": "Гаї шумлять я слухаю хмарки біжать милуюся."}, {"marker": "Г", "text": "Повіяв вітер по долині пішла дібровою луна."}, {"marker": "Д", "text": "Знаю одне мені вистачить сил подолать перешкоди."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до частини *\"У неділю ми обов'яково поїдемо до Києва...\"* додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "незважаючи на люті морози."}, {"marker": "Б", "text": "якщо купимо квитки на потяг."}, {"marker": "В", "text": "бо вже скучили за рідним містом."}, {"marker": "Г", "text": "так що неодмінно відвідаємо Лавру."}, {"marker": "Д", "text": "щоб краще дізнатися історію столиці."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Синє яблуко для Ілонки**\n\n\n(1, 2) Сидить Ілонка біля хати така сумна, аж хустка на голові займається. Перед нею стерні та стерні. Є і ліс, на який уже дихнула осінь.\n\n\n(3-6) Оце тільки повернулася з лікарні. Ішла селом, а люди, хто стрічався, казали: що з тобою, як поїхала, так половини й не стало. Та, одмахувалася Ілонка, їсти душа не прийма, а хіба тіло дурне, щоб саме по собі наростало. То так, А тільки ж чому барилась?\n\n\n(7, 8) Димко (Дмитро її) вже й картоплю викубляв і пізні сливи познімав, хоч на роботі з темна до темна.\n\n\n(9-11) Їй і не віриться – вдома. Он коза на обніжку спить. Справнюща та біла. Он дика грушка всолодала і розміліла. А півники давно в колодочках, кукурікають і б’ються, аж пір’я летить.\n\n\n(12-21) Через її задуму проторохтів віз. Це Сергій з діжкою води брати. Жвавий і моцніший за коня.\n\n- Здастуйте, тітко! Прибули?\n\n- Атож. Воду на город повезеш?\n\n- Ну.\n\n- Хай Параска з Ольгою до мене ввечері зайдуть.\n\n- Скажу, та чи зайдуть. Там огірків, як гороху, набралося. До ночі будуть.\n\n- Аби морозу не кинуло.\n\n- А по радіо передавали два градуси.\n\n- От-то.\n\n\n(22, 23) За Сергієм прокурявилося, і знову лагідна тиша. Дерева, як цівки, бабине літо розпускають.\n\n\n(24-30) А признайся, Ілонко, боїшся? Як привезли тебе в лікарню, а тоді в другу переклали. Слідом попід руки жінку завели, а вона звивалась і кричала: «Убийте, вдавіть мене, не хочу! Що вирячились? У нас тут у кожній смерть сидить!» - «Заспокойся, - сказала ти, - не поможеться. А може, ще й мине» - «Стара карга, - вискнула жінка, - тобі все одно здихати, а в мене одне в пелюшках, а друге тільки ходити навчилось!» - «Жити всім хочеться, дитино», - одказала ти. А потім одвернулась до вікна, а там сонце слабке, мов крапля олії, висіло.\n\n\n(31-34) Не прикидайся, боїшся. Бо все життя чогось чекала. Поки Дмитро вивчиться, поки сини підростуть, поки хату поставите. Тепер сини на Камчатці. Сказала Дмитрові не писати, що з нею, може, й не страшне. Аби дітей зривати. Лесю, внучку, як згадає, так сльози і вдавлять. Ти ж моя маленька бабуська, казало.\n\n\n(35-38) Позаторік будуватися кінчили. Кухня, зала, спальня і ще одна спальня – про гостей. Туди килим повісили, як за корову грошей уторгували, і двоє ліжок, мов пароплави, поставили. Коли немає довго листів, то підеш туди, посидиш, перини переб’єш.\n\n\n(39-43) Любиш ти нову хату, хоч довго звикнути не могла. Уже кругом цегляні стіни звели, уже й дах, наче капелюх, звісився, а ти майстрам вариш, а собі сліз не збереш. Тепер хто не зайде – й похвалить. Чисто, прибрано, доріжок понатикала, рушники дівоцькі почепила. Аж цвіте скрізь. Дмитро завжди з чобітьми носиться - наче й поставить ніде.\n\n\n(44-50) Аж ось він. Скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається.\n\n- Лоню! – гукнув ще здалеку. А ближче застидався. – Як добралася?\n\n- Автобусом прямо ізвідти сюди.\n\n- А в хаті була? Я тут то наче й не насмічував. Там у газовій плиті юшка заварена. Може, води од Гаманів принести?\n\n- Чого ти? Я й сама принесу. А обідав?\n\n- На таборі.\n\n\n(51-56) Замовкли. Ілонка дивилась на його вироблений піджак, на роз’їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку, і щасливо думала, скільки в неї попереду роботи.\n\n- Там винограду кичок десять нав’язалося. Зріж, як хочеш.\n\n- А синіх яблук уже й немає. Мабуть, дощі пострушували та вітер позбивав.\n\n- Не може бути! – аж скрикнув. – Ану ходім!\n\n\n(57) Вона встала – Димко аж одхитнувся. Пів-Ілонки.\n\n\n(58) У траві гнилички мухи доїдали, а на яблуні порожньо.\n\n\n(59-63) «Як я жив з тобою? Чи хоч після весілля водив тебе в сад або на річку? Чи жалів тебе, як тягали колоди, носили відрами цементі накладали глиною стелю? Чи питав, що болить у тебе, коли вночі, щоб мене не розбудити, виходила з хати і до ранку блукала на подвір’ї?»\n\n- Не може бути, - ще раз видихнув Димко.\n\n\n(64-68) Він скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався, нарешті дістався до верхівки. Ех-х-х! Щосили труснув, і поодиноке листя, злітаючи, осміхнулось до неї.\n\n- Я й хотів назбирати, та хіба за роботою вправишся, - обтрушуючи, звинявся перед нею. – Іще ті дітлахи. Ось мотнуся в колгоспний сад, там точно зосталися.\n\n\n(69-72) Уже хотів до мотоцикла, але повернувся, вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй три горішки.\n\n- Ось на, вже поналивались.\n\n- Нащо ти? – спаленіла.\n\n\n(73-81) Схитнув плечима і знов одступив. Пом’явся, а тоді спитав:\n\n- А як там… У Чернігові… що сказали?\n\n- Нічого, - обізвалась тихо, - того нема.\n\n- А тримали довго.\n\n- Вигрівали. Усе якимись лампами.\n\n- Так справді? Справді нема?\n\n- Кажу ж.\n\n- Слухай! Ну й заживемо ми з тобою, жінко! – Він гупнув картузом об землю, ляснув себе в коліна, а тоді по підборах. – Село загуде!\n\n\n(82, 83) Жартома, як у молодості, зісмикнув на плечі їй хустку, підстрибом кинувся до хвіртки.\n\n\n(84-86) Нараз їй стало млосно. Поточилася, обіперлася об стовпець. Треба ж отак зледащіти! А мотоцикл уже деренчав. У колесі бадилинка застряла і летіла невідомо куди…\n\n\n\n*(За Л. Пономаренко, 800 слів)*\n\n\n\nЗмістові тексту НЕ ВІДПОВІДАЄ твердження", "answers": [{"marker": "А", "text": "Дія, зображена в новелі, відбувається восени."}, {"marker": "Б", "text": "Дмитро з Ілонкою мають нову дерев'яну хату."}, {"marker": "В", "text": "Ілончині сини живуть далеко за межами України."}, {"marker": "Г", "text": "Ілонка дуже схудла, перебуваючи в лікарнях."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Синє яблуко для Ілонки**\n\n\n(1, 2) Сидить Ілонка біля хати така сумна, аж хустка на голові займається. Перед нею стерні та стерні. Є і ліс, на який уже дихнула осінь.\n\n\n(3-6) Оце тільки повернулася з лікарні. Ішла селом, а люди, хто стрічався, казали: що з тобою, як поїхала, так половини й не стало. Та, одмахувалася Ілонка, їсти душа не прийма, а хіба тіло дурне, щоб саме по собі наростало. То так, А тільки ж чому барилась?\n\n\n(7, 8) Димко (Дмитро її) вже й картоплю викубляв і пізні сливи познімав, хоч на роботі з темна до темна.\n\n\n(9-11) Їй і не віриться – вдома. Он коза на обніжку спить. Справнюща та біла. Он дика грушка всолодала і розміліла. А півники давно в колодочках, кукурікають і б’ються, аж пір’я летить.\n\n\n(12-21) Через її задуму проторохтів віз. Це Сергій з діжкою води брати. Жвавий і моцніший за коня.\n\n- Здастуйте, тітко! Прибули?\n\n- Атож. Воду на город повезеш?\n\n- Ну.\n\n- Хай Параска з Ольгою до мене ввечері зайдуть.\n\n- Скажу, та чи зайдуть. Там огірків, як гороху, набралося. До ночі будуть.\n\n- Аби морозу не кинуло.\n\n- А по радіо передавали два градуси.\n\n- От-то.\n\n\n(22, 23) За Сергієм прокурявилося, і знову лагідна тиша. Дерева, як цівки, бабине літо розпускають.\n\n\n(24-30) А признайся, Ілонко, боїшся? Як привезли тебе в лікарню, а тоді в другу переклали. Слідом попід руки жінку завели, а вона звивалась і кричала: «Убийте, вдавіть мене, не хочу! Що вирячились? У нас тут у кожній смерть сидить!» - «Заспокойся, - сказала ти, - не поможеться. А може, ще й мине» - «Стара карга, - вискнула жінка, - тобі все одно здихати, а в мене одне в пелюшках, а друге тільки ходити навчилось!» - «Жити всім хочеться, дитино», - одказала ти. А потім одвернулась до вікна, а там сонце слабке, мов крапля олії, висіло.\n\n\n(31-34) Не прикидайся, боїшся. Бо все життя чогось чекала. Поки Дмитро вивчиться, поки сини підростуть, поки хату поставите. Тепер сини на Камчатці. Сказала Дмитрові не писати, що з нею, може, й не страшне. Аби дітей зривати. Лесю, внучку, як згадає, так сльози і вдавлять. Ти ж моя маленька бабуська, казало.\n\n\n(35-38) Позаторік будуватися кінчили. Кухня, зала, спальня і ще одна спальня – про гостей. Туди килим повісили, як за корову грошей уторгували, і двоє ліжок, мов пароплави, поставили. Коли немає довго листів, то підеш туди, посидиш, перини переб’єш.\n\n\n(39-43) Любиш ти нову хату, хоч довго звикнути не могла. Уже кругом цегляні стіни звели, уже й дах, наче капелюх, звісився, а ти майстрам вариш, а собі сліз не збереш. Тепер хто не зайде – й похвалить. Чисто, прибрано, доріжок понатикала, рушники дівоцькі почепила. Аж цвіте скрізь. Дмитро завжди з чобітьми носиться - наче й поставить ніде.\n\n\n(44-50) Аж ось він. Скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається.\n\n- Лоню! – гукнув ще здалеку. А ближче застидався. – Як добралася?\n\n- Автобусом прямо ізвідти сюди.\n\n- А в хаті була? Я тут то наче й не насмічував. Там у газовій плиті юшка заварена. Може, води од Гаманів принести?\n\n- Чого ти? Я й сама принесу. А обідав?\n\n- На таборі.\n\n\n(51-56) Замовкли. Ілонка дивилась на його вироблений піджак, на роз’їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку, і щасливо думала, скільки в неї попереду роботи.\n\n- Там винограду кичок десять нав’язалося. Зріж, як хочеш.\n\n- А синіх яблук уже й немає. Мабуть, дощі пострушували та вітер позбивав.\n\n- Не може бути! – аж скрикнув. – Ану ходім!\n\n\n(57) Вона встала – Димко аж одхитнувся. Пів-Ілонки.\n\n\n(58) У траві гнилички мухи доїдали, а на яблуні порожньо.\n\n\n(59-63) «Як я жив з тобою? Чи хоч після весілля водив тебе в сад або на річку? Чи жалів тебе, як тягали колоди, носили відрами цементі накладали глиною стелю? Чи питав, що болить у тебе, коли вночі, щоб мене не розбудити, виходила з хати і до ранку блукала на подвір’ї?»\n\n- Не може бути, - ще раз видихнув Димко.\n\n\n(64-68) Він скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався, нарешті дістався до верхівки. Ех-х-х! Щосили труснув, і поодиноке листя, злітаючи, осміхнулось до неї.\n\n- Я й хотів назбирати, та хіба за роботою вправишся, - обтрушуючи, звинявся перед нею. – Іще ті дітлахи. Ось мотнуся в колгоспний сад, там точно зосталися.\n\n\n(69-72) Уже хотів до мотоцикла, але повернувся, вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй три горішки.\n\n- Ось на, вже поналивались.\n\n- Нащо ти? – спаленіла.\n\n\n(73-81) Схитнув плечима і знов одступив. Пом’явся, а тоді спитав:\n\n- А як там… У Чернігові… що сказали?\n\n- Нічого, - обізвалась тихо, - того нема.\n\n- А тримали довго.\n\n- Вигрівали. Усе якимись лампами.\n\n- Так справді? Справді нема?\n\n- Кажу ж.\n\n- Слухай! Ну й заживемо ми з тобою, жінко! – Він гупнув картузом об землю, ляснув себе в коліна, а тоді по підборах. – Село загуде!\n\n\n(82, 83) Жартома, як у молодості, зісмикнув на плечі їй хустку, підстрибом кинувся до хвіртки.\n\n\n(84-86) Нараз їй стало млосно. Поточилася, обіперлася об стовпець. Треба ж отак зледащіти! А мотоцикл уже деренчав. У колесі бадилинка застряла і летіла невідомо куди…\n\n\n\n*(За Л. Пономаренко, 800 слів)*\n\n\n\n\nБуяння життя навколо Ілонки авторка показує через усі образи, ОКРІМ образу", "answers": [{"marker": "А", "text": "грушки (рядок 10)"}, {"marker": "Б", "text": "огірків (рядок 18)"}, {"marker": "В", "text": "дерев (рядки 22, 23)"}, {"marker": "Г", "text": "сонця (рядки 29, 30)"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Синє яблуко для Ілонки**\n\n\n(1, 2) Сидить Ілонка біля хати така сумна, аж хустка на г��лові займається. Перед нею стерні та стерні. Є і ліс, на який уже дихнула осінь.\n\n\n(3-6) Оце тільки повернулася з лікарні. Ішла селом, а люди, хто стрічався, казали: що з тобою, як поїхала, так половини й не стало. Та, одмахувалася Ілонка, їсти душа не прийма, а хіба тіло дурне, щоб саме по собі наростало. То так, А тільки ж чому барилась?\n\n\n(7, 8) Димко (Дмитро її) вже й картоплю викубляв і пізні сливи познімав, хоч на роботі з темна до темна.\n\n\n(9-11) Їй і не віриться – вдома. Он коза на обніжку спить. Справнюща та біла. Он дика грушка всолодала і розміліла. А півники давно в колодочках, кукурікають і б’ються, аж пір’я летить.\n\n\n(12-21) Через її задуму проторохтів віз. Це Сергій з діжкою води брати. Жвавий і моцніший за коня.\n\n- Здастуйте, тітко! Прибули?\n\n- Атож. Воду на город повезеш?\n\n- Ну.\n\n- Хай Параска з Ольгою до мене ввечері зайдуть.\n\n- Скажу, та чи зайдуть. Там огірків, як гороху, набралося. До ночі будуть.\n\n- Аби морозу не кинуло.\n\n- А по радіо передавали два градуси.\n\n- От-то.\n\n\n(22, 23) За Сергієм прокурявилося, і знову лагідна тиша. Дерева, як цівки, бабине літо розпускають.\n\n\n(24-30) А признайся, Ілонко, боїшся? Як привезли тебе в лікарню, а тоді в другу переклали. Слідом попід руки жінку завели, а вона звивалась і кричала: «Убийте, вдавіть мене, не хочу! Що вирячились? У нас тут у кожній смерть сидить!» - «Заспокойся, - сказала ти, - не поможеться. А може, ще й мине» - «Стара карга, - вискнула жінка, - тобі все одно здихати, а в мене одне в пелюшках, а друге тільки ходити навчилось!» - «Жити всім хочеться, дитино», - одказала ти. А потім одвернулась до вікна, а там сонце слабке, мов крапля олії, висіло.\n\n\n(31-34) Не прикидайся, боїшся. Бо все життя чогось чекала. Поки Дмитро вивчиться, поки сини підростуть, поки хату поставите. Тепер сини на Камчатці. Сказала Дмитрові не писати, що з нею, може, й не страшне. Аби дітей зривати. Лесю, внучку, як згадає, так сльози і вдавлять. Ти ж моя маленька бабуська, казало.\n\n\n(35-38) Позаторік будуватися кінчили. Кухня, зала, спальня і ще одна спальня – про гостей. Туди килим повісили, як за корову грошей уторгували, і двоє ліжок, мов пароплави, поставили. Коли немає довго листів, то підеш туди, посидиш, перини переб’єш.\n\n\n(39-43) Любиш ти нову хату, хоч довго звикнути не могла. Уже кругом цегляні стіни звели, уже й дах, наче капелюх, звісився, а ти майстрам вариш, а собі сліз не збереш. Тепер хто не зайде – й похвалить. Чисто, прибрано, доріжок понатикала, рушники дівоцькі почепила. Аж цвіте скрізь. Дмитро завжди з чобітьми носиться - наче й поставить ніде.\n\n\n(44-50) Аж ось він. Скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається.\n\n- Лоню! – гукнув ще здалеку. А ближче застидався. – Як добралася?\n\n- Автобусом прямо ізвідти сюди.\n\n- А в хаті була? Я тут то наче й не насмічував. Там у газовій плиті юшка заварена. Може, води од Гаманів принести?\n\n- Чого ти? Я й сама принесу. А обідав?\n\n- На таборі.\n\n\n(51-56) Замовкли. Ілонка дивилась на його вироблений піджак, на роз’їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку, і щасливо думала, скільки в неї попереду роботи.\n\n- Там винограду кичок десять нав’язалося. Зріж, як хочеш.\n\n- А синіх яблук уже й немає. Мабуть, дощі пострушували та вітер позбивав.\n\n- Не може бути! – аж скрикнув. – Ану ходім!\n\n\n(57) Вона встала – Димко аж одхитнувся. Пів-Ілонки.\n\n\n(58) У траві гнилички мухи доїдали, а на яблуні порожньо.\n\n\n(59-63) «Як я жив з тобою? Чи хоч після весілля водив тебе в сад або на річку? Чи жалів тебе, як тягали колоди, носили відрами цементі накладали глиною стелю? Чи питав, що болить у тебе, коли вночі, щоб мене не розбудити, виходила з хати і до ранку блукала на подвір’ї?»\n\n- Не може бути, - ще раз видихнув Димко.\n\n\n(64-68) Він скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався, нарешті дістався до верхівки. Ех-х-х! Щосили труснув, і поодиноке листя, злітаючи, осміхнулось до неї.\n\n- Я й хотів назбирати, та хіба за роботою вправишся, - обтрушуючи, звинявся перед нею. – Іще ті дітлахи. Ось мотнуся в колгоспний сад, там точно зосталися.\n\n\n(69-72) Уже хотів до мотоцикла, але повернувся, вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй три горішки.\n\n- Ось на, вже поналивались.\n\n- Нащо ти? – спаленіла.\n\n\n(73-81) Схитнув плечима і знов одступив. Пом’явся, а тоді спитав:\n\n- А як там… У Чернігові… що сказали?\n\n- Нічого, - обізвалась тихо, - того нема.\n\n- А тримали довго.\n\n- Вигрівали. Усе якимись лампами.\n\n- Так справді? Справді нема?\n\n- Кажу ж.\n\n- Слухай! Ну й заживемо ми з тобою, жінко! – Він гупнув картузом об землю, ляснув себе в коліна, а тоді по підборах. – Село загуде!\n\n\n(82, 83) Жартома, як у молодості, зісмикнув на плечі їй хустку, підстрибом кинувся до хвіртки.\n\n\n(84-86) Нараз їй стало млосно. Поточилася, обіперлася об стовпець. Треба ж отак зледащіти! А мотоцикл уже деренчав. У колесі бадилинка застряла і летіла невідомо куди…\n\n\n\n*(За Л. Пономаренко, 800 слів)*\n\n\n\n\nДіалоги тієї самої пари персонажів наведено в усіх рядках тексту, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "14-21"}, {"marker": "Б", "text": "45-50"}, {"marker": "В", "text": "54-56"}, {"marker": "Г", "text": "74-81"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Синє яблуко для Ілонки**\n\n\n(1, 2) Сидить Ілонка біля хати така сумна, аж хустка на голові займається. Перед нею стерні та стерні. Є і ліс, на який уже дихнула осінь.\n\n\n(3-6) Оце тільки повернулася з лікарні. Ішла селом, а люди, хто стрічався, казали: що з тобою, як поїхала, так половини й не стало. Та, одмахувалася Ілонка, їсти душа не прийма, а хіба тіло дурне, щоб саме по собі наростало. То так, А тільки ж чому барилась?\n\n\n(7, 8) Димко (Дмитро її) вже й картоплю викубляв і пізні сливи познімав, хоч на роботі з темна до темна.\n\n\n(9-11) Їй і не віриться – вдома. Он коза на обніжку спить. Справнюща та біла. Он дика грушка всолодала і розм��ліла. А півники давно в колодочках, кукурікають і б’ються, аж пір’я летить.\n\n\n(12-21) Через її задуму проторохтів віз. Це Сергій з діжкою води брати. Жвавий і моцніший за коня.\n\n- Здастуйте, тітко! Прибули?\n\n- Атож. Воду на город повезеш?\n\n- Ну.\n\n- Хай Параска з Ольгою до мене ввечері зайдуть.\n\n- Скажу, та чи зайдуть. Там огірків, як гороху, набралося. До ночі будуть.\n\n- Аби морозу не кинуло.\n\n- А по радіо передавали два градуси.\n\n- От-то.\n\n\n(22, 23) За Сергієм прокурявилося, і знову лагідна тиша. Дерева, як цівки, бабине літо розпускають.\n\n\n(24-30) А признайся, Ілонко, боїшся? Як привезли тебе в лікарню, а тоді в другу переклали. Слідом попід руки жінку завели, а вона звивалась і кричала: «Убийте, вдавіть мене, не хочу! Що вирячились? У нас тут у кожній смерть сидить!» - «Заспокойся, - сказала ти, - не поможеться. А може, ще й мине» - «Стара карга, - вискнула жінка, - тобі все одно здихати, а в мене одне в пелюшках, а друге тільки ходити навчилось!» - «Жити всім хочеться, дитино», - одказала ти. А потім одвернулась до вікна, а там сонце слабке, мов крапля олії, висіло.\n\n\n(31-34) Не прикидайся, боїшся. Бо все життя чогось чекала. Поки Дмитро вивчиться, поки сини підростуть, поки хату поставите. Тепер сини на Камчатці. Сказала Дмитрові не писати, що з нею, може, й не страшне. Аби дітей зривати. Лесю, внучку, як згадає, так сльози і вдавлять. Ти ж моя маленька бабуська, казало.\n\n\n(35-38) Позаторік будуватися кінчили. Кухня, зала, спальня і ще одна спальня – про гостей. Туди килим повісили, як за корову грошей уторгували, і двоє ліжок, мов пароплави, поставили. Коли немає довго листів, то підеш туди, посидиш, перини переб’єш.\n\n\n(39-43) Любиш ти нову хату, хоч довго звикнути не могла. Уже кругом цегляні стіни звели, уже й дах, наче капелюх, звісився, а ти майстрам вариш, а собі сліз не збереш. Тепер хто не зайде – й похвалить. Чисто, прибрано, доріжок понатикала, рушники дівоцькі почепила. Аж цвіте скрізь. Дмитро завжди з чобітьми носиться - наче й поставить ніде.\n\n\n(44-50) Аж ось він. Скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається.\n\n- Лоню! – гукнув ще здалеку. А ближче застидався. – Як добралася?\n\n- Автобусом прямо ізвідти сюди.\n\n- А в хаті була? Я тут то наче й не насмічував. Там у газовій плиті юшка заварена. Може, води од Гаманів принести?\n\n- Чого ти? Я й сама принесу. А обідав?\n\n- На таборі.\n\n\n(51-56) Замовкли. Ілонка дивилась на його вироблений піджак, на роз’їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку, і щасливо думала, скільки в неї попереду роботи.\n\n- Там винограду кичок десять нав’язалося. Зріж, як хочеш.\n\n- А синіх яблук уже й немає. Мабуть, дощі пострушували та вітер позбивав.\n\n- Не може бути! – аж скрикнув. – Ану ходім!\n\n\n(57) Вона встала – Димко аж одхитнувся. Пів-Ілонки.\n\n\n(58) У траві гнилички мухи доїдали, а на яблуні порожньо.\n\n\n(59-63) «Як я жив з тобою? Чи хоч після весілля водив тебе в сад або на річку? Чи жалів тебе, як ��ягали колоди, носили відрами цементі накладали глиною стелю? Чи питав, що болить у тебе, коли вночі, щоб мене не розбудити, виходила з хати і до ранку блукала на подвір’ї?»\n\n- Не може бути, - ще раз видихнув Димко.\n\n\n(64-68) Він скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався, нарешті дістався до верхівки. Ех-х-х! Щосили труснув, і поодиноке листя, злітаючи, осміхнулось до неї.\n\n- Я й хотів назбирати, та хіба за роботою вправишся, - обтрушуючи, звинявся перед нею. – Іще ті дітлахи. Ось мотнуся в колгоспний сад, там точно зосталися.\n\n\n(69-72) Уже хотів до мотоцикла, але повернувся, вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй три горішки.\n\n- Ось на, вже поналивались.\n\n- Нащо ти? – спаленіла.\n\n\n(73-81) Схитнув плечима і знов одступив. Пом’явся, а тоді спитав:\n\n- А як там… У Чернігові… що сказали?\n\n- Нічого, - обізвалась тихо, - того нема.\n\n- А тримали довго.\n\n- Вигрівали. Усе якимись лампами.\n\n- Так справді? Справді нема?\n\n- Кажу ж.\n\n- Слухай! Ну й заживемо ми з тобою, жінко! – Він гупнув картузом об землю, ляснув себе в коліна, а тоді по підборах. – Село загуде!\n\n\n(82, 83) Жартома, як у молодості, зісмикнув на плечі їй хустку, підстрибом кинувся до хвіртки.\n\n\n(84-86) Нараз їй стало млосно. Поточилася, обіперлася об стовпець. Треба ж отак зледащіти! А мотоцикл уже деренчав. У колесі бадилинка застряла і летіла невідомо куди…\n\n\n\n*(За Л. Пономаренко, 800 слів)*\n\n\n\nСлова, виділені у словосполученнях «вироблений піджак»,*** «роз******’******їжджені черевики»,*** «звинявся перед нею» авторка вживає для", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення образів простих і щиросердних людей"}, {"marker": "Б", "text": "підкреслення того, що дія новели відбувається в селі"}, {"marker": "В", "text": "достовірного відтворення місцевого колориту"}, {"marker": "Г", "text": "ілюстрування бідності, нужденності існування героїв"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Синє яблуко для Ілонки**\n\n\n(1, 2) Сидить Ілонка біля хати така сумна, аж хустка на голові займається. Перед нею стерні та стерні. Є і ліс, на який уже дихнула осінь.\n\n\n(3-6) Оце тільки повернулася з лікарні. Ішла селом, а люди, хто стрічався, казали: що з тобою, як поїхала, так половини й не стало. Та, одмахувалася Ілонка, їсти душа не прийма, а хіба тіло дурне, щоб саме по собі наростало. То так, А тільки ж чому барилась?\n\n\n(7, 8) Димко (Дмитро її) вже й картоплю викубляв і пізні сливи познімав, хоч на роботі з темна до темна.\n\n\n(9-11) Їй і не віриться – вдома. Он коза на обніжку спить. Справнюща та біла. Он дика грушка всолодала і розміліла. А півники давно в колодочках, кукурікають і б’ються, аж пір’я летить.\n\n\n(12-21) Через її задуму проторохтів віз. Це Сергій з діжкою води брати. Жвавий і моцніший за коня.\n\n- Здастуйте, тітко! Прибули?\n\n- Атож. Воду на город повезеш?\n\n- Ну.\n\n- Хай Параска з Ольгою до мене ввечері зайдуть.\n\n- Скажу, та чи зайдуть. Там огірків, як гороху, набралося. До ночі будуть.\n\n- Аби морозу не кинуло.\n\n- А по радіо передавали два градуси.\n\n- От-то.\n\n\n(22, 23) За Сергієм прокурявилося, і знову лагідна тиша. Дерева, як цівки, бабине літо розпускають.\n\n\n(24-30) А признайся, Ілонко, боїшся? Як привезли тебе в лікарню, а тоді в другу переклали. Слідом попід руки жінку завели, а вона звивалась і кричала: «Убийте, вдавіть мене, не хочу! Що вирячились? У нас тут у кожній смерть сидить!» - «Заспокойся, - сказала ти, - не поможеться. А може, ще й мине» - «Стара карга, - вискнула жінка, - тобі все одно здихати, а в мене одне в пелюшках, а друге тільки ходити навчилось!» - «Жити всім хочеться, дитино», - одказала ти. А потім одвернулась до вікна, а там сонце слабке, мов крапля олії, висіло.\n\n\n(31-34) Не прикидайся, боїшся. Бо все життя чогось чекала. Поки Дмитро вивчиться, поки сини підростуть, поки хату поставите. Тепер сини на Камчатці. Сказала Дмитрові не писати, що з нею, може, й не страшне. Аби дітей зривати. Лесю, внучку, як згадає, так сльози і вдавлять. Ти ж моя маленька бабуська, казало.\n\n\n(35-38) Позаторік будуватися кінчили. Кухня, зала, спальня і ще одна спальня – про гостей. Туди килим повісили, як за корову грошей уторгували, і двоє ліжок, мов пароплави, поставили. Коли немає довго листів, то підеш туди, посидиш, перини переб’єш.\n\n\n(39-43) Любиш ти нову хату, хоч довго звикнути не могла. Уже кругом цегляні стіни звели, уже й дах, наче капелюх, звісився, а ти майстрам вариш, а собі сліз не збереш. Тепер хто не зайде – й похвалить. Чисто, прибрано, доріжок понатикала, рушники дівоцькі почепила. Аж цвіте скрізь. Дмитро завжди з чобітьми носиться - наче й поставить ніде.\n\n\n(44-50) Аж ось він. Скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається.\n\n- Лоню! – гукнув ще здалеку. А ближче застидався. – Як добралася?\n\n- Автобусом прямо ізвідти сюди.\n\n- А в хаті була? Я тут то наче й не насмічував. Там у газовій плиті юшка заварена. Може, води од Гаманів принести?\n\n- Чого ти? Я й сама принесу. А обідав?\n\n- На таборі.\n\n\n(51-56) Замовкли. Ілонка дивилась на його вироблений піджак, на роз’їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку, і щасливо думала, скільки в неї попереду роботи.\n\n- Там винограду кичок десять нав’язалося. Зріж, як хочеш.\n\n- А синіх яблук уже й немає. Мабуть, дощі пострушували та вітер позбивав.\n\n- Не може бути! – аж скрикнув. – Ану ходім!\n\n\n(57) Вона встала – Димко аж одхитнувся. Пів-Ілонки.\n\n\n(58) У траві гнилички мухи доїдали, а на яблуні порожньо.\n\n\n(59-63) «Як я жив з тобою? Чи хоч після весілля водив тебе в сад або на річку? Чи жалів тебе, як тягали колоди, носили відрами цементі накладали глиною стелю? Чи питав, що болить у тебе, коли вночі, щоб мене не розбудити, виходила з хати і до ранку блукала на подвір’ї?»\n\n- Не може бути, - ще раз видихнув Димко.\n\n\n(64-68) Він скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався, нарешті дістався до верхівки. Ех-х-х! Щосили труснув, і поодиноке листя, злітаючи, осміхнулось до неї.\n\n- Я й хотів назбирати, та хіба за роботою вправишся, - обтрушуючи, звинявся перед нею. – Іще ті дітлахи. Ось мотнуся в колгоспний сад, там точно зосталися.\n\n\n(69-72) Уже хотів до мотоцикла, але повернувся, вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй три горішки.\n\n- Ось на, вже поналивались.\n\n- Нащо ти? – спаленіла.\n\n\n(73-81) Схитнув плечима і знов одступив. Пом’явся, а тоді спитав:\n\n- А як там… У Чернігові… що сказали?\n\n- Нічого, - обізвалась тихо, - того нема.\n\n- А тримали довго.\n\n- Вигрівали. Усе якимись лампами.\n\n- Так справді? Справді нема?\n\n- Кажу ж.\n\n- Слухай! Ну й заживемо ми з тобою, жінко! – Він гупнув картузом об землю, ляснув себе в коліна, а тоді по підборах. – Село загуде!\n\n\n(82, 83) Жартома, як у молодості, зісмикнув на плечі їй хустку, підстрибом кинувся до хвіртки.\n\n\n(84-86) Нараз їй стало млосно. Поточилася, обіперлася об стовпець. Треба ж отак зледащіти! А мотоцикл уже деренчав. У колесі бадилинка застряла і летіла невідомо куди…\n\n\n\n*(За Л. Пономаренко, 800 слів)*\n\n\n\nРядки 31-43 характеризують Ілонку як людину", "answers": [{"marker": "А", "text": "м'якосерду, яка ніколи не відсоює власної думки й кориться забаганкам інших"}, {"marker": "Б", "text": "прагматичну, яку в житті передусім цікавить комфорт, створений у власній оселі"}, {"marker": "В", "text": "старосвітську, для якої тихе, хоч і бідне сімейне щастя важливіше, ніж заможність"}, {"marker": "Г", "text": "турботливу, для якої створення затишку є виявом любові до чоловіка й дітей"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Синє яблуко для Ілонки**\n\n\n(1, 2) Сидить Ілонка біля хати така сумна, аж хустка на голові займається. Перед нею стерні та стерні. Є і ліс, на який уже дихнула осінь.\n\n\n(3-6) Оце тільки повернулася з лікарні. Ішла селом, а люди, хто стрічався, казали: що з тобою, як поїхала, так половини й не стало. Та, одмахувалася Ілонка, їсти душа не прийма, а хіба тіло дурне, щоб саме по собі наростало. То так, А тільки ж чому барилась?\n\n\n(7, 8) Димко (Дмитро її) вже й картоплю викубляв і пізні сливи познімав, хоч на роботі з темна до темна.\n\n\n(9-11) Їй і не віриться – вдома. Он коза на обніжку спить. Справнюща та біла. Он дика грушка всолодала і розміліла. А півники давно в колодочках, кукурікають і б’ються, аж пір’я летить.\n\n\n(12-21) Через її задуму проторохтів віз. Це Сергій з діжкою води брати. Жвавий і моцніший за коня.\n\n- Здастуйте, тітко! Прибули?\n\n- Атож. Воду на город повезеш?\n\n- Ну.\n\n- Хай Параска з Ольгою до мене ввечері зайдуть.\n\n- Скажу, та чи зайдуть. Там огірків, як гороху, набралося. До ночі будуть.\n\n- Аби морозу не кинуло.\n\n\n\n(22, 23) За Сергієм прокурявилося, і знову лагідна тиша. Дерева, як цівки, бабине літо розпускають.\n\n\n(24-30) А признайся, Ілонко, боїшся? Як привезли тебе в лікарню, а тоді в другу перекл��ли. Слідом попід руки жінку завели, а вона звивалась і кричала: «Убийте, вдавіть мене, не хочу! Що вирячились? У нас тут у кожній смерть сидить!» - «Заспокойся, - сказала ти, - не поможеться. А може, ще й мине» - «Стара карга, - вискнула жінка, - тобі все одно здихати, а в мене одне в пелюшках, а друге тільки ходити навчилось!» - «Жити всім хочеться, дитино», - одказала ти. А потім одвернулась до вікна, а там сонце слабке, мов крапля олії, висіло.\n\n\n(31-34) Не прикидайся, боїшся. Бо все життя чогось чекала. Поки Дмитро вивчиться, поки сини підростуть, поки хату поставите. Тепер сини на Камчатці. Сказала Дмитрові не писати, що з нею, може, й не страшне. Аби дітей зривати. Лесю, внучку, як згадає, так сльози і вдавлять. Ти ж моя маленька бабуська, казало.\n\n\n(35-38) Позаторік будуватися кінчили. Кухня, зала, спальня і ще одна спальня – про гостей. Туди килим повісили, як за корову грошей уторгували, і двоє ліжок, мов пароплави, поставили. Коли немає довго листів, то підеш туди, посидиш, перини переб’єш.\n\n\n(39-43) Любиш ти нову хату, хоч довго звикнути не могла. Уже кругом цегляні стіни звели, уже й дах, наче капелюх, звісився, а ти майстрам вариш, а собі сліз не збереш. Тепер хто не зайде – й похвалить. Чисто, прибрано, доріжок понатикала, рушники дівоцькі почепила. Аж цвіте скрізь. Дмитро завжди з чобітьми носиться - наче й поставить ніде.\n\n\n(44-50) Аж ось він. Скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається.\n\n- Лоню! – гукнув ще здалеку. А ближче застидався. – Як добралася?\n\n- Автобусом прямо ізвідти сюди.\n\n- А в хаті була? Я тут то наче й не насмічував. Там у газовій плиті юшка заварена. Може, води од Гаманів принести?\n\n- Чого ти? Я й сама принесу. А обідав?\n\n- На таборі.\n\n\n(51-56) Замовкли. Ілонка дивилась на його вироблений піджак, на роз’їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку, і щасливо думала, скільки в неї попереду роботи.\n\n- Там винограду кичок десять нав’язалося. Зріж, як хочеш.\n\n- А синіх яблук уже й немає. Мабуть, дощі пострушували та вітер позбивав.\n\n- Не може бути! – аж скрикнув. – Ану ходім!\n\n\n(57) Вона встала – Димко аж одхитнувся. Пів-Ілонки.\n\n\n(58) У траві гнилички мухи доїдали, а на яблуні порожньо.\n\n\n(59-63) «Як я жив з тобою? Чи хоч після весілля водив тебе в сад або на річку? Чи жалів тебе, як тягали колоди, носили відрами цементі накладали глиною стелю? Чи питав, що болить у тебе, коли вночі, щоб мене не розбудити, виходила з хати і до ранку блукала на подвір’ї?»\n\n- Не може бути, - ще раз видихнув Димко.\n\n\n(64-68) Він скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався, нарешті дістався до верхівки. Ех-х-х! Щосили труснув, і поодиноке листя, злітаючи, осміхнулось до неї.\n\n- Я й хотів назбирати, та хіба за роботою вправишся, - обтрушуючи, звинявся перед нею. – Іще ті дітлахи. Ось мотнуся в колгоспний сад, там точно зосталися.\n\n\n(69-72) Уже хотів до мотоцикла, але повернувся, вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй три горішки.\n\n- Ось на, вже поналивались.\n\n- Нащо ти? – спаленіла.\n\n\n(73-81) Схитнув плечима і знов одступив. Пом’явся, а тоді спитав:\n\n- А як там… У Чернігові… що сказали?\n\n- Нічого, - обізвалась тихо, - того нема.\n\n- А тримали довго.\n\n- Вигрівали. Усе якимись лампами.\n\n- Так справді? Справді нема?\n\n- Кажу ж.\n\n- Слухай! Ну й заживемо ми з тобою, жінко! – Він гупнув картузом об землю, ляснув себе в коліна, а тоді по підборах. – Село загуде!\n\n\n(82, 83) Жартома, як у молодості, зісмикнув на плечі їй хустку, підстрибом кинувся до хвіртки.\n\n\n(84-86) Нараз їй стало млосно. Поточилася, обіперлася об стовпець. Треба ж отак зледащіти! А мотоцикл уже деренчав. У колесі бадилинка застряла і летіла невідомо куди…\n\n\n\n*(За Л. Пономаренко, 800 слів)*\n\n\n\nРядкам 24-43 відповідає фрагмент рецензії, наведений у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Використовуючи звертання до героїні, другу особу займенників і дієслів, авторка прагне розповісти про все потаємне, що знають лиш вона й Ілонка."}, {"marker": "Б", "text": "Любов Пономаренко насамперед надає слово героям, тому новела пересипана діалогами з використанням неповних, питальних і окличних речень."}, {"marker": "В", "text": "Життя навколо Ілонки буяє й вирує. Майстерно трансформовані письменницею народні фразеологізми допомагають передати його строкатість, повноту."}, {"marker": "Г", "text": "Стосунки подружжя розвивалися як у традиційній патріархальній українській сім'ї. Тому й лексика, що їх характеризує, доволі скупа й проторічна"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n**Синє яблуко для Ілонки**\n\n\n(1, 2) Сидить Ілонка біля хати така сумна, аж хустка на голові займається. Перед нею стерні та стерні. Є і ліс, на який уже дихнула осінь.\n\n\n(3-6) Оце тільки повернулася з лікарні. Ішла селом, а люди, хто стрічався, казали: що з тобою, як поїхала, так половини й не стало. Та, одмахувалася Ілонка, їсти душа не прийма, а хіба тіло дурне, щоб саме по собі наростало. То так, А тільки ж чому барилась?\n\n\n(7, 8) Димко (Дмитро її) вже й картоплю викубляв і пізні сливи познімав, хоч на роботі з темна до темна.\n\n\n(9-11) Їй і не віриться – вдома. Он коза на обніжку спить. Справнюща та біла. Он дика грушка всолодала і розміліла. А півники давно в колодочках, кукурікають і б’ються, аж пір’я летить.\n\n\n(12-21) Через її задуму проторохтів віз. Це Сергій з діжкою води брати. Жвавий і моцніший за коня.\n\n- Здастуйте, тітко! Прибули?\n\n- Атож. Воду на город повезеш?\n\n- Ну.\n\n- Хай Параска з Ольгою до мене ввечері зайдуть.\n\n- Скажу, та чи зайдуть. Там огірків, як гороху, набралося. До ночі будуть.\n\n- Аби морозу не кинуло.\n\n\n\n(22, 23) За Сергієм прокурявилося, і знову лагідна тиша. Дерева, як цівки, бабине літо розпускають.\n\n\n(24-30) А признайся, Ілонко, боїшся? Як привезли тебе в лікарню, а тоді в другу переклали. Слідом попід руки жінку завели, а вона звивалась і кричала: «Убийте, вдавіть мене, не хочу! Що вирячились? У нас тут у кожній смерть сидить!» - «Заспокойся, - сказала ти, - не поможеться. А може, ще й мине» - «Стара карга, - вискнула жінка, - тобі все одно здихати, а в мене одне в пелюшках, а друге тільки ходити навчилось!» - «Жити всім хочеться, дитино», - одказала ти. А потім одвернулась до вікна, а там сонце слабке, мов крапля олії, висіло.\n\n\n(31-34) Не прикидайся, боїшся. Бо все життя чогось чекала. Поки Дмитро вивчиться, поки сини підростуть, поки хату поставите. Тепер сини на Камчатці. Сказала Дмитрові не писати, що з нею, може, й не страшне. Аби дітей зривати. Лесю, внучку, як згадає, так сльози і вдавлять. Ти ж моя маленька бабуська, казало.\n\n\n(35-38) Позаторік будуватися кінчили. Кухня, зала, спальня і ще одна спальня – про гостей. Туди килим повісили, як за корову грошей уторгували, і двоє ліжок, мов пароплави, поставили. Коли немає довго листів, то підеш туди, посидиш, перини переб’єш.\n\n\n(39-43) Любиш ти нову хату, хоч довго звикнути не могла. Уже кругом цегляні стіни звели, уже й дах, наче капелюх, звісився, а ти майстрам вариш, а собі сліз не збереш. Тепер хто не зайде – й похвалить. Чисто, прибрано, доріжок понатикала, рушники дівоцькі почепила. Аж цвіте скрізь. Дмитро завжди з чобітьми носиться - наче й поставить ніде.\n\n\n(44-50) Аж ось він. Скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається.\n\n- Лоню! – гукнув ще здалеку. А ближче застидався. – Як добралася?\n\n- Автобусом прямо ізвідти сюди.\n\n- А в хаті була? Я тут то наче й не насмічував. Там у газовій плиті юшка заварена. Може, води од Гаманів принести?\n\n- Чого ти? Я й сама принесу. А обідав?\n\n- На таборі.\n\n\n(51-56) Замовкли. Ілонка дивилась на його вироблений піджак, на роз’їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку, і щасливо думала, скільки в неї попереду роботи.\n\n- Там винограду кичок десять нав’язалося. Зріж, як хочеш.\n\n- А синіх яблук уже й немає. Мабуть, дощі пострушували та вітер позбивав.\n\n- Не може бути! – аж скрикнув. – Ану ходім!\n\n\n(57) Вона встала – Димко аж одхитнувся. Пів-Ілонки.\n\n\n(58) У траві гнилички мухи доїдали, а на яблуні порожньо.\n\n\n(59-63) «Як я жив з тобою? Чи хоч після весілля водив тебе в сад або на річку? Чи жалів тебе, як тягали колоди, носили відрами цементі накладали глиною стелю? Чи питав, що болить у тебе, коли вночі, щоб мене не розбудити, виходила з хати і до ранку блукала на подвір’ї?»\n\n- Не може бути, - ще раз видихнув Димко.\n\n\n(64-68) Він скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався, нарешті дістався до верхівки. Ех-х-х! Щосили труснув, і поодиноке листя, злітаючи, осміхнулось до неї.\n\n- Я й хотів назбирати, та хіба за роботою вправишся, - обтрушуючи, звинявся перед нею. – Іще ті дітлахи. Ось мотнуся в колгоспний сад, там точно зосталися.\n\n\n(69-72) Уже хотів до мотоцикла, але повернувся, вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй тр�� горішки.\n\n- Ось на, вже поналивались.\n\n- Нащо ти? – спаленіла.\n\n\n(73-81) Схитнув плечима і знов одступив. Пом’явся, а тоді спитав:\n\n- А як там… У Чернігові… що сказали?\n\n- Нічого, - обізвалась тихо, - того нема.\n\n- А тримали довго.\n\n- Вигрівали. Усе якимись лампами.\n\n- Так справді? Справді нема?\n\n- Кажу ж.\n\n- Слухай! Ну й заживемо ми з тобою, жінко! – Він гупнув картузом об землю, ляснув себе в коліна, а тоді по підборах. – Село загуде!\n\n\n(82, 83) Жартома, як у молодості, зісмикнув на плечі їй хустку, підстрибом кинувся до хвіртки.\n\n\n(84-86) Нараз їй стало млосно. Поточилася, обіперлася об стовпець. Треба ж отак зледащіти! А мотоцикл уже деренчав. У колесі бадилинка застряла і летіла невідомо куди…\n\n\n\n*(За Л. Пономаренко, 800 слів)*\n\n\n\nОбраз Дмитра змінюється від початку до кінця твору. Основоположною є зміна", "answers": [{"marker": "А", "text": "від інфантильності (*...завжди з чобітьми носиться - наче й поставить ніде...* - рядки 42-43) до сентиментальності (*...вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй три горішки...* - рядки 69, 72)"}, {"marker": "Б", "text": "від імпульсивності (*...скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається...* - рядок 44) до виваженості (*...схитнув плечима і знов одступив...* - рядок 73)"}, {"marker": "В", "text": "від турботливості (*...там у газовій плиті юшка зварена...* - рядки 47, 48) до легковажності (*...підстрибом кинувся до хвіртки...* - рядки 82, 83)"}, {"marker": "Г", "text": "від безпорадності (*...вироблений піджак, на роз'їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку...* - рядки 51, 52) до рішучості (*...скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався...* - рядки 64, 65)"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Зворушливе прощання матері з сином зображено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Засвіт встали козаченьки...\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Дума про Марусю Богуславку\""}, {"marker": "В", "text": "\"Чи не той то Хміль...\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Віють вітри...\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Бондарівна\""}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "В уривку зі \"Слова про похід Ігорів\" *\"Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила\"* йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Святослава"}, {"marker": "Б", "text": "Ігоря"}, {"marker": "В", "text": "Кончака"}, {"marker": "Г", "text": "Всеволода"}, {"marker": "Д", "text": "Овлура"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "*\"Щоб бути зачинателем нової української літератури - мало самого таланту: треба мати український хребет. Той хребет, який крізь усі лихоліття й катастрофи знову й знову випрямляється і утверджує вільне людське право - бути собою\"* - сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Квітку-Основ'яненка"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Д", "text": "Григорія Сковороду"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "\"Написати рідною мовою історичний роман, дотримуючись суворих правил форми, властивої цьому різновиду епосу\" - таке завдання поставив перед собою", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорій Квітка-Основ'яненко"}, {"marker": "Б", "text": "Панас Мирний"}, {"marker": "В", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "Г", "text": "Михайло Коцюбинський"}, {"marker": "Д", "text": "Григорій Сковорода"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Іван Білик закликав створити *\"народний роман на основі щирого реалізму\"*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Квітку-Основ'яненка"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "В", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "Г", "text": "Ольгу Кобилянську"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Стефаника"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "\"Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська попелом стала\", - зізнається", "answers": [{"marker": "А", "text": "Борис Тетерваковський"}, {"marker": "Б", "text": "Михайло Черевань"}, {"marker": "В", "text": "Омелько Кайдаш"}, {"marker": "Г", "text": "Мартин Боруля"}, {"marker": "Д", "text": "Максим Гудзь"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "*\"Парубок моторний / І хлопець хоть куди козак, / Удавсь на всеє зле проворний, / Завзятіший од всіх бурлак\"* - сказано про персонажа", "answers": [{"marker": "А", "text": "поеми"}, {"marker": "Б", "text": "балади"}, {"marker": "В", "text": "драми"}, {"marker": "Г", "text": "комедії"}, {"marker": "Д", "text": "думи"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Образ Вічного революціонера оспівано в поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "В", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Г", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Франка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Вислів *\"Кров людська - не водиця, проливати не годиться\"* суголосний ідеї", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Земля\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Місто\""}, {"marker": "В", "text": "\"Кайдашева сім'я\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Камінний хрест\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Мартин Боруля\""}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "*\"Я сам. Вікно. Сніги...\nСестру я Вашу так любив -\nДитинно, злотоцінно\"*, - зізнається ліричний герой вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Б", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "В", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "Г", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Д", "text": "Володимира Сосюри"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "*\"Наповнена милосердям до свого нещасного сина, розіп'ятого на хресті фанатичної ідеї\"* героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Подвійне коло\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Момент\""}, {"marker": "В", "text": "\"Я (Романтика)\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Три зозулі з поклоном\""}, {"marker": "Д", "text": "\"За мить щастя\""}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "*\"Завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом\"* прагне", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Кравчина"}, {"marker": "Б", "text": "Григорій Многогрішний"}, {"marker": "В", "text": "Іван Половець"}, {"marker": "Г", "text": "Мокій Мазайло"}, {"marker": "Д", "text": "Степан Радченко"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Справжнє прізвище автора твору \"Сом\" -", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кандиба"}, {"marker": "Б", "text": "Губенко"}, {"marker": "В", "text": "Фітільов"}, {"marker": "Г", "text": "Лозов'ягін"}, {"marker": "Д", "text": "Тобілевич"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "*\"Вони йшли, преніжно обнявшись, їм у вічі дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя\"* - так зображено подружжя", "answers": [{"marker": "А", "text": "Сірків"}, {"marker": "Б", "text": "Яркових"}, {"marker": "В", "text": "Федорчуків"}, {"marker": "Г", "text": "Запорожців"}, {"marker": "Д", "text": "Половців"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "*\"Ще як я підходив до загсу - думалось: а що, як там сидить не службовець, а українець? Почує, що міняю, так би мовити, його українське - і заноровиться... І навпаки думалось: а що, як сидить такий, що не тільки прізвище, всю Україну змінив би?\"* - ділиться враженнями головний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Мартин Боруля\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Мина Мазайло\""}, {"marker": "В", "text": "\"Максим Гримач\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Момент\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Місто\""}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "*\"Ми з нею рідні. Ми з одного кореня.\nМабуть, один лелека нас приніс\nБатьки у нас безстрашні й невпокорені\nі матері посивілі від сліз\"*, - так про себе й Марусю Чурай говорить", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Іскра"}, {"marker": "Б", "text": "Мартин Пушкар"}, {"marker": "В", "text": "Гриць Бобренко"}, {"marker": "Г", "text": "Семен Горбань"}, {"marker": "Д", "text": "Яким Шибилист"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Україна як утрачений рай постає в *\"зболеному сні\"* ліричному героєві поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Симоненка"}, {"marker": "В", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "Г", "text": "Євгена Маланюка"}, {"marker": "Д", "text": "Богдана-Ігоря Антонича"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "*\"Сміливі завжди мають щастя\"* - такою є ідея твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "\"Я (Романтика)\""}, {"marker": "Б", "text": "\"Подвійне коло\""}, {"marker": "В", "text": "\"Маруся Чурай\""}, {"marker": "Г", "text": "\"Тигролови\""}, {"marker": "Д", "text": "\"Три зозулі з поклоном\""}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "\"Патріархом\" літературного угрупування \"Бу-Ба-Бу\" називають", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Драча"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "В", "text": "Ігоря Римарука"}, {"marker": "Г", "text": "Богдана-Ігоря Антонича"}, {"marker": "Д", "text": "Юрія Андруховича"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Для племен Трипільської культури було характерним", "answers": [{"marker": "А", "text": "використання залізних знарядь праці."}, {"marker": "Б", "text": "упровадження трипільної системи землеробства."}, {"marker": "В", "text": "виготовлення орнаментованого керамічного посуду."}, {"marker": "Г", "text": "катакомбне поховання представників племінної знаті."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Коли на Русі утвердилася династія Рюриковичів?", "answers": [{"marker": "А", "text": "V-VІ ст."}, {"marker": "Б", "text": "VІІ-VІІІ ст."}, {"marker": "В", "text": "ІХ-Х ст."}, {"marker": "Г", "text": "ХІ-ХІІІ ст."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Боротьбу проти нападів половців на Русь найбільш успішно вели князі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир Великий і Ярослав Мудрий."}, {"marker": "Б", "text": "Володимир Мономах і Мстислав Великий."}, {"marker": "В", "text": "Данило Галицький і Юрій І Львович."}, {"marker": "Г", "text": "Ігор Рюрикович і Святослав Ігоревич."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка соціальна група становила переважну більшість населення Київської Русі в ІХ-ХІІ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "смерди"}, {"marker": "Б", "text": "бояри"}, {"marker": "В", "text": "священики"}, {"marker": "Г", "text": "міщани"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Пріоритет у зовнішній політиці кн��зя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у", "answers": [{"marker": "А", "text": "здобутті великокнязівського столу в Литві для свого сина Лева."}, {"marker": "Б", "text": "зміцненні союзу з Польщею для відсічі агресії Тевтонського ордену."}, {"marker": "В", "text": "створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою."}, {"marker": "Г", "text": "розширенні території держави за рахунок володінь Угорщини."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому році відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела: «...султан турецький Осман підійшов до Хотина з військом, що перевищувало християнські сили в десятки разів, і зупинився на відстані однієї милі від поляків... 18 серпня турецьке військо напало на польський табір, на ту частину, де були козаки. А козаки об'єдналися й, перехрестившись, почали бити чужинців, поки ті... не почали тікати...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1621 р."}, {"marker": "Б", "text": "1625 р."}, {"marker": "В", "text": "1632 р."}, {"marker": "Г", "text": "1637 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Визначте соціально-економічну зміну, пов'язану зі становленням Української козацької держави в роки Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.", "answers": [{"marker": "А", "text": "фактична ліквідація особистої залежності селян"}, {"marker": "Б", "text": "зрівняння в правах селянського та козацького станів"}, {"marker": "В", "text": "поява фільваркового господарства"}, {"marker": "Г", "text": "запровадження магдебурзького права"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому договорі Війська Запорозького містилися такі положення: «Послів з добрими справами [гетьману] приймати.., а в яких справах приходили - писати до Государя..; з Турецьким султаном і з Польським королем без указу Государя не вступати у відносини...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Білоцерківському договорі"}, {"marker": "Б", "text": "Гадяцьких пунктах"}, {"marker": "В", "text": "«Березневих статтях»"}, {"marker": "Г", "text": "Зборівському договорі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Бахчисарайський договір 1681 р., що вирішував долю Правобережної України, укладено турецьким султаном із", "answers": [{"marker": "А", "text": "австрійським цісарем."}, {"marker": "Б", "text": "московським царем."}, {"marker": "В", "text": "шведським королем."}, {"marker": "Г", "text": "польським королем."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "За ініціативи князя О. Меншикова на засіданні Верховної таємної ради було вирішено запропонувати російській імператриці*: «1) поки ще з турками до розриву не дійшло, до тих місць, ради приласкання тамтешнього народу, обрати персону гідну і вірну з малоросіян в гетьмани... 2) суди між народом малоросійським відправляти їм самим...».*\n\n Кого було обрано гетьманом за цією рекомендацією?", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Мазепу"}, {"marker": "Б", "text": "І. Скоропадського"}, {"marker": "В", "text": "П. Полуботка"}, {"marker": "Г", "text": "Д. Апостола"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Гайдамацький та опришківський рухи у ХVІІІ ст. були спрямовані проти експлуатації українського селянства", "answers": [{"marker": "А", "text": "російським дворянством."}, {"marker": "Б", "text": "кримськотатарськими ханами."}, {"marker": "В", "text": "козацькою старшиною."}, {"marker": "Г", "text": "польською шляхтою."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.\n\n «*У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмеживши безмежну владу польських панів над ними».*\n\n Чим зумовлені зазначені урядові заходи?", "answers": [{"marker": "А", "text": "реформами Марії-Терезії та Йосифа ІІ 1770-х - 1780-х рр."}, {"marker": "Б", "text": "Польським повстанням 1830-1831 рр."}, {"marker": "В", "text": "революцією 1848-1849 рр. в Австрійській імперії"}, {"marker": "Г", "text": "Польським національно-визвольним повстанням 1863-1864 рр."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У 1828 р. Задунайську Січ було зруйновано та знищено", "answers": [{"marker": "А", "text": "польськими військами."}, {"marker": "Б", "text": "турецькими військами."}, {"marker": "В", "text": "австрійськими військами."}, {"marker": "Г", "text": "російськими військами."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Програмові вимоги якої організації першої половини ХІХ ст. викладено в цитованому документі:\n\n «Україна повинна була стати “непідлеглою в союзі слов'янськім”, а сам цей союз міг бути створений лише за умов ліквідації кріпацтва, “повної свободи й автономії народностей”. Очолювати федерацію, осередком якої мав стати Київ, повинен був сейм і президент. Для усіх народів передбачалися загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кирило-Мефодіївського братства"}, {"marker": "Б", "text": "«Південного товариства» декабристів"}, {"marker": "В", "text": "Товариства галицьких греко-католицьких священиків"}, {"marker": "Г", "text": "«Руської трійці»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Перша залізниця в Наддніпрянській Україні з'єднала міста", "answers": [{"marker": "А", "text": "Катеринослав та Кременчук."}, {"marker": "Б", "text": "Харків та Полтаву."}, {"marker": "В", "text": "Одесу та Балту."}, {"marker": "Г", "text": "Київ та Чернігів."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n «Як не кумедним здавалося нам це засідання Громади під головуванням генерал-губернатора, але нікому з нас і в голову не приходила гадка, що ми користуємося чужим недоглядом. Насправді ми одержали тільки те, на що, за здоровим глуздом, ми мали повне право: збиратися й відкрито займатися науковою діяльністю про Україну й для України».*\n\n В уривку йдеться про відкриття", "answers": [{"marker": "А", "text": "товариства «Просвіта»."}, {"marker": "Б", "text": "Південно-Західного відділу Російського географічного товариства."}, {"marker": "В", "text": "Собору руських вчених."}, {"marker": "Г", "text": "Наукового товариства ім. Т. Шевченка."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому році завершилось об'єднання українських радикалів Східної Галичини в політичну партію?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1890 р."}, {"marker": "Б", "text": "1892 р."}, {"marker": "В", "text": "1899 р."}, {"marker": "Г", "text": "1900 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Під час проведення Столипінської аграрної реформи уряд Російської імперії", "answers": [{"marker": "А", "text": "насильно відчужував землі в поміщиків."}, {"marker": "Б", "text": "відроджував общинне землеволодіння."}, {"marker": "В", "text": "заохочував зростання хуторів і відрубів."}, {"marker": "Г", "text": "запроваджував зрівняльне землекористування."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "На початку ХХ ст. митрополитом Української греко-католицької церкви став", "answers": [{"marker": "А", "text": "А. Шептицький."}, {"marker": "Б", "text": "К. Трильовський."}, {"marker": "В", "text": "Є. Петрушевич."}, {"marker": "Г", "text": "І. Боберський."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Напередодні Першої світової війни українські землі перебували в складі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Росії та Румунії."}, {"marker": "Б", "text": "Румунії та Польщі."}, {"marker": "В", "text": "Польщі та Австро-Угорщини."}, {"marker": "Г", "text": "Австро-Угорщини та Росії."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Упродовж якого періоду існувала Українська Центральна Рада?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1905-1907 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1914-1916 рр."}, {"marker": "В", "text": "1917-1918 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1919-1922 рр."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«На Львів через Київ!» - під таким гаслом улітку 1919 р. здійснювала наступ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Робітничо-селянська червона армія."}, {"marker": "Б", "text": "Добровольча армія генерала А. Денікіна."}, {"marker": "В", "text": "Польська армія генерала Ю. Галлера."}, {"marker": "Г", "text": "Українська галицька армія."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Ви довели країну до страхітливого стану... голод охопив усю країну... ви зруйнували природний зв'язок товарообміну між містом і селом... Вам доводиться замінювати її штучними заходами, силовим відчуженням, реквізиціями за допомогою каральних загонів...»,* - так письменник В. Короленко охарактеризував наслідки", "answers": [{"marker": "А", "text": "відновлення поміщицького землеволодіння гетьманом П. Скоропадським."}, {"marker": "Б", "text": "здійснення радянською владою заходів «воєнного комунізму»."}, {"marker": "В", "text": "упровадження земельної реформи Директорією УНР."}, {"marker": "Г", "text": "проголошення соціалізації землі Українською Центральною Радою."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка зміна відбулася в соціально-економічному розвитку УСРР в умовах нової економічної політики?", "answers": [{"marker": "А", "text": "уведення продовольчої розкладки (продрозверстки) для селянських господарств"}, {"marker": "Б", "text": "перехід до зрівняльної оплати праці робітників великих промислових підприємств"}, {"marker": "В", "text": "запровадження загальної трудової повинності всього працездатного населення"}, {"marker": "Г", "text": "передавання в приватну власність або в оренду дрібних і середніх підприємств"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яку політику більшовиків С. Петлюра охарактеризував наступним чином: «...У цьому напрямку нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "нову економічну політику"}, {"marker": "Б", "text": "коренізацію"}, {"marker": "В", "text": "форсовану індустріалізацію"}, {"marker": "Г", "text": "колективізацію"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Закон про п'ять колосків» був складовою політики", "answers": [{"marker": "А", "text": "введення госпрозрахунку між державою та колгоспами."}, {"marker": "Б", "text": "передання земель заможних селян бідняцьким господарствам."}, {"marker": "В", "text": "масових репресій проти селянства."}, {"marker": "Г", "text": "освоєння цілинних та перелогових земель."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що стало наслідком події, описаної в спогадах Є. Петрушевича: «Перебуваючи в Парижі на Раді послів Антанти, я сказав: “Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини виступаю проти такого рішення Конференції Амбасадорів від 14 березня 1923 року, та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі”...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "перетворення ЗУНР на західну область УНР"}, {"marker": "Б", "text": "розпуск уряду ЗУНР, що перебував в еміграції"}, {"marker": "В", "text": "скасування Акта Злуки між УНР та ЗУНР"}, {"marker": "Г", "text": "проголошення ЗУНР"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Український народ не хоче й не буде своєю кров'ю рятувати Німеччину. Якщо Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу... Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм. Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу...»,* - таку позицію у зверненні до українського народу в роки Другої світової війни проголосив", "answers": [{"marker": "А", "text": "очільник рейхскомісаріату «Україна»."}, {"marker": "Б", "text": "провод Організації українських націоналістів С. Бандери."}, {"marker": "В", "text": "керівник Українського штабу партизанського руху."}, {"marker": "Г", "text": "голова уряду Української РСР."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було характерним для економічного розвитку УРСР наприкінці 1950-х - у першій половині 1960-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "децентралізація системи управління промисловістю"}, {"marker": "Б", "text": "запровадження карткової системи розподілу товарів народного вжитку"}, {"marker": "В", "text": "переведення підприємств на госпрозрахунок і самофінансування"}, {"marker": "Г", "text": "пріоритетний розвиток вільних економічних зон"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Зміна партійно-політичного керівництва УРСР у 1972 р. супроводжувалася", "answers": [{"marker": "А", "text": "зростанням цін на продукти харчування."}, {"marker": "Б", "text": "прийняттям нової конституції республіки."}, {"marker": "В", "text": "впровадженням «косигінської реформи»."}, {"marker": "Г", "text": "хвилею арештів дисидентів."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах. ...Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві. ...Відносини Української РСР з іншими радянськими республіками будуються на основі д��говорів, укладених на принципах рівноправності, взаємоповаги і невтручання у внутрішні справи...».*\n\n Наведені положення документа декларують право України на", "answers": [{"marker": "А", "text": "плюралізм."}, {"marker": "Б", "text": "суверенітет."}, {"marker": "В", "text": "незалежність."}, {"marker": "Г", "text": "гласність."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Який фактор відіграв вирішальну роль у проведенні в Україні позачергових президентських виборів 1994 року?", "answers": [{"marker": "А", "text": "загострення політичної та економічної кризи"}, {"marker": "Б", "text": "ухвалення нової Конституції незалежної України"}, {"marker": "В", "text": "вступ України до Співдружності Незалежних Держав"}, {"marker": "Г", "text": "оголошення імпічменту діючому Президенту"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n «І йде пшениця за сіль, хутра - за оксамит, мед – за коней, віск – за рибу.\n Пускають в хід гривну й куни, рези й драхми, диргени й динари».*\n\n В уривку йдеться про торговельні операції часів", "answers": [{"marker": "А", "text": "Боспорського царства"}, {"marker": "Б", "text": "Антського царства"}, {"marker": "В", "text": "Київської Русі"}, {"marker": "Г", "text": "Великої Скіфії"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що стало безпосереднім наслідком битви, описаної в уривку з історичного джерела: «… і зійшлися супротивники (на р. Альті), і бій був жорстокий, і не могли печеніги допомогти (Святополкові). І одолів Ярослав Святополка і той утік…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "поділ між Ярославом та Мстиславом Русі по Дніпру"}, {"marker": "Б", "text": "запровадження Ярославом нової системи престолонаслідування"}, {"marker": "В", "text": "утвердження Ярослава єдиновладним володарем Русі"}, {"marker": "Г", "text": "здобуття Ярославом великокняжого столу"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Утворення князем Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави відбулося наприкінці", "answers": [{"marker": "А", "text": "Х ст."}, {"marker": "Б", "text": "ХІ ст."}, {"marker": "В", "text": "ХІІ ст."}, {"marker": "Г", "text": "ХІІІ ст."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У «Слові о полку Ігоревім» ідеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "один із походів руських князів на половців."}, {"marker": "Б", "text": "монгольську навалу на руські князівства."}, {"marker": "В", "text": "розгром Хозарського каганату."}, {"marker": "Г", "text": "набіги печенігів на руські землі."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Коли відбулася битва, наслідком якої стала подія, описана в уривку з історичного джерела: «Гедимінів син, великий князь Ольгерд.., прилучив до своєї держави подільську землю та вигнав звідти татар…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1362 р."}, {"marker": "Б", "text": "1385 р."}, {"marker": "В", "text": "1449 р."}, {"marker": "Г", "text": "1471 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n «Рада також має запобігати сваркам у місті, боронити від кривд сиріт і вдів… кожен раз, коли виникатиме потреба… радитись про добробут громади…і запобігати шкодам, залагоджувати і розсуджувати всілякі спори… пильнувати обману в мірах і вагах під час продажу товару».*\n\n В уривку йд��ться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "функції шляхетських сеймиків."}, {"marker": "Б", "text": "повноваження Генеральної ради на Січі."}, {"marker": "В", "text": "діяльність з’їзду князів."}, {"marker": "Г", "text": "зміст магдебурзького права."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про яку верству населення Речі Посполитої йдеться в уривку з історичного джерела: «Король, побачивши, як добре вони з татарами б’ються, віддав їм для пристанища місто Трахтемирів, настановив їм гетьмана, прислав клейноди, всяких припасів військових, а за службу їм поклав по червінцеві…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "реєстрове козацтво"}, {"marker": "Б", "text": "міщанство"}, {"marker": "В", "text": "православну шляхту"}, {"marker": "Г", "text": "селянство"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка держава була союзницею козацького війська на початку Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Велике князівство Литовське"}, {"marker": "Б", "text": "Московське царство"}, {"marker": "В", "text": "Кримське ханство"}, {"marker": "Г", "text": "Трансільванське князівство"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Укладення династичного союзу між Військом Запорозьким і Молдавським князівством стало можливим завдяки перемозі козацького війська в", "answers": [{"marker": "А", "text": "Корсунській битві."}, {"marker": "Б", "text": "Пилявецькій битві."}, {"marker": "В", "text": "Батозькій битві."}, {"marker": "Г", "text": "Жовтоводській битві."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Кому з гетьманів І. Сірко докоряв: «…при розумному посередництві могла б [Гетьманщина] прихилитися від турецької влади під високу руку православного монарха. …Дорошенка заслав у вічну неволю, Чигирин з усією цьогобічною Україною втратив, допустив пролитися християнській крові… Відтак дочекався крайнього занепаду й запустіння Вітчизни нашої…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Виговському"}, {"marker": "Б", "text": "П. Тетері"}, {"marker": "В", "text": "І. Брюховецькому"}, {"marker": "Г", "text": "І. Самойловичу"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Ми стоїмо тепер, браття, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що зблизили театр війни до кордонів наших, до того розлючені один на одного, що підвладні їм народи терплять уже і ще перетерплять безодню лиха незмірного, а ми між ними є точка або ціль всього нещастя», - з такою промовою І. Мазепа звернувся до своїх прихильників, пояснюючи причини", "answers": [{"marker": "А", "text": "придушення повстання під проводом С. Палія."}, {"marker": "Б", "text": "підписання Коломацьких статей."}, {"marker": "В", "text": "укладення військового союзу зі Швецією."}, {"marker": "Г", "text": "початку Другого Кримського походу."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що є свідченням обмеження царською владою автономії України в першій половині XVIII ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "поділ Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну"}, {"marker": "Б", "text": "переформування козацьких полків на регулярні кінні полки російської армії"}, {"marker": "В", "text": "остаточна ліквідація російськими військами Запорозьк��ї Січі"}, {"marker": "Г", "text": "утворення Першої Малоросійської колегії"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Панування кріпосницьких відносин в Наддніпрянській Україні припадає на період", "answers": [{"marker": "А", "text": "1764-1812 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1775-1829 рр."}, {"marker": "В", "text": "1783-1861 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1772-1864 рр."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було основною одиницею адміністративно-територіального поділу українських земель у складі Російської імперії на початку XIX ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "намісництво"}, {"marker": "Б", "text": "губернія"}, {"marker": "В", "text": "коронний край"}, {"marker": "Г", "text": "полк"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n «Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення: “Вважати депутата Л. Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейхстагу”…».\n\n Таке рішення щодо Л. Кобилиці ухвалено, оскільки він", "answers": [{"marker": "А", "text": "підбурював селян до повстання."}, {"marker": "Б", "text": "висловлював москвофільські погляди."}, {"marker": "В", "text": "належав до Русько-української радикальної партії."}, {"marker": "Г", "text": "був членом «Руської трійці»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Беручи участь у діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, громадівці намагалися", "answers": [{"marker": "А", "text": "запровадити мережу недільних україномовних шкіл."}, {"marker": "Б", "text": "поширювати нелегальну марксистську літературу."}, {"marker": "В", "text": "створити українську політичну партію."}, {"marker": "Г", "text": "організувати систематичні українознавчі дослідження."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про який документ ідеться в уривку з історичного джерела: «За рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв і виходило майже 20 українських періодичних видань – від наукових і політичних до гумористичних і дитячих. Справжнім проривом стала поява газети “Хлібороб” у Лубнах та першої щоденної української газети “Громадська думка” у Києві»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маніфест…» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 р."}, {"marker": "Б", "text": "Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 18 липня 1863 р."}, {"marker": "В", "text": "Емський указ імператора Олександра II від 18 травня 1876 р."}, {"marker": "Г", "text": "«Маніфест…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка організація в роки Першої світової війни виступила з такою відозвою:\n\n «…Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більша буде поразка Росії, тим швидше проб’є година визволення України… Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!..»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Революційна українська партія"}, {"marker": "Б", "text": "Товариство українських поступовців"}, {"marker": "В", "text": "Карпато-руський визвольний комітет"}, {"marker": "Г", "text": "Головна українська рада"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що зумовило появу газетного повідомлення, уривок з якого наведено:\n\n «У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ, за межі Київського військового округу. Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького, а також із повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан. Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "успіхи російських військ у Галицькій битві"}, {"marker": "Б", "text": "більшовицький переворот у Росії"}, {"marker": "В", "text": "проголошення УНР"}, {"marker": "Г", "text": "початок Української революції"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка подія стала однією з причин збройного виступу самостійників у Києві (липень 1917 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "оприлюднення Українською Центральною Радою Другого Універсалу"}, {"marker": "Б", "text": "укладення Брестського мирного договору"}, {"marker": "В", "text": "початок корніловського заколоту в Росії"}, {"marker": "Г", "text": "скликання Українського національного конгресу"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було характерним для соціально-економічного життя в УСРР періоду нової економічної політики (1921-1928 рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "заміна продрозкладки продовольчим податком"}, {"marker": "Б", "text": "уведення карткової системи розподілу продуктів"}, {"marker": "В", "text": "скасування плати за житло й комунальні послуги"}, {"marker": "Г", "text": "націоналізація всіх промислових підприємств"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У 1925 р. в Українській СРР нараховувалося 79,1% шкіл з українською мовою викладання. У 1930 р. цей відсоток зріс до 85%. Що спричинило зазначені зміни?", "answers": [{"marker": "А", "text": "здійснення владою політики «коренізації»"}, {"marker": "Б", "text": "прийняття нової Конституції республіки"}, {"marker": "В", "text": "ліквідація національних районів у складі республіки"}, {"marker": "Г", "text": "утворення Всеукраїнської академії наук"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави – самі по собі дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії».\n\n В уривку вказано на", "answers": [{"marker": "А", "text": "джерела індустріалізації."}, {"marker": "Б", "text": "наслідки індустріалізації."}, {"marker": "В", "text": "етапи індустріалізації."}, {"marker": "Г", "text": "причини індустріалізації."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Жертвою якої репресивної акції став академік Сергій Єфремов?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Шахтинської справи»"}, {"marker": "Б", "text": "Голодомору"}, {"marker": "В", "text": "«Закону про п’ять колосків»"}, {"marker": "Г", "text": "справи «Спілки визволення України»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Політика якої країни щодо українських земель описана в уривку з історичного джерела: «Уряд запланував високі темпи «осадження» колоністів на Східних кресах: у 1921 році – 8 т��с. осіб, у 1922 році – 20 тис. осіб…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польщі"}, {"marker": "Б", "text": "Угорщини"}, {"marker": "В", "text": "Чехословаччини"}, {"marker": "Г", "text": "Румунії"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про яку адміністративну одиницю, створену окупантами на українських землях у роки Другої світової війни, ідеться в уривку з історичного джерела: «Після того, як (німецько-румунські загарбники) встановили свою владу до річки Буг, запанувала румунська нагайка … від Дністра до Бугу…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Бессарабію"}, {"marker": "Б", "text": "Північну Буковину"}, {"marker": "В", "text": "Марморощину"}, {"marker": "Г", "text": "Трансністрію"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було однією з особливостей економічного розвитку УРСР в 1970-х - на початку 1980-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "прогресуючий занепад у рамках загальносоюзної економіки"}, {"marker": "Б", "text": "зниження матеріало- та енергомісткості виробництва"}, {"marker": "В", "text": "зростання конкурентоспроможності продукції"}, {"marker": "Г", "text": "посилення процесів децентралізації управління промисловістю"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Які наслідки для України мав заколот ГКЧП (ДКНС) у Москві?", "answers": [{"marker": "А", "text": "негайний вихід КПУ зі складу КПРС."}, {"marker": "Б", "text": "підписання УРСР нового союзного договору."}, {"marker": "В", "text": "проголошення незалежності України"}, {"marker": "Г", "text": "усунення В. Щербицького від влади в УРСР."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "2014 рік – це рік, коли Україна", "answers": [{"marker": "А", "text": "підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС)."}, {"marker": "Б", "text": "стала членом Ради Європи (РЄ)."}, {"marker": "В", "text": "приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру»."}, {"marker": "Г", "text": "вступила до Світової організації торгівлі (СОТ)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Залюднення території України розпочалося в період", "answers": [{"marker": "А", "text": "палеоліту."}, {"marker": "Б", "text": "мезоліту."}, {"marker": "В", "text": "неоліту."}, {"marker": "Г", "text": "енеоліту."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "До кого велика княгиня київська Ольга звернулась із такими словами: «Більше вже не хочу мститися - хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "полян"}, {"marker": "Б", "text": "древлян"}, {"marker": "В", "text": "волинян"}, {"marker": "Г", "text": "сіверян"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому році християнство запроваджено як державну релігію Київської Русі?", "answers": [{"marker": "А", "text": "882 р."}, {"marker": "Б", "text": "911 р."}, {"marker": "В", "text": "945 р."}, {"marker": "Г", "text": "988 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка давньоруська пам'ятка містить такі норми:\n\n «Якщо уб'ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту - 12 гривень, а за князівського рядовича - 5 гривень».*\n\n «Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. …якщо боярин чи з боярської дружини, то [його] спадщина князю не йде...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Руська правда»"}, {"marker": "Б", "text": "«Слово про закон і благодать»"}, {"marker": "В", "text": "«Повчання дітям»"}, {"marker": "Г", "text": "«Ізборнік Святослава»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яку земельну власність князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати?", "answers": [{"marker": "А", "text": "посад"}, {"marker": "Б", "text": "наділ"}, {"marker": "В", "text": "помістя"}, {"marker": "Г", "text": "вотчину"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які причини виникнення українського козацтва відображено в цитованому уривку «Опису України» Г. Л. де Боплана:\n\n «Пани користуються необмеженою владою не тільки над їхнім [селян] майном, але також над їхнім життям...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "соціально-економічні"}, {"marker": "Б", "text": "національно-релігійні"}, {"marker": "В", "text": "культурно-ідеологічні"}, {"marker": "Г", "text": "воєнно-стратегічні"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Хто очолив повстання, про яке йдеться в уривку з історичного джерела: «Року 1637 козаки зібралися... і вирушили на Кумейки супроти ляхів, але під Кумейками коронний гетьман Конецпольський, вдавшись до підступу, здолав козаків...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Марко Жмайло"}, {"marker": "Б", "text": "Тарас Федорович"}, {"marker": "В", "text": "Іван Сулима"}, {"marker": "Г", "text": "Павло Павлюк"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "На укладення якої угоди гетьман І. Самойлович відреагував словами: «Запорозьке військо ніколи не зречеться свого давнього достоянія [Правобережної України], не так воно станеться, як Москва у своїх мирових умовах із поляками постановила, - зробимо так, як нам треба!..»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Білоцерківського договору (1651 р.)"}, {"marker": "Б", "text": "Віленського перемир'я (1656 р.)"}, {"marker": "В", "text": "Бахчисарайського миру (1681 р.)"}, {"marker": "Г", "text": "Вічного миру (1686 р.)"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Після смерті гетьмана Д. Апостола влада в Гетьманщині перейшла до", "answers": [{"marker": "А", "text": "Малоросійського приказу."}, {"marker": "Б", "text": "Першої Малоросійської колегії."}, {"marker": "В", "text": "Правління гетьманського уряду."}, {"marker": "Г", "text": "Другої Малоросійської колегії."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У 1772 р. Галичина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів у результаті", "answers": [{"marker": "А", "text": "наполеонівських війн."}, {"marker": "Б", "text": "російсько-австрійської війни."}, {"marker": "В", "text": "австро-турецької війни."}, {"marker": "Г", "text": "поділу Речі Посполитої."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було характерним для економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок промислового перевороту"}, {"marker": "Б", "text": "зародження кооперативного руху"}, {"marker": "В", "text": "будівництво перших залізниць"}, {"marker": "Г", "text": "масова трудова еміграція"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Які зміни в становищі західноукраїнських селян відбулися внаслідок проведення аграрних реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "обмеження селянських повинностей"}, {"marker": "Б", "text": "дозвіл на викуп землі впродовж 49 років"}, {"marker": "В", "text": "переведення всіх селян у ранг державних"}, {"marker": "Г", "text": "ліквідація сервітутів"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Укажіть історико-географічний регіон, значна територія якого була охоплена повстанням під проводом У. Кармалюка.", "answers": [{"marker": "А", "text": "Поділля"}, {"marker": "Б", "text": "Галичина"}, {"marker": "В", "text": "Волинь"}, {"marker": "Г", "text": "Слобожанщина"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n «Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий імператорським університетом на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Новоросійського університету"}, {"marker": "Б", "text": "Чернівецького університету"}, {"marker": "В", "text": "Київського університету"}, {"marker": "Г", "text": "Харківського університету"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Унаслідок ухвалення якого документа було вислано М. Драгоманова та П. Чубинського з України «із забороною в'їзду в південні губернії та столиці, під таємний нагляд...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маніфесту…» імператора Олександра ІІ (1861 р.)"}, {"marker": "Б", "text": "Циркуляра міністра внутрішніх справ П. Валуєва (1863 р.)"}, {"marker": "В", "text": "Емського указу імператора Олександра ІІ (1876 р.)"}, {"marker": "Г", "text": "«Маніфесту…» імператора Миколи ІІ (1905 р.)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У 1900 році було створено", "answers": [{"marker": "А", "text": "Русько-українську радикальну партію."}, {"marker": "Б", "text": "Українську національно-демократичну партію."}, {"marker": "В", "text": "Революційну українську партію."}, {"marker": "Г", "text": "Українську народну партію."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що стало причиною соціально-економічних змін, охарактеризованих в уривку з історичного джерела:\n\n «Якщо в 40 губерніях Європейської частини Росії на 1 січня 1916 р. з общини вийшло близько 24 % господарств, то в Південній Україні цей показник становив 34,2 %, а в Правобережній Україні- 50,7 %»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "здійснення земської реформи"}, {"marker": "Б", "text": "розвиток громадівського руху"}, {"marker": "В", "text": "поширення кооперативного руху"}, {"marker": "Г", "text": "проведення столипінської реформи"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому році в ході Першої світової війни російськими військами було захоплено Львів?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1914 р."}, {"marker": "Б", "text": "1915 р."}, {"marker": "В", "text": "1916 р."}, {"marker": "Г", "text": "1917 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Ухвалення якого Універсалу Української Центральної Ради дало поштовх до створення Генерального Секретаріату?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Першого"}, {"marker": "Б", "text": "Другого"}, {"marker": "В", "text": "Третього"}, {"marker": "Г", "text": "Четвертого"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Оцінку якого мирного договору наведено в уривку з історичного джерела:\n\n «Для української держави цей мир... дуже корисний... ним українська держава визнана такими поважними суб'єктами міжнародного права, як центральні держави... цей мир*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ризького"}, {"marker": "Б", "text": "Брестського"}, {"marker": "В", "text": "Сен-Жерменського"}, {"marker": "Г", "text": "Версальського"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка інституція в січні 1919 р. легітимізувала владу Директорії УНР?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Світовий конгрес українців"}, {"marker": "Б", "text": "Національний конгрес"}, {"marker": "В", "text": "Хліборобський конгрес"}, {"marker": "Г", "text": "Трудовий конгрес"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка зміна відбулася в сільському господарстві УСРР в умовах нової економічної політики?", "answers": [{"marker": "А", "text": "дозвіл селянам на продаж сільгосппродукції"}, {"marker": "Б", "text": "суцільна колективізація сільського господарства"}, {"marker": "В", "text": "здійснення викупних платежів за отриману землю"}, {"marker": "Г", "text": "відновлення общинного землеволодіння"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Складовою якої політики радянської влади в УСРР були заходи, відображені в документі, уривок із якого процитовано:\n\n «Повна рівноправність української та російської мов, усунення тих перешкод, які б затримували природний розвиток української культури... У школах з викладанням російською мовою необхідне запровадження обов**’**язкового вивчення української мови...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«воєнного комунізму»"}, {"marker": "Б", "text": "ліквідації неписьменності"}, {"marker": "В", "text": "коренізації"}, {"marker": "Г", "text": "пацифікації"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Уривок джерела, у якому схарактеризовано часи Голодомору: «Урожай у нас був хороший, але радянська влада, «заготовляючи» наш хліб, до тих пір доводила свої плани й завдання до нас, до поки не залишились [ми] без фунта хліба», можна використати для пояснення його", "answers": [{"marker": "А", "text": "причин."}, {"marker": "Б", "text": "передумов."}, {"marker": "В", "text": "значення."}, {"marker": "Г", "text": "мети."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якій країні в 1920-1930-ті рр. діяли Український вільний університет і Українська аграрна академія?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польщі"}, {"marker": "Б", "text": "Чехословаччині"}, {"marker": "В", "text": "Румунії"}, {"marker": "Г", "text": "Угорщині"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "2 серпня 1940 р. - це дата включення до складу Української РСР", "answers": [{"marker": "А", "text": "Північної й Південної Бессарабії та Північної Буковини."}, {"marker": "Б", "text": "Східної Галичини та Західної Волині."}, {"marker": "В", "text": "Закарпаття та Лемківщини."}, {"marker": "Г", "text": "Посяння та Підляшшя."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що передбачало, окрім воєнних цілей, здійснення рейдів партизанських з'єднань на Правобережну та Західну Україну в 1943 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "мобілізацію до лав Червоної армії, збирання коштів та матеріальних цінностей для потреб фронту"}, {"marker": "Б", "text": "постачання продовольства населенню окупованих територій, організація баз постачання для українського підпілля"}, {"marker": "В", "text": "установлення контактів з Українською Повстанською Армією (УПА) та Армією Крайовою (АК) для спільної збройної боротьби проти окупантів"}, {"marker": "Г", "text": "репрезентацію радянської влади, нейтралізацію впливу на цих територіях ОУН та її збройних формувань"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Кампанія боротьби з «безрідним космополітизмом», що розгорнулася в УРСР у повоєнні роки, мала яскраво виражений", "answers": [{"marker": "А", "text": "антиукраїнський характер."}, {"marker": "Б", "text": "антисемітський характер."}, {"marker": "В", "text": "антинатівський характер."}, {"marker": "Г", "text": "антицерковний характер."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Який процес був характерний для духовного життя в Україні в період політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964 рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "відмова від ідеологічного диктату"}, {"marker": "Б", "text": "згортання політики русифікації"}, {"marker": "В", "text": "припинення атеїстичної пропаганди"}, {"marker": "Г", "text": "зародження дисидентського руху"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Як називалась парламентська опозиція у Верховній Раді УРСР (Верховній Раді України 1-го скликання, 1990-1994 рр.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Група 239»"}, {"marker": "Б", "text": "Народна Рада"}, {"marker": "В", "text": "Українська Гельсінська група"}, {"marker": "Г", "text": "Народний рух України"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Із якою метою в Україні в 1996 р. проведено грошову реформу?", "answers": [{"marker": "А", "text": "виконати умову міжнародних фінансових організацій"}, {"marker": "Б", "text": "подолати корупцію у вищих ешелонах влади"}, {"marker": "В", "text": "стабілізувати й зміцнити фінансову систему"}, {"marker": "Г", "text": "урівняти доходи всіх верств суспільства"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "На перший склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "жалюзі"}, {"marker": "Б", "text": "чіткий"}, {"marker": "В", "text": "перепис"}, {"marker": "Г", "text": "випадок"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Закінчення *-ю* мають усі іменники у формі кличного відмінка в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "учитель, боєць, Настя"}, {"marker": "Б", "text": "Олеся, кобзар, мудрець"}, {"marker": "В", "text": "хлопець, лікар, Сергій"}, {"marker": "Г", "text": "край, знавець, каменяр"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова *гора* є", "answers": [{"marker": "А", "text": "горянка"}, {"marker": "Б", "text": "горечко"}, {"marker": "В", "text": "горючий"}, {"marker": "Г", "text": "гороскоп"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "брати участь"}, {"marker": "Б", "text": "здавати іспит"}, {"marker": "В", "text": "додати води"}, {"marker": "Г", "text": "здобути освіту"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в словосполученні", "answers": [{"marker": "А", "text": "завдати горя"}, {"marker": "Б", "text": "вибачте мене"}, {"marker": "В", "text": "навчатися малювання"}, {"marker": "Г", "text": "відповідно до закону"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неправильно побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пам'ятайте: відвідувати стоматолога треба не рідше, ніж двічі на рік."}, {"marker": "Б", "text": "Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу."}, {"marker": "В", "text": "Видавці звернули увагу на те, що історії про Поттера цікавлять не тільки дітей."}, {"marker": "Г", "text": "Серед працедавців є такі, що залюбки приймуть до колективу амбітного студента."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) *За/багато* століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) *У/загалі* Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) *Чи/мало* з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) *На/приклад*, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "за/багато"}, {"marker": "Б", "text": "чи/мало"}, {"marker": "В", "text": "у/загалі"}, {"marker": "Г", "text": "на/приклад"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) *За/багато* століть люди звикли охороняти та прикрашати ***джерела*** наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) *У/загалі* Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) *Чи/мало* з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) *На/приклад*, у Венеції ***криниці*** були споруджені в готичному ***стилі***, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали ***покоління*** у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.\n\n\nФорму однини має в тексті іменник", "answers": [{"marker": "А", "text": "джерела"}, {"marker": "Б", "text": "криниці"}, {"marker": "В", "text": "стилі"}, {"marker": "Г", "text": "покоління"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) *За/багато* століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) *У/загалі* Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) *Чи/мало* з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) *На/приклад*, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціону��анню господарства.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "четвертому"}, {"marker": "В", "text": "п'ятому"}, {"marker": "Г", "text": "шостому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) *За/багато* століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) *У/загалі* Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) *Чи/мало* з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) *На/приклад*, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.\n\n\nСкладносурядним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "п'яте"}, {"marker": "В", "text": "шосте"}, {"marker": "Г", "text": "сьоме"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Букви *я, ю, є* позначають два звуки в кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "бутоньєрка, святковий, в'юн"}, {"marker": "Б", "text": "екологія, повітря, обов'язок"}, {"marker": "В", "text": "надвечір'я, мрія, браконьєр"}, {"marker": "Г", "text": "весілля, явір, ластів'ятко"}, {"marker": "Д", "text": "пацієнт, люстерко, жульєн"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Аптеку *зачиняють* о 21-й годині."}, {"marker": "Б", "text": "Двері *зачиняються* зі скрипом."}, {"marker": "В", "text": "Магазин взуття *закривається* й переїжджає в нове приміщення."}, {"marker": "Г", "text": "Олена намагалася *відкрити* вікно, бо відчула задуху."}, {"marker": "Д", "text": "Університет проведе день *відкритих* дверей."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру *и* на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "пр..бувати, пр..гарний, пр..кручений"}, {"marker": "Б", "text": "пр..вертати, пр..балтійський, пр..сяга"}, {"marker": "В", "text": "пр..вітний, пр..добрий, пр..тримати"}, {"marker": "Г", "text": "пр..кручувати, пр..смачний, пр..вітання"}, {"marker": "Д", "text": "пр..кликаний, пр..чисто, пр..нести"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Усі слова написано правильно в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "польовий, рельєф, камінчик, дівчиньці"}, {"marker": "Б", "text": "боязкий, медальйон, портьєра, гуаш"}, {"marker": "В", "text": "різбяр, подільський, гребінчик, сімдесят"}, {"marker": "Г", "text": "ін'єкція, нюанс, тоньший, няньчити"}, {"marker": "Д", "text": "кізоньці, він’єтка, батальйон, ательє"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Через дефіс треба писати всі слова рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "давним/давно, навчально/виховний, стерео/звук"}, {"marker": "Б", "text": "аграрно/промисловий, сніжно/білий, екс/король"}, {"marker": "В", "text": "південно/східний, жовто/гарячий, сон/трава"}, {"marker": "Г", "text": "біло/зелений, макро/економіка, кіловат/година"}, {"marker": "Д", "text": "науково/технічний, блок/система, паро/плав"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно написано всі похідні слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Запоріжжя - запоріжський, чех - чеський, Черкаси - черкаський"}, {"marker": "Б", "text": "Прага - пражський, козак - козацький, Овруч - овруцький"}, {"marker": "В", "text": "Рига - ризький, узбек - узбецький, Воронеж - воронезький"}, {"marker": "Г", "text": "Париж - парижський, латиш - латиський, Буг - бузький"}, {"marker": "Д", "text": "Кавказ - кавкаський, турок - турецький, Збараж - збаразький"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Відмінкову форму числівника вжито правильно в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Певніші й докладніші відомості про козаків ми знаходимо коло року *тисяча п'ятисот п'ятидесятого*."}, {"marker": "Б", "text": "Якось, у *тисячу шістсот сорок сьомому* році, Чаплинський напав зі своїми гайдуками на Суботів."}, {"marker": "В", "text": "Найперші відомості про козаків записані в хроніках і літописах уже в *тисяча чотирьохсот дев'яносто другому* році."}, {"marker": "Г", "text": "Богун виявив талант полководця під час Берестецької битви в червні *тисяча шістсот п'ятдесят першого* року."}, {"marker": "Д", "text": "Запорозька Січ до останніх днів свого існування, тобто до *тисячу семисот сімдесят п'ятого* року, залишалася острівцем волі."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Виділене слово НЕ є часткою в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Тільки* в праці відчуваєш себе окриленим, необхідним людям."}, {"marker": "Б", "text": "Не знаю, *чи* доведеться мені ще раз побувати в Києві."}, {"marker": "В", "text": "*Як* хочеться почути ще хоч раз ніжну українську пісню."}, {"marker": "Г", "text": "*Хай* завжди сіється добро на полі людського життя."}, {"marker": "Д", "text": "Дерева і трави *наче* світилися наскрізь."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно утворено форму наказового способу дієслів у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "ходімте"}, {"marker": "Б", "text": "дозволимо"}, {"marker": "В", "text": "не мовчімо"}, {"marker": "Г", "text": "пішли"}, {"marker": "Д", "text": "подякуємо"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Будь ласка, перебуваючи на вокзалі, намагайтеся не смітити."}, {"marker": "Б", "text": "Перебуваючи на вокзалі, просимо вас не смітити."}, {"marker": "В", "text": "Не смітіть, перебуваючи на вокзалі."}, {"marker": "Г", "text": "Просимо вас не смітити на вокзалі."}, {"marker": "Д", "text": "Будь ласка, не смітіть, коли ви перебуваєте на вокзалі."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте речення (розділові знаки пропущено).\n\n *Бажання дізнатися про найдальших предків (1) пошуки сімейних реліквій (2) розмови з рідними (З) усе це прокладає незримі ниточки духовності між старшими й молодшими членами родини (4) робить їх ближчими (5) ріднішими один одному.*\n\n Кому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Де б хор не виступав, скрізь його радо вітали."}, {"marker": "Б", "text": "Коли приїхали з лісу додому, було вже зовсім темно."}, {"marker": "В", "text": "Як купуєте товар, вимагайте від продавця чек."}, {"marker": "Г", "text": "Відколи знаю Оксану, вона дивує мене своєю терплячістю."}, {"marker": "Д", "text": "Якщо виходите з кімнати, світло автоматично вимикається."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення з підрядним часу утвориться, якщо до частини «Я буду згадувати свої шкільні роки...» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "бо були вони щасливими."}, {"marker": "Б", "text": "щоби ненадовго повернутися назад."}, {"marker": "В", "text": "хоч і швидко вони промайнули."}, {"marker": "Г", "text": "доки буду топтати ряст."}, {"marker": "Д", "text": "дарма що вони були дуже давно."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Народна медицина**\n\n\n(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди\n\nхворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі\n\nцих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички\n\nцілительства.\n\n\n\n(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини\n\nчас від часу користуються послугами «зеленої аптеки». Коти та собаки в разі\n\nзахворювання їдять траву. Про тонізувальні властивості зерен кавового дерева люди\n\nтеж дізналися, спостерігаючи за тваринами. За легендою, пастух помітив, що кози,\n\nоб'їдаючи гілочки з плодами цього дерева, стають прудкими, грайливими, причому\n\nтакий настрій у них зберігається дуже довго. Від природи допитливий пастух теж\n\nпожував кавових плодів і був вельми здивований: куди й поділася втома, звідкись\n\nузялися сили. Нині результати цього відкриття відомі всьому світові.\n\n\n\n(13-18) Відомості про використання цілющих властивостей рослин у давнину\n\nможна отримати, вивчаючи дані археології та етнографії. Народні цілителі мали\n\nдосить добре уявлення про вплив того чи іншого зілля на організм, ну а дози\n\nвипробовувалися на людях. Дуже часто приготування ліків і лікування ними\n\nсупроводжувалися магічними діями, що надавало всьому процесу загадковості,\n\nтаємничості.\n\n\n\n(19-22) Археологічні знахідки підтверджують давність лікування травами:\n\nу різних куточках світу часто знаходять спеціальний посуд для розтирання\n\nлікарських трав. Іноді цей посуд прикрашено якимись символами, що вказує на\n\nвикористання його в магічних обрядах.\n\n\n\n(23-27) На найдавніших писемних пам'ятках – глиняних табличках,\n\nвіднайдених в Ассирії, теж є дані про лікарські рослини. З папірусів відомо, що\n\nєгиптяни добре зналися на цілющому зіллі і навіть склали його список. Крім того,\n\nна стінах єгипетських пірамід існують численні зображення лікарських рослин,\n\nякі й зараз використовуються у фармації.\n\n\n\n(28-33) Вправно лікували травами і в давньому Китаї. Перший китайський\n\n��рактат про зцілювальні властивості дев'ятисот рослин датований 2 500 роком\n\nдо н.е.; добре зналися на лікуванні травами й стародавні греки Гіппократ і Діоскорид\n\n(у праці «Лікарські рослини», писаній на початку нашої ери, він подає шістсот назв\n\nлікарської флори). Авіценна описав понад 800 ліків рослинного походження, а\n\nдавньоримський учений Пліній - близько тисячі рослин, переважно лікарських.\n\n\n\n(34-38) Наші предки ще за часів Київської Русі користувалися дарами «зеленої\n\nаптеки». Так, застуду ефективно лікували відваром з кори білої верби й таволги,\n\nа виразки - банною пліснявою, хоча пеніцилін учений Флемінг відкрив набагато\n\nпізніше. Ще у ХІІ столітті онука Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі»,\n\nякий мав двадцять дев'ять розділів.\n\n\n\n(39-46) Особливу популярність у народі в давнину мало татарське зілля\n\n(аїр тростинний), яке, за однією з версій, було завезено в Україну кримськими\n\nтатарами. Вони вважали, що аїр очищає водойми, і брали його, коли йшли в походи\n\nв Україну, там кидали в озера й ставки, знезаражуючи воду, а потім спокійно пили.\n\nПізніше медики з'ясували, що кореневища аїру виділяють фітонциди - речовини,\n\nякі вбивають мікроби. Густий аромат і знезаражувальні властивості зробили цю\n\nрослину популярною в народі: нею посипали на свята долівки, пучечки клали за\n\nобрази.\n\n\n\n(47-50) Народна медицина - одна з найстаріших галузей людських знань. Її\n\nпочатки сягають доісторичних часів, але й через багато тисячоліть вона залишилася\n\nтакою самою, як і раніше, відфільтрувавши та відшліфувавши досвід і знання про\n\nзасоби й методи лікування.\n\n\n*За Т. Лепехою*\n\n\nАрхеологічними джерелами інформації про давні традиції народної медицини є всі вказані, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "записів на глиняних табличках"}, {"marker": "Б", "text": "народних легенд"}, {"marker": "В", "text": "єгипетських папірусів"}, {"marker": "Г", "text": "стін єгипетських пірамід"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Народна медицина**\n\n\n(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди\n\nхворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі\n\nцих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички\n\nцілительства.\n\n\n\n(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини\n\nчас від часу користуються послугами «зеленої аптеки». Коти та собаки в разі\n\nзахворювання їдять траву. Про тонізувальні властивості зерен кавового дерева люди\n\nтеж дізналися, спостерігаючи за тваринами. За легендою, пастух помітив, що кози,\n\nоб'їдаючи гілочки з плодами цього дерева, стають прудкими, грайливими, причому\n\nтакий настрій у них зберігається дуже довго. Від природи допитливий пастух теж\n\nпожував кавових плодів і був вельми здивований: куди й поділася втома, звідкись\n\nузял��ся сили. Нині результати цього відкриття відомі всьому світові.\n\n\n\n(13-18) Відомості про використання цілющих властивостей рослин у давнину\n\nможна отримати, вивчаючи дані археології та етнографії. Народні цілителі мали\n\nдосить добре уявлення про вплив того чи іншого зілля на організм, ну а дози\n\nвипробовувалися на людях. Дуже часто приготування ліків і лікування ними\n\nсупроводжувалися магічними діями, що надавало всьому процесу загадковості,\n\nтаємничості.\n\n\n\n(19-22) Археологічні знахідки підтверджують давність лікування травами:\n\nу різних куточках світу часто знаходять спеціальний посуд для розтирання\n\nлікарських трав. Іноді цей посуд прикрашено якимись символами, що вказує на\n\nвикористання його в магічних обрядах.\n\n\n\n(23-27) На найдавніших писемних пам'ятках – глиняних табличках,\n\nвіднайдених в Ассирії, теж є дані про лікарські рослини. З папірусів відомо, що\n\nєгиптяни добре зналися на цілющому зіллі і навіть склали його список. Крім того,\n\nна стінах єгипетських пірамід існують численні зображення лікарських рослин,\n\nякі й зараз використовуються у фармації.\n\n\n\n(28-33) Вправно лікували травами і в давньому Китаї. Перший китайський\n\nтрактат про зцілювальні властивості дев'ятисот рослин датований 2 500 роком\n\nдо н.е.; добре зналися на лікуванні травами й стародавні греки Гіппократ і Діоскорид\n\n(у праці «Лікарські рослини», писаній на початку нашої ери, він подає шістсот назв\n\nлікарської флори). Авіценна описав понад 800 ліків рослинного походження, а\n\nдавньоримський учений Пліній - близько тисячі рослин, переважно лікарських.\n\n\n\n(34-38) Наші предки ще за часів Київської Русі користувалися дарами «зеленої\n\nаптеки». Так, застуду ефективно лікували відваром з кори білої верби й таволги,\n\nа виразки - банною пліснявою, хоча пеніцилін учений Флемінг відкрив набагато\n\nпізніше. Ще у ХІІ столітті онука Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі»,\n\nякий мав двадцять дев'ять розділів.\n\n\n\n(39-46) Особливу популярність у народі в давнину мало татарське зілля\n\n(аїр тростинний), яке, за однією з версій, було завезено в Україну кримськими\n\nтатарами. Вони вважали, що аїр очищає водойми, і брали його, коли йшли в походи\n\nв Україну, там кидали в озера й ставки, знезаражуючи воду, а потім спокійно пили.\n\nПізніше медики з'ясували, що кореневища аїру виділяють фітонциди - речовини,\n\nякі вбивають мікроби. Густий аромат і знезаражувальні властивості зробили цю\n\nрослину популярною в народі: нею посипали на свята долівки, пучечки клали за\n\nобрази.\n\n\n\n(47-50) Народна медицина - одна з найстаріших галузей людських знань. Її\n\nпочатки сягають доісторичних часів, але й через багато тисячоліть вона залишилася\n\nтакою самою, як і раніше, відфільтрувавши та відшліфувавши досвід і знання про\n\nзасоби й методи лікування.\n\n\n*За Т. Лепехою*\n\n\nДумку про те, що люди набували досвіду цілительст��а, спостерігаючи за довкіллям, конкретизовано в рядках", "answers": [{"marker": "А", "text": "1-4"}, {"marker": "Б", "text": "5-12"}, {"marker": "В", "text": "34-38"}, {"marker": "Г", "text": "39-46"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Народна медицина**\n\n\n(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди\n\nхворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі\n\nцих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички\n\nцілительства.\n\n\n\n(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини\n\nчас від часу користуються послугами «зеленої аптеки». Коти та собаки в разі\n\nзахворювання їдять траву. Про тонізувальні властивості зерен кавового дерева люди\n\nтеж дізналися, спостерігаючи за тваринами. За легендою, пастух помітив, що кози,\n\nоб'їдаючи гілочки з плодами цього дерева, стають прудкими, грайливими, причому\n\nтакий настрій у них зберігається дуже довго. Від природи допитливий пастух теж\n\nпожував кавових плодів і був вельми здивований: куди й поділася втома, звідкись\n\nузялися сили. Нині результати цього відкриття відомі всьому світові.\n\n\n\n(13-18) Відомості про використання цілющих властивостей рослин у давнину\n\nможна отримати, вивчаючи дані археології та етнографії. Народні цілителі мали\n\nдосить добре уявлення про вплив того чи іншого зілля на організм, ну а дози\n\nвипробовувалися на людях. Дуже часто приготування ліків і лікування ними\n\nсупроводжувалися магічними діями, що надавало всьому процесу загадковості,\n\nтаємничості.\n\n\n\n(19-22) Археологічні знахідки підтверджують давність лікування травами:\n\nу різних куточках світу часто знаходять спеціальний посуд для розтирання\n\nлікарських трав. Іноді цей посуд прикрашено якимись символами, що вказує на\n\nвикористання його в магічних обрядах.\n\n\n\n(23-27) На найдавніших писемних пам'ятках – глиняних табличках,\n\nвіднайдених в Ассирії, теж є дані про лікарські рослини. З папірусів відомо, що\n\nєгиптяни добре зналися на цілющому зіллі і навіть склали його список. Крім того,\n\nна стінах єгипетських пірамід існують численні зображення лікарських рослин,\n\nякі й зараз використовуються у фармації.\n\n\n\n(28-33) Вправно лікували травами і в давньому Китаї. Перший китайський\n\nтрактат про зцілювальні властивості дев'ятисот рослин датований 2 500 роком\n\nдо н.е.; добре зналися на лікуванні травами й стародавні греки Гіппократ і Діоскорид\n\n(у праці «Лікарські рослини», писаній на початку нашої ери, він подає шістсот назв\n\nлікарської флори). Авіценна описав понад 800 ліків рослинного походження, а\n\nдавньоримський учений Пліній - близько тисячі рослин, переважно лікарських.\n\n\n\n(34-38) Наші предки ще за часів Київської Русі користувалися дарами «зеленої\n\nаптеки». Так, застуду ефективно лікували відваром з кори білої верби й таволги,\n\nа виразки - банною пліснявою, хоча пеніцилін учений Флемінг відкрив набагато\n\nпізніше. Ще у ХІІ столітті онука Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі»,\n\nякий мав двадцять дев'ять розділів.\n\n\n\n(39-46) Особливу популярність у народі в давнину мало татарське зілля\n\n(аїр тростинний), яке, за однією з версій, було завезено в Україну кримськими\n\nтатарами. Вони вважали, що аїр очищає водойми, і брали його, коли йшли в походи\n\nв Україну, там кидали в озера й ставки, знезаражуючи воду, а потім спокійно пили.\n\nПізніше медики з'ясували, що кореневища аїру виділяють фітонциди - речовини,\n\nякі вбивають мікроби. Густий аромат і знезаражувальні властивості зробили цю\n\nрослину популярною в народі: нею посипали на свята долівки, пучечки клали за\n\nобрази.\n\n\n\n\n\n*За Т. Лепехою*\n\n\nРядки 34-46 об'єднані мікротемою", "answers": [{"marker": "А", "text": "медицина Київської Русі"}, {"marker": "Б", "text": "лікарські трави в українських обрядах"}, {"marker": "В", "text": "народна медицина в українців"}, {"marker": "Г", "text": "успіхи українських медиків"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Народна медицина**\n\n\n(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди\n\nхворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі\n\nцих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички\n\nцілительства.\n\n\n\n(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини\n\n\n\n*За Т. Лепехою*\n\n\nКонтекстуальним синонімом до виділеного слова в словосполученні «народна медицина» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "етнічна"}, {"marker": "Б", "text": "фольклорна"}, {"marker": "В", "text": "національна"}, {"marker": "Г", "text": "неофіційна"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Народна медицина**\n\n\n(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди\n\nхворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі\n\nцих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички\n\nцілительства.\n\n\n\n(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини\n\n\n\n*За Т. Лепехою*\n\n\nЗагальну ідею тексту найкраще окреслює прислів'я", "answers": [{"marker": "А", "text": "На всяку хворість зілля росте."}, {"marker": "Б", "text": "Зі злої трави лихе і сіно."}, {"marker": "В", "text": "Хто здоров, той ліків не потребує."}, {"marker": "Г", "text": "Барвінок на вінок, а полин на віник."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У творі «Чи не той то Хміль» ідеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "битву між половцями й русичами"}, {"marker": "Б", "text": "весільний обряд"}, {"marker": "В", "text": "календарний обряд"}, {"marker": "Г", "text": "сільськогосподарський обряд"}, {"marker": "Д", "text": "битву між поляками й козаками"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Хочу голову свою положити або попити шоломом з Дону», - заявляє герой «Слова про похід Ігорів»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Всеволод"}, {"marker": "Б", "text": "Святослав"}, {"marker": "В", "text": "Ігор"}, {"marker": "Г", "text": "Володимир"}, {"marker": "Д", "text": "Ярослав"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Повчальний сенс байки «Бджола та Шершень» є суголосним вислову", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Повна діжка мовить, а порожня - гучить»"}, {"marker": "Б", "text": "«Дерево по плодах пізнається»"}, {"marker": "В", "text": "«Хто труда не докладе, той до добра не прийде»"}, {"marker": "Г", "text": "«Бери вершину і матимеш середину»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мудра людина у природженому ділі трудиться»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Запорозький полковник Максим Залізняк є персонажем твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Б", "text": "«Засвіт встали козаченьки»"}, {"marker": "В", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Г", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Д", "text": "«De libertate»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Події часів Руїни у своєму романі відтворив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Михайло Коцюбинський"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "В", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "Г", "text": "Панас Мирний"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Франко"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва змальовано у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кайдашева сім'я»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Д", "text": "«Наталка Полтавка»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Пропащою силою» називають", "answers": [{"marker": "А", "text": "Чіпку Варениченка"}, {"marker": "Б", "text": "Кирила Тура"}, {"marker": "В", "text": "Карпа Кайдаша"}, {"marker": "Г", "text": "Мартина Борулю"}, {"marker": "Д", "text": "Максима Гримача"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Очевидна аналогія з українською нацією та її шляхом – шляхом не сорока років, а цілих століть, - до своєї свободи і державності» простежується у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Б", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "В", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Стильову течію експресіонізму в українській літературі започаткував автор твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Б", "text": "«Різдво»"}, {"marker": "В", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Г", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Іntermezzo»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У словах Лесі Українки «Я на гору круту крем'яную / Буду камінь важкий підіймать...» переосмислено образ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ікара"}, {"marker": "Б", "text": "Енея"}, {"marker": "В", "text": "Прометея"}, {"marker": "Г", "text": "Сізіфа"}, {"marker": "Д", "text": "Геракла"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Образ «тихих озер загірної комуни» служить композиційним обрамленням твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Б", "text": "«Момент»"}, {"marker": "В", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "Г", "text": "«Шаланда в морі»"}, {"marker": "Д", "text": "«Я (Романтика)»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У рядках\n\n *Кохана спить, кохана спить,\n Піди збуди. Цілуй їй очі.\n Кохана спить...*\n\n провідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "оксиморон"}, {"marker": "Б", "text": "тавтологія"}, {"marker": "В", "text": "антитеза"}, {"marker": "Г", "text": "метафора"}, {"marker": "Д", "text": "гіпербола"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Справжнє прізвище автора твору «Contra spem spero!»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тобілевич"}, {"marker": "Б", "text": "Кандиба"}, {"marker": "В", "text": "Косач"}, {"marker": "Г", "text": "Фітільов"}, {"marker": "Д", "text": "Лозов'ягін"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Змичка міста й села - це міцна запорука майбутніх міст-садів», - так закінчує вступний твір до інституту", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорій Многогрішний"}, {"marker": "Б", "text": "Степан Радченко"}, {"marker": "В", "text": "Мокій Мазайло"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Половець"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Кравчина"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Зіставлення української й російської мов є важливим сюжетним компонентом твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Б", "text": "«Місто»"}, {"marker": "В", "text": "«Мина Мазайло»"}, {"marker": "Г", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "Д", "text": "«Момент»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Пісня для неї такий же священний олтар, як і любов. Це великі стихії однієї великої душі, які зливаються в ціле, що його несила розділити», - сказано про головну героїню твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Момент»"}, {"marker": "Б", "text": "«За мить щастя»"}, {"marker": "В", "text": "«Шаланда в морі»"}, {"marker": "Г", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Д", "text": "«Маруся Чурай»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Метафоричний образ сонця, яке «їхало на велосипеді, / Обминаючи хмари на небі», створив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Максим Рильський"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "В", "text": "Богдан-Ігор Антонич"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Драч"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Стус"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Правнук гетьмана Запорозької Січі Дем'яна Многогрішного є головним героєм твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Багряного"}, {"marker": "Б", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "В", "text": "Валер'яна Підмогильного"}, {"marker": "Г", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Д", "text": "Григора Тютюнника"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Ю. Андрухович, В. Неборак і О. Ірванець заснували поетичне угруповання", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Пропала грамота»"}, {"marker": "Б", "text": "«Бу-Ба-Бу»"}, {"marker": "В", "text": "«Нова дегенерація»"}, {"marker": "Г", "text": "«ЛуГоСад»"}, {"marker": "Д", "text": "«Західний вітер»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно підкреслено літеру на позначення наголошеного звука в слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "дочк**а**"}, {"marker": "Б", "text": "завданн**я**"}, {"marker": "В", "text": "н**о**вий"}, {"marker": "Г", "text": "р**о**блю"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "М'який знак на місці крапок треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "долон..ці, піклуєт..ся, промінец.."}, {"marker": "Б", "text": "передден.., міс..кий, дивуєш..ся"}, {"marker": "В", "text": "близ..кість, чотир..ох, матін..чин"}, {"marker": "Г", "text": "т..охкати, людс..кість, радіст..ю"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО утворено слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "харчовий"}, {"marker": "Б", "text": "критичний"}, {"marker": "В", "text": "роздрібний"}, {"marker": "Г", "text": "бабусін"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "вимкнути комп'ютер"}, {"marker": "Б", "text": "видрукувати на принтері"}, {"marker": "В", "text": "ввести неправильний пароль"}, {"marker": "Г", "text": "прийняти участь в обговоренні"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "декілька офіцерів"}, {"marker": "Б", "text": "найбільш новіший"}, {"marker": "В", "text": "ста п'ятьма метрами"}, {"marker": "Г", "text": "докладно розповіси"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Працюючи над романом «Музей покинутих секретів», Оксана Забужко переглянула велику кількість архівних джерел."}, {"marker": "Б", "text": "Згадуючи своє дитинство, Юрій Андрухович щемливо змальовує його в романі «Таємниця»."}, {"marker": "В", "text": "Прагнучи етнографічної точності, письменниця Марія Матіос заглиблюється в побут і духовність гуцулів."}, {"marker": "Г", "text": "Читаючи роман Івана Багряного «Тигролови», виразно вимальовується постать Григорія Многогрішного."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Чогось *непокоїться* хлопець, чомусь безпричинно тягне його *в глибінь* вечорів, де місяць і зорі ворожать *угорі*. (2) Ідеш шляхом, і здається тобі, наче от-от зі щастям зустрінешся. (З) І, як загадкові лісові *[...]*, кличуть далекі дівочі пісні. (4) Він часто поривається до них, але близько не наважується підійти. (5) І не тому, що несміливий, а тому, що потаємна, ще *нерозпізнана* ним дівоча душа була святою для Романа. (6) Ще не знайшов тої, для якої зміг би небо прихилити.\n\n\nСтиль тексту -", "answers": [{"marker": "А", "text": "науковий"}, {"marker": "Б", "text": "художній"}, {"marker": "В", "text": "публіцистичний"}, {"marker": "Г", "text": "розмовний"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Чогось *непокоїться* хлопець, чомусь безпричинно тягне його *в глибінь* вечорів, де місяць і зорі ворожать *угорі*. (2) Ідеш шляхом, і здається тобі, наче от-от зі щастям зустрінешся. (З) І, як загадкові лісові *[...]*, кличуть далекі дівочі пісні. (4) Він часто поривається до них, але близько не наважується підійти. (5) І не тому, що несміливий, а тому, що потаємна, ще *нерозпізнана* ним дівоча душа була святою для Романа. (6) Ще не знайшов тої, для якої зміг би небо прихилити.\n\n\nЗамість пропуску в третьому реченні має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "стежки"}, {"marker": "Б", "text": "дороги"}, {"marker": "В", "text": "тумани"}, {"marker": "Г", "text": "нетрі"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Чогось *непокоїться* хлопець, чомусь безпричинно тягне його *в глибінь* вечорів, де місяць і зорі ворожать *угорі*. (2) Ідеш шляхом, і здається тобі, наче от-от зі щастям зустрінешся. (З) І, як загадкові лісові *[...]*, кличуть далекі дівочі пісні. (4) Він часто поривається до них, але близько не наважується підійти. (5) І не тому, що несміливий, а тому, що потаємна, ще *нерозпізнана* ним дівоча душа була святою для Романа. (6) Ще не знайшов тої, для якої зміг би небо прихилити.\n\n\nОрфографічну помилку допущено в слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "непокоїться"}, {"marker": "Б", "text": "в гл��бінь"}, {"marker": "В", "text": "угорі"}, {"marker": "Г", "text": "нерозпізнана"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Чогось *непокоїться* хлопець, чомусь безпричинно тягне його *в глибінь* вечорів, де місяць і зорі ворожать *угорі*. (2) Ідеш шляхом, і здається тобі, наче от-от зі щастям зустрінешся. (З) І, як загадкові лісові *[...]*, кличуть далекі дівочі пісні. (4) Він часто поривається до них, але близько не наважується підійти. (5) І не тому, що несміливий, а тому, що потаємна, ще *нерозпізнана* ним дівоча душа була святою для Романа. (6) Ще не знайшов тої, для якої зміг би небо прихилити.\n\n\nСкладений іменний присудок ужито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "четвертому"}, {"marker": "В", "text": "п'ятому"}, {"marker": "Г", "text": "шостому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Звук ***[й]*** є в кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "ємність, підйом, бюро"}, {"marker": "Б", "text": "йогурт, браконьєр, бязь"}, {"marker": "В", "text": "цвях, бойовий, круїз"}, {"marker": "Г", "text": "веселий, гравюра, віньєтка"}, {"marker": "Д", "text": "серйозно, привілеї, яблуко"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Однакове значення мають обидва фразеологізми в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "грати на нервах, вітер у голові грає"}, {"marker": "Б", "text": "пасти задніх, грати першу скрипку"}, {"marker": "В", "text": "ні пари з вуст, як у рот води набрав"}, {"marker": "Г", "text": "грати очима, хоч оком світи"}, {"marker": "Д", "text": "вислизнути з рук, брати в свої руки"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Літеру ***с*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "бе..перечно, ..хопити, не..простовний"}, {"marker": "Б", "text": "нав..коси, ро..чулення, ..тримувати"}, {"marker": "В", "text": "..просоння, чере..сідельник, ..чистити"}, {"marker": "Г", "text": "до..хочу, не..тримно, ..фокусувати"}, {"marker": "Д", "text": "..шити, ..краплений, ро..повідати"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру ***е*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "мар..во, міл..на, кл..котати, м..тушня"}, {"marker": "Б", "text": "л..вада, зв..личений, ск..лястий, зач..пити"}, {"marker": "В", "text": "мисл..ння, утвор..ний, прав..ло, гр..чаний"}, {"marker": "Г", "text": "ш..ршавий, заскр..готав, бер..зень, заст..лати"}, {"marker": "Д", "text": "крап..лька, віт..рець, пов..рнутися, зд..рати"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Однакове закінчення в *орудному відмінку однини* матимуть усі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "посуха, душа, повага, миша"}, {"marker": "Б", "text": "книжка, неділя, круча, м'ята"}, {"marker": "В", "text": "проща, сотня, вишня, Олена"}, {"marker": "Г", "text": "Франція, новина, оселя, мрія"}, {"marker": "Д", "text": "тополя, легеня, пуща, стаття"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте уривок.\n\n *І не знало міщанське кодло,\n коли я захлиналась лихом,\n що душа між люди виходила,\n **(1) забинтована(н/нн)а** білим сміхом.\n І в житті, як на полі **(2) мі(н/нн)ому,**\n я просила в цьому **(3) сторі(ч/чч)і**\n хоч би той **(4) магази(н/нн)ий** мінімум:\n - Люди, будьте взаємно **(5) (в/вв)ічливі!***\n\n Подвоєні літери потрібно писати в усіх словах, ОКРІМ позначеного цифрою", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО вжито форму займенника в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Зустріти друзів їм сьогодні таки вдалося."}, {"marker": "Б", "text": "Завдяки їм роботу завершили майже вчасно."}, {"marker": "В", "text": "Наше завдання - створити їм добрі умови."}, {"marker": "Г", "text": "Батьки неабияк пишалися їми за цю перемогу."}, {"marker": "Д", "text": "На перерві їм повідомили про вихідний день."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматично правильно утворено словосполучення", "answers": [{"marker": "А", "text": "розпочнеться в четвертій годині"}, {"marker": "Б", "text": "зустрінемося за чверть дев'ята"}, {"marker": "В", "text": "тренувалися до пів сьомої години"}, {"marker": "Г", "text": "прибігти без десяти хвилин третя"}, {"marker": "Д", "text": "зателефонуйте після дев'яти"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Чергування приголосних за дієвідмінювання відбувається в усіх дієсловах у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "берегти, пекти, летіти"}, {"marker": "Б", "text": "писати, просити, вірити"}, {"marker": "В", "text": "простити, грати, їздити"}, {"marker": "Г", "text": "читати, любити, водити"}, {"marker": "Д", "text": "ловити, бігти, шити"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНИМ є запропонований у дужках варіант рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "відповідно до Конституції (за Конституцією)"}, {"marker": "Б", "text": "багатий кам'яним вугіллям (багатий на кам'яне вугілля)"}, {"marker": "В", "text": "на вимогу прокуратури (по вимозі прокуратури)"}, {"marker": "Г", "text": "берегти на всякий випадок (берегти про всяк випадок)"}, {"marker": "Д", "text": "розумітися в оподаткуванні (розумітися на оподаткуванні)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Вставного слова НЕМАЄ в реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Буває часом перебіжить дорогу листя."}, {"marker": "Б", "text": "Завтра поїдемо мабуть твоїм човном."}, {"marker": "В", "text": "Кажуть легше повалити ніж збудувати."}, {"marker": "Г", "text": "Наша мандрівка сподіваюсь буде цікавою."}, {"marker": "Д", "text": "Становище здавалося не таким скрутним."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Відокремленим додатком ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Напевно, це був інший світ - чудовий невідомий храм."}, {"marker": "Б", "text": "Щасливий і веселий, я дивився на високе бездонне небо."}, {"marker": "В", "text": "Тихі конвалії, білі і ніжні, скоро розплющать срібні повіки."}, {"marker": "Г", "text": "Там, замість житечка, у теплеє літечко враз терен зацвів."}, {"marker": "Д", "text": "Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення з підрядним мети утвориться, якщо до речення «Гості нашого міста залюбки відвідують університетський розарій...» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "щойно трапляється така нагода."}, {"marker": "Б", "text": "оскільки він є найбільшим у Сімферополі."}, {"marker": "В", "text": "щоб помилуватися рідкісними сортами троянд."}, {"marker": "Г", "text": "тому що в ньому з'явилась алея білих троянд."}, {"marker": "Д", "text": "хоча не завжди на екскурсію мають достатньо часу."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери ��ядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Східна культура як ключ до пізнання Україною себе**\n\n\n(1-4) Ми, європейці, надзвичайно мало знаємо Схід. Один гонконгський\n\nжурналіст якось зазначив, що із західних публікацій про Схід складається\n\nвраження, ніби для європейців Тайвань і Таїланд - це те саме, а Пекін вони\n\nвважають столицею якоїсь із цих країн.\n\n\n(5-10) Натомість ґрунтовні знання Сходу допомогли б нам зрозуміти власну\n\nкультуру, історію і власне місце у світі, особливо зважаючи на те, що історія\n\nрозвивається за спіраллю. Були часи, коли на вищому щаблі опинялися східні\n\nкраїни. Коли європейці ходили в шкурах, китайці вже знали компас і суднобуду-\n\nвання. А після буржуазних революцій піднімається за цією спіраллю європейська\n\nкультура. Зараз знову на перше місце виходить Схід. І це тільки початок сходження...\n\n\n(11, 12) Україна - по європейський бік межі між Заходом і Сходом. Треба\n\nнавчитися користуватися цим розташуванням, не втрачаючи індивідуальності.\n\n\n(13-16) Схід дає гарний приклад того, як, збагачуючись новим, можна\n\nзберігати ідентичність. Якщо ми викинули дерев'яних Перуна й Дажбога\n\nв Дніпро, то японці зберегли синтоїзм, прийнявши буддизм. Вони сприймають\n\nінше, органічно поєднуючи його з власним.\n\n\n(17-22) Коріння західної культури дії можна пов'язати з християнством.\n\nВоно ставить людину в центр світу, підкорюючи їй природу. Людина Заходу\n\nсправді відчувала себе царем природи. Атомна бомба й бактеріологічна зброя -\n\nце знахідки Заходу. Китайці, винайшовши порох, могли б завоювати світ,\n\nоднак використовували порох протягом століть лише для феєрверків. Натомість\n\nєвропейці насамперед зробили з пороху гармати й мушкети...\n\n\n(23-27) Різниця в наших світосприйняттях очевидна й у побуті, музиці,\n\nлітературі тощо. Якщо для нас ужиткове мистецтво перетворюється на розкіш,\n\nто в Японії, наприклад, цінується не матеріал, а вправність: глиняна чашка,\n\nмайстерно прикрашена, може коштувати набагато більше, аніж позолочена\n\nпорцелянова чаша.\n\n\n(28-32) Різні підходи й до музики. Ніхто не знає японського композитора\n\nрівня Бетховена чи Моцарта. І не тому, що їх немає, а тому, що всі\n\nяпонці - композитори й музиканти. Немає японця, який би не вмів грати хоч на\n\nодному інструменті. У європейців же навчати дитину гри на фортепіано - це вже\n\nпідняти її на щабель вище від інших дітей.\n\n\n(33-42) Ще більшу різницю у світоглядах демонструє література. Коли євро-\n\nпейці наприкінці ХІХ століття долучилися до японської поезії - це був справжній\n\nшок. Французький літературознавець Жуль Ренар під впливом японського хоку\n\nписав: «Перше. Прекрасним є все на світі. Про свиню треба говорити так само, як\n\nпро квітку. Друге. Я переконаний, що будь-який опис, що містить понад 10 слів, не\n\nє художнім. Третє. Стосовно майже всієї європейської літератури можна сказати,\n\nщо вона занадто довга. Четверте. Життя треба зводити до його найпростіших ви-\n\nявів». Вінсент ван Гог звернув увагу на здатність східної людини годинами спосте-\n\nрігати за тим, що поруч, і бути від цього щасливою. «Вони що, міряють відстань до\n\nМісяця? Ні. Їх чарує саме те, що є поруч».\n\n\n(43-48) Уміння в близькому побачити Всесвіт найкраще, як на мене,\n\nвіддзеркалює хоку сучасного поета Іїди Дакоцу:\n\n\n*В росинку вгледівшись,\n\nЩо з листячка звиса,\n\nСебе, самотнього,\n\nпід Місяцем побач.*\n\n\n(49-52) У цьому й відмінність між Заходом і Сходом. Західна людина\n\nнамагається підкорити світ, стати наймогутнішою над природою чи над іншим\n\nнародом (звідси безкінечні війни), а східна - намагається знайти своє місце в\n\nмікро- й макрокосмосі.\n\n\n(53-55) Україні, нам з вами, розвиваючи цінності Заходу, варто дослухатися\n\nй до Сходу, щоб, не втрачаючи ідентичності, знайти золоту середину – своє\n\nмісце у світі.\n\n\n*За І. Бондаренком, газета «День», 500 слів*\n\n\nСлово *шок* у висловленні «Ще більшу різницю у світоглядах демонструє література. Коли європейці наприкінці ХІХ століття долучилися до японської поезії - це був справжній шок» (рядки 33, 34) має значення, розкрите у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми"}, {"marker": "Б", "text": "стан пригніченості, розгубленості"}, {"marker": "В", "text": "ускладнення, викликані порушенням звичного, нормального розвитку якого-небудь процесу"}, {"marker": "Г", "text": "стан спантеличення, утрати орієнтації й емоційного збурення, спричинений, коли людина раптово потрапляє в незнайоме їй середовище чи іншу культуру"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Східна культура як ключ до пізнання Україною себе**\n\n\n(1-4) Ми, європейці, надзвичайно мало знаємо Схід. Один гонконгський\n\nжурналіст якось зазначив, що із західних публікацій про Схід складається\n\nвраження, ніби для європейців Тайвань і Таїланд - це те саме, а Пекін вони\n\nвважають столицею якоїсь із цих країн.\n\n\n(5-10) Натомість ґрунтовні знання Сходу допомогли б нам зрозуміти власну\n\nкультуру, історію і власне місце у світі, особливо зважаючи на те, що історія\n\nрозвивається за спіраллю. Були часи, коли на вищому щаблі опинялися східні\n\nкраїни. Коли європейці ходили в шкурах, китайці вже знали компас і суднобуду-\n\nвання. А після буржуазних революцій піднімається за цією спіраллю європейська\n\nкультура. Зараз знову на перше місце виходить Схід. І це тільки початок сходження...\n\n\n(11, 12) Україна - по європейський бік межі між Заходом і Сходом. Треба\n\nнавчитися користуватися цим розташуванням, не втрачаючи індивідуальності.\n\n\n(13-16) Схід дає гарний приклад того, як, збагачуючись новим, можна\n\nзберігати ідентичність. Якщо ми викинули дер��в'яних Перуна й Дажбога\n\nв Дніпро, то японці зберегли синтоїзм, прийнявши буддизм. Вони сприймають\n\nінше, органічно поєднуючи його з власним.\n\n\n(17-22) Коріння західної культури дії можна пов'язати з християнством.\n\nВоно ставить людину в центр світу, підкорюючи їй природу. Людина Заходу\n\nсправді відчувала себе царем природи. Атомна бомба й бактеріологічна зброя -\n\nце знахідки Заходу. Китайці, винайшовши порох, могли б завоювати світ,\n\nоднак використовували порох протягом століть лише для феєрверків. Натомість\n\nєвропейці насамперед зробили з пороху гармати й мушкети...\n\n\n(23-27) Різниця в наших світосприйняттях очевидна й у побуті, музиці,\n\nлітературі тощо. Якщо для нас ужиткове мистецтво перетворюється на розкіш,\n\nто в Японії, наприклад, цінується не матеріал, а вправність: глиняна чашка,\n\nмайстерно прикрашена, може коштувати набагато більше, аніж позолочена\n\nпорцелянова чаша.\n\n\n(28-32) Різні підходи й до музики. Ніхто не знає японського композитора\n\nрівня Бетховена чи Моцарта. І не тому, що їх немає, а тому, що всі\n\nяпонці - композитори й музиканти. Немає японця, який би не вмів грати хоч на\n\nодному інструменті. У європейців же навчати дитину гри на фортепіано - це вже\n\nпідняти її на щабель вище від інших дітей.\n\n\n(33-42) Ще більшу різницю у світоглядах демонструє література. Коли євро-\n\nпейці наприкінці ХІХ століття долучилися до японської поезії - це був справжній\n\nшок. Французький літературознавець Жуль Ренар під впливом японського хоку\n\nписав: «Перше. Прекрасним є все на світі. Про свиню треба говорити так само, як\n\nпро квітку. Друге. Я переконаний, що будь-який опис, що містить понад 10 слів, не\n\nє художнім. Третє. Стосовно майже всієї європейської літератури можна сказати,\n\nщо вона занадто довга. Четверте. Життя треба зводити до його найпростіших ви-\n\nявів». Вінсент ван Гог звернув увагу на здатність східної людини годинами спосте-\n\nрігати за тим, що поруч, і бути від цього щасливою. «Вони що, міряють відстань до\n\nМісяця? Ні. Їх чарує саме те, що є поруч».\n\n\n(43-48) Уміння в близькому побачити Всесвіт найкраще, як на мене,\n\nвіддзеркалює хоку сучасного поета Іїди Дакоцу:\n\n\n*В росинку вгледівшись,\n\nЩо з листячка звиса,\n\nСебе, самотнього,\n\nпід Місяцем побач.*\n\n\n(49-52) У цьому й відмінність між Заходом і Сходом. Західна людина\n\nнамагається підкорити світ, стати наймогутнішою над природою чи над іншим\n\nнародом (звідси безкінечні війни), а східна - намагається знайти своє місце в\n\nмікро- й макрокосмосі.\n\n\n(53-55) Україні, нам з вами, розвиваючи цінності Заходу, варто дослухатися\n\nй до Сходу, щоб, не втрачаючи ідентичності, знайти золоту середину – своє\n\nмісце у світі.\n\n\n*За І. Бондаренком, газета «День», 500 слів*\n\n\nУ тексті НЕМАЄ протиставлення", "answers": [{"marker": "А", "text": "викинули богів - зберегли богів"}, {"marker": "Б", "text": "золота порцеляна - глиняна чашка"}, {"marker": "В", "text": "цар природ�� - частина мікро- й макрокосмосу"}, {"marker": "Г", "text": "висадилися на Місяці - бачать себе під Місяцем"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Східна культура як ключ до пізнання Україною себе**\n\n\n(1-4) Ми, європейці, надзвичайно мало знаємо Схід. Один гонконгський\n\nжурналіст якось зазначив, що із західних публікацій про Схід складається\n\nвраження, ніби для європейців Тайвань і Таїланд - це те саме, а Пекін вони\n\nвважають столицею якоїсь із цих країн.\n\n\n(5-10) Натомість ґрунтовні знання Сходу допомогли б нам зрозуміти власну\n\nкультуру, історію і власне місце у світі, особливо зважаючи на те, що історія\n\nрозвивається за спіраллю. Були часи, коли на вищому щаблі опинялися східні\n\nкраїни. Коли європейці ходили в шкурах, китайці вже знали компас і суднобуду-\n\nвання. А після буржуазних революцій піднімається за цією спіраллю європейська\n\nкультура. Зараз знову на перше місце виходить Схід. І це тільки початок сходження...\n\n\n(11, 12) Україна - по європейський бік межі між Заходом і Сходом. Треба\n\nнавчитися користуватися цим розташуванням, не втрачаючи індивідуальності.\n\n\n(13-16) Схід дає гарний приклад того, як, збагачуючись новим, можна\n\nзберігати ідентичність. Якщо ми викинули дерев'яних Перуна й Дажбога\n\nв Дніпро, то японці зберегли синтоїзм, прийнявши буддизм. Вони сприймають\n\nінше, органічно поєднуючи його з власним.\n\n\n(17-22) Коріння західної культури дії можна пов'язати з християнством.\n\nВоно ставить людину в центр світу, підкорюючи їй природу. Людина Заходу\n\nсправді відчувала себе царем природи. Атомна бомба й бактеріологічна зброя -\n\nце знахідки Заходу. Китайці, винайшовши порох, могли б завоювати світ,\n\nоднак використовували порох протягом століть лише для феєрверків. Натомість\n\nєвропейці насамперед зробили з пороху гармати й мушкети...\n\n\n(23-27) Різниця в наших світосприйняттях очевидна й у побуті, музиці,\n\nлітературі тощо. Якщо для нас ужиткове мистецтво перетворюється на розкіш,\n\nто в Японії, наприклад, цінується не матеріал, а вправність: глиняна чашка,\n\nмайстерно прикрашена, може коштувати набагато більше, аніж позолочена\n\nпорцелянова чаша.\n\n\n(28-32) Різні підходи й до музики. Ніхто не знає японського композитора\n\nрівня Бетховена чи Моцарта. І не тому, що їх немає, а тому, що всі\n\nяпонці - композитори й музиканти. Немає японця, який би не вмів грати хоч на\n\nодному інструменті. У європейців же навчати дитину гри на фортепіано - це вже\n\nпідняти її на щабель вище від інших дітей.\n\n\n(33-42) Ще більшу різницю у світоглядах демонструє література. Коли євро-\n\nпейці наприкінці ХІХ століття долучилися до японської поезії - це був справжній\n\nшок. Французький літературознавець Жуль Ренар під впливом японського хоку\n\nписав: «Перше. Прекрасним є все на світі. Про свиню треба говорити так само, як\n\nпро кв��тку. Друге. Я переконаний, що будь-який опис, що містить понад 10 слів, не\n\nє художнім. Третє. Стосовно майже всієї європейської літератури можна сказати,\n\nщо вона занадто довга. Четверте. Життя треба зводити до його найпростіших ви-\n\nявів». Вінсент ван Гог звернув увагу на здатність східної людини годинами спосте-\n\nрігати за тим, що поруч, і бути від цього щасливою. «Вони що, міряють відстань до\n\nМісяця? Ні. Їх чарує саме те, що є поруч».\n\n\n(43-48) Уміння в близькому побачити Всесвіт найкраще, як на мене,\n\nвіддзеркалює хоку сучасного поета Іїди Дакоцу:\n\n\n*В росинку вгледівшись,\n\nЩо з листячка звиса,\n\nСебе, самотнього,\n\nпід Місяцем побач.*\n\n\n(49-52) У цьому й відмінність між Заходом і Сходом. Західна людина\n\nнамагається підкорити світ, стати наймогутнішою над природою чи над іншим\n\nнародом (звідси безкінечні війни), а східна - намагається знайти своє місце в\n\nмікро- й макрокосмосі.\n\n\n(53-55) Україні, нам з вами, розвиваючи цінності Заходу, варто дослухатися\n\nй до Сходу, щоб, не втрачаючи ідентичності, знайти золоту середину – своє\n\nмісце у світі.\n\n\n*За І. Бондаренком, газета «День», 500 слів*\n\n\nНепряма цитата з публікації одного з гонконгських журналістів про те, що «із західних публікацій про Схід складається враження, ніби для європейців Тайвань і Таїланд - це те саме, а Пекін вони вважають столицею якоїсь із цих країн», використана автором, щоб показати", "answers": [{"marker": "А", "text": "низький рівень освіти в Європі"}, {"marker": "Б", "text": "невігластво як ознаку європейців"}, {"marker": "В", "text": "необізнаність Заходу про Схід"}, {"marker": "Г", "text": "національну неоднорідність Сходу"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Східна культура як ключ до пізнання Україною себе**\n\n\n(1-4) Ми, європейці, надзвичайно мало знаємо Схід. Один гонконгський\n\nжурналіст якось зазначив, що із західних публікацій про Схід складається\n\nвраження, ніби для європейців Тайвань і Таїланд - це те саме, а Пекін вони\n\nвважають столицею якоїсь із цих країн.\n\n\n(5-10) Натомість ґрунтовні знання Сходу допомогли б нам зрозуміти власну\n\nкультуру, історію і власне місце у світі, особливо зважаючи на те, що історія\n\nрозвивається за спіраллю. Були часи, коли на вищому щаблі опинялися східні\n\nкраїни. Коли європейці ходили в шкурах, китайці вже знали компас і суднобуду-\n\nвання. А після буржуазних революцій піднімається за цією спіраллю європейська\n\nкультура. Зараз знову на перше місце виходить Схід. І це тільки початок сходження...\n\n\n(11, 12) Україна - по європейський бік межі між Заходом і Сходом. Треба\n\nнавчитися користуватися цим розташуванням, не втрачаючи індивідуальності.\n\n\n(13-16) Схід дає гарний приклад того, як, збагачуючись новим, можна\n\nзберігати ідентичність. Якщо ми викинули дерев'яних Перуна й Дажбога\n\nв Дніпро, то японці зберегли синтоїзм, прийнявши будди��м. Вони сприймають\n\nінше, органічно поєднуючи його з власним.\n\n\n(17-22) Коріння західної культури дії можна пов'язати з християнством.\n\nВоно ставить людину в центр світу, підкорюючи їй природу. Людина Заходу\n\nсправді відчувала себе царем природи. Атомна бомба й бактеріологічна зброя -\n\nце знахідки Заходу. Китайці, винайшовши порох, могли б завоювати світ,\n\nоднак використовували порох протягом століть лише для феєрверків. Натомість\n\nєвропейці насамперед зробили з пороху гармати й мушкети...\n\n\n(23-27) Різниця в наших світосприйняттях очевидна й у побуті, музиці,\n\nлітературі тощо. Якщо для нас ужиткове мистецтво перетворюється на розкіш,\n\nто в Японії, наприклад, цінується не матеріал, а вправність: глиняна чашка,\n\nмайстерно прикрашена, може коштувати набагато більше, аніж позолочена\n\nпорцелянова чаша.\n\n\n(28-32) Різні підходи й до музики. Ніхто не знає японського композитора\n\nрівня Бетховена чи Моцарта. І не тому, що їх немає, а тому, що всі\n\nяпонці - композитори й музиканти. Немає японця, який би не вмів грати хоч на\n\nодному інструменті. У європейців же навчати дитину гри на фортепіано - це вже\n\nпідняти її на щабель вище від інших дітей.\n\n\n(33-42) Ще більшу різницю у світоглядах демонструє література. Коли євро-\n\nпейці наприкінці ХІХ століття долучилися до японської поезії - це був справжній\n\nшок. Французький літературознавець Жуль Ренар під впливом японського хоку\n\nписав: «Перше. Прекрасним є все на світі. Про свиню треба говорити так само, як\n\nпро квітку. Друге. Я переконаний, що будь-який опис, що містить понад 10 слів, не\n\nє художнім. Третє. Стосовно майже всієї європейської літератури можна сказати,\n\nщо вона занадто довга. Четверте. Життя треба зводити до його найпростіших ви-\n\nявів». Вінсент ван Гог звернув увагу на здатність східної людини годинами спосте-\n\nрігати за тим, що поруч, і бути від цього щасливою. «Вони що, міряють відстань до\n\nМісяця? Ні. Їх чарує саме те, що є поруч».\n\n\n(43-48) Уміння в близькому побачити Всесвіт найкраще, як на мене,\n\nвіддзеркалює хоку сучасного поета Іїди Дакоцу:\n\n\n*В росинку вгледівшись,\n\nЩо з листячка звиса,*\n\n\n(49-52) У цьому й відмінність між Заходом і Сходом. Західна людина\n\nнамагається підкорити світ, стати наймогутнішою над природою чи над іншим\n\nнародом (звідси безкінечні війни), а східна - намагається знайти своє місце в\n\nмікро- й макрокосмосі.\n\n\n(53-55) Україні, нам з вами, розвиваючи цінності Заходу, варто дослухатися\n\nй до Сходу, щоб, не втрачаючи ідентичності, знайти золоту середину – своє\n\nмісце у світі.\n\n\n*За І. Бондаренком, газета «День», 500 слів*\n\n\nНа думку автора, об'єктивною причиною того, чому саме нині актуальним для України є завдання сприйняти світогляд Сходу, є та, що вказана у варіанті", "answers": [{"marker": "А", "text": "...ґрунтовні знання Сходу набагато виразніше допомогли б нам зрозуміти... власне місце у світі (рядки 5, 6)."}, {"marker": "Б", "text": "...зараз знову на перше місце виходить Схід. І це ще тільки початок сходження... (рядок 10)."}, {"marker": "В", "text": "Україна - по європейський бік межі між Заходом і Сходом (рядок 11)."}, {"marker": "Г", "text": "Схід дає гарний приклад того, як, збагачуючись новим, можна зберігати ідентичність (рядки 13, 14)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Східна культура як ключ до пізнання Україною себе**\n\n\n(1-4) Ми, європейці, надзвичайно мало знаємо Схід. Один гонконгський\n\nжурналіст якось зазначив, що із західних публікацій про Схід складається\n\nвраження, ніби для європейців Тайвань і Таїланд - це те саме, а Пекін вони\n\nвважають столицею якоїсь із цих країн.\n\n\n(5-10) Натомість ґрунтовні знання Сходу допомогли б нам зрозуміти власну\n\nкультуру, історію і власне місце у світі, особливо зважаючи на те, що історія\n\nрозвивається за спіраллю. Були часи, коли на вищому щаблі опинялися східні\n\n\n\n(11, 12) Україна - по європейський бік межі між Заходом і Сходом. Треба\n\nнавчитися користуватися цим розташуванням, не втрачаючи індивідуальності.\n\n\n(13-16) Схід дає гарний приклад того, як, збагачуючись новим, можна\n\nзберігати ідентичність. Якщо ми викинули дерев'яних Перуна й Дажбога\n\nв Дніпро, то японці зберегли синтоїзм, прийнявши буддизм. Вони сприймають\n\nінше, органічно поєднуючи його з власним.\n\n\n(17-22) Коріння західної культури дії можна пов'язати з християнством.\n\nВоно ставить людину в центр світу, підкорюючи їй природу. Людина Заходу\n\nсправді відчувала себе царем природи. Атомна бомба й бактеріологічна зброя -\n\nце знахідки Заходу. Китайці, винайшовши порох, могли б завоювати світ,\n\nоднак використовували порох протягом століть лише для феєрверків. Натомість\n\nєвропейці насамперед зробили з пороху гармати й мушкети...\n\n\n(23-27) Різниця в наших світосприйняттях очевидна й у побуті, музиці,\n\nлітературі тощо. Якщо для нас ужиткове мистецтво перетворюється на розкіш,\n\nто в Японії, наприклад, цінується не матеріал, а вправність: глиняна чашка,\n\nмайстерно прикрашена, може коштувати набагато більше, аніж позолочена\n\nпорцелянова чаша.\n\n\n(28-32) Різні підходи й до музики. Ніхто не знає японського композитора\n\nрівня Бетховена чи Моцарта. І не тому, що їх немає, а тому, що всі\n\nяпонці - композитори й музиканти. Немає японця, який би не вмів грати хоч на\n\nодному інструменті. У європейців же навчати дитину гри на фортепіано - це вже\n\nпідняти її на щабель вище від інших дітей.\n\n\n(33-42) Ще більшу різницю у світоглядах демонструє література. Коли євро-\n\nпейці наприкінці ХІХ століття долучилися до японської поезії - це був справжній\n\nшок. Французький літературознавець Жуль Ренар під впливом японського хоку\n\nписав: «Перше. Прекрасним є все на світі. Про свиню треба говорити так само, як\n\nпро квітку. Друге. Я переконаний, що будь-який опис, що містить понад 10 слів, не\n\nє художнім. Третє. Стосовно майже всієї європейської літератури можна сказати,\n\nщо вона занадто довга. Четверте. Життя треба зводити до його найпростіших ви-\n\nявів». Вінсент ван Гог звернув увагу на здатність східної людини годинами спосте-\n\nрігати за тим, що поруч, і бути від цього щасливою. «Вони що, міряють відстань до\n\nМісяця? Ні. Їх чарує саме те, що є поруч».\n\n\n(43-48) Уміння в близькому побачити Всесвіт найкраще, як на мене,\n\nвіддзеркалює хоку сучасного поета Іїди Дакоцу:\n\n\n*В росинку вгледівшись,\n\nЩо з листячка звиса,\n\nСебе, самотнього,\n\nпід Місяцем побач.*\n\n\n(49-52) У цьому й відмінність між Заходом і Сходом. Західна людина\n\nнамагається підкорити світ, стати наймогутнішою над природою чи над іншим\n\nнародом (звідси безкінечні війни), а східна - намагається знайти своє місце в\n\nмікро- й макрокосмосі.\n\n\n(53-55) Україні, нам з вами, розвиваючи цінності Заходу, варто дослухатися\n\nй до Сходу, щоб, не втрачаючи ідентичності, знайти золоту середину – своє\n\nмісце у світі.\n\n\n*За І. Бондаренком, газета «День», 500 слів*\n\n\nУ тексті НЕМАЄ мікротеми", "answers": [{"marker": "А", "text": "європейці не знають Сходу та його культури"}, {"marker": "Б", "text": "українці не відрізняються від східних людей"}, {"marker": "В", "text": "японці не мають відомих у світі композиторів"}, {"marker": "Г", "text": "китайці не використовували порох для війн"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n *Ой біжить мала дівчина,\n А за нею русалочка:\n «Та послухай мене, красна панночко,\n Загадаю тобі три загадочки...»\n\n узяті з", "answers": [{"marker": "А", "text": "родинно-побутової пісні"}, {"marker": "Б", "text": "народної думи"}, {"marker": "В", "text": "календарно-обрядової пісні"}, {"marker": "Г", "text": "народної балади"}, {"marker": "Д", "text": "суспільно-побутової пісні"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Зі своїм запорозьким бурлацтвом він самовільно влетів у метушливий світ олімпійських маскарадів, його сміх розітнувся голосною луною», - сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "Б", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Сковороду"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Д", "text": "Остапа Вишню"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Ознаки сентименталізму найяскравіше втілені в образі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мотрі Довбиш"}, {"marker": "Б", "text": "Марусі Дрот"}, {"marker": "В", "text": "Олесі Запорожець"}, {"marker": "Г", "text": "Марисі Борулі"}, {"marker": "Д", "text": "Наталки Сірко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Образ Прометея є у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "В", "text": "«De libertate»"}, {"marker": "Г", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кавказ»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Сімейний побут українського народу з його великим потягом до особистої незалежності та самостійності в сім'ї часто призводить до крайнього індивідуалізму, а часто й до лайки, змагань і колотнечі», - сказано про тему твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Кв��тки-Основ'яненка"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Д", "text": "Михайла Коцюбинського"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Слова «Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк» характеризують", "answers": [{"marker": "А", "text": "Максима Ґудзя"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Брюховецького"}, {"marker": "В", "text": "Наума Дрота"}, {"marker": "Г", "text": "Михайла Федорчука"}, {"marker": "Д", "text": "Лавріна Кайдаша"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Зустріч ліричного героя й селянина в новелі «Intermezzo» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "експозицією"}, {"marker": "Б", "text": "зав'язкою"}, {"marker": "В", "text": "розвитком дії"}, {"marker": "Г", "text": "кульмінацією"}, {"marker": "Д", "text": "розв'язкою"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Образ «вічного революціонера» уславлено в поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кавказ»"}, {"marker": "Б", "text": "«Гімн»"}, {"marker": "В", "text": "«О слово рідне! Орле скутий!»"}, {"marker": "Г", "text": "«De libertate»"}, {"marker": "Д", "text": "«Contra spem spero!»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Автором поетичних рядків\n\n *Так! Я буду крізь сльози сміятись,\n Серед лиха співати пісні...*\n\nє", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Б", "text": "Ліна Костенко"}, {"marker": "В", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Г", "text": "Леся Українка"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Франко"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Справжнє прізвище Олександра Олеся", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лозов'ягін"}, {"marker": "Б", "text": "Губенко"}, {"marker": "В", "text": "Рудченко"}, {"marker": "Г", "text": "Фітільов"}, {"marker": "Д", "text": "Кандиба"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Красу весняної ночі відтворено у вірші", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Молюсь і вірю...»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить?..»"}, {"marker": "В", "text": "«Чого являєшся мені у сні»"}, {"marker": "Г", "text": "«Українське альфреско»"}, {"marker": "Д", "text": "«Балада про соняшник»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Доктора Тагабата з новели «Я (Романтика)» характеризують слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "«вірний вартовий на чатах»; «трохи безумні очі»; «низенький лоб»; «завше нагадує каторжника»"}, {"marker": "Б", "text": "«главковерх чорного трибуналу комуни, нікчема.., яка віддалася на волю хижої стихії»"}, {"marker": "В", "text": "«із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця»; «злий геній»"}, {"marker": "Г", "text": "«невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою - «розстрілять», завше мнеться»"}, {"marker": "Д", "text": "«зібрав тонкі зблідлі губи і впав у безпардонно плаксивий тон: він просив милості»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду», - наставляє синів", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лаврін Запорожець"}, {"marker": "Б", "text": "Івоніка Федорчук"}, {"marker": "В", "text": "Денис Сірко"}, {"marker": "Г", "text": "Мина Мазайло"}, {"marker": "Д", "text": "Мусій Половець"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми будемо з нею», - закликав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Б", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "В", "text": "Микола Вороний"}, {"marker": "Г", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Симоненко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Серцем передчуваю, що українізація - це спосіб робити з мене провінціа��а, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади», - заявляє персонаж твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Моя автобіографія»"}, {"marker": "Б", "text": "«Місто»"}, {"marker": "В", "text": "«Мина Мазайло»"}, {"marker": "Г", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мартин Боруля»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Був молодий і гарний був на вроду.\n\nІ жив, і вмер, як личить козаку.\n\nЗа те, що він боровся за свободу,\n\nйого спалили в мідному бику», -*\n\n\nсказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Северина Наливайка"}, {"marker": "Б", "text": "Григорія Бобренка"}, {"marker": "В", "text": "Гордія Чурая"}, {"marker": "Г", "text": "Мартина Пушкаря"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Іскру"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Народе мій, до тебе я ще верну, / Як в смерті обернуся до життя», - передбачив свою долю", "answers": [{"marker": "А", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "В", "text": "Олександр Олесь"}, {"marker": "Г", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Д", "text": "Володимир Сосюра"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Сміливі завжди мають щастя» - лейтмотив твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "Б", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "В", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Д", "text": "«За мить щастя»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У середині 1980-х рр. виникло літературне угруповання", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Празька школа»"}, {"marker": "Б", "text": "«Молода Муза»"}, {"marker": "В", "text": "«ВАПЛІТЕ»"}, {"marker": "Г", "text": "«Гарт»"}, {"marker": "Д", "text": "«ЛуГоСад»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Літеру *о* треба писати на місці пропуску в слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "каш..вар"}, {"marker": "Б", "text": "вогн..гасник"}, {"marker": "В", "text": "кисел..подібний"}, {"marker": "Г", "text": "овоч..різка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "винайняв квартиру в центрі"}, {"marker": "Б", "text": "запросив до вітальні"}, {"marker": "В", "text": "розповів про відрядження"}, {"marker": "Г", "text": "приїхав вісім років назад"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова *міняти* є", "answers": [{"marker": "А", "text": "замінувати"}, {"marker": "Б", "text": "нерозмінний"}, {"marker": "В", "text": "Міноборони"}, {"marker": "Г", "text": "міндобриво"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "котрий"}, {"marker": "Б", "text": "кілометр"}, {"marker": "В", "text": "одинадцять"}, {"marker": "Г", "text": "привезти"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильно поєднано іменник з числівником у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "два кошеня"}, {"marker": "Б", "text": "три мільйона"}, {"marker": "В", "text": "вісім кілограм"}, {"marker": "Г", "text": "чотири лимони"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматичний зв'язок між підметом і присудком порушено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Більшість учасників конференції прибули пізніше."}, {"marker": "Б", "text": "Василь з Іваном рано-вранці поїхали на косовицю."}, {"marker": "В", "text": "На галявині росло дванадцять молодих берізок."}, {"marker": "Г", "text": "ООН ухвалила важливе рішення щодо миротворчого контингенту."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Бувало, у найтемнішу ніч, коли темрява билась у вікна, як хвилі безмежного моря, п��д вікном несподівано закрутиться веремія, у шибках процвіте цілий рій синіх, сірих, карих очей. (2) Здається, що підпливали вони на чорних хвилях як черідка цікавих рибок до самотнього в морі темряви вогника у вікні. (З) Нашумлять, наговорять і знову в темряву одлинуть. (4) Випаде сніг - зіб'є бучу: їхати на санях; гуртом їдемо в сусіднє село до старого вчителя в гості. (5) Метелиця, гребні, а з нами мов мара якась весела починає загравати: вигукуємо, сміємося, співаємо, підскакуємо на кожному гребні й, хапаючись одне за одного, перекидаємося в сніг. (6) Дядько чухає голову: невпокійна це й клопітна справа - од села до села перевезти в хуртовину хуру реготу. (7) Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів, ми їх одкладали на далі, «на колись».\n\n\n**Фразеологізм є в реченні**", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Бувало, у найтемнішу ніч, коли темрява билась у вікна, як хвилі безмежного моря, під вікном несподівано закрутиться веремія, у шибках процвіте цілий рій синіх, сірих, карих очей. (2) Здається, що підпливали вони на чорних хвилях як черідка цікавих рибок до самотнього в морі темряви вогника у вікні. (З) Нашумлять, наговорять і знову в темряву одлинуть. (4) Випаде сніг - зіб'є бучу: їхати на санях; гуртом їдемо в сусіднє село до старого вчителя в гості. (5) Метелиця, гребні, а з нами мов мара якась весела починає загравати: вигукуємо, сміємося, співаємо, підскакуємо на кожному гребні й, хапаючись одне за одного, перекидаємося в сніг. (6) Дядько чухає голову: невпокійна це й клопітна справа - од села до села перевезти в хуртовину хуру реготу. (7) Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів, ми їх одкладали на далі, «на колись».\n\n\n**Прислівника НЕМАЄ в реченні**", "answers": [{"marker": "А", "text": "третьому"}, {"marker": "Б", "text": "четвертому"}, {"marker": "В", "text": "шостому"}, {"marker": "Г", "text": "сьомому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Бувало, у найтемнішу ніч, коли темрява билась у вікна, як хвилі безмежного моря, під вікном несподівано закрутиться веремія, у шибках процвіте цілий рій синіх, сірих, карих очей. (2) Здається, що підпливали вони на чорних хвилях як черідка цікавих рибок до самотнього в морі темряви вогника у вікні. (З) Нашумлять, наговорять і знову в темряву одлинуть. (4) Випаде сніг - зіб'є бучу: їхати на санях; гуртом їдемо в сусіднє село до старого вчителя в гості. (5) Метелиця, гребні, а з нами мов мара якась весела починає загравати: вигукуємо, сміємося, співаємо, підскакуємо на кожному гребні й, хапаючись одне за одного, перекидаємося в сніг. (6) Дядько чухає голову: невпокійна це й клопітна справа - од села до села перевезти в хуртовину хуру реготу. (7) Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів, ми їх одкладали на далі, «на колись».\n\n\n**Пунктуаційна по��илка є в реченні**", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "п’ятому"}, {"marker": "Г", "text": "шостому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Бувало, у найтемнішу ніч, коли темрява билась у вікна, як хвилі безмежного моря, під вікном несподівано закрутиться веремія, у шибках процвіте цілий рій синіх, сірих, карих очей. (2) Здається, що підпливали вони на чорних хвилях як черідка цікавих рибок до самотнього в морі темряви вогника у вікні. (З) Нашумлять, наговорять і знову в темряву одлинуть. (4) Випаде сніг - зіб'є бучу: їхати на санях; гуртом їдемо в сусіднє село до старого вчителя в гості. (5) Метелиця, гребні, а з нами мов мара якась весела починає загравати: вигукуємо, сміємося, співаємо, підскакуємо на кожному гребні й, хапаючись одне за одного, перекидаємося в сніг. (6) Дядько чухає голову: невпокійна це й клопітна справа - од села до села перевезти в хуртовину хуру реготу. (7) Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів, ми їх одкладали на далі, «на колись».\n\n\n**Вставне слово є в реченні**", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "сьомому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Звук *[д]* треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "му[..]рість, [..]жерельний, досві[..]"}, {"marker": "Б", "text": "пі[..]бити, баске[..]бол, електропоїз[..]"}, {"marker": "В", "text": "тиж[..]невий, водоспа[..], [..]алекоглядний"}, {"marker": "Г", "text": "астерої[..], переїз[..]ний, [..]рібнесенький"}, {"marker": "Д", "text": "пере[..]овсім, по[..]звонити, [..]ублікат"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Синонімічний ряд *читати молитву, прописати іжицю, милити чуба, брати в шори* позначає поняття", "answers": [{"marker": "А", "text": "неславити"}, {"marker": "Б", "text": "принижувати"}, {"marker": "В", "text": "дошкуляти"}, {"marker": "Г", "text": "обмовляти"}, {"marker": "Д", "text": "картати"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Літеру *с* на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "пере..кочити, ..формувати, ..питати"}, {"marker": "Б", "text": "бе..коштовний, ..казати, ..керований"}, {"marker": "В", "text": "..плетений, ..фотографувати, ..шити"}, {"marker": "Г", "text": "не..терпний, ..тягнути, ро..тлумачити"}, {"marker": "Д", "text": "..фальшувати, бе..смертя, ..хвалити"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок.\n\n *З(1)поміж* українських архітекторів варто відзначити Івана Левинського. За *сорока(2)літню* діяльність ним були зведені сотні будівель *житлово(3)побутового* та громадського призначення. Усе, створене ним, дивує, бо до *будь(4)якої* праці він підходив *по(5)господарськи*.\n\n Дефіс треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "балас..ний, піз..ній, міжоблас..ний"}, {"marker": "Б", "text": "гіган..ський, щас..ливий, заздріс..но"}, {"marker": "В", "text": "буревіс..ник, форпос..ний, радіс..но"}, {"marker": "Г", "text": "сер..це, щотиж..невик, шіс..надцять"}, {"marker": "Д", "text": "чес..но, корис..ливий, шелес..нути"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Без м'якого знака на місці пропуску треба писати всі слова рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "мен..ший, Марин..чин, брин..чати, ц..вях"}, {"marker": "Б", "text": "кін..чик, воротар.., дзелен..чати, інтер..єр"}, {"marker": "В", "text": "сер..йозний, чотир..ма, нен..чин, доповід..дю"}, {"marker": "Г", "text": "корін..ці, куз..ня, с..вітловий, дівчинон..ці"}, {"marker": "Д", "text": "шіст..десят, Поділ..ля, сен..йор, облич.."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n *Найбільш … об'єктами фінансування є ті, що мають значно …, порівняно з іншими, ефективність і … у своїй галузі енерговитрати.*\n\n Правильним є варіант заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "привабливими, вищу, найнижчі"}, {"marker": "Б", "text": "привабливішими, вищу, найнижчі"}, {"marker": "В", "text": "привабливими, найвищу, найнижчі"}, {"marker": "Г", "text": "найпривабливішими, вищу, нижчі"}, {"marker": "Д", "text": "привабливішими, вищу, нижчі"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Подовження приголосних відбувається у формі *Ор. в.* однини всіх слів рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "верф, паралель, подорож, мазь"}, {"marker": "Б", "text": "пам’ять, сіль, велич, лазур"}, {"marker": "В", "text": "вуаль, буденність, суміш, папороть"}, {"marker": "Г", "text": "кров, заметіль, емаль, світлотінь"}, {"marker": "Д", "text": "магістраль, ціль, мігрень, мідь"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Редагування потребує одна із синонімічних сполук у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "згадати між іншим/принагідно згадати"}, {"marker": "Б", "text": "упродовж місяця/на протязі місяця"}, {"marker": "В", "text": "дотепер не з’ясовано/досі не з’ясовано"}, {"marker": "Г", "text": "насамперед знати/передусім знати"}, {"marker": "Д", "text": "знайти без зволікань/знайти негайно"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Пунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ще великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову українського народу."}, {"marker": "Б", "text": "Кінь вийшов на сизу піщану косу і струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним."}, {"marker": "В", "text": "На оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки."}, {"marker": "Г", "text": "Женеш свою корівчину пасти в поле, десь за тобою сонце, сходячи, крізь дерезу спілим кавуном червоніє."}, {"marker": "Д", "text": "Дівчина ступає на палубу, і літній слуга вслід їй виносить велику клітку з пернатим красенем – вінценосним журавлем."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Речення з однорідними членами утвориться, якщо до частини «Люблю я теплі травневі вечори…» додати фрагмент рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "… але не терплю холодних листопадових."}, {"marker": "Б", "text": "… зі щебетанням птахів у нашому саду."}, {"marker": "В", "text": "… тоді так мріється про щось небуденне."}, {"marker": "Г", "text": "… напоєні пахощами яблуневого цвіту."}, {"marker": "Д", "text": "… хоча й червневі мають свої принади."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Підрядним реченням причини можна замінити відокремлену об��тавину в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Берести й клени стоять обабіч вулиці, підпираючи високу баню неба."}, {"marker": "Б", "text": "Незважаючи на ранню весну, надворі вже зранку душно й жарко."}, {"marker": "В", "text": "Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку."}, {"marker": "Г", "text": "Сонце, щойно викотившись, тихо пливло понад зеленими плавнями."}, {"marker": "Д", "text": "Останні промені, попри всі спроби зачепитися за обрій, знесилено зникали."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).\n\n *Унизу,(1) за Ворсклою,(2) розгорталася в заобрійну далеч мальовничі простори рідної Вкраїни,(3) звідти попід самі вікна підступало море народного життя з його журбами й радощами,(4) з чародійними пісенними вечорами,(5) сповненими поезії,(6) яка бентежила душу то піснею-задумою,(7) то лукавим жартом,(8) то щемкою сльозою.*\n\n НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації, запропоноване в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "коми 1 і 2 – при уточнювальній обставині"}, {"marker": "Б", "text": "кома З – між частинами складносурядного речення"}, {"marker": "В", "text": "коми 4, 7 і 8 – між однорідними членами"}, {"marker": "Г", "text": "кома 5 – при відокремленому означенні"}, {"marker": "Д", "text": "кома 6 – перед підрядною частиною складного речення"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**\n\n\n«Прочитай мене…»\n\n\n(1-8) Колись давно, коли й прабабусі твоєї не було на світі, жила собі в Анг-\n\nлії дівчинка Аліса Ліддел. Аліса мала тата, маму та двох сестричок. А ще гувер-\n\nнантку, яка навчала сестричок Ліддел добрих манер. Бо ж не так-то воно легко за-\n\nпам'ятати незліченні правила ґречності: як робити при знайомстві кніксен, і як за\n\nстолом ніколи не брати першого кусня собі, і як розмовляти правильною мовою,\n\nбез жоднісінького слова-паразита (ти ж знаєш, як важко їх позбутися, усіх «ну» і\n\n«карочє»)… Атож, тогочасною Англією правила королева Вікторія, і доба дістала\n\nназву «вікторіанської».\n\n\n(9-15) Хоч Аліса й була чемною, невситима допитливість брала гору над добрим\n\nвихованням. Крім батьків, сестер і гувернантки, в Аліси був вірний друг  - пан Чар-\n\nлі. Насправді його звали Чарльз Лутвідж Доджсон, а що він трохи затинався, то ви-\n\nмовляв своє прізвище «До-до-доджсон», тож сестрички і прозвали його - Додо (так\n\nзветься вимерлий вид незграбних птахів).. Але пан Чарлі на прізвисько не ображав-\n\nся, бо сам залюбки перекручував імена й віршики, особливо ж довжелезні занудні\n\nпоемища з Алісиної читанки.\n\n\n(16-20) Невтомний на прекумедні вигадки, в іграх він був Алісі та її сестрам\n\nнайпершим товаришем, дарма що в гості приходив як товариш їхнього тата. Адже\n\nпан Чарлі був професором, ба більше - мав священицький сан! І такий поважний\n\nчоловік годинами регочеться з дітлахами! «Не інакше як світ кінчається!» - ниш-\n\nком обурювалась Алісина вікторіанська гувернантка.\n\n\n(21-24) ��орослі вважали професора диваком, хоч він і написав силу-силенну\n\nпремудрих книжок з математики й логіки. Та осібно стоять кілька книжок,, підпи-\n\nсаних псевдонімом Льюїс Керрол, як ось дві повісті про Алісу, що їх ти тримаєш\n\nзараз у руках.\n\n\n(25-30) Усе почалося, коли Додо розповів Алісі найхимернішу казку, яку їй\n\nтраплялося чути. Так народився великий письменник Льюїс Керрол. У казці  мо-\n\nвилося про саму Алісу: як вона погналася була за білим кроликом й опинилася в\n\nкраїні, де всі правила летіли шкереберть. Хоч би які шалені пригоди випадали там\n\nАлісі, вона не злякалася - її й на хвилинку не полишила цікавість: а що ж буде\n\nдалі? А всяк же знає: поки тобі цікаво - гра триває!\n\n\n(31-37) Чарлі також це знав, бо гратися не розучився. Їхня гра продовжилася\n\nй тоді, коли Аліса підросла й запрагла перейти зі становища дівчинки, яку всі  по-\n\nвчають, до рангу дами, перед якою всі шанобливо замовкають. І Керрол уволив це\n\nбажання, перенісши пригоди у світ за дзеркалом. Казка ця «із секретом»: у дзер-\n\nкальному зображенні все обертається навспак. Дівчинка перед дзеркалом, тримаю-\n\nчи в правій руці помаранчу, побачить, що дівчинка в дзеркалі тримає помаранчу в\n\nруці лівій:\n\n\n(38) - А якби я стояла по той бік дзеркала, то я б тримала помаранчу в правій?\n\n\n(39-43) Доджсон засміявся і сказав, що це найкраща з усіх відповідей. Справ-\n\nді-бо, головне, так ніким і не з'ясоване питання - по який бік дзеркала ми перебу-\n\nваємо? Котра з двох дівчаток є відносно другої відображенням? Може, задзеркальні\n\nлюди вважають своїми відображеннями нас? Чи, як про це сказано в казці, - хто\n\nкому сниться?\n\n\n(44-47) Усюди в Керрола світи дітей і дорослих протистоять одне одному. Не-\n\nвідомо, котрий з них сам письменник уважав за справжній, але малечу він любив\n\nдалеко більше, ніж дорослих. Чи не тому мільйони дітей у цілому світі так люблять\n\nслухати ці чудернацькі історії.\n\n\n(48) Настала й твоя черга їх почути...\n\n\n*За О. Забужко*\n\n\nІм'я тієї самої людини вказано в усіх рядках, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Доджсон"}, {"marker": "Б", "text": "Додо"}, {"marker": "В", "text": "Ліддел"}, {"marker": "Г", "text": "Керрол"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n«Прочитай мене…»\n\n\n(1-8) Колись давно, коли й прабабусі твоєї не було на світі, жила собі в Анг-\n\nлії дівчинка Аліса Ліддел. Аліса мала тата, маму та двох сестричок. А ще гувер-\n\nнантку, яка навчала сестричок Ліддел добрих манер. Бо ж не так-то воно легко за-\n\nпам'ятати незліченні правила ґречності: як робити при знайомстві кніксен, і як за\n\nстолом ніколи не брати першого кусня собі, і як розмовляти правильною мовою,\n\nбез жоднісінького слова-паразита (ти ж знаєш, як важко їх позбутися, усіх «ну» і\n\n«карочє»)… Атож, тогочасною Англією правила королева Вікторія, і доба дістала\n\nназву «вікторіанської».\n\n\n(9-15) Хоч Аліса й була чемн��ю, невситима допитливість брала гору над добрим\n\nвихованням. Крім батьків, сестер і гувернантки, в Аліси був вірний друг  - пан Чар-\n\nлі. Насправді його звали Чарльз Лутвідж Доджсон, а що він трохи затинався, то ви-\n\nмовляв своє прізвище «До-до-доджсон», тож сестрички і прозвали його - Додо (так\n\nзветься вимерлий вид незграбних птахів).. Але пан Чарлі на прізвисько не ображав-\n\nся, бо сам залюбки перекручував імена й віршики, особливо ж довжелезні занудні\n\nпоемища з Алісиної читанки.\n\n\n(16-20) Невтомний на прекумедні вигадки, в іграх він був Алісі та її сестрам\n\nнайпершим товаришем, дарма що в гості приходив як товариш їхнього тата. Адже\n\nпан Чарлі був професором, ба більше - мав священицький сан! І такий поважний\n\nчоловік годинами регочеться з дітлахами! «Не інакше як світ кінчається!» - ниш-\n\nком обурювалась Алісина вікторіанська гувернантка.\n\n\n(21-24) Дорослі вважали професора диваком, хоч він і написав силу-силенну\n\nпремудрих книжок з математики й логіки. Та осібно стоять кілька книжок,, підпи-\n\nсаних псевдонімом Льюїс Керрол, як ось дві повісті про Алісу, що їх ти тримаєш\n\nзараз у руках.\n\n\n(25-30) Усе почалося, коли Додо розповів Алісі найхимернішу казку, яку їй\n\nтраплялося чути. Так народився великий письменник Льюїс Керрол. У казці  мо-\n\nвилося про саму Алісу: як вона погналася була за білим кроликом й опинилася в\n\nкраїні, де всі правила летіли шкереберть. Хоч би які шалені пригоди випадали там\n\nАлісі, вона не злякалася - її й на хвилинку не полишила цікавість: а що ж буде\n\nдалі? А всяк же знає: поки тобі цікаво - гра триває!\n\n\n(31-37) Чарлі також це знав, бо гратися не розучився. Їхня гра продовжилася\n\nй тоді, коли Аліса підросла й запрагла перейти зі становища дівчинки, яку всі  по-\n\nвчають, до рангу дами, перед якою всі шанобливо замовкають. І Керрол уволив це\n\nбажання, перенісши пригоди у світ за дзеркалом. Казка ця «із секретом»: у дзер-\n\nкальному зображенні все обертається навспак. Дівчинка перед дзеркалом, тримаю-\n\nчи в правій руці помаранчу, побачить, що дівчинка в дзеркалі тримає помаранчу в\n\nруці лівій:\n\n\n(38) - А якби я стояла по той бік дзеркала, то я б тримала помаранчу в правій?\n\n\n(39-43) Доджсон засміявся і сказав, що це найкраща з усіх відповідей. Справ-\n\nді-бо, головне, так ніким і не з'ясоване питання - по який бік дзеркала ми перебу-\n\nваємо? Котра з двох дівчаток є відносно другої відображенням? Може, задзеркальні\n\nлюди вважають своїми відображеннями нас? Чи, як про це сказано в казці, - хто\n\nкому сниться?\n\n\n(44-47) Усюди в Керрола світи дітей і дорослих протистоять одне одному. Не-\n\nвідомо, котрий з них сам письменник уважав за справжній, але малечу він любив\n\nдалеко більше, ніж дорослих. Чи не тому мільйони дітей у цілому світі так люблять\n\nслухати ці чудернацькі історії.\n\n\n(48) Настала й твоя черга їх почути...\n\n\n*За О. Забужко*\n\n\nСлова «ну» і «карочє» (рядки 6, 7) а��торка наводить, щоб", "answers": [{"marker": "А", "text": "виразніше відтворити зображувану в тексті епоху"}, {"marker": "Б", "text": "наблизитися до проблем мовлення сучасною читача"}, {"marker": "В", "text": "покритикувати слова-паразити в мовленні сучасної молоді"}, {"marker": "Г", "text": "показати різницю між тогочасною й теперішньою молоддю"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n«Прочитай мене…»\n\n\n(1-8) Колись давно, коли й прабабусі твоєї не було на світі, жила собі в Анг-\n\nлії дівчинка Аліса Ліддел. Аліса мала тата, маму та двох сестричок. А ще гувер-\n\nнантку, яка навчала сестричок Ліддел добрих манер. Бо ж не так-то воно легко за-\n\nпам'ятати незліченні правила ґречності: як робити при знайомстві кніксен, і як за\n\nстолом ніколи не брати першого кусня собі, і як розмовляти правильною мовою,\n\nбез жоднісінького слова-паразита (ти ж знаєш, як важко їх позбутися, усіх «ну» і\n\n«карочє»)… Атож, тогочасною Англією правила королева Вікторія, і доба дістала\n\nназву «вікторіанської».\n\n\n(9-15) Хоч Аліса й була чемною, невситима допитливість брала гору над добрим\n\nвихованням. Крім батьків, сестер і гувернантки, в Аліси був вірний друг  - пан Чар-\n\nлі. Насправді його звали Чарльз Лутвідж Доджсон, а що він трохи затинався, то ви-\n\nмовляв своє прізвище «До-до-доджсон», тож сестрички і прозвали його - Додо (так\n\nзветься вимерлий вид незграбних птахів).. Але пан Чарлі на прізвисько не ображав-\n\nся, бо сам залюбки перекручував імена й віршики, особливо ж довжелезні занудні\n\nпоемища з Алісиної читанки.\n\n\n(16-20) Невтомний на прекумедні вигадки, в іграх він був Алісі та її сестрам\n\nнайпершим товаришем, дарма що в гості приходив як товариш їхнього тата. Адже\n\nпан Чарлі був професором, ба більше - мав священицький сан! І такий поважний\n\nчоловік годинами регочеться з дітлахами! «Не інакше як світ кінчається!» - ниш-\n\nком обурювалась Алісина вікторіанська гувернантка.\n\n\n(21-24) Дорослі вважали професора диваком, хоч він і написав силу-силенну\n\nпремудрих книжок з математики й логіки. Та осібно стоять кілька книжок,, підпи-\n\nсаних псевдонімом Льюїс Керрол, як ось дві повісті про Алісу, що їх ти тримаєш\n\nзараз у руках.\n\n\n(25-30) Усе почалося, коли Додо розповів Алісі найхимернішу казку, яку їй\n\nтраплялося чути. Так народився великий письменник Льюїс Керрол. У казці  мо-\n\nвилося про саму Алісу: як вона погналася була за білим кроликом й опинилася в\n\nкраїні, де всі правила летіли шкереберть. Хоч би які шалені пригоди випадали там\n\nАлісі, вона не злякалася - її й на хвилинку не полишила цікавість: а що ж буде\n\nдалі? А всяк же знає: поки тобі цікаво - гра триває!\n\n\n(31-37) Чарлі також це знав, бо гратися не розучився. Їхня гра продовжилася\n\nй тоді, коли Аліса підросла й запрагла перейти зі становища дівчинки, яку всі  по-\n\nвчають, до рангу дами, перед якою всі шанобливо замовка��ть. І Керрол уволив це\n\nбажання, перенісши пригоди у світ за дзеркалом. Казка ця «із секретом»: у дзер-\n\nкальному зображенні все обертається навспак. Дівчинка перед дзеркалом, тримаю-\n\nчи в правій руці помаранчу, побачить, що дівчинка в дзеркалі тримає помаранчу в\n\nруці лівій:\n\n\n(38) - А якби я стояла по той бік дзеркала, то я б тримала помаранчу в правій?\n\n\n(39-43) Доджсон засміявся і сказав, що це найкраща з усіх відповідей. Справ-\n\nді-бо, головне, так ніким і не з'ясоване питання - по який бік дзеркала ми перебу-\n\nваємо? Котра з двох дівчаток є відносно другої відображенням? Може, задзеркальні\n\nлюди вважають своїми відображеннями нас? Чи, як про це сказано в казці, - хто\n\nкому сниться?\n\n\n(44-47) Усюди в Керрола світи дітей і дорослих протистоять одне одному. Не-\n\nвідомо, котрий з них сам письменник уважав за справжній, але малечу він любив\n\nдалеко більше, ніж дорослих. Чи не тому мільйони дітей у цілому світі так люблять\n\nслухати ці чудернацькі історії.\n\n\n(48) Настала й твоя черга їх почути...\n\n\n*За О. Забужко*\n\n\nВідповідно до тексту ознаками вікторіанської доби є всі перераховані явища, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "занудних поемищ з Алісіної читанки"}, {"marker": "Б", "text": "правильної мови без слів-паразитів"}, {"marker": "В", "text": "незліченних правил ґречності"}, {"marker": "Г", "text": "священицького сану Доджсона"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n«Прочитай мене…»\n\n\n(1-8) Колись давно, коли й прабабусі твоєї не було на світі, жила собі в Анг-\n\nлії дівчинка Аліса Ліддел. Аліса мала тата, маму та двох сестричок. А ще гувер-\n\nнантку, яка навчала сестричок Ліддел добрих манер. Бо ж не так-то воно легко за-\n\nпам'ятати незліченні правила ґречності: як робити при знайомстві кніксен, і як за\n\nстолом ніколи не брати першого кусня собі, і як розмовляти правильною мовою,\n\nбез жоднісінького слова-паразита (ти ж знаєш, як важко їх позбутися, усіх «ну» і\n\n«карочє»)… Атож, тогочасною Англією правила королева Вікторія, і доба дістала\n\nназву «вікторіанської».\n\n\n(9-15) Хоч Аліса й була чемною, невситима допитливість брала гору над добрим\n\nвихованням. Крім батьків, сестер і гувернантки, в Аліси був вірний друг  - пан Чар-\n\nлі. Насправді його звали Чарльз Лутвідж Доджсон, а що він трохи затинався, то ви-\n\nмовляв своє прізвище «До-до-доджсон», тож сестрички і прозвали його - Додо (так\n\nзветься вимерлий вид незграбних птахів).. Але пан Чарлі на прізвисько не ображав-\n\nся, бо сам залюбки перекручував імена й віршики, особливо ж довжелезні занудні\n\nпоемища з Алісиної читанки.\n\n\n(16-20) Невтомний на прекумедні вигадки, в іграх він був Алісі та її сестрам\n\nнайпершим товаришем, дарма що в гості приходив як товариш їхнього тата. Адже\n\nпан Чарлі був професором, ба більше - мав священицький сан! І такий поважний\n\nчоловік годинами регочеться з дітлахами! «��е інакше як світ кінчається!» - ниш-\n\nком обурювалась Алісина вікторіанська гувернантка.\n\n\n(21-24) Дорослі вважали професора диваком, хоч він і написав силу-силенну\n\nпремудрих книжок з математики й логіки. Та осібно стоять кілька книжок,, підпи-\n\nсаних псевдонімом Льюїс Керрол, як ось дві повісті про Алісу, що їх ти тримаєш\n\nзараз у руках.\n\n\n(25-30) Усе почалося, коли Додо розповів Алісі найхимернішу казку, яку їй\n\nтраплялося чути. Так народився великий письменник Льюїс Керрол. У казці  мо-\n\nвилося про саму Алісу: як вона погналася була за білим кроликом й опинилася в\n\nкраїні, де всі правила летіли шкереберть. Хоч би які шалені пригоди випадали там\n\nАлісі, вона не злякалася - її й на хвилинку не полишила цікавість: а що ж буде\n\nдалі? А всяк же знає: поки тобі цікаво - гра триває!\n\n\n(31-37) Чарлі також це знав, бо гратися не розучився. Їхня гра продовжилася\n\nй тоді, коли Аліса підросла й запрагла перейти зі становища дівчинки, яку всі  по-\n\nвчають, до рангу дами, перед якою всі шанобливо замовкають. І Керрол уволив це\n\nбажання, перенісши пригоди у світ за дзеркалом. Казка ця «із секретом»: у дзер-\n\nкальному зображенні все обертається навспак. Дівчинка перед дзеркалом, тримаю-\n\nчи в правій руці помаранчу, побачить, що дівчинка в дзеркалі тримає помаранчу в\n\nруці лівій:\n\n\n(38) - А якби я стояла по той бік дзеркала, то я б тримала помаранчу в правій?\n\n\n(39-43) Доджсон засміявся і сказав, що це найкраща з усіх відповідей. Справ-\n\nді-бо, головне, так ніким і не з'ясоване питання - по який бік дзеркала ми перебу-\n\nваємо? Котра з двох дівчаток є відносно другої відображенням? Може, задзеркальні\n\nлюди вважають своїми відображеннями нас? Чи, як про це сказано в казці, - хто\n\nкому сниться?\n\n\n(44-47) Усюди в Керрола світи дітей і дорослих протистоять одне одному. Не-\n\nвідомо, котрий з них сам письменник уважав за справжній, але малечу він любив\n\nдалеко більше, ніж дорослих. Чи не тому мільйони дітей у цілому світі так люблять\n\nслухати ці чудернацькі історії.\n\n\n(48) Настала й твоя черга їх почути...\n\n\n*За О. Забужко*\n\n\nВідомі фізики й математики виявляють у дитячих книжках Керрола численні наукові парадокси й розглядають пригоди Аліси в наукових статтях. Цю особливість його творчості ілюструють усі наведені речення, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "«… якби я стояла по той бік дзеркала, я б тримала помаранчу в правій»"}, {"marker": "Б", "text": "«… по який бік дзеркала ми перебуваємо?»"}, {"marker": "В", "text": "«… задзеркальні люди вважають відображеннями нас?»"}, {"marker": "Г", "text": "«… чому мільйони дітей так люблять слухати ці чудернацькі історії?»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n«Прочитай мене…»\n\n\n(1-8) Колись давно, коли й прабабусі твоєї не було на світі, жила собі в Анг-\n\nлії дівчинка Аліса Ліддел. Аліса мала тата, маму та двох сестричок. А ще гувер-\n\nнантку, яка навчала сестричок Ліддел добрих манер. Бо ж не так-то воно легко за-\n\nпам'ятати незліченні правила ґречності: як робити при знайомстві кніксен, і як за\n\nстолом ніколи не брати першого кусня собі, і як розмовляти правильною мовою,\n\nбез жоднісінького слова-паразита (ти ж знаєш, як важко їх позбутися, усіх «ну» і\n\n«карочє»)… Атож, тогочасною Англією правила королева Вікторія, і доба дістала\n\nназву «вікторіанської».\n\n\n(9-15) Хоч Аліса й була чемною, невситима допитливість брала гору над добрим\n\nвихованням. Крім батьків, сестер і гувернантки, в Аліси був вірний друг  - пан Чар-\n\nлі. Насправді його звали Чарльз Лутвідж Доджсон, а що він трохи затинався, то ви-\n\nмовляв своє прізвище «До-до-доджсон», тож сестрички і прозвали його - Додо (так\n\nзветься вимерлий вид незграбних птахів).. Але пан Чарлі на прізвисько не ображав-\n\nся, бо сам залюбки перекручував імена й віршики, особливо ж довжелезні занудні\n\nпоемища з Алісиної читанки.\n\n\n(16-20) Невтомний на прекумедні вигадки, в іграх він був Алісі та її сестрам\n\nнайпершим товаришем, дарма що в гості приходив як товариш їхнього тата. Адже\n\nпан Чарлі був професором, ба більше - мав священицький сан! І такий поважний\n\nчоловік годинами регочеться з дітлахами! «Не інакше як світ кінчається!» - ниш-\n\nком обурювалась Алісина вікторіанська гувернантка.\n\n\n(21-24) Дорослі вважали професора диваком, хоч він і написав силу-силенну\n\nпремудрих книжок з математики й логіки. Та осібно стоять кілька книжок,, підпи-\n\nсаних псевдонімом Льюїс Керрол, як ось дві повісті про Алісу, що їх ти тримаєш\n\nзараз у руках.\n\n\n(25-30) Усе почалося, коли Додо розповів Алісі найхимернішу казку, яку їй\n\nтраплялося чути. Так народився великий письменник Льюїс Керрол. У казці  мо-\n\nвилося про саму Алісу: як вона погналася була за білим кроликом й опинилася в\n\nкраїні, де всі правила летіли шкереберть. Хоч би які шалені пригоди випадали там\n\nАлісі, вона не злякалася - її й на хвилинку не полишила цікавість: а що ж буде\n\nдалі? А всяк же знає: поки тобі цікаво - гра триває!\n\n\n(31-37) Чарлі також це знав, бо гратися не розучився. Їхня гра продовжилася\n\nй тоді, коли Аліса підросла й запрагла перейти зі становища дівчинки, яку всі  по-\n\n\n\n(38) - А якби я стояла по той бік дзеркала, то я б тримала помаранчу в правій?\n\n\n(39-43) Доджсон засміявся і сказав, що це найкраща з усіх відповідей. Справ-\n\nді-бо, головне, так ніким і не з'ясоване питання - по який бік дзеркала ми перебу-\n\nваємо? Котра з двох дівчаток є відносно другої відображенням? Може, задзеркальні\n\nлюди вважають своїми відображеннями нас? Чи, як про це сказано в казці, - хто\n\nкому сниться?\n\n\n(44-47) Усюди в Керрола світи дітей і дорослих протистоять одне одному. Не-\n\nвідомо, котрий з них сам письменник уважав за справжній, але малечу він любив\n\nдалеко більше, ніж дорослих. Чи не тому мільйони дітей у цілому світі так любля��ь\n\nслухати ці чудернацькі історії.\n\n\n(48) Настала й твоя черга їх почути...\n\n\n*За О. Забужко*\n\n\nЗ тексту можна зробити висновок, що його створено як", "answers": [{"marker": "А", "text": "спогад про письменника"}, {"marker": "Б", "text": "передмову до книжки"}, {"marker": "В", "text": "статтю до наукового журналу"}, {"marker": "Г", "text": "замітку до громадсько-політичної газети"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про героїчну битву українського війська проти загарбників біля Савур-могили йдеться у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Засвіт встали козаченьки»"}, {"marker": "Б", "text": "«Дума про Марусю Богуславку»"}, {"marker": "В", "text": "«Ой Морозе, Морозенку»"}, {"marker": "Г", "text": "«Віють вітри»"}, {"marker": "Д", "text": "«Бондарівна»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У рядках\n\n *Так жив мудрець, без лестощів і прав,\n І грішний світ ловив, та не спіймав\n Його душі, повитої нуждою*\n\n йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Б", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Г", "text": "Григорія Сковороду"}, {"marker": "Д", "text": "Григорія Квітку-Основ’яненка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались», - пише автор твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Вершники»"}, {"marker": "В", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій», - сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Г", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Стуса"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Написання нарису «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» стало важливим етапом підготовки твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна Рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кайдашева сім’я»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок тексту:\n\n «А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода - головою ляже, а вирятує: нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Коли жив, то, може, й досі пам'ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана …………»\n\n Замість крапок має бути ім'я", "answers": [{"marker": "А", "text": "Наума Дрота"}, {"marker": "Б", "text": "Мартина Борулі"}, {"marker": "В", "text": "Максима Гримача"}, {"marker": "Г", "text": "Омелька Кайдаша"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Дідуха"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Повість «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка має яскраво виражені ознаки", "answers": [{"marker": "А", "text": "класицизму"}, {"marker": "Б", "text": "сентименталізму"}, {"marker": "В", "text": "романтизму"}, {"marker": "Г", "text": "модернізму"}, {"marker": "Д", "text": "імпресіонізму"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на св��ті щасливим мужиком, ніж нещасним паном - це всяке знає!» - заявляє", "answers": [{"marker": "А", "text": "Леся Череванівна"}, {"marker": "Б", "text": "Марися Боруля"}, {"marker": "В", "text": "Галя Ґудзь"}, {"marker": "Г", "text": "Катря Гримач"}, {"marker": "Д", "text": "Мотря Довбиш"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Основною темою я зробив смерть пророка, непризнаного своїм народом», - сказано автором про твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ісаія. Глава 35»"}, {"marker": "Б", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "В", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Г", "text": "«Різдво»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мойсей»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Драматичну долю галицького селянства кінця ХІХ - початку ХХ століття втілено в образі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Омелька Кайдаша"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Палійчука"}, {"marker": "В", "text": "Чіпки Варениченка"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Дідуха"}, {"marker": "Д", "text": "Максима Гримача"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Не можна любити народів других, / Коли ти не любиш Вкраїну!..» - переконаний", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "В", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "Г", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Д", "text": "Павло Тичина"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У рядках\n\n *Кленусь тобі, веселий світе,\n Кленусь тобі, моє дитя.\n Що буду жити, поки жити\n Мені дозволить дух життя!*\n\n провідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "антитеза"}, {"marker": "Б", "text": "гіпербола"}, {"marker": "В", "text": "оксиморон"}, {"marker": "Г", "text": "анафора"}, {"marker": "Д", "text": "епіфора"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Справжнє прізвище автора твору «Максим Гримач» -", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кандиба"}, {"marker": "Б", "text": "Косач"}, {"marker": "В", "text": "Фітільов"}, {"marker": "Г", "text": "Лозов’ягін"}, {"marker": "Д", "text": "Вілінська"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Пошли ж вам, Боже, щасливу долю та сили в руки, щоб виповнити свій довг перед миром, щоб возвеличити трудами красну землю нашу українську, аби цвіла вона багатствами і згодою», - благословляє своїх дітей", "answers": [{"marker": "А", "text": "Маруся Кайдашиха"}, {"marker": "Б", "text": "Настя Дрот"}, {"marker": "В", "text": "Тетяна Запорожчиха"}, {"marker": "Г", "text": "Горпина Терпилиха"}, {"marker": "Д", "text": "Марійка Федорчук"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«...Дегенерата введено не випадково! Навіть кращий із тих, що в них «розколюється «Я», навіть він іде в супроводі «низенького лоба, розкуйовдженого волосся і приплюснутого носа»...», - так пояснював появу одного зі своїх персонажів", "answers": [{"marker": "А", "text": "Микола Куліш"}, {"marker": "Б", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "В", "text": "Володимир Винниченко"}, {"marker": "Г", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "Д", "text": "Микола Хвильовий"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Ми з нею рідні. Ми з одного кореня.\n Мабуть, один лелека нас приніс.\n Батьки у нас безстрашні й невпокорені\n і матері посивілі од сліз», - каже про себе й Марусю Чурай", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Іскра"}, {"marker": "Б", "text": "Мартин Пушкар"}, {"marker": "В", "text": "Гриць Бобренко"}, {"marker": "Г", "text": "Семен Горбань"}, {"marker": "Д", "text": "Яким Шибилист"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Поет поринає і пориває за собою читача в розкоші молодого зору, слуху, д��тику. Його «пейзажі споминів» - безконечно знадливі лемківським колоритом», - сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павла Тичину"}, {"marker": "Б", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "В", "text": "Богдана-Ігоря Антонича"}, {"marker": "Г", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Д", "text": "Миколу Вороного"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Ідеальний світ української родини переселенців зображено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Б", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тигролови»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Поєднання інтелектуальної й масової, елітарної й кітчевої культури є характерною ознакою", "answers": [{"marker": "А", "text": "романтизму"}, {"marker": "Б", "text": "постмодернізму"}, {"marker": "В", "text": "реалізму"}, {"marker": "Г", "text": "бароко"}, {"marker": "Д", "text": "експресіонізму"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Апостроф треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "велике сузір..я, роз..ятрена рана"}, {"marker": "Б", "text": "очікувана прем..єра, духм..яна страва"}, {"marker": "В", "text": "гарне ім..я, швидкий пор..ятунок"}, {"marker": "Г", "text": "досвідчений різьб..яр, високий бур..ян"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Немає лексичної помилки в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "багаточисельні дзвінки"}, {"marker": "Б", "text": "рішити завдання"}, {"marker": "В", "text": "наступного разу"}, {"marker": "Г", "text": "погляди співпадають"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова *радити* є", "answers": [{"marker": "А", "text": "радіо"}, {"marker": "Б", "text": "порада"}, {"marker": "В", "text": "радист"}, {"marker": "Г", "text": "радість"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Перший склад наголошений у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "дрова"}, {"marker": "Б", "text": "жалюзі"}, {"marker": "В", "text": "жаркий"}, {"marker": "Г", "text": "дочка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Неправильно вжито прийменник у словосполученні", "answers": [{"marker": "А", "text": "вишивати по шовку"}, {"marker": "Б", "text": "зустрітися по обіді"}, {"marker": "В", "text": "зайти по неуважності"}, {"marker": "Г", "text": "відповідати по черзі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Відокремленим означенням можна замінити підрядну частину в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Краплі дощу, який щойно випав, мерехтіли на пелюстках."}, {"marker": "Б", "text": "Серед квітів, що стояли у вазі на вікні, були й волошки."}, {"marker": "В", "text": "Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі."}, {"marker": "Г", "text": "Я милуюся барвистими квітами, що ростуть біля будинку."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Холодні осінні тумани клубочаться *в/горі* і спускають на землю мокрі коси. (2) Пливе в сірі *без/вісті* нудьга, пливе […] , і стиха хлипає сум. (3) Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами вбога земля і *не/знає*, коли усміхнеться. (4) Міріади дрібних крапель спадають *до/долу*, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. (5) Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом.\n\n\nНа місці пропуску в тексті можуть бути всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "злість"}, {"marker": "Б", "text": "розпач"}, {"marker": "В", "text": "безнадія"}, {"marker": "Г", "text": "відчай"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Холодні осінні тумани клубочаться *в/горі* і спускають на землю мокрі коси. (2) Пливе в сірі *без/вісті* нудьга, пливе […] , і стиха хлипає сум. (3) Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами вбога земля і *не/знає*, коли усміхнеться. (4) Міріади дрібних крапель спадають *до/долу*, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. (5) Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом.\n\n\nУ тексті окремо треба писати", "answers": [{"marker": "А", "text": "в/горі"}, {"marker": "Б", "text": "до/долу"}, {"marker": "В", "text": "без/вісті"}, {"marker": "Г", "text": "не/знає"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Холодні осінні тумани клубочаться *в/горі* і спускають на землю мокрі коси. (2) Пливе в сірі *без/вісті* нудьга, пливе […] , і стиха хлипає сум. (3) Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами вбога земля і *не/знає*, коли усміхнеться. (4) Міріади дрібних крапель спадають *до/долу*, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. (5) Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом.\n\n\nУточнювальною обставиною ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Холодні осінні тумани клубочаться *в/горі* і спускають на землю мокрі коси. (2) Пливе в сірі *без/вісті* нудьга, пливе […] , і стиха хлипає сум. (3) Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами вбога земля і *не/знає*, коли усміхнеться. (4) Міріади дрібних крапель спадають *до/долу*, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. (5) Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Звук *[д]* є в кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "кладка, футболіст, город"}, {"marker": "Б", "text": "ведмідь, десять, джерело"}, {"marker": "В", "text": "баскетбол, душа, дзвінок"}, {"marker": "Г", "text": "податок, дятел, звідти"}, {"marker": "Д", "text": "дитина, боротьба, день"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Фразеологізм *через пень колоду* має антонім", "answers": [{"marker": "А", "text": "далеко куцому до зайця"}, {"marker": "Б", "text": "і кіт не валявся"}, {"marker": "В", "text": "як курка лапою"}, {"marker": "Г", "text": "мухи не зобидить"}, {"marker": "Д", "text": "комар носа не підточить"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Літеру *о* на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "ч..рнетка, щ..тина, ч..тири"}, {"marker": "Б", "text": "ч..рнило, веч..рові, пш..но"}, {"marker": "В", "text": "щ..ка, менш..сті, пш..ниця"}, {"marker": "Г", "text": "пекуч..сті, увеч..рі, ч..рний"}, {"marker": "Д", "text": "свіж..сті, ш..сти, ж..натий"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Потрібно поставити *у* на місці всіх пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "було .. Києві, лежала .. шухляді, плавала .. воді"}, {"marker": "Б", "text": "знімки .. фотографа, ліси .. хвої, читати ..голос"}, {"marker": "В", "text": "перерва .. навчанні, їхати .. вагоні, десь .. річці"}, {"marker": "Г", "text": "бути .. формі, осінь .. Каневі, допоможе ..війти"}, {"marker": "Д", "text": "гуляв .. лісі, улюблений ..читель, блиск .. очах"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Подовження приголосних відбувається у формі *Ор. в.* однини всіх іменників рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "міць, стать, продаж"}, {"marker": "Б", "text": "сталь, дріб, суміш"}, {"marker": "В", "text": "поміч, сіль, доповідь"}, {"marker": "Г", "text": "вісь, мить, ступінь"}, {"marker": "Д", "text": "путь, річ, шампунь"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно написано всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "рідкісний, ненависний, захистний"}, {"marker": "Б", "text": "форпостний, пісний, кількісний"}, {"marker": "В", "text": "шістсот, кістлявий, студенський"}, {"marker": "Г", "text": "улесливий, цілістний, шелеснути"}, {"marker": "Д", "text": "тріснути, тиждневик, контрастний"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Закінчення *-і* має іменник у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "обидві дівчин.."}, {"marker": "Б", "text": "півтора тижн.."}, {"marker": "В", "text": "три лікар.."}, {"marker": "Г", "text": "два муляр.."}, {"marker": "Д", "text": "чотири секунд.."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Помилку у творенні ступенів порівняння прикметників допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "ближчий, більш гарячіший"}, {"marker": "Б", "text": "добріший, найменш удалий"}, {"marker": "В", "text": "цікавіший, якнайдорожчий"}, {"marker": "Г", "text": "вужчий, найменш потрібний"}, {"marker": "Д", "text": "коротший, щонайкращий"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО оформлено пряму мову в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Український письменник В. Винниченко якось сказав: “Як нудно сіро проходить життя людей неталановитих, так нудно й нецікаво живуть без любові навіть талановиті”."}, {"marker": "Б", "text": "“Суспільність, – говорив М. Грушевський, – що має віру в себе, мусить мати й відвагу глянути на правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу”."}, {"marker": "В", "text": "Мати Тереза знала силу посмішки, тож усім, хто зневірився, радила: “Отримавши від життя чергового удару, скажіть собі: “Усе могло бути набагато гірше” і посміхніться”."}, {"marker": "Г", "text": "“Слово – найтонше доторкання до серця, – був переконаний В. Сухомлинський, – воно може стати і запашною квіткою, і живою водою і розжареним залізом”."}, {"marker": "Д", "text": "“Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: “Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу”."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно утворено форму третьої особи множини від дієслова", "answers": [{"marker": "А", "text": "мріяти – мріять"}, {"marker": "Б", "text": "молоти – мелють"}, {"marker": "В", "text": "солити – солють"}, {"marker": "Г", "text": "бігти – біжуть"}, {"marker": "Д", "text": "ловити – лювлють"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Синонімічним до простого речення *“У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай пот��ібне для досягнення особистістю успіху”* є складнопідрядне речення.", "answers": [{"marker": "А", "text": "У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, щоб особистість могла досягти успіху."}, {"marker": "Б", "text": "У сучасному світі вивчати мови міжнародного спілкування вкрай потрібно, адже це свідчить про досягнення особистісю успіху."}, {"marker": "В", "text": "У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, оскільки так особистіть досягне успіху."}, {"marker": "Г", "text": "У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне через те, що так особистість може досягти успіху."}, {"marker": "Д", "text": "У сучасному світі вивчати мови міжнародного спілкування вкрай потрібно, тому що так особистість може досягти успіху."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Кому (коми) треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "А тим часом місяць пливе оглядать небо й зорі та землю й море."}, {"marker": "Б", "text": "У моїй душі бриніли людські голоси і ні вдень ні вночі не давали спокою."}, {"marker": "В", "text": "Підемо до лісу або в гай погуляти чи на річку порибалити."}, {"marker": "Г", "text": "Жовтороте ластів’ятко силилося вилетіти з гнізда та ще не змогло."}, {"marker": "Д", "text": "Пізньої осені на зритій землі поплуталась гарбузова огудина."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Двокрапку треба поставити, якщо до частини «Люблю теплу весняну пору…» додати фрагмент рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "… кидаю всі невідкладні справи та йду в поля далекі."}, {"marker": "Б", "text": "… у цей час народжуються нові потаємні мрії та сподівання."}, {"marker": "В", "text": "… час пробудження природи від тривалого зимового сну."}, {"marker": "Г", "text": "… ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів."}, {"marker": "Д", "text": "… коли з-під снігу виглядають перші блакитні проліски."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Маленький шлях — не для людей…**\n\n\n(1-5) Є такі тихі затінені місцинки поміж густою травою, торішнім листям чи\n\nпросто на землі - місцинки, помережані стежками. Треба низько-низько нахилитись\n\nабо лягти на живіт, щоб побачити шляхи маленьких істот. Кожна така стежечка\n\nведе до крихітної нірки, скрученого з листочка будиночка, під камінчик чи суху\n\nгілку. Інколи ці шляхи позначені сріблистим слизом, помережані павутинням.\n\n\n(6-11) Маленький народ має свої звичаї й подорожує не дуже далеко. Його шляхи\n\nведуть по стовбуру дерева в пошуках солодкого соку чи просто щоб відпочити на\n\nзігрітому сонцем листку, погойдатися. Як же добре, напевно, колисатися на м’якому\n\nпахучому листі! Навіть упасти не боляче, коли ти можеш на льоту прикріпитися\n\nміцною надійною павутинкою. Комахи тонше відчувають тяжіння землі, сонце,\n\nвологість.\n\n\n(12-16) Ясного дня маленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять\n\nнірки, пильнують, чи добре закутані дітки. Усі шість лапок прудко бігають. І, певно\n\nж, вони якось спілкуються між собою, як ото в селі сусіди перегукуються через\n\nпліт. І не чинять одне одному кривди. А похмурого чи дощового дня сплять у своїх\n\nдомівках.\n\n\n(17-20) Очима, утомленими від телевізора, книг чи облич інших людей, не\n\nпобачиш, як самовіддано бореться кожна істота за життя, захищає своє потомство.\n\nКомахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот,\n\nа ті просто не відають, що роблять.\n\n\n(21-23) Треба мати дуже добрий зір. Мало хто з людей здатний бачити. Коли\n\nзранку протираєш очі, несвідомо хочеш побачити все краще. Але для цього треба\n\nлюбити.\n\n\n(24-26) Кожна наша, навіть ненавмисна, поява загрозлива й небезпечна для\n\nмаленького, хоча й незліченного народу. Ми ніколи не пройдемо їхніми шляхами.\n\nМи надто грубі й великі для цього і не повинні втручатися.\n\n\n(27-29) Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на\n\nкомах. Наша метушня видається їм позбавленою сенсу. Вони не зможуть пройти\n\nнашими шляхами й оцінити духовну велич, якщо вона в нас є.\n\n\n(30-34) Ми будуємо житла, добуваємо харч, залатуємо діри власного існування,\n\nборонимося самі й оберігаємо дітей. І попри все маємо час, щоб відчути себе\n\nбеззахисними. І тому, щоб захиститися, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться\n\nдо нас, як ми до комах? Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас,\n\nтільки в стократ кращим і досконалішим.\n\n\n(35-37) Дивно бути людиною – такою чужою для всіх істотою. Хіба це щастя -\n\nбути людиною? Щастя – просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка\n\nчи цвіркун. Ми нікуди не йдемо, ми просто тікаємо.\n\n\n(38, 39) Щойно почнеш замислюватися над цим, тебе охоплять якісь людські\n\nпроблеми.\n\n\n(40-44) Дуже важко жити серед людей. Вони постійно нагадують про існування\n\nчасу, хоча це фікція нашого штучного світу. Він примушує нас вірити, що\n\nобов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад. Але\n\nзнайти в собі злагоду краще, ніж страждати; підкоритися законам космосу легше,\n\nніж суспільним.\n\n\n(45-49) Дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні\n\nобличчя. Ніби гра. Дитина бавиться в дорослу або немовля, приміряючи, що краще\n\nдо лиця: інфантильність чи відповідальність. Згодом дорослі навчають її того, що\n\nвміють самі, – автоматизму. Якби не це, ми б не шукали крихітку знання, не сиділи\n\nб розгублено над цією мізерією.\n\n\n(50, 51) Як усе-таки добре не бути людиною. Важко знайти більш неприродну\n\nістоту.\n\n\n*За Г. Пагутяк*\n\n\nУ тексті НЕМАЄ відповіді на запитання", "answers": [{"marker": "А", "text": "Чи є істоти, які дивляться на нас, як ми на комах?"}, {"marker": "Б", "text": "Чи є людина гармонійною часточкою всесвіту?"}, {"marker": "В", "text": "Чи відлік часу є фікцією, придуманою людиною?"}, {"marker": "Г", "text": "Чи може людина зрозуміти життя комах?"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Маленький шлях — не для людей…**\n\n\n(1-5) Є такі тихі затінені місцинки поміж густою травою, торішнім листям чи\n\nпросто на землі - місцинки, помережані стежками. Треба низько-низько нахилитись\n\nабо лягти на живіт, щоб побачити шляхи маленьких істот. Кожна така стежечка\n\nведе до крихітної нірки, скрученого з листочка будиночка, під камінчик чи суху\n\nгілку. Інколи ці шляхи позначені сріблистим слизом, помережані павутинням.\n\n\n(6-11) Маленький народ має свої звичаї й подорожує не дуже далеко. Його шляхи\n\nведуть по стовбуру дерева в пошуках солодкого соку чи просто щоб відпочити на\n\nзігрітому сонцем листку, погойдатися. Як же добре, напевно, колисатися на м’якому\n\nпахучому листі! Навіть упасти не боляче, коли ти можеш на льоту прикріпитися\n\nміцною надійною павутинкою. Комахи тонше відчувають тяжіння землі, сонце,\n\nвологість.\n\n\n(12-16) Ясного дня маленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять\n\nнірки, пильнують, чи добре закутані дітки. Усі шість лапок прудко бігають. І, певно\n\nж, вони якось спілкуються між собою, як ото в селі сусіди перегукуються через\n\nпліт. І не чинять одне одному кривди. А похмурого чи дощового дня сплять у своїх\n\nдомівках.\n\n\n(17-20) Очима, утомленими від телевізора, книг чи облич інших людей, не\n\nпобачиш, як самовіддано бореться кожна істота за життя, захищає своє потомство.\n\nКомахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот,\n\nа ті просто не відають, що роблять.\n\n\n(21-23) Треба мати дуже добрий зір. Мало хто з людей здатний бачити. Коли\n\nзранку протираєш очі, несвідомо хочеш побачити все краще. Але для цього треба\n\nлюбити.\n\n\n(24-26) Кожна наша, навіть ненавмисна, поява загрозлива й небезпечна для\n\nмаленького, хоча й незліченного народу. Ми ніколи не пройдемо їхніми шляхами.\n\nМи надто грубі й великі для цього і не повинні втручатися.\n\n\n(27-29) Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на\n\nкомах. Наша метушня видається їм позбавленою сенсу. Вони не зможуть пройти\n\nнашими шляхами й оцінити духовну велич, якщо вона в нас є.\n\n\n(30-34) Ми будуємо житла, добуваємо харч, залатуємо діри власного існування,\n\nборонимося самі й оберігаємо дітей. І попри все маємо час, щоб відчути себе\n\nбеззахисними. І тому, щоб захиститися, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться\n\nдо нас, як ми до комах? Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас,\n\nтільки в стократ кращим і досконалішим.\n\n\n(35-37) Дивно бути людиною – такою чужою для всіх істотою. Хіба це щастя -\n\nбути людиною? Щастя – просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка\n\nчи цвіркун. Ми нікуди не йдемо, ми просто тікаємо.\n\n\n(38, 39) Щойно почнеш замислюватися над цим, тебе охоплять якісь людські\n\nпроблеми.\n\n\n(40-44) Дуже важко жити серед людей. Вони постійно нагадують про існування\n\nчасу, хоча це фікція нашо��о штучного світу. Він примушує нас вірити, що\n\nобов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад. Але\n\nзнайти в собі злагоду краще, ніж страждати; підкоритися законам космосу легше,\n\nніж суспільним.\n\n\n(45-49) Дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні\n\nобличчя. Ніби гра. Дитина бавиться в дорослу або немовля, приміряючи, що краще\n\nдо лиця: інфантильність чи відповідальність. Згодом дорослі навчають її того, що\n\nвміють самі, – автоматизму. Якби не це, ми б не шукали крихітку знання, не сиділи\n\nб розгублено над цією мізерією.\n\n\n(50, 51) Як усе-таки добре не бути людиною. Важко знайти більш неприродну\n\nістоту.\n\n\n*За Г. Пагутяк*\n\n\nМетафоричний зміст речення «Він примушує нас вірити, що обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад» (рядки 41, 42) розкрито в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тільки докладаючи зусиль, можна досягти задуманого, здійснити свою мрію."}, {"marker": "Б", "text": "Людське життя сповнене перешкод і труднощів."}, {"marker": "В", "text": "Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі."}, {"marker": "Г", "text": "Кожен повинен досягати своєї мети за будь-яку ціну."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Маленький шлях — не для людей…**\n\n\n(1-5) Є такі тихі затінені місцинки поміж густою травою, торішнім листям чи\n\nпросто на землі - місцинки, помережані стежками. Треба низько-низько нахилитись\n\nабо лягти на живіт, щоб побачити шляхи маленьких істот. Кожна така стежечка\n\nведе до крихітної нірки, скрученого з листочка будиночка, під камінчик чи суху\n\nгілку. Інколи ці шляхи позначені сріблистим слизом, помережані павутинням.\n\n\n(6-11) Маленький народ має свої звичаї й подорожує не дуже далеко. Його шляхи\n\nведуть по стовбуру дерева в пошуках солодкого соку чи просто щоб відпочити на\n\nзігрітому сонцем листку, погойдатися. Як же добре, напевно, колисатися на м’якому\n\nпахучому листі! Навіть упасти не боляче, коли ти можеш на льоту прикріпитися\n\nміцною надійною павутинкою. Комахи тонше відчувають тяжіння землі, сонце,\n\nвологість.\n\n\n(12-16) Ясного дня маленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять\n\nнірки, пильнують, чи добре закутані дітки. Усі шість лапок прудко бігають. І, певно\n\nж, вони якось спілкуються між собою, як ото в селі сусіди перегукуються через\n\nпліт. І не чинять одне одному кривди. А похмурого чи дощового дня сплять у своїх\n\nдомівках.\n\n\n(17-20) Очима, утомленими від телевізора, книг чи облич інших людей, не\n\nпобачиш, як самовіддано бореться кожна істота за життя, захищає своє потомство.\n\nКомахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот,\n\nа ті просто не відають, що роблять.\n\n\n(21-23) Треба мати дуже добрий зір. Мало хто з людей здатний бачити. Коли\n\nзранку протираєш очі, несвідомо хочеш побачити все краще. Але для цього треба\n\nлюбити.\n\n\n(24-26) Кожна наша, навіть ненавмисна, поява загрозлива й небезпечна для\n\nмаленького, хоча й незліченного народу. Ми ніколи не пройдемо їхніми шляхами.\n\nМи надто грубі й великі для цього і не повинні втручатися.\n\n\n(27-29) Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на\n\nкомах. Наша метушня видається їм позбавленою сенсу. Вони не зможуть пройти\n\nнашими шляхами й оцінити духовну велич, якщо вона в нас є.\n\n\n(30-34) Ми будуємо житла, добуваємо харч, залатуємо діри власного існування,\n\nборонимося самі й оберігаємо дітей. І попри все маємо час, щоб відчути себе\n\nбеззахисними. І тому, щоб захиститися, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться\n\nдо нас, як ми до комах? Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас,\n\nтільки в стократ кращим і досконалішим.\n\n\n(35-37) Дивно бути людиною – такою чужою для всіх істотою. Хіба це щастя -\n\nбути людиною? Щастя – просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка\n\nчи цвіркун. Ми нікуди не йдемо, ми просто тікаємо.\n\n\n(38, 39) Щойно почнеш замислюватися над цим, тебе охоплять якісь людські\n\nпроблеми.\n\n\n(40-44) Дуже важко жити серед людей. Вони постійно нагадують про існування\n\nчасу, хоча це фікція нашого штучного світу. Він примушує нас вірити, що\n\nобов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад. Але\n\nзнайти в собі злагоду краще, ніж страждати; підкоритися законам космосу легше,\n\nніж суспільним.\n\n\n(45-49) Дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні\n\nобличчя. Ніби гра. Дитина бавиться в дорослу або немовля, приміряючи, що краще\n\nдо лиця: інфантильність чи відповідальність. Згодом дорослі навчають її того, що\n\nвміють самі, – автоматизму. Якби не це, ми б не шукали крихітку знання, не сиділи\n\nб розгублено над цією мізерією.\n\n\n(50, 51) Як усе-таки добре не бути людиною. Важко знайти більш неприродну\n\nістоту.\n\n\n*За Г. Пагутяк*\n\n\nРядки 45-49", "answers": [{"marker": "А", "text": "ілюструють аргумент, наведений у рядках 40-44"}, {"marker": "Б", "text": "обгрунтовують висловлене в рядках 40-44"}, {"marker": "В", "text": "розширюють міркування з попереднього абзацу"}, {"marker": "Г", "text": "підсумовують сказане в попередніх абзацах"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Маленький шлях — не для людей…**\n\n\n(1-5) Є такі тихі затінені місцинки поміж густою травою, торішнім листям чи\n\nпросто на землі - місцинки, помережані стежками. Треба низько-низько нахилитись\n\nабо лягти на живіт, щоб побачити шляхи маленьких істот. Кожна така стежечка\n\nведе до крихітної нірки, скрученого з листочка будиночка, під камінчик чи суху\n\nгілку. Інколи ці шляхи позначені сріблистим слизом, помережані павутинням.\n\n\n(6-11) Маленький народ має свої звичаї й подорожує не дуже далеко. Його шляхи\n\nведуть по стовбуру дерева в пошуках солодко��о соку чи просто щоб відпочити на\n\nзігрітому сонцем листку, погойдатися. Як же добре, напевно, колисатися на м’якому\n\nпахучому листі! Навіть упасти не боляче, коли ти можеш на льоту прикріпитися\n\nміцною надійною павутинкою. Комахи тонше відчувають тяжіння землі, сонце,\n\nвологість.\n\n\n(12-16) Ясного дня маленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять\n\nнірки, пильнують, чи добре закутані дітки. Усі шість лапок прудко бігають. І, певно\n\nж, вони якось спілкуються між собою, як ото в селі сусіди перегукуються через\n\nпліт. І не чинять одне одному кривди. А похмурого чи дощового дня сплять у своїх\n\nдомівках.\n\n\n(17-20) Очима, утомленими від телевізора, книг чи облич інших людей, не\n\nпобачиш, як самовіддано бореться кожна істота за життя, захищає своє потомство.\n\nКомахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот,\n\nа ті просто не відають, що роблять.\n\n\n(21-23) Треба мати дуже добрий зір. Мало хто з людей здатний бачити. Коли\n\nзранку протираєш очі, несвідомо хочеш побачити все краще. Але для цього треба\n\nлюбити.\n\n\n(24-26) Кожна наша, навіть ненавмисна, поява загрозлива й небезпечна для\n\nмаленького, хоча й незліченного народу. Ми ніколи не пройдемо їхніми шляхами.\n\nМи надто грубі й великі для цього і не повинні втручатися.\n\n\n(27-29) Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на\n\nкомах. Наша метушня видається їм позбавленою сенсу. Вони не зможуть пройти\n\nнашими шляхами й оцінити духовну велич, якщо вона в нас є.\n\n\n(30-34) Ми будуємо житла, добуваємо харч, залатуємо діри власного існування,\n\nборонимося самі й оберігаємо дітей. І попри все маємо час, щоб відчути себе\n\nбеззахисними. І тому, щоб захиститися, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться\n\nдо нас, як ми до комах? Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас,\n\nтільки в стократ кращим і досконалішим.\n\n\n(35-37) Дивно бути людиною – такою чужою для всіх істотою. Хіба це щастя -\n\nбути людиною? Щастя – просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка\n\nчи цвіркун. Ми нікуди не йдемо, ми просто тікаємо.\n\n\n(38, 39) Щойно почнеш замислюватися над цим, тебе охоплять якісь людські\n\nпроблеми.\n\n\n(40-44) Дуже важко жити серед людей. Вони постійно нагадують про існування\n\nчасу, хоча це фікція нашого штучного світу. Він примушує нас вірити, що\n\nобов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад. Але\n\nзнайти в собі злагоду краще, ніж страждати; підкоритися законам космосу легше,\n\nніж суспільним.\n\n\n(45-49) Дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні\n\nобличчя. Ніби гра. Дитина бавиться в дорослу або немовля, приміряючи, що краще\n\nдо лиця: інфантильність чи відповідальність. Згодом дорослі навчають її того, що\n\nвміють самі, – автоматизму. Якби не це, ми б не шукали крихітку знання, не сиділи\n\nб розгублено над цією мізерією.\n\n\n(50, 51) Як усе-таки добре не бути людиною. Важко знайти більш неприродну\n\nістоту.\n\n\n*За Г. Пагутяк*\n\n\nТекст НЕ суперечить твердженню", "answers": [{"marker": "А", "text": "Людина – володар планети."}, {"marker": "Б", "text": "Люди розумніші за комах."}, {"marker": "В", "text": "Людське життя підвладне часові."}, {"marker": "Г", "text": "Комахи – гидкі створіння."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Маленький шлях — не для людей…**\n\n\n(1-5) Є такі тихі затінені місцинки поміж густою травою, торішнім листям чи\n\nпросто на землі - місцинки, помережані стежками. Треба низько-низько нахилитись\n\nабо лягти на живіт, щоб побачити шляхи маленьких істот. Кожна така стежечка\n\nведе до крихітної нірки, скрученого з листочка будиночка, під камінчик чи суху\n\nгілку. Інколи ці шляхи позначені сріблистим слизом, помережані павутинням.\n\n\n(6-11) Маленький народ має свої звичаї й подорожує не дуже далеко. Його шляхи\n\nведуть по стовбуру дерева в пошуках солодкого соку чи просто щоб відпочити на\n\nзігрітому сонцем листку, погойдатися. Як же добре, напевно, колисатися на м’якому\n\nпахучому листі! Навіть упасти не боляче, коли ти можеш на льоту прикріпитися\n\nміцною надійною павутинкою. Комахи тонше відчувають тяжіння землі, сонце,\n\nвологість.\n\n\n(12-16) Ясного дня маленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять\n\nнірки, пильнують, чи добре закутані дітки. Усі шість лапок прудко бігають. І, певно\n\nж, вони якось спілкуються між собою, як ото в селі сусіди перегукуються через\n\nпліт. І не чинять одне одному кривди. А похмурого чи дощового дня сплять у своїх\n\nдомівках.\n\n\n(17-20) Очима, утомленими від телевізора, книг чи облич інших людей, не\n\nпобачиш, як самовіддано бореться кожна істота за життя, захищає своє потомство.\n\nКомахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот,\n\nа ті просто не відають, що роблять.\n\n\n(21-23) Треба мати дуже добрий зір. Мало хто з людей здатний бачити. Коли\n\nзранку протираєш очі, несвідомо хочеш побачити все краще. Але для цього треба\n\nлюбити.\n\n\n(24-26) Кожна наша, навіть ненавмисна, поява загрозлива й небезпечна для\n\nмаленького, хоча й незліченного народу. Ми ніколи не пройдемо їхніми шляхами.\n\nМи надто грубі й великі для цього і не повинні втручатися.\n\n\n(27-29) Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на\n\nкомах. Наша метушня видається їм позбавленою сенсу. Вони не зможуть пройти\n\nнашими шляхами й оцінити духовну велич, якщо вона в нас є.\n\n\n(30-34) Ми будуємо житла, добуваємо харч, залатуємо діри власного існування,\n\nборонимося самі й оберігаємо дітей. І попри все маємо час, щоб відчути себе\n\nбеззахисними. І тому, щоб захиститися, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться\n\nдо нас, як ми до комах? Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас,\n\n\n\n(35-37) Дивно бути людиною – такою чужою для всіх істотою. Хіба це щастя -\n\nбути ��юдиною? Щастя – просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка\n\nчи цвіркун. Ми нікуди не йдемо, ми просто тікаємо.\n\n\n(38, 39) Щойно почнеш замислюватися над цим, тебе охоплять якісь людські\n\nпроблеми.\n\n\n(40-44) Дуже важко жити серед людей. Вони постійно нагадують про існування\n\nчасу, хоча це фікція нашого штучного світу. Він примушує нас вірити, що\n\nобов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад. Але\n\nзнайти в собі злагоду краще, ніж страждати; підкоритися законам космосу легше,\n\nніж суспільним.\n\n\n(45-49) Дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні\n\nобличчя. Ніби гра. Дитина бавиться в дорослу або немовля, приміряючи, що краще\n\nдо лиця: інфантильність чи відповідальність. Згодом дорослі навчають її того, що\n\nвміють самі, – автоматизму. Якби не це, ми б не шукали крихітку знання, не сиділи\n\nб розгублено над цією мізерією.\n\n\n(50, 51) Як усе-таки добре не бути людиною. Важко знайти більш неприродну\n\nістоту.\n\n\n*За Г. Пагутяк*\n\n\nГоловну ідею тексту найповніше розкрито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на комах (рядки 27, 28)."}, {"marker": "Б", "text": "А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах (рядки 32, 33)?"}, {"marker": "В", "text": "Щастя - просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун (рядки 36, 37)."}, {"marker": "Г", "text": "Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять (рядки 19, 20)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Марусю Чурай уважають автором твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Бондарівна»"}, {"marker": "Б", "text": "«Засвіт встали козаченьки»"}, {"marker": "В", "text": "«Чи не той то Хміль»"}, {"marker": "Г", "text": "«Дума про Марусю Богуславку»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ой Морозе, Морозенку»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Вислів давньогрецького філософа Епікура «Дякуємо блаженній природі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» використано у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Бджола та Шершень»"}, {"marker": "Б", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "В", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Наталка Полтавка»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; та й по всьому я вам не під пару», – відмовляється від залицянь заможного посадовця головна героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Б", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "В", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Д", "text": "Тараса Шевченка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Заклик до українців\n\n*Обніміться ж, брати мої.\nМолю вас, благаю!*\n\nлунає у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "В", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Г", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Котляревського"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Дай Боже, щоб обидва береги Дніпровії приклонились під одну булаву!», - заявл��є герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "В", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Г", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Історія села Піски є однією із сюжетних ліній твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Б", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кайдашева сім’я»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "*В житті мене ти й знать не знаєш,\nІдеш по вулиці – минаєш,\nВклонюся – навіть не зирнеш\nІ головою не кивнеш, –*\n\nдорікає коханій ліричний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Б", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "В", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Г", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Франка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала», – зізнається", "answers": [{"marker": "А", "text": "Михайло Черевань"}, {"marker": "Б", "text": "Омелько Кайдаш"}, {"marker": "В", "text": "Мартин Боруля"}, {"marker": "Г", "text": "Максим Ґудзь"}, {"marker": "Д", "text": "Борис Тетерваковський"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Недалеко від ріки Серету на Буковині» відбуваються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Б", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "В", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Г", "text": "«Момент»"}, {"marker": "Д", "text": "«Камінний хрест»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Карпатськими Ромео й Джульєттою називають героїв твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "Б", "text": "Марка Вовчка"}, {"marker": "В", "text": "Григора Тютюнника"}, {"marker": "Г", "text": "Михайла Коцюбинського"}, {"marker": "Д", "text": "Олеся Гончара"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Його романи та повісті складаються з окремих цілком закінчених (сюжетно й композиційно) новел, що своєю ідеєю, персонажем, загальною психологічною настановою й внутрішніми взаємозв’язками творять дивну цілість і закінченість», – сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Юрія Яновського"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Стефаника"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Г", "text": "Михайла Коцюбинського"}, {"marker": "Д", "text": "Миколу Хвильового"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У рядках\n\n*Йде весна\nЗапашна,\nКвітами-перлами\nЗакосичена*\n\nпровідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "паралелізм"}, {"marker": "Б", "text": "анафора"}, {"marker": "В", "text": "оксиморон"}, {"marker": "Г", "text": "порівняння"}, {"marker": "Д", "text": "персоніфікація"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Справжнє прізвище автора твору «Я (Романтика)» –", "answers": [{"marker": "А", "text": "Косач"}, {"marker": "Б", "text": "Фітільов"}, {"marker": "В", "text": "Лозов’ягін"}, {"marker": "Г", "text": "Тобілевич"}, {"marker": "Д", "text": "Кандиба"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище», – застерігає брата", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мина Товченик"}, {"marker": "Б", "text": "Михайло Федорчук"}, {"marker": "В", "text": "Тарас Мазайло"}, {"marker": "Г", "text": "Тимофій Лушня"}, {"marker": "Д", "text": "Леся Черевань"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Тільки було це так давно, що майже все вже розтануло в далекім мареві часу, як сон, і потонуло. Одна лишень Десна зосталася нетлінною у стомленій уяві. Свята чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій», – писав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олесь Гончар"}, {"marker": "Б", "text": "Григір Тютюнник"}, {"marker": "В", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "Г", "text": "Олександр Довженко"}, {"marker": "Д", "text": "Валер’ян Підмогильний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Любові всевишній» автор присвятив", "answers": [{"marker": "А", "text": "роман у віршах"}, {"marker": "Б", "text": "драму-феєрію"}, {"marker": "В", "text": "кіноповість"}, {"marker": "Г", "text": "новелу"}, {"marker": "Д", "text": "роман у новелах"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У рядках\n\n*Як не хочеш, моє серце,\nДружиною бути,\nТо дай мені таке зілля,\nЩоб тебе забути*\n\nйдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Саву Федорчука"}, {"marker": "Б", "text": "Грицька Бобренка"}, {"marker": "В", "text": "Івана Палійчука"}, {"marker": "Г", "text": "Мокія Мазайла"}, {"marker": "Д", "text": "Карна Яркового"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Представником Празької школи був автор твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "“Молюсь і вірю”"}, {"marker": "Б", "text": "“О панно Інно”"}, {"marker": "В", "text": "“Стилет чи стилос?”"}, {"marker": "Г", "text": "“Любіть Україну”"}, {"marker": "Д", "text": "“Різдво”"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Представником постмодерного письменства в Україні є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "В", "text": "Богдан-Ігор Антонич"}, {"marker": "Г", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "Д", "text": "Юрій Андрухович"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Одним із результатів боротьби українського національного руху на\nзахідноукраїнських землях на початку XX ст. було", "answers": [{"marker": "А", "text": "об’єднання Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в єдиний Коронний край."}, {"marker": "Б", "text": "започаткування політики «нової ери» в українсько-польських відносинах."}, {"marker": "В", "text": "впровадження загального виборчого права для чоловіків."}, {"marker": "Г", "text": "відкриття у Львові окремого українського університету."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Створення добровольчого легіону Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії ініціювала", "answers": [{"marker": "А", "text": "Директорія УНР."}, {"marker": "Б", "text": "Рада народних комісарів."}, {"marker": "В", "text": "Головна українська рада."}, {"marker": "Г", "text": "Українська Центральна Рада."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Всеукраїнський національний конгрес відбувся в", "answers": [{"marker": "А", "text": "березні 1917 р."}, {"marker": "Б", "text": "квітні 1917 р."}, {"marker": "В", "text": "червні 1917 р."}, {"marker": "Г", "text": "липні 1917 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рейд військових з’єднань Армії УНР тилами радянських і білогвардійських\nвійськ у 1919–1920 рр. увійшов в історію під назвою", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Перший Зимовий похід»."}, {"marker": "Б", "text": "«Київська катастрофа»."}, {"marker": "В", "text": "«Чортківська офензива»."}, {"marker": "Г", "text": "«Брусиловський прорив»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України і Білорусії, а також погоджуються і постановляють, що східний кордон Польщі, тобто кордон між Росією, Білорусією і Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».*\n\n\nУ якому році було укладено договір?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1918 р."}, {"marker": "Б", "text": "1919 р."}, {"marker": "В", "text": "1920 р."}, {"marker": "Г", "text": "1921 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України і Білорусії, а також погоджуються і постановляють, що східний кордон Польщі, тобто кордон між Росією, Білорусією і Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».*\n\n\nУ якому місті було підписано договір?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ризі"}, {"marker": "Б", "text": "Бресті"}, {"marker": "В", "text": "Варшаві"}, {"marker": "Г", "text": "Києві"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України і Білорусії, а також погоджуються і постановляють, що східний кордон Польщі, тобто кордон між Росією, Білорусією і Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».*\n\n\nУкладання договору стало результатом", "answers": [{"marker": "А", "text": "проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР."}, {"marker": "Б", "text": "поразки радянської Росії у війні з Польщею."}, {"marker": "В", "text": "окупації німецькими та австро-угорськими військами України."}, {"marker": "Г", "text": "визнання країнами Антанти приналежності Східної Галичини до Польщі."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України і Білорусії, а також погоджуються і постановляють, що східний кордон Польщі, тобто кордон між Росією, Білорусією і Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».*\n\n\nДоговір фактично означав міжнародне визнання", "answers": [{"marker": "А", "text": "Української Народної Республіки."}, {"marker": "Б", "text": "Західноукраїнської Народної Республіки."}, {"marker": "В", "text": "Української Держави гетьмана П. Скоропадського."}, {"marker": "Г", "text": "Української Соціалістичної Радянської Республіки."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Утвердження в Українській СРР колгоспно-радгоспної системи господарю- вання, багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села – це наслідки здійснення політики", "answers": [{"marker": "А", "text": "«воєнного комунізму»."}, {"marker": "Б", "text": "суцільної колективізації."}, {"marker": "В", "text": "нової економічної політики."}, {"marker": "Г", "text": "«кореніза��ії»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Національно-визвольна боротьба українського народу проти окупантів у роки\nДругої світової війни відбувалася у формі", "answers": [{"marker": "А", "text": "страйків робітників і масових акцій громадської непокори."}, {"marker": "Б", "text": "участі регулярних українських армій у складі військ Антигітлерівської коаліції."}, {"marker": "В", "text": "загальнонаціонального антифашистського та антирадянського повстання."}, {"marker": "Г", "text": "підпільної та партизанської боротьби проти загарбників."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що стало результатом наступальних операцій радянських військ, здійснюваних\nу січні–лютому 1944 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розгром корсунь-шевченківського угрупування ворога, створення сприят- ливих умов для наступу радянських військ на Правобережній Україні"}, {"marker": "Б", "text": "прорив радянськими військами оборони противника на перекопському й сиваському напрямках та його розгром на Кримському півострові"}, {"marker": "В", "text": "перехід радянських військ через Карпати, вигнання окупантів з усієї території України в межах сучасного кордону"}, {"marker": "Г", "text": "завершення звільнення радянськими військами південних областей України та Молдавії, перенесення бойових дій на територію Румунії та Угорщини"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Кампанія боротьби з «безрідними космополітами», що розгорнулася в Українській РСР у повоєнні роки, мала яскраво виражений", "answers": [{"marker": "А", "text": "антиукраїнський характер."}, {"marker": "Б", "text": "антисемітський характер."}, {"marker": "В", "text": "антинатівський характер."}, {"marker": "Г", "text": "антицерковний характер."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«Це важке, але необхідне рішення, яке забезпечить переселеному населенню спокійне життя в нових оселях, підготовлених урядом на інших теренах Речі Посполитої. Ті, хто не підпорядкується наказу й залишиться в околицях, охоплених акцією переселення, будуть трактовані як бандити УПА...»\n\n\nВ уривку йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "поширення осадництва."}, {"marker": "Б", "text": "реалізацію операції «Вісла»."}, {"marker": "В", "text": "проведення акції пацифікації."}, {"marker": "Г", "text": "впровадження «Кресового» закону."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На фото зображено\n\n\n\n\n|  |  |\n| --- | --- |\n|  |  |", "answers": [{"marker": "А", "text": "митрополитів Української греко-католицької церкви."}, {"marker": "Б", "text": "ініціаторів створення Української автокефальної православної церкви."}, {"marker": "В", "text": "активних учасників неканонічного Львівського церковного собору 1946 р."}, {"marker": "Г", "text": "фундаторів Української православної церкви Київського патріархату."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що зумовило появу в Українській РСР покоління митців, яке увійшло\nв історію під назвою «шістдесятники»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "відмова КПРС від насадження методу «соціалістичного реалізму»"}, {"marker": "Б", "text": "припинення переслідувань діячів українського в��звольного руху"}, {"marker": "В", "text": "активна діяльність організацій і груп українських дисидентів"}, {"marker": "Г", "text": "лібералізація суспільно-політичного життя в республіці"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який захід партійно-радянського керівництва в другій половині 1950-х –\nпершій половині 1960-х рр. вплинув на життєвий рівень населення України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "збільшення присадибного господарства колгоспників"}, {"marker": "Б", "text": "узаконення підприємницької діяльності в торговельній сфері"}, {"marker": "В", "text": "ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва"}, {"marker": "Г", "text": "створення на підприємствах фондів матеріального заохочення робітників"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з інтерв’ю колишнього голови КДБ УРСР М. Голушки:\n\n\n«У карних кодексах… було передбачено відповідальність за антирадянську агітацію та пропаганду, наклепи на існуючий лад (ст. 62, 187 КК УРСР), застосування яких асоціюється із переслідуванням за інакомислення».*\n\n\nВідповідні статті Кримінального кодексу використовувалися владою для боротьби з", "answers": [{"marker": "А", "text": "дисиденством."}, {"marker": "Б", "text": "номенклатурою."}, {"marker": "В", "text": "«лисенківщиною»."}, {"marker": "Г", "text": "багатопартійністю."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Загальноукраїнський страйк як форму соціально-політичного протесту\nв Українській РСР влітку 1989 р. започаткували", "answers": [{"marker": "А", "text": "шахтарі."}, {"marker": "Б", "text": "учителі."}, {"marker": "В", "text": "металурги."}, {"marker": "Г", "text": "лікарі."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«Це був протест не лише проти показової спроби принизити й упокорити українське суспільство – демонстративно не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Це був вибух протесту проти дикого цинізму й аморальності тогочасної влади в Україні».*\n\n\nВ уривку йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Революцію гідності»."}, {"marker": "Б", "text": "«Революцію на граніті»."}, {"marker": "В", "text": "«культурну революцію»."}, {"marker": "Г", "text": "«Помаранчеву революцію»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Кому з великих князів київських візантійські посли передали такі слова свого імператора:\n\n\n«Не годиться християнам віддавати [заміж] за язичників. Якщо хрестишся, то і це одержиш, і царство небесне приймеш, і з нами однієї віри будеш. Коли ж не хочеш цього робити, то не можемо віддати сестри своєї за тебе»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олегу"}, {"marker": "Б", "text": "Ігорю"}, {"marker": "В", "text": "Святославу"}, {"marker": "Г", "text": "Володимиру"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було основою налагодження великим князем київським Ярославом\nМудрим зовнішньополітичних зв’язків Русі з європейськими державами?", "answers": [{"marker": "А", "text": "укладення уній"}, {"marker": "Б", "text": "міждинастичні шлюби"}, {"marker": "В", "text": "прийняття корони з рук Папи Римського"}, {"marker": "Г", "text": "участь руських дружин у хрестових походах"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яку земельну власність князі, бояри та інші представники панівної верхівки\nв Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати?", "answers": [{"marker": "А", "text": "посад"}, {"marker": "Б", "text": "наділ"}, {"marker": "В", "text": "помістя"}, {"marker": "Г", "text": "вотчину"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який наслідок мала перемога війська Данила Галицького над об’єднаними\nсилами галицьких бояр, угорців та поляків у битві під Ярославом (1245 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "приєднання до князівства Закарпаття й Буковини"}, {"marker": "Б", "text": "зміцнення влади князя Галицько-Волинської держави"}, {"marker": "В", "text": "коронація галицько-волинського князя в Дорогичині"}, {"marker": "Г", "text": "укладення союзницької угоди з Тевтонським орденом"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому столітті литовська князівська династія утвердилася у Волинському\nкнязівстві?", "answers": [{"marker": "А", "text": "XІІI ст."}, {"marker": "Б", "text": "XІV ст."}, {"marker": "В", "text": "XV ст."}, {"marker": "Г", "text": "XVI ст."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На фото зображено башти\n\n\n\n\n|  |  |\n| --- | --- |\n|  |  |", "answers": [{"marker": "А", "text": "Хотинської фортеці."}, {"marker": "Б", "text": "Меджибізького замку."}, {"marker": "В", "text": "Острозького замку."}, {"marker": "Г", "text": " Кам’янець-Подільської фортеці."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Поява та використання на українських землях у повсякденному житті слів\n«магістрат», «дума», «лава» пов’язано з", "answers": [{"marker": "А", "text": "виникненням козацтва."}, {"marker": "Б", "text": " запровадженням кріпосного права."}, {"marker": "В", "text": "утвердженням магдебурзького права."}, {"marker": "Г", "text": "розповсюдженням реформаційних рухів."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Етап якої битви часів Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. описано в уривку з історичного джерела:\n\n\n«І ось зібрав Богун [гетьман наказний] своїх полковників на раду. Думали вони, як би вирватися з осади… На раді полковники вирішили навести через Пляшівку міст, переправити ним на той бік побільше війська, відігнати Лянцкоронського і дати змогу усьому козацтву вийти з облоги…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пилявецької"}, {"marker": "Б", "text": "Зборівської"}, {"marker": "В", "text": "Берестецької"}, {"marker": "Г", "text": "Батозької"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що стало наслідком укладення Віленського перемир’я (1656 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "ускладнення українсько-московських відносин, створення воєнно-політичного союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції проти Речі Посполитої"}, {"marker": "Б", "text": "укладення договору про взаємодопомогу між Річчю Посполитою та Кримським ханством, вторгнення польського й татарського війська на Поділля"}, {"marker": "В", "text": "розрив Гетьманщиною союзу з Московським царством, ухвалення рішення про перехід під протекторат Османської імперії"}, {"marker": "Г", "text": "остаточне закріплення територіального поділу Гетьманщини, участь козацьких полків у військових походах проти Кримського ханства"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому стилі створено шедеври художнього мистецтва, зображені на фото?\n\n\n\n\n|  |  |\n| --- | --- |\n|  |  |", "answers": [{"marker": "А", "text": "бароко"}, {"marker": "Б", "text": "реалізму"}, {"marker": "В", "text": "класицизму"}, {"marker": "Г", "text": "романтизму"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про формування населення якого регіону йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст в Україну на закликання бєлгородських та курських воєвод, котрі запевняли нас царським словом – не відбирати від нас наших вольностей. Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українські міста по Бєлгородській лінії в диких степах на татарських займищах…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лівобережної України"}, {"marker": "Б", "text": "Слобідської України"}, {"marker": "В", "text": "Південної України"}, {"marker": "Г", "text": "Правобережної України"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Вихід друком «Енеїди», «Кобзаря», «Історії русів» свідчить про початок", "answers": [{"marker": "А", "text": "українського національного відродження."}, {"marker": "Б", "text": "політизації українського руху."}, {"marker": "В", "text": "формування полемічної літератури."}, {"marker": "Г", "text": "«нової ери» українсько-польських відносин."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було характерно для соціально-економічного розвитку Наддніпрянської\nУкраїни в першій половині ХIХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "зародження мануфактурного виробництва"}, {"marker": "Б", "text": "зникнення дворянства як соціального стану"}, {"marker": "В", "text": "розповсюдження чумацького промислу"}, {"marker": "Г", "text": "будівництво розгалуженої мережі залізниць"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Лук’ян Кобилиця в 40-х роках ХІХ ст. був лідером селянського руху на", "answers": [{"marker": "А", "text": "Східній Галичині."}, {"marker": "Б", "text": "Закарпатті."}, {"marker": "В", "text": "Буковині."}, {"marker": "Г", "text": "Поділлі."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яка організація звернулася з відозвою, уривок із якої наведено:\n\n\n«2. Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...*\n\n\n*3. Будемо берегти наші конституційні права, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів покращення його життя конституційним шляхом...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Руська трійця»"}, {"marker": "Б", "text": "Південне товариство декабристів"}, {"marker": "В", "text": "Головна руська рада"}, {"marker": "Г", "text": "Кирило-Мефодіївське братство"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Скасування кріпосного права, наділення селян землею та визначення за\nнеї повинностей, надання селянам права викупу садиб і польових наділів,\nпереведення селян у стан тимчасовозобов’язаних – це основні положення", "answers": [{"marker": "А", "text": "селянської реформи Йосифа II 1780 р."}, {"marker": "Б", "text": "аграрної реформи Франца-Йосифа 1848 р."}, {"marker": "В", "text": "селянської реформи Олександра II 1861 р."}, {"marker": "Г", "text": "земельної реформи Петра Столипіна 1906 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому роц�� царською владою ухвалено документ, уривок з якого процитовано:\n\n\n«…Зважаючи… на теперішнє тривожне становище суспільства… міністр внутрішніх справ визнав за необхідне… видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1861 р."}, {"marker": "Б", "text": "1863 р."}, {"marker": "В", "text": "1876 р."}, {"marker": "Г", "text": "1905 р"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Із діяльністю Івана Франка та Михайла Павлика пов’язаний процес", "answers": [{"marker": "А", "text": "заснування та видання газети «Зоря Галицька»."}, {"marker": "Б", "text": "створення першої української політичної партії."}, {"marker": "В", "text": "зародження народовського руху у Східній Галичині."}, {"marker": "Г", "text": "створення Літературного товариства ім. Т. Шевченка."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«Вищі школи, розкидані по всій Україні, мали одну спільну рису: …мовою викладання в них були – російська, німецька, польська. Запекла боротьба за українську мову не мала успіху. Проте був університет, у якому дозволили мати кілька – за змістом і мовою – українських кафедр...»\n\n\nТаким університетом був", "answers": [{"marker": "А", "text": "Київський."}, {"marker": "Б", "text": "Львівський."}, {"marker": "В", "text": "Харківський."}, {"marker": "Г", "text": "Новоросійський."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Напередодні Першої світової війни національні та спортивно-фізкультурні організації «Сокіл», «Січ», «Пласт» активно діяли на", "answers": [{"marker": "А", "text": "Буковині."}, {"marker": "Б", "text": "Галичині."}, {"marker": "В", "text": "Закарпатті."}, {"marker": "Г", "text": "Волині."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Укажіть один із напрямів діяльності Союзу визволення України, що існував у 1914-1918 рр.", "answers": [{"marker": "А", "text": "формування легіону Українських січових стрільців"}, {"marker": "Б", "text": "координація акцій української громади в Державній Думі"}, {"marker": "В", "text": "створення громадських організацій з допомоги біженцям"}, {"marker": "Г", "text": "допомога військовополоненим українцям"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4-7.**\n\n\n«Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку надію одержати якусь відповідь від Временного Правительства, Делегація Центральної Ради після тих принижень, яких зазнала в передпокоях міністерських і Ради робітничих депутатів, повернулася, без всякої офіційної відповіді… до Києва. А в той час… Правительство, нарешті, вирішило й ухвалило одкинути домагання Української Центральної Ради».*\n\n\n**У якому році відбулася подія, описана в джерелі?**", "answers": [{"marker": "А", "text": "1917 р."}, {"marker": "Б", "text": "1918 р."}, {"marker": "В", "text": "1919р."}, {"marker": "Г", "text": "1920 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4-7.**\n\n\n«Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку надію одержати якусь відповідь від Временного Правительства, Делегація Центральної Ради після тих принижень, яких зазнала в передпокоях міністерських і Ради робітничих депутатів, повернулася, без всякої офіційної відповіді… до Києва. А в той час… Правительство, нарешті, вирішило й ухвалило одкинути домагання Української Центральної Ради».*\n\n\n**Якою була головна вимога української делегації в Петрограді?**", "answers": [{"marker": "А", "text": "визнання автономних прав України"}, {"marker": "Б", "text": "затвердження права мати власні збройні сили"}, {"marker": "В", "text": "конституційне закріплення прав і свобод людини"}, {"marker": "Г", "text": "надання незалежності Україні"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4-7.**\n\n\n«Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку надію одержати якусь відповідь від Временного Правительства, Делегація Центральної Ради після тих принижень, яких зазнала в передпокоях міністерських і Ради робітничих депутатів, повернулася, без всякої офіційної відповіді… до Києва. А в той час… Правительство, нарешті, вирішило й ухвалило одкинути домагання Української Центральної Ради».*\n\n\n**Описана в джерелі подія стала приводом до**", "answers": [{"marker": "А", "text": "проголошення Українською Центральною Радою незалежності УНР."}, {"marker": "Б", "text": "оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу."}, {"marker": "В", "text": "першої війни радянської Росії проти УНР."}, {"marker": "Г", "text": "початку Української революції"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Найбільш успішна наступальна операція Української Галицької армії, проведена на завершальному етапі українсько-польської війни 1918-1919 рр., увійшла в історію під назвою", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Брусиловський прорив»."}, {"marker": "Б", "text": "«Київська катастрофа»."}, {"marker": "В", "text": "«Чортківська офензива»."}, {"marker": "Г", "text": "«Зимовий похід»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Історик Я. Грицак у праці «Нариси історії України» зазначив:\n\n\n«...Політика стосовно національних меншин стала пробним каменем для демократичного устрою тих держав, які виникли в Центральній та Східній Європі після Першої світової війни».*\n\n\nЯка країна, на думку автора та більшості істориків, у період 1920-х - 1930-х рр. стала «єдиною, яка більш-менш задовільно склала цей іспит на демократію...» стосовно українців?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польща"}, {"marker": "Б", "text": "Румунія"}, {"marker": "В", "text": "Угорщина"}, {"marker": "Г", "text": "Чехословаччина"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною та таємний протокол до нього («пакт Молотова-Ріббентропа») було підписано", "answers": [{"marker": "А", "text": "15 березня 1939 р."}, {"marker": "Б", "text": "23 серпня 1939 р."}, {"marker": "В", "text": "17 вересня 1939 р."}, {"marker": "Г", "text": "2 листопада 1939 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що стало результатом наступальних операцій радянських військ, здійснених у серпні-грудні 1943 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "звільнення Одеси, створення сприятливих умов для вигнання німецьких і румунських військ з Південної Украї��и та Кримського півострова"}, {"marker": "Б", "text": "завершення вигнання німецьких військ та їх союзників із всієї території України в її довоєнних кордонах"}, {"marker": "В", "text": "вигнання з Правобережної України та Молдавії німецьких і румунських військ, перенесення бойових дій на територію Румунії та Болгарії"}, {"marker": "Г", "text": "вигнання німецьких військ з Лівобережної України та Донбасу, перенесення бойових дій на Правобережну Україну"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що стало одним із наслідків реалізації в 40-х рр. ХХ ст. урядом Польщі заходів, про які йдеться в уривку з документа:\n\n\n«...1. Швидкими темпами переселити українців і змішані сім'ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію), не створюючи компактні групи проживання й не ближче ніж 100 км від кордону...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "часткова асиміляція українців у польському середовищі"}, {"marker": "Б", "text": "нормалізація стосунків влади з українською меншиною"}, {"marker": "В", "text": "розширення соціальної бази підпілля ОУН і загонів УПА"}, {"marker": "Г", "text": "загострення дипломатичних відносин з Українською РСР"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Укажіть один із заходів розв’язання владою проблем відбудови важкої промисловості України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х рр.", "answers": [{"marker": "А", "text": "запровадження матеріальних стимулів праці"}, {"marker": "Б", "text": "використання трудового ентузіазму робітників"}, {"marker": "В", "text": "широка виробнича інтеграція з провідними країнами Заходу"}, {"marker": "Г", "text": "створення системи раднаргоспів"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Метою реалізації хрущовських надпрограм у сільському господарстві було", "answers": [{"marker": "А", "text": "стрімке збільшення виробництва сільгосппродукції."}, {"marker": "Б", "text": "подолання наслідків голоду 1946-1947 рр."}, {"marker": "В", "text": "ліквідація аграрного перенаселення."}, {"marker": "Г", "text": "руйнування колгоспно-радгоспної системи виробництва."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Кожний, хто живе на Радянській Україні, любить її, з гордістю говорить: “моя Україна”, “наша Україна”. І це цілком природно і закономірно. Тут ми народилися, виросли як громадяни, будівники комунізму...» - це уривок із книги", "answers": [{"marker": "А", "text": "Миколи Руденка."}, {"marker": "Б", "text": "В'ячеслава Чорновола."}, {"marker": "В", "text": "Володимира Щербицького."}, {"marker": "Г", "text": "Петра Шелеста."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яке питання було винесено на Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чи вважаєте Ви необхідним заборонити Комуністичну партію Радянського Союзу?»"}, {"marker": "В", "text": "«Чи підтверджуйте Ви Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав?»"}, {"marker": "Г", "text": "«Чи вважаєте Ви необхідним збереження СРСР як оновленої федерації рівноправних суверенних республік?»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Не зміна облич при владі, а зміна системи, і найголовніше - пошук інструментарію для зміни цієї системи», на думку письменниці та публіциста О. Забужко, стало гаслом", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Революції гідності»."}, {"marker": "Б", "text": "«культурної революції»."}, {"marker": "В", "text": "«Помаранчевої революції»."}, {"marker": "Г", "text": "«революції згори»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Поляни, сіверяни, древляни - це назви", "answers": [{"marker": "А", "text": "язичницьких ідолів давніх слов’ян."}, {"marker": "Б", "text": "основних соціальних груп слов’ян."}, {"marker": "В", "text": "варязьких факторій на землях слов’ян."}, {"marker": "Г", "text": "племінних союзів східних слов’ян."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "За правління якого князя відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела:\n\n\n«І за цим священним правилом - єпископи поставили Іларіона, русина, митрополитом Києва і всієї землі Руської...»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ігоря"}, {"marker": "Б", "text": "Святослава"}, {"marker": "В", "text": "Володимира Великого"}, {"marker": "Г", "text": "Ярослава Мудрого"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Пріоритет у зовнішній політиці князя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у", "answers": [{"marker": "А", "text": "здобутті великокнязівського столу в Литві для свого сина Лева."}, {"marker": "Б", "text": "зміцненні союзу з Польщею для відсічі агресії Тевтонського ордену."}, {"marker": "В", "text": "створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою."}, {"marker": "Г", "text": "розширенні території держави за рахунок володінь Угорщини."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Коли відбулася подія, наслідки якої описано в уривку з історичного джерела: «Магнати і шляхта змусили юну королеву [Ядвігу] в державних інтересах Польщі відмовитися від нареченого з австрійського дому і вийти заміж за литовського князя Ягайла...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1385 р."}, {"marker": "Б", "text": "1413 р."}, {"marker": "В", "text": "1569 р."}, {"marker": "Г", "text": "1596 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Затвердження в 70-х рр. ХVІ ст. урядом Речі Посполитої створення реєстрового війська стало політичним і правовим актом", "answers": [{"marker": "А", "text": "завершення польсько-українського протистояння."}, {"marker": "Б", "text": "припинення масового покозачення селян і міщан."}, {"marker": "В", "text": "визнання козацтва новим соціальним станом."}, {"marker": "Г", "text": "об’єднання інтересів польської шляхти та козацтва."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Союзницькі відносини, що склалися між Військом Запорозьким і Московським царством, відкривали перед гетьманом Б. Хмельницьким перспективу довести до переможного кінця війну проти", "answers": [{"marker": "А", "text": "Османської імперії."}, {"marker": "Б", "text": "Молдавського князівства."}, {"marker": "В", "text": "Шведського королівства."}, {"marker": "Г", "text": "Речі Посполитої."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Перемога українсько-татарських військ над московськими військами в битві під Конотопом відбулася", "answers": [{"marker": "А", "text": "1648 р."}, {"marker": "Б", "text": "1649 р."}, {"marker": "В", "text": "1651 р."}, {"marker": "Г", "text": "1659 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Нині цей край зруйнований, а війна, ніби гангрена, що все пожирає, обернула найродючішу частину ��вропи на спорожнілі поля, зарослі бур’яном руїни, на покинуті жителями міста...», - так іноземний автор, характеризуючи Руїну, описав її", "answers": [{"marker": "А", "text": "причини."}, {"marker": "Б", "text": "наслідки."}, {"marker": "В", "text": "історичне значення."}, {"marker": "Г", "text": "події."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що стало результатом прийняття козаками умов, висунених царським урядом: «...Жити запорожцям у місцях, де розорено в 1709 році їхнє житло. Користуватися їм промислами... Зберігати їм вірність престолу російському... Бути їм в залежності від головнокомандуючого генерала в Малій Русі визначеного...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "заснування Нової (Підпільненської) Січі"}, {"marker": "Б", "text": "утворення першої Малоросійської колегії"}, {"marker": "В", "text": "ліквідація Правління гетьманського уряду"}, {"marker": "Г", "text": "відновлення гетьманства"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Створення яких губерній у складі Російської імперії стало наслідком третього поділу Речі Посполитої?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Бессарабської, Холмської, Полтавської"}, {"marker": "Б", "text": "Чернігівської, Полтавської, Харківської"}, {"marker": "В", "text": "Херсонської, Таврійської, Катеринославської"}, {"marker": "Г", "text": "Подільської, Волинської, Київської"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Рух декабристів був складовою", "answers": [{"marker": "А", "text": "польського національно-визвольного повстання."}, {"marker": "Б", "text": "російського дворянського опозиційного руху."}, {"marker": "В", "text": "європейської «весни народів»."}, {"marker": "Г", "text": "українського національно-визвольного руху."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.\n\n\n«У тих землях, що обійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».*\n\n\nЧим зумовлені зазначені урядові заходи?", "answers": [{"marker": "А", "text": "реформами Марії-Терезії та Йосифа II 1770-х - 1780-х рр."}, {"marker": "Б", "text": "Польським повстанням 1830-1831 рр."}, {"marker": "В", "text": "революцією 1848-1849 рр. в Австрійській імперії"}, {"marker": "Г", "text": "Польським національно-визвольним повстанням 1863-1864 рр."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Вагомим прикладом активної громадсько-політичної діяльності Головної руської ради в 1848-1851 рр. є", "answers": [{"marker": "А", "text": "видання «Зорі Галицької», відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті."}, {"marker": "Б", "text": "проведення Слов'янського з'їзду в Празі, започаткування «нової ери» в українсько-польських відносинах."}, {"marker": "В", "text": "створення товариства «Просвіта» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка."}, {"marker": "Г", "text": "заснування першого просвітницького товариства греко-католицьких священиків, видання «Русалки Дністрової»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий... на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Чернівецького університету"}, {"marker": "Б", "text": "Харківського університету"}, {"marker": "В", "text": "Київського університету"}, {"marker": "Г", "text": "Новоросійського університету"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У 1863 р. царською владою ухвалено розпорядження, що ввійшло в історію під назвою", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Жалувана грамота»."}, {"marker": "Б", "text": "«Валуєвський циркуляр»."}, {"marker": "В", "text": "«Столипінський циркуляр»."}, {"marker": "Г", "text": "«Емський указ»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Діячі якого суспільного руху були ініціаторами відкриття «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "народовського"}, {"marker": "Б", "text": "громадівського"}, {"marker": "В", "text": "москвофільського"}, {"marker": "Г", "text": "радикального"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про яке соціально-економічне явище йдеться в уривку з історичного джерела: «Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лише втекти з рідного краю... Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі - це єдиний вихід»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "аграрний переворот"}, {"marker": "Б", "text": "кооперативний рух"}, {"marker": "В", "text": "трудова еміграція"}, {"marker": "Г", "text": "промисловий переворот"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Укажіть спільну рису соціально-економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій на початку ХХ ст.", "answers": [{"marker": "А", "text": "подолання селянського безземелля та малоземелля"}, {"marker": "Б", "text": "початок широкомасштабного залізничного будівництва"}, {"marker": "В", "text": "скасування особистої залежності селян від поміщиків"}, {"marker": "Г", "text": "зростання частки іноземного капіталу в промисловості"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Поява українських парламентських громад у Державній думі Російської імперії пов’язана з", "answers": [{"marker": "А", "text": "перебігом Першої світової війни."}, {"marker": "Б", "text": "подіями революції 1905–1907 рр."}, {"marker": "В", "text": "завершенням земельної реформи П. Столипіна."}, {"marker": "Г", "text": "діяльністю Товариства українських поступовців."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У який період Першої світової війни граф Г. Бобринський мав можливість реалізувати свою обіцянку: «…Галичина і Лемківщина – споконвічно частина єдиної великої Русі… Я буду вводити тут російську мову, закон і устрій…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "серпень 1914 р. – червень 1915 р."}, {"marker": "Б", "text": "серпень 1915 р. – липень 1916 р."}, {"marker": "В", "text": "липень 1916 р. – лютий 1917 р."}, {"marker": "Г", "text": "березень 1917 р. – квітень 1918 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому Універсалі Української Центральної Ради проголошувалося створення Української Народної Республіки?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Першому"}, {"marker": "Б", "text": "Другому"}, {"marker": "В", "text": "Третьому"}, {"marker": "Г", "text": "Четвертому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Перший Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові було скликано з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення Донецько-Криворізької радянської республіки."}, {"marker": "Б", "text": "визнання умов Брест-Литовського мирного договору."}, {"marker": "В", "text": "проголошення радянської влади в Україні."}, {"marker": "Г", "text": "схвалення першої радянської конституції."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Збройна боротьба військ УНР за незалежність України завершилася", "answers": [{"marker": "А", "text": "боєм під Крутами."}, {"marker": "Б", "text": "«Чортківською офензивою»."}, {"marker": "В", "text": "«Київською катастрофою»."}, {"marker": "Г", "text": "Другим «Зимовим походом»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Укажіть один із проявів реалізації в Україні нової економічної політики.", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідація куркульства як класу"}, {"marker": "Б", "text": "періодичні хлібозаготівельні кризи"}, {"marker": "В", "text": "перетворення УРСР на могутню індустріальну республіку"}, {"marker": "Г", "text": "ліквідація економічних стимулів розвитку виробництва"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Для культурного життя України в 1921–1928 рр. було характерно", "answers": [{"marker": "А", "text": "запровадження обов’язкової загальної десятирічної середньої освіти."}, {"marker": "Б", "text": "згортання антицерковної політики та відмова від атеїстичної пропаганди."}, {"marker": "В", "text": "згуртування літераторів, художників, театральних діячів у творчі об’єднання."}, {"marker": "Г", "text": "посилення боротьби з «космополітизмом» та «низькопоклонством перед Заходом»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У 1931 р. в УСРР діяло 226 дитячих будинків, у яких перебувало 39 318 дітей. Наприкінці 1933 р. таких будинків було вже 452, у яких перебувало 96 057 дітей. Що спричинило зазначені зміни?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«червоний терор»"}, {"marker": "Б", "text": "Голодомор"}, {"marker": "В", "text": "«Великий терор»"}, {"marker": "Г", "text": "«радянізація» Західної України"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Одна з найбільших танкових битв Другої світової війни в районі міст Рівно–Дубно–Броди–Луцьк відбулася в", "answers": [{"marker": "А", "text": "червні 1941 р."}, {"marker": "Б", "text": "квітні 1942 р."}, {"marker": "В", "text": "листопаді 1943 р."}, {"marker": "Г", "text": "жовтні 1944 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Основна боротьба загонів Української повстанської армії в 1942 р. – 1950-х рр. точилася на землях", "answers": [{"marker": "А", "text": "Центральної України."}, {"marker": "Б", "text": "Південної України."}, {"marker": "В", "text": "Західної України."}, {"marker": "Г", "text": "Східної України."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що стало причиною явища в історії СРСР та УРСР, відображеного в уривку з історичного джерела: «…у нас фактично відсутні вартісні відношення, а ціни не грають ролі. Головне – централізований розподіл...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "політико-ідеологічна криза"}, {"marker": "Б", "text": "зовнішньополітична ізоляція"}, {"marker": "В", "text": "командно-адміністративна система"}, {"marker": "Г", "text": "споживацькі настрої в суспільстві"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Які з наведених фактів творчої біографії належать Василю Симоненку?", "answers": [{"marker": "А", "text": "поет, автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Злодій», «Некролог кукурудзяному качанові»"}, {"marker": "Б", "text": "письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор», «Берег любові»"}, {"marker": "В", "text": "публіцист, автор «самвидавської» праці «Лихо з розуму»; головний редактор часопису «Український вісник»"}, {"marker": "Г", "text": "письменник, літературознавець, автор «самвидавської» праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 17–20.**\n\n\n«…[організація] ставить за мету:\n\n1) Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією Прав Людини.\n\n2) …активно сприяти виконанню гуманітарних статей Заключного Акта Наради з питань безпеки i співпраці в Європі.\n\n3) Домагатися, щоб на всіх міжнародних нарадах… Україна як суверенна європейська держава i член ООН була представлена окремою делегацією.\n\n4) З метою вільного обміну інформацією та ідеями домагатися акредитування на Україні представників зарубіжної преси…»\n\n\nЯка організація ставила перед собою таку мету?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Український національний фронт"}, {"marker": "Б", "text": "Українська головна визвольна рада"}, {"marker": "В", "text": "Українська робітничо-селянська спілка"}, {"marker": "Г", "text": "Українська Гельсінська група"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 17–20.**\n\n\n«…[організація] ставить за мету:\n\n1) Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією Прав Людини.\n\n2) …активно сприяти виконанню гуманітарних статей Заключного Акта Наради з питань безпеки i співпраці в Європі.\n\n3) Домагатися, щоб на всіх міжнародних нарадах… Україна як суверенна європейська держава i член ООН була представлена окремою делегацією.\n\n4) З метою вільного обміну інформацією та ідеями домагатися акредитування на Україні представників зарубіжної преси…»\n\n\nУ якому році створено цю організацію?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1951 р."}, {"marker": "Б", "text": "1965 р."}, {"marker": "В", "text": "1976 р."}, {"marker": "Г", "text": "1989 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 17–20.**\n\n\n«…[організація] ставить за мету:\n\n1) Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією Прав Людини.\n\n2) …активно сприяти виконанню гуманітарних статей Заключного Акта Наради з питань безпеки i співпраці в Європі.\n\n3) Домагатися, щоб на всіх міжнародних нарадах… Україна як суверенна європейська держава i член ООН була представлена окремою делегацією.\n\n4) З метою вільного обміну інформацією та ідеями домагатися акредитування на Україні представників зарубіжної преси…»\n\n\nЯке явище радянської дійсності слід характеризу��ати, використовуючи наведений історичний документ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "дисидентство"}, {"marker": "Б", "text": "політичну реабілітацію"}, {"marker": "В", "text": "перебудову"}, {"marker": "Г", "text": "відлигу"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Акція Народного руху України «Українська хвиля» (1990 р.) – утворення «живого ланцюга» від Львова до Києва – присвячувалася", "answers": [{"marker": "А", "text": "прийняттю Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України."}, {"marker": "Б", "text": "відзначенню річниці проголошення Директорією УНР Універсалу про возз’єднання УНР та ЗУНР."}, {"marker": "В", "text": "підтримці головних політичних вимог, висунутих учасниками шахтарського страйку."}, {"marker": "Г", "text": "проведенню перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому документі закріплено такі положення: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Декларації прав національностей України"}, {"marker": "Б", "text": "Конституції України"}, {"marker": "В", "text": "Акті проголошення незалежності України"}, {"marker": "Г", "text": "Декларації про державний суверенітет України"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Русь упродовж IХ–Х ст. перебувала в данницькій залежності від", "answers": [{"marker": "А", "text": "Золотої Орди."}, {"marker": "Б", "text": "Великої Скіфії."}, {"marker": "В", "text": "Аварського каганату."}, {"marker": "Г", "text": "Хозарського каганату."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Більше вже не хочу мститися – хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…», – з такими словами велика княгиня київська Ольга звернулася до", "answers": [{"marker": "А", "text": "полян."}, {"marker": "Б", "text": "сіверян."}, {"marker": "В", "text": "древлян."}, {"marker": "Г", "text": "волинян."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У битві на річці Калка (1223 р.) союзниками руських князів були", "answers": [{"marker": "А", "text": "хозари."}, {"marker": "Б", "text": "половці."}, {"marker": "В", "text": "монголи."}, {"marker": "Г", "text": "печеніги."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було спільного в правлінні князів Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича та Данила Романовича?", "answers": [{"marker": "А", "text": "приборкання боярської опозиції"}, {"marker": "Б", "text": "розбудова Галицької митрополії"}, {"marker": "В", "text": "боротьба з Тевтонським орденом"}, {"marker": "Г", "text": "створення антимонгольської коаліції"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Монументальна картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці, – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "«ікона»."}, {"marker": "Б", "text": "«фреска»."}, {"marker": "В", "text": "«мозаїка»."}, {"marker": "Г", "text": "«мініатюра»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Кримське ханство утворилося в", "answers": [{"marker": "А", "text": "XIII ст."}, {"marker": "Б", "text": "XIV ст."}, {"marker": "В", "text": "XV ст."}, {"marker": "Г", "text": "XVI ст."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела про козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. та виконайте завдання.\n\n\n«Одразу ж після смерті Сагайдачного… [шляхтичі] починали чимдуж церкву православну до унії привертати, а на своїх підданих повинності накладати та різними поборами притісняти…».*\n\n\nАвтор документа вказав на", "answers": [{"marker": "А", "text": "причини повстань."}, {"marker": "Б", "text": "наслідки повстань."}, {"marker": "В", "text": "значення повстань."}, {"marker": "Г", "text": "рушійні сили повстань."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Першу перемогу в Національно-визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. козацьке військо здобуло під", "answers": [{"marker": "А", "text": "Батогом."}, {"marker": "Б", "text": "Корсунем."}, {"marker": "В", "text": "Пилявцями."}, {"marker": "Г", "text": "Жовтими Водами."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Послу якої держави Б. Хмельницький дорікав: «…Я прийняв підданство не для того, щоб робити те, що скажеш… Я з польським королем перед тим бився, щоб вернути свободу собі й козакам…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Трансільванського князівства"}, {"marker": "Б", "text": "Шведського королівства"}, {"marker": "В", "text": "Московського царства"}, {"marker": "Г", "text": "Кримського ханства"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Хто з гетьманів кинув клич: «Хто хоче в мою компанію?», що став підставою для створення нових (компанійських) регулярних козацьких підрозділів?", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Виговський"}, {"marker": "Б", "text": "І. Брюховецький"}, {"marker": "В", "text": "П. Дорошенко"}, {"marker": "Г", "text": "Д. Многогрішний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який орган здійснював управління Гетьманщиною в період між гетьмануванням Данила Апостола та Кирила Розумовського?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Малоросійський приказ"}, {"marker": "Б", "text": "Перша Малоросійська колегія"}, {"marker": "В", "text": "Друга Малоросійська колегія"}, {"marker": "Г", "text": "Правління гетьманського уряду"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Хто з гетьманів виступив перед своїми прихильниками з такою промовою: «…час освідчитися вам, що я вибрав для народу свого і самих вас… Договори… я уложив з королем шведським… І ми тепер уважати повинні шведів за своїх союзників, добродіїв і немовби од Бога посланих, щоб звільнити нас від рабства та поновити на найвищому ступені наші свободи й вольності…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Д. Апостол"}, {"marker": "Б", "text": "К. Розумовський"}, {"marker": "В", "text": "І. Самойлович"}, {"marker": "Г", "text": "І. Мазепа"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Нова (Підпільненська) Січ відігравала важливу роль у російсько-турецьких війнах", "answers": [{"marker": "А", "text": "ХVІ ст."}, {"marker": "Б", "text": "ХVІІ ст."}, {"marker": "В", "text": "ХVІІІ ст."}, {"marker": "Г", "text": "ХІХ ст."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Повстання Чернігівського полку пов’язано з діяльністю", "answers": [{"marker": "А", "text": "Малоросійського товариства."}, {"marker": "Б", "text": "Товариства об’єднаних слов’ян."}, {"marker": "В", "text": "Кирило-Мефодіївського братства."}, {"marker": "Г", "text": "«Південного товариства» декабристів."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який фактор сприяв перетворенню греко-католицького духовенства в рушійну силу національного відродження н�� західноукраїнських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "збереження священиками етнічної ідентичності"}, {"marker": "Б", "text": "наявність власної впливової політичної організації"}, {"marker": "В", "text": "тісна співпраця з Російською православною церквою"}, {"marker": "Г", "text": "зосередження у власності церкви більшості орних земель"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«Єдина справа певних друзів народу під цю пору – це допомагати розвиткові народному, не висуваючи чи то політичних, чи то соціальних гасел. …А щоб дійти цієї мети, людям треба насамперед завчасно й старанно вивчити побут, моральні підвалини, умови життя народного, його світогляд і сподівання…».*\n\n\nЦитований документ відображає засади діяльності", "answers": [{"marker": "А", "text": "Київської громади."}, {"marker": "Б", "text": "Братства тарасівців."}, {"marker": "В", "text": "Головної Руської Ради."}, {"marker": "Г", "text": "Товариства українських поступовців."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про кого І. Франко сказав: «...Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література...»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Карпенка-Карого"}, {"marker": "Б", "text": "І. Нечуя-Левицького"}, {"marker": "В", "text": "Г. Квітку-Основ’яненка"}, {"marker": "Г", "text": "С. Гулака-Артемовського"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Критику представників якої течії в українському суспільно-політичному русі другої половини ХІХ ст. наведено в уривку з історичного джерела: «Давно вони вже відвернулися від тої живої Русі, що говорила, співала, страждала.., а знайшли другу, мертву, той кам’яний істукан – Русь, що виписана була в документах!..»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "радикалів"}, {"marker": "Б", "text": "народовців"}, {"marker": "В", "text": "громадівців"}, {"marker": "Г", "text": "москвофілів"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "довгожитель"}, {"marker": "Б", "text": "покровитель"}, {"marker": "В", "text": "визволитель"}, {"marker": "Г", "text": "виключатель"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру ***е*** потрібно писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "шел..стіти, мар..во, нож..чок"}, {"marker": "Б", "text": "кр..мезний, л..цедій, сут..ніти"}, {"marker": "В", "text": "кр..шталик, в..селка, ож..ледь"}, {"marker": "Г", "text": "об..ремок, віт..рець, зач..кати"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Суфікс ***-ен-*** має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "зайченя"}, {"marker": "Б", "text": "кошеня"}, {"marker": "В", "text": "печеня"}, {"marker": "Г", "text": "козеня"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Помилково вжито прийменник у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "заздрити із-за успіхів"}, {"marker": "Б", "text": "беручкий до науки"}, {"marker": "В", "text": "майстер з ремонту"}, {"marker": "Г", "text": "хворіти на бронхіт"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Потребують редагування всі речення, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "На березі річки стояли припнуті човни, рибалки й дітлахи."}, {"marker": "Б", "text": "Ми з друзями їли та насолоджувалися ягодами лісо��ої малини."}, {"marker": "В", "text": "Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей та стріхи хат."}, {"marker": "Г", "text": "Дрібні краплі дощу билися об шибку й повільно стікали донизу."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "однаковий"}, {"marker": "Б", "text": "добовий"}, {"marker": "В", "text": "щовесни"}, {"marker": "Г", "text": "сантиметр"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Після не/довгої темної ночі починало світати. (2) Край неба вже горів не/рожевим огнем, а ясно-червоним полум’ям. (3) Промайнула хвилина, друга – і пучок жовтогарячого світла заіскрився, розливаючись по горах і лісах. (4) Повітря було кришталево чисте, ***прозоре***. (5) Сонце обливало землю яскравим світлом, гріло, пестило теплом свого ***проміння***. (6) Обізвалася трава не/впевненими голосами ***тисячі*** тендітних мешканців: коників, джмелів, комариків. (7) У повітрі бриніла не/перевершена жайворонкова пісня. (8) Прокинулось ***усе***.\n\n\n**Окремо в тексті треба писати сполуку слів**", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/довгої"}, {"marker": "Б", "text": "не/рожевим"}, {"marker": "В", "text": "не/впевненими"}, {"marker": "Г", "text": " не/перевершена"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Після не/довгої темної ночі починало світати. (2) Край неба вже горів не/рожевим огнем, а ясно-червоним полум’ям. (3) Промайнула хвилина, друга – і пучок жовтогарячого світла заіскрився, розливаючись по горах і лісах. (4) Повітря було кришталево чисте, ***прозоре***. (5) Сонце обливало землю яскравим світлом, гріло, пестило теплом свого ***проміння***. (6) Обізвалася трава не/впевненими голосами ***тисячі*** тендітних мешканців: коників, джмелів, комариків. (7) У повітрі бриніла не/перевершена жайворонкова пісня. (8) Прокинулось ***усе***.\n\n\n**У ролі підмета вжито в тексті виділене слово**", "answers": [{"marker": "А", "text": "прозоре"}, {"marker": "Б", "text": "проміння"}, {"marker": "В", "text": "тисячі"}, {"marker": "Г", "text": "усе"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Після не/довгої темної ночі починало світати. (2) Край неба вже горів не/рожевим огнем, а ясно-червоним полум’ям. (3) Промайнула хвилина, друга – і пучок жовтогарячого світла заіскрився, розливаючись по горах і лісах. (4) Повітря було кришталево чисте, ***прозоре***. (5) Сонце обливало землю яскравим світлом, гріло, пестило теплом свого ***проміння***. (6) Обізвалася трава не/впевненими голосами ***тисячі*** тендітних мешканців: коників, джмелів, комариків. (7) У повітрі бриніла не/перевершена жайворонкова пісня. (8) Прокинулось ***усе***.\n\n\n**Складним є речення**", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "п’яте"}, {"marker": "Г", "text": "шосте"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Після не/довгої темної ночі починало світати. (2) Край неба вже горів не/рожевим огнем, а ясно-червоним полум’ям. (3) Промайнула хвилина, друга – і пучок жовтогарячого світла заіскрився, розливаючись по горах і лісах. (4) Повітря було кришталево чисте, ***прозоре***. (5) Сонце обливало землю яскравим світлом, гріло, пестило теплом свого ***проміння***. (6) Обізвалася трава не/впевненими голосами ***тисячі*** тендітних мешканців: коників, джмелів, комариків. (7) У повітрі бриніла не/перевершена жайворонкова пісня. (8) Прокинулось ***усе***.\n\n\n**У першому реченні вислів «*починало світати*» можна замінити фразеологізмом**", "answers": [{"marker": "А", "text": "виходити у світ"}, {"marker": "Б", "text": "зав’язувати світ"}, {"marker": "В", "text": "займатися на світ"}, {"marker": "Г", "text": "заступати світ"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Підкреслена літера позначає той самий звук в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "**ш**ум, диви**ш**ся, сиди**ш**"}, {"marker": "Б", "text": "кі**т**, **т**римати, аген**т**ство"}, {"marker": "В", "text": "моро**з**, про**с**ьба, **з**ілля"}, {"marker": "Г", "text": "**с**яйво, ві**с**ті, за**с**іяний"}, {"marker": "Д", "text": "ву**ж**чий, д**ж**міль, **ж**урнал"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У НЕВЛАСТИВОМУ значенні вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "уболівали за «Динамо»"}, {"marker": "Б", "text": "повстали проблеми"}, {"marker": "В", "text": "перебував на лікуванні"}, {"marker": "Г", "text": "надійшли в продаж"}, {"marker": "Д", "text": "скасували закон"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Апостроф на місці крапок треба ставити в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "під..яремний, краков..як, рутв..яний"}, {"marker": "Б", "text": "П..ятихатки, без..язикий, брукв..яний"}, {"marker": "В", "text": "розіб..єш, з..єднаний, присв..ятити"}, {"marker": "Г", "text": "об..їжджати, Лук..янівка, сер..йозний"}, {"marker": "Д", "text": "сором..язливий, пів..юрби, зап..ястя"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Помилку в написанні слова допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "кипарис, азимут, косінус"}, {"marker": "Б", "text": "інженер, скепсис, символіст"}, {"marker": "В", "text": "дивізіон, антагонізм, шкіпер"}, {"marker": "Г", "text": "партитура, афоризм, акціонер"}, {"marker": "Д", "text": "аквамарин, сюїта, шифон"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Літеру ***в*** треба писати на місці обох пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "..ступ (початкова частина твору), ..ступ (виїмка, що нагадує сходинку)"}, {"marker": "Б", "text": "..права (спеціальне завдання), ..права (адміністративна установа)"}, {"marker": "В", "text": "..лада (керівні органи), ..лада (право керувати кимось або чимось)"}, {"marker": "Г", "text": "..мова (домовленість, угода, договір), ..мова (вимога, пропозиція)"}, {"marker": "Д", "text": "..клад (грошова сума, унесена до банку), ..клад (порядок, заведений у родині)"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно написано всі слова іншомовного походження в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Голландія, тона, метал"}, {"marker": "Б", "text": "Россіні, ванна, комісія"}, {"marker": "В", "text": "колектив, нето, Яффа"}, {"marker": "Г", "text": "Руссо, філіпінка, сума"}, {"marker": "Д", "text": "Міссурі, інтелект, шассі"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Неправильно утворено форму ступеня порівняння прикметника в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "якнайзручніший"}, {"marker": "Б", "text": "більш сучасний"}, {"marker": "В", "text": "найелегантніший"}, {"marker": "Г", "text": "менш корисніший"}, {"marker": "Д", "text": "найбільш міцний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n***Демонстрація … нової колекції … відбудеться через …***\nГраматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "пальт, Віктора Ткаченка, півтора місяця"}, {"marker": "Б", "text": "пальто, Віктора Ткаченка, півтора місяця"}, {"marker": "В", "text": "пальт, Віктора Ткаченко, півтора місяця"}, {"marker": "Г", "text": "пальт, Віктора Ткаченка, півтора місяці"}, {"marker": "Д", "text": "пальт, Віктора Ткаченка, півтори місяця"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Наказовий спосіб дієслова вжито в значенні іншого способу в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мама каже, що скільки не дай книжок, а їм усе мало."}, {"marker": "Б", "text": "Ви, тату, їдьте, а я швидко наздожену вас і пішки!"}, {"marker": "В", "text": "Берімо приклад із дерев: ростімо у височінь життя."}, {"marker": "Г", "text": "Хай не зітруться підкови, хай не підіб’ються ваші коні."}, {"marker": "Д", "text": "Схаменіться! Будьте люде, бо лихо вам буде."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Двокрапку треба поставити в реченні *(розділові знаки пропущено)*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде."}, {"marker": "Б", "text": "Сашко задихався та зморився більше години вони бігли із Сіроманцем."}, {"marker": "В", "text": "Сонце зайшло степові озера стали на якийсь час темно-червоними."}, {"marker": "Г", "text": "Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тиранів."}, {"marker": "Д", "text": "Спочатку Тимко образився і хотів піти потім передумав і залишився."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Земля не може жити без сонця …» вибрати", "answers": [{"marker": "А", "text": "… і води – цих першооснов життя."}, {"marker": "Б", "text": "… яке яскраво світить високо в небі."}, {"marker": "В", "text": "… як квітка без води."}, {"marker": "Г", "text": "… тому що все живе загине."}, {"marker": "Д", "text": "… а людина – без щастя."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Відокремленою обставиною ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Хлопець, упевнений у правильності своєї позиції, довго не міг змиритися з прикрою поразкою."}, {"marker": "Б", "text": "Як людина широкого світогляду, політик не має права на будь-які прояви нетерпимості й упередженості."}, {"marker": "В", "text": "Виконання всіх обов’язків, як і вчасне звітування про перебіг справ, є свідченням організованості й відповідальності."}, {"marker": "Г", "text": "Цьогорічний конкурс квіткових композицій став особливим, перетворив- шись на свято краси й добра."}, {"marker": "Д", "text": "Серце кожного може стати невичерпним джерелом добра, так потрібного для існування світу."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?"}, {"marker": "Б", "text": "«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму."}, {"marker": "В", "text": "«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець."}, {"marker": "Г", "text": "«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята»."}, {"marker": "Д", "text": "Чоловік, піднявши злегка картуза, повагом промовляє – «Люди, схаменіться»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Зігріти людство своїм серцем**\n\n\n\n(1–6) Фрітьйоф Нансен відомий в Україні як учений-океанолог, видатний полярний дослідник, ім’я якого 25 разів згадується на картах Арктики. Певно, знають українці й те, що 2000 року співвітчизники Нансена проголосили його норвежцем тисячоліття. Менш відомий у нас Нансен-політик, громадський діяч, гуманіст і філантроп, нагороджений Нобелівською премією миру «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним».\n\n\n(7–13) На батьківщині Фрітьйоф Нансен був надзвичайно шанованою людиною. Коли 1905 року Норвегія вирішила розірвати унію зі Швецією, саме Нансен вирушив до Лондона, щоб заручитися підтримкою британського уряду. Громадяни незалежної Норвегії запропонували йому висунути свою кандидатуру на пост президента, але він, зайнятий наукою, відмовився. Та вже в 1906–1908 роках Нансен стає норвезьким послом у Великій Британїі, а з часом як представник Норвегії в США відстоює інтереси країни на міжнародній арені.\n\n\n(14–24) Після завершення Першої світової війни Нансен був обраний верховним комісаром Ліги Націй у справах військовополонених. Улітку 1922 року за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста йому вдалося здійснити обмін військовополоненими й повернути додому більше 400 тисяч військових із 26 країн світу. Окремо варто згадати «паспорти Нансена». Так називали розроблені ним посвідчення, що їх видавали біженцям, які не мали документів і не могли перетинати кордони. Ідеться про тисячі людей, зокрема тих, які емігрували з Росії після більшовицького перевороту. Червоний Хрест запропонував використати на новостворених посвідченнях ім’я Фрітьйофа Нансена: це мало посилити довіру до них як міжнародних документів. За час Першої світової війни було видано близько 450 000 «паспортів Нансена», за допомогою яких усі біженці без громадянства знайшли притулок в інших країнах.\n\n\n(25–30) Він був одним із тих, хто простягнув руку Україні в трагічні часи голоду 1921–1923 років. Коли уряди світових держав відмовлялися надавати допомогу, пояснюючи це небажанням підтримувати більшовицький режим, Нансен, маючи авторитет видатного вченого й громадського діяча, зібрав кошти, необхідні для закупівлі продовольства. Фонд Нансена становив велику на той час суму, до якої сам учений додав значну частину своєї Нобелівської премії.\n\n\n(31–37) У 1923 році Нансен приїздить до Харкова, щоб погодити з урядом тогочасної радянської України план боротьби з наслідками голоду. Він так пояснював свої наміри: «По-перше, необхідно надати допомогу постраждалим від голоду, а також сприяти селянам у відбудові господарства. Друге завдання – подбати про культуру країни з великим майбутнім. Студенти мають продовжувати навчання, учителі – повернутися до педагогічної праці. Нам потрібна не тільки їжа, але й книга. На нас лежить великий обов’язок навчити європейські країни взаємної довіри».\n\n\n(38–44) За сприяння Фонду Нансена в одеському порту розвантажували партії італійських і швейцарських тракторів, на Херсонщину й Миколаївщину надходила безвідсоткова продовольча позика. Європейська організація допомоги студентам постачала одяг і навчальну літературу харківським спудеям, а чехословацька місія надіслала вагони з продуктами. Організація Нансена заснувала в Україні кілька дитячих будинків, зокрема в Харкові. Усі вони мали однакову назву «Дитячий будинок ім. Нансена». На гроші Фонду було створено два дослідні господарства.\n\n\n(45–53) Фрітьйофу Нансену належать слова: «Я завжди знищую за собою всі мости, щоб не було дороги назад!» Своїм життям учений засвідчив дотримання задекларованого принципу. У молодому віці він вирішив перетнути на лижах крижане плато Ґренландії від зовсім безлюдного східного її берега до добре обжитого західного, свідомо позбавивши себе шляхів для відступу. Ціною неймовірних зусиль здійснивши задумане, Нансен повернувся на батьківщину воістину народним героєм. Коли під час славнозвісної арктичної експедиції на «Фрамі» дослідник пересвідчився, що, затиснутий кригою, корабель не досягне Північного полюса, продрейфує повз нього, він разом з Юхансеном вирушає туди на нартах.\n\n\n(54–56) У жилах Фрітьйофа Нансена текла кров відважних предків-вікінгів, а в грудях билося велике й гаряче серце гуманіста, теплом якого він прагнув зігріти всіх. І людство відчувало це тепло в його шляхетних учинках.\n\n\n*За А. Садовник*\n\n\n\n.f14 p{font-size: 14px}\n\n**Зібрати значні кошти для України в роки голоду (рядки 25–30) Нансену вдалося завдяки**", "answers": [{"marker": "А", "text": "підтримці урядів кількох європейських держав."}, {"marker": "Б", "text": "сприянню з боку уряду Сполучених Штатів Америки."}, {"marker": "В", "text": "авторитету його як ученого й громадського діяча."}, {"marker": "Г", "text": "допомозі інших лауреатів Нобелівської премії."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Зігріти людство своїм серцем**\n\n\n\n(1–6) Фрітьйоф Нансен відомий в Україні як учений-океанолог, видатний полярний дослідник, ім’я якого 25 разів згадується на картах Арктики. Певно, знають українці й те, що 2000 року співвітчизники Нансена проголосили його норвежцем тисячоліття. Менш відомий у нас Нансен-політик, громадський діяч, гуманіст і філантроп, нагороджений Нобелівською премією миру «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним».\n\n\n(7–13) На батьківщині Фрітьйоф Нансен був надзвичайно шанованою людиною. Коли 1905 року Норвегія ви��ішила розірвати унію зі Швецією, саме Нансен вирушив до Лондона, щоб заручитися підтримкою британського уряду. Громадяни незалежної Норвегії запропонували йому висунути свою кандидатуру на пост президента, але він, зайнятий наукою, відмовився. Та вже в 1906–1908 роках Нансен стає норвезьким послом у Великій Британїі, а з часом як представник Норвегії в США відстоює інтереси країни на міжнародній арені.\n\n\n(14–24) Після завершення Першої світової війни Нансен був обраний верховним комісаром Ліги Націй у справах військовополонених. Улітку 1922 року за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста йому вдалося здійснити обмін військовополоненими й повернути додому більше 400 тисяч військових із 26 країн світу. Окремо варто згадати «паспорти Нансена». Так називали розроблені ним посвідчення, що їх видавали біженцям, які не мали документів і не могли перетинати кордони. Ідеться про тисячі людей, зокрема тих, які емігрували з Росії після більшовицького перевороту. Червоний Хрест запропонував використати на новостворених посвідченнях ім’я Фрітьйофа Нансена: це мало посилити довіру до них як міжнародних документів. За час Першої світової війни було видано близько 450 000 «паспортів Нансена», за допомогою яких усі біженці без громадянства знайшли притулок в інших країнах.\n\n\n(25–30) Він був одним із тих, хто простягнув руку Україні в трагічні часи голоду 1921–1923 років. Коли уряди світових держав відмовлялися надавати допомогу, пояснюючи це небажанням підтримувати більшовицький режим, Нансен, маючи авторитет видатного вченого й громадського діяча, зібрав кошти, необхідні для закупівлі продовольства. Фонд Нансена становив велику на той час суму, до якої сам учений додав значну частину своєї Нобелівської премії.\n\n\n(31–37) У 1923 році Нансен приїздить до Харкова, щоб погодити з урядом тогочасної радянської України план боротьби з наслідками голоду. Він так пояснював свої наміри: «По-перше, необхідно надати допомогу постраждалим від голоду, а також сприяти селянам у відбудові господарства. Друге завдання – подбати про культуру країни з великим майбутнім. Студенти мають продовжувати навчання, учителі – повернутися до педагогічної праці. Нам потрібна не тільки їжа, але й книга. На нас лежить великий обов’язок навчити європейські країни взаємної довіри».\n\n\n(38–44) За сприяння Фонду Нансена в одеському порту розвантажували партії італійських і швейцарських тракторів, на Херсонщину й Миколаївщину надходила безвідсоткова продовольча позика. Європейська організація допомоги студентам постачала одяг і навчальну літературу харківським спудеям, а чехословацька місія надіслала вагони з продуктами. Організація Нансена заснувала в Україні кілька дитячих будинків, зокрема в Харкові. Усі вони мали однакову назву «Дитячий будинок ім. Нансена». На гроші Фонду було створено два дослідні господарства.\n\n\n(45–53) Фрітьйофу Нансену належать слова: «Я завжди знищую за собою всі мости, щоб не було дороги назад!» Своїм життям учений засвідчив дотримання задекларованого принципу. У молодому віці він вирішив перетнути на лижах крижане плато Ґренландії від зовсім безлюдного східного її берега до добре обжитого західного, свідомо позбавивши себе шляхів для відступу. Ціною неймовірних зусиль здійснивши задумане, Нансен повернувся на батьківщину воістину народним героєм. Коли під час славнозвісної арктичної експедиції на «Фрамі» дослідник пересвідчився, що, затиснутий кригою, корабель не досягне Північного полюса, продрейфує повз нього, він разом з Юхансеном вирушає туди на нартах.\n\n\n(54–56) У жилах Фрітьйофа Нансена текла кров відважних предків-вікінгів, а в грудях билося велике й гаряче серце гуманіста, теплом якого він прагнув зігріти всіх. І людство відчувало це тепло в його шляхетних учинках.\n\n\n*За А. Садовник*\n\n\n\n.f14 p{font-size: 14px}\n\n**Нансен вибрав для експедиції в Ґренландію маршрут зі східного її берега на західне узбережжя (рядки 47–50), щоб**", "answers": [{"marker": "А", "text": "привернути до експедиції увагу журналістів."}, {"marker": "Б", "text": "унеможливити відступ у разі надважких випробувань."}, {"marker": "В", "text": "вразити ризикованим планом наукову спільноту й громадськість."}, {"marker": "Г", "text": "краще дослідити непридатну для життя людини місцевість."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Зігріти людство своїм серцем**\n\n\n\n(1–6) Фрітьйоф Нансен відомий в Україні як учений-океанолог, видатний полярний дослідник, ім’я якого 25 разів згадується на картах Арктики. Певно, знають українці й те, що 2000 року співвітчизники Нансена проголосили його норвежцем тисячоліття. Менш відомий у нас Нансен-політик, громадський діяч, гуманіст і філантроп, нагороджений Нобелівською премією миру «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним».\n\n\n(7–13) На батьківщині Фрітьйоф Нансен був надзвичайно шанованою людиною. Коли 1905 року Норвегія вирішила розірвати унію зі Швецією, саме Нансен вирушив до Лондона, щоб заручитися підтримкою британського уряду. Громадяни незалежної Норвегії запропонували йому висунути свою кандидатуру на пост президента, але він, зайнятий наукою, відмовився. Та вже в 1906–1908 роках Нансен стає норвезьким послом у Великій Британїі, а з часом як представник Норвегії в США відстоює інтереси країни на міжнародній арені.\n\n\n(14–24) Після завершення Першої світової війни Нансен був обраний верховним комісаром Ліги Націй у справах військовополонених. Улітку 1922 року за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста йому вдалося здійснити обмін військовополоненими й повернути додому більше 400 тисяч військових із 26 країн світу. Окремо варто згадати «паспорти Нансена». Так називали розроблені ним посвідчення, що їх видавали біженцям, які не мали документів і не могли перетинати кордони. Ідеться про тисячі людей, зокрема тих, які емігрували з Росії після більшовицького перевороту. Червоний Хрест запропонував використати на новостворених посвідченнях ім’я Фрітьйофа Нансена: це мало посилити довіру до них як міжнародних документів. За час Першої світової війни було видано близько 450 000 «паспортів Нансена», за допомогою яких усі біженці без громадянства знайшли притулок в інших країнах.\n\n\n(25–30) Він був одним із тих, хто простягнув руку Україні в трагічні часи голоду 1921–1923 років. Коли уряди світових держав відмовлялися надавати допомогу, пояснюючи це небажанням підтримувати більшовицький режим, Нансен, маючи авторитет видатного вченого й громадського діяча, зібрав кошти, необхідні для закупівлі продовольства. Фонд Нансена становив велику на той час суму, до якої сам учений додав значну частину своєї Нобелівської премії.\n\n\n(31–37) У 1923 році Нансен приїздить до Харкова, щоб погодити з урядом тогочасної радянської України план боротьби з наслідками голоду. Він так пояснював свої наміри: «По-перше, необхідно надати допомогу постраждалим від голоду, а також сприяти селянам у відбудові господарства. Друге завдання – подбати про культуру країни з великим майбутнім. Студенти мають продовжувати навчання, учителі – повернутися до педагогічної праці. Нам потрібна не тільки їжа, але й книга. На нас лежить великий обов’язок навчити європейські країни взаємної довіри».\n\n\n(38–44) За сприяння Фонду Нансена в одеському порту розвантажували партії італійських і швейцарських тракторів, на Херсонщину й Миколаївщину надходила безвідсоткова продовольча позика. Європейська організація допомоги студентам постачала одяг і навчальну літературу харківським спудеям, а чехословацька місія надіслала вагони з продуктами. Організація Нансена заснувала в Україні кілька дитячих будинків, зокрема в Харкові. Усі вони мали однакову назву «Дитячий будинок ім. Нансена». На гроші Фонду було створено два дослідні господарства.\n\n\n(45–53) Фрітьйофу Нансену належать слова: «Я завжди знищую за собою всі мости, щоб не було дороги назад!» Своїм життям учений засвідчив дотримання задекларованого принципу. У молодому віці він вирішив перетнути на лижах крижане плато Ґренландії від зовсім безлюдного східного її берега до добре обжитого західного, свідомо позбавивши себе шляхів для відступу. Ціною неймовірних зусиль здійснивши задумане, Нансен повернувся на батьківщину воістину народним героєм. Коли під час славнозвісної арктичної експедиції на «Фрамі» дослідник пересвідчився, що, затиснутий кригою, корабель не досягне Північного полюса, продрейфує повз нього, він разом з Юхансеном вирушає туди на нартах.\n\n\n(54–56) У жилах Фрітьйофа Нансена ��екла кров відважних предків-вікінгів, а в грудях билося велике й гаряче серце гуманіста, теплом якого він прагнув зігріти всіх. І людство відчувало це тепло в його шляхетних учинках.\n\n\n*За А. Садовник*\n\n\n\n.f14 p{font-size: 14px}\n\n**У тексті немає мікротеми**", "answers": [{"marker": "А", "text": "роль Нансена в поверненні з полону тисяч військових"}, {"marker": "Б", "text": "океанографічні експедиції Нансена в Північній Атлантиці"}, {"marker": "В", "text": "організація допомоги українцям у часи голоду"}, {"marker": "Г", "text": "авторитет Фрітьйофа Нансена в Норвегії й у світі"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Зігріти людство своїм серцем**\n\n\n\n(1–6) Фрітьйоф Нансен відомий в Україні як учений-океанолог, видатний полярний дослідник, ім’я якого 25 разів згадується на картах Арктики. Певно, знають українці й те, що 2000 року співвітчизники Нансена проголосили його норвежцем тисячоліття. Менш відомий у нас Нансен-політик, громадський діяч, гуманіст і філантроп, нагороджений Нобелівською премією миру «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним».\n\n\n(7–13) На батьківщині Фрітьйоф Нансен був надзвичайно шанованою людиною. Коли 1905 року Норвегія вирішила розірвати унію зі Швецією, саме Нансен вирушив до Лондона, щоб заручитися підтримкою британського уряду. Громадяни незалежної Норвегії запропонували йому висунути свою кандидатуру на пост президента, але він, зайнятий наукою, відмовився. Та вже в 1906–1908 роках Нансен стає норвезьким послом у Великій Британїі, а з часом як представник Норвегії в США відстоює інтереси країни на міжнародній арені.\n\n\n(14–24) Після завершення Першої світової війни Нансен був обраний верховним комісаром Ліги Націй у справах військовополонених. Улітку 1922 року за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста йому вдалося здійснити обмін військовополоненими й повернути додому більше 400 тисяч військових із 26 країн світу. Окремо варто згадати «паспорти Нансена». Так називали розроблені ним посвідчення, що їх видавали біженцям, які не мали документів і не могли перетинати кордони. Ідеться про тисячі людей, зокрема тих, які емігрували з Росії після більшовицького перевороту. Червоний Хрест запропонував використати на новостворених посвідченнях ім’я Фрітьйофа Нансена: це мало посилити довіру до них як міжнародних документів. За час Першої світової війни було видано близько 450 000 «паспортів Нансена», за допомогою яких усі біженці без громадянства знайшли притулок в інших країнах.\n\n\n(25–30) Він був одним із тих, хто простягнув руку Україні в трагічні часи голоду 1921–1923 років. Коли уряди світових держав відмовлялися надавати допомогу, пояснюючи це небажанням підтримувати більшовицький режим, Нансен, маючи авторитет видатного вченого й громадського діяча, зібрав кошти, необхідні для закупівлі продовольства. Фонд Нансена становив велику на той час суму, до якої сам учений додав значну частину своєї Нобелівської премії.\n\n\n(31–37) У 1923 році Нансен приїздить до Харкова, щоб погодити з урядом тогочасної радянської України план боротьби з наслідками голоду. Він так пояснював свої наміри: «По-перше, необхідно надати допомогу постраждалим від голоду, а також сприяти селянам у відбудові господарства. Друге завдання – подбати про культуру країни з великим майбутнім. Студенти мають продовжувати навчання, учителі – повернутися до педагогічної праці. Нам потрібна не тільки їжа, але й книга. На нас лежить великий обов’язок навчити європейські країни взаємної довіри».\n\n\n(38–44) За сприяння Фонду Нансена в одеському порту розвантажували партії італійських і швейцарських тракторів, на Херсонщину й Миколаївщину надходила безвідсоткова продовольча позика. Європейська організація допомоги студентам постачала одяг і навчальну літературу харківським спудеям, а чехословацька місія надіслала вагони з продуктами. Організація Нансена заснувала в Україні кілька дитячих будинків, зокрема в Харкові. Усі вони мали однакову назву «Дитячий будинок ім. Нансена». На гроші Фонду було створено два дослідні господарства.\n\n\n(45–53) Фрітьйофу Нансену належать слова: «Я завжди знищую за собою всі мости, щоб не було дороги назад!» Своїм життям учений засвідчив дотримання задекларованого принципу. У молодому віці він вирішив перетнути на лижах крижане плато Ґренландії від зовсім безлюдного східного її берега до добре обжитого західного, свідомо позбавивши себе шляхів для відступу. Ціною неймовірних зусиль здійснивши задумане, Нансен повернувся на батьківщину воістину народним героєм. Коли під час славнозвісної арктичної експедиції на «Фрамі» дослідник пересвідчився, що, затиснутий кригою, корабель не досягне Північного полюса, продрейфує повз нього, він разом з Юхансеном вирушає туди на нартах.\n\n\n(54–56) У жилах Фрітьйофа Нансена текла кров відважних предків-вікінгів, а в грудях билося велике й гаряче серце гуманіста, теплом якого він прагнув зігріти всіх. І людство відчувало це тепло в його шляхетних учинках.\n\n\n*За А. Садовник*\n\n\n\n.f14 p{font-size: 14px}\n\n**Нобелівською премією миру Нансена було нагороджено за видатні досягнення**", "answers": [{"marker": "А", "text": "дослідженнях Арктики й Північної Атлантики."}, {"marker": "Б", "text": "як представника Норвегії в Сполучених Штатах Америки."}, {"marker": "В", "text": "в справі обміну військовополоненими й допомоги біженцям."}, {"marker": "Г", "text": "на посаді норвезького посла у Великій Британії."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Зігріти людство своїм серцем**\n\n\n\n(1–6) Фрітьйоф Нансен відомий в Україні як учений-океанолог, видатний полярний дослідник, ім’я якого 25 разів згадується на картах Арктики. Певно, знають українці й те, що 2000 року співвітчизники Нансена проголосили його норвежцем тисячоліття. Менш відомий у нас Нансен-політик, громадський діяч, гуманіст і філантроп, нагороджений Нобелівською премією миру «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним».\n\n\n(7–13) На батьківщині Фрітьйоф Нансен був надзвичайно шанованою людиною. Коли 1905 року Норвегія вирішила розірвати унію зі Швецією, саме Нансен вирушив до Лондона, щоб заручитися підтримкою британського уряду. Громадяни незалежної Норвегії запропонували йому висунути свою кандидатуру на пост президента, але він, зайнятий наукою, відмовився. Та вже в 1906–1908 роках Нансен стає норвезьким послом у Великій Британїі, а з часом як представник Норвегії в США відстоює інтереси країни на міжнародній арені.\n\n\n(14–24) Після завершення Першої світової війни Нансен був обраний верховним комісаром Ліги Націй у справах військовополонених. Улітку 1922 року за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста йому вдалося здійснити обмін військовополоненими й повернути додому більше 400 тисяч військових із 26 країн світу. Окремо варто згадати «паспорти Нансена». Так називали розроблені ним посвідчення, що їх видавали біженцям, які не мали документів і не могли перетинати кордони. Ідеться про тисячі людей, зокрема тих, які емігрували з Росії після більшовицького перевороту. Червоний Хрест запропонував використати на новостворених посвідченнях ім’я Фрітьйофа Нансена: це мало посилити довіру до них як міжнародних документів. За час Першої світової війни було видано близько 450 000 «паспортів Нансена», за допомогою яких усі біженці без громадянства знайшли притулок в інших країнах.\n\n\n(25–30) Він був одним із тих, хто простягнув руку Україні в трагічні часи голоду 1921–1923 років. Коли уряди світових держав відмовлялися надавати допомогу, пояснюючи це небажанням підтримувати більшовицький режим, Нансен, маючи авторитет видатного вченого й громадського діяча, зібрав кошти, необхідні для закупівлі продовольства. Фонд Нансена становив велику на той час суму, до якої сам учений додав значну частину своєї Нобелівської премії.\n\n\n(31–37) У 1923 році Нансен приїздить до Харкова, щоб погодити з урядом тогочасної радянської України план боротьби з наслідками голоду. Він так пояснював свої наміри: «По-перше, необхідно надати допомогу постраждалим від голоду, а також сприяти селянам у відбудові господарства. Друге завдання – подбати про культуру країни з великим майбутнім. Студенти мають продовжувати навчання, учителі – повернутися до педагогічної праці. Нам потрібна не тільки їжа, але й книга. На нас лежить великий обов’язок навчити європейські країни взаємної довіри».\n\n\n(38–44) За сприяння Фонду Нансена в одеському порту розвантажували партії італійських і швейцарських тракторів, на Херсонщину й М��колаївщину надходила безвідсоткова продовольча позика. Європейська організація допомоги студентам постачала одяг і навчальну літературу харківським спудеям, а чехословацька місія надіслала вагони з продуктами. Організація Нансена заснувала в Україні кілька дитячих будинків, зокрема в Харкові. Усі вони мали однакову назву «Дитячий будинок ім. Нансена». На гроші Фонду було створено два дослідні господарства.\n\n\n(45–53) Фрітьйофу Нансену належать слова: «Я завжди знищую за собою всі мости, щоб не було дороги назад!» Своїм життям учений засвідчив дотримання задекларованого принципу. У молодому віці він вирішив перетнути на лижах крижане плато Ґренландії від зовсім безлюдного східного її берега до добре обжитого західного, свідомо позбавивши себе шляхів для відступу. Ціною неймовірних зусиль здійснивши задумане, Нансен повернувся на батьківщину воістину народним героєм. Коли під час славнозвісної арктичної експедиції на «Фрамі» дослідник пересвідчився, що, затиснутий кригою, корабель не досягне Північного полюса, продрейфує повз нього, він разом з Юхансеном вирушає туди на нартах.\n\n\n(54–56) У жилах Фрітьйофа Нансена текла кров відважних предків-вікінгів, а в грудях билося велике й гаряче серце гуманіста, теплом якого він прагнув зігріти всіх. І людство відчувало це тепло в його шляхетних учинках.\n\n\n*За А. Садовник*\n\n\n\n.f14 p{font-size: 14px}\n\n**Головну думку автора висловлено в рядку**", "answers": [{"marker": "А", "text": "Життя Нансена – гідний для наслідування приклад самовідданого служіння благородній меті."}, {"marker": "Б", "text": "Біографія Нансена є свідченням його відмови від наукової діяльності заради громадських справ."}, {"marker": "В", "text": "Життя Нансена – надійний дороговказ для тих, хто прагне здобути світове визнання."}, {"marker": "Г", "text": "Людина не може здобути всесвітньої слави, не ризикуючи найдорожчим, що в неї є, не відмовляючись від ідеалів."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Рядки\n\n\n\n***Ой з-за гори та з-за кручі\n\nБуйне військо виступає,\n\nПопереду Морозенко\n\nСивим конем виграває***\n\n\n\nвзяті з", "answers": [{"marker": "А", "text": "думи"}, {"marker": "Б", "text": "балади"}, {"marker": "В", "text": "історичної пісні"}, {"marker": "Г", "text": " суспільно-побутової пісні"}, {"marker": "Д", "text": "календарно-обрядової пісні"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У «Слові про похід Ігорів» названо", "answers": [{"marker": "А", "text": "Святослава"}, {"marker": "Б", "text": "Всеволода"}, {"marker": "В", "text": "Ігоря"}, {"marker": "Г", "text": "Володимира"}, {"marker": "Д", "text": "Ярослава"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Ваша “Маруся” так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю», – написав Тарас Шевченко", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іванові Котляревському"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймонові Кулішу"}, {"marker": "В", "text": "Іванові Нечую-Левицькому"}, {"marker": "Г", "text": "Григорієві Квітці-Основ’яненку"}, {"marker": "Д", "text": "Панасові Мирному"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У творі «Наталка Полтавка» освідчення возного Наталці «Я тебе люблю і женитись на тоб�� хочу» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "експозицією"}, {"marker": "Б", "text": "зав’язкою"}, {"marker": "В", "text": "розвитком дії"}, {"marker": "Г", "text": "кульмінацією"}, {"marker": "Д", "text": "розв’язкою"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Образ гетьмана Полуботка наявний у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кавказ»"}, {"marker": "В", "text": "«До Основ’яненка»"}, {"marker": "Г", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Д", "text": " «Сон» («У всякого своя доля…»)"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались»,*** – пише автор твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "В", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Вілінська – справжнє прізвище автора твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чого являєшся мені у сні…»"}, {"marker": "В", "text": "«Блакитна Панна»"}, {"marker": "Г", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Д", "text": "«Intermezzo»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, – це всяке знає!..» – заявляє матері", "answers": [{"marker": "А", "text": "Галя Ґудзь"}, {"marker": "Б", "text": "Маруся Дрот"}, {"marker": "В", "text": "Леся Черевань"}, {"marker": "Г", "text": "Мелашка Балаш"}, {"marker": "Д", "text": "Марися Боруля"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "***Як іскра ще в тобі горить\n\nІ згаснути не вспіла, –\n\nГори! Життя – єдина мить,\n\nДля смерті ж – вічність ціла,*** –\n\nзакликає ліричний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Б", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "В", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Г", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Симоненка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Народе мій, до тебе я ще верну, / і в смерті обернуся у життя»,*** – заявляє ліричний герой поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Молюсь і вірю…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Різдво»"}, {"marker": "В", "text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я»"}, {"marker": "Г", "text": "«Українське альфреско»"}, {"marker": "Д", "text": "«Стилет чи стилос?»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«І уже в душі моїй / В сяйві мрій / В’ються хмелем арабески, / Миготять камеї, фрески, / Гомонять-бринять пісні / Голосні / І сплітаються в гротески»,*** – заявляє ліричний герой поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василя Симоненка"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Драча"}, {"marker": "В", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Г", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "Д", "text": "Павла Тичини"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Глибокий потрясаючий конфлікт революціонера-людини й революціонера- фанатика, людини й догми» зображено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Шаланда в морі»"}, {"marker": "Б", "text": "«Моя автобіографія»"}, {"marker": "В", "text": "«Місто»"}, {"marker": "Г", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Д", "text": "«Момент»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«А твоя теорія, що українська мова є австріяцька видумка, була теорією російських жандармів і царського міністра Валуєва»,*** – говорить батькові", "answers": [{"marker": "��", "text": "Степан Радченко"}, {"marker": "Б", "text": "Мокій Мазайло"}, {"marker": "В", "text": " Роман Запорожець"}, {"marker": "Г", "text": "Гриць Сірко"}, {"marker": "Д", "text": "Оверко Половець"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На тлі Другої світової війни розгортаються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Б", "text": "«Момент»"}, {"marker": "В", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Мудрою батьковою настановою «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» нехтують сини у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Г", "text": " «Подвійне коло»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У рядках\n\n\n\n***…Гетьман підняв безсонням обпалені очі.\n\nГетьман сидів за похідним столом у шатрі.\n\nТроє старшин – у рубцях, у кривавому клоччі –\n\nпрямо із бою – говорили про бій на Дніпрі.\n\nПисар Виговський сидів над листами поточними.\n\nКожної миті хитнутись могли терези***\n\n\n\nйдеться про гетьмана", "answers": [{"marker": "А", "text": "Богдана Хмельницького"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Брюховецького"}, {"marker": "В", "text": "Якима Сомка"}, {"marker": "Г", "text": " Дем’яна Многогрішного"}, {"marker": "Д", "text": "Якова Остряницю"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Лемки у крисанях», які «принесли місяць круглий», є героями твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Б", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "В", "text": "Богдана-Ігоря Антонича"}, {"marker": "Г", "text": " Олександра Олеся"}, {"marker": "Д", "text": "Павла Тичини"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Сміливі завжди мають щастя» – такою є ідея твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Б", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "В", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Д", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Поезію українського постмодернізму представляє", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ігор Римарук"}, {"marker": "Б", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "В", "text": "Ліна Костенко"}, {"marker": "Г", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Стус"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Іменником є слово, виділене в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "На світанку ***подорожні*** вирушили в далеку путь."}, {"marker": "Б", "text": "Із вершини пагорба мандрівники бачили ***чарівні*** долини."}, {"marker": "В", "text": "За далекими долинами здіймалися ***рицарські*** замки."}, {"marker": "Г", "text": "Бастіони були ***оповиті*** ніжно-голубим туманом."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "освітлювальний прилад"}, {"marker": "Б", "text": "освітній заклад"}, {"marker": "В", "text": "освічене перехрестя"}, {"marker": "Г", "text": "освітянська спільнота"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Чергування голосних відбувається в усіх наведених випадках, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "лід - л..ду"}, {"marker": "Б", "text": "слово - сл..вце"}, {"marker": "В", "text": "пір’я - п..ро"}, {"marker": "Г", "text": "мішок - м..шечок"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру ***и*** на місці пропуску треба писати в усіх словах у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "пр..буток, пр..крашений, пр..своїти"}, {"marker": "Б", "text": "пр..бічник, пр..славний, пр..леглий"}, {"marker": "В", "text": "пр..ховати, пр..звище, пр..гріти"}, {"marker": "Г", "text": "пр..подобний, пр..бій, пр..вабити"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Не мають закінчення обидва слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "ухвалено, збудований"}, {"marker": "Б", "text": "сорок, по-полтавськи"}, {"marker": "В", "text": "горілиць, плакучі"}, {"marker": "Г", "text": "запанібрата, змито"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Граматично правильне речення утвориться, якщо до фрагмента «Переглянувши фільм,..» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "проводиться обов'язковий аналіз гри акторів."}, {"marker": "Б", "text": "хлопці поділилися своїми враженнями з нами."}, {"marker": "В", "text": "він надзвичайно сподобався всім моїм друзям."}, {"marker": "Г", "text": "з радістю знову перечитується художній твір."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Нашу тисячолітню історію не треба ні підмальовувати, ні чепурити, хоч її переписали на свій лад чужинці, відвівши в ній для нас непривабливу ***роль*** другорядних статистів. (2) У цьому життєписі, сповненому суперечностей, є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва. (3) Зрештою, читати історію можна й без брому якщо не [...] мелодраматично ***руки*** й не хапатися за ***серце***, а вперто думати над нею. (4) Українська минувшина густо населена особистостями. (5) Серед них є ***постаті*** непересічні, але зрозумілі (Святослав, Богун, Наливайко, Стус, Чорновіл), а є загадково роздвоєні (Богдан Хмельницький, Гоголь і Хвильовий).\n\n\n**У називному відмінку вжито виділене в тексті слово**", "answers": [{"marker": "А", "text": "роль"}, {"marker": "Б", "text": "руки"}, {"marker": "В", "text": "серце"}, {"marker": "Г", "text": "постаті"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Нашу тисячолітню історію не треба ні підмальовувати, ні чепурити, хоч її переписали на свій лад чужинці, відвівши в ній для нас непривабливу ***роль*** другорядних статистів. (2) У цьому життєписі, сповненому суперечностей, є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва. (3) Зрештою, читати історію можна й без брому якщо не [...] мелодраматично ***руки*** й не хапатися за ***серце***, а вперто думати над нею. (4) Українська минувшина густо населена особистостями. (5) Серед них є ***постаті*** непересічні, але зрозумілі (Святослав, Богун, Наливайко, Стус, Чорновіл), а є загадково роздвоєні (Богдан Хмельницький, Гоголь і Хвильовий).\n\n\n**На місці пропуску в третьому реченні має бути слово**", "answers": [{"marker": "А", "text": "бруднити"}, {"marker": "Б", "text": "мозолити"}, {"marker": "В", "text": "заламувати"}, {"marker": "Г", "text": "нагрівати"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Нашу тисячолітню історію не треба ні підмальовувати, ні чепурити, хоч її переписали на свій лад чужинці, відвівши в ній для нас непривабливу ***роль*** другорядних статистів. (2) У цьому життєписі, сповненому суперечносте��, є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва. (3) Зрештою, читати історію можна й без брому якщо не [...] мелодраматично ***руки*** й не хапатися за ***серце***, а вперто думати над нею. (4) Українська минувшина густо населена особистостями. (5) Серед них є ***постаті*** непересічні, але зрозумілі (Святослав, Богун, Наливайко, Стус, Чорновіл), а є загадково роздвоєні (Богдан Хмельницький, Гоголь і Хвильовий).\n\n\n**Пунктуаційну помилку допущено в реченні**", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Нашу тисячолітню історію не треба ні підмальовувати, ні чепурити, хоч її переписали на свій лад чужинці, відвівши в ній для нас непривабливу ***роль*** другорядних статистів. (2) У цьому життєписі, сповненому суперечностей, є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва. (3) Зрештою, читати історію можна й без брому якщо не [...] мелодраматично ***руки*** й не хапатися за ***серце***, а вперто думати над нею. (4) Українська минувшина густо населена особистостями. (5) Серед них є ***постаті*** непересічні, але зрозумілі (Святослав, Богун, Наливайко, Стус, Чорновіл), а є загадково роздвоєні (Богдан Хмельницький, Гоголь і Хвильовий).\n\n\n**Відокремлене означення є в реченні**", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Виділені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "дорі***ж***ка, миє***ш***ся, ***ш***ирокий"}, {"marker": "Б", "text": "шіс***т***сот, ***Т***білісі, ме***т***елиця"}, {"marker": "В", "text": "***с***вято, о***с***інній, про***с***ьба"}, {"marker": "Г", "text": "Вели***к***день, ая***к***же, ***ґ***рунт"}, {"marker": "Д", "text": "бу***д***инок, б***д***жола, ***Д***ніпро"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Антонімами є слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "серйозний - стриманий"}, {"marker": "Б", "text": "делікатний - приємний"}, {"marker": "В", "text": "деградувати - відроджуватися"}, {"marker": "Г", "text": "акліматизований - пристосований"}, {"marker": "Д", "text": "асиміляція - уподібнення"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "радіст..ю, нездолáн..ий, зіл..я"}, {"marker": "Б", "text": "зван..я, жовч..ю, довгождан..ий"}, {"marker": "В", "text": "завдан..я, велич..ю, старан..о"}, {"marker": "Г", "text": "зроблен..ий, забут..я, суд..ею"}, {"marker": "Д", "text": "піч..ю, студен..ий, священ..е"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок.\n\n\nУ ***молочно(1)білому*** світлі ***пів(2)місяця*** виблискує ***різно(3)барв'ям*** річка, ***по(4)тихеньку*** несучи свої хвильки до темних ***крає(5)видів***.\n\n\nДефіс треба ставити на місці цифри", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спрощення в групах приголосних на місці пропуску позначається на письмі в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "корис..ний, ��алас..ний, проїз..ний"}, {"marker": "Б", "text": "безжаліс..ний, кіс..лявий, щас..ливий"}, {"marker": "В", "text": "блис..нути, влас..ний, щотиж..невий"}, {"marker": "Г", "text": "ненавис..ний, швидкіс..ний, форпос..ний"}, {"marker": "Д", "text": "зап'яс..ний, радіс..ний, контрас..ний"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "кол..оровий, ослін..чик, виріз..блений"}, {"marker": "Б", "text": "волос..кий, мал..ва, волин..ський"}, {"marker": "В", "text": "дівчинон..ці, ковал..ський, лос..йон"}, {"marker": "Г", "text": "байкал..ський, гет..манщина, тис..нява"}, {"marker": "Д", "text": "буд..те, задзелен..чати, крад..кома"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Окремо з часткою ***не*** треба писати виділене слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "***не/підписані*** договори підряду"}, {"marker": "Б", "text": "***не/спростовані*** факти"}, {"marker": "В", "text": "***не/збалансований*** бюджет"}, {"marker": "Г", "text": "***не/налагоджені*** зв'язки"}, {"marker": "Д", "text": "***не/витрачені*** ще кошти"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте фрагмент учнівського твору, у якому пропущено окремі слова.\n\n\n*Невдовзі Сергій з … виїхали на заміську трасу. До … залишалося два … . Хлопці провели в дорозі майже добу, але це аж ніяк не робило менш … їхню подорож.*\n\n\nГраматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ігором, Львову, кілометра, цікавою"}, {"marker": "Б", "text": " Ігорем, Львова, кілометри, цікавою"}, {"marker": "В", "text": " Ігорем, Львова, кілометри, цікавішою"}, {"marker": "Г", "text": "Ігорем, Львову, кілометра, цікавою"}, {"marker": "Д", "text": "Ігором, Львову, кілометри, цікавішою"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Замінити прикметник ***цілий*** займенником ***увесь*** (у потрібній формі) НЕ МОЖНА в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "На толоку традиційно збиралася ***ціла*** вулиця."}, {"marker": "Б", "text": "***Цілий*** вік вона тужила за своїм утраченим коханням."}, {"marker": "В", "text": "Не вистачить ***цілого*** життя, щоб дяку тобі скласти, мамо!"}, {"marker": "Г", "text": "Казан хоч і був ***цілий***, але вже добре пощербився."}, {"marker": "Д", "text": "Квитки на спектакль були куплені для ***цілої*** школи."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Запропонована в дужках конструкція є НЕПРАВИЛЬНОЮ в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "заходи щодо поліпшення (заходи для поліпшення)"}, {"marker": "Б", "text": "усупереч постанові (незважаючи на постанову)"}, {"marker": "В", "text": "з початку експерименту (від початку експерименту)"}, {"marker": "Г", "text": "берегти на всякий випадок (берегти про всякий випадок)"}, {"marker": "Д", "text": "за місцем перебування (по місцю перебування)"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Виділене слово можна замінити порівняльним зворотом у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Підняв тоді дід свої очі на мене й ***вороном*** глянув."}, {"marker": "Б", "text": "Серця людей добрих завжди сповнені ***щастям***."}, {"marker": "В", "text": "А чого ж ти, хлопче, своєю ***головою*** не подумав?"}, {"marker": "Г", "text": "До складного іспиту я готувалася цілими ***днями***."}, {"marker": "Д", "text": "Аматорським ***хором*** нашого класу керувала Марина."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬН�� побудовано речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Сучасна людина переймається чистотою води й повітря."}, {"marker": "Б", "text": "Автомобілі й теплові електростанції забруднюють атмосферу."}, {"marker": "В", "text": "Якість питної води залежить від умов очищення й транспортування."}, {"marker": "Г", "text": "У всіх країнах світу, Заходу є серйозні програми захисту довкілля."}, {"marker": "Д", "text": "І науковці, і громадські організації проводять моніторинг стану довкілля."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Складносурядне речення утвориться, якщо до фрагмента «Уранці землю притрусив легкий сніжок...» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "залишивши на ній неприкриті плями."}, {"marker": "Б", "text": "дарма що була середина жовтня."}, {"marker": "В", "text": "а вечір видався дивовижно теплим."}, {"marker": "Г", "text": "так що вийти на футбольне поле ми не змогли."}, {"marker": "Д", "text": "і перетворив галявину на строкатий візерунок."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Нобелівська плеяда «неукраїнських» українців**\n\n\n(1-5) Нобелівська премія — відзнака, яка не має собі рівних ані за світовим ав-\n\nторитетом, ані за щедрістю. Нагороду присуджують не за працю всього життя, а за\n\nконкретне наукове відкриття, дослідження, видатний твір, мужню миротворчу ді-\n\nяльність. Чіткою є й «формула присудження премії» — лише одне речення, у якому\n\nокреслено результат напруженої інтелектуальної роботи мозку, рук і душі творця.\n\n\n(6-8) Із 1901 року цією премією нагороджено понад 700 осіб. Ім’я кожного лауреа-\n\nта зазвичай публікують у довіднику «Nobel foundation directory» і записують до тієї\n\nкраїни, громадянином якої нобеліант є на момент присудження.\n\n\n(9-16) Формально Україна не має своїх лауреатів. Але Нобелівський комітет не\n\nобділив увагою вихідців з нашої землі. Це вчені та письменники, які народилися,\n\nнавчалися, розпочинали діяльність або тривалий час жили й творили в Україні,\n\nпроте здобули Нобелівську премію як громадяни інших країн. Українська земля\n\nнароджувала геніїв, виколисувала їх, навчала й відпускала (чи, на жаль, витиска-\n\nла) у чужі краї. В умовах бездержавності світлі голови нерідко змушені були залиша-\n\nти свою землю й шукати кращої долі, розширювати наукові та літературні горизонти\n\nв інших куточках планети.\n\n\n(17-24) На українській землі народилося сім нобеліантів. Історія лауреатів\n\nНобелівської премії, уродженців України, бере початок з Іллі Мечникова (1845-1916)\n\nславетного бактеріолога й імунолога, 40 років життя якого пов’язано з Харківщи-\n\nною. Нобелівський комітет присудив науковцеві премію 1908 року за дослідження\n\nз імунології. Учений був удостоєний нагороди в галузі фізіології та медицини (спіль-\n\nно з П. Ерліхом) як підданий Російської імперії. Про присуджену йому високу відзна-\n\nку він висловився так: «Нобелівська премія, мов чарівна паличка, уперше відкрила\n\nсвіту значення моїх скромн��х робіт».\n\n\n(25-28) Ще одним лауреатом у галузі фізіології та медицини став учений-мікро-\n\nбіолог Зельман Абрахам Ваксман (1888-1978), уродженець села Нова Прилука на По-\n\nділлі. У 1952 році Ваксмана удостоїли Нобелівської премії як громадянина США «за\n\nвідкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного проти туберкульозу».\n\n\n(29-32) У Золочеві на Львівщині 1937 року народився Роальд Гофман (Сафран).\n\nУ 1981 році йому разом із К. Фукуї присуджено Нобелівську премію «за розроблення\n\nтеорії перебігу хімічних реакцій». Нагороджений як американець, він не забував сво-\n\nєї Батьківщини, про яку говорив так: «Україна — обітована земля мого серця».\n\n\n(33-39) Цікавою є доля ще одного «українського» нобеліанта — Саймона Кузнеця\n\n(1901-1985). Він пройшов довгий і славний життєвий шлях ученого й громадянина\n\nвід Харкова, де здобув освіту й підготував значну частину магістерської дисерта-\n\nції, до США, де його знайшло світове визнання у вигляді премії Нобеля з економіки\n\n1971 року. З 1960 року він працював у Гарвардському та Пенсільванському універси-\n\nтетах, університеті Джона Гопкінса, був обраний почесним доктором кількох інших\n\nуніверситетів. На жаль, в Україні цей інтелектуал майже не відомий.\n\n\n(40-47) Лауреат Нобелівської премії Георгій Шарпак (1924-2010), чиє дитинство\n\nминуло на Рівненщині, став на чужині одним з найталановитіших учених-експери-\n\nментаторів сучасності. У 1992 році його відзначено Нобелівською премією з фізики\n\n«за винахід пристрою, що відбраковує субатомні частинки в субатомному приско-\n\nрювачі». Найвищу міжнародну відзнаку вчений здобув як громадянин Франції.\n\nЙого праці суттєво посприяли прогресу в галузі фізики елементарних часток. Коли\n\nгромадськість відзначала 75-річний ювілей ученого, він тепло висловився про свою\n\nВітчизну — Україну.\n\n\n(48-58) У яскравому сузір’ї нобелівських обранців родом з України належне\n\nмісце посідає й письменник Шмуель Йосеф Агнон (1887-1970), який народився в\n\nБучачі на Тернопільщині. Йому першому серед тих, хто писав івритом та ідишем,\n\nприсудили Нобелівську премію в галузі літератури (1966) «за глибоко оригінальну\n\nй майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу», талановите відображен-\n\nня загальнолюдських проблем сучасності, насиченої парадоксами й суперечностями,\n\nі за «комічну майстерність», «багатство та глибину творів». Недарма літературо-\n\nзнавці порівнюють митця із Сервантесом і Кафкою... Письменник, найкращі твори\n\nякого — про долю галицьких євреїв, нагороджений Нобелівською премією як грома-\n\nдянин Держави Ізраїль. Народжена в Івано-Франківську (1948) білоруська письмен-\n\nниця Світлана Алексієвич поповнила когорту нобеліантів 2015 року.\n\n\n(59-64) Ті, кого увінчано нобелівськими лаврами, є інтелектуальною елітою\n\nлюдства. Прикро, що нобеліанти з України стали, за висловом письменника Бориса\n\nХарчука, «п��етами чужої слави, акторами сусідньої сцени». Але віримо, що невдовзі\n\nсправдяться сподівання на належну оцінку досягнень вітчизняних інтелектуалів і на\n\nте, що серед лауреатів премії врешті з’явиться ім’я українця, який нагороджений як\n\nгромадянин материнської землі.\n\n\n*За Ю. Килимником, газета «День»\n\n\nНЕ ВІДПОВІДАЄ змісту тексту твердження", "answers": [{"marker": "А", "text": "Серед громадян України немає жодного лауреата Нобелівської премії."}, {"marker": "Б", "text": "Георгій Шарпак відомий у світі передусім завдяки своїм дослідженням у галузі фізики елементарних часток."}, {"marker": "В", "text": "Досягнення всіх народжених в Україні науковців-нобеліантів сприяють розвитку медицини."}, {"marker": "Г", "text": "У творчості Шмуеля Йосефа Агнона простежуються виразні мотиви філософсько-іронічного осмислення дійсності."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Нобелівська плеяда «неукраїнських» українців**\n\n\n(1-5) Нобелівська премія — відзнака, яка не має собі рівних ані за світовим ав-\n\nторитетом, ані за щедрістю. Нагороду присуджують не за працю всього життя, а за\n\nконкретне наукове відкриття, дослідження, видатний твір, мужню миротворчу ді-\n\nяльність. Чіткою є й «формула присудження премії» — лише одне речення, у якому\n\nокреслено результат напруженої інтелектуальної роботи мозку, рук і душі творця.\n\n\n(6-8) Із 1901 року цією премією нагороджено понад 700 осіб. Ім’я кожного лауреа-\n\nта зазвичай публікують у довіднику «Nobel foundation directory» і записують до тієї\n\nкраїни, громадянином якої нобеліант є на момент присудження.\n\n\n(9-16) Формально Україна не має своїх лауреатів. Але Нобелівський комітет не\n\nобділив увагою вихідців з нашої землі. Це вчені та письменники, які народилися,\n\nнавчалися, розпочинали діяльність або тривалий час жили й творили в Україні,\n\nпроте здобули Нобелівську премію як громадяни інших країн. Українська земля\n\nнароджувала геніїв, виколисувала їх, навчала й відпускала (чи, на жаль, витиска-\n\nла) у чужі краї. В умовах бездержавності світлі голови нерідко змушені були залиша-\n\nти свою землю й шукати кращої долі, розширювати наукові та літературні горизонти\n\nв інших куточках планети.\n\n\n(17-24) На українській землі народилося сім нобеліантів. Історія лауреатів\n\nНобелівської премії, уродженців України, бере початок з Іллі Мечникова (1845-1916)\n\nславетного бактеріолога й імунолога, 40 років життя якого пов’язано з Харківщи-\n\nною. Нобелівський комітет присудив науковцеві премію 1908 року за дослідження\n\nз імунології. Учений був удостоєний нагороди в галузі фізіології та медицини (спіль-\n\nно з П. Ерліхом) як підданий Російської імперії. Про присуджену йому високу відзна-\n\nку він висловився так: «Нобелівська премія, мов чарівна паличка, уперше відкрила\n\nсвіту значення моїх скромних робіт».\n\n\n(25-28) Ще одним лауреато�� у галузі фізіології та медицини став учений-мікро-\n\nбіолог Зельман Абрахам Ваксман (1888-1978), уродженець села Нова Прилука на По-\n\nділлі. У 1952 році Ваксмана удостоїли Нобелівської премії як громадянина США «за\n\nвідкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного проти туберкульозу».\n\n\n(29-32) У Золочеві на Львівщині 1937 року народився Роальд Гофман (Сафран).\n\nУ 1981 році йому разом із К. Фукуї присуджено Нобелівську премію «за розроблення\n\nтеорії перебігу хімічних реакцій». Нагороджений як американець, він не забував сво-\n\nєї Батьківщини, про яку говорив так: «Україна — обітована земля мого серця».\n\n\n(33-39) Цікавою є доля ще одного «українського» нобеліанта — Саймона Кузнеця\n\n(1901-1985). Він пройшов довгий і славний життєвий шлях ученого й громадянина\n\nвід Харкова, де здобув освіту й підготував значну частину магістерської дисерта-\n\nції, до США, де його знайшло світове визнання у вигляді премії Нобеля з економіки\n\n1971 року. З 1960 року він працював у Гарвардському та Пенсільванському універси-\n\nтетах, університеті Джона Гопкінса, був обраний почесним доктором кількох інших\n\nуніверситетів. На жаль, в Україні цей інтелектуал майже не відомий.\n\n\n(40-47) Лауреат Нобелівської премії Георгій Шарпак (1924-2010), чиє дитинство\n\nминуло на Рівненщині, став на чужині одним з найталановитіших учених-експери-\n\nментаторів сучасності. У 1992 році його відзначено Нобелівською премією з фізики\n\n«за винахід пристрою, що відбраковує субатомні частинки в субатомному приско-\n\nрювачі». Найвищу міжнародну відзнаку вчений здобув як громадянин Франції.\n\nЙого праці суттєво посприяли прогресу в галузі фізики елементарних часток. Коли\n\nгромадськість відзначала 75-річний ювілей ученого, він тепло висловився про свою\n\nВітчизну — Україну.\n\n\n(48-58) У яскравому сузір’ї нобелівських обранців родом з України належне\n\nмісце посідає й письменник Шмуель Йосеф Агнон (1887-1970), який народився в\n\nБучачі на Тернопільщині. Йому першому серед тих, хто писав івритом та ідишем,\n\nприсудили Нобелівську премію в галузі літератури (1966) «за глибоко оригінальну\n\nй майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу», талановите відображен-\n\nня загальнолюдських проблем сучасності, насиченої парадоксами й суперечностями,\n\nі за «комічну майстерність», «багатство та глибину творів». Недарма літературо-\n\nзнавці порівнюють митця із Сервантесом і Кафкою... Письменник, найкращі твори\n\nякого — про долю галицьких євреїв, нагороджений Нобелівською премією як грома-\n\nдянин Держави Ізраїль. Народжена в Івано-Франківську (1948) білоруська письмен-\n\nниця Світлана Алексієвич поповнила когорту нобеліантів 2015 року.\n\n\n(59-64) Ті, кого увінчано нобелівськими лаврами, є інтелектуальною елітою\n\nлюдства. Прикро, що нобеліанти з України стали, за висловом письменника Бориса\n\nХарчука, «поетами чужої слави, акторами сусідньої сцени». Але віримо, що невдовзі\n\nсправдяться сподівання на належну оцінку досягнень вітчизняних інтелектуалів і на\n\nте, що серед лауреатів премії врешті з’явиться ім’я українця, який нагороджений як\n\nгромадянин материнської землі.\n\n\n*За Ю. Килимником, газета «День»\n\n\nНобеліанти родом з України відзначені за здобутки в усіх галузях, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "фізики"}, {"marker": "Б", "text": "економіки"}, {"marker": "В", "text": "літератури"}, {"marker": "Г", "text": "соціології"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Нобелівська плеяда «неукраїнських» українців**\n\n\n(1-5) Нобелівська премія — відзнака, яка не має собі рівних ані за світовим ав-\n\nторитетом, ані за щедрістю. Нагороду присуджують не за працю всього життя, а за\n\nконкретне наукове відкриття, дослідження, видатний твір, мужню миротворчу ді-\n\nяльність. Чіткою є й «формула присудження премії» — лише одне речення, у якому\n\nокреслено результат напруженої інтелектуальної роботи мозку, рук і душі творця.\n\n\n(6-8) Із 1901 року цією премією нагороджено понад 700 осіб. Ім’я кожного лауреа-\n\nта зазвичай публікують у довіднику «Nobel foundation directory» і записують до тієї\n\nкраїни, громадянином якої нобеліант є на момент присудження.\n\n\n(9-16) Формально Україна не має своїх лауреатів. Але Нобелівський комітет не\n\nобділив увагою вихідців з нашої землі. Це вчені та письменники, які народилися,\n\nнавчалися, розпочинали діяльність або тривалий час жили й творили в Україні,\n\nпроте здобули Нобелівську премію як громадяни інших країн. Українська земля\n\nнароджувала геніїв, виколисувала їх, навчала й відпускала (чи, на жаль, витиска-\n\nла) у чужі краї. В умовах бездержавності світлі голови нерідко змушені були залиша-\n\nти свою землю й шукати кращої долі, розширювати наукові та літературні горизонти\n\nв інших куточках планети.\n\n\n(17-24) На українській землі народилося сім нобеліантів. Історія лауреатів\n\nНобелівської премії, уродженців України, бере початок з Іллі Мечникова (1845-1916)\n\nславетного бактеріолога й імунолога, 40 років життя якого пов’язано з Харківщи-\n\nною. Нобелівський комітет присудив науковцеві премію 1908 року за дослідження\n\nз імунології. Учений був удостоєний нагороди в галузі фізіології та медицини (спіль-\n\nно з П. Ерліхом) як підданий Російської імперії. Про присуджену йому високу відзна-\n\nку він висловився так: «Нобелівська премія, мов чарівна паличка, уперше відкрила\n\nсвіту значення моїх скромних робіт».\n\n\n(25-28) Ще одним лауреатом у галузі фізіології та медицини став учений-мікро-\n\nбіолог Зельман Абрахам Ваксман (1888-1978), уродженець села Нова Прилука на По-\n\nділлі. У 1952 році Ваксмана удостоїли Нобелівської премії як громадянина США «за\n\nвідкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного проти туберкульозу».\n\n\n(29-32) У Золочеві на Львівщині 1937 року народився Роальд Гофман (Сафран).\n\nУ 1981 році йому разом із К. Фукуї присуджено Нобелівську премію «за розроблення\n\nтеорії перебігу хімічних реакцій». Нагороджений як американець, він не забував сво-\n\nєї Батьківщини, про яку говорив так: «Україна — обітована земля мого серця».\n\n\n(33-39) Цікавою є доля ще одного «українського» нобеліанта — Саймона Кузнеця\n\n(1901-1985). Він пройшов довгий і славний життєвий шлях ученого й громадянина\n\nвід Харкова, де здобув освіту й підготував значну частину магістерської дисерта-\n\nції, до США, де його знайшло світове визнання у вигляді премії Нобеля з економіки\n\n1971 року. З 1960 року він працював у Гарвардському та Пенсільванському універси-\n\nтетах, університеті Джона Гопкінса, був обраний почесним доктором кількох інших\n\nуніверситетів. На жаль, в Україні цей інтелектуал майже не відомий.\n\n\n(40-47) Лауреат Нобелівської премії Георгій Шарпак (1924-2010), чиє дитинство\n\nминуло на Рівненщині, став на чужині одним з найталановитіших учених-експери-\n\nментаторів сучасності. У 1992 році його відзначено Нобелівською премією з фізики\n\n«за винахід пристрою, що відбраковує субатомні частинки в субатомному приско-\n\nрювачі». Найвищу міжнародну відзнаку вчений здобув як громадянин Франції.\n\nЙого праці суттєво посприяли прогресу в галузі фізики елементарних часток. Коли\n\nгромадськість відзначала 75-річний ювілей ученого, він тепло висловився про свою\n\nВітчизну — Україну.\n\n\n(48-58) У яскравому сузір’ї нобелівських обранців родом з України належне\n\nмісце посідає й письменник Шмуель Йосеф Агнон (1887-1970), який народився в\n\nБучачі на Тернопільщині. Йому першому серед тих, хто писав івритом та ідишем,\n\nприсудили Нобелівську премію в галузі літератури (1966) «за глибоко оригінальну\n\nй майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу», талановите відображен-\n\nня загальнолюдських проблем сучасності, насиченої парадоксами й суперечностями,\n\nі за «комічну майстерність», «багатство та глибину творів». Недарма літературо-\n\nзнавці порівнюють митця із Сервантесом і Кафкою... Письменник, найкращі твори\n\nякого — про долю галицьких євреїв, нагороджений Нобелівською премією як грома-\n\nдянин Держави Ізраїль. Народжена в Івано-Франківську (1948) білоруська письмен-\n\nниця Світлана Алексієвич поповнила когорту нобеліантів 2015 року.\n\n\n(59-64) Ті, кого увінчано нобелівськими лаврами, є інтелектуальною елітою\n\nлюдства. Прикро, що нобеліанти з України стали, за висловом письменника Бориса\n\nХарчука, «поетами чужої слави, акторами сусідньої сцени». Але віримо, що невдовзі\n\nсправдяться сподівання на належну оцінку досягнень вітчизняних інтелектуалів і на\n\nте, що серед лауреатів премії врешті з’явиться ім’я українця, який нагороджений як\n\nгромадянин материнської землі.\n\n\n*За Ю. Килимником, газета «День»\n\n\nФразу Іллі Мечникова «Нобелівська премія, мов чарівна паличка, уперше відкрила світу значення моїх скромних робіт» (рядки 23, 24) варто розуміти як указівку на те, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "Нобелівська премія інколи присуджується за зовсім не значні наукові розробки."}, {"marker": "Б", "text": "Ілля Мечников серйозно недооцінював власні здобутки в галузі фізіології й медицини."}, {"marker": "В", "text": "Визнання здобутків науковців Нобелівським комітетом сприяє поширенню цінних ідей."}, {"marker": "Г", "text": "Нобелівська премія присуджується за щось конкретне, а не за працю всього життя."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Нобелівська плеяда «неукраїнських» українців**\n\n\n(1-5) Нобелівська премія — відзнака, яка не має собі рівних ані за світовим ав-\n\nторитетом, ані за щедрістю. Нагороду присуджують не за працю всього життя, а за\n\nконкретне наукове відкриття, дослідження, видатний твір, мужню миротворчу ді-\n\nяльність. Чіткою є й «формула присудження премії» — лише одне речення, у якому\n\nокреслено результат напруженої інтелектуальної роботи мозку, рук і душі творця.\n\n\n(6-8) Із 1901 року цією премією нагороджено понад 700 осіб. Ім’я кожного лауреа-\n\nта зазвичай публікують у довіднику «Nobel foundation directory» і записують до тієї\n\nкраїни, громадянином якої нобеліант є на момент присудження.\n\n\n(9-16) Формально Україна не має своїх лауреатів. Але Нобелівський комітет не\n\nобділив увагою вихідців з нашої землі. Це вчені та письменники, які народилися,\n\nнавчалися, розпочинали діяльність або тривалий час жили й творили в Україні,\n\nпроте здобули Нобелівську премію як громадяни інших країн. Українська земля\n\nнароджувала геніїв, виколисувала їх, навчала й відпускала (чи, на жаль, витиска-\n\n\n\n(17-24) На українській землі народилося сім нобеліантів. Історія лауреатів\n\nНобелівської премії, уродженців України, бере початок з Іллі Мечникова (1845-1916)\n\nславетного бактеріолога й імунолога, 40 років життя якого пов’язано з Харківщи-\n\nною. Нобелівський комітет присудив науковцеві премію 1908 року за дослідження\n\nз імунології. Учений був удостоєний нагороди в галузі фізіології та медицини (спіль-\n\nно з П. Ерліхом) як підданий Російської імперії. Про присуджену йому високу відзна-\n\nку він висловився так: «Нобелівська премія, мов чарівна паличка, уперше відкрила\n\nсвіту значення моїх скромних робіт».\n\n\n(25-28) Ще одним лауреатом у галузі фізіології та медицини став учений-мікро-\n\nбіолог Зельман Абрахам Ваксман (1888-1978), уродженець села Нова Прилука на По-\n\nділлі. У 1952 році Ваксмана удостоїли Нобелівської премії як громадянина США «за\n\nвідкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного проти туберкульозу».\n\n\n(29-32) У Золочеві на Львівщині 1937 року народився Роальд Гофман (Сафран).\n\nУ 1981 році йому разом із К. Фукуї присуджено Нобелівську премію «за розроблення\n\nтеорії перебігу хімічних реакцій». Нагороджений як американець, він не забував сво-\n\nєї Батьківщини, про яку говорив так: «Україна — обітована земля мого серця».\n\n\n(33-39) Цікавою є доля ще одного «українського» нобеліанта — Саймона Кузнеця\n\n(1901-1985). Він пройшов довгий і славний життєвий шлях ученого й громадянина\n\nвід Харкова, де здобув освіту й підготував значну частину магістерської дисерта-\n\nції, до США, де його знайшло світове визнання у вигляді премії Нобеля з економіки\n\n1971 року. З 1960 року він працював у Гарвардському та Пенсільванському універси-\n\nтетах, університеті Джона Гопкінса, був обраний почесним доктором кількох інших\n\nуніверситетів. На жаль, в Україні цей інтелектуал майже не відомий.\n\n\n(40-47) Лауреат Нобелівської премії Георгій Шарпак (1924-2010), чиє дитинство\n\nминуло на Рівненщині, став на чужині одним з найталановитіших учених-експери-\n\nментаторів сучасності. У 1992 році його відзначено Нобелівською премією з фізики\n\n«за винахід пристрою, що відбраковує субатомні частинки в субатомному приско-\n\nрювачі». Найвищу міжнародну відзнаку вчений здобув як громадянин Франції.\n\nЙого праці суттєво посприяли прогресу в галузі фізики елементарних часток. Коли\n\nгромадськість відзначала 75-річний ювілей ученого, він тепло висловився про свою\n\nВітчизну — Україну.\n\n\n(48-58) У яскравому сузір’ї нобелівських обранців родом з України належне\n\nмісце посідає й письменник Шмуель Йосеф Агнон (1887-1970), який народився в\n\nБучачі на Тернопільщині. Йому першому серед тих, хто писав івритом та ідишем,\n\nприсудили Нобелівську премію в галузі літератури (1966) «за глибоко оригінальну\n\nй майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу», талановите відображен-\n\nня загальнолюдських проблем сучасності, насиченої парадоксами й суперечностями,\n\nі за «комічну майстерність», «багатство та глибину творів». Недарма літературо-\n\nзнавці порівнюють митця із Сервантесом і Кафкою... Письменник, найкращі твори\n\nякого — про долю галицьких євреїв, нагороджений Нобелівською премією як грома-\n\nдянин Держави Ізраїль. Народжена в Івано-Франківську (1948) білоруська письмен-\n\nниця Світлана Алексієвич поповнила когорту нобеліантів 2015 року.\n\n\n(59-64) Ті, кого увінчано нобелівськими лаврами, є інтелектуальною елітою\n\nлюдства. Прикро, що нобеліанти з України стали, за висловом письменника Бориса\n\nХарчука, «поетами чужої слави, акторами сусідньої сцени». Але віримо, що невдовзі\n\nсправдяться сподівання на належну оцінку досягнень вітчизняних інтелектуалів і на\n\nте, що серед лауреатів премії врешті з’явиться ім’я українця, який нагороджений як\n\nгромадянин материнської землі.\n\n\n*За Ю. Килимником, газета «День»\n\n\nТемою тексту є розповідь про", "answers": [{"marker": "А", "text": "роль рідної землі у формуванні таланту митця, науковця"}, {"marker": "Б", "text": "уродженців української землі - лауреатів Нобелівської премії"}, {"marker": "В", "text": "несправедливі принципи присвоєння Нобелівської премії"}, {"marker": "Г", "text": "причини відсутності нобеліантів серед громадян України"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Нобелівська плеяда «неукраїнських» українців**\n\n\n(1-5) Нобелівська премія — відзнака, яка не має собі рівних ані за світовим ав-\n\nторитетом, ані за щедрістю. Нагороду присуджують не за працю всього життя, а за\n\nконкретне наукове відкриття, дослідження, видатний твір, мужню миротворчу ді-\n\nяльність. Чіткою є й «формула присудження премії» — лише одне речення, у якому\n\nокреслено результат напруженої інтелектуальної роботи мозку, рук і душі творця.\n\n\n(6-8) Із 1901 року цією премією нагороджено понад 700 осіб. Ім’я кожного лауреа-\n\nта зазвичай публікують у довіднику «Nobel foundation directory» і записують до тієї\n\n\n\n(9-16) Формально Україна не має своїх лауреатів. Але Нобелівський комітет не\n\nобділив увагою вихідців з нашої землі. Це вчені та письменники, які народилися,\n\nнавчалися, розпочинали діяльність або тривалий час жили й творили в Україні,\n\nпроте здобули Нобелівську премію як громадяни інших країн. Українська земля\n\nнароджувала геніїв, виколисувала їх, навчала й відпускала (чи, на жаль, витиска-\n\nла) у чужі краї. В умовах бездержавності світлі голови нерідко змушені були залиша-\n\nти свою землю й шукати кращої долі, розширювати наукові та літературні горизонти\n\nв інших куточках планети.\n\n\n(17-24) На українській землі народилося сім нобеліантів. Історія лауреатів\n\nНобелівської премії, уродженців України, бере початок з Іллі Мечникова (1845-1916)\n\nславетного бактеріолога й імунолога, 40 років життя якого пов’язано з Харківщи-\n\nною. Нобелівський комітет присудив науковцеві премію 1908 року за дослідження\n\nз імунології. Учений був удостоєний нагороди в галузі фізіології та медицини (спіль-\n\nно з П. Ерліхом) як підданий Російської імперії. Про присуджену йому високу відзна-\n\nку він висловився так: «Нобелівська премія, мов чарівна паличка, уперше відкрила\n\nсвіту значення моїх скромних робіт».\n\n\n(25-28) Ще одним лауреатом у галузі фізіології та медицини став учений-мікро-\n\nбіолог Зельман Абрахам Ваксман (1888-1978), уродженець села Нова Прилука на По-\n\nділлі. У 1952 році Ваксмана удостоїли Нобелівської премії як громадянина США «за\n\nвідкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного проти туберкульозу».\n\n\n(29-32) У Золочеві на Львівщині 1937 року народився Роальд Гофман (Сафран).\n\nУ 1981 році йому разом із К. Фукуї присуджено Нобелівську премію «за розроблення\n\nтеорії перебігу хімічних реакцій». Нагороджений як американець, він не забував сво-\n\nєї Батьківщини, про яку говорив так: «Україна — обітована земля мого серця».\n\n\n(33-39) Цікавою є доля ще одного «українського» нобеліанта — Саймона Кузнеця\n\n(1901-1985). Він пройшов довгий і славний життєвий шля�� ученого й громадянина\n\nвід Харкова, де здобув освіту й підготував значну частину магістерської дисерта-\n\nції, до США, де його знайшло світове визнання у вигляді премії Нобеля з економіки\n\n1971 року. З 1960 року він працював у Гарвардському та Пенсільванському універси-\n\nтетах, університеті Джона Гопкінса, був обраний почесним доктором кількох інших\n\nуніверситетів. На жаль, в Україні цей інтелектуал майже не відомий.\n\n\n(40-47) Лауреат Нобелівської премії Георгій Шарпак (1924-2010), чиє дитинство\n\nминуло на Рівненщині, став на чужині одним з найталановитіших учених-експери-\n\nментаторів сучасності. У 1992 році його відзначено Нобелівською премією з фізики\n\n«за винахід пристрою, що відбраковує субатомні частинки в субатомному приско-\n\nрювачі». Найвищу міжнародну відзнаку вчений здобув як громадянин Франції.\n\nЙого праці суттєво посприяли прогресу в галузі фізики елементарних часток. Коли\n\nгромадськість відзначала 75-річний ювілей ученого, він тепло висловився про свою\n\nВітчизну — Україну.\n\n\n(48-58) У яскравому сузір’ї нобелівських обранців родом з України належне\n\nмісце посідає й письменник Шмуель Йосеф Агнон (1887-1970), який народився в\n\nБучачі на Тернопільщині. Йому першому серед тих, хто писав івритом та ідишем,\n\nприсудили Нобелівську премію в галузі літератури (1966) «за глибоко оригінальну\n\nй майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу», талановите відображен-\n\nня загальнолюдських проблем сучасності, насиченої парадоксами й суперечностями,\n\nі за «комічну майстерність», «багатство та глибину творів». Недарма літературо-\n\nзнавці порівнюють митця із Сервантесом і Кафкою... Письменник, найкращі твори\n\nякого — про долю галицьких євреїв, нагороджений Нобелівською премією як грома-\n\nдянин Держави Ізраїль. Народжена в Івано-Франківську (1948) білоруська письмен-\n\nниця Світлана Алексієвич поповнила когорту нобеліантів 2015 року.\n\n\n(59-64) Ті, кого увінчано нобелівськими лаврами, є інтелектуальною елітою\n\nлюдства. Прикро, що нобеліанти з України стали, за висловом письменника Бориса\n\nХарчука, «поетами чужої слави, акторами сусідньої сцени». Але віримо, що невдовзі\n\nсправдяться сподівання на належну оцінку досягнень вітчизняних інтелектуалів і на\n\nте, що серед лауреатів премії врешті з’явиться ім’я українця, який нагороджений як\n\nгромадянин материнської землі.\n\n\n*За Ю. Килимником, газета «День»\n\n\nАвторське пояснення причини того, чому жоден громадянин України не став лауреатом Нобелівської премії, міститься у фрагменті", "answers": [{"marker": "А", "text": "Нагороду присуджують не за працю всього життя, а за конкретне наукове відкриття, дослідження, видатний твір, мужню миротворчу діяльність (рядки 2-4)."}, {"marker": "Б", "text": "Ім’я кожного лауреата зазвичай публікують у довіднику ... і записують до тієї країни, громадянином якої нобеліант є на момент присудження (рядки 6-8)."}, {"marker": "В", "text": "В умовах бездержавності світлі голови нерідко змушені були залишати свою землю й шукати кращої долі, відкривати й розширювати наукові та літературні горизонти в інших куточках планети (рядки 14-16)."}, {"marker": "Г", "text": "Прикро, що нобеліанти з України стали, за висловом письменника Бориса Харчука, «поетами чужої слави, акторами сусідньої сцени» (рядки 60, 61)."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Над Чорним морем у Великодню суботу відбуваються події твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Дума про Марусю Богуславку»"}, {"marker": "Б", "text": "«Засвіт встали козаченьки»"}, {"marker": "В", "text": "«Ой Морозе, Морозенку»"}, {"marker": "Г", "text": "«Чи не той то Хміль...»"}, {"marker": "Д", "text": "«Бондарівна»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прилинути чайкою на край світу, щоб витерти милому «кривавії його рани на дужому його тілі», прагне", "answers": [{"marker": "А", "text": "княгиня Ольга"}, {"marker": "Б", "text": "Бондарівна"}, {"marker": "В", "text": "Либідь"}, {"marker": "Г", "text": "Ярославна"}, {"marker": "Д", "text": "Маруся Богуславка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани й кобеняки українського козацтва ХVIII століття», - написав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "В", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Г", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Франко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У повісті «Маруся» кохання з першого погляду Василя й Марусі є", "answers": [{"marker": "А", "text": "експозицією"}, {"marker": "Б", "text": "зав'язкою"}, {"marker": "В", "text": "розвитком дії"}, {"marker": "Г", "text": "кульмінацією"}, {"marker": "Д", "text": "розв’язкою"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Якову де Бальмену присвячено твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Катерина»"}, {"marker": "Б", "text": "«Сон» («У всякого своя доля...»)"}, {"marker": "В", "text": "«Кавказ»"}, {"marker": "Г", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Д", "text": "«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, так завтра поляже вона, як од вітру на степу трава; а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже», - вважає", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ярема Галайда"}, {"marker": "Б", "text": "Карпо Кайдаш"}, {"marker": "В", "text": "Чіпка Варениченко"}, {"marker": "Г", "text": "Михайло Федорчук"}, {"marker": "Д", "text": "Кирило Тур"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Життєпис злочинця, зображений на широкому суспільному тлі, - такою є тема твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Б", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "В", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кайдашева сім'я»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе? Коли через нього ви хочете мене нещасною зробить, занапастить мій вік молодий!...» - заявляє", "answers": [{"marker": "А", "text": "Галя Ґудзь"}, {"marker": "Б", "text": "Марися Боруля"}, {"marker": "В", "text": "Леся Череванівна"}, {"marker": "Г", "text": "Катря Гримач"}, {"marker": "Д", "text": "Маруся Дрот"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "*Як я люблю тебе без тями,\n\nЯк мучусь довгими ночами\n\nІ як літа вже за літами\n\nСвій біль, свій жаль, свої пісні\n\nУ серці здавлюю на дні, -*\n\n\nзізнається коханій ліричний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Б", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "В", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Г", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Д", "text": "Володимира Сосюри"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Косач - це справжнє прізвище автора твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чари ночі»"}, {"marker": "Б", "text": "«Блакитна Панна»"}, {"marker": "В", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Момент»"}, {"marker": "Д", "text": "«Intermezzo»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Цвітові яблуні» (новела М. Коцюбинського) присвячено твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "Б", "text": "Володимира Винниченка"}, {"marker": "В", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "Г", "text": "Миколи Хвильового"}, {"marker": "Д", "text": "Павла Тичини"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Трагічні події серпня 1919 року зображені у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«За мить щастя»"}, {"marker": "Б", "text": "«Подвійне коло»"}, {"marker": "В", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Г", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тигролови»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Коли ти мене любиш, зроби так, щоб Мокій закохався у тебе. Може, він кине свої українські фантазії, може, хоч прізвище дасть поміняти...», - просить подругу", "answers": [{"marker": "А", "text": "Наталка Сірко"}, {"marker": "Б", "text": "Марфа Яркова"}, {"marker": "В", "text": "Олеся Запорожець"}, {"marker": "Г", "text": "Марися Боруля"}, {"marker": "Д", "text": "Рина Мазайло"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Багато його усмішок - це розгорнуті сцени, де дійові особи живуть і діють немовби на підмостках», - сказано про твори", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олеся Гончара"}, {"marker": "Б", "text": " Івана Драча"}, {"marker": "В", "text": "Валер’яна Підмогильного"}, {"marker": "Г", "text": "Остапа Вишні"}, {"marker": "Д", "text": "Олександра Довженка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "В уривку «У місто вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд й істоту, і він один із цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти» йдеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мокія Мазайла"}, {"marker": "Б", "text": "Степана Радченка"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Многогрішного"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Дідуха"}, {"marker": "Д", "text": "Романа Запорожця"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Сонця хлюпочуться в озерах, / спадають гуси до води, / в далеких пожиттєвих ерах / мої розтанули сліди», - такою уявляє Вітчизну ліричний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}, {"marker": "Б", "text": "«Українське альфреско»"}, {"marker": "В", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Г", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Молюсь і вірю»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Він народився під такою зіркою, / що щось в душі двоїлося йому. / Від того кидавсь берега до того. / Любив достаток і любив пісні», - сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Леська Черкеса"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Іскру"}, {"marker": "В", "text": "Грицька Бобренка"}, {"marker": "Г", "text": "Мартина Пушкаря"}, {"marker": "Д", "text": "Семена Горбаня"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Життя українців Зеленого Клину змалюва�� у своєму творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григір Тютюнник"}, {"marker": "Б", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "В", "text": "Володимир Винниченко"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "Д", "text": "Микола Куліш"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність - характерні риси", "answers": [{"marker": "А", "text": "експресіонізму"}, {"marker": "Б", "text": "постмодернізму"}, {"marker": "В", "text": "бароко"}, {"marker": "Г", "text": "романтизму"}, {"marker": "Д", "text": "імпресіонізму"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Літеру ***и*** на місці одного з пропусків треба писати в слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "м..д..цина"}, {"marker": "Б", "text": "м..т..орит"}, {"marker": "В", "text": "л..йт..нант"}, {"marker": "Г", "text": "пр..т..ндент"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Помилково вжито слово в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "повиключайте всі електроприлади у квартирі"}, {"marker": "Б", "text": "намагайтеся швидко відповісти на запитання"}, {"marker": "В", "text": "перевірте банківський рахунок наступного дня"}, {"marker": "Г", "text": "запропонуйте гостям чай, каву й тістечка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова ***голий*** є", "answers": [{"marker": "А", "text": "голограма"}, {"marker": "Б", "text": "поголити"}, {"marker": "В", "text": "поголів’я"}, {"marker": "Г", "text": "голкіпер"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Другий склад наголошений у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "обранець"}, {"marker": "Б", "text": "недруг"}, {"marker": "В", "text": "відгомін"}, {"marker": "Г", "text": "приятель"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Граматично правильне речення утвориться, якщо до частини «Вітаємо зі святом …» додати частину, наведену в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Першим вереснем"}, {"marker": "Б", "text": "Першим вересням"}, {"marker": "В", "text": "Першого вересня"}, {"marker": "Г", "text": "Першим вересня"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Граматично правильним є словосполучення", "answers": [{"marker": "А", "text": "пробачте мене"}, {"marker": "Б", "text": "котра година"}, {"marker": "В", "text": "дякую вас"}, {"marker": "Г", "text": "хворіти грипом"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо ***в/гору*** свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) ***Не/далеко*** від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) ***У/далині*** […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) ***На/багато*** років уперед я був зачарований красою рідного краю!\n\n\n**Прикладка є в реченні**", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо ***в/гору*** свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) ***Не/далеко*** від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) ***У/далині*** […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) ***На/багато*** років уперед я був зачарований красою рідного краю!\n\n\n**Пунктуаційну помилку допущено в реченні**", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо ***в/гору*** свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) ***Не/далеко*** від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) ***У/далині*** […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) ***На/багато*** років уперед я був зачарований красою рідного краю!\n\n\n**Окремо в тексті треба писати**", "answers": [{"marker": "А", "text": "в/гору"}, {"marker": "Б", "text": "не/далеко"}, {"marker": "В", "text": "у/далині"}, {"marker": "Г", "text": "на/багато"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо ***в/гору*** свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) ***Не/далеко*** від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) ***У/далині*** […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) ***На/багато*** років уперед я був зачарований красою рідного краю!\n\n\n**У п’ятому реченні пропущено слово**", "answers": [{"marker": "А", "text": "розташувався"}, {"marker": "Б", "text": "спускався"}, {"marker": "В", "text": "розіслався"}, {"marker": "Г", "text": "вився"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Звук ***[т]*** треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "[..]еатральний, турис[..]ський, лауреа[..]"}, {"marker": "Б", "text": "каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба"}, {"marker": "В", "text": "журя[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький"}, {"marker": "Г", "text": "факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а"}, {"marker": "Д", "text": "лісниц[..]во, розпи[..]ати, [..]ретій"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Обидва фразеологізми мають значення «красивий, вродливий» у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "хоч оком світи, хоч з лиця воду пий"}, {"marker": "Б", "text": "як з воску зліплений, хоч у рамці вправ"}, {"marker": "В", "text": "хоч картину малюй, хоч за раму клади"}, {"marker": "Г", "text": "не відривати очей, приховувати зір"}, {"marker": "Д", "text": "перем��нитися на лиці, показати товар лицем"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "М’який знак на місці крапок **НЕ ТРЕБА** писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "багрянец.., чіткіс..ть, п’ят..десят"}, {"marker": "Б", "text": "вагаєш..ся, скрин..ці, ослін..чик"}, {"marker": "В", "text": "хустин..ці, тіт..чин, хар..ків’янин"}, {"marker": "Г", "text": "русал..чин, спитаєш.., нен..чин"}, {"marker": "Д", "text": "радіст..ю, лан..цюг, різ..бяр"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Подвоєні літери треба писати на місці пропусків у всіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "мас..а, Гол..андія, барок..о"}, {"marker": "Б", "text": "Тал..ін.., ван..а, телеграм..а"}, {"marker": "В", "text": "Ас..ирія, брут..о, бравіс..имо"}, {"marker": "Г", "text": "ір..еальний, Ахіл..ес, тон..а"}, {"marker": "Д", "text": "Жан..а, марок..анець, клас.."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру ***с*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "..каламутити, ..тесаний, ..ціплені"}, {"marker": "Б", "text": "..пекти, ..фальсифіковані, ..шивати"}, {"marker": "В", "text": "..калічений, ..хрещений, ..сушений"}, {"marker": "Г", "text": "..пасувати, ..формований, ..трясти"}, {"marker": "Д", "text": "..хотіти, ..турбований, ..читування"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру ***й*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "баталь..он, сер..озний, сь..омга"}, {"marker": "Б", "text": "фе..єрверк, бо..овий, буль..он"}, {"marker": "В", "text": "зна..омство, кань..он, кра..овий"}, {"marker": "Г", "text": "кур..озний, гость..овий, лось..он"}, {"marker": "Д", "text": "шампінь..он, чотирь..ох, сень..ор"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Неправильно поєднано числівник з іменником у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "чотири вікна"}, {"marker": "Б", "text": "півтора гектара"}, {"marker": "В", "text": "сто два кілометра"}, {"marker": "Г", "text": "одна друга центнера"}, {"marker": "Д", "text": "п’ять десятих мікрона"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Літеру ***и*** треба писати в усіх прикметникових закінченнях чоловічого роду в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "усесвітн..й, галицьк..й, творч..й"}, {"marker": "Б", "text": "тоненьк..й, мавпяч..й, освітн..й"}, {"marker": "В", "text": "летюч..й, ширш..й, продажн..й"}, {"marker": "Г", "text": "чоловіч..й, товщ..й, порожн..й"}, {"marker": "Д", "text": "довколишн..й, вогк..й, дочірн..й"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Закінчення ***-емо*** в першій особі множини теперішнього часу має особова форма дієслова, утворена від інфінітива", "answers": [{"marker": "А", "text": "бігти"}, {"marker": "Б", "text": "кричати"}, {"marker": "В", "text": "ходити"}, {"marker": "Г", "text": "писати"}, {"marker": "Д", "text": "говорити"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Слово ***здавалося*** є вставним у реченні (окремі розділові знаки пропущено)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Усе довколишнє ***здавалося*** їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір."}, {"marker": "Б", "text": "Багатьом ***здавалося*** що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь – звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний."}, {"marker": "В", "text": "Кущ ***здавалося*** і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом."}, {"marker": "Г", "text": "Широкі промені вдарялись об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого ***здавалося*** що все тут пливе, рухається, злітає в просторі."}, {"marker": "Д", "text": "Уже придивилася до його очей і побачила: те, що ***здавалося*** байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Граматичну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Чому турист, оплативши квитки, не може їх роздрукувати?"}, {"marker": "Б", "text": "Бронюючи номер у готелі, я можу поговорити з менеджером?"}, {"marker": "В", "text": "Побувавши в різних країнах, де вам сподобалося найбільше?"}, {"marker": "Г", "text": "Як він може подорожувати, не маючи навіть паспорта?"}, {"marker": "Д", "text": "Загубивши ключ, ви відразу звернулися до адміністратора?"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною утвориться, якщо до речення «Сірі хмари насувалися все ближче …» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "… мов пізньої похмурої осені."}, {"marker": "Б", "text": "… бо сильний вітер їх щодуху підганяв."}, {"marker": "В", "text": "… неначе накочувалися величезні хвилі."}, {"marker": "Г", "text": "… так що треба очікувати грозу."}, {"marker": "Д", "text": "… щоб пролитися рясним дощем."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак або його відсутність).\n\n *Семен заплющив очі,(1) заколисаний тою чудовою тишею,(2) що буває виповнена всякими згуками:(3) і дзвінкою піснею жайворонка,(4) і дзижчанням польових мух,(5) і тихим(6) мелодійним шелестінням стиглого жита,(7) підрізаного серпами.*\n\n НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "коми 1 і 7 виділяють відокремлені означення"}, {"marker": "Б", "text": "кома 2 розділяє головну й підрядну частини"}, {"marker": "В", "text": "двокрапка 3 стоїть після узагальнювального слова"}, {"marker": "Г", "text": "коми 4 і 5 розділяють частини складносурядного речення"}, {"marker": "Д", "text": "на місці цифри 6 коми немає, оскільки означення є неоднорідними"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Музичний дарунок світові**\n\n\n(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-\n\nїжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-\n\nдрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут\n\nназивають українську щедрівку.\n\n\n(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-\n\nри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до\n\nКитаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.\n\nДжордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і\n\nблюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли\n\nіз собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі\n\nпобувала наша співаночка.\n\n\n(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-\n\nтові�� рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,\n\nпростукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-\n\nновувачів серед користувачів Інтернету.\n\n\n(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-\n\nдавнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох\n\nукраїнців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор\n\nМикола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив\n\nщедрівку на справжній шедевр.\n\n\n(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового\n\nспіву. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді\n\nвін опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-\n\nючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася\n\nмелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-\n\nпозитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-\n\nєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,\n\nвін домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи\n\nнайтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916\n\nроку не створив досконалий хорал.\n\n\n(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-\n\nпозитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-\n\nдрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво\n\nухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри\n\nколектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної\n\nтворчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло\n\nім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.\n\n\n(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було\n\nвстановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році\n\nвони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-\n\nгі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».\n\n\n(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли\n\nж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив\n\nсерця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,\n\nякий мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду\n\nНаціональної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-\n\nфом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,\n\nнатомість ім’я автора було забуте.\n\n\n(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-\n\nми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть\n\nпро зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити\n\nбагатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий\n\nрік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з\n\nтіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-\n\nки від господи до господи, співаючи про ластівку...\n\n\n*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»\n\n\nГоловна мета автора тексту – донести до читача інформацію про", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Щедрик» як видатне надбання українців, що збагатило світову хорову культуру"}, {"marker": "Б", "text": "життєвий і творчий шлях хормейстера й композитора Миколи Леонтовича"}, {"marker": "В", "text": "багатющу фольклорну й академічну музичні традиції українського народу"}, {"marker": "Г", "text": "роль української еміграції в Сполучених Штатах Америки в популяризації «Щедрика»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Музичний дарунок світові**\n\n\n(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-\n\nїжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-\n\nдрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут\n\nназивають українську щедрівку.\n\n\n(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-\n\nри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до\n\nКитаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.\n\nДжордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і\n\nблюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли\n\nіз собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі\n\nпобувала наша співаночка.\n\n\n(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-\n\nтовій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,\n\nпростукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-\n\nновувачів серед користувачів Інтернету.\n\n\n(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-\n\nдавнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох\n\nукраїнців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор\n\nМикола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив\n\nщедрівку на справжній шедевр.\n\n\n(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового\n\nспіву. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді\n\nвін опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-\n\nючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася\n\nмелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-\n\nпозитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-\n\nєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,\n\nвін домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи\n\nнайтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916\n\nроку не створив досконалий хорал.\n\n\n(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-\n\nпозитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-\n\nдрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво\n\nухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри\n\nколектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної\n\nтворчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло\n\nім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.\n\n\n(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було\n\nвстановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році\n\nвони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-\n\nгі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».\n\n\n(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли\n\nж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив\n\nсерця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,\n\nякий мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду\n\nНаціональної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-\n\nфом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,\n\nнатомість ім’я автора було забуте.\n\n\n(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-\n\nми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть\n\nпро зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити\n\nбагатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий\n\nрік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з\n\nтіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-\n\nки від господи до господи, співаючи про ластівку...\n\n\n*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»\n\n\nПерший варіант «Щедрика» Леонтович написав, коли", "answers": [{"marker": "А", "text": "створював репертуар хорового співу"}, {"marker": "Б", "text": "брав участь в організації хорових колективів"}, {"marker": "В", "text": "вивчав народні пісні та записував їх"}, {"marker": "Г", "text": "вправлявся в аранжуванні простої мелодії"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Музичний дарунок світові**\n\n\n(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-\n\nїжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-\n\nдрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка ��звонів», як тут\n\nназивають українську щедрівку.\n\n\n(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-\n\nри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до\n\nКитаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.\n\nДжордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і\n\nблюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли\n\nіз собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі\n\nпобувала наша співаночка.\n\n\n(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-\n\nтовій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,\n\nпростукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-\n\nновувачів серед користувачів Інтернету.\n\n\n(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-\n\nдавнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох\n\nукраїнців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор\n\nМикола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив\n\nщедрівку на справжній шедевр.\n\n\n(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового\n\nспіву. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді\n\nвін опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-\n\nючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася\n\nмелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-\n\nпозитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-\n\nєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,\n\nвін домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи\n\nнайтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916\n\nроку не створив досконалий хорал.\n\n\n(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-\n\nпозитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-\n\nдрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво\n\nухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри\n\nколектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної\n\nтворчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло\n\nім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.\n\n\n(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було\n\nвстановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році\n\nвони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-\n\nгі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».\n\n\n(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли\n\nж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив\n\nсерця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,\n\nякий мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду\n\nНаціональної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-\n\nфом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,\n\nнатомість ім’я автора було забуте.\n\n\n(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-\n\nми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть\n\nпро зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити\n\nбагатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий\n\nрік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з\n\nтіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-\n\nки від господи до господи, співаючи про ластівку...\n\n\n*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»\n\n\nЗа логікою автора, хорова капела не повернулася зі світового турне через те, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "її концерти в різних країнах мали величезний успіх"}, {"marker": "Б", "text": "на території України було встановлено радянську владу"}, {"marker": "В", "text": "хористи мали за кордоном більші можливості для зростання"}, {"marker": "Г", "text": "плани щодо географії гастролей були далеко не вичерпаними"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Музичний дарунок світові**\n\n\n(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-\n\nїжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-\n\nдрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут\n\nназивають українську щедрівку.\n\n\n(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-\n\nри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до\n\nКитаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.\n\nДжордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і\n\nблюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли\n\nіз собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі\n\nпобувала наша співаночка.\n\n\n(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-\n\nтовій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,\n\nпростукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-\n\nновувачів серед користувачів Інтернету.\n\n\n(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-\n\nдавнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох\n\nукраїнців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор\n\nМикола Леонтови��, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив\n\nщедрівку на справжній шедевр.\n\n\n(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового\n\nспіву. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді\n\nвін опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-\n\nючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася\n\nмелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-\n\nпозитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-\n\nєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,\n\nвін домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи\n\nнайтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916\n\nроку не створив досконалий хорал.\n\n\n(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-\n\nпозитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-\n\nдрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво\n\nухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри\n\nколектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної\n\nтворчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло\n\nім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.\n\n\n(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було\n\nвстановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році\n\nвони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-\n\nгі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».\n\n\n(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли\n\nж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив\n\nсерця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,\n\nякий мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду\n\nНаціональної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-\n\nфом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,\n\nнатомість ім’я автора було забуте.\n\n\n(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-\n\nми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть\n\nпро зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити\n\nбагатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий\n\nрік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з\n\nтіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-\n\nки від господи до господи, співаючи про ластівку...\n\n\n*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»\n\n\nНеоднорідність емоційної тональності тексту «Музичний дарунок св��тові» найточніше передають слова в парі", "answers": [{"marker": "А", "text": "гордість і жаль"}, {"marker": "Б", "text": "пиха та сум"}, {"marker": "В", "text": "захопленість та образа"}, {"marker": "Г", "text": "утіха та невдоволеність"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Музичний дарунок світові**\n\n\n(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-\n\nїжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-\n\nдрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут\n\nназивають українську щедрівку.\n\n\n(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-\n\nри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до\n\nКитаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.\n\n\n\n(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-\n\nтовій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,\n\nпростукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-\n\nновувачів серед користувачів Інтернету.\n\n\n(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-\n\nдавнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох\n\nукраїнців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор\n\nМикола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив\n\nщедрівку на справжній шедевр.\n\n\n(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового\n\nспіву. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді\n\nвін опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-\n\nючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася\n\nмелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-\n\nпозитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-\n\nєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,\n\nвін домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи\n\nнайтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916\n\nроку не створив досконалий хорал.\n\n\n(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-\n\nпозитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-\n\nдрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво\n\nухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри\n\nколектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної\n\nтворчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло\n\nім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.\n\n\n(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було\n\nвстановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році\n\nвони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-\n\nгі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».\n\n\n(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли\n\nж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив\n\nсерця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,\n\nякий мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду\n\nНаціональної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-\n\nфом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,\n\nнатомість ім’я автора було забуте.\n\n\n(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-\n\nми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть\n\nпро зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити\n\nбагатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий\n\nрік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з\n\nтіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-\n\nки від господи до господи, співаючи про ластівку...\n\n\n*За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»\n\n\nСпорідненість англомовної «Колядки дзвонів» та українського «Щедрика» можна передати за допомогою всіх прислів’їв, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Така ж свита, та не так зшита."}, {"marker": "Б", "text": "Усім козак, та тільки чуб не так."}, {"marker": "В", "text": "Був би лошак, та хвіст не так."}, {"marker": "Г", "text": "Добрий баранчик, та по-вовчому виє."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Славетну перемогу козацького війська біля Жовтих Вод («Жовтого» чи «Золотого» Броду) оспівано у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Засвіт встали козаченьки»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чи не той то Хміль»"}, {"marker": "В", "text": "«Ой Морозе, Морозенку»"}, {"marker": "Г", "text": "«Віють вітри»"}, {"marker": "Д", "text": "«Бондарівна»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!» – звертається до Богдана Хмельницького", "answers": [{"marker": "А", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Б", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "В", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Г", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "Д", "text": "Максим Рильський"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Як треба рятовати Україну, байдуже мені i лiта, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нiчого гаятись!» – заявляє герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кайдашева сім’я»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра», – докоряє землякам", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Б", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "В", "text": "Іван Франко"}, {"marker": "Г", "text": "Максим Рильський"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Стус"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Переконання в тому, що «сила родиться й завзяття / Не ридать, а добувати, / Хоч синам, як не собі, / Кращу долю в боротьбі»,* – висловлено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Заповіт»"}, {"marker": "Б", "text": "«Молюсь і вірю»"}, {"marker": "В", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Стилет і стилос»"}, {"marker": "Д", "text": "«Гімн»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Карпо Адамович Тобілевич був прототипом головного героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Максим Гримач»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "В", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чорна рада»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У поемі «Мойсей» використано сюжет", "answers": [{"marker": "А", "text": "давньоримський"}, {"marker": "Б", "text": "давньогрецький"}, {"marker": "В", "text": "давньоєгипетський"}, {"marker": "Г", "text": "шумерський"}, {"marker": "Д", "text": "біблійний"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Іван Білик закликав створити «народний роман на основі щирого реалізму»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Квітку-Основ’яненка"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "В", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "Г", "text": "Ольгу Кобилянську"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Стефаника"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Жити хочу! Геть, думи сумні!» – такою є провідна думка твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Б", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "В", "text": "«De libertate»"}, {"marker": "Г", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Д", "text": "«До Основ’яненка»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Проблема «нерівня душ – це гірше, ніж майна» пов’язує обидва твори рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Лісова пісня», «Момент»"}, {"marker": "Б", "text": "«Лісова пісня», «Максим Гримач»"}, {"marker": "В", "text": "«Маруся Чурай», «Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся Чурай», «Лісова пісня»"}, {"marker": "Д", "text": "«Маруся Чурай», «Тигролови»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Біблійну оповідку про Каїна й Авеля по-новому осмислено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "В", "text": "«Камінний хрест»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Д", "text": "«Момент»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У рядках «Моя любов чолом сягала неба, / А Гриць ходив ногами по землі» провідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "антитеза"}, {"marker": "Б", "text": "епіфора"}, {"marker": "В", "text": "анафора"}, {"marker": "Г", "text": "тавтологія"}, {"marker": "Д", "text": "епітет"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Справжнє прізвище автора твору «Моя автобіографія» –", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кандиба"}, {"marker": "Б", "text": "Косач"}, {"marker": "В", "text": "Губенко"}, {"marker": "Г", "text": "Лозов’ягін"}, {"marker": "Д", "text": "Тобілевич"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки «Ніч у сніговій завії / крутиться довкола стріх. / У долоні у Марії / місяць – золотий горіх» написав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Богдан-Ігор Антонич"}, {"marker": "Б", "text": "Максим Рильський"}, {"marker": "В", "text": "Олександр Олесь"}, {"marker": "Г", "text": "Микола Вороний"}, {"marker": "Д", "text": "Павло Тичина"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Батьківщину, як і рідну матір, не обирають. Це провідна думка вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Українське альфреско»"}, {"marker": "В", "text": "«Лебеді материнства»"}, {"marker": "Г", "text": "«Блакитна Панна»"}, {"marker": "Д", "text": "«Молюсь і вірю…»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Зворушливий образ матері, яка подарувала синові «на щастя, на долю» вишиваний рушник, створив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Максим Рильський"}, {"marker": "Б", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "В", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "Г", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Д", "text": "Андрій Малишко"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Як син, тобі доземно уклонюсь, і чесно гляну в чесні твої вічі», – звертається до українського народу", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Симоненко"}, {"marker": "Б", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "В", "text": "Андрій Малишко"}, {"marker": "Г", "text": "Володимир Сосюра"}, {"marker": "Д", "text": "Василь Стус"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Це була наша друга Україна, синку... І назви наші люди подавали тут свої, сумуючи за рідним краєм: Київ, Чернігівка, Полтавка, Україна, Катеринославка, Переяславка тощо», – розповідає героїня твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Б", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "В", "text": "«Місто»"}, {"marker": "Г", "text": "«За мить щастя»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Представником постмодерного письменства в Україні є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ольга Кобилянська"}, {"marker": "Б", "text": "Лариса Косач"}, {"marker": "В", "text": "Оксана Забужко"}, {"marker": "Г", "text": "Марія Вілінська"}, {"marker": "Д", "text": "Ліна Костенко"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Укажіть найчисельнішу та найвпливовішу політичну силу Галичини на початку XX ст.", "answers": [{"marker": "А", "text": "Українська народно-демократична партія (УНДП)"}, {"marker": "Б", "text": "Українська соціал-демократична партія (УСДП)"}, {"marker": "В", "text": "Русько-українська радикальна партія (РУРП)"}, {"marker": "Г", "text": "Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«*Надходить важка історична хвиля. Вирішується доля держав і народів. Нічого не вдіяли всі зусилля дипломатії, щоб утримати мир у Європі… Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України… Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках…»\n\n\nВ уривку йдеться про переддень", "answers": [{"marker": "А", "text": "балканських війн 1912–1913 рр."}, {"marker": "Б", "text": "Першої світової війни 1914–1918 рр."}, {"marker": "В", "text": "першої війни радянської Росії з УНР 1917–1918 рр."}, {"marker": "Г", "text": "польсько-радянської війни 1920–1921 рр."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка подія вплинула на рішення Української Центральної Ради ухвалити Третій Універсал?", "answers": [{"marker": "А", "text": "корніловський заколот"}, {"marker": "Б", "text": "початок Лютневої революції"}, {"marker": "В", "text": "липнева криза Тимчасового уряду"}, {"marker": "Г", "text": "більшовицький переворот у Петрограді"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»\n\n\nПідписання якого договору спричинило ситуацію, описану в уривку джерела?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Брестського"}, {"marker": "Б", "text": "Варшавського"}, {"marker": "В", "text": "Ризького"}, {"marker": "Г", "text": "Версальського"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»\n\n\nАвтор документа, говорячи про «…*маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів*», мав на увазі керівників", "answers": [{"marker": "А", "text": "Західноукраїнської Народної Республіки."}, {"marker": "Б", "text": "Української Народної Республіки періоду Директорії."}, {"marker": "В", "text": "Української Народної Республіки доби Центральної Ради."}, {"marker": "Г", "text": "Української Соціалістичної Радянської Республіки."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»\n\n\nІз якою метою було укладено договір, що призвів до ситуації, описаної в джерелі?", "answers": [{"marker": "А", "text": "зупинити наступ польської армії Ю. Галлера у Східній Галичині"}, {"marker": "Б", "text": "отримати допомогу у звільненні території України від більшовиків"}, {"marker": "В", "text": "зупинити просування військ Антанти на Півдні України"}, {"marker": "Г", "text": "отримати допомогу в боротьбі з Білою армією генерала А. Денікіна"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«…*При вимушеному відході частинам Червоної армії забирати рухомий залізничний склад, не залишаючи ворогові жодного потяга, жодного вагона, ні кілограма хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні рятувати худобу, хліб здавати на збереження державним органам для вивезення його в тилові райони...»\n\n\nДокумент є свідченням проведення радянською владою в роки Другої світової війни заходів з", "answers": [{"marker": "А", "text": "евакуації."}, {"marker": "Б", "text": "депортації."}, {"marker": "В", "text": "радянізації."}, {"marker": "Г", "text": "мобілізації."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У грудні 1942 року розпочато", "answers": [{"marker": "А", "text": "депортацію кримських татар та інших народів Криму."}, {"marker": "Б", "text": "вигнання нацистських загарбників з території України."}, {"marker": "В", "text": "наступ радянських військ у ході Корсунь-Шевченківської операції."}, {"marker": "Г", "text": "вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«*Повідомляємо, що дозвіл на проведення собору греко-католицької церкви в місті Львові отримано. У зв’язку з цим… буде передано 400 тисяч рублів… через агента… «ініціативній групі». …З метою успішного проведення собору введіть до складу делегатів не менше як 60–70 % агентури... Завчасно перевірте всіх делегатів та гостей, щоб не допустити ворожий і неблагонадійний елемент…»\n\n\nУ якому році створено цитований документ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1944 р."}, {"marker": "Б", "text": "1945 р."}, {"marker": "В", "text": "1946 р."}, {"marker": "Г", "text": "1947 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«*Повідомляємо, що дозвіл на проведення собору греко-католицької церкви в місті Львові отримано. У зв’язку з цим… буде передано 400 тисяч рублів… через агента… «ініціативній групі». …З метою успішного проведення собору введіть до складу делегатів не менше як 60–70 % агентури... Завчасно перевірте всіх делегатів та гостей, щоб не допустити ворожий і неблагонадійний елемент…»\n\n\nДокумент є свідченням утручання в церковні справи влади", "answers": [{"marker": "А", "text": "нацистської Німеччини."}, {"marker": "Б", "text": "Польської Народної Республіки."}, {"marker": "В", "text": "Радянського Союзу."}, {"marker": "Г", "text": "Чехословацької Республіки."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«*Повідомляємо, що дозвіл на проведення собору греко-католицької церкви в місті Львові отримано. У зв’язку з цим… буде передано 400 тисяч рублів… через агента… «ініціативній групі». …З метою успішного проведення собору введіть до складу делегатів не менше як 60–70 % агентури... Завчасно перевірте всіх делегатів та гостей, щоб не допустити ворожий і неблагонадійний елемент…»\n\n\n«*Собор греко-католицької церкви*» скликався з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "фінансової підтримки державою УГКЦ."}, {"marker": "Б", "text": "залучення коштів УГКЦ до реалізації заходів повоєнної відбудови."}, {"marker": "В", "text": "скасування унії та об’єднання УГКЦ з Російською православною церквою."}, {"marker": "Г", "text": "усунення від керівництва УГКЦ осіб, які співпрацювали з окупантами."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Результатом проведення партійно-радянським керівництвом у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр. широкомасштабного індустріального житлового будівництва стало поширення в суспільстві поняття", "answers": [{"marker": "А", "text": "«відлига»."}, {"marker": "Б", "text": "«хрущовка»."}, {"marker": "В", "text": "«раднаргосп»."}, {"marker": "Г", "text": "«лібералізація»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було характерним для діяльності дисидентів в УРСР?", "answers": [{"marker": "А", "text": "підготовка до збройного повстання"}, {"marker": "Б", "text": "здійснення низки терористичних актів"}, {"marker": "В", "text": "викривання антигуманної суті комуністичного режиму"}, {"marker": "Г", "text": "заклики до скасування депутатської недоторканності"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Проголошення керівництвом СРСР курсу на «зближення та злиття націй у «*нову історичну спільноту – радянський народ*»...» призвело до", "answers": [{"marker": "А", "text": "збільшення в школах кількості навчальних годин з історії України."}, {"marker": "Б", "text": "зростання в суспільстві інтересу до надбань української культури."}, {"marker": "В", "text": "посилення процесу русифікації та скорочення сфери вживання української мови."}, {"marker": "Г", "text": "скасування цензури на літературні твори мовами національних меншин."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "С. Параджанов, І. Миколайчук, Л. Биков – видатні представники українського", "answers": [{"marker": "А", "text": "кіномистецтва."}, {"marker": "Б", "text": "образотворчого мистецтва."}, {"marker": "В", "text": "театрального мистецтва."}, {"marker": "Г", "text": "хореографічного мистецтва."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було характерним для соціально-економічного розвитку України наприкінці 1990-х – початку 2000-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "збереження більшості промислових підприємств у державній власності"}, {"marker": "Б", "text": "утвердження системи олігархічних фінансово-промислових груп"}, {"marker": "В", "text": "відновлення командно-адміністративної системи управління економікою"}, {"marker": "Г", "text": "перетворення малого бізнесу в основного виробника валового внутрішнього продукту"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Події «Революції гідності» стали каталізатором", "answers": [{"marker": "А", "text": "підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄC)."}, {"marker": "Б", "text": "входження України до Світової організації торгівлі (СОТ)."}, {"marker": "В", "text": "створення Співдружності Незалежних Держав (СНД)."}, {"marker": "Г", "text": "обрання України членом Ради Європи (РЄ)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Процес договірного оформлення стосунків Київської держави з Візантійською імперією започатковано у", "answers": [{"marker": "А", "text": "860 р."}, {"marker": "Б", "text": "882 р."}, {"marker": "В", "text": "907 р."}, {"marker": "Г", "text": "941 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому уривку з історичного джерела описано подію, що стала причиною відмови великих князів київських від здійснення полюддя.", "answers": [{"marker": "А", "text": "«…І вискочили всі [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я є роду княжого. – І винесли Ігоря. – А се – син Рюриків…”»"}, {"marker": "Б", "text": "«…І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з міста Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його; бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила коло Іскоростеня в древлянах…»"}, {"marker": "В", "text": "«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту. І перестала усобиця в землі Руській...»"}, {"marker": "Г", "text": "«…Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона… погости і данину, і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки [її], …і сани її стоять у Пскові й до сьогодні…»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Збори вільних людей у Київській державі, на яких обговорювалися та вирішувалися важливі громадські справи, називалися", "answers": [{"marker": "А", "text": "віче."}, {"marker": "Б", "text": "дума."}, {"marker": "В", "text": "рада."}, {"marker": "Г", "text": "магістрат."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Про діяльність якого князя історик М. Аркас писав: «…*Переніс свою столицю у місто Львів, що сам будував ще за батька. Він жив у злагоді з татарами, з ханами їх Ногаєм та Тулабугою ходив на Польщу, …здобув для сина свого Юрія город Люблін. З цими ж таки ханами ходив він і на Литву та на Угорщину… Усіляко старався втримати в Галичині батьківські порядки*…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Романа Мстиславовича"}, {"marker": "Б", "text": "Лева Даниловича"}, {"marker": "В", "text": "Вітовта"}, {"marker": "Г", "text": "Свидригайла"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яка подія відбулася в 1478 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "укладення Кревської унії між Литвою та Польщею"}, {"marker": "Б", "text": "перша згадка про українських козаків у писемних джерелах"}, {"marker": "В", "text": "битва на річці Сині Води між литовсько-руським військом і монголами"}, {"marker": "Г", "text": "визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях наприкінці XVI – першій половині XVII ст. було", "answers": [{"marker": "А", "text": "проведення митрополитом П. Могилою реформи православної церкви."}, {"marker": "Б", "text": "підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху."}, {"marker": "В", "text": "утворення окремої Галицької православної митрополії."}, {"marker": "Г", "text": "укладення унії між православною та католицькою церквами."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Уривок із якого документа процитовано:\n\n\n«…Надалі козаки повинні будуть коритися виключно старшому, якого самі собі оберуть… Козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 тисяч… З [цього] числа 1000 або більше козаків, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого.., мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Куруківської угоди (1625 р.)"}, {"marker": "Б", "text": "«Пунктів заспокоєння руського народу» (1632 р.)"}, {"marker": "В", "text": "«Ординації Війська Запорозького…» (1638 р.)"}, {"marker": "Г", "text": "Віленського перемир’я (1656 р.)"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було передумовою подій, описаних в уривку з історичного документа:\n\n\n«*У чорнобильців, і тож дуже небагатьох, ґвалтом взяли присягу; тамтешні міщани нерадо прийнявши московитів, роз’їхалися по різних містах і містечках, не присягали і присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж будуть присягати московському цареві і твердо стоять на цьому...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок діяльності Першої Малоросійської колегії"}, {"marker": "Б", "text": "оприлюднення указу про закріпачення селян на Лівобережжі"}, {"marker": "В", "text": "остаточна ліквідація гетьманства"}, {"marker": "Г", "text": "укладення українсько-московського договору"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Запорозька Січ у добу Руїни (60-ті – 80-ті рр. XVII ст.)", "answers": [{"marker": "А", "text": "входила до складу Слобідської України."}, {"marker": "Б", "text": "визнав��ла зверхність шведського короля."}, {"marker": "В", "text": "виступала самостійною військово-політичною силою."}, {"marker": "Г", "text": "перебувала під протекторатом турецького султана."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Великий згін» населення Правобережної Гетьманщини здійснював гетьман", "answers": [{"marker": "А", "text": "Петро Дорошенко."}, {"marker": "Б", "text": "Іван Самойлович."}, {"marker": "В", "text": "Іван Брюховецький."}, {"marker": "Г", "text": "Юрій Хмельницький."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "За часів гетьманування І. Мазепи для соціально-економічного розвитку Лівобережної Гетьманщини був характерний процес", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідації магдебурзького права."}, {"marker": "Б", "text": "узаконення та регламентації панщини."}, {"marker": "В", "text": "обезземелення козацької старшини та шляхти."}, {"marker": "Г", "text": "скорочення землеволодінь російського дворянства."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«…*Гонта поніс заслужену кару, росіяни приборкали запорожців. Для приборкання заворушень хлопів, що ще продовжувалися, готувалася окрема військова експедиція…»\n\n\nУ документі описано події часів", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Руїни»."}, {"marker": "Б", "text": "«Паліївщини»."}, {"marker": "В", "text": "«Коліївщини»."}, {"marker": "Г", "text": "«Хмельниччини»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було характерним для економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок промислового перевороту"}, {"marker": "Б", "text": "зародження кооперативного руху"}, {"marker": "В", "text": "будівництво перших залізниць"}, {"marker": "Г", "text": "поява фільваркових господарств"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«…*управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»\n\n\nВ уривку оцінено діяльність", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Руської трійці»."}, {"marker": "Б", "text": "Кирило-Мефодіївського братства."}, {"marker": "В", "text": "Головної руської ради."}, {"marker": "Г", "text": "товариства «Просвіта»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Осередком українського національного руху під час подій «весни народів» було місто", "answers": [{"marker": "А", "text": "Київ."}, {"marker": "Б", "text": "Львів."}, {"marker": "В", "text": "Харків."}, {"marker": "Г", "text": "Чернівці."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про який твір ідеться в уривку з історичного джерела:\n\n\n«…Це одна з найвидатніших пам’яток української історіографії… Відмінність праці полягає в її виразній ідеологічній спрямованості – ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та іншими державами, зокрема – Росією.., підкреслюється, що, приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілкови��ої рівноправності…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кобзар»"}, {"marker": "Б", "text": "«Історію русів»"}, {"marker": "В", "text": "«Чорну раду»"}, {"marker": "Г", "text": "«Україну irredenta»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Реформи 1860-х – 1870-х рр. у Російській імперії сприяли", "answers": [{"marker": "А", "text": "формуванню ринку вільнонайманої праці."}, {"marker": "Б", "text": "витісненню іноземного капіталу національним."}, {"marker": "В", "text": "подоланню селянського малоземелля та безземелля."}, {"marker": "Г", "text": "розгортанню трудової еміграції до США та Канади."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Народовці ініціювали створення", "answers": [{"marker": "А", "text": "товариства «Просвіта»."}, {"marker": "Б", "text": "Братства тарасівців."}, {"marker": "В", "text": "Головної руської ради."}, {"marker": "Г", "text": "«Південно-Західного відділу Російського географічного товариства»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому році відкрито Чернівецький університет?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1805 р."}, {"marker": "Б", "text": "1834 р."}, {"marker": "В", "text": "1865 р."}, {"marker": "Г", "text": "1875 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Відстоювання самодержавства, невизнання українців і білорусів як окремих народів, неподільність Російської імперії, антисемітизм - це складові програми", "answers": [{"marker": "А", "text": "«народовців»."}, {"marker": "Б", "text": "«москвофілів»."}, {"marker": "В", "text": "«українофілів»."}, {"marker": "Г", "text": "«чорносотенців»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У 1907 р. на західноукраїнських землях відбулося", "answers": [{"marker": "А", "text": "відкриття у Львові окремого українського університету."}, {"marker": "Б", "text": "впровадження загального виборчого права для чоловіків."}, {"marker": "В", "text": "започаткування політики «нової ери» в українсько-польських відносинах."}, {"marker": "Г", "text": "об’єднання Галичини, Буковини та Закарпаття в єдиний Коронний край."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни розпочалися в", "answers": [{"marker": "А", "text": "1914 р."}, {"marker": "Б", "text": "1915 р."}, {"marker": "В", "text": "1916 р."}, {"marker": "Г", "text": "1917 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного документа та виконайте завдання.\n\n\n«На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий уряд за пропозицією Центральної Ради. Повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську...»\n\n\nПоява цитованого документа призвела до", "answers": [{"marker": "А", "text": "надання Українською Центральною Радою допомоги Тимчасовому уряду в боротьбі з більшовиками."}, {"marker": "Б", "text": "оформлення компромісу між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом у вигляді Другого Універсалу."}, {"marker": "В", "text": "підтримки Українською Центральною Радою генерала Л. Корнілова - очільника заколоту проти Тимчасового уряду."}, {"marker": "Г", "text": "загострення стосунків між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "П��очитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 6-8.\n\n\n«*Уряд Речі Посполитої Польської... і уряд Української Народної Республіки... погодилися на такі рішення*:\n\n\n(…)\n\n\n*2) Кордони між Річчю Посполитою Польською та Українською Народною Республікою визначатимуться таким чином: на півночі від Дністра вздовж р. Збруч, а далі уздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною та Росією...*\n\n\n*(…)*\n\n\n*4) Український уряд зобов'язується не укладати будь-яких міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’**язання бере на себе уряд* *Речі Посполитої Польської стосовно Української Народної Республіки.*\n\n\n*(…)*\n\n\n*5) Національно-культурні права, які польський уряд надає своїм громадянам української національності, які проживають на території Речі Посполитої Польської, будуть тією ж мірою надані громадянам польської національності, які проживають у межах Української Народної Республіки....*\n\n\n*(…)*\n\n\n*8) Договір залишається таємним. Й**ого не можна передати третій* *стороні або публікувати...»\n\n\n**У якому році укладено цитовану угоду?**", "answers": [{"marker": "А", "text": "1918 р."}, {"marker": "Б", "text": "1919 р."}, {"marker": "В", "text": "1920 р."}, {"marker": "Г", "text": "1921 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 6-8.\n\n\n«*Уряд Речі Посполитої Польської... і уряд Української Народної Республіки... погодилися на такі рішення*:\n\n\n(…)\n\n\n*2) Кордони між Річчю Посполитою Польською та Українською Народною Республікою визначатимуться таким чином: на півночі від Дністра вздовж р. Збруч, а далі уздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною та Росією...*\n\n\n*(…)*\n\n\n*4) Український уряд зобов'язується не укладати будь-яких міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’**язання бере на себе уряд* *Речі Посполитої Польської стосовно Української Народної Республіки.*\n\n\n*(…)*\n\n\n*5) Національно-культурні права, які польський уряд надає своїм громадянам української національності, які проживають на території Речі Посполитої Польської, будуть тією ж мірою надані громадянам польської національності, які проживають у межах Української Народної Республіки....*\n\n\n*(…)*\n\n\n*8) Договір залишається таємним. Й**ого не можна передати третій* *стороні або публікувати...»\n\n\n**У якому пункті угоди зафіксовано положення, що викликали вкрай різку та негативну реакцію громадських і політичних кіл Західноукраїнської Народної Республіки?**", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "четвертому"}, {"marker": "В", "text": "п'ятому"}, {"marker": "Г", "text": "восьмому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 6-8.\n\n\n«*Уряд Речі Посполитої Польської... і уряд Української Народної Республіки... погодилися на такі рішення*:\n\n\n(…)\n\n\n*2) Кордони між Річчю Посполитою Польською та Українською Народною Республікою визначатимуться таким чином: на півночі ві�� Дністра вздовж р. Збруч, а далі уздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною та Росією...*\n\n\n*(…)*\n\n\n*4) Український уряд зобов'язується не укладати будь-яких міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’**язання бере на себе уряд* *Речі Посполитої Польської стосовно Української Народної Республіки.*\n\n\n*(…)*\n\n\n*5) Національно-культурні права, які польський уряд надає своїм громадянам української національності, які проживають на території Речі Посполитої Польської, будуть тією ж мірою надані громадянам польської національності, які проживають у межах Української Народної Республіки....*\n\n\n*(…)*\n\n\n*8) Договір залишається таємним. Й**ого не можна передати третій* *стороні або публікувати...»\n\n\n**Яку подію можна оцінити як порушення умов, викладених у четвертому пункті угоди?**", "answers": [{"marker": "А", "text": "укладення Брестського договору між УНР і країнами Четверного союзу"}, {"marker": "Б", "text": "підписання попереднього договору між Українською Державою та РСФРР"}, {"marker": "В", "text": "укладення Сен-Жерменського договору між країнами Антанти та Австрією"}, {"marker": "Г", "text": "підписання Ризького договору між РСФРР і УСРР та Польщею"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Сприятливі умови для розвитку ринкових відносин в УСРР існували за часів реалізації заходів", "answers": [{"marker": "А", "text": "«воєнного комунізму»."}, {"marker": "Б", "text": "«суцільної колективізації»."}, {"marker": "В", "text": "«нової економічної політики»."}, {"marker": "Г", "text": "«форсованої індустріалізації»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Уривок історичного документа, що характеризує часи Голодомору: «Урожай у нас був хороший, але радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб, до тих пір доводила свої плани і завдання до нас, аж допоки ми не залишилися без фунта хліба*», - можна використати для пояснення його", "answers": [{"marker": "А", "text": "передумов."}, {"marker": "Б", "text": "масштабу."}, {"marker": "В", "text": "жертв."}, {"marker": "Г", "text": "мети."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Український таємний університет у 1920-ті рр. діяв на території", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польщі."}, {"marker": "Б", "text": "Угорщини."}, {"marker": "В", "text": "Чехословаччини."}, {"marker": "Г", "text": "Румунії."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«*Радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли кордон і подають німецькому війську руку. Львів повністю оточений. Опір марний!» - листівку такого змісту німецькі агітатори розповсюджували серед мешканців міста у", "answers": [{"marker": "А", "text": "вересні 1939 р."}, {"marker": "Б", "text": "червні 1941 р."}, {"marker": "В", "text": "листопаді 1943 р."}, {"marker": "Г", "text": "липні 1944 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Коли відбувалися події, описані в уривку з історичного джерела: «*Вони були першими, хто підняв повстання в серці ГУЛАГу.., які струснули основи радянської репресивної машини. Їхнім прапором був чорний - з червоною смугою. Тоді одночасно застрайкувало понад 20 тисяч політв'язнів Норильська, 70 % 3 яких були українцями*.»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1941-1945 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1946-1947 рр."}, {"marker": "В", "text": "1953-1954 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1959-1961 рр."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«У 1953-1958 рр. державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом утричі, зокрема на зерно - у 7 разів, на продукти тваринництва - у 5,5. Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми - 25 % коштів, що отримували колгоспи від реалізації продуктів тваринництва*».\n\n\nУжиті партійно-радянським керівництвом УРСР заходи було спрямовано на", "answers": [{"marker": "А", "text": "удосконалення системи «держприймання» в колгоспах."}, {"marker": "Б", "text": "запровадження ринкових відносин у сільському господарстві."}, {"marker": "В", "text": "посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному виробництві."}, {"marker": "Г", "text": "створення сприятливих умов для розвитку присадибного господарства селян."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Л. Костенко, В. Симоненко - діячі, яких об'єднує", "answers": [{"marker": "А", "text": "членство в Українській робітничо-селянській спілці (УРСС)."}, {"marker": "Б", "text": "належність до плеяди шістдесятників в українській культурі."}, {"marker": "В", "text": "перебування в ув’язненні за «антирадянську агітацію та пропаганду»."}, {"marker": "Г", "text": "участь в акції протесту в кінотеатрі «Україна» проти арештів дисидентів."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Одна з характерних ознак суспільно-політичного життя СРСР наприкінці 1970-х - на початку 1980-х рр. - це", "answers": [{"marker": "А", "text": "скорочення масштабів бюрократичного апарату."}, {"marker": "Б", "text": "легалізація неформальних громадських організацій."}, {"marker": "В", "text": "конституційне закріплення концепції «розвиненого соціалізму»."}, {"marker": "Г", "text": "розмежування повноважень партійних і радянських органів влади."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Самвидав» - це один із методів боротьби дисидентів у СРСР й УРСР, що полягав у", "answers": [{"marker": "А", "text": "поширенні серед населення української національної символіки."}, {"marker": "Б", "text": "написанні листів-протестів до вищого партійно-радянського керівництва."}, {"marker": "В", "text": "неофіційному виготовленні та розповсюдженні літературних і публіцистичних творів."}, {"marker": "Г", "text": "друкуванні в державних засобах масової інформації критичних матеріалів."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«*Уранці 19 серпня командуючий сухопутними військами СРСР генерал В. Варенников, прибувши з групою військових до кабінету Голови Верховної Ради УРСР, в ультимативній формі заявив Л. Кравчуку: «Влада перейшла до ДКНС, який врятує країну. Рекомендую Вам зайняти правильну позицію. Змінити свій особистий курс і курс Верховної Ради*...»\n\n\nОписана подія відбулася на завершальному етапі періоду", "answers": [{"marker": "А", "text": "«відбудови»."}, {"marker": "Б", "text": "«відлиги»."}, {"marker": "В", "text": "«застою»."}, {"marker": "Г", "text": "«перебудови»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "*ПОСТАНОВА\n\nВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ\n\nПро військові формування на Укр��їні*\n\n\n*Верховна Рада України постановляє:*\n\n\n*1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України.*\n\n\n*2. Утворити Міністерство оборони України.*\n\n\n*3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України.*\n\n\n**Верховна Рада України підпорядковувала собі всі військові формування на території республіки, оскільки**", "answers": [{"marker": "А", "text": "була на той час єдиним легітимним вищим органом влади."}, {"marker": "Б", "text": "існувала небезпека встановлення військової диктатури."}, {"marker": "В", "text": "утвердилася парламентська форма правління."}, {"marker": "Г", "text": "існувала необхідність переозброєння військових формувань."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "*ПОСТАНОВА\n\nВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ\n\nПро військові формування на Україні*\n\n\n*Верховна Рада України постановляє:*\n\n\n*1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України.*\n\n\n*2. Утворити Міністерство оборони України.*\n\n\n*3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України.*\n\n\n**Поява цитованого документа зумовлена**", "answers": [{"marker": "А", "text": "реалізацією курсу на вступ України до НАТО."}, {"marker": "Б", "text": "проголошенням незалежності України."}, {"marker": "В", "text": "втіленням політики ядерного роззброєння України."}, {"marker": "Г", "text": "ухваленням Конституції України."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "*ПОСТАНОВА\n\nВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ\n\nПро військові формування на Україні*\n\n\n*Верховна Рада України постановляє:*\n\n\n*1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України.*\n\n\n*2. Утворити Міністерство оборони України.*\n\n\n*3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України.*\n\n\n**Ухвалення цитованого документа свідчить про початок в Україні процесів**", "answers": [{"marker": "А", "text": "люстрації."}, {"marker": "Б", "text": "мілітаризації."}, {"marker": "В", "text": "декомунізації."}, {"marker": "Г", "text": "державотворення."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У 907 р., 911 р., 941 р., 944 р. відбулися походи київських князів на", "answers": [{"marker": "А", "text": "Константинополь."}, {"marker": "Б", "text": "Новгород."}, {"marker": "В", "text": "Доростол."}, {"marker": "Г", "text": "Булгар."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Повстання якого союзу племен проти влади Києва придушила княгиня Ольга?", "answers": [{"marker": "А", "text": "древлян"}, {"marker": "Б", "text": "сіверян"}, {"marker": "В", "text": "уличів"}, {"marker": "Г", "text": "полян"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Сутність роздробленості Київської держави полягала у", "answers": [{"marker": "А", "text": "зміцненні самостійності удільних князівств."}, {"marker": "Б", "text": "появі інституту загально��уських князівських з'їздів."}, {"marker": "В", "text": "відсутності механізму спадкоємності влади великого князя."}, {"marker": "Г", "text": "занепаді віча - органу громадського та державного управління."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Терміни «ярлик» і « баскак » потрібно використовувати, характеризуючи наслідки походів на Русь", "answers": [{"marker": "А", "text": "варягів."}, {"marker": "Б", "text": "хозарів."}, {"marker": "В", "text": "монголів."}, {"marker": "Г", "text": "печенігів."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яким роком датується лист, уривок з якого процитовано:\n\n\n«Великославному господарю королю Жигимонту Казимировичу буде честь і слава вовіки, що переміг недруга свого - великого князя Василія московського! А гетьману його вдатному, князю Костянтину Івановичу Острозькому, дай Боже здоров,я і щастя надалі ліпшеє!..»", "answers": [{"marker": "А", "text": "1223 р."}, {"marker": "Б", "text": "1362 р."}, {"marker": "В", "text": "1514 р."}, {"marker": "Г", "text": "1621 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Масове поширення єзуїтських колегіумів на українських землях відбувалося після укладення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Люблінської унії (1569 р.)."}, {"marker": "Б", "text": "Третього Литовського статуту (1588 р.)."}, {"marker": "В", "text": "Куруківської угоди (1625 р.)."}, {"marker": "Г", "text": "«Пунктів для заспокоєння руського народу» (1632 р.)."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Десятиліття «Золотого спокою» - це період в історії Речі Посполитої, що тривав", "answers": [{"marker": "А", "text": "від козацького повстання під проводом С. Наливайка до морських походів козаків на чолі з П. Сагайдачним на володіння Османської імперії."}, {"marker": "Б", "text": "від укладення польсько-литовської міждержавної Люблінської унії до початку польсько-турецької Хотинської війни."}, {"marker": "В", "text": "від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Острянина, Д. Гуні до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким."}, {"marker": "Г", "text": "від укладення польсько-московського Віленського перемир’я до укладення «Вічного миру» між Річчю Посполитою та Московським царством."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Результат якої битви забезпечив Б. Хмельницькому укладення династичного союзу з Молдавським князівством?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пилявецької"}, {"marker": "Б", "text": "Зборівської"}, {"marker": "В", "text": "Берестецької"}, {"marker": "Г", "text": "Батозької"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«*Вони... приговорили та постановили мир на тринадцять років під корисними умовами для обох монархій; покривджено тільки козаків, оскільки постановлено в тих пактах, щоб низові запорозькі козаки лишались у послушенстві обох монархій*...», - так Самійло Величко охарактеризував", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Вічний мир»"}, {"marker": "Б", "text": "Гадяцькі пункти."}, {"marker": "В", "text": "Зборівський договір."}, {"marker": "Г", "text": "Андрусівське перемир’я."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Повстання під проводом С. Палія (1702-1704 рр.) спричинено", "answers": [{"marker": "А", "text": "руйнуванням російськими військами Чортомлицької Січі."}, {"marker": "Б", "text": "поразками Московського царства на початку Північної війни."}, {"marker": "В", "text": "ліквідацією польським сеймом козацького устрою на Правобережній Україні."}, {"marker": "Г", "text": "переходом гетьмана І. Мазепи та запорожців на бік шведського короля."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Задунайську Січ було створено на землях, підвладних", "answers": [{"marker": "А", "text": "Речі Посполитій."}, {"marker": "Б", "text": "Австрійській імперії."}, {"marker": "В", "text": "Російській імперії."}, {"marker": "Г", "text": "Османській імперії."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому регіоні під впливом «весни народів» активізувався український національний рух?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Слобожанщині"}, {"marker": "Б", "text": "Західній Волині"}, {"marker": "В", "text": "Східній Галичині"}, {"marker": "Г", "text": "Запорожжі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Якого віросповідання дотримувалася переважна більшість українського населення Галичини в ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "православного"}, {"marker": "Б", "text": "римо-католицького"}, {"marker": "В", "text": "протестантського"}, {"marker": "Г", "text": "греко-католицького"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Ідейний і художній рух у культурі кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ ст., в основі якого - духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури та фольклору, ідеалізація минулого, - це", "answers": [{"marker": "А", "text": "«реалізм»."}, {"marker": "Б", "text": "«романтизм»."}, {"marker": "В", "text": "«класицизм»."}, {"marker": "Г", "text": "«модернізм»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Інтенсивне використання Російською імперією матеріальних і людських ресурсів України впродовж 1853-1856 рр. зумовлено перш за все потребою", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідації антикріпосницьких заворушень селян."}, {"marker": "Б", "text": "запобігання поширенню европейської «весни народів»."}, {"marker": "В", "text": "придушення польського національно-визвольного повстання."}, {"marker": "Г", "text": "ведення бойових дій під час Кримської війни."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували", "answers": [{"marker": "А", "text": "чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба."}, {"marker": "Б", "text": "адміністративні центри губерній зі столицею Санкт-Петербургом."}, {"marker": "В", "text": "Донецький вугільний басейн з економічними центрами Росії та Польщі."}, {"marker": "Г", "text": "Київ зі столицями західноевропейських держав."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Який діяч так пояснював мотиви свого вчинку:\n\n\n«Тільки ж в теперішній час мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису, - бо троїсте ярмо: порядків царства Російського та Австро-Угорського над нашою країною, котре не дає їй волі політичної, господарської й освітньої, неволить слово й печать українську настільки, що прихильникам волі народу українського... не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Костомаров"}, {"marker": "Б", "text": "Б. Грінченко"}, {"marker": "В", "text": "В. Антонович"}, {"marker": "Г", "text": "М. Драгоманов"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було одним із проявів аграрного перенаселення західноукраїнських земе��ь у другій половині ХІХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "поширення хутірського господарства"}, {"marker": "Б", "text": "становлення кооперативного руху"}, {"marker": "В", "text": "формування прошарку куркулів"}, {"marker": "Г", "text": "масова трудова еміграція"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Хто з митців у листі так описав свою роботу над однією з картин:\n\n\n«*Я зовсім ненароком відвернув полотно і не втерпів, узявся за палітру, і ось тижнів два без віддиху живу з ними, не можу розлучитися - веселий народ! Недарма про них Гоголь писав, усе це правда! Чортячий народ! Ніхто в цілім світі не відчував так глибоко Свободи, Рівності й Братерства. Усе Запорожжя лишалось вільним, нікому не підкорилося...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Рєпін"}, {"marker": "Б", "text": "І. Труш"}, {"marker": "В", "text": "М. Пимоненко"}, {"marker": "Г", "text": "В. Тропінін"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка верства домінувала в структурі західноукраїнського суспільства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "селянство"}, {"marker": "Б", "text": "підприємці"}, {"marker": "В", "text": "пролетаріат"}, {"marker": "Г", "text": "інтелігенція"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4–6.**\n\n\n«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумів небезпеку, що виникала з подібного політичного домагання, але змагаючись, перш за все, за вищу мету – утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».*\n\n\n**Вимоги «федерації з Росією» висували представники**", "answers": [{"marker": "А", "text": "держав Антанти."}, {"marker": "Б", "text": "Раднаркому Російської СФРР."}, {"marker": "В", "text": "дипломатичних місій Четверного союзу."}, {"marker": "Г", "text": "Директорії Української Народної Республіки."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4–6.**\n\n\n«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумів небезпеку, що виникала з подібного політичного домагання, але змагаючись, перш за все, за вищу мету – утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».*\n\n\n**Що стало наслідком подій, про які йдеться в уривку з історичного документа?**", "answers": [{"marker": "А", "text": "підписання Брестського миру"}, {"marker": "Б", "text": "вибух антиурядового повстання"}, {"marker": "В", "text": "проголошення незалежності УНР"}, {"marker": "Г", "text": "ухвалення Акта Злуки УНР і ЗУНР"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому році започатковано політику «коренізації» в УСРР?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1921 р."}, {"marker": "Б", "text": "1923 р."}, {"marker": "В", "text": "1925 р."}, {"marker": "Г", "text": "1927 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "З якою політичною метою партійно-радянське керівництво СРСР проводило суцільну колективізацію сільського господарства?", "answers": [{"marker": "А", "text": "установлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації промисловості"}, {"marker": "Б", "text": "зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян"}, {"marker": "В", "text": "допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки та агрокультури"}, {"marker": "Г", "text": "подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Поняття «розстріляне відродження» використовують, характеризуючи наслідки репресивної політики комуністичного режиму, спрямованої на фізичне знищення", "answers": [{"marker": "А", "text": "українського селянства."}, {"marker": "Б", "text": "українського робітництва."}, {"marker": "В", "text": "української творчої інтелігенції."}, {"marker": "Г", "text": "українського партійно-радянського керівництва."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Територія Північної Буковини в листопаді 1918 року була окупована військами", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польщі."}, {"marker": "Б", "text": "Румунії."}, {"marker": "В", "text": "Угорщини."}, {"marker": "Г", "text": "Чехословаччини."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що стало проявом реалізації «пакту Молотова–Ріббентропа»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення дистрикту «Галичина»"}, {"marker": "Б", "text": "агресія Угорщини проти Карпатської України"}, {"marker": "В", "text": "вторгнення Червоної армії на територію Західної України"}, {"marker": "Г", "text": "окупація військами Німеччини та її союзників усієї території України"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Колективізацію сільського господарства в 1940-ві – 1950-ті рр. було здійснено в", "answers": [{"marker": "А", "text": "Західній Україні."}, {"marker": "Б", "text": "Східній Україні."}, {"marker": "В", "text": "Південній Україні."}, {"marker": "Г", "text": "Центральній Україні."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Українську робітничо-селянську спілку (УРСС) створено за ініціативи", "answers": [{"marker": "А", "text": "М. Руденка."}, {"marker": "Б", "text": "В. Марченка."}, {"marker": "В", "text": "Л. Лук’яненка."}, {"marker": "Г", "text": "П. Григоренка."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте уривок з історичного документа та виконайте завдання 17–19.**\n\n\n«Цей славнозвісний і водночас “багатостраждальний” твір мало не скинув з п’єдесталу вже визнаного класика соціалістичного реалізму. Центральний образ роману – пам’ятка козацької минувшини… Основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності, таких як бюрократія, кар’єризм, безправ’я селян, чиновницьке недбальство, зневажливе ставлення до довкілля й пам’яток історії та культури...»\n\n\n**Хто є автором твору, про який ідеться в уривку з документа?**", "answers": [{"marker": "А", "text": "В. Стус"}, {"marker": "Б", "text": "О. Гончар"}, {"marker": "В", "text": "В. Чорновіл"}, {"marker": "Г", "text": "О. Довженко"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте уривок з історичного документа та виконайте завдання 17–19.**\n\n\n«Цей славнозвісний і водночас “багатостраждальний” твір мало не скинув з п’єдесталу вже визнаного класика соціалістичног�� реалізму. Центральний образ роману – пам’ятка козацької минувшини… Основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності, таких як бюрократія, кар’єризм, безправ’я селян, чиновницьке недбальство, зневажливе ставлення до довкілля й пам’яток історії та культури...»\n\n\n**Роман було піддано нищівній критиці й забороні в період**", "answers": [{"marker": "А", "text": "«відбудови»."}, {"marker": "Б", "text": "«відлиги»."}, {"marker": "В", "text": "«застою»."}, {"marker": "Г", "text": "«перебудови»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок із резолюції одного з мітингів українських студентів і виконайте завдання.\n\n\n«Ми, студенти київських вузів, які зібралися до наметового містечка на підтримку голодуючих студентів.., вважаємо необхідним прийняття вимог голодуючих, а саме: 1. Відставка Голови Ради Міністрів В. Масола. 2. Націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на території України. 3. Прийняття рішення про службу юнаків у війську тільки в межах України…».*\n\n\nУ документі відображено вимоги протестувальників під час", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Помаранчевої революції»."}, {"marker": "Б", "text": "«культурної революції»."}, {"marker": "В", "text": "«Революції на граніті»."}, {"marker": "Г", "text": "«Революції гідності»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Коли Акт проголошення незалежності України здобув загальнонародне схвалення?", "answers": [{"marker": "А", "text": "24 серпня 1991 р."}, {"marker": "Б", "text": "1 грудня 1991 р."}, {"marker": "В", "text": "6 грудня 1991р."}, {"marker": "Г", "text": "12 лютого 1992 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Вступ України до Ради Європи припав на період президентства", "answers": [{"marker": "А", "text": "Л. Кучми."}, {"marker": "Б", "text": "В. Ющенка."}, {"marker": "В", "text": "Л. Кравчука."}, {"marker": "Г", "text": "П. Порошенка."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "В уривку з історичного джерела\n\n\n«І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. І з попутним вітром підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста. Греки ж, побачивши це, злякались і сказали через послів Олегові: “Не губи міста, дамо тобі данини, якої забажаєш!”»\n\n\nописано події походу київського князя на", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ітіль."}, {"marker": "Б", "text": "Доростол."}, {"marker": "В", "text": "Іскоростень."}, {"marker": "Г", "text": "Константинополь."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Шлюбну дипломатію» як засіб налагодження зовнішньополітичних зв’язків започаткував київський князь", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олег."}, {"marker": "Б", "text": "Ігор."}, {"marker": "В", "text": "Святослав Ігоревич."}, {"marker": "Г", "text": "Володимир Святославич."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Київської Русі є", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Повість минулих літ» Нестора-літописця."}, {"marker": "Б", "text": "«Слово о полку Ігоревім»."}, {"marker": "В", "text": "«Остромирове Євангеліє»."}, {"marker": "Г", "text": "«Києво-Печерський патерик»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«З поданого до нас прохання цього короля ми недавно довідалися, що коли… народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава, князя Русі.., тоді король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди…»\n\n\nУривок документа дає змогу визначити", "answers": [{"marker": "А", "text": "перебіг і результат польської агресії в Галичині."}, {"marker": "Б", "text": "привід і причину загарбання Польщею Галичини."}, {"marker": "В", "text": "масштаби та наслідки нападу Польщі на Галичину."}, {"marker": "Г", "text": "перебіг агресивних дій і реакцію населення Галичини."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було спільного в устрої Київської Русі ХІІ–ХІІІ ст. та Великого князівства Литовського в ХІV ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "існування удільних князівств"}, {"marker": "Б", "text": "одноосібна влада великого князя"}, {"marker": "В", "text": "підпорядкування митрополиту князівської влади"}, {"marker": "Г", "text": "наявність виборного станово-представницького органу – сейму"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що передбачала Люблінська унія (1569 р.)?", "answers": [{"marker": "А", "text": "династичний шлюб литовського князя та польської королеви за умови прийняття Великим князівством Литовським католицизму"}, {"marker": "Б", "text": "спільні воєнні дії військ Великого князівства Литовського та Польського королівства проти рицарів-хрестоносців Тевтонського ордену"}, {"marker": "В", "text": "відновлення в складі Великого князівства Литовського Київського та Волинського удільних князівств на чолі з представниками литовської династії"}, {"marker": "Г", "text": "об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан… і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того ж року... висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного й чесного. Іменем Йов Борецький… і з ним єпископів на різні місця...»\n\n\nОписані події відбулися завдяки", "answers": [{"marker": "А", "text": "В. К. Острозькому."}, {"marker": "Б", "text": "Д. Вишневецькому."}, {"marker": "В", "text": "П. Сагайдачному."}, {"marker": "Г", "text": "П. Могилі."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Якого року Б. Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1621 р."}, {"marker": "Б", "text": "1637 р."}, {"marker": "В", "text": "1648 р."}, {"marker": "Г", "text": "1654 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було характерним для періоду Руїни?", "answers": [{"marker": "А", "text": "усеохопна криза та занепад Речі Посполитої, спричинені Національно-визвольною війною українського народу під проводом Б. Хмельницького"}, {"marker": "Б", "text": "внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав"}, {"marker": "В", "text": "форсований наступ на автономні права Гетьманщини з боку російського уряду внаслідок переходу гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля"}, {"marker": "Г", "text": "остаточна лі��відація інституту гетьманства, решток української автономії та повна інтеграція українських земель у Російську імперію"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "В уривку з історичного джерела «…Великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з величезним майном, жертвував усім, щоб вибороти волю своїй Батьківщині. Він не завагався зректися всього.., за визволення рідного краю…» ідеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Мазепу."}, {"marker": "Б", "text": "І. Самойловича."}, {"marker": "В", "text": "І. Брюховецького."}, {"marker": "Г", "text": "Ю.Хмельницького."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Діяльність Другої Малоросійської колегії було спрямовано на", "answers": [{"marker": "А", "text": "впорядкування системи управління Запорозькою Січчю."}, {"marker": "Б", "text": "ліквідацію решток автономних прав і устрою Гетьманщини."}, {"marker": "В", "text": "запровадження полкового устрою в Слобідській Україні."}, {"marker": "Г", "text": "повернення козаків із володінь Османської імперії на Запорожжя."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому регіоні України в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. сформувався осередок українського національного відродження?", "answers": [{"marker": "А", "text": "на Поділлі"}, {"marker": "Б", "text": "на Донбасі"}, {"marker": "В", "text": "на Запорожжі"}, {"marker": "Г", "text": "на Слобожанщині"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Знищення Задунайської Січі спричинено", "answers": [{"marker": "А", "text": "включенням придунайських земель до складу Росії в результаті російсько-турецької війни 1768–1774 рр."}, {"marker": "Б", "text": "участю задунайських козаків у російсько-турецькій війні 1806–1812 рр. на боці Туреччини."}, {"marker": "В", "text": "відмовою задунайських козаків підтримати Туреччину, союзника Наполеона у франко-російській війні 1812–1814 рр."}, {"marker": "Г", "text": "переходом задунайських козаків на бік Росії в ході російсько-турецької війни 1828–1829 рр."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У 1837 р. в місті Буді «Руська трійця» видала альманах", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Історія русів»."}, {"marker": "Б", "text": "«Зоря Галицька»."}, {"marker": "В", "text": "«Русалка Дністровая»."}, {"marker": "Г", "text": "«Історія України-Руси»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Будителем» українців Закарпаття називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "Л. Кобилицю."}, {"marker": "Б", "text": "О. Духновича."}, {"marker": "В", "text": "М. Шашкевича."}, {"marker": "Г", "text": "М. Максимовича."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "В «Історії русів», що поширювалася в рукописах у першій половині ХІХ ст., відображено погляди", "answers": [{"marker": "А", "text": "самостійників."}, {"marker": "Б", "text": "автономістів."}, {"marker": "В", "text": "соціалістів."}, {"marker": "Г", "text": "русофілів."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Реформи 1860-х – 1870-х рр. у Російській імперії сприяли", "answers": [{"marker": "А", "text": "завершенню промислового перевороту."}, {"marker": "Б", "text": "зрівнянню в правах усіх верств суспільства."}, {"marker": "В", "text": "скасуванню заборон щодо української мови."}, {"marker": "Г", "text": "відкриттю українських кафедр в університетах."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У 1868 р. у Львові було засновано", "answers": [{"marker": "А", "text": "товариство «Р��ська бесіда»."}, {"marker": "Б", "text": "Головну руську раду."}, {"marker": "В", "text": "товариство «Просвіта»."}, {"marker": "Г", "text": "Наукове товариство ім. Т. Шевченка."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Створення в Одесі першої в Російській імперії (другої у світі) бактеріологічної станції пов’язано з ім’ям", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Мечникова."}, {"marker": "Б", "text": "М. Терещенка."}, {"marker": "В", "text": "А. Кримського."}, {"marker": "Г", "text": "Д. Заболотного."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "НЕМАЄ лексичної помилки в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "перший дебют"}, {"marker": "Б", "text": "головний лейтмотив"}, {"marker": "В", "text": "ефективний метод"}, {"marker": "Г", "text": "дивний парадокс"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова ***водити*** є слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "водень"}, {"marker": "Б", "text": "водночас"}, {"marker": "В", "text": "водевіль"}, {"marker": "Г", "text": "водійський"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Пунктуаційну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Щасливий і веселий він глянув на високе небо."}, {"marker": "Б", "text": "Важка від насіння, низько нахилялася жалка кропива."}, {"marker": "В", "text": "Дорога повела в порослі густими лісами гори."}, {"marker": "Г", "text": "Налякані незнайомими звуками, коні пряли вухами."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Синонімом до слова ***заяложений*** є", "answers": [{"marker": "А", "text": "закладений"}, {"marker": "Б", "text": "закинутий"}, {"marker": "В", "text": "забруднений"}, {"marker": "Г", "text": "загальноприйнятий"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "На третій склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "каталог"}, {"marker": "Б", "text": "завдання"}, {"marker": "В", "text": "феномен"}, {"marker": "Г", "text": "камбала"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Буквосполуку ***-ств-*** на місці пропуску треба писати в обох словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "гончар..о, коза..о"}, {"marker": "Б", "text": "брат..о, боягу..о"}, {"marker": "В", "text": "агент..во, убо..о"}, {"marker": "Г", "text": "пта..о, товари..о"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Леся Українка завжди прагнула не/звичайної ***краси*** та спокою ***душі*** й шукала їх не лише в рідній Україні, а й у Грузії. (2)До речі цей край вона _______ завдяки грузинському студентові Нестору, який квартирував у будинку Косачів у Києві. (З)Леся навчала його французької та ***любові*** до України, а він її – грузинської та любові до Грузії. (4)Життєвий шлях Лесі Українки нагадує не/суцільне тло, а різнокольорові ***шматочки*** скла - новоград-волинський, київський, грузинський, італійський, єгипетський. (5)Це сходинки до творчої вершини й до не/оборотної вічності, що скріплені ниткою одного не/повторного життя.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "четвертому"}, {"marker": "Г", "text": "п'ятому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Леся Українка завжди прагнула не/звичайної ***краси*** та спокою ***душі*** й шукала їх не лише в рідній Україні, а й у Грузії. (2)До речі цей край вона _______ завдяки грузинському студентові Нестору, який квартирував у будинку Косачів у Києві. (З)Леся навчала його французької та ***любові*** до України, а він її – грузинської та любові до Грузії. (4)Життєвий шлях Лесі Українки нагадує не/суцільне тло, а різнокольорові ***шматочки*** скла - новоград-волинський, київський, грузинський, італійський, єгипетський. (5)Це сходинки до творчої вершини й до не/оборотної вічності, що скріплені ниткою одного не/повторного життя.\n\n\nУ ролі означення в тексті виступає іменник", "answers": [{"marker": "А", "text": "краси"}, {"marker": "Б", "text": "душі"}, {"marker": "В", "text": "любові"}, {"marker": "Г", "text": "шматочки"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Леся Українка завжди прагнула не/звичайної ***краси*** та спокою ***душі*** й шукала їх не лише в рідній Україні, а й у Грузії. (2)До речі цей край вона _______ завдяки грузинському студентові Нестору, який квартирував у будинку Косачів у Києві. (З)Леся навчала його французької та ***любові*** до України, а він її – грузинської та любові до Грузії. (4)Життєвий шлях Лесі Українки нагадує не/суцільне тло, а різнокольорові ***шматочки*** скла - новоград-волинський, київський, грузинський, італійський, єгипетський. (5)Це сходинки до творчої вершини й до не/оборотної вічності, що скріплені ниткою одного не/повторного життя.\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/звичайної"}, {"marker": "Б", "text": "не/суцільне"}, {"marker": "В", "text": "не/оборотної"}, {"marker": "Г", "text": "не/повторного"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1)Леся Українка завжди прагнула не/звичайної ***краси*** та спокою ***душі*** й шукала їх не лише в рідній Україні, а й у Грузії. (2)До речі цей край вона _______ завдяки грузинському студентові Нестору, який квартирував у будинку Косачів у Києві. (З)Леся навчала його французької та ***любові*** до України, а він її – грузинської та любові до Грузії. (4)Життєвий шлях Лесі Українки нагадує не/суцільне тло, а різнокольорові ***шматочки*** скла - новоград-волинський, київський, грузинський, італійський, єгипетський. (5)Це сходинки до творчої вершини й до не/оборотної вічності, що скріплені ниткою одного не/повторного життя.\n\n\nНа місці пропуску в другому реченні має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "впізнала"}, {"marker": "Б", "text": "визнала"}, {"marker": "В", "text": "вигадала"}, {"marker": "Г", "text": "вподобала"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру ***й*** на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "баталь..он, сер..озний, с..омга"}, {"marker": "Б", "text": "фе..єрверк, бо..овий, буль..он"}, {"marker": "В", "text": "кур..озний, гост..овий, лось..он"}, {"marker": "Г", "text": "шампінь..он, фе..єрія, сень..ор"}, {"marker": "Д", "text": "зна..омство, кань..он, кра..овий"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Закінчення -***ий*** має прикметник, утворений від слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "природа"}, {"marker": "Б", "text": "дорога"}, {"marker": "В", "text": "вечір"}, {"marker": "Г", "text": "зовні"}, {"marker": "Д", "text": "завтра"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО побудовано словосполучення на позначення часу", "answers": [{"marker": "А", "text": "десять (хвилин) на десяту"}, {"marker": "Б", "text": "чверть по одинадцятій"}, {"marker": "В", "text": "третя година десять хвилин"}, {"marker": "Г", "text": "за п’ять (хвилин) шоста"}, {"marker": "Д", "text": "без п’ятнадцяти десять"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правил уживання великої літери дотримано в усіх рядках, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "езопова мова, бульвар Академіка Вернадського"}, {"marker": "Б", "text": "Декларація прав людини, сузір'я Великий Віз"}, {"marker": "В", "text": "Національна опера України, Нобелівська премія"}, {"marker": "Г", "text": "гора Ай-Петрі, кінофільм «Поводир»"}, {"marker": "Д", "text": "День соборності, Шекспірівський стиль"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно утворено всі форми дієприкметників у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "лежачий, посивілий, побачений, оформлений"}, {"marker": "Б", "text": "накреслений, зшитий, нафарбований, помолодівший"}, {"marker": "В", "text": "зацікавлений, роблячий, уславлений, змарнілий"}, {"marker": "Г", "text": "розвалений, потемнівший, палаючий, знайдений"}, {"marker": "Д", "text": "зцілений, випечений, забутий, посміхаючийся"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильно вжито прийменник у всіх рядках, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "тричі на місяць, на знак нашої дружби"}, {"marker": "Б", "text": "модне пальто по коліна, по останній моді"}, {"marker": "В", "text": "виконати за наказом, за всіма правилами"}, {"marker": "Г", "text": "близько п'ятої години, близько двох тонн"}, {"marker": "Д", "text": "ласий до меду, беручкий до науки"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "**ж**ук, ва**ж**ко, подру**ж**ці"}, {"marker": "Б", "text": "по**ш**ана, моли**ш**ся, на**ш**"}, {"marker": "В", "text": "вира**з**, **з**ять, **з**аписник"}, {"marker": "Г", "text": "**х**оробрий, кі**г**ті, порі**г**"}, {"marker": "Д", "text": "**с**ім, неві**с**тці, ве**с**нянка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте розмову (*цифри позначають номери реплік)*\n\n\n- (1) Тимофію, поклич на репетицію наших «співунів».\n\n\n- (2) Добре, Олено Петрівно, а о котрій актова зала буде вільною?\n\n\n- (З) Треба з'ясувати в нашого координатора. Артуре, коли можна провести репетицію?\n\n\n-(4) Хвилинку, наберу нашого ді-джея. Олексіє, наші хочуть у залі поспівати, о котрій зручно? Добре, дякую. Сказав, що після четвертої.\n\n\n-(5) Ольго, Галю, Юрію, «співоче поле» для вас буде вільним після четвертої, не запізніться!\n\n\nНЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка в репліці", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "З"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Окремо треба писати всі прислівники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "неждано/негадано, раз/у/раз, рано/вранці"}, {"marker": "Б", "text": "сам/на/сам, без/кінця/краю, на/прикінці"}, {"marker": "В", "text": "до/побачення, кінець/кінцем, на/щастя"}, {"marker": "Г", "text": "хтозна/звідки, усього/на/всього, до/пізна"}, {"marker": "Д", "text": "по/рідному, на/вприсядки, віч/на/віч"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n***В образі … вбачаємо схожість із красунчиком … – героєм роману …***\n\n\nГраматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "Степана Радченко, Жорж Дюруа, Гі де Мопассана"}, {"marker": "Б", "text": "Степана Радченко, Жоржем Дюруа, Гі де Мопассан"}, {"marker": "В", "text": "Степана Радченка, Жоржем Дюруа, Гі де Мопассан"}, {"marker": "Г", "text": "Степана Радченка, Жоржем Дюруа, Гі де Мопассана"}, {"marker": "Д", "text": "Степана Радченка, Жорж Дюруа, Гі де Мопассана"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Відокремленою обставиною можна замінити підрядну частину в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Якщо ти прагнеш здобути перемогу, друзі повинні бути поруч."}, {"marker": "Б", "text": "Водій загальмував на перехресті, щоб ми швидко вийшли з машини."}, {"marker": "В", "text": "Коли ми зійшли на ту гору, керівник групи дав команду перепочити."}, {"marker": "Г", "text": "Коли Назар думає про осінь, у його уяві виринають жовті листочки."}, {"marker": "Д", "text": "Я біг досить-таки повільно, бо відчував страшну втому в ногах."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n***Як ви знаєте(1) перпетуум-мобіле – це вічний двигун(2) над винаходом якого(3) людство довго билося(4) аж доки не усвідомило неможливість такого пристрою(5) зважаючи хоча б на тертя та закони механіки.***\n\n\nКóму треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка» – подумалось мені."}, {"marker": "Б", "text": "Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю»."}, {"marker": "В", "text": "«Краса і мудрість – писав Еріх – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу»."}, {"marker": "Г", "text": "Мирослав Дочинець радить – «Не виставляй напоказ усе, що маєш, – завтра вже нікого не здивуєш»."}, {"marker": "Д", "text": "«Стерегти ліс», – сказав Харитон – «треба не рушницею, а любов’ю»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Кіберцькування в мережі: віртуальності настав кінець**\n\n\n(1–4) *Кіберцькування – це переслідування людини через Інтернет, наприклад,\n\nколи користувачеві надсилають погрози, поширюють про нього плітки чи\n\nякісь фото з ним, розміщують образливу інформацію або пишуть повідомлення\n\nпринизливого змісту.*\n\n\n-1-\n\n\n (5–8) Зазнавати кіберцькування можуть як дорослі, що стають жертвами\n\nпереслідування з боку колег або просто онлайн-друзів, так і діти. Згідно з дослі-\n\nдженнями, найбільш уразлива група для будь-якого виду цькування – це молодь\n\n11–16 років.\n\n\n(9–14)…Приходить дитина зі школи, а на її сторінку у Facebook від різних,\n\nінколи зовсім не знайомих людей надійшло 43 повідомлення образливого змісту.\n\nУ неї німіють руки, блідне обличчя. Вона хапається за телефон... А там – Viber,\n\nTwitter, і звідусюди сиплються неприємні шпичаки, лунають погрози... Це найгірший\n\nваріант. ��астіше переслідують менш жорстоко, наприклад, насміхаються\n\nз якоїсь конкретної події чи вади зовнішності. Та з будь-чого. Причин – мільйон.\n\n\n-2-\n\n\n (15–21) Небезпека в тому, що, на відміну від звичайного цькування, гноблення\n\nв Інтернеті не припиняється. Від нього не сховатися вдома, у школі чи на роботі.\n\nКористувач увесь час на очах. Якщо заблокувати кривдників у всіх можливих\n\nсоціальних мережах, то й це не зупинить їх від продовження нападів на людину\n\nсеред знайомих або її онлайн-друзів. Навіть видаливши всі свої профайли (облікові дані) на Gmail, у Facebook, Twitter, Skype, Viber (де там ще зараз найчастіше реєструються?), особа не врятується. Утеча не допоможе позбутися переслідувачів.\n\n\n(22–28) Як показує статистика Центру досліджень кіберцькування, у США\n\n81 % респондентів має ілюзію, що від віртуального переслідування простіше втекти,\n\nніж від цькування в реальному житті. Насправді ж переслідування в мережі\n\nвсепроникне, не те що неприємності від кількох знайомих у школі чи в університеті\n\nабо від колег на роботі: по-перше, у нього необмежена аудиторія; по-друге, воно створює ефект присутності кривдників усюди, на кожному електронному пристрої, який в особи є.\n\n\n-3-\n\n\n (29–32) Згідно зі статистичними даними, зібраними в Сполучених Штатах,\n\nщонайменше половина опитаних молодих людей зазнавала цькування онлайн,\n\n11 % сказали, що їхні фото, які містили елементи компромату, викладали в Інтернет\n\nінші люди, 33 % стикалися з погрозами, 55 % були свідками переслідування.\n\n\n(33–39) Найстрашнішим є те, що 95 % (!) свідків онлайн-цькування нічого\n\nне зробили, щоб зупинити його. У соціальній психології цей феномен пояснюють\n\nефектом «пасивного спостерігача». Очевидці надзвичайної ситуації чи насильства\n\nне намагаються допомогти постраждалому, залишаючись осторонь. Цікаво, що\n\nчим більше осіб спостерігає за ситуацією, тим менше шансів, що хтось допоможе\n\nжертві. Емма Шорт уважає, що ця особливість людської психології – головна\n\nперешкода на шляху приборкання кіберцькування.\n\n\n(40–43) У мережі ефект спостерігача ускладнений тим, що, незважаючи на\n\nмасштаби цькування, усім здається, що, якби це було щось справді серйозне,\n\nхтось неодмінно б відреагував. Важливо пам’ятати, що цей «хтось» – це сама людина, яка не покладається на небайдужість інших.\n\n\n(44–48) Після того як Тайлер Клементі, студент Університету Ратжерс у\n\nНью-Джерсі, стрибнув з мосту Джорджа Вашингтона через те, що з нього знущалися\n\nв Інтернеті, свою стурбованість проблемами кіберцькування висловили\n\nамериканські чиновники на всіх рівнях, а співачка Мадонна присвятила хлопцеві\n\nкілька музичних композицій.\n\n\n-4-\n\n\n(49–53) У США вже роками ведуть серйозну суспільну дискусію щодо онлайнцькування й запровадження законів про відповідальність за участь у таких «кампаніях». Але  передусім потрібна цілеспрямована про��вітницька робота: необхідно привертати увагу людей до того, наскільки це серйозно, ділитися історіями про кіберцькування й постійно пам’ятати про ефект «пасивного спостерігача».\n\n\n(54–57) В Інтернеті цей ефект підсилений тим, що люди схильні сприймати\n\nонлайн-простір як гру, тому не трактують серйозно те, що там відбувається. Насправді ж «game over»: віртуальність закінчилася. Усе в мережі абсолютно реальне, у тому числі й трагедії внаслідок кіберцькування.\n\n\n*За Є. Кузнєцовою*\n\n\n**З тексту зрозуміло, що подоланню кіберцькування може сприяти все, ОКРІМ**", "answers": [{"marker": "А", "text": "проведення постійної й активної просвітницької роботи щодо цього"}, {"marker": "Б", "text": "формування в людей сприйняття кіберпростору як реальності"}, {"marker": "В", "text": "заборона користування соцмережами в навчальних закладах"}, {"marker": "Г", "text": "ухвалення законодавчих актів, що врегулюють поведінку в мережі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Кіберцькування в мережі: віртуальності настав кінець**\n\n\n(1–4) *Кіберцькування – це переслідування людини через Інтернет, наприклад,\n\nколи користувачеві надсилають погрози, поширюють про нього плітки чи\n\nякісь фото з ним, розміщують образливу інформацію або пишуть повідомлення\n\nпринизливого змісту.*\n\n\n-1-\n\n\n (5–8) Зазнавати кіберцькування можуть як дорослі, що стають жертвами\n\nпереслідування з боку колег або просто онлайн-друзів, так і діти. Згідно з дослі-\n\nдженнями, найбільш уразлива група для будь-якого виду цькування – це молодь\n\n11–16 років.\n\n\n(9–14)…Приходить дитина зі школи, а на її сторінку у Facebook від різних,\n\nінколи зовсім не знайомих людей надійшло 43 повідомлення образливого змісту.\n\nУ неї німіють руки, блідне обличчя. Вона хапається за телефон... А там – Viber,\n\nTwitter, і звідусюди сиплються неприємні шпичаки, лунають погрози... Це найгірший\n\nваріант. Частіше переслідують менш жорстоко, наприклад, насміхаються\n\nз якоїсь конкретної події чи вади зовнішності. Та з будь-чого. Причин – мільйон.\n\n\n-2-\n\n\n (15–21) Небезпека в тому, що, на відміну від звичайного цькування, гноблення\n\nв Інтернеті не припиняється. Від нього не сховатися вдома, у школі чи на роботі.\n\nКористувач увесь час на очах. Якщо заблокувати кривдників у всіх можливих\n\nсоціальних мережах, то й це не зупинить їх від продовження нападів на людину\n\nсеред знайомих або її онлайн-друзів. Навіть видаливши всі свої профайли (облікові дані) на Gmail, у Facebook, Twitter, Skype, Viber (де там ще зараз найчастіше реєструються?), особа не врятується. Утеча не допоможе позбутися переслідувачів.\n\n\n(22–28) Як показує статистика Центру досліджень кіберцькування, у США\n\n81 % респондентів має ілюзію, що від віртуального переслідування простіше втекти,\n\nніж від цькування в реальному житті. Насправді ж переслідування в мережі\n\nвсепроникне, не те що неприємності від кількох знайомих у школі чи в університеті\n\nабо від колег на роботі: по-перше, у нього необмежена аудиторія; по-друге, воно створює ефект присутності кривдників усюди, на кожному електронному пристрої, який в особи є.\n\n\n-3-\n\n\n (29–32) Згідно зі статистичними даними, зібраними в Сполучених Штатах,\n\nщонайменше половина опитаних молодих людей зазнавала цькування онлайн,\n\n11 % сказали, що їхні фото, які містили елементи компромату, викладали в Інтернет\n\nінші люди, 33 % стикалися з погрозами, 55 % були свідками переслідування.\n\n\n(33–39) Найстрашнішим є те, що 95 % (!) свідків онлайн-цькування нічого\n\nне зробили, щоб зупинити його. У соціальній психології цей феномен пояснюють\n\nефектом «пасивного спостерігача». Очевидці надзвичайної ситуації чи насильства\n\nне намагаються допомогти постраждалому, залишаючись осторонь. Цікаво, що\n\nчим більше осіб спостерігає за ситуацією, тим менше шансів, що хтось допоможе\n\nжертві. Емма Шорт уважає, що ця особливість людської психології – головна\n\nперешкода на шляху приборкання кіберцькування.\n\n\n(40–43) У мережі ефект спостерігача ускладнений тим, що, незважаючи на\n\nмасштаби цькування, усім здається, що, якби це було щось справді серйозне,\n\nхтось неодмінно б відреагував. Важливо пам’ятати, що цей «хтось» – це сама людина, яка не покладається на небайдужість інших.\n\n\n(44–48) Після того як Тайлер Клементі, студент Університету Ратжерс у\n\nНью-Джерсі, стрибнув з мосту Джорджа Вашингтона через те, що з нього знущалися\n\nв Інтернеті, свою стурбованість проблемами кіберцькування висловили\n\nамериканські чиновники на всіх рівнях, а співачка Мадонна присвятила хлопцеві\n\nкілька музичних композицій.\n\n\n-4-\n\n\n(49–53) У США вже роками ведуть серйозну суспільну дискусію щодо онлайнцькування й запровадження законів про відповідальність за участь у таких «кампаніях». Але  передусім потрібна цілеспрямована просвітницька робота: необхідно привертати увагу людей до того, наскільки це серйозно, ділитися історіями про кіберцькування й постійно пам’ятати про ефект «пасивного спостерігача».\n\n\n(54–57) В Інтернеті цей ефект підсилений тим, що люди схильні сприймати\n\nонлайн-простір як гру, тому не трактують серйозно те, що там відбувається. Насправді ж «game over»: віртуальність закінчилася. Усе в мережі абсолютно реальне, у тому числі й трагедії внаслідок кіберцькування.\n\n\n*За Є. Кузнєцовою*\n\n\n**Більша небезпека цькування в мережі порівняно з іншими його формами зумовлена всім, ОКРІМ**", "answers": [{"marker": "А", "text": "кіберцькування в Інтернеті не припиняється"}, {"marker": "Б", "text": "від кіберцькування простіше втекти"}, {"marker": "В", "text": "кіберцькування всепроникне"}, {"marker": "Г", "text": "за кіберцькування необмежена аудиторія"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Кіберцькування в мережі: віртуальності настав кінець**\n\n\n(1–4) *Кіберцькування – це переслідування людини через Інтернет, наприклад,\n\nколи користувачеві надсилають погрози, поширюють про нього плітки чи\n\nякісь фото з ним, розміщують образливу інформацію або пишуть повідомлення\n\nпринизливого змісту.*\n\n\n-1-\n\n\n (5–8) Зазнавати кіберцькування можуть як дорослі, що стають жертвами\n\nпереслідування з боку колег або просто онлайн-друзів, так і діти. Згідно з дослі-\n\nдженнями, найбільш уразлива група для будь-якого виду цькування – це молодь\n\n11–16 років.\n\n\n(9–14)…Приходить дитина зі школи, а на її сторінку у Facebook від різних,\n\nінколи зовсім не знайомих людей надійшло 43 повідомлення образливого змісту.\n\nУ неї німіють руки, блідне обличчя. Вона хапається за телефон... А там – Viber,\n\nTwitter, і звідусюди сиплються неприємні шпичаки, лунають погрози... Це найгірший\n\nваріант. Частіше переслідують менш жорстоко, наприклад, насміхаються\n\nз якоїсь конкретної події чи вади зовнішності. Та з будь-чого. Причин – мільйон.\n\n\n-2-\n\n\n (15–21) Небезпека в тому, що, на відміну від звичайного цькування, гноблення\n\nв Інтернеті не припиняється. Від нього не сховатися вдома, у школі чи на роботі.\n\nКористувач увесь час на очах. Якщо заблокувати кривдників у всіх можливих\n\nсоціальних мережах, то й це не зупинить їх від продовження нападів на людину\n\nсеред знайомих або її онлайн-друзів. Навіть видаливши всі свої профайли (облікові дані) на Gmail, у Facebook, Twitter, Skype, Viber (де там ще зараз найчастіше реєструються?), особа не врятується. Утеча не допоможе позбутися переслідувачів.\n\n\n(22–28) Як показує статистика Центру досліджень кіберцькування, у США\n\n81 % респондентів має ілюзію, що від віртуального переслідування простіше втекти,\n\nніж від цькування в реальному житті. Насправді ж переслідування в мережі\n\nвсепроникне, не те що неприємності від кількох знайомих у школі чи в університеті\n\nабо від колег на роботі: по-перше, у нього необмежена аудиторія; по-друге, воно створює ефект присутності кривдників усюди, на кожному електронному пристрої, який в особи є.\n\n\n-3-\n\n\n (29–32) Згідно зі статистичними даними, зібраними в Сполучених Штатах,\n\nщонайменше половина опитаних молодих людей зазнавала цькування онлайн,\n\n11 % сказали, що їхні фото, які містили елементи компромату, викладали в Інтернет\n\nінші люди, 33 % стикалися з погрозами, 55 % були свідками переслідування.\n\n\n(33–39) Найстрашнішим є те, що 95 % (!) свідків онлайн-цькування нічого\n\nне зробили, щоб зупинити його. У соціальній психології цей феномен пояснюють\n\nефектом «пасивного спостерігача». Очевидці надзвичайної ситуації чи насильства\n\nне намагаються допомогти постраждалому, залишаючись осторонь. Цікаво, що\n\nчим більше осіб спостерігає за ситуацією, тим менше шансів, що хтось допоможе\n\nжертві. Емма Шорт уважає, що ця особливість людської психології – головна\n\nперешкода на шляху прибо��кання кіберцькування.\n\n\n(40–43) У мережі ефект спостерігача ускладнений тим, що, незважаючи на\n\nмасштаби цькування, усім здається, що, якби це було щось справді серйозне,\n\nхтось неодмінно б відреагував. Важливо пам’ятати, що цей «хтось» – це сама людина, яка не покладається на небайдужість інших.\n\n\n(44–48) Після того як Тайлер Клементі, студент Університету Ратжерс у\n\nНью-Джерсі, стрибнув з мосту Джорджа Вашингтона через те, що з нього знущалися\n\nв Інтернеті, свою стурбованість проблемами кіберцькування висловили\n\nамериканські чиновники на всіх рівнях, а співачка Мадонна присвятила хлопцеві\n\nкілька музичних композицій.\n\n\n-4-\n\n\n(49–53) У США вже роками ведуть серйозну суспільну дискусію щодо онлайнцькування й запровадження законів про відповідальність за участь у таких «кампаніях». Але  передусім потрібна цілеспрямована просвітницька робота: необхідно привертати увагу людей до того, наскільки це серйозно, ділитися історіями про кіберцькування й постійно пам’ятати про ефект «пасивного спостерігача».\n\n\n(54–57) В Інтернеті цей ефект підсилений тим, що люди схильні сприймати\n\nонлайн-простір як гру, тому не трактують серйозно те, що там відбувається. Насправді ж «game over»: віртуальність закінчилася. Усе в мережі абсолютно реальне, у тому числі й трагедії внаслідок кіберцькування.\n\n\n*За Є. Кузнєцовою*\n\n\n**У тексті НЕМАЄ мікротеми**", "answers": [{"marker": "А", "text": "масштаби й різноманітні прояви кіберцькування"}, {"marker": "Б", "text": "потреба відповідальної поведінки користувачів в Інтернеті"}, {"marker": "В", "text": "психологічні передумови живучості кіберцькування"}, {"marker": "Г", "text": "спеціальні комп’ютерні програми для боротьби з кіберцькуванням"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Кіберцькування в мережі: віртуальності настав кінець**\n\n\n(1–4) *Кіберцькування – це переслідування людини через Інтернет, наприклад,\n\nколи користувачеві надсилають погрози, поширюють про нього плітки чи\n\nякісь фото з ним, розміщують образливу інформацію або пишуть повідомлення\n\nпринизливого змісту.*\n\n\n-1-\n\n\n (5–8) Зазнавати кіберцькування можуть як дорослі, що стають жертвами\n\nпереслідування з боку колег або просто онлайн-друзів, так і діти. Згідно з дослі-\n\nдженнями, найбільш уразлива група для будь-якого виду цькування – це молодь\n\n11–16 років.\n\n\n(9–14)…Приходить дитина зі школи, а на її сторінку у Facebook від різних,\n\nінколи зовсім не знайомих людей надійшло 43 повідомлення образливого змісту.\n\nУ неї німіють руки, блідне обличчя. Вона хапається за телефон... А там – Viber,\n\nTwitter, і звідусюди сиплються неприємні шпичаки, лунають погрози... Це найгірший\n\nваріант. Частіше переслідують менш жорстоко, наприклад, насміхаються\n\nз якоїсь конкретної події чи вади зовнішності. Та з будь-чого. Причин – мільйон.\n\n\n-2-\n\n\n (15–21) Небезпека в то��у, що, на відміну від звичайного цькування, гноблення\n\nв Інтернеті не припиняється. Від нього не сховатися вдома, у школі чи на роботі.\n\nКористувач увесь час на очах. Якщо заблокувати кривдників у всіх можливих\n\nсоціальних мережах, то й це не зупинить їх від продовження нападів на людину\n\nсеред знайомих або її онлайн-друзів. Навіть видаливши всі свої профайли (облікові дані) на Gmail, у Facebook, Twitter, Skype, Viber (де там ще зараз найчастіше реєструються?), особа не врятується. Утеча не допоможе позбутися переслідувачів.\n\n\n(22–28) Як показує статистика Центру досліджень кіберцькування, у США\n\n81 % респондентів має ілюзію, що від віртуального переслідування простіше втекти,\n\nніж від цькування в реальному житті. Насправді ж переслідування в мережі\n\nвсепроникне, не те що неприємності від кількох знайомих у школі чи в університеті\n\nабо від колег на роботі: по-перше, у нього необмежена аудиторія; по-друге, воно створює ефект присутності кривдників усюди, на кожному електронному пристрої, який в особи є.\n\n\n-3-\n\n\n (29–32) Згідно зі статистичними даними, зібраними в Сполучених Штатах,\n\nщонайменше половина опитаних молодих людей зазнавала цькування онлайн,\n\n11 % сказали, що їхні фото, які містили елементи компромату, викладали в Інтернет\n\nінші люди, 33 % стикалися з погрозами, 55 % були свідками переслідування.\n\n\n(33–39) Найстрашнішим є те, що 95 % (!) свідків онлайн-цькування нічого\n\nне зробили, щоб зупинити його. У соціальній психології цей феномен пояснюють\n\nефектом «пасивного спостерігача». Очевидці надзвичайної ситуації чи насильства\n\nне намагаються допомогти постраждалому, залишаючись осторонь. Цікаво, що\n\nчим більше осіб спостерігає за ситуацією, тим менше шансів, що хтось допоможе\n\nжертві. Емма Шорт уважає, що ця особливість людської психології – головна\n\nперешкода на шляху приборкання кіберцькування.\n\n\n(40–43) У мережі ефект спостерігача ускладнений тим, що, незважаючи на\n\nмасштаби цькування, усім здається, що, якби це було щось справді серйозне,\n\nхтось неодмінно б відреагував. Важливо пам’ятати, що цей «хтось» – це сама людина, яка не покладається на небайдужість інших.\n\n\n(44–48) Після того як Тайлер Клементі, студент Університету Ратжерс у\n\nНью-Джерсі, стрибнув з мосту Джорджа Вашингтона через те, що з нього знущалися\n\nв Інтернеті, свою стурбованість проблемами кіберцькування висловили\n\nамериканські чиновники на всіх рівнях, а співачка Мадонна присвятила хлопцеві\n\nкілька музичних композицій.\n\n\n-4-\n\n\n(49–53) У США вже роками ведуть серйозну суспільну дискусію щодо онлайнцькування й запровадження законів про відповідальність за участь у таких «кампаніях». Але  передусім потрібна цілеспрямована просвітницька робота: необхідно привертати увагу людей до того, наскільки це серйозно, ділитися історіями про кіберцькування й постійно пам’ятати про ефект «пасивного спос��ерігача».\n\n\n(54–57) В Інтернеті цей ефект підсилений тим, що люди схильні сприймати\n\nонлайн-простір як гру, тому не трактують серйозно те, що там відбувається. Насправді ж «game over»: віртуальність закінчилася. Усе в мережі абсолютно реальне, у тому числі й трагедії внаслідок кіберцькування.\n\n\n*За Є. Кузнєцовою*\n\n\n**Мета тексту –**", "answers": [{"marker": "А", "text": "привернути увагу широкого кола людей до дійсно гострої й страшної проблеми кіберцькування."}, {"marker": "Б", "text": "поінформувати про масштаби цькування в соціальних мережах у Сполучених Штатах Америки."}, {"marker": "В", "text": "попередити про ризики активного долучення молоді й людей старшого віку до кіберпростору."}, {"marker": "Г", "text": "спонукати владні структури до вирішення проблем «негативної» активності користувачів Інтернету."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст** (цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n**і виконайте завдання**\n\n\n**Кіберцькування в мережі: віртуальності настав кінець**\n\n\n(1–4) *Кіберцькування – це переслідування людини через Інтернет, наприклад,\n\nколи користувачеві надсилають погрози, поширюють про нього плітки чи\n\nякісь фото з ним, розміщують образливу інформацію або пишуть повідомлення\n\nпринизливого змісту.*\n\n\n-1-\n\n\n (5–8) Зазнавати кіберцькування можуть як дорослі, що стають жертвами\n\nпереслідування з боку колег або просто онлайн-друзів, так і діти. Згідно з дослі-\n\nдженнями, найбільш уразлива група для будь-якого виду цькування – це молодь\n\n11–16 років.\n\n\n(9–14)…Приходить дитина зі школи, а на її сторінку у Facebook від різних,\n\nінколи зовсім не знайомих людей надійшло 43 повідомлення образливого змісту.\n\nУ неї німіють руки, блідне обличчя. Вона хапається за телефон... А там – Viber,\n\nTwitter, і звідусюди сиплються неприємні шпичаки, лунають погрози... Це найгірший\n\nваріант. Частіше переслідують менш жорстоко, наприклад, насміхаються\n\nз якоїсь конкретної події чи вади зовнішності. Та з будь-чого. Причин – мільйон.\n\n\n-2-\n\n\n (15–21) Небезпека в тому, що, на відміну від звичайного цькування, гноблення\n\nв Інтернеті не припиняється. Від нього не сховатися вдома, у школі чи на роботі.\n\nКористувач увесь час на очах. Якщо заблокувати кривдників у всіх можливих\n\nсоціальних мережах, то й це не зупинить їх від продовження нападів на людину\n\nсеред знайомих або її онлайн-друзів. Навіть видаливши всі свої профайли (облікові дані) на Gmail, у Facebook, Twitter, Skype, Viber (де там ще зараз найчастіше реєструються?), особа не врятується. Утеча не допоможе позбутися переслідувачів.\n\n\n(22–28) Як показує статистика Центру досліджень кіберцькування, у США\n\n81 % респондентів має ілюзію, що від віртуального переслідування простіше втекти,\n\nніж від цькування в реальному житті. Насправді ж переслідування в мережі\n\nвсепроникне, не те що неприємності від кількох знайомих у школі чи в університеті\n\nабо від колег на роботі: по-перше, у нього необмеже��а аудиторія; по-друге, воно створює ефект присутності кривдників усюди, на кожному електронному пристрої, який в особи є.\n\n\n-3-\n\n\n (29–32) Згідно зі статистичними даними, зібраними в Сполучених Штатах,\n\nщонайменше половина опитаних молодих людей зазнавала цькування онлайн,\n\n11 % сказали, що їхні фото, які містили елементи компромату, викладали в Інтернет\n\nінші люди, 33 % стикалися з погрозами, 55 % були свідками переслідування.\n\n\n(33–39) Найстрашнішим є те, що 95 % (!) свідків онлайн-цькування нічого\n\nне зробили, щоб зупинити його. У соціальній психології цей феномен пояснюють\n\nефектом «пасивного спостерігача». Очевидці надзвичайної ситуації чи насильства\n\nне намагаються допомогти постраждалому, залишаючись осторонь. Цікаво, що\n\nчим більше осіб спостерігає за ситуацією, тим менше шансів, що хтось допоможе\n\nжертві. Емма Шорт уважає, що ця особливість людської психології – головна\n\nперешкода на шляху приборкання кіберцькування.\n\n\n(40–43) У мережі ефект спостерігача ускладнений тим, що, незважаючи на\n\nмасштаби цькування, усім здається, що, якби це було щось справді серйозне,\n\nхтось неодмінно б відреагував. Важливо пам’ятати, що цей «хтось» – це сама людина, яка не покладається на небайдужість інших.\n\n\n(44–48) Після того як Тайлер Клементі, студент Університету Ратжерс у\n\nНью-Джерсі, стрибнув з мосту Джорджа Вашингтона через те, що з нього знущалися\n\nв Інтернеті, свою стурбованість проблемами кіберцькування висловили\n\nамериканські чиновники на всіх рівнях, а співачка Мадонна присвятила хлопцеві\n\nкілька музичних композицій.\n\n\n-4-\n\n\n(49–53) У США вже роками ведуть серйозну суспільну дискусію щодо онлайнцькування й запровадження законів про відповідальність за участь у таких «кампаніях». Але  передусім потрібна цілеспрямована просвітницька робота: необхідно привертати увагу людей до того, наскільки це серйозно, ділитися історіями про кіберцькування й постійно пам’ятати про ефект «пасивного спостерігача».\n\n\n(54–57) В Інтернеті цей ефект підсилений тим, що люди схильні сприймати\n\nонлайн-простір як гру, тому не трактують серйозно те, що там відбувається. Насправді ж «game over»: віртуальність закінчилася. Усе в мережі абсолютно реальне, у тому числі й трагедії внаслідок кіберцькування.\n\n\n*За Є. Кузнєцовою*\n\n\n**Редактор вирішив поділити текст на змістові частини й дати одній із них назву «Моя хата скраю». Цей заголовок доцільно розмістити на місці цифри**", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "До фольклорних належать обидва твори в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ой Морозе, Морозенку» та «Бджола та Шершень»"}, {"marker": "Б", "text": "«Віють вітри» та «Ой летіла стріла»"}, {"marker": "В", "text": "«Дума про Марусю Богуславку» та «Маруся Чурай»"}, {"marker": "Г", "text": "«Чи не той то хміль…» та «Повість минулих літ»"}, {"marker": "Д", "text": "«Засвіт вс��али козаченьки» та «Слово про похід Ігорів»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Порівнює свободу із золотом ліричний герой вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«De libertate»"}, {"marker": "Б", "text": "«Всякому місту – звичай і права»"}, {"marker": "В", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "Д", "text": "«О слово рідне! Орле скутий!..»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Чудесну зброю для Енея, яку «і куля не бере», викував", "answers": [{"marker": "А", "text": "Меркурій"}, {"marker": "Б", "text": "Еол"}, {"marker": "В", "text": "Плутон"}, {"marker": "Г", "text": "Вулкан"}, {"marker": "Д", "text": "Бахус"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Максим Залізняк та Іван Гонта є персонажами твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "В", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "Г", "text": "Григорія Квітки-Основ’яненка"}, {"marker": "Д", "text": "Тараса Шевченка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«***Його вчинки відчайдушні й непередбачувані, неймовірні, суперечливі: то він, шибайголова й паливода, викрадає наречену Сомка, то йде на смерть заради визволення гетьмана з темниці***…» – сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Брюховецького"}, {"marker": "Б", "text": "Кирила Тура"}, {"marker": "В", "text": "Петра Шраменка"}, {"marker": "Г", "text": "Матвія Гвинтовку"}, {"marker": "Д", "text": "Михайла Череваня"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Звістка про загибель Якова де Бальмена, друга автора, стала поштовхом до написання твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кавказ»"}, {"marker": "В", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Д", "text": "«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "За родовою ознакою драматичним є твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "Б", "text": "«Земля»"}, {"marker": "В", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Д", "text": "«Маруся»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Видає себе за Хруща, Хрущова, Притику герой твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Порох"}, {"marker": "Б", "text": "Чіпка Варениченко"}, {"marker": "В", "text": "Максим Ґудзь"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Вареник"}, {"marker": "Д", "text": "Грицько Чупруненко"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Сповідь ліричного героя коханій, яка згордувала його почуттями, – це провідний мотив твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Задивляюсь у твої зіниці…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чого являєшся мені у сні?..»"}, {"marker": "В", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Блакитна Панна»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чари ночі»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Занепад споконвічної важливої ролі батька в українському суспільстві, руйнування традиційних підвалин життя селянства в пореформену добу зображено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "В", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "Г", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Д", "text": "«Наталка Полтавка»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Біблійний мотив каїнового гріха відчутний у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "Б", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "В", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Г", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Д", "text": "«Маруся»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Cонетом є твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Київ – традиція»"}, {"marker": "Б", "text": "«De libertate»"}, {"marker": "В", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "Д", "text": "«Страшні слова, коли вони мовчать»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У «Лісовій пісні» слова Лукаша про солов’їв, що «***вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: “Цілуй! Цілуй! Цілуй!”***», перегукуються з рядками вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чого являєшся мені у сні?..»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"}, {"marker": "В", "text": "«Молюсь і вірю. Вітер грає…»"}, {"marker": "Г", "text": "«О панно Інно…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чари ночі»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«***Але картиною над картинами була картина страшного Божого суду, що її мати купила за курку на ярмарку на страх лютим своїм ворогам – бабі, дідові і батькові. Вона була така страшенна й разом з тим повчальна, що на неї боявсь дивитися навіть Пірат***…» – згадує оповідач твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "В", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Г", "text": "«Дитинство»"}, {"marker": "Д", "text": "«Земля»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У рядку\n\n\n***Любові усміх квітне раз – ще й тлінно***\n\n\nосновним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "метафора"}, {"marker": "Б", "text": "порівняння"}, {"marker": "В", "text": "тавтологія"}, {"marker": "Г", "text": "паралелізм"}, {"marker": "Д", "text": "гіпербола"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«***Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од морозу***…» – пише додому герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олеся Гончара"}, {"marker": "Б", "text": "Валер’яна Підмогильного"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Г", "text": "Григора Тютюнника"}, {"marker": "Д", "text": "Юрія Яновського"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Різдвяну містерію, де давні волхви перетворюються на сусідських дядьків-лемків, які принесли до хати традиційну святкову хлібину, змалював", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олександр Олесь"}, {"marker": "Б", "text": "Микола Вороний"}, {"marker": "В", "text": "Павло Тичина"}, {"marker": "Г", "text": "Максим Рильський"}, {"marker": "Д", "text": "Богдан-Ігор Антонич"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "***Там дивний ліс зітхає ароматом***\n\n\n***І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць,***\n\n\n***Співа трава, ніким ще не зім’ята,***\n\n\n***І вабить сном солодких таємниць*** –\n\n\nтаким уявляє ідеальний світ мистецтва ліричний герой вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Молюсь і вірю. Вітер грає…»"}, {"marker": "Б", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}, {"marker": "В", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "Г", "text": "«Задивляюсь у твої зіниці…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Страшні слова, коли вони мовчать»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки Івана Андрусяка\n\n\n***лузає сім’я плодить бацили***\n\n\n***ходить по колу лається ямбом***\n\n\n***я не приніс тобі славу і силу***\n\n\n***тільки маленьку жовту троянду***\n\n\nпередають хаос світовідчу��тя, емоційний стан сучасної людини, які характерні для літератури", "answers": [{"marker": "А", "text": "сентименталізму"}, {"marker": "Б", "text": "імпресіонізму"}, {"marker": "В", "text": "неоромантизму"}, {"marker": "Г", "text": "неокласицизму"}, {"marker": "Д", "text": "постмодернізму"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Літеру ***и*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "пр..важкий, пр..дбати"}, {"marker": "Б", "text": "пр..бережний, пр..вілля"}, {"marker": "В", "text": "пр..буття, пр..довгий"}, {"marker": "Г", "text": "пр..здоровий, пр..морозити"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На перший склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "цінник"}, {"marker": "Б", "text": "течія"}, {"marker": "В", "text": "русло"}, {"marker": "Г", "text": "випадок"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "являється прикладом"}, {"marker": "Б", "text": "скасувати конференцію"}, {"marker": "В", "text": "непридатний до вжитку"}, {"marker": "Г", "text": "зважати на правила"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Синонімом до слова збагнути є", "answers": [{"marker": "А", "text": "зібгати"}, {"marker": "Б", "text": "розбагатіти"}, {"marker": "В", "text": "зрозуміти"}, {"marker": "Г", "text": "розгубитися"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Потребує редагування речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій."}, {"marker": "Б", "text": "Під’їхавши до Кам’янця, ми побачили обриси середньовічного міста й почули шум сучасної автостради."}, {"marker": "В", "text": "У кожному екскурсійному бюро Львова з гостями міста працюють досвідчені та комунікабельні гіди."}, {"marker": "Г", "text": "Екскурсоводи розкажуть про музеї Переяслава-Хмельницького німецькою, польською та іспанською мовами."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спільнокореневими до слова роса є всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "росинка"}, {"marker": "Б", "text": "зрошення"}, {"marker": "В", "text": "рослий"}, {"marker": "Г", "text": "росяний"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**\n\n\n**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "як/би"}, {"marker": "Б", "text": "на/зустріч"}, {"marker": "В", "text": "на/силу"}, {"marker": "Г", "text": "до/долу"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**\n\n\n**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й переві��ити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.\n\n\nНа місці пропуску в четвертому реченні має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "втома"}, {"marker": "Б", "text": "потуга"}, {"marker": "В", "text": "завада"}, {"marker": "Г", "text": "перепона"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**\n\n\n**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**\n\n\n**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.\n\n\nОднорідними додатками ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Літеру ***и*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "вар..во, вул..чка, вовч..ня, схов..ще"}, {"marker": "Б", "text": "кот..чок, печ..во, виховат..ль, вогн..ще"}, {"marker": "В", "text": "водич..нька, добр..во, страхов..сько, пал..во"}, {"marker": "Г", "text": "русалч..н, кринич..нька, парканч..к, згар..ще"}, {"marker": "Д", "text": "плет..во, порадн..ця, посміхов..сько, доньч..н"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "слов’янський, маслюк, джазист"}, {"marker": "Б", "text": "осяяння, юнацький, беззастережний"}, {"marker": "В", "text": "блищить, каяття, європейський"}, {"marker": "Г", "text": "колючий, в’юнище, їжджений"}, {"marker": "Д", "text": "йодований, дзюркотіти, травиця"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "розм..якнути, бультер..єр, Лук..ян, різнобарв..я"}, {"marker": "Б", "text": "рум..яне��ь, кон..юнктивіт, інтерв..ю, В..єтнам"}, {"marker": "В", "text": "відв..язати, дит..ясла, бар..єрний, Аліґ..єрі"}, {"marker": "Г", "text": "солов..їний, Мін..юст, інтер..єр, між..ярусний"}, {"marker": "Д", "text": "подвір..я, об..єднання, пів..юрти, пів..Європи"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Помилку в написанні слова іншомовного походження допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Апенніни, каса, касета"}, {"marker": "Б", "text": "Діккенс, манна, комісія"}, {"marker": "В", "text": "Канни, колектив, брутто"}, {"marker": "Г", "text": "Брюссель, буддист, хоббі"}, {"marker": "Д", "text": "Міссурі, іммігрант, тонна"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "сер..цевий, проїз..ний, аген..ський"}, {"marker": "Б", "text": "артис..ці, захис..ний, безчес..ний"}, {"marker": "В", "text": "пес..ливий, пристрас..ний, буревіс..ник"}, {"marker": "Г", "text": "тиж..невий, шіс..надцять, швидкіс..ний"}, {"marker": "Д", "text": "радіс..ний, перехрес..ний, заздріс..ний"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте діалог *(цифри позначають номери реплік).*\n\n\n– (1) Вітаю, Миколо! Сто років тебе не бачив. Як справи, молодий чоловіче?\n\n\n– (2) Доброго ранку, Валеріє Семеновичу, дякую, нівроку, а Ви як почуваєтеся?\n\n\n– (3) Непогано, друже, непогано, братику, ось тільки спину щось знову прихопило!\n\n\n– (4) Поберегли б Ви себе, пане професоре, ще стільки справ попереду, не хворійте!\n\n\n– (5) Гаразд. А тобі, добродію Гринчишин, зичу успішного захисту дипломної!\n\n\nНЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка в репліці", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Помилку у творенні ступеня порівняння прикметника допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень."}, {"marker": "Б", "text": "До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троянди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми."}, {"marker": "В", "text": "Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси."}, {"marker": "Г", "text": "Що більш відповідальна людина, то більш складне її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль."}, {"marker": "Д", "text": "Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У формі наказового способу наведено всі дієслова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "пиши"}, {"marker": "Б", "text": "чеши"}, {"marker": "В", "text": "неси"}, {"marker": "Г", "text": "даси"}, {"marker": "Д", "text": "проси"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Відокремленим означенням можна замінити підрядну частину в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки."}, {"marker": "Б", "text": "Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила."}, {"marker": "В", "text": "До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням."}, {"marker": "Г", "text": "Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав."}, {"marker": "Д", "text": "Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n***Лише*** ***частина*** ***студентів ...*** ***опанувати*** ***правила*** ***вимови ...,*** ***хоч*** ***Оксана*** ***Семенівна,*** ***як*** ***досвідчений*** ***викладач, ...*** ***цій*** ***темі*** ***чимало*** ***часу.***\n\n\nГраматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "змогли, важкими французькими звуками, приділила"}, {"marker": "Б", "text": "змогла, важкими французькими звуками, приділив"}, {"marker": "В", "text": "змогли, важких французьких звуків, приділив"}, {"marker": "Г", "text": "змогли, важкими французькими звуками, приділила"}, {"marker": "Д", "text": "змогла, важких французьких звуків, приділила"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).\n\n\n***Аж тут підвівся Орфей і,( 1) ударивши по золотих струнах своєї кіфари,(2) заспівав на весь голос: то була пісня,(3) що їі найдужче любила його мати,(4) прекрасна муза Калліопа,(5) і,(6) може,(7) саме згадка про неї надала Орфеєвому голосу ще більшої сили,(8) щирості,(9) влади.***\n\n\nНЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації, запропоноване в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "коми 1 і 2 — при відокремленій обставині"}, {"marker": "Б", "text": "кома 3 — між частинами складносурядного речення"}, {"marker": "В", "text": "коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці"}, {"marker": "Г", "text": "коми 6 і 7 — при вставному слові"}, {"marker": "Д", "text": "кома 8 і 9 – при однорідних членах речення"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО утворено відмінкову форму числівника в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Українці дуже талановиті: до дев’яносто відсотків з них музикальні, здатні до музикування."}, {"marker": "Б", "text": "Понад двісті років тому на території Лівобережної України з’явилося це мальовниче село."}, {"marker": "В", "text": "Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр за годину."}, {"marker": "Г", "text": "Молоко містить близько ста різних речовин, має високі споживні властивості, зумовлені його хімічним складом."}, {"marker": "Д", "text": "Деревоподібні кактуси виростають розгалуженими або зімкнутими і в діаметрі сягають двадцяти п’яти сантиметрів."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте діалог.\n\n\n***– Назаре, обов’язково забери сестру з дитсадка, – попросила мати.***\n\n\n***– На жаль, не зможу: я пропустив багато репетицій, – відповів син.***\n\n\nТочно передає зміст діалогу речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Назар знову відмовився забирати сестру з дитсадка, хоч мати вчергове просила про це."}, {"marker": "Б", "text": "Назар поскаржився, мовляв, пропустив багато репетицій через те, що мама постійно доручала йому забирати сестру з дитсадка."}, {"marker": "В", "text": "Матері дуже не сподобалося те, що Назар відмовився забрати сестру з дитсадка."}, {"marker": "Г", "text": "Мати настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій."}, {"marker": "Д", "text": "Мама не вважає репетиції Назара важливою справою, тому просить його все-таки забрати сестру з дитсадка."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**\n\n\n***Історична довідка***\n\n\n*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по\n\n місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,\n\n куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом\n\n схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського\n\n інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.\n\n bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему\n\n циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*\n\n\n(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає\n\n арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,\n\n щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він\n\nз’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,\n\n було створено буккросингові полиці.\n\n\n(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа\n\n 2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст\n\n львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання\n\nльвів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,\n\n просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.\n\n\n(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина\n\n Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.\n\n\n(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.\n\n\n(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається\n\n до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш\n\n читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…\n\n\n(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про\n\n враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на\n\n форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися\n\n враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано\n\n спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а\n\n її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.\n\n Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради\n\n наступному читачеві.\n\n\n(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає\n\n рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас\n\n Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто\n\n так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який\n\n зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву\n\n книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…\n\n\n***Коментар***\n\n\n(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях\n\n за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.\n\n Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!\n\n На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру\n\n в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати\n\n всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –\n\nсвоєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від\n\n міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас\n\n робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…\n\n\n*За Б. Городницькою*\n\n\n**Найбільшою популярністю на вітчизняних буккросингових полицях користуються книги**", "answers": [{"marker": "А", "text": "сучасної української літератури"}, {"marker": "Б", "text": "класичної української літератури"}, {"marker": "В", "text": "зарубіжної літератури"}, {"marker": "Г", "text": "літератури іноземними мовами"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**\n\n\n***Історична довідка***\n\n\n*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по\n\n місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,\n\n куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом\n\n схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського\n\n інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.\n\n bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему\n\n циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*\n\n\n(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає\n\n арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,\n\n щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він\n\nз’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,\n\n було створено буккросингові полиці.\n\n\n(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа\n\n 2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст\n\n львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання\n\nльвів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,\n\n просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.\n\n\n(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина\n\n Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.\n\n\n(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.\n\n\n(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається\n\n до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш\n\n читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…\n\n\n(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про\n\n враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на\n\n форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися\n\n враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано\n\n спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а\n\n її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.\n\n Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради\n\n наступному читачеві.\n\n\n(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає\n\n рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас\n\n Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто\n\n так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який\n\n зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву\n\n книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…\n\n\n***Коментар***\n\n\n(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях\n\n за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.\n\n Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зуп��няється люд з усього світу!\n\n На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру\n\n в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати\n\n всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –\n\nсвоєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від\n\n міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас\n\n робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…\n\n\n*За Б. Городницькою*\n\n\n**У тексті згадано всі аспекти буккросингу, ОКРІМ**", "answers": [{"marker": "А", "text": "української книги у світі стане більше"}, {"marker": "Б", "text": "можна отримати задоволення, коли віддаєш"}, {"marker": "В", "text": "зникне потреба в приватних бібліотеках"}, {"marker": "Г", "text": "завжди можна знайти друзів за інтересами"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**\n\n\n***Історична довідка***\n\n\n*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по\n\n місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,\n\n куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом\n\n схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського\n\n інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.\n\n bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему\n\n циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*\n\n\n(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає\n\n арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,\n\n щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він\n\nз’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,\n\n було створено буккросингові полиці.\n\n\n(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа\n\n 2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст\n\n львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання\n\nльвів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,\n\n просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.\n\n\n(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина\n\n Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.\n\n\n(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.\n\n\n(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається\n\n до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш\n\n читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…\n\n\n(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про\n\n враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на\n\n форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися\n\n враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано\n\n спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а\n\n її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.\n\n Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради\n\n наступному читачеві.\n\n\n(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає\n\n рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас\n\n Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто\n\n так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який\n\n зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву\n\n книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…\n\n\n***Коментар***\n\n\n(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях\n\n за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.\n\n Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!\n\n На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру\n\n в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати\n\n всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –\n\nсвоєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від\n\n міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас\n\n робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…\n\n\n*За Б. Городницькою*\n\n\n**Автор долучає до тексту коментар Галини Бабій, щоб показати, що**", "answers": [{"marker": "А", "text": "українці – активні учасники буккросингу за кордоном"}, {"marker": "Б", "text": "кожен може долучитися до поширення вітчизняної книги"}, {"marker": "В", "text": "в Україні буккросинг ще зовсім не розвинений"}, {"marker": "Г", "text": "влада не зацікавлена в розвитку буккросингу"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**\n\n\n***Історична довідка***\n\n\n*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по\n\n місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,\n\n куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом\n\n схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського\n\n інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.\n\n bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему\n\n циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*\n\n\n(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає\n\n арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,\n\n щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він\n\nз’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,\n\n було створено буккросингові полиці.\n\n\n(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа\n\n 2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст\n\n львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання\n\nльвів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,\n\n просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.\n\n\n(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина\n\n Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.\n\n\n(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.\n\n\n(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається\n\n до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш\n\n читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…\n\n\n(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про\n\n враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на\n\n форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися\n\n враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано\n\n спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а\n\n її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.\n\n Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради\n\n наступному читачеві.\n\n\n(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає\n\n рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас\n\n Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто\n\n так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який\n\n зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву\n\n книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…\n\n\n***Коментар***\n\n\n(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях\n\n за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.\n\n Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!\n\n На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру\n\n в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати\n\n всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –\n\nсвоєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від\n\n міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас\n\n робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…\n\n\n*За Б. Городницькою*\n\n\n**У варіантах відповідей наведено коментарі ентузіаста буккросингу з Нікополя, який пише під ніком Rayan Riener​. Прочитайте їх. У тексті є підтвердження всіх наведених нижче думок, ОКРІМ**", "answers": [{"marker": "А", "text": "Розуміння принципів буккросингу його учасниками – головний чинник, який упливає на успіх або занепад руху. Адже буккросинг – це обіг книг у суспільстві. Він існує за принципом соціальної мережі, а тому «друкованих друзів» потрібно відпускати постійно й спонукати до цього інших."}, {"marker": "Б", "text": "Головна проблема буккросингу в Україні — це самі так звані буккросери (більшість із яких не є такими), адже вони не дотримуються правил цього руху, унаслідок чого не відбувається його якісного розвитку."}, {"marker": "В", "text": "3 українським буккросингом співпрацює багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають «безпечні полиці», або «зони буккросингу», тобто місця, де книги перебувають у відносній безпеці й не потраплять до рук двірника, поліції чи недобросовісних «любителів»."}, {"marker": "Г", "text": "Просто обмін книгами з рук у руки або в якихось місцях без реєстрації на спеціальному сайті не вважають буккросингом, оскільки втрачається ланка зв’язку, через що відпущена книга вирушає у свою першу й останню подорож."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**\n\n\n***Історична довідка***\n\n\n*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по\n\n місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,\n\n куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом\n\n схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році �� американського\n\n інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.\n\n bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему\n\n циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*\n\n\n(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає\n\n арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,\n\n щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він\n\nз’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,\n\n було створено буккросингові полиці.\n\n\n(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа\n\n 2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст\n\n львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання\n\nльвів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,\n\n просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.\n\n\n(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина\n\n Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.\n\n\n(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.\n\n\n(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається\n\n до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш\n\n читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…\n\n\n(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про\n\n враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на\n\n форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися\n\n враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано\n\n спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а\n\n її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.\n\n Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради\n\n наступному читачеві.\n\n\n(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає\n\n рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас\n\n Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто\n\n так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який\n\n зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехт�� думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву\n\n книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…\n\n\n***Коментар***\n\n\n(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях\n\n за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.\n\n Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!\n\n На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру\n\n в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати\n\n всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –\n\nсвоєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від\n\n міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас\n\n робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…\n\n\n*За Б. Городницькою*\n\n\n**Основну думку тексту відображає твердження**", "answers": [{"marker": "А", "text": "Поширення простих, але геніальних ідей у світі — справа волонтерів."}, {"marker": "Б", "text": "«Відпускання книг» – геніальна ідея, яка рухає книгу світом."}, {"marker": "В", "text": "Рух за «звільнення» книжок аналогічний циркуляції фотоапаратів у світі."}, {"marker": "Г", "text": "Львів – єдине місто в Україні, що підхопило популярну світову тенденцію."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Рядки**\n\n\n*В кінці греблі шумлять верби,\n\nЩо я насадила…\n\nНема того козаченька,\n\nЩо я полюбила…*\n\n\nє в", "answers": [{"marker": "А", "text": "календарно-обрядовій пісні"}, {"marker": "Б", "text": "суспільно-побутовій пісні"}, {"marker": "В", "text": "родинно-побутовій пісні"}, {"marker": "Г", "text": "історичній пісні"}, {"marker": "Д", "text": "народній думі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна…» сказано про**", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»)"}, {"marker": "Б", "text": "Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)"}, {"marker": "В", "text": "Ігоря («Слово про похід Ігорів »)"}, {"marker": "Г", "text": "Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)"}, {"marker": "Д", "text": "Всеволода («Слово про похід Ігорів»)"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Рядки**\n\n\n*Вергілій, бач, не нам був рівня,\n\nА видно, що начухав тім’я,\n\nПоки дрібненько описав*\n\n\nє в", "answers": [{"marker": "А", "text": "бурлескно-травестійній поемі"}, {"marker": "Б", "text": "сатиричній комедії"}, {"marker": "В", "text": "ліричній драмі"}, {"marker": "Г", "text": "драмі-феєрії"}, {"marker": "Д", "text": "романі у віршах"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Уривок «*Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька… голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком…» узято з твору**", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева с��м’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "В", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чорна рада»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Розділи «Свято в Чигирині», «Червоний бенкет», «Лебедин» є у творі, де діють герої", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ярема Галайда, Іван Гонта"}, {"marker": "Б", "text": "Сгошуа, Авірон"}, {"marker": "В", "text": "Яким Сомко, Леся Черевань"}, {"marker": "Г", "text": "Дідона, Сивілла"}, {"marker": "Д", "text": "Мотря Жуківна, Чіпка Вареник"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Підзаголовок «Хроніка 1663 року» має твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "Б", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "В", "text": "Пантелеймона Куліша"}, {"marker": "Г", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "Д", "text": "Михайла Коцюбинського"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«*Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом»,* –** сказано про твір, у якому є такий епізод", "answers": [{"marker": "А", "text": "чоловік бере уроки «правильних проізношеній»"}, {"marker": "Б", "text": "батько віддає сина в москалі"}, {"marker": "В", "text": "діти з\"їжджаються на 55-річчя матері"}, {"marker": "Г", "text": "громада у волості обирає односельця за десяцького"}, {"marker": "Д", "text": "героїня не визнає своїх онуків-близнят"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Образ селянина, який у пошуках правди став злочинцем, змальовано у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "В", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Д", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "**Згідно з рішенням Українського центру оцінювання, будь-яка відповідь на це завдання вважається правильною та за виконання завдання нараховується 1 бал.**\n\n\nКульмінацією п’єси «Мартин Боруля» є уривок", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Це так! Наречена з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурнішого…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Знову получили бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять… все зітхають та читають ту проклятущу бумагу…»"}, {"marker": "В", "text": "«Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього, – от приїде, то побачиш!.. А про Миколу і не думай! Та я скоріше тебе з дому вижену, ніж віддам за мужика!..»"}, {"marker": "Г", "text": "«Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство прохвиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідціля!..»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Казку про те, як дерева обирали собі короля, розповідає", "answers": [{"marker": "А", "text": "Боян"}, {"marker": "Б", "text": "Мойсей"}, {"marker": "В", "text": "Чугайстир"}, {"marker": "Г", "text": "Еней"}, {"marker": "Д", "text": "Лісовик"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "***Ну, як-таки щоб воля – та пропала?***\n\n***Се так колись і вітер пропаде!*** —\n\n\nдивується персонаж «Лісової пісні»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лісовик"}, {"marker": "Б", "text": "Мавка"}, {"marker": "В", "text": "дядько Лев"}, {"marker": "Г", "text": "Перелесник"}, {"marker": "Д", "text": "Лукаш"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Слова «*А той Грицько Нечоса характерник був, як і всі запорожці, пройшов крізь військо і турбаїв вивів, і повів на дві сторони: до Дністра й до Перекопу, і ми з роду турбаїв, не були кріпаками зроду-віку, і Данилко хай не буде» належать героєві твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": " «Мартин Боруля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Дитинство»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Образ юного Тичини, який «животворив душею давній міт / І “Плуга” вів у сонячні комуни»,** є у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Київ – традиція»"}, {"marker": "Б", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "В", "text": "«Страшні слова, коли вони мовчать»"}, {"marker": "Г", "text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я»"}, {"marker": "Д", "text": "«О слово рідне! Орле скутий!..»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Темою твору «Україна в огні» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "життя української родини в добу Руїни"}, {"marker": "Б", "text": "боротьба повстанців проти царських військ"}, {"marker": "В", "text": "спогади автора про Першу світову війну"}, {"marker": "Г", "text": "визволення Києва від фашистських загарбників"}, {"marker": "Д", "text": "трагічні події Другої світової війни"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "В уривку «*За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до чотирьохсот кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави*» основним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "алегорія"}, {"marker": "Б", "text": "паралелізм"}, {"marker": "В", "text": "гіпербола"}, {"marker": "Г", "text": "порівняння"}, {"marker": "Д", "text": "персоніфікація"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Філософський роздум-декларація, у якому антигуманний світ виявився безсилим перед духом та етикою в’язня совісті*****», –** сказано про твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ти знаєш, що ти — людина?»"}, {"marker": "Б", "text": "«Страшні слова, коли вони мовчать»"}, {"marker": "В", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "Г", "text": "«Як добре те, що смерті не боюсь я»"}, {"marker": "Д", "text": "«Любіть Україну!»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "***Ну, є ж про зраду там які статті?***\n\n***Не всяка ж кара має буть незбожна.\n\nЩо ж це виходить?\n\nЗрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?!*** – запитує герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Б", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "В", "text": "«Катерина»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Д", "text": "«Гайдамаки»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Лозов’ягін – справжнє прізвище автора", "answers": [{"marker": "А", "text": "пригодницького роману"}, {"marker": "Б", "text": "роману в новелах"}, {"marker": "В", "text": "неокласичного сонета"}, {"marker": "Г", "text": "кіноповісті"}, {"marker": "Д", "text": "усмішки"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Рядки Юрія Іздрика\n\n\n***ніч така міся��на зоряна ясная\n\nвидно хоч голки збирай\n\nзоряні війни здаються невчасними\n\nвчасним здається рай***\n\n\nілюструють пародійну гру з чужими текстами, характерну для", "answers": [{"marker": "А", "text": "романтизму"}, {"marker": "Б", "text": "неоромантизму"}, {"marker": "В", "text": "імпресіонізму"}, {"marker": "Г", "text": "неокласицизму"}, {"marker": "Д", "text": "постмодернізму"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно узгоджено прикметник з іменником", "answers": [{"marker": "А", "text": "широка степ"}, {"marker": "Б", "text": "нестерпна біль"}, {"marker": "В", "text": "оптова продаж"}, {"marker": "Г", "text": "далека путь"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Вставним словом ускладнено речення *(розділові знаки пропущено)*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Наш тренер може перепливти Дніпро."}, {"marker": "Б", "text": "Час для роботи вже може й настав?"}, {"marker": "В", "text": "Мріяти про велике може кожен."}, {"marker": "Г", "text": "Чи може орел здійнятись над хмари?"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Похідними від слова *рука* є всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "рушник"}, {"marker": "Б", "text": "поруччя"}, {"marker": "В", "text": "порушник"}, {"marker": "Г", "text": "обіруч"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Речення з прямою мовою записано в рядку *(розділові знаки пропущено)*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю."}, {"marker": "Б", "text": "Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне."}, {"marker": "В", "text": "А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть."}, {"marker": "Г", "text": "Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "центнер"}, {"marker": "Б", "text": "селянин"}, {"marker": "В", "text": "перепис"}, {"marker": "Г", "text": "листопад"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Зміну приголосного НЕ ПОЗНАЧАЮТЬ на письмі в прикметнику, утвореному за допомогою суфікса *-ськ-* від слова", "answers": [{"marker": "А", "text": "солдат"}, {"marker": "Б", "text": "словак"}, {"marker": "В", "text": "парубок"}, {"marker": "Г", "text": "товариш"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\nКиївський Музей-квартира Павла Тичини відкриває завсідникам унікальні, нікому не/відомі ***шедеври*** живопису з приватної колекції геніального українського митця. (2) Тут також упорядковано неабиякі експонати: рукописи, картини, особисті речі, пов’язані з поетом, зокрема музичні інструменти. (3) ***Хранителі*** закладу кажуть, що як/би доля повернула автора «Сонячних кларнетів» у якесь інше русло, то він став би, можливо чудовим художником. (4) Життя ж вирішило інакше, то/ж ми маємо геніального поета, про/те живопис супроводжував письменника постійно. (5) У його квартирі на вулиці Терещенківській зібрані не тільки унікальні ***автографи*** та книжки, а й ***малюнки*** самого поета.\n\n\nОкремо в тексті треба писати слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/відомі"}, {"marker": "Б", "text": "як/би"}, {"marker": "В", "text": "то/ж"}, {"marker": "Г", "text": "про/те"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\nКиївський Музей-квартира Павла Тичини відкриває завсідникам унікальні, нікому не/відомі ***шед��ври*** живопису з приватної колекції геніального українського митця. (2) Тут також упорядковано неабиякі експонати: рукописи, картини, особисті речі, пов’язані з поетом, зокрема музичні інструменти. (3) ***Хранителі*** закладу кажуть, що як/би доля повернула автора «Сонячних кларнетів» у якесь інше русло, то він став би, можливо чудовим художником. (4) Життя ж вирішило інакше, то/ж ми маємо геніального поета, про/те живопис супроводжував письменника постійно. (5) У його квартирі на вулиці Терещенківській зібрані не тільки унікальні ***автографи*** та книжки, а й ***малюнки*** самого поета.\n\n\nВідокремлений додаток є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "п'ятому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\nКиївський Музей-квартира Павла Тичини відкриває завсідникам унікальні, нікому не/відомі ***шедеври*** живопису з приватної колекції геніального українського митця. (2) Тут також упорядковано неабиякі експонати: рукописи, картини, особисті речі, пов’язані з поетом, зокрема музичні інструменти. (3) ***Хранителі*** закладу кажуть, що як/би доля повернула автора «Сонячних кларнетів» у якесь інше русло, то він став би, можливо чудовим художником. (4) Життя ж вирішило інакше, то/ж ми маємо геніального поета, про/те живопис супроводжував письменника постійно. (5) У його квартирі на вулиці Терещенківській зібрані не тільки унікальні ***автографи*** та книжки, а й ***малюнки*** самого поета.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "п'ятому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\nКиївський Музей-квартира Павла Тичини відкриває завсідникам унікальні, нікому не/відомі ***шедеври*** живопису з приватної колекції геніального українського митця. (2) Тут також упорядковано неабиякі експонати: рукописи, картини, особисті речі, пов’язані з поетом, зокрема музичні інструменти. (3) ***Хранителі*** закладу кажуть, що як/би доля повернула автора «Сонячних кларнетів» у якесь інше русло, то він став би, можливо чудовим художником. (4) Життя ж вирішило інакше, то/ж ми маємо геніального поета, про/те живопис супроводжував письменника постійно. (5) У його квартирі на вулиці Терещенківській зібрані не тільки унікальні ***автографи*** та книжки, а й ***малюнки*** самого поета.\n\n\nУ формі знахідного відмінка вжито іменник", "answers": [{"marker": "А", "text": "шедеври"}, {"marker": "Б", "text": "хранителі"}, {"marker": "В", "text": "автографи"}, {"marker": "Г", "text": "малюнки"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "ві**т**ер, гіган**т**ський, **т**воя"}, {"marker": "Б", "text": "**ш**істсот, дивує**ш**ся, **ш**анець"}, {"marker": "В", "text": "во**к**зал, **к**ава, ру**к**отворний"}, {"marker": "Г", "text": "у кни**ж**ці, **ж**іноцтво, обере**ж**но"}, {"marker": "Д", "text": "**т**ітонька, **т**ьохкає, **т**ямущий"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "діюче законодавство"}, {"marker": "Б", "text": "цікава пропозиція"}, {"marker": "В", "text": "підсумкове заняття"}, {"marker": "Г", "text": "курячий бульйон"}, {"marker": "Д", "text": "запорука успіху"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Через дефіс треба писати всі складні прикметники рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "лимонно/жовтий, лимонно/кислий, лимонно/ванільний"}, {"marker": "Б", "text": "суспільно/політичний, суспільно/корисний, суспільно/економічний"}, {"marker": "В", "text": "південно/український, південно/західний, південно/кримський"}, {"marker": "Г", "text": "садово/городній, садово/дачний, садово/парковий"}, {"marker": "Д", "text": "науково/дослідний, науково/популярний, науково/подібний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Помилку в написанні слова допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "фініш, силікон, дісконт"}, {"marker": "Б", "text": "аудитор, вінегрет, стиліст"}, {"marker": "В", "text": "престиж, риторика, діалог"}, {"marker": "Г", "text": "пріоритет, лібрето, симптом"}, {"marker": "Д", "text": "диригент, грація, дисплей"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильно написано всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "спитати, росхвалений, прибічник, беззбройний"}, {"marker": "Б", "text": "скаламутити, безквитковий, розжувати, приточений"}, {"marker": "В", "text": "призвище, зціпити, безхарактерний, розквіт"}, {"marker": "Г", "text": "розказати, бесхатько, зцементувати, примазатись"}, {"marker": "Д", "text": "зчавлений, розпилення, препізнитися, безкрай"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Редагування потребує речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Урахувавши досвід попередників, можеш уникнути багатьох помилок."}, {"marker": "Б", "text": "Довідавшись про щось першим, обов’язково поділюся з друзями."}, {"marker": "В", "text": "Будь готовий до труднощів і зневіри, будуючи повітряні замки."}, {"marker": "Г", "text": "Розв’язуючи задачу, спочатку вона здалася мені дуже складною."}, {"marker": "Д", "text": "Усвідомлюючи наслідки власних учинків, дій відповідально."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Помилку у творенні форми ступеня порівняння прикметника допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "якнайглибший, менш високий, найсолодший"}, {"marker": "Б", "text": "солоніший, найбільш привабливий, щонайкороткий"}, {"marker": "В", "text": "найпотрібніший, найбільш гострий, менш смачний"}, {"marker": "Г", "text": "найменш брудний, щонайкращий, більш доцільний"}, {"marker": "Д", "text": "більш дотепний, найменш вдалий, найвідважніший"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Реченню «Як свідчить перське прислів’я, доброзичливість у людських стосунках – це коштовність, яка збагачує не того, хто її отримує, а того, хто її дає» НЕ ВІДПОВІДАЄ за змістом речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "За перським прислів’ям, доброзичливість як коштовність людських стосунків не збагачує того, хто її отримує, але обдаровує того, хто її дає."}, {"marker": "Б", "text": "Відповідно до перського прислів’я, доброзичливість як коштовність у людських стосунках збагачує не обдарованого нею, а того, хто обдарову��."}, {"marker": "В", "text": "Перське прислів’я стверджує: доброзичливість – це коштовність людських стосунків, яка збагачує не того, кому вона адресована, а того, хто її виказав."}, {"marker": "Г", "text": "За перським прислів’ям, доброзичливість у людських стосунках – це коштовність, яка хоч і не збагачує того, хто її дає, але обдаровує її отримувача."}, {"marker": "Д", "text": "Доброзичливість, як засвідчує перське прислів’я, є тією коштовністю людських стосунків, яку даровано не тому, хто її отримує, а тому, хто її дає."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n***У теплицях … вирощують близько … сортів … помідорів.***\n\n\nГраматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "Дмитра Білоусько, двадцяти, щонайбільш смачних"}, {"marker": "Б", "text": "Дмитра Білоуська, двадцять, найбільш смачних"}, {"marker": "В", "text": "Дмитра Білоуська, двадцяти, найбільш смачніших"}, {"marker": "Г", "text": "Дмитра Білоусько, двадцять, якнайсмачніших"}, {"marker": "Д", "text": "Дмитра Білоуська, двадцяти, найсмачніших"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Форму наказового способу дієслова вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Любі колеги, відсьогодні переходимо на здорову їжу»,– весело констатувала Лідія."}, {"marker": "Б", "text": "«За третім столиком замовили «Неаполітано» з подвійним сиром»,– голосно вигукнула офіціантка."}, {"marker": "В", "text": "Сьогодні вводимо нове меню, яке схвалили співробітники нашого ресторану."}, {"marker": "Г", "text": "Намасти хліб сирною масою, зверху притруси петрушкою – і канапка готова!"}, {"marker": "Д", "text": "Раджу спробувати нашої піци, випеченої за спеціальним рецептом у дров’яній печі."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового речення *(розділові знаки пропущено)*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Поплив би я на той бік човна не дають."}, {"marker": "Б", "text": "На білу гречку впали роси веселі бджоли одгули."}, {"marker": "В", "text": "Сонце впало на сизу хмару обрій полум’ям запалав."}, {"marker": "Г", "text": "А вранці осінь встане в косі янтарній нитка сивини."}, {"marker": "Д", "text": "Мені снилось мельник я у старому млині."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Складносурядне речення можна утворити, якщо серед варіантів продовження речення «Двори були прикрашені розмаїтими клумбами …» вибрати", "answers": [{"marker": "А", "text": "і химерно розмальованими лавками."}, {"marker": "Б", "text": "де розрослися невідомі екзотичні квіти."}, {"marker": "В", "text": "ніби там попрацював ландшафтний дизайнер."}, {"marker": "Г", "text": "адже ми змагалися за звання найкращого садівника."}, {"marker": "Д", "text": "а під’їзди – дзеркалами та квітами у вазонах."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n***Мотоцикл і я(1) це окрема тема(2) тиждень ремонтую(3) аби 20 хвилин проїхати іноді(4) навіть(5) із вітерцем перед обуреними сусідками.***\n\n\nКóму треба ставити на місці цифри", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Шанс реалізувати себе**\n\n\n(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-\n\nкомандному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-\n\nнень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-\n\nолімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.\n\n\n(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.\n\nНаприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени\n\nзайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив\n\nновий світовий рекорд, Максим Крипак отримав срібло, а Дмитро Ванзенко виграв\n\nбронзу. У зв’язку з цим радісно вибухнув український сегмент соціальних мереж.\n\nДосягнення українських спортсменів помітили також перші особи держави.\n\n\n(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на\n\nПараолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-\n\nвали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже\n\nнайважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-\n\nмога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.\n\nОсобливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою\n\nдуху над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-\n\nський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям\n\nз особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.\n\nДо прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні\n\nумови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-\n\nти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені\n\nпараолімпіади.\n\n\n(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають\n\nпо-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-\n\nїни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-\n\nмо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його\n\nтреба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у\n\nкомандному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-\n\nтаннє посідала перше місце 1996 року.\n\n\n(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою\n\nподає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-\n\nму заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-\n\nпустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська\n\nвлада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”\n\nмені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-\n\nног�� параолімпійського комітету Філіп Крейвен.\n\n\n(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-\n\nсифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-\n\nні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську\n\nкоманду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.\n\nДля людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-\n\nним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч\n\nдоларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –\n\nгроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-\n\nрах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,\n\nяка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.\n\n\n(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської  збірної\n\nУкраїни, наше суспільство мало б зважати не лише на її високі місця в медальних\n\nзаліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності\n\nміського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,\n\nі з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також\n\nувійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші\n\nспортивні перемоги.\n\n\n*За Д. Марценишиним*\n\n\nГоловну думку автора висловлено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "На відміну від олімпійської збірної України, параолімпійці гідно презентували нашу державу на іграх у Ріо-де-Жанейро."}, {"marker": "Б", "text": "Україна належить до тих країн, які дотримуються олімпійського принципу «головне участь, а не перемога»."}, {"marker": "В", "text": "Пишаючись нашими параолімпійцями, маємо визнати, що спорт в Україні є для них однією з, на жаль, небагатьох можливостей реалізувати себе як особистість."}, {"marker": "Г", "text": "Блискавичному успіху параолімпійців на Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро сприяла побудована в Україні система параолімпійського руху."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Шанс реалізувати себе**\n\n\n(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-\n\nкомандному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-\n\nнень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-\n\nолімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.\n\n\n(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.\n\nНаприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени\n\nзайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив\n\nновий світовий рекорд, Максим Крипак отримав срібло, а Дмитро Ванзенко виграв\n\nбронзу. У зв’язку з цим радісно вибухнув український сегмент соціальних мереж.\n\nДосягнення українських спортсменів помітили також перші особи держави.\n\n\n(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на\n\nПараолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-\n\nвали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже\n\nнайважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-\n\nмога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.\n\nОсобливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою\n\nдуху над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-\n\nський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям\n\nз особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.\n\nДо прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні\n\nумови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-\n\nти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені\n\nпараолімпіади.\n\n\n(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають\n\nпо-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-\n\nїни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-\n\nмо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його\n\nтреба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у\n\nкомандному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-\n\nтаннє посідала перше місце 1996 року.\n\n\n(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою\n\nподає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-\n\nму заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-\n\nпустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська\n\nвлада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”\n\nмені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-\n\nного параолімпійського комітету Філіп Крейвен.\n\n\n(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-\n\nсифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-\n\nні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську\n\nкоманду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.\n\nДля людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-\n\nним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч\n\nдоларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –\n\nгроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-\n\nрах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,\n\nяка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.\n\n\n(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської  збірної\n\nУкраїни, наше суспільство мало б зважати не лише на її високі місця в медальних\n\nзаліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності\n\nміського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,\n\nі з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також\n\nувійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші\n\nспортивні перемоги.\n\n\n*За Д. Марценишиним*\n\n\nЗа логікою автора тексту,", "answers": [{"marker": "А", "text": "що більше в параолімпійця можливостей для реалізації себе як особистості, то вищі його досягнення в спорті"}, {"marker": "Б", "text": "країни світу, які в параолімпійському спорті дотримуються принципу «головне участь, а не перемога», належать до цивілізованих"}, {"marker": "В", "text": "країни, відомі перемогами на параолімпіадах, надають усі можливості для реалізації спортсменів у різних сферах життя"}, {"marker": "Г", "text": "щодо країн, де параолімпійці вповні реалізують себе як особистості, вимога «результат понад усе» відповідає олімпійському духу"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Шанс реалізувати себе**\n\n\n(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-\n\nкомандному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-\n\nнень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-\n\nолімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.\n\n\n(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.\n\nНаприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени\n\nзайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив\n\nновий світовий рекорд, Максим Крипак отримав срібло, а Дмитро Ванзенко виграв\n\nбронзу. У зв’язку з цим радісно вибухнув український сегмент соціальних мереж.\n\nДосягнення українських спортсменів помітили також перші особи держави.\n\n\n(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на\n\nПараолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-\n\nвали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже\n\nнайважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-\n\nмога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.\n\nОсобливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою\n\nдуху над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-\n\nський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям\n\nз особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.\n\nДо прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні\n\nумови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-\n\nти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені\n\nпараолімпіади.\n\n\n(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають\n\nпо-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-\n\nїни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-\n\nмо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його\n\nтреба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у\n\nкомандному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-\n\nтаннє посідала перше місце 1996 року.\n\n\n(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою\n\nподає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-\n\nму заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-\n\nпустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська\n\nвлада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”\n\nмені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-\n\nного параолімпійського комітету Філіп Крейвен.\n\n\n(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-\n\nсифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-\n\nні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську\n\nкоманду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.\n\nДля людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-\n\nним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч\n\nдоларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –\n\nгроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-\n\nрах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,\n\nяка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.\n\n\n(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської  збірної\n\nУкраїни, наше суспільство мало б зважати не лише на її високі місця в медальних\n\nзаліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності\n\nміського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,\n\nі з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також\n\nувійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші\n\nспортивні перемоги.\n\n\n*За Д. Марценишиним*\n\n\nОлімпійський принцип «головне участь, а не перемога» передбачає", "answers": [{"marker": "А", "text": "однакову шану для всіх учасників змагань, а не тільки для переможців"}, {"marker": "Б", "text": "неймовірні досягнення сучасних спортсменів на параолімпіадах"}, {"marker": "В", "text": "залучення широкого загалу до участі в параолімпійському русі"}, {"marker": "Г", "text": "забезпечення суспільством рівних можливостей для всіх громадян"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Шанс реалізувати себе**\n\n\n(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-\n\nкомандному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-\n\nнень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-\n\nолімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.\n\n\n(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.\n\nНаприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени\n\nзайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив\n\nновий світовий рекорд, Максим Крипак отримав срібло, а Дмитро Ванзенко виграв\n\nбронзу. У зв’язку з цим радісно вибухнув український сегмент соціальних мереж.\n\nДосягнення українських спортсменів помітили також перші особи держави.\n\n\n(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на\n\nПараолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-\n\nвали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже\n\nнайважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-\n\nмога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.\n\nОсобливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою\n\nдуху над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-\n\nський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям\n\nз особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.\n\nДо прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні\n\nумови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-\n\nти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені\n\nпараолімпіади.\n\n\n(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають\n\nпо-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-\n\nїни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-\n\nмо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його\n\nтреба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у\n\nкомандному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-\n\nтаннє посідала перше місце 1996 року.\n\n\n(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою\n\nподає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-\n\nму заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-\n\nпустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська\n\nвлада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”\n\nмені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-\n\n\n\n(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-\n\nсифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-\n\nні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську\n\nкоманду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.\n\nДля людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-\n\nним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч\n\nдоларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –\n\nгроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-\n\nрах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,\n\nяка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.\n\n\n(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської  збірної\n\nУкраїни, наше суспільство мало б зважати не лише на її високі місця в медальних\n\nзаліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності\n\nміського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,\n\nі з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також\n\nувійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші\n\nспортивні перемоги.\n\n\n*За Д. Марценишиним*\n\n\nПро те, що збірна Китаю перемагала на останніх трьох параолімпіадах, а збірна США натомість востаннє посіла перше місце на Параолімпіаді 1996 р., автор нагадує, щоб", "answers": [{"marker": "А", "text": "навести приклад протилежного тлумачення головного олімпійського принципу країнами з абсолютно різним суспільним ладом"}, {"marker": "Б", "text": "підкреслити здобутки Китаю в соціальній адаптації параолімпійців і засвідчити відставання в цьому США"}, {"marker": "В", "text": "возвеличити Китай як країну, яка досягла грандіозних успіхів у параолімпійському спорті на тлі помірних досягнень параолімпійців США"}, {"marker": "Г", "text": "за допомогою цього порівняння показати переваги авторитарного режиму над демократичним суспільним устроєм"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\n і виконайте завдання**\n\n\n**Шанс реалізувати себе**\n\n\n(1–4) На Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро збірна України посіла в загально-\n\nкомандному заліку 31-ше місце. Особливо безрадісний цей результат на тлі досяг-\n\nнень нашої параолімпійської збірної, яка здобула 117 медалей і посіла на Пара-\n\nолімпіаді-2016 третє місце – після збірних Китаю та Великої Британії.\n\n\n(5–10) Виступи українців на Параолімпіаді-2016 без перебільшення вразили.\n\nНаприклад, у змаганнях із плавання комплексом на 200 метрів наші спортсмени\n\nзайняли всі сходинки п’єдесталу: Денис Дубров здобув золоту медаль і встановив\n\n\n\n(11–23) Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагор��ди на\n\nПараолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу-\n\nвали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже\n\nнайважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере-\n\nмога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ.\n\nОсобливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою\n\nдуху над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій-\n\nський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям\n\nз особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу.\n\nДо прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні\n\nумови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра-\n\nти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені\n\nпараолімпіади.\n\n\n(24–30) У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають\n\nпо-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра-\n\nїни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо-\n\nмо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його\n\nтреба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у\n\nкомандному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос-\n\nтаннє посідала перше місце 1996 року.\n\n\n(31–37) Приклад використання параолімпійців з пропагандистською метою\n\nподає Росія. На Параолімпіаді-2012 у Лондоні збірна цієї країни була в загально-\n\nму заліку другою, що ж до Параолімпіади-2016, то російських спортсменів не до-\n\nпустили до змагань через систематичне вживання допінгу. «Як на мене, російська\n\nвлада “підставила” своїх параолімпійців. Її підхід “медалі важливіші за мораль”\n\nмені огидний»,– прокоментував дискваліфікацію збірної Росії голова Міжнарод-\n\nного параолімпійського комітету Філіп Крейвен.\n\n\n(38–47) Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла-\n\nсифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондо-\n\nні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську\n\nкоманду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців.\n\nДля людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од-\n\nним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч\n\nдоларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову –\n\nгроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе-\n\nрах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху,\n\nяка дозволяє їм досягати спортивних успіхів.\n\n\n(48–54) Пишаючись спортивними досягненнями параолімпійської  збірної\n\nУкраїни, наше суспільство мало б зважати не лише на ��ї високі місця в медальних\n\nзаліках, а також на інші речі. Наприклад, на міжнародний рейтинг доступності\n\nміського середовища й транспорту для людей з особливими можливостями (а отже,\n\nі з особливими потребами!). Коли станеться так, що Україна в цьому списку також\n\nувійде до світової топ-трійки, тоді матимемо право впевнено говорити про наші\n\nспортивні перемоги.\n\n\n*За Д. Марценишиним*\n\n\nЗа автором, кращі результати параолімпійців порівняно з показниками олімпійців можна пояснити тим, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "в Україні створено всі умови для того, щоб вони не відчували себе особливими"}, {"marker": "Б", "text": "Україна посідає гідне місце за доступністю для цих людей міського середовища"}, {"marker": "В", "text": "їм, як нікому іншому, притаманне почуття патріотизму й гордості за Батьківщину"}, {"marker": "Г", "text": "для них у нашій країні спорт є одним з небагатьох шансів реалізувати себе"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У календарно-обрядовій пісні є рядки", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чи не той то хміль, / Що коло тичин в’ється…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Віють вітри, віють буйні, /Аж дерева гнуться…»"}, {"marker": "В", "text": "«Де матінка плаче, / Там Дунай розлився…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Ой на Івана, та й на Купала / Там дівчинонька квіти збирала…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Засвіт встали козаченьки /В похід з полуночі…»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Помилково співвіднесено героя та уривок «Слова про похід Ігорів»", "answers": [{"marker": "А", "text": "Боян – «Не десять соколів на стадо лебедів пускає, / а свої віщії персти на живії струни накладає…»"}, {"marker": "Б", "text": "Ігор – «Він навів свої хоробрі полки / на землю Половецькую /за землю Руськую…»"}, {"marker": "В", "text": "Святослав – «Сю ніч з вечора одягали мене, – сказав, – /чорним покривалом на кроваті тисовій,/ черпали мені синє вино…»"}, {"marker": "Г", "text": "Всеволод – «Один брат, / один світлий ти, – Ігорю! / Оба ми є Святославичі!»"}, {"marker": "Д", "text": "Овлур – «Коли сокіл до гнізда летить – /то ми сокільця опутаємо красною дівицею...»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Словами\n\n\n*Прийди, милий, подивися, яку терплю муку!\n\nТи хоть в серці, но од тебе беруть мою руку.\n\nСпіши, милий, спаси мене од лютой напасті!\n\nа нелюбом коли буду, то мушу пропасти, –*\n\n\nзвертається до коханого", "answers": [{"marker": "А", "text": "Маруся Дрот"}, {"marker": "Б", "text": "Галя Ґудзь"}, {"marker": "В", "text": "Наталка Полтавка"}, {"marker": "Г", "text": "Мелашка Кайдаш"}, {"marker": "Д", "text": "Марічка Гутенюк"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Загарбницьку політику російського самодержавства розвінчано у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Кавказ»"}, {"marker": "Г", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Маруся»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Щоб довести одному панові, який не вірив, що українською мовою можна написати ніжне, зворушливе, я написав «Марусю»*, – зазначив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Б", "text": "Григорій Квітка-Основ’яненко"}, {"marker": "В", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "Г", "text": "Тарас Шевченко"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Нечуй-Левицький"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Характеристика «був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постить; він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік, перед декотрими празниками» стосується", "answers": [{"marker": "А", "text": "Михайла Череваня"}, {"marker": "Б", "text": "Грицька Чупруненка"}, {"marker": "В", "text": "Омелька Кайдаша"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Палійчука"}, {"marker": "Д", "text": "Івоніки Федорчука"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Реальний факт із життя Карпа Тобілевича покладено в основу твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Григорія Квітки-Основ’яненка"}, {"marker": "В", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "Г", "text": "Панаса Мирного"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Карпенка-Карого"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "За жанром твір «Мойсей» Івана Франка – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "бурлескно-травестійна поема"}, {"marker": "Б", "text": "філософська поема"}, {"marker": "В", "text": "історична повість"}, {"marker": "Г", "text": "філософська притча"}, {"marker": "Д", "text": "історична драма"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Доба Руїни є історичним тлом твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кавказ»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "З біблійної Книги Йова запозичено назву твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Б", "text": "«Всякому місту – звичай і права»"}, {"marker": "В", "text": "«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Д", "text": "«Сон» («У всякого своя доля…»)"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Нестерпна туга за втраченим коханням і світлий спогад про нього – основний мотив вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чари ночі»"}, {"marker": "Б", "text": "«Задивляюсь у твої зіниці…»"}, {"marker": "В", "text": "«Молюсь і вірю. Вітер грає…»"}, {"marker": "Г", "text": "«О панно Інно…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Блакитна Панна»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні, – коби йому спрага не допікала» – так характеризує батько", "answers": [{"marker": "А", "text": "Петра Шраменка"}, {"marker": "Б", "text": "Степана Борулю"}, {"marker": "В", "text": "Карпа Кайдаша"}, {"marker": "Г", "text": "Саву Федорчука"}, {"marker": "Д", "text": "Чіпку Варениченка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Основоположник неокласичної школи українських поетів є автором твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Пам’яті тридцяти»"}, {"marker": "Б", "text": "«Київ – традиція»"}, {"marker": "В", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "Г", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Д", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Справжнє прізвище автора твору «Сом» –", "answers": [{"marker": "А", "text": "Фітільов"}, {"marker": "Б", "text": "Лозов’ягін"}, {"marker": "В", "text": "Кандиба"}, {"marker": "Г", "text": "Рудченко"}, {"marker": "Д", "text": "Губенко"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму приреченого», написав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Валер’ян Підмогильний"}, {"marker": "Б", "text": "Михайло Коцюбинський"}, {"marker": "В", "text": "Григір Тютюнник"}, {"marker": "Г", "text": "Олександр Довженко"}, {"marker": "Д", "text": "Микола Куліш"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України… Але згодом охопила мене страшна туга за Україною», – згадував", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Багряний"}, {"marker": "Б", "text": "Микола Хвильовий"}, {"marker": "В", "text": "Василь Стус"}, {"marker": "Г", "text": "Євген Маланюк"}, {"marker": "Д", "text": "Валер’ян Підмогильний"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У рядках\n\n\n*В соняшника були руки і ноги,\n\nБуло тіло – шорстке і зелене.\n\nВін бігав наввипередки з вітром,\n\nВін вилазив на грушу,\n\nІ в пазуху рвав гнилиці,\n\nІ купався коло млина,\n\nІ лежав у піску,\n\nІ стріляв горобців з рогатки*\n\n\nосновним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "порівняння"}, {"marker": "Б", "text": "гіпербола"}, {"marker": "В", "text": "антитеза"}, {"marker": "Г", "text": "персоніфікація"}, {"marker": "Д", "text": "паралелізм"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Валуєвським асистентом» називає син батька у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Миколи Куліша"}, {"marker": "Б", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Довженка"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Карпенка-Карого"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Багряного"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Рядки Олександра Ірванця\n\n\n*Любіть Оклахому! Вночі і в обід,\n\nЯк неньку і дедді достоту!\n\nЛюбіть Індіану! Й так само любіть\n\nПівнічну й Південну Дакоту*\n\n\nяскраво ілюструють ознаки", "answers": [{"marker": "А", "text": "сентименталізму"}, {"marker": "Б", "text": "романтизму"}, {"marker": "В", "text": "реалізму"}, {"marker": "Г", "text": "модернізму"}, {"marker": "Д", "text": "постмодернізму"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "*Україно, ти моя молитва,\n\nТи моя розпука вікова... –*\n\n\nзвертається до Батьківщини ліричний герой", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "Б", "text": "Василя Симоненка"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Г", "text": "Євгена Маланюка"}, {"marker": "Д", "text": "Володимира Сосюри"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Поширення на початку XX ст. в суспільному лексиконі Російської імперії понять «хутір», «відруб», «переселенці» пов’язане із", "answers": [{"marker": "А", "text": "скасуванням виплат викупних платежів."}, {"marker": "Б", "text": "запровадженням реформ П. Столипіна."}, {"marker": "В", "text": "утворенням монополістичних об’єднань."}, {"marker": "Г", "text": "поглибленням економічної кризи."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На західноукраїнських землях на початку XX ст. під гаслом «*Свій до свого по своє!» розвивався", "answers": [{"marker": "А", "text": "січовий рух."}, {"marker": "Б", "text": "рух пластунів."}, {"marker": "В", "text": "народовський рух."}, {"marker": "Г", "text": "кооперативний рух."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**\n\n\n«НАКАЗ АРМІЯМ ПІВДЕННОГО ФРОНТУ,*\n\n\n*копія – командарму Повстанської армії.*\n\n\n*У зв’язку із закінченням бойових дій проти Врангеля, унаслідок його розгрому, Революційна військова Рада Південного фронту вважає завдання, поставлене перед партизанською Повстанською армією, виконаним і пропонує Реввійськраді Повстанської армії негайно розпочати роботу з перетворення партизанських повстанських частин у нормальні військові з’єднання Червоної Армії…*\n\n\n*[…]*\n\n\n*У разі негативної відповіді… червоні полки фронту… говоритимуть з [повстанцями] іншою мовою...»\n\n\n«Командармом Повстанської армії» на момент оприлюднення цитованого наказу був", "answers": [{"marker": "А", "text": "Н. Махно."}, {"marker": "Б", "text": "С. Петлюра."}, {"marker": "В", "text": "М. Григор’єв."}, {"marker": "Г", "text": "Д. Вітовський."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**\n\n\n«НАКАЗ АРМІЯМ ПІВДЕННОГО ФРОНТУ,*\n\n\n*копія – командарму Повстанської армії.*\n\n\n*У зв’язку із закінченням бойових дій проти Врангеля, унаслідок його розгрому, Революційна військова Рада Південного фронту вважає завдання, поставлене перед партизанською Повстанською армією, виконаним і пропонує Реввійськраді Повстанської армії негайно розпочати роботу з перетворення партизанських повстанських частин у нормальні військові з’єднання Червоної Армії…*\n\n\n*[…]*\n\n\n*У разі негативної відповіді… червоні полки фронту… говоритимуть з [повстанцями] іншою мовою...»\n\n\nРезультатом виконання завдання Повстанською армією стало захоплення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Донбасу."}, {"marker": "Б", "text": "Поділля."}, {"marker": "В", "text": "Криму."}, {"marker": "Г", "text": "Бессарабії."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**\n\n\n«НАКАЗ АРМІЯМ ПІВДЕННОГО ФРОНТУ,*\n\n\n*копія – командарму Повстанської армії.*\n\n\n*У зв’язку із закінченням бойових дій проти Врангеля, унаслідок його розгрому, Революційна військова Рада Південного фронту вважає завдання, поставлене перед партизанською Повстанською армією, виконаним і пропонує Реввійськраді Повстанської армії негайно розпочати роботу з перетворення партизанських повстанських частин у нормальні військові з’єднання Червоної Армії…*\n\n\n*[…]*\n\n\n*У разі негативної відповіді… червоні полки фронту… говоритимуть з [повстанцями] іншою мовою...»\n\n\nЩо стало наслідком виконання наказу Революційної військової Ради Південного фронту?", "answers": [{"marker": "А", "text": "перехід повстанців на бік армії генерала П. Врангеля"}, {"marker": "Б", "text": "розпуск і припинення існування загонів Повстанської армії"}, {"marker": "В", "text": "розгром головних сил повстанців, які намагалися вирватися з оточення"}, {"marker": "Г", "text": "переформування загонів Повстанської армії в підрозділи Червоної Армії"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Упроваджуючи на початку 1920-х рр. політику «коренізації», партійно-радянське керівництво СРСР мало на меті", "answers": [{"marker": "А", "text": "подолати масову неписьменність дорослого населення країни."}, {"marker": "Б", "text": "остаточно утвердити радянську владу в національних республіках."}, {"marker": "В", "text": "знищити «буржуазно-націоналістичну», антирадянську інтелігенцію."}, {"marker": "Г", "text": "налагодити культурне співробітництво з країнами Заходу."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте витяг із Постанови Оргбюро ЦК КП(б)У та виконайте завдання.\n\n\n«*ЦК пропонує правлінню “Українфільму”… протягом найближчого часу досягти рішучого зламу в бік цілковитого підпорядкування кінематографії розгорнутому висвітленню завдань [сучасності]. …особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації й теми боротьби з класовим ворогом, …виховання нових кадрів...»\n\n\nЗгідно з партійними вказівками кінематографісти у своїй творчості повинні були дотримуватися", "answers": [{"marker": "А", "text": "засад модернізму."}, {"marker": "Б", "text": "принципів романтизму."}, {"marker": "В", "text": "класичних зразків у мистецтві."}, {"marker": "Г", "text": "методу соціалістичного реалізму."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що стало наслідком розгортання в УРСР та СРСР стахановського руху?", "answers": [{"marker": "А", "text": "підвищення норм виробітку продукції"}, {"marker": "Б", "text": "заборона робітникам самовільно залишати підприємства"}, {"marker": "В", "text": "уведення кримінальної відповідальності за запізнення на роботу"}, {"marker": "Г", "text": "запровадження семиденного робочого тижня"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Політику якої країни щодо українських земель описано в уривку з історичного джерела:\n\n\n«*Уряд запланував високі темпи “осадження” колоністів на Східних кресах: у 1921 році – 8 тис. осіб, у 1922 році – 20 тис. осіб...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Румунії"}, {"marker": "Б", "text": "Польщі"}, {"marker": "В", "text": "Угорщини"}, {"marker": "Г", "text": "Чехословаччини"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 13–15.**\n\n\n«ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ*\n\n\n*ПОСТАНОВА № 6372с*\n\n\n*Москва, Кремль*\n\n\n*[…]*\n\n\n*передати землі колишніх татарських, болгарських та інших виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями колгоспам, що знову організовуються та заселяються колгоспниками-переселенцями, і закріпити зазначені землі за колгоспами на вічне користування; наділити сім’ї колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними будівлями та присадибними ділянками;*\n\n\n*[…]*\n\n\n*установити, що житлові будинки та надвірні споруди, передані колгоспникам-переселенцям, не можуть бути ними продані або здані в оренду…»\n\n\nУ якому році було створено цитований документ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1941 р."}, {"marker": "Б", "text": "1942 р."}, {"marker": "В", "text": "1943 р."}, {"marker": "Г", "text": "1944 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 13–15.**\n\n\n«ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ*\n\n\n*ПОСТАНОВА № 6372с*\n\n\n*Москва, Кремль*\n\n\n*[…]*\n\n\n*передати землі колишніх татарських, болгарських та інших виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями колгоспам, що знову організовуються та заселяються колгоспниками-переселенцями, і закріпити зазначені землі за колгоспами на вічне користування; наділити сім’ї колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними будівлями та присадибними ділянками;*\n\n\n*[…]*\n\n\n*установити, що житлові будинки та надвірні споруди, передані колгоспникам-переселенцям, не можуть бути ними продані або здані в оренду…»\n\n\nЗазначених у документі заходів було вжито на території", "answers": [{"marker": "А", "text": "Криму."}, {"marker": "Б", "text": "Донбасу."}, {"marker": "В", "text": "Закарпаття."}, {"marker": "Г", "text": "Слобожанщини."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 13–15.**\n\n\n«ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ*\n\n\n*ПОСТАНОВА № 6372с*\n\n\n*Москва, Кремль*\n\n\n*[…]*\n\n\n*передати землі колишніх татарських, болгарських та інших виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями колгоспам, що знову організовуються та заселяються колгоспниками-переселенцями, і закріпити зазначені землі за колгоспами на вічне користування; наділити сім’ї колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними будівлями та присадибними ділянками;*\n\n\n*[…]*\n\n\n*установити, що житлові будинки та надвірні споруди, передані колгоспникам-переселенцям, не можуть бути ними продані або здані в оренду…»\n\n\nДокумент створено з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "законодавчого закріплення системи продрозкладки."}, {"marker": "Б", "text": "ліквідації аграрного перенаселення республік СРСР."}, {"marker": "В", "text": "відновлення господарської діяльності в регіоні."}, {"marker": "Г", "text": "запровадження приватної власності на землю."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Підписання генерал-лейтенантом К. Дерев’янком від імені СРСР Акта про капітуляцію Японії відбулося", "answers": [{"marker": "А", "text": "9 травня 1945 р."}, {"marker": "Б", "text": "26 червня 1945 р."}, {"marker": "В", "text": "16 серпня 1945 р."}, {"marker": "Г", "text": "2 вересня 1945 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Уривок з історичного джерела «*Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі”...» доцільно використовувати, характеризуючи явище", "answers": [{"marker": "А", "text": "«лисенківщини»."}, {"marker": "Б", "text": "«боротьби з космополітизмом»."}, {"marker": "В", "text": "«волобуєвщини»."}, {"marker": "Г", "text": "«боротьби з буржуазним націоналізмом»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Хто є автором цитованого документа: «*Ми боремося за самостійну Україну... Методи досягання цієї мети – мирні, конституційні... Завдання... полягає в тому, щоб домогтися: встановлення режиму законності; відновлення й дотримання демократичних норм Конституції; скасування посад партійної номенклатури та відновлення принципу верховенства в суді безпосередньо народом; скасування антиконституційного закону, за яким комуніста не можна судити, доки райком партії не виключить його з КПРС…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "О. Гончар"}, {"marker": "Б", "text": "О. Антонов"}, {"marker": "В", "text": "Л. Лук’яненко"}, {"marker": "Г", "text": "І. Миколайчук"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр. передбачали", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідацію монополії держави у сфері зовнішніх торговельних зв’язків."}, {"marker": "Б", "text": "впровадження семирічного плану розвитку народного господарства."}, {"marker": "В", "text": "дозвіл на індивідуальну підприємницьку діяльність."}, {"marker": "Г", "text": "розширення господарської самостійності підприємств."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Укажіть одну з особливостей розвитку культури в Україні в період незалежності.", "answers": [{"marker": "А", "text": "посилення ідеологічного тиску"}, {"marker": "Б", "text": "відсутність державного фінансування"}, {"marker": "В", "text": "зростання різноманіття мистецьких течій і напрямів"}, {"marker": "Г", "text": "послаблення залежності від економічних чинників"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«…*якби був поганий закон грецький, то не прийняла б його твоя бабця Ольга*» – переданий літописцем фрагмент діалогу з великим князем київським пов’язаний із", "answers": [{"marker": "А", "text": "вибором державної релігії."}, {"marker": "Б", "text": "упровадженням «Руської правди»."}, {"marker": "В", "text": "запровадженням системи престолонаслідування."}, {"marker": "Г", "text": "укладенням чергового торгового договору з Візантією."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Який наслідок для Галицько-Волинського князівства мала загибель князя Романа Мстиславовича?", "answers": [{"marker": "А", "text": "зміна системи престолонаслідування"}, {"marker": "Б", "text": "установлення монгольського панування"}, {"marker": "В", "text": "утрата контролю над Червенськими містами"}, {"marker": "Г", "text": "тимчасова втрата державної єдності земель"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Укладення Кревської унії (1385 р.) призвело до", "answers": [{"marker": "А", "text": "появи вотчинної форми землеволодіння."}, {"marker": "Б", "text": "поширення впливу католицької церкви."}, {"marker": "В", "text": "виникнення українського козацтва."}, {"marker": "Г", "text": "ліквідації удільного устрою."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Адміністративно-територіальна одиниця на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської в XV–XVIII ст. – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "«губернія»."}, {"marker": "Б", "text": "«воєводство»."}, {"marker": "В", "text": "«князівство»."}, {"marker": "Г", "text": "«намісництво»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому році було створено документ, уривок із якого процитовано: «…Договорилися ми й постановили, що всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра… містам і землям… як вони до цього часу договором про перемир’я на стороні їхньої царської величності перебували, так і тепер залишатися мають… Запороги, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку… мають бути … у володінні і в державі їхньої царської величності…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1654 р."}, {"marker": "Б", "text": "1686 р."}, {"marker": "В", "text": "1708 р. ."}, {"marker": "Г", "text": "1764 р"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про який процес у Наддніпрянській Україні йдеться в уривку документа: «Якщо в 1842 р. у Волинській, Подільській, Київській, Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208, причому вартість виготовленої продукції зросла від 328,8 до 4843,7 тис. руб. сріблом»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "поширення кооперативного руху"}, {"marker": "Б", "text": "завершення промислового перевороту"}, {"marker": "В", "text": "зародження фільваркового господарства"}, {"marker": "Г", "text": "товаризацію поміщицького господарства"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст. називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "«масонами»."}, {"marker": "Б", "text": "«будителями»."}, {"marker": "В", "text": "«народовцями»."}, {"marker": "Г", "text": "«громадівцями»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Головна руська рада діяла впродовж", "answers": [{"marker": "А", "text": "1830–1833 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1833–1837 рр."}, {"marker": "В", "text": "1848–1851 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1846–1847 рр."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Перший університет на українських землях у складі Російської імперії засновано в", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ніжині."}, {"marker": "Б", "text": "Харкові."}, {"marker": "В", "text": "Полтаві."}, {"marker": "Г", "text": "Чернігові."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У який спосіб царська влада намагалася забезпечити лояльність українського селянства Правобережної України під час польського повстання 1863–1864 рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "скасуванням тимчасовозобов’язального стану селян"}, {"marker": "Б", "text": "наданням дозволу селянам на перехід до козацького стану"}, {"marker": "В", "text": "отриманням селянами права бути обраними до земських установ"}, {"marker": "Г", "text": "стимулюванням переселення селян для освоєння Сибіру та Далекого Сходу"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Метою розгортання кооперативного руху на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст. було", "answers": [{"marker": "А", "text": "сприяння еміграції українських селян до Північної Америки."}, {"marker": "Б", "text": "створення великих колективних сільськогосподарських підприємств."}, {"marker": "В", "text": "формування єдиного всеукраїнського сільськогосподарського ринку."}, {"marker": "Г", "text": "покращення соціально-економічного становища українського селянства."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Його праця – подвиг. Навіть короткий перелік його заслуг [рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу] завжди вражатиме…»,* – писав Ілля Мечніков про свого друга", "answers": [{"marker": "А", "text": "Д. Заболотного."}, {"marker": "Б", "text": "А. Кримського."}, {"marker": "В", "text": "М. Садовського."}, {"marker": "Г", "text": "Д. Яворницького."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що стало поштовхом до появи документа, уривок з якого наведено: «*Бюро української парламентської групи надіслало телеграму: «Рідна українська просвіта найміцніша підвалина української автономії. Нехай же ширяться по всій Україні просвітн�� товариства, стаючи джерелом освіти й свідомості для рідного народу. Вітаємо київську «Просвіту», вітаємо нове культурне життя України...*»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "революційні події в Росії (1905–1907 рр.)"}, {"marker": "Б", "text": "упровадження загального виборчого права для чоловіків в Австро-Угорщині (1907 р.)"}, {"marker": "В", "text": "реалізація реформи П. Столипіна (1906–1911 рр.)"}, {"marker": "Г", "text": "судовий процес у «справі Бейліса» (1913 р.)"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Потребу здобуття політичної незалежності України вперше обґрунтував", "answers": [{"marker": "А", "text": "Андрей Шептицький у посланні «Як будувати рідну хату?»"}, {"marker": "Б", "text": "Микола Міхновський у творі «Самостійна Україна»"}, {"marker": "В", "text": "Дмитро Яворницький у праці «Вольності запорозьких козаків»"}, {"marker": "Г", "text": "Юліан Бачинський у брошурі «Україна Irredenta»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Створення легіону Українських січових стрільців", "answers": [{"marker": "А", "text": "спричинено формуванням «Вільного козацтва»."}, {"marker": "Б", "text": "було складовою процесу «українізації» частин російської армії."}, {"marker": "В", "text": "відбулося за ініціативи Головної української ради."}, {"marker": "Г", "text": "зумовлено проголошенням Західноукраїнської Народної Республіки."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Найбільшу підтримку населення Наддніпрянської України в 1917 р. мала", "answers": [{"marker": "А", "text": "Українська партія соціалістів-федералістів."}, {"marker": "Б", "text": "Українська партія соціалістів-революціонерів."}, {"marker": "В", "text": "Українська соціал-демократична робітнича партія."}, {"marker": "Г", "text": "Українська демократично-хліборобська партія."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 6–8.**\n\n\n«*Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення, бо, одночасно з передачею ворогові значної кількості військового майна, для його наступу була відкрита головна комунікаційна лінія... У зв’язку з цим Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність... Уряд буде керувати справами України та захищати її перед іншими державами так, як цього вимагатимуть інтереси нашої республіки*...»\n\n\nУ результаті «*надзвичайно тяжкого стратегічного й матеріального положення» «Армія*» була змушена здійснити", "answers": [{"marker": "А", "text": "Перший «Зимовий похід»."}, {"marker": "Б", "text": "«Чортківську офензиву»."}, {"marker": "В", "text": "«Брусиловський прорив»."}, {"marker": "Г", "text": "«Листопадовий зрив»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 6–8.**\n\n\n«*Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення, бо, одночасно з передачею ворогові значної кількості військового майна, для його наступу була відкрита головна комунікаційна лінія... У зв’язку з цим Уряд… заявляє, що він тимчасово переход��ть на інші способи боротьби за нашу державність... Уряд буде керувати справами України та захищати її перед іншими державами так, як цього вимагатимуть інтереси нашої республіки*...»\n\n\nЗазначені в уривку документа обставини спонукали «*Уряд*» до", "answers": [{"marker": "А", "text": "підписання Брестського миру."}, {"marker": "Б", "text": "укладення Варшавської угоди."}, {"marker": "В", "text": "визнання умов Ризького договору."}, {"marker": "Г", "text": "підтвердження умов прелімінарного миру з радянською Росією."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Саморозпуск уряду ЗУНР в 1923 р. став наслідком визнання країнами Антанти входження до складу Польщі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Закарпаття."}, {"marker": "Б", "text": "Східної Галичини."}, {"marker": "В", "text": "Північної Буковини."}, {"marker": "Г", "text": "Південної Бессарабії."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Реалізація Радянським Союзом умов «пакта Молотова–Ріббентропа» розпочалася", "answers": [{"marker": "А", "text": "1 вересня 1939 р."}, {"marker": "Б", "text": "17 вересня 1939 р."}, {"marker": "В", "text": "28 червня 1940 р."}, {"marker": "Г", "text": "22 червня 1941 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Збройно-політична формація, створена Т. Боровцем (Бульбою), що діяла на Волині з червня 1941 р. до лютого 1944 р., називалася", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Українська головна визвольна рада»."}, {"marker": "Б", "text": "«Сірожупанна дивізія»."}, {"marker": "В", "text": "«Вільне козацтво»."}, {"marker": "Г", "text": "«Поліська Січ»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Уривок з історичного джерела «*Улітку 1946 р. потік сільського населення з центральних і південних областей у західні області України не зменшився. У червні органами транспортної міліції УРСР було знято тільки з товарних поїздів 62 400 осіб, а за дві останні декади липня – 97 633 особи…*» доречно використовувати, характеризуючи", "answers": [{"marker": "А", "text": "масштаби повоєнного голоду."}, {"marker": "Б", "text": "проведення операції «Вісла»."}, {"marker": "В", "text": "придушення збройного опору УПА."}, {"marker": "Г", "text": "розгортання «радянізації» на Західній Україні."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У добу «відлиги» в суспільному лексиконі вперше з’являється поняття", "answers": [{"marker": "А", "text": "«розвинений соціалізм»."}, {"marker": "Б", "text": "«партійна номенклатура»."}, {"marker": "В", "text": "«політична реабілітація»."}, {"marker": "Г", "text": "«безрідний космополітизм»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яку особливість економічного розвитку УРСР в 1970-ті – на початку 1980-х рр. підтверджено даними, наведеними в уривку документа: «*У республіці, на яку припадало 2,6 % території СРСР, було побудовано майже 40 % атомних енергоблоків, продукувалося близько 40 % усієї радянської сталі, 34 % вугілля, 51 % чавуну. …частка промисловості, що працювала на споживчий ринок, становила 29 %, тоді як у розвинених країнах цей показник сягав 50–60 % і більше»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "деформованість структури економіки"}, {"marker": "Б", "text": "посилення економічної самостійності"}, {"marker": "В", "text": "зростання конкурентоспроможності продукції"}, {"marker": "Г", "text": "зниження матеріало- та енергомісткості виробництва"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Уривок з історичного джерела «*Соціалістичне самоврядування реалізується в умовах широкої гласності шляхом участі всього колективу та його громадських організацій у виробленні найважливіших рішень і контролі за їх виконанням, виборності керівників та єдиноначальності в управлінні підприємством…*» доречно використовувати, характеризуючи суспільне життя України доби", "answers": [{"marker": "А", "text": "«відлиги»."}, {"marker": "Б", "text": "«застою»."}, {"marker": "В", "text": "«перебудови»."}, {"marker": "Г", "text": "«незалежності»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 20–22.**\n\n\n«*Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов’язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ) поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.., [а також] підтверджують зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй*…»\n\n\nЩо зумовило підписання цитованого документа?", "answers": [{"marker": "А", "text": "вступ України до Ради Європи"}, {"marker": "Б", "text": "відмова України від ядерної зброї"}, {"marker": "В", "text": "входження України до Світової організації торгівлі"}, {"marker": "Г", "text": "проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 20–22.**\n\n\n«*Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов’язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ) поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.., [а також] підтверджують зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй*…»\n\n\nХто з Президентів України поставив підпис під документом, уривок із якого наведено?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Л. Кравчук"}, {"marker": "Б", "text": "Л. Кучма"}, {"marker": "В", "text": "В. Ющенко"}, {"marker": "Г", "text": "В. Янукович"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 20–22.**\n\n\n«*Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов’язання згідно з принципами За��лючного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ) поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.., [а також] підтверджують зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй*…»\n\n\nУ якому році одна з країн-підписантів порушила умови, зазначені в цитованому документі?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1996 р."}, {"marker": "Б", "text": "1998 р."}, {"marker": "В", "text": "2003 р."}, {"marker": "Г", "text": "2014 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якому році відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела: «Володимир Мономах сів у Києві. Зустріли ж його митрополит Никифор з єпископами й усіма киянами з честю великою.., сів він на столі отця свого й предків своїх, і всі люди раді були, а заколот улігся…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1054 р."}, {"marker": "Б", "text": "1097 р."}, {"marker": "В", "text": "1113 р."}, {"marker": "Г", "text": "1199 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Що було спільного в правлінні князів Галицько-Волинської держави Романа Мстиславовича та Данила Романовича?", "answers": [{"marker": "А", "text": "приборкання боярської опозиції"}, {"marker": "Б", "text": "розбудова Галицької митрополії"}, {"marker": "В", "text": "боротьба з Тевтонським орденом"}, {"marker": "Г", "text": "створення антимонгольської коаліції"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Загальна назва міського уряду, що набула поширення на початку XIV ст. в українських містах, де функціонувало міське самоврядування, – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "«цех»."}, {"marker": "Б", "text": "«віче»."}, {"marker": "В", "text": "«вотчина»."}, {"marker": "Г", "text": "«магістрат»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Яка подія відбулася в 1556 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок доби «героїчних морських походів» козаків"}, {"marker": "Б", "text": "заснування першої відомої Січі на острові Мала Хортиця"}, {"marker": "В", "text": "похід козаків під проводом П. Сагайдачного на Московське царство"}, {"marker": "Г", "text": "укладення козацького реєстру польським королем Стефаном Баторієм"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 39–41.**\n\n\n«1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,.. ремонтувати свої церкви й будувати нові…*\n\n\n*2. …церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна   залишатися за неуніатами й митрополитом, що має посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями Корони [Польської] і Великого князівства Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і мають привілеї з боку короля…*\n\n\n*3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького, Перемишльського й Мстиславського владик й архімандритів Печерського й Унівського…»\n\n\nДокумент, уривок із якого наведено, увійшов в історію під назвою", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ординація Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої»."}, {"marker": "Б", "text": "Куруківська угода."}, {"marker": "В", "text": "«Пункти для заспокоєння руського народу»."}, {"marker": "Г", "text": "Люблінська унія."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 39–41.**\n\n\n«1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,.. ремонтувати свої церкви й будувати нові…*\n\n\n*2. …церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна   залишатися за неуніатами й митрополитом, що має посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями Корони [Польської] і Великого князівства Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і мають привілеї з боку короля…*\n\n\n*3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького, Перемишльського й Мстиславського владик й архімандритів Печерського й Унівського…»\n\n\nЗ якою метою ухвалено цитований документ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розширити повноваження греко-католицької церкви"}, {"marker": "Б", "text": "зняти гостроту міжконфесійного протистояння в суспільстві"}, {"marker": "В", "text": "розділити на українських землях світську та духовну владу"}, {"marker": "Г", "text": "скасувати рішення Берестейського церковного собору"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Про яку причину Національно-визвольної війни українського народу середини ХVIІ ст. йдеться в уривку з історичного джерела: «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно й зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому певну кількість …хліба, багато півнів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею та Різдвом…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "воєнно-стратегічну"}, {"marker": "Б", "text": "культурно-ідеологічну"}, {"marker": "В", "text": "національно-релігійну"}, {"marker": "Г", "text": "соціально-економічну"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Укладення Віленського перемир’я спонукало гетьмана Б. Хмельницького до", "answers": [{"marker": "А", "text": "здійснення Молдавських походів козацького війська."}, {"marker": "Б", "text": "пошуку нових союзників у війні з Річчю Посполитою."}, {"marker": "В", "text": "підписання «Березневих статей» з Московською державою."}, {"marker": "Г", "text": "об’єднання Слобідської України й Гетьманщини в єдину державу."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Перехід від мануфактури з її ручною працею та ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва, що зумовив формування нових соціальних верств – підприємців і найманих робітників, – це ознаки", "answers": [{"marker": "А", "text": "промислового перевороту."}, {"marker": "Б", "text": "концентрації виробництва."}, {"marker": "В", "text": "технічної реконструкції."}, {"marker": "Г", "text": "форсованої індустріалізації."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У доповідній записці царського жандарма «*У Києві та в Малоросії слов’янофільство перетворюється в українофільство… Причетні до справи… художник.., колишній вчитель… із захопленням говорили про колишню Малоросію…» ідеться про учасників", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Руської трійці»."}, {"marker": "Б", "text": "Братства тарасівців."}, {"marker": "В", "text": "«Південного товариства»."}, {"marker": "Г", "text": "Кирило-Мефодіївського братства."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У результаті скасування панщини на західноукраїнських землях селяни були змушені", "answers": [{"marker": "А", "text": "виходити з общин."}, {"marker": "Б", "text": "користуватися сервітутами за плату."}, {"marker": "В", "text": "переселятися на хутори."}, {"marker": "Г", "text": "утворювати кооперативні товариства."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Буковина в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії стала тереном протистояння між українським національним рухом і", "answers": [{"marker": "А", "text": "румунським."}, {"marker": "Б", "text": "угорським."}, {"marker": "В", "text": "російським."}, {"marker": "Г", "text": "польським."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Об’єднання українських наукових, літературних й освітніх сил, визначення поля їхньої діяльності в результаті пожвавлення культурно-освітнього руху під час подій «Весни народів» мало бути здійснено", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Руською трійцею»."}, {"marker": "Б", "text": "«Собором руських учених»."}, {"marker": "В", "text": "Науковим товариством ім. Т. Шевченка."}, {"marker": "Г", "text": "«Південно-Західним відділом Російського географічного товариства»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що стало причиною скасування царською владою в пореформений період тимчасово зобов’язального стану селян Правобережної України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "початок Кримської війни"}, {"marker": "Б", "text": "розгортання «Київської козаччини»"}, {"marker": "В", "text": "активізація діяльності підприємців-меценатів"}, {"marker": "Г", "text": "вибух польського національно-визвольного повстання"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Українську соціал-демократичну партію створено у Львові", "answers": [{"marker": "А", "text": "1868 р."}, {"marker": "Б", "text": "1873 р."}, {"marker": "В", "text": "1890 р."}, {"marker": "Г", "text": "1899 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Що було характерним для розвитку української культури в другій половині XIX – на початку XX ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "зародження українського аматорського театру"}, {"marker": "Б", "text": "відродження популярності полемічної літератури"}, {"marker": "В", "text": "українізація початкової освіти в Наддніпрянській Україні"}, {"marker": "Г", "text": "становлення українського музичного класичного мистецтва"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який процес був характерним для економічного розвитку українських земель на початку ХХ ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "повне одержавлення"}, {"marker": "Б", "text": "утворення монополій"}, {"marker": "В", "text": "промисловий переворот"}, {"marker": "Г", "text": "форсована індустріалізація"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Хто був засновником української організації, згаданої в уривку документа: «…поляки боялися хлопської організації… та ще в таких формах.., які вони вважали на свій виключний привілей.., а найбільше їх дражнила назва «Січ» та назви січової старшини… у цьому вбачалася їм гайдамаччина»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Д. Донцов"}, {"marker": "Б", "text": "І. Боберський"}, {"marker": "В", "text": "Є. Петрушевич"}, {"marker": "Г", "text": "К. Трильовський"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Результат якої події Першої світової війни дав змогу правлячим колам Росії реалізувати стратегію «…*злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа з Імперією в політичному та національному відношеннях*…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Галицької битви"}, {"marker": "Б", "text": "Карпатської операції"}, {"marker": "В", "text": "Ґорліцького прориву"}, {"marker": "Г", "text": "Брусиловського прориву"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яке гасло українського національно-визвольного руху відповідає змісту Першого Універсалу Української Центральної Ради?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Уся влада Радам!»"}, {"marker": "Б", "text": "«Автономію Україні!»"}, {"marker": "В", "text": "«Геть Тимчасовий уряд!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Хай живе незалежна Україна!»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**\n\n\n«*Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська, що вступили на територію [України], не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду*…»\n\n\nПідписання якого договору зумовило вступ на територію України німецьких та австро-угорських військ?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ризького"}, {"marker": "Б", "text": "Брестського"}, {"marker": "В", "text": "Сен-Жерменського"}, {"marker": "Г", "text": "Версальського"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**\n\n\n«*Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська, що вступили на територію [України], не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду*…»\n\n\nПро допомогу урядові якого державного утворення йдеться в уривку документа?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Української Народної Республіки"}, {"marker": "Б", "text": "Західноукраїнської Народної Республіки"}, {"marker": "В", "text": "Української Соціалістичної Радянської Республіки"}, {"marker": "Г", "text": "Української Держави гетьмана П. Скоропадського"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**\n\n\n«*Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська, що вступили на територію [України], не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду*…»\n\n\nЯку «*велику потребу*» в Україні мали країни, указані в уривку документа?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розширити територію Австро-Угорщини за рахунок українських земель"}, {"marker": "Б", "text": "включити молоду, незміцнілу державу Україну до складу Четверного союзу"}, {"marker": "В", "text": "використати людські ресурси України, щоб компенсувати власні втрати у війні"}, {"marker": "Г", "text": "забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні економіки"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Здійснення форсованої індустріалізації в УСРР призвело до", "answers": [{"marker": "А", "text": "завершення націоналізації приватної власності."}, {"marker": "Б", "text": "формування елементів ринкової економіки."}, {"marker": "В", "text": "широкого залучення іноземних інвестицій."}, {"marker": "Г", "text": "завершення відбудови економіки."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Громадська та суспільно-політична діяльність Августина Волошина тісно пов’язана з долею західноукраїнських земель у складі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польщі."}, {"marker": "Б", "text": "Румунії."}, {"marker": "В", "text": "Угорщини."}, {"marker": "Г", "text": "Чехословаччини."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Радянський льотчик часів Другої світової війни, тричі Герой Радянського Союзу, виходець з України – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "О. Берест."}, {"marker": "Б", "text": "С. Ковпак."}, {"marker": "В", "text": "І. Кожедуб."}, {"marker": "Г", "text": "К. Дерев’янко."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 14–16.**\n\n\n«…До Центрального табору праці в Явожно, розташованого на території філіалу колишнього концентраційного табору в Освенцимі, …потрапляли особи, «підозрювані у зв’язках з УПА». …основну частину в’язнів становили українські селяни, які потрапили до табору через так звану «колективну відповідальність».*\n\n\n*За цей період через концентраційний табір пройшло 3 936 українських в’язнів, з них 823 жінки та кілька дітей. Більш ніж 160 в’язнів унаслідок тортур і самогубств загинули».*\n\n\nНаповнення табору в’язнями відбувалося внаслідок", "answers": [{"marker": "А", "text": "реалізації операції «Вісла»."}, {"marker": "Б", "text": "проведення акції «пацифікації»."}, {"marker": "В", "text": "прийняття «Кресового» закону."}, {"marker": "Г", "text": "здійснення політики «осадництва»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 14–16.**\n\n\n«…До Центрального табору праці в Явожно, розташованого на території філіалу колишнього концентраційного табору в Освенцимі, …потрапляли особи, «підозрювані у зв’язках з УПА». …основну частину в’язнів становили українські селяни, які потрапили до табору через так звану «колективну відповідальність».*\n\n\n*За цей період через концентраційний табір пройшло 3 936 українських в’язнів, з них 823 жінки та кілька дітей. Більш ніж 160 в’язнів унаслідок тортур і самогубств загинули».*\n\n\nУ якому році відбувалися події, описані в уривку з історичного джерела?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1944 р."}, {"marker": "Б", "text": "1947 р."}, {"marker": "В", "text": "1953 р."}, {"marker": "Г", "text": "1959 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 14–16.**\n\n\n«…До Центрального табору праці в Явожно, розташованого на території філіалу колишнього концентраційного табору в Освенцимі, …потрапляли особи, «підозрювані у зв’язках з УПА». …основну частину в’язнів становили українські селяни, які потрапили до табору через так звану «колективну відповідальність».*\n\n\n*За цей період через концентраційний табір пройшло 3 936 українських в’язнів, з них 823 жінки та кілька дітей. Більш ніж 160 в’язнів унаслідок тортур і самогубств загинули».*\n\n\nФункціонування «*табору праці*» було складовою процесу", "answers": [{"marker": "А", "text": "анексії."}, {"marker": "Б", "text": "депортації."}, {"marker": "В", "text": "мобілізації."}, {"marker": "Г", "text": "лібералізації."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було однією з характерних особливостей економічного розвитку СРСР та УРСР на початку 1980-х рр.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "скорочення частки сировинно-видобувної промисловості"}, {"marker": "Б", "text": "стрімке зростання дефіциту товарів народного споживання"}, {"marker": "В", "text": "скорочення видатків на потреби військово-промислового комплексу"}, {"marker": "Г", "text": "запровадження ринкових механізмів управління народним господарством"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«*Спеціальне обслуговування в медичних установах, можливості для відпочинку на державних дачах і всесоюзних курортах, забезпечення дефіцитними товарами, окремі санаторії та будинки відпочинку»,* – привілеї, властиві в радянській Україні", "answers": [{"marker": "А", "text": "непманам."}, {"marker": "Б", "text": "дисидентам."}, {"marker": "В", "text": "номенклатурі."}, {"marker": "Г", "text": "«шістдесятникам»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яка територія Української РСР у лютому 1991 р. отримала статус автономії?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Крим"}, {"marker": "Б", "text": "Закарпаття"}, {"marker": "В", "text": "Донбас"}, {"marker": "Г", "text": "Буковина"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому документі закріплено таке положення: «*Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною...*»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Конституції України"}, {"marker": "Б", "text": "Акті проголошення незалежності України"}, {"marker": "В", "text": "Законі України «Про громадянство України»"}, {"marker": "Г", "text": "Декларації про державний суверенітет України"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Які історичні джерела створюють найбільш повну картину господарського життя людей часів кам’яного віку?", "answers": [{"marker": "А", "text": "писемні"}, {"marker": "Б", "text": "речові"}, {"marker": "В", "text": "етнографічні"}, {"marker": "Г", "text": "усні"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому році відбулася подія, про яку йдеться в уривку літопису: «...І сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір. Розбіглися печеніги врізнобіч і самі не знали, куди вони бігли. А деякі, тікаючи, потонули в Сітомлі…*»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1019 р."}, {"marker": "Б", "text": "1036 р."}, {"marker": "В", "text": "1051 р."}, {"marker": "Г", "text": "1054 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "За Червенські міста великі князі київські вели боротьбу з", "answers": [{"marker": "А", "text": "Литвою."}, {"marker": "Б", "text": "Угорщиною."}, {"marker": "В", "text": "Польщею."}, {"marker": "Г", "text": "Молдавією."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 36–38.**\n\n\n«*Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою... І на цім вони цілували хреста. А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”».*\n\n\nДо якого періоду історії Київської держави належать події, описані в документі?", "answers": [{"marker": "А", "text": "виникнення та становлення"}, {"marker": "Б", "text": "піднесення та розквіту"}, {"marker": "В", "text": "політичної роздробленості"}, {"marker": "Г", "text": "золотоординського панування"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 36–38.**\n\n\n«*Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою... І на цім вони цілували хреста. А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”».*\n\n\nНаведене в джерелі рішення було ухвалено на", "answers": [{"marker": "А", "text": "боярській раді."}, {"marker": "Б", "text": "народному вічі."}, {"marker": "В", "text": "князівському з’їзді."}, {"marker": "Г", "text": "церковному соборі."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 36–38.**\n\n\n«*Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою... І на цім вони цілували хреста. А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”».*\n\n\nЩо стало одним із наслідків ухваленого рішення?", "answers": [{"marker": "А", "text": "усунення половецької загрози для Київської держави"}, {"marker": "Б", "text": "заміна загальнодержав��ого законодавства удільним"}, {"marker": "В", "text": "економічний і культурний занепад Київської держави"}, {"marker": "Г", "text": "зміцнення самостійності удільних князівств"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Розширення володінь Великого князівства Литовського до узбережжя Чорного моря пов’язано з діяльністю князя", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ольгерда."}, {"marker": "Б", "text": "Вітовта."}, {"marker": "В", "text": "Ягайла."}, {"marker": "Г", "text": "Свидригайла."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«…*розділили Україну навпіл і хочуть нашу отчизну, милу Україну, занедбати*», – так П. Дорошенко схарактеризував домовленості московського царя й польського короля за", "answers": [{"marker": "А", "text": "Віленським перемир’ям."}, {"marker": "Б", "text": "Гадяцьким договором."}, {"marker": "В", "text": "Андрусівським перемир’ям."}, {"marker": "Г", "text": "«Березневими статтями»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У своїй праці «До знесення панщини в Галичині» Іван Франко писав: «*Коли на хлопа надто тиснула панщина, він тікав від неї… в крайньому разі в опришки*».\n\n\nУ цьому вислові автор указував на", "answers": [{"marker": "А", "text": "причини опришківського руху."}, {"marker": "Б", "text": "наслідки дій загонів опришків."}, {"marker": "В", "text": "розмах опришківського руху."}, {"marker": "Г", "text": "мету дій опришківських загонів."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що було однією з особливостей промислового розвитку українських земель у першій половині XIX ст., що входили до складу Російської імперії?", "answers": [{"marker": "А", "text": "зростання обсягів іноземних інвестицій"}, {"marker": "Б", "text": "високий рівень концентрації виробництва"}, {"marker": "В", "text": "широкомасштабне залізничне будівництво"}, {"marker": "Г", "text": "формування фабрично-заводської промисловості"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Якою подією в житті Т. Шевченка відзначено 1840 рік?", "answers": [{"marker": "А", "text": "першим виданням збірки «Кобзар»"}, {"marker": "Б", "text": "арештом та ув’язненням у Петропавловській фортеці"}, {"marker": "В", "text": "вступом до Кирило-Мефодіївського братства"}, {"marker": "Г", "text": "звільненням із кріпацтва"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У результаті «Весни народів» селяни західноукраїнських земель", "answers": [{"marker": "А", "text": "домоглися ліквідації поміщицького землеволодіння."}, {"marker": "Б", "text": "здобули у власність сервітути."}, {"marker": "В", "text": "були об’єднані в громади (общини)."}, {"marker": "Г", "text": "звільнилися від повинностей на користь поміщика."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Який фактор сприяв перетворенню греко-католицького духовенства в рушійну силу українського національного руху?", "answers": [{"marker": "А", "text": "високий порівняно з іншими верствами українського суспільства рівень освіченості"}, {"marker": "Б", "text": "наявність власної політичної організації для початку боротьби"}, {"marker": "В", "text": "тісна співпраця з Російською православною церквою і російським визвольним рухом"}, {"marker": "Г", "text": "наявність значних земельних володінь і залежних селян"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Виконання селянами Наддніпрянської України повинностей на користь поміщика після отримання ними особистих і майнових свобод пояснюють", "answers": [{"marker": "А", "text": "тимчасовозобов’язальним станом."}, {"marker": "Б", "text": "відродженням общинного землеволодіння."}, {"marker": "В", "text": "запровадженням зрівняльного землекористування."}, {"marker": "Г", "text": "невтручанням держави в процес викупу землі в поміщиків."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Укажіть положення політичної програми, розробленої для українського національного руху М. Драгомановим.", "answers": [{"marker": "А", "text": "українці мають створити свою незалежну державу"}, {"marker": "Б", "text": "українці мають об’єднатися в місцеві самоврядні громади"}, {"marker": "В", "text": "на території України мають проживати лише етнічні українці"}, {"marker": "Г", "text": "Українська держава має бути створена революційним шляхом"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому регіоні України культурно-просвітнє товариство «Просвіта» розпочало свою діяльність у 1868 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Волині"}, {"marker": "Б", "text": "Галичині"}, {"marker": "В", "text": "Буковині"}, {"marker": "Г", "text": "Закарпатті"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно написано всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "левада, кишеня, мережево"}, {"marker": "Б", "text": "серпанок, побачиння, палиця"}, {"marker": "В", "text": "морозиво, марево, метушня"}, {"marker": "Г", "text": "криниця, мерихтіння, шелест"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО утворено форму дієприкметника в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "посаджений у затінку"}, {"marker": "Б", "text": "виготовлений із глини"}, {"marker": "В", "text": "продуманий детально"}, {"marker": "Г", "text": "одягнувший вишиванку"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "залучили до участі в проекті"}, {"marker": "Б", "text": "набули цікавого досвіду"}, {"marker": "В", "text": "програли завдяки голкіперу"}, {"marker": "Г", "text": "зробили похапцем і неякісно"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Пунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "І грає, і піниться синєє море."}, {"marker": "Б", "text": "Сонечко зійшло і світить нам, і гріє."}, {"marker": "В", "text": "Ні світ ні зоря соловей щебече."}, {"marker": "Г", "text": "Ні мені, ні тобі не випала така нагода."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "читання"}, {"marker": "Б", "text": "солодощі"}, {"marker": "В", "text": "обіцянка"}, {"marker": "Г", "text": "донька"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спільнокореневим до слова ***око*** є", "answers": [{"marker": "А", "text": "околиця"}, {"marker": "Б", "text": "заочний"}, {"marker": "В", "text": "оцінка"}, {"marker": "Г", "text": "округ"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Незважаючи на ***не/щастя***, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї ***не/пересічної*** художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та ***не/повторну*** природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі ***не/бачений*** ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/щастя"}, {"marker": "Б", "text": "не/пересічної"}, {"marker": "В", "text": "не/повторну"}, {"marker": "Г", "text": "не/бачений"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Незважаючи на ***не/щастя***, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї ***не/пересічної*** художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та ***не/повторну*** природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі ***не/бачений*** ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Незважаючи на ***не/щастя***, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї ***не/пересічної*** художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та ***не/повторну*** природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі ***не/бачений*** ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…\n\n\nПростим є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "третє"}, {"marker": "Г", "text": "четверте"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Незважаючи на ***не/щастя***, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї ***не/пересічної*** художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та ***не/повторну*** природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі ***не/бачений*** ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…\n\n\nЗамість пропуску в другому реченні можна поставити всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "світогляду"}, {"marker": "Б", "text": "звичок"}, {"marker": "В", "text": "поглядів"}, {"marker": "Г", "text": "переконань"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Літеру ***в*** треба писати на місці пропуску в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "прем’єра ... театрі «Колесо»"}, {"marker": "Б", "text": "пишний прийом ... Парижі"}, {"marker": "В", "text": "замовити ... фотоательє «Сяйво»"}, {"marker": "Г", "text": "... «Всесвіті» з’явилася публікація"}, {"marker": "Д", "text": "затишні готелі ... Святогірську"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "[..]еатральний, турис[..]ський, лауреа[..]"}, {"marker": "Б", "text": "каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба"}, {"marker": "В", "text": "журя[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький"}, {"marker": "Г", "text": "факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а"}, {"marker": "Д", "text": "лісниц[..]во, розпи[..]ати, [..]ретій"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Без знака м’якшення на місці пропуску треба писати всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "хар..ківський, стіл..чик, матін..чин"}, {"marker": "Б", "text": "жовч..ю, прес-пап..є, ковал..ський"}, {"marker": "В", "text": "миш..як, хустин..ці, Галин..чин"}, {"marker": "Г", "text": "рибал..ці, перелл..ється, жул..єн"}, {"marker": "Д", "text": "Ул..яна, зган..битися, уман..ський"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Двокрапку треба ставити в реченні (*розділові знаки пропущено*)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Людина або пливтиме все життя за течією або мусить якось уплинути на свою долю."}, {"marker": "Б", "text": "Сучасну вишивку можна використовувати для прикрашання побутових речей серветок килимків сумок."}, {"marker": "В", "text": "До світогляду українців увійшли вірування та уявлення багатьох поколінь які жили на території сучасної України."}, {"marker": "Г", "text": "Музиканти в смокінгах дами в бальних сукнях співаки в химерних уборах усі вітали ювіляра."}, {"marker": "Д", "text": "Камінці лежали на дні тихі гладенькі безсилі і покірно давали огортати себе рудою вовною водоростей."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Помилку у творенні форми ступеня порівняння прикметника допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "У дискусії перевага буде в того, хто має ***впевненіший*** вигляд та наводить ***більш переконливі*** аргументи."}, {"marker": "Б", "text": "***Найбільш складне*** під час виступу – це вміння давати ***найкомпетентніші*** відповіді на підступні запитання."}, {"marker": "В", "text": "Слухачів можуть захопити ***більш яскраві*** приклади, що виявляться ***цікавішими***, ніж у попередніх ораторів."}, {"marker": "Г", "text": "***Найбільш вимогливіша*** публіка знається на предметі обговорення не гірше за ***найпідготовленішого*** доповідача."}, {"marker": "Д", "text": "***Найефективніша*** форма підготовки до дискусії – це тренувальний виступ перед друзями, а не ***ретельніше*** заучування тексту промови."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива", "answers": [{"marker": "А", "text": "проводжати – проводять"}, {"marker": "Б", "text": "м��лоти – мелять"}, {"marker": "В", "text": "хотіти – хотять"}, {"marker": "Г", "text": "гоїти – гоють"}, {"marker": "Д", "text": "кричати – кричать"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Літеру і треба писати на місці пропуску в усіх словах у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "двіч.., по-вовч.., опівноч.."}, {"marker": "Б", "text": "навесн.., трох.., увечер.."}, {"marker": "В", "text": "уповн.., нагор.., мимовол.."}, {"marker": "Г", "text": "віднин.., трич.., по-київськ.."}, {"marker": "Д", "text": "по-латин.., пішк.., позаоч.."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Життя лише доти має вартість, – говорив батько частенько – доки людина може допомагати іншим»."}, {"marker": "Б", "text": "«Поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії», – говорив давньоримський філософ Сенека."}, {"marker": "В", "text": "«Це ж хто сказав, що одна ластівка не робить весни?» – переможно вигукнув Таран."}, {"marker": "Г", "text": "Давньогрецький філософ Епікур казав: «Якщо доля особливо прихильна до людини, вона дає їй вірних друзів»."}, {"marker": "Д", "text": "«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати, – стверджував мудрець і додавав: – А дурні просто хочуть сказати хоч щось»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Граматично правильне речення можна утворити, якщо до фрагмента «Мандруючи Олешківськими пісками***, …» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "нас вражала неповторна краса степової природи."}, {"marker": "Б", "text": "стан нашого здоров’я значно покращився."}, {"marker": "В", "text": "було зроблено багато цікавих фотографій."}, {"marker": "Г", "text": "легенди й перекази зачаровували таємничістю."}, {"marker": "Д", "text": "ми ще раз упевнилися в неповторності України."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).\n\n\n***Барви київських мозаїк –(1) це одне з тих див,(2) яке захоплювало і,(3) мабуть,(4) ніколи не перестане захоплювати всіх,(5) хто по-справжньому цінує прекрасне,(6) не розгублене у віках мистецтво,(7) але ж тут майстерність не лише в кольорах…***\n\n\nНЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування вживання розділових знаків, запропоноване в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "тире 1 – між підметом і присудком"}, {"marker": "Б", "text": "коми 2, 5 – на межі підрядних частин складного речення"}, {"marker": "В", "text": "коми 3, 4 – при вставному слові"}, {"marker": "Г", "text": "кома 6 – при відокремленому означенні"}, {"marker": "Д", "text": "кома 7 – на межі сурядних частин складного речення"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте фрагмент тексту, у якому пропущено окремі слова.\n\n\n***Керівника туристичного гуртка Олексія … повідомили про те, що за півтора … занять група учнів … орієнтуватися …***\n\n\nПравильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "Пономаренко, місяці, навчилась, по зірках"}, {"marker": "Б", "text": "Пономаренка, місяця, навчилась, за зірками"}, {"marker": "В", "text": "Пономаренка, місяці, навчились, по зіркам"}, {"marker": "Г", "text": "Пономаренко, місяця, навчились, за зірками"}, {"marker": "Д", "text": "Пономаренка, місяця, навчились, по зіркам"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Обидва слова, наведені в дужках, за змістом можливі в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Це фахівець найвищого класу – справжній (профан, профі)."}, {"marker": "Б", "text": "Сумcькі випускники здійснили (екскурс, екскурсію) центром Тернополя."}, {"marker": "В", "text": "Передвиборча (кампанія, компанія) розпочнеться вже за кілька місяців."}, {"marker": "Г", "text": "Цей (абонемент, абонент) дає нам право відвідувати басейн щосереди."}, {"marker": "Д", "text": "Протягом (століть, сторіч) український Степ належав кочовикам."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\nПрочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків)* і виконайте завдання\n\n\n«Я мав найщасливіше життя…»\n\n\n(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.\n\n\n(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.\n\n\n(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.\n\n\n(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.\n\n\n(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.\n\n\n(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденн��ку, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.\n\n\n(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.\n\n\n(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:\n\n\n(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.\n\n\n(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.\n\n\n(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».\n\n\n*За матеріалами Інтернет-джерел*\n\n\nЖиття Роберта Бейден-Павелла свідчить про те, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "жителі сільської місцевості мають переваги перед іншими людьми"}, {"marker": "Б", "text": "військова освіта й участь у боях – запорука життєвого успіху людини"}, {"marker": "В", "text": "успішною стає людина, налаштована впродовж життя творити добро"}, {"marker": "Г", "text": "надзвичайно корисною для людини є звичка вести свій щоденник"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\nПрочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків)* і виконайте завдання\n\n\n«Я мав найщасливіше життя…»\n\n\n(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.\n\n\n(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.\n\n\n(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.\n\n\n(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.\n\n\n(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.\n\n\n(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.\n\n\n(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.\n\n\n(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:\n\n\n(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.\n\n\n(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.\n\n\n(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».\n\n\n*За матеріалами Інтернет-джерел*\n\n\nНайближчим за змістом до головного положення скаутського Закону (рядки 20–22) є судження: *Скаут – це людина* …", "answers": [{"marker": "А", "text": "високі думки й слова якої не розходяться з ділом."}, {"marker": "Б", "text": "хоча певною мірою й ощадлива, проте жертовна."}, {"marker": "В", "text": "яка готова дати пораду й допомогти ближньому."}, {"marker": "Г", "text": "яка любить природу, прагне її пізнати й захистити."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\nПрочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків)* і виконайте завдання\n\n\n«Я мав найщасливіше життя…»\n\n\n(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.\n\n\n(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.\n\n\n(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.\n\n\n(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.\n\n\n(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.\n\n\n(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.\n\n\n(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.\n\n\n(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:\n\n\n(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.\n\n\n(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.\n\n\n(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».\n\n\n*За матеріалами Інтернет-джерел*\n\n\nІз тексту зрозуміло, що Роберт Бейден-Павелл передусім мав на меті виховання молоді", "answers": [{"marker": "А", "text": "здатної поповнити лави національної еліти"}, {"marker": "Б", "text": "з лідерськими якостями як майбутніх політиків"}, {"marker": "В", "text": "з якостями, необхідними для кар’єрного зростання"}, {"marker": "Г", "text": "як безмежно щасливих людей і добрих громадян"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\nПрочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків)* і виконайте завдання\n\n\n«Я мав найщасливіше життя…»\n\n\n(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.\n\n\n(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.\n\n\n(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.\n\n\n(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.\n\n\n(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.\n\n\n(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.\n\n\n(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.\n\n\n(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:\n\n\n(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.\n\n\n(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.\n\n\n(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».\n\n\n*За матеріалами Інтернет-джерел*\n\n\nРоберт Бейден-Павелл назвав своє життя найщасливішим передусім тому, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "його було визнано національним героєм Англії"}, {"marker": "Б", "text": "він автор оригінальної ідеї виховання молоді"}, {"marker": "В", "text": "заснований ним рух набув небувалого розвитку"}, {"marker": "Г", "text": "за життя зробив для людей найкраще з того, що міг"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\nПрочитайте текст (*цифри в дужках позначають номери рядків)* і виконайте завдання\n\n\n«Я мав найщасливіше життя…»\n\n\n(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.\n\n\n(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.\n\n\n(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.\n\n\n(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі прос��о неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.\n\n\n(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.\n\n\n(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.\n\n\n(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.\n\n\n(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:\n\n\n(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.\n\n\n(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.\n\n\n(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».\n\n\n*За матеріалами Інтернет-джерел*\n\n\nПочатком скаутингу треба вважати", "answers": [{"marker": "А", "text": "юнацькі пригоди Бейден-Павелла"}, {"marker": "Б", "text": "таборування на острові Браунсі"}, {"marker": "В", "text": "видання книги «Скаутинг для хлопців»"}, {"marker": "Г", "text": "міжнародну зустріч-фестиваль скаутів"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n\n*Чогось мені, козаченьки,\n\nМед-вино не п’ється:\n\nДесь-то син мій, Морозенко,\n\nЗ татарами б’ється!*\n\n\nузято з", "answers": [{"marker": "А", "text": "історичної пісні"}, {"marker": "Б", "text": "народної думи"}, {"marker": "В", "text": "народної балади"}, {"marker": "Г", "text": "родинно-побутової пісні"}, {"marker": "Д", "text": "календарно-обрядової пісні"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Рефреном у вірші «Всякому місту – звичай і права» є рядки", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова…*"}, {"marker": "Б", "text": "*Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло…*"}, {"marker": "В", "text": "*Я ж у полоні нав’язливих дум, Лише одне непокоїть мій ум…*"}, {"marker": "Г", "text": "*Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят…*"}, {"marker": "Д", "text": "*Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь…*"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Першим твором нової української літератури є", "answers": [{"marker": "А", "text": "сентиментально-реалістична повість"}, {"marker": "Б", "text": "бурлескно-травестійна поема"}, {"marker": "В", "text": "історичний роман"}, {"marker": "Г", "text": "сатирична поема"}, {"marker": "Д", "text": "пригодницький роман"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Зав’язкою твору «Маруся» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "розповідь про Наума та Настю"}, {"marker": "Б", "text": "перша зустріч Василя з Наумом"}, {"marker": "В", "text": "подорож Марусі й Олени до міста"}, {"marker": "Г", "text": "знайомство Марусі з Василем"}, {"marker": "Д", "text": "сватання Василя до Марусі"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Рядки\n\n\n*То покритка попідтинню\n\nЗ байстрям шкандибає,\n\nБатько й мати одцурались,\n\nЙ чужі не приймають…*\n\n\nсуголосні з долею героїні твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Б", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "В", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Катерина»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Поєднання історичної та любовної сюжетних ліній стало взірцем для написання твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Д", "text": "«Земля»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "На прощу до Києва вирушають героїні обох творів у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Дума про Марусю Богуславку» та «Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Маруся» та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "В", "text": "«Наталка Полтавка» та «Мартин Боруля»"}, {"marker": "Г", "text": "«Кайдашева сім’я» та «Маруся Чурай»"}, {"marker": "Д", "text": "«Маруся Чурай» та «Тигролови»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Ідея соборності України, пошуки суспільної сили, спроможної згуртувати й об’єднати націю, характерні для обох творів у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Тіні забутих предків» та «Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада» та «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»"}, {"marker": "В", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Чорна рада»"}, {"marker": "Г", "text": "«Я (Романтика)» та «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тигролови» та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Апеляція! Та таку апеляцію напишіть, щоб у Красовського в носі закрутило, щоб йому свербіло!.. Я грошей не пожалію, аби мені Красовського в острог посадить...» – вигукує персонаж твору, у якому батько", "answers": [{"marker": "А", "text": "забороняє доньці виконувати хатню роботу"}, {"marker": "Б", "text": "сварить синів за нікчемні балачки у святу п’ятницю"}, {"marker": "В", "text": "гостює з сином на хуторі заможного козака"}, {"marker": "Г", "text": "намагається відкупити сина від рекрутчини"}, {"marker": "Д", "text": "рятує односельців від повені у Великодню суботу"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Вічний дух, що прагне до щастя й волі, революційних перетворень, згаданий у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Хоч в сні на вид твій оживає, / Хоч в жалощах живіше грає…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Співочий грім батьків моїх, / Дітьми безпам’ятно забутий…»"}, {"marker": "В", "text": "«Сяє вродою святою, / Неземною чистотою…»"}, {"marker": "Г", "text": "«У зойках гудків, і у хвилях Дніпра, / У хмарах отих пурпурових...»"}, {"marker": "Д", "text": "«Словом сильним, мов трубою, / Мiлiони зве з собою...»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У рядках поезії Андрія Малишка\n\n\n*І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,\n\nІ рушник вишиваний на щастя, на долю дала...*\n\n\nужито", "answers": [{"marker": "А", "text": "паралелізм"}, {"marker": "Б", "text": "персоніфікацію"}, {"marker": "В", "text": "гіперболу"}, {"marker": "Г", "text": "епітет"}, {"marker": "Д", "text": "порівняння"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Суперечність між одвічним ідеалом любові й тим беззастережним служінням абстрактній ідеї, доктрині, яке, мов ненаситний молох, зрештою вимагає зректися всього людського»,* розкрито у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Мина Мазайло»"}, {"marker": "Б", "text": "«Я (Романтика)»"}, {"marker": "В", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Г", "text": "«Дитинство»"}, {"marker": "Д", "text": "«Земля»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«*Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає...» – розмірковує оповідач твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Валер’яна Підмогильного"}, {"marker": "Б", "text": "Ольги Кобилянської"}, {"marker": "В", "text": "Юрія Яновського"}, {"marker": "Г", "text": "Михайла Коцюбинського"}, {"marker": "Д", "text": "Григора Тютюнника"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У висловлюванні Василя Стуса «*Його доля воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм обдаруванням*» ідеться про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павла Тичину"}, {"marker": "Б", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "В", "text": "Миколу Зерова"}, {"marker": "Г", "text": "Євгена Маланюка"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Симоненка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Рядки\n\n\n*�� поетичних бомбосховищ\n\nВиліз рій нових страховищ:\n\nНебурак і Антрухович,\n\nРиммарук, Б’уряк, Мал-кович…*\n\n\nє прикладом", "answers": [{"marker": "А", "text": "неоромантизму"}, {"marker": "Б", "text": "імпресіонізму"}, {"marker": "В", "text": "постмодернізму"}, {"marker": "Г", "text": "реалізму"}, {"marker": "Д", "text": "сентименталізму"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "В уривку «Хлопець сильної будови, здоровий – мав ще одного молодшого здоровенного брата. Родичі також не були ще надто перестарілі, могли обходитися без нього в хазяйстві, і тяжко було думати про увільнення його з війська…» сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Многогрішного"}, {"marker": "Б", "text": "Карпа Кайдаша"}, {"marker": "В", "text": "Івана Палійчука"}, {"marker": "Г", "text": "Степана Радченка"}, {"marker": "Д", "text": "Михайла Федорчука"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Поет-емігрант є автором вірша", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Стилет чи стилос?»"}, {"marker": "В", "text": "«Любіть Україну!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Задивляюсь у твої зіниці…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Блакитна Панна»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Словами «*А ще думаю: “Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?” “Тоді не було б тебе…” – шумить велика “татова” сосна» закінчується твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся Чурай»"}, {"marker": "Б", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "В", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Г", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Д", "text": "«Тіні забутих предків»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Важку долю українських жінок в умовах Другої світової війни зображено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Місто»"}, {"marker": "Б", "text": "«Залізний острів»"}, {"marker": "В", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Г", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Апостроф треба писати на місці всіх пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "черв..як, надвечір..я, кав..яр"}, {"marker": "Б", "text": "верхів..я, миш..як, сер..йозний"}, {"marker": "В", "text": "грав..юра, з..юрмитися, арф..яр"}, {"marker": "Г", "text": "сузір..я, під..їхати, духм..яний"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Редагування НЕ ПОТРЕБУЄ словосполучення", "answers": [{"marker": "А", "text": "стомившийся за день"}, {"marker": "Б", "text": "початкуючі поети"}, {"marker": "В", "text": "дозрівші яблука"}, {"marker": "Г", "text": "цілюща рослина"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "о сьомій годині ранку"}, {"marker": "Б", "text": "на наступній неділі"}, {"marker": "В", "text": "властивий учневі"}, {"marker": "Г", "text": "прийшов у справах"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Відокремлене означення вжито в реченні (*розділові знаки пропущено*)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю."}, {"marker": "Б", "text": "Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів."}, {"marker": "В", "text": "Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає."}, {"marker": "Г", "text": "Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "позначка"}, {"marker": "Б", "text": "центнер"}, {"marker": "В", "text": "довідник"}, {"marker": "Г", "text": "каталог"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Спільнокореневими до слова зір є всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "прозріти"}, {"marker": "Б", "text": "зоріти"}, {"marker": "В", "text": "зиркати"}, {"marker": "Г", "text": "неозорий"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Веселка, виграваючи розмаїттям кольорів, завжди викликала радість і захоплення в усіх народів. (2) Її називали дугою, аркою та обожнювали, як сонце, і ***(З,з)емлю***, і трави. (3) Древні ***(І,і)ндійці*** вважали райдугу величним луком ***(Б,б)ога*** Індри за допомогою якого він пускав стріли, уражаючи злих **демонів**, що ховалися в чорні хмари. (4) За давнім повір’ям, ця дуга піднімає вгору воду з озер, рік, а потім повертає її у вигляді дощу. (5) У народі кажуть: «Веселка воду бере». (6) Українці вірили: райдуга – це труба, що сягає одним кінцем неба, а інший опускає в криницю, з якої п’є ***(Б,б)огородиця***.\n\n\nСлово **демонів** (речення 3) можна замінити словом", "answers": [{"marker": "А", "text": "ворогів"}, {"marker": "Б", "text": "лиходіїв"}, {"marker": "В", "text": "волхвів"}, {"marker": "Г", "text": "духів"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Веселка, виграваючи розмаїттям кольорів, завжди викликала радість і захоплення в усіх народів. (2) Її називали дугою, аркою та обожнювали, як сонце, і ***(З,з)емлю***, і трави. (3) Древні ***(І,і)ндійці*** вважали райдугу величним луком ***(Б,б)ога*** Індри за допомогою якого він пускав стріли, уражаючи злих **демонів**, що ховалися в чорні хмари. (4) За давнім повір’ям, ця дуга піднімає вгору воду з озер, рік, а потім повертає її у вигляді дощу. (5) У народі кажуть: «Веселка воду бере». (6) Українці вірили: райдуга – це труба, що сягає одним кінцем неба, а інший опускає в криницю, з якої п’є ***(Б,б)огородиця***.\n\n\nЗ великої літери в тексті треба писати слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "(З,з)емлю"}, {"marker": "Б", "text": "(І,і)ндійці"}, {"marker": "В", "text": "(Б,б)ога"}, {"marker": "Г", "text": "(Б,б)огородиця"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Веселка, виграваючи розмаїттям кольорів, завжди викликала радість і захоплення в усіх народів. (2) Її називали дугою, аркою та обожнювали, як сонце, і ***(З,з)емлю***, і трави. (3) Древні ***(І,і)ндійці*** вважали райдугу величним луком ***(Б,б)ога*** Індри за допомогою якого він пускав стріли, уражаючи злих **демонів**, що ховалися в чорні хмари. (4) За давнім повір’ям, ця дуга піднімає вгору воду з озер, рік, а потім повертає її у вигляді дощу. (5) У народі кажуть: «Веселка воду бере». (6) Українці вірили: райдуга – це труба, що сягає одним кінцем неба, а інший опускає в криницю, з якої п’є ***(Б,б)огородиця***.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "шостому"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Веселка, виграваючи розмаїттям кольорів, завжди викликала раді��ть і захоплення в усіх народів. (2) Її називали дугою, аркою та обожнювали, як сонце, і ***(З,з)емлю***, і трави. (3) Древні ***(І,і)ндійці*** вважали райдугу величним луком ***(Б,б)ога*** Індри за допомогою якого він пускав стріли, уражаючи злих **демонів**, що ховалися в чорні хмари. (4) За давнім повір’ям, ця дуга піднімає вгору воду з озер, рік, а потім повертає її у вигляді дощу. (5) У народі кажуть: «Веселка воду бере». (6) Українці вірили: райдуга – це труба, що сягає одним кінцем неба, а інший опускає в криницю, з якої п’є ***(Б,б)огородиця***.\n\n\nВставним словосполученням ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "перше"}, {"marker": "Б", "text": "друге"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "шосте"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Помилку в написанні прислівника допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "зроду-віку, з давніх-давен, спрадавна"}, {"marker": "Б", "text": "видимо-невидимо, анічичирк, аби-де"}, {"marker": "В", "text": "як-не-як, в основному, по-чиновницьки"}, {"marker": "Г", "text": "більш-менш, хтозна-коли, довкруги"}, {"marker": "Д", "text": "по-четверте, всього-на-всього, щосереди"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "зіставити, просьба, зябра"}, {"marker": "Б", "text": "усмішці, смієшся, посмішка"}, {"marker": "В", "text": "несеться, тюльпан, тьмяно"}, {"marker": "Г", "text": "перифраз, фонетика, любов"}, {"marker": "Д", "text": "край, вокзал, закріплення"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "свис..нути, ненавис..ний, пес..ливий"}, {"marker": "Б", "text": "тиж..невий, тріс..нути, захис..ник"}, {"marker": "В", "text": "навмис..но, провіс..ник, хвас..нути"}, {"marker": "Г", "text": "радіс..ний, аген..ство, ціліс..ний"}, {"marker": "Д", "text": "балас..ний, перехрес..ний, зліс..ний"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Помилку у відмінюванні іменника допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "розмова з Олегом Плющ"}, {"marker": "Б", "text": "гаманець Мар’яни Гриців"}, {"marker": "В", "text": "телефон Артема Сидька"}, {"marker": "Г", "text": "зустріч з Ганною Гончарук"}, {"marker": "Д", "text": "робота Данила Федоренка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n*На рівнин(1)ому березі Ел(2)ади зібралося числен(3)е військо, а морські хвилі гойдали споряджен(4)і в дорогу кораблі: Менелай прагне помститися Парісу за викраден(5)я Єлени*.\n\n\nПодвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n*Перед виходом з дому не забудьте … світло і , … погоду, … всі вікна.*\n\n\nГраматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "вимкнути, незважаючи на, позачиняти"}, {"marker": "Б", "text": "виключити, незважаючи на, позакривати"}, {"marker": "В", "text": "вимкнути, не дивлячись на, позачиняти"}, {"marker": "Г", "text": "вимкнути, незважаючи на, позакривати"}, {"marker": "Д", "text": "виключити, не дивлячись на, позачиняти"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Саме щоденні звички роблять вас успішними людьми або невдахами», – стверджує Томас Корлі в книзі «Зміни свої звички – зміни своє життя»."}, {"marker": "Б", "text": "Автор зазначає: «Близько 90 % багатіїв читають щодня бодай 30 хвилин. Це зазвичай три типи видань: біографії успішних людей, книги із саморозвитку та історичні розвідки»."}, {"marker": "В", "text": "«Хочеш бути успішним – спілкуйся з успішними людьми, – наголошують фахівці та додають: – Краще мати справу із цілеспрямованими оптимістами, аніж із негативно налаштованими заздрісниками»."}, {"marker": "Г", "text": "«Тривалий успіх можливий лише за умови позитивного ставлення до життя», – підбадьорює читачів автор книги. – Усі лідери вміють радіти кожному дню, будь-якій дрібниці»."}, {"marker": "Д", "text": "«А от що вам може бути не до вподоби, – інтригує Томас Корлі, – то це те, що багатії прокидаються за три години до початку свого робочого дня, бо мають устигнути залагодити дві-три особисті справи»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n*Хмари(1) що з’явилися потім(2) було послано для того(3) щоб підкреслити бліду(4) трохи вицвілу за день синяву неба(5) і щоб розсіювати на землю вечірнє сяйво.*\n\n\nКóму треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Граматично правильне речення можна утворити, якщо до фрагмента\n\n\n«*Оглядаючи експозицію музею*, …» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "екскурсоводом було наведено невідомі факти про неї."}, {"marker": "Б", "text": "усі експонати вразили нас своїм різноманіттям."}, {"marker": "В", "text": "уважно слухайте гіда, робіть короткі записи."}, {"marker": "Г", "text": "наші знання з історії були дуже доречними."}, {"marker": "Д", "text": "це чудова можливість поринути в минуле."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Однорідними додатками ускладнено речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Софійка попросила нас прийти раніше й підготувати сюрприз для іменинника."}, {"marker": "Б", "text": "Любомир хотів зупинитися, заспокоїтися, розчинитися в далекому безмежжі."}, {"marker": "В", "text": "Ярослав мав давню мрію – потанцювати й поговорити з однокласницею."}, {"marker": "Г", "text": "Олесина й Оксанина квартири розміщені праворуч від ліфта, біля сходів."}, {"marker": "Д", "text": "Назар бере наплічник і вирушає вишукувати й купувати раритетні книги."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Синонімічним до простого речення «*У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне для досягнення особистістю успіху*» є складне речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "У сучасному світі вивчати мови міжнародного спілкування вкрай потрібно, тому що так особистість може досягти успіху."}, {"marker": "Б", "text": "У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, щоб особистість могла досягти успіху."}, {"marker": "В", "text": "У сучасному світі вивчати мови міжнародного спілкування вкрай потрібно, адже це свідчить про досягнення особистістю успіху."}, {"marker": "Г", "text": "У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, бо так особистість досягне успіху."}, {"marker": "Д", "text": "У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне через те, що так особистість може досягти успіху."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).\n\n\n*Вогнища то згасали,(1) то знову спалахували,(2) жахаючи собою темряву,(3) і тоді здавалося,(4) що на яр налетіли якісь фантастичні чорні птахи,(5) які кружляють над ним,(6) махаючи велетенськими крилами,(7) і все намагаються викрасти ті вогні*.\n\n\nНЕПРАВИЛЬНО обґрунтовано вживання розділових знаків, запропоноване в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "кома 1 – між однорідними членами речення"}, {"marker": "Б", "text": "коми 2, 6 – при відокремленій обставині"}, {"marker": "В", "text": "кома 3 – на межі сурядних частин складного речення"}, {"marker": "Г", "text": "коми 4, 5 – на межі підрядних частин складного речення"}, {"marker": "Д", "text": "кома 7 – при однорідних членах речення"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту\n\nПрочитайте текст (***цифри в дужках позначають номери рядків)* **і виконайте завдання**\n\n\nМурали Києва\n\n\n(1–8) За кілька останніх років митці прикрасили зовнішні стіни київських будівель десятками яскравих і масштабних малюнків – муралів. Талановиті художники з України, Іспанії, Аргентини, Австралії та Франції оживили урбаністичний пейзаж столиці захопливими картинами. Неймовірні портрети, пейзажі й абстракції не лише тішать око своїми барвами та майстерністю виконання. Вони покликані привернути увагу до важливих тем і нагальних проблем: боротьби українців за свободу й гідність, загрози глобального потепління, видатних особистостей тощо.\n\n\n(9–14) Мурали – один із різновидів сучасного вуличного живопису. Від звичайних графіті їх відрізняють зміст і масштабність. На думку багатьох, це справжні витвори мистецтва. Традиція стінопису в Києві як зовні, так і всередині будівель не нова. Зокрема, 1979 року відома майстриня петриківського розпису Марфа Тимченко разом із чоловіком Іваном Скицюком і дочкою Оленою створили ілюстрації майже до 50 казок у магазині іграшок «Казка».\n\n\n(15–22) Сьогодні особливої популярності набули патріотичні картини. Найбільші з них можна побачити на Андріївському узвозі та на вулиці Боричів Тік. Їхнім автором є відомий стритарт художник із Франції Жульєн Маллан. На стіні п’ятиповерхової споруди зображено українку, її портрет доповнює пейзаж стародавнього Києва з украпленнями малюнків визначних пам’яток. Цей же майстер розписав будинок на вулиці Ольгинській: підлітки в одязі національних кольорів сидять спинами одне до одного й тримають ланцюг із підвіскою у вигляді українського герба.\n\n\n(23–27) На ст��нописі «Я люблю Україну» зображено людину у вишиванці, долоні якої на тлі українського прапора складені у формі серця. Побачити малюнок можна у Виноградному провулку на Печерську. Цей патріотичний живопис створила команда «Uptown Team» – Максим Калмиков та Володимир Загородній із Вишгорода.\n\n\n(28–31) Найвідоміший оболонський мурал – панорама Києва на вулиці Тимошенка, 13. Його автор – киянин Михайло Химич. Витвір вражає розмірами: 5 метрів заввишки та 27 – завдовжки. Майстер працював упродовж трьох місяців і витратив 15 літрів акрилової фарби.\n\n\n(32–35) У центрі столиці, на бульварі Лесі Українки, з’явилося нове зображення – чарівна українка з вишиванкою. Це робота австралійського художника Ґвідо ван Хелтена, яку він присвятив красі наших жінок. До речі, цей настінний малюнок уважають найвищим у Європі – 42 метри.\n\n\n(36–39) Місця для стінописів художники вибирають самі: знаходять потрібні за форматом і розташуванням, а потім отримують дозвіл в організаціях, що відповідають за благоустрій цієї території. Іноді авторам пропонують уже готові варіанти, вибрані заздалегідь представниками міської влади.\n\n\n(40–46) Деякі кияни висловлюють думку, що такі малюнки виправдані лише на старих радянських спорудах – звичайних «коробках», яких багато в місті. Інші вважають, що доречність муралів залежить від того, де, на якій будівлі та в якому форматі вони виконані. Якщо це історична забудова, тоді категорично – ні; якщо житловий будинок непоказний, то настінний живопис, звичайно, прикрасить його. Головне, щоб був прихований сенс, спонука до роздумів, а не лише відображення авторової фантазії, зрозумілої виключно йому.\n\n\n(47–51) До речі, у США стритарт розцінюють як облаштування міста. У Маямі, Сан-Франциско чи Атланті місцева влада залучає таких митців до благоустрою занедбаних районів, пустирів, парків і станцій метро. Є навіть спеціальні департаменти, що реалізовують ці проекти. Чому б не запозичити такий позитивний досвід?..\n\n\n(52–54) Р.S. До речі, у рамках нового проекту City Art Гео ЛЕРОС у Києві, у парку ім. Т. Шевченка, поставили креативні лавки. Чим не об’єкти сучасного вуличного мистецтва?!\n\n\n*За О. Агарковою*\n\n\n \n\n\nНа сайті цей текст доречно розмістити в рубриці", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Сучасна урбаністична культура»"}, {"marker": "Б", "text": "«Комунальні проекти Києва»"}, {"marker": "В", "text": "«Символіка українських орнаментів»"}, {"marker": "Г", "text": "«Архітектурні пам’ятки Києва»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту\n\nПрочитайте текст (***цифри в дужках позначають номери рядків)* **і виконайте завдання**\n\n\nМурали Києва\n\n\n(1–8) За кілька останніх років митці прикрасили зовнішні стіни київських будівель десятками яскравих і масштабних малюнків – муралів. Талановиті художники з України, Іспанії, Аргентини, Австралії та Франції оживили урбаністичний пейзаж столиці захопливими картинами. Н��ймовірні портрети, пейзажі й абстракції не лише тішать око своїми барвами та майстерністю виконання. Вони покликані привернути увагу до важливих тем і нагальних проблем: боротьби українців за свободу й гідність, загрози глобального потепління, видатних особистостей тощо.\n\n\n(9–14) Мурали – один із різновидів сучасного вуличного живопису. Від звичайних графіті їх відрізняють зміст і масштабність. На думку багатьох, це справжні витвори мистецтва. Традиція стінопису в Києві як зовні, так і всередині будівель не нова. Зокрема, 1979 року відома майстриня петриківського розпису Марфа Тимченко разом із чоловіком Іваном Скицюком і дочкою Оленою створили ілюстрації майже до 50 казок у магазині іграшок «Казка».\n\n\n(15–22) Сьогодні особливої популярності набули патріотичні картини. Найбільші з них можна побачити на Андріївському узвозі та на вулиці Боричів Тік. Їхнім автором є відомий стритарт художник із Франції Жульєн Маллан. На стіні п’ятиповерхової споруди зображено українку, її портрет доповнює пейзаж стародавнього Києва з украпленнями малюнків визначних пам’яток. Цей же майстер розписав будинок на вулиці Ольгинській: підлітки в одязі національних кольорів сидять спинами одне до одного й тримають ланцюг із підвіскою у вигляді українського герба.\n\n\n(23–27) На стінописі «Я люблю Україну» зображено людину у вишиванці, долоні якої на тлі українського прапора складені у формі серця. Побачити малюнок можна у Виноградному провулку на Печерську. Цей патріотичний живопис створила команда «Uptown Team» – Максим Калмиков та Володимир Загородній із Вишгорода.\n\n\n(28–31) Найвідоміший оболонський мурал – панорама Києва на вулиці Тимошенка, 13. Його автор – киянин Михайло Химич. Витвір вражає розмірами: 5 метрів заввишки та 27 – завдовжки. Майстер працював упродовж трьох місяців і витратив 15 літрів акрилової фарби.\n\n\n(32–35) У центрі столиці, на бульварі Лесі Українки, з’явилося нове зображення – чарівна українка з вишиванкою. Це робота австралійського художника Ґвідо ван Хелтена, яку він присвятив красі наших жінок. До речі, цей настінний малюнок уважають найвищим у Європі – 42 метри.\n\n\n(36–39) Місця для стінописів художники вибирають самі: знаходять потрібні за форматом і розташуванням, а потім отримують дозвіл в організаціях, що відповідають за благоустрій цієї території. Іноді авторам пропонують уже готові варіанти, вибрані заздалегідь представниками міської влади.\n\n\n(40–46) Деякі кияни висловлюють думку, що такі малюнки виправдані лише на старих радянських спорудах – звичайних «коробках», яких багато в місті. Інші вважають, що доречність муралів залежить від того, де, на якій будівлі та в якому форматі вони виконані. Якщо це історична забудова, тоді категорично – ні; якщо житловий будинок непоказний, то настінний живопис, звичайно, прикрасить його. Головне, щоб був прихований сенс, спонука до роздумів, а не лише відображення авторової фантазії, зрозумілої виключно йому.\n\n\n(47–51) До речі, у США стритарт розцінюють як облаштування міста. У Маямі, Сан-Франциско чи Атланті місцева влада залучає таких митців до благоустрою занедбаних районів, пустирів, парків і станцій метро. Є навіть спеціальні департаменти, що реалізовують ці проекти. Чому б не запозичити такий позитивний досвід?..\n\n\n(52–54) Р.S. До речі, у рамках нового проекту City Art Гео ЛЕРОС у Києві, у парку ім. Т. Шевченка, поставили креативні лавки. Чим не об’єкти сучасного вуличного мистецтва?!\n\n\n*За О. Агарковою*\n\n\nВідповідно до тексту правильним є твердження", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мистецтво вуличного живопису поширене в багатьох країнах."}, {"marker": "Б", "text": "Мурали найдоцільніше розміщувати на пам’ятках архітектури."}, {"marker": "В", "text": "Найкращими в Києві є стінописи, створені зарубіжними митцями."}, {"marker": "Г", "text": "Місце для малюнків на будівлях вибирають лише художники."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту\n\nПрочитайте текст (***цифри в дужках позначають номери рядків)* **і виконайте завдання**\n\n\nМурали Києва\n\n\n(1–8) За кілька останніх років митці прикрасили зовнішні стіни київських будівель десятками яскравих і масштабних малюнків – муралів. Талановиті художники з України, Іспанії, Аргентини, Австралії та Франції оживили урбаністичний пейзаж столиці захопливими картинами. Неймовірні портрети, пейзажі й абстракції не лише тішать око своїми барвами та майстерністю виконання. Вони покликані привернути увагу до важливих тем і нагальних проблем: боротьби українців за свободу й гідність, загрози глобального потепління, видатних особистостей тощо.\n\n\n(9–14) Мурали – один із різновидів сучасного вуличного живопису. Від звичайних графіті їх відрізняють зміст і масштабність. На думку багатьох, це справжні витвори мистецтва. Традиція стінопису в Києві як зовні, так і всередині будівель не нова. Зокрема, 1979 року відома майстриня петриківського розпису Марфа Тимченко разом із чоловіком Іваном Скицюком і дочкою Оленою створили ілюстрації майже до 50 казок у магазині іграшок «Казка».\n\n\n(15–22) Сьогодні особливої популярності набули патріотичні картини. Найбільші з них можна побачити на Андріївському узвозі та на вулиці Боричів Тік. Їхнім автором є відомий стритарт художник із Франції Жульєн Маллан. На стіні п’ятиповерхової споруди зображено українку, її портрет доповнює пейзаж стародавнього Києва з украпленнями малюнків визначних пам’яток. Цей же майстер розписав будинок на вулиці Ольгинській: підлітки в одязі національних кольорів сидять спинами одне до одного й тримають ланцюг із підвіскою у вигляді українського герба.\n\n\n(23–27) На стінописі «Я люблю Україну» зображено людину у вишиванці, долоні якої на тлі українського прапора складені у формі серця. Побачити малюнок м��жна у Виноградному провулку на Печерську. Цей патріотичний живопис створила команда «Uptown Team» – Максим Калмиков та Володимир Загородній із Вишгорода.\n\n\n(28–31) Найвідоміший оболонський мурал – панорама Києва на вулиці Тимошенка, 13. Його автор – киянин Михайло Химич. Витвір вражає розмірами: 5 метрів заввишки та 27 – завдовжки. Майстер працював упродовж трьох місяців і витратив 15 літрів акрилової фарби.\n\n\n(32–35) У центрі столиці, на бульварі Лесі Українки, з’явилося нове зображення – чарівна українка з вишиванкою. Це робота австралійського художника Ґвідо ван Хелтена, яку він присвятив красі наших жінок. До речі, цей настінний малюнок уважають найвищим у Європі – 42 метри.\n\n\n(36–39) Місця для стінописів художники вибирають самі: знаходять потрібні за форматом і розташуванням, а потім отримують дозвіл в організаціях, що відповідають за благоустрій цієї території. Іноді авторам пропонують уже готові варіанти, вибрані заздалегідь представниками міської влади.\n\n\n(40–46) Деякі кияни висловлюють думку, що такі малюнки виправдані лише на старих радянських спорудах – звичайних «коробках», яких багато в місті. Інші вважають, що доречність муралів залежить від того, де, на якій будівлі та в якому форматі вони виконані. Якщо це історична забудова, тоді категорично – ні; якщо житловий будинок непоказний, то настінний живопис, звичайно, прикрасить його. Головне, щоб був прихований сенс, спонука до роздумів, а не лише відображення авторової фантазії, зрозумілої виключно йому.\n\n\n(47–51) До речі, у США стритарт розцінюють як облаштування міста. У Маямі, Сан-Франциско чи Атланті місцева влада залучає таких митців до благоустрою занедбаних районів, пустирів, парків і станцій метро. Є навіть спеціальні департаменти, що реалізовують ці проекти. Чому б не запозичити такий позитивний досвід?..\n\n\n(52–54) Р.S. До речі, у рамках нового проекту City Art Гео ЛЕРОС у Києві, у парку ім. Т. Шевченка, поставили креативні лавки. Чим не об’єкти сучасного вуличного мистецтва?!\n\n\n*За О. Агарковою*\n\n\nУ тексті НЕМАЄ мікротеми", "answers": [{"marker": "А", "text": "вибір місця для сучасних стінописів"}, {"marker": "Б", "text": "закордонний досвід використання муралів"}, {"marker": "В", "text": "тематика столичних настінних малюнків"}, {"marker": "Г", "text": "історія виникнення вуличного живопису у світі"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту\n\nПрочитайте текст (***цифри в дужках позначають номери рядків)* **і виконайте завдання**\n\n\nМурали Києва\n\n\n(1–8) За кілька останніх років митці прикрасили зовнішні стіни київських будівель десятками яскравих і масштабних малюнків – муралів. Талановиті художники з України, Іспанії, Аргентини, Австралії та Франції оживили урбаністичний пейзаж столиці захопливими картинами. Неймовірні портрети, пейзажі й абстракції не лише тішать око своїми барвами та майстерністю виконання. Вони покликані привернути увагу до важливих тем і нагальних проблем: боротьби українців за свободу й гідність, загрози глобального потепління, видатних особистостей тощо.\n\n\n(9–14) Мурали – один із різновидів сучасного вуличного живопису. Від звичайних графіті їх відрізняють зміст і масштабність. На думку багатьох, це справжні витвори мистецтва. Традиція стінопису в Києві як зовні, так і всередині будівель не нова. Зокрема, 1979 року відома майстриня петриківського розпису Марфа Тимченко разом із чоловіком Іваном Скицюком і дочкою Оленою створили ілюстрації майже до 50 казок у магазині іграшок «Казка».\n\n\n(15–22) Сьогодні особливої популярності набули патріотичні картини. Найбільші з них можна побачити на Андріївському узвозі та на вулиці Боричів Тік. Їхнім автором є відомий стритарт художник із Франції Жульєн Маллан. На стіні п’ятиповерхової споруди зображено українку, її портрет доповнює пейзаж стародавнього Києва з украпленнями малюнків визначних пам’яток. Цей же майстер розписав будинок на вулиці Ольгинській: підлітки в одязі національних кольорів сидять спинами одне до одного й тримають ланцюг із підвіскою у вигляді українського герба.\n\n\n(23–27) На стінописі «Я люблю Україну» зображено людину у вишиванці, долоні якої на тлі українського прапора складені у формі серця. Побачити малюнок можна у Виноградному провулку на Печерську. Цей патріотичний живопис створила команда «Uptown Team» – Максим Калмиков та Володимир Загородній із Вишгорода.\n\n\n(28–31) Найвідоміший оболонський мурал – панорама Києва на вулиці Тимошенка, 13. Його автор – киянин Михайло Химич. Витвір вражає розмірами: 5 метрів заввишки та 27 – завдовжки. Майстер працював упродовж трьох місяців і витратив 15 літрів акрилової фарби.\n\n\n(32–35) У центрі столиці, на бульварі Лесі Українки, з’явилося нове зображення – чарівна українка з вишиванкою. Це робота австралійського художника Ґвідо ван Хелтена, яку він присвятив красі наших жінок. До речі, цей настінний малюнок уважають найвищим у Європі – 42 метри.\n\n\n(36–39) Місця для стінописів художники вибирають самі: знаходять потрібні за форматом і розташуванням, а потім отримують дозвіл в організаціях, що відповідають за благоустрій цієї території. Іноді авторам пропонують уже готові варіанти, вибрані заздалегідь представниками міської влади.\n\n\n(40–46) Деякі кияни висловлюють думку, що такі малюнки виправдані лише на старих радянських спорудах – звичайних «коробках», яких багато в місті. Інші вважають, що доречність муралів залежить від того, де, на якій будівлі та в якому форматі вони виконані. Якщо це історична забудова, тоді категорично – ні; якщо житловий будинок непоказний, то настінний живопис, звичайно, прикрасить його. Головне, щоб був прихований сенс, спонука до роздумів, а не лише відображення авторової фантазії, зрозумілої виключно йому.\n\n\n(47–51) До речі, у США стритарт розцінюють як облаштування міста. У Маямі, Сан-Франциско чи Атланті місцева влада залучає таких митців до благоустрою занедбаних районів, пустирів, парків і станцій метро. Є навіть спеціальні департаменти, що реалізовують ці проекти. Чому б не запозичити такий позитивний досвід?..\n\n\n(52–54) Р.S. До речі, у рамках нового проекту City Art Гео ЛЕРОС у Києві, у парку ім. Т. Шевченка, поставили креативні лавки. Чим не об’єкти сучасного вуличного мистецтва?!\n\n\n*За О. Агарковою*\n\n\nПрочитайте слова В. Щербака.\n\n\n*Квітково-сюжетні буйнобарвні композиції особливо вражали маленьких відвідувачів, які радісно впізнавали тут немало улюблених героїв, з неабиякою майстерністю зображених серед фантастичних квітів, дерев та зела...*\n\n\nНаведений уривок стосується творчості", "answers": [{"marker": "А", "text": "Жульєна Маллана"}, {"marker": "Б", "text": "Михайла Химича"}, {"marker": "В", "text": "Марфи Тимченко"}, {"marker": "Г", "text": "Ґвідо ван Хелтена"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки\n\n\n*Ця дівчина не просто так, Маруся.\n\nЦе – голос наш. Це – пісня. Це – душа*\n\n\nхарактеризують автора твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Ой летіла стріла»"}, {"marker": "Б", "text": "«Зáсвіт встали козаченьки»"}, {"marker": "В", "text": "«Чи не той то хміль»"}, {"marker": "Г", "text": "«Ой Морозе, Морозенку»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чого являєшся мені у сні?..»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Із «золотим словом» Святослав звертається до руських князів з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "закликати до об’єднання в боротьбі проти половців"}, {"marker": "Б", "text": "описати хід бойових дій та наголосити на великих утратах"}, {"marker": "В", "text": "припинити боротьбу проти половців через порожню скарбницю"}, {"marker": "Г", "text": "повідомити про обставини полону князя Ігоря"}, {"marker": "Д", "text": "запропонувати мир половцям"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«*Ти у мене одна, ти кров моя: чи захочу я тебе погубити? Убожество моє, старость силують мене швидше заміж тебе оддати... Я тобі не ворог. Правда, Петро – добрий парубок, та де ж він?» – звертається до дочки", "answers": [{"marker": "А", "text": "Горпина Терпилиха"}, {"marker": "Б", "text": "Настя Дрот"}, {"marker": "В", "text": "Маруся Кайдашиха"}, {"marker": "Г", "text": "Палажка Боруля"}, {"marker": "Д", "text": "Меланія Черевань"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Зачинателем нової української прози називають", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорія Сковороду"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Квітку-Основ’яненка"}, {"marker": "Г", "text": "Івана Нечуя-Левицького"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Карпенка-Карого"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Провідну думку твору «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» виражено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайданами міняються, / Правдою торгують. / І Господа зневажають…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались...»"}, {"marker": "В", "text": "«У нас воля виростала, / Дніпром умивалась…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Не чваньтесь, з вас деруть ремінь, / А з їх, бувало, й лій топили»."}, {"marker": "Д", "text": "«Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю!»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Образ Івана Брюховецького з роману «Чорна рада» схарактеризовано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "курінний отаман, людина високих моральних якостей"}, {"marker": "Б", "text": "ідеал освіченого гетьмана, здатного об’єднати Україну"}, {"marker": "В", "text": "священик-полковник, представник патріотичної козацької старшини"}, {"marker": "Г", "text": "владолюбний політичний авантюрист без честі й совісті"}, {"marker": "Д", "text": "веселий і добродушний пан із козаків, ідеал гармонійного хуторянина"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Діалог\n\n\n*— То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.*\n\n\n*— Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем…*\n\n\nвідбувається між", "answers": [{"marker": "А", "text": "Михайлом і Савою Федорчуками"}, {"marker": "Б", "text": "Карпом і Лавріном Кайдашами"}, {"marker": "В", "text": "Миною і Мокієм Мазайлами"}, {"marker": "Г", "text": "Лавріном і Романом Запорожцями"}, {"marker": "Д", "text": "Мартином та Степаном Борулями"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Були вони всі три панські й повиростали по панських дворах. Лушня був пана Совинського, а Пацюк та Матня – пана Польського, того самого, що й Чіпчин батько», – сказано про персонажів", "answers": [{"marker": "А", "text": "історичного роману"}, {"marker": "Б", "text": "соціально-психологічного роману"}, {"marker": "В", "text": "соціально-побутової повісті"}, {"marker": "Г", "text": "сентиментально-реалістичної повісті"}, {"marker": "Д", "text": "пригодницького роману"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Зав’язкою твору «Мартин Боруля» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Омелько розповідає про свою пригоду в місті"}, {"marker": "Б", "text": "Мартин Боруля вирішує подати апеляцію до суду"}, {"marker": "В", "text": "Степана виряджають у місто на службу"}, {"marker": "Г", "text": "Гервасій пропонує Мартину одружити їхніх дітей"}, {"marker": "Д", "text": "Націєвський приїжджає до Мартина Борулі"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Проблему формування нації на основі біблійного сюжету висвітлено у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кавказ»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Д", "text": "«Всякому місту – звичай і права…»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Не був жадний багатства – не на те гуцул жиє на світі,– саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами – такою була для нього худібка…» – сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Саву Федорчука"}, {"marker": "Б", "text": "Степана Радченка"}, {"marker": "В", "text": "Івана Палійчука"}, {"marker": "Г", "text": "Лавріна Запорожця"}, {"marker": "Д", "text": "Лавріна Кайдаша"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "В уривку\n\n\n*О земле втрачена, явися\n\nбодай у зболеному сні,\n\nі лазурово простелися,\n\nі душу порятуй мені*\n\n\nпровідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "гіпербола"}, {"marker": "Б", "text": "рефрен"}, {"marker": "В", "text": "метафора"}, {"marker": "Г", "text": "риторичне питання"}, {"marker": "Д", "text": "порівняння"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "За стилем твір «Лісова пісня» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "реалістичним"}, {"marker": "Б", "text": "імпресіоністичним"}, {"marker": "В", "text": "постмодерним"}, {"marker": "Г", "text": "сентиментальним"}, {"marker": "Д", "text": "неоромантичним"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«*Дивна вона… навіть не розуміла, яка вона чарівна… І це дівчина – звіроловка, переможниця страхіть усяких!.. Як та дика коза, що боїться, щоб її не впіймали, і не дається навіть підступити…» – сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Наталку Сірко"}, {"marker": "Б", "text": "Мотрю Довбиш"}, {"marker": "В", "text": "Олесю Запорожець"}, {"marker": "Г", "text": "Марусю Дрот"}, {"marker": "Д", "text": "Лесю Черевань"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Образ Данилка з новели «Дитинство» суголосний з образом головного героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Земля»"}, {"marker": "В", "text": "«Місто»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Д", "text": "«Зачарована Десна»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«*Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...» – застерігає брата", "answers": [{"marker": "А", "text": "Михайло Федорчук"}, {"marker": "Б", "text": "Марися Боруля"}, {"marker": "В", "text": "Роман Запорожець"}, {"marker": "Г", "text": "Тарас Мазайло"}, {"marker": "Д", "text": "Наталка Сірко"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "До інтимної лірики належить вірш", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Задивляюсь у твої зіниці…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ти знаєш, що ти – людина?»"}, {"marker": "В", "text": "«Любіть Україну!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Ви знаєте, як липа шелестить…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Блакитна Панна»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У поезії «Стилет чи стилос?» автор розмірковує про", "answers": [{"marker": "А", "text": "швидкоплинність життя"}, {"marker": "Б", "text": "кохання та зраду"}, {"marker": "В", "text": "роль митця в суспільстві"}, {"marker": "Г", "text": "конфлікт поколінь"}, {"marker": "Д", "text": "красу весняної природи"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Ознаки постмодернізму мають рядки", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Я знаю, дід та баба – це коли є онуки, а в них сусідські діти шовковицю їдять…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Для нас вона в світі єдина, одна / в просторів солодкому чарі... Вона у зірках, і у вербах вона, / і в кожному серця ударі…»"}, {"marker": "В", "text": "«О слово рідне! Орле скутий! / Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Народе мій, до тебе я ще верну, / як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Німець каже: Ви слов’яне? – Слов’яне! Слов’яне! / Наше слово полум’яне / Повік не зов’яне!..»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "На перший склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "щавель"}, {"marker": "Б", "text": "злегка"}, {"marker": "В", "text": "жаркий"}, {"marker": "Г", "text": "звести"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО утворено відмінкову форму числівника в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Деякі представники лускатих плазунів мають хребет із ***чотирьохсот*** однакових хребців."}, {"marker": "Б", "text": "Відомо близько ***двохсот двадцяти*** видів черепах із кістковим панциром, у якому міститься тулуб."}, {"marker": "В", "text": "Досліджено, що швидкість польоту бабки може сягати ***ста п’ятдесяти*** кілометрів за годину."}, {"marker": "Г", "text": "Динозаври були панівною групою тварин близько ***шестидесяти*** мільйонів років тому."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "НЕ ПОТРЕБУЄ редагування речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вища школа активно впроваджує в навчальний процес інноваційні технології."}, {"marker": "Б", "text": "Молодь України – це передовий авангард нашої незалежної держави."}, {"marker": "В", "text": "Ще й досі тривають дискусії та суперечки вчених щодо походження видів."}, {"marker": "Г", "text": "Важко уявити сучасне життя без засобів масової інформації та мас-медіа."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Відокремленим означенням НЕ МОЖНА замінити підрядну частину в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Листя під кленом було схоже на гору печива, яке щедро посипали цукровою пудрою."}, {"marker": "Б", "text": "Дітлахи з підстрибом побігли в кінець греблі, яку було обсаджено густими вербами."}, {"marker": "В", "text": "Гості захоплено роздивлялися стіл, який застелили майстерно вишитою скатертиною."}, {"marker": "Г", "text": "Щука – річковий хижак, який полює на дрібну рибу в безмежних водних просторах."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Лексичну помилку допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "виключні здібності"}, {"marker": "Б", "text": "поверхове уявлення"}, {"marker": "В", "text": "громадська думка"}, {"marker": "Г", "text": "виконавча влада"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Іменником є виділене слово в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Яке ***добре*** гостювання було завжди в бабусі!"}, {"marker": "Б", "text": "З усіх іспитів він отримав «добре»."}, {"marker": "В", "text": "Мені давно не було так ***добре*** й затишно."}, {"marker": "Г", "text": "У нього було ***добре***, щире серце."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання.**\n\n\n(1) Людина загубила кому й почала боятися складних речень, шукаючи простенькі ***фрази***. (2) За примітивними репліками прийшли елементарні думки. (3) Потім вона проґавила знак оклику й стала говорити монотонно, з однаковою інтонацією. (4) Пізніше людина десь «посіяла» знак питання й припинила запитувати: жодні ***події*** не цікавили її, де б вони не відбувалися: у космосі, на землі чи навіть у власній квартирі. (5) Ще через кілька років наша роззява загубила […] і перестала пояснювати іншим свої ***вчинки***. (6) Бідолаха не могла висловити жодної ідеї, увесь час когось цитувала користуючись лише лапками, а згодом не стало і їх, у неї залишилася тільки крапка. (7) Бережіть розділові ***знаки***…\n\n\nСпонукальним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "п’яте"}, {"marker": "В", "text": "шосте"}, {"marker": "Г", "text": "сьоме"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання.**\n\n\n(1) Людина загубила кому й почала боятися складних речень, шукаючи простенькі ***фрази***. (2) За примітивними репліками прийшли елементарні думки. (3) Потім вона проґавила знак оклику й стала говорити монотонно, з однаковою інтонацією. (4) Пізніше людина десь «посіяла» знак питання й припинила запитувати: жодні ***події*** не цікавили її, де б вони не відбувалися: у космосі, на землі чи наві��ь у власній квартирі. (5) Ще через кілька років наша роззява загубила […] і перестала пояснювати іншим свої ***вчинки***. (6) Бідолаха не могла висловити жодної ідеї, увесь час когось цитувала користуючись лише лапками, а згодом не стало і їх, у неї залишилася тільки крапка. (7) Бережіть розділові ***знаки***…\n\n\nНа місці пропуску в п’ятому реченні має бути слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "двокрапку"}, {"marker": "Б", "text": "тире"}, {"marker": "В", "text": "крапки"}, {"marker": "Г", "text": "дужки"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання.**\n\n\n(1) Людина загубила кому й почала боятися складних речень, шукаючи простенькі ***фрази***. (2) За примітивними репліками прийшли елементарні думки. (3) Потім вона проґавила знак оклику й стала говорити монотонно, з однаковою інтонацією. (4) Пізніше людина десь «посіяла» знак питання й припинила запитувати: жодні ***події*** не цікавили її, де б вони не відбувалися: у космосі, на землі чи навіть у власній квартирі. (5) Ще через кілька років наша роззява загубила […] і перестала пояснювати іншим свої ***вчинки***. (6) Бідолаха не могла висловити жодної ідеї, увесь час когось цитувала користуючись лише лапками, а згодом не стало і їх, у неї залишилася тільки крапка. (7) Бережіть розділові ***знаки***…\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "п’ятому"}, {"marker": "Г", "text": "шостому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання.**\n\n\n(1) Людина загубила кому й почала боятися складних речень, шукаючи простенькі ***фрази***. (2) За примітивними репліками прийшли елементарні думки. (3) Потім вона проґавила знак оклику й стала говорити монотонно, з однаковою інтонацією. (4) Пізніше людина десь «посіяла» знак питання й припинила запитувати: жодні ***події*** не цікавили її, де б вони не відбувалися: у космосі, на землі чи навіть у власній квартирі. (5) Ще через кілька років наша роззява загубила […] і перестала пояснювати іншим свої ***вчинки***. (6) Бідолаха не могла висловити жодної ідеї, увесь час когось цитувала користуючись лише лапками, а згодом не стало і їх, у неї залишилася тільки крапка. (7) Бережіть розділові ***знаки***…\n\n\nУ формі називного відмінка вжито іменник", "answers": [{"marker": "А", "text": "фрази"}, {"marker": "Б", "text": "події"}, {"marker": "В", "text": "вчинки"}, {"marker": "Г", "text": "знаки"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "на[..]звуковий, [..]іалог, му[..]рець"}, {"marker": "Б", "text": "баске[..]бол, пі[..]ручник, по[..]орож"}, {"marker": "В", "text": "пі[..]ніжжя, приро[..]ний, б[..]жілка"}, {"marker": "Г", "text": "моло[..]ець, [..]оцільний, [..]звінкий"}, {"marker": "Д", "text": "рі[..]ний, ін[..]ивід, проїз[..]ний"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правил уживання великої літери дотримано в усіх рядках, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Данило Галицький, Ярослав Мудрий, Нестор Літописець"}, {"marker": "Б", "text": "Західна Європа, Республіка Польща, Півден��е Полісся"}, {"marker": "В", "text": "Біла Церква, Мала Олександрівка, Холодний Яр"}, {"marker": "Г", "text": "Київська Русь, Золота Орда, Чортомлицька Січ"}, {"marker": "Д", "text": "Чумацький Шлях, Великий Віз, Комета Галлея"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Неповним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вишукано говорити – значить красиво думати."}, {"marker": "Б", "text": "Наша мова – одна з найбагатших у світі."}, {"marker": "В", "text": "Слово – ось дивний витвір розумної людини."}, {"marker": "Г", "text": "Джерело красномовства – у нашому серці."}, {"marker": "Д", "text": "Прекрасна справа – влучно володіти словом."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Слово – перше дзеркало духу, – казав Петрарка, – а дух – головний поводир слова»."}, {"marker": "Б", "text": "«Кожний українець повинен знати одну-дві чужі мови, – писав Борис Грінченко, – і вчити змалечку того своїх дітей»."}, {"marker": "В", "text": "«Якщо ми не дамо народові можливості вчитися своєю мовою, він стане вчитися чужою – і наша нація зникне», – стверджував Микола Костомаров."}, {"marker": "Г", "text": "Панас Мирний писав: «Найбільше славиться поміж людьми той народ, у якого його мова розвинута та збагачена творами всякого письменства»."}, {"marker": "Д", "text": "«Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари – духовного каліцтва,– говорив Г. Нудьга і додавав – Дорослі мають пам’ятати цю велику істину й прищеплювати її своїм дітям»."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення *(цифри в дужках позначають наступне слово).*\n\n\n(1)Виробле(*н,нн*)і віками найкращі форми (2)віта(*н,нн*)ь у (3)повсякде(*н,нн*)ому (4)спілкува(*н,нн*)і – це не якась забаганка, а наш (5)буде(*н,нн*)ий етикет, наша культура (6)взаєми(*н,нн*).\n\n\nБез подвоєних літер треба писати слова, позначені цифрами", "answers": [{"marker": "А", "text": "1, 2, 3"}, {"marker": "Б", "text": "2, 4, 6"}, {"marker": "В", "text": "1, 4, 5"}, {"marker": "Г", "text": "3, 4, 6"}, {"marker": "Д", "text": "1, 2, 6"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Апостроф на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "зім..ятий, реп..ях, жираф..ячий"}, {"marker": "Б", "text": "матір..ю, між..ярусний, бур..ячок"}, {"marker": "В", "text": "з..єднати, кур..йозний, міжгір..я"}, {"marker": "Г", "text": "тім..я, розв..язання, св..ятковий"}, {"marker": "Д", "text": "кав..ярня, черв..як, медв..яний"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Закінчення -ю у формі орудного відмінка однини треба писати в усіх іменниках рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "папороть, лють, насип"}, {"marker": "Б", "text": "бандероль, ступінь, путь"}, {"marker": "В", "text": "радість, емаль, нежить"}, {"marker": "Г", "text": "вісь, подорож, накип"}, {"marker": "Д", "text": "ваніль, розкіш, мігрень"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "увеч..рі, увічл..во, упередж..ний"}, {"marker": "Б", "text": "оч..видячки, змал..чку, ч..мдуж"}, {"marker": "В", "text": "беззаст..режно, гр..мить, змуш..ний"}, {"marker": "Г", "text": "б..нтежний, к..рівний, кл..котить"}, {"marker": "Д", "text": "кр..мезний, наб..рати, упевн..ний"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Потребує редагування речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Формуючи завдяки спорту міцні м’язи, людина вдосконалює своє тіло."}, {"marker": "Б", "text": "Спорт загартовує й характер, виховуючи наполегливість і силу волі."}, {"marker": "В", "text": "Тренуючи різні групи м’язів, не забувай розвивати й свій інтелект."}, {"marker": "Г", "text": "Зміцнівши фізично, завжди ставай на захист слабших за тебе."}, {"marker": "Д", "text": "Попрацювавши на різних тренажерах, спорт стане ще більш корисним."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Помилку в написанні особових закінчень дієслів допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "біжать, течемо"}, {"marker": "Б", "text": "скачуть, шепочимо"}, {"marker": "В", "text": "бачать, булькаємо"}, {"marker": "Г", "text": "полють, кричимо"}, {"marker": "Д", "text": "поборють, варимо"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Разом треба писати всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "світло/непроникний, світло/сірий, світло/стійкий"}, {"marker": "Б", "text": "біло/кам’яний, біло/золотистий, біло/сніжний"}, {"marker": "В", "text": "ясно/окий, ясно/блакитний, ясно/головий"}, {"marker": "Г", "text": "темно/барвний, темно/водний, темно/вишневий"}, {"marker": "Д", "text": "ніжно/тонний, ніжно/колірний, ніжно/шкірий"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Подвоєні літери треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "іл..юмінація, ім..іграція, Брюс..ель"}, {"marker": "Б", "text": "ал..о, гол..андець, Дарданел..и"}, {"marker": "В", "text": "Апол..он, ал..егорія, брут..о"}, {"marker": "Г", "text": "мадон..а, ан..отація, Ген..адій"}, {"marker": "Д", "text": "Стел..а, сюр..еалізм, апел..яція"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Виділене слово є сполучником, і його треба писати разом у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "***Як/би*** мені хотілося, щоб літо ніколи не закінчувалося!"}, {"marker": "Б", "text": "***Про/те*** , що сьогодні свято, ми дізналися випадково."}, {"marker": "В", "text": "***Як/би*** ви прокинулися раніше, то не запізнилися б."}, {"marker": "Г", "text": "Станьте ***за/те*** дерево, у якого розкішна крона."}, {"marker": "Д", "text": "Поміркуйте ***про/те*** , що порадити своїм друзям."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки\n\n\n*Там у полі криниченька,\n\nНавколо пшениченька.\n\nТам женчики жали,\n\nЗолоті серпи мали…*\n\n\nузято з", "answers": [{"marker": "А", "text": "календарно-обрядової пісні"}, {"marker": "Б", "text": "народної балади"}, {"marker": "В", "text": "родинно-побутової пісні"}, {"marker": "Г", "text": "історичної пісні"}, {"marker": "Д", "text": "суспільно-побутової пісні"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«*Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла»,* – стверджує у своєму творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Григорій Квітка-Основ’яненко"}, {"marker": "Б", "text": "Пантелеймон Куліш"}, {"marker": "В", "text": "Григорій Сковорода"}, {"marker": "Г", "text": "Іван Котляревський"}, {"marker": "Д", "text": "Тарас Шевченко"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Послідовність розгортання подій твору «Енеїда» дотримано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "сон Енея про батька – гостювання в Дідони – подвиг Низа та Евріала – поєдинок Енея з Турном"}, {"marker": "Б", "text": "гостювання в Дідони – сон Енея про батька – подвиг Низа та Евріала – поєдинок Енея з Турном"}, {"marker": "В", "text": "подвиг Низа та Евріала – поєдинок Енея з Турном – гостювання в Дідони – сон Енея про батька"}, {"marker": "Г", "text": "сон Енея про батька – подвиг Низа та Евріала – поєдинок Енея з Турном – гостювання в Дідони"}, {"marker": "Д", "text": "гостювання в Дідони – сон Енея про батька – поєдинок Енея з Турном – подвиг Низа та Евріала"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Повістяр зі слободи Основа написав народною мовою перший прозовий твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Б", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "В", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Маруся»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильним твердженням щодо твору «Чорна рада» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Матвій Гвинтовка був власником хутора Хмарище"}, {"marker": "Б", "text": "Петро Шраменко намагався визволити Якима Сомка з темниці"}, {"marker": "В", "text": "Іван Шрам викупив з турецької каторги Василя Невольника"}, {"marker": "Г", "text": "Брюховецького обрали гетьманом на чорній раді під Ніжином"}, {"marker": "Д", "text": "Божий чоловік порівняв Михайла Череваня з Яремою Вишневецьким"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Уривок «*Діло з грушею скінчилось несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша*» у творі «Кайдашева сім’я» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "експозицією"}, {"marker": "Б", "text": "зав’язкою"}, {"marker": "В", "text": "розвитком дії"}, {"marker": "Г", "text": "кульмінацією"}, {"marker": "Д", "text": "розв’язкою"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Розділи «Січовик», «Піски в неволі», «Слизька дорога», «Розбишацька дочка», «Новий вік», «Так оце та правда?» наявні у творі, у якому є такі персонажі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ярема Галайда й Оксана"}, {"marker": "Б", "text": "Маруся Дрот і Василь"}, {"marker": "В", "text": "Кирило Тур і Леся"}, {"marker": "Г", "text": "Галя Ґудзь і Чіпка"}, {"marker": "Д", "text": "Іван Палійчук і Марічка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Правильно утворено пару «персонаж – назва твору» у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лушня – «Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Б", "text": "Націєвський – «Мартин Боруля»"}, {"marker": "В", "text": "Макогоненко – «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "Г", "text": "Юнона – «Мойсей»"}, {"marker": "Д", "text": "Черевань – «Кайдашева сім’я»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "В уривку\n\n\n*Чого являєшся мені\n\nУ сні?\n\nЧого звертаєш ти до мене\n\nЧудові очі ті ясні,\n\nСумні,\n\nНемов криниці дно студене?*\n\n\nпровідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "паралелізм"}, {"marker": "Б", "text": "персоніфікація"}, {"marker": "В", "text": "антитеза"}, {"marker": "Г", "text": "епітет"}, {"marker": "Д", "text": "алегорія"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«*Ходи, Анно, погуляємо! – промовив несміливо й подав їй руку. Вона підняла руки, щоб подати їх йому, та в тій хвилі вмовкла музика. Голосним зойком урвалася одна струна, і все зупинилося на місці*» – так, не почавшись, обірвався танець героїв твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "В", "text": "«Земля»"}, {"marker": "Г", "text": "«Три зозулі з поклоном»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чорна рада»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "*І схочеш ти вернуть собі,\n\nЯк Фауст, дні минулі...\n\nТа знай: над нас – боги скупі,\n\nНад нас – глухі й нечулі… –*\n\n\nпереконаний ліричний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Миколи Вороного"}, {"marker": "Б", "text": "Лесі Українки"}, {"marker": "В", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Г", "text": "Павла Тичини"}, {"marker": "Д", "text": "Максима Рильського"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "*Хмари осінні, весна золота, молодії літа, барвисті квітки, зірка провідна* –\n\n\nце художні образи поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Заповіт»"}, {"marker": "Б", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "В", "text": "«Блакитна Панна»"}, {"marker": "Г", "text": "«Чари ночі»"}, {"marker": "Д", "text": "«De libertate»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Київський неокласик є автором твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Б", "text": "«О панно Інно, панно Інно…»"}, {"marker": "В", "text": "«Любіть Україну»"}, {"marker": "Г", "text": "«Балада про соняшник»"}, {"marker": "Д", "text": "«Молюсь і вірю. Вітер грає…»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«*Чому так сталося, що мати змушена притулятися до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції?..» –\n\n\nсказано про твір", "answers": [{"marker": "А", "text": "Павла Губенка"}, {"marker": "Б", "text": "Панаса Рудченка"}, {"marker": "В", "text": "Івана Лозов’ягіна"}, {"marker": "Г", "text": "Миколи Фітільова"}, {"marker": "Д", "text": "Івана Тобілевича"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«*На його зшитки із записами лекцій виник такий попит, що їх вирішено розмножити на машинці. Зокрема в галузі теорії ймовірності та вищої математики він зразу піднісся на ступінь загальновизнаного маестро*» –\n\n\nсказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мокія Мазайла"}, {"marker": "Б", "text": "Степана Радченка"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Многогрішного"}, {"marker": "Г", "text": "Михайла Федорчука"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Кравчину"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«*Антонич був хрущем і жив колись на вишнях*», – говорить про себе автор рядків", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань…*"}, {"marker": "Б", "text": "*Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах...*"}, {"marker": "В", "text": "*Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї…*"}, {"marker": "Г", "text": "*Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?..*"}, {"marker": "Д", "text": "*Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий…*"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Слова «*За що ми б’ємось? За що умираємо? …Вороги наші б’ються за особисті багатства, за владу над нашою землею… Ми б’ємося за те, чому нема ціни в усьому світі, – за Батьківщину…» належать", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василю Кравчині"}, {"marker": "Б", "text": "Тарасові Мазайлу"}, {"marker": "В", "text": "Григорію Многогрішному"}, {"marker": "Г", "text": "Михайлові Федорчуку"}, {"marker": "Д", "text": "Максимові Ґудзю"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "*Безмежжя! Зачарований тобою,\n\nПливу в тебе! В твій п’яний синій хміль! –*\n\n\nстверджує ліричний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ліни Костенко"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Драча"}, {"marker": "В", "text": "Василя Стуса"}, {"marker": "Г", "text": "Євгена Маланю��а"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Симоненка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Ознаки постмодернізму помітні в рядках", "answers": [{"marker": "А", "text": "*Любіть українок, негайно любіть! Даруйте їм вірші і квіти…*"}, {"marker": "Б", "text": "*Усмішка твоя –єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні…*"}, {"marker": "В", "text": "*О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись…*"}, {"marker": "Г", "text": "*О панно Інно, панно Інно! Я — сам. Вікно. Сніги...*"}, {"marker": "Д", "text": "*Минуле, озовися, де ти? Забуті радощі, жалі...*"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Панівною течією в українському національному русі Наддніпрянської України на початку ХХ ст. була", "answers": [{"marker": "А", "text": "самостійницька."}, {"marker": "Б", "text": "автономістська."}, {"marker": "В", "text": "радикальна."}, {"marker": "Г", "text": "релігійна."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "В уривку з історичного джерела «*Москвофіли-інтелігенти на кожному кроці показували радість з приводу вступу до Львова російських військ та намагалися їм допомогти*» відображено події в Східній Галичині в", "answers": [{"marker": "А", "text": "1900 р."}, {"marker": "Б", "text": "1907 р."}, {"marker": "В", "text": "1914 р."}, {"marker": "Г", "text": "1918 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Добровільні військово-міліцейські формування в Україні в 1917–1918 рр., створені за територіальним принципом для охорони правопорядку та підтримки місцевої української влади, називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Вільним козацтвом»."}, {"marker": "Б", "text": "«Січовими стрільцями»."}, {"marker": "В", "text": "«Похідними групами»."}, {"marker": "Г", "text": "«Поліською Січчю»."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**\n\n\n«НАКАЗ*\n\n\n*ДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ*\n\n\n*[…]*\n\n\n*До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність... Прагнення відторгнути від Росії малоросійську гілку російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок розчленуванню Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби проти відродження Єдиної Росії...»\n\n\nЦитований наказ отримали підрозділи армії", "answers": [{"marker": "А", "text": "Н. Махна."}, {"marker": "Б", "text": "А. Денікіна."}, {"marker": "В", "text": "М. Григор’єва."}, {"marker": "Г", "text": "П. Скоропадського."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**\n\n\n«НАКАЗ*\n\n\n*ДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ*\n\n\n*[…]*\n\n\n*До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність... Прагнення відторгнути від Росії малоросійську гілку російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок розчленуванню Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби проти відродження Єдиної Росії...»\n\n\nУ якому році відбувалися події, відображені в цитованому наказі?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1918 р."}, {"marker": "Б", "text": "1919 р."}, {"marker": "В", "text": "1920 р."}, {"marker": "Г", "text": "1921 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5–7.**\n\n\n«НАКАЗ*\n\n\n*ДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ*\n\n\n*[…]*\n\n\n*До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність... Прагнення відторгнути від Росії малоросійську гілку російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок розчленуванню Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби проти відродження Єдиної Росії...»\n\n\nЦитований наказ став передумовою", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Листопадового зриву»."}, {"marker": "Б", "text": "«Чортківської офензиви»."}, {"marker": "В", "text": "«Київської катастрофи»."}, {"marker": "Г", "text": "«Брусиловського прориву»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яке гасло найповніше відповідає реалізації в СРСР та УСРР планів першої п’ятирічки?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Техніка вирішує все!»"}, {"marker": "Б", "text": "«Доженемо й переженемо США!»"}, {"marker": "В", "text": "«Економіка має бути економною!»"}, {"marker": "Г", "text": "«Усе для фронту, усе для перемоги!»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Вимогу щодо передання Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР у 1940 р. радянський уряд пред’явив", "answers": [{"marker": "А", "text": "Румунії."}, {"marker": "Б", "text": "Чехо-Словаччині."}, {"marker": "В", "text": "Польщі."}, {"marker": "Г", "text": "Угорщині."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У якому році оприлюднено звернення:\n\n\n«…Уряд УРСР впевнений у тому, що Україна, яка відіграла помітну роль у розгромі ворога, з її великими людськими силами й матеріальними ресурсами буде спроможна внести великий вклад у справу зміцнення миру й підтримання загальної безпеки... повідомляє про своє бажання приєднатися до загальної Організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також узяти участь у Конференції Об’єднаних Націй у Сан-Франциско»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1939 р."}, {"marker": "Б", "text": "1940 р."}, {"marker": "В", "text": "1945 р."}, {"marker": "Г", "text": "1954 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела про голод 1946–1947 рр. і виконайте завдання.\n\n\n«...Посуха, особливо в червні–липні, до всіх нещасть додала ще й свої. Урожай зернових вийшов доісторичний.., тобто один центнер посіяли, а зібрали три центнери в найліпшому разі. Та ще який тоді був обробіток ґрунту? Сяк-так, аби вкинути зерно в землю. Поля обробляли переважно кіньми-клячами, коровами, заступами, сапами, а збирали косами та жіночими руками...»\n\n\nУривок дає змогу визначити", "answers": [{"marker": "А", "text": "наслідки голоду."}, {"marker": "Б", "text": "причини голоду."}, {"marker": "В", "text": "масштаби голоду."}, {"marker": "Г", "text": "результати голоду."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Утворення раднаргоспів в Українській РСР в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр. зумовило", "answers": [{"marker": "А", "text": "зростання політичної ваги місцевої номенклатури."}, {"marker": "Б", "text": "ліквідацію командно-адміністративної системи господарювання."}, {"marker": "В", "text": "створення нових соціально орієнтованих ринкових відносин."}, {"marker": "Г", "text": "започаткування екстенсивних методів господарювання."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Опозиційний рух в Українській РСР в роки «застою» мав форму", "answers": [{"marker": "А", "text": "дисидентства."}, {"marker": "Б", "text": "багатопартійності."}, {"marker": "В", "text": "незалежних профспілок."}, {"marker": "Г", "text": "збройної боротьби."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 19–21.**\n\n\n«…Багато зараз незвичного в нашій країні: скажімо, багатомандатні округи з виборів до Рад; спільні з іноземними фірмами підприємства; самофінансування заводів та фабрик, радгоспів і колгоспів; зняття обмежень з підсобних господарств, ...розширення кооперативної діяльності; заохочення індивідуальної трудової діяльності в дрібному виробництві й торгівлі…»\n\n\nВ уривку документа відображено зрушення в політичному та соціально-економічному розвитку Української РСР в період", "answers": [{"marker": "А", "text": "«відбудови»."}, {"marker": "Б", "text": "«відлиги»."}, {"marker": "В", "text": "«застою»."}, {"marker": "Г", "text": "«перебудови»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 19–21.**\n\n\n«…Багато зараз незвичного в нашій країні: скажімо, багатомандатні округи з виборів до Рад; спільні з іноземними фірмами підприємства; самофінансування заводів та фабрик, радгоспів і колгоспів; зняття обмежень з підсобних господарств, ...розширення кооперативної діяльності; заохочення індивідуальної трудової діяльності в дрібному виробництві й торгівлі…»\n\n\nЗазначені в документі зміни названо «*незвичними*», оскільки вони", "answers": [{"marker": "А", "text": "йшли в розріз з комуністичною теорією."}, {"marker": "Б", "text": "утверджували однопартійну систему."}, {"marker": "В", "text": "створювали ілюзію економічного процвітання."}, {"marker": "Г", "text": "були запроваджені як тимчасові."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 19–21.**\n\n\n«…Багато зараз незвичного в нашій країні: скажімо, багатомандатні округи з виборів до Рад; спільні з іноземними фірмами підприємства; самофінансування заводів та фабрик, радгоспів і колгоспів; зняття обмежень з підсобних господарств, ...розширення кооперативної діяльності; заохочення індивідуальної трудової діяльності в дрібному виробництві й торгівлі…»\n\n\nЗаходи, указані в документі, упроваджували з метою", "answers": [{"marker": "А", "text": "подолання кризових явищ у радянській економіці."}, {"marker": "Б", "text": "формування потужного державного сектора економіки."}, {"marker": "В", "text": "відновлення адміністративних методів управління."}, {"marker": "Г", "text": "утвердження екстенсивних методів господарювання."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Поява та поширення в сучасному українському суспільстві поняття «кіборги» зумовлено", "answers": [{"marker": "А", "text": "протистоянням російській агресії в Криму."}, {"marker": "Б", "text": "бойовими діями на Дебальцевському плацдармі."}, {"marker": "В", "text": "обороною на Маріупольському напрямку."}, {"marker": "Г", "text": "захистом Донецького аеропорту."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.\n\n\n«Сказала дружина Ігореві: “…Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми”. І послухав їх Ігор, пішов у деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини… А взявши данину, він пішов у свій город [Київ]...»\n\n\nЛітописець оповідає про", "answers": [{"marker": "А", "text": "облаштування князем погостів."}, {"marker": "Б", "text": "визначення княжих ловищ."}, {"marker": "В", "text": "встановлення уроків."}, {"marker": "Г", "text": "здійснення полюддя."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Мстислав же Романович і другий Мстислав, Святославич, сиділи в [укріпленому таборі], не знаючи [цього], тому що Мстислав Удатний їм обом [нічого] не сказав – через зависть, бо велика незгода була межи ними… І сталася перемога татар над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи. Татари ж перемогли руських князів за гріхи християн…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "на річці Калці"}, {"marker": "Б", "text": "під Доростолом"}, {"marker": "В", "text": "на річці Ворсклі"}, {"marker": "Г", "text": "під Оршею"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Якого року Данило та Василько Романовичі відновили цілісність Галицько-Волинського князівства та завдали поразки німецьким рицарям-хрестоносцям, зупинивши просування їх українськими землями?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1238 р."}, {"marker": "Б", "text": "1240 р."}, {"marker": "В", "text": "1245 р."}, {"marker": "Г", "text": "1253 р."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "З іменем якого князя пов’язані події, описані в уривку з історичного джерела:\n\n\n«…відправився проти татар у Поля Дикі… А коли прийшли до Синьої Води,.. побачили в полі велику орду… Литва з Руссю по тій перемозі забрали… всі землі аж... до устя Дону,.. а інших татар… до Криму загнали,.. вибивши їх з Подільських країв»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лева Даниловича"}, {"marker": "Б", "text": "Юрія ІІ Болеслава"}, {"marker": "В", "text": "Ольгерда"}, {"marker": "Г", "text": "Костянтина Острозького"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Укажіть одну з характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст.", "answers": [{"marker": "А", "text": "збереження судочинства на основі норм «Руської правди»"}, {"marker": "Б", "text": "надання литовській і польській мовам статусу офіційних"}, {"marker": "В", "text": "формування нової суспільної верстви – реєстрового козацтва"}, {"marker": "Г", "text": "запровадження кріпосного права"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яка подія відбулася в 1586 р.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "укладе��ня Люблінської унії"}, {"marker": "Б", "text": "утворення греко-католицької церкви"}, {"marker": "В", "text": "утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові"}, {"marker": "Г", "text": "заснування Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Гайдамацький рух у XVIII ст. набув поширення на території", "answers": [{"marker": "А", "text": "Південної України."}, {"marker": "Б", "text": "Слобідської України."}, {"marker": "В", "text": "Лівобережної України."}, {"marker": "Г", "text": "Правобережної України."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Які поняття потрібно використовувати, щоби схарактеризувати соціально-економічне життя Наддніпрянської України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.?", "answers": [{"marker": "А", "text": "«земства», «монополія»"}, {"marker": "Б", "text": "«кріпосництво», «промисловий переворот»"}, {"marker": "В", "text": "«Коліївщина», «займанщина»"}, {"marker": "Г", "text": "«відруб», «трудова міграція»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Уривок з історичної праці:\n\n\n«З-поміж дворянства висуваються… добрі патріоти й завзяті оборонці дворянських інтересів. Усе це люди, які виховували свій патріотизм з вивчення історії України, які збирали літописи й різні документи з історії краю. На свої заняття дворянським питанням вони дивляться як на подвиг, розпочатий задля своєї батьківщини...» засвідчує початок", "answers": [{"marker": "А", "text": "українського національного відродження."}, {"marker": "Б", "text": "покозачення широких верств населення."}, {"marker": "В", "text": "розгортання громадівського руху."}, {"marker": "Г", "text": "політизації українського руху."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережній Україні відбулася", "answers": [{"marker": "А", "text": "1816 р."}, {"marker": "Б", "text": "1834 р."}, {"marker": "В", "text": "1839 р."}, {"marker": "Г", "text": "1848 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Уперше політичну вимогу щодо адміністративного поділу Галичини на польську та українську частини висунули представники", "answers": [{"marker": "А", "text": "Наукового товариства ім. Т. Шевченка."}, {"marker": "Б", "text": "Товариства галицьких греко-католицьких священиків."}, {"marker": "В", "text": "Русько-української радикальної партії."}, {"marker": "Г", "text": "Головної руської ради."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Оприлюднення під час Кримської війни Маніфесту російського імператора Миколи I про створення рухомого державного ополчення стало приводом до", "answers": [{"marker": "А", "text": "повстання У. Кармалюка."}, {"marker": "Б", "text": "початку «Київської козаччини»."}, {"marker": "В", "text": "повстання Чернігівського полку."}, {"marker": "Г", "text": "розгортання польського визвольного повстання."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Що було одним із наслідків селянської реформи 1861 р. для економічного розвитку Наддніпрянської України?", "answers": [{"marker": "А", "text": "розв’язання проблеми аграрного перенаселення"}, {"marker": "Б", "text": "ліквідація безземелля та малоземелля селянства"}, {"marker": "В", "text": "поглиблення сільськогосподарської спеціалізації регіонів"}, {"marker": "Г", "text": "скасування землеволодіння поміщи��ів і секуляризація земель церкви"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Нова ера» – спроба українсько-польського порозуміння 1890 р. в Галичині – пов’язана з діяльністю", "answers": [{"marker": "А", "text": "соціал-демократів."}, {"marker": "Б", "text": "радикалів."}, {"marker": "В", "text": "народовців."}, {"marker": "Г", "text": "москвофілів."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Економічна криза, що охопила Наддніпрянську Україну в 1900-1903 рр., спричинила", "answers": [{"marker": "А", "text": "націоналізацію важкої промисловості."}, {"marker": "Б", "text": "концентрацію промислового виробництва."}, {"marker": "В", "text": "втрату економічної першості регіону в Російській імперії."}, {"marker": "Г", "text": "занепад добувної та металургійної галузей промисловості."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У якому році відбулася подія, що зумовила появу в польській газеті «Kurjer Stanisławowski» цитованої статті: «*На згаданому вічі справедливо було порушено* *питання, що жінкам належить право голосу на рівні з чоловіками, які цього року його здобули... і за це право ми маємо боротися...»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1900 р."}, {"marker": "Б", "text": "1907р."}, {"marker": "В", "text": "1908 р."}, {"marker": "Г", "text": "1911р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Які українські землі під час Першої світової війни в 1914 р. було окуповано російськими військами?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Західне Поділля, Східну Волинь"}, {"marker": "Б", "text": "Холмщину, Західну Волинь"}, {"marker": "В", "text": "Східну Галичину, Північну Буковину"}, {"marker": "Г", "text": "Закарпаття, Мармарощину"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Самостійники» були ініціаторами", "answers": [{"marker": "А", "text": "виступу «полуботківців»."}, {"marker": "Б", "text": "гетьманського перевороту."}, {"marker": "В", "text": "створення Української Центральної Ради."}, {"marker": "Г", "text": "скликання Всеукраїнського національного конгресу."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5- 7.**\n\n\n«Під сильним напором польських сил, за браком амуніції та інших матеріалів* *Галицька армія буде змушена перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку|* *на широких ланах Великої України. Із цих причин командування Галицької армії* *звертається з проханням до головного Отамана - призначити район виключно для* *Галицької армії, - де армія змогла б відпочити та впорядкуватися*...»\n\n\nЗгаданий у документі наступ польських військ зумовив", "answers": [{"marker": "А", "text": "скасування Акту Злуки між УНР та ЗУНР."}, {"marker": "Б", "text": "успішне для Польщі завершення радянсько-польської війни."}, {"marker": "В", "text": "визнання делегації ЗУНР учасником Паризької мирної конференції."}, {"marker": "Г", "text": "реалізацію дозволу Антанти на тимчасову окупацію Східної Галичини Польщею."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 5- 7.**\n\n\n«Під сильним напором польських сил, за браком амуніції та інших матеріалів* *Галицька армія буде змушена перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку|* *на широких ланах Великої України. Із цих причин командування Галицької армії* *звертається з проханням до головного Отамана - призначити район виключно для* *Галицької армії, - де армія змогла б відпочити та впорядкуватися*...»\n\n\nУ цитованому документі відображено ситуацію боротьби за збереження державності України в", "answers": [{"marker": "А", "text": "1917 р."}, {"marker": "Б", "text": "1918 р."}, {"marker": "В", "text": "1919 р."}, {"marker": "Г", "text": "1920 р."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Комплекс заходів, уживаних компартійно-радянським керівництвом у 1920-х – 1930-х роках, що мали на меті розбудову й модернізацію промисловості, увійшов в історію під назвою", "answers": [{"marker": "А", "text": "«інкорпорація»."}, {"marker": "Б", "text": "«колективізація»."}, {"marker": "В", "text": "«коренізація»."}, {"marker": "Г", "text": "«індустріалізація»."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Підкарпатська Русь» – офіційна назва в 1920-х – 1930-х рр. українських земель у складі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Польщі."}, {"marker": "Б", "text": "Румунії."}, {"marker": "В", "text": "Угорщини."}, {"marker": "Г", "text": "Чехословаччини."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Про дії якої влади йдеться в уривку з історичного джерела:\n\n\n«Підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць розпочалася з 22 червня цього року. У чотирьох в’язницях утримувалося 5424 в’язні.* *У перший же день уторгнення німців у СРСР у в’язницях було виконано* *вироки щодо 108 в’язнів…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "угорської"}, {"marker": "Б", "text": "польської"}, {"marker": "В", "text": "нацистської"}, {"marker": "Г", "text": "радянської"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Оточення та розгром угруповання німецьких військ, створення передумов для остаточного визволення Правобережної України стали наслідком проведення", "answers": [{"marker": "А", "text": "битви за Дніпро."}, {"marker": "Б", "text": "Корсунь-Шевченківської операції."}, {"marker": "В", "text": "Львівсько-Сандомирської операції."}, {"marker": "Г", "text": "Карпатсько-Ужгородської операції."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У 1957 р. Центральне розвідувальне управління США підготувало доповідь з характеристикою регіонів України за ступенем сприяння американським силам спеціальних операцій на випадок можливої війни з СРСР.\n\n\nЯкому з регіонів надано таку характеристику: «*У цьому регіоні спеціальні* *сили можуть отримати значну підтримку місцевого населення включно* *з його активною участю в діях проти радянського режиму…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "Центральній Україні"}, {"marker": "Б", "text": "Південній Україні"}, {"marker": "В", "text": "Західній Україні"}, {"marker": "Г", "text": "Східній Україні"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Яка група осіб, репресованих сталінським режимом, не підлягала реабілітації в роки «відлиги»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "в’язні, засуджені за статтею Карного кодексу «шкідництво»"}, {"marker": "Б", "text": "колишні в’язні німецьких концтаборів часів Другої світової війни"}, {"marker": "В", "text": "в’язні, засуджені за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі»"}, {"marker": "Г", "text": "партійні функціонери – жертви політичних репресій 1937–1938 рр."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Космічну еру» в історії людства започатковано", "answers": [{"marker": "А", "text": "першим польотом людини в космос."}, {"marker": "Б", "text": "висадкою першої людини на Місяці за програмою «Aполлон»."}, {"marker": "В", "text": "запуском людиною першого штучного супутника Землі."}, {"marker": "Г", "text": "успішним випробуванням людиною першої балістичної ракети."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Однією з характерних рис соціально-економічного розвитку УРСР на початку 1980-х рр. було", "answers": [{"marker": "А", "text": "скорочення соціальних видатків."}, {"marker": "Б", "text": "впровадження фермерських господарств на селі."}, {"marker": "В", "text": "зростання дефіциту товарів широкого вжитку."}, {"marker": "Г", "text": "згортання ринкових механізмів управління економікою."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте уривок історичного документа та виконайте завдання 20–22.**\n\n\n«...Сам факт проведення з’їзду – серйозна поразка [компартійного] апарату.*\n\n\n*Тривалий час Україна була республікою* «застою**» й, нарешті, вона сказала своє* *вагоме слово. Було враховано помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду* *без катаклізмів... З’їзд став силою, що консолідувала людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій».*\n\n\nУ якому році відбулась описана подія?", "answers": [{"marker": "А", "text": "1988 р."}, {"marker": "Б", "text": "1989 р."}, {"marker": "В", "text": "1990 р."}, {"marker": "Г", "text": "1991 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте уривок історичного документа та виконайте завдання 20–22.**\n\n\n«...Сам факт проведення з’їзду – серйозна поразка [компартійного] апарату.*\n\n\n*Тривалий час Україна була республікою* «застою**» й, нарешті, вона сказала своє* *вагоме слово. Було враховано помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду* *без катаклізмів... З’їзд став силою, що консолідувала людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій».*\n\n\nЩо стало результатом описаної події?", "answers": [{"marker": "А", "text": "відновлення діяльності Української Гельсінської групи"}, {"marker": "Б", "text": "відкриття клубу творчої молоді «Супутник»"}, {"marker": "В", "text": "створення Народного руху України за перебудову"}, {"marker": "Г", "text": "легалізація Української робітничо-селянської спілки"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте уривок історичного документа та виконайте завдання 20–22.**\n\n\n«...Сам факт проведення з’їзду – серйозна поразка [компартійного] апарату.*\n\n\n*Тривалий час Україна була республікою* «застою**» й, нарешті, вона сказала своє* *вагоме слово. Було враховано помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду* *без катаклізмів... З’їзд став силою, що консолідувала людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій».*\n\n\nПодія, описана в джерелі,", "answers": [{"marker": "А", "text": "засвідчила факт розпаду Радянського Союзу."}, {"marker": "Б", "text": "сприяла початку люстрації корумпованої влади."}, {"marker": "В", "text": "започаткувала процес розроблення нової Конституції."}, {"marker": "Г", "text": "була складовою процесу формування багатопартійності."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Походи на Константинополь у 907 р. та 911 р. здійснив київський князь", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олег."}, {"marker": "Б", "text": "Ігор."}, {"marker": "В", "text": "Святослав."}, {"marker": "Г", "text": "Ярослав Мудрий."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Яке удільне князівство у XII–XIII ст. політично цілком залежало від Києва?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Галицьке"}, {"marker": "Б", "text": "Новгород-Сіверське"}, {"marker": "В", "text": "Чернігівське"}, {"marker": "Г", "text": "Переяславське"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Хто переміг у битві, описаній в уривку з історичного джерела: «Мстислав* *Мстиславович… повелів Данилові попереду перейти з полками річку Калку й іншим полкам [піти] за ним, а сам після нього перейшов… Мстислав же [Романович] і другий Мстислав [Святославович] сиділи в стані, не знавши [цього], тому що Мстислав [Мстиславович] їм обом [нічого] не сказав – через заздрість, бо велика незгода була між ними…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "хозари"}, {"marker": "Б", "text": "половці"}, {"marker": "В", "text": "монголи"}, {"marker": "Г", "text": "печеніги"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Галицьку митрополію православної церкви утворено за ініціативи галицько-волинського князя", "answers": [{"marker": "А", "text": "Юрія І Львовича."}, {"marker": "Б", "text": "Лева Даниловича."}, {"marker": "В", "text": "Данила Романовича."}, {"marker": "Г", "text": "Романа Мстиславовича."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Подія, описана в уривку з історичного джерела «*Магнати та шляхта змусили юну королеву в державних інтересах Польщі відмовитися від нареченого з австрійського дому й вийти заміж за литовського князя Ягайла*...», свідчить про реалізацію однієї з умов", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кревської унії."}, {"marker": "Б", "text": "Люблінської унії."}, {"marker": "В", "text": "Берестейської унії."}, {"marker": "Г", "text": "Городельської унії."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Що стало наслідком події, описаної в уривку з історичного джерела: «Року* *1620 місяця березня 22 дня прибув з Москви до Києва святійший патріарх Феофан…»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "поділ Київської митрополії на дві частини з центрами в Києві та Москві"}, {"marker": "Б", "text": "висвячення митрополитом Київським Йова Борецького"}, {"marker": "В", "text": "прийняття «Статей заспокоєння руського народу»"}, {"marker": "Г", "text": "затвердження статуту Львівського Успенського братства"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Поняття «старшина» доречно використовувати стосовно", "answers": [{"marker": "А", "text": "членів магістрату міста."}, {"marker": "Б", "text": "верхівки козацтва."}, {"marker": "В", "text": "православної шляхти."}, {"marker": "Г", "text": "греко-католицького духовенства."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Яким роком датовано лист, уривок з якого наведено:\n\n\n«Вельможний і милостивий молдавський господарю… Ті добрі відносини, що між нами були, і тепер трохи зіпсовано, треба ще більше зміцнити… Що наш* *син загинув.., то цього не можна повернути… Як і раніше, віритимемо один* *одному… Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорозького…»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "1648 р."}, {"marker": "Б", "text": "1650 р."}, {"marker": "В", "text": "1651 р."}, {"marker": "Г", "text": "1653 р."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Угоду, уривок з якої наведено «…��етьман Військ Руських до кінця свого* *життя буде Гетьманом Військ Руських і першим сенатором у Київському, Брацлавському та Чернігівському воєводствах. А після його смерті має бути вільний вибір гетьмана, тобто стани Київського, Брацлавського, Чернігівського воєводств оберуть чотирьох кандидатів, одному з-поміж яких його королівська милість надасть гетьманство…»,* було схвалено на козацькій раді за гетьманування", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Виговського."}, {"marker": "Б", "text": "Ю. Хмельницького."}, {"marker": "В", "text": "П. Тетері."}, {"marker": "Г", "text": "П. Дорошенка."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "На який регіон України в 1783 р. було поширено кріпосне право?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лівобережжя"}, {"marker": "Б", "text": "Галичину"}, {"marker": "В", "text": "Поділля"}, {"marker": "Г", "text": "Волинь"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа\n\nта виконайте завдання 44–46.**\n\n\n«Кошового вибирають безпосередньо із самих козаків. У мирний час турецький* *уряд видає жалування на курінь по 200 левів,.. а коли бувають у поході, тоді на* *кожну людину видають жалування по 6 левів на місяць.*\n\n\n*Січ і курені є в управлінні кошового та курінних отаманів, і турецький уряд* *не втручається не тільки до запорожців, а й до поселень, що їм належать, у яких* *живуть із сім’ями запорожці... Але якщо трапиться кому відлучитися в міста* *та села турецькі на заробітки, то нерідко тії козаки зазнають від турків* *утисків...»\n\n\nПро яку Січ ідеться в уривку документа?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Підпільненську"}, {"marker": "Б", "text": "Чортомлицьку"}, {"marker": "В", "text": "Задунайську"}, {"marker": "Г", "text": "Хортицьку"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа\n\nта виконайте завдання 44–46.**\n\n\n«Кошового вибирають безпосередньо із самих козаків. У мирний час турецький* *уряд видає жалування на курінь по 200 левів,.. а коли бувають у поході, тоді на* *кожну людину видають жалування по 6 левів на місяць.*\n\n\n*Січ і курені є в управлінні кошового та курінних отаманів, і турецький уряд* *не втручається не тільки до запорожців, а й до поселень, що їм належать, у яких* *живуть із сім’ями запорожці... Але якщо трапиться кому відлучитися в міста* *та села турецькі на заробітки, то нерідко тії козаки зазнають від турків* *утисків...»\n\n\nЩо спричинило створення Січі, про яку йдеться в уривку документа?", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліквідація Кримського ханства"}, {"marker": "Б", "text": "придушення гайдамацького руху"}, {"marker": "В", "text": "остаточна ліквідація Запорозької Січі"}, {"marker": "Г", "text": "скасування козацького устрою на Правобережжі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа\n\nта виконайте завдання 44–46.**\n\n\n«Кошового вибирають безпосередньо із самих козаків. У мирний час турецький* *уряд видає жалування на курінь по 200 левів,.. а коли бувають у поході, тоді на* *кожну людину видають жалування по 6 левів на місяць.*\n\n\n*Січ і курені є в управлінні кошового та ку��інних отаманів, і турецький уряд* *не втручається не тільки до запорожців, а й до поселень, що їм належать, у яких* *живуть із сім’ями запорожці... Але якщо трапиться кому відлучитися в міста* *та села турецькі на заробітки, то нерідко тії козаки зазнають від турків* *утисків...»\n\n\nОдним з кошових отаманів Січі, згаданої в уривку документа, був", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Сірко."}, {"marker": "Б", "text": "Й. Гладкий."}, {"marker": "В", "text": "К. Гордієнко."}, {"marker": "Г", "text": "П. Калнишевський."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття на початку ХІХ ст. були в складі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Російської імперії."}, {"marker": "Б", "text": "Німецької імперії."}, {"marker": "В", "text": "Османської імперії."}, {"marker": "Г", "text": "Австрійської імперії."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Василь Каразін та Михайло Максимович були причетні до", "answers": [{"marker": "А", "text": "проведення Собору руських учених у Львові."}, {"marker": "Б", "text": "становлення українського професійного театру в Галичині."}, {"marker": "В", "text": "започаткування українськомовної преси в Наддніпрянській Україні."}, {"marker": "Г", "text": "відкриття університетів на українських землях у складі Російської імперії."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Скасування кріпосного права на українських землях у складі Російської імперії сприяло", "answers": [{"marker": "А", "text": "появі селянських хуторів і відрубів."}, {"marker": "Б", "text": "ліквідації поміщицького землеволодіння."}, {"marker": "В", "text": "утвердженню натурального господарства на селі."}, {"marker": "Г", "text": "поглибленню соціального розшарування селянства."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Представників громадівського руху в Наддніпрянській Україні називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "радикалами."}, {"marker": "Б", "text": "народовцями."}, {"marker": "В", "text": "українофілами."}, {"marker": "Г", "text": "москвофілами."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Подолати лихварство в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст. вдалося завдяки", "answers": [{"marker": "А", "text": "відмові від політики «нової ери»."}, {"marker": "Б", "text": "розгортанню кредитної кооперації."}, {"marker": "В", "text": "еміграції селян у США та Канаду."}, {"marker": "Г", "text": "монополізації промисловості."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У 1875 році було відкрито університет", "answers": [{"marker": "А", "text": "в Одесі."}, {"marker": "Б", "text": "у Києві."}, {"marker": "В", "text": "у Харкові."}, {"marker": "Г", "text": "у Чернівцях."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У якій галузі промисловості Наддніпрянської України вітчизняні підприємці на початку XX ст. посідали провідне місце?", "answers": [{"marker": "А", "text": "вугледобувній"}, {"marker": "Б", "text": "металургійній"}, {"marker": "В", "text": "харчовій"}, {"marker": "Г", "text": "хімічній"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Прочитайте уривок зі статті В. Г. Короленка та виконайте завдання.\n\n\n«…*вони лестять народним забобонам, роздмухують марновірство й* *наполегливо кличуть до насильства над іноплемінними співвітчизниками.* *З приводу ще не розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського* *в народ знову кинута брехлива казка про вживання євреям�� християнської* *крові. Це давно відомий прийом старого бузувірства».*\n\n\nНастрої, описані в уривку, були властиві частині суспільства часів", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Київської катастрофи»."}, {"marker": "Б", "text": "«Кривавої неділі»."}, {"marker": "В", "text": "«Справи Бейліса»."}, {"marker": "Г", "text": "«Листопадового зриву»."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Для соціально-економічного розвитку українських земель періоду Першої світової війни було характерним", "answers": [{"marker": "А", "text": "зростання виробництва сільгосппродукції."}, {"marker": "Б", "text": "посилення інфляційних процесів в економіці."}, {"marker": "В", "text": "збільшення виробництва продуктів нафтопереробки."}, {"marker": "Г", "text": "ліквідування механізмів державного регулювання економіки."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4–6.**\n\n\n«*Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії… потребує від українських партій рішучих кроків. …Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний* *секретаріат прийшов до тої думки, що для того, аби крайова влада стала* *справжньою фактичною владою, під нею має бути міцна підвалина, і такою* *підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки,* *яка буде повноправним тілом у міцній спілці народів Росії…»\n\n\nЯкий «*момент кривавої боротьби в Росії*» спонукав Генеральний секретаріат до прийняття такого рішення?", "answers": [{"marker": "А", "text": "корніловський заколот"}, {"marker": "Б", "text": "більшовицький переворот"}, {"marker": "В", "text": "повалення самодержавства"}, {"marker": "Г", "text": "липнева криза Тимчасового уряду"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4–6.**\n\n\n«*Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії… потребує від українських партій рішучих кроків. …Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний* *секретаріат прийшов до тої думки, що для того, аби крайова влада стала* *справжньою фактичною владою, під нею має бути міцна підвалина, і такою* *підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки,* *яка буде повноправним тілом у міцній спілці народів Росії…»\n\n\nЯким Універсалом Української Центральної Ради закладено «*міцну* *підвалину*», «*аби крайова влада стала справжньою фактичною владою*»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Першим"}, {"marker": "Б", "text": "Другим"}, {"marker": "В", "text": "Третім"}, {"marker": "Г", "text": "Четвертим"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«*Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на* *аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада), тому що шляхи всі були відрізані остаточно... Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо, незважаючи на їхнє ставлення до мене»,* - так оповідає про останні дні свого перебування в Києві", "answers": [{"marker": "А", "text": "С. Петлюра."}, {"marker": "Б", "text": "Х. Раковський."}, {"marker": "В", "text": "М. Грушевський."}, {"marker": "Г", "text": "П. Скоропадський."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Масова націоналізація підприємств була характерна для політики радянської влади в Україні в період", "answers": [{"marker": "А", "text": "1919-1920 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1921-1928 рр."}, {"marker": "В", "text": "1929-1932 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1933-1935 рр."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Слова Й. Сталіна «..*Ми маємо ворогів внутрішніх ...Ми маємо ворогів зовнішніх...* *Ми мали кризу заготівлі, яку вже ліквідовано. Криза заготівлі стала першим серйозним виступом капіталістичних елементів села проти радянської влади*» були сигналом до", "answers": [{"marker": "А", "text": "запровадження продрозверстки."}, {"marker": "Б", "text": "створення системи МТС."}, {"marker": "В", "text": "розпуску колгоспів."}, {"marker": "Г", "text": "згортання непу."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Заклик «*Громадяни, пам'ятайте! Неділя, 22 жовтня, - день виборів до* *Українських Народних Зборів! Усі як один візьмемо участь у виборах депутатів до Українських Народних Зборів!» з'явився на перших шпальтах львівських газет у", "answers": [{"marker": "А", "text": "1938 р."}, {"marker": "Б", "text": "1939 р."}, {"marker": "В", "text": "1944 р."}, {"marker": "Г", "text": "1946 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Завершення визволення Лівобережної України та Донбасу, створення сприятливих умов для визволення Правобережної та Південної України стало наслідком проведення", "answers": [{"marker": "А", "text": "битви за Дніпро."}, {"marker": "Б", "text": "Яссько-Кишинівської операції."}, {"marker": "В", "text": "Корсунь-Шевченківської операції."}, {"marker": "Г", "text": "Карпатсько-Ужгородської операції."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Кореспондент газети «Saturday Evening Post», відвідавши в 1945 р. Україну, написав: «*Те, що дехто намагається зобразити як російську славу, було,* *насамперед, українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі».*\n\n\nОписаний у документі стан України став офіційною підставою для", "answers": [{"marker": "А", "text": "участі представників УРСР у створенні ООН."}, {"marker": "Б", "text": "включення Західної України до складу УРСР."}, {"marker": "В", "text": "надання республіці допомоги за «планом Маршалла»."}, {"marker": "Г", "text": "обрання України членом Наради з безпеки та співробітництва в Європі."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«..*це один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні.., що він має ненависть до радянської влади, і що уніатське духовенство заявляло про необхідність відірвати Україну від Москви.., що український народ є давніший від російського, що історія українського народу не має нічого спільного з історією російського народу...» - такі «злочини» інкримінувала радянська влада", "answers": [{"marker": "А", "text": "Андрею Шептицькому."}, {"marker": "Б", "text": "Йосипу Сліпому."}, {"marker": "В", "text": "Мирославу Любачівському."}, {"marker": "Г", "text": "Любомиру Гузару."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Зародження дисидентського руху в Україні відбулося в період", "answers": [{"marker": "А", "text": "«повоєнної відбудови»."}, {"marker": "Б", "text": "«відлиги»."}, {"marker": "В", "text": "«застою»."}, {"marker": "Г", "text": "«перебудови»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Один з творців української естрадної музики, автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, автор найкращих пісень року в СРСР - «Червона рута» (1971 р.) та «Водограй» (1972 р.) - це", "answers": [{"marker": "А", "text": "Л. Биков."}, {"marker": "Б", "text": "В. Івасюк."}, {"marker": "В", "text": "І. Миколайчук."}, {"marker": "Г", "text": "С. Параджанов."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "В уривку джерела: «Кравчук привіз нам з Біловезької Пущі, якщо вдуматися, відпускну грамоту від Росії. Документ, підписаний ним,.. відмінив, у широкому історичному сенсі, усе, що колись прив'язувало Україну до Росії. Ці акти хоч і давно належали минулому, але зберігали для когось символічне значення» надано оцінку", "answers": [{"marker": "А", "text": "припиненню існування Радянського Союзу."}, {"marker": "Б", "text": "підписанню Будапештського меморандуму."}, {"marker": "В", "text": "вступу України до Організації Об'єднаних Націй."}, {"marker": "Г", "text": "укладенню Договору про дружбу, співробітництво й партнерство між Україною та Росією."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Який великий князь київський «*поставив …русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів…*»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимир Великий"}, {"marker": "Б", "text": "Ярослав Мудрий"}, {"marker": "В", "text": "Володимир Мономах"}, {"marker": "Г", "text": "Мстислав Великий"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Віче в Київській державі (Русі-Україні) – це", "answers": [{"marker": "А", "text": "об’єднання ремісників міста."}, {"marker": "Б", "text": "народне ополчення під час війни."}, {"marker": "В", "text": "загальні збори вільного населення міста."}, {"marker": "Г", "text": "загони професійних воїнів на чолі з князем."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави стало результатом", "answers": [{"marker": "А", "text": "міжусобної боротьби руських князів."}, {"marker": "Б", "text": "об’єднання сил князів у боротьбі проти монголів."}, {"marker": "В", "text": "виконання одного з рішень Любецького з’їзду князів."}, {"marker": "Г", "text": "боротьби Польщі та Угорщини за розширення своїх володінь."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "До складу Великого князівства Литовського більша частина українських земель увійшла за правління князя", "answers": [{"marker": "А", "text": "Свидригайла."}, {"marker": "Б", "text": "Гедиміна."}, {"marker": "В", "text": "Ольгерда."}, {"marker": "Г", "text": "Вітовта."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "До укладення Люблінської унії з Польським королівством Велике князівство Литовське спонукали поразки у війні з", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лівонським орденом."}, {"marker": "Б", "text": "Османською імперією."}, {"marker": "В", "text": "Московським царством."}, {"marker": "Г", "text": "Шведським королівством."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "У якому місті було надруковано книгу, згадану в уривку з історичного джерела: «Усесильною правицею Всевишнього Бога, задумом і старанням благочестивого князя Костянтина-Василя.., який звелів улаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для читання дітей у своєму славному місті… І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинсько�� та руської мов, поставив їх навчати дітей. Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання многогрішним Іоанном Федоровичем*»?", "answers": [{"marker": "А", "text": "Острозі"}, {"marker": "Б", "text": "Луцьку"}, {"marker": "В", "text": "Львові"}, {"marker": "Г", "text": "Києві"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Союзником козаків у боротьбі проти Речі Посполитої впродовж 1648–1649 рр. було", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кримське ханство."}, {"marker": "Б", "text": "Московське царство."}, {"marker": "В", "text": "Шведське королівство."}, {"marker": "Г", "text": "Молдавське князівство."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Перша Малоросійська колегія розпочала свою діяльність за гетьмана", "answers": [{"marker": "А", "text": "І. Мазепи."}, {"marker": "Б", "text": "Д. Апостола."}, {"marker": "В", "text": "І. Самойловича."}, {"marker": "Г", "text": "І. Скоропадського."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Учасників соціальних виступів на Правобережній Україні у XVIII ст. називали", "answers": [{"marker": "А", "text": "конфедератами."}, {"marker": "Б", "text": "гайдамаками."}, {"marker": "В", "text": "опришками."}, {"marker": "Г", "text": "сердюками."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Російсько-турецька війна, яка створила передумови ліквідації Кримського ханства, тривала впродовж", "answers": [{"marker": "А", "text": "1768–1774 рр."}, {"marker": "Б", "text": "1787–1791 рр."}, {"marker": "В", "text": "1806–1812 рр."}, {"marker": "Г", "text": "1828–1829 рр."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Укажіть один із заходів, ужитих царською владою на українських землях з метою придушення польського повстання 1830–1831 рр.", "answers": [{"marker": "А", "text": "скасування кріпосного права"}, {"marker": "Б", "text": "формування козацьких полків"}, {"marker": "В", "text": "видання Валуєвського циркуляра"}, {"marker": "Г", "text": "здійснення Третього поділу Речі Посполитої"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Який програмний документ проголошував таке:\n\n\n«Історичне покликання України полягає в тому, щоб зорганізувати інших слов’ян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального й духовного життя, скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство. Прийде час, коли вся слов’янщина встане й “не залишиться в ній ні царя, ні царевича.., ні князя, ні графа, ні герцога.., ні пана, ні боярина, ні холопа...”»?*", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Історія русів»"}, {"marker": "Б", "text": "«Руська правда»"}, {"marker": "В", "text": "«Самостійна Україна»"}, {"marker": "Г", "text": "«Книга буття українського народу»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Маркіян Шашкевич був натхненником, організатором і лідером", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Руської трійці»."}, {"marker": "Б", "text": "товариства «Просвіта»."}, {"marker": "В", "text": "«Собору руських учених»."}, {"marker": "Г", "text": "освітнього товариства греко-католицьких священиків."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Українські недільні школи в Російській імперії було закрито в", "answers": [{"marker": "А", "text": "1839 р."}, {"marker": "Б", "text": "1863 р."}, {"marker": "В", "text": "1876 р."}, {"marker": "Г", "text": "1881 р."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Радикали Галичини ініціювали створення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Головної руської ради."}, {"marker": "Б", "text": "товариства «Просвіта»."}, {"marker": "В", "text": "першої української політичної партії."}, {"marker": "Г", "text": "Галицько-руської матиці."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "На перший склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "віршовий"}, {"marker": "Б", "text": "підлітковий"}, {"marker": "В", "text": "корисний"}, {"marker": "Г", "text": "фаховий"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Однорідними означеннями ускладнено речення (*розділові знаки пропущено*)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Невеликі карі очі блищали з-під чорних брів."}, {"marker": "Б", "text": "Бурхливе вранішнє море хлюпало в сонний берег."}, {"marker": "В", "text": "Обережні приглушені кроки наполохали сарну."}, {"marker": "Г", "text": "Легка синювата пара здіймалася над розігрітою землею."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "НЕ є синонімами словá в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "карта, масштаб"}, {"marker": "Б", "text": "занепад, регрес"}, {"marker": "В", "text": "поступ, прогрес"}, {"marker": "Г", "text": "тираж, наклад"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Спільнокореневими до слова ***гнати*** є всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "переганяти"}, {"marker": "Б", "text": "наздожену"}, {"marker": "В", "text": "навздогінці"}, {"marker": "Г", "text": "розігнутися"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Дотримано норми узгодження прикметника з іменником у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "нестерпна мігрень"}, {"marker": "Б", "text": "якісна шампунь"}, {"marker": "В", "text": "тривала нежить"}, {"marker": "Г", "text": "осіння розпродаж"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прикметники із суфіксом -***зьк***- можна утворити від усіх іменників у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Париж, Збараж, грек"}, {"marker": "Б", "text": "киргиз, Норвегія, Кавказ"}, {"marker": "В", "text": "Сиракузи, боягуз, Тибет"}, {"marker": "Г", "text": "Запоріжжя, латиш, Світязь"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Тисячі дітей, *не/збайдужілих* до літератури, знають Івана Малковича – доброго дядечка-казкаря. (2) Після закінчення університету, незважаючи на різноманітні **пропозиції**, юнак, ще *не/відомий* нікому, починає вчителювати в сільській школі під Києвом. (3) Хто міг уявити тоді, що саме цей хлопець стане […] найкращого в Україні дитячого **видавництва** і, якщо треба буде, не залишатиме **друкарні** по дві доби? (4) Створені тут **книги** «Снігова королева», «Абетка», «Аліса в Дивокраї», «Тореадори з Васюківки», «Вінні-Пух» – справжні *не/перевершені* ніким витвори поліграфічного мистецтва. (5) В одному з *не/давніх* рейтингів «50 найкращих сучасних поетів» його прізвище посідає п’яте місце. (6) Вражає й такий рекорд: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» за двадцять років випустила понад п’ять мільйонів книжок.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "четвертому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Тисячі дітей, *не/збайдужілих* до літератури, знають Івана Малковича – доброго дядечка-казкаря. (2) Після закінчення університету, незважаючи на різноманітні **пропозиції**, юнак, ще *не/відомий* нікому, починає вчителювати в сільській школі під Києвом. (3) Хто міг уявити тоді, що саме цей хлопець стане […] найкращого в Україні дитячого **видавництва** і, якщо треба буде, не залишатиме **друкарні** по дві доби? (4) Створені тут **книги** «Снігова королева», «Абетка», «Аліса в Дивокраї», «Тореадори з Васюківки», «Вінні-Пух» – справжні *не/перевершені* ніким витвори поліграфічного мистецтва. (5) В одному з *не/давніх* рейтингів «50 найкращих сучасних поетів» його прізвище посідає п’яте місце. (6) Вражає й такий рекорд: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» за двадцять років випустила понад п’ять мільйонів книжок.\n\n\nРазом у тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "не/збайдужілих"}, {"marker": "Б", "text": "не/відомий"}, {"marker": "В", "text": "не/перевершені"}, {"marker": "Г", "text": "не/давніх"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Тисячі дітей, *не/збайдужілих* до літератури, знають Івана Малковича – доброго дядечка-казкаря. (2) Після закінчення університету, незважаючи на різноманітні **пропозиції**, юнак, ще *не/відомий* нікому, починає вчителювати в сільській школі під Києвом. (3) Хто міг уявити тоді, що саме цей хлопець стане […] найкращого в Україні дитячого **видавництва** і, якщо треба буде, не залишатиме **друкарні** по дві доби? (4) Створені тут **книги** «Снігова королева», «Абетка», «Аліса в Дивокраї», «Тореадори з Васюківки», «Вінні-Пух» – справжні *не/перевершені* ніким витвори поліграфічного мистецтва. (5) В одному з *не/давніх* рейтингів «50 найкращих сучасних поетів» його прізвище посідає п’яте місце. (6) Вражає й такий рекорд: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» за двадцять років випустила понад п’ять мільйонів книжок.\n\n\nУ формі називного відмінка вжито слово", "answers": [{"marker": "А", "text": "пропозиції"}, {"marker": "Б", "text": "видавництва"}, {"marker": "В", "text": "друкарні"}, {"marker": "Г", "text": "книги"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання**\n\n\n(1) Тисячі дітей, *не/збайдужілих* до літератури, знають Івана Малковича – доброго дядечка-казкаря. (2) Після закінчення університету, незважаючи на різноманітні **пропозиції**, юнак, ще *не/відомий* нікому, починає вчителювати в сільській школі під Києвом. (3) Хто міг уявити тоді, що саме цей хлопець стане […] найкращого в Україні дитячого **видавництва** і, якщо треба буде, не залишатиме **друкарні** по дві доби? (4) Створені тут **книги** «Снігова королева», «Абетка», «Аліса в Дивокраї», «Тореадори з Васюківки», «Вінні-Пух» – справжні *не/перевершені* ніким витвори поліграфічного мистецтва. (5) В одному з *не/давніх* рейтингів «50 найкращих сучасних поетів» його прізвище посідає п’яте місце. (6) Вражає й такий рекорд: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» за двадцять років випустила понад п’ять мільйонів книжок.\n\n\nЗамість пропуску в третьому реченні можуть бути всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "засновником"}, {"marker": "Б", "text": "фундатором"}, {"marker": "В", "text": "конструктором"}, {"marker": "Г", "text": "творцем"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному сл��ві рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "просьба, Острог, вести"}, {"marker": "Б", "text": "боротьба, мабуть, юність"}, {"marker": "В", "text": "відсоток, футбол, Ятрань"}, {"marker": "Г", "text": "сокіл, якби, колотнеча"}, {"marker": "Д", "text": "човник, Чигирин, заручини"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "вишневий, замшевий"}, {"marker": "Б", "text": "магнієвий, маршовий"}, {"marker": "В", "text": "плюшевий, палацовий"}, {"marker": "Г", "text": "гайовий, алюмінійовий"}, {"marker": "Д", "text": "тіньовий, почуттєвий"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "ус..ний, благовіс..ний, тиж..невик"}, {"marker": "Б", "text": "безшелес..ний, безвиїз..ний, зап’яс..ний"}, {"marker": "В", "text": "гус..нути, кіс..лявий, провіс..ницький"}, {"marker": "Г", "text": "тріс..нути, контрас..ний, рідкіс..ний"}, {"marker": "Д", "text": "захис..ник, протес..ний, кількіс..ний"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Через дефіс треба писати всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "прем’єр/міністр, давньо/руський, куди/небудь"}, {"marker": "Б", "text": "блідо/рожевий, по/п’ятеро, хтозна/скільки"}, {"marker": "В", "text": "все/таки, червоно/гарячий, військово/повітряний"}, {"marker": "Г", "text": "бізнес/центр, веб/сторінка, євро/стандарт"}, {"marker": "Д", "text": "по/українськи, жовто/блакитний, більш/менш"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильні особові форми дієслів наведено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "сидять, носять"}, {"marker": "Б", "text": "боряться, орють"}, {"marker": "В", "text": "полять, сміються"}, {"marker": "Г", "text": "гудуть, терплють"}, {"marker": "Д", "text": "працюють, клеють"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n*Щоразу(1) коли стоїте перед пам’ятником Лесі Українці в Києві чи(2) коли зупиняєтеся на алеї придніпровського парку перед бронзовою постаттю геніальної Марії Заньковецької(3) мабуть(4) вам неминуче спадає на думку(5) що в цих прекрасних образах є щось від самої авторки скульптур.*\n\n\nКóму треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "НЕ ПОТРЕБУЄ редагування речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Як діяти, якщо ви зазнали поразки: гучно хлопнути дверима й піти себе жаліти чи ціленаправлено працювати далі?"}, {"marker": "Б", "text": "На щастя, поруч завжди опиняться чутливі люди, які витруть ваші сльози, дадуть не лише паперову салфетку, а й слушну пораду."}, {"marker": "В", "text": "Саме тоді варто зрозуміти: хватить рюмсати, нарікати на оточуючий світ та займатися саморуйнуванням!"}, {"marker": "Г", "text": "Подолати життєві негаразди допоможе усердна робота над залагодженням проблем, а не посипання голови пеплом."}, {"marker": "Д", "text": "Пройшовши такі життєві етапи, розумієш, що найбільший успіх – це перемога над собою."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Правильно вжито прийменник у реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Скоро відбудеться чемпіонат по спортивній гімнастиці."}, {"marker": "Б", "text": "Я дуже хвилююся про мого молодшог�� брата Назара."}, {"marker": "В", "text": "При вашій допомозі ми добре підготуємо презентацію."}, {"marker": "Г", "text": "Моя сестра охоче дала мені свій конспект по математиці."}, {"marker": "Д", "text": "Зараз перспективно працювати в галузі біотехнологій."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення, у якому пропущено окремі слова.\n\n\n*… Тетяна з Андрієм … від екскурсовода, що Тарасові … встановлено тисячу двісті п’ятдесят шість … в Україні й сто двадцять вісім за кордоном.*\n\n\nПравильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "Вперше, дізналися, Шевченку, пам’ятники"}, {"marker": "Б", "text": "Уперше, дізналися, Шевченку, пам’ятників"}, {"marker": "В", "text": "Уперше, дізналася, Шевченко, пам’ятників"}, {"marker": "Г", "text": "Вперше, дізналася, Шевченко, пам’ятників"}, {"marker": "Д", "text": "Уперше, дізналися, Шевченку, пам’ятники"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте вислів-рекомендацію.\n\n\n*Для успішної підготовки проекту вкрай важливо працювати з однодумцями, бо згуртована команда спроможна подолати будь-які перешкоди.*\n\n\nНЕ ВІДПОВІДАЄ наведеному вислову за своїм змістом речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "Запам’ятайте: працюючи з однодумцями над підготовкою проекту, ви переконаєтеся, що згуртована команда спроможна подолати всі перешкоди."}, {"marker": "Б", "text": "Зауважте, що для успішної підготовки проекту треба згуртувати команду однодумців – і вона зможе подолати будь-які перешкоди."}, {"marker": "В", "text": "Майте на увазі: над проектом потрібно працювати з однодумцями, оскільки згуртована команда долає будь-які перешкоди."}, {"marker": "Г", "text": "Візьміть до уваги: працюючи зі згуртованою командою над підготовкою проекту, ви пересвідчитеся в її здатності долати будь-які перешкоди."}, {"marker": "Д", "text": "Зважте, чи доцільно згуртовувати однодумців для роботи над проектом з метою подолання будь-яких можливих перешкод."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Вставного слова НЕМАЄ в реченні (*розділові знаки пропущено*)", "answers": [{"marker": "А", "text": "Невідомий автор вислову «Швидкий як електровіник» либонь уважав цей прилад витвором багатої фантазії."}, {"marker": "Б", "text": "Для інженерів-мрійників уявіть немає нічого неможливого тому в ХХІ столітті всі охочі можуть узяти до рук електровіник!"}, {"marker": "В", "text": "Продумана конструкція дає змогу підмітати навіть упритул до стін а півгодинного заряду акумулятора з надлишком вистачить для швидкого прибирання."}, {"marker": "Г", "text": "Телескопічне руків’я цього приладу дає змогу під час прибирання дістатися до всіх куточків скажімо під ліжком чи далеко під столом."}, {"marker": "Д", "text": "До речі потрібний електровіник і в боротьбі з шерстю домашніх улюбленців бо має для цього спеціальну щітку."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Лексичної помилки НЕМАЄ в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Салон італійської мебелі «Кватроченто» запрошує: новий сезон відкрито!"}, {"marker": "Б", "text": "Ломбард «Свіжа копійка» видає позики під залог ваших автомобілів."}, {"marker": "В", "text": "Магазин «Усе для дому»: наші дрібнички допоможуть зробити уют у вашій оселі!"}, {"marker": "Г", "text": "Агенція «Без проблем!» – це професійне обслуговування всіх ваших міроприємств."}, {"marker": "Д", "text": "Фірма «Бутоньєрка» – живі квіти цілодобово для будь-якої події у вашому житті."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).\n\n\n*Аж тут підвівся Орфей і,(1) ударивши по золотих струнах своєї кіфари,(2) заспівав: то була пісня,(3) що її найдужче любила його мати,(4) прекрасна муза Калліопа,(5) і,(6) можливо,(7) саме згадка про неї надала Орфеєвому голосу ще більшої сили,(8) щирості,(9) влади.*\n\n\nНЕПРАВИЛЬНО обґрунтовано вживання розділових знаків, запропоноване в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "коми 1 і 2 – при відокремленій обставині"}, {"marker": "Б", "text": "кома 3 – перед сурядною частиною складного речення"}, {"marker": "В", "text": "коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці"}, {"marker": "Г", "text": "коми 6 і 7 – при вставному слові"}, {"marker": "Д", "text": "кома 8 і 9 – при однорідних членах речення"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Читання й аналіз тексту**\n\n\n**Прочитайте текст (***цифри в дужках позначають номери рядків***)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Чорні літери на білому тлі**\n\n\n(1–6) Регулярно виникають дискусії щодо переваг і недоліків електронних «читалок» порівняно з традиційними книжками. Однак і прихильники нового формату визнають, що, як живопису не вбило кіно, а його не знищило телебачення, так і цифровий варіант не замінить паперового повністю, бо нічого кращого дотепер не вигадано. «Книжка нагадує колесо, а цей винахід неможливо вдосконалити», – пише Умберто Еко.\n\n\n(7–12) Журналісти «The New York Times» Девід Поуґ і Девід Карр у відеоблозі порівнюють характеристики різних ґаджетів: один працює повільно, другий має незручні кнопки, у третього – слабкий контраст, сірі літери й такий самий відтінок екрана. «Хм!» – крутять носом блогери. «А ось у мене старіша модель. Тут ідеальна роздільна здатність, акуратні чорні літери на білому тлі. Я хочу її придбати!» – і Поуґ захоплено демонструє традиційну книжку.\n\n\n(13–20) Я постійно користуюся саме електронною. Як зручно «взяти» в потяг кілька книг на вибір і не згинатися від важкого багажу! Умощуюся в крісло, проводжу пальцями по екрану, «гортаю» сторінки, а прочитані примірники «розкладаю» на уявній полиці. «Перевага віртуальної бібліотеки в тому, що з неї не треба стирати пил,– пише критикиня від мистецтва Дорота Ярецька. – Хоча, коли торкаюся паперових томів, це повертає мене в минуле. Тож, на мою думку, допоки не створять емоційного еквіваленту друкованого видання, воно не зникне з нашого життя».\n\n\n(21–26) Книжка – це особливий предмет. Читачі називають безліч чуттєвих переживань, пов’язаних з виробами поліграфії: дотик до палітурки, шурхіт сторінок, запах. Натомість до електронної версії важко сформувати емоційне ставлення. Окрім т��го, ґаджет швидко старіє, з’являється нова модель. Погодьтеся, людина, яка знає латину й спроможна прочитати надруковане п’ятсот років тому, не потребує ніяких пристроїв.\n\n\n(27–30) Для когось книжки – частина їх самих. «З яким задоволенням можна буде через тридцять років розгорнути «Куховаримо з радістю» на 581 сторінці й побачити пляму від жовтка, що поставила моя донька, чаклуючи над своїми першими тістечками з ягодами»,– пише Енн Фейдімен.\n\n\n(31–43) Багато хто хоче бути власником книгодруків, тому їх купують як подарунки, роблять дарчі написи. Електронна версія ніколи не належить нам, тож маємо право лише на її читання. Нині щоразу більше речей переносять нас зі світу справжнього в уявний, і, можливо, незабаром усі пристрої стануть віртуальними. Замість предметів навколо будуть «симулякри» – підробки, що «залюднять» вигаданий світ і створять враження реальності. Однак, якщо не буде поліграфії, зникне зв’язок між людьми, адже саме такі видання можна не лише дати почитати, а й залишити в спадок – вони єднають з минулим. Я беру свої дитячі книжечки й читаю їх доньці – цього задоволення не замінить жоден електронний пристрій. Хоча, звісна річ, і в ґаджетів є свої можливості. У версії «Аліси в Дивокраї», наприклад, оригінальні ілюстрації змонтовано так, що в головної героїні видовжується шия, а в Гусені з люльки підіймається дим. Але чи потрібна ця візуалізація? Адже література мусить розвивати уяву.\n\n\n(44–48) «Книжка – це річ, наділена надприродною, чудодійною силою. Якби це було не так, то гори друкованих сторінок, спалених у травні 1933 року, не стали б подією, від якої моторошно й дотепер. Значення книгодруку як матеріального об’єкта досі не слабне попри появу величезного ринку пристроїв для читання», – пише Дорота Ярецька.\n\n\n(49–57) Тепер погляньмо на все прагматично: не володіючи друкованою продукцією як власністю, ми стаємо потенційним об’єктом для маніпуляцій, бо залежимо від чужих серверів, а ще нам може загрожувати цензура. Одного разу трапився казус: із інтернет-платформи для читання через тимчасові проблеми з авторськими правами на якийсь час зникли куплені версії «Колгоспу тварин» і «1984» Джорджа Орвелла. А якщо колись якомусь монополістові закортить контролювати всю систему чи змінити дані? Ця моторошна ідея – неначе з того ж Орвелла. Тож про всяк випадок добре мати традиційну книгу – чорні літери на білому тлі.\n\n\n*За Ю. Соболевською*\n\n\nЦей текст можна використати в соціальних мережах під час обговорення всіх питань, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Яку книжку вибере сучасний читач – електронну чи паперову?"}, {"marker": "Б", "text": "Як правильно формувати віртуальну (електронну) бібліотеку?"}, {"marker": "В", "text": "Навіщо людям потрібні традиційні (паперові) книжки?"}, {"marker": "Г", "text": "Які переваги має цифрова книжка над паперовою?"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текс�� (***цифри в дужках позначають номери рядків***)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Чорні літери на білому тлі**\n\n\n(1–6) Регулярно виникають дискусії щодо переваг і недоліків електронних «читалок» порівняно з традиційними книжками. Однак і прихильники нового формату визнають, що, як живопису не вбило кіно, а його не знищило телебачення, так і цифровий варіант не замінить паперового повністю, бо нічого кращого дотепер не вигадано. «Книжка нагадує колесо, а цей винахід неможливо вдосконалити», – пише Умберто Еко.\n\n\n(7–12) Журналісти «The New York Times» Девід Поуґ і Девід Карр у відеоблозі порівнюють характеристики різних ґаджетів: один працює повільно, другий має незручні кнопки, у третього – слабкий контраст, сірі літери й такий самий відтінок екрана. «Хм!» – крутять носом блогери. «А ось у мене старіша модель. Тут ідеальна роздільна здатність, акуратні чорні літери на білому тлі. Я хочу її придбати!» – і Поуґ захоплено демонструє традиційну книжку.\n\n\n(13–20) Я постійно користуюся саме електронною. Як зручно «взяти» в потяг кілька книг на вибір і не згинатися від важкого багажу! Умощуюся в крісло, проводжу пальцями по екрану, «гортаю» сторінки, а прочитані примірники «розкладаю» на уявній полиці. «Перевага віртуальної бібліотеки в тому, що з неї не треба стирати пил,– пише критикиня від мистецтва Дорота Ярецька. – Хоча, коли торкаюся паперових томів, це повертає мене в минуле. Тож, на мою думку, допоки не створять емоційного еквіваленту друкованого видання, воно не зникне з нашого життя».\n\n\n(21–26) Книжка – це особливий предмет. Читачі називають безліч чуттєвих переживань, пов’язаних з виробами поліграфії: дотик до палітурки, шурхіт сторінок, запах. Натомість до електронної версії важко сформувати емоційне ставлення. Окрім того, ґаджет швидко старіє, з’являється нова модель. Погодьтеся, людина, яка знає латину й спроможна прочитати надруковане п’ятсот років тому, не потребує ніяких пристроїв.\n\n\n(27–30) Для когось книжки – частина їх самих. «З яким задоволенням можна буде через тридцять років розгорнути «Куховаримо з радістю» на 581 сторінці й побачити пляму від жовтка, що поставила моя донька, чаклуючи над своїми першими тістечками з ягодами»,– пише Енн Фейдімен.\n\n\n(31–43) Багато хто хоче бути власником книгодруків, тому їх купують як подарунки, роблять дарчі написи. Електронна версія ніколи не належить нам, тож маємо право лише на її читання. Нині щоразу більше речей переносять нас зі світу справжнього в уявний, і, можливо, незабаром усі пристрої стануть віртуальними. Замість предметів навколо будуть «симулякри» – підробки, що «залюднять» вигаданий світ і створять враження реальності. Однак, якщо не буде поліграфії, зникне зв’язок між людьми, адже саме такі видання можна не лише дати почитати, а й залишити в спадок – вони єднають з минулим. Я беру свої дитячі книжечки й читаю їх доньці – цього задоволення не замінить жоден електронний пристрій. Хоча, звісна річ, і в ґаджетів є свої можливості. У версії «Аліси в Дивокраї», наприклад, оригінальні ілюстрації змонтовано так, що в головної героїні видовжується шия, а в Гусені з люльки підіймається дим. Але чи потрібна ця візуалізація? Адже література мусить розвивати уяву.\n\n\n(44–48) «Книжка – це річ, наділена надприродною, чудодійною силою. Якби це було не так, то гори друкованих сторінок, спалених у травні 1933 року, не стали б подією, від якої моторошно й дотепер. Значення книгодруку як матеріального об’єкта досі не слабне попри появу величезного ринку пристроїв для читання», – пише Дорота Ярецька.\n\n\n(49–57) Тепер погляньмо на все прагматично: не володіючи друкованою продукцією як власністю, ми стаємо потенційним об’єктом для маніпуляцій, бо залежимо від чужих серверів, а ще нам може загрожувати цензура. Одного разу трапився казус: із інтернет-платформи для читання через тимчасові проблеми з авторськими правами на якийсь час зникли куплені версії «Колгоспу тварин» і «1984» Джорджа Орвелла. А якщо колись якомусь монополістові закортить контролювати всю систему чи змінити дані? Ця моторошна ідея – неначе з того ж Орвелла. Тож про всяк випадок добре мати традиційну книгу – чорні літери на білому тлі.\n\n\n*За Ю. Соболевською*\n\n\nДля швидкого пошуку в Інтернеті використовують хештег – ключове слово або фразу, написану без пробілів, з позначкою #, наприклад, *#миуспішнілюди.*\n\n\nДля цього тексту тематичними хештегами доречно вибрати всі, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "#*паперовакнижканазавжди*"}, {"marker": "Б", "text": "#*традиційнакнижкадосконала*"}, {"marker": "В", "text": "#*електроннакнижкавподарунок*"}, {"marker": "Г", "text": "#*цінністьтрадиціякнижка*"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (***цифри в дужках позначають номери рядків***)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Чорні літери на білому тлі**\n\n\n(1–6) Регулярно виникають дискусії щодо переваг і недоліків електронних «читалок» порівняно з традиційними книжками. Однак і прихильники нового формату визнають, що, як живопису не вбило кіно, а його не знищило телебачення, так і цифровий варіант не замінить паперового повністю, бо нічого кращого дотепер не вигадано. «Книжка нагадує колесо, а цей винахід неможливо вдосконалити», – пише Умберто Еко.\n\n\n(7–12) Журналісти «The New York Times» Девід Поуґ і Девід Карр у відеоблозі порівнюють характеристики різних ґаджетів: один працює повільно, другий має незручні кнопки, у третього – слабкий контраст, сірі літери й такий самий відтінок екрана. «Хм!» – крутять носом блогери. «А ось у мене старіша модель. Тут ідеальна роздільна здатність, акуратні чорні літери на білому тлі. Я хочу її придбати!» – і Поуґ захоплено демонструє традиційну книжку.\n\n\n(13–20) Я постійно користуюся саме електронною. Як зручно «взяти» в потяг кілька книг на вибір і не зги��атися від важкого багажу! Умощуюся в крісло, проводжу пальцями по екрану, «гортаю» сторінки, а прочитані примірники «розкладаю» на уявній полиці. «Перевага віртуальної бібліотеки в тому, що з неї не треба стирати пил,– пише критикиня від мистецтва Дорота Ярецька. – Хоча, коли торкаюся паперових томів, це повертає мене в минуле. Тож, на мою думку, допоки не створять емоційного еквіваленту друкованого видання, воно не зникне з нашого життя».\n\n\n(21–26) Книжка – це особливий предмет. Читачі називають безліч чуттєвих переживань, пов’язаних з виробами поліграфії: дотик до палітурки, шурхіт сторінок, запах. Натомість до електронної версії важко сформувати емоційне ставлення. Окрім того, ґаджет швидко старіє, з’являється нова модель. Погодьтеся, людина, яка знає латину й спроможна прочитати надруковане п’ятсот років тому, не потребує ніяких пристроїв.\n\n\n(27–30) Для когось книжки – частина їх самих. «З яким задоволенням можна буде через тридцять років розгорнути «Куховаримо з радістю» на 581 сторінці й побачити пляму від жовтка, що поставила моя донька, чаклуючи над своїми першими тістечками з ягодами»,– пише Енн Фейдімен.\n\n\n(31–43) Багато хто хоче бути власником книгодруків, тому їх купують як подарунки, роблять дарчі написи. Електронна версія ніколи не належить нам, тож маємо право лише на її читання. Нині щоразу більше речей переносять нас зі світу справжнього в уявний, і, можливо, незабаром усі пристрої стануть віртуальними. Замість предметів навколо будуть «симулякри» – підробки, що «залюднять» вигаданий світ і створять враження реальності. Однак, якщо не буде поліграфії, зникне зв’язок між людьми, адже саме такі видання можна не лише дати почитати, а й залишити в спадок – вони єднають з минулим. Я беру свої дитячі книжечки й читаю їх доньці – цього задоволення не замінить жоден електронний пристрій. Хоча, звісна річ, і в ґаджетів є свої можливості. У версії «Аліси в Дивокраї», наприклад, оригінальні ілюстрації змонтовано так, що в головної героїні видовжується шия, а в Гусені з люльки підіймається дим. Але чи потрібна ця візуалізація? Адже література мусить розвивати уяву.\n\n\n(44–48) «Книжка – це річ, наділена надприродною, чудодійною силою. Якби це було не так, то гори друкованих сторінок, спалених у травні 1933 року, не стали б подією, від якої моторошно й дотепер. Значення книгодруку як матеріального об’єкта досі не слабне попри появу величезного ринку пристроїв для читання», – пише Дорота Ярецька.\n\n\n(49–57) Тепер погляньмо на все прагматично: не володіючи друкованою продукцією як власністю, ми стаємо потенційним об’єктом для маніпуляцій, бо залежимо від чужих серверів, а ще нам може загрожувати цензура. Одного разу трапився казус: із інтернет-платформи для читання через тимчасові проблеми з авторськими правами на якийсь час зникли куплені версії «Колгоспу тварин» і «1984» Джорджа Орвелла. А якщо колись якомусь монополістові закортить контролювати всю систему чи змінити дані? Ця моторошна ідея – неначе з того ж Орвелла. Тож про всяк випадок добре мати традиційну книгу – чорні літери на білому тлі.\n\n\n*За Ю. Соболевською*\n\n\nУ тексті НЕ ЙДЕТЬСЯ про те, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "традиційні бібліотеки залишаться в минулому"}, {"marker": "Б", "text": "паперова книжка – це засіб зв’язку між поколіннями"}, {"marker": "В", "text": "книжка – один з найдосконаліших винаходів людства"}, {"marker": "Г", "text": "друкована книжка ще довго не зникне з нашого життя"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (***цифри в дужках позначають номери рядків***)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Чорні літери на білому тлі**\n\n\n(1–6) Регулярно виникають дискусії щодо переваг і недоліків електронних «читалок» порівняно з традиційними книжками. Однак і прихильники нового формату визнають, що, як живопису не вбило кіно, а його не знищило телебачення, так і цифровий варіант не замінить паперового повністю, бо нічого кращого дотепер не вигадано. «Книжка нагадує колесо, а цей винахід неможливо вдосконалити», – пише Умберто Еко.\n\n\n(7–12) Журналісти «The New York Times» Девід Поуґ і Девід Карр у відеоблозі порівнюють характеристики різних ґаджетів: один працює повільно, другий має незручні кнопки, у третього – слабкий контраст, сірі літери й такий самий відтінок екрана. «Хм!» – крутять носом блогери. «А ось у мене старіша модель. Тут ідеальна роздільна здатність, акуратні чорні літери на білому тлі. Я хочу її придбати!» – і Поуґ захоплено демонструє традиційну книжку.\n\n\n(13–20) Я постійно користуюся саме електронною. Як зручно «взяти» в потяг кілька книг на вибір і не згинатися від важкого багажу! Умощуюся в крісло, проводжу пальцями по екрану, «гортаю» сторінки, а прочитані примірники «розкладаю» на уявній полиці. «Перевага віртуальної бібліотеки в тому, що з неї не треба стирати пил,– пише критикиня від мистецтва Дорота Ярецька. – Хоча, коли торкаюся паперових томів, це повертає мене в минуле. Тож, на мою думку, допоки не створять емоційного еквіваленту друкованого видання, воно не зникне з нашого життя».\n\n\n(21–26) Книжка – це особливий предмет. Читачі називають безліч чуттєвих переживань, пов’язаних з виробами поліграфії: дотик до палітурки, шурхіт сторінок, запах. Натомість до електронної версії важко сформувати емоційне ставлення. Окрім того, ґаджет швидко старіє, з’являється нова модель. Погодьтеся, людина, яка знає латину й спроможна прочитати надруковане п’ятсот років тому, не потребує ніяких пристроїв.\n\n\n(27–30) Для когось книжки – частина їх самих. «З яким задоволенням можна буде через тридцять років розгорнути «Куховаримо з радістю» на 581 сторінці й побачити пляму від жовтка, що поставила моя донька, чаклуючи над своїми першими тістечками з ягодами»,– пише Енн Фейдімен.\n\n\n(31–43) Багато хто хоче бути власником книгодруків, тому їх купують як подарунки, роблять дарчі написи. Електронна версія ніколи не належить нам, тож маємо право лише на її читання. Нині щоразу більше речей переносять нас зі світу справжнього в уявний, і, можливо, незабаром усі пристрої стануть віртуальними. Замість предметів навколо будуть «симулякри» – підробки, що «залюднять» вигаданий світ і створять враження реальності. Однак, якщо не буде поліграфії, зникне зв’язок між людьми, адже саме такі видання можна не лише дати почитати, а й залишити в спадок – вони єднають з минулим. Я беру свої дитячі книжечки й читаю їх доньці – цього задоволення не замінить жоден електронний пристрій. Хоча, звісна річ, і в ґаджетів є свої можливості. У версії «Аліси в Дивокраї», наприклад, оригінальні ілюстрації змонтовано так, що в головної героїні видовжується шия, а в Гусені з люльки підіймається дим. Але чи потрібна ця візуалізація? Адже література мусить розвивати уяву.\n\n\n(44–48) «Книжка – це річ, наділена надприродною, чудодійною силою. Якби це було не так, то гори друкованих сторінок, спалених у травні 1933 року, не стали б подією, від якої моторошно й дотепер. Значення книгодруку як матеріального об’єкта досі не слабне попри появу величезного ринку пристроїв для читання», – пише Дорота Ярецька.\n\n\n(49–57) Тепер погляньмо на все прагматично: не володіючи друкованою продукцією як власністю, ми стаємо потенційним об’єктом для маніпуляцій, бо залежимо від чужих серверів, а ще нам може загрожувати цензура. Одного разу трапився казус: із інтернет-платформи для читання через тимчасові проблеми з авторськими правами на якийсь час зникли куплені версії «Колгоспу тварин» і «1984» Джорджа Орвелла. А якщо колись якомусь монополістові закортить контролювати всю систему чи змінити дані? Ця моторошна ідея – неначе з того ж Орвелла. Тож про всяк випадок добре мати традиційну книгу – чорні літери на білому тлі.\n\n\n*За Ю. Соболевською*\n\n\nАвтор наводить приклад про версію «Аліси в Дивокраї» (*рядки 40–43*), щоб", "answers": [{"marker": "А", "text": "показати високотехнологічні досягнення в поліграфії"}, {"marker": "Б", "text": "продемонструвати, що візуалізація допомагає краще зрозуміти зміст прочитаного"}, {"marker": "В", "text": "довести, що незвичні ілюстрації сприяють розвитку уяви"}, {"marker": "Г", "text": "підкреслити, що саме розвиток уяви – це важливе завдання літератури"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст (***цифри в дужках позначають номери рядків***)\n\nі виконайте завдання**\n\n\n**Чорні літери на білому тлі**\n\n\n(1–6) Регулярно виникають дискусії щодо переваг і недоліків електронних «читалок» порівняно з традиційними книжками. Однак і прихильники нового формату визнають, що, як живопису не вбило кіно, а його не знищило телебачення, так і цифровий варіант не замінить паперового повністю, бо нічого кращого дотепер не вигадано. «Книжка нагадує колесо, а цей винахід неможливо вдосконалити», – пише Умберто Еко.\n\n\n(7–12) Журналісти «The New York Times» Девід Поуґ і Девід Карр у відеоблозі порівнюють характеристики різних ґаджетів: один працює повільно, другий має незручні кнопки, у третього – слабкий контраст, сірі літери й такий самий відтінок екрана. «Хм!» – крутять носом блогери. «А ось у мене старіша модель. Тут ідеальна роздільна здатність, акуратні чорні літери на білому тлі. Я хочу її придбати!» – і Поуґ захоплено демонструє традиційну книжку.\n\n\n(13–20) Я постійно користуюся саме електронною. Як зручно «взяти» в потяг кілька книг на вибір і не згинатися від важкого багажу! Умощуюся в крісло, проводжу пальцями по екрану, «гортаю» сторінки, а прочитані примірники «розкладаю» на уявній полиці. «Перевага віртуальної бібліотеки в тому, що з неї не треба стирати пил,– пише критикиня від мистецтва Дорота Ярецька. – Хоча, коли торкаюся паперових томів, це повертає мене в минуле. Тож, на мою думку, допоки не створять емоційного еквіваленту друкованого видання, воно не зникне з нашого життя».\n\n\n(21–26) Книжка – це особливий предмет. Читачі називають безліч чуттєвих переживань, пов’язаних з виробами поліграфії: дотик до палітурки, шурхіт сторінок, запах. Натомість до електронної версії важко сформувати емоційне ставлення. Окрім того, ґаджет швидко старіє, з’являється нова модель. Погодьтеся, людина, яка знає латину й спроможна прочитати надруковане п’ятсот років тому, не потребує ніяких пристроїв.\n\n\n(27–30) Для когось книжки – частина їх самих. «З яким задоволенням можна буде через тридцять років розгорнути «Куховаримо з радістю» на 581 сторінці й побачити пляму від жовтка, що поставила моя донька, чаклуючи над своїми першими тістечками з ягодами»,– пише Енн Фейдімен.\n\n\n(31–43) Багато хто хоче бути власником книгодруків, тому їх купують як подарунки, роблять дарчі написи. Електронна версія ніколи не належить нам, тож маємо право лише на її читання. Нині щоразу більше речей переносять нас зі світу справжнього в уявний, і, можливо, незабаром усі пристрої стануть віртуальними. Замість предметів навколо будуть «симулякри» – підробки, що «залюднять» вигаданий світ і створять враження реальності. Однак, якщо не буде поліграфії, зникне зв’язок між людьми, адже саме такі видання можна не лише дати почитати, а й залишити в спадок – вони єднають з минулим. Я беру свої дитячі книжечки й читаю їх доньці – цього задоволення не замінить жоден електронний пристрій. Хоча, звісна річ, і в ґаджетів є свої можливості. У версії «Аліси в Дивокраї», наприклад, оригінальні ілюстрації змонтовано так, що в головної героїні видовжується шия, а в Гусені з люльки підіймається дим. Але чи потрібна ця візуалізація? Адже література мусить розвивати уяву.\n\n\n(44–48) «Книжка – це річ, наділена надприродною, чудодійною силою. Якби це було не так, то ��ори друкованих сторінок, спалених у травні 1933 року, не стали б подією, від якої моторошно й дотепер. Значення книгодруку як матеріального об’єкта досі не слабне попри появу величезного ринку пристроїв для читання», – пише Дорота Ярецька.\n\n\n(49–57) Тепер погляньмо на все прагматично: не володіючи друкованою продукцією як власністю, ми стаємо потенційним об’єктом для маніпуляцій, бо залежимо від чужих серверів, а ще нам може загрожувати цензура. Одного разу трапився казус: із інтернет-платформи для читання через тимчасові проблеми з авторськими правами на якийсь час зникли куплені версії «Колгоспу тварин» і «1984» Джорджа Орвелла. А якщо колись якомусь монополістові закортить контролювати всю систему чи змінити дані? Ця моторошна ідея – неначе з того ж Орвелла. Тож про всяк випадок добре мати традиційну книгу – чорні літери на білому тлі.\n\n\n*За Ю. Соболевською*\n\n\nАвтор поділяє всі думки, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Електронні книжки зручні, бо не займають багато місця й не накопичують пилу."}, {"marker": "Б", "text": "З паперовою книжкою в людини пов’язано значно більше емоцій, ніж із цифровою."}, {"marker": "В", "text": "Сучасні електронні книжки з часом витіснять традиційні паперові видання."}, {"marker": "Г", "text": "Друкована книжка завжди буде актуальною, бо є досконалим винаходом людства."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Рядки\n\n\n*Така її доля… О Боже мій милий!\n\nЗа що ж ти караєш її, молоду?\n\nЗа те, що так щиро вона полюбила\n\nКозацькії очі?..*\n\n\nсуголосні з життєвими обставинами ліричного героя твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Дума про Марусю Богуславку»"}, {"marker": "Б", "text": "«Блакитна Панна»"}, {"marker": "В", "text": "«Віють вітри, віють буйні»"}, {"marker": "Г", "text": "«Contra spem spero!»"}, {"marker": "Д", "text": "«Чого являєшся мені...»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Уривок «*Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола гóрода ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами*…» узято з твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "Б", "text": "«Повість минулих літ»"}, {"marker": "В", "text": "«Слово про похід Ігорів»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Д", "text": "«Україна в огні»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Рядки\n\n\n*В тім гóроді жила Дідона,\n\nА гóрод звався Карфаген.\n\nРозумна пані і моторна…*\n\n\nє у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Котляревського"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "В", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "Нестора Літописця"}, {"marker": "Д", "text": "Григорія Сковороди"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Уривок «*I варивши обiд, i подававши на стiл, Маруся заливалася слiзоньками, вiдгадувавши, певно, що востаннє бачить свого Василечка*» містить пестливу лексику, має співчутливий тон розповіді, що характерно для", "answers": [{"marker": "А", "text": "символізму"}, {"marker": "Б", "text": "реалізму"}, {"marker": "В", "text": "експресіонізму"}, {"marker": "Г", "text": "сентименталізму"}, {"marker": "Д", "text": "неороман��изму"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У рядках\n\n\n*Вибачайте, люде добрі,\n\nЩо козацьку славу\n\nТак навмання розказую,\n\nБез книжної справи.\n\nТак дід колись розказував,\n\nНехай здоров буде!..*\n\n\nавтор розповідає історію написання твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "Б", "text": "«Кавказ»"}, {"marker": "В", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Г", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Д", "text": "«Гайдамаки»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«*Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника*», – сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василя Кравчину"}, {"marker": "Б", "text": "Гриця Бобренка"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Многогрішного"}, {"marker": "Г", "text": "Кирила Тура"}, {"marker": "Д", "text": "Наума Дрота"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«*Безокою економшею*» односельці називали героїню твору, у якому", "answers": [{"marker": "А", "text": "син одружується з дівчиною з іншого села"}, {"marker": "Б", "text": "мати мріє віддати заміж за гетьмана свою дочку"}, {"marker": "В", "text": "батько стає старостою села під час нацистської окупації"}, {"marker": "Г", "text": "родина дає притулок в’язню-втікачу"}, {"marker": "Д", "text": "дівчина постає перед судом за те, що отруїла козака"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«*Двужон», «Дитячі літа», «Хазяїн», «Січовик», «Пани Польські» – це розділи твору, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "змальовує Гуцульщину"}, {"marker": "Б", "text": "має двох авторів"}, {"marker": "В", "text": "має присвяту батькові автора"}, {"marker": "Г", "text": "змальовує події Коліївщини"}, {"marker": "Д", "text": "описує боротьбу за гетьманську булаву"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Послідовність розгортання подій твору «Мартин Боруля» дотримано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мартин Боруля подає апеляцію до суду – Степана виряджають на службу в місто – утеча Націєвського – Мартин Боруля спалює документи"}, {"marker": "Б", "text": "Степана виряджають на службу в місто – Мартин Боруля подає апеляцію до суду – утеча Націєвського – Мартин Боруля спалює документи"}, {"marker": "В", "text": "Мартин Боруля подає апеляцію до суду – Степана виряджають на службу в місто – Мартин Боруля спалює документи – утеча Націєвського"}, {"marker": "Г", "text": "Мартин Боруля спалює документи – Степана виряджають на службу в місто – Мартин Боруля подає апеляцію до суду – утеча Націєвського"}, {"marker": "Д", "text": "Степана виряджають на службу в місто – Мартин Боруля подає апеляцію до суду – Мартин Боруля спалює документи – утеча Націєвського"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "У рядках\n\n\n*В корчах і кручах умирають міфи.\n\nЧугайстер щез. Покаялись нявки*\n\n\nзгадано персонажів твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Мойсей»"}, {"marker": "Б", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "В", "text": "«Зачарована Десна»"}, {"marker": "Г", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Д", "text": "«Дитинство»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Уривок «*Данилко ніс повні руки трав, і корінців, і квітів; дажкорінь пах солодким хлібом, “ось тобі, Данилку, і степовий турецький сльоз”, – сказав прадід і нахилився до квітки, і раптом підломився в ногах, і розкинув руки, мов обіймаючи землю...» узято з", "answers": [{"marker": "А", "text": "усмішки"}, {"marker": "Б", "text": "новели"}, {"marker": "В", "text": "кіноповісті"}, {"marker": "Г", "text": "повісті"}, {"marker": "Д", "text": "драми"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«*Світ урятує краса, утілена в гармонії людини й природи, у світлому почутті кохання, у жертовній любові та здатності прощати*» – це провідна думка твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Б", "text": "«Тигролови»"}, {"marker": "В", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Г", "text": "«Місто»"}, {"marker": "Д", "text": "«Земля»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Я візьму той рушник, простелю, наче долю...» – стверджує ліричний герой поезії, у якій є рядок", "answers": [{"marker": "А", "text": "«І дитинство, й розлука, і вірна любов»"}, {"marker": "Б", "text": "«Ось місяць, зорі, солов’ї»"}, {"marker": "В", "text": "«Чи забуття, чи зрада»"}, {"marker": "Г", "text": "«Свій біль, свій жаль, свої пісні»"}, {"marker": "Д", "text": "«Людей мільярди і мільярди слів»"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Думка про те, що «*малорос – це тип національно-дефективний, скалічений психічно, духовно, а – у наслідках, часом – і расово*», є доречною для характеристики", "answers": [{"marker": "А", "text": "Грицька Бобренка"}, {"marker": "Б", "text": "Чіпки Варениченка"}, {"marker": "В", "text": "Григорія Многогрішного"}, {"marker": "Г", "text": "Сави Федорчука"}, {"marker": "Д", "text": "Мини Мазайла"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У рядках\n\n\n*Так ніхто не кохав. Через тисячі літ\n\nлиш приходить подібне кохання…*\n\n\nпровідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "алегорія"}, {"marker": "Б", "text": "анафора"}, {"marker": "В", "text": "гіпербола"}, {"marker": "Г", "text": "порівняння"}, {"marker": "Д", "text": "паралелізм"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«Трагічні терези», «дивний ліс», «гіпнотичні кобри», «веселий галас бою» – художні образи з поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Б", "text": "Максима Рильського"}, {"marker": "В", "text": "Миколи Зерова"}, {"marker": "Г", "text": "Євгена Маланюка"}, {"marker": "Д", "text": "Василя Симоненка"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Називає Україну матір’ю, пишається цим, заради неї творить і мислить ліричний герой поезії", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Молюсь і вірю. Вітер грає…»"}, {"marker": "Б", "text": "«О земле втрачена, явися!..»"}, {"marker": "В", "text": "«О слово рідне! Орле скутий!..»"}, {"marker": "Г", "text": "«Українське альфреско»"}, {"marker": "Д", "text": "«Задивляюсь у твої зіниці…»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Про чистоту кохання, що робить людину сильною, відповідальною за долю інших, про загрозу гонитви озброєнь пише у своєму творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "Остап Вишня"}, {"marker": "Б", "text": "Григір Тютюнник"}, {"marker": "В", "text": "Олесь Гончар"}, {"marker": "Г", "text": "Микола Куліш"}, {"marker": "Д", "text": "Михайло Коцюбинський"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Ознакою постмодернізму є", "answers": [{"marker": "А", "text": "захоплення національною історією"}, {"marker": "Б", "text": "химерне переплетення різних стилів"}, {"marker": "В", "text": "типізація характерів персонажів залежно від умов життя"}, {"marker": "Г", "text": "домінування морально-етичних цінностей"}, {"marker": "Д", "text": "прагнення персонажа до ідеалу"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "На перший склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "причіп"}, {"marker": "Б", "text": "косий"}, {"marker": "В", "text": "жалюзі"}, {"marker": "Г", "text": "випадок"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Вставним словосполученням ускладнено речення *(розділові знаки пропущено)*", "answers": [{"marker": "А", "text": "За теорією Ч. Дарвіна було знято кілька цікавих науково-популярних фільмів."}, {"marker": "Б", "text": "За теорією Ч. Дарвіна тривалий час уважно слідкували науковці в Кембриджі."}, {"marker": "В", "text": "За теорією Ч. Дарвіна головною рушійною силою еволюції є природний добір."}, {"marker": "Г", "text": "За теорією Ч. Дарвіна з’явилися й інші пояснення чинників еволюції видів."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Антонімами є слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "постійний – сталий"}, {"marker": "Б", "text": "приємний – милий"}, {"marker": "В", "text": "різниця – тотожність"}, {"marker": "Г", "text": "провісник – предтеча"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Суфікс ***-інн(я)*** має різне значення в словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "носіння, говоріння"}, {"marker": "Б", "text": "гасіння, коріння"}, {"marker": "В", "text": "ходіння, шарудіння"}, {"marker": "Г", "text": "терпіння, водіння"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Дотримано норми узгодження прикметника з іменником у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "рожеве фламінго"}, {"marker": "Б", "text": "прудке кенгуру"}, {"marker": "В", "text": "учена ступінь"}, {"marker": "Г", "text": "високий насип"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Знак м’якшення треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "мистец..кий, учител..ство, камін..чик"}, {"marker": "Б", "text": "малесен..кий, одягаєт..ся, мен..ший"}, {"marker": "В", "text": "жмен..ці, винос..те, виріз..блений"}, {"marker": "Г", "text": "він..чати, запоріз..кий, жен..шень"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання.**\n\n\n(1) Люко Дашвар пише неприкриту правду про чоловіків, **жінок**, дітей, тобто про нас із вами. (2) Авторка «зліплює» **людей** *до/купи* в одне неймовірне ціле – і виходять, здавалося б, фантастичні, а насправді цілком реальні **історії**. (3) Її **романи** ніби знаєш *на/пам’ять*, адже «ковтаєш» за одну ніч, а потім вони ще довго звучать у твоїй голові. (4) Іноді читати стає важко, але ти примушуєш себе рухатися вперед, сторінка за сторінкою, *на/зустріч* болю й захвату. (5) Разом з героями ми підіймаємося *на/гору* людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книгах справжнє.\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "до/купи"}, {"marker": "Б", "text": "на/пам’ять"}, {"marker": "В", "text": "на/зустріч"}, {"marker": "Г", "text": "на/гору"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання.**\n\n\n(1) Люко Дашвар пише неприкриту правду про чоловіків, **жінок**, дітей, тобто про нас із вами. (2) Авторка «зліплює» **людей** *до/купи* в одне неймовірне ціле – і виходять, здавалося б, фантастичні, а насправді цілком реальні **історії**. (3) Її **романи** ніби знаєш *на/пам’ять*, адже «ковтаєш» за одну ніч, а потім вони ще довго звучать у твоїй голові. (4) Іноді читати стає важко, але ти примушуєш себе рухатися вперед, сторінка за сторінкою, *на/зустріч* болю й захвату. (5) Разом з героями ми підіймаємося *на/гору* людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книгах справжнє.\n\n\nУ тексті слово **фантастичні** *(речення 2)* можна замінити всіма наведеними словами, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "дивовижні"}, {"marker": "Б", "text": "казкові"}, {"marker": "В", "text": "неймовірні"}, {"marker": "Г", "text": "правдиві"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання.**\n\n\n(1) Люко Дашвар пише неприкриту правду про чоловіків, **жінок**, дітей, тобто про нас із вами. (2) Авторка «зліплює» **людей** *до/купи* в одне неймовірне ціле – і виходять, здавалося б, фантастичні, а насправді цілком реальні **історії**. (3) Її **романи** ніби знаєш *на/пам’ять*, адже «ковтаєш» за одну ніч, а потім вони ще довго звучать у твоїй голові. (4) Іноді читати стає важко, але ти примушуєш себе рухатися вперед, сторінка за сторінкою, *на/зустріч* болю й захвату. (5) Разом з героями ми підіймаємося *на/гору* людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книгах справжнє.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "першому"}, {"marker": "Б", "text": "другому"}, {"marker": "В", "text": "третьому"}, {"marker": "Г", "text": "п’ятому"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст і виконайте завдання.**\n\n\n(1) Люко Дашвар пише неприкриту правду про чоловіків, **жінок**, дітей, тобто про нас із вами. (2) Авторка «зліплює» **людей** *до/купи* в одне неймовірне ціле – і виходять, здавалося б, фантастичні, а насправді цілком реальні **історії**. (3) Її **романи** ніби знаєш *на/пам’ять*, адже «ковтаєш» за одну ніч, а потім вони ще довго звучать у твоїй голові. (4) Іноді читати стає важко, але ти примушуєш себе рухатися вперед, сторінка за сторінкою, *на/зустріч* болю й захвату. (5) Разом з героями ми підіймаємося *на/гору* людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книгах справжнє.\n\n\nУ формі знахідного відмінка в тексті вжито всі виділені слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "жінок"}, {"marker": "Б", "text": "людей"}, {"marker": "В", "text": "історії"}, {"marker": "Г", "text": "романи"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка\n\n\n\n.answers b u{ border-bottom: 1px solid black;font-weight:normal}", "answers": [{"marker": "А", "text": "погля**д**, кла**д**ка, пере**д**звін"}, {"marker": "Б", "text": "сьорбати, весняний, всюди"}, {"marker": "В", "text": "захист, розвиватися, пізній"}, {"marker": "Г", "text": "нитці, баскетбол, молитва"}, {"marker": "Д", "text": "край, вокзал, закріплення"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Потрібно поставити ***у*** на місці всіх пропусків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "побував … Полтаві, заголовок … журналі, пташенята … гнізді"}, {"marker": "Б", "text": "бузок … цвітінні, літак … хмарах, повідомили … новинах"}, {"marker": "В", "text": "впадати … вічі, записано … статуті, місця … автобусі"}, {"marker": "Г", "text": "квітка … вазоні, світло … кімнаті, розчиняється … молоці"}, {"marker": "Д", "text": "костюм … шафі, подивитися … вічко, постукав … двері"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Подвоєні літери на місці пропусків треба писати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "передгроз..я, суверен..ий, числен..ий"}, {"marker": "Б", "text": "шален..ий, військ..омат, в..ічливість"}, {"marker": "В", "text": "спорт..овари, від..звеніла, очікуван..ий"}, {"marker": "Г", "text": "роз..броїти, осерд..я, від..зеркалення"}, {"marker": "Д", "text": "студен..ий, благословен..ий, попідвікон..ю"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Разом треба писати всі складні слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "фото/журналіст, високо/ефективний, екс/чемпіон"}, {"marker": "Б", "text": "супер/обкладинка, західно/європейський, мікро/схема"}, {"marker": "В", "text": "кисло/молочний, суспільно/політичний, пів/кілометра"}, {"marker": "Г", "text": "мега/маркет, яскраво/жовтий, кілька/мільйонний"}, {"marker": "Д", "text": "перекоти/поле, відео/конференція, міні/готель"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте речення.\n\n\n***Медичний безпілотник набирає швидкість близько … кілометрів за годину й підвищує шанси на виживання під час серцевого нападу … відсотків.***\n\n\nПравильним є варіант послідовного заповнення пропусків", "answers": [{"marker": "А", "text": "сто, від восьми до вісімдесяти"}, {"marker": "Б", "text": "ста, від вісьми до восьмидесяти"}, {"marker": "В", "text": "ста, від восьми до восьмидесятьох"}, {"marker": "Г", "text": "сто, від вісьми до вісімдесяти"}, {"marker": "Д", "text": "ста, від восьми до вісімдесяти"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Граматично правильне продовження речення «Перебуваючи на екскурсії в Холодному Яру,..» наведено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "хлопців зацікавили розлогі столітні дуби."}, {"marker": "Б", "text": "сповнюєшся дивовижною силою козацького краю."}, {"marker": "В", "text": "запам’яталося місце освячення гайдамацької зброї."}, {"marker": "Г", "text": "нас здивував таємничий Мотронинський монастир."}, {"marker": "Д", "text": "нам розповіли про історію написання роману «Залишенець»."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Прочитайте речення (розділові знаки пропущено).\n\n\n***Як справжній митець(1) він(2) незважаючи на уявну відчуженість від світу(3) був уважний(4) чутливий до всього навколишнього(5) і ніколи не стояв осторонь рухів та змін.***\n\n\nКóму треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "1"}, {"marker": "Б", "text": "2"}, {"marker": "В", "text": "3"}, {"marker": "Г", "text": "4"}, {"marker": "Д", "text": "5"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Лексичної помилки НЕМАЄ в  реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "На лекціях з етики професор розповідав студентам, як тактичніше вчинити в тій чи тій не надто приємній ситуації."}, {"marker": "Б", "text": "Імунологи прогнозують, що останні місяці року будуть удачними для укріплення здоров’я."}, {"marker": "В", "text": "На симпозіум поїде чисельна група науковців, які брали участь у досліді цієї теми."}, {"marker": "Г", "text": "На конференцію запросили різних за фахом лікарів: від хірургів до реабілітації."}, {"marker": "Д", "text": "У тендітних руках балерини – оберемок червоних троянд, і це найвища оцінка її роботи в новому спектаклі."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "��итаймо, їжмо"}, {"marker": "Б", "text": "живімо, стіймо"}, {"marker": "В", "text": "бережімо, печімо"}, {"marker": "Г", "text": "сядемо, повірмо"}, {"marker": "Д", "text": "дихаймо, граймо"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Речення з однорідними членами можна утворити, якщо до частини «Я обожнюю теплі травневі вечори…» додати", "answers": [{"marker": "А", "text": "але недолюблюю холодні листопадові."}, {"marker": "Б", "text": "зі щебетанням птахів у нашому саду."}, {"marker": "В", "text": "тоді так мріється про щось небуденне."}, {"marker": "Г", "text": "напоєні пахощами яблуневого цвіту."}, {"marker": "Д", "text": "хоча й червневі мають свої принади."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Правильно оформлено пряму мову в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Іван Франко писав «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками»."}, {"marker": "Б", "text": "«Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш»."}, {"marker": "В", "text": "«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. Людину можна знищити, але її неможливо перемогти»."}, {"marker": "Г", "text": "«Багато величного є на Землі, але немає нічого більшого, як людина» – переконував славетний драматург Софокл."}, {"marker": "Д", "text": "«Ми – не безліч стандартних «я», – стверджував Василь Симоненко і додавав: – А безліч всесвітів різних»."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте речення *(цифра позначає попередній розділовий знак)*. ***Уважалося,(1) що рондель,(2) традиційна форма французької літератури,(3) придатний лише для пейзажної чи інтимної лірики,(4) однак Павло Тичина створив свій різновид цього жанру,(5) що увійшов у поетичний світ революційним фанфарним маршем,(6) сповненим самобутніх рефренів.***\n\n\nНЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування вживання розділових знаків, запропоноване в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "кома 1 – при вставному слові"}, {"marker": "Б", "text": "коми 2, 3 – при відокремленій прикладці"}, {"marker": "В", "text": "кома 4 – перед сурядною частиною складного речення"}, {"marker": "Г", "text": "кома 5 – перед підрядною частиною складного речення"}, {"marker": "Д", "text": "кома 6 – при відокремленому означенні"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Синонімічними до простого речення «Через постійне плазування в тіні ви позбавляєте себе можливості знайти сонце» є всі наведені складні речення, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "Ви не зможете знайти сонце, якщо виберете плазування в тіні."}, {"marker": "Б", "text": "Ви не зможете знайти сонце, бо вибрали плазування в тіні."}, {"marker": "В", "text": "Ви не зможете знайти сонце, тому що вибираєте плазування в тіні"}, {"marker": "Г", "text": "Ви не зможете знайти сонце, оскільки вибираєте плазування в тіні."}, {"marker": "Д", "text": "Ви не зможете знайти сонце, адже вибрали плазування в тіні."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "**Прочитайте текст**\n\n(*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\nі виконайте завдання.\n\n\n**Правила «доброго троля»\n\n\n(1–5) Кілька років тому в нашому місті запрацювала «гаряча лінія», що дала змогу швидко комунікувати з владою для залагодження різноманітних проблем. Щойно цей контактний центр почав функціонувати, я стала його постійною клієнткою. За допомогою дзвінків удавалося відновлювати обгорілі ліфти, освітлення, асфальтове покриття й просто змушувати чиновників діяти.\n\n\n(6–9) Кожна невелика перемога зі слухавкою в руках окрилювала й надавала сил рухатися далі. У цій взаємодії з посадовцями була якась магія: як громадянка я могла повідомити, що не все гаразд, і вони реагували: відписували, телефонували й ремонтували.\n\n\n(10–12) Щоправда, з часом «гаряча лінія» дещо «охолола» й почала «реагувати» гірше, а я стала рідше телефонувати, зокрема через брак перемог над бюрократією, але все ж не опускала рук.\n\n\n(13–15) За останні півроку я скаржилася на бухгалтерку, що курить у приміщенні РЕО, на незручний графік прийому паспортиста, на паркування автомобілів поряд з пам’ятником Леонідові Бикову… А влада, звісно ж, «реагувала»…\n\n\n(16–21) У відповідях мене інформували, що сигаретного диму я не відрізняю від запаху зварювання, що паспортист дуже зайнятий, а паркування на газонах заборонено. Часом здавалося, що чиновники просто знущаються. Тож планувала написати нищівну статтю про бездіяльність такої «гарячої лінії», але сьогодні передумала й вирішила розповісти про інше: мою громадську активність не зведено нанівець.\n\n\n(22–31) Причиною такої зміни стало те, що, проходячи повз пам’ятник Бикову, нарешті побачила омріяні клумби, які роблять під’їзд до нього неможливим і захищають майданчик від руйнування. Хай хоч і через три місяці, але мої скарги, де я повідомляла, що водії, заїжджаючи за постамент, перетворюють  територію навколо нього на розбиту сільську дорогу, таки подіяли! Це нічого, що на перше звернення посадовці відповіли, що залишати автівки на газоні заборонено й про це встановлено додаткові знаки (які там так і не з’явилися, а машини все продовжували нищити зелені насадження). Це нічого, що після другого сигналу мене «відфутболили» до патрульної поліції. Це все нічого... Головне, що перед пам’ятником таки облаштували квітники, які зупиняють «героїв» паркування...\n\n\n(32–33) Велика ця перемога чи мала – не так суттєво. Вона важлива, бо унаочнює істину: відчиняють тому, хто стукає...\n\n\n(34–44) Час пасивного очікування змін минув. Наша справа – «заражати» чиновників «вірусом небайдужості». Потрібно стати добрим і конструктивним тролем влади й спонукати її наводити лад, а щоб цей тролінг був дієвим й успішним, рекомендую взяти до уваги такі правила:\n\n\n1. Якщо не намагатися щось змінити, тоді все залишиться як є.\n\n\n2. Діяти треба письмово, а ще краще – з конкретним вхідним номером на документі.\n\n\n3. Якщо з першого разу нічого не вийшло, не зневірюватися й діяти далі.\n\n\n4. Якщо щось таки змінилося на краще, обов’язково дякувати.\n\n\n5. Дякувати бажано теж письмово – це позитивний стимул для людей усередині системи відчувати власну значущість і повторювати свої маленькі подвиги.\n\n\n(45–49) Якщо кожен стане добрим тролем, то вже завтра зміни будуть помітні, адже безлад починається саме тому, що ми мовчимо про жахливе дорожнє покриття наших вулиць, знищені пам’ятки архітектури, загиджені двори, украдені гроші... Боротися з цим треба не розмовами на кухнях, а офіційним діалогом з чиновниками. Крок за кроком.\n\n\n*За А. Леухіною*\n\n\n**Прочитайте інформацію з Вікіпедії та виконайте завдання 29.**\n\n\n\n\n|  |\n| --- |\n|\n*В інтернет-термінології «троль» – це людина, яка розміщує брутальні чи провокаційні повідомлення в Мережі, наприклад, на дискусійних форумах, перешкоджає обговоренню або ображає його учасників. Уважають, що термін «тролінг» є скороченням фрази «trolling for suckers» (техніка спортивної риболовлі), де «trolling», напевно, походить від «trawling» (тралення, ловля на блешню). Слово «тролінг», імовірно, набуло популярності завдяки подібності до слова «троль», що у фольклорі скандинавських народів позначає істоту потворну, неприємну, яка творить зло й завдає шкоди. Характерною рисою тролінгу є те, що його мета – привернути увагу до власної персони. Троль хоче відчувати свою значущість і «популярність», справити незабутнє враження й для цього використовує будь-які засоби.*\n |\n\n\n\nЗважаючи на інформацію з Вікіпедії, можемо стверджувати, що в тексті «Правила “доброго троля”» значення слів «троль» і «тролінг» інші, ніж в інтернет-контексті. Найточніше суть цих понять у тексті передано в рядках", "answers": [{"marker": "А", "text": "Троль – соціально активна людина, яка упереджено ставиться до органів влади й за будь-якої нагоди намагається ускладнити процес їхньої роботи різноманітними брутальними зверненнями. Тролінг – процедура некоректного звернення до органів влади."}, {"marker": "Б", "text": "Троль – соціально небайдужа людина, яка не дає спокою тим, хто нехтує своїми посадовими обов’язками. Тролінг – процес постійного нагадування чиновникам про необхідність виконувати їхні обов’язки."}, {"marker": "В", "text": "Троль – соціально не реалізована людина, яка будь-якими засобами намагається показати перед владою свою значущість. Тролінг – діяльність троля, що заважає роботі чиновників."}, {"marker": "Г", "text": "Троль – соціально не затребувана людина, яка намагається само- реалізуватися шляхом постійного привертання уваги до себе. Тролінг – набридання іншим через саморекламу."}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "**Прочитайте текст**\n\n(*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\nі виконайте завдання.\n\n\n**Правила «доброго троля»\n\n\n(1–5) Кілька років тому в нашому місті запрацювала «гаряча лінія», що дала змогу швидко комунікувати з владою для залагодження різноманітних проблем. Щойно цей контактний центр почав функціонувати, я стала його постійною клієнткою. За допомогою дзвінків удавалося відновлюва��и обгорілі ліфти, освітлення, асфальтове покриття й просто змушувати чиновників діяти.\n\n\n(6–9) Кожна невелика перемога зі слухавкою в руках окрилювала й надавала сил рухатися далі. У цій взаємодії з посадовцями була якась магія: як громадянка я могла повідомити, що не все гаразд, і вони реагували: відписували, телефонували й ремонтували.\n\n\n(10–12) Щоправда, з часом «гаряча лінія» дещо «охолола» й почала «реагувати» гірше, а я стала рідше телефонувати, зокрема через брак перемог над бюрократією, але все ж не опускала рук.\n\n\n(13–15) За останні півроку я скаржилася на бухгалтерку, що курить у приміщенні РЕО, на незручний графік прийому паспортиста, на паркування автомобілів поряд з пам’ятником Леонідові Бикову… А влада, звісно ж, «реагувала»…\n\n\n(16–21) У відповідях мене інформували, що сигаретного диму я не відрізняю від запаху зварювання, що паспортист дуже зайнятий, а паркування на газонах заборонено. Часом здавалося, що чиновники просто знущаються. Тож планувала написати нищівну статтю про бездіяльність такої «гарячої лінії», але сьогодні передумала й вирішила розповісти про інше: мою громадську активність не зведено нанівець.\n\n\n(22–31) Причиною такої зміни стало те, що, проходячи повз пам’ятник Бикову, нарешті побачила омріяні клумби, які роблять під’їзд до нього неможливим і захищають майданчик від руйнування. Хай хоч і через три місяці, але мої скарги, де я повідомляла, що водії, заїжджаючи за постамент, перетворюють  територію навколо нього на розбиту сільську дорогу, таки подіяли! Це нічого, що на перше звернення посадовці відповіли, що залишати автівки на газоні заборонено й про це встановлено додаткові знаки (які там так і не з’явилися, а машини все продовжували нищити зелені насадження). Це нічого, що після другого сигналу мене «відфутболили» до патрульної поліції. Це все нічого... Головне, що перед пам’ятником таки облаштували квітники, які зупиняють «героїв» паркування...\n\n\n(32–33) Велика ця перемога чи мала – не так суттєво. Вона важлива, бо унаочнює істину: відчиняють тому, хто стукає...\n\n\n(34–44) Час пасивного очікування змін минув. Наша справа – «заражати» чиновників «вірусом небайдужості». Потрібно стати добрим і конструктивним тролем влади й спонукати її наводити лад, а щоб цей тролінг був дієвим й успішним, рекомендую взяти до уваги такі правила:\n\n\n1. Якщо не намагатися щось змінити, тоді все залишиться як є.\n\n\n2. Діяти треба письмово, а ще краще – з конкретним вхідним номером на документі.\n\n\n3. Якщо з першого разу нічого не вийшло, не зневірюватися й діяти далі.\n\n\n4. Якщо щось таки змінилося на краще, обов’язково дякувати.\n\n\n5. Дякувати бажано теж письмово – це позитивний стимул для людей усередині системи відчувати власну значущість і повторювати свої маленькі подвиги.\n\n\n(45–49) Якщо кожен стане добрим тролем, то вже завтра зміни будуть помітні, а��же безлад починається саме тому, що ми мовчимо про жахливе дорожнє покриття наших вулиць, знищені пам’ятки архітектури, загиджені двори, украдені гроші... Боротися з цим треба не розмовами на кухнях, а офіційним діалогом з чиновниками. Крок за кроком.\n\n\n*За А. Леухіною*\n\n\nОсновну думку тексту передано в рядках", "answers": [{"marker": "А", "text": "У цій взаємодії з посадовцями була якась магія: як громадянка я могла повідомити, що не все гаразд, і вони реагували: відписували, телефонували й ремонтували. (рядки 6–9)"}, {"marker": "Б", "text": "Тож планувала написати нищівну статтю про бездіяльність такої «гарячої лінії», але сьогодні передумала й вирішила розповісти про інше: мою громадську активність не зведено нанівець. (рядки 16–21)"}, {"marker": "В", "text": "Головне, що перед пам’ятником таки облаштували квітники, які зупиняють «героїв» паркування... (рядки 30–31)"}, {"marker": "Г", "text": "Боротися з цим треба не розмовами на кухнях, а офіційним діалогом з чиновниками. Крок за кроком. (рядки 45–49)"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст**\n\n(*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\nі виконайте завдання.\n\n\n**Правила «доброго троля»\n\n\n(1–5) Кілька років тому в нашому місті запрацювала «гаряча лінія», що дала змогу швидко комунікувати з владою для залагодження різноманітних проблем. Щойно цей контактний центр почав функціонувати, я стала його постійною клієнткою. За допомогою дзвінків удавалося відновлювати обгорілі ліфти, освітлення, асфальтове покриття й просто змушувати чиновників діяти.\n\n\n(6–9) Кожна невелика перемога зі слухавкою в руках окрилювала й надавала сил рухатися далі. У цій взаємодії з посадовцями була якась магія: як громадянка я могла повідомити, що не все гаразд, і вони реагували: відписували, телефонували й ремонтували.\n\n\n(10–12) Щоправда, з часом «гаряча лінія» дещо «охолола» й почала «реагувати» гірше, а я стала рідше телефонувати, зокрема через брак перемог над бюрократією, але все ж не опускала рук.\n\n\n(13–15) За останні півроку я скаржилася на бухгалтерку, що курить у приміщенні РЕО, на незручний графік прийому паспортиста, на паркування автомобілів поряд з пам’ятником Леонідові Бикову… А влада, звісно ж, «реагувала»…\n\n\n(16–21) У відповідях мене інформували, що сигаретного диму я не відрізняю від запаху зварювання, що паспортист дуже зайнятий, а паркування на газонах заборонено. Часом здавалося, що чиновники просто знущаються. Тож планувала написати нищівну статтю про бездіяльність такої «гарячої лінії», але сьогодні передумала й вирішила розповісти про інше: мою громадську активність не зведено нанівець.\n\n\n(22–31) Причиною такої зміни стало те, що, проходячи повз пам’ятник Бикову, нарешті побачила омріяні клумби, які роблять під’їзд до нього неможливим і захищають майданчик від руйнування. Хай хоч і через три місяці, але мої скарги, де я повідомляла, що водії, заїжджаючи за постамент, перетворюють  територію навколо нього на розбиту сільську дорогу, таки подіяли! Це нічого, що на перше звернення посадовці відповіли, що залишати автівки на газоні заборонено й про це встановлено додаткові знаки (які там так і не з’явилися, а машини все продовжували нищити зелені насадження). Це нічого, що після другого сигналу мене «відфутболили» до патрульної поліції. Це все нічого... Головне, що перед пам’ятником таки облаштували квітники, які зупиняють «героїв» паркування...\n\n\n(32–33) Велика ця перемога чи мала – не так суттєво. Вона важлива, бо унаочнює істину: відчиняють тому, хто стукає...\n\n\n(34–44) Час пасивного очікування змін минув. Наша справа – «заражати» чиновників «вірусом небайдужості». Потрібно стати добрим і конструктивним тролем влади й спонукати її наводити лад, а щоб цей тролінг був дієвим й успішним, рекомендую взяти до уваги такі правила:\n\n\n1. Якщо не намагатися щось змінити, тоді все залишиться як є.\n\n\n2. Діяти треба письмово, а ще краще – з конкретним вхідним номером на документі.\n\n\n3. Якщо з першого разу нічого не вийшло, не зневірюватися й діяти далі.\n\n\n4. Якщо щось таки змінилося на краще, обов’язково дякувати.\n\n\n5. Дякувати бажано теж письмово – це позитивний стимул для людей усередині системи відчувати власну значущість і повторювати свої маленькі подвиги.\n\n\n(45–49) Якщо кожен стане добрим тролем, то вже завтра зміни будуть помітні, адже безлад починається саме тому, що ми мовчимо про жахливе дорожнє покриття наших вулиць, знищені пам’ятки архітектури, загиджені двори, украдені гроші... Боротися з цим треба не розмовами на кухнях, а офіційним діалогом з чиновниками. Крок за кроком.\n\n\n*За А. Леухіною*\n\n\nУ тексті НЕ розкрито мікротеми", "answers": [{"marker": "А", "text": "потенціал міської «гарячої лінії» щодо залагодження проблем у місті"}, {"marker": "Б", "text": "правила ведення постійної комунікації з офіційними органами"}, {"marker": "В", "text": "страх громадян боротися за свої права на чисте й упорядковане місто"}, {"marker": "Г", "text": "інертність бюрократичної владної машини під час залагодження проблем"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "**Прочитайте текст**\n\n(*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\nі виконайте завдання.\n\n\n**Правила «доброго троля»\n\n\n(1–5) Кілька років тому в нашому місті запрацювала «гаряча лінія», що дала змогу швидко комунікувати з владою для залагодження різноманітних проблем. Щойно цей контактний центр почав функціонувати, я стала його постійною клієнткою. За допомогою дзвінків удавалося відновлювати обгорілі ліфти, освітлення, асфальтове покриття й просто змушувати чиновників діяти.\n\n\n(6–9) Кожна невелика перемога зі слухавкою в руках окрилювала й надавала сил рухатися далі. У цій взаємодії з посадовцями була якась магія: як громадянка я могла повідомити, що не все гаразд, і вони реагували: відписували, телефонували й ремонтували.\n\n\n(10–12) Щоправда, з часом «гаряча лінія» дещо «охолола» й почала «реагувати» гірше, а я стала рідше телефонувати, зокрема через брак перемог над бюрократією, але все ж не опускала рук.\n\n\n(13–15) За останні півроку я скаржилася на бухгалтерку, що курить у приміщенні РЕО, на незручний графік прийому паспортиста, на паркування автомобілів поряд з пам’ятником Леонідові Бикову… А влада, звісно ж, «реагувала»…\n\n\n(16–21) У відповідях мене інформували, що сигаретного диму я не відрізняю від запаху зварювання, що паспортист дуже зайнятий, а паркування на газонах заборонено. Часом здавалося, що чиновники просто знущаються. Тож планувала написати нищівну статтю про бездіяльність такої «гарячої лінії», але сьогодні передумала й вирішила розповісти про інше: мою громадську активність не зведено нанівець.\n\n\n(22–31) Причиною такої зміни стало те, що, проходячи повз пам’ятник Бикову, нарешті побачила омріяні клумби, які роблять під’їзд до нього неможливим і захищають майданчик від руйнування. Хай хоч і через три місяці, але мої скарги, де я повідомляла, що водії, заїжджаючи за постамент, перетворюють  територію навколо нього на розбиту сільську дорогу, таки подіяли! Це нічого, що на перше звернення посадовці відповіли, що залишати автівки на газоні заборонено й про це встановлено додаткові знаки (які там так і не з’явилися, а машини все продовжували нищити зелені насадження). Це нічого, що після другого сигналу мене «відфутболили» до патрульної поліції. Це все нічого... Головне, що перед пам’ятником таки облаштували квітники, які зупиняють «героїв» паркування...\n\n\n(32–33) Велика ця перемога чи мала – не так суттєво. Вона важлива, бо унаочнює істину: відчиняють тому, хто стукає...\n\n\n(34–44) Час пасивного очікування змін минув. Наша справа – «заражати» чиновників «вірусом небайдужості». Потрібно стати добрим і конструктивним тролем влади й спонукати її наводити лад, а щоб цей тролінг був дієвим й успішним, рекомендую взяти до уваги такі правила:\n\n\n1. Якщо не намагатися щось змінити, тоді все залишиться як є.\n\n\n2. Діяти треба письмово, а ще краще – з конкретним вхідним номером на документі.\n\n\n3. Якщо з першого разу нічого не вийшло, не зневірюватися й діяти далі.\n\n\n4. Якщо щось таки змінилося на краще, обов’язково дякувати.\n\n\n5. Дякувати бажано теж письмово – це позитивний стимул для людей усередині системи відчувати власну значущість і повторювати свої маленькі подвиги.\n\n\n(45–49) Якщо кожен стане добрим тролем, то вже завтра зміни будуть помітні, адже безлад починається саме тому, що ми мовчимо про жахливе дорожнє покриття наших вулиць, знищені пам’ятки архітектури, загиджені двори, украдені гроші... Боротися з цим треба не розмовами на кухнях, а офіційним діалогом з чиновниками. Крок за кроком.\n\n\n*За А. Леухіною*\n\n\nІз тексту зрозуміло, що авторка не реалізувала свого наміру написати нищівну статтю п��о роботу міської «гарячої лінії» *(рядки 16–21)* через те, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "регулярно отримувала від міської влади відповіді на свої звернення"}, {"marker": "Б", "text": "звикла до своєрідного знущання влади беззмістовними відписками"}, {"marker": "В", "text": "усвідомила шкідливість такої статті для залагодження міських проблем"}, {"marker": "Г", "text": "вирішила, що важливішими для читачів будуть позитивні приклади"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "**Прочитайте текст**\n\n(*цифри в дужках позначають номери рядків*)\n\nі виконайте завдання.\n\n\n**Правила «доброго троля»\n\n\n(1–5) Кілька років тому в нашому місті запрацювала «гаряча лінія», що дала змогу швидко комунікувати з владою для залагодження різноманітних проблем. Щойно цей контактний центр почав функціонувати, я стала його постійною клієнткою. За допомогою дзвінків удавалося відновлювати обгорілі ліфти, освітлення, асфальтове покриття й просто змушувати чиновників діяти.\n\n\n(6–9) Кожна невелика перемога зі слухавкою в руках окрилювала й надавала сил рухатися далі. У цій взаємодії з посадовцями була якась магія: як громадянка я могла повідомити, що не все гаразд, і вони реагували: відписували, телефонували й ремонтували.\n\n\n(10–12) Щоправда, з часом «гаряча лінія» дещо «охолола» й почала «реагувати» гірше, а я стала рідше телефонувати, зокрема через брак перемог над бюрократією, але все ж не опускала рук.\n\n\n(13–15) За останні півроку я скаржилася на бухгалтерку, що курить у приміщенні РЕО, на незручний графік прийому паспортиста, на паркування автомобілів поряд з пам’ятником Леонідові Бикову… А влада, звісно ж, «реагувала»…\n\n\n(16–21) У відповідях мене інформували, що сигаретного диму я не відрізняю від запаху зварювання, що паспортист дуже зайнятий, а паркування на газонах заборонено. Часом здавалося, що чиновники просто знущаються. Тож планувала написати нищівну статтю про бездіяльність такої «гарячої лінії», але сьогодні передумала й вирішила розповісти про інше: мою громадську активність не зведено нанівець.\n\n\n(22–31) Причиною такої зміни стало те, що, проходячи повз пам’ятник Бикову, нарешті побачила омріяні клумби, які роблять під’їзд до нього неможливим і захищають майданчик від руйнування. Хай хоч і через три місяці, але мої скарги, де я повідомляла, що водії, заїжджаючи за постамент, перетворюють  територію навколо нього на розбиту сільську дорогу, таки подіяли! Це нічого, що на перше звернення посадовці відповіли, що залишати автівки на газоні заборонено й про це встановлено додаткові знаки (які там так і не з’явилися, а машини все продовжували нищити зелені насадження). Це нічого, що після другого сигналу мене «відфутболили» до патрульної поліції. Це все нічого... Головне, що перед пам’ятником таки облаштували квітники, які зупиняють «героїв» паркування...\n\n\n(32–33) Велика ця перемога чи мала – не так суттєво. Вона важлива, бо унаочнює істину: відчиняють тому, хто стукає...\n\n\n(34–44) Час пасивного очікування змін минув. Наша справа – «заражати» чиновників «вірусом небайдужості». Потрібно стати добрим і конструктивним тролем влади й спонукати її наводити лад, а щоб цей тролінг був дієвим й успішним, рекомендую взяти до уваги такі правила:\n\n\n1. Якщо не намагатися щось змінити, тоді все залишиться як є.\n\n\n2. Діяти треба письмово, а ще краще – з конкретним вхідним номером на документі.\n\n\n3. Якщо з першого разу нічого не вийшло, не зневірюватися й діяти далі.\n\n\n4. Якщо щось таки змінилося на краще, обов’язково дякувати.\n\n\n5. Дякувати бажано теж письмово – це позитивний стимул для людей усередині системи відчувати власну значущість і повторювати свої маленькі подвиги.\n\n\n(45–49) Якщо кожен стане добрим тролем, то вже завтра зміни будуть помітні, адже безлад починається саме тому, що ми мовчимо про жахливе дорожнє покриття наших вулиць, знищені пам’ятки архітектури, загиджені двори, украдені гроші... Боротися з цим треба не розмовами на кухнях, а офіційним діалогом з чиновниками. Крок за кроком.\n\n\n*За А. Леухіною*\n\n\nКлючовими словами тексту можна вважати всі, ОКРІМ тих, що наведені в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "добрий троль, гаряча лінія, влада"}, {"marker": "Б", "text": "ліфт, розмова на кухні, слухавка"}, {"marker": "В", "text": "контактний центр, діалог, адміністрація"}, {"marker": "Г", "text": "громадянин, офіційний запит, відповідь"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Словами\n\n\n***Та  нехай мій батько добре дбає,\n\nҐрунтів, великих маєтків нехай\n\nне збуває,\n\nВеликих скарбів не збирає…*** –\n\n\nзвертається до козаків", "answers": [{"marker": "А", "text": "Олеся Запорожець"}, {"marker": "Б", "text": "Маруся Богуславка"}, {"marker": "В", "text": "Леся Череванівна"}, {"marker": "Г", "text": "Маруся Чурай"}, {"marker": "Д", "text": "Наталка Полтавка"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У рядках\n\n\n***Бряжчить шабля о шолом,\n\nТріщать списи гартовані\n\nВ степу, в незнаємому полі,\n\nСеред землі Половецької…***\n\n\nТарас Шевченко згадує події, зображені у творі", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "Б", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "В", "text": "«Слово про похід Ігорів»"}, {"marker": "Г", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "Д", "text": "«Ой Морозе, Морозенку»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Слова\n\n\n***Де общеє добро в упадку,\n\nЗабудь отця, забудь і матку,\n\nЛети повинность ісправлять…***\n\n\nналежать персонажу твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Повість минулих літ»"}, {"marker": "Б", "text": "«Слово про похід Ігорів»"}, {"marker": "В", "text": "«Всякому місту – звичáй і права…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "Д", "text": "«Гайдамаки»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«Гарно вбрану молодь письменник бачив і в Основі, і в Харкові, а знання творчості народу та реальної дійсності в цих місцях поєдналися й допомогли створити яскраві сентиментальні образи», – сказано про твір, у якому", "answers": [{"marker": "А", "text": "дівчина йде в ліс по гриби"}, {"marker": "Б", "text": "свекруха сварить невістку"}, {"marker": "В", "text": "мати хоче видати дочку за гетьмана"}, {"marker": "Г", "text": "дівчина проводжає хлопця на війну"}, {"marker": "Д", "text": "чоловік пише лист дружині"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Козацький літопис Самовидця став одним із джерел для написання твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Гайдамаки»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна рада»"}, {"marker": "В", "text": "«Енеїда»"}, {"marker": "Г", "text": "«Україна в огні»"}, {"marker": "Д", "text": "«Маруся Чурай»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "«Ставте, тату, мерщій хату через сіни…» – вимагає персонаж", "answers": [{"marker": "А", "text": "усмішки"}, {"marker": "Б", "text": "соціально-побутової драми"}, {"marker": "В", "text": "пригодницького роману"}, {"marker": "Г", "text": "соціально-побутової повісті"}, {"marker": "Д", "text": "комедії"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "У творі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» порушено проблему", "answers": [{"marker": "А", "text": "«сродної праці»"}, {"marker": "Б", "text": "служіння митця народові"}, {"marker": "В", "text": "«пропащої сили»"}, {"marker": "Г", "text": "взаємин вождя і народу"}, {"marker": "Д", "text": "формування національної еліти"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Афоризм Григорія Сковороди «Потрібно тільки пізнати себе, хто для чого народжений. Краще бути натуральним котом, ніж з ослиною природою левом» суголосний з головною думкою твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»"}, {"marker": "В", "text": "«Сон» («У всякого своя доля…»)"}, {"marker": "Г", "text": "«Мартин Боруля»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мойсей»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "***Дух, наука, думка, воля –\n\nНе уступить пітьмі поля.***\n\n***Не дасть спутатись тепер…***\n\n\n– переконаний ліричний герой твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "Володимира Сосюри"}, {"marker": "Б", "text": "Івана Франка"}, {"marker": "В", "text": "Тараса Шевченка"}, {"marker": "Г", "text": "Олександра Олеся"}, {"marker": "Д", "text": "Миколи Зерова"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Переліком дійових осіб починається твір, який має присвяту", "answers": [{"marker": "А", "text": "Якову де Бальмену"}, {"marker": "Б", "text": "любові всевишній"}, {"marker": "В", "text": "«Цвітові яблуні»"}, {"marker": "Г", "text": "своєму батькові Юліанові Я. Кобилянському"}, {"marker": "Д", "text": "кононівським полям"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«Сусідній» ліс, теля, місяць і зорі*** – це образи-символи твору, у якому змальовано життя родини", "answers": [{"marker": "А", "text": "Кайдашів"}, {"marker": "Б", "text": "Боруль"}, {"marker": "В", "text": "Мазайлів"}, {"marker": "Г", "text": "Федорчуків"}, {"marker": "Д", "text": "Запорожців"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Послідовність розгортання подій твору «Лісова пісня» дотримано в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лукашева сопілка будить Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею"}, {"marker": "Б", "text": "Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку – Лукашева сопілка будить Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею"}, {"marker": "В", "text": "Марище забирає Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею – Лукашева сопілка будить Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито"}, {"marker": "Г", "text": "Лукашева сопілка будить Мавку – Марище забирає Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито – зустріч Лукаша із загубленою Долею"}, {"marker": "Д", "text": "Лукашева сопілка будить Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею – Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Представнику «розстріляного відродження» належать рядки", "answers": [{"marker": "А", "text": "***Все повторялось: і краса, й потворність.\n Усе було: асфальти й спориші…***"}, {"marker": "Б", "text": "***Ні ж бо, не злотне; зрівнявши все злото\n Проти свободи воно лиш болото...***"}, {"marker": "В", "text": "***Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,\nЯк я люблю тебе без тями…***"}, {"marker": "Г", "text": "***Може, квіти зійдуть – і настане\n Ще й для мене весела весна…***"}, {"marker": "Д", "text": "***І в наші дні зберіг ти чар-отруту:\n В тобі розбили табір аспанфути…***"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Драматичними за родовою ознакою є обидва твори в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Бджола та Шершень» та «Гайдамаки»"}, {"marker": "Б", "text": "«Наталка Полтавка» та «Мина Мазайло»"}, {"marker": "В", "text": "«Intermezzo» та «Україна в огні»"}, {"marker": "Г", "text": "«Лісова пісня» та «Я (Романтика)»"}, {"marker": "Д", "text": "«Залізний острів» та «Мартин Боруля»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "У рядках\n\n\n***Кленусь тобі, веселий світе,\n\nКленусь тобі, моє дитя.\n\nЩо буду жити, поки жити\n\nМені дозволить дух життя!***\n\n\nпровідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "порівняння"}, {"marker": "Б", "text": "антитеза"}, {"marker": "В", "text": "анафора"}, {"marker": "Г", "text": "гіпербола"}, {"marker": "Д", "text": "алегорія"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "«​І мрії про можливість наскоком здобути місце в міській машині зараз здавались йому самому дитячими. Він тлумачив сам собі – треба скласти іспит, добути стипендію й учитись, а решта все прикладеться...» – сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Степана Радченка"}, {"marker": "Б", "text": "Петра Шраменка"}, {"marker": "В", "text": "Степана Борулю"}, {"marker": "Г", "text": "Михайла Федорчука"}, {"marker": "Д", "text": "Мокія Мазайла"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Євген Маланюк є автором рядків", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Як син, тобі доземно уклонюсь / і чесно гляну в чесні твої вічі…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Понад все вони любили / Свій коханий край…»"}, {"marker": "В", "text": "«Одійдіте, недруги лукаві!.. / Друзі, зачекайте на путі!..»"}, {"marker": "Г", "text": "«Прийшли лемки у крисанях / і принесли місяць круглий...»"}, {"marker": "Д", "text": "«Не кинувши у глиб надійний якір, / Пливу й пливу повз береги краси…»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "У рядках\n\n\n***Я знаю, дід та баба – це коли є онуки,\n\nа в них сусідські діти шовковицю їдять***\n\n\nсказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "самотність старшого покоління"}, {"marker": "Б", "text": "щасливе подружнє життя"}, {"marker": "В", "text": "активне життя стареньких"}, {"marker": "Г", "text": "неможливість існування без праці"}, {"marker": "Д", "text": "сум за далеким дитинством"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Характерні риси постмодернізму відчутні в рядках", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Там дивний ліс зітхає ароматом / І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць, / Співа трава, ніким ще не зім’ята, / І вабить сном солодких таємниць…»"}, {"marker": "Б", "text": "«Дорога і дорога лежить за гарбузами. / І хтось до когось їде тим шляхом золотим. / Остання в світі казка сидить під образами…»"}, {"marker": "В", "text": "«Ми, й невтямки нікому з нас, нікому, / Що зовсім не на білому коні, / І навіть не на іншому якому,– / На BMW або на БМП / Зима влетить по вимерзлій шосейці…»"}, {"marker": "Г", "text": "«Красиве, засмагле сонце / В золотих переливах кучерів, / У червоній сорочці навипуск, / Що їхало на велосипеді, / Обминаючи хмари у небі…»"}, {"marker": "Д", "text": "«Де дня розгойдані тарілі? / Мосянжний перегуд джмелів, / твої пшеничні руки білі / над безберегістю полів…»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Лексичної помилки НЕМАЄ в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "листати сторінки улюбленої книги"}, {"marker": "Б", "text": "зранку забули відкрити вікно"}, {"marker": "В", "text": "дивовижна пам’ятка природи"}, {"marker": "Г", "text": "відноситися з повагою до друзів"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Валентинівна, Аркадіївна, Ігорівна"}, {"marker": "Б", "text": "Васильович, Миколайович, Юрієвич"}, {"marker": "В", "text": "Олексіївна, Дмитрівна, Олександрівна"}, {"marker": "Г", "text": "Якович, Святославович, Анатолійович"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Правильно написано всі слова в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "скасований, розтривожений, безтурботний, припинений"}, {"marker": "Б", "text": "схвалення, безапеляційний, розмовний, преморожений"}, {"marker": "В", "text": "безконтактний, призвісько, розрекламований, списаний"}, {"marker": "Г", "text": "пресмачний, сфотографований, безмірний, росщеплений"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "На другий склад падає наголос у слові", "answers": [{"marker": "А", "text": "начинка"}, {"marker": "Б", "text": "позначка"}, {"marker": "В", "text": "травестія"}, {"marker": "Г", "text": "рівнина"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Пунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Коли мама Ілона Маска переїхала з дітьми до Канади, їй довелося працювати і вдень і вночі."}, {"marker": "Б", "text": "До речі, жінка ніколи не набридала дітям нудними повчаннями щодо навчання й роботи."}, {"marker": "В", "text": "Вона намагалася бути для родини прикладом в усьому, хоча тепер зауважує, що успіх дітей - лише їхня заслуга."}, {"marker": "Г", "text": "Мати зрідка допомагала дітям, не маючи вільного часу і тому вони досягли всього самостійно."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Суфікс ***-ищ-*** має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "родовище"}, {"marker": "Б", "text": "вовчище"}, {"marker": "В", "text": "попелище"}, {"marker": "Г", "text": "сховище"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "***Прочитайте текст і виконайте завдання***\n\n\n(1) Надворі було ***по/особливому*** тихо. (2) ***По/зимовому*** небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось ***по/своєму*** розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила ***по/іншому*** і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над ***(…),*** уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися.\n\n\nПунктуаційну помилку допущено в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "другому"}, {"marker": "Б", "text": "третьому"}, {"marker": "В", "text": "п’ятому"}, {"marker": "Г", "text": "шостому"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "***Прочитайте текст і виконайте завдання***\n\n\n(1) Надворі було ***по/особливому*** тихо. (2) ***По/зимовому*** небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось ***по/своєму*** розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила ***по/іншому*** і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над ***(…),*** уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися.\n\n\nОкремо в тексті треба писати сполуку слів", "answers": [{"marker": "А", "text": "по/особливому"}, {"marker": "Б", "text": "по/зимовому"}, {"marker": "В", "text": "по/своєму"}, {"marker": "Г", "text": "по/іншому"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "***Прочитайте текст і виконайте завдання***\n\n\n(1) Надворі було ***по/особливому*** тихо. (2) ***По/зимовому*** небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось ***по/своєму*** розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила ***по/іншому*** і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над ***(…),*** уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися.\n\n\nСкладним є речення", "answers": [{"marker": "А", "text": "друге"}, {"marker": "Б", "text": "третє"}, {"marker": "В", "text": "четверте"}, {"marker": "Г", "text": "п’яте"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "***Прочитайте текст і виконайте завдання***\n\n\n(1) Надворі було ***по/особливому*** тихо. (2) ***По/зимовому*** небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось ***по/своєму*** розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила ***по/іншому*** і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над ***(…),*** уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися.\n\n\nЗамість крапок у шостому реченні можна вставити всі слова, ОКРІМ", "answers": [{"marker": "А", "text": "виднокругом"}, {"marker": "Б", "text": "горицвітом"}, {"marker": "В", "text": "видноколом"}, {"marker": "Г", "text": "горизонтом"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Спрощення приголосних на письмі треба позначати в усіх словах рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "Безвиїз…ний, облас…ний, з��п’яс…ний"}, {"marker": "Б", "text": "Заздріс…ний, волейболіс…ці, очис…ний"}, {"marker": "В", "text": "Безчес…ний, щас…ливий, шіс…надцятий"}, {"marker": "Г", "text": "Пристрас…ний, шіс….десят, улес…ливий"}, {"marker": "Д", "text": "Цінніс…ний, особистіс…ний, тиж…невий"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Підкреслені літери позначають той самий звук в усіх словах рядка\n\n\n\nb u { border-bottom: 1px solid black;}", "answers": [{"marker": "А", "text": "доріжка, стежці, огороджений"}, {"marker": "Б", "text": "ягі**д**ка, по**д**зьобувати, ра**д**яться"}, {"marker": "В", "text": "рюкзак, Великдень, жилетка"}, {"marker": "Г", "text": "айсберг, соколиний, світовий"}, {"marker": "Д", "text": "осьдечки, знімання, зів’янути"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "по/моєму, казна/куди, хоч/не/хоч"}, {"marker": "Б", "text": "рік/у/рік, урешті/решт, хтозна/коли"}, {"marker": "В", "text": "по/вашому, на/добраніч, якось/то"}, {"marker": "Г", "text": "по/іспанськи, уряди/годи, по/одинці"}, {"marker": "Д", "text": "будь/що/будь, по/четверте, на/виплат"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Прочитайте речення (*цифри в дужках позначають наступне слово*).\n\n\n*Правила **(1)користува(н,нн)я** метрополітеном обов’язкові для осіб, які перебувають на його території (у міжстанційних **(2)ту(н,нн)елях**, в **(3)облаштова(н,нн)их** підземних переходах, у вагонах поїздів). Пасажири **(4)пови(н,нн)і** бути взаємно **(5)(в,вв)ічливими**, дбайливо ставитися до споруд та **(6)обладна(н,нн)я**, дотримуватися норм поведінки в громадських місцях.*\n\n\nБез подвоєних літер треба писати слова, позначені цифрами в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "1,2"}, {"marker": "Б", "text": "2,3"}, {"marker": "В", "text": "3,4"}, {"marker": "Г", "text": "4,5"}, {"marker": "Д", "text": "5,6"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Граматично правильне продовження речення «***Вибираючи стиль одягу*,** **…**» наведено в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "людині притаманно прагнення мати привабливий, а інколи й вишуканий вигляд."}, {"marker": "Б", "text": "досить просто створюється особливий, індивідуальний, не схожий на інших образ."}, {"marker": "В", "text": "не завжди увага закцентована на перевагах фігури й приховуванні недоліків."}, {"marker": "Г", "text": "зовнішність підкреслюється або ж, навпаки, погіршується невдалим поєднанням."}, {"marker": "Д", "text": "ми хочемо бути в центрі уваги й відчувати на собі сповнені захоплення погляди."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Помилково утворено форму ступеня порівняння прикметника в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Люди прагнуть пізнати далекі світи, але той, що до нас ближчий від усіх, вивчили зовсім мало."}, {"marker": "Б", "text": "Нині вивчено лише п’ять відсотків дна Світового океану, тому якнайцікавіші відкриття в дослідників ще попереду."}, {"marker": "В", "text": "Після відкриття 1875 року Маріанської западини, найбільш глибокого місця на планеті, там побувало лише три людини."}, {"marker": "Г", "text": "На батискафі «Трієст» 1960 року Жак Пікар і Дон Волш сягнули найрекорднішої глибини – 10 916 метрів."}, {"marker": "Д", "text": "Через 52 роки в Маріанську западину зануривсь один з найвідоміших режисерів - Джеймс Кеме��он."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Помилково утворено форму числівника в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Прогнозують, що до кінця наступного року довжина велосипедних шляхів у місті Лева сягатиме близько ***ста шістдесяти*** кілометрів."}, {"marker": "Б", "text": "В Івано-Франківську майданчики біля магазинів радять облаштувати велотримачами з ***п‘ятьма - десятьма*** місцями."}, {"marker": "В", "text": "В Одесі довжина велодоріжки з асфальтовим покриттям становить близько ***трьохсот*** метрів."}, {"marker": "Г", "text": "Київська влада планує впродовж наступних років потішити містян ***шестистами*** кілометрами доріжок для велосипедистів."}, {"marker": "Д", "text": "У Новій Зеландії є кінотеатр просто неба для охочих «спалити» близько ***п’ятисот*** калорій за годину: хочеш подивитися фільм - крути педалі на велотренажері."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Лексична помилка є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Гурт «Антитіла» запропонував глядачам нове відео на пісню «Фари» зі свого альбому «Сонце»."}, {"marker": "Б", "text": "Команда вирішила поєднати голлівудські блокбастери про супергероїв з українською дійсністю."}, {"marker": "В", "text": "Музиканти порушили важливу для оточуючого середовища тему – затори та ями на українських дорогах."}, {"marker": "Г", "text": "За сюжетом, супергерой щоночі рятує місто, а, за законами жанру, йому протистоїть «блискучий» лиходій Джокер."}, {"marker": "Д", "text": "Над втіленням ідеї цього відеокліпу команда творчо працювала три доби на чотирьох знімальних майданчиках Києва."}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Форму наказового способу дієслова вжито в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Творімо українське мистецтво разом!"}, {"marker": "Б", "text": "Треба бути наполегливим, аби стати успішним."}, {"marker": "В", "text": "Нове життя нового прагне слова!"}, {"marker": "Г", "text": "На всі питання шукаємо відповіді у своєму серці!"}, {"marker": "Д", "text": "Не боятися експериментів - ось гасло сміливців."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Омоніми є в реченні", "answers": [{"marker": "А", "text": "Той розум не шляхетний, а шляхетський."}, {"marker": "Б", "text": "Князь Костянтин, батько князя Василя, мав талант і талан."}, {"marker": "В", "text": "У пеклі наших доль не знаєш сам: ти бранець чи обранець."}, {"marker": "Г", "text": "Бо хтозна, чи він знайде там свободу, чи ще одну збудує слободу."}, {"marker": "Д", "text": "Бридкого бруду із холодних душ не змиє навіть і холодний душ."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Прочитайте текст.\n\n\n*Майте на увазі(1), Дейл Карнегі(2), усесвітньо відомий психолог(3), пропонує простий спосіб стати найкращим співрозмовником(4): заохочуючи інших розповісти про себе(5), будь уважним слухачем від початку до кінця бесіди(6), бо людей значно більше цікавлять власні проблеми.*\n\n\nНЕПРАВИЛЬНИМ є пояснення вживання розділових знаків у рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "кома 1 - при вставних словах"}, {"marker": "Б", "text": "кома 2, 3 - при відокремленій прикладці"}, {"marker": "В", "text": "двокрапка 4 - при однорідних членах речення"}, {"marker": "Г", "text": "кома 5 - при відокремленій обставині"}, {"marker": "Д", "text": "кома 6 - при підрядній частині складного речення"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "НЕПРАВИЛЬНО оформлено чужу мову в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Київська міська рада пропонуватиме обмежити використання в магазинах поліетиленових пакетів», - повідомляє прес-служба відомства."}, {"marker": "Б", "text": "У повідомленні зазначено: «Погоджено проект рішення щодо зменшення використання поліетиленових пакетів у магазинах та інших місцях продажу товарів»."}, {"marker": "В", "text": "«Продавці мають запропонувати альтернативу поліетиленовим пакетам, - зазначає розробник, а далі пропонує: - Це можуть бути біологічні полімерні чи паперові пакунки, багаторазові торбинки тощо»."}, {"marker": "Г", "text": "«Щороку в масштабах ЄС на смітниках виявляють вісім мільярдів поліетиленових пакетів, - мотивують це рішення чиновники - тобто на одного європейця припадає 200 одноразових пакунків за рік»."}, {"marker": "Д", "text": "«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними наслідками для морської флори та фауни»,- додає автор проекту Костянтин Яловий."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Синонімічним до речення «Коли в людини є народ, тоді вона уже людина» є", "answers": [{"marker": "А", "text": "Щоб відчувати себе людиною, треба мати підтримку свого народу."}, {"marker": "Б", "text": "Оскільки в людини є народ, то вона вже людина."}, {"marker": "В", "text": "Через те що в людини є народ, вона почуває себе людиною."}, {"marker": "Г", "text": "Аби бути людиною, треба бути частиною рідного народу."}, {"marker": "Д", "text": "Якщо в людини є народ, то вона тоді вже людина."}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Читання й аналіз тексту\n\n\nПрочитайте тексти (*цифри є дужках позначають номери абзаців*) і виконайте завдання\n\n\n**Текст А**\n\n\n**Місто, у якому хотілося б жити**\n\n\n(1) *Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.*\n\n\n(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.\n\n\n(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.\n\n\n(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.\n\n\n(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!\n\n\n(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.\n\n\n(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.\n\n\n(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.\n\n\n*За матеріалами Інтернет джерел*\n\n\n**Текст Б**\n\n\n**Нехай місто стане кращим!**\n\n\n*(9) У документі з гучною назвою «Маніфест \"Київ - зручне місто\"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.*\n\n\n(10) **Григорій М., журналіст:** «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».\n\n\n(11) **Ігор С., дизайнер:** «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Коли дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, р��зробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».\n\n\n12) **Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва:** «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».\n\n\n(13) **Станіслав Д., архітектор:** «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».\n\n\n*За Н. Орловою*\n\n\nОбидва тексти об’єднує тема", "answers": [{"marker": "А", "text": "створення місць, привабливих для туристів"}, {"marker": "Б", "text": "роль ініціативних громадян у житті міста"}, {"marker": "В", "text": "розбудова міста, ідеального для життя людини"}, {"marker": "Г", "text": "обмеження доступу людей до пляжів і водойм"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Читання й аналіз тексту\n\n\nПрочитайте тексти (*цифри є дужках позначають номери абзаців*) і виконайте завдання\n\n\n**Текст А**\n\n\n**Місто, у якому хотілося б жити**\n\n\n(1) *Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.*\n\n\n(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.\n\n\n(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.\n\n\n(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.\n\n\n(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!\n\n\n(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.\n\n\n(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.\n\n\n(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.\n\n\n*За матеріалами Інтернет джерел*\n\n\n**Текст Б**\n\n\n**Нехай місто стане кращим!**\n\n\n*(9) У документі з гучною назвою «Маніфест \"Київ - зручне місто\"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.*\n\n\n(10) **Григорій М., журналіст:** «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».\n\n\n(11) **Ігор С., дизайнер:** «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Ко��и дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, розробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».\n\n\n12) **Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва:** «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».\n\n\n(13) **Станіслав Д., архітектор:** «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».\n\n\n*За Н. Орловою*\n\n\n \n\n\nТранспортна ситуація на Північному мосту (текст **Б,** абзац **10**) НЕ підтверджує думки автора тексту **А**, що", "answers": [{"marker": "А", "text": "міста сьогодні більше зорієнтовані на автомобілістів"}, {"marker": "Б", "text": "такі ситуації - приклад соціальної несправедливості"}, {"marker": "В", "text": "автомобілі в містах не поступаються дорогою автобусам"}, {"marker": "Г", "text": "людина в автобусі так само важлива, як і власник автомобіля"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Читання й аналіз тексту\n\n\nПрочитайте тексти (*цифри є дужках позначають номери абзаців*) і виконайте завдання\n\n\n**Текст А**\n\n\n**Місто, у якому хотілося б жити**\n\n\n(1) *Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.*\n\n\n(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.\n\n\n(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість а��тобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.\n\n\n(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.\n\n\n(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!\n\n\n(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.\n\n\n(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.\n\n\n(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.\n\n\n*За матеріалами Інтернет джерел*\n\n\n**Текст Б**\n\n\n**Нехай місто стане кращим!**\n\n\n*(9) У документі з гучною назвою «Маніфест \"Київ - зручне місто\"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.*\n\n\n(10) **Григорій М., журналіст:** «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».\n\n\n(11) **Ігор С., дизайнер:** «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Коли дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, розробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».\n\n\n12) **Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва:** «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».\n\n\n(13) **Станіслав Д., архітектор:** «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».\n\n\n*За Н. Орловою*\n\n\n \n\n\nНЕ порушено в тексті **А**, однак згадано в тексті **Б** питання", "answers": [{"marker": "А", "text": "виділення окремої смуги для громадського транспорту"}, {"marker": "Б", "text": "потреба в креативних розробках міського дизайну"}, {"marker": "В", "text": "набережна - це комфортне місце для прогулянок"}, {"marker": "Г", "text": "велосипедна інфраструктура сучасного міста"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Читання й аналіз тексту\n\n\nПрочитайте тексти (*цифри є дужках позначають номери абзаців*) і виконайте завдання\n\n\n**Текст А**\n\n\n**Місто, у якому хотілося б жити**\n\n\n(1) *Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.*\n\n\n(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.\n\n\n(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.\n\n\n(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.\n\n\n(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!\n\n\n(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.\n\n\n(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.\n\n\n(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.\n\n\n*За матеріалами Інтернет джерел*\n\n\n**Текст Б**\n\n\n**Нехай місто стане кращим!**\n\n\n*(9) У документі з гучною назвою «Маніфест \"Київ - зручне місто\"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.*\n\n\n(10) **Григорій М., журналіст:** «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».\n\n\n(11) **Ігор С., дизайнер:** «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Коли дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, розробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».\n\n\n12) **Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва:** «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».\n\n\n(13) **Станіслав Д., архітектор:** «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».\n\n\n*За Н. Орловою*\n\n\n \n\n\nАвтор тексту **Б** порушує питання благоустрою набережних, натомість автор тексту **А** акцентує увагу на проблемі", "answers": [{"marker": "А", "text": "зниження травматизму через заборону купання"}, {"marker": "Б", "text": "зручності руху набережними без світлофорів"}, {"marker": "В", "text": "потреби в будівництві шосе вздовж набережних"}, {"marker": "Г", "text": "обмеження доступу відпочивальників до набережних."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Читання й аналіз тексту\n\n\nПрочитайте тексти (*цифри є дужках позначають номери абзаців*) і виконайте завдання\n\n\n**Текст А**\n\n\n**Місто, у якому хотілося б жити**\n\n\n(1) *Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.*\n\n\n(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.\n\n\n(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було �� мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.\n\n\n(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.\n\n\n(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!\n\n\n(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.\n\n\n(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.\n\n\n(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.\n\n\n*За матеріалами Інтернет джерел*\n\n\n**Текст Б**\n\n\n**Нехай місто стане кращим!**\n\n\n*(9) У документі з гучною назвою «Маніфест \"Київ - зручне місто\"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.*\n\n\n(10) **Григорій М., журналіст:** «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».\n\n\n(11) **Ігор С., дизайнер:** «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Коли дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, розробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».\n\n\n12) **Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва:** «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».\n\n\n(13) **Станіслав Д., архітектор:** «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».\n\n\n*За Н. Орловою*\n\n\n \n\n\nКожна з розповідей ініціативних киян (текст **Б**) - яскравий приклад утілення в життя ідеї автора тексту **А**", "answers": [{"marker": "А", "text": "Не варто сприймати реалії життя як невідворотність."}, {"marker": "Б", "text": "Машини не мають втручатися в простір пішоходів."}, {"marker": "В", "text": "Місць для прогулянок у мегаполісі має бути більше."}, {"marker": "Г", "text": "Приватна власність не має перешкоджати доступу до води."}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Уривок\n\n\n*Ой кочують чумаченьки\n\nВ чистім степу при долині,\n\nРозпустили сірі воли пасти\n\nПри зеленій муравині.*\n\n\nузято з", "answers": [{"marker": "А", "text": "історичної думи"}, {"marker": "Б", "text": "народної балади"}, {"marker": "В", "text": "родинно-побутової пісні"}, {"marker": "Г", "text": "суспільно-побутової пісні"}, {"marker": "Д", "text": "календарно-обрядової пісні"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "«*І немає більшої радості, аніж жити за покликанням*» - це провідна думка твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Б", "text": "«Бджола та Шершень»"}, {"marker": "В", "text": "«Слово про похід Ігорів»"}, {"marker": "Г", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "Д", "text": "«Дума про Марусю Богуславку»"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Словами «*Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже - теє-то як його - полюбив, як тільки ви перейшли жити в нашеє село*» освідчується", "answers": [{"marker": "А", "text": "Василь Марусі Дрот"}, {"marker": "Б", "text": "Тетерваковський Наталці Терпило"}, {"marker": "В", "text": "Петро Лесі Черевань"}, {"marker": "Г", "text": "Чіпка Галі Гудзь"}, {"marker": "Д", "text": "Націєвський Марисі Борулі"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Ідеалізація внутрішньої та зовнішньої краси українців, наскрізне повчання властиві твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Всякому місту - звичай і права...»"}, {"marker": "Б", "text": "«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»"}, {"marker": "В", "text": "«Кайдашева сім’я»"}, {"marker": "Г", "text": "«Маруся»"}, {"marker": "Д", "text": "«Мартин Боруля»"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Словами\n\n\n*У всякого своя доля*\n\n\n*І свій шлях широкий;*\n\n\n*Той мурує, той руйнує...*\n\n\nпочинається", "answers": [{"marker": "А", "text": "ліричний вірш"}, {"marker": "Б", "text": "соціально-побутова поема"}, {"marker": "В", "text": "поема-послання"}, {"marker": "Г", "text": "сатирична поема"}, {"marker": "Д", "text": "романтична поема"}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "Послідовність розгортання подій твору «Чорна рада» є правильною в рядку", "answers": [{"marker": "А", "text": "Шрам із сином на хуторі Хмарище - двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - Кирило Тур прагне визволити Сомка - вибори гетьмана в Ніжині"}, {"marker": "Б", "text": "двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - Шрам із сином на хуторі Хмарище - Кирило Тур прагне визволити Сомка - вибори гетьмана в Ніжині"}, {"marker": "В", "text": "Шрам із сином на хуторі Хмарище - Кирило Тур прагне визволити Сомка -двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - вибори гетьмана в Ніжині"}, {"marker": "Г", "text": "двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - вибори гетьмана в Ніжині - Кирило Тур прагне визволити Сомка - Шрам із сином на хуторі Хмарище"}, {"marker": "Д", "text": "Шрам із сином на хуторі Хмарище - двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - вибори гетьмана в Ніжині - Кирило Тур прагне визволити Сомка"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Приказка «*Лайкою та криком згоди не дійдеш*» ілюструє проблему твору", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Бджола та Шершень»"}, {"marker": "Б", "text": "«Наталка Полтавка»"}, {"marker": "В", "text": "«Тіні забутих предків»"}, {"marker": "Г", "text": "«Лісова пісня»"}, {"marker": "Д", "text": "«Кайдашева сім’я»"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Життєпис злочинця, зображений па широкому суспільному тлі, є темою твору, де персонаж", "answers": [{"marker": "А", "text": "закохується в польову царівну"}, {"marker": "Б", "text": "хоче змінити своє прізвище"}, {"marker": "В", "text": "убиває брата через землю"}, {"marker": "Г", "text": "мандрує до пекла в пошуках батька"}, {"marker": "Д", "text": "рятує дівчину від шибениці"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«Дворянські порядки» намагається завести у своєму домі персонаж твору, автор якого", "answers": [{"marker": "А", "text": "очолював театр у Полтаві"}, {"marker": "Б", "text": "був учасником Кирило-Мефодіївського братства"}, {"marker": "В", "text": "був актором театру корифеїв"}, {"marker": "Г", "text": "писав для п'єси для театру Березіль"}, {"marker": "Д", "text": "викладав поетику у переяслав��ькому колегіумі"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Словами\n\n\n*Твоїм будущим душу я тривожу,*\n\n\n*від сорому, який нащадків пізніх*\n\n\n*палитиме, заснути я не можу…*\n\n\nІван Франко звертається до", "answers": [{"marker": "А", "text": "російськомовної інтелігенції"}, {"marker": "Б", "text": "українського народу"}, {"marker": "В", "text": "молодого покоління"}, {"marker": "Г", "text": "січового стрілецтва"}, {"marker": "Д", "text": "рідної мови"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Ознаки модернізму притаманні обом творам рядка", "answers": [{"marker": "А", "text": "«Contra spem spero!» та «Кавказ»"}, {"marker": "Б", "text": "«Чорна Рада» та «Мартин Боруля»"}, {"marker": "В", "text": "«Intermezzo» та «Я (Романтика)»"}, {"marker": "Г", "text": "«Гімн» та « De liberatate»"}, {"marker": "Д", "text": "«Київ – традиція» та «Наталка Полтавка»"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "В уривку «Бог дав йому (Івоніці) двоє дітей Але що по одній стороні було саме добре, вийшло по другій саме зло. А він їх однаково любив обох, вигодував однаково працею своїх рук» сказано про", "answers": [{"marker": "А", "text": "Лавріна те Карпа"}, {"marker": "Б", "text": "Марисю та Степана"}, {"marker": "В", "text": "Михайла та Саву"}, {"marker": "Г", "text": "Риму та Мокія"}, {"marker": "Д", "text": "Наталку та Грицька"}], "correct_answers": ["В"]}
+{"question": "Слова\n\n\n*Ні, любий, я тобі не дорікаю,\n\nа тільки - смутно, що не можеш ти\n\nсвоїм життям до себе дорівнятись…*\n\n\nговорить", "answers": [{"marker": "А", "text": "Мавка Лукашу"}, {"marker": "Б", "text": "Катерина Івану"}, {"marker": "В", "text": "Уля Мокію"}, {"marker": "Г", "text": "Дідона Енею"}, {"marker": "Д", "text": "Оксана Яремі"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "Слова «...*від кларнета твого - пофарбована дудка зосталась...» адресовані автору рядків", "answers": [{"marker": "А", "text": "Сміються, плачуть солов‘ї\n І б‘ють піснями в груди..."}, {"marker": "Б", "text": "Ти знаєш, що ти людина?\n Ти знаєш про це чи ні?.."}, {"marker": "В", "text": "Ходім! Шумлять щасливі води...\n І грає вітер навкруги..."}, {"marker": "Г", "text": "Ви знаєте, як сплять старі гаї?\n Вони все бачать крізь тумани..."}, {"marker": "Д", "text": "Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,\n І зелені луги, й солов’їні гаї..."}], "correct_answers": ["Г"]}
+{"question": "В уривку\n\n\n*Тріщить, лящить, мов щелепа, корчма,*\n\n\n*й ліщина галуззю стає сторчма.*\n\n\n*Це бродить вітер, шуму перший родич...*\n\n\nпровідним художнім засобом є", "answers": [{"marker": "А", "text": "антитеза"}, {"marker": "Б", "text": "тавтологія"}, {"marker": "В", "text": "анафора"}, {"marker": "Г", "text": "паралелізм"}, {"marker": "Д", "text": "алітерація"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "«*Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» - це один з епіграфів\n\n\nтвору, де діють", "answers": [{"marker": "А", "text": "Степан Радченко й Надійка"}, {"marker": "Б", "text": "Петро Шраменко й Леся"}, {"marker": "В", "text": "Гриць Бобренко й Маруся"}, {"marker": "Г", "text": "Михайло Федорчук й Анна"}, {"marker": "Д", "text": "Григорій Многогрішний і Наталка"}], "correct_answers": ["А"]}
+{"question": "«*А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі в маленькій кімнатоньці сміявся й плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного й дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться!» - писав", "answers": [{"marker": "А", "text": "Юрій Яновський"}, {"marker": "Б", "text": "Олександр ��овженко"}, {"marker": "В", "text": "Михайло Коцюбинський"}, {"marker": "Г", "text": "Микола Хвильовий"}, {"marker": "Д", "text": "Остап Вишня"}], "correct_answers": ["Б"]}
+{"question": "Думка Г. Сковороди, що смерті не боїться «*той, в кого совість, як чистий кришталь»,* стосується характеру та життєвої позиції", "answers": [{"marker": "А", "text": "Івана Шрама та Івана Брюховецького"}, {"marker": "Б", "text": "Степана Радченка та Грицько Бобренка"}, {"marker": "В", "text": "Сави Федорчука та Якима Сомка"}, {"marker": "Г", "text": "Лавріна Запорожця та Чіпки Варениченка"}, {"marker": "Д", "text": "Григорія Многогрішного та Василя Кравчини"}], "correct_answers": ["Д"]}
+{"question": "Ознаки постмодернізму відчутні в рядках", "answers": [{"marker": "А", "text": "«СЕРЦЕ, КИНУТЕ В ЮРБУ, ВИБУХАЄ: - БУ! - БА! - БУ! / Небо повне ірами, тріпотіло крилами...»"}, {"marker": "Б", "text": "«В соняшника були руки і ноги, / Було тіло шорстке і зелене. / Він бігав наввипередки з вітром ...»"}, {"marker": "В", "text": "«Любіть Україну всім серцем своїм / і всіми своїми ділами"}, {"marker": "Г", "text": "«О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним...»"}, {"marker": "Д", "text": "«Де голубів вільготні лети / і бризги райдуги в крилі? Минуле, озовися, де ти? Забуті радощі, жалі...»"}], "correct_answers": ["А"]}